Украї́нські євре́ї, євреї в Україні (івр. יהודים אוקראינים, їд. אוקראַינישע ייִדן) — єврейська діаспора на теренах Старої, Київської Русі та України. Представники різних субетносів єврейського народу (ашкеназі, сефарди, кримчаки), які віками проживали на цих теренах. Більшість — нащадки ашкеназі себто нащадки переселенців з Заходу, з Центрально-Східної Європи часів Литви і Речі Посполитої. Відомі на півдні сучасної України, зокрема на території Криму з IV століття до н. е. Традиційно сповідують юдаїзм. Від часів середньовіччя складали суттєву частину руського (давньоукраїнського), білоруського і українського міщанства. Мешкали у єврейських містечках, зберігаючи свою конфесійно-національну окремішність. Займалися переважно торгівлею, фінансами, ремісництвом, урядовим адмініструванням. Через релігійні й соціальні, мовні і світоглядні розбіжності мали складні стосунки з більшістю населення, яке було в основному християнами і яке стало основою для сучасного українства, в більшості своїй мужиками (русинами, посполитими, крестьянами, селянами) і степовиками «руської віри» (козаками). Внаслідок різкої, революційної зміни влади постраждали під час Хмельниччини (1648—1657), Гайдамаччини, Голокосту (1939—1945). Були творцями хасидизму та унікальної літературної традиції, написаної мовою їдиш. До ХІХ ст. переважно говорили на їдиш, польською та українською. За російсько-радянської доби, внаслідок русифікації, перейшли на російську мову, частково асимілювалися з місцевим населенням, відійшли від юдаїзму. Частина українських євреїв мігрували до США, країн Західної Європи та Ізраїлю через антисемітизм в Російській імперії та СРСР. Відомими представниками українського єврейства є письменник Шолом-Алейхем, ізраїльський провідник Голда Меїр, комуністичний діяч Лев Троцький та інші.
Українські євреї | |||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||
Кількість | Ізраїль 420 000 США 80 000 Україна 67 000 Росія 20 000 | ||||||||||||||||||||
Мова | російська, українська, іврит, їдиш, англійська | ||||||||||||||||||||
Релігія | юдаїзм, християнство |
Історія
Євреї на території сучасної України проживали з давніх часів. Перші згадки про них датуються 4-м сторіччям до н. е., коли вони з'явилися у Криму і грецьких колоніях на північно-східному узбережжі Чорного моря. У 8-10 ст. з Візантії, Кавказу, Багдадського халіфату, франкських та іспанських земель євреї мігрували до Хозарії, де серед еліти був поширений юдаїзм. Частина євреїв на території України тих часів розмовляла єврейсько-слов'янськими діалектами, т.з. кнааніт, серед них зустрічалися і тюркські імена. Після завоювання Хозарського каганату в 964 р. князем київським Святославом Ігоревичем, євреї звідти розселилися в Києві.
В XIII—XV ст.ст. внаслідок вигнання юдеїв з держав і міст Західної та центральної Європи та їх масова міграція на схід, до Австрії, Угорщини, Богемії, Польщі та Османської імперії. Наприкінці XV ст. євреї з Польщі та Німеччини почали прибувати на територію України, що перебувала під владою Литви. Найпоширенішим ареалом їхнього розселення тоді було Підляшші та міста Волині. Звідти вони переселялися до Києва та на Поділля. Київ став одним з найбільших осередків єврейської релігійної освіти.
У XVII ст. євреї постраждали під час Визвольного повстання під проводом Богдана Хмельницького. У багатьох містах, особливо на Поділлі, Волині та Лівобережній Україні, єврейське населення було майже повністю винищене. За умовами Зборівського договору року особам, що сповідували юдаїзм, заборонялося мешкати в Гетьманщині. Під час Хмельниччини в Україні вперше відбувся найбільший спалах антисемітизму, викликаний боротьбою пригнобленого народу з шляхтою та євреями, які займали панівне становище в економіці Речі Посполитої. Єврейський літописець — очевидець Натан Ганновер у праці «Глибокий мул» оцінював кількість загиблих понад 100 000.
Значних втрат зазнало юдейське населення під час повстання Коліївщина. Близько 20 тисяч поляків і євреїв загинуло під час Взяття Умані 1768 року.
1742 року російська імператриця Єлизавета Петрівна видала указ, про вигнання з країни всіх євреїв, незалежно від їх віку, статі та становища. Залишатися дозволялося лише тим, хто погодиться прийняти православну віру.
Після другого поділу Речі Посполитої у 1793 р., до Російської імперії відійшли Волинь, Поділля та Київщина з чисельним єврейським населенням. У 1794 р. була розширена смуга осілості — євреям з колишніх польських земель було дозволено селитися і на лівобережжі — у Чернігівській, Полтавській та Київській (без Києва) губерніях, але тільки у містах та містечках. Смуга осілості для євреїв проіснувала до 1915 року.
XX століття
Після жовтневого перевороту 1917 р. та ліквідації «смуги осілості» євреї стали переселятися на лівобережжя та у найбільші міста України і Росії. За даними перепису 1926 р., в УРСР налічувалося 1,75 млн євреїв, на заході Україні — більше 1 млн. У містах УРСР у 1926 р. проживало вже 77 % усіх євреїв, у 1939 р. — 86 %, тоді як у 1897 — менше 40 %. У рамках політики «коренізації» у 1920-х були утворені єврейські сільради та національні райони, де організовувалися єврейські школи та заклади культури, а їдиш був офіційною мовою діловодства та навчання. З середини 1930-х, після зупинки «коренізації», єврейські національні райони були розформовані, а більшість громадських організацій та періодичних видань ліквідовані.
Перед Другою світовою війною на території України мешкало 2,5-2,7 млн євреїв, що становило більше 6 % населення. Порівняно з 1926 р. кількість євреїв дещо скоротилась, переважно внаслідок міграції у великі міста Росії. Більше половини єврейського населення України загинуло під час війни, переважно були розстріляні або знищені у концтаборах. Багато українських євреїв загинули і в рядах Червоної армії та партизанів.
За переписом 1959 року, в Україні мешкало 840 тис. євреїв, утричі менше ніж до війни. У містах проживало 98 % євреїв. Єврейське культурне і релігійне життя вже не відновилося у довоєнних масштабах, частково внаслідок зменшення чисельності єврейського населення, частково — внаслідок політики радянської влади. Наростав процес асиміляції, якщо у 1959 р. серед євреїв тільки 25-30 % шлюбів було укладено з особами іншої національності, то у 1970 р. — бл. 50 %, 1978 р. — 57 %. За 1968–1988 рр. за кордон (переважно в Ізраїль та США) емігрувало близько 100 тис. українських євреїв, 12-13 % їхньої загальної кількості.
У другій половині 1980-х, після початку "перебудови" в Україні, як і у інших республіках, стали створюватися єврейські культурні товариства та громадські організації, з'явилися єврейські періодичні видання. Наприкінці 1980-х в Україні мешкало майже пів мільйона євреїв. З 1989 р. почалась масштабна еміграція євреїв з республік СРСР до Ізраїлю, США та Європи. За 1989–1991 рр. з України виїхало бл. 149 тис. євреїв, за 1992–2000 рр. ще більше 250 тис. За переписом 2001 року в Україні налічувалося бл. 100 тис. євреїв, що проживали переважно у найбільших містах (Київ, Одеса, Дніпро, Харків). З 1990-х років в Україні діє розгалужена мережа єврейських навчальних закладів, організацій та товариств, що існують у більшості місць проживання євреїв. Проте єврейське населення України характеризується надзвичайним постарінням та міграційним відтоком єврейського населення, що призводить до зменшення чисельності єврейського населення та поступового зникнення єврейського культурного життя.
Культура
З 1989 в Києві діє Бібліотека імені Ошера Шварцмана — бібліотека єврейської літератури.
Наука
Чисельність та питома вага євреїв серед наукових співробітників УРСР у 1926—1987 рр., %
рік | чисельність | частка |
---|---|---|
1926 | 16,8 % | |
1929 | 20,8 % | |
1939 | 4 530 | 28,6 % |
1947 | 5 234 | 26,4 % |
1960 | 5 080 | 10,9 % |
1965 | 8 097 | 8,9 % |
1970 | 9 583 | 7,4 % |
1977 | 9 857 | 5,5 % |
1982 | 9 586 | 4,7 % |
1987 | 8 935 | 4,2 % |
Демографія
Розселення
До XVIII ст.
Першими місцями, про які є згадки щодо проживання євреїв, на території України були грецькі міста Пантікапей, Херсонес та Ольвія на території Північного Причорномор'я. У єврейських середньовічних джерелах згадуються міста Криму та Придніпров'я у яких мешкали євреї: Алупка (Алубіка), Алушта (Алус), Гурзуф, Керч (Керц), Мангуп, Партеніт, Судак (Сугда), Старий Крим (Солхат), Феодосія (Кафа), Київ, Чернігів та деякі інші. Єврейська громада у Києві з'явилася не пізніше поч. X ст. Згодом євреї почали з'являтись і у інших містах правобережжя, у XI—XII ст. їх присутність зафіксована у деяких містах Волині та Поділля.
У другій пол. XIII ст. збільшилось єврейське населення Галицько-Волинської землі, куди після захоплення Києва ханом Батиєм втекли багато євреїв з Придніпров'я. Мігрували туди і євреї з німецьких земель, Болгарії та Угорщини. Великі єврейські громади існували у Галичі, Володимирі, Львові, де вони мали певні привілеї та релігійну автономію.
У XIV—XV ст. на українські землі, які переживали період швидкого економічного відновлення, активно переселялись євреї-ашкеназі з Польщі, Австрії, Угорщини, Богемії та Моравії. Саме у цей час почалося домінування ашкеназів серед єврейського населення у Галичині та Волині. У першій половині XVI ст. євреям дозволили селитися у тих частинах України, де раніше не було єврейського населення, зокрема на Поділлі. У 1532—1551 єврейські громади виникли у Вінниці, Барі, Брацлаві.
Міграція євреїв у степові, малозаселені райони півдня та Придніпров'я інтенсифікувалася після Люблінської унії 1569 року. У цей час польські королі почали роздавати шляхті маєтки на території сучасних Черкаської, Полтавської, Сумської, Чернігівської областей, що створило умови для виникнення там «магнатських» міст, містечок та сіл, які притягували єврейське населення з Польщі, Галичини та Волині. За деякими оцінками чисельність євреїв на території материкової України становила наприкінці XVI ст. бл. 12 тис. осіб, менше 1 % населення. У Криму, згідно з турецьким переписом, в сер. XVI ст. проживало від 500 до 700 кримських євреїв (кримчаків). До 1640-х років єврейське населення України зросло до 51 тис. осіб.
Незважаючи на значні втрати під час Хмельниччини (до 2/3 єврейського населення) та Коліївщини, чисельність євреїв на українських землях до середини 1760-х років зросла до понад 280 тис. осіб, що становило 3-4 % всього населення. Проживали вони майже виключно на території Правобережної України, підпорядкованої Польщі, тоді як на Лівобережжі єврейське населення було практично відсутнє ще з часів Хмельниччини. Лише з 1730-х років євреям стали давати дозвіл на торгівлю на території Лівобережжя, проте права на постійне проживання вони не мали. За переписом 1738 року на Лівобережжі нараховувалося всього бл. 600 євреїв, більшість з яких мешкали у селах — маєтках знаті та духовенства.
На території східної Галичини під час її приєднання до Австрії у 1773 р. мешкало 151 тис. євреїв (бл. 10 % населення), переважно у шляхетських та магнатських містечках. На території Буковини у 1821 р. жили 7 тис. євреїв, у 1857 р. — 25 тис. (8 % населення). У Північній Буковині основними місцями проживання євреїв були Чернівці а також містечка Садагора та Вижниця. На Закарпатті євреї мешкали переважно у містах Мукачеве та Ужгород.
Політика по відношенню до євреїв на Лівобережжі змінилася під час правління Катерини II, коли євреї отримали можливість селитися на незаселених землях півдня, у новоствореній Новоросійській губернії. У 1793 році до складу Росії увійшли українські землі з чисельним єврейським населенням (Волинь, Поділля та Київщина). У 1797 р. на території підросійської України мешкало бл. 200 тис. євреїв. У 1794 р. євреям з колишніх польських земель було дозволено селитися на Лівобережжі (Чернігівській, Полтавській та Київській губерніях).
XIX ст.
На початку XIX ст. царською владою вживалися заходи для обмеження прав єврейського населення. У 1804 р. була остаточно оформлена смуга осілості, територія 15 губерній імперії, де дозволялося жити євреям. До смуги осілості входила більша частина території України, за винятком Харківської губернії. Євреям було заборонено жити у селах, і хоча перші спроби виселити їх з сільських поселень (1808—1809 рр.) були безрезультатними, вже у 1821 р. євреї були виселені з сіл Чернігівської губернії, 1822 р. — Полтавської, 1830 р. — Київської. Під час правління Миколи I був виданий указ, згідно з яким євреям заборонялося жити у 50-верстовій смузі вздовж державного кордону, який в межах України припадав тоді на південь Волинської та захід Подільської губерній. У 1835 р. зі складу смуги осілості були виключені такі міста як Київ, Миколаїв та Севастополь а також всі казенні села, проживання євреїв тут заборонялося. Під час правління Олександра I частина дискримінаційних указів була скасована. У 1858 р. — євреям було дозволено жити у прикордонній смузі, у 1859 р. єврейським купцям дозволили селитися у Миколаєві та Севастополі, у 1860 р. — у Ялті, 1861 р. — у Києві. До кінця 1870 р. це право було надано всім євреям з вищою освітою, ремісникам та солдатам.
Наприкінці XIX ст. на території сучасної України мешкало 2590 тис. євреїв (9,0 % населення), що становило майже чверть єврейського населення світу. Євреї були другим за чисельністю народом після українців (72,0 %), випереджаючи росіян (8,8 %) і поляків (4,4 %). За переписом 1897 р. на території українських губерній Російської імперії мешкало 1908 тис. єврейськомовних, що становило 8 % всього населення і 42 % єврейського населення Російської імперії. Найбільша питома вага євреїв у населенні була зафіксована у губерніях Правобережжя (понад 12 %), найменша — у Харківській губернії, яка не входила до смуги осілості (0,5 %). Близько 80 % євреїв проживали у містах та містечках. На території Східної Галичини у 1900 р. налічувалося 540 тис. юдеїв, що становило 13,1 % населення, на північній Буковині 70 тис. (15,2 %), на Закарпатті 75 тис. (14,2 %).
ХХ ст.
На рубежі 1920 — 30-х років на території України налічувалося бл. 2654 тис. євреїв (6,5 % населення), зокрема в УРСР та Криму — 1730 тис. (5,4 %), Східній Галичині — 493 тис. (10,4 %), Західній Волині — 212 тис. (9,7 %), Закарпатті — 103 тис. (14,1 %), Північній Буковині — 75 тис. (13,6 %), українській частині Бессарабії — 41 тис. (5,2 %).
На початку XX ст. продовжувалася урбанізація єврейського населення, особливо швидко їх чисельність зростала у великих містах на сході та півдні. У 1926 р. у містах проживало 77,4 % євреїв УРСР (середній показник — 18,5 %). Євреями були 22,7 % всього міського населення УРСР і тільки 1,5 % сільського. Найбільші єврейські громади на території України у 1926—1931 рр. знаходилися у Одесі (153,2 тис., 36,7 %), Києві (140,3 тис., 27,4 %), Львові (99,6 тис., 31,9 %), Харкові (81,1 тис., 19,5 %). Євреї становили абсолютну більшість населення Бердичева (55,5 % з 55,6 тис.), відносну більшість населення Кременчука (49,3 % з 58,7 тис.), Житомира (39,2 % з 76,6 тис.) та багатьох інших міст і містечок, особливо на Правобережжі.
область | чисельність євреїв | частка |
---|---|---|
Одеська | 233 155 | 14,19 % |
Київська | 297 409 | 8,35 % |
Житомирська | 125 007 | 7,39 % |
Кам'янець-Подільська | 121 335 | 6,98 % |
Молдавська АРСР | 37 035 | 6,18 % |
Вінницька | 141 825 | 6,05 % |
Дніпропетровська | 129 439 | 5,69 % |
Миколаївська | 60 402 | 5,45 % |
Харківська | 136 746 | 5,37 % |
Запорізька | 43 321 | 2,71 % |
Кіровоградська | 26 419 | 2,25 % |
Сталінська | 65 556 | 2,11 % |
Полтавська | 46 928 | 2,10 % |
Чернігівська | 31 887 | 1,79 % |
Ворошиловградська | 19 949 | 1,08 % |
Сумська | 16 363 | 0,96 % |
Українська РСР | 1 532 776 | 4,95 % |
Унаслідок еміграції починаючи з 1920-х років чисельність євреїв на території України постійно скорочувалася. У 1939 р. єврейське населення УРСР зменшилось порівняно з 1926 р. на 12,4 % (218 тис.) до 1532,8 тис., переважно внаслідок відтоку українських євреїв у Москву, Ленінград та інші великі міста Росії. Рівень урбанізації єврейського населення зріс до 85,6 %. Проте внаслідок прискореної урбанізації інших національностей, питома вага євреїв серед міського населення УРСР скоротилася до 11,7 % (1926 р. — 22,7 %). Найбільші єврейські громади УРСР були у Києві (224,2 тис., 26,5 %), Одесі (201,0 тис., 33,3 %), Харкові (130,3 тис., 15,6 %). У Криму в 1939 р. мешкало 65,5 тис. євреїв (5,8 % населення). На території Західної України та частини Буджаку і Бессарабії налічувалося бл. 900 тис. євреїв, найбільше — у Львові (109,5 тис., 30 %). Загалом на території сучасної України наприкінці 1930-х років мешкало 2527 тис. євреїв, на них припадало бл. 5,9 % всього населення.
У 1959 р. в Україні налічувалося 840,3 тис. євреїв (2 % населення), що було приблизно на 1,7 млн менше ніж перед війною. Найбільше єврейське населення було у Києві (153,5 тис., 13,8 %) та Одесі (106,9 тис., 16,2 %) Найбільша питома вага євреїв у населенні серед найбільших міст була зафіксована у Чернівцях (25,6 %) та Могильові-Подільському (21,2 %). У Тульчині євреї становили 18,4 % населення, Коростені 17,9 %, Олевську 16,5 %, Овручі 16,2 %, Житомирі 13,9 %, Козятині (13,4 %), Вінниці (13,1 %), Новограді-Волинському (12,0 %), Бердичеві (11,8 %), Балті (11,2 %), Жмеринці (10,9 %), Славуті (10,9 %), Хмельницькому (10,4 %). Найменше євреїв (менше 1 %) було зафіксовано у західних та центрально-лівобережних областях.
У 1970 р. кількість євреїв зменшилась до 777,1 тис. (1,6 % населення), переважно внаслідок асиміляції та міграції в Москву-Ленінград. Їх кількість і питома вага зменшилась в усіх областях, особливо сильно у правобережних. У Києві кількість євреїв залишилась стабільною, але їх частка у населенні зменшилась з 13,9 % до 9,3 %. У Одесі їх частка зменшилась порівняно з 1959 р. з 16,3 % до 12,1 %, у Чернівцях з 25,6 % до 18,5 %. Містами з понад 10 % євреїв у населенні залишались Чернівці (18,5 %), Могилів (16,9 %), Томашпіль (16,3 %), Бершадь (15,8 %), Тульчин (13,7 %), Овруч (12,3 %), Коростень (11,1 %) та деякі інші менші населені пункти.
У 70-х роках до факторів асиміляції та міжреспубліканської міграції додався потужний фактор еміграції за кордон. Перепис 1979 року показав різке прискорення скорочення єврейського населення України: за 9 років воно зменшилось на 143 тис. (18,4 %), до 634,2 тис., 1,3 % населення. Особливо активно відбувалась еміграція з західних областей. У Чернівцях частка євреїв скоротилась за 9 років з 18,5 % до 9,5 %, Львові з 4,4 % до 2,7 %, Франківську з 2,1 % до 1,0 %, Ужгороді з 3,1 % до 1,7 %. Найвища частка євреїв була зафіксована у Шаргороді (22,9 %), Могильові (12,5 %) та Бершаді (11,9 %).
У 80-ті роки єврейське населення продовжувало скорочуватись, за 1979—1989 — на 149 тис. (23,3 %). За переписом 1989 р. євреїв налічувалось 486,3 тис. (0,9 % населення). Кожен п'ятий єврей України проживав у Києві (всього 100,7 тис.), кожен сьомий у Одеській обл. (69,1 тис.), кожен десятий у Дніпропетровській та Харківській областях (50,1 тис. та 49,0 тис. відповідно). Серед найбільших міст у 1989 р. найвища питома вага євреїв була зафіксована у Могильові-Подільському (9,4 %), Чернівцях (6,1 %), Одесі (5,8 %), Вінниці (4,1 %), Києві та Бердичеві (по 3,9 %), Житомирі (3,7 %), Дніпропетровську (3,2 %), Харкові (3,0 %). У 5 облцентрах західної України, а також у Сумах та Полтаві євреїв було менше 1 %.
Загалом, за 1959—1989 рр. кількість євреїв в Україні зменшилась на 353 тис. осіб (42,1 %), при цьому внесок внутрішніх факторів (природного скорочення, асиміляції та міжреспубліканської міграції) оцінюється у 243 тис. осіб, внесок еміграції за межі СРСР — у 110 тис. осіб.
1959 р. | 1970 р. | 1979 р. | 1989 р. | 2001 р. |
XXI століття
За 1989—2001 р. єврейське населення України зменшилось майже у 5 разів, з 486,3 тис. до 103,6 тис. (за даними перепису 2001 року). Тільки 3 100 з них назвали своєю рідною мовою ідиш. За оцінками лідерів єврейських організацій, реально в країні проживають від 200 до 400 тисяч євреїв, просто багато хто не показали або приховали свою етнічну приналежність.
Міграційне скорочення єврейського населення України за цей період оцінюється у приблизно 285 тис. осіб, природне скорочення — у 80 тис. осіб
Найбільша питома вага євреїв була зафіксована у Києві (0,7 % населення) та Одеській області (0,5 %). Серед найбільших міст більше 1 % євреїв було у Одесі (1,2 %), Могильові-Подільському (1,1 %), Дніпропетровськ (1,0 %), найбільші єврейські громади знаходилися у Києві (17,9 тис.), Одесі (12,4 тис.), Дніпропетровську (11 тис.). У містах проживали 98,5 % єврейського населення України.
Середній вік євреїв України — понад 50 років. Уже зараз цей фактор може привести до різкого скорочення громади.
Крім євреїв-ашкеназі, в Україні живуть невеликі групи кримчаків (700), а також бухарських (середньоазійських— 13 осіб), гірських (166 осіб) і грузинських (108 осіб) євреїв.
Крім того, існує невелика громада кримських караїмів (834 особи, за даними перепису 2001 року, з них 671 осіб — в Автономній республіці Крим). Кримчаки і караїми — автохтонні єврейські етнографічні групи, які офіційно віднесені до небагатьох корінних народів України. Керівництво більшості українських караїмських організацій (в першу чергу, Асоціації кримських караїмів «Кримкарайлар», Вищої ради кримських караїмів України і Духовного управління караїмів України) відмовляються визнавати караїмів частиною єврейського народу, роблячи акцент на тюркських елементах національної культури. По дорозі «тюркизації» національної самосвідомості пішли і лідери деяких організацій кримчаків.
Урбанізація
Традиційним місцем проживання більшості євреїв на території України до початку XX ст. були містечка. Ці поселення напівміського типу виникли на території Речі Посполитої у XV—XVI ст., коли шляхта та магнати заохочували євреїв переселятися до власних сіл і міст та створювали для них відносно сприятливі умови. У таких містечках єврейські громади мали самоуправління та можливість встановлювати власні правила проживання та звичаї.
У XIX ст. у Російській імперії були прийняті дискримінаційні закони щодо євреї, які забороняли селитися за межами смуги осілості та у сільській місцевості. Це призводило до значного перенаселення та збідніння містечок та активної міграції єврейського населення до великих міст смуги осілості (Одеси, Києва, Дніпропетровська). Так, єврейське населення Києва збільшилось з 3 тис. у 1863 р. до 81,3 тис. у 1913 р.; Одеси — з 17 тис. у 1855 р. до 139 тис. у 1897 р.; Дніпропетровська — з 1,7 тис. у 1847 р. до 41,2 тис. у 1897 р.
Після революції 1917 року та скасування обмежень на проживання темпи еміграції єврейського населення до великих міст пришвидшились. Частка міських жителів серед євреїв порівняно з 1897 р. зросла з 40 % до 77,4 % у 1926 р. та до 85,6 % у 1939 р. У населених пунктах які були містечками за переписом 1897 р. у 1926 р. мешкало 24,8 % єврейського населення, у 1939 — 22,5 %.
Найбільші єврейські громади на території України за даними переписів населення:
- 1897/1900 — Одеса 138,9 тис. (30,8 %), Львів 45,0 тис. (26,5 %), Катеринослав 40,0 тис. (35,4 %)
- 1926/1931 — Одеса 153,2 тис. (36,7 %), Київ 140,3 тис. (27,4 %), Львів 99,6 тис. (30,0 %)
- 1939 — Київ 224,2 тис. (26,5 %), Одеса 201,0 тис. (33,3 %), Харків 130,3 тис. (15,6 %)
- 1959 — Київ 153,5 тис. (13,9 %), Одеса 108,9 тис. (16,2 %), Харків 81,5 тис. (9,1 %)
- 1970 — Київ 152,0 тис. (9,3 %), Одеса 108,1 тис., Харків 74,6 тис. (6,1 %)
- 1979 — Київ 132,2 тис. (6,2 %), Одеса 86,0 тис., Харків 62,8 тис. (4,4 %)
- 1989 — Київ 100,5 тис. (3,9 %), Одеса 64,9 тис., Харків 47,9 тис. (3,0 %)
- 2001 — Київ 17,9 тис. (0,7 %), Одеса 12,4 тис., Дніпропетровськ 11,0 тис. (1,0 %)
Природний рух
Мова
рік | єврейська | російська | українська |
---|---|---|---|
1897 | ~98,5 | ~1,4 | |
1926 | 76,1 | ~23,8 | |
1939 | 45,3 | 41,3 | 4,0 |
1959 | 16,9 | 79,9 | 2,8 |
1970 | 13,2 | 84,2 | 2,3 |
1979 | 9,0 | 88,9 | 2,0 |
1989 | 7,1 | 90,4 | 2,1 |
2001 | 3,1 | 83,0 | 13,4 |
Історичними мовами євреїв України були їдиш та іврит, кожна з яких виконувала свою функцію. Розмовною мовою був їдиш, тоді як письмовою — іврит. Крім того, євреї (особливо чоловіки) зазвичай володіли мовою населення серед якого вони проживали. З початку XX ст. на території починається процес занепаду використання традиційних мов серед євреїв України, вони витісняються російською, польською (на Галичині) та угорською (на Закарпатті). Після Другої світової війни домінуючою мовою євреїв України стала російська.
Їдиш
Абсолютна більшість євреїв України починаючи з кінця XIV ст. відносилась до субетносу ашкеназі, які розмовляли мовою їдиш. Вона виникла у Середні віки на основі верхньонімецьких діалектів та давньоєврейської лексики, а пізніше зазнала впливу слов'янських мов, серед носіїв яких жили євреї. Від самого початку їдиш забезпечував лише комунікативні функції, тоді як мовою культури та релігії серед євреїв Європи був іврит.
Євреї України розмовляли переважно східним діалектом їдишу, який охоплював всю територію проживання євреїв у східній Європі і поділявся на 3 великі групи говірок: північно-східну, центральну та південно-західну. Більша частина території України належала до південно-західних говорів, за винятком частини східної Галичини та Закарпаття, що знаходились під впливом центральних говірок, якими розмовляли євреї Польщі та Угорщини.
вік | 1926 | 1959 | 1989 |
---|---|---|---|
0-9 | 70,9 % | 7,9 % | 3,4 % |
10-14 | 72,6 % | 6,8 % | 2,7 % |
15-19 | 71,6 % | 4,7 % | 3,7 % |
20-29 | 70,3 % | 9,3 % | 4,0 % |
30-39 | 76,3 % | 12,6 % | 4,3 % |
40-49 | 83,5 % | 16,4 % | 4,2 % |
50-59 | 88,7 % | 22,2 % | 5,7 % |
60-69 | 93,2 % | 32,4 % | 9,7 % |
70+ | 95,6 % | 45,7 % | 14,6 % |
всього | 76,0 % | 16,9 % | 7,1 % |
Занепад їдишу як розмовної мови євреїв розпочався у Західній Європі ще у XVIII ст., проте у Східній Європі його позиції довго залишалися міцними. До початку XX ст. їдиш абсолютно домінував як рідна та розмовна мови євреїв на території України. За переписом 1897 року, серед юдейського населення дев'яти південно-західних губерній Російської імперії 98,5 % назвали рідною мовою їдиш, а у Волинській, Подільській, Київській, Полтавській та Чернігівській губерніях — понад 99 %.
Наприкінці ХІХ ст. у великих містах почав прискорюватися процес мовної асиміляції єврейського населення України. Так, у Одесі, де проживала найбільша на території України єврейська громада, вже у 1897 р. 10,2 % юдеїв назвали рідною мовою російську (їдиш — 89,5 %). У 1926 р. вже 45,4 % одеських євреїв назвали рідною мовою російську, тоді як частка їдишу зменшилась до 54,0 %. В цілому по УРСР перепис 1926 р. показав істотне зменшення поширеності їдишу серед єврейського населення. За 1897—1926 рр. частка російськомовних євреїв зросла з 2 % до 23 %, поширеність їдишу зменшилась з 98 % до 76 %. Це було наслідком припинення передачі їдиша дітям серед єврейського населення великих міст. Їдиш був рідним для понад 95 % євреїв літнього віку, та менше ніж для 72 % молоді.
За даними перепису 1939 року тільки 45,3 % євреїв УРСР (без Західної України) назвали рідною мовою їдиш. Найсильнішим ударом по їдишу був Голокост, від якого найбільше постраждали євреї Правобережної України, серед яких поширеність мови їдиш була найвищою. За переписом 1959 року тільки 16,9 % євреїв України назвали рідною мовою їдиш, тоді як російську майже 80 %. Порівняно з передвоєнним часом кількість єврейськомовних євреїв на території України зменшилась з понад 1 млн до 142 тис. у 1959 р., 102 тис. у 1970 р., 57 тис. у 1979 р., 35 тис. у 1989 р.
За переписом 1989 р. тільки 7,1 % євреїв України назвали рідною мовою ідиш. При цьому у Чернівецькій та Закарпатській областях таких було 25-27 %, у Вінницькій, Івано-Франківській та Тернопільській 15-17 %, тоді як у більшості східних та південних областей менше 5 %. Ще 4,0 % євреїв України заявили про володіння їдиш не як рідною, загалом тільки 1/9 частина євреїв УРСР вільно володіла цією мовою.
За останнім українським переписом населення у 2001 р. рідною мовою назвали єврейську (фактично — їдиш) всього 3,1 % євреїв України (3,2 тис. з 103,6 тис.), від 20,6 % у Чернівецькій області до 0,1 % у Севастополі.
Іврит
У часи переселення євреїв з центральної Європи на українські землі, мова іврит вже майже тисячу років не використовувалася як розмовна серед євреїв, проте залишалася основною мовою єврейської літератури, науки, освіти та релігії.
Інші мови
У середні віки серед євреїв на українських землях були поширене і використання інших мов (слов'янських, тюркських, грецької та угорської). Історичні джерела свідчать, що у середні віки частина євреїв розмовляла слов'янською мовою (т. зв. «кнааніт»).
Релігія
Історична релігія євреїв України — юдаїзм. У 1730-х роках на території України виник хасидизм, містична течія в юдаїзмі. Засновником цього руху був подільський цадик Баал Шем Тов. Хасидизм швидко набув широкого поширення на українських та східноєвропейських землях.
Прізвища
До кінця XVIII ст. євреї не мали прізвищ надалі, згідно законодавчих актів Австрійської імперії створили прізвища на базі німецької мови (Блюменталь, Гольдберг, Фреймут, Шустер і т. д.).
Зайнятість
Соціально-професіональна структура єврейського населення Української РСР у 1926—1989 рр., %
1926 | 1939 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | |
---|---|---|---|---|---|---|
Партійно-державний апарат | 0,3 | 1,3 | 0,4 | 0,3 | 0,3 | 0,3 |
Керівники середньої ланки | 2,0 | 8,3 | 8,7 | 8,5 | 7,6 | 8,3 |
Науковці та викладачі ВНЗ | 0,1 | 0,8 | 1,2 | 2,1 | 3,0 | 3,7 |
Інші спеціалісти вищої кваліфікації | 6,5 | 12,8 | 20,1 | 26,5 | 31,9 | 33,0 |
Спеціалісти середньої кваліфікації | 5,4 | 16,6 | 20,0 | 21,2 | 18,9 | 17,2 |
Молодші службовці | 6,2 | 10,2 | 9,2 | 7,3 | 6,0 | 5,5 |
Робітники сфери торгівлі та послуг | 21,0 | 11,4 | 8,4 | 7,2 | 6,2 | 5,1 |
Кваліфіковані робітники | 35,0 | 24,2 | 25,7 | 21,7 | 21,3 | 21,4 |
Некваліфіковані робітники | 11,4 | 11,2 | 5,8 | 5,0 | 4,7 | 5,3 |
Робітники сільського господарства | 11,9 | 3,2 | 0,6 | 0,3 | 0,2 | 0,2 |
Відомі євреї, народжені в Україні
Діячі культури, науки, спорту та бізнесу
- Натан Альтман — український художник-кубіст.
- Арнольд Володимир Ігорович — російський математик.
- Абрагам Запрудер — автор аматорського відео — «Фільм Запрудера», в якому знято вбивство Джона Кеннеді.
- Ісак Бабель — письменник.
- Багрицький Едуард Георгійович — радянський поет.
- Баранов-Росіне Володимир Давидович — український художник-авангардист, скульптор.
- Бергельсон Давид Рафаїлович — радянський письменник.* Бернштейн Михайло Давидович — живописець, графік. У 1916—1924 викладав у художній школі в Житомирі, у 1924—1932 роках у Київському художньому інституті.
- Браз Йосип Еммануїлович — український живописець і графік, учень К. Костанді та І. Рєпіна.
- Роберт Бракман — американський художник.
- Бронштейн Давид Іонович — радянський шахіст, шаховий літератор.
- Бялик Хаїм-Нахман — поет, один із засновників новітньої літератури мовою іврит.
- Галич Олександр Аркадійович — поет, сценарист, драматург, автор і виконавець власних пісень.
- Гельфанд Ізраїль Мойсейович — радянський та американський математик, біолог, педагог.
- Ґершвін Джордж — американський композитор.
- (Milton Horn) — українсько-американський скульптор.
- Володимир Самійлович Горовиць — піаніст XX століття.
- Хаїм Гросс — скульптор.
- Соня Делоне — українська художниця та дизайнерка, представниця напрямку арт Деко.
- Олександра Екстер — українська художниця-авангардистка, сценографка.
- Епштейн Марко — скульптор, живописець, графік, сценограф. У 1911—1912 навчався Київському художньому училищі, у 1911—1918 — у студіях Миколи Мурашка та Олександри Екстер. Член Київського відділення Єврейського товариства заохочування мист-в (1917), Об'єднання сучасних митців України (1925).
- Володимир (Зеєв) Жаботинський — письменник, лідер сіонізму.
- Жванецький Михайло Михайлович — гуморист.
- Ільф Ілля Арнольдович — письменник.
- Тіна Кароль — співачка.
- Роман Карцев — гуморист.
- Кассіль Лев Абрамович — російський радянський письменник.
- Квітко Лев Мойсейович — радянський поет.
- Грицько Кернеренко — поет.
- — американська художниця, представниця абстрактного експресіонізму, дружина художника Джексона Поллока. Дочка емігрантів з смт Шпиків, Тульчинського району Вінницької області.
- Крейн Марко Григорович — радянський математик.
- Семен Кузнець — економіст, нобелівський лауреат.
- Міла Куніс — акторка.
- Герш Лаутерпахт — юрист.
- Станіслав Єжи Лец — поет афорист.
- Олександр Ліберман (Alexander Liberman) — українсько-американський скульптор, художник, фотограф, видавець, редактор журналу.
- Мані Лейб Брагинський — поет.
- Ганна Лобановська — українська мистецтвознавиця, художниця, письменниця
- Маневич Абрам Аншелович — живописець, один із засновників та перших професорів Української академії мистецтв.
- Маркіш Перец Давидович — радянський поет і письменник.
- Джейкоб Маршак — економіст.
- Людвіг фон Мізес — австрійський економіст, основоположник неолібералізму, засновник австрійської школи економіки.
- Луїза Невельсон — американська скульпторка, ім'ям якої у Нью-Йорку на Мангеттені назвали площу Louise Nevelson Plaza.
- Хана Орлова — видатна французька скульпторка
- Островський Олександр Маркович ― німецько-швейцарський математик.
- Поляновський Макс Леонідович — радянський письменник і журналіст.
- Райцин Єфраїм Хананійович — перекладач та письменник.
- Роднянський Олександр Юхимович — кінорежисер, кіно- і телевізійний продюсер, телевізійний менеджер.
- Йозеф Рот — письменник.
- Собель Джанет — українсько-американська художниця, засновниця абстрактного експресіонізму, яка безпосередньо вплинула на Джексона Поллока.
- Суркіс Григорій Михайлович — футбольний функціонер, підприємець і політик.
- Суркіс Ігор Михайлович — бізнесмен. Власник футбольного клубу «Динамо» (Київ).
- Михайло Туровський — художник.
- Утьосов Леонід Осипович — талановитий артист естради, співак і кіноактор (попри негативне ставлення ідеологічної номенклатури СРСР до джазу став видатним представником джазу в СРСР, вимушений був через російський антисемітизм взяти російське прізвище).
- Мойсей Фішбейн — видатний український поет.
- Фрідман Михайло Маратович — російський бізнесмен, творець консорціуму «Альфа-Груп».
- Фраєрман Теофіл Борисович — український художник-імпресіоніст і педагог.
- Хавкін Володимир Аронович — бактеріолог.
- Пауль Целан — поет.
- Шехтман Мануїл Йосипович — художник-бойчукіст.
- Школьник Йосип Соломонович — театральний художник, графік.
- Шолом-Алейхем — письменник світової літератури.
- — українська художниця-авангардистка, театральна художниця.
- Манес Шпербер — письменник.
- Штеренберг Давид Петрович — живописець і графік.
- Бруно Шульц — письменник та графік.
- Юлія Сегаль — радянсько-ізраїльський скульптор.
Релігійні діячі
- Баал Шем Тов — засновник хасидського руху.
- Натан Ганновер — видатний кабаліст, хахам, талмудист та рабин.
- Вайсблат Нухим — найвидатніший теолог, став рабином в Україні та помер в Україні.
- Дорфман Міхаель — став рабином в Україні, був лідером хасидів СРСР, головою єшиви Єрусалиму, головою «Всесвітньої ради брацлавських хасидів».
- Гельман Пінхас — став рабином в Україні.
- Нахман із Брацлава — став рабином в Україні.
- Соломон Єгуда Раппопорт — став рабином в Україні, видатний вчений, учасник руху Гаскала (нім. Wissenschaft des Judentums).
- Шломо Клугер — найвидатніший знавець Тори у XIX столітті, став рабином в Україні.
- — найбільший галахічний авторитет XX століття.
Політики
- Винниченко Розалія Яківна — дружина голови Директорії УНР Володимира Винниченко.
- Соломон Гольдельман — український та ізраїльський економіст, письменник, громадсько-політичний діяч
- Володимир Гройсман — український державний і політичний діяч, бізнесмен.
- Володимир Зеленський — український політик, 6-й Президент України, шоумен, телеведучий
- Гурвіц Едуард Йосипович — український політик
- Зінов'єв Григорій Овсійович — радянський партійний діяч.
- Олександр Фельдман — український політик та громадський діяч.
- Каганович Лазар Мойсейович — радянський партійний і державний діяч. Злочинець, один з організаторів Голодомору в Україні 1932—1933 років
- Кернес Геннадій Адольфович — міський голова Харкова
- Кренцбах Стелла — учасниця українського руху опору.
- Ігор Коломойський — український підприємець.
- Пінчук Віктор Михайлович — український підприємець, політик, мільярдер та меценат, зять другого президента України Леоніда Кучми.
- Вадим Рабінович — український політик, народний депутат України.
- Троцький Лев Давидович — радянський партійний і державний діяч. Один із організаторів військової агресії Росії проти УНР у 1918—1919 роках.
Політики та дипломати Ізраїлю
- Голда Меїр — одна з засновників держави Ізраїль.
- Моше Шарет — прем'єр-міністр Ізраїлю (1954—1955).
- Кацир Ефраїм — президент Ізраїлю (1973—1978).
- Іцхак Бен-Цві — президент Ізраїлю (1952—1963).
- Леві Ешкол — прем'єр-міністр Ізраїлю (1963—1969).
- Натан Щаранський — державний та політичний діяч Ізраїлю.
- Йоель Едельштейн — ізраїльський політик, спікер Кнесету з 2013. Член партії «Лікуд».
- Наомі Бен-Амі — ізраїльська дипломатка.
Військовики
- Артем Абрамович — Народний Герой України (посмертно).
- Роман Мендель — Народний Герой України (посмертно).
- Соломон Ляйнберг — військовий діяч, поручник УГА.
- — військовий діяч (Галицької армії).
У філателії
У 2016 році Укрпошта в серії «Національні меншини в Україні. Євреї» випустила чотири марки: «Танець „Фрейлахс“», «Рош Гашана», «Синагога в м. Жовква», «Кравець».
- Марка Укрпошти «Танець „Фрейлахс“» (2016)
- Марка Укрпошти «Рош Гашана» (2016)
- Марка Укрпошти «Синагога в м. Жовква» (2016)
- Марка Укрпошти «Кравець» (2016)
Див. також
Примітки
- Евреи на территории Украины до конца 18 в. // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Орест Субтельний. Історія України. стор. 599. Торонтський Університет. 1994 р. .
- Аренда // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Хмельницкий Богдан // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Евреи в населенных украинцами регионах Российской и Австрийской империй (конец 18 в. — 1914 г.) // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Евреи Украины между двумя мировыми войнами (1920-39) // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Евреи Украины в годы Второй мировой войны (1939-45) // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Евреи в послевоенной Советской Украине (1945-91) // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Евреи в независимой Украине (с 1991) // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- включно з викладачами вищих навч. закладів
- Вячеслав Константинов. Еврейское население бывшего СССР в двадцатом веке [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 4 квітня 2022.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 10 липня 2014.
- (російською) . Архів оригіналу за 15 березня 2017.
- Иосиф Зисельс. Динамика численности еврейского населения Украины [ 22 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Местечко // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- без Галичини, Закарпаття та північної Буковини
- без західної України, Бессарабії та Криму
- Їдиш // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. Том .XI-XIII Украинская ССР — М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР. 1929
- "Первая всеобщая перепись населения Российской Империи, 1897 г. — Под редакцией Н. А. Тройницкого, ЦСК МВД, 1904
- . Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 4 квітня 2022.
- Советский Союз. Этническая демография советского еврейства // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- . Архів оригіналу за 12 січня 2014. Процитовано 11 липня 2014.
- . Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
Джерела
- Украина // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.), Т. 8, кол. 1170.
- Туров І. В. Юдаїзм в Україні [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 646. — .
- Гриневич Л. В., Гриневич В. А. ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ Електронний ресурс // Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2005. — 672 с. [ 5 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- Єврейська громадсько-політична думка ХХ — початку ХХІ сторіччя в Україні: монографія / авт. кол. М. М. Гон, О. В. Заремба, О. В. Козерод та ін. — К. : ІПіЕД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2011. — 362 c.
- Козерод О. В. Українське єврейство: політичні ідеї, орієнтири, настанови // Політична наука в Україні. 1991—2016: у 2 т. — Т. 1. Політична наука: західні тренди розвитку й українська специфіка. — К. : Парлам. вид-во, 2016. — 640 с. — C. 299—318.
- Покидченко Л. А. История украинского еврейства в документальных и печатных источниках Государственного архива Сумской области: Путеводитель. — Сумы: СОТ изд-во «Козацький вал», 2001. — 166 с.
- Сусленський Я. М. Справжні герої: Про участь громадян України у рятуванні євреїв від фашистського геноциду / Ін-т національних відносин і політології АН України, Міжнар. т-во «Україна-Ізраїль», Т-во єврейської культури України; Ред. І. Ф. Курас. — К.: Т-во «Україна», 1993. — 147, [1] с.: іл. — (Праведники України; Вип. 1).
Література
- Єврейська культурна спадщина України: матер. Міжнар. наук. конф.; Київ; 26-27 жовтня 2016 р. / [наук. ред.та упоряд. О. Пашко]. — Київ: Дух і Літера, 2018. — 168 с. — (Бібліотека юдаїки). —
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Українські євреї
- Еврейская энциклопедия Брокгауза и Ефрона [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Вячеслав Константинов. Еврейское население бывшего СССР в ХХ веке (социально-демографический анализ) [ 10 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Издательство «Лира», Иерусалим, 2007
- Куповецкий М. С.
- Юлія Кушнір. Книга як неможливий діалог. Бібліотека Центру юдаїки, зібрана Леонідом Фінбергом // Українська правда, 28 вересня 2016 [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт Інституту юдаїки [ 19 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayi nski yevre yi yevreyi v Ukrayini ivr יהודים אוקראינים yid אוקרא ינישע יי דן yevrejska diaspora na terenah Staroyi Kiyivskoyi Rusi ta Ukrayini Predstavniki riznih subetnosiv yevrejskogo narodu ashkenazi sefardi krimchaki yaki vikami prozhivali na cih terenah Bilshist nashadki ashkenazi sebto nashadki pereselenciv z Zahodu z Centralno Shidnoyi Yevropi chasiv Litvi i Rechi Pospolitoyi Vidomi na pivdni suchasnoyi Ukrayini zokrema na teritoriyi Krimu z IV stolittya do n e Tradicijno spoviduyut yudayizm Vid chasiv serednovichchya skladali suttyevu chastinu ruskogo davnoukrayinskogo biloruskogo i ukrayinskogo mishanstva Meshkali u yevrejskih mistechkah zberigayuchi svoyu konfesijno nacionalnu okremishnist Zajmalisya perevazhno torgivleyu finansami remisnictvom uryadovim administruvannyam Cherez religijni j socialni movni i svitoglyadni rozbizhnosti mali skladni stosunki z bilshistyu naselennya yake bulo v osnovnomu hristiyanami i yake stalo osnovoyu dlya suchasnogo ukrayinstva v bilshosti svoyij muzhikami rusinami pospolitimi krestyanami selyanami i stepovikami ruskoyi viri kozakami Vnaslidok rizkoyi revolyucijnoyi zmini vladi postrazhdali pid chas Hmelnichchini 1648 1657 Gajdamachchini Golokostu 1939 1945 Buli tvorcyami hasidizmu ta unikalnoyi literaturnoyi tradiciyi napisanoyi movoyu yidish Do HIH st perevazhno govorili na yidish polskoyu ta ukrayinskoyu Za rosijsko radyanskoyi dobi vnaslidok rusifikaciyi perejshli na rosijsku movu chastkovo asimilyuvalisya z miscevim naselennyam vidijshli vid yudayizmu Chastina ukrayinskih yevreyiv migruvali do SShA krayin Zahidnoyi Yevropi ta Izrayilyu cherez antisemitizm v Rosijskij imperiyi ta SRSR Vidomimi predstavnikami ukrayinskogo yevrejstva ye pismennik Sholom Alejhem izrayilskij providnik Golda Meyir komunistichnij diyach Lev Trockij ta inshi Ukrayinski yevreyiSholom AlejhemSonya DeloneVolodimir HavkinAbram JoffeGolda MeyirVolodimir GorovicVolodimir ZelenskijMila KunisLev TrockijIgor KolomojskijRoman KarcevDmitro GordonTina KarolLeonid UtosovJoel EdelshtejnLyudvig fon MizesDavid BronshtejnIchak Ben CviViktor PinchukVolodimir ZhabotinskijKilkist Izrayil 420 000 SShA 80 000 Ukrayina 67 000 Rosiya 20 000Mova rosijska ukrayinska ivrit yidish anglijskaReligiya yudayizm hristiyanstvoIstoriyaDokladnishe Istoriya yevreyiv v Ukrayini Sinagoga Zolota Roza u Lvovi Yevreyi na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini prozhivali z davnih chasiv Pershi zgadki pro nih datuyutsya 4 m storichchyam do n e koli voni z yavilisya u Krimu i greckih koloniyah na pivnichno shidnomu uzberezhzhi Chornogo morya U 8 10 st z Vizantiyi Kavkazu Bagdadskogo halifatu frankskih ta ispanskih zemel yevreyi migruvali do Hozariyi de sered eliti buv poshirenij yudayizm Chastina yevreyiv na teritoriyi Ukrayini tih chasiv rozmovlyala yevrejsko slov yanskimi dialektami t z knaanit sered nih zustrichalisya i tyurkski imena Pislya zavoyuvannya Hozarskogo kaganatu v 964 r knyazem kiyivskim Svyatoslavom Igorevichem yevreyi zvidti rozselilisya v Kiyevi V XIII XV st st vnaslidok vignannya yudeyiv z derzhav i mist Zahidnoyi ta centralnoyi Yevropi ta yih masova migraciya na shid do Avstriyi Ugorshini Bogemiyi Polshi ta Osmanskoyi imperiyi Naprikinci XV st yevreyi z Polshi ta Nimechchini pochali pribuvati na teritoriyu Ukrayini sho perebuvala pid vladoyu Litvi Najposhirenishim arealom yihnogo rozselennya todi bulo Pidlyashshi ta mista Volini Zvidti voni pereselyalisya do Kiyeva ta na Podillya Kiyiv stav odnim z najbilshih oseredkiv yevrejskoyi religijnoyi osviti U XVII st yevreyi postrazhdali pid chas Vizvolnogo povstannya pid provodom Bogdana Hmelnickogo U bagatoh mistah osoblivo na Podilli Volini ta Livoberezhnij Ukrayini yevrejske naselennya bulo majzhe povnistyu vinishene Za umovami Zborivskogo dogovoru roku osobam sho spoviduvali yudayizm zaboronyalosya meshkati v Getmanshini Pid chas Hmelnichchini v Ukrayini vpershe vidbuvsya najbilshij spalah antisemitizmu viklikanij borotboyu prignoblenogo narodu z shlyahtoyu ta yevreyami yaki zajmali panivne stanovishe v ekonomici Rechi Pospolitoyi Yevrejskij litopisec ochevidec Natan Gannover u praci Glibokij mul ocinyuvav kilkist zagiblih ponad 100 000 Znachnih vtrat zaznalo yudejske naselennya pid chas povstannya Koliyivshina Blizko 20 tisyach polyakiv i yevreyiv zaginulo pid chas Vzyattya Umani 1768 roku 1742 roku rosijska imperatricya Yelizaveta Petrivna vidala ukaz pro vignannya z krayini vsih yevreyiv nezalezhno vid yih viku stati ta stanovisha Zalishatisya dozvolyalosya lishe tim hto pogoditsya prijnyati pravoslavnu viru Pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi u 1793 r do Rosijskoyi imperiyi vidijshli Volin Podillya ta Kiyivshina z chiselnim yevrejskim naselennyam U 1794 r bula rozshirena smuga osilosti yevreyam z kolishnih polskih zemel bulo dozvoleno selitisya i na livoberezhzhi u Chernigivskij Poltavskij ta Kiyivskij bez Kiyeva guberniyah ale tilki u mistah ta mistechkah Smuga osilosti dlya yevreyiv proisnuvala do 1915 roku XX stolittya Pislya zhovtnevogo perevorotu 1917 r ta likvidaciyi smugi osilosti yevreyi stali pereselyatisya na livoberezhzhya ta u najbilshi mista Ukrayini i Rosiyi Za danimi perepisu 1926 r v URSR nalichuvalosya 1 75 mln yevreyiv na zahodi Ukrayini bilshe 1 mln U mistah URSR u 1926 r prozhivalo vzhe 77 usih yevreyiv u 1939 r 86 todi yak u 1897 menshe 40 U ramkah politiki korenizaciyi u 1920 h buli utvoreni yevrejski silradi ta nacionalni rajoni de organizovuvalisya yevrejski shkoli ta zakladi kulturi a yidish buv oficijnoyu movoyu dilovodstva ta navchannya Z seredini 1930 h pislya zupinki korenizaciyi yevrejski nacionalni rajoni buli rozformovani a bilshist gromadskih organizacij ta periodichnih vidan likvidovani Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu na teritoriyi Ukrayini meshkalo 2 5 2 7 mln yevreyiv sho stanovilo bilshe 6 naselennya Porivnyano z 1926 r kilkist yevreyiv desho skorotilas perevazhno vnaslidok migraciyi u veliki mista Rosiyi Bilshe polovini yevrejskogo naselennya Ukrayini zaginulo pid chas vijni perevazhno buli rozstrilyani abo znisheni u konctaborah Bagato ukrayinskih yevreyiv zaginuli i v ryadah Chervonoyi armiyi ta partizaniv Za perepisom 1959 roku v Ukrayini meshkalo 840 tis yevreyiv utrichi menshe nizh do vijni U mistah prozhivalo 98 yevreyiv Yevrejske kulturne i religijne zhittya vzhe ne vidnovilosya u dovoyennih masshtabah chastkovo vnaslidok zmenshennya chiselnosti yevrejskogo naselennya chastkovo vnaslidok politiki radyanskoyi vladi Narostav proces asimilyaciyi yaksho u 1959 r sered yevreyiv tilki 25 30 shlyubiv bulo ukladeno z osobami inshoyi nacionalnosti to u 1970 r bl 50 1978 r 57 Za 1968 1988 rr za kordon perevazhno v Izrayil ta SShA emigruvalo blizko 100 tis ukrayinskih yevreyiv 12 13 yihnoyi zagalnoyi kilkosti U drugij polovini 1980 h pislya pochatku perebudovi v Ukrayini yak i u inshih respublikah stali stvoryuvatisya yevrejski kulturni tovaristva ta gromadski organizaciyi z yavilisya yevrejski periodichni vidannya Naprikinci 1980 h v Ukrayini meshkalo majzhe piv miljona yevreyiv Z 1989 r pochalas masshtabna emigraciya yevreyiv z respublik SRSR do Izrayilyu SShA ta Yevropi Za 1989 1991 rr z Ukrayini viyihalo bl 149 tis yevreyiv za 1992 2000 rr she bilshe 250 tis Za perepisom 2001 roku v Ukrayini nalichuvalosya bl 100 tis yevreyiv sho prozhivali perevazhno u najbilshih mistah Kiyiv Odesa Dnipro Harkiv Z 1990 h rokiv v Ukrayini diye rozgaluzhena merezha yevrejskih navchalnih zakladiv organizacij ta tovaristv sho isnuyut u bilshosti misc prozhivannya yevreyiv Prote yevrejske naselennya Ukrayini harakterizuyetsya nadzvichajnim postarinnyam ta migracijnim vidtokom yevrejskogo naselennya sho prizvodit do zmenshennya chiselnosti yevrejskogo naselennya ta postupovogo zniknennya yevrejskogo kulturnogo zhittya KulturaZ 1989 v Kiyevi diye Biblioteka imeni Oshera Shvarcmana biblioteka yevrejskoyi literaturi NaukaChiselnist ta pitoma vaga yevreyiv sered naukovih spivrobitnikiv URSR u 1926 1987 rr rik chiselnist chastka 1926 16 8 1929 20 8 1939 4 530 28 6 1947 5 234 26 4 1960 5 080 10 9 1965 8 097 8 9 1970 9 583 7 4 1977 9 857 5 5 1982 9 586 4 7 1987 8 935 4 2 DemografiyaRozselennya Do XVIII st Pershimi miscyami pro yaki ye zgadki shodo prozhivannya yevreyiv na teritoriyi Ukrayini buli grecki mista Pantikapej Hersones ta Olviya na teritoriyi Pivnichnogo Prichornomor ya U yevrejskih serednovichnih dzherelah zgaduyutsya mista Krimu ta Pridniprov ya u yakih meshkali yevreyi Alupka Alubika Alushta Alus Gurzuf Kerch Kerc Mangup Partenit Sudak Sugda Starij Krim Solhat Feodosiya Kafa Kiyiv Chernigiv ta deyaki inshi Yevrejska gromada u Kiyevi z yavilasya ne piznishe poch X st Zgodom yevreyi pochali z yavlyatis i u inshih mistah pravoberezhzhya u XI XII st yih prisutnist zafiksovana u deyakih mistah Volini ta Podillya U drugij pol XIII st zbilshilos yevrejske naselennya Galicko Volinskoyi zemli kudi pislya zahoplennya Kiyeva hanom Batiyem vtekli bagato yevreyiv z Pridniprov ya Migruvali tudi i yevreyi z nimeckih zemel Bolgariyi ta Ugorshini Veliki yevrejski gromadi isnuvali u Galichi Volodimiri Lvovi de voni mali pevni privileyi ta religijnu avtonomiyu U XIV XV st na ukrayinski zemli yaki perezhivali period shvidkogo ekonomichnogo vidnovlennya aktivno pereselyalis yevreyi ashkenazi z Polshi Avstriyi Ugorshini Bogemiyi ta Moraviyi Same u cej chas pochalosya dominuvannya ashkenaziv sered yevrejskogo naselennya u Galichini ta Volini U pershij polovini XVI st yevreyam dozvolili selitisya u tih chastinah Ukrayini de ranishe ne bulo yevrejskogo naselennya zokrema na Podilli U 1532 1551 yevrejski gromadi vinikli u Vinnici Bari Braclavi Migraciya yevreyiv u stepovi malozaseleni rajoni pivdnya ta Pridniprov ya intensifikuvalasya pislya Lyublinskoyi uniyi 1569 roku U cej chas polski koroli pochali rozdavati shlyahti mayetki na teritoriyi suchasnih Cherkaskoyi Poltavskoyi Sumskoyi Chernigivskoyi oblastej sho stvorilo umovi dlya viniknennya tam magnatskih mist mistechok ta sil yaki prityaguvali yevrejske naselennya z Polshi Galichini ta Volini Za deyakimi ocinkami chiselnist yevreyiv na teritoriyi materikovoyi Ukrayini stanovila naprikinci XVI st bl 12 tis osib menshe 1 naselennya U Krimu zgidno z tureckim perepisom v ser XVI st prozhivalo vid 500 do 700 krimskih yevreyiv krimchakiv Do 1640 h rokiv yevrejske naselennya Ukrayini zroslo do 51 tis osib Nezvazhayuchi na znachni vtrati pid chas Hmelnichchini do 2 3 yevrejskogo naselennya ta Koliyivshini chiselnist yevreyiv na ukrayinskih zemlyah do seredini 1760 h rokiv zrosla do ponad 280 tis osib sho stanovilo 3 4 vsogo naselennya Prozhivali voni majzhe viklyuchno na teritoriyi Pravoberezhnoyi Ukrayini pidporyadkovanoyi Polshi todi yak na Livoberezhzhi yevrejske naselennya bulo praktichno vidsutnye she z chasiv Hmelnichchini Lishe z 1730 h rokiv yevreyam stali davati dozvil na torgivlyu na teritoriyi Livoberezhzhya prote prava na postijne prozhivannya voni ne mali Za perepisom 1738 roku na Livoberezhzhi narahovuvalosya vsogo bl 600 yevreyiv bilshist z yakih meshkali u selah mayetkah znati ta duhovenstva Na teritoriyi shidnoyi Galichini pid chas yiyi priyednannya do Avstriyi u 1773 r meshkalo 151 tis yevreyiv bl 10 naselennya perevazhno u shlyahetskih ta magnatskih mistechkah Na teritoriyi Bukovini u 1821 r zhili 7 tis yevreyiv u 1857 r 25 tis 8 naselennya U Pivnichnij Bukovini osnovnimi miscyami prozhivannya yevreyiv buli Chernivci a takozh mistechka Sadagora ta Vizhnicya Na Zakarpatti yevreyi meshkali perevazhno u mistah Mukacheve ta Uzhgorod Politika po vidnoshennyu do yevreyiv na Livoberezhzhi zminilasya pid chas pravlinnya Katerini II koli yevreyi otrimali mozhlivist selitisya na nezaselenih zemlyah pivdnya u novostvorenij Novorosijskij guberniyi U 1793 roci do skladu Rosiyi uvijshli ukrayinski zemli z chiselnim yevrejskim naselennyam Volin Podillya ta Kiyivshina U 1797 r na teritoriyi pidrosijskoyi Ukrayini meshkalo bl 200 tis yevreyiv U 1794 r yevreyam z kolishnih polskih zemel bulo dozvoleno selitisya na Livoberezhzhi Chernigivskij Poltavskij ta Kiyivskij guberniyah XIX st Chastka yevreyiv u naselenni kin HIH st Rozselennya yevreyiv v URSR za perepisom 1926 r Na pochatku XIX st carskoyu vladoyu vzhivalisya zahodi dlya obmezhennya prav yevrejskogo naselennya U 1804 r bula ostatochno oformlena smuga osilosti teritoriya 15 gubernij imperiyi de dozvolyalosya zhiti yevreyam Do smugi osilosti vhodila bilsha chastina teritoriyi Ukrayini za vinyatkom Harkivskoyi guberniyi Yevreyam bulo zaboroneno zhiti u selah i hocha pershi sprobi viseliti yih z silskih poselen 1808 1809 rr buli bezrezultatnimi vzhe u 1821 r yevreyi buli viseleni z sil Chernigivskoyi guberniyi 1822 r Poltavskoyi 1830 r Kiyivskoyi Pid chas pravlinnya Mikoli I buv vidanij ukaz zgidno z yakim yevreyam zaboronyalosya zhiti u 50 verstovij smuzi vzdovzh derzhavnogo kordonu yakij v mezhah Ukrayini pripadav todi na pivden Volinskoyi ta zahid Podilskoyi gubernij U 1835 r zi skladu smugi osilosti buli viklyucheni taki mista yak Kiyiv Mikolayiv ta Sevastopol a takozh vsi kazenni sela prozhivannya yevreyiv tut zaboronyalosya Pid chas pravlinnya Oleksandra I chastina diskriminacijnih ukaziv bula skasovana U 1858 r yevreyam bulo dozvoleno zhiti u prikordonnij smuzi u 1859 r yevrejskim kupcyam dozvolili selitisya u Mikolayevi ta Sevastopoli u 1860 r u Yalti 1861 r u Kiyevi Do kincya 1870 r ce pravo bulo nadano vsim yevreyam z vishoyu osvitoyu remisnikam ta soldatam Naprikinci XIX st na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini meshkalo 2590 tis yevreyiv 9 0 naselennya sho stanovilo majzhe chvert yevrejskogo naselennya svitu Yevreyi buli drugim za chiselnistyu narodom pislya ukrayinciv 72 0 viperedzhayuchi rosiyan 8 8 i polyakiv 4 4 Za perepisom 1897 r na teritoriyi ukrayinskih gubernij Rosijskoyi imperiyi meshkalo 1908 tis yevrejskomovnih sho stanovilo 8 vsogo naselennya i 42 yevrejskogo naselennya Rosijskoyi imperiyi Najbilsha pitoma vaga yevreyiv u naselenni bula zafiksovana u guberniyah Pravoberezhzhya ponad 12 najmensha u Harkivskij guberniyi yaka ne vhodila do smugi osilosti 0 5 Blizko 80 yevreyiv prozhivali u mistah ta mistechkah Na teritoriyi Shidnoyi Galichini u 1900 r nalichuvalosya 540 tis yudeyiv sho stanovilo 13 1 naselennya na pivnichnij Bukovini 70 tis 15 2 na Zakarpatti 75 tis 14 2 HH st Na rubezhi 1920 30 h rokiv na teritoriyi Ukrayini nalichuvalosya bl 2654 tis yevreyiv 6 5 naselennya zokrema v URSR ta Krimu 1730 tis 5 4 Shidnij Galichini 493 tis 10 4 Zahidnij Volini 212 tis 9 7 Zakarpatti 103 tis 14 1 Pivnichnij Bukovini 75 tis 13 6 ukrayinskij chastini Bessarabiyi 41 tis 5 2 Na pochatku XX st prodovzhuvalasya urbanizaciya yevrejskogo naselennya osoblivo shvidko yih chiselnist zrostala u velikih mistah na shodi ta pivdni U 1926 r u mistah prozhivalo 77 4 yevreyiv URSR serednij pokaznik 18 5 Yevreyami buli 22 7 vsogo miskogo naselennya URSR i tilki 1 5 silskogo Najbilshi yevrejski gromadi na teritoriyi Ukrayini u 1926 1931 rr znahodilisya u Odesi 153 2 tis 36 7 Kiyevi 140 3 tis 27 4 Lvovi 99 6 tis 31 9 Harkovi 81 1 tis 19 5 Yevreyi stanovili absolyutnu bilshist naselennya Berdicheva 55 5 z 55 6 tis vidnosnu bilshist naselennya Kremenchuka 49 3 z 58 7 tis Zhitomira 39 2 z 76 6 tis ta bagatoh inshih mist i mistechok osoblivo na Pravoberezhzhi Rozselennya yevreyiv za regionami URSR perepis 1939 r oblast chiselnist yevreyiv chastka Odeska 233 155 14 19 Kiyivska 297 409 8 35 Zhitomirska 125 007 7 39 Kam yanec Podilska 121 335 6 98 Moldavska ARSR 37 035 6 18 Vinnicka 141 825 6 05 Dnipropetrovska 129 439 5 69 Mikolayivska 60 402 5 45 Harkivska 136 746 5 37 Zaporizka 43 321 2 71 Kirovogradska 26 419 2 25 Stalinska 65 556 2 11 Poltavska 46 928 2 10 Chernigivska 31 887 1 79 Voroshilovgradska 19 949 1 08 Sumska 16 363 0 96 Ukrayinska RSR 1 532 776 4 95 Unaslidok emigraciyi pochinayuchi z 1920 h rokiv chiselnist yevreyiv na teritoriyi Ukrayini postijno skorochuvalasya U 1939 r yevrejske naselennya URSR zmenshilos porivnyano z 1926 r na 12 4 218 tis do 1532 8 tis perevazhno vnaslidok vidtoku ukrayinskih yevreyiv u Moskvu Leningrad ta inshi veliki mista Rosiyi Riven urbanizaciyi yevrejskogo naselennya zris do 85 6 Prote vnaslidok priskorenoyi urbanizaciyi inshih nacionalnostej pitoma vaga yevreyiv sered miskogo naselennya URSR skorotilasya do 11 7 1926 r 22 7 Najbilshi yevrejski gromadi URSR buli u Kiyevi 224 2 tis 26 5 Odesi 201 0 tis 33 3 Harkovi 130 3 tis 15 6 U Krimu v 1939 r meshkalo 65 5 tis yevreyiv 5 8 naselennya Na teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini ta chastini Budzhaku i Bessarabiyi nalichuvalosya bl 900 tis yevreyiv najbilshe u Lvovi 109 5 tis 30 Zagalom na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini naprikinci 1930 h rokiv meshkalo 2527 tis yevreyiv na nih pripadalo bl 5 9 vsogo naselennya U 1959 r v Ukrayini nalichuvalosya 840 3 tis yevreyiv 2 naselennya sho bulo priblizno na 1 7 mln menshe nizh pered vijnoyu Najbilshe yevrejske naselennya bulo u Kiyevi 153 5 tis 13 8 ta Odesi 106 9 tis 16 2 Najbilsha pitoma vaga yevreyiv u naselenni sered najbilshih mist bula zafiksovana u Chernivcyah 25 6 ta Mogilovi Podilskomu 21 2 U Tulchini yevreyi stanovili 18 4 naselennya Korosteni 17 9 Olevsku 16 5 Ovruchi 16 2 Zhitomiri 13 9 Kozyatini 13 4 Vinnici 13 1 Novogradi Volinskomu 12 0 Berdichevi 11 8 Balti 11 2 Zhmerinci 10 9 Slavuti 10 9 Hmelnickomu 10 4 Najmenshe yevreyiv menshe 1 bulo zafiksovano u zahidnih ta centralno livoberezhnih oblastyah U 1970 r kilkist yevreyiv zmenshilas do 777 1 tis 1 6 naselennya perevazhno vnaslidok asimilyaciyi ta migraciyi v Moskvu Leningrad Yih kilkist i pitoma vaga zmenshilas v usih oblastyah osoblivo silno u pravoberezhnih U Kiyevi kilkist yevreyiv zalishilas stabilnoyu ale yih chastka u naselenni zmenshilas z 13 9 do 9 3 U Odesi yih chastka zmenshilas porivnyano z 1959 r z 16 3 do 12 1 u Chernivcyah z 25 6 do 18 5 Mistami z ponad 10 yevreyiv u naselenni zalishalis Chernivci 18 5 Mogiliv 16 9 Tomashpil 16 3 Bershad 15 8 Tulchin 13 7 Ovruch 12 3 Korosten 11 1 ta deyaki inshi menshi naseleni punkti U 70 h rokah do faktoriv asimilyaciyi ta mizhrespublikanskoyi migraciyi dodavsya potuzhnij faktor emigraciyi za kordon Perepis 1979 roku pokazav rizke priskorennya skorochennya yevrejskogo naselennya Ukrayini za 9 rokiv vono zmenshilos na 143 tis 18 4 do 634 2 tis 1 3 naselennya Osoblivo aktivno vidbuvalas emigraciya z zahidnih oblastej U Chernivcyah chastka yevreyiv skorotilas za 9 rokiv z 18 5 do 9 5 Lvovi z 4 4 do 2 7 Frankivsku z 2 1 do 1 0 Uzhgorodi z 3 1 do 1 7 Najvisha chastka yevreyiv bula zafiksovana u Shargorodi 22 9 Mogilovi 12 5 ta Bershadi 11 9 U 80 ti roki yevrejske naselennya prodovzhuvalo skorochuvatis za 1979 1989 na 149 tis 23 3 Za perepisom 1989 r yevreyiv nalichuvalos 486 3 tis 0 9 naselennya Kozhen p yatij yevrej Ukrayini prozhivav u Kiyevi vsogo 100 7 tis kozhen somij u Odeskij obl 69 1 tis kozhen desyatij u Dnipropetrovskij ta Harkivskij oblastyah 50 1 tis ta 49 0 tis vidpovidno Sered najbilshih mist u 1989 r najvisha pitoma vaga yevreyiv bula zafiksovana u Mogilovi Podilskomu 9 4 Chernivcyah 6 1 Odesi 5 8 Vinnici 4 1 Kiyevi ta Berdichevi po 3 9 Zhitomiri 3 7 Dnipropetrovsku 3 2 Harkovi 3 0 U 5 oblcentrah zahidnoyi Ukrayini a takozh u Sumah ta Poltavi yevreyiv bulo menshe 1 Zagalom za 1959 1989 rr kilkist yevreyiv v Ukrayini zmenshilas na 353 tis osib 42 1 pri comu vnesok vnutrishnih faktoriv prirodnogo skorochennya asimilyaciyi ta mizhrespublikanskoyi migraciyi ocinyuyetsya u 243 tis osib vnesok emigraciyi za mezhi SRSR u 110 tis osib Rozselennya yevreyiv v Ukrayini za danimi perepisiv naselennya 1959 r 1970 r 1979 r 1989 r 2001 r XXI stolittya Za 1989 2001 r yevrejske naselennya Ukrayini zmenshilos majzhe u 5 raziv z 486 3 tis do 103 6 tis za danimi perepisu 2001 roku Tilki 3 100 z nih nazvali svoyeyu ridnoyu movoyu idish Za ocinkami lideriv yevrejskih organizacij realno v krayini prozhivayut vid 200 do 400 tisyach yevreyiv prosto bagato hto ne pokazali abo prihovali svoyu etnichnu prinalezhnist Migracijne skorochennya yevrejskogo naselennya Ukrayini za cej period ocinyuyetsya u priblizno 285 tis osib prirodne skorochennya u 80 tis osib Najbilsha pitoma vaga yevreyiv bula zafiksovana u Kiyevi 0 7 naselennya ta Odeskij oblasti 0 5 Sered najbilshih mist bilshe 1 yevreyiv bulo u Odesi 1 2 Mogilovi Podilskomu 1 1 Dnipropetrovsk 1 0 najbilshi yevrejski gromadi znahodilisya u Kiyevi 17 9 tis Odesi 12 4 tis Dnipropetrovsku 11 tis U mistah prozhivali 98 5 yevrejskogo naselennya Ukrayini Bejs Shtern Shulman Krivij Rig Zbudovana u 2010 Serednij vik yevreyiv Ukrayini ponad 50 rokiv Uzhe zaraz cej faktor mozhe privesti do rizkogo skorochennya gromadi Krim yevreyiv ashkenazi v Ukrayini zhivut neveliki grupi krimchakiv 700 a takozh buharskih serednoazijskih 13 osib girskih 166 osib i gruzinskih 108 osib yevreyiv Krim togo isnuye nevelika gromada krimskih karayimiv 834 osobi za danimi perepisu 2001 roku z nih 671 osib v Avtonomnij respublici Krim Krimchaki i karayimi avtohtonni yevrejski etnografichni grupi yaki oficijno vidneseni do nebagatoh korinnih narodiv Ukrayini Kerivnictvo bilshosti ukrayinskih karayimskih organizacij v pershu chergu Asociaciyi krimskih karayimiv Krimkarajlar Vishoyi radi krimskih karayimiv Ukrayini i Duhovnogo upravlinnya karayimiv Ukrayini vidmovlyayutsya viznavati karayimiv chastinoyu yevrejskogo narodu roblyachi akcent na tyurkskih elementah nacionalnoyi kulturi Po dorozi tyurkizaciyi nacionalnoyi samosvidomosti pishli i lideri deyakih organizacij krimchakiv Urbanizaciya Tradicijnim miscem prozhivannya bilshosti yevreyiv na teritoriyi Ukrayini do pochatku XX st buli mistechka Ci poselennya napivmiskogo tipu vinikli na teritoriyi Rechi Pospolitoyi u XV XVI st koli shlyahta ta magnati zaohochuvali yevreyiv pereselyatisya do vlasnih sil i mist ta stvoryuvali dlya nih vidnosno spriyatlivi umovi U takih mistechkah yevrejski gromadi mali samoupravlinnya ta mozhlivist vstanovlyuvati vlasni pravila prozhivannya ta zvichayi U XIX st u Rosijskij imperiyi buli prijnyati diskriminacijni zakoni shodo yevreyi yaki zaboronyali selitisya za mezhami smugi osilosti ta u silskij miscevosti Ce prizvodilo do znachnogo perenaselennya ta zbidninnya mistechok ta aktivnoyi migraciyi yevrejskogo naselennya do velikih mist smugi osilosti Odesi Kiyeva Dnipropetrovska Tak yevrejske naselennya Kiyeva zbilshilos z 3 tis u 1863 r do 81 3 tis u 1913 r Odesi z 17 tis u 1855 r do 139 tis u 1897 r Dnipropetrovska z 1 7 tis u 1847 r do 41 2 tis u 1897 r Pislya revolyuciyi 1917 roku ta skasuvannya obmezhen na prozhivannya tempi emigraciyi yevrejskogo naselennya do velikih mist prishvidshilis Chastka miskih zhiteliv sered yevreyiv porivnyano z 1897 r zrosla z 40 do 77 4 u 1926 r ta do 85 6 u 1939 r U naselenih punktah yaki buli mistechkami za perepisom 1897 r u 1926 r meshkalo 24 8 yevrejskogo naselennya u 1939 22 5 Najbilshi yevrejski gromadi na teritoriyi Ukrayini za danimi perepisiv naselennya 1897 1900 Odesa 138 9 tis 30 8 Lviv 45 0 tis 26 5 Katerinoslav 40 0 tis 35 4 1926 1931 Odesa 153 2 tis 36 7 Kiyiv 140 3 tis 27 4 Lviv 99 6 tis 30 0 1939 Kiyiv 224 2 tis 26 5 Odesa 201 0 tis 33 3 Harkiv 130 3 tis 15 6 1959 Kiyiv 153 5 tis 13 9 Odesa 108 9 tis 16 2 Harkiv 81 5 tis 9 1 1970 Kiyiv 152 0 tis 9 3 Odesa 108 1 tis Harkiv 74 6 tis 6 1 1979 Kiyiv 132 2 tis 6 2 Odesa 86 0 tis Harkiv 62 8 tis 4 4 1989 Kiyiv 100 5 tis 3 9 Odesa 64 9 tis Harkiv 47 9 tis 3 0 2001 Kiyiv 17 9 tis 0 7 Odesa 12 4 tis Dnipropetrovsk 11 0 tis 1 0 Prirodnij ruhMovaRidna mova yevreyiv Ukrayini za danimi perepisiv naselennya rik yevrejska rosijska ukrayinska 1897 98 5 1 4 1926 76 1 23 8 1939 45 3 41 3 4 0 1959 16 9 79 9 2 8 1970 13 2 84 2 2 3 1979 9 0 88 9 2 0 1989 7 1 90 4 2 1 2001 3 1 83 0 13 4 Istorichnimi movami yevreyiv Ukrayini buli yidish ta ivrit kozhna z yakih vikonuvala svoyu funkciyu Rozmovnoyu movoyu buv yidish todi yak pismovoyu ivrit Krim togo yevreyi osoblivo choloviki zazvichaj volodili movoyu naselennya sered yakogo voni prozhivali Z pochatku XX st na teritoriyi pochinayetsya proces zanepadu vikoristannya tradicijnih mov sered yevreyiv Ukrayini voni vitisnyayutsya rosijskoyu polskoyu na Galichini ta ugorskoyu na Zakarpatti Pislya Drugoyi svitovoyi vijni dominuyuchoyu movoyu yevreyiv Ukrayini stala rosijska Yidish Poshirenist yevrejskoyi movi yidish yak ridnoyi sered yevreyiv za perepisom 1926 r Absolyutna bilshist yevreyiv Ukrayini pochinayuchi z kincya XIV st vidnosilas do subetnosu ashkenazi yaki rozmovlyali movoyu yidish Vona vinikla u Seredni viki na osnovi verhnonimeckih dialektiv ta davnoyevrejskoyi leksiki a piznishe zaznala vplivu slov yanskih mov sered nosiyiv yakih zhili yevreyi Vid samogo pochatku yidish zabezpechuvav lishe komunikativni funkciyi todi yak movoyu kulturi ta religiyi sered yevreyiv Yevropi buv ivrit Yevreyi Ukrayini rozmovlyali perevazhno shidnim dialektom yidishu yakij ohoplyuvav vsyu teritoriyu prozhivannya yevreyiv u shidnij Yevropi i podilyavsya na 3 veliki grupi govirok pivnichno shidnu centralnu ta pivdenno zahidnu Bilsha chastina teritoriyi Ukrayini nalezhala do pivdenno zahidnih govoriv za vinyatkom chastini shidnoyi Galichini ta Zakarpattya sho znahodilis pid vplivom centralnih govirok yakimi rozmovlyali yevreyi Polshi ta Ugorshini Yidish yak ridna mova yevrejskogo naselennya Ukrayinskoyi RSR za vikovimi kogortami vik 1926 1959 1989 0 9 70 9 7 9 3 4 10 14 72 6 6 8 2 7 15 19 71 6 4 7 3 7 20 29 70 3 9 3 4 0 30 39 76 3 12 6 4 3 40 49 83 5 16 4 4 2 50 59 88 7 22 2 5 7 60 69 93 2 32 4 9 7 70 95 6 45 7 14 6 vsogo 76 0 16 9 7 1 Zanepad yidishu yak rozmovnoyi movi yevreyiv rozpochavsya u Zahidnij Yevropi she u XVIII st prote u Shidnij Yevropi jogo poziciyi dovgo zalishalisya micnimi Do pochatku XX st yidish absolyutno dominuvav yak ridna ta rozmovna movi yevreyiv na teritoriyi Ukrayini Za perepisom 1897 roku sered yudejskogo naselennya dev yati pivdenno zahidnih gubernij Rosijskoyi imperiyi 98 5 nazvali ridnoyu movoyu yidish a u Volinskij Podilskij Kiyivskij Poltavskij ta Chernigivskij guberniyah ponad 99 Naprikinci HIH st u velikih mistah pochav priskoryuvatisya proces movnoyi asimilyaciyi yevrejskogo naselennya Ukrayini Tak u Odesi de prozhivala najbilsha na teritoriyi Ukrayini yevrejska gromada vzhe u 1897 r 10 2 yudeyiv nazvali ridnoyu movoyu rosijsku yidish 89 5 U 1926 r vzhe 45 4 odeskih yevreyiv nazvali ridnoyu movoyu rosijsku todi yak chastka yidishu zmenshilas do 54 0 V cilomu po URSR perepis 1926 r pokazav istotne zmenshennya poshirenosti yidishu sered yevrejskogo naselennya Za 1897 1926 rr chastka rosijskomovnih yevreyiv zrosla z 2 do 23 poshirenist yidishu zmenshilas z 98 do 76 Ce bulo naslidkom pripinennya peredachi yidisha dityam sered yevrejskogo naselennya velikih mist Yidish buv ridnim dlya ponad 95 yevreyiv litnogo viku ta menshe nizh dlya 72 molodi Za danimi perepisu 1939 roku tilki 45 3 yevreyiv URSR bez Zahidnoyi Ukrayini nazvali ridnoyu movoyu yidish Najsilnishim udarom po yidishu buv Golokost vid yakogo najbilshe postrazhdali yevreyi Pravoberezhnoyi Ukrayini sered yakih poshirenist movi yidish bula najvishoyu Za perepisom 1959 roku tilki 16 9 yevreyiv Ukrayini nazvali ridnoyu movoyu yidish todi yak rosijsku majzhe 80 Porivnyano z peredvoyennim chasom kilkist yevrejskomovnih yevreyiv na teritoriyi Ukrayini zmenshilas z ponad 1 mln do 142 tis u 1959 r 102 tis u 1970 r 57 tis u 1979 r 35 tis u 1989 r Za perepisom 1989 r tilki 7 1 yevreyiv Ukrayini nazvali ridnoyu movoyu idish Pri comu u Cherniveckij ta Zakarpatskij oblastyah takih bulo 25 27 u Vinnickij Ivano Frankivskij ta Ternopilskij 15 17 todi yak u bilshosti shidnih ta pivdennih oblastej menshe 5 She 4 0 yevreyiv Ukrayini zayavili pro volodinnya yidish ne yak ridnoyu zagalom tilki 1 9 chastina yevreyiv URSR vilno volodila ciyeyu movoyu Za ostannim ukrayinskim perepisom naselennya u 2001 r ridnoyu movoyu nazvali yevrejsku faktichno yidish vsogo 3 1 yevreyiv Ukrayini 3 2 tis z 103 6 tis vid 20 6 u Cherniveckij oblasti do 0 1 u Sevastopoli Ivrit U chasi pereselennya yevreyiv z centralnoyi Yevropi na ukrayinski zemli mova ivrit vzhe majzhe tisyachu rokiv ne vikoristovuvalasya yak rozmovna sered yevreyiv prote zalishalasya osnovnoyu movoyu yevrejskoyi literaturi nauki osviti ta religiyi Inshi movi U seredni viki sered yevreyiv na ukrayinskih zemlyah buli poshirene i vikoristannya inshih mov slov yanskih tyurkskih greckoyi ta ugorskoyi Istorichni dzherela svidchat sho u seredni viki chastina yevreyiv rozmovlyala slov yanskoyu movoyu t zv knaanit ReligiyaIstorichna religiya yevreyiv Ukrayini yudayizm U 1730 h rokah na teritoriyi Ukrayini vinik hasidizm mistichna techiya v yudayizmi Zasnovnikom cogo ruhu buv podilskij cadik Baal Shem Tov Hasidizm shvidko nabuv shirokogo poshirennya na ukrayinskih ta shidnoyevropejskih zemlyah PrizvishaDo kincya XVIII st yevreyi ne mali prizvish nadali zgidno zakonodavchih aktiv Avstrijskoyi imperiyi stvorili prizvisha na bazi nimeckoyi movi Blyumental Goldberg Frejmut Shuster i t d ZajnyatistSocialno profesionalna struktura yevrejskogo naselennya Ukrayinskoyi RSR u 1926 1989 rr 1926 1939 1959 1970 1979 1989 Partijno derzhavnij aparat 0 3 1 3 0 4 0 3 0 3 0 3 Kerivniki serednoyi lanki 2 0 8 3 8 7 8 5 7 6 8 3 Naukovci ta vikladachi VNZ 0 1 0 8 1 2 2 1 3 0 3 7 Inshi specialisti vishoyi kvalifikaciyi 6 5 12 8 20 1 26 5 31 9 33 0 Specialisti serednoyi kvalifikaciyi 5 4 16 6 20 0 21 2 18 9 17 2 Molodshi sluzhbovci 6 2 10 2 9 2 7 3 6 0 5 5 Robitniki sferi torgivli ta poslug 21 0 11 4 8 4 7 2 6 2 5 1 Kvalifikovani robitniki 35 0 24 2 25 7 21 7 21 3 21 4 Nekvalifikovani robitniki 11 4 11 2 5 8 5 0 4 7 5 3 Robitniki silskogo gospodarstva 11 9 3 2 0 6 0 3 0 2 0 2Vidomi yevreyi narodzheni v UkrayiniDokladnishe Kategoriya Yevrejski personaliyi Diyachi kulturi nauki sportu ta biznesu Natan Altman ukrayinskij hudozhnik kubist Arnold Volodimir Igorovich rosijskij matematik Abragam Zapruder avtor amatorskogo video Film Zaprudera v yakomu znyato vbivstvo Dzhona Kennedi Isak Babel pismennik Bagrickij Eduard Georgijovich radyanskij poet Baranov Rosine Volodimir Davidovich ukrayinskij hudozhnik avangardist skulptor Bergelson David Rafayilovich radyanskij pismennik Bernshtejn Mihajlo Davidovich zhivopisec grafik U 1916 1924 vikladav u hudozhnij shkoli v Zhitomiri u 1924 1932 rokah u Kiyivskomu hudozhnomu instituti Braz Josip Emmanuyilovich ukrayinskij zhivopisec i grafik uchen K Kostandi ta I Ryepina Robert Brakman amerikanskij hudozhnik Bronshtejn David Ionovich radyanskij shahist shahovij literator Byalik Hayim Nahman poet odin iz zasnovnikiv novitnoyi literaturi movoyu ivrit Galich Oleksandr Arkadijovich poet scenarist dramaturg avtor i vikonavec vlasnih pisen Gelfand Izrayil Mojsejovich radyanskij ta amerikanskij matematik biolog pedagog Gershvin Dzhordzh amerikanskij kompozitor Milton Horn ukrayinsko amerikanskij skulptor Volodimir Samijlovich Gorovic pianist XX stolittya Hayim Gross skulptor Sonya Delone ukrayinska hudozhnicya ta dizajnerka predstavnicya napryamku art Deko Oleksandra Ekster ukrayinska hudozhnicya avangardistka scenografka Epshtejn Marko skulptor zhivopisec grafik scenograf U 1911 1912 navchavsya Kiyivskomu hudozhnomu uchilishi u 1911 1918 u studiyah Mikoli Murashka ta Oleksandri Ekster Chlen Kiyivskogo viddilennya Yevrejskogo tovaristva zaohochuvannya mist v 1917 Ob yednannya suchasnih mitciv Ukrayini 1925 Volodimir Zeyev Zhabotinskij pismennik lider sionizmu Zhvaneckij Mihajlo Mihajlovich gumorist Ilf Illya Arnoldovich pismennik Tina Karol spivachka Roman Karcev gumorist Kassil Lev Abramovich rosijskij radyanskij pismennik Kvitko Lev Mojsejovich radyanskij poet Gricko Kernerenko poet amerikanska hudozhnicya predstavnicya abstraktnogo ekspresionizmu druzhina hudozhnika Dzheksona Polloka Dochka emigrantiv z smt Shpikiv Tulchinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Krejn Marko Grigorovich radyanskij matematik Semen Kuznec ekonomist nobelivskij laureat Mila Kunis aktorka Gersh Lauterpaht yurist Stanislav Yezhi Lec poet aforist Oleksandr Liberman Alexander Liberman ukrayinsko amerikanskij skulptor hudozhnik fotograf vidavec redaktor zhurnalu Mani Lejb Braginskij poet Ganna Lobanovska ukrayinska mistectvoznavicya hudozhnicya pismennicya Manevich Abram Anshelovich zhivopisec odin iz zasnovnikiv ta pershih profesoriv Ukrayinskoyi akademiyi mistectv Markish Perec Davidovich radyanskij poet i pismennik Dzhejkob Marshak ekonomist Lyudvig fon Mizes avstrijskij ekonomist osnovopolozhnik neoliberalizmu zasnovnik avstrijskoyi shkoli ekonomiki Luyiza Nevelson amerikanska skulptorka im yam yakoyi u Nyu Jorku na Mangetteni nazvali ploshu Louise Nevelson Plaza Hana Orlova vidatna francuzka skulptorka Ostrovskij Oleksandr Markovich nimecko shvejcarskij matematik Polyanovskij Maks Leonidovich radyanskij pismennik i zhurnalist Rajcin Yefrayim Hananijovich perekladach ta pismennik Rodnyanskij Oleksandr Yuhimovich kinorezhiser kino i televizijnij prodyuser televizijnij menedzher Jozef Rot pismennik Sobel Dzhanet ukrayinsko amerikanska hudozhnicya zasnovnicya abstraktnogo ekspresionizmu yaka bezposeredno vplinula na Dzheksona Polloka Surkis Grigorij Mihajlovich futbolnij funkcioner pidpriyemec i politik Surkis Igor Mihajlovich biznesmen Vlasnik futbolnogo klubu Dinamo Kiyiv Mihajlo Turovskij hudozhnik Utosov Leonid Osipovich talanovitij artist estradi spivak i kinoaktor popri negativne stavlennya ideologichnoyi nomenklaturi SRSR do dzhazu stav vidatnim predstavnikom dzhazu v SRSR vimushenij buv cherez rosijskij antisemitizm vzyati rosijske prizvishe Mojsej Fishbejn vidatnij ukrayinskij poet Fridman Mihajlo Maratovich rosijskij biznesmen tvorec konsorciumu Alfa Grup Frayerman Teofil Borisovich ukrayinskij hudozhnik impresionist i pedagog Havkin Volodimir Aronovich bakteriolog Paul Celan poet Shehtman Manuyil Josipovich hudozhnik bojchukist Shkolnik Josip Solomonovich teatralnij hudozhnik grafik Sholom Alejhem pismennik svitovoyi literaturi ukrayinska hudozhnicya avangardistka teatralna hudozhnicya Manes Shperber pismennik Shterenberg David Petrovich zhivopisec i grafik Bruno Shulc pismennik ta grafik Yuliya Segal radyansko izrayilskij skulptor Religijni diyachi Baal Shem Tov zasnovnik hasidskogo ruhu Natan Gannover vidatnij kabalist haham talmudist ta rabin Vajsblat Nuhim najvidatnishij teolog stav rabinom v Ukrayini ta pomer v Ukrayini Dorfman Mihael stav rabinom v Ukrayini buv liderom hasidiv SRSR golovoyu yeshivi Yerusalimu golovoyu Vsesvitnoyi radi braclavskih hasidiv Gelman Pinhas stav rabinom v Ukrayini Nahman iz Braclava stav rabinom v Ukrayini Solomon Yeguda Rappoport stav rabinom v Ukrayini vidatnij vchenij uchasnik ruhu Gaskala nim Wissenschaft des Judentums Shlomo Kluger najvidatnishij znavec Tori u XIX stolitti stav rabinom v Ukrayini najbilshij galahichnij avtoritet XX stolittya Politiki Vinnichenko Rozaliya Yakivna druzhina golovi Direktoriyi UNR Volodimira Vinnichenko Solomon Goldelman ukrayinskij ta izrayilskij ekonomist pismennik gromadsko politichnij diyach Volodimir Grojsman ukrayinskij derzhavnij i politichnij diyach biznesmen Volodimir Zelenskij ukrayinskij politik 6 j Prezident Ukrayini shoumen televeduchij Gurvic Eduard Josipovich ukrayinskij politik Zinov yev Grigorij Ovsijovich radyanskij partijnij diyach Oleksandr Feldman ukrayinskij politik ta gromadskij diyach Kaganovich Lazar Mojsejovich radyanskij partijnij i derzhavnij diyach Zlochinec odin z organizatoriv Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 rokiv Kernes Gennadij Adolfovich miskij golova Harkova Krencbah Stella uchasnicya ukrayinskogo ruhu oporu Igor Kolomojskij ukrayinskij pidpriyemec Pinchuk Viktor Mihajlovich ukrayinskij pidpriyemec politik milyarder ta mecenat zyat drugogo prezidenta Ukrayini Leonida Kuchmi Vadim Rabinovich ukrayinskij politik narodnij deputat Ukrayini Trockij Lev Davidovich radyanskij partijnij i derzhavnij diyach Odin iz organizatoriv vijskovoyi agresiyi Rosiyi proti UNR u 1918 1919 rokah Politiki ta diplomati Izrayilyu Golda Meyir odna z zasnovnikiv derzhavi Izrayil Moshe Sharet prem yer ministr Izrayilyu 1954 1955 Kacir Efrayim prezident Izrayilyu 1973 1978 Ichak Ben Cvi prezident Izrayilyu 1952 1963 Levi Eshkol prem yer ministr Izrayilyu 1963 1969 Natan Sharanskij derzhavnij ta politichnij diyach Izrayilyu Joel Edelshtejn izrayilskij politik spiker Knesetu z 2013 Chlen partiyi Likud Naomi Ben Ami izrayilska diplomatka Vijskoviki Artem Abramovich Narodnij Geroj Ukrayini posmertno Roman Mendel Narodnij Geroj Ukrayini posmertno Solomon Lyajnberg vijskovij diyach poruchnik UGA vijskovij diyach Galickoyi armiyi U filateliyiU 2016 roci Ukrposhta v seriyi Nacionalni menshini v Ukrayini Yevreyi vipustila chotiri marki Tanec Frejlahs Rosh Gashana Sinagoga v m Zhovkva Kravec Marka Ukrposhti Tanec Frejlahs 2016 Marka Ukrposhti Rosh Gashana 2016 Marka Ukrposhti Sinagoga v m Zhovkva 2016 Marka Ukrposhti Kravec 2016 Div takozhIstoriya yevreyiv v Ukrayini Antisemitizm v Ukrayini Etnolingvistichni grupi yevreyiv Girski yevreyi Ukrayinsko izrayilski vidnosini Yevrejska avtonomna oblastPrimitkiEvrei na territorii Ukrainy do konca 18 v Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Orest Subtelnij Istoriya Ukrayini stor 599 Torontskij Universitet 1994 r ISBN 0 8020 0591 0 Arenda Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Hmelnickij Bogdan Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Evrei v naselennyh ukraincami regionah Rossijskoj i Avstrijskoj imperij konec 18 v 1914 g Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Evrei Ukrainy mezhdu dvumya mirovymi vojnami 1920 39 Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Evrei Ukrainy v gody Vtoroj mirovoj vojny 1939 45 Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Evrei v poslevoennoj Sovetskoj Ukraine 1945 91 Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Evrei v nezavisimoj Ukraine s 1991 Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros vklyuchno z vikladachami vishih navch zakladiv Vyacheslav Konstantinov Evrejskoe naselenie byvshego SSSR v dvadcatom veke 10 serpnya 2014 u Wayback Machine Arhiv originalu za 4 lipnya 2017 Procitovano 4 kvitnya 2022 Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 30 lipnya 2014 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 10 lipnya 2014 rosijskoyu Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Iosif Zisels Dinamika chislennosti evrejskogo naseleniya Ukrainy 22 serpnya 2014 u Wayback Machine Mestechko Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros bez Galichini Zakarpattya ta pivnichnoyi Bukovini bez zahidnoyi Ukrayini Bessarabiyi ta Krimu Yidish Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 goda Tom XI XIII Ukrainskaya SSR M Izd e CSU Soyuza SSR 1929 Pervaya vseobshaya perepis naseleniya Rossijskoj Imperii 1897 g Pod redakciej N A Trojnickogo CSK MVD 1904 Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 4 kvitnya 2022 Sovetskij Soyuz Etnicheskaya demografiya sovetskogo evrejstva Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Arhiv originalu za 12 sichnya 2014 Procitovano 11 lipnya 2014 Arhiv originalu za 22 grudnya 2018 Procitovano 2 travnya 2018 DzherelaUkraina Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros T 8 kol 1170 Turov I V Yudayizm v Ukrayini 15 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 646 ISBN 966 00 0610 1 Grinevich L V Grinevich V A YeVREYi V UKRAYiNI Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini T 3 E J Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2005 672 s 5 kvitnya 2013 u Wayback Machine Yevrejska gromadsko politichna dumka HH pochatku HHI storichchya v Ukrayini monografiya avt kol M M Gon O V Zaremba O V Kozerod ta in K IPiED im I F Kurasa NAN Ukrayini 2011 362 c Kozerod O V Ukrayinske yevrejstvo politichni ideyi oriyentiri nastanovi Politichna nauka v Ukrayini 1991 2016 u 2 t T 1 Politichna nauka zahidni trendi rozvitku j ukrayinska specifika K Parlam vid vo 2016 640 s C 299 318 Pokidchenko L A Istoriya ukrainskogo evrejstva v dokumentalnyh i pechatnyh istochnikah Gosudarstvennogo arhiva Sumskoj oblasti Putevoditel Sumy SOT izd vo Kozackij val 2001 166 s Suslenskij Ya M Spravzhni geroyi Pro uchast gromadyan Ukrayini u ryatuvanni yevreyiv vid fashistskogo genocidu In t nacionalnih vidnosin i politologiyi AN Ukrayini Mizhnar t vo Ukrayina Izrayil T vo yevrejskoyi kulturi Ukrayini Red I F Kuras K T vo Ukrayina 1993 147 1 s il Pravedniki Ukrayini Vip 1 LiteraturaYevrejska kulturna spadshina Ukrayini mater Mizhnar nauk konf Kiyiv 26 27 zhovtnya 2016 r nauk red ta uporyad O Pashko Kiyiv Duh i Litera 2018 168 s Biblioteka yudayiki ISBN 966 378 592 9PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ukrayinski yevreyi Evrejskaya enciklopediya Brokgauza i Efrona Arhivovano 26 bereznya 2022 u Wayback Machine Vyacheslav Konstantinov Evrejskoe naselenie byvshego SSSR v HH veke socialno demograficheskij analiz 10 serpnya 2014 u Wayback Machine Izdatelstvo Lira Ierusalim 2007 Kupoveckij M S Yuliya Kushnir Kniga yak nemozhlivij dialog Biblioteka Centru yudayiki zibrana Leonidom Finbergom Ukrayinska pravda 28 veresnya 2016 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Sajt Institutu yudayiki 19 veresnya 2016 u Wayback Machine Centr doslidzhen istoriyi ta kulturi shidnoyevropejskogo yevrejstva 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine