Пацьо рки від пол paciorki lt лат pater або бранзульєти або бранзолети або кулі або лускавки або надуванці або надуванчи

Пацьо́рки (від пол. paciorki < лат. pater) або бранзульєти або бранзолети або кулі або лускавки або надуванці або надуванчики або світлячки — українська назва нагрудної прикраси у вигляді однієї довгої або кількох коротших низок кольорового «дутого» скла. Складалася з намистин ручного або фабричного виготовлення.

Історія

Пацьорки з Вінницького краєзнавчого музею, ХІХ ст.
посередині — намистина із венеційського скла

Намисто зі скла увійшло в український народний жіночий стрій у ХІХ — на початку ХХ століття. Воно було білого, блакитного, зеленого, жовтого, червоного, вишневого, чорного кольорів. Іноді на одну низку нанизували різноколірні намистини.

Найдорожчим різновидом пацьорок були ті, що виготовлялись із муранського скла у Венеції. Їх називали ще «венеційками». Такі намистини інкрустували металами (найчастіше — золотом) і розписували емаллю. Найпоширенішими були — чорні намистини з білими цятками.

В кінці XIX-на початку XX століття розповсюдилися різноколірні «дуті» скляні намиста типу ялинкових — намистини були схожі на мініатюрні ялинкові прикраси, а намиста — на ялинкові гірлянди. Вони були дешеві і яскраві, тому були популярними серед жінок. Купували таке намисто поштучно, певну кількість нанизували у разки завдовжки 35-75 см, укладаючи однакові за кольором та за розміром або ж більші — до центру. Називали їх «лускавки» (бо намистини були крихкі і легко лускалися), «світлячки», «надуванці»/«надуванчики», «кулі» чи «бранзолети»/«бранзульєти». З часом вони значно потіснили інші намиста, які носили українки. Окремі намистини також використовували для оздоби вінків.

Згадок про українські майстерні з виробництва «дутого» скляного намиста дослідники не знайшли. Як свідчать давні газетні публікації, в Україну таке намисто постачали із чеських територій поблизу Судетів у часи, коли Галичина була частиною Австро-Угорщини. Цей промисел започаткували судетські німці. Українські дівчата та жінки могли придбати такі прикраси на ярмарках, у міських крамницях або ж — поштою. У львівській пресі 1940-х років є оголошення про те, як поштою замовити новинки через галантерійні крамниці Варшави.

Дівчата з села Ірдинь Черкаського району Черкаської області
1909
Батьки Сержа Лифаря
1900-1920-ті
Дівчата з Полтавщини
1914
«Чукутиха в перемітці»
фото Миколи Сеньковського, 1920-ті
Дівчина з Рівненщини
початок XX ст.
«Гуцулка»
фото Миколи Сеньковського, 1920-1930-ті
Церковний хор у Носівці
1930-ті
Дівчина з Полтави
1941

Сучасність

У теперішній час (2010-ті роки) мистецтво створення пацьорок відновлюється завдяки майстрам лемпворку — як з метою вивчення особливостей народного костюма та давнього мистецтва склодувів, так і з комерційною метою.

Див. також

Примітки

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
Іваневич Л. А. Традиційний комплекс убрання буковинських подолян// П'ята Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція / Матеріали конференції. 16–17 жовтня 2015 р. — Могилів-Подільський-Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2015. — С. 394.
Намисто// Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид./ А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 130—131. —
Традиційне намисто з «дутого» скла першої половини ХХ століття// Ukrainian Institute of Fashion History / Український Інститут Історії Моди. — 2016. — 28 листопада.
Фіть Н. Традиційні прикраси волинянок XIX-початку ХХ ст.// Хроніки Любарта. — 2019. — 16 жовтня.
Явна У. Намиста-«лускавки»// Локальна історія. — 2021. — 14 червня.

Джерела

Іваневич Л. А. Традиційний комплекс убрання буковинських подолян// П'ята Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція / Матеріали конференції. 16–17 жовтня 2015 р. — Могилів-Подільський-Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2015. — С. 394.
Намисто// Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид./ А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 130—131. —
Попелюк Р. «Ой, надіну я сережки і добре намисто». Що прикраси могли розповісти про українок// Локальна історія. — 2021. — 31 жовтня.
Федорчук О. Українські народні прикраси з бісеру. — Львів: Свічадо, 2007. — 119 с. —
Фіть Н. Традиційні прикраси волинянок XIX-початку ХХ ст.// Хроніки Любарта. — 2019. — 16 жовтня.
Явна У. Намиста-«лускавки»// Локальна історія. — 2021. — 14 червня.
Традиційне намисто з «дутого» скла першої половини ХХ століття// Ukrainian Institute of Fashion History / Український Інститут Історії Моди. — 2016. — 28 листопада.
Пацьорки та криза: Яка біжутерія прикрашала шию та груди наших прабабусь. Depo.ua. 23 березня 2017.

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .

[2] Іваневич Л. А. Традиційний комплекс убрання буковинських подолян// П'ята Могилів-Подільська науково-краєзнавча конференція / Матеріали конференції. 16–17 жовтня 2015 р. — Могилів-Подільський-Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2015. — С. 394.

[УМ-3] Намисто// Українська минувшина: Ілюстрований етнографічний довідник. — 2-е вид./ А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Косміна та ін. — К.: Либідь, 1994. — С. 130—131. —

[4] Традиційне намисто з «дутого» скла першої половини ХХ століття// Ukrainian Institute of Fashion History / Український Інститут Історії Моди. — 2016. — 28 листопада.

[5] Фіть Н. Традиційні прикраси волинянок XIX-початку ХХ ст.// Хроніки Любарта. — 2019. — 16 жовтня.

[6] Явна У. Намиста-«лускавки»// Локальна історія. — 2021. — 14 червня.