Іва́н Макси́мович Соше́нко (2 (14) червня 1807, Богуслав, Київська губернія — 19 (31) липня 1876, Корсунь-Шевченківський, Київська губернія) — український маляр і педагог. Один із найближчих друзів Тараса Шевченка, взяв активну участь у його визволенні з кріпацтва. У 1832–1838 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв; з 1839 року — викладач малювання в Ніжинській, Немирівській (з 1846) і з 1856 київських гімназіях. Із збережених творів Сошенка відомі: «Портрет бабусі Чалого», «Жіночий портрет», «Хлопчики-рибалки», «Продаж сіна на Дніпрі» (1857); пейзажі; ікони.
Сошенко Іван Максимович | ||||
---|---|---|---|---|
Сошенко Іван Максимович | ||||
Погруддя Івана Сошенка (робота скульптора Івана Шматька) | ||||
Народження | 2 (14) червня 1807 Богуслав, Богуславський повіт, Київська губернія, Російська імперія | |||
Смерть | 19 (31) липня 1876 (69 років) | |||
Корсунь-Шевченківський, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія (хвороба) | ||||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | живопис, іконопис | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | реалізм, історизм | |||
| ||||
Сошенко Іван Максимович у Вікісховищі |
Життєпис
Ранні роки
Народився 2 (14) червня 1807 року в Богуславі, тепер Київська область, Україна. Його дід — міщанин, кожум'яка Кіндрат Соха, залишив після себе невеликий спадок. Однак сусідами діда виявились графи Браницькі (герб Гриф), а графиня Олександра Браницька іноді підступом захоплювала землі міщан Богуслава, тому рід втратив землю. Батько — Максим Сошенко — через постійні нестатки і загрози покріпачення був змушений разом з родиною переїхати до Звенигородки.
Значний вплив на формування Сошенка мала його бабуся (з роду Превлоцьких), яка навчала грамоти восьмирічного внука. Потім Іван Сошенко учився в дяка, де осягнув уміння писати латиницею і читати Псалтир, який згодом знав напам'ять і у свої 60 років. Тринадцятирічним він потрапив у Вільшану до відомого ікономаляра Степана Превлоцького, що погодився взяти Сошенка на безплатне утримання. Безкоштовність навчання пояснювалась тим, що його бабуся була далеким родичем Степана Превлоцького. Тут юнак працював на господарстві, а згодом навіть отримував платню за свою роботу.
1823 року починає працювати самостійно й мав перше вдале замовлення від мліївської церкви («Чорне місце»), яке допомогло набути репутацію вмілого іконописця в цілій окрузі. Також він малював картини для матусівського й лебединського монастирів.
Сошенко і Шевченко
1836 року в Петербурзі познайомився з Тарасом Шевченком. Був одним із перших, хто звернув увагу на художній хист Шевченка та познайомив його з такими відомими людьми, як Євген Гребінка, Василь Григорович, Олексій Венеціанов та іншими.
Деякий час Шевченку і Сошенку довелося жити в одній квартирі.
Сошенко згодом зустрівся із Шевченком у Ніжині 1846 року та в Києві 1859 року, вони також багато листувалися. У серпні 1859 року Тарас Шевченко гостював у художника у будинку на Великій Житомирській. У травні 1861 року Сошенко супроводжував труну Шевченка до Канева.
В Петербурзі
На основі «прошенія» в правління Академії від 29 вересня 1834 року та спеціального «Увольнительного Листа» від 12 листопада 1834 року Василь Григорович підписує «Білет імператорської Академії художеств» на дозвіл Сошенкові як «постороннему ученику» навчатися в Петербурзькій академії наук. Вчитися Сошенкові було досить важко. Давалися взнаки реміснича іконописна школа та постійна турбота за шматок хліба. Особливе покровительство мав від професорів Академії Олексія Венеціанова та Олексія Єгорова, що порадами допомагали художнику.
Під час навчання Сошенко створює ряд жанрових та історичних полотен, портретів, пейзажів, займається монументальними стінописом, копіюванням класичного малярства. В цей час він знайомиться з Петром Петровським, Григорієм Михайловим, Петром Заблоцьким, Аполлоном Мокрицьким.
Після Академії
В липні 1839 року виїжджає працювати до Ніжинського повітового училища, де він згодом вкотре зустрічає Шевченка. Після закінчення академії отримав атестат, що засвідчив звання вільного позакласного художника. Перше приватне замовлення на сюжет визволення апостола Петра з темниці, незважаючи на довгу і наполегливу працю художника, забракував замовник-священик.
У 1846 році через погіршення стану здоров'я змушений переїхати до Немирова працювати у гімназії. Серед його тодішніх учнів був скульптор Гуйський, портретист Страшинський, пейзажист Орловський, що потім став професором академії мистецтв. У цьому місті Сошенко одружився з Марцеліною Віргінською.
Для заробітку в цей час копіював роботи з картинної галереї Потоцького, і три картини «Водоспад», «Ранок», «Вечір» були продані за 300 рублів, що трохи допомогло художнику під час хвороби. Є наукові припущення, що на замовлення управителя маєтку пана Г. Абази Іван Сошенко виконав копію (можливо, копії) портрета Софії Потоцької роботи Лампі. Він також, за деякими свідченнями, писав портрети своїх стареньких батьків під час відвідин їх у Звенигородці влітку 1852 року.
За вісім років після відставки у Немирові, виконуючи замовлення сільських церков, мав лише єдину значну роботу — запрестольний образ для жіночого монастиря «Успіння Матері Божої», великого розміру, з постатями у людський зріст. Сошенко працював над образом півтора року.
Ікони Сошенка
Костянин Широцький, відомий художник, зауважує, що ікони Сошенка «відрізняються від звичайної малярської роботи». Він також згадує роботи Сошенка у храмі Різдва Христового у Тульчині на Поділлі. Бачив також писані ним образи у мешканця села Гутник Гайсинського повіту. Свої ікони Сошенко власноручно підписував «Ив. Сошенко» або «писалъ живоп. Ив. Сошенко». Дочка отця Антонія Брадугана з Нестерварської церкви розповідала, що вони обоє та односельці позували Сошенкові для образів.
Останні роки життя
У липні 1856 року переїздить до Києва викладати у ІІ Київській гімназії, де він прослужив 20 років. Працюючи в гімназії, він цікавиться історією мистецтва, звітами про річні виставки у Петербурзькій академії мистецтв. Читає багато літератури, зокрема Кольба і Куглера.
Про один із творів Сошенка згадує Сава Чалий — «Козацький табір» (1846), а також акварель «Бандурист» (1847). Сошенко також намалював кілька українських краєвидів, створив портрети Хмельницького, Мазепи, Гонти і Гонтихи, любив писати портрети старих людей.
Влітку 1876 року під час подорожі до рідного Богуслава занедужав і зупинився в Корсуні. Тут він пробув два місяці в лікарні і помер 19 (31) липня 1876 року над річкою Россю, біля якої народився. Похований у Корсуні.
Вшанування пам'яті
- 15 грудня 1973 року в батьківській хаті, що на Лабунській горі в Богуславі, було урочисто відкрито меморіальний музей-садибу І. М. Сошенка, а 12 червня 1982 року біля музею-садиби відкрито пам'ятник митцеві.
- Вулиці Сошенка в різних містах України.
У літературі
У 2011 році вийшов історичний роман Наталі Околітенко «Рось-Марія» — про Івана Сошенка. Про смерть видатного маляра української поетесою Ліною Костенко складено вірш «Пам'ятник І. М. Сошенку».
Галерея
- Пейзаж Сошенка
- Портрет Гудим-Левкової
- Продаж сіна на Дніпрі
Примітки
- Черкаська, 2016, с. 12..
- Дата згідно з написом на старому надгробку. За даними Енциклопедії історії України — 18 (30) липня 1876 року.
- Ніколенко, 1994, с. 33..
- Костенко Л. В. Вибране. — К.: Дніпро, 1989. — С. 220—240—241. — ISBN 5—308—00376—9.
Посилання
- Сошенко Іван Максимович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 914-915.
- Сошенко Іван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1815. — 1000 екз.
- До 210-річчя від дня народження Івана Максимовича Сошенка (1807–1876), українського живописця : документальна виставка // Офіційний вебсайт Центрального державного історичного архіву України, м. Київ. — 2018.
Джерела
- Сошенко Іван // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Усенко П. Г. Сошенко Іван Максимович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 733. — .
- Черкаська Г. Він пробачив Шевченку, але образи не забув // Голос України. — 2016. — № 175 (6429). — 15 вересня. — С. 12. (Сім'я)
- Черкащина: універс. енциклопедія / Віктор Жадько. — Документ.-публіцист., наук. фотоілюстр. істор. вид. — К. : ВПУ «Експрес-Поліграф», 2010. — С. 811: кольор. фотогр. — .
- Український некрополь: іст. наук. довід. / авт. проекту, текстів, світлин і упоряд. Жадько Віктор Олексійович; [літ. ред. Шудря Микола]. — К. : Жадько В. О., 2005. — С. 297.: фотогр. — .
- Околітенко Н. І. «Рось-Марія». — Сімферополь : Доля, 2011. — 440 с. — .
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
- Ніколенко І. Богуславщина: Нариси з історії краю — Богуслав: МПП «Квадрат», 1994. — 112 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Iva n Maksi movich Soshe nko 2 14 chervnya 1807 Boguslav Kiyivska guberniya 19 31 lipnya 1876 Korsun Shevchenkivskij Kiyivska guberniya ukrayinskij malyar i pedagog Odin iz najblizhchih druziv Tarasa Shevchenka vzyav aktivnu uchast u jogo vizvolenni z kripactva U 1832 1838 rokah navchavsya v Peterburzkij akademiyi mistectv z 1839 roku vikladach malyuvannya v Nizhinskij Nemirivskij z 1846 i z 1856 kiyivskih gimnaziyah Iz zberezhenih tvoriv Soshenka vidomi Portret babusi Chalogo Zhinochij portret Hlopchiki ribalki Prodazh sina na Dnipri 1857 pejzazhi ikoni Soshenko Ivan MaksimovichSoshenko Ivan MaksimovichPogruddya Ivana Soshenka robota skulptora Ivana Shmatka Narodzhennya 2 14 chervnya 1807 Boguslav Boguslavskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaSmert 19 31 lipnya 1876 69 rokiv Korsun Shevchenkivskij Kanivskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya hvoroba Krayina Rosijska imperiyaZhanr zhivopis ikonopisNavchannya Peterburzka akademiya mistectvDiyalnist hudozhnikNapryamok realizm istorizm Soshenko Ivan Maksimovich u VikishovishiZhittyepisRanni roki Portret Ivana Soshenka ta Yakima Zablockogo Narodivsya 2 14 chervnya 1807 18070614 roku v Boguslavi teper Kiyivska oblast Ukrayina Jogo did mishanin kozhum yaka Kindrat Soha zalishiv pislya sebe nevelikij spadok Odnak susidami dida viyavilis grafi Branicki gerb Grif a grafinya Oleksandra Branicka inodi pidstupom zahoplyuvala zemli mishan Boguslava tomu rid vtrativ zemlyu Batko Maksim Soshenko cherez postijni nestatki i zagrozi pokripachennya buv zmushenij razom z rodinoyu pereyihati do Zvenigorodki Znachnij vpliv na formuvannya Soshenka mala jogo babusya z rodu Prevlockih yaka navchala gramoti vosmirichnogo vnuka Potim Ivan Soshenko uchivsya v dyaka de osyagnuv uminnya pisati latiniceyu i chitati Psaltir yakij zgodom znav napam yat i u svoyi 60 rokiv Trinadcyatirichnim vin potrapiv u Vilshanu do vidomogo ikonomalyara Stepana Prevlockogo sho pogodivsya vzyati Soshenka na bezplatne utrimannya Bezkoshtovnist navchannya poyasnyuvalas tim sho jogo babusya bula dalekim rodichem Stepana Prevlockogo Tut yunak pracyuvav na gospodarstvi a zgodom navit otrimuvav platnyu za svoyu robotu 1823 roku pochinaye pracyuvati samostijno j mav pershe vdale zamovlennya vid mliyivskoyi cerkvi Chorne misce yake dopomoglo nabuti reputaciyu vmilogo ikonopiscya v cilij okruzi Takozh vin malyuvav kartini dlya matusivskogo j lebedinskogo monastiriv Soshenko i Shevchenko 1836 roku v Peterburzi poznajomivsya z Tarasom Shevchenkom Buv odnim iz pershih hto zvernuv uvagu na hudozhnij hist Shevchenka ta poznajomiv jogo z takimi vidomimi lyudmi yak Yevgen Grebinka Vasil Grigorovich Oleksij Venecianov ta inshimi Deyakij chas Shevchenku i Soshenku dovelosya zhiti v odnij kvartiri Soshenko zgodom zustrivsya iz Shevchenkom u Nizhini 1846 roku ta v Kiyevi 1859 roku voni takozh bagato listuvalisya U serpni 1859 roku Taras Shevchenko gostyuvav u hudozhnika u budinku na Velikij Zhitomirskij U travni 1861 roku Soshenko suprovodzhuvav trunu Shevchenka do Kaneva V Peterburzi Na osnovi prosheniya v pravlinnya Akademiyi vid 29 veresnya 1834 roku ta specialnogo Uvolnitelnogo Lista vid 12 listopada 1834 roku Vasil Grigorovich pidpisuye Bilet imperatorskoyi Akademiyi hudozhestv na dozvil Soshenkovi yak postoronnemu ucheniku navchatisya v Peterburzkij akademiyi nauk Vchitisya Soshenkovi bulo dosit vazhko Davalisya vznaki remisnicha ikonopisna shkola ta postijna turbota za shmatok hliba Osoblive pokrovitelstvo mav vid profesoriv Akademiyi Oleksiya Venecianova ta Oleksiya Yegorova sho poradami dopomagali hudozhniku Pid chas navchannya Soshenko stvoryuye ryad zhanrovih ta istorichnih poloten portretiv pejzazhiv zajmayetsya monumentalnimi stinopisom kopiyuvannyam klasichnogo malyarstva V cej chas vin znajomitsya z Petrom Petrovskim Grigoriyem Mihajlovim Petrom Zablockim Apollonom Mokrickim Pislya Akademiyi V lipni 1839 roku viyizhdzhaye pracyuvati do Nizhinskogo povitovogo uchilisha de vin zgodom vkotre zustrichaye Shevchenka Pislya zakinchennya akademiyi otrimav atestat sho zasvidchiv zvannya vilnogo pozaklasnogo hudozhnika Pershe privatne zamovlennya na syuzhet vizvolennya apostola Petra z temnici nezvazhayuchi na dovgu i napoleglivu pracyu hudozhnika zabrakuvav zamovnik svyashenik U 1846 roci cherez pogirshennya stanu zdorov ya zmushenij pereyihati do Nemirova pracyuvati u gimnaziyi Sered jogo todishnih uchniv buv skulptor Gujskij portretist Strashinskij pejzazhist Orlovskij sho potim stav profesorom akademiyi mistectv U comu misti Soshenko odruzhivsya z Marcelinoyu Virginskoyu Dlya zarobitku v cej chas kopiyuvav roboti z kartinnoyi galereyi Potockogo i tri kartini Vodospad Ranok Vechir buli prodani za 300 rubliv sho trohi dopomoglo hudozhniku pid chas hvorobi Ye naukovi pripushennya sho na zamovlennya upravitelya mayetku pana G Abazi Ivan Soshenko vikonav kopiyu mozhlivo kopiyi portreta Sofiyi Potockoyi roboti Lampi Vin takozh za deyakimi svidchennyami pisav portreti svoyih starenkih batkiv pid chas vidvidin yih u Zvenigorodci vlitku 1852 roku Za visim rokiv pislya vidstavki u Nemirovi vikonuyuchi zamovlennya silskih cerkov mav lishe yedinu znachnu robotu zaprestolnij obraz dlya zhinochogo monastirya Uspinnya Materi Bozhoyi velikogo rozmiru z postatyami u lyudskij zrist Soshenko pracyuvav nad obrazom pivtora roku Ikoni Soshenka Kostyanin Shirockij vidomij hudozhnik zauvazhuye sho ikoni Soshenka vidriznyayutsya vid zvichajnoyi malyarskoyi roboti Vin takozh zgaduye roboti Soshenka u hrami Rizdva Hristovogo u Tulchini na Podilli Bachiv takozh pisani nim obrazi u meshkancya sela Gutnik Gajsinskogo povitu Svoyi ikoni Soshenko vlasnoruchno pidpisuvav Iv Soshenko abo pisal zhivop Iv Soshenko Dochka otcya Antoniya Bradugana z Nestervarskoyi cerkvi rozpovidala sho voni oboye ta odnoselci pozuvali Soshenkovi dlya obraziv Ostanni roki zhittya Pam yatnik Ivanu Soshenku u Boguslavi Mogila v Korsuni Starij nadgrobok Novij nadgrobok U lipni 1856 roku pereyizdit do Kiyeva vikladati u II Kiyivskij gimnaziyi de vin prosluzhiv 20 rokiv Pracyuyuchi v gimnaziyi vin cikavitsya istoriyeyu mistectva zvitami pro richni vistavki u Peterburzkij akademiyi mistectv Chitaye bagato literaturi zokrema Kolba i Kuglera Pro odin iz tvoriv Soshenka zgaduye Sava Chalij Kozackij tabir 1846 a takozh akvarel Bandurist 1847 Soshenko takozh namalyuvav kilka ukrayinskih krayevidiv stvoriv portreti Hmelnickogo Mazepi Gonti i Gontihi lyubiv pisati portreti starih lyudej Vlitku 1876 roku pid chas podorozhi do ridnogo Boguslava zaneduzhav i zupinivsya v Korsuni Tut vin probuv dva misyaci v likarni i pomer 19 31 lipnya 1876 roku nad richkoyu Rossyu bilya yakoyi narodivsya Pohovanij u Korsuni Vshanuvannya pam yati15 grudnya 1973 roku v batkivskij hati sho na Labunskij gori v Boguslavi bulo urochisto vidkrito memorialnij muzej sadibu I M Soshenka a 12 chervnya 1982 roku bilya muzeyu sadibi vidkrito pam yatnik mitcevi Vulici Soshenka v riznih mistah Ukrayini U literaturi U 2011 roci vijshov istorichnij roman Natali Okolitenko Ros Mariya pro Ivana Soshenka Pro smert vidatnogo malyara ukrayinskoyi poetesoyu Linoyu Kostenko skladeno virsh Pam yatnik I M Soshenku GalereyaPejzazh Soshenka Portret Gudim Levkovoyi Prodazh sina na DnipriPrimitkiCherkaska 2016 s 12 Data zgidno z napisom na staromu nadgrobku Za danimi Enciklopediyi istoriyi Ukrayini 18 30 lipnya 1876 roku Nikolenko 1994 s 33 Kostenko L V Vibrane K Dnipro 1989 S 220 240 241 ISBN 5 308 00376 9 PosilannyaSoshenko Ivan Maksimovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 914 915 Soshenko Ivan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1815 1000 ekz Do 210 richchya vid dnya narodzhennya Ivana Maksimovicha Soshenka 1807 1876 ukrayinskogo zhivopiscya dokumentalna vistavka Oficijnij vebsajt Centralnogo derzhavnogo istorichnogo arhivu Ukrayini m Kiyiv 2018 DzherelaSoshenko Ivan Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Usenko P G Soshenko Ivan Maksimovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 733 ISBN 978 966 00 1290 5 Cherkaska G Vin probachiv Shevchenku ale obrazi ne zabuv Golos Ukrayini 2016 175 6429 15 veresnya S 12 Sim ya Cherkashina univers enciklopediya Viktor Zhadko Dokument publicist nauk fotoilyustr istor vid K VPU Ekspres Poligraf 2010 S 811 kolor fotogr ISBN 978 966 8567 14 8 Ukrayinskij nekropol ist nauk dovid avt proektu tekstiv svitlin i uporyad Zhadko Viktor Oleksijovich lit red Shudrya Mikola K Zhadko V O 2005 S 297 fotogr ISBN 966 8567 01 3 Okolitenko N I Ros Mariya Simferopol Dolya 2011 440 s ISBN 978 966 366 544 3 Shevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 Nikolenko I Boguslavshina Narisi z istoriyi krayu Boguslav MPP Kvadrat 1994 112 s Praci cogo hudozhnika perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih zobrazhennya u Vikishovishe