Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
У Речі Посполитій був закон який регулював одяг різних верств населення: ясновельможні пани могли носити кармазинові жупани та кунтуші , дрібна шляхта — носила те саме але сірого (шарого) кольору. Міщанству заборонено було носити кунтуші, вони могли носити лише жупани. У руських міщан до кін. 19 ст. зберігався загальний тип крою народного одягу, а в простого населення він зберігся незмінно. Характерною особливістю одягу міщан, яка відрізняла їх одяг від одягу простого населення, була краща якість, так як міщани для одягу використовували купне сукно, а також більш дорогі хутра і носили вони жупани, капоти, делії, які не носили простолюдини. Міщани у всьому намагалися наслідувати шляхту і тому часто багаті міщани носили той самий стрій, що і шляхта. Так законом Речі Посполитої 1613 р. було заборонено міщанам вживати шовк і дорогі хутра (соболі, рисі, чорні лисиці), крім лисиці та нижчих хутер. А також міщанам були заборонені сап'янці, дорогоцінні прикраси та шовкові пояси. За порушення закону міщани обкладалися штрафом в 14 гривень. В 1620 штраф підняли до 100 гривень. В 1655 — до 1000 гр з купців і 200 з простого населення. Закон поновлявся в 1683 та 1764 рр.
- «У старих міщан знайдеш ще старосвітські злежані кунтуші, жупани зі срібними ґудзиками, жіночі бекешки, а міщанки ще недавно носили свої смушеві або соболеві шапочки, які надягали поверх хустки. Цей дивний убір був поширений по містечках Галичини — у Калуші, Галичі, Бережанах, Бродах і навіть у Львові пам'ятають старі таку моду в жінок…» (Яків Федорович Головацький, Подорож по Галицькій та Угорській Русі, 1834 р.) (м. Болехів)
Чоловіче вбрання
У будній день міщани носили тонку лляну сорочку, а в свята з перкалю. Сорочки міщан були зі зборами та відкладним коміром, шириною в 7,5 см. Рукави були кроєні з подвійними плечами (прирамниками) з дудами (вузькими обшивками) або лиштвами (широкими обшивками). Ці обшивки защіпались перламутровими ґудзиками або зав'язувались білою тасьмою. Сорочка була довжиною до коліна, але поділ сорочки заправляли міщани в штани. Сорочки міщан на плечах та на грудях кольоровими нитками, за невеликим виключенням, не вишивались. Сорочки зверху защіпались металевою або срібною шпонкою з блискучим камінчиком.
Поясним одягом чоловіків були сподні, портки, штани, пов'язувались міщани крайкою, поясом, а старші чоловіки носили також череси. До сер. 19 ст. зберігались в старовинних міщанських родах литі паси (ткані по шовку золотом та сріблом), але з причини зубожіння населення євреї, користуючись завжди з нещастя народу, скуповували такі пояси, палили їх та переплавляли на золото та срібло, а ті які були коштовніші і кращі продавали польській шляхті, в якої в той час була мода на такі пояси та які вдавали, що ці пояси належать до їхнього національного одягу. Зимою чоловіки носили широкі штани (шаровари) небесного кольору, часом з червоною обшивкою. Під штанами носили гачі. Штани були завжди заправлені в халяви шкапових чобіт. Чоботи носили руського та угорського крою. В свята міщани носили жовті та червоні сап'янці.
По сорочці носили з легких тканин полужупанчик з рукавами чи без рукавів, який мав комірець стійку, зверху на який викладався комірець сорочки. Полужупанчик застібався на грудях та до пояса гапликами. Коли виходили з дому одягали жупан та капоту небесної або зеленої барви. Жупани шили облягаючими стан зі зборами ззаду довжиною нижче колін або й до кісточок. Комір жупана був іноді стійкою, а іноді виложений. Кляпи та заковраші обшивалися червоним сукном. Защіпались жупани на ліву сторону. Спереду на грудях, на рукавах, на кишенях та ззаду на швах жупани обшивали шовковою тасьмою.
- Убрався в жупан та гадає, що пан.
Капота відрізнялася від жупана тим, що була в талії ширшою, довшою та вільнішою, мала ззаду три великі складки. Поли в капоті заходили одна на одну, тоді як в жупані ледве сходились. Защіпалася капота на шовкові ґудзики. Більш розшита капота з коміром стійкою називалася чамара чи чемерка. Жупан або капоту підперізували шовковим тканим золотом поясом або тканим шерстяним.
У давні часи чоловіки носили по жупані кунтуші з вильотами. До 40 рр. 19 ст. в Бучачі та Роздолі можна було зустріти міщан одітих в гранатові або сині кунтуші по жупані та підпоясані золотими або срібними литими поясами. Зимою міщани носили шуби з лиса або сірих чи чорних баранів до стану з коміром-відлогою з найкращого хутра. Такі шуби були покриті сукном та обшиті тесьмою та петлями. Виходячи з дому міщани одягали зверху делію: шубу з вовчого або ведмежого хутра з довгими до землі рукавами. Делія шилася вільною, не до стану, з рукавами які не одівали та носилася на опашки. В Підгайцях та Бучачі делії покривали зеленим сукном. Менш заможні носили чорний тулубястий кожух або лисячу шубу покриту сивим сукном. Інколи носили шуби особливого крою: з вузьким станом, кроєм подібним на угорський, покриті сукном та обшиті тасьмою та пасаманами, такі шуби називали — бекеша. Появу цих шуб, пов'язують з часами короля Стефана Баторія. Під час негоди чи хуртовини зверху по шубі чи кожусі одягали опанчу. Такі опанчі мали стоячий комір, ззаду мали 5-6 фалд, позаду була бурка (каптур), опонча була викладена зеленим або синім сукном, обшита червоними вовняними шнурками. Опонча мала два шнурки з кутасами, які висіли зв'язані на плечах.
На голові носили суконні шапки обкладені хутром з видри, соболя, лиса, куниці, які наверху мали таляр (ґудзик). Деякі міщани носили капузи з вухами з лисячого хутра, які в холодну пору опускалися на вуха. Найбільш поширеними були сиві смушкові шапки з суконним верхом та таляром зверху. Такі шапки були розрізані ззаду та зв'язувались стрічками — шапка на завісах. Носили також кучми, а влітку білі або чорні капелюхи. До повного строю міщанина належала палиця, обкована міддю або сріблом. До строю належала також кольорова хустинка, яку клали в карман.
У старі часи всі міщани підголювали волосся, залишаючи наверху тільки чуб, в кін. 19 ст. цей звичай вийшов з ужитку.
Жіноче вбрання
Сорочка
Сорочка міщанок шилася з вставками, прирамниками, зі шлярами біля кисті руки, з широкими лиштвами або вузькими обшивками — дудицями. Біля шиї сорочки були призбирані і мали викладний комір на 3-4 дюйми. Дівчата і молодиці шили сорочки з брижами біля шиї та біля манжетів. Дівчата зав'язували сорочки біля шиї на широкі червоні стрічки, а жінки на шнурок або защіпали на перламутровий ґудзик, скляну зашпенку і біля рукавів зав'язували тасьмою. Сорочки міщанок кольоровими нитками не вишивалися, хіба у бідніших, які зберігали стрій простого народу. Такі сорочки мали на плечиках мережку.
- А в нашої бондарівни — сорочка мережка.
Поясним одягом мішанок була спідниця в збори. Носили також дими — спідниця ткана в паси з каніфасу. Спідниця спереду покривалася запаскою або кольоровим фартушком. Запаска завжди була трохи коротшою за спідницю та мала іншу барву ніж спідниця. В свята міщанки одягали спідниці з шовкової атласної матерії.
Зверху по сорочці, особливо в свята, мішанки носили корсети з шовку або китайки, які на грудях стягувались шнурком або защіпались на ґудзики. Такий корсет мав клапани довжиною 15 — 17,5 см, які розходились від стану. Корсет з клапанами підшивався перкалевою підкладкою. Такі корсети шилися з тієї ж матерії, що і спідниці, та мали часто срібні ґудзички в один або два ряди. Спереду такі корсети мали глибокий виріз, щоб було краще видно сорочку та намисто.
Коли міщанки виходили з дому, то одягали кавтан або катанку, з коміром-відлогою з клапанами та вилогами. Такі катанки були підшиті нанкою та мали комір та відлоги яскравого червоного або малинового кольору. Катанка була ззаду без зборів, а кавтаник мав ззаді збори, защіпок вони не мали, а зав'язувались спереду шнурком. Заможні міщанки шили кавтани з шовку, а менш заможні з сірої шерсті. В будні дні міщанки носили чобітки або черевики, а в святкові сап'янові чоботи або черевики червоні або рожеві, з гострими носами на високих корках.
До святкового строю жінки носили в руках бавовняну хустинку, або перекинуту через руку велику хустину. Зимою міщанки носили шуби покриті небесним або зеленим тонким сукном, а нерідко і шовком. Такі шуби були обшиті шовковою тесьмою або мали золоті чи срібні галуни. Хутро вживали з лиса, куниці, білки на обшивки, а всередину було хутро, особливо в менш заможних, з кролика або з білого каракулю. В багатих міщанок, коміри-відлоги до стану були покриті дорогим хутром з чорних лисиць чи куниць. Часто міщанки носили бекеші — шуби вільного крою, покриті зеленим або небесним сукном, обшиті сірою тасьмою з коміром-відлогою з сивого кримського каракулю та ґудзиками з петлями. Шуби та бекеші шилися до стану. Замість карманів вони мали прорізи, в які в негоду просувалися кінці спідниці.
Зачіска та головне покриття
Дівчати ніколи не ходили з покритою головою. Зачіска була надзвичайно проста. В будній день волосся розділяли на проділ і зачісували назад, ззаду заплітали косу, в яку вплітали гарусову або шовкову стрічку — бинду. В свята біля коси від коралів по спині пускали декілька (2-3) барвистих стрічок. Або заплітали волосся у дві коси, викладали їх кругом голови та прикрашали живими або штучними квітами, на голову зав'язували також червону стрічку або барвисту бавовняну хустку складали дуже вузько, та пов'язували як стрічку, кінці якої зав'язувались спереду. Мішанки прикрашали голову розмарином, барвінком та рутою.
Заміжні жінки не заплітали волосся, а розділяли його наполовину та розпускали по плечах, зверху пов'язували хусткою, так щоб задній довгий кінець прикривав волосся. Так носили в Вучачі, Золочеві. В ін. містах покривали підстрижене волосся виплетеною зі шнурів сіткою — чепцем (білою, зеленою, червоною). Зверху пов'язували хусткою, складеною трикутником. В середину хустки закладали картонку і тоді складали хустку ще раз вдвоє. Тоді голову пов'язували спереду назад, як косинку і кінці виводили наперед та зав'язували спереду, утворюючи спереду вузол — чубок і тоді кінці запихали по боках. Хустки були бавовняні або шовкові і називали їх бродськими. В Коломиї, Косові, Збаражі, Бродах жінки накручували волосся на хомелку, покривали зверху чепцем-сіткою, та навколо голови пов'язували рубок, довгі кінці якого зав'язували ззаду в одну або дві петлі і опускали до колін. Під рубок пов'язували іноді кольорову хустку. Старі жінки в 19 ст. за старим звичаєм носили ще зверху по рубку подібну на чоловічу хутряну шапку.
До святкового строю в руках носили малу бавовняну хустинку (ширинку) або під рукою велику кольорову складену хустку.
-
![image]()
Міщанка з Києва 1845 -
![image]()
Житомирський міщанин в бурці/кобеняку 1845 -
![image]()
Міщанка з Бучача 1885 -
![image]()
Міщанка в димці та корсеті -
![image]()
Заміжня міщанка -
![image]()
Український міщанин -
![image]()
Бучач 1895 (зліва) -
![image]()
Українські міщани, 1840 рік
Джерела
- Головацкий Яков, О народной одежде и убранстве русинов или русских в Галичине и северо-восточной Венгрии. 1877.
Література
Посилання
- Пасаман // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1306. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Rechi Pospolitij buv zakon yakij regulyuvav odyag riznih verstv naselennya yasnovelmozhni pani mogli nositi karmazinovi zhupani ta kuntushi dribna shlyahta nosila te same ale sirogo sharogo koloru Mishanstvu zaboroneno bulo nositi kuntushi voni mogli nositi lishe zhupani U ruskih mishan do kin 19 st zberigavsya zagalnij tip kroyu narodnogo odyagu a v prostogo naselennya vin zberigsya nezminno Harakternoyu osoblivistyu odyagu mishan yaka vidriznyala yih odyag vid odyagu prostogo naselennya bula krasha yakist tak yak mishani dlya odyagu vikoristovuvali kupne sukno a takozh bilsh dorogi hutra i nosili voni zhupani kapoti deliyi yaki ne nosili prostolyudini Mishani u vsomu namagalisya nasliduvati shlyahtu i tomu chasto bagati mishani nosili toj samij strij sho i shlyahta Tak zakonom Rechi Pospolitoyi 1613 r bulo zaboroneno mishanam vzhivati shovk i dorogi hutra soboli risi chorni lisici krim lisici ta nizhchih huter A takozh mishanam buli zaboroneni sap yanci dorogocinni prikrasi ta shovkovi poyasi Za porushennya zakonu mishani obkladalisya shtrafom v 14 griven V 1620 shtraf pidnyali do 100 griven V 1655 do 1000 gr z kupciv i 200 z prostogo naselennya Zakon ponovlyavsya v 1683 ta 1764 rr U starih mishan znajdesh she starosvitski zlezhani kuntushi zhupani zi sribnimi gudzikami zhinochi bekeshki a mishanki she nedavno nosili svoyi smushevi abo sobolevi shapochki yaki nadyagali poverh hustki Cej divnij ubir buv poshirenij po mistechkah Galichini u Kalushi Galichi Berezhanah Brodah i navit u Lvovi pam yatayut stari taku modu v zhinok Yakiv Fedorovich Golovackij Podorozh po Galickij ta Ugorskij Rusi 1834 r m Bolehiv Choloviche vbrannyaU budnij den mishani nosili tonku llyanu sorochku a v svyata z perkalyu Sorochki mishan buli zi zborami ta vidkladnim komirom shirinoyu v 7 5 sm Rukavi buli kroyeni z podvijnimi plechami priramnikami z dudami vuzkimi obshivkami abo lishtvami shirokimi obshivkami Ci obshivki zashipalis perlamutrovimi gudzikami abo zav yazuvalis biloyu tasmoyu Sorochka bula dovzhinoyu do kolina ale podil sorochki zapravlyali mishani v shtani Sorochki mishan na plechah ta na grudyah kolorovimi nitkami za nevelikim viklyuchennyam ne vishivalis Sorochki zverhu zashipalis metalevoyu abo sribnoyu shponkoyu z bliskuchim kaminchikom Poyasnim odyagom cholovikiv buli spodni portki shtani pov yazuvalis mishani krajkoyu poyasom a starshi choloviki nosili takozh cheresi Do ser 19 st zberigalis v starovinnih mishanskih rodah liti pasi tkani po shovku zolotom ta sriblom ale z prichini zubozhinnya naselennya yevreyi koristuyuchis zavzhdi z neshastya narodu skupovuvali taki poyasi palili yih ta pereplavlyali na zoloto ta sriblo a ti yaki buli koshtovnishi i krashi prodavali polskij shlyahti v yakoyi v toj chas bula moda na taki poyasi ta yaki vdavali sho ci poyasi nalezhat do yihnogo nacionalnogo odyagu Zimoyu choloviki nosili shiroki shtani sharovari nebesnogo koloru chasom z chervonoyu obshivkoyu Pid shtanami nosili gachi Shtani buli zavzhdi zapravleni v halyavi shkapovih chobit Choboti nosili ruskogo ta ugorskogo kroyu V svyata mishani nosili zhovti ta chervoni sap yanci Po sorochci nosili z legkih tkanin poluzhupanchik z rukavami chi bez rukaviv yakij mav komirec stijku zverhu na yakij vikladavsya komirec sorochki Poluzhupanchik zastibavsya na grudyah ta do poyasa gaplikami Koli vihodili z domu odyagali zhupan ta kapotu nebesnoyi abo zelenoyi barvi Zhupani shili oblyagayuchimi stan zi zborami zzadu dovzhinoyu nizhche kolin abo j do kistochok Komir zhupana buv inodi stijkoyu a inodi vilozhenij Klyapi ta zakovrashi obshivalisya chervonim suknom Zashipalis zhupani na livu storonu Speredu na grudyah na rukavah na kishenyah ta zzadu na shvah zhupani obshivali shovkovoyu tasmoyu Ubravsya v zhupan ta gadaye sho pan Kapota vidriznyalasya vid zhupana tim sho bula v taliyi shirshoyu dovshoyu ta vilnishoyu mala zzadu tri veliki skladki Poli v kapoti zahodili odna na odnu todi yak v zhupani ledve shodilis Zashipalasya kapota na shovkovi gudziki Bilsh rozshita kapota z komirom stijkoyu nazivalasya chamara chi chemerka Zhupan abo kapotu pidperizuvali shovkovim tkanim zolotom poyasom abo tkanim sherstyanim U davni chasi choloviki nosili po zhupani kuntushi z vilotami Do 40 rr 19 st v Buchachi ta Rozdoli mozhna bulo zustriti mishan oditih v granatovi abo sini kuntushi po zhupani ta pidpoyasani zolotimi abo sribnimi litimi poyasami Zimoyu mishani nosili shubi z lisa abo sirih chi chornih baraniv do stanu z komirom vidlogoyu z najkrashogo hutra Taki shubi buli pokriti suknom ta obshiti tesmoyu ta petlyami Vihodyachi z domu mishani odyagali zverhu deliyu shubu z vovchogo abo vedmezhogo hutra z dovgimi do zemli rukavami Deliya shilasya vilnoyu ne do stanu z rukavami yaki ne odivali ta nosilasya na opashki V Pidgajcyah ta Buchachi deliyi pokrivali zelenim suknom Mensh zamozhni nosili chornij tulubyastij kozhuh abo lisyachu shubu pokritu sivim suknom Inkoli nosili shubi osoblivogo kroyu z vuzkim stanom kroyem podibnim na ugorskij pokriti suknom ta obshiti tasmoyu ta pasamanami taki shubi nazivali bekesha Poyavu cih shub pov yazuyut z chasami korolya Stefana Batoriya Pid chas negodi chi hurtovini zverhu po shubi chi kozhusi odyagali opanchu Taki opanchi mali stoyachij komir zzadu mali 5 6 fald pozadu bula burka kaptur oponcha bula vikladena zelenim abo sinim suknom obshita chervonimi vovnyanimi shnurkami Oponcha mala dva shnurki z kutasami yaki visili zv yazani na plechah Na golovi nosili sukonni shapki obkladeni hutrom z vidri sobolya lisa kunici yaki naverhu mali talyar gudzik Deyaki mishani nosili kapuzi z vuhami z lisyachogo hutra yaki v holodnu poru opuskalisya na vuha Najbilsh poshirenimi buli sivi smushkovi shapki z sukonnim verhom ta talyarom zverhu Taki shapki buli rozrizani zzadu ta zv yazuvalis strichkami shapka na zavisah Nosili takozh kuchmi a vlitku bili abo chorni kapelyuhi Do povnogo stroyu mishanina nalezhala palicya obkovana middyu abo sriblom Do stroyu nalezhala takozh kolorova hustinka yaku klali v karman U stari chasi vsi mishani pidgolyuvali volossya zalishayuchi naverhu tilki chub v kin 19 st cej zvichaj vijshov z uzhitku Zhinoche vbrannyaSorochka Sorochka mishanok shilasya z vstavkami priramnikami zi shlyarami bilya kisti ruki z shirokimi lishtvami abo vuzkimi obshivkami dudicyami Bilya shiyi sorochki buli prizbirani i mali vikladnij komir na 3 4 dyujmi Divchata i molodici shili sorochki z brizhami bilya shiyi ta bilya manzhetiv Divchata zav yazuvali sorochki bilya shiyi na shiroki chervoni strichki a zhinki na shnurok abo zashipali na perlamutrovij gudzik sklyanu zashpenku i bilya rukaviv zav yazuvali tasmoyu Sorochki mishanok kolorovimi nitkami ne vishivalisya hiba u bidnishih yaki zberigali strij prostogo narodu Taki sorochki mali na plechikah merezhku A v nashoyi bondarivni sorochka merezhka Poyasnim odyagom mishanok bula spidnicya v zbori Nosili takozh dimi spidnicya tkana v pasi z kanifasu Spidnicya speredu pokrivalasya zapaskoyu abo kolorovim fartushkom Zapaska zavzhdi bula trohi korotshoyu za spidnicyu ta mala inshu barvu nizh spidnicya V svyata mishanki odyagali spidnici z shovkovoyi atlasnoyi materiyi Zverhu po sorochci osoblivo v svyata mishanki nosili korseti z shovku abo kitajki yaki na grudyah styaguvalis shnurkom abo zashipalis na gudziki Takij korset mav klapani dovzhinoyu 15 17 5 sm yaki rozhodilis vid stanu Korset z klapanami pidshivavsya perkalevoyu pidkladkoyu Taki korseti shilisya z tiyeyi zh materiyi sho i spidnici ta mali chasto sribni gudzichki v odin abo dva ryadi Speredu taki korseti mali glibokij viriz shob bulo krashe vidno sorochku ta namisto Koli mishanki vihodili z domu to odyagali kavtan abo katanku z komirom vidlogoyu z klapanami ta vilogami Taki katanki buli pidshiti nankoyu ta mali komir ta vidlogi yaskravogo chervonogo abo malinovogo koloru Katanka bula zzadu bez zboriv a kavtanik mav zzadi zbori zashipok voni ne mali a zav yazuvalis speredu shnurkom Zamozhni mishanki shili kavtani z shovku a mensh zamozhni z siroyi shersti V budni dni mishanki nosili chobitki abo chereviki a v svyatkovi sap yanovi choboti abo chereviki chervoni abo rozhevi z gostrimi nosami na visokih korkah Do svyatkovogo stroyu zhinki nosili v rukah bavovnyanu hustinku abo perekinutu cherez ruku veliku hustinu Zimoyu mishanki nosili shubi pokriti nebesnim abo zelenim tonkim suknom a neridko i shovkom Taki shubi buli obshiti shovkovoyu tesmoyu abo mali zoloti chi sribni galuni Hutro vzhivali z lisa kunici bilki na obshivki a vseredinu bulo hutro osoblivo v mensh zamozhnih z krolika abo z bilogo karakulyu V bagatih mishanok komiri vidlogi do stanu buli pokriti dorogim hutrom z chornih lisic chi kunic Chasto mishanki nosili bekeshi shubi vilnogo kroyu pokriti zelenim abo nebesnim suknom obshiti siroyu tasmoyu z komirom vidlogoyu z sivogo krimskogo karakulyu ta gudzikami z petlyami Shubi ta bekeshi shilisya do stanu Zamist karmaniv voni mali prorizi v yaki v negodu prosuvalisya kinci spidnici Zachiska ta golovne pokrittya Divchati nikoli ne hodili z pokritoyu golovoyu Zachiska bula nadzvichajno prosta V budnij den volossya rozdilyali na prodil i zachisuvali nazad zzadu zaplitali kosu v yaku vplitali garusovu abo shovkovu strichku bindu V svyata bilya kosi vid koraliv po spini puskali dekilka 2 3 barvistih strichok Abo zaplitali volossya u dvi kosi vikladali yih krugom golovi ta prikrashali zhivimi abo shtuchnimi kvitami na golovu zav yazuvali takozh chervonu strichku abo barvistu bavovnyanu hustku skladali duzhe vuzko ta pov yazuvali yak strichku kinci yakoyi zav yazuvalis speredu Mishanki prikrashali golovu rozmarinom barvinkom ta rutoyu Zamizhni zhinki ne zaplitali volossya a rozdilyali jogo napolovinu ta rozpuskali po plechah zverhu pov yazuvali hustkoyu tak shob zadnij dovgij kinec prikrivav volossya Tak nosili v Vuchachi Zolochevi V in mistah pokrivali pidstrizhene volossya vipletenoyu zi shnuriv sitkoyu chepcem biloyu zelenoyu chervonoyu Zverhu pov yazuvali hustkoyu skladenoyu trikutnikom V seredinu hustki zakladali kartonku i todi skladali hustku she raz vdvoye Todi golovu pov yazuvali speredu nazad yak kosinku i kinci vivodili napered ta zav yazuvali speredu utvoryuyuchi speredu vuzol chubok i todi kinci zapihali po bokah Hustki buli bavovnyani abo shovkovi i nazivali yih brodskimi V Kolomiyi Kosovi Zbarazhi Brodah zhinki nakruchuvali volossya na homelku pokrivali zverhu chepcem sitkoyu ta navkolo golovi pov yazuvali rubok dovgi kinci yakogo zav yazuvali zzadu v odnu abo dvi petli i opuskali do kolin Pid rubok pov yazuvali inodi kolorovu hustku Stari zhinki v 19 st za starim zvichayem nosili she zverhu po rubku podibnu na cholovichu hutryanu shapku Do svyatkovogo stroyu v rukah nosili malu bavovnyanu hustinku shirinku abo pid rukoyu veliku kolorovu skladenu hustku Mishanka z Kiyeva 1845 Zhitomirskij mishanin v burci kobenyaku 1845 Mishanka z Buchacha 1885 Mishanka v dimci ta korseti Zamizhnya mishanka Ukrayinskij mishanin Buchach 1895 zliva Ukrayinski mishani 1840 rikDzherelaGolovackij Yakov O narodnoj odezhde i ubranstve rusinov ili russkih v Galichine i severo vostochnoj Vengrii 1877 LiteraturaPosilannyaPasaman Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1306 1000 ekz