Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лозова́ — село в Україні, у Байковецькій сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Гніздечна, в центрі району.
| село Лозова | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Тернопільський район | ||||
| Громада | Байковецька сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | 612 | ||||
| Територія | 1.260 км² | ||||
| Густота населення | 515,08 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 47710 | ||||
| Телефонний код | +380 352 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°36′39″ пн. ш. 25°40′13″ сх. д. / 49.61083° пн. ш. 25.67028° сх. д.Координати: 49°36′39″ пн. ш. 25°40′13″ сх. д. / 49.61083° пн. ш. 25.67028° сх. д. | ||||
| Водойми | Гніздечна | ||||
| Відстань до обласного центру | 10 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 47711, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, с. Байківці, вул. Січових Стрільців, буд. 43 | ||||
| Карта | |||||
  Лозова | |||||
 Лозова | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
До 2015 року — центр Лозівської сільської ради, якій було підпорядковане село Курники. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Байковецької сільської громади.
Населення — 656 (2015).
У селі є телевежа висотою 256,01 м (1980). Поблизу Лозової ймовірно розташовувалося село Сабачиха.
Археологія
Поблизу Лозової виявлено археологічні пам'ятки трипільської та давньоруської культур.
Історія
Назва села походить від місця розташування — у лозах, верболозах. Перша письмова згадка припадає на 1463 рік, де описується поділ маєтності між збаразькими князями — Василієм, Семеном і Солтаном. Згідно з актом поділу село належало до Василія, а в другій половині XVI століття було власністю Олександра Збаразького.
У XVI століття поблизу села проходив польсько-литовський кордон і до кінця XIX століття біля Лозової і Шляхтинців зберігався прикордонний стовп, поділений на чотири частини: у верхній частині правої сторони було зображено голову вола, у нижній частині — однораменний хрест; у верхній частині лівої сторони — двораменний хрест, у нижній — будинок.
Поряд із селом проходив Кучманський шлях і ймовірно, що через часті напади татар село не змогло чисельно зростати. Зокрема, у наступній згадці про заселеність території на початку XVII століття подають дані, що село налічувало 41 будинків.
При головній дорозі стояла церква Святого Михайла, дах якої був вкритий гонтою, з окремою дзвіницею, яка збудована у 1656 році. Її ймовірно збудував один з князів Вишневецьких, який володів селом. Поряд був старий цвинтар. Зараз на цьому місці знаходиться сільрада та правління сільськогосподарського підприємства. Через дорогу на більш вищому місці у 1862 р., збудований костел св. Станіслава із дзвіницею, обгороджений кам'яним муром. З невідомих досі причин у 1917 році церква була розібрана.
До кінця XIX століття земельна власність належала графині Ол. Борковській, у 1910 році, — Володиславу Федоровичу — громадсько-політичному і культурно-просвітницькому діячеві.
У 1880 році в селі мешкало 745 осіб, з них 145 греко-католиків, 600 латинників. Попри те, розмовною мовою була українська. У селі були однокласна школа, фільварок, водяний млин, ставок і корчма.
У 1932 році працювала двокласна школа і млин, який вже був моторно-бензиновий.
У польському народному домі активно діяли осередки польських товариств: «Малопольське землеробне товариство», «Добровільна пожежна охорона», «Союз сільських господинь», «Товариства школи народної», «Союз стрільців». Особливий статус мала організація «Союз стрільців», що тероризувала українське населення села та навколишніх сіл. Власністю товариства землеробів була цегольня. Цікавий артефактом її діяльності є цегла з латинським логотипом «lozova», з якої збудовано народний дім, школу (1912 р.), деякі приватні будинки.
1 серпня 1934 року в рамках реформи було утворено гміну з центром в Лозовій, куди ввійшли: с. Байківці, с. Курники, с. Шляхтинці, с. Русанівка, с. Стегниківці.
З приходом радянської влади почалися репресії. 10 лютого 1940 року відбулось примусове виселення з села, що стосувалося польського населення (військових осадників, вартової охорони лісів і членів їх сімей), хоча туди потрапили й українці та змішані сім'ї. Внаслідок цього з Лозови депортували 98 осіб.
Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 24 уродженці села. В ОУН і УПА перебували, загинули та були репресовані радянською владою 15 осіб.
Трагічні були для лозівчан дні святкування католицького Різдва. В ніч з 28 на 29 грудня 1944 року в селі було вбито 106 осіб, здебільшого поляків за національністю. Деякі польські джерела вказують, що напад здійснила сотня УПА «Бурлаки», яка чотири дні перед тим провела таку акцію у селі Ігровиця. Згідно зі спогадами офіцера КДБ Дмитра Чернігівського, цю акцію провів підрозділ НКВС, переодягнений на бандерівців. В користь цього твердження є такі факти: нападники розмовляли російською мовою; у селі тоді відбувся бій між цією так званою «сотнею» та базою «стрибків». Через кілька годин прибув бронепоїзд, який обстріляв село. Цікаво, що під час цього бою втрат з обох сторін не було. Стає очевидним, що НКВС використав назву легендарної сотні «Бурлаки», щоб очорнити українську визвольну боротьбу в особі ОУН і УПА та зіткнути у збройному протистоянні український та польський народи. 31 грудня відбулося поховання лозівчан у братській могилі.
Протягом першої половини 1945 року ті, хто вважав себе за поляка, виїхали до Польщі, оскільки ознакою національності вважалося римо-католицьке віросповідання, хоча багато з них не знали польської мови та спілкувалися українською. На їх місце прибули українці, депортовані з етнічних земель, які внаслідок офіційної домовленості між СРСР та Польщею, відійшли останній. Це були українці з Грубешівського, Любачівського, Рава-Руського, Сяноцького, Сокальського, Ярославського та Томашівського повітів.
8 червня 1947 року в селі Лозова допитано та побито емгебістами учнів 4-го класу, які ніби то написали кличі проти Сталіна на залізничному мості. 5 липня 1947 року відбувся бій між групою більшовиків та чотирма повстанцями. 10 серпня 1947 року в селі МДБ кількістю 150 осіб провели велику облаву, під час якої викидали з горищ та стодол усе збіжжя та солому.
у 1948 році костел став функціонувати як церква, яку у 1960-х роках закрили, зробивши склад для колгоспних потреб. Проте і після цього комуністичне керівництво району не зупинилось. У 1975 року величну будівлю костелу (церкви) зруйнували як таку, що не має архітектурного та історичного значення. До цього не в останню чергу мали відношення дехто із господарників, яких «благословило» на це районне керівництво. Згадкою і єдиним пам'ятником залишились каштани, що колись росли біля храму. Одночасно зникли фігури, що були звезені на шляхтинецький цвинтар, як непотріб.
У 1980 році в Лозовій збудували телевежу висотою 256 м.
На місці церкви (костелу), у 1987 році, збудували середню школу, а поряд у 1999 році церкву святих Петра і Павла. Встановлено пам'ятний хрест для захисту від стихійних лих.
11 лютого 1990 року в селі створений осередок Народного руху України, за ініціативи якого був створений оргкомітет по будівництву церкви та відновлена фігура Божої матері біля залізничної зупинки.
18 червня 1995 року відбулось перезахоронення із сотні вояків «Бурлаки», які загинули навесні 1945 року у шляхтинецькому лісі в бою з каральним загоном. Їх виявили на обійсті Андрія Мацка.
Символіка
Рішення сесій сільської ради №8/6/11 «Про затвердження офіційної символіки Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та Положення про зміст, опис Гербів, Прапорів Байковецької територіальної громади, сіл Байковецької територіальної громади та порядок їх використання» від 26.02.2021 [ 24 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Герб
Щит розділений вертикально на три частини: дві вузькі білі по краях і основна червона посередині. На білих смугах розміщено гілки лози, у центрі основні елементи гербу Корибут: на червоному полі золотий півмісяць рогами додолу з золотою 6-променевою зіркою під ним; на півмісяць спирається золотий хрест з перехрещеними боковими та верхнім кінцями. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша написи «ЛОЗОВА» і «1463».
Прапор
Квадратне полотнище, яке складається з трьох частин, які повторюють кольори, пропорції та елементи Герба
Тлумачення символіки
Основні елементи використаної символіки взяті з герба Корибут, до якого належав перший відомий власник села Василь Збаразький. Лоза символізує місце, на якому виникло село.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 666 осіб, з яких 315 чоловіків та 351 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 649 осіб.
Станом на 19 жовтня 2023 року у селі проживає 608 жителів.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,85 % |
| болгарська | 0,15 % |
Символіка
Попередній герб та прапор були затверджені 21 грудня 2017р. рішенням №496 XXVIII сесії сільської ради VII скликання.Автор — С. Ткачов.
Сучасна символіка села була затверджена. рішенням сесії сільської ради.26 лютого 2021 року
Герб
Щит розділений вертикально на три частини: дві вузькі білі по краях і основна червона посередині. На білих смугах розміщено гілки лози, у центрі основні елементи гербу Корибут: на червоному полі золотий півмісяць рогами додолу з золотою 6-променевою зіркою під ним; на півмісяць спирається золотий хрест з перехрещеними боковими та верхнім кінцями. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша написи «ЛОЗОВА» і «1463».
Прапор
Квадратне полотнище, яке складається з трьох частин, які повторюють кольори, пропорції та елементи Герба
Тлумачення символіки
Основні елементи використаної символіки взяті з герба Корибут, до якого належав перший відомий власник села Василь Збаразький. Лоза символізує місце, на якому виникло село.
Пам'ятки
- церква святих верховних апостолів Петра і Павла (1999, мурована).
Встановлено пам'ятний хрест для захисту від стихійних лих.
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа I-III ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, ветеринарна дільниця.
23 грудня 2017 року «Програма USAID Ukraine» відкрила першу сільську автоматизовану обсерваторію у Байковецькій об'єднаній громаді. В селі Лозова оснастили опорну школу астрономічним спорядженням. Завдяки потужному телескопу, планетарію та спеціальному комп'ютерному забезпеченню школярі та дорослі зможуть побачити космос зблизька. Окрім шкільних занять, астрономічний гурток мають можливість відвідувати близько 30 дітей з усієї громади. При цьому, приймати у себе охочих дітей тут готові із Тернополя та сусідніх областей.
Відомі люди
Народилися
- поет, перекладач, інженер-конструктор — Володимир Кирилович Дячун (1947),
- громадсько-політичний діяч і педагог А. Костик (1954),
- керівник с/г підприємства Н. Янкевич (1967),
- засновник осередку НРУ та перший голова ТОО «Тризуб» імені С. Бандери, краєзнавець — Олег Стефанишин (1968),
- польський художник М. Стронський (1892—1977);
Працювали
- пастирював - український громадсько-політичний, культурний діяч та етнограф Григорій Барвінський;
- релігійний діяч та літератор — Олександр Малицький;
- український історик, гром.-освіт. діяч - Богдан Головин;
- археолог і краєзнавець ;
- перебували поет Маврицій Гославський;
- пастор української лютеранської церкви, викладач Вісконтського університету та меценат (подарував школі комп'ютери у 1989 р,) Ярослав Шепелявець;
- народний депутат України 2-го скликання Роман Купер.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- . Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- . bsr1653.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 24 жовтня 2021. Процитовано 13 жовтня 2021.
- Перша в Україні сільська шкільна обсерваторія запрацювала на Тернопільщині [ 24 грудня 2017 у Wayback Machine.] // День, 24 грудня 2017
Джерела
- Бігус М., Мельничук Б. Лозова // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 386—387. — .
Література
- Стефанишин О. М. «Археологічні пам'ятки басейну р. Гніздичної», — Київ, 1994.,(Збірник матеріалів першої Всеукраїнської студентської конференції Фонду Тараса Шевченка).
- «Шляхами Золотого Поділля», — Філадельфія, 1983.
- Теодорович П. И. «Историко — статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии». — Почаев.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lozova selo v Ukrayini u Bajkoveckij silskij gromadi Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Roztashovane na richci Gnizdechna v centri rajonu selo LozovaGerb Lozovoyi Ternopilskij rajon Prapor Lozovoyi Ternopilskij rajon Viglyad na selo z pagorba LozovaViglyad na selo z pagorba LozovaKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Ternopilskij rajonGromada Bajkovecka silska gromadaOsnovni daniNaselennya 612Teritoriya 1 260 km Gustota naselennya 515 08 osib km Poshtovij indeks 47710Telefonnij kod 380 352Geografichni daniGeografichni koordinati 49 36 39 pn sh 25 40 13 sh d 49 61083 pn sh 25 67028 sh d 49 61083 25 67028 Koordinati 49 36 39 pn sh 25 40 13 sh d 49 61083 pn sh 25 67028 sh d 49 61083 25 67028Vodojmi GnizdechnaVidstan do oblasnogo centru 10 kmMisceva vladaAdresa radi 47711 Ternopilska obl Ternopilskij r n s Bajkivci vul Sichovih Strilciv bud 43KartaLozovaLozovaMapa Lozova u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Lozova znachennya Televezha u s LozovaDorozhnij znak pri vyizdi v seloViglyad na selo z pagorbaCerkva Svyatih Verhovnih Apostoliv Petra i Pavla Do 2015 roku centr Lozivskoyi silskoyi radi yakij bulo pidporyadkovane selo Kurniki Vid veresnya 2015 roku vvijshlo u sklad Bajkoveckoyi silskoyi gromadi Naselennya 656 2015 U seli ye televezha visotoyu 256 01 m 1980 Poblizu Lozovoyi jmovirno roztashovuvalosya selo Sabachiha ArheologiyaPoblizu Lozovoyi viyavleno arheologichni pam yatki tripilskoyi ta davnoruskoyi kultur IstoriyaNazva sela pohodit vid miscya roztashuvannya u lozah verbolozah Persha pismova zgadka pripadaye na 1463 rik de opisuyetsya podil mayetnosti mizh zbarazkimi knyazyami Vasiliyem Semenom i Soltanom Zgidno z aktom podilu selo nalezhalo do Vasiliya a v drugij polovini XVI stolittya bulo vlasnistyu Oleksandra Zbarazkogo U XVI stolittya poblizu sela prohodiv polsko litovskij kordon i do kincya XIX stolittya bilya Lozovoyi i Shlyahtinciv zberigavsya prikordonnij stovp podilenij na chotiri chastini u verhnij chastini pravoyi storoni bulo zobrazheno golovu vola u nizhnij chastini odnoramennij hrest u verhnij chastini livoyi storoni dvoramennij hrest u nizhnij budinok Poryad iz selom prohodiv Kuchmanskij shlyah i jmovirno sho cherez chasti napadi tatar selo ne zmoglo chiselno zrostati Zokrema u nastupnij zgadci pro zaselenist teritoriyi na pochatku XVII stolittya podayut dani sho selo nalichuvalo 41 budinkiv Pri golovnij dorozi stoyala cerkva Svyatogo Mihajla dah yakoyi buv vkritij gontoyu z okremoyu dzviniceyu yaka zbudovana u 1656 roci Yiyi jmovirno zbuduvav odin z knyaziv Vishneveckih yakij volodiv selom Poryad buv starij cvintar Zaraz na comu misci znahoditsya silrada ta pravlinnya silskogospodarskogo pidpriyemstva Cherez dorogu na bilsh vishomu misci u 1862 r zbudovanij kostel sv Stanislava iz dzviniceyu obgorodzhenij kam yanim murom Z nevidomih dosi prichin u 1917 roci cerkva bula rozibrana Do kincya XIX stolittya zemelna vlasnist nalezhala grafini Ol Borkovskij u 1910 roci Volodislavu Fedorovichu gromadsko politichnomu i kulturno prosvitnickomu diyachevi U 1880 roci v seli meshkalo 745 osib z nih 145 greko katolikiv 600 latinnikiv Popri te rozmovnoyu movoyu bula ukrayinska U seli buli odnoklasna shkola filvarok vodyanij mlin stavok i korchma U 1932 roci pracyuvala dvoklasna shkola i mlin yakij vzhe buv motorno benzinovij U polskomu narodnomu domi aktivno diyali oseredki polskih tovaristv Malopolske zemlerobne tovaristvo Dobrovilna pozhezhna ohorona Soyuz silskih gospodin Tovaristva shkoli narodnoyi Soyuz strilciv Osoblivij status mala organizaciya Soyuz strilciv sho terorizuvala ukrayinske naselennya sela ta navkolishnih sil Vlasnistyu tovaristva zemlerobiv bula cegolnya Cikavij artefaktom yiyi diyalnosti ye cegla z latinskim logotipom lozova z yakoyi zbudovano narodnij dim shkolu 1912 r deyaki privatni budinki 1 serpnya 1934 roku v ramkah reformi bulo utvoreno gminu z centrom v Lozovij kudi vvijshli s Bajkivci s Kurniki s Shlyahtinci s Rusanivka s Stegnikivci Z prihodom radyanskoyi vladi pochalisya represiyi 10 lyutogo 1940 roku vidbulos primusove viselennya z sela sho stosuvalosya polskogo naselennya vijskovih osadnikiv vartovoyi ohoroni lisiv i chleniv yih simej hocha tudi potrapili j ukrayinci ta zmishani sim yi Vnaslidok cogo z Lozovi deportuvali 98 osib Pid chas nimecko radyanskoyi vijni v Chervonij armiyi zaginuli abo propali bezvisti 24 urodzhenci sela V OUN i UPA perebuvali zaginuli ta buli represovani radyanskoyu vladoyu 15 osib Tragichni buli dlya lozivchan dni svyatkuvannya katolickogo Rizdva V nich z 28 na 29 grudnya 1944 roku v seli bulo vbito 106 osib zdebilshogo polyakiv za nacionalnistyu Deyaki polski dzherela vkazuyut sho napad zdijsnila sotnya UPA Burlaki yaka chotiri dni pered tim provela taku akciyu u seli Igrovicya Zgidno zi spogadami oficera KDB Dmitra Chernigivskogo cyu akciyu proviv pidrozdil NKVS pereodyagnenij na banderivciv V korist cogo tverdzhennya ye taki fakti napadniki rozmovlyali rosijskoyu movoyu u seli todi vidbuvsya bij mizh ciyeyu tak zvanoyu sotneyu ta bazoyu stribkiv Cherez kilka godin pribuv bronepoyizd yakij obstrilyav selo Cikavo sho pid chas cogo boyu vtrat z oboh storin ne bulo Staye ochevidnim sho NKVS vikoristav nazvu legendarnoyi sotni Burlaki shob ochorniti ukrayinsku vizvolnu borotbu v osobi OUN i UPA ta zitknuti u zbrojnomu protistoyanni ukrayinskij ta polskij narodi 31 grudnya vidbulosya pohovannya lozivchan u bratskij mogili Protyagom pershoyi polovini 1945 roku ti hto vvazhav sebe za polyaka viyihali do Polshi oskilki oznakoyu nacionalnosti vvazhalosya rimo katolicke virospovidannya hocha bagato z nih ne znali polskoyi movi ta spilkuvalisya ukrayinskoyu Na yih misce pribuli ukrayinci deportovani z etnichnih zemel yaki vnaslidok oficijnoyi domovlenosti mizh SRSR ta Polsheyu vidijshli ostannij Ce buli ukrayinci z Grubeshivskogo Lyubachivskogo Rava Ruskogo Syanockogo Sokalskogo Yaroslavskogo ta Tomashivskogo povitiv 8 chervnya 1947 roku v seli Lozova dopitano ta pobito emgebistami uchniv 4 go klasu yaki nibi to napisali klichi proti Stalina na zaliznichnomu mosti 5 lipnya 1947 roku vidbuvsya bij mizh grupoyu bilshovikiv ta chotirma povstancyami 10 serpnya 1947 roku v seli MDB kilkistyu 150 osib proveli veliku oblavu pid chas yakoyi vikidali z gorish ta stodol use zbizhzhya ta solomu u 1948 roci kostel stav funkcionuvati yak cerkva yaku u 1960 h rokah zakrili zrobivshi sklad dlya kolgospnih potreb Prote i pislya cogo komunistichne kerivnictvo rajonu ne zupinilos U 1975 roku velichnu budivlyu kostelu cerkvi zrujnuvali yak taku sho ne maye arhitekturnogo ta istorichnogo znachennya Do cogo ne v ostannyu chergu mali vidnoshennya dehto iz gospodarnikiv yakih blagoslovilo na ce rajonne kerivnictvo Zgadkoyu i yedinim pam yatnikom zalishilis kashtani sho kolis rosli bilya hramu Odnochasno znikli figuri sho buli zvezeni na shlyahtineckij cvintar yak nepotrib U 1980 roci v Lozovij zbuduvali televezhu visotoyu 256 m Na misci cerkvi kostelu u 1987 roci zbuduvali serednyu shkolu a poryad u 1999 roci cerkvu svyatih Petra i Pavla Vstanovleno pam yatnij hrest dlya zahistu vid stihijnih lih 11 lyutogo 1990 roku v seli stvorenij oseredok Narodnogo ruhu Ukrayini za iniciativi yakogo buv stvorenij orgkomitet po budivnictvu cerkvi ta vidnovlena figura Bozhoyi materi bilya zaliznichnoyi zupinki 18 chervnya 1995 roku vidbulos perezahoronennya iz sotni voyakiv Burlaki yaki zaginuli navesni 1945 roku u shlyahtineckomu lisi v boyu z karalnim zagonom Yih viyavili na obijsti Andriya Macka SimvolikaRishennya sesij silskoyi radi 8 6 11 Pro zatverdzhennya oficijnoyi simvoliki Bajkoveckoyi teritorialnoyi gromadi sil Bajkoveckoyi teritorialnoyi gromadi ta Polozhennya pro zmist opis Gerbiv Praporiv Bajkoveckoyi teritorialnoyi gromadi sil Bajkoveckoyi teritorialnoyi gromadi ta poryadok yih vikoristannya vid 26 02 2021 24 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Gerb Shit rozdilenij vertikalno na tri chastini dvi vuzki bili po krayah i osnovna chervona poseredini Na bilih smugah rozmisheno gilki lozi u centri osnovni elementi gerbu Koribut na chervonomu poli zolotij pivmisyac rogami dodolu z zolotoyu 6 promenevoyu zirkoyu pid nim na pivmisyac spirayetsya zolotij hrest z perehreshenimi bokovimi ta verhnim kincyami Shit vpisanij v dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Unizu kartusha napisi LOZOVA i 1463 Prapor Kvadratne polotnishe yake skladayetsya z troh chastin yaki povtoryuyut kolori proporciyi ta elementi Gerba Tlumachennya simvoliki Osnovni elementi vikoristanoyi simvoliki vzyati z gerba Koribut do yakogo nalezhav pershij vidomij vlasnik sela Vasil Zbarazkij Loza simvolizuye misce na yakomu viniklo selo NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 666 osib z yakih 315 cholovikiv ta 351 zhinka Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 649 osib Stanom na 19 zhovtnya 2023 roku u seli prozhivaye 608 zhiteliv Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 85 bolgarska 0 15 SimvolikaPoperednij gerb ta prapor buli zatverdzheni 21 grudnya 2017r rishennyam 496 XXVIII sesiyi silskoyi radi VII sklikannya Avtor S Tkachov Suchasna simvolika sela bula zatverdzhena rishennyam sesiyi silskoyi radi 26 lyutogo 2021 roku Gerb Shit rozdilenij vertikalno na tri chastini dvi vuzki bili po krayah i osnovna chervona poseredini Na bilih smugah rozmisheno gilki lozi u centri osnovni elementi gerbu Koribut na chervonomu poli zolotij pivmisyac rogami dodolu z zolotoyu 6 promenevoyu zirkoyu pid nim na pivmisyac spirayetsya zolotij hrest z perehreshenimi bokovimi ta verhnim kincyami Shit vpisanij v dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Unizu kartusha napisi LOZOVA i 1463 Prapor Kvadratne polotnishe yake skladayetsya z troh chastin yaki povtoryuyut kolori proporciyi ta elementi Gerba Tlumachennya simvoliki Osnovni elementi vikoristanoyi simvoliki vzyati z gerba Koribut do yakogo nalezhav pershij vidomij vlasnik sela Vasil Zbarazkij Loza simvolizuye misce na yakomu viniklo selo Pam yatkicerkva svyatih verhovnih apostoliv Petra i Pavla 1999 murovana Vstanovleno pam yatnij hrest dlya zahistu vid stihijnih lih Socialna sferaDiyut zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Budinok kulturi biblioteka FAP veterinarna dilnicya 23 grudnya 2017 roku Programa USAID Ukraine vidkrila pershu silsku avtomatizovanu observatoriyu u Bajkoveckij ob yednanij gromadi V seli Lozova osnastili opornu shkolu astronomichnim sporyadzhennyam Zavdyaki potuzhnomu teleskopu planetariyu ta specialnomu komp yuternomu zabezpechennyu shkolyari ta dorosli zmozhut pobachiti kosmos zblizka Okrim shkilnih zanyat astronomichnij gurtok mayut mozhlivist vidviduvati blizko 30 ditej z usiyeyi gromadi Pri comu prijmati u sebe ohochih ditej tut gotovi iz Ternopolya ta susidnih oblastej Vidomi lyudiNarodilisya poet perekladach inzhener konstruktor Volodimir Kirilovich Dyachun 1947 gromadsko politichnij diyach i pedagog A Kostik 1954 kerivnik s g pidpriyemstva N Yankevich 1967 zasnovnik oseredku NRU ta pershij golova TOO Trizub imeni S Banderi krayeznavec Oleg Stefanishin 1968 polskij hudozhnik M Stronskij 1892 1977 Pracyuvali pastiryuvav ukrayinskij gromadsko politichnij kulturnij diyach ta etnograf Grigorij Barvinskij religijnij diyach ta literator Oleksandr Malickij ukrayinskij istorik grom osvit diyach Bogdan Golovin arheolog i krayeznavec perebuvali poet Mavricij Goslavskij pastor ukrayinskoyi lyuteranskoyi cerkvi vikladach Viskontskogo universitetu ta mecenat podaruvav shkoli komp yuteri u 1989 r Yaroslav Shepelyavec narodnij deputat Ukrayini 2 go sklikannya Roman Kuper PrimitkiKilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Ternopilska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Ternopilska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 28 sichnya 2019 Procitovano 28 sichnya 2019 bsr1653 gov ua ua Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2021 Procitovano 13 zhovtnya 2021 Persha v Ukrayini silska shkilna observatoriya zapracyuvala na Ternopilshini 24 grudnya 2017 u Wayback Machine Den 24 grudnya 2017DzherelaPortal Ternopilshina Bigus M Melnichuk B Lozova Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 386 387 ISBN 966 528 199 2 LiteraturaStefanishin O M Arheologichni pam yatki basejnu r Gnizdichnoyi Kiyiv 1994 Zbirnik materialiv pershoyi Vseukrayinskoyi studentskoyi konferenciyi Fondu Tarasa Shevchenka Shlyahami Zolotogo Podillya Filadelfiya 1983 Teodorovich P I Istoriko statisticheskoe opisanie cerkvej i prihodov Volynskoj eparhii Pochaev