Євге́н Євге́нович Лансере́ (рос. Евгений Евгениевич Лансере; 23 серпня (4 вересня) 1875, Павловськ, нині Ленінградської області — 13 вересня 1946, Москва) — графік і живописець. Народний художник РСФСР (1945). Лавреат Сталінської премії другого ступеня (1943).
Лансере Євген Євгенович | ||||
---|---|---|---|---|
Лансере Евгений Евгениевич | ||||
Худ. Сомов Костянтин Андрійович, портрет Євгена Лансере, 1907 рік | ||||
При народженні | Лансере Евгений Евгениевич | |||
Народження | 23 серпня (4 вересня) 1875[1] Павловськ, d, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[2] | |||
Смерть | 13 вересня 1946[2][3] (71 рік) | |||
Москва, СРСР[2] | ||||
Поховання | Новодівичий цвинтар | |||
Національність | росіянин | |||
Країна | Російська імперія, СРСР | |||
Жанр | монументальні твори, жанрові картини, світлини до книжок, театрально-декораційне мистецтво | |||
Навчання | малювальна школа в Петербурзі(1892), Академія Ф. Ккалароссі та Р. Жюльєна в Парижі (1895-98 рр.) | |||
Діяльність | художник, професор, сценограф, скульптор, ілюстратор, mosaicist, графік | |||
Напрямок | реалізм | |||
Роки творчості | 1898-1945 | |||
Відомі учні | Аполлон Кутателадзе, Абакелія Тамара Григорівна, Таїров Микола Христофорович і d | |||
Працівник | Тбіліська академія мистецтв | |||
Батько | Лансере Євген Олександрович | |||
Мати | d[4] | |||
Діти | Лансере Микола Євгенович | |||
Роботи в колекції | Третьяковська галерея і Національна галерея Вірменії | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Лансере Євген Євгенович у Вікісховищі |
Родина і навчання
Походить з відомої родини Бенуа-Лансере. Його дід — відомий художник, батько Є. О. Лансере — скульптор-анімаліст, мати (Катерина Миколаївна) довго займалася графікою. Брат Микола Лансере — архітектор, а молодша рідна сестра Зінаїда (Серебрякова по чоловіку) — відомий художник.
Перші художні навички отримав в родині. З 1892 по 1895 рр. навчався в Малювальній школі Спілки заохочення художників в Петербурзі. Серед його викладачів був М. С. Самокиш.
У 1895—1899 рр. переїхав до Парижа, де навчався в Академіях Колароссі та Жуліана.
1899 — 1917
- 1899 — повернення в Петербург, прийнятий до спілки «Світ мистецтва» (рос. «Мир искуства»)
- 1905 р. — перебування на Далекому Сході.
- 1906 р. — головний художник шотижневого сатиричного журналу «Пекельна пошта».
- один з засновників і працівників так званого «Стародавнього театру», що припинив свою діяльність через початок Першої світової війни.
- 1912–1915 рр. — художній керівник мануфактури порцеляни і майстерень гравіювання скла в Петербурзі.
В період до перевороту більшовиків у 1917 р. пройшов перший і досить плідний період творчості майстра. Євген Лансере не виробив надзвичайно яскравої індивідуальної манери на кшталт Врубеля чи Борисова-Мусатова. Але його твори відрізнялись величезною внутрішньою культурою, що увібрала в себе всі скарби культур Франції і Росії доби класицизму, ампіру, стилів XVI–XVII століть. Присмак ретроспективізму мали всі твори митців спілки «Світу мистецтва», були притаманні вони і творам Є. Лансере.
У 1912 р. Евген отримав замову на створення плафону для особняка багатія-промисловця Г. Тарасова в Москві. Вибудований як копія ранішнього палацу Тьєне XVIстоліття в місті Віченца (архітектор Палладіо), палац мав і ретроспективні оздоби. Лансере створив плафон (з зображенням визволення Андромеди від лихого дракона), що нагадував твір Рубенса чи Джуліо Романо. Величні фігури, цікава композиція, надзвичайно сміливі ракурси — усе демонструвало появу в мистецтві талановитого митця. По завершенні плафону Евген Лансере отримав звання академіка живопису (йому було 37 років).
У 1915 р. передчасно помер барон М. М. Врангель, молодий мистецтвознавець, що працював в Ермітажі. З початком Першої світової війни денді і жартівник Микола Врангель пішов на фронт керівником санітарного потяга. Друзі і знайомі барона у 1916 році вшанували його пам'ять створенням книги «Вінок Врангелю». Здається, усю скорботу по померлому втілив Євген Лансере в шмуцтитулі книги, де подав могутню і трагічну фігуру богині долі Парки, що розтягла нитку життя Миколи Врангеля і швидко обрізала її. Ще більшим натяком на смерть і ретроспективізм майстра була фігурка путті біля ніг Парки. Хлопчик-янгол загасив смолоскип, відому деталь багатьох надгробків доби класицизму. Лансере міг навіть один аркуш книги зробити яскравим явищем в мистецтві.
1917—1946 рр
Сувора і безжальна до людей радянська дійсність не давала багатьох привідів для натхнення художника, що склався як особистість в роки царату. Тому він зосередився на праці книжкового художника і художника театру. Був і викладачем.
- 1920 р. — викладач в Тбіліській академії мистецтв, пініше в Московському архітектурному інституті.
- 1927–1931 рр. — перебування в Парижі.
- 1934–1938 рр. викладач у Всеросійськй академії мистецтв в місті Ленінград. Серед монументальних творів цього періоду — стінописи в Казанському вокзалі і готелі «Москва».
Як театральний художник працював в театрах Одеси, Ленінграда, Кутаїсі, Москви. Помер в Москві, був похований на Новодівочому цвинтарі в Москві.
Твори
- Плафон «Вивільнення з полону Андромеди» на стелі палацу Тарасова, Москва.
- Ескіз декорації для нездійсненої постановки балету «Сільвія» в Маріїнському театрі в Петербузі. 1901. 4-я картина. (У зібранні Одеського художнього музею).
- Сходження Єлизавети Петрівни 25 листопада 1741 року. Цесарівна Єлизавета Петрівна і преображенці в кордегардії Зимового Палацу вніч на 25 листопада 1741 року. 1911. (У зібранні Одеського художнього музею).
- Геркулес і Нес. 1913. (У зібранні Одеського художнього музею).
- Хаджі-Мурат на балу. 1913.
- Жіночий портрет. 1922. (У Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанку).
- Театральні декорації до вистави-хроніки «Юлій Цезар» Шекспіра, 1924 р.
- Ілюстрації до творів Льва Толстого.
- Триптих «Червоні партизани Дагестану» (1931).
- Серія «Трофеї російської зброї» (1942).
- «Флот доби Петра І» (1909).
- «Імератриця Єлизавета Петрівна в Царському Селі» (1905).
Див. також
Примітки
- The Fine Art Archive — 2003.
- Лансере Евгений Евгеньевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Енциклопедія Брокгауз
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
Література
- Український Радянський Енциклопедичний Словник. — Т. 2. — К., 1967. — С. 294.
- Большая Советская Энциклопедия. — 3-е издание.
- Лансере Е.Е, Каталог выставки, М, 1961 (рос)
- Подобедова О. И. «Е. Е. Лансере» 1875—1946, М, 1961 (рос.)
- Исаев В. Ю. «Сокровища дома Волошина», альбом, Симферополь, СОНАТ, 2004 (рос.)
- Л. Игнатьева, статья «Мастерство интерпретации пространства» // журнал «Искусство», № 4, 1990 (рос.)
Посилання
- Лансере Евгений Евгеньевич. Биография и творчество художника на Artonline.ru [ 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.staratel.com/pictures/ruspaint/332.htm [ 10 березня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevge n Yevge novich Lansere ros Evgenij Evgenievich Lansere 23 serpnya 4 veresnya 1875 18750904 Pavlovsk nini Leningradskoyi oblasti 13 veresnya 1946 Moskva grafik i zhivopisec Narodnij hudozhnik RSFSR 1945 Lavreat Stalinskoyi premiyi drugogo stupenya 1943 Lansere Yevgen YevgenovichLansere Evgenij EvgenievichHud Somov Kostyantin Andrijovich portret Yevgena Lansere 1907 rikPri narodzhenni Lansere Evgenij EvgenievichNarodzhennya 23 serpnya 4 veresnya 1875 1 Pavlovsk d Sankt Peterburzka guberniya Rosijska imperiya 2 Smert 13 veresnya 1946 1946 09 13 2 3 71 rik Moskva SRSR 2 Pohovannya Novodivichij cvintarNacionalnist rosiyaninKrayina Rosijska imperiya SRSRZhanr monumentalni tvori zhanrovi kartini svitlini do knizhok teatralno dekoracijne mistectvoNavchannya malyuvalna shkola v Peterburzi 1892 Akademiya F Kkalarossi ta R Zhyulyena v Parizhi 1895 98 rr Diyalnist hudozhnik profesor scenograf skulptor ilyustrator mosaicist grafikNapryamok realizmRoki tvorchosti 1898 1945Vidomi uchni Apollon Kutateladze Abakeliya Tamara Grigorivna Tayirov Mikola Hristoforovich i dPracivnik Tbiliska akademiya mistectvBatko Lansere Yevgen OleksandrovichMati d 4 Diti Lansere Mikola YevgenovichRoboti v kolekciyi Tretyakovska galereya i Nacionalna galereya VirmeniyiNagorodi Lansere Yevgen Yevgenovich u Vikishovishi Shodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Lansere Rodina i navchannyaPohodit z vidomoyi rodini Benua Lansere Jogo did vidomij hudozhnik batko Ye O Lansere skulptor animalist mati Katerina Mikolayivna dovgo zajmalasya grafikoyu Brat Mikola Lansere arhitektor a molodsha ridna sestra Zinayida Serebryakova po choloviku vidomij hudozhnik Pershi hudozhni navichki otrimav v rodini Z 1892 po 1895 rr navchavsya v Malyuvalnij shkoli Spilki zaohochennya hudozhnikiv v Peterburzi Sered jogo vikladachiv buv M S Samokish U 1895 1899 rr pereyihav do Parizha de navchavsya v Akademiyah Kolarossi ta Zhuliana 1899 19171899 povernennya v Peterburg prijnyatij do spilki Svit mistectva ros Mir iskustva 1905 r perebuvannya na Dalekomu Shodi 1906 r golovnij hudozhnik shotizhnevogo satirichnogo zhurnalu Pekelna poshta odin z zasnovnikiv i pracivnikiv tak zvanogo Starodavnogo teatru sho pripiniv svoyu diyalnist cherez pochatok Pershoyi svitovoyi vijni 1912 1915 rr hudozhnij kerivnik manufakturi porcelyani i majsteren graviyuvannya skla v Peterburzi V period do perevorotu bilshovikiv u 1917 r projshov pershij i dosit plidnij period tvorchosti majstra Yevgen Lansere ne virobiv nadzvichajno yaskravoyi individualnoyi maneri na kshtalt Vrubelya chi Borisova Musatova Ale jogo tvori vidriznyalis velicheznoyu vnutrishnoyu kulturoyu sho uvibrala v sebe vsi skarbi kultur Franciyi i Rosiyi dobi klasicizmu ampiru stiliv XVI XVII stolit Prismak retrospektivizmu mali vsi tvori mitciv spilki Svitu mistectva buli pritamanni voni i tvoram Ye Lansere U 1912 r Evgen otrimav zamovu na stvorennya plafonu dlya osobnyaka bagatiya promislovcya G Tarasova v Moskvi Vibudovanij yak kopiya ranishnogo palacu Tyene XVIstolittya v misti Vichenca arhitektor Palladio palac mav i retrospektivni ozdobi Lansere stvoriv plafon z zobrazhennyam vizvolennya Andromedi vid lihogo drakona sho nagaduvav tvir Rubensa chi Dzhulio Romano Velichni figuri cikava kompoziciya nadzvichajno smilivi rakursi use demonstruvalo poyavu v mistectvi talanovitogo mitcya Po zavershenni plafonu Evgen Lansere otrimav zvannya akademika zhivopisu jomu bulo 37 rokiv U 1915 r peredchasno pomer baron M M Vrangel molodij mistectvoznavec sho pracyuvav v Ermitazhi Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni dendi i zhartivnik Mikola Vrangel pishov na front kerivnikom sanitarnogo potyaga Druzi i znajomi barona u 1916 roci vshanuvali jogo pam yat stvorennyam knigi Vinok Vrangelyu Zdayetsya usyu skorbotu po pomerlomu vtiliv Yevgen Lansere v shmuctituli knigi de podav mogutnyu i tragichnu figuru bogini doli Parki sho roztyagla nitku zhittya Mikoli Vrangelya i shvidko obrizala yiyi She bilshim natyakom na smert i retrospektivizm majstra bula figurka putti bilya nig Parki Hlopchik yangol zagasiv smoloskip vidomu detal bagatoh nadgrobkiv dobi klasicizmu Lansere mig navit odin arkush knigi zrobiti yaskravim yavishem v mistectvi 1917 1946 rrSuvora i bezzhalna do lyudej radyanska dijsnist ne davala bagatoh prividiv dlya nathnennya hudozhnika sho sklavsya yak osobistist v roki caratu Tomu vin zoseredivsya na praci knizhkovogo hudozhnika i hudozhnika teatru Buv i vikladachem 1920 r vikladach v Tbiliskij akademiyi mistectv pinishe v Moskovskomu arhitekturnomu instituti 1927 1931 rr perebuvannya v Parizhi 1934 1938 rr vikladach u Vserosijskj akademiyi mistectv v misti Leningrad Sered monumentalnih tvoriv cogo periodu stinopisi v Kazanskomu vokzali i goteli Moskva Yak teatralnij hudozhnik pracyuvav v teatrah Odesi Leningrada Kutayisi Moskvi Pomer v Moskvi buv pohovanij na Novodivochomu cvintari v Moskvi TvoriPlafon Vivilnennya z polonu Andromedi na steli palacu Tarasova Moskva Eskiz dekoraciyi dlya nezdijsnenoyi postanovki baletu Silviya v Mariyinskomu teatri v Peterbuzi 1901 4 ya kartina U zibranni Odeskogo hudozhnogo muzeyu Shodzhennya Yelizaveti Petrivni 25 listopada 1741 roku Cesarivna Yelizaveta Petrivna i preobrazhenci v kordegardiyi Zimovogo Palacu vnich na 25 listopada 1741 roku 1911 U zibranni Odeskogo hudozhnogo muzeyu Gerkules i Nes 1913 U zibranni Odeskogo hudozhnogo muzeyu Hadzhi Murat na balu 1913 Zhinochij portret 1922 U Zibranni kolekciyi obrazotvorchogo mistectva Gradobanku Teatralni dekoraciyi do vistavi hroniki Yulij Cezar Shekspira 1924 r Ilyustraciyi do tvoriv Lva Tolstogo Triptih Chervoni partizani Dagestanu 1931 Seriya Trofeyi rosijskoyi zbroyi 1942 Flot dobi Petra I 1909 Imeratricya Yelizaveta Petrivna v Carskomu Seli 1905 Div takozhSecesiya Simvolizm Benua Oleksandr Mikolajovich Svit mistectva tovaristvo Radyanske mistectvoPrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Lansere Evgenij Evgenevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326LiteraturaUkrayinskij Radyanskij Enciklopedichnij Slovnik T 2 K 1967 S 294 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya 3 e izdanie Lansere E E Katalog vystavki M 1961 ros Podobedova O I E E Lansere 1875 1946 M 1961 ros Isaev V Yu Sokrovisha doma Voloshina albom Simferopol SONAT 2004 ros L Ignateva statya Masterstvo interpretacii prostranstva zhurnal Iskusstvo 4 1990 ros PosilannyaLansere Evgenij Evgenevich Biografiya i tvorchestvo hudozhnika na Artonline ru 29 veresnya 2011 u Wayback Machine http www staratel com pictures ruspaint 332 htm 10 bereznya 2007 u Wayback Machine