Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Батько Посада Діти Дружина Мати Олекса Іванович ВоропайОлексій Воропай зі своєю дружиною Вірою Олексій Воропай зі своєю

Воропай Олексій Іванович

Воропай Олексій Іванович

Олекса Іванович Воропай
image
Олексій Воропай зі своєю дружиною Вірою
Олексій Воропай зі своєю дружиною Вірою
Народився10 жовтня 1913(1913-10-10)
Одеса
Помер20 липня 1989(1989-07-20) (75 років)
Лондон
Країнаimage Російська імперія → image УРСР → image Велика Британія
Діяльністьписьменник
Alma materМосковська аграрна академія
Галузьприродничі науки, філологічні науки
ПосадаСтарший науковий співробітник слов'янського відділу Науково-технічної бібліотеки Великої Британії в Північній Англії
Науковий ступіньдоктор філологічних наук, доктор біологічних наук
image Висловлювання у Вікіцитатах

Оле́кса Іва́нович Воропай (літературний псевдонім Олекса Степовий; 10 жовтня 1913, Одеса — 20 липня 1989, Лідс, Англія) — український етнограф, фольклорист, біолог, мемуарист і письменник в еміграції. Доктор слов'янської етнології (1958) та біології (1961). Дійсний член Королівського антропологічного інституту Великої Британії та Ірландії, Української вільної академії наук (Нью-Йорк), член Ботанічного товариства Британських Островів, Центру для письменників в екзилі Міжнародного ПЕН-клубу, Ради Союзу Українців у Великій Британії (1959-60 р.), довголітній член контрольної комісії Товариства українських літераторів у Великій Британії. Автор багатьох праць з етнографії, фольклору та мемуаристики. Зробив внесок у розвиток української геортології.

Життєпис

Народився 10 жовтня (27 вересня за юліанським календарем) 1913 року в Одесі в родині звільненого в запас армії старшого унтер-офіцера Івана Захаровича Воропаєва та його дружини Олени Остапівни. Батько був з селян Петропавловської волості Самарської губернії та повіту (історичний Жовтий клин).

1917 року батько емігрував, родина за радянських часів перебувала у списку «неблагонадійних». Мати з чотирма дітьми переїжджає до свого села Надлук.

1933 року закінчує сільськогосподарський технікум, працював агрономом на Вінниччині. Студіював агрономію в Уманському сільськогосподарському інституті, проте його виключили з цього закладу на першому курсі.

1937 року починає збирати етнографічні та фольклорні матеріали.

Закінчив Московську аграрну академію (1938).

1940—1941 рр. навчався на філологічному факультеті Одеського університету.

З 1944 року в еміграції разом з дружиною Бондаренко. Перебували у таборах для переміщених осіб Авґсбурґа та Гальденбурга.

1944 року опубліковано його перші статті — в українських журналах «Дозвілля» та «Український вісник».

1946 року подружжя поступає до Українського вільного університету.

1948 роком родина виїздить до Великої Британії, Олексій працював робітником на текстильній фабриці міста Олдем. З 1949 року проживають в Лондоні.

Працював у бібліотеці Британського музею у Лондоні. 1957 року здобув звання доктора Слов'янської Етнології.

Входив до складу редакційної колегії журналу «Українська Думка». З 1960 року почав друкуватися в журналі «Визвольний шлях».

1961 року захистив дисертацію на звання доктора природничих наук.

Згодом працював старшим науковим співробітником слов'янського відділу Науково-технічної бібліотеки Великої Британії на Півночі Англії.

Наукову роботу продовжував і після виходу на пенсію. Помер 1989 року в Лондоні[], згідно інших даних, у Лідсі.

Був членом таких наукових організацій:

  • Інституту Біологів Великої Британії;
  • Ботанічного Товариства Великої Британії;
  • Королівського Інституту Антропологів (і Етнографів) Великої Британії;
  • Доцент Катедри Етнографії Українського Вільного Університету;
  • Керівник секції Етнографії Української Вільної Академії Наук (УВАН) в Мюнхені.

Головні друковані праці

В Аугсбурзі і під псевдонімом Олекса Степовий він надрукував сім книжок — «Вогні в церкві (Українські народні легенди, записані в Україні 1942—1943 рр.)», «Українські народні танці», «Звичаї нашого народу», «Ясир» та ін. Головна праця Олекса Воропая — двотомний етнографічний нарис «Звичаї нашого народу» (1966, Мюнхен), в якому ретельно підібрано звичаї та обряди різних регіонів України, що пов'язані з народним та релігійним календарями.

З української етнографії:

  • Українські народні танці: Етнографічний нарис [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]. Авґсбурґ, 1946.31 с.
  • Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Ч.1 [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]. Авґсбурґ, 1946. 33 с.
  • Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. Ч.3 [ 26 січня 2021 у Wayback Machine.]. Авґсбурґ, 1946. 33 с.
  • Ясир: Листи, оповідання і народна творчість у німецькій неволі [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. Мюнхен: Гільце, 1947. 64 с. (друге доповнене видання — Лондон, 1966).
  • Українські народні приповідки. Лондон, 1952.
  • Українські народні загадки. Лондон, 1955.
  • Звичаї нашого народу. Том І. Мюнхен, 1958.
  • Звичаї нашого народу. Том II. Мюнхен, 1966.
  • Етнографія: Наука про націю. «Визвольний Шлях», Лондон, 1963.
  • Звичаї нашого народу (перевидання двох томів), Київ, Університетське видавництво ПУЛЬСАРИ, 2012.

З природознавства:

  • Цілюще зілля. «Визвольний Шлях», Лондон 1963-64.
  • Процеси видотворення в концепції Д. Т. Лисенка. «Визвольний Шлях», Лондон, 1965.
  • Генетика і мічуринський напрямок в біології. «Визвольний Шлях», Лондон, 1965.

Повісті і спогади:

  • З минулого [ 7 червня 2020 у Wayback Machine.]. Авґсбурґ, 1946. 16 с.
  • В дорозі на Захід: шоденник утікача. 1970
  • В дев'ятім крузі… Спогади про 1933 рік. Лондон, 1953.
  • Пригоди Марка Чубатого. Лондон, 1954.
  • The Ninth Circle. Scenes from the Hunger tragedy of Ukraine in 1933. London: Ukrainian Youth Association in Great Britain
  • The Ninth Circle: In Commemoration of the Victims of the Famine of 1933. Harvard Ukrainian Research Institute, Cambridge, Massachusetts, 1983.

Примітки

  1. згідно метричного запису про народження Олекси Воропая — ДАОО, фонд 37, опис 3, справа 930, арк. 65 зв. — 66
  2. . www.ukrainiansintheuk.info. Архів оригіналу за 23 листопада 2020. Процитовано 4 червня 2021.

Джерела та література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Batko Posada Diti Druzhina Mati Oleksa Ivanovich VoropajOleksij Voropaj zi svoyeyu druzhinoyu Viroyu Oleksij Voropaj zi svoyeyu druzhinoyu ViroyuNarodivsya10 zhovtnya 1913 1913 10 10 OdesaPomer20 lipnya 1989 1989 07 20 75 rokiv LondonKrayinaRosijska imperiya URSR Velika BritaniyaDiyalnistpismennikAlma materMoskovska agrarna akademiyaGaluzprirodnichi nauki filologichni naukiPosadaStarshij naukovij spivrobitnik slov yanskogo viddilu Naukovo tehnichnoyi biblioteki Velikoyi Britaniyi v Pivnichnij AngliyiNaukovij stupindoktor filologichnih nauk doktor biologichnih naukVislovlyuvannya u Vikicitatah Ole ksa Iva novich Voropaj literaturnij psevdonim Oleksa Stepovij 10 zhovtnya 1913 Odesa 20 lipnya 1989 Lids Angliya ukrayinskij etnograf folklorist biolog memuarist i pismennik v emigraciyi Doktor slov yanskoyi etnologiyi 1958 ta biologiyi 1961 Dijsnij chlen Korolivskogo antropologichnogo institutu Velikoyi Britaniyi ta Irlandiyi Ukrayinskoyi vilnoyi akademiyi nauk Nyu Jork chlen Botanichnogo tovaristva Britanskih Ostroviv Centru dlya pismennikiv v ekzili Mizhnarodnogo PEN klubu Radi Soyuzu Ukrayinciv u Velikij Britaniyi 1959 60 r dovgolitnij chlen kontrolnoyi komisiyi Tovaristva ukrayinskih literatoriv u Velikij Britaniyi Avtor bagatoh prac z etnografiyi folkloru ta memuaristiki Zrobiv vnesok u rozvitok ukrayinskoyi geortologiyi ZhittyepisNarodivsya 10 zhovtnya 27 veresnya za yulianskim kalendarem 1913 roku v Odesi v rodini zvilnenogo v zapas armiyi starshogo unter oficera Ivana Zaharovicha Voropayeva ta jogo druzhini Oleni Ostapivni Batko buv z selyan Petropavlovskoyi volosti Samarskoyi guberniyi ta povitu istorichnij Zhovtij klin 1917 roku batko emigruvav rodina za radyanskih chasiv perebuvala u spisku neblagonadijnih Mati z chotirma ditmi pereyizhdzhaye do svogo sela Nadluk 1933 roku zakinchuye silskogospodarskij tehnikum pracyuvav agronomom na Vinnichchini Studiyuvav agronomiyu v Umanskomu silskogospodarskomu instituti prote jogo viklyuchili z cogo zakladu na pershomu kursi 1937 roku pochinaye zbirati etnografichni ta folklorni materiali Zakinchiv Moskovsku agrarnu akademiyu 1938 1940 1941 rr navchavsya na filologichnomu fakulteti Odeskogo universitetu Z 1944 roku v emigraciyi razom z druzhinoyu Bondarenko Perebuvali u taborah dlya peremishenih osib Avgsburga ta Galdenburga 1944 roku opublikovano jogo pershi statti v ukrayinskih zhurnalah Dozvillya ta Ukrayinskij visnik 1946 roku podruzhzhya postupaye do Ukrayinskogo vilnogo universitetu 1948 rokom rodina viyizdit do Velikoyi Britaniyi Oleksij pracyuvav robitnikom na tekstilnij fabrici mista Oldem Z 1949 roku prozhivayut v Londoni Pracyuvav u biblioteci Britanskogo muzeyu u Londoni 1957 roku zdobuv zvannya doktora Slov yanskoyi Etnologiyi Vhodiv do skladu redakcijnoyi kolegiyi zhurnalu Ukrayinska Dumka Z 1960 roku pochav drukuvatisya v zhurnali Vizvolnij shlyah 1961 roku zahistiv disertaciyu na zvannya doktora prirodnichih nauk Zgodom pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom slov yanskogo viddilu Naukovo tehnichnoyi biblioteki Velikoyi Britaniyi na Pivnochi Angliyi Naukovu robotu prodovzhuvav i pislya vihodu na pensiyu Pomer 1989 roku v Londoni dzherelo zgidno inshih danih u Lidsi Buv chlenom takih naukovih organizacij Institutu Biologiv Velikoyi Britaniyi Botanichnogo Tovaristva Velikoyi Britaniyi Korolivskogo Institutu Antropologiv i Etnografiv Velikoyi Britaniyi Docent Katedri Etnografiyi Ukrayinskogo Vilnogo Universitetu Kerivnik sekciyi Etnografiyi Ukrayinskoyi Vilnoyi Akademiyi Nauk UVAN v Myunheni Golovni drukovani praciV Augsburzi i pid psevdonimom Oleksa Stepovij vin nadrukuvav sim knizhok Vogni v cerkvi Ukrayinski narodni legendi zapisani v Ukrayini 1942 1943 rr Ukrayinski narodni tanci Zvichayi nashogo narodu Yasir ta in Golovna pracya Oleksa Voropaya dvotomnij etnografichnij naris Zvichayi nashogo narodu 1966 Myunhen v yakomu retelno pidibrano zvichayi ta obryadi riznih regioniv Ukrayini sho pov yazani z narodnim ta religijnim kalendaryami Z ukrayinskoyi etnografiyi Ukrayinski narodni tanci Etnografichnij naris 26 lyutogo 2021 u Wayback Machine Avgsburg 1946 31 s Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris Ch 1 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Avgsburg 1946 33 s Zvichayi nashogo narodu Etnografichnij naris Ch 3 26 sichnya 2021 u Wayback Machine Avgsburg 1946 33 s Yasir Listi opovidannya i narodna tvorchist u nimeckij nevoli 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Myunhen Gilce 1947 64 s druge dopovnene vidannya London 1966 Ukrayinski narodni pripovidki London 1952 Ukrayinski narodni zagadki London 1955 Zvichayi nashogo narodu Tom I Myunhen 1958 Zvichayi nashogo narodu Tom II Myunhen 1966 Etnografiya Nauka pro naciyu Vizvolnij Shlyah London 1963 Zvichayi nashogo narodu perevidannya dvoh tomiv Kiyiv Universitetske vidavnictvo PULSARI 2012 Z prirodoznavstva Cilyushe zillya Vizvolnij Shlyah London 1963 64 Procesi vidotvorennya v koncepciyi D T Lisenka Vizvolnij Shlyah London 1965 Genetika i michurinskij napryamok v biologiyi Vizvolnij Shlyah London 1965 Povisti i spogadi Z minulogo 7 chervnya 2020 u Wayback Machine Avgsburg 1946 16 s V dorozi na Zahid shodennik utikacha 1970 V dev yatim kruzi Spogadi pro 1933 rik London 1953 Prigodi Marka Chubatogo London 1954 The Ninth Circle Scenes from the Hunger tragedy of Ukraine in 1933 London Ukrainian Youth Association in Great Britain The Ninth Circle In Commemoration of the Victims of the Famine of 1933 Harvard Ukrainian Research Institute Cambridge Massachusetts 1983 Primitkizgidno metrichnogo zapisu pro narodzhennya Oleksi Voropaya DAOO fond 37 opis 3 sprava 930 ark 65 zv 66 www ukrainiansintheuk info Arhiv originalu za 23 listopada 2020 Procitovano 4 chervnya 2021 Dzherela ta literaturaG P Gerasimova Voropaj Oleksij Ivanovich 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 636 ISBN 966 00 0734 5 P V Odarchenko Voropaj Oleksa 4 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Voropaj Oleksa 23 listopada 2020 u Wayback Machine Ukrayinci v Spoluchenomu Korolivstvi Internet enciklopediya Volodimir R Vidatnij doslidnik ukrayinskoyi etnografiyi j folkloru Zhivi v moyij pam yati Profili vidomih i nevidomih gromadyan Victoria Kanzas Kiyiv Nizhin Library of Congress 1998 S 232 236 Macko V Bilij cvit na kalini Hmelnickij Prosvita 2001 S 23 Romanenchuk B Voropaj Oleksa Romanenchuk B Azbukovnik Enciklopediya ukrayinskoyi literaturi Filadelfiya 1973 T 2 S 264 Ukrayinska diaspora literaturni postati tvori biobibliografichni vidomosti Uporyadk V A Prosalovoyi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2012 516 s PosilannyaBiografiya 27 sichnya 2020 u Wayback Machine Do zhittyepisu Oleksi Voropaya urodzhencya Odesi 23 listopada 2020 u Wayback Machine Visnik Odeskogo Istoriko Krayeznavchogo Muzeyu vipusk 10

Дата публікації:
Топ