Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пу́шкін (до 1918 року — Ца́рське Село́, з 1918 по 1937 рік — Дитя́че Село́) — місто в Росії в складі Пушкінського району міста федерального значення Санкт Петербурга та його внутрішньоміський муніципальний утвір, 1935 року переданний в адміністративне підпорядкування Ленінграда. Великий туристичний, науковий, освітній і оборонно-промисловий центр. Входить до списку пам'яток під охороною ЮНЕСКО, в складі об'єкту «Історичний центр Санкт-Петербурга, передмістя та фортифікаційні споруди».
|
Координати 59°43′ пн. ш. 30°25′ сх. д. / 59.717° пн. ш. 30.417° сх. д.Координати: 59°43′ пн. ш. 30°25′ сх. д. / 59.717° пн. ш. 30.417° сх. д.
 Пушкін у Вікісховищі |
Населення — 112 674 осіб (2020).
Через місто проходить залізнична лінія Санкт-Петербург — Вітебськ, на його території розташовані залізнична станція Царське Село та зупинний пункт Детськосільська. Відстань між Вітебським вокзалом Санкт-Петербурга та Царським Селом становить 23 км. Поштамт Санкт-Петербурга та відділення зв'язку № 1 Пушкіна розташовані на відстані 24 км по прямій. Місто розташоване в межах Приневської низовини.
Заміська імператорська резиденція Царське Село була заснована 1710 року; місто з 1808 року. У місті розміщений музей-заповідник «Царське село» — пам'ятка містобудівного мистецтва та палацо-парковий ансамбль XVIII — початку XX сторіччя. До складу заповідника входить [ru] із Катерининським палацом та іншими спорудами.
Фізико-географічна характеристика
Рельєф і геологічний стан
Місто лежить на Приневській низовині по лівому берегу річки Неви. Ландшафт доволі різноманітний: пагорби, гряди та тераси чергуються з долинами, рівнинами, лісові масиви змінюються сільськогосподарськими угіддями. Численні джерела дають початок струмкам і живлять ставки.
В епоху палеозою 300—400 мільйонів років тому ця територія була покрита морем. Осадові поклади того часу — пісковики, піски, глини, вапняки — покривають грубим шаром (понад 200 метрів) кристалічний фундамент, що складається з гранітів, гнейсів і діабазів. Сучасний рельєф утворився внаслідок діяльності льодовикового покрову (останнє Валдайське зледеніння було 12 тисяч років тому). Після відступу льодовика утворилось Литоринове море, рівень якого був на 7—9 м вище сучасного. 4 тисячі років тому море відступило, і утворилась долина річки Неви. Долина складена озерно-льодовиковими та післяльодовиковими покладами. Останні 2,5 тисячі років рельєф майже не змінювався.
Клімат
Клімат Пушкіна помірний і вологий, перехідний від морського до континентального. Тривалість дня змінюється від 5 годин 51 хвилини в зимове сонцестояння до 18 годин 50 хвилин в літнє сонцестояння. літо коротке помірно тепле, зима тривала, нестійка, з частими відлигами. Весна й осінь мають затяжний характер. Додатні температури повітря переважають з початку квітня по кінець першої декади листопада. Найхолодніший місяць — лютий. Середньорічна сума опадів — 590 мм.
Переважний напрямок вітрів — південний. Для міста характерна часта зміна повітряних мас, зумовлена значною мірою циклонічною діяльністю. Влітку переважають західні та північно-західні вітри, взимку — західні та південно-західні. Роза вітрів на території міста забезпечує в будь-який час року свіже, цілюще, чисте повітря.
Найхмарнішими місяцями є листопада, грудень, січень. Мінімальна хмарність спостерігається в травні-червні-липні. Кількість сонячних днів у році — не менше 240. Із 25—26 травня по 16—17 липня розпочинається сезон «білих ночей», в цей період сонце лише ненадовго заходить за горизонт, а світлий час дня наприкінці червня досягає майже 19 годин.
Основу ресурсного потенціялу Пушкіна складають прісні поверхневі та підземні води.
Річні показники температури повітря й опадів:
| Клімат Пушкіна | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 8,6 | 10,2 | 14,9 | 25,3 | 30,9 | 34,6 | 35,3 | 33,5 | 30,4 | 21,0 | 12,3 | 10,9 | 35,3 |
| Середній максимум, °C | −2,3 | −1,4 | 4,1 | 9,2 | 16,1 | 20,5 | 22,2 | 20,6 | 14,6 | 8,5 | 1,8 | −0,7 | 9,4 |
| Середня температура, °C | −6,5 | −6 | −1,4 | 4,4 | 10,9 | 15,8 | 17,7 | 16,4 | 11,0 | 5,6 | −0,1 | −3,9 | 5,2 |
| Середній мінімум, °C | −7,9 | −7,7 | −2,9 | 1,6 | 7,1 | 11,9 | 14,0 | 13,0 | 8,0 | 3,7 | −2,1 | −5,5 | 2,8 |
| Абсолютний мінімум, °C | −35,9 | −35,2 | −29,9 | −21,8 | −6,6 | 0,1 | 4,9 | 1,3 | −3,1 | −12,9 | −22,2 | −34,4 | −35,9 |
| Норма опадів, мм | 40 | 31 | 35 | 33 | 38 | 64 | 78 | 77 | 67 | 65 | 56 | 49 | 633 |
Ґрунти, рослинний і тваринний світ
До заснування міста територія була покрита хвойними лісами (соснові та ялинові) з домішками широколисткових порід і низинними болотами. Переважають поверхнево-підзолисті в поєднанні з торф'яно-підзолисто-глейовими ґрунтами. Внаслідок інтенсивної господарської діяльності людей природний ландшафт повсюдно поступився місцем культурному ландшафту. Тепер тут переважають сільськогосподарські угіддя з невеликими ділянками вторинних осикових і березових лісів, сіровільховиків і верб. В XVIII—XIX сторіччях склалась паркова зона міста Пушкіна площею 704 га (Катерининський, Олександрівський, Баболовський, Окремий, Фермерський парки).
В околицях Пушкіна інколи трапляються заєць сірий і ондатра. В місті водиться велика кількість птахів, плазунів і безхребетних.
Екологічно це найчистіший район завдяки природному мікроклімату та жорсткій природоохоронній політиці адміністрації.
 |  |  |  |
| Московські ворота | Гостинний двір | Садова вулиця | Церква преподобного Сергія Радонезького |
Історія
Виникнення міста
У шведський час (1609—1702) на території Катерининського палацу існувала шведська дворянська садиба Саара Моіс[і]. Це була невелика садиба, що складалась із дерев'яного будинку, господарських прибудов до нього та скромного саду, розділеного двома перпендикулярними алеями на чотири квадрати. Вперше це поселення згадується в складі Нікольського Іжорського погоста в «Переписній окладній книзі по Новгороду Вотської п'ятини» 1501 року. На картах, складених для Бориса Годунова, маєток має назву «Сарица». Пізніше, під впливом російської народної етимології, назва трансформувалась в «Сарську мизу», а відтак в «Саарське село», і, зрештою, стала Царським Селом.
Після вигнання шведів із цього району Петро I подарував мизу О. Д. Меншикову, а пізніше, 13 (24) червня 1710 року, Сарська миза (разом із 43 приписаними селами й угіддями) була подарована Марті Скавронській, яка 1712 року стала його дружиною під іменем Катерини Олексіївни. Ця дата — 13 (24) червня 1710 року — і є датою заснування міста. У 1718—1724 роках за проєктом архітектора Іоганна Браунштейна тут виріс невеликий двоповерховий камінний палац, оточений підсобними будівлями. Розширився сад, заново перепланований терасами майстром садово-паркового мистецтва Я. В Роозеном. У 1719 та 1722 роках на нижній терасі вирили два ставки.
Неподалік від палацу з'явилась слобода палацових служителів. 1716 року побудована дерев'яна [ru]: з цього моменту Сарська миза перетворюється в Сарське Село. 1720 року з'являється перша вулиця Царського Села — [ru] (первісна назва — Передня вулиця). 1721 року заснована Кузьмінська слобода із селян Суздальської губернії. 1734 року розпочалось будівництво [ru] — найстарішої камінної споруди міста.
Імператорська резиденція
За царствування Єлизавети Петрівни Царське село стало імператорської резиденцією, довкола якої уклалось поселення. В 1740—1750-ті роки скромний палац Катерини I перебудовується в розкішну літню резиденцію. З 1751 року по 1756 рік реконструкцію Катерининського палацу провадив архітектор Ф. Б. Растреллі. В основних рисах палац і зараз має вигляд, який був наданий йому Растреллі. 1755 року з третього Зимового палацу сюди перенесли Бурштиновий кабінет. Одночасно йшло розширення території саду, південною межею його стали Нижні ставки. В саду з'явились скульптури та паркові павільйони. Для водопостачання паркових водойм прорили від Віттолівських джерел (за 6 км від Царського Села) канал. У цей період склався вигляд Садової вулиці. У її верхній частині з'явились побудовані за проєктами С. І. Чевакинського декілька однотипних «кавалерських» будинків у бароковому стилі, а нижче — велика камінна оранжерея.
До 1770-х років на північному сході від головного палацового комплексу розрослась слобода. Катерина II намагалась регламентувати подальший ріст населення. У січні 1780 року для упорядкування слободи був виданий наказ, що приписував "при селі Царському, по праву сторону Нової дороги Новгородської, а по ліву до Порхова йдучої, влаштувати місто під назвою [ru] і разом з тим заснувати Софіївський повіт». Із заснування міста Софії там з'явилась своя адміністрації з городничим, магістратом, ратушею, не підвідомча Царськосільській. В самому Царському Селі заборонили будівництво житлових будинків, а чиновників, купців і духовенство розселили в Софії. Катерина звеліла провести водогін, достатній для живлення ставків і для забезпечення питною водою Царського Села та Софії. Місто Софія було розбите на окремі правильні квадрати з обширною площею в центрі. Поряд із площею спочатку побудували дерев'яну церкву святих Костянтина й Олени, а 1788 року на самій площі — і камінний [ru]. У 1770-х роках на захід від Великого палацу створюється новий пейзажний парк (в майбутньому [ru]). 1782 року побудовані Орловські ворота. В 1792—1795 роках на північно-східній межі Нового саду для майбутнього імператора Олександра I за проєктом Дж. Кваренгі побудований [ru].
Ось як описує слободу при Великому палаці та Софію Й. Г. Георгі в 1794 році:
§ 1086. Жителі слободи поблизу замку суть садівники й інші придворні служителі, також і багато селян. Вона має прекрасну камінну церкву, але мале токмо число камінних домів. Тут живуть також два трактирщики, до яких чужі приставати і стіл мати можуть. В слободі розміщений завод для білого, червоного та синього паперу на Державні асигнації.
§ 1086. Повітове місто Софія розташоване в 1 версті від Царського села і закладене в 1785 році. Воно побудоване при каналах Царськосільських садів, розташоване правильно і має окрім повітових присутствених місць також камінний поштовий двір і декілька камінних обивательських будинків. [ru] його побудована на подобу Софійськох церкви в Константинополі і є церква Кавалерської думи Ордена Св. Володимира. Вона побудована архітектором Старовим. Процвітанню цього міста перешкоджає близькість Санкт-Петербурга.
1808 року при імператорі Олександрі I Царське Село було об'єднане з Софією і здобуло статус міста — центра [ru]. Звідси характерний «олександрівський стиль» старих будівель. Однак Софія неофіційно існує і донині: як назва для певної старовинної частини міста, обмеженої з різних боків Павловським шосе, вулицями Саперною, Гусарською та Парковою.
Місто
З 1808 по 1832 рік міським архітектором Царського Села був призначений Олександром I шотландський архітектор Вільям Гесте. Зодчий розпочав роботу зі складення генерального плану забудови міста: Царське Село було розбито на квартали, забудовані симетрично розташованими будівлями. Квартали ділились на ділянки із садами та городами. В генеральному плані були закладені чотири площі: торгова, адміністративна, напівкругла і Знаменська. Розпочалось нове заселення Царського Села, куди з Софії перевели присутствені місця та жителів, яким були роздані нові земельні ділянки відповідно до затвердженого нового плану міста. Софія спустіла. На її місці влаштувати військове поле, а Софійський собор став полковою церковою [ru].
1817 року в місті нараховувалось всього 15 вулиць, 354 обивательських і казенних будівлі. Населення становило 4 тисячі людей.
Після пожежі 1820 року роботи у Великому палаці провадив В. П. Стасов. Ним були побудовані декілька будівель у класичному стилі: Манеж, Конюшенний корпус, Велика оранжерея. Із 1811 по 1843 рік у флігелі Катерининського палацу розміщувався Царськосільський ліцей. В ньому в 1811—1817 роках жив і вчився Олександр Пушкін. 1817 року споруджені ворота «Люб'язним моїм співслуживцям» в пам'ять Французько-російської війни 1812 року. 1824 року виник Колоністський став («Колонічка»). В 1824—1827 роках архітекторами братами Л. і Д. Адаміні зведений костел святого Івана. В 1827—1830 роках при в'їзді в місто з боку [ru] архітектором [ru] були споруджені чавунні [ru].
1837 року стала до ладу перша в Російській імперії [ru]. 1840 року в місті споруджений [ru]. 1839 року до двох наявних міських кварталів додали третій поблизу залізниці, а 1855 року почали забудовувати ділянки землі вздовж Павловського шосе. В місті нараховувалось 44 вулиці та перевулки, 10 церков, костел і кірха, 400 приватних будинків, 8 казарм, 3 шпиталі, діяв перший великий навчальний заклад — жіноче духовне училище. Царське Село вважалось одним із найбільш облаштованих міст: статус імператорської резиденції гарантував місту зразкове облаштування. Наприкінці XIX сторіччя Царське Село отримало телефонну мережу, а 1887 року стало першим у Європі повністю електрифікованим містом. В місті було 14 тисяч жителів, існував шпиталь на 150 місць, була влаштована богодільня на 40 людей. Міська Ратуша, поліцейське управління, дві пожежні команди забезпечували та підтримували зразковий порядок.
1905 року Олександрівський палац став головною резиденцією Миколи II, тут же ж після Лютневої революції під домашнім арештом утримувались члени імператорської родини. Оскільки самодержець віддавав перевагу Царському Селу перед столицею Петербургом і велику частину часу любив проводити саме в Царському Селі, місто було електрифіковано та оснащено європейськими технічними новинками. В 1902—1908 роках були облаштовані за останнім словом техніки системи міського водогону та каналізації (вперше в Росії була застосована система роздільної зливної каналізації з одночасним облаштуванням станції біологічної очистки, до того навіть в столиці нечистоти зливались слугами в канави або просто на вулицю), а також система освітлення та перша в Росії сміттєспалювальна станція. Довкола міста простягалися старовинні парки, що перевищували своїми масштабами розмір самого міста.
До 1909 року на 30 тисяч жителів у місті було 19 навчальних закладів. В 1910-ті роки на північ від Великого палацу, на межі Олександрівського парку та міста було побудоване стилізоване в дусі руської архітектури Федорівське містечко для імператорських конвойних військ: [ru], власне містечко з облицьованими вапняком будівлями трапезної, канцелярії, офіцерського та солдатського лазаретів (архітектор [ru]). 1911 року був запущений перший маршрут автобуса. Із Першою світовою війною пов'язане відкриття 1914 року в Царському Селі надпотужної для того часу 300-кіловатної радіотелеграфної міжнародної станції.
-
![image]()
План м. Царського Села з околицями. З Атласу Царського Села 1858 року -
![image]()
План Царського Села, літографія 1915 року.
Радянський період
1918 року палацо-парковий комплекс націоналізований і музейофікований. В палацах та особняках розміщені дитячі заклади. І 7 листопада 1918 року Рада комісарів [ru] видає декрет про перейменування Царського Села в Дитяче Село Урицького. У жовтні 1919 року місто було зайняте Північно-Західною Російською армією, а радянська влада була ліквідована. Однак вже в листопада ПЗА відступала з тяжкими боями, і в місто повернулась Червона армія.
За постановою президіуму Леноблвиконкому і Ленради від 19 серпня 1936 року місто Дитяче Село, що входило до ліквідованого тою ж постановою Ленінградського Приміського району Ленінградської області, був перепідпорядкований [ru]. З цього моменту Пушкін став частиною Ленінграда (Санкт-Петербурга).
10 лютого 1937 року, у зв'язку зі [ru], ЦВК СРСР видає постанову про перейменування міста в місто Пушкін. 10 червня 1939 року було підірвано [ru].
18 вересня 1941 року місто було окуповане німецькими військами, які знищили та пошкодили багато споруд ансамблю, викрали велику кількість безцінних творів мистецтва (серед них прибрання Бурштинової кімнати Великого палацу). 24 січня 1944 року Пушкін був звільнений військами під командуванням генерала І. В. Хазова в ході Красносільсько-Ропшинської операції.
Ще в роки війни розпочалось відновлення комплексу. 1946 року відкрились парки, 1949 року — Ліцей, а 1959 року — перші шість відновлених залів палацу. Реставраційні роботи тривають до тепер. Бурштинова кімната, наприклад, була відновлена лише 2003 року.
В самому місті було відновлено багато старовинних споруд, будувались нові будинки. Новий ансамбль створений на [ru], перед будівлею вокзалу (архітектори Є. Левінсон, [ru]). В 1950—1960-х роках забудовані новими житловими будинками квартали північніше Ленінградської вулиці та південніше [ru]. В східній частині міста та в Софії відкрита низка промислових підприємств. 1960 року в міському саду біля Гостинного двору був відкритий пам'ятник В. І. Леніну (скульптор З. І. Азгур, архітектор Є. Левінсон). 9 травня 1960 року на Радянському (тепер [ru]) бульварі відкрили пам'ятник німецькому комуністу Ернсту Тельману (архітектор Арнольд). В 1980-х роках багатоквартирними будинками за індивідуальними проєктами забудований район Кузьміно на півночі міста.
1975 року в Пушкіні побудували нові каналізаційні очисні споруди, що передбачали повну біологічну очистку та знезараження стічних вод. В 1999—2005 роках в рамках російсько-шведсько-фінського проєкту була проведена реконструкція очисних споруд міста.
Сучасний період
З початком перебудови в Пушкіні активізувалась демократична громадськість. Під час виборів 1989 року народних депутатів СРСР жителі району забалотували висуванця від КПРС голову [ru] В. Я. Ходирєва.
В місті щорічно, в наступні після дня міста (24 червня) вихідні проводяться карнавали. З 1995 року проводиться Міжнародний Царськосільський карнавал. 2000 року місто прийняте до [en].
24 червня 2010 року місто Пушкін відзначило своє 300-річчя. У зв'язку з цим 23 липня 2008 року президентом Д. А. Медведєвим був виданий указ № 1112 «Про святкування 300-річчя заснування Царського Села (м. Пушкін)». Також був створений Організаційний комітет при Уряді Російської Федерації та при [ru].
У квітні 2004 року зі свого п'єдестала невідомими був скинений пам'ятник В. І. Леніну. При падінні пам'ятник розбився. На цьому місці 7 грудня 2006 року відбулось закладання відновлюваного [ru]. Будівництво було завершено до святкування 300-річчя міста.
6 грудня 2010 року невідомі підірвали пам'ятник В. І. Леніну, що був розміщений на вулиці Малій. Монумент зазнав значних пошкоджень.
Назви міста
За свою історію місто не раз змінювало назву: Са́рська Ми́за — 1710—кінець 1710-х
Са́рське Село́ — кінець 1710-х—серпень 1724
Благові́щенське — серпень—вересень 1724
Са́рське Село́ — вересень 1724—1780-ті
Ца́рське Село́ — 1780-ті—1917
в 1808—1820-х — водночас "[ru]
Солда́тське Село́ — жовтень 1917—1918
Дитя́че Село́ (імені Урицького) — 20 листопада 1918—9 лютого 1937
Пу́шкін — з 9 лютого 1937.
В місті існує громадський рух, що виступає за повернення історичної назви Царське Село.
Герб міста
12 (24) березня 1831 року був прийнятий герб Царського Села. В роботі над проєктом тексту найвищого указу брали участь Я. В. Захаржеський і міністр двору П. М. Волконський.
В чарленому полі золотий вензель імператриці Катерини I, увінчаний імператорською короною.
Затверджений герб був гербом не всього міста, а лише імператорської резиденції. У зв'язку з цим цілком логічно з'явились проєкти міського герба, розроблені бароном Б. В. Кене. Перший був розроблений 1859 року: «В багряному щиті золотий замок з чорними швами, прочиненими воротами та зубчатою вежею над ними, над якою підіймається золотий імператорський штандарт з чорним імператорським орлом».
В проєкті 1882 року абстрактний замок був замінений зображенням власне палацу: «В багряному полі золотий середній фасад Царськосільського палацу, над яким золотий вензель імператриці Єлизавети Петрівни».
Обидва щити мали у вільній частині герб Санкт-Петербурга, як губернського міста, і були увінчані срібною вежевою короною (за правилами гербів повітових міст) і прикрашені Андріївською стрічкою та золотими, нахрест покладеними, скіпетрами (за правилами гербів міст «постійного перебування їхніх імператорських величностей»). Однак ні один із гербів так і не був затверджений.
В радянський час місто не мало свого герба. В 1990-ті роки герб зразка 1831 року був зареєстрований як торгова марка музею-заповідника «Царське Село».
| Цей розділ потребує доповнення. (липень 2020) |
Населення
На початку 2010 року населення міста Пушкін становило 99,388 чол.
ЗМІ
В Пушкіні діє кабельне телебачення. Із 1991 року по каналу кабельного зв'язку телекомпанії «Царське Село» в етер виходить телеканал «Царское Село».
Також в місті виходять такі періодичні видання:
- «Царськосільска газета» (виходить з 1906 року) — приділяє значну увагу питанням культури, розвитку міжнародних зв'язків, висвітлює діяльність органів влади та місцевого самоврядування, дає аналіз подій, що відбуваються на території району;
- «Муніципальний вісник» — публікація офіційних та інформаційних матеріялів про діяльність Пушкінської муніципальної ради.
Персоналії
- Матвєєва Новелла Миколаївна (1934—2016) — російська поетеса.
Міста-побратими
Міста-побратими Пушкіна:
Див. також
- [ru]
Примітки
- ЗКТМУ. 185/2016. Північно-Західний ФО
- 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики.
- Георги И. Г. Описание российско-императорского столичного города САНКТ-ПЕТЕРБУРГ и достопримечательностей в окрестностях оного, с планом. — СПб. : Лига, 1996. — С. 496—504.
- Шварц В. Пригороды Ленинграда. — Л.; М. : Искусство, 1967. — С. 123—189.
- Царське Село — місто Пушкін. Пишновеличне передмістя Санкт-Петербурга. www.pushkin-town.net. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 28 лютого 2010.
Посилання
- Царське Село // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 673.
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пушкін (місто)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pu shkin do 1918 roku Ca rske Selo z 1918 po 1937 rik Ditya che Selo misto v Rosiyi v skladi Pushkinskogo rajonu mista federalnogo znachennya Sankt Peterburga ta jogo vnutrishnomiskij municipalnij utvir 1935 roku peredannij v administrativne pidporyadkuvannya Leningrada Velikij turistichnij naukovij osvitnij i oboronno promislovij centr Vhodit do spisku pam yatok pid ohoronoyu YuNESKO v skladi ob yektu Istorichnij centr Sankt Peterburga peredmistya ta fortifikacijni sporudi Pushkin ros Pushkin 9 lyutogo 1937 d Gerb Koordinati 59 43 pn sh 30 25 sh d 59 717 pn sh 30 417 sh d 59 717 30 417 Koordinati 59 43 pn sh 30 25 sh d 59 717 pn sh 30 417 sh d 59 717 30 417 Krayina Rosiya 1 Rosiya 1 Adminodinicya Pushkinskij rajon Sankt PeterburgaData zasnuvannya 1710Plosha 2013 km Naselennya 109 885 osib 1 sichnya 2018 2 3 Mista pobratimi d Cerbst Versal Retimno Mantuya Olborg 1971 Olborg 1971 Chasovij poyas UTC 3Telefonnij kod 812Poshtovij indeks 196601 196609GeoNames 504003OSM 337422 R Pushkinskij rajon Sankt Peterburga PushkinPushkin Rosiya Pushkin u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pushkin znachennya Zapit Carske Selo perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya Naselennya 112 674 osib 2020 Cherez misto prohodit zaliznichna liniya Sankt Peterburg Vitebsk na jogo teritoriyi roztashovani zaliznichna stanciya Carske Selo ta zupinnij punkt Detskosilska Vidstan mizh Vitebskim vokzalom Sankt Peterburga ta Carskim Selom stanovit 23 km Poshtamt Sankt Peterburga ta viddilennya zv yazku 1 Pushkina roztashovani na vidstani 24 km po pryamij Misto roztashovane v mezhah Prinevskoyi nizovini Zamiska imperatorska rezidenciya Carske Selo bula zasnovana 1710 roku misto z 1808 roku U misti rozmishenij muzej zapovidnik Carske selo pam yatka mistobudivnogo mistectva ta palaco parkovij ansambl XVIII pochatku XX storichchya Do skladu zapovidnika vhodit ru iz Katerininskim palacom ta inshimi sporudami Fiziko geografichna harakteristikaRelyef i geologichnij stan Misto lezhit na Prinevskij nizovini po livomu beregu richki Nevi Landshaft dovoli riznomanitnij pagorbi gryadi ta terasi cherguyutsya z dolinami rivninami lisovi masivi zminyuyutsya silskogospodarskimi ugiddyami Chislenni dzherela dayut pochatok strumkam i zhivlyat stavki V epohu paleozoyu 300 400 miljoniv rokiv tomu cya teritoriya bula pokrita morem Osadovi pokladi togo chasu piskoviki piski glini vapnyaki pokrivayut grubim sharom ponad 200 metriv kristalichnij fundament sho skladayetsya z granitiv gnejsiv i diabaziv Suchasnij relyef utvorivsya vnaslidok diyalnosti lodovikovogo pokrovu ostannye Valdajske zledeninnya bulo 12 tisyach rokiv tomu Pislya vidstupu lodovika utvorilos Litorinove more riven yakogo buv na 7 9 m vishe suchasnogo 4 tisyachi rokiv tomu more vidstupilo i utvorilas dolina richki Nevi Dolina skladena ozerno lodovikovimi ta pislyalodovikovimi pokladami Ostanni 2 5 tisyachi rokiv relyef majzhe ne zminyuvavsya Klimat Dokladnishe Klimat Pushkina pomirnij i vologij perehidnij vid morskogo do kontinentalnogo Trivalist dnya zminyuyetsya vid 5 godin 51 hvilini v zimove soncestoyannya do 18 godin 50 hvilin v litnye soncestoyannya lito korotke pomirno teple zima trivala nestijka z chastimi vidligami Vesna j osin mayut zatyazhnij harakter Dodatni temperaturi povitrya perevazhayut z pochatku kvitnya po kinec pershoyi dekadi listopada Najholodnishij misyac lyutij Serednorichna suma opadiv 590 mm Perevazhnij napryamok vitriv pivdennij Dlya mista harakterna chasta zmina povitryanih mas zumovlena znachnoyu miroyu ciklonichnoyu diyalnistyu Vlitku perevazhayut zahidni ta pivnichno zahidni vitri vzimku zahidni ta pivdenno zahidni Roza vitriv na teritoriyi mista zabezpechuye v bud yakij chas roku svizhe cilyushe chiste povitrya Najhmarnishimi misyacyami ye listopada gruden sichen Minimalna hmarnist sposterigayetsya v travni chervni lipni Kilkist sonyachnih dniv u roci ne menshe 240 Iz 25 26 travnya po 16 17 lipnya rozpochinayetsya sezon bilih nochej v cej period sonce lishe nenadovgo zahodit za gorizont a svitlij chas dnya naprikinci chervnya dosyagaye majzhe 19 godin Osnovu resursnogo potenciyalu Pushkina skladayut prisni poverhnevi ta pidzemni vodi Richni pokazniki temperaturi povitrya j opadiv Klimat Pushkina Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 8 6 10 2 14 9 25 3 30 9 34 6 35 3 33 5 30 4 21 0 12 3 10 9 35 3 Serednij maksimum C 2 3 1 4 4 1 9 2 16 1 20 5 22 2 20 6 14 6 8 5 1 8 0 7 9 4 Serednya temperatura C 6 5 6 1 4 4 4 10 9 15 8 17 7 16 4 11 0 5 6 0 1 3 9 5 2 Serednij minimum C 7 9 7 7 2 9 1 6 7 1 11 9 14 0 13 0 8 0 3 7 2 1 5 5 2 8 Absolyutnij minimum C 35 9 35 2 29 9 21 8 6 6 0 1 4 9 1 3 3 1 12 9 22 2 34 4 35 9 Norma opadiv mm 40 31 35 33 38 64 78 77 67 65 56 49 633 Grunti roslinnij i tvarinnij svit Do zasnuvannya mista teritoriya bula pokrita hvojnimi lisami sosnovi ta yalinovi z domishkami shirokolistkovih porid i nizinnimi bolotami Perevazhayut poverhnevo pidzolisti v poyednanni z torf yano pidzolisto glejovimi gruntami Vnaslidok intensivnoyi gospodarskoyi diyalnosti lyudej prirodnij landshaft povsyudno postupivsya miscem kulturnomu landshaftu Teper tut perevazhayut silskogospodarski ugiddya z nevelikimi dilyankami vtorinnih osikovih i berezovih lisiv sirovilhovikiv i verb V XVIII XIX storichchyah sklalas parkova zona mista Pushkina plosheyu 704 ga Katerininskij Oleksandrivskij Babolovskij Okremij Fermerskij parki V okolicyah Pushkina inkoli traplyayutsya zayec sirij i ondatra V misti voditsya velika kilkist ptahiv plazuniv i bezhrebetnih Ekologichno ce najchistishij rajon zavdyaki prirodnomu mikroklimatu ta zhorstkij prirodoohoronnij politici administraciyi Moskovski vorota Gostinnij dvir Sadova vulicya Cerkva prepodobnogo Sergiya RadonezkogoIstoriyaViniknennya mista U shvedskij chas 1609 1702 na teritoriyi Katerininskogo palacu isnuvala shvedska dvoryanska sadiba Saara Mois i Ce bula nevelika sadiba sho skladalas iz derev yanogo budinku gospodarskih pribudov do nogo ta skromnogo sadu rozdilenogo dvoma perpendikulyarnimi aleyami na chotiri kvadrati Vpershe ce poselennya zgaduyetsya v skladi Nikolskogo Izhorskogo pogosta v Perepisnij okladnij knizi po Novgorodu Votskoyi p yatini 1501 roku Na kartah skladenih dlya Borisa Godunova mayetok maye nazvu Sarica Piznishe pid vplivom rosijskoyi narodnoyi etimologiyi nazva transformuvalas v Sarsku mizu a vidtak v Saarske selo i zreshtoyu stala Carskim Selom Pislya vignannya shvediv iz cogo rajonu Petro I podaruvav mizu O D Menshikovu a piznishe 13 24 chervnya 1710 roku Sarska miza razom iz 43 pripisanimi selami j ugiddyami bula podarovana Marti Skavronskij yaka 1712 roku stala jogo druzhinoyu pid imenem Katerini Oleksiyivni Cya data 13 24 chervnya 1710 roku i ye datoyu zasnuvannya mista U 1718 1724 rokah za proyektom arhitektora Ioganna Braunshtejna tut viris nevelikij dvopoverhovij kaminnij palac otochenij pidsobnimi budivlyami Rozshirivsya sad zanovo pereplanovanij terasami majstrom sadovo parkovogo mistectva Ya V Roozenom U 1719 ta 1722 rokah na nizhnij terasi virili dva stavki Nepodalik vid palacu z yavilas sloboda palacovih sluzhiteliv 1716 roku pobudovana derev yana ru z cogo momentu Sarska miza peretvoryuyetsya v Sarske Selo 1720 roku z yavlyayetsya persha vulicya Carskogo Sela ru pervisna nazva Perednya vulicya 1721 roku zasnovana Kuzminska sloboda iz selyan Suzdalskoyi guberniyi 1734 roku rozpochalos budivnictvo ru najstarishoyi kaminnoyi sporudi mista Imperatorska rezidenciya Ye Ye Lansere Imperatricya Yelizaveta Petrivna v Carskomu Seli Guash 1905 Za carstvuvannya Yelizaveti Petrivni Carske selo stalo imperatorskoyi rezidenciyeyu dovkola yakoyi uklalos poselennya V 1740 1750 ti roki skromnij palac Katerini I perebudovuyetsya v rozkishnu litnyu rezidenciyu Z 1751 roku po 1756 rik rekonstrukciyu Katerininskogo palacu provadiv arhitektor F B Rastrelli V osnovnih risah palac i zaraz maye viglyad yakij buv nadanij jomu Rastrelli 1755 roku z tretogo Zimovogo palacu syudi perenesli Burshtinovij kabinet Odnochasno jshlo rozshirennya teritoriyi sadu pivdennoyu mezheyu jogo stali Nizhni stavki V sadu z yavilis skulpturi ta parkovi paviljoni Dlya vodopostachannya parkovih vodojm prorili vid Vittolivskih dzherel za 6 km vid Carskogo Sela kanal U cej period sklavsya viglyad Sadovoyi vulici U yiyi verhnij chastini z yavilis pobudovani za proyektami S I Chevakinskogo dekilka odnotipnih kavalerskih budinkiv u barokovomu stili a nizhche velika kaminna oranzhereya Do 1770 h rokiv na pivnichnomu shodi vid golovnogo palacovogo kompleksu rozroslas sloboda Katerina II namagalas reglamentuvati podalshij rist naselennya U sichni 1780 roku dlya uporyadkuvannya slobodi buv vidanij nakaz sho pripisuvav pri seli Carskomu po pravu storonu Novoyi dorogi Novgorodskoyi a po livu do Porhova jduchoyi vlashtuvati misto pid nazvoyu ru i razom z tim zasnuvati Sofiyivskij povit Iz zasnuvannya mista Sofiyi tam z yavilas svoya administraciyi z gorodnichim magistratom ratusheyu ne pidvidomcha Carskosilskij V samomu Carskomu Seli zaboronili budivnictvo zhitlovih budinkiv a chinovnikiv kupciv i duhovenstvo rozselili v Sofiyi Katerina zvelila provesti vodogin dostatnij dlya zhivlennya stavkiv i dlya zabezpechennya pitnoyu vodoyu Carskogo Sela ta Sofiyi Misto Sofiya bulo rozbite na okremi pravilni kvadrati z obshirnoyu plosheyu v centri Poryad iz plosheyu spochatku pobuduvali derev yanu cerkvu svyatih Kostyantina j Oleni a 1788 roku na samij ploshi i kaminnij ru U 1770 h rokah na zahid vid Velikogo palacu stvoryuyetsya novij pejzazhnij park v majbutnomu ru 1782 roku pobudovani Orlovski vorota V 1792 1795 rokah na pivnichno shidnij mezhi Novogo sadu dlya majbutnogo imperatora Oleksandra I za proyektom Dzh Kvarengi pobudovanij ru Os yak opisuye slobodu pri Velikomu palaci ta Sofiyu J G Georgi v 1794 roci 1086 Zhiteli slobodi poblizu zamku sut sadivniki j inshi pridvorni sluzhiteli takozh i bagato selyan Vona maye prekrasnu kaminnu cerkvu ale male tokmo chislo kaminnih domiv Tut zhivut takozh dva traktirshiki do yakih chuzhi pristavati i stil mati mozhut V slobodi rozmishenij zavod dlya bilogo chervonogo ta sinogo paperu na Derzhavni asignaciyi 1086 Povitove misto Sofiya roztashovane v 1 versti vid Carskogo sela i zakladene v 1785 roci Vono pobudovane pri kanalah Carskosilskih sadiv roztashovane pravilno i maye okrim povitovih prisutstvenih misc takozh kaminnij poshtovij dvir i dekilka kaminnih obivatelskih budinkiv ru jogo pobudovana na podobu Sofijskoh cerkvi v Konstantinopoli i ye cerkva Kavalerskoyi dumi Ordena Sv Volodimira Vona pobudovana arhitektorom Starovim Procvitannyu cogo mista pereshkodzhaye blizkist Sankt Peterburga 1808 roku pri imperatori Oleksandri I Carske Selo bulo ob yednane z Sofiyeyu i zdobulo status mista centra ru Zvidsi harakternij oleksandrivskij stil starih budivel Odnak Sofiya neoficijno isnuye i donini yak nazva dlya pevnoyi starovinnoyi chastini mista obmezhenoyi z riznih bokiv Pavlovskim shose vulicyami Sapernoyu Gusarskoyu ta Parkovoyu Misto Carske Selo Zagalnij viglyad Listivka 1904 rik Prijom Mikoloyu II deputaciyi pislya osvyachennya ru Foto 1912 roku Z 1808 po 1832 rik miskim arhitektorom Carskogo Sela buv priznachenij Oleksandrom I shotlandskij arhitektor Vilyam Geste Zodchij rozpochav robotu zi skladennya generalnogo planu zabudovi mista Carske Selo bulo rozbito na kvartali zabudovani simetrichno roztashovanimi budivlyami Kvartali dililis na dilyanki iz sadami ta gorodami V generalnomu plani buli zakladeni chotiri ploshi torgova administrativna napivkrugla i Znamenska Rozpochalos nove zaselennya Carskogo Sela kudi z Sofiyi pereveli prisutstveni miscya ta zhiteliv yakim buli rozdani novi zemelni dilyanki vidpovidno do zatverdzhenogo novogo planu mista Sofiya spustila Na yiyi misci vlashtuvati vijskove pole a Sofijskij sobor stav polkovoyu cerkovoyu ru 1817 roku v misti narahovuvalos vsogo 15 vulic 354 obivatelskih i kazennih budivli Naselennya stanovilo 4 tisyachi lyudej Pislya pozhezhi 1820 roku roboti u Velikomu palaci provadiv V P Stasov Nim buli pobudovani dekilka budivel u klasichnomu stili Manezh Konyushennij korpus Velika oranzhereya Iz 1811 po 1843 rik u fligeli Katerininskogo palacu rozmishuvavsya Carskosilskij licej V nomu v 1811 1817 rokah zhiv i vchivsya Oleksandr Pushkin 1817 roku sporudzheni vorota Lyub yaznim moyim spivsluzhivcyam v pam yat Francuzko rosijskoyi vijni 1812 roku 1824 roku vinik Kolonistskij stav Kolonichka V 1824 1827 rokah arhitektorami bratami L i D Adamini zvedenij kostel svyatogo Ivana V 1827 1830 rokah pri v yizdi v misto z boku ru arhitektorom ru buli sporudzheni chavunni ru 1837 roku stala do ladu persha v Rosijskij imperiyi ru 1840 roku v misti sporudzhenij ru 1839 roku do dvoh nayavnih miskih kvartaliv dodali tretij poblizu zaliznici a 1855 roku pochali zabudovuvati dilyanki zemli vzdovzh Pavlovskogo shose V misti narahovuvalos 44 vulici ta perevulki 10 cerkov kostel i kirha 400 privatnih budinkiv 8 kazarm 3 shpitali diyav pershij velikij navchalnij zaklad zhinoche duhovne uchilishe Carske Selo vvazhalos odnim iz najbilsh oblashtovanih mist status imperatorskoyi rezidenciyi garantuvav mistu zrazkove oblashtuvannya Naprikinci XIX storichchya Carske Selo otrimalo telefonnu merezhu a 1887 roku stalo pershim u Yevropi povnistyu elektrifikovanim mistom V misti bulo 14 tisyach zhiteliv isnuvav shpital na 150 misc bula vlashtovana bogodilnya na 40 lyudej Miska Ratusha policejske upravlinnya dvi pozhezhni komandi zabezpechuvali ta pidtrimuvali zrazkovij poryadok 1905 roku Oleksandrivskij palac stav golovnoyu rezidenciyeyu Mikoli II tut zhe zh pislya Lyutnevoyi revolyuciyi pid domashnim areshtom utrimuvalis chleni imperatorskoyi rodini Oskilki samoderzhec viddavav perevagu Carskomu Selu pered stoliceyu Peterburgom i veliku chastinu chasu lyubiv provoditi same v Carskomu Seli misto bulo elektrifikovano ta osnasheno yevropejskimi tehnichnimi novinkami V 1902 1908 rokah buli oblashtovani za ostannim slovom tehniki sistemi miskogo vodogonu ta kanalizaciyi vpershe v Rosiyi bula zastosovana sistema rozdilnoyi zlivnoyi kanalizaciyi z odnochasnim oblashtuvannyam stanciyi biologichnoyi ochistki do togo navit v stolici nechistoti zlivalis slugami v kanavi abo prosto na vulicyu a takozh sistema osvitlennya ta persha v Rosiyi smittyespalyuvalna stanciya Dovkola mista prostyagalisya starovinni parki sho perevishuvali svoyimi masshtabami rozmir samogo mista Do 1909 roku na 30 tisyach zhiteliv u misti bulo 19 navchalnih zakladiv V 1910 ti roki na pivnich vid Velikogo palacu na mezhi Oleksandrivskogo parku ta mista bulo pobudovane stilizovane v dusi ruskoyi arhitekturi Fedorivske mistechko dlya imperatorskih konvojnih vijsk ru vlasne mistechko z oblicovanimi vapnyakom budivlyami trapeznoyi kancelyariyi oficerskogo ta soldatskogo lazaretiv arhitektor ru 1911 roku buv zapushenij pershij marshrut avtobusa Iz Pershoyu svitovoyu vijnoyu pov yazane vidkrittya 1914 roku v Carskomu Seli nadpotuzhnoyi dlya togo chasu 300 kilovatnoyi radiotelegrafnoyi mizhnarodnoyi stanciyi Plan m Carskogo Sela z okolicyami Z Atlasu Carskogo Sela 1858 roku Plan Carskogo Sela litografiya 1915 roku Radyanskij period Misto Pushkin V Katerininskomu parku Listivka 1939 rik 1918 roku palaco parkovij kompleks nacionalizovanij i muzejofikovanij V palacah ta osobnyakah rozmisheni dityachi zakladi I 7 listopada 1918 roku Rada komisariv ru vidaye dekret pro perejmenuvannya Carskogo Sela v Dityache Selo Urickogo U zhovtni 1919 roku misto bulo zajnyate Pivnichno Zahidnoyu Rosijskoyu armiyeyu a radyanska vlada bula likvidovana Odnak vzhe v listopada PZA vidstupala z tyazhkimi boyami i v misto povernulas Chervona armiya Za postanovoyu prezidiumu Lenoblvikonkomu i Lenradi vid 19 serpnya 1936 roku misto Dityache Selo sho vhodilo do likvidovanogo toyu zh postanovoyu Leningradskogo Primiskogo rajonu Leningradskoyi oblasti buv perepidporyadkovanij ru Z cogo momentu Pushkin stav chastinoyu Leningrada Sankt Peterburga 10 lyutogo 1937 roku u zv yazku zi ru CVK SRSR vidaye postanovu pro perejmenuvannya mista v misto Pushkin 10 chervnya 1939 roku bulo pidirvano ru 18 veresnya 1941 roku misto bulo okupovane nimeckimi vijskami yaki znishili ta poshkodili bagato sporud ansamblyu vikrali veliku kilkist bezcinnih tvoriv mistectva sered nih pribrannya Burshtinovoyi kimnati Velikogo palacu 24 sichnya 1944 roku Pushkin buv zvilnenij vijskami pid komanduvannyam generala I V Hazova v hodi Krasnosilsko Ropshinskoyi operaciyi She v roki vijni rozpochalos vidnovlennya kompleksu 1946 roku vidkrilis parki 1949 roku Licej a 1959 roku pershi shist vidnovlenih zaliv palacu Restavracijni roboti trivayut do teper Burshtinova kimnata napriklad bula vidnovlena lishe 2003 roku V samomu misti bulo vidnovleno bagato starovinnih sporud buduvalis novi budinki Novij ansambl stvorenij na ru pered budivleyu vokzalu arhitektori Ye Levinson ru V 1950 1960 h rokah zabudovani novimi zhitlovimi budinkami kvartali pivnichnishe Leningradskoyi vulici ta pivdennishe ru V shidnij chastini mista ta v Sofiyi vidkrita nizka promislovih pidpriyemstv 1960 roku v miskomu sadu bilya Gostinnogo dvoru buv vidkritij pam yatnik V I Leninu skulptor Z I Azgur arhitektor Ye Levinson 9 travnya 1960 roku na Radyanskomu teper ru bulvari vidkrili pam yatnik nimeckomu komunistu Ernstu Telmanu arhitektor Arnold V 1980 h rokah bagatokvartirnimi budinkami za individualnimi proyektami zabudovanij rajon Kuzmino na pivnochi mista 1975 roku v Pushkini pobuduvali novi kanalizacijni ochisni sporudi sho peredbachali povnu biologichnu ochistku ta znezarazhennya stichnih vod V 1999 2005 rokah v ramkah rosijsko shvedsko finskogo proyektu bula provedena rekonstrukciya ochisnih sporud mista Suchasnij period V centre goroda Z pochatkom perebudovi v Pushkini aktivizuvalas demokratichna gromadskist Pid chas viboriv 1989 roku narodnih deputativ SRSR zhiteli rajonu zabalotuvali visuvancya vid KPRS golovu ru V Ya Hodiryeva V misti shorichno v nastupni pislya dnya mista 24 chervnya vihidni provodyatsya karnavali Z 1995 roku provoditsya Mizhnarodnij Carskosilskij karnaval 2000 roku misto prijnyate do en 24 chervnya 2010 roku misto Pushkin vidznachilo svoye 300 richchya U zv yazku z cim 23 lipnya 2008 roku prezidentom D A Medvedyevim buv vidanij ukaz 1112 Pro svyatkuvannya 300 richchya zasnuvannya Carskogo Sela m Pushkin Takozh buv stvorenij Organizacijnij komitet pri Uryadi Rosijskoyi Federaciyi ta pri ru U kvitni 2004 roku zi svogo p yedestala nevidomimi buv skinenij pam yatnik V I Leninu Pri padinni pam yatnik rozbivsya Na comu misci 7 grudnya 2006 roku vidbulos zakladannya vidnovlyuvanogo ru Budivnictvo bulo zaversheno do svyatkuvannya 300 richchya mista 6 grudnya 2010 roku nevidomi pidirvali pam yatnik V I Leninu sho buv rozmishenij na vulici Malij Monument zaznav znachnih poshkodzhen Nazvi mista Za svoyu istoriyu misto ne raz zminyuvalo nazvu Sa rska Mi za 1710 kinec 1710 h Sa rske Selo kinec 1710 h serpen 1724 Blagovi shenske serpen veresen 1724 Sa rske Selo veresen 1724 1780 ti Ca rske Selo 1780 ti 1917 v 1808 1820 h vodnochas ru Solda tske Selo zhovten 1917 1918 Ditya che Selo imeni Urickogo 20 listopada 1918 9 lyutogo 1937 Pu shkin z 9 lyutogo 1937 V misti isnuye gromadskij ruh sho vistupaye za povernennya istorichnoyi nazvi Carske Selo Gerb mista 12 24 bereznya 1831 roku buv prijnyatij gerb Carskogo Sela V roboti nad proyektom tekstu najvishogo ukazu brali uchast Ya V Zaharzheskij i ministr dvoru P M Volkonskij V charlenomu poli zolotij venzel imperatrici Katerini I uvinchanij imperatorskoyu koronoyu Zatverdzhenij gerb buv gerbom ne vsogo mista a lishe imperatorskoyi rezidenciyi U zv yazku z cim cilkom logichno z yavilis proyekti miskogo gerba rozrobleni baronom B V Kene Pershij buv rozroblenij 1859 roku V bagryanomu shiti zolotij zamok z chornimi shvami prochinenimi vorotami ta zubchatoyu vezheyu nad nimi nad yakoyu pidijmayetsya zolotij imperatorskij shtandart z chornim imperatorskim orlom V proyekti 1882 roku abstraktnij zamok buv zaminenij zobrazhennyam vlasne palacu V bagryanomu poli zolotij serednij fasad Carskosilskogo palacu nad yakim zolotij venzel imperatrici Yelizaveti Petrivni Obidva shiti mali u vilnij chastini gerb Sankt Peterburga yak gubernskogo mista i buli uvinchani sribnoyu vezhevoyu koronoyu za pravilami gerbiv povitovih mist i prikrasheni Andriyivskoyu strichkoyu ta zolotimi nahrest pokladenimi skipetrami za pravilami gerbiv mist postijnogo perebuvannya yihnih imperatorskih velichnostej Odnak ni odin iz gerbiv tak i ne buv zatverdzhenij V radyanskij chas misto ne malo svogo gerba V 1990 ti roki gerb zrazka 1831 roku buv zareyestrovanij yak torgova marka muzeyu zapovidnika Carske Selo Cej rozdil potrebuye dopovnennya lipen 2020 NaselennyaNa pochatku 2010 roku naselennya mista Pushkin stanovilo 99 388 chol ZMIV Pushkini diye kabelne telebachennya Iz 1991 roku po kanalu kabelnogo zv yazku telekompaniyi Carske Selo v eter vihodit telekanal Carskoe Selo Takozh v misti vihodyat taki periodichni vidannya Carskosilska gazeta vihodit z 1906 roku pridilyaye znachnu uvagu pitannyam kulturi rozvitku mizhnarodnih zv yazkiv visvitlyuye diyalnist organiv vladi ta miscevogo samovryaduvannya daye analiz podij sho vidbuvayutsya na teritoriyi rajonu Municipalnij visnik publikaciya oficijnih ta informacijnih materiyaliv pro diyalnist Pushkinskoyi municipalnoyi radi PersonaliyiMatvyeyeva Novella Mikolayivna 1934 2016 rosijska poetesa Mista pobratimiMista pobratimi Pushkina Valdajskij rajon Rosiya 2013 ru Rosiya 1999 Olekminsk Rosiya 1997 Novopolock Bilorus 2003 Semej Kazahstan 1995 Olborg Daniya 1976 de Nimechchina 1991 Cerbst Nimechchina 1994 Kambre Franciya 2003 Valans Franciya 2017 Mantuya Italiya 1993 Veriya Greciya 2015 Byelci Moldova 2015 Vuster SShA 1987 Kalamazu SShA 1992 Okrug Nassau SShA 1996 Div takozh ru PrimitkiZKTMU 185 2016 Pivnichno Zahidnij FO d Track Q26842998 26 Chislennost postoyannogo naseleniya Rossijskoj Federacii po municipalnym obrazovaniyam na 1 yanvarya 2018 goda Federalna sluzhba derzhavnoyi statistiki d Track Q2624680 Georgi I G Opisanie rossijsko imperatorskogo stolichnogo goroda SANKT PETERBURG i dostoprimechatelnostej v okrestnostyah onogo s planom SPb Liga 1996 S 496 504 Shvarc V Prigorody Leningrada L M Iskusstvo 1967 S 123 189 Carske Selo misto Pushkin Pishnovelichne peredmistya Sankt Peterburga www pushkin town net Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 28 lyutogo 2010 PosilannyaCarske Selo Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 673 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pushkin misto