Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Регіна Резник 30 серпня 1922 8 серпня 2013 американська оперна співачка яка мала активну міжнародну кар єру що тривала п

Регіна Резник

Регіна Резник

Регіна Резник (30 серпня 1922 — 8 серпня 2013) — американська оперна співачка, яка мала активну міжнародну кар'єру, що тривала п'ять десятиліть. Вона розпочала свою кар'єру як сопрано 1942 року, а незабаром почала тривалі і плідні стосунки з Метрополітен-оперою, які тривали з 1944 по 1983 рік. За порадою диригента Клеменса Крауса, вона почала перекваліфікувати свій голос у меццо-сопрано репертуар 1953 року, а до 1956 року повністю вилучила сопранову літературу зі свого репертуару.

Регіна Резник
англ. Regina Resnik
image
Народилася30 серпня 1922(1922-08-30)[2][1][…] або 30 серпня 1924(1924-08-30)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
Померла8 серпня 2013(2013-08-08)[1] або 9 серпня 2013(2013-08-09)[2]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
Країнаimage США
Діяльністьмузикантка, оперна співачка, музична педагогиня, opera director, педагог
Галузьопера[5] і d[5]
Alma materГантерський коледж, d і d
Знання мованглійська[5]
Роки активностіз 1942
Жанропера
У шлюбі зd
Дітиd
IMDbID 1377921

Хоча Метрополітен-опера була художньою домівкою Резник, вона регулярно працювала запрошеним виконавцем з іншими великими американськими оперними компаніями та з провідними європейськими оперними театрами, включаючи «Ла Скала», Паризьку оперу, Лондонську Королівську оперу, Оперу Сан-Франциско та Віденську оперу. Після середини 1980-х її виконавська кар'єра перейшла від опери до музичного театру.

Окрім виступів, Резник працювала режисером у кількох європейських оперних театрах протягом 1970-х та 1980-х років, як правило, у співпраці зі своїм чоловіком, сценографом та дизайнером костюмів Арбітом Блатасом. Вона також активно працювала як викладач голосу, викладаючи на факультетах голосу в декількох музичних консерваторіях, включаючи Джульярдську школу.

Ранні роки життя та освіта

Регіна Ресник народилася в Бронксі, штат Нью-Йорк, 30 серпня 1922 року у родині бідних українських єврейських іммігрантів, які щойно прибули до Нью-Йорка. У віці 10 років вона зголосилася заспівати соло на концерті у своїй місцевій школі. У віці 13 років вона взяла свої перші уроки у Розалі Міллер, а незабаром після цього виграла 10 доларів, виступаючи в Аматорській годині майора Бовса на громадському радіо.

Обдарована академічно, Резник перестрибнула кілька шкільних класів. Вона відвідувала молодшу середню школу Германа Ріддера, а потім середню школу Джеймса Монро в Бронксі, де вона отримала перший досвід виступу на сцені, співаючи провідні ролі в шкільних постановках оперет та виступаючи в «хоровому клубі» своєї школи. Резник казала, що «усвідомленням свого голосу я зобов'язана системі школ Нью-Йорка». Закінчивши середню школу 1938 року, вона вчилася співу у Джузеппе Данізе в Коледжі Гантера, де 1942 року здобула ступінь бакалавра музики

Виконавча кар'єра

Резник дебютувала у професійному співі у віці 22 років 27 жовтня 1942 року, виступаючи з декламацією художніх пісень у Бруклінській музичній академії . Всього через два місяці вона дебютувала у професійній опері з Новою оперною компанією Фріца Буша в Бродвейському театрі на Манхеттені в ролі Леді Макбет у " Макбет " Джузеппе Верді з Джесс Уолтерс у головній ролі. У лютому та березні 1943 року вона співала партію Леонори у «Фіделіо», та Мікаели — у « Кармен» в Палаціо де Беллас Артс у Мехіко під керівництвом Еріха Клейбера . Навесні 1944 року вона грала Фраскіту і Мікаелу у «Кармен» Жоржа Бізе в першому сезоні Нью-Йоркської опери (NYCO) з Дузоліною Джанніні у головній ролі. Цього сезону її також бачили в Нью-Йорку як Сантуццу у постановці «Сільська честь» Масканьї.

У квітні 1944 року Резник виграла ефірне прослуховування Metropolitan Opera і їй запропонували контракт з цією компанією на сезон 1944/45 рр. Її дебют у «Метрополітен» був подвійно драматичним — з повідомленням лише за один день вона замінила 6 грудня 1944 року Зинку Миланову в ролі Леонори в опері «Трубадур» за яку отримала визнання громадськості, а критики відзначали, що вся голосова «віртуозність» та її сценічна присутність були дуже вражаючі. Протягом наступного десятиліття, вона виконала партії двадцяти героїнь: Донни Ельвіри і Донни Анни («Дон Жуан»), «Фіделіо», Зіглінди («Валькірія»), Гудрун («Загибель богів»), Хрісофеміди («Електра»), Розалінди і Еболі («Дон Карлос»), в «Аїдї», Еліс Форд («Фальстаф»), у «Тосці», «Мадам Баттерфляй» і Мюзетти («Богема»). Вона була першою Елен Орфорд у творі «Пітер Граймс» і грала Далілу у світовій прем'єрі «Воїн» Бернарда Роджерса. Потім вона також почала тривалу співпрацю з оперою Сан-Франциско. За голосом вона мала драматичне сопрано, і її порівнювали з Розою Понселле. У ці роки її викладачем була Розалі Міллер; вона співпрацювала з легендарними диригентами Отто Клемперерером, Бруно Вальтером, Джорджем Селлом, Фріцем Рейнером, Вільямом Штайнбергом та Еріхом Ляйнсдорфом.

У 1953 році вона грала Зіглінду на Байройтському театрі, і диригент Клеменс Краус фактично передбачив її майбутнє, припустивши, що її голос насправді є меццо-сопрано. Незважаючи на великий успіх як сопрано, вона розуміла, що її голос постійно темніє в кольорах. У 1955 році вона розпочала рік перенавчання із відомим баритоном Джузеппе Данісе. Першими двома її ролями у іншому тембрі стали Амнеріс у «Аїді» та Лора у «Джоконді». 15 лютого 1956 року вона дебютувала у Метрополітен як меццо-сопрано у блискучому образі Марини в «Борисі Годунові» під керівництвом Дімітріса Мітропулоса. Жовтень 1957 року став початком довгої кар'єри в Лондоні у Королівському оперному театрі. Її дебют у ролі Кармен був успішним, і з часом там її почули як Амнеріс («Аїда»), Марину («Борис Годунов»), Ульріку («Бал-маскарад»), Медсестру у «Жінка без тіні» та Стару Пріоресу в «Діалогах Кармеліток». У постановці «Фальстаф» Дзеффіреллі–Джуліні, її Місіс Квіклі стала зразком для цієї ролі. Кармен, Клитемнестра («Електра»), Місіс Квіклі та Винова краля (Винова краля) стали її фірмовими партіями.

Бездоганно співаючи шістьма мовами, Резник перетнула стилістичні межі від класики до романтики, вагнерійської до сучасної. З плином років Резник розвила стійку мережу міжнародних вистав: Ла Скала, Театр ла Феніче, Опера Гарньє, Зальцбург, Неаполь, Відень, Лісабон, Мадрид, Буенос-Айрес, Мюнхен, Берлін, Брюссель, Марсель, Штутгарт, Гамбург, Чикаго, Единбург, Сантьяго та повернення в Байройт.

Однак Метрополітен залишився її базою, і серед її тріумфів були нові постановки опер «Електра» (з Бірґіт Нільссон і Леоні Рисанек) і «Винова краля». Поза Метрополітен вона з'явилася у роботах Пуленка (Стара Пріореса в «Діалогах кармеліток»), Менотті («Медіум»), Готфріда фон Ейнема («Гостина старої дами»), Волтона («Ведмідь»), Вайля («Підйом і падіння міста Махагонні»), Бріттена («Згвалтування Лукреції» — як Жіночий Хор, так і Лукреція) та Барбера (її Баронеса у «Ванессі»).  

Вона записала всі свої основні ролі: Кармен (Томас Шипперс), Клітемнестра (Георг Шолті), Місіс Квіклі (Леонард Бернстайн), Орловський (Герберт фон Караян), Графиня «Винова краля» (Мстислав Ростропович) і Зіглінда (Клеменс Краус), серед багатьох інших. Вона стала єдиною співачкою в оперній історії, яка співала головні ролі і сопрано, і меццо-сопрано у більшій частині свого репертуару. У США та Канаді вона також виступала у незліченних регіональних компаніях. З 1971 р. по 1981 р. вона відзначилася як режисер сцени, де дизайнером був Арбіт Блатас, художник і скульптор, який народився в Литві. «Кармен» (Гамбург; який став фільмом «Мрія і доля»), «Фальстаф» (Венеція, Варшава, Мадрид, Лісабон), «Винова краля» (Ванкувер, Сідней), «Медіум» і «Ведмідь» (Лісабон), «Електра» (Венеція, Страсбург, Лісабон) та «Саломея» (Лісабон, Грац). 

У 1987 році Резник здійснила перехід до американського музичного театру як співаюча актриса. Її місіс Шнайдер у «Кабаре» на Бродвеї принесла їй номінацію на Тоні, а її мадам Армфельдт («Маленька нічна музика») в Лінкольн-центрі принесла їй номінацію Drama Desk у 1991 році. 

Резник померла у віці 90 років від інсульту на Манхеттені.

Викладацька кар'єра

Резник десять років була викладачем майстер-класів в Метрополітен-опері, в Моцартеумі (Зальцбург), Канадській оперній компанії (Торонто), Опері Сан-Франциско, Оперній студії Опери Бастилії в Парижі, Музичному інституті Кертіса та Джульярдській школі. Вона була головним викладачем в оперному відділі Школи музики Маннеса і відповідала за підготовку «Богеми», «Чарівної флейти», «Дон Жуана», «Il tabarro», «Джанні Скікі», «Одруження Фігаро» та «Діалогів кармеліток». В Італії вона була магістром-викладачем вокальних студій в Магістерському кампусі Ка Зенебіо у Тревізо та музичним директором Eurobottega, унікальної програми для молодих співаків Європейського Союзу зі штаб-квартирою у Венеції та Тревізо. Відома нині концертна серія «Regina Resnik Presents» стала частиною американської музичної сцени; її останньою постановкою став великий портрет єврейського музичного досвіду з трьох частин під назвою «Кольори діаспори». Задуманий її сином, Майклом Філіпом Девісом, і відрежисований самою Резник, це було «калейдоскопом єврейської класичної пісні»; телеверсія була показана на CUNY TV і всі три концерти також були видані на DVD у вересні 2011 року на vaimusic.com (VAI 4540).

Нагороди та відзнаки

Святкування її кар'єри розпочалось у Нью-Йорку, коли було оголошено «День Регіни Резник». Вона отримала нагороду Лоуренса Тіббетта від Американської гільдії музичних виконавців та спеціальне вшанування від Лінкольн-центру. Місто Венеція вшанувало її 50-річчя особливою подією. 60-річчя її кар'єри відзначила Гільдія Метрополітен-опери в Лінкольн-центрі в Нью-Йорку.

Гантерський коледж присвоїв їй почесний ступінь доктора гуманістичних листів, а в 2007 році консерваторія Нової Англії нагородила її ступенем доктором музики. Вона працювала довіреною особою Фонду Гантера та членом журі премії Пібоді для радіо і телебачення. Вона також була членом Ради директорів Гільдії Метрополітен-опери та Ради радників CUNY TV. 

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #131911368 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. The International Who's Who of Women 2006 — Routledge, 2005. —
    d:Track:Q88012245d:Track:Q1508259
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. Ann Howard (26 серпня 2013). Regina Resnik. The Daily Telegraph.
  7. (12 серпня 2013). Obituary: Regina Resnik. The Guardian.
  8. Victoria Etnier Villamil (2004). From Johnson's Kids to Lemonade Opera: The American Classical Singer Comes of Age. University Press of New England. с. 123. ISBN .
  9. Bradley, Betsy (11 грудня 1990). (PDF). Landmarks Preservation Commission. с. 10. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 20 березня 2021.
  10. 4 New York Singers Receive Metropolitan Opera Contracts (PDF). The New York Times. 10 квітня 1944. с. 21.
  11. Full Brooklyn Singer (PDF). The New York Times. 11 жовтня 1942. с. 206.
  12. (6 грудня 1942). Regina Resnik Heard In Verdi's Macbeth (PDF). The New York Times. с. 78.
  13. Adam Wasserman (November 2013). Obituaries: Regina Resnik. . Т. 77, № 5.
  14. Girl, 17, Is Winner In Opera Auditions. The New York Times. 15 березня 1943. с. 15.
  15. M.A.S. (2 травня 1944). Gianni Is Heard As Carmen Here (PDF). The New York Times. с. 14.
  16. Noel Straus (8 травня 1944). Resnik A Success In Santuzza Role (PDF). с. 15.
  17. Fred Plotkin (12 серпня 2013). Remembering Regina Resnik. .
  18. John Briggs (1 січня 1959). Regina Resnik sings role of Orlofski. The New York Times.
  19. Regina Resnik Hailed for 25 Years at Met. The New York Times. 21 червня 1970.
  20. Carmen is sung by Regina Resnik. The New York Times. 10 липня 1965.
  21. «Regina Resnik, Metropolitan Opera Star, Dies at 90» by William Yardley, The New York Times, August 9, 2013
  22. «George Foster Peabody Awards Board Members» [ 2019-05-10 у Wayback Machine.] by Wes Unruh, November 1, 2014, Peabody Awards

Подальше читання

  • Rosenthal, H. and Warrack, J. (eds.), «Resnik, Regina», The Concise Oxford Dictionary of Opera, 2nd Edition, Oxford University Press, 1979. p. 413

Посилання

  • Regina Resnik papers, 1934—2013 (особисті документи Резник) на Музичного відділу «New York Public Library for the Performing Arts»
  • Interview with Regina Resnik by Bruce Duffie, March 16, 1987
  • GETO — Documentary film produced by Regina Resnik and Michael Philip Davis

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Regina Reznik 30 serpnya 1922 8 serpnya 2013 amerikanska operna spivachka yaka mala aktivnu mizhnarodnu kar yeru sho trivala p yat desyatilit Vona rozpochala svoyu kar yeru yak soprano 1942 roku a nezabarom pochala trivali i plidni stosunki z Metropoliten operoyu yaki trivali z 1944 po 1983 rik Za poradoyu dirigenta Klemensa Krausa vona pochala perekvalifikuvati svij golos u mecco soprano repertuar 1953 roku a do 1956 roku povnistyu viluchila sopranovu literaturu zi svogo repertuaru Regina Reznikangl Regina ResnikNarodilasya30 serpnya 1922 1922 08 30 2 1 abo 30 serpnya 1924 1924 08 30 Nyu Jork Nyu Jork SShA 2 Pomerla8 serpnya 2013 2013 08 08 1 abo 9 serpnya 2013 2013 08 09 2 Nyu Jork Nyu Jork SShA 2 Krayina SShADiyalnistmuzikantka operna spivachka muzichna pedagoginya opera director pedagogGaluzopera 5 i d 5 Alma materGanterskij koledzh d i dZnannya movanglijska 5 Roki aktivnostiz 1942ZhanroperaU shlyubi zdDitidIMDbID 1377921 Mediafajli u Vikishovishi Hocha Metropoliten opera bula hudozhnoyu domivkoyu Reznik vona regulyarno pracyuvala zaproshenim vikonavcem z inshimi velikimi amerikanskimi opernimi kompaniyami ta z providnimi yevropejskimi opernimi teatrami vklyuchayuchi La Skala Parizku operu Londonsku Korolivsku operu Operu San Francisko ta Vidensku operu Pislya seredini 1980 h yiyi vikonavska kar yera perejshla vid operi do muzichnogo teatru Okrim vistupiv Reznik pracyuvala rezhiserom u kilkoh yevropejskih opernih teatrah protyagom 1970 h ta 1980 h rokiv yak pravilo u spivpraci zi svoyim cholovikom scenografom ta dizajnerom kostyumiv Arbitom Blatasom Vona takozh aktivno pracyuvala yak vikladach golosu vikladayuchi na fakultetah golosu v dekilkoh muzichnih konservatoriyah vklyuchayuchi Dzhulyardsku shkolu Ranni roki zhittya ta osvitaRegina Resnik narodilasya v Bronksi shtat Nyu Jork 30 serpnya 1922 roku u rodini bidnih ukrayinskih yevrejskih immigrantiv yaki shojno pribuli do Nyu Jorka U vici 10 rokiv vona zgolosilasya zaspivati solo na koncerti u svoyij miscevij shkoli U vici 13 rokiv vona vzyala svoyi pershi uroki u Rozali Miller a nezabarom pislya cogo vigrala 10 dolariv vistupayuchi v Amatorskij godini majora Bovsa na gromadskomu radio Obdarovana akademichno Reznik perestribnula kilka shkilnih klasiv Vona vidviduvala molodshu serednyu shkolu Germana Riddera a potim serednyu shkolu Dzhejmsa Monro v Bronksi de vona otrimala pershij dosvid vistupu na sceni spivayuchi providni roli v shkilnih postanovkah operet ta vistupayuchi v horovomu klubi svoyeyi shkoli Reznik kazala sho usvidomlennyam svogo golosu ya zobov yazana sistemi shkol Nyu Jorka Zakinchivshi serednyu shkolu 1938 roku vona vchilasya spivu u Dzhuzeppe Danize v Koledzhi Gantera de 1942 roku zdobula stupin bakalavra muzikiVikonavcha kar yeraReznik debyutuvala u profesijnomu spivi u vici 22 rokiv 27 zhovtnya 1942 roku vistupayuchi z deklamaciyeyu hudozhnih pisen u Bruklinskij muzichnij akademiyi Vsogo cherez dva misyaci vona debyutuvala u profesijnij operi z Novoyu opernoyu kompaniyeyu Frica Busha v Brodvejskomu teatri na Manhetteni v roli Ledi Makbet u Makbet Dzhuzeppe Verdi z Dzhess Uolters u golovnij roli U lyutomu ta berezni 1943 roku vona spivala partiyu Leonori u Fidelio ta Mikaeli u Karmen v Palacio de Bellas Arts u Mehiko pid kerivnictvom Eriha Klejbera Navesni 1944 roku vona grala Fraskitu i Mikaelu u Karmen Zhorzha Bize v pershomu sezoni Nyu Jorkskoyi operi NYCO z Duzolinoyu Dzhannini u golovnij roli Cogo sezonu yiyi takozh bachili v Nyu Jorku yak Santuccu u postanovci Silska chest Maskanyi U kvitni 1944 roku Reznik vigrala efirne prosluhovuvannya Metropolitan Opera i yij zaproponuvali kontrakt z ciyeyu kompaniyeyu na sezon 1944 45 rr Yiyi debyut u Metropoliten buv podvijno dramatichnim z povidomlennyam lishe za odin den vona zaminila 6 grudnya 1944 roku Zinku Milanovu v roli Leonori v operi Trubadur za yaku otrimala viznannya gromadskosti a kritiki vidznachali sho vsya golosova virtuoznist ta yiyi scenichna prisutnist buli duzhe vrazhayuchi Protyagom nastupnogo desyatilittya vona vikonala partiyi dvadcyati geroyin Donni Elviri i Donni Anni Don Zhuan Fidelio Ziglindi Valkiriya Gudrun Zagibel bogiv Hrisofemidi Elektra Rozalindi i Eboli Don Karlos v Ayidyi Elis Ford Falstaf u Tosci Madam Batterflyaj i Myuzetti Bogema Vona bula pershoyu Elen Orford u tvori Piter Grajms i grala Dalilu u svitovij prem yeri Voyin Bernarda Rodzhersa Potim vona takozh pochala trivalu spivpracyu z operoyu San Francisko Za golosom vona mala dramatichne soprano i yiyi porivnyuvali z Rozoyu Ponselle U ci roki yiyi vikladachem bula Rozali Miller vona spivpracyuvala z legendarnimi dirigentami Otto Klemperererom Bruno Valterom Dzhordzhem Sellom Fricem Rejnerom Vilyamom Shtajnbergom ta Erihom Lyajnsdorfom U 1953 roci vona grala Ziglindu na Bajrojtskomu teatri i dirigent Klemens Kraus faktichno peredbachiv yiyi majbutnye pripustivshi sho yiyi golos naspravdi ye mecco soprano Nezvazhayuchi na velikij uspih yak soprano vona rozumila sho yiyi golos postijno temniye v kolorah U 1955 roci vona rozpochala rik perenavchannya iz vidomim baritonom Dzhuzeppe Danise Pershimi dvoma yiyi rolyami u inshomu tembri stali Amneris u Ayidi ta Lora u Dzhokondi 15 lyutogo 1956 roku vona debyutuvala u Metropoliten yak mecco soprano u bliskuchomu obrazi Marini v Borisi Godunovi pid kerivnictvom Dimitrisa Mitropulosa Zhovten 1957 roku stav pochatkom dovgoyi kar yeri v Londoni u Korolivskomu opernomu teatri Yiyi debyut u roli Karmen buv uspishnim i z chasom tam yiyi pochuli yak Amneris Ayida Marinu Boris Godunov Ulriku Bal maskarad Medsestru u Zhinka bez tini ta Staru Prioresu v Dialogah Karmelitok U postanovci Falstaf Dzeffirelli Dzhulini yiyi Misis Kvikli stala zrazkom dlya ciyeyi roli Karmen Klitemnestra Elektra Misis Kvikli ta Vinova kralya Vinova kralya stali yiyi firmovimi partiyami Bezdoganno spivayuchi shistma movami Reznik peretnula stilistichni mezhi vid klasiki do romantiki vagnerijskoyi do suchasnoyi Z plinom rokiv Reznik rozvila stijku merezhu mizhnarodnih vistav La Skala Teatr la Feniche Opera Garnye Zalcburg Neapol Viden Lisabon Madrid Buenos Ajres Myunhen Berlin Bryussel Marsel Shtutgart Gamburg Chikago Edinburg Santyago ta povernennya v Bajrojt Odnak Metropoliten zalishivsya yiyi bazoyu i sered yiyi triumfiv buli novi postanovki oper Elektra z Birgit Nilsson i Leoni Risanek i Vinova kralya Poza Metropoliten vona z yavilasya u robotah Pulenka Stara Prioresa v Dialogah karmelitok Menotti Medium Gotfrida fon Ejnema Gostina staroyi dami Voltona Vedmid Vajlya Pidjom i padinnya mista Mahagonni Brittena Zgvaltuvannya Lukreciyi yak Zhinochij Hor tak i Lukreciya ta Barbera yiyi Baronesa u Vanessi Vona zapisala vsi svoyi osnovni roli Karmen Tomas Shippers Klitemnestra Georg Sholti Misis Kvikli Leonard Bernstajn Orlovskij Gerbert fon Karayan Grafinya Vinova kralya Mstislav Rostropovich i Ziglinda Klemens Kraus sered bagatoh inshih Vona stala yedinoyu spivachkoyu v opernij istoriyi yaka spivala golovni roli i soprano i mecco soprano u bilshij chastini svogo repertuaru U SShA ta Kanadi vona takozh vistupala u nezlichennih regionalnih kompaniyah Z 1971 r po 1981 r vona vidznachilasya yak rezhiser sceni de dizajnerom buv Arbit Blatas hudozhnik i skulptor yakij narodivsya v Litvi Karmen Gamburg yakij stav filmom Mriya i dolya Falstaf Veneciya Varshava Madrid Lisabon Vinova kralya Vankuver Sidnej Medium i Vedmid Lisabon Elektra Veneciya Strasburg Lisabon ta Salomeya Lisabon Grac U 1987 roci Reznik zdijsnila perehid do amerikanskogo muzichnogo teatru yak spivayucha aktrisa Yiyi misis Shnajder u Kabare na Brodveyi prinesla yij nominaciyu na Toni a yiyi madam Armfeldt Malenka nichna muzika v Linkoln centri prinesla yij nominaciyu Drama Desk u 1991 roci Reznik pomerla u vici 90 rokiv vid insultu na Manhetteni Vikladacka kar yeraReznik desyat rokiv bula vikladachem majster klasiv v Metropoliten operi v Mocarteumi Zalcburg Kanadskij opernij kompaniyi Toronto Operi San Francisko Opernij studiyi Operi Bastiliyi v Parizhi Muzichnomu instituti Kertisa ta Dzhulyardskij shkoli Vona bula golovnim vikladachem v opernomu viddili Shkoli muziki Mannesa i vidpovidala za pidgotovku Bogemi Charivnoyi flejti Don Zhuana Il tabarro Dzhanni Skiki Odruzhennya Figaro ta Dialogiv karmelitok V Italiyi vona bula magistrom vikladachem vokalnih studij v Magisterskomu kampusi Ka Zenebio u Trevizo ta muzichnim direktorom Eurobottega unikalnoyi programi dlya molodih spivakiv Yevropejskogo Soyuzu zi shtab kvartiroyu u Veneciyi ta Trevizo Vidoma nini koncertna seriya Regina Resnik Presents stala chastinoyu amerikanskoyi muzichnoyi sceni yiyi ostannoyu postanovkoyu stav velikij portret yevrejskogo muzichnogo dosvidu z troh chastin pid nazvoyu Kolori diaspori Zadumanij yiyi sinom Majklom Filipom Devisom i vidrezhisovanij samoyu Reznik ce bulo kalejdoskopom yevrejskoyi klasichnoyi pisni televersiya bula pokazana na CUNY TV i vsi tri koncerti takozh buli vidani na DVD u veresni 2011 roku na vaimusic com VAI 4540 Nagorodi ta vidznakiSvyatkuvannya yiyi kar yeri rozpochalos u Nyu Jorku koli bulo ogolosheno Den Regini Reznik Vona otrimala nagorodu Lourensa Tibbetta vid Amerikanskoyi gildiyi muzichnih vikonavciv ta specialne vshanuvannya vid Linkoln centru Misto Veneciya vshanuvalo yiyi 50 richchya osoblivoyu podiyeyu 60 richchya yiyi kar yeri vidznachila Gildiya Metropoliten operi v Linkoln centri v Nyu Jorku Ganterskij koledzh prisvoyiv yij pochesnij stupin doktora gumanistichnih listiv a v 2007 roci konservatoriya Novoyi Angliyi nagorodila yiyi stupenem doktorom muziki Vona pracyuvala dovirenoyu osoboyu Fondu Gantera ta chlenom zhuri premiyi Pibodi dlya radio i telebachennya Vona takozh bula chlenom Radi direktoriv Gildiyi Metropoliten operi ta Radi radnikiv CUNY TV PrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Deutsche Nationalbibliothek Record 131911368 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 The International Who s Who of Women 2006 Routledge 2005 ISBN 978 1 85743 325 8 d Track Q88012245d Track Q1508259 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Ann Howard 26 serpnya 2013 Regina Resnik The Daily Telegraph 12 serpnya 2013 Obituary Regina Resnik The Guardian Victoria Etnier Villamil 2004 From Johnson s Kids to Lemonade Opera The American Classical Singer Comes of Age University Press of New England s 123 ISBN 9781555536350 Bradley Betsy 11 grudnya 1990 PDF Landmarks Preservation Commission s 10 Arhiv originalu PDF za 3 bereznya 2016 Procitovano 20 bereznya 2021 4 New York Singers Receive Metropolitan Opera Contracts PDF The New York Times 10 kvitnya 1944 s 21 Full Brooklyn Singer PDF The New York Times 11 zhovtnya 1942 s 206 6 grudnya 1942 Regina Resnik Heard In Verdi s Macbeth PDF The New York Times s 78 Adam Wasserman November 2013 Obituaries Regina Resnik T 77 5 Girl 17 Is Winner In Opera Auditions The New York Times 15 bereznya 1943 s 15 M A S 2 travnya 1944 Gianni Is Heard As Carmen Here PDF The New York Times s 14 Noel Straus 8 travnya 1944 Resnik A Success In Santuzza Role PDF s 15 Fred Plotkin 12 serpnya 2013 Remembering Regina Resnik John Briggs 1 sichnya 1959 Regina Resnik sings role of Orlofski The New York Times Regina Resnik Hailed for 25 Years at Met The New York Times 21 chervnya 1970 Carmen is sung by Regina Resnik The New York Times 10 lipnya 1965 Regina Resnik Metropolitan Opera Star Dies at 90 by William Yardley The New York Times August 9 2013 George Foster Peabody Awards Board Members 2019 05 10 u Wayback Machine by Wes Unruh November 1 2014 Peabody AwardsPodalshe chitannyaRosenthal H and Warrack J eds Resnik Regina The Concise Oxford Dictionary of Opera 2nd Edition Oxford University Press 1979 p 413PosilannyaRegina Resnik papers 1934 2013 osobisti dokumenti Reznik na Muzichnogo viddilu New York Public Library for the Performing Arts Interview with Regina Resnik by Bruce Duffie March 16 1987 GETO Documentary film produced by Regina Resnik and Michael Philip Davis

Дата публікації:
Топ