Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Терно́пільський райо́н — колишній адміністративний район у Тернопільській області, утворений згідно з Указом Президії Верховної Ради Української РСР № 1012 від 8 грудня 1966 року. Загальна площа 749,11 км² (5,4 % від території області, 7 місце серед районів), межував з Теребовлянським, Збаразьким, Зборівським, Козівським і Підволочиським районами. Населення — 67 тис. осіб (2017; міське — 17 %, сільське — 83 %); із них — понад 90 % українці, мешкають також росіяни, поляки, білоруси, євреї. Районний центр — місто Тернопіль.
| Тернопільський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті Тернопільська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Тернопільська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6125200000 | ||||
| Утворений: | 1966 | ||||
| Населення: | 67 077 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 749 км² | ||||
| Густота: | 89.555407209613 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-352 | ||||
| Поштові індекси: | 47701—47745 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Тернопіль | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 38 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 56 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Галайко Андрій Васильович | ||||
| Голова РДА: | Матвійчук Ярослав Миколайович | ||||
| Вебсторінка: | Тернопільська районна рада, Тернопільська районна адміністрація | ||||
| Адреса: | 46000, м. Тернопіль, майдан Перемоги, 1 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Територія району — на Подільській височині. Поверхня — хвиляста лесова рівнина, розчленована долинами річок, ярами і балками. На сході району — горбисте пасмо Товтр. Трапляються карстові форми рельєфу. Поклади кварцового піску, глини, вапняків, пісковиків, торфу, самород. сірки. Є джерела мінеральних вод (побл. с. Настасів). Тернопільський район належить до вологої, помірно теплої агрокліматичної зони. Основні річки — Серет із притокою річкою Гнізна (басейн Дністра). Площа лісів — 4,9 тис. га (береза, граб, дуб, липа, сосна, ялина, ясен). Переважають ґрунти чорноземні й опідзолені.
Історія
Район знаходиться в межах Волино-Подільської височини і є одним з найбільш ранніх в історії заселення краю. Людина з'явилась тут в епоху раннього палеоліту (пізньоашельська фаза) — більше 200 тис. років тому, про що свідчать палеолітична стоянка біля с. Великий Глибочок, під час досліджень якої були виявлені різноманітні кремінні вироби того часу.
В епоху пізнього палеоліту (близько 50-40 тис. років тому) на території району зафіксовано значно більшу кількість стоянок первісних людей.
В епоху мезоліту та неоліту (Х-V тисячоліття до н. е.) стоянки людей поки що не виявлені, але надзвичайно цікавою є археологічна пам'ятка епохи енеоліту (IV—III тисячоліття до н. е.), яка належить до трипільської культури.
В епоху бронзової доби ІІ тисячоліття до н.е на території району зафіксовані пам'ятки архітектури шнурової кераміки та культури Ноа. Найбільший ливарний центр того часу знаходився біля с. Мишковичі. Місцеві майстри виготовляли різноманітні види зброї (бойові сокири — кельти), ювелірні вироби.
В перехідний період появи перших залізних знарядь праці та зброї місцеве населення з метою оборони від кочівників почало споруджувати різноманітні фортифікаційні споруди. Одна з них знаходиться біля смт.Велика Березовиця. Починаючи з VII—X століття до н. е. на території Західного Поділля відбувається експансія скіфського кочового елементу. На території району виникає достатньо велика кількість різноманітних поселень мешканці яких займались землеробством.
В перших століттях нової ери територія краю була заселена племенами черняхівської археологічної культури (II—IV століття н. е.). Поселення того часу зафіксовані біля сіл Біла, Дичків, Лозова, Чернелів-Руський, Чистилів.
В слов'янську епоху, яка розпочалася наприкінці V століття н. е. територія району входила до складу дулібського племінного об'єднання, яке на початку VII століття зазнало агресії з боку аварів, що негативно відбилося не тільки на економічному житті слов'янського населення, але і було своєрідним гальмом його демографічного росту. Значно пізніше VIII—IX століттях на території району з'являються слов'янські археологічні пам'ятки типу Луки-Райковецької. Поселення того часу досліджено на околицях с. Курники.
За добу стародавньої Руси Х-ХІІІ століття територія району входила до складу Теребовлянського князівства, а з 1199 року — Галицько-Волинського.
Після смерті останнього Галицько-Волинського князя Юрія ІІ (Болеслава Тройденовича) (1340 р.) в 1349 р. польський король Казимир III захопив територію Галичини. В складі Речі Посполитої територія району знаходилась до 1772 року, коли була приєднана до складу Австрійської імперії. 1870 року через Тернопіль була побудована залізнична колія в напрямку на Підволочиськ, що призвело до пожвавлення економіки краю.
В період І світової війни на території району проходили жорстокі бої між австро-німецькими і російськими військами. Економічна інфраструктура району була зруйнована. Недовготривале відновлення української державності у 1918—1919 роках не призвело до економічного підйому. Згідно з умовами Ризького миру (1921 р.) територія краю опинилась у складі Польщі. З початком ІІ світової війни територія західної України була приєднана до УРСР.
До 1939 діяли «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження» та інші товариства. 1940-50-ті активність проявляли ОУН і УПА; нині встановлені пам'ятні знаки на місцях загибелі героїв національно-визвольних змагань, зокрема у с. Гаї-Шевченківські на місці криївки командира 3-ї воєнної округи «Лисоня» В. Якубовського (псевдо «Бондаренко», 1994), споруджено криївку-музей у с. Козівка, встановлено пам'ятний хрест у с. Стегниківці (обидва — 1999) та ін. У с. Козівка встановлено перший в області пам'ятник С. Бандері (1992, скульп. Б. Григоренко). Освячено символічні могили полеглим за волю України у майже всіх населених пунктах району. Від січня 1940 до грудня 1962 райцентрами були Великі Бірки та Великий Глибочок.
Після Другої світової війни народне господарство на території теперішнього району почало активно розвиватись і нарощувати свій аграрно-промисловий потенціал. Найрозвиненішими стали такі галузі як машинобудування та металообробка, харчова, легка, скляна і фарфоро-фаянсова промисловість.
У 2007, до відзначення 40-річчя утворення району, затверджено його символіку — герб і хоругву. У 15-16 ст. містами та містечками були Баворів, Буцнів, Великі Бірки, Острів, Чернелів-Руський.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тернопільського району було створено 66 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 81,74 % (проголосували 42 325 із 51 781 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 66,07 % (27 963 виборців); Юлія Тимошенко — 12,23 % (5 176 виборців), Олег Ляшко — 8,90 % (3 767 виборців), Анатолій Гриценко — 7,41 % (3 138 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,61 %.
Адміністративний поділ
У районі — 56 населених пунктів: два смт (Велика Березовиця та Великі Бірки) і 54 села, об'єднані в 38 сільських та 2 селищні ради.
Районна влада
Тернопільська районна рада
Тернопільська районна державна адміністрація
Економіка
Загальна площа земель сільськогосподарського признач. — 61,8 тис. га, в тому числі рілля — 50,4 тис. га; сінокоси і пасовища — 9,8 тис. га. Землі району (переважно чорноземи) придатні для вирощування сільськогосподарських культур.
У виробництві валового сукупного продукту: промислові підприємства — 39,1 %, сільськогосподарські господарства — 37,7 %, будівництво — 5,3 %, інші галузі — 17,9 %. У районі вирощують та виробляють (тис. т): зерн. культури — 65,7, цукрові буряки — 155,1, картоплю — 50,4, овочі — 9,9, м'ясо — 4,3, молоко — 25,3; яйця — 122 (млн шт.).
Розвиток аграрного сектора, мінеральні ресурси та географічне розташування району зумовлюють структуру промисловості (на 2007): машинобудування і металообробка — 31,3 % (ТзОВ "Завод «Альфа-Газпромкомплект»[1], ВАТ «Тернопільвтормет»[2], ТзОВ «Тернопільський автоцентр КамАЗ»); пром-сть буд. матеріалів — 11 % (ВАТ «Комбінат із виробництва шляхобуд.матеріалів», ВАТ «Будіндустрія», ВАТ «Будматеріали»); харч. — 49,8 % (Мишковицький спиртозавод, м'ясоперероб. з-д, ЗАТ «Терноп. молокозавод»[3], ТзОВ «М'ясовіта», ВАТ "Птахофабрика «Тернопільська»); борошномельно-круп'яна і комбікорм. — 3,8 % (ДП «Ветсанзавод», ТзОВ «Тернопіль-комбікорм», ТзОВ «Віконт»); ін. — 4,1 %. На території Тернопільського району на кінець 2007 діяли 250 суб'єктів малого підприємництва — юридичних та 3010 фізичних осіб-підприємців. На січень 2007 зареєстровано 130 фермерських господарств.
У галузевій структурі підприємницької діяльності домінують: промисловість, сільське господарство і торгівля.
15 вересня 2016 року в Настасові на базі ПАП «Агропродсервіс» відкрили завод із переробки сої.
Транспорт
Залізничні станції: Бірки-Великі, Глибочок-Великий, Березовиця-Острів, Курники. Протяжність району з півночі на південь — 38 км; зі сходу на захід — 32 км. Районом проходять автошляхи М12, E50, E85.
Населення
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 28 489 | 5786 | 4475 | 9040 | 5977 | 3071 | 140 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 32 315 | 5622 | 4388 | 8993 | 6873 | 5923 | 516 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Соціальна сфера
У Т. р.: НВК Великобірківська ЗОШ І-ІІІ ст. школа — гімназія ім. С.Балея (2006) [4], 49 ЗОШ, 23 дит. дошк. заклади (2007), 3 позашкільні навчальні заклади, 2 музичні школи, ДЮСШ, меморіальні музеї С. Крушельницької, Стецьків Ярослава і Слави історично-меморіальний музей, шкільні-краєзнавчі кімнати, 56 бібліотек, 47 ФАП. Діє Тернопільська вища духовна семінарія імені Патріарха Йосипа Сліпого. Виходить районна г. «Подільське слово». На території Тернопільського району розташовані пам'ятки архітектури: церкви Різдва Іоанна Хрестителя (1747, мур.; с. Баворів), Непороч. Зачаття Пресвятої Діви Марії (1744, мур.; с. Буцнів); палац (1720, мур.; с. Плотича), залізничний міст (1897, с. Буцнів) та ін. У с. Лозова є телевежа (вис. 256 м).
Відомі люди
На території Тернопільського району
народилися: філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник, громадський діяч Кирило Студинський, музичні діячі Богдан Антків, Михайло Антків, Зиновій-Богдан. Антків, психолог, педагог, академік ПАН Степан Балей, військові діячі-генерали С. Жидек, П. Ковалишин, Володимир Пасько, громадські діячі Володимир, Григорій, Лука Гарматії, правник, державний діяч Ярослав Давидович, громадський діяч, публіцист Ярослав Демидась, Народний депутат України Василь Деревляний, письменники та історики В'ячеслав Будзиновський, Мирон Кордуба, Богдан Строцень, природознавець Мар'ян Ломницький, археолог, мистецтвознавець, історик Ігор Ґерета, поети Степан Алич (Мокрій), о. Петро Ґерета, Левко Крупа, Василь Ярмуш, художники Антоній Єзерський, Христина Куріца-Ціммерман, журналісти Ганна Макух, Богдан Новосядлий, Орест Глубіш, мистецтвознавець Олег Смоляк, історик Ярослав Стоцький, краєзнавці , Богдан Пиндус, Віктор Уніят, Володимир Ханас, географ Іван Тесля та інші,
проживали: літературознавець, фольклорист, етнограф, бібліограф, мистецтвознавець, краєзнавець Петро Медведик, письменниця, громадсько-політична діячка Марія Куземко, політичний діяч Ярослав Стецько, проживають: педагог, громадський діяч Михайло Миколенко, письменник Петро Сорока, працювали і працюють господарники, громадські діячі: Борис Косенко, Сидяга Віталій-Роман, Василь Коломийчук, Василь Дідух, Степан Кулик, Олег Караванський, Володимир Крупніцький, Мирослав Кубант, Ігор Олійник, Іван Чайківський, громадсько-освітній діяч Богдан Головин, перебували Бонні Бернстрем, Леонід Кравчук, Дмитро Павличко, Йосип Сліпий, Лесь Танюк, Володислав Федорович, Іван Франко та інші.
Пам'ятки
На території району виявлено археологічні пам'ятки — середнього та пізнього палеоліту, мезоліту, трипільської, черняхівської, висоцької, пшеворської і давньоруської культур, культури Лука-Райковецька, Ноа, західно-подільської групи скіфського часу, доби бронзи, ранньої залізної доби та інші. У районі діють заказники: Чистилівський орнітологічний та Серетський гідрологічний (розташовані. поблизу м. Тернопіль, між селами Чистилів, Великий Глибочок та Біла), пам'ятки природи місцевого значення Настасівський дендрологічний парк. Гідрологічні пам'ятки природи місцевого значення — джерела: Дичківське, Острівське [5], , Ступківське та інші.
У районі є дві дерев'яні церкви.
| Назва населеного пункту | Патрон церкви | Рік побудови |
|---|---|---|
| Тернопіль | Зарваницької ікони Матері Божої | 2008—2009 |
| Йосипівка | святих Петра і Павла | 1910 |
Примітки
-
![image]()
Обрали нового голову Тернопільської районної ради на YouTube // Телеканал ІНТБ, 1 грудня 2015. - Розпорядження Президента України від 15 червня 2020 року № 396/2020-рп «Про призначення Я.Матвійчука головою Тернопільської районної державної адміністрації Тернопільської області»
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 16 лютого 2016.
-
![image]()
Завод із переробки сої сьогодні відкрили у селі Настасів Тернопільського району на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2016. — 15 вересня. - [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 28 червня 2021.
- Тернопільська вища духовна семінарія імені Патріарха Йосипа Сліпого
Посилання
- Замки і Храми України Тернопільський район
- Вірші та пісні про Тернопільський район
Література
Р. Мацелюх. Тернопільський район // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 33—435. — .
| Зборівський район Тернопіль | Збаразький район | |
| Козівський район |  | Підволочиський район |
| Теребовлянський район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro kolishnij Ternopilskij rajon yakij isnuvav u 1940 2020 rokah Pro suchasnij Ternopilskij rajon utvorenij 2020 roku div Ternopilskij rajon Terno pilskij rajo n kolishnij administrativnij rajon u Ternopilskij oblasti utvorenij zgidno z Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1012 vid 8 grudnya 1966 roku Zagalna plosha 749 11 km 5 4 vid teritoriyi oblasti 7 misce sered rajoniv mezhuvav z Terebovlyanskim Zbarazkim Zborivskim Kozivskim i Pidvolochiskim rajonami Naselennya 67 tis osib 2017 miske 17 silske 83 iz nih ponad 90 ukrayinci meshkayut takozh rosiyani polyaki bilorusi yevreyi Rajonnij centr misto Ternopil Ternopilskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporRajon na karti Ternopilska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastKod KOATUU 6125200000Utvorenij 1966Naselennya 67 077 01 01 2019 Plosha 749 km Gustota 89 555407209613 osib km Tel kod 380 352Poshtovi indeksi 47701 47745Naseleni punkti ta radiRajonnij centr TernopilSelishni radi 2Silski radi 38Smt 2Sela 56Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Galajko Andrij VasilovichGolova RDA Matvijchuk Yaroslav MikolajovichVebstorinka Ternopilska rajonna rada Ternopilska rajonna administraciyaAdresa 46000 m Ternopil majdan Peremogi 1MapaTernopilskij rajon u VikishovishiDorogovkaz na kordoni kolishnogo Ternopilskogo ta Zbarazkogo rajonivGeografiyaTeritoriya rajonu na Podilskij visochini Poverhnya hvilyasta lesova rivnina rozchlenovana dolinami richok yarami i balkami Na shodi rajonu gorbiste pasmo Tovtr Traplyayutsya karstovi formi relyefu Pokladi kvarcovogo pisku glini vapnyakiv piskovikiv torfu samorod sirki Ye dzherela mineralnih vod pobl s Nastasiv Ternopilskij rajon nalezhit do vologoyi pomirno teployi agroklimatichnoyi zoni Osnovni richki Seret iz pritokoyu richkoyu Gnizna basejn Dnistra Plosha lisiv 4 9 tis ga bereza grab dub lipa sosna yalina yasen Perevazhayut grunti chornozemni j opidzoleni IstoriyaRajon znahoditsya v mezhah Volino Podilskoyi visochini i ye odnim z najbilsh rannih v istoriyi zaselennya krayu Lyudina z yavilas tut v epohu rannogo paleolitu piznoashelska faza bilshe 200 tis rokiv tomu pro sho svidchat paleolitichna stoyanka bilya s Velikij Glibochok pid chas doslidzhen yakoyi buli viyavleni riznomanitni kreminni virobi togo chasu V epohu piznogo paleolitu blizko 50 40 tis rokiv tomu na teritoriyi rajonu zafiksovano znachno bilshu kilkist stoyanok pervisnih lyudej V epohu mezolitu ta neolitu H V tisyacholittya do n e stoyanki lyudej poki sho ne viyavleni ale nadzvichajno cikavoyu ye arheologichna pam yatka epohi eneolitu IV III tisyacholittya do n e yaka nalezhit do tripilskoyi kulturi V epohu bronzovoyi dobi II tisyacholittya do n e na teritoriyi rajonu zafiksovani pam yatki arhitekturi shnurovoyi keramiki ta kulturi Noa Najbilshij livarnij centr togo chasu znahodivsya bilya s Mishkovichi Miscevi majstri vigotovlyali riznomanitni vidi zbroyi bojovi sokiri kelti yuvelirni virobi V perehidnij period poyavi pershih zaliznih znaryad praci ta zbroyi misceve naselennya z metoyu oboroni vid kochivnikiv pochalo sporudzhuvati riznomanitni fortifikacijni sporudi Odna z nih znahoditsya bilya smt Velika Berezovicya Pochinayuchi z VII X stolittya do n e na teritoriyi Zahidnogo Podillya vidbuvayetsya ekspansiya skifskogo kochovogo elementu Na teritoriyi rajonu vinikaye dostatno velika kilkist riznomanitnih poselen meshkanci yakih zajmalis zemlerobstvom V pershih stolittyah novoyi eri teritoriya krayu bula zaselena plemenami chernyahivskoyi arheologichnoyi kulturi II IV stolittya n e Poselennya togo chasu zafiksovani bilya sil Bila Dichkiv Lozova Cherneliv Ruskij Chistiliv V slov yansku epohu yaka rozpochalasya naprikinci V stolittya n e teritoriya rajonu vhodila do skladu dulibskogo pleminnogo ob yednannya yake na pochatku VII stolittya zaznalo agresiyi z boku avariv sho negativno vidbilosya ne tilki na ekonomichnomu zhitti slov yanskogo naselennya ale i bulo svoyeridnim galmom jogo demografichnogo rostu Znachno piznishe VIII IX stolittyah na teritoriyi rajonu z yavlyayutsya slov yanski arheologichni pam yatki tipu Luki Rajkoveckoyi Poselennya togo chasu doslidzheno na okolicyah s Kurniki Za dobu starodavnoyi Rusi H HIII stolittya teritoriya rajonu vhodila do skladu Terebovlyanskogo knyazivstva a z 1199 roku Galicko Volinskogo Pislya smerti ostannogo Galicko Volinskogo knyazya Yuriya II Boleslava Trojdenovicha 1340 r v 1349 r polskij korol Kazimir III zahopiv teritoriyu Galichini V skladi Rechi Pospolitoyi teritoriya rajonu znahodilas do 1772 roku koli bula priyednana do skladu Avstrijskoyi imperiyi 1870 roku cherez Ternopil bula pobudovana zaliznichna koliya v napryamku na Pidvolochisk sho prizvelo do pozhvavlennya ekonomiki krayu V period I svitovoyi vijni na teritoriyi rajonu prohodili zhorstoki boyi mizh avstro nimeckimi i rosijskimi vijskami Ekonomichna infrastruktura rajonu bula zrujnovana Nedovgotrivale vidnovlennya ukrayinskoyi derzhavnosti u 1918 1919 rokah ne prizvelo do ekonomichnogo pidjomu Zgidno z umovami Rizkogo miru 1921 r teritoriya krayu opinilas u skladi Polshi Z pochatkom II svitovoyi vijni teritoriya zahidnoyi Ukrayini bula priyednana do URSR Do 1939 diyali Prosvita Sich Sokil Lug Silskij gospodar Soyuz ukrayinok Ridna shkola Vidrodzhennya ta inshi tovaristva 1940 50 ti aktivnist proyavlyali OUN i UPA nini vstanovleni pam yatni znaki na miscyah zagibeli geroyiv nacionalno vizvolnih zmagan zokrema u s Gayi Shevchenkivski na misci kriyivki komandira 3 yi voyennoyi okrugi Lisonya V Yakubovskogo psevdo Bondarenko 1994 sporudzheno kriyivku muzej u s Kozivka vstanovleno pam yatnij hrest u s Stegnikivci obidva 1999 ta in U s Kozivka vstanovleno pershij v oblasti pam yatnik S Banderi 1992 skulp B Grigorenko Osvyacheno simvolichni mogili poleglim za volyu Ukrayini u majzhe vsih naselenih punktah rajonu Vid sichnya 1940 do grudnya 1962 rajcentrami buli Veliki Birki ta Velikij Glibochok Pislya Drugoyi svitovoyi vijni narodne gospodarstvo na teritoriyi teperishnogo rajonu pochalo aktivno rozvivatis i naroshuvati svij agrarno promislovij potencial Najrozvinenishimi stali taki galuzi yak mashinobuduvannya ta metaloobrobka harchova legka sklyana i farforo fayansova promislovist U 2007 do vidznachennya 40 richchya utvorennya rajonu zatverdzheno jogo simvoliku gerb i horugvu U 15 16 st mistami ta mistechkami buli Bavoriv Bucniv Veliki Birki Ostriv Cherneliv Ruskij 25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Ternopilskogo rajonu bulo stvoreno 66 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 81 74 progolosuvali 42 325 iz 51 781 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 66 07 27 963 viborciv Yuliya Timoshenko 12 23 5 176 viborciv Oleg Lyashko 8 90 3 767 viborciv Anatolij Gricenko 7 41 3 138 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 61 Administrativnij podilU rajoni 56 naselenih punktiv dva smt Velika Berezovicya ta Veliki Birki i 54 sela ob yednani v 38 silskih ta 2 selishni radi Dokladnishe Administrativnij ustrij Ternopilskogo rajonuRajonna vladaTernopilska rajonna rada Ternopilska rajonna derzhavna administraciyaEkonomikaZagalna plosha zemel silskogospodarskogo priznach 61 8 tis ga v tomu chisli rillya 50 4 tis ga sinokosi i pasovisha 9 8 tis ga Zemli rajonu perevazhno chornozemi pridatni dlya viroshuvannya silskogospodarskih kultur U virobnictvi valovogo sukupnogo produktu promislovi pidpriyemstva 39 1 silskogospodarski gospodarstva 37 7 budivnictvo 5 3 inshi galuzi 17 9 U rajoni viroshuyut ta viroblyayut tis t zern kulturi 65 7 cukrovi buryaki 155 1 kartoplyu 50 4 ovochi 9 9 m yaso 4 3 moloko 25 3 yajcya 122 mln sht Rozvitok agrarnogo sektora mineralni resursi ta geografichne roztashuvannya rajonu zumovlyuyut strukturu promislovosti na 2007 mashinobuduvannya i metaloobrobka 31 3 TzOV Zavod Alfa Gazpromkomplekt 1 VAT Ternopilvtormet 2 TzOV Ternopilskij avtocentr KamAZ prom st bud materialiv 11 VAT Kombinat iz virobnictva shlyahobud materialiv VAT Budindustriya VAT Budmateriali harch 49 8 Mishkovickij spirtozavod m yasopererob z d ZAT Ternop molokozavod 3 TzOV M yasovita VAT Ptahofabrika Ternopilska boroshnomelno krup yana i kombikorm 3 8 DP Vetsanzavod TzOV Ternopil kombikorm TzOV Vikont in 4 1 Na teritoriyi Ternopilskogo rajonu na kinec 2007 diyali 250 sub yektiv malogo pidpriyemnictva yuridichnih ta 3010 fizichnih osib pidpriyemciv Na sichen 2007 zareyestrovano 130 fermerskih gospodarstv U galuzevij strukturi pidpriyemnickoyi diyalnosti dominuyut promislovist silske gospodarstvo i torgivlya 15 veresnya 2016 roku v Nastasovi na bazi PAP Agroprodservis vidkrili zavod iz pererobki soyi TransportZaliznichni stanciyi Birki Veliki Glibochok Velikij Berezovicya Ostriv Kurniki Protyazhnist rajonu z pivnochi na pivden 38 km zi shodu na zahid 32 km Rajonom prohodyat avtoshlyahi M12 E50 E85 NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 28 489 5786 4475 9040 5977 3071 140Zhinki 32 315 5622 4388 8993 6873 5923 516Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki140 85 516 249 80 84 690 531 75 79 1484 997 70 74 1802 1294 65 69 1947 1308 60 64 1813 1134 55 59 1359 1594 50 54 1780 1941 45 49 1921 2632 40 44 2640 2462 35 39 2342 2061 30 34 2054 1885 25 29 1957 2135 20 24 2061 2340 15 20 2327 2473 10 14 2367 1865 5 9 1897 1448 0 4 1358 Socialna sferaU T r NVK Velikobirkivska ZOSh I III st shkola gimnaziya im S Baleya 2006 4 49 ZOSh 23 dit doshk zakladi 2007 3 pozashkilni navchalni zakladi 2 muzichni shkoli DYuSSh memorialni muzeyi S Krushelnickoyi Steckiv Yaroslava i Slavi istorichno memorialnij muzej shkilni krayeznavchi kimnati 56 bibliotek 47 FAP Diye Ternopilska visha duhovna seminariya imeni Patriarha Josipa Slipogo Vihodit rajonna g Podilske slovo Na teritoriyi Ternopilskogo rajonu roztashovani pam yatki arhitekturi cerkvi Rizdva Ioanna Hrestitelya 1747 mur s Bavoriv Neporoch Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi 1744 mur s Bucniv palac 1720 mur s Ploticha zaliznichnij mist 1897 s Bucniv ta in U s Lozova ye televezha vis 256 m Vidomi lyudiNa teritoriyi Ternopilskogo rajonu narodilisya filolog slavist literaturoznavec movoznavec folklorist pismennik gromadskij diyach Kirilo Studinskij muzichni diyachi Bogdan Antkiv Mihajlo Antkiv Zinovij Bogdan Antkiv psiholog pedagog akademik PAN Stepan Balej vijskovi diyachi generali S Zhidek P Kovalishin Volodimir Pasko gromadski diyachi Volodimir Grigorij Luka Garmatiyi pravnik derzhavnij diyach Yaroslav Davidovich gromadskij diyach publicist Yaroslav Demidas Narodnij deputat Ukrayini Vasil Derevlyanij pismenniki ta istoriki V yacheslav Budzinovskij Miron Korduba Bogdan Strocen prirodoznavec Mar yan Lomnickij arheolog mistectvoznavec istorik Igor Gereta poeti Stepan Alich Mokrij o Petro Gereta Levko Krupa Vasil Yarmush hudozhniki Antonij Yezerskij Hristina Kurica Cimmerman zhurnalisti Ganna Makuh Bogdan Novosyadlij Orest Glubish mistectvoznavec Oleg Smolyak istorik Yaroslav Stockij krayeznavci Bogdan Pindus Viktor Uniyat Volodimir Hanas geograf Ivan Teslya ta inshi prozhivali literaturoznavec folklorist etnograf bibliograf mistectvoznavec krayeznavec Petro Medvedik pismennicya gromadsko politichna diyachka Mariya Kuzemko politichnij diyach Yaroslav Stecko prozhivayut pedagog gromadskij diyach Mihajlo Mikolenko pismennik Petro Soroka pracyuvali i pracyuyut gospodarniki gromadski diyachi Boris Kosenko Sidyaga Vitalij Roman Vasil Kolomijchuk Vasil Diduh Stepan Kulik Oleg Karavanskij Volodimir Krupnickij Miroslav Kubant Igor Olijnik Ivan Chajkivskij gromadsko osvitnij diyach Bogdan Golovin perebuvali Bonni Bernstrem Leonid Kravchuk Dmitro Pavlichko Josip Slipij Les Tanyuk Volodislav Fedorovich Ivan Franko ta inshi Pam yatkiNa teritoriyi rajonu viyavleno arheologichni pam yatki serednogo ta piznogo paleolitu mezolitu tripilskoyi chernyahivskoyi visockoyi pshevorskoyi i davnoruskoyi kultur kulturi Luka Rajkovecka Noa zahidno podilskoyi grupi skifskogo chasu dobi bronzi rannoyi zaliznoyi dobi ta inshi U rajoni diyut zakazniki Chistilivskij ornitologichnij ta Seretskij gidrologichnij roztashovani poblizu m Ternopil mizh selami Chistiliv Velikij Glibochok ta Bila pam yatki prirodi miscevogo znachennya Nastasivskij dendrologichnij park Gidrologichni pam yatki prirodi miscevogo znachennya dzherela Dichkivske Ostrivske 5 Stupkivske ta inshi U rajoni ye dvi derev yani cerkvi Nazva naselenogo punktu Patron cerkvi Rik pobudoviTernopil Zarvanickoyi ikoni Materi Bozhoyi 2008 2009Josipivka svyatih Petra i Pavla 1910Primitki Obrali novogo golovu Ternopilskoyi rajonnoyi radi na YouTube Telekanal INTB 1 grudnya 2015 Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 15 chervnya 2020 roku 396 2020 rp Pro priznachennya Ya Matvijchuka golovoyu Ternopilskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Ternopilskoyi oblasti ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 16 lyutogo 2016 Zavod iz pererobki soyi sogodni vidkrili u seli Nastasiv Ternopilskogo rajonu na YouTube Telekompaniya TV 4 2016 15 veresnya Naselennya za stattyu ta vikom 2001 ukr Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 28 chervnya 2021 Ternopilska visha duhovna seminariya imeni Patriarha Josipa SlipogoPosilannyaTernopilskij rajon u sestrinskih VikiproyektahPortal Ternopilshina Temi u Vikidzherelah Ternopilskij rajon u Vikishovishi Zamki i Hrami Ukrayini Ternopilskij rajon Virshi ta pisni pro Ternopilskij rajonLiteraturaR Macelyuh Ternopilskij rajon Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 33 435 ISBN 978 966 528 279 2 Zborivskij rajon Ternopil Zbarazkij rajonKozivskij rajon Pidvolochiskij rajonTerebovlyanskij rajon