Українське народне вбрання — національний одяг українців, створений на усіх відтинках історії України.
Історія українського народного вбрання починається з князівств Русі. Свідчення цього можна знайти на фресках Софійського собору в Києві, в Іпатіївському літописі або в знаменному «Слові о полку Ігоревім», де згадуються такі предмети вбрання, як кожух, сорочка, свита, корзно (старовинний плащ), ногавиці, клобук, вінець тощо. Відомості про шаровари, як властивий для середньовічних русинів одяг доби Руси, містять досить численні писемні згадки, насамперед у східних джерелах.
Здебільшого, український національний одяг має однакові складові. Весь одяг відрізнявся залежно від пори року (літній і зимовий), суспільного стану населення українських земель (шляхта, козаки (військовики), міське населення, посполиті, сільське населення, чумаки), від природо-кліматичних особливостей місцевості, тобто одяг населення лісової смуги (Полісся) відрізнявся від одягу гірського населення (гуцулів, бойків, лемків) та від лісо-степових (Поділля, Наддністрянщина, Слобідська Україна) або степових земель (Запорожжя, Бессарабія). Також вбрання було святковим (повний стрій) та на кожний день. За основу національного вбрання береться повний святковий стрій. Основні елементи українського народного вбрання були сформовані ще в княжі часи та пізніше майже не змінювалися, про це свідчать назви одягу, які були відомі ще з князівських часів: свита, кожух, сорочка. Українське вбрання має в собі риси скіфського та візантійського одягу. На незначні зміни в одягу впливали також історичні часи та зміни в державності, межах українських земель. Так, одяг княжої доби мав риси візантійської культури, а одяг козацької доби був змінений під впливом пристосування до військового вбрання.
[1]
Національний одяг козацької доби
Появу козаччини історики відстежують із початку п'ятнадцятого століття. Після зруйнування останньої Січі (1775 р.), український одяг козацьких часів під впливом культури іншої держави прийшов до занепаду і почав поступово змінюватись. Найбільшого розквіту козацький одяг досяг у сімнадцятому столітті. Під час відродження Української Народної Республіки було сформоване українське військо і деякі полки та курені були одягнуті в козацький одяг старовинного типу. Основним верхнім одягом козацьких часів був жупан та кунтуш. Жупан — це одяг, пошитий до стану, з вузьким комірцем-стійкою, який защіпався на дрібні срібні чи золоті ґудзики або на гаплики. Кунтуш — це одяг, пошитий також до стану, з округлим коміром із трикутним вирізом спереду та з розрізаними рукавами, які часто закладались позаду. Жупан міг одягатися самостійно, або поверх жупана одягався контуш. Жупан або кунтуш пов'язували широким шовковим поясом. Кунтуш та жупан носили до кінця 18 століття та в деяких місцевостях до середини 19 ст. Козацька старшина носила також кирею (мантію), яку накидали зверху по кунтушу і яка застібалась біля шиї на застібку. Одяг козацької доби відрізнявся від одягу 19 ст. (народного) не кроєм, а тканинами. Кунтуш і жупан були як чоловічим, так і жіночим одягом. Такий одяг носили на території усіх русько-українських земель. Чоловіки носили широкі штани та чоботи, а жінки — шовкові спідниці та запаски. На голові, як чоловіки так і жінки, носили шапки. Окрім того, заміжні жінки носили також кибалки і намітки. Український національний одяг козацької доби має багато спільних рис із польським одягом цього періоду, оскільки польський одяг під впливом «сарматської доби» змінився і став наближеним до українського козацького одягу.
- Русини 1563 (Піетро Бертеллі)
-
- Іван Князь Вишневецький (1490—1543)
- Дмитро Князь Вишневецький (~1517 — † ~1564)
- Гетьман Богдан Хмельницький (~ 1650)
- Переяславський полковник Семен Сулима (1739 — †1766)
- Львівський шляхтич Павло Козловський
- Марія Мазепа (~1664- ~1707)
- Параска Сулима
- Наталія Розумовська (?— †1762)
- Ізабела Княгиня Чорторийська (1746-1835)
Український стрій
У 1598 венецієць Чезаре Вечелло одним із перших європейців у своєму каталозі «Давньої і сучасної одежі з усього світу» дав опис чоловічого костюму русинів (українців):
«Русь має кордони з московитами, лівонцями та литовцями. Провінції ці між собою часто воюють… Русини носять високі шапки, з прикрасою зверху, Їхня довга одежа має застібки на грудях аж до пояса, напіврукави і дуже високий комір. У бою вони здебільшого користуються луком та шаблею».
Одяг козацький 16 ст. дещо мав відмінності від строю 19 ст. Козаки носили тоді гранатового кольору суконні жупаники з вузькими комірами, які защіпалися на гаплики, такі жупаники вдягали в широкі штани до очкура. Під жупаником була біла сорочка з вузьким комірцем, яка защіпалася шпонкою з блискучим камінчиком. По штанах козаки носили широкий ремінний пас, на який був завішаний воловий ріг та на довгому мосяжному ланцюжку був завішаний ніж, з двох сторін були завішані шкіряні сумки, одна на кулі, інша на кресало, також за пояс був запханий пістолет. Зверху по жупанику одягали кунтуш з вильотами та рукавами закинутими на плечі. У руках або за поясом носили ціпок і на ліве плече була завішана бурка. Голову голили, чуб заплітали та закладали за праве вухо, вуса підкручували. На голові носили чорний йолом з каракуля з довгим суконним або оксамитовим вилишкетом, такої самої барви як і жупаник. Господарі в ті часи носили гранатові жупани, обшиті по швах золотими або срібними галонами та сиві каракулеві шапки.
У XIX ст. одяг українців описав Антоній Якса-Марцинківський. За його словами, найкраще одягалися по ліву сторону Ірпеня. Дівчата чи жінки носили тут охвату з сукна жовтого кольору в чорні поздовжні смуги. Спереду одягали суконну гранатову запаску. Зверху одягали червоний пояс або жовту крайку. Жінки носили ще на голові очіпок в квіти, в вигляді шапочки, а поверху полотняну хустку в червоні поздовжні смуги, які зав'язували з тилу. Зверху одягали білу сорочку, а по сорочці білу суконну свиту. Зимою замість свити носили кожух і чоботи. Біля Канева, Корсуня, Сміли охвати носили чорного кольору, а запаски синього.
В свята жінки носили шовковий вишитий очіпок і зверху пов'язували його білою наміткою. Сорочку жінки носили білу, вишиту на рукавах червоними або синіми бавовняними нитками. На шиї носили коралі і пацьорки. Спідниця святкова була з вовни яскравих кольорів. Старші жінки носили ще плахти в клітинку. Менш заможні носили домоткані зелені або макові літники. На ногах носили жовті або червоні чоботи. Дівчата носили на голові вінки з квітів, павичевого пір'я та блискіток зі стрічками. Замість перкалевих фартухів дівчата носили яскраво червоні запаски, а якщо носили перкалеві фартухи то до них пов'язували пояси, кінці яких висіли спереду. По лівій стороні Дніпра носили зелені юпки, які називали куртки, а також жовті сап'янці або пасові чоботи, а також черевики на корках.
Чоловіки одягали чорну або білу свиту. Зверху одягали білий кожух з округлим коміром з чорного каракулю. Чорну каракулеву шапку носили менш заможні, заможніші носили шапку сивого кольору.
Чоловіки носили завжди шапки з каракулю, сорочку з комірцем стійкою. На сорочку одягали «юпку», а молоді парубки одягали короткий напівкаптан. Жіночі сорочки були вишиті на рукавах «заполоччю» та на подолі (ляховкою). Стан обгортають двома кусками тканини: плахтою та запаскою. Плахта могла були в клітку парчова, а запаска завжди гладка. Коли виходили з дому одягали ще гірсет без рукавів, або юпку як в чоловіків тільки коротшу. В дорогу одягали також свиту, як у чоловіків тільки довшу. На голові носили стрічку за яку закладали квіти і в косу вплітали також стрічку. На ногах носили сап'янці (опис Ф. Вовка).
XIX століття
- Українці 1841
- Пані з Полтави ~ 1850
- Людмила Старицька
- Олена Пчілка
- Катерина Грушевська в дитинстві
- Софія Марченко та Михайло Лифар.
-
- Ліза Дараган. 1860 p.
- Дівчата околиць Чигирина 1863
- Дівчата з-під Канева
- Портрет Софії Драгомирової 1889
- Український стрій
Чернігівщина
- Григорій Галаган в козацькому строї. 1843 p.
- с. Сто́льне (Менський р-н, Чернігів. об.)
- Грицько та Юхим. м. Чернігів, 1897 рік.
- Ганна Барвінок (Олександра Куліш).1843 p.
- Чернігів
- Дівчина. Чернігівська губернія, 1893
Слобожанщина та Запоріжжя
Одяг Слобідського краю з незначними відмінностями був таким самим, як і на Полтавщині, Чернігівщині, Запоріжжі, Київщині, Черкащині.
- Григорій, Іван, Микола та Христя Алчевські
- Українки з Луганська, початок XX століття
-
- Корсетка, Луганщина
- Жіночі сорочки, Луганщина
- Жіноче вбрання, Білокуракинщина, Східна Слобожанщина
Одяг шляхти
Українська шляхта носила одяг із шовку, оксамиту, тонкої вовни, яка поставлялась із Річі Посполитої, Австро-Угорської імперії, Османської імперії, Російської імперії. Носили лляні або шовкові сорочки, вишиті на рукавах та по долу червоною бавовною або шовком. Жінки зверху по сорочках обгортали стан плахтою, і по плахті носили шовкові або парчеві запаски (фартухи) або одягали дорогі, розшиті срібною або золотою ниткою спідниці. На шиї носили кілька ниток коралів або мониста, або перли чи алмази і кілька рядів золотих монет з золотим або срібним хрестом із коштовним камінням, замість хрестів носили також дукач, іконку або медальйон. Зверху по сорочці носили глухі глазетові або оксамитові корсети з розпашними полами, щоб видно було спідницю або обстроги — корсети без рукавів, розшиті золотими шнурами, зверху на корсети одягали кунтуші з вузькими рукавами. Кунтуші шились з парчі або люстрину в великі квіти. Літні кунтуші мали атласні підкладки і обшивки. Зимові кунтуші були підбиті дорогим хутром та обшивались соболем. Чоботи носили червоні, сап'янові, розшиті шовком і сріблом або золотом зі срібними підківками. Літом носили сап'янові черевики. Літом на голові жінки носили оксамитові кораблики, обшиті соболем, зимою круглі атласні або оксамитові шапочки з дорогим хутром. Старші жінки зверху по шапочці пов'язували намітку. Зимою носили жупани (шуби) і муфти з лисиці чи соболя, такі шуби покривались зверху дорогими тканинами.
Панянки (панночки) носили тільки шовкові плахти, передник; як верхній одяг були вузькі корсети з оксамиту чи штофу, обшиті золотими шнурками. Зверху носили атласні, а також оксамитові або парчеві з яскравою підкладкою кунтуші, обшиті шнурками. Волосся зачісували гладко в косу з стрічками. На руках носили золоті персні з коштовним камінням. На ногах носили черевики з тонкого сап'яну, розшиті золотом (сріблом). В руках тримали вишиту червоним шовком хустку. Рум'ян та білил ніколи не вживали.
Козаки носили широкі штани, каптанок, підперезаний поясом. Поверх каптанка носили черкеску з відкидними рукавами, на голові носили високі смушеві шапки з кольоровим верхом із сукна, на поясі на ретязьку носили ніж та шаблю, здебільшого криву. Полковники та козацька старшина оторочували свою одежу дорогим хутром або золотим (срібним) шнурком. Гетьмани в руках мали булаву, а полковники — пернач.
Одяг посполитих
Посполиті (тобто прості люди) носили свитки (чорні, білі, сірі) з сукна. Свитку з каптуром називали — кобеняк. Зимою носили кожухи, багатші носили байбарак — кожух покритий сукном. Окрім цього носили також кунтуші, киреї, сіряки. На голові носили смушеві чорні або білі шапки, на ногах чоботи. Шаровари носили шерстяні або лляні. Сорочки на рукавах та на комірах були завжди вишиті червоною бавовною.
Жіночий одяг
Жінки носили просту дергу чорного або коричневого кольору або суконну плахту в клітинку (клітки були червоного, синього кольору, або червоні з синіми.) з запаскою. Дергою обгортали стан по сорочці. Клітинки в плахтах вишивали часто шовком, а за козацьких часів срібною або золотою ниткою. На Полтавщині носили плахти жовтого, а на Чернігівщині зеленого кольору. Спереду до плахти носили яскравого кольору запаску або фартух. Зверху одягали свиту або корсетку, а зимою кожух, в старовинну носили жупани з іноді відкидним коміром розшитим червоними нитками. На ногах носили червоні, жовті або зелені чоботи.
За козацьких часів сорочки вишивали шовком. Дівчата в косу заплітали стрічку. Жінки носили на голові парчевий або шовковий очіпок. На Лебединщині довгасті «кораблики», на Охтарщині круглі очіпки.
Запорожці
Носили дорогі каптани та жупани, розшиті на грудях та на рукавах золотим шнуром. Шаровари носили червоні, шириною до 5 аршинів, підпоясані шовковим поясом.
Такий одяг носили жінки запорозьких козаків. Жінки носили шерстяні плахти і до плахт запаски або передники. Як верхній одяг носили бавовняні або суконні каптани, багатші носили оксамитові. Верхнім одягом була свитка з китайки чи сукна. На ногах носили червоні або жовті сап'янові чоботи. Літні жінки на голові носили намітки, а заміжні хустки. Дівчата носили на шиї до десяти ниток мониста, з золотими чи срібними дукачами а також скляні намиста та коралі. На ногах літом дівчата носили черевики, а зимою чоботи з сап'яну. На голові носили стрічки та живі квіти. Носили також багато перснів та сережок.
- Катеринославська губернія, 1860 рік
- Катеринославська губернія, 1860 рік
- Запорізький козак
- Запорожці. Стрій та герб
- Посполиті
-
Волиняни та їхній стрій
Волиняни — етнографічна група українців які мешкають на Волині. До цього етнографічного регіону відносяться землі колишніх князівств: Перемишлянського, Белзького, Бузького. Межу можна провести від Бродів, Золочева, Львова до Самбора, Старої Солі.
Чоловічий стрій
Конопляна сорочка або кошуля, шили її зі зборами, коміром, уставками (подвійними плечами), рукави були з дудицями (вузькими обшивками), які зав'язувались тороками чи шнурком. Розріз на грудях був доволі довгий (до живота). Комір защіпали мідною шпонкою або гарусною червоною стрічкою. Рукава та пазушину тут ніколи не вишивали кольоровими нитками. Сорочка була довжиною до колін або і ще нижче. Сорочку в деяких місцях заправляли в штани, а в інших носили поверху штанів. Сорочки господарів та парубків шилися з тонкого полотна, а хлопчиків-пастушків з грубого (дванадцятки). Штани шилися з того самого полотна з паском і защіпалися на ґудзик. На голові носили солом'яні капелюхи. З подвір'я чоловіки виходили завжди з покритою головою.
Зверху по сорочці носили сукману (чорну, білу, сіру). Також носили серм'ягу (свитку, гуню) пошиту до стану з коміром-стійкою і з трьома зборами по боках. Замість кишень були прорізи з клапанами. По швах серм'яга була обшита шнурками. На Перемишлянщині носили гуню. В львівському повіті носили зверху полотнянки з полотна. Старші чоловіки, господарі та парубки носили зверху опончу. Опонча мала крій сіряка, але шилася вільнішою та з бородицею. Жіночі, чоловічі, парубоцькі та сіряки дівчат мали свої мотиви оздоблення. Сіряки та опончі мали біля коміра пришиті бовтиці, які закидали за плечі. Зимою чоловіки носили з білого чи сірого сукна холошні, крій яких був такий самий, як і крій полотняних штанів.
Зимою носили довгі кожухи з чорного хутра пошиті завжди до стану з коміром-стійкою або викладним. Кожух защіпався на мілкі ґудзики та був вишитий шовком. Кожух належав до строю, тому його могли одягати в великі свята також і влітку, на Петрівку. До строю обов'язково належав пояс, найчастіше малиновий.
Шапки носили на завісах, з чорного, рідше з сивого каракуля з суконним верхом. Волосся на голові брили, залишаючи зверху чуприну. Бороди запускали тільки діди, вуса носили всі.
На ногах носили шкапові чоботи руського крою. Чоловічі чоботи були з круглими носами, а жіночі з гострими.
Жіночий стрій
Жінки носили полотняні сорочки та спідниці. Сорочки жіночі мали крій подібний до чоловічих, тільки з меншим розрізом на пазусі. Сорочки не вишивалися кольоровими нитками і вставки були зовсім білі. На шиї носили різнокольорові скляні коралі, а також мідний хрестик та менталик (медальйон). Спідниці носили також з полотна, тканого в білі та небесні смуги — дими. Спідниці з фабричного сукна називалися — фартух. Жінки та дівчата носили до спідниць білі полотняні передники. Дівчата заплітали волосся в дві коси, викладали їх на голові вінком та прикрашали квітами. Жінки покривали голову в'язаним чепцем та зверху пов'язували хустку так, щоб на маківці видно було чепець. У свята жінки одягали перемітки або рантухи. Верхнім одягом жінок були сіряки або переважно білі свити, подібні на чоловічі, тільки відрізнялися вони незначно кроєм та оздобленням. Заможні жінки носили подібні на міщанські сині катанки. Кожухи жінки носили рідко, переважно покриті синім сукном , підшиті частіше білим каракулем або лисячим хутром. На ногах носили чорні чоботи руського крою.
- Коби мені не чепець, не червона хустка,
- Я би собі погуляла, як на воді гуска.
- Дівчина
- Дружка в святковому одязі
- Чоловік в повсякденному одязі
- Чоловік в літньому повсякденному одязі
- Дружба
-
- Леся Українка у волинському народному вбранні. 1878–1879 роки
- Житомир 1913
- Русини с. Стрептова, Золочівського повіту
- Околиці Львова. 1881.Артур Глотгер
- Околиці Львова. 1881. Артур Глотгер
- Волинянки з Мізоча
Подоляни та їхній стрій
Жіночий стрій
Жіноче вбрання складалося з таких елементів: лляна сорочка довга до кісточок, запаска (тканина якою обгортали стан) або з пізніше з 18-19 ст. димка (спідниця), червона крайка (пояс) та корсет. Спідниці подолянок були гофровані (в складку), чоботи сап'янці (жовті). Заміжні жінки покривали голову білим чепцем сплетеним за старовиною традицією, а зверху в вигляді тюрбана пов'язували хустку. На свята голову жінки пов'язували лляною тонкою білою переміткою або рантухом, який кілька разів складали і обвивали голову під підборіддям, закриваючи чоло, а обидва кінці опускали через плечі до колін. Дівчата заплітали волосся в дві коси і викладали в вигляді віночка колом і встромляли в нього живі або зимою штучні квіти. В деяких місцевостях носили з тонких стрічок (гарасівка) мистецько зроблені чубки.
Поверх сорочки носили чорну суконну запаску і зверху пов'язували суконною крайкою (пояс), кінці якої звисали по центру; кінці запаски спереду піднімались і затикались за крайку, пізніше затикали тільки один кінець запаски. Запаска спереду була виткана поздовжніми смугами і переткана срібною або золотою ниткою. Або пізніший варіант поверх сорочки носили — димку (спідницю), поверх якої спереду прив'язувалась довга до кісточок ткана запаска (фартух).
Поверху сорочки одягали лляний блакитного кольору в смужки або заможніші гранатовий кафтан до колін, з відворотами гранатового або синього кольору, який пов'язували вовняним поясом червоного кольору в небесні поздовжні смуги. Багатші одягали також на свята «бекешу» (кожух) з білих баранів, покритий зверху гранатовим сукном і вишитий. Носили також білі, темно — сірі або брунаті довгі сіряки без каптурів
В жіночому подільському одязі своєрідністю відзначалася сорочка, вишита червоними, темно-синіми або чорними та жовтими нитками. До чорних ниток деколи додавали срібну або золоту нитку. На початку XIX ст. подільські сорочки були вишиті ясно-червоними та небесними нитками. У подільський сорочці основним був «полик» («опліччя»), (12-20 см), який був тридільним. На Поділлі полик (верх рукава) розшивався суцільною широкою смугою поперек рукава геометричним орнаментом у вигляді мозаїки: «Рукáва як писанка, а личко як маків цвіт». Традиційна техніка подільської вишивки — низь
На шиї носили багато разків намиста з золотими або срібними монетами (дукачі). Менш заможні носили скляні намистини (пацьорки)
Чоловічий стрій
Чоловіки взимку носили чорні високі каракулеві шапки, а влітку низькі солом'яні капелюхи з широкими полями (брилі), оздоблені бавовняною червоною або блакитною стрічкою. Каракулева шапка зверху була з гранатового сукна або синього. А позаду, де був шов, шапка була оздоблена 3 небесного кольору нашитими «вензелями», через які її називали «шапка на завісах»
Чоловічі сорочки лляні були довгі тунікоподібні з стоячим коміром. Сорочка защіпалась на мосяжний ґудзик або зав'язувалась вузькою стрічкою, кінці якої звисали (гарасівка). Штани носили широкі білі або сині в смуги.
Взимку чоловіки носили білі кожухи з приталеною спинкою, вишиті кольоровим шовком (зеленим і червоним) або кафтани. Молоді парубки носили часом сіряк сивого кольору, довгий по кісточки з каптуром, який був прикрашений нашивкою в вигляді серця. Сіряки були розшиті червоними крученими шнурками. В деяких місцевостях були коричневого кольору (опонча). Відкладний комір та груди були оздоблені нашивками з блакитної тканини, що нагадувало княжий одяг з «Ізборніка». Чоловіки носили також білі до колін кітелі. На свята та до церкви носили довгі по кісточки з коміром — стійкою та каптуром бородиці.
Чоботи були без підборів, халяви мали широкі, довжиною до колін, вивернуті зверху на ширину долоні, підбиті залізною підківкою. При собі мали кремінь, кресало, люльку, ножик. На поясі носили також широкі шкіряні паси (черес). Пояс був також тканий з довгими тороками, червоний або темно-синій в поздовжні паси, шириною з долоню, спереду мав кишені. На поясі висів ножик «козик».
Голови чоловіки традиційно голили, на верху залишали чуб який закривав всю голову. Бороду не носили, а вуса коротко підстригали.
- 1841
- Дівчина з м. Язлівець в святковому строї
- Дівчина зі Жнибород біля Язлівця
- Селянка з с. Жнибороди під м. Язлівцем
- Міщанка з м. Язлівець в святковому строї
- Міщанка з м. Язлівець.
- Міщанин з м. Язлівець 1836
- 1886 r.
- 1886 p.
- Кам'янець-Подільський. Традиційна подільська сорочка
Покуття
Історичне Покуття це сучасні Городенківський, Коломийський, Снятинський, Тлумацький райони.
Чоловічий стрій
Чоловіки носили довгу лляну сорочку поверх штанів з вузьким комірцем — стійкою, який був вишитий шовком або шерстю. Молоді хлопці носили сорочки, також ще й вишиті спереду. На голові носили солом'яні капелюхи, які на свята прикрашали плетеними герданами, качачим або павиним пір'ям, також стрічками чи шерстяним шнуром з кутасами. Зимою чоловіки носили білі кожухи, розшиті по швах кольоровою шерстю.
Зимою чоловіки носили білі суконні вузькі штани (портяниці) або з тонкого гранатового сукна — ногавиці, а літом білі полотняні штани заправлені в високі чорні чоботи, часом закочені зверху.
Плечовим одягом був суконний кафтан і поверху носили кожух без рукавів (кептар). Жінки і чоловіки носили також однакові чорні сіряки до колін. Зимою на голові носили баранячі шапки з верхом з гранатового сукна. Такі шапки мали «вуха» з лисячого хутра, які в холод опускали на вуха. До строю належала також вовняна сумка з широким помаранчевим пасом. Таку сумку носили через ліве плече на правому боці.
Жіночий стрій
Жінки носили сорочки з грубого лляного полотна. Святкова сорочка зверху була з тонкого полотна і підточка з грубшого. Сорочки мали вузький комірець — стійку та вишиті були на комірці і на манжетах (дудах). Сорочки були вишиті також на поликах шовком або шерстю. Святкова сорочка була вишита широкими смугами на «поликах». Традиційними кольорами були світлий та темний зелений, жовтий, чорний, червоний. В заможних жінок та в дівчат були вишиті цілі рукави спереду («вишивані рукави»).
Жінки та дівчата носили обвиту навколо стану «фоту» (запаску 1,5 м), чорного кольору в червоні поздовжні паси або гранатову в чорні паси, фота була переткана золотими нитками. В свята заможніші носили небесні фоти з купленого сукна, оздоблені низом золотими або срібними галунами (тесьмою). Зверху на фоту пов'язували крайку і на крайку ще один тканий з узорами ширший пояс, кінці якого були оздоблені і звисали спереду на запаску. Зимою жінки носили такі самі кожухи як і чоловіки.
На голові жінки носили чепець-сітку, поверху якого одягали вив'язаний з шерсті «обруч». По верху обруча пов'язували тонку лляну намітку, кінці якої були вишиті шовком або шерстю (червоними, зеленими, жовтими кольорами). Намітку пов'язували так, щоб кінці спадали на плечі, один кінець спадав на інший і був коротший. Жінки мали обрізані до плечей волосся.
Дівчата зачісували коси гладко назад, заплітали дві коси, спереду вплітали шерстяні різнокольорові шнури, які звисали як стрічки на плечі. На голові носили також у вигляді стрічки плетені гердани або шерстяну вив'язану стрічку. Дівчата носили на голові червону бинду (стрічку) з стрічками, яку прикрашали позолотою та квітами. На шиї носили різноманітне намисто, а також до того, нитку з старими монетами, часто срібними і золотими або з цинку чи месінгу. Жінки завжди носили персні, кульчики і багато коралів.
На ногах носили чоботи, в свята жовті або зелені сап'янці. Вдома ходили босі.
- Палагичі 1867. Війт Микола.
- Околиці Городенки. Войцех Грабовський.
- Русини з Покуття. Зозулинці (Заліщицький район). Ксаверій Пілаті (1843-1902).
- Христина Стебельська.
Буковинці в північній частині є продовженням подолян, а в південній гористій нічим не відрізняються від галицьких гуцулів.
Жителів Буковини умовно поділяли на подолян — мешканців рівнини, які себе русняками або русиними називали і гуцулів — гірських русинів, які себе називали русинами. У мові і традиціях вони мають мало відмінностей і тому гуцулів також називали русинами (в широкому значені слова). Буковинські гуцули мають певні відмінності від галицьких гуцулів (біля Коломиї), насамперед відмінності полягають в релігії. Буковинські переважно православної віри, а галицькі греко-католицької. Межа між ними проходить долиною Черемошу, Білого Черемошу, Перкалабою. Відміни є також і в одязі. Так галицькі гуцулки носять дві запаски, а буковинські обгортку. Також галицькі гуцулки носять «гуглю» та дві окремі шерстяні штанини. Межа між буковинськими гуцулами та русняками проходить долиною Серету. Межа між румунами пролягає по верхній долині р. Сучави. Південна межа проходила по лівому березі р. Бродіна.
Чоловічий стрій
Буковинські подоляни носили вишиту сорочку з широкими прямими рукавами, яка спереду мала защіпку. На вишиванку одягали розшиту (цурканку) (кожушок без рукавів) і на цурканку одягали довгий вовняний сердак (переважно чорний або бурий) з вовняними ґудзиками та зашпенками на грудях. Вузькі штани (портяниці) носили з білосніжного лляного полотна влітку і взимку поверх цих штанів з чорної, білої або червоної шерсті — гачі. На ногах носили високі чоботи з загостреними притятими носами, черевики на шнурівках, прикрашені зверху ремінцями та китицями, та влітку постоли. Взимку чоловіки під сердаком носили ще й великі кожухи. А зверху на сердак одягали білі вовняні плащі з ковпаками на плечах (манта). Такий самий одяг носили в околицях Пруту та Дністра, за винятком капелюхів, які тут були нижчими з круглим днищем та фетрові чорні.
Парубки з Нижнього Черемошу прикрашали влітку голову високим плетеним з соломи капелюхом, з павичевим чи півнячим пір'ям, а також стрічками чи плетеними герданами, взимку носили хутряні шапки (кучма, шапка, капуца).
Буковинські гуцули
Буковинські гуцули носили коротшу сорочку з прямими або на манжеті рукавами. Під сорочку одягали білі портяниці, по сорочці носили вузький ремінець або широкий шкіряний пас (черес) з ґудзиками з месінгу, по сорочці носили також кептарик, по кептарику одягали широкий короткий бурий сердак з вовняними ґудзиками та зашпенками на грудях. На ногах носили чоботи або постоли з притятими носами без прикрас. На голові носили вовняний або солом'яний капелюх (кресаня) з вузькими полями. Зимою чоловіки носили поверх портяних штанів, сині або червоні шерстяні штани (гачі). На ногах носили постоли з вовняними капцями. На голові носили шапки, кучми або капузи. Під сердак одягали великі кожухи і по сердаку одягали манти з колпаками. Гуцульські парубки прикрашали капелюхи мосяжними бляшками та китицями.
Жіночий стрій
Жінки носили влітку довгу, вишиту на грудях, плечиках та рукавах, сорочку з широкими рукавами. По сорочці носили темну або руду шерстяну обгортку (горботку) з двома пришитими до неї різнокольоровими поясками, на свята одягали червоно — синю фоту (ріклю). Зверху пов'язували широку різнокольорову крайку і по крайці вузький вовняний поясок (баюрок) (один або два). По сорочці одягали цурканку, як у чоловіків, та по цурканці бурий або чорний сердак як у чоловіків. На ногах носили черевики або чоботи. Заміжні жінки носили високу керпу, по якій пов'язували намітку (інколи по намітці носили турпани). Зимою буковинські подолянки одягали крім цурканок, сердаків та мант ще й великі кожухи, які були оздоблені (писані) шерстяними червоними нашивками та дармовисами на шкіряних шнурках. Дівчата та молодиці носили також і довгі кожухи, які мали ще й аплікації з шовку та були краще оздоблені. Такі кожухи дівчата та парубки одягали також і на весілля. На голові взимку носили кольорові або білі хустки.
На голові дівчата носили вінці, які самі виготовляли зі скляних намист, коди, штучних квітів, павиного пір'я (карабулі) тощо. Такі вінці носили тільки дорослі дівчата. До церкви та на свята чи в місто замість цурканки дівчата одягали шовкові напівкожушки (коцовейки), а замість обгортки — шовкові обгортки (фота). Дівчата носили сніжно-білі до кісточок сорочки, вишиті шерстю на пазусі та на рукавах. По сорочці одягали оздоблену цурканку, яка в залежності від місцевості могла бути різної довжини. Шию прикрашали оздобами скляними, коралями, монетами (згарда, салба). На вухах носили мосяжні або срібні кільця (ковтки). На руках носили срібні або мосжяні перстені. На пояс завішували складену хустку. На ногах носили чорні, червоні та жовті чоботи або черевики.
Буковинські гуцулки
Буковинські гуцулки носили влітку коротшу ніж у подолянок, вишиту на плечиках сорочку. Поверху сорочку обгортали вовняною рудою або червоною обгорткою (опинка). Або носили також дві обгортки (запаска), які пов'язували вузькими різнокольоровими поясками (попружка). Обгортики пов'язували зверху широким поясом та зверху по широкому ще й вузьким, як подолянки. По сорочці одягали кептар і по кептарі бурий сердак, як у чоловіків. На ногах носили чоботи та постоли, як у чоловіків. На голові носили перемітки та різнокольорові хустки. На голові дівчата носили прикрашені гальонами перемітки (рантухи), хустки (турпани), штучні квіти. Зимою буковинські гуцулки носили кептарики, сердаки, манти. На ногах зимою носили вовняні напівштани (підколіниці). Довгих кожухів, коцовейок та фот дівчата гуцулки не носили. В загальному подолянки одягалися пишніше та краще за гуцулок. Гуцулки та гуцули носили на руках тоненькі мосяжні ланцюжки (ретязи).
Через плече гуцули та подоляни носили полотняні сумки (дзьобенки) або шкіряні торбинки з мосяжними ґудзиками. Подоляни носили в руках палицю, а гуцули носили в руках малі залізні або мосяжні топірці.
- Батько з донькою з Кіцманського округу
- Весільне вбрання
- Чоловік з жінкою з Чернівецького округу
- Чоловік з жінкою з Сторожинецького округу
- Чоловік з жінкою з Кіцманського округу
- Родина з Кіцманського округу
- Русини з - понад Пруту
- Русини з - понад Дністра
- Русини з - понад Черемошу
- Буковинські гуцули
- Гуцули з Буковини 1845 (праворуч)
Гуцули та їхній стрій
Гуцули відзначалися серед інших горців русинів красивою статурою тіла, поставою та вільними рухами. Типові гуцули були шатенами і мали світлі очі. Дівчата відзначалися також сильною будовою тіла, були переважно шатенки. Гуцулки відзначалися вродою і стрункістю. Гуцули на відміну від інших найкраще зберегли свої традиції. Одяг гуцулів також вирізнявся вишуканістю, багатьма прикрасами і різноманітними кольорами. Гуцулів можна умовно поділити на: галицьких гуцулів в долинах Пруту і Чорного Черемошу, буковинських гуцулів в долинах Білого Черемошу і частково Сучави і угорських гуцулів в долинах Чорної і Білої Тиси.
Чоловічий стрій
Чоловіки носили білі сорочки та довгі широкі штани з грубого білого полотна (поркениці) або ширші червоні з сукна (крашаниці), часом білі або чорні суконі (голошні, гачі). До того носили широкий шкіряний пас (черес), сорочку спереду підтягували і вона була на 20-30 см коротша ніж ззаду. За пояс закладали файку, люльку. На ногах носили шкіряні постоли. Постоли стягались шнурками або шкіряними ремінцями. В 19 ст. парубки та ґазди носили чоботи замість постолів. По сорочці гуцули вдягали через плече шкіряну торбу. Зверху на сорочку одягали кептар — короткий розшитий білий кожушок без рукавів. Кептар зв'язувався біля шиї двома кутасами і був розшитий сапяновими ремінцями.
Волосся носили довге, розділене на проділ, на голові носили чорний фетровий капелюх (Кресаня), дно капелюха було розшите золотим галоном або різнокольоровими шнурками.
Жіночий стрій
Жінки носили сорочку і дві запаски: одну ширшу ззаду і одну спереду. Запаски пов'язували червоним вовняним паском. На ногах носили постоли. Зверху одягали як і чоловіки кептар. Дівчата на голові не носили нічого, волосся заплітали спочатку в дві коси (коски), які позаду голови переходили в одну, яку пов'язували червоною стрічкою. Жінки заплітали також косу, але стрічку не пов'язували. На голову жінки одягали чепець, зверху пов'язували чорною або червоною в квіти хусткою, кінці хустки звисали на плечі. На шиї носили кілька шнурків перлів або пацьорки, гердан. Через плече носили вовняну торбу (бисаги).
Святковий одяг
Чоловіки в свята носили поверх кептарика також сіряк — короткий з чорного сукна, розшитий вовняними шнурама з кутасами (дармовиси). Сіряк з гранатового сукна називався — крашенек або байбарак. Святковий капелюх був прикрашений павиним або кугутячим пір'ям та круглими кутасами. На шиї носили чорну в узори хустку. До цілого строю належав також топорик.
Сорочки святкові в жінок були вишиті на передпліччях або цілі рукави. Пацьорки для гуцулок робилися в Венеції і звідти їх привозили купці-жиди. Голову покривали наміткою (зробленою дома) або купленим рантухом кінці яких були вишиті і звисали поза плечі. Зверху по рантуху або намітці пов'язували червону в квіти хустку. На святкові ні дівчата носили запаски (дротяні) переткані золотою ниткою. Такі запаски блищали вже здалека. На свята або весілля дівчата вдягали замість запаски сукню з гранатового сукна, обшиту знизу золотими галонами. Підперезувалися зверху крайкою або шкіряним паском. На ноги вдягали червоні панчохи і капчурі з кольорової вовни і по них із задерними носами постоли або чоботи на високих каблуках. До святкового вбрання належав ще білий каптур. До святкового вбрання належала ще біла хустинка. Торбу носили червоного кольору.
- 1841
-
-
-
- Гуцул з Яремче
Бойки та їхній стрій
Бойки (верховинці, горальці, підгіряни) — етнографічна група українців які мешкають в Прикарпатті. Бойки мешкають в Калуському, Рожнятівському, Болехівському, Долинському районах Івано-Франківської області, Стрийському,Сколівсьському, Турківському, Дрогобицькому,Самбірському районах Львівської області та Міжгірському і Воловецькому районах Закарпаття. Типові бойки високі на зріст з темним волоссям і світлою шкірою.
Чоловічий стрій
Чоловіки носили штани синього кольору, заправлені в чоботи. Влітку носили широкі полотняні, а зимою вовняні голошні (штани). Сорочки носили вишиті білі, поверх штанів з шкіряним широким поясом. На голові носили чорні баранячі шапки, звужені до верху. Зимою носили довгі до коліна бурки чорного кольору, які носили на плечах не одягаючи. Бурки були обшиті червоно-чорними крученими шнурами. Шапки були пошиті без сукна. Кожухи носили білого кольору, а серм'яги — кавового. Влітку на голові носили так звані «венгерські капелюхи». Сорочки бойків були оздоблені на передпліччях мережкою. На голові носили також «кучми» (баранячі кудлаті шапки). Влітку — чорний низький з широкими крисами капелюх
Жіночий стрій
Жінки бойків носили на голові баранячі шапки сивого кольору з зеленим або червоним верхом. Жінки носили спідниці в квіти, поверху спідниці носили пстру (вовняну запаску). Бойківчанки носили сорочку з відокремленим станком, зібраним подолом та розрізом на спині. Сорочки вишивали на грудях в вигляді півкола. Спідниці були з білого полотна або вибійки. В свята волосся носили розпущеним. Носили також білі полотняні свитки. Дівчата заплітали волосся в одну косу, яку прикрашали квітами і стрічками. Жінки заміжні носили на голові — завійку, яка часом цілком закривала голову. Зимою поверх звичайного одягу носили небесного кольору бекешу, розшиту червоними шнурами, та чоботи. На шиї жінки бойків носили багато скляних пацьорків. До церкви ходили тільки в чоботах. Чоботи носили чорні. (за описом Оскара Кольберга)
Лемки та їхній стрій
Лемки — етнографічна група які мешкають в Карпатах і є сусідами бойків. Лемки мали світле волосся.
Чоловічий стрій
Лемки — переважно темні шатени носять довге волосся до плечей.
Лемки носили коротку лляну або конопляну сорочку, яку заправляли в штани, сорочка мала розпірку як і в бойків ззаду, ззаду сорочка зав'язувались червоною стрічкою. Сорочка мала вишитий стоячий комірець (1,5 см) і також була вишита на рукавах. Штани (ногавки) носили також лляні. Зимою носили білі вовняні штани (голошні), які були обшиті вузькою червоною смужкою.
На сорочку одягали бруслик — гранатового кольору (святковий), який зав'язувався на животі. Бруслик носили також небесного кольору з червоною вишивкою та з рядами нашитих ґудзиків.
На бруслик одягали гуньку з білої вовни, яку рідко вдягали в рукава, а завжди носили на плечах, зверху гуня запиналася ланцюжком. Спереду бруслик мав петельки з вовняного шнурка, ззаду внизу мав три розтини і шви, обшиті білим шнурком.
На бруслик носили також чугу — рід плаща темно-бронзового кольору до колін з оздобленим каптурем. Пелерина була оздоблена висячими тороками -френзлями. Каптур(пелерина) був довгий, обшитий білим шнурком і розшитий чорними нитками. Чугу одягали тільки на плечі, рукава були зашиті. Рукава мали також тороки.
На голові носили чорні фетрові капелюхи (калап), який називався венгерським або носили також солом'яні капелюхи. Капелюхи були невеликі з підкоченими крисами і носились на бакир (бік), такі капелюхи оздоблювались шкіряним паском з страусовим пір'ям або також чорним або червоним пір'ям. На голові носили також небесні або гранатові суконні шапки, які були обшиті чорним баранячим хутром з «вухами», які можна було опускати на вуха. Така шапка мала також червоний кутас.
На ногах носили «керпці», шкірні, ходаки або чоботи.
Жіночий стрій
Жінки лемків носили лляні вишиті хрестиком на верху рукава і на грудях сорочки. Сорочки були з манжетами. Сорочки мали стійку або викладний комірець, який вишивали або пришивали до нього широке мереживо (жабку). Обшивка коло шиї і біля рукавів були оздоблені простою вишивкою (хрестиками чи зірками). Під шиєю і на манжетах сорочка зав'язувалась стрічками. Сорочки складалися з двох відрізних частин: верхньої — опліччя і нижньої (подолок). Нижня сорочка була зшита з двох кусків, обвивалися навколо і зав'язувалась шнурком.
Спідниці (фартух, фарбанка) носили традиційні гранатові вовняні або з купленого перкалю темного кольору з нашитими на них поперечними трьома стрічками (червоні, небесні, жовті, білі). Посередині пришивали ширшу стрічку і з боків дві вужчих. Деколи пришивали ще четверту стрічку або мережку. Традиційними спідницями були вовняні спідниці з нашитими 3 червоними стрічками і по низу спідниці йшла четверта стрічка. Так само стрічки нашивали і на фартух (запаска) і на куплені хустки. Також спідниці, фартухи і хустки були обшиті мереживом.
На верх носили блакитного кольору суконні або з чорного оксамиту вишиті світло червоними вовняними нитками (часто скручені з золотою ниткою) або обшиті червоною тесьмою горсети (камизельки). На голові носили хустку або заміжні носили очіпок. Взимку носили коротку гуньку або ще зверху білий, вишитий нитками і шкірою кожух, часто без рукавів. Кожух був довжиною нижче колін. На шиї носили пацьорки, що виглядали як комірчик. На ногах носили шкірні (черевики). На шиї носили коралі (пацьорки). В свята на ногах носили чорні або жовті чоботи.
Жінки молоді вдома часто не носили хусток. Волосся заплітали в косу або просто скручували і викладали зверху голови. Волосся жінки покривали простим або оксамитовим невеликим очіпком, який був оздоблений мережкою. На свята носили складний головний убір білого кольору, який називався фацелик. Дівчата оплітали косу червоно-зеленими або червоно-гранатовими шерстяними нитками, які закінчувались кутасами. Також вплітали в косу червоні стрічки.
-
- Русини горці (лемки) с. Завадки біля м. Риманів, Сяноцького повіту (Польща)
-
Закарпатські русини
Русини з Закарпаття відносяться до української етнічної групи, яка проживала на території історичної Мармарощини. Територія Мармарощнини в наш час поділена на Закарпаття та румунську частину історичної Мармарощини. Основними містами Мармарошини є: Хуст, Мукачево, Ужгород, Сатмір, Сигіт, Борша.
Підкарпатських русинів поділяли умовно на верховинців (жителів гір), долинян, словацьких русинів, горалів (русинів). Характерною особливістю підкарпатських русинів є те, що вони були під впливом угорським, румунським, словацьким, польським, німецьким, але при цьому зберігали свої звичаї та одяг.
Верховинці носили лляну або конопляну сорочку, довжиною до стегна, без коміра. Сорочка мала розтин з переду та мосяжний ґудзик, на який зверху защіпалася. Зверху по сорочці носили білий м'який кожушок без рукавів, розшитий кольоровою шкірою, у вигляді тюльпанів. Спереду кожушок був розшитий двома рядами мідних ґудзиків. Влітку носили білі лляні штани, а взимку шерстяні облягаючі штани: до коліна білі, а від коліна коричневі. На поясі носили вузький ремінь з мідних пластинок, а зверху шкіряний широкий темно-червоного кольору пояс, який використовувався і для збереження грошей, документів тощо На ремені носили також велику шкіряну сумку, в яку ховали люльку, тютюн. Як захист від холоду та спеки носили шубу без рукавів, яку вивертали також хутком наверх. На голові носили чорні фільцові капелюхи, взимку клепані — шапки з вухами. На ногах носили шкіряні постоли з загостреними носами, які одягали поверху шерстяних в'язаних капчурів (пунчох), білого, чорного, червоного (рідше) чи бочкори. Волосся носили довге і змащували його жиром та пивом.
Жінки носили довгі до кісточок сорочки, вишиті на вставках. Замість спідниці носили дві запаски. А також носили постоли, панчохи, кожушки та зимою кожухи. сорочку підперезували крайкою. Запаски ткали з тонкої червоної вовняної нитки, з добавкою зеленої та жовтої, а також металевої срібної чи золотої. На шиї носили силянки та мониста з 8-9 ниток.
Долиняни носили фільцові капелюхи з широкими полями, пояс носили ще ширший ніж верховинці, шуба була довжиною поза коліна, носили також чорні лейбики та вуйоші. Зимою на голові носили клепані або високі мохнаті кучми. Літом носили лляні широкі гачі, а взимку вузькі облягаючі шерстяні холошні.
По сорочці носять полотняні або бавовняні подолки (спідниці), а по спідниці спереду плато (фартух). По неділях та святах дівчата носили червоні чоботи. На руках носять мосяжні персні. Жінки носили лейбики, які були красиво розшиті зубчиками, стрічками, тесьмою. Багаті носили бунду — те ж, що і лейбик але з червоної шкіри і прикрашений квітами, шнурівками, ґудзиками і обшитий хутром. Зверху носили вуйош — коротку білу куртку, обшиту синім сукном. На шиї носили пацьорки, мониста, силянки, гарди. Літом прикрашали голови барвінком або букетиками штучних квітів. На скронях носили прикраси, які звисали до плечей і були прикріплені до вінка. Всі дівчата на видані носили на голові вінці, сплетені з гірлянд у вигляді очіпка. Заміжні жінки носили на голові невеликий чорний очіпок (чепак), прикрашений червоними стрічками та вишивкою. На ногах носили постоли, топанки (черевики), чоботи.
Горалі носили сорочки довжиною до стегна без коміра, вузькі рукави якої були вишиті на манжеті. На ногах носили вузькі штани білого кольору з широким поясом. На голові носили чорні фільцові капелюхи з широкими полями, хлопці пов'язували зверху червону стрічку. Черевики носили кольорові. Жінки носили довгі вишиті сорочки, а взимку як і чоловіки кожухи. На свята жінки носили сап'янові черевики на шнурівках червоного або жовтого кольору.
Словацькі русини носили коричневі гуні, як і лемки.
- Русин з Мармарощини 1876
- Русинка з Мармарощини 1875
- Русини горці з Спишської столиці (Словаччина)
- Русини горці (Гуцули) з с. Луги Марамароської столиці (Рахівський р-н)
- Русинка
- Русини 1836
- Русини
- Русини з Холмщини 1861
-
- Русин 1834
- Русин
- Русини 1863
-
- Дівчина з Марамарощини
- Воловець
-
Полісся
Поліський стрій вирізняється серед інших червоно-білими кольорами. На голові жінки носили кибалок або очіпок, який пов'язували наміткою. На кінцях намітка була оздоблена червоними смужками. Жінки носили спідниці (літники), зверху носили приталені свитки. В вишивці домінували прості геометричні узори червоного кольору з добавкою синього або чорного. На Поліссі жіночі сорочки не вишиваються або вишиваються тільки червоною заполоччю та дуже простим орнаментом.
-
-
- Поліщуки
Одяг міщан
Одяг міщан та жителів сільської місцевості відрізнявся якістю тканини. Русини носили синій або гранатовий приталений жупан або широку капоту зі стоячим або викладеним коміром. Жупани були на грудях, на спині, та на кишенях оздоблені нашитою тесьмою. Жупан був підперезаний шовковим, з золотою ниткою широким поясом з тороками (литий пас). Взимку носили приталений кожух, покритий синьою, сірою, гранатовою або зеленою тканиною (тулуп). Тулуп був з великим відкладним коміром з сірої кримської вівці. На голові носили високі шапки з кримської вівці з синім днищем з тканини, в деяких місцевостях носили чорні баранячі — кучми. Влітку носили сірі або чорні фільцові капелюхи.
Міщанки носили перкалеві сорочки з великим відкладним комірцем. Спідниці носили фалдовані з купленої шерті, спереду носили білий або кольоровий фартух. Поверху носили кафтан (катанку) з шерсті з відкладним коміром малинового кольору. На ногах носили чорні чобітки або черевики, на свята червоні або жовті сафянці. На шиї носили коралі з золотим дукачем. На голові жінки носили очіпок і зверху пов'язували шовковою або шерстяною хусткою в вигляді тюрбана, в деяких містах носили перемітки. Дівчата заплітали косу з шовковою стрічкою і вільно пускали по спині. Взимку носили покриті зеленою або синьою тканиною приталені кожухи (бекеша) з відкладним коміром з кримської вівці або лисиці. По швах на грудях та на спині бекеші були оздоблені тесьмою, іноді дійсно золотою тесьмою.
Види вбрання
Вишита сорочка — є найдавнішим одягом в Україні, сорочки носили жінки і чоловіки. Сорочки шили з двох шматків полотна і була вона довгою, вишитою біля шиї та на рукавах. У жіночій сорочці найдавніший вишитий елемент був рукав, а саме його верхня частина — «полик». З часом сорочки набули регіональних відмінностей. Так на лівому березі Дніпра сорочки не мали комірця, а зав'язувались шнурком, на правому березі сорочки мали комірець, часом стійку. Розпірку сорочка мала з переду, тільки Бойки та Лемки мали розпірку з лівого боку. Верхня частина сорочки була з тонкого полотна, нижня з грубого і називалася — підтачка або надточка. Сорочки вишивали на «поликах» — поперечною смугою завтовшки 10—15 см, на зап'ястях, та біля шиї, жіночі сорочки були вишиті також на подолі. Чоловіча сорочка колись була простою без вишивки і носили її по штанях. З часом почали вишивати.
Пояс (крайка, пас, литий пас, черес, ремінь) — найдавніша частина одягу, важкий вовняний пояс, носили жінки і чоловіки. Пояс — носили переважно на півночі, міг бути навіть зі звичайного полотна, ним підперізували запаски, плахти, спідниці. Пас — носили в горах, були широкі (30 см), зі шкіри.
Запаска (дерга, опинка, горботка, обгортка, фота) — незшитий поясний жіночий одяг, прямокутний клапоть вовняної або шовкової тканини з зав'язками. Давніше носили тільки одну запаску, в 19 сторіччі носили вже дві одну ззаду і одну спереду, яку одягали замість фартуха. Дівчата носили тільки чорну запаску, а заміжні жінки ще один клапоть шерстяної тканини спереду синього кольору — попередницю. Плахта — святковий одяг, клапоть тканини 4 м, з кольорової вовни, в клітинку, деколи з вишивкою в клітинках. Плахту носили подібно до запаски. Плахта і запаска належали до давнього українського стою.
Фартух (передник, попередниця, запаска) — на півночі носили білі, на Волині вишивали фартухи. Найбагатше оздоблені були фартухи на Поділлі, Підгірцю та в Карпатах.
Спідниця (літник, димка, фарбанка) — були ткані або полотняні, з вибитим узором або без узору.
Штани (шаровари, ногавиці, гачі) — чоловіча частина одягу. Були полотняні, а також суконні. Штани могли бути вузькі, до яких носили сорочку на випуск або широкі, тоді сорочку заправляли в середину.
Свита (сердак, полотнянка, юпка, чамарка) — вбрання верхньої частини тіла, рід сучасного пальто, переважно білого кольору, подібна кроєм на бойківський сердак, мала в залежності від регіону різноманітну форму і довжину, носили свиту на Поліссі, Волині, козацькій Україні. Сердак носили в Карпатах, Буковині, Покуттю.
Кобеняк (опонча, бурка, чуганя, бунда, гугля, манта, гуня, сіряк, кирея) — верхній плечовий широкий одяг без стану, рід сучасного плаща з відлогою (каптур, бородиця, богородиця, кобеняк).
Кептар (коцовейка, гуцуляк, бунда, катанка, лейбик, горсик) — частина одягу без рукавів. Носили жінки і чоловіки. В 19 сторіччі кептар був як білий кожушок, без коміра або з невеликим. Гуцули мали розшиті кептарі, бойки взагалі не вишивали. В деяких регіонах кептар був з повсті і називався — катанка.
Кожух (байбарак, бекеша, шуба, губа) — хутряний одяг подібний на кептар, але з рукавами і довший. Кожухи були довгі та короткі, з рукавами або без рукавів. Кожух покритий сукном називали також байбарак, бекеша, жупан.
Взуття: зі взуття носили личаки, постоли, ходаки, черевики або чоботи. Личаки робили з лика, носили на півночі. Постоли робили зі шкіри з шнурками, носили переважно на Волині і Чернігівщині. Чоботи червоні, жовті, рідше зелені з сап'янової шкіри — називали сап'янці.
Вінок — у давнину на Русі дівчата носили розпущене волосся, з часом почали заплітати в коси, в дві, а за Дніпром в чотири коси. Волосся прикрашали квітами. З живих квітів носили маки, чорнобривці, волошки, рожі (мальви), восени — жоржини та крокуси). На правобережній Україні стрічки в великій кількості прив'язували до вінка і спускали по плечах, на Чернігівщині стрічок було менше їх прив'язували вряд до поперечної стрічки і вони йшли від шиї по спині. На Полтавщині і Харківщині дівчата заплітали косу, яку пускали по спині і в неї вплітали стрічки. На Лівобережжі стрічки були одноколірні, на Правобережжі стрічки були в квіткові та геометричні орнаменти. Дівчата носили на голові вінки з квітів, пір'я, перлин або колко (стрічка, лубок) (з кори), покрите барвистою тканиною і стрічками. На Поліссі дівчата носили корони з різнобарвного пір'я.
Очіпок, обрус, хустка — жінки покривали голови очіпком. Зверху по очіпку носили обрус або перемітку (намітку). Намітка була шовкова або лляна; з часом почали носити також хустки, хустки спочатку були білі, пізніше почали носити різних кольорів.
Шапка — шапки носили баранячі, з сукна або шкіряні. Шкіряну шапку називали капелюх, шапку з баранів — кучма, шапку з вухами — клепання. Капелюх з соломи називали бриль. Популярним чоловічим убором у XVIII—другій половині XIX сторіччя була конфедератка. Жіноча шапочка — кораблик.
Чоловіки в давній Русі носили довге волосся, в козацькі часи голови почали голити, залишаючи тільки «оселедець», який закладали за вухо. Бороди носили переважно люди похилого віку, в деяких місцевостях також молоді.
Історія народного вбрання
XVII століття
Русини, як жінки так чоловіки носять верхній одяг брунатного кольору, домашнього виробництва. Шляхта та городяни носили синього кольору.
Українське козацтво носило верхній одяг білого кольору в теплу пору року і зимою довгі до кісточок білі кожухи, які по всіх швах були оздоблені ремінцями з кольорової шкіри (червоного, жовтого, коричневого та ін. кольорів) і дуже гарно виглядали. Зимою носили тільки кожухи, а влітку носили тільки сорочки.
Просте населення носило сорочки з грубішого лляного полотна, а міщани та заможніші з котону. Такі сорочки біля шиї та на поясі були призбирані в фалди і оздоблені різнокольоровою вишивкою бавовняними нитками. До сорочки носили пояс червоного, жовтого чи зеленого кольору або ін. фарби.
Влітку носили як прикраси живі квіти або віночки з зелені, а зимою ваксові. Як прикраси носили багато перснів та великі сережки і шийні прикраси з кришталю, скла, міді, латуні.
Волосся носили на проділ, нижче вух заплітали дві коси, з яких сплітали далі одну косу і закладали позаду голови і всі без винятку носили віночок з зелені чи квітів. (за описом 1671 Ульріха фон Вердум). Київських модниць XVII сторіччя у 1654 році описав Павло Алеппський у «Подорож патріарха Макарія»: «Знай, читачу, що доньки київських вельмож носять на голові віночок з чорного оксамиту, розшитий золотою ниткою, оздоблений перлами й коштовним камінням, на взірець корони, вартістю двісті злотих — більше чи менше. Доньки бідняків сплітають собі віночки з усіляких квітів.»
XVIII століття
Верхнє вбрання носили, і деякі ще носять, таке як і черкеські жінки, тобто юпки зі шнурівками, а зверху довгий кафтан з коротким ліфом і кунтуші. На голові носили круглий очіпок або збірник, який поверху обвивали серпанком, а також носили кибалки обвиті серпанком, які були подібні на російські кокошники, тільки з переду були вищими. Деякі носили маленькі шапочки-кораблики з шовку або соболині. В кін. 18 ст. шляхта почала носити верхній одяг довгий, з перехватом, подібний на англійський рембронт з гладкою спинкою та довгими рукавами. Також дехто починав тоді носити німецький одяг. Прості жінки носили звичайні плахти і спереду запаску або передник, що раніше шляхта носила також; зверху вдягали білий кафтан, голови як і шляхта обвивали серпанком і носили також кибалки. Дівчата носили такий самий одяг, як і жінки. Волосся заплітали в дві коси, які обвивали навколо голови і в них запихали квіти, які виглядали як вінок, а деякі обвивали волосся золотою або срібною сіткою і разом з кольоровими стрічками пускали по спині.
Чоловіки бороди не носили, тільки вуса, вбрання носили черкеське, кафтан та жупан, а деякі носили також польське вбрання. Голови підбривали, а зверху волосся було обстрижене півколом (чуб). Шапки носили польські та черкеські, а просте населення — кучми. Нижній одяг називали шаровари, вбрання і штанці. На ногах носили чоботи. (за описом Олександра Рігельмана 1787)
У музеях
Колекція українського народного одягу є однією з найчисельніших у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Виставка національного українського одягу відкрилась в Музеї Івана Гончара у Києві. В місті Львів з колекцією національного одягу можна ознайомитися в експозиції Музею традиційного українського одягу приватної колекції Роксоляни Шимчук.
Галерея
- Виставка жіночих сорочок у музеї Івана Гончаря (Київ)
- Жіноче народнє вбрання в залях луганського краєзнавчого музею
- Народне вбрання 9 ст.
-
- Донська козачка 1820
- Донська козачка 1820
- Дівчина з Молдови. Аглая Розетті
Див. також
Примітки
- Украинская национальная одежда // Украина: Полная энциклопедия / Авт. -состав. В. М. Скляренко, Т. В. Иовлева, В. В. Мирошникова, М. А. Панкова. — Харьков: Фолио, 2007. — С. 454. (рос.)
- Кожуховська Л. Одягу верхнього символика // Енциклопедичний словник символів культури України / за заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 570. — ISBN 978-966-2464-48-1.
- Формування традиційного одягу українців [ 23 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Пасічник М. С. Історія України: державницькі процеси, розвиток культури та політичні перспективи: навч. посіб. — 2-ге вид., стер. — К.: Знання, 2006. — 735 с.
- Рахно К. Шаровари у писемних джерелах та іконографії доби Київської Русі // Нові дослідження пам'яток козацької доби в Україні: Збірник наукових праць. Присвячується 30-річчю проголошення Незалежності України. — Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2021. — Вип. 30. — С. 301—306.
- Особливості українського національного костюму Одещини Одеса (укр.). 25 липня 2022. Процитовано 29 липня 2022.
- . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 16 січня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
- Матейко К. І. Український народний одяг. — К., 1977.
- Юст Юль «Записки Юста Юля, датского посланника при Петре Великом. 1709—1711» (1899) // перевод Ю. Н. Щербачева М; Университетская типография 354 с.(рос.) Цитата: «Дівчата ходять із непокритою головою; волосся заплітається у дві коси, що спадають на спину.»
- Халебський Павло. Україна — земля козаків: Подорожній щоденник / Упоряд. М. О. Рябий; Післям. В. О. Яворівського. — К.: Ярославів Вал, 2009. — 293 с., с. 185
- Н. М. Камінська, С. І. Нікуленко (2004). Костюм в Україні від епохи Київської Русі до ХХІ століття. Харків: Золоті сторінки. с. 40.
- Ярослава Грендиш. Народний одяг // Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України: Путівник / Відп. за випуск С.Павлюк, Р.Чмелик. — Львів: Інститут народознавства НАН України, — 1996, 96 с.: Іл. . — С. 20-25.
Література
- Антонович Катерина. Український одяг. Історичні замітки: Одяг козацької доби. — Вінніпег-Торонто, 1954.
- Білан М. С., Стельмащук Г. Г. Український стрій. — Львів: Фенікс, 2000. — 325 с.
- Білецька Віра. Українські сорочки, їх типи, еволюція й орнаментація. В кн.: Матеріали до етнології й антропології, т. 21—22, ч. 1. — Львів, 1929.
- Борщівська народна сорочка: матеріали, крій, техніки шитва: колекція Борщів. краєзнав. музею / Людмила Покусінська, Олексій Покусінський. — Київ: Новий друк, 2012. — 362, [5] с. : іл., схеми, фот. ; 30х24 см. —
- Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1916?] (Друк. «Легіографія»). — 354, [2] с. : іл., [23] арк. іл.
- Олекса Воропай: Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. т.2 (репринт) «Українське видавництво», Мюнхен, 1966 — «Оберіг», К., 1991.
- М. Ф. Сумцов «Слобожане», Харків,1918, ст. 131
- Вбрання | Електронна бібіліотека Україніка [ 11 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Етнологи української діаспори про національні строї українців / Г. Стельмащук // Народознавчі зошити. — 1996. — № 4. — С. 269—270.
- Євген Рудницький. «Дело о ношении хлопоманского костюма» // За сто літ. Матеріяли з громадського й літературного життя України ХІХ і початків ХХ століття. Кн. 2-га. За ред. М. Грушевського. — К.: Держвидав України, 1928. — С. 122—134. [ 9 травня 2016 у Wayback Machine.]//справа Амоса Свидницького на 144 листах за ношення українського національного одягу в 1861 р.
- Косміна О. Ю. Традиційне вбрання українців. — К. : Балтія-Друк, 2008. — Т. 1 : Лісостеп; Степ. — 2008. — 160 с. : іл.
- Косміна О. Ю. Традиційне вбрання українців. — К. : Балтія-Друк, 2011. — Т. 2 : Полісся; Карпати. — 2011. — 160 с. : іл.
- Косміна Т. В., Васіна З. О. Українське весільне вбрання: Етнографічні реконструкції. — К., 1989.
- Косміна, Оксана Юліївна (2017). Українське народне вбрання = Ukrainian folk costume = Украинская народная одежда. Київ: Балтія Друк. с. 62 с.
- Матейко К. І. Український народний одяг. — К.,1977.
- Миронов В., Перепелиця А. Український костюм. — К., 1983.
- Народне вбрання Стрийщини / Л. Бурачинська // Стрийщина. Історично-мемуарний збірник / ред. В. Андрушко та ін. [НТШ]. Нью-Йорк; Торонто; Париж; Сідней, 1990. Т. ІІ. 608 с.
- Ніколаєва Т. Історія українського костюма. — Київ: Либідь, 1996.
- Одежда украинского населения Юго-Западной Украины XIX — начала XX вв. / Агафонова Т. А. // Записки історичного факультету Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. — Одеса, 1997. — Вип. 5. — С. 44-49.
- П. Одарченко, Г. Царинник. Український народний одяг. Торонто — Філадельфія, Світова Федерація Українських Жіночих Організацій, 1992. 319 сторінок. (завантажити PDF [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.])
- Стамеров К. Нариси з історії костюмів. — Київ: Мистецтво, 2007.
- Українське народне вбрання / Галина Стельмащук ; Львів. нац. акад. мистецтв. — Львів: Апріорі (Ю. Николишин), 2013. — 255 с. : іл., портр. ; 21 см. — Бібліогр.: с. 249—255. — 1 000 пр. —
- Українське народне мистецтво: Вбрання. — К.,1961.
- Українське народне мистецтво: Тканини та вишивки. — К.,1960.
- Український національний костюм та інформація: філософський і культурологічний вимір: [моногр.] / Андрушко Леся. — К. : TOB «Юрка Любченка», 2016. — 212 с. —
- Володимир Шухевич «Гуцульшина» — Львів,1902 — С. 141.
- Adam Fischer. «Rusini: Zarys etnografij Rusi»,1928,стор. 70-81 (пол.)
- Antoni Albert Marcinkowski. «Lud Ukrainski», Band 2,Wilno,1857 (пол.)
- Falkowski, Jan. «Na Pogranyczu lemkowsko-bojkowskiem» : zarys etnografichnyj,1935,стор. 42 (пол.)
- Oskar Kolberg. «Rus Czerwona», Czesc 1,Warszawa,1976,стор. 29-60 (пол.)
- Rocznik Wołyński. T. 3, s. 443—450. [ 14 серпня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Посилання
- Вбрання | Електронна бібіліотека Україніка [ 1 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Народний костюм українського Полісся [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Малюнки національного одягу
- Відеоролик. Вбрання з Рівенщини [ 8 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Лемківський стрій. Фільм Владка Максимовича [ 24 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Буковинське весілля 1940.Режисер Ю. І. Солнцева [ 10 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- Гуцульщина [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- «Традиційне вбрання правобережного Полісся» [ 30 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Полтавщина [ 1 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinske narodne vbrannya nacionalnij odyag ukrayinciv stvorenij na usih vidtinkah istoriyi Ukrayini Istoriya ukrayinskogo narodnogo vbrannya pochinayetsya z knyazivstv Rusi Svidchennya cogo mozhna znajti na freskah Sofijskogo soboru v Kiyevi v Ipatiyivskomu litopisi abo v znamennomu Slovi o polku Igorevim de zgaduyutsya taki predmeti vbrannya yak kozhuh sorochka svita korzno starovinnij plash nogavici klobuk vinec tosho Vidomosti pro sharovari yak vlastivij dlya serednovichnih rusiniv odyag dobi Rusi mistyat dosit chislenni pisemni zgadki nasampered u shidnih dzherelah Zdebilshogo ukrayinskij nacionalnij odyag maye odnakovi skladovi Ves odyag vidriznyavsya zalezhno vid pori roku litnij i zimovij suspilnogo stanu naselennya ukrayinskih zemel shlyahta kozaki vijskoviki miske naselennya pospoliti silske naselennya chumaki vid prirodo klimatichnih osoblivostej miscevosti tobto odyag naselennya lisovoyi smugi Polissya vidriznyavsya vid odyagu girskogo naselennya guculiv bojkiv lemkiv ta vid liso stepovih Podillya Naddnistryanshina Slobidska Ukrayina abo stepovih zemel Zaporozhzhya Bessarabiya Takozh vbrannya bulo svyatkovim povnij strij ta na kozhnij den Za osnovu nacionalnogo vbrannya beretsya povnij svyatkovij strij Osnovni elementi ukrayinskogo narodnogo vbrannya buli sformovani she v knyazhi chasi ta piznishe majzhe ne zminyuvalisya pro ce svidchat nazvi odyagu yaki buli vidomi she z knyazivskih chasiv svita kozhuh sorochka Ukrayinske vbrannya maye v sobi risi skifskogo ta vizantijskogo odyagu Na neznachni zmini v odyagu vplivali takozh istorichni chasi ta zmini v derzhavnosti mezhah ukrayinskih zemel Tak odyag knyazhoyi dobi mav risi vizantijskoyi kulturi a odyag kozackoyi dobi buv zminenij pid vplivom pristosuvannya do vijskovogo vbrannya 1 Nacionalnij odyag kozackoyi dobiPoyavu kozachchini istoriki vidstezhuyut iz pochatku p yatnadcyatogo stolittya Pislya zrujnuvannya ostannoyi Sichi 1775 r ukrayinskij odyag kozackih chasiv pid vplivom kulturi inshoyi derzhavi prijshov do zanepadu i pochav postupovo zminyuvatis Najbilshogo rozkvitu kozackij odyag dosyag u simnadcyatomu stolitti Pid chas vidrodzhennya Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki bulo sformovane ukrayinske vijsko i deyaki polki ta kureni buli odyagnuti v kozackij odyag starovinnogo tipu Osnovnim verhnim odyagom kozackih chasiv buv zhupan ta kuntush Zhupan ce odyag poshitij do stanu z vuzkim komircem stijkoyu yakij zashipavsya na dribni sribni chi zoloti gudziki abo na gapliki Kuntush ce odyag poshitij takozh do stanu z okruglim komirom iz trikutnim virizom speredu ta z rozrizanimi rukavami yaki chasto zakladalis pozadu Zhupan mig odyagatisya samostijno abo poverh zhupana odyagavsya kontush Zhupan abo kuntush pov yazuvali shirokim shovkovim poyasom Kuntush ta zhupan nosili do kincya 18 stolittya ta v deyakih miscevostyah do seredini 19 st Kozacka starshina nosila takozh kireyu mantiyu yaku nakidali zverhu po kuntushu i yaka zastibalas bilya shiyi na zastibku Odyag kozackoyi dobi vidriznyavsya vid odyagu 19 st narodnogo ne kroyem a tkaninami Kuntush i zhupan buli yak cholovichim tak i zhinochim odyagom Takij odyag nosili na teritoriyi usih rusko ukrayinskih zemel Choloviki nosili shiroki shtani ta choboti a zhinki shovkovi spidnici ta zapaski Na golovi yak choloviki tak i zhinki nosili shapki Okrim togo zamizhni zhinki nosili takozh kibalki i namitki Ukrayinskij nacionalnij odyag kozackoyi dobi maye bagato spilnih ris iz polskim odyagom cogo periodu oskilki polskij odyag pid vplivom sarmatskoyi dobi zminivsya i stav nablizhenim do ukrayinskogo kozackogo odyagu Rusini 1563 Pietro Bertelli Rusin iz knigi Chezare Vechello Veneciya 1598 Ivan Knyaz Vishneveckij 1490 1543 Dmitro Knyaz Vishneveckij 1517 1564 Getman Bogdan Hmelnickij 1650 Pereyaslavskij polkovnik Semen Sulima 1739 1766 Lvivskij shlyahtich Pavlo Kozlovskij Mariya Mazepa 1664 1707 Paraska Sulima Nataliya Rozumovska 1762 Izabela Knyaginya Chortorijska 1746 1835 Ukrayinskij strijU 1598 veneciyec Chezare Vechello odnim iz pershih yevropejciv u svoyemu katalozi Davnoyi i suchasnoyi odezhi z usogo svitu dav opis cholovichogo kostyumu rusiniv ukrayinciv Rus maye kordoni z moskovitami livoncyami ta litovcyami Provinciyi ci mizh soboyu chasto voyuyut Rusini nosyat visoki shapki z prikrasoyu zverhu Yihnya dovga odezha maye zastibki na grudyah azh do poyasa napivrukavi i duzhe visokij komir U boyu voni zdebilshogo koristuyutsya lukom ta shableyu Tradicijni zhinochi golovni ubori ukrayinok Odyag kozackij 16 st desho mav vidminnosti vid stroyu 19 st Kozaki nosili todi granatovogo koloru sukonni zhupaniki z vuzkimi komirami yaki zashipalisya na gapliki taki zhupaniki vdyagali v shiroki shtani do ochkura Pid zhupanikom bula bila sorochka z vuzkim komircem yaka zashipalasya shponkoyu z bliskuchim kaminchikom Po shtanah kozaki nosili shirokij reminnij pas na yakij buv zavishanij volovij rig ta na dovgomu mosyazhnomu lancyuzhku buv zavishanij nizh z dvoh storin buli zavishani shkiryani sumki odna na kuli insha na kresalo takozh za poyas buv zaphanij pistolet Zverhu po zhupaniku odyagali kuntush z vilotami ta rukavami zakinutimi na plechi U rukah abo za poyasom nosili cipok i na live pleche bula zavishana burka Golovu golili chub zaplitali ta zakladali za prave vuho vusa pidkruchuvali Na golovi nosili chornij jolom z karakulya z dovgim sukonnim abo oksamitovim vilishketom takoyi samoyi barvi yak i zhupanik Gospodari v ti chasi nosili granatovi zhupani obshiti po shvah zolotimi abo sribnimi galonami ta sivi karakulevi shapki U XIX st odyag ukrayinciv opisav Antonij Yaksa Marcinkivskij Za jogo slovami najkrashe odyagalisya po livu storonu Irpenya Divchata chi zhinki nosili tut ohvatu z sukna zhovtogo koloru v chorni pozdovzhni smugi Speredu odyagali sukonnu granatovu zapasku Zverhu odyagali chervonij poyas abo zhovtu krajku Zhinki nosili she na golovi ochipok v kviti v viglyadi shapochki a poverhu polotnyanu hustku v chervoni pozdovzhni smugi yaki zav yazuvali z tilu Zverhu odyagali bilu sorochku a po sorochci bilu sukonnu svitu Zimoyu zamist sviti nosili kozhuh i choboti Bilya Kaneva Korsunya Smili ohvati nosili chornogo koloru a zapaski sinogo V svyata zhinki nosili shovkovij vishitij ochipok i zverhu pov yazuvali jogo biloyu namitkoyu Sorochku zhinki nosili bilu vishitu na rukavah chervonimi abo sinimi bavovnyanimi nitkami Na shiyi nosili korali i pacorki Spidnicya svyatkova bula z vovni yaskravih koloriv Starshi zhinki nosili she plahti v klitinku Mensh zamozhni nosili domotkani zeleni abo makovi litniki Na nogah nosili zhovti abo chervoni choboti Divchata nosili na golovi vinki z kvitiv pavichevogo pir ya ta bliskitok zi strichkami Zamist perkalevih fartuhiv divchata nosili yaskravo chervoni zapaski a yaksho nosili perkalevi fartuhi to do nih pov yazuvali poyasi kinci yakih visili speredu Po livij storoni Dnipra nosili zeleni yupki yaki nazivali kurtki a takozh zhovti sap yanci abo pasovi choboti a takozh chereviki na korkah Choloviki odyagali chornu abo bilu svitu Zverhu odyagali bilij kozhuh z okruglim komirom z chornogo karakulyu Chornu karakulevu shapku nosili mensh zamozhni zamozhnishi nosili shapku sivogo koloru Choloviki nosili zavzhdi shapki z karakulyu sorochku z komircem stijkoyu Na sorochku odyagali yupku a molodi parubki odyagali korotkij napivkaptan Zhinochi sorochki buli vishiti na rukavah zapolochchyu ta na podoli lyahovkoyu Stan obgortayut dvoma kuskami tkanini plahtoyu ta zapaskoyu Plahta mogla buli v klitku parchova a zapaska zavzhdi gladka Koli vihodili z domu odyagali she girset bez rukaviv abo yupku yak v cholovikiv tilki korotshu V dorogu odyagali takozh svitu yak u cholovikiv tilki dovshu Na golovi nosili strichku za yaku zakladali kviti i v kosu vplitali takozh strichku Na nogah nosili sap yanci opis F Vovka XIX stolittya Ukrayinci 1841 Pani z Poltavi 1850 Lyudmila Staricka Olena Pchilka Katerina Grushevska v ditinstvi Sofiya Marchenko ta Mihajlo Lifar Liza Daragan 1860 p Divchata okolic Chigirina 1863 Divchata z pid Kaneva Portret Sofiyi Dragomirovoyi 1889 Ukrayinskij strijChernigivshinaGrigorij Galagan v kozackomu stroyi 1843 p s Sto lne Menskij r n Chernigiv ob Gricko ta Yuhim m Chernigiv 1897 rik Ganna Barvinok Oleksandra Kulish 1843 p Chernigiv Divchina Chernigivska guberniya 1893Slobozhanshina ta ZaporizhzhyaDokladnishe Slobidskij strij Odyag Slobidskogo krayu z neznachnimi vidminnostyami buv takim samim yak i na Poltavshini Chernigivshini Zaporizhzhi Kiyivshini Cherkashini Slobozhanshina Grigorij Ivan Mikola ta Hristya Alchevski Ukrayinki z Luganska pochatok XX stolittya Korsetka Luganshina Zhinochi sorochki Luganshina Zhinoche vbrannya Bilokurakinshina Shidna Slobozhanshina Odyag shlyahti Dokladnishe Odyag ukrayinskoyi shlyahti Ukrayinska shlyahta nosila odyag iz shovku oksamitu tonkoyi vovni yaka postavlyalas iz Richi Pospolitoyi Avstro Ugorskoyi imperiyi Osmanskoyi imperiyi Rosijskoyi imperiyi Nosili llyani abo shovkovi sorochki vishiti na rukavah ta po dolu chervonoyu bavovnoyu abo shovkom Zhinki zverhu po sorochkah obgortali stan plahtoyu i po plahti nosili shovkovi abo parchevi zapaski fartuhi abo odyagali dorogi rozshiti sribnoyu abo zolotoyu nitkoyu spidnici Na shiyi nosili kilka nitok koraliv abo monista abo perli chi almazi i kilka ryadiv zolotih monet z zolotim abo sribnim hrestom iz koshtovnim kaminnyam zamist hrestiv nosili takozh dukach ikonku abo medaljon Zverhu po sorochci nosili gluhi glazetovi abo oksamitovi korseti z rozpashnimi polami shob vidno bulo spidnicyu abo obstrogi korseti bez rukaviv rozshiti zolotimi shnurami zverhu na korseti odyagali kuntushi z vuzkimi rukavami Kuntushi shilis z parchi abo lyustrinu v veliki kviti Litni kuntushi mali atlasni pidkladki i obshivki Zimovi kuntushi buli pidbiti dorogim hutrom ta obshivalis sobolem Choboti nosili chervoni sap yanovi rozshiti shovkom i sriblom abo zolotom zi sribnimi pidkivkami Litom nosili sap yanovi chereviki Litom na golovi zhinki nosili oksamitovi korabliki obshiti sobolem zimoyu krugli atlasni abo oksamitovi shapochki z dorogim hutrom Starshi zhinki zverhu po shapochci pov yazuvali namitku Zimoyu nosili zhupani shubi i mufti z lisici chi sobolya taki shubi pokrivalis zverhu dorogimi tkaninami Panyanki pannochki nosili tilki shovkovi plahti perednik yak verhnij odyag buli vuzki korseti z oksamitu chi shtofu obshiti zolotimi shnurkami Zverhu nosili atlasni a takozh oksamitovi abo parchevi z yaskravoyu pidkladkoyu kuntushi obshiti shnurkami Volossya zachisuvali gladko v kosu z strichkami Na rukah nosili zoloti persni z koshtovnim kaminnyam Na nogah nosili chereviki z tonkogo sap yanu rozshiti zolotom sriblom V rukah trimali vishitu chervonim shovkom hustku Rum yan ta bilil nikoli ne vzhivali Kozaki nosili shiroki shtani kaptanok pidperezanij poyasom Poverh kaptanka nosili cherkesku z vidkidnimi rukavami na golovi nosili visoki smushevi shapki z kolorovim verhom iz sukna na poyasi na retyazku nosili nizh ta shablyu zdebilshogo krivu Polkovniki ta kozacka starshina otorochuvali svoyu odezhu dorogim hutrom abo zolotim sribnim shnurkom Getmani v rukah mali bulavu a polkovniki pernach Odyag pospolitih Pospoliti tobto prosti lyudi nosili svitki chorni bili siri z sukna Svitku z kapturom nazivali kobenyak Zimoyu nosili kozhuhi bagatshi nosili bajbarak kozhuh pokritij suknom Okrim cogo nosili takozh kuntushi kireyi siryaki Na golovi nosili smushevi chorni abo bili shapki na nogah choboti Sharovari nosili sherstyani abo llyani Sorochki na rukavah ta na komirah buli zavzhdi vishiti chervonoyu bavovnoyu Zhinochij odyag Zhinki nosili prostu dergu chornogo abo korichnevogo koloru abo sukonnu plahtu v klitinku klitki buli chervonogo sinogo koloru abo chervoni z sinimi z zapaskoyu Dergoyu obgortali stan po sorochci Klitinki v plahtah vishivali chasto shovkom a za kozackih chasiv sribnoyu abo zolotoyu nitkoyu Na Poltavshini nosili plahti zhovtogo a na Chernigivshini zelenogo koloru Speredu do plahti nosili yaskravogo koloru zapasku abo fartuh Zverhu odyagali svitu abo korsetku a zimoyu kozhuh v starovinnu nosili zhupani z inodi vidkidnim komirom rozshitim chervonimi nitkami Na nogah nosili chervoni zhovti abo zeleni choboti Za kozackih chasiv sorochki vishivali shovkom Divchata v kosu zaplitali strichku Zhinki nosili na golovi parchevij abo shovkovij ochipok Na Lebedinshini dovgasti korabliki na Ohtarshini krugli ochipki Zaporozhci Dokladnishe Zaporozkij strij ta Odyag zaporizkih kozakiv Nosili dorogi kaptani ta zhupani rozshiti na grudyah ta na rukavah zolotim shnurom Sharovari nosili chervoni shirinoyu do 5 arshiniv pidpoyasani shovkovim poyasom Takij odyag nosili zhinki zaporozkih kozakiv Zhinki nosili sherstyani plahti i do plaht zapaski abo peredniki Yak verhnij odyag nosili bavovnyani abo sukonni kaptani bagatshi nosili oksamitovi Verhnim odyagom bula svitka z kitajki chi sukna Na nogah nosili chervoni abo zhovti sap yanovi choboti Litni zhinki na golovi nosili namitki a zamizhni hustki Divchata nosili na shiyi do desyati nitok monista z zolotimi chi sribnimi dukachami a takozh sklyani namista ta korali Na nogah litom divchata nosili chereviki a zimoyu choboti z sap yanu Na golovi nosili strichki ta zhivi kviti Nosili takozh bagato persniv ta serezhok Zaporizhzhya Katerinoslavska guberniya 1860 rik Katerinoslavska guberniya 1860 rik Zaporizkij kozak Zaporozhci Strij ta gerb PospolitiVolinyani ta yihnij strijDokladnishe Volinskij strij Olena Pchilka v volinskomu stroyi Volinyani etnografichna grupa ukrayinciv yaki meshkayut na Volini Do cogo etnografichnogo regionu vidnosyatsya zemli kolishnih knyazivstv Peremishlyanskogo Belzkogo Buzkogo Mezhu mozhna provesti vid Brodiv Zolocheva Lvova do Sambora Staroyi Soli Cholovichij strij Konoplyana sorochka abo koshulya shili yiyi zi zborami komirom ustavkami podvijnimi plechami rukavi buli z dudicyami vuzkimi obshivkami yaki zav yazuvalis torokami chi shnurkom Rozriz na grudyah buv dovoli dovgij do zhivota Komir zashipali midnoyu shponkoyu abo garusnoyu chervonoyu strichkoyu Rukava ta pazushinu tut nikoli ne vishivali kolorovimi nitkami Sorochka bula dovzhinoyu do kolin abo i she nizhche Sorochku v deyakih miscyah zapravlyali v shtani a v inshih nosili poverhu shtaniv Sorochki gospodariv ta parubkiv shilisya z tonkogo polotna a hlopchikiv pastushkiv z grubogo dvanadcyatki Shtani shilisya z togo samogo polotna z paskom i zashipalisya na gudzik Na golovi nosili solom yani kapelyuhi Z podvir ya choloviki vihodili zavzhdi z pokritoyu golovoyu Zverhu po sorochci nosili sukmanu chornu bilu siru Takozh nosili serm yagu svitku gunyu poshitu do stanu z komirom stijkoyu i z troma zborami po bokah Zamist kishen buli prorizi z klapanami Po shvah serm yaga bula obshita shnurkami Na Peremishlyanshini nosili gunyu V lvivskomu poviti nosili zverhu polotnyanki z polotna Starshi choloviki gospodari ta parubki nosili zverhu oponchu Oponcha mala krij siryaka ale shilasya vilnishoyu ta z borodiceyu Zhinochi cholovichi parubocki ta siryaki divchat mali svoyi motivi ozdoblennya Siryaki ta oponchi mali bilya komira prishiti bovtici yaki zakidali za plechi Zimoyu choloviki nosili z bilogo chi sirogo sukna holoshni krij yakih buv takij samij yak i krij polotnyanih shtaniv Zimoyu nosili dovgi kozhuhi z chornogo hutra poshiti zavzhdi do stanu z komirom stijkoyu abo vikladnim Kozhuh zashipavsya na milki gudziki ta buv vishitij shovkom Kozhuh nalezhav do stroyu tomu jogo mogli odyagati v veliki svyata takozh i vlitku na Petrivku Do stroyu obov yazkovo nalezhav poyas najchastishe malinovij Shapki nosili na zavisah z chornogo ridshe z sivogo karakulya z sukonnim verhom Volossya na golovi brili zalishayuchi zverhu chuprinu Borodi zapuskali tilki didi vusa nosili vsi Na nogah nosili shkapovi choboti ruskogo kroyu Cholovichi choboti buli z kruglimi nosami a zhinochi z gostrimi Zhinochij strij Zhinki nosili polotnyani sorochki ta spidnici Sorochki zhinochi mali krij podibnij do cholovichih tilki z menshim rozrizom na pazusi Sorochki ne vishivalisya kolorovimi nitkami i vstavki buli zovsim bili Na shiyi nosili riznokolorovi sklyani korali a takozh midnij hrestik ta mentalik medaljon Spidnici nosili takozh z polotna tkanogo v bili ta nebesni smugi dimi Spidnici z fabrichnogo sukna nazivalisya fartuh Zhinki ta divchata nosili do spidnic bili polotnyani peredniki Divchata zaplitali volossya v dvi kosi vikladali yih na golovi vinkom ta prikrashali kvitami Zhinki pokrivali golovu v yazanim chepcem ta zverhu pov yazuvali hustku tak shob na makivci vidno bulo chepec U svyata zhinki odyagali peremitki abo rantuhi Verhnim odyagom zhinok buli siryaki abo perevazhno bili sviti podibni na cholovichi tilki vidriznyalisya voni neznachno kroyem ta ozdoblennyam Zamozhni zhinki nosili podibni na mishanski sini katanki Kozhuhi zhinki nosili ridko perevazhno pokriti sinim suknom pidshiti chastishe bilim karakulem abo lisyachim hutrom Na nogah nosili chorni choboti ruskogo kroyu Kobi meni ne chepec ne chervona hustka Ya bi sobi pogulyala yak na vodi guska Divchina Druzhka v svyatkovomu odyazi Cholovik v povsyakdennomu odyazi Cholovik v litnomu povsyakdennomu odyazi Druzhba Lesya Ukrayinka u volinskomu narodnomu vbranni 1878 1879 roki Zhitomir 1913 Rusini s Streptova Zolochivskogo povitu Okolici Lvova 1881 Artur Glotger Okolici Lvova 1881 Artur Glotger Volinyanki z MizochaPodolyani ta yihnij strijDokladnishe Podilskij strij Podolyani zhiteli Podillya Solomiya Krushelnicka v podilskomu stroyi 1892 r Zhinochij strij Zhinoche vbrannya skladalosya z takih elementiv llyana sorochka dovga do kistochok zapaska tkanina yakoyu obgortali stan abo z piznishe z 18 19 st dimka spidnicya chervona krajka poyas ta korset Spidnici podolyanok buli gofrovani v skladku choboti sap yanci zhovti Zamizhni zhinki pokrivali golovu bilim chepcem spletenim za starovinoyu tradiciyeyu a zverhu v viglyadi tyurbana pov yazuvali hustku Na svyata golovu zhinki pov yazuvali llyanoyu tonkoyu biloyu peremitkoyu abo rantuhom yakij kilka raziv skladali i obvivali golovu pid pidboriddyam zakrivayuchi cholo a obidva kinci opuskali cherez plechi do kolin Divchata zaplitali volossya v dvi kosi i vikladali v viglyadi vinochka kolom i vstromlyali v nogo zhivi abo zimoyu shtuchni kviti V deyakih miscevostyah nosili z tonkih strichok garasivka mistecko zrobleni chubki Poverh sorochki nosili chornu sukonnu zapasku i zverhu pov yazuvali sukonnoyu krajkoyu poyas kinci yakoyi zvisali po centru kinci zapaski speredu pidnimalis i zatikalis za krajku piznishe zatikali tilki odin kinec zapaski Zapaska speredu bula vitkana pozdovzhnimi smugami i peretkana sribnoyu abo zolotoyu nitkoyu Abo piznishij variant poverh sorochki nosili dimku spidnicyu poverh yakoyi speredu priv yazuvalas dovga do kistochok tkana zapaska fartuh Poverhu sorochki odyagali llyanij blakitnogo koloru v smuzhki abo zamozhnishi granatovij kaftan do kolin z vidvorotami granatovogo abo sinogo koloru yakij pov yazuvali vovnyanim poyasom chervonogo koloru v nebesni pozdovzhni smugi Bagatshi odyagali takozh na svyata bekeshu kozhuh z bilih baraniv pokritij zverhu granatovim suknom i vishitij Nosili takozh bili temno siri abo brunati dovgi siryaki bez kapturiv V zhinochomu podilskomu odyazi svoyeridnistyu vidznachalasya sorochka vishita chervonimi temno sinimi abo chornimi ta zhovtimi nitkami Do chornih nitok dekoli dodavali sribnu abo zolotu nitku Na pochatku XIX st podilski sorochki buli vishiti yasno chervonimi ta nebesnimi nitkami U podilskij sorochci osnovnim buv polik oplichchya 12 20 sm yakij buv tridilnim Na Podilli polik verh rukava rozshivavsya sucilnoyu shirokoyu smugoyu poperek rukava geometrichnim ornamentom u viglyadi mozayiki Rukava yak pisanka a lichko yak makiv cvit Tradicijna tehnika podilskoyi vishivki niz Na shiyi nosili bagato razkiv namista z zolotimi abo sribnimi monetami dukachi Mensh zamozhni nosili sklyani namistini pacorki Cholovichij strij Choloviki vzimku nosili chorni visoki karakulevi shapki a vlitku nizki solom yani kapelyuhi z shirokimi polyami brili ozdobleni bavovnyanoyu chervonoyu abo blakitnoyu strichkoyu Karakuleva shapka zverhu bula z granatovogo sukna abo sinogo A pozadu de buv shov shapka bula ozdoblena 3 nebesnogo koloru nashitimi venzelyami cherez yaki yiyi nazivali shapka na zavisah Cholovichi sorochki llyani buli dovgi tunikopodibni z stoyachim komirom Sorochka zashipalas na mosyazhnij gudzik abo zav yazuvalas vuzkoyu strichkoyu kinci yakoyi zvisali garasivka Shtani nosili shiroki bili abo sini v smugi Vzimku choloviki nosili bili kozhuhi z pritalenoyu spinkoyu vishiti kolorovim shovkom zelenim i chervonim abo kaftani Molodi parubki nosili chasom siryak sivogo koloru dovgij po kistochki z kapturom yakij buv prikrashenij nashivkoyu v viglyadi sercya Siryaki buli rozshiti chervonimi kruchenimi shnurkami V deyakih miscevostyah buli korichnevogo koloru oponcha Vidkladnij komir ta grudi buli ozdobleni nashivkami z blakitnoyi tkanini sho nagaduvalo knyazhij odyag z Izbornika Choloviki nosili takozh bili do kolin kiteli Na svyata ta do cerkvi nosili dovgi po kistochki z komirom stijkoyu ta kapturom borodici Choboti buli bez pidboriv halyavi mali shiroki dovzhinoyu do kolin vivernuti zverhu na shirinu doloni pidbiti zaliznoyu pidkivkoyu Pri sobi mali kremin kresalo lyulku nozhik Na poyasi nosili takozh shiroki shkiryani pasi cheres Poyas buv takozh tkanij z dovgimi torokami chervonij abo temno sinij v pozdovzhni pasi shirinoyu z dolonyu speredu mav kisheni Na poyasi visiv nozhik kozik Golovi choloviki tradicijno golili na verhu zalishali chub yakij zakrivav vsyu golovu Borodu ne nosili a vusa korotko pidstrigali 1841 Divchina z m Yazlivec v svyatkovomu stroyi Divchina zi Zhniborod bilya Yazlivcya Selyanka z s Zhniborodi pid m Yazlivcem Mishanka z m Yazlivec v svyatkovomu stroyi Mishanka z m Yazlivec Mishanin z m Yazlivec 1836 1886 r 1886 p Kam yanec Podilskij Tradicijna podilska sorochkaPokuttyaZigmund Ajdukevich Istorichne Pokuttya ce suchasni Gorodenkivskij Kolomijskij Snyatinskij Tlumackij rajoni Cholovichij strij Choloviki nosili dovgu llyanu sorochku poverh shtaniv z vuzkim komircem stijkoyu yakij buv vishitij shovkom abo sherstyu Molodi hlopci nosili sorochki takozh she j vishiti speredu Na golovi nosili solom yani kapelyuhi yaki na svyata prikrashali pletenimi gerdanami kachachim abo pavinim pir yam takozh strichkami chi sherstyanim shnurom z kutasami Zimoyu choloviki nosili bili kozhuhi rozshiti po shvah kolorovoyu sherstyu Zimoyu choloviki nosili bili sukonni vuzki shtani portyanici abo z tonkogo granatovogo sukna nogavici a litom bili polotnyani shtani zapravleni v visoki chorni choboti chasom zakocheni zverhu Plechovim odyagom buv sukonnij kaftan i poverhu nosili kozhuh bez rukaviv keptar Zhinki i choloviki nosili takozh odnakovi chorni siryaki do kolin Zimoyu na golovi nosili baranyachi shapki z verhom z granatovogo sukna Taki shapki mali vuha z lisyachogo hutra yaki v holod opuskali na vuha Do stroyu nalezhala takozh vovnyana sumka z shirokim pomaranchevim pasom Taku sumku nosili cherez live pleche na pravomu boci Zhinochij strij Zhinki nosili sorochki z grubogo llyanogo polotna Svyatkova sorochka zverhu bula z tonkogo polotna i pidtochka z grubshogo Sorochki mali vuzkij komirec stijku ta vishiti buli na komirci i na manzhetah dudah Sorochki buli vishiti takozh na polikah shovkom abo sherstyu Svyatkova sorochka bula vishita shirokimi smugami na polikah Tradicijnimi kolorami buli svitlij ta temnij zelenij zhovtij chornij chervonij V zamozhnih zhinok ta v divchat buli vishiti cili rukavi speredu vishivani rukavi Zhinki ta divchata nosili obvitu navkolo stanu fotu zapasku 1 5 m chornogo koloru v chervoni pozdovzhni pasi abo granatovu v chorni pasi fota bula peretkana zolotimi nitkami V svyata zamozhnishi nosili nebesni foti z kuplenogo sukna ozdobleni nizom zolotimi abo sribnimi galunami tesmoyu Zverhu na fotu pov yazuvali krajku i na krajku she odin tkanij z uzorami shirshij poyas kinci yakogo buli ozdobleni i zvisali speredu na zapasku Zimoyu zhinki nosili taki sami kozhuhi yak i choloviki Na golovi zhinki nosili chepec sitku poverhu yakogo odyagali viv yazanij z shersti obruch Po verhu obrucha pov yazuvali tonku llyanu namitku kinci yakoyi buli vishiti shovkom abo sherstyu chervonimi zelenimi zhovtimi kolorami Namitku pov yazuvali tak shob kinci spadali na plechi odin kinec spadav na inshij i buv korotshij Zhinki mali obrizani do plechej volossya Divchata zachisuvali kosi gladko nazad zaplitali dvi kosi speredu vplitali sherstyani riznokolorovi shnuri yaki zvisali yak strichki na plechi Na golovi nosili takozh u viglyadi strichki pleteni gerdani abo sherstyanu viv yazanu strichku Divchata nosili na golovi chervonu bindu strichku z strichkami yaku prikrashali pozolotoyu ta kvitami Na shiyi nosili riznomanitne namisto a takozh do togo nitku z starimi monetami chasto sribnimi i zolotimi abo z cinku chi mesingu Zhinki zavzhdi nosili persni kulchiki i bagato koraliv Na nogah nosili choboti v svyata zhovti abo zeleni sap yanci Vdoma hodili bosi Palagichi 1867 Vijt Mikola Okolici Gorodenki Vojceh Grabovskij Rusini z Pokuttya Zozulinci Zalishickij rajon Ksaverij Pilati 1843 1902 Hristina Stebelska BukovinaBukovinci v pivnichnij chastini ye prodovzhennyam podolyan a v pivdennij goristij nichim ne vidriznyayutsya vid galickih guculiv Zhiteliv Bukovini umovno podilyali na podolyan meshkanciv rivnini yaki sebe rusnyakami abo rusinimi nazivali i guculiv girskih rusiniv yaki sebe nazivali rusinami U movi i tradiciyah voni mayut malo vidminnostej i tomu guculiv takozh nazivali rusinami v shirokomu znacheni slova Bukovinski guculi mayut pevni vidminnosti vid galickih guculiv bilya Kolomiyi nasampered vidminnosti polyagayut v religiyi Bukovinski perevazhno pravoslavnoyi viri a galicki greko katolickoyi Mezha mizh nimi prohodit dolinoyu Cheremoshu Bilogo Cheremoshu Perkalaboyu Vidmini ye takozh i v odyazi Tak galicki guculki nosyat dvi zapaski a bukovinski obgortku Takozh galicki guculki nosyat guglyu ta dvi okremi sherstyani shtanini Mezha mizh bukovinskimi guculami ta rusnyakami prohodit dolinoyu Seretu Mezha mizh rumunami prolyagaye po verhnij dolini r Suchavi Pivdenna mezha prohodila po livomu berezi r Brodina Bukovinski guculi Guculka Gucul na koni Rusinka Voloh Cholovichij strij Bukovinski podolyani nosili vishitu sorochku z shirokimi pryamimi rukavami yaka speredu mala zashipku Na vishivanku odyagali rozshitu curkanku kozhushok bez rukaviv i na curkanku odyagali dovgij vovnyanij serdak perevazhno chornij abo burij z vovnyanimi gudzikami ta zashpenkami na grudyah Vuzki shtani portyanici nosili z bilosnizhnogo llyanogo polotna vlitku i vzimku poverh cih shtaniv z chornoyi biloyi abo chervonoyi shersti gachi Na nogah nosili visoki choboti z zagostrenimi prityatimi nosami chereviki na shnurivkah prikrasheni zverhu remincyami ta kiticyami ta vlitku postoli Vzimku choloviki pid serdakom nosili she j veliki kozhuhi A zverhu na serdak odyagali bili vovnyani plashi z kovpakami na plechah manta Takij samij odyag nosili v okolicyah Prutu ta Dnistra za vinyatkom kapelyuhiv yaki tut buli nizhchimi z kruglim dnishem ta fetrovi chorni Parubki z Nizhnogo Cheremoshu prikrashali vlitku golovu visokim pletenim z solomi kapelyuhom z pavichevim chi pivnyachim pir yam a takozh strichkami chi pletenimi gerdanami vzimku nosili hutryani shapki kuchma shapka kapuca Bukovinski guculi Bukovinski guculi nosili korotshu sorochku z pryamimi abo na manzheti rukavami Pid sorochku odyagali bili portyanici po sorochci nosili vuzkij reminec abo shirokij shkiryanij pas cheres z gudzikami z mesingu po sorochci nosili takozh keptarik po keptariku odyagali shirokij korotkij burij serdak z vovnyanimi gudzikami ta zashpenkami na grudyah Na nogah nosili choboti abo postoli z prityatimi nosami bez prikras Na golovi nosili vovnyanij abo solom yanij kapelyuh kresanya z vuzkimi polyami Zimoyu choloviki nosili poverh portyanih shtaniv sini abo chervoni sherstyani shtani gachi Na nogah nosili postoli z vovnyanimi kapcyami Na golovi nosili shapki kuchmi abo kapuzi Pid serdak odyagali veliki kozhuhi i po serdaku odyagali manti z kolpakami Guculski parubki prikrashali kapelyuhi mosyazhnimi blyashkami ta kiticyami Zhinochij strij Zhinki nosili vlitku dovgu vishitu na grudyah plechikah ta rukavah sorochku z shirokimi rukavami Po sorochci nosili temnu abo rudu sherstyanu obgortku gorbotku z dvoma prishitimi do neyi riznokolorovimi poyaskami na svyata odyagali chervono sinyu fotu riklyu Zverhu pov yazuvali shiroku riznokolorovu krajku i po krajci vuzkij vovnyanij poyasok bayurok odin abo dva Po sorochci odyagali curkanku yak u cholovikiv ta po curkanci burij abo chornij serdak yak u cholovikiv Na nogah nosili chereviki abo choboti Zamizhni zhinki nosili visoku kerpu po yakij pov yazuvali namitku inkoli po namitci nosili turpani Zimoyu bukovinski podolyanki odyagali krim curkanok serdakiv ta mant she j veliki kozhuhi yaki buli ozdobleni pisani sherstyanimi chervonimi nashivkami ta darmovisami na shkiryanih shnurkah Divchata ta molodici nosili takozh i dovgi kozhuhi yaki mali she j aplikaciyi z shovku ta buli krashe ozdobleni Taki kozhuhi divchata ta parubki odyagali takozh i na vesillya Na golovi vzimku nosili kolorovi abo bili hustki Na golovi divchata nosili vinci yaki sami vigotovlyali zi sklyanih namist kodi shtuchnih kvitiv pavinogo pir ya karabuli tosho Taki vinci nosili tilki dorosli divchata Do cerkvi ta na svyata chi v misto zamist curkanki divchata odyagali shovkovi napivkozhushki kocovejki a zamist obgortki shovkovi obgortki fota Divchata nosili snizhno bili do kistochok sorochki vishiti sherstyu na pazusi ta na rukavah Po sorochci odyagali ozdoblenu curkanku yaka v zalezhnosti vid miscevosti mogla buti riznoyi dovzhini Shiyu prikrashali ozdobami sklyanimi koralyami monetami zgarda salba Na vuhah nosili mosyazhni abo sribni kilcya kovtki Na rukah nosili sribni abo moszhyani persteni Na poyas zavishuvali skladenu hustku Na nogah nosili chorni chervoni ta zhovti choboti abo chereviki Bukovinski guculki Bukovinski guculki nosili vlitku korotshu nizh u podolyanok vishitu na plechikah sorochku Poverhu sorochku obgortali vovnyanoyu rudoyu abo chervonoyu obgortkoyu opinka Abo nosili takozh dvi obgortki zapaska yaki pov yazuvali vuzkimi riznokolorovimi poyaskami popruzhka Obgortiki pov yazuvali zverhu shirokim poyasom ta zverhu po shirokomu she j vuzkim yak podolyanki Po sorochci odyagali keptar i po keptari burij serdak yak u cholovikiv Na nogah nosili choboti ta postoli yak u cholovikiv Na golovi nosili peremitki ta riznokolorovi hustki Na golovi divchata nosili prikrasheni galonami peremitki rantuhi hustki turpani shtuchni kviti Zimoyu bukovinski guculki nosili keptariki serdaki manti Na nogah zimoyu nosili vovnyani napivshtani pidkolinici Dovgih kozhuhiv kocovejok ta fot divchata guculki ne nosili V zagalnomu podolyanki odyagalisya pishnishe ta krashe za guculok Guculki ta guculi nosili na rukah tonenki mosyazhni lancyuzhki retyazi Cherez pleche guculi ta podolyani nosili polotnyani sumki dzobenki abo shkiryani torbinki z mosyazhnimi gudzikami Podolyani nosili v rukah palicyu a guculi nosili v rukah mali zalizni abo mosyazhni topirci Batko z donkoyu z Kicmanskogo okrugu Vesilne vbrannya Cholovik z zhinkoyu z Cherniveckogo okrugu Cholovik z zhinkoyu z Storozhineckogo okrugu Cholovik z zhinkoyu z Kicmanskogo okrugu Rodina z Kicmanskogo okrugu Rusini z ponad Prutu Rusini z ponad Dnistra Rusini z ponad Cheremoshu Bukovinski guculi Guculi z Bukovini 1845 pravoruch Guculi ta yihnij strijGucul Dokladnishe Guculskij strij Guculi vidznachalisya sered inshih gorciv rusiniv krasivoyu staturoyu tila postavoyu ta vilnimi ruhami Tipovi guculi buli shatenami i mali svitli ochi Divchata vidznachalisya takozh silnoyu budovoyu tila buli perevazhno shatenki Guculki vidznachalisya vrodoyu i strunkistyu Guculi na vidminu vid inshih najkrashe zberegli svoyi tradiciyi Odyag guculiv takozh viriznyavsya vishukanistyu bagatma prikrasami i riznomanitnimi kolorami Guculiv mozhna umovno podiliti na galickih guculiv v dolinah Prutu i Chornogo Cheremoshu bukovinskih guculiv v dolinah Bilogo Cheremoshu i chastkovo Suchavi i ugorskih guculiv v dolinah Chornoyi i Biloyi Tisi Cholovichij strij Choloviki nosili bili sorochki ta dovgi shiroki shtani z grubogo bilogo polotna porkenici abo shirshi chervoni z sukna krashanici chasom bili abo chorni sukoni goloshni gachi Do togo nosili shirokij shkiryanij pas cheres sorochku speredu pidtyaguvali i vona bula na 20 30 sm korotsha nizh zzadu Za poyas zakladali fajku lyulku Na nogah nosili shkiryani postoli Postoli styagalis shnurkami abo shkiryanimi remincyami V 19 st parubki ta gazdi nosili choboti zamist postoliv Po sorochci guculi vdyagali cherez pleche shkiryanu torbu Zverhu na sorochku odyagali keptar korotkij rozshitij bilij kozhushok bez rukaviv Keptar zv yazuvavsya bilya shiyi dvoma kutasami i buv rozshitij sapyanovimi remincyami Volossya nosili dovge rozdilene na prodil na golovi nosili chornij fetrovij kapelyuh Kresanya dno kapelyuha bulo rozshite zolotim galonom abo riznokolorovimi shnurkami Zhinochij strij Zhinki nosili sorochku i dvi zapaski odnu shirshu zzadu i odnu speredu Zapaski pov yazuvali chervonim vovnyanim paskom Na nogah nosili postoli Zverhu odyagali yak i choloviki keptar Divchata na golovi ne nosili nichogo volossya zaplitali spochatku v dvi kosi koski yaki pozadu golovi perehodili v odnu yaku pov yazuvali chervonoyu strichkoyu Zhinki zaplitali takozh kosu ale strichku ne pov yazuvali Na golovu zhinki odyagali chepec zverhu pov yazuvali chornoyu abo chervonoyu v kviti hustkoyu kinci hustki zvisali na plechi Na shiyi nosili kilka shnurkiv perliv abo pacorki gerdan Cherez pleche nosili vovnyanu torbu bisagi Svyatkovij odyag Choloviki v svyata nosili poverh keptarika takozh siryak korotkij z chornogo sukna rozshitij vovnyanimi shnurama z kutasami darmovisi Siryak z granatovogo sukna nazivavsya krashenek abo bajbarak Svyatkovij kapelyuh buv prikrashenij pavinim abo kugutyachim pir yam ta kruglimi kutasami Na shiyi nosili chornu v uzori hustku Do cilogo stroyu nalezhav takozh toporik Sorochki svyatkovi v zhinok buli vishiti na peredplichchyah abo cili rukavi Pacorki dlya guculok robilisya v Veneciyi i zvidti yih privozili kupci zhidi Golovu pokrivali namitkoyu zroblenoyu doma abo kuplenim rantuhom kinci yakih buli vishiti i zvisali poza plechi Zverhu po rantuhu abo namitci pov yazuvali chervonu v kviti hustku Na svyatkovi ni divchata nosili zapaski drotyani peretkani zolotoyu nitkoyu Taki zapaski blishali vzhe zdaleka Na svyata abo vesillya divchata vdyagali zamist zapaski suknyu z granatovogo sukna obshitu znizu zolotimi galonami Pidperezuvalisya zverhu krajkoyu abo shkiryanim paskom Na nogi vdyagali chervoni panchohi i kapchuri z kolorovoyi vovni i po nih iz zadernimi nosami postoli abo choboti na visokih kablukah Do svyatkovogo vbrannya nalezhav she bilij kaptur Do svyatkovogo vbrannya nalezhala she bila hustinka Torbu nosili chervonogo koloru 1841 Gucul z YaremcheBojki ta yihnij strijDokladnishe Bojkivskij strij Bojki Bojki verhovinci goralci pidgiryani etnografichna grupa ukrayinciv yaki meshkayut v Prikarpatti Bojki meshkayut v Kaluskomu Rozhnyativskomu Bolehivskomu Dolinskomu rajonah Ivano Frankivskoyi oblasti Strijskomu Skolivsskomu Turkivskomu Drogobickomu Sambirskomu rajonah Lvivskoyi oblasti ta Mizhgirskomu i Voloveckomu rajonah Zakarpattya Tipovi bojki visoki na zrist z temnim volossyam i svitloyu shkiroyu Cholovichij strij Choloviki nosili shtani sinogo koloru zapravleni v choboti Vlitku nosili shiroki polotnyani a zimoyu vovnyani goloshni shtani Sorochki nosili vishiti bili poverh shtaniv z shkiryanim shirokim poyasom Na golovi nosili chorni baranyachi shapki zvuzheni do verhu Zimoyu nosili dovgi do kolina burki chornogo koloru yaki nosili na plechah ne odyagayuchi Burki buli obshiti chervono chornimi kruchenimi shnurami Shapki buli poshiti bez sukna Kozhuhi nosili bilogo koloru a serm yagi kavovogo Vlitku na golovi nosili tak zvani vengerski kapelyuhi Sorochki bojkiv buli ozdobleni na peredplichchyah merezhkoyu Na golovi nosili takozh kuchmi baranyachi kudlati shapki Vlitku chornij nizkij z shirokimi krisami kapelyuh Zhinochij strij Zhinki bojkiv nosili na golovi baranyachi shapki sivogo koloru z zelenim abo chervonim verhom Zhinki nosili spidnici v kviti poverhu spidnici nosili pstru vovnyanu zapasku Bojkivchanki nosili sorochku z vidokremlenim stankom zibranim podolom ta rozrizom na spini Sorochki vishivali na grudyah v viglyadi pivkola Spidnici buli z bilogo polotna abo vibijki V svyata volossya nosili rozpushenim Nosili takozh bili polotnyani svitki Divchata zaplitali volossya v odnu kosu yaku prikrashali kvitami i strichkami Zhinki zamizhni nosili na golovi zavijku yaka chasom cilkom zakrivala golovu Zimoyu poverh zvichajnogo odyagu nosili nebesnogo koloru bekeshu rozshitu chervonimi shnurami ta choboti Na shiyi zhinki bojkiv nosili bagato sklyanih pacorkiv Do cerkvi hodili tilki v chobotah Choboti nosili chorni za opisom Oskara Kolberga Stanislav Goshiv Rozhnyativskij rajonLemki ta yihnij strijLemki Vaclav Boratinskij Lemki etnografichna grupa yaki meshkayut v Karpatah i ye susidami bojkiv Lemki mali svitle volossya Cholovichij strij Lemki perevazhno temni shateni nosyat dovge volossya do plechej Lemki nosili korotku llyanu abo konoplyanu sorochku yaku zapravlyali v shtani sorochka mala rozpirku yak i v bojkiv zzadu zzadu sorochka zav yazuvalis chervonoyu strichkoyu Sorochka mala vishitij stoyachij komirec 1 5 sm i takozh bula vishita na rukavah Shtani nogavki nosili takozh llyani Zimoyu nosili bili vovnyani shtani goloshni yaki buli obshiti vuzkoyu chervonoyu smuzhkoyu Na sorochku odyagali bruslik granatovogo koloru svyatkovij yakij zav yazuvavsya na zhivoti Bruslik nosili takozh nebesnogo koloru z chervonoyu vishivkoyu ta z ryadami nashitih gudzikiv Na bruslik odyagali gunku z biloyi vovni yaku ridko vdyagali v rukava a zavzhdi nosili na plechah zverhu gunya zapinalasya lancyuzhkom Speredu bruslik mav petelki z vovnyanogo shnurka zzadu vnizu mav tri roztini i shvi obshiti bilim shnurkom Na bruslik nosili takozh chugu rid plasha temno bronzovogo koloru do kolin z ozdoblenim kapturem Pelerina bula ozdoblena visyachimi torokami frenzlyami Kaptur pelerina buv dovgij obshitij bilim shnurkom i rozshitij chornimi nitkami Chugu odyagali tilki na plechi rukava buli zashiti Rukava mali takozh toroki Na golovi nosili chorni fetrovi kapelyuhi kalap yakij nazivavsya vengerskim abo nosili takozh solom yani kapelyuhi Kapelyuhi buli neveliki z pidkochenimi krisami i nosilis na bakir bik taki kapelyuhi ozdoblyuvalis shkiryanim paskom z strausovim pir yam abo takozh chornim abo chervonim pir yam Na golovi nosili takozh nebesni abo granatovi sukonni shapki yaki buli obshiti chornim baranyachim hutrom z vuhami yaki mozhna bulo opuskati na vuha Taka shapka mala takozh chervonij kutas Na nogah nosili kerpci shkirni hodaki abo choboti Zhinochij strij Zhinki lemkiv nosili llyani vishiti hrestikom na verhu rukava i na grudyah sorochki Sorochki buli z manzhetami Sorochki mali stijku abo vikladnij komirec yakij vishivali abo prishivali do nogo shiroke merezhivo zhabku Obshivka kolo shiyi i bilya rukaviv buli ozdobleni prostoyu vishivkoyu hrestikami chi zirkami Pid shiyeyu i na manzhetah sorochka zav yazuvalas strichkami Sorochki skladalisya z dvoh vidriznih chastin verhnoyi oplichchya i nizhnoyi podolok Nizhnya sorochka bula zshita z dvoh kuskiv obvivalisya navkolo i zav yazuvalas shnurkom Spidnici fartuh farbanka nosili tradicijni granatovi vovnyani abo z kuplenogo perkalyu temnogo koloru z nashitimi na nih poperechnimi troma strichkami chervoni nebesni zhovti bili Poseredini prishivali shirshu strichku i z bokiv dvi vuzhchih Dekoli prishivali she chetvertu strichku abo merezhku Tradicijnimi spidnicyami buli vovnyani spidnici z nashitimi 3 chervonimi strichkami i po nizu spidnici jshla chetverta strichka Tak samo strichki nashivali i na fartuh zapaska i na kupleni hustki Takozh spidnici fartuhi i hustki buli obshiti merezhivom Na verh nosili blakitnogo koloru sukonni abo z chornogo oksamitu vishiti svitlo chervonimi vovnyanimi nitkami chasto skrucheni z zolotoyu nitkoyu abo obshiti chervonoyu tesmoyu gorseti kamizelki Na golovi nosili hustku abo zamizhni nosili ochipok Vzimku nosili korotku gunku abo she zverhu bilij vishitij nitkami i shkiroyu kozhuh chasto bez rukaviv Kozhuh buv dovzhinoyu nizhche kolin Na shiyi nosili pacorki sho viglyadali yak komirchik Na nogah nosili shkirni chereviki Na shiyi nosili korali pacorki V svyata na nogah nosili chorni abo zhovti choboti Zhinki molodi vdoma chasto ne nosili hustok Volossya zaplitali v kosu abo prosto skruchuvali i vikladali zverhu golovi Volossya zhinki pokrivali prostim abo oksamitovim nevelikim ochipkom yakij buv ozdoblenij merezhkoyu Na svyata nosili skladnij golovnij ubir bilogo koloru yakij nazivavsya facelik Divchata oplitali kosu chervono zelenimi abo chervono granatovimi sherstyanimi nitkami yaki zakinchuvalis kutasami Takozh vplitali v kosu chervoni strichki Rusini gorci lemki s Zavadki bilya m Rimaniv Syanockogo povitu Polsha Zakarpatski rusiniDokladnishe Zakarpatske narodne vbrannya Rusini z Zakarpattya vidnosyatsya do ukrayinskoyi etnichnoyi grupi yaka prozhivala na teritoriyi istorichnoyi Marmaroshini Teritoriya Marmaroshnini v nash chas podilena na Zakarpattya ta rumunsku chastinu istorichnoyi Marmaroshini Osnovnimi mistami Marmaroshini ye Hust Mukachevo Uzhgorod Satmir Sigit Borsha Pidkarpatskih rusiniv podilyali umovno na verhovinciv zhiteliv gir dolinyan slovackih rusiniv goraliv rusiniv Harakternoyu osoblivistyu pidkarpatskih rusiniv ye te sho voni buli pid vplivom ugorskim rumunskim slovackim polskim nimeckim ale pri comu zberigali svoyi zvichayi ta odyag Verhovinci nosili llyanu abo konoplyanu sorochku dovzhinoyu do stegna bez komira Sorochka mala roztin z peredu ta mosyazhnij gudzik na yakij zverhu zashipalasya Zverhu po sorochci nosili bilij m yakij kozhushok bez rukaviv rozshitij kolorovoyu shkiroyu u viglyadi tyulpaniv Speredu kozhushok buv rozshitij dvoma ryadami midnih gudzikiv Vlitku nosili bili llyani shtani a vzimku sherstyani oblyagayuchi shtani do kolina bili a vid kolina korichnevi Na poyasi nosili vuzkij remin z midnih plastinok a zverhu shkiryanij shirokij temno chervonogo koloru poyas yakij vikoristovuvavsya i dlya zberezhennya groshej dokumentiv tosho Na remeni nosili takozh veliku shkiryanu sumku v yaku hovali lyulku tyutyun Yak zahist vid holodu ta speki nosili shubu bez rukaviv yaku vivertali takozh hutkom naverh Na golovi nosili chorni filcovi kapelyuhi vzimku klepani shapki z vuhami Na nogah nosili shkiryani postoli z zagostrenimi nosami yaki odyagali poverhu sherstyanih v yazanih kapchuriv punchoh bilogo chornogo chervonogo ridshe chi bochkori Volossya nosili dovge i zmashuvali jogo zhirom ta pivom Zhinki nosili dovgi do kistochok sorochki vishiti na vstavkah Zamist spidnici nosili dvi zapaski A takozh nosili postoli panchohi kozhushki ta zimoyu kozhuhi sorochku pidperezuvali krajkoyu Zapaski tkali z tonkoyi chervonoyi vovnyanoyi nitki z dobavkoyu zelenoyi ta zhovtoyi a takozh metalevoyi sribnoyi chi zolotoyi Na shiyi nosili silyanki ta monista z 8 9 nitok Dolinyani nosili filcovi kapelyuhi z shirokimi polyami poyas nosili she shirshij nizh verhovinci shuba bula dovzhinoyu poza kolina nosili takozh chorni lejbiki ta vujoshi Zimoyu na golovi nosili klepani abo visoki mohnati kuchmi Litom nosili llyani shiroki gachi a vzimku vuzki oblyagayuchi sherstyani holoshni Po sorochci nosyat polotnyani abo bavovnyani podolki spidnici a po spidnici speredu plato fartuh Po nedilyah ta svyatah divchata nosili chervoni choboti Na rukah nosyat mosyazhni persni Zhinki nosili lejbiki yaki buli krasivo rozshiti zubchikami strichkami tesmoyu Bagati nosili bundu te zh sho i lejbik ale z chervonoyi shkiri i prikrashenij kvitami shnurivkami gudzikami i obshitij hutrom Zverhu nosili vujosh korotku bilu kurtku obshitu sinim suknom Na shiyi nosili pacorki monista silyanki gardi Litom prikrashali golovi barvinkom abo buketikami shtuchnih kvitiv Na skronyah nosili prikrasi yaki zvisali do plechej i buli prikripleni do vinka Vsi divchata na vidani nosili na golovi vinci spleteni z girlyand u viglyadi ochipka Zamizhni zhinki nosili na golovi nevelikij chornij ochipok chepak prikrashenij chervonimi strichkami ta vishivkoyu Na nogah nosili postoli topanki chereviki choboti Gorali nosili sorochki dovzhinoyu do stegna bez komira vuzki rukavi yakoyi buli vishiti na manzheti Na nogah nosili vuzki shtani bilogo koloru z shirokim poyasom Na golovi nosili chorni filcovi kapelyuhi z shirokimi polyami hlopci pov yazuvali zverhu chervonu strichku Chereviki nosili kolorovi Zhinki nosili dovgi vishiti sorochki a vzimku yak i choloviki kozhuhi Na svyata zhinki nosili sap yanovi chereviki na shnurivkah chervonogo abo zhovtogo koloru Slovacki rusini nosili korichnevi guni yak i lemki Rusin z Marmaroshini 1876 Rusinka z Marmaroshini 1875 Rusini gorci z Spishskoyi stolici Slovachchina Rusini gorci Guculi z s Lugi Maramaroskoyi stolici Rahivskij r n Rusinka Rusini 1836 Rusini Rusini z Holmshini 1861 Meshkanci z pid Yaroslava 1840 Rusin 1834 Rusin Rusini 1863 Divchina z Maramaroshini VolovecPolissyaDokladnishe Poliskij strij Poliskij strij viriznyayetsya sered inshih chervono bilimi kolorami Na golovi zhinki nosili kibalok abo ochipok yakij pov yazuvali namitkoyu Na kincyah namitka bula ozdoblena chervonimi smuzhkami Zhinki nosili spidnici litniki zverhu nosili pritaleni svitki V vishivci dominuvali prosti geometrichni uzori chervonogo koloru z dobavkoyu sinogo abo chornogo Na Polissi zhinochi sorochki ne vishivayutsya abo vishivayutsya tilki chervonoyu zapolochchyu ta duzhe prostim ornamentom PolishukiOdyag mishanMishani zi Lvova 1840 Odyag mishan ta zhiteliv silskoyi miscevosti vidriznyavsya yakistyu tkanini Rusini nosili sinij abo granatovij pritalenij zhupan abo shiroku kapotu zi stoyachim abo vikladenim komirom Zhupani buli na grudyah na spini ta na kishenyah ozdobleni nashitoyu tesmoyu Zhupan buv pidperezanij shovkovim z zolotoyu nitkoyu shirokim poyasom z torokami litij pas Vzimku nosili pritalenij kozhuh pokritij sinoyu siroyu granatovoyu abo zelenoyu tkaninoyu tulup Tulup buv z velikim vidkladnim komirom z siroyi krimskoyi vivci Na golovi nosili visoki shapki z krimskoyi vivci z sinim dnishem z tkanini v deyakih miscevostyah nosili chorni baranyachi kuchmi Vlitku nosili siri abo chorni filcovi kapelyuhi Mishanki nosili perkalevi sorochki z velikim vidkladnim komircem Spidnici nosili faldovani z kuplenoyi sherti speredu nosili bilij abo kolorovij fartuh Poverhu nosili kaftan katanku z shersti z vidkladnim komirom malinovogo koloru Na nogah nosili chorni chobitki abo chereviki na svyata chervoni abo zhovti safyanci Na shiyi nosili korali z zolotim dukachem Na golovi zhinki nosili ochipok i zverhu pov yazuvali shovkovoyu abo sherstyanoyu hustkoyu v viglyadi tyurbana v deyakih mistah nosili peremitki Divchata zaplitali kosu z shovkovoyu strichkoyu i vilno puskali po spini Vzimku nosili pokriti zelenoyu abo sinoyu tkaninoyu pritaleni kozhuhi bekesha z vidkladnim komirom z krimskoyi vivci abo lisici Po shvah na grudyah ta na spini bekeshi buli ozdobleni tesmoyu inodi dijsno zolotoyu tesmoyu Vidi vbrannyaVishita sorochka ye najdavnishim odyagom v Ukrayini sorochki nosili zhinki i choloviki Sorochki shili z dvoh shmatkiv polotna i bula vona dovgoyu vishitoyu bilya shiyi ta na rukavah U zhinochij sorochci najdavnishij vishitij element buv rukav a same jogo verhnya chastina polik Z chasom sorochki nabuli regionalnih vidminnostej Tak na livomu berezi Dnipra sorochki ne mali komircya a zav yazuvalis shnurkom na pravomu berezi sorochki mali komirec chasom stijku Rozpirku sorochka mala z peredu tilki Bojki ta Lemki mali rozpirku z livogo boku Verhnya chastina sorochki bula z tonkogo polotna nizhnya z grubogo i nazivalasya pidtachka abo nadtochka Sorochki vishivali na polikah poperechnoyu smugoyu zavtovshki 10 15 sm na zap yastyah ta bilya shiyi zhinochi sorochki buli vishiti takozh na podoli Cholovicha sorochka kolis bula prostoyu bez vishivki i nosili yiyi po shtanyah Z chasom pochali vishivati Poyas krajka pas litij pas cheres remin najdavnisha chastina odyagu vazhkij vovnyanij poyas nosili zhinki i choloviki Poyas nosili perevazhno na pivnochi mig buti navit zi zvichajnogo polotna nim pidperizuvali zapaski plahti spidnici Pas nosili v gorah buli shiroki 30 sm zi shkiri Zapaska derga opinka gorbotka obgortka fota nezshitij poyasnij zhinochij odyag pryamokutnij klapot vovnyanoyi abo shovkovoyi tkanini z zav yazkami Davnishe nosili tilki odnu zapasku v 19 storichchi nosili vzhe dvi odnu zzadu i odnu speredu yaku odyagali zamist fartuha Divchata nosili tilki chornu zapasku a zamizhni zhinki she odin klapot sherstyanoyi tkanini speredu sinogo koloru poperednicyu Plahta svyatkovij odyag klapot tkanini 4 m z kolorovoyi vovni v klitinku dekoli z vishivkoyu v klitinkah Plahtu nosili podibno do zapaski Plahta i zapaska nalezhali do davnogo ukrayinskogo stoyu Fartuh perednik poperednicya zapaska na pivnochi nosili bili na Volini vishivali fartuhi Najbagatshe ozdobleni buli fartuhi na Podilli Pidgircyu ta v Karpatah Spidnicya litnik dimka farbanka buli tkani abo polotnyani z vibitim uzorom abo bez uzoru Shtani sharovari nogavici gachi cholovicha chastina odyagu Buli polotnyani a takozh sukonni Shtani mogli buti vuzki do yakih nosili sorochku na vipusk abo shiroki todi sorochku zapravlyali v seredinu Svita serdak polotnyanka yupka chamarka vbrannya verhnoyi chastini tila rid suchasnogo palto perevazhno bilogo koloru podibna kroyem na bojkivskij serdak mala v zalezhnosti vid regionu riznomanitnu formu i dovzhinu nosili svitu na Polissi Volini kozackij Ukrayini Serdak nosili v Karpatah Bukovini Pokuttyu Kobenyak oponcha burka chuganya bunda guglya manta gunya siryak kireya verhnij plechovij shirokij odyag bez stanu rid suchasnogo plasha z vidlogoyu kaptur borodicya bogorodicya kobenyak Keptar kocovejka guculyak bunda katanka lejbik gorsik chastina odyagu bez rukaviv Nosili zhinki i choloviki V 19 storichchi keptar buv yak bilij kozhushok bez komira abo z nevelikim Guculi mali rozshiti keptari bojki vzagali ne vishivali V deyakih regionah keptar buv z povsti i nazivavsya katanka Kozhuh bajbarak bekesha shuba guba hutryanij odyag podibnij na keptar ale z rukavami i dovshij Kozhuhi buli dovgi ta korotki z rukavami abo bez rukaviv Kozhuh pokritij suknom nazivali takozh bajbarak bekesha zhupan Vzuttya zi vzuttya nosili lichaki postoli hodaki chereviki abo choboti Lichaki robili z lika nosili na pivnochi Postoli robili zi shkiri z shnurkami nosili perevazhno na Volini i Chernigivshini Choboti chervoni zhovti ridshe zeleni z sap yanovoyi shkiri nazivali sap yanci Vinok u davninu na Rusi divchata nosili rozpushene volossya z chasom pochali zaplitati v kosi v dvi a za Dniprom v chotiri kosi Volossya prikrashali kvitami Z zhivih kvitiv nosili maki chornobrivci voloshki rozhi malvi voseni zhorzhini ta krokusi Na pravoberezhnij Ukrayini strichki v velikij kilkosti priv yazuvali do vinka i spuskali po plechah na Chernigivshini strichok bulo menshe yih priv yazuvali vryad do poperechnoyi strichki i voni jshli vid shiyi po spini Na Poltavshini i Harkivshini divchata zaplitali kosu yaku puskali po spini i v neyi vplitali strichki Na Livoberezhzhi strichki buli odnokolirni na Pravoberezhzhi strichki buli v kvitkovi ta geometrichni ornamenti Divchata nosili na golovi vinki z kvitiv pir ya perlin abo kolko strichka lubok z kori pokrite barvistoyu tkaninoyu i strichkami Na Polissi divchata nosili koroni z riznobarvnogo pir ya Ochipok obrus hustka zhinki pokrivali golovi ochipkom Zverhu po ochipku nosili obrus abo peremitku namitku Namitka bula shovkova abo llyana z chasom pochali nositi takozh hustki hustki spochatku buli bili piznishe pochali nositi riznih koloriv Shapka shapki nosili baranyachi z sukna abo shkiryani Shkiryanu shapku nazivali kapelyuh shapku z baraniv kuchma shapku z vuhami klepannya Kapelyuh z solomi nazivali bril Populyarnim cholovichim uborom u XVIII drugij polovini XIX storichchya bula konfederatka Zhinocha shapochka korablik Choloviki v davnij Rusi nosili dovge volossya v kozacki chasi golovi pochali goliti zalishayuchi tilki oseledec yakij zakladali za vuho Borodi nosili perevazhno lyudi pohilogo viku v deyakih miscevostyah takozh molodi Istoriya narodnogo vbrannyaXVII stolittya Rusini yak zhinki tak choloviki nosyat verhnij odyag brunatnogo koloru domashnogo virobnictva Shlyahta ta gorodyani nosili sinogo koloru Ukrayinske kozactvo nosilo verhnij odyag bilogo koloru v teplu poru roku i zimoyu dovgi do kistochok bili kozhuhi yaki po vsih shvah buli ozdobleni remincyami z kolorovoyi shkiri chervonogo zhovtogo korichnevogo ta in koloriv i duzhe garno viglyadali Zimoyu nosili tilki kozhuhi a vlitku nosili tilki sorochki Proste naselennya nosilo sorochki z grubishogo llyanogo polotna a mishani ta zamozhnishi z kotonu Taki sorochki bilya shiyi ta na poyasi buli prizbirani v faldi i ozdobleni riznokolorovoyu vishivkoyu bavovnyanimi nitkami Do sorochki nosili poyas chervonogo zhovtogo chi zelenogo koloru abo in farbi Vlitku nosili yak prikrasi zhivi kviti abo vinochki z zeleni a zimoyu vaksovi Yak prikrasi nosili bagato persniv ta veliki serezhki i shijni prikrasi z krishtalyu skla midi latuni Volossya nosili na prodil nizhche vuh zaplitali dvi kosi z yakih splitali dali odnu kosu i zakladali pozadu golovi i vsi bez vinyatku nosili vinochok z zeleni chi kvitiv za opisom 1671 Ulriha fon Verdum Kiyivskih modnic XVII storichchya u 1654 roci opisav Pavlo Aleppskij u Podorozh patriarha Makariya Znaj chitachu sho donki kiyivskih velmozh nosyat na golovi vinochok z chornogo oksamitu rozshitij zolotoyu nitkoyu ozdoblenij perlami j koshtovnim kaminnyam na vzirec koroni vartistyu dvisti zlotih bilshe chi menshe Donki bidnyakiv splitayut sobi vinochki z usilyakih kvitiv XVIII stolittya Verhnye vbrannya nosili i deyaki she nosyat take yak i cherkeski zhinki tobto yupki zi shnurivkami a zverhu dovgij kaftan z korotkim lifom i kuntushi Na golovi nosili kruglij ochipok abo zbirnik yakij poverhu obvivali serpankom a takozh nosili kibalki obviti serpankom yaki buli podibni na rosijski kokoshniki tilki z peredu buli vishimi Deyaki nosili malenki shapochki korabliki z shovku abo sobolini V kin 18 st shlyahta pochala nositi verhnij odyag dovgij z perehvatom podibnij na anglijskij rembront z gladkoyu spinkoyu ta dovgimi rukavami Takozh dehto pochinav todi nositi nimeckij odyag Prosti zhinki nosili zvichajni plahti i speredu zapasku abo perednik sho ranishe shlyahta nosila takozh zverhu vdyagali bilij kaftan golovi yak i shlyahta obvivali serpankom i nosili takozh kibalki Divchata nosili takij samij odyag yak i zhinki Volossya zaplitali v dvi kosi yaki obvivali navkolo golovi i v nih zapihali kviti yaki viglyadali yak vinok a deyaki obvivali volossya zolotoyu abo sribnoyu sitkoyu i razom z kolorovimi strichkami puskali po spini Choloviki borodi ne nosili tilki vusa vbrannya nosili cherkeske kaftan ta zhupan a deyaki nosili takozh polske vbrannya Golovi pidbrivali a zverhu volossya bulo obstrizhene pivkolom chub Shapki nosili polski ta cherkeski a proste naselennya kuchmi Nizhnij odyag nazivali sharovari vbrannya i shtanci Na nogah nosili choboti za opisom Oleksandra Rigelmana 1787 U muzeyahKolekciya ukrayinskogo narodnogo odyagu ye odniyeyu z najchiselnishih u Muzeyi etnografiyi ta hudozhnogo promislu Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini Vistavka nacionalnogo ukrayinskogo odyagu vidkrilas v Muzeyi Ivana Gonchara u Kiyevi V misti Lviv z kolekciyeyu nacionalnogo odyagu mozhna oznajomitisya v ekspoziciyi Muzeyu tradicijnogo ukrayinskogo odyagu privatnoyi kolekciyi Roksolyani Shimchuk GalereyaUkrayinskij zhinochij nacionalnij odyag Muzej tradicijnogo ukrayinskogo odyagu privatnoyi kolekciyi Roksolyani Shimchuk Vistavka zhinochih sorochok u muzeyi Ivana Goncharya Kiyiv Zhinoche narodnye vbrannya v zalyah luganskogo krayeznavchogo muzeyu Narodne vbrannya 9 st Donska kozachka 1820 Donska kozachka 1820 Divchina z Moldovi Aglaya RozettiDiv takozhVishivanka Podilska vishivanka Narodnij odyag Zakarpattya Vishivka biserom ta biseropletinnya v UkrayiniPrimitkiUkrainskaya nacionalnaya odezhda Ukraina Polnaya enciklopediya Avt sostav V M Sklyarenko T V Iovleva V V Miroshnikova M A Pankova Harkov Folio 2007 S 454 ISBN 978 966 03 3751 0 ros Kozhuhovska L Odyagu verhnogo simvolika Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 570 ISBN 978 966 2464 48 1 Formuvannya tradicijnogo odyagu ukrayinciv 23 listopada 2016 u Wayback Machine Pasichnik M S Istoriya Ukrayini derzhavnicki procesi rozvitok kulturi ta politichni perspektivi navch posib 2 ge vid ster K Znannya 2006 735 s Rahno K Sharovari u pisemnih dzherelah ta ikonografiyi dobi Kiyivskoyi Rusi Novi doslidzhennya pam yatok kozackoyi dobi v Ukrayini Zbirnik naukovih prac Prisvyachuyetsya 30 richchyu progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini Nizhin PP Lisenko M M 2021 Vip 30 S 301 306 Osoblivosti ukrayinskogo nacionalnogo kostyumu Odeshini Odesa ukr 25 lipnya 2022 Procitovano 29 lipnya 2022 Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 16 sichnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2015 Procitovano 12 lipnya 2015 Matejko K I Ukrayinskij narodnij odyag K 1977 Yust Yul Zapiski Yusta Yulya datskogo poslannika pri Petre Velikom 1709 1711 1899 perevod Yu N Sherbacheva M Universitetskaya tipografiya 354 s ros Citata Divchata hodyat iz nepokritoyu golovoyu volossya zaplitayetsya u dvi kosi sho spadayut na spinu Halebskij Pavlo Ukrayina zemlya kozakiv Podorozhnij shodennik Uporyad M O Ryabij Pislyam V O Yavorivskogo K Yaroslaviv Val 2009 293 s s 185 N M Kaminska S I Nikulenko 2004 Kostyum v Ukrayini vid epohi Kiyivskoyi Rusi do HHI stolittya Harkiv Zoloti storinki s 40 Yaroslava Grendish Narodnij odyag Muzej etnografiyi ta hudozhnogo promislu Institutu narodoznavstva NAN Ukrayini Putivnik Vidp za vipusk S Pavlyuk R Chmelik Lviv Institut narodoznavstva NAN Ukrayini 1996 96 s Il ISBN 5 7702 0637 3 S 20 25 LiteraturaAntonovich Katerina Ukrayinskij odyag Istorichni zamitki Odyag kozackoyi dobi Vinnipeg Toronto 1954 Bilan M S Stelmashuk G G Ukrayinskij strij Lviv Feniks 2000 325 s Bilecka Vira Ukrayinski sorochki yih tipi evolyuciya j ornamentaciya V kn Materiali do etnologiyi j antropologiyi t 21 22 ch 1 Lviv 1929 Borshivska narodna sorochka materiali krij tehniki shitva kolekciya Borshiv krayeznav muzeyu Lyudmila Pokusinska Oleksij Pokusinskij Kiyiv Novij druk 2012 362 5 s il shemi fot 30h24 sm ISBN 978 617 635 033 0 Vovk Hvedir Studiyi z ukrayinskoyi etnografiyi ta antropologiyi prof Hvedir Vovk Praga Ukr gromad vid fond 1916 Druk Legiografiya 354 2 s il 23 ark il Oleksa Voropaj Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris t 2 reprint Ukrayinske vidavnictvo Myunhen 1966 Oberig K 1991 M F Sumcov Slobozhane Harkiv 1918 st 131 Vbrannya Elektronna bibilioteka Ukrayinika 11 bereznya 2022 u Wayback Machine Etnologi ukrayinskoyi diaspori pro nacionalni stroyi ukrayinciv G Stelmashuk Narodoznavchi zoshiti 1996 4 S 269 270 Yevgen Rudnickij Delo o noshenii hlopomanskogo kostyuma Za sto lit Materiyali z gromadskogo j literaturnogo zhittya Ukrayini HIH i pochatkiv HH stolittya Kn 2 ga Za red M Grushevskogo K Derzhvidav Ukrayini 1928 S 122 134 9 travnya 2016 u Wayback Machine sprava Amosa Svidnickogo na 144 listah za noshennya ukrayinskogo nacionalnogo odyagu v 1861 r Kosmina O Yu Tradicijne vbrannya ukrayinciv K Baltiya Druk 2008 T 1 Lisostep Step 2008 160 s il Kosmina O Yu Tradicijne vbrannya ukrayinciv K Baltiya Druk 2011 T 2 Polissya Karpati 2011 160 s il Kosmina T V Vasina Z O Ukrayinske vesilne vbrannya Etnografichni rekonstrukciyi K 1989 Kosmina Oksana Yuliyivna 2017 Ukrayinske narodne vbrannya Ukrainian folk costume Ukrainskaya narodnaya odezhda Kiyiv Baltiya Druk s 62 s Matejko K I Ukrayinskij narodnij odyag K 1977 Mironov V Perepelicya A Ukrayinskij kostyum K 1983 Narodne vbrannya Strijshini L Burachinska Strijshina Istorichno memuarnij zbirnik red V Andrushko ta in NTSh Nyu Jork Toronto Parizh Sidnej 1990 T II 608 s Nikolayeva T Istoriya ukrayinskogo kostyuma Kiyiv Libid 1996 Odezhda ukrainskogo naseleniya Yugo Zapadnoj Ukrainy XIX nachala XX vv Agafonova T A Zapiski istorichnogo fakultetu Odeskogo derzhavnogo universitetu im I I Mechnikova Odesa 1997 Vip 5 S 44 49 P Odarchenko G Carinnik Ukrayinskij narodnij odyag Toronto Filadelfiya Svitova Federaciya Ukrayinskih Zhinochih Organizacij 1992 319 storinok zavantazhiti PDF 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Stamerov K Narisi z istoriyi kostyumiv Kiyiv Mistectvo 2007 Ukrayinske narodne vbrannya Galina Stelmashuk Lviv nac akad mistectv Lviv Apriori Yu Nikolishin 2013 255 s il portr 21 sm Bibliogr s 249 255 1 000 pr ISBN 978 617 629 095 7 Ukrayinske narodne mistectvo Vbrannya K 1961 Ukrayinske narodne mistectvo Tkanini ta vishivki K 1960 Ukrayinskij nacionalnij kostyum ta informaciya filosofskij i kulturologichnij vimir monogr Andrushko Lesya K TOB Yurka Lyubchenka 2016 212 s ISBN 978 617 7221 18 9 Volodimir Shuhevich Guculshina Lviv 1902 S 141 Adam Fischer Rusini Zarys etnografij Rusi 1928 stor 70 81 pol Antoni Albert Marcinkowski Lud Ukrainski Band 2 Wilno 1857 pol Falkowski Jan Na Pogranyczu lemkowsko bojkowskiem zarys etnografichnyj 1935 stor 42 pol Oskar Kolberg Rus Czerwona Czesc 1 Warszawa 1976 stor 29 60 pol Rocznik Wolynski T 3 s 443 450 14 serpnya 2016 u Wayback Machine pol PosilannyaVbrannya Elektronna bibilioteka Ukrayinika 1 grudnya 2018 u Wayback Machine Narodnij kostyum ukrayinskogo Polissya 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Malyunki nacionalnogo odyagu Videorolik Vbrannya z Rivenshini 8 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Lemkivskij strij Film Vladka Maksimovicha 24 veresnya 2016 u Wayback Machine Bukovinske vesillya 1940 Rezhiser Yu I Solnceva 10 lyutogo 2017 u Wayback Machine ros Guculshina 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Tradicijne vbrannya pravoberezhnogo Polissya 30 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Poltavshina 1 zhovtnya 2016 u Wayback Machine