Пізні скіфи — період та археологічна культура, що датуються III ст. до н. е. — серединою III ст. н. е. та в загальних рисах є синхронні сарматській добі.
Пізньоскіфські пам'ятки
На початку III ст. до н. е. раптово та дуже швидко зникла степова Скіфія. На більшій частині території сучасної України скіфських пам'яток, що датуються пізнішим часом, немає. Вони відомі лише у пониззях Дунаю і Дністра та у сусідній Молдові. Біля сіл Чобручі та Глинне досліджено пам'ятки, що є перехідними від класичної до пізньоскіфської культури, — Чобруцьке поселення та кургани Тираспольської групи другої половини III — середини II ст. до н. е.
Для відтворення перших етапів пізньоскіфської історії виняткового значення набувають писемні, епіграфічні та нумізматичні джерела. Перші відомості про пізньоскіфські об'єднання надає Страбон у своїй «Географії». За ним, «вся ця країна (Крим), а також, мабуть, область за перешийком до Борисфену звалася Малою Скіфією. Внаслідок великої кількості переселенців, які переправлялися звідси за ріки Тірас (Дністер) та Істр (Дунай) і населяли ту країну, значна частина її також одержала назву Малої Скіфії…». Отже, за Страбоном, існувало дві Малі Скіфії — кримська, до якої він приєднав і нижньодніпровські городища, та придунайська.
Пізньоскіфські археологічні пам'ятки групуються у трьох регіонах сучасної України: вздовж обох берегів Дніпра у його нижній течії від Нікополя до Херсона, в пониззях Дністра та у передгірському Криму. Вони складають дві головні категорії:
- городища і поселення та
- могильники.
Столицею пізньоскіфського царства у Криму було місто Неаполь Скіфський на території сучасного Сімферополя.
Пізньоскіфське населення з'явилося в Нижньому Подністров'ї в І ст. н. е. Це були переселенці з нижньодніпровських городищ, що прийшли сюди під тиском сарматів. Можливо, саме їх стосуються згадані слова Страбона про «велику кількість переселенців, які переправлялися звідси (тобто, з кримської та нижньодніпровської Малої Скіфії) за Тірас та Істр і населяли ту країну».
Історія пізньоскіфського населення Нижнього Дніпра відома обмежено. Городища на цій території були зведені наприкінці II ст. до н. е. здебільшого на місці скіфських городищ IV ст. до н. е. Клавдій Птолемей у II ст. н. е. перелічив по обох берегах Дніпра «міста»: Азагарій, Амадока, Сар, Серім, Сарон та Метрополь (Ptol., ІІІ, V, 2). Певно, він мав на увазі нижньодніпровські пізньоскіфські городища.
Їх відомо 18 (дванадцять на лівому і шість на правому берегах біля сіл Саблуківка, Золота Балка, Ганнівка, Червоний Маяк, Миколаївка, Козацьке, Гаврилівка, Любимівка та ін.). Городища засновували на вигідних у стратегічному відношенні мисах берегів Дніпра або його приток. З напільного боку вони захищалися валом та ровом, з інших боків — глибокими ярами та Дніпром. Загальна площа городищ від 8 до 35 га.
З якихось причин життя на більшості нижньо-дніпровських городищ урвалося на початку II ст. н. е. Цікаво, що слідів насильницького знищення городищ (руїн, згарищ тощо) не виявлено. Складається враження, що населення водночас покинуло городища й пішло геть, однак не все. На місці залишилися мешканці городищ Червоний Маяк та Миколаївка. Принаймні, на могильниках цих городищ наприкінці II ст. н. е. — в першій половині III ст. н. е. відновлюються поховання. З середини III ст. н. е. пізні скіфи Нижнього Дніпра входять до готської держави Германаріха та стають одним із етнокультурних компонентів черняхівської культури. Нарешті, з гунською навалою в другій половині IV ст. н. е. уривається історія нижньодніпровської Малої Скіфії.
Значно більше фактів відомо нам з історії кримської Малої Скіфії. Її формування як державного об'єднання відбувалося протягом III ст. до н. е. Письмові джерела повідомляють нам про тривале протистояння в цей час скіфів та Херсонеса. В першій половині III ст. до н. е. вони нападали на територію херсонеської хори. Про напад варварів йдеться в херсонеському написі цього часу.
Полієн у І ст. н. е. переказав легенду про царицю сарматів Амагу, яка допомогла Херсонесові зняти скіфську облогу. І хоча точний час виникнення цієї легенди визначити не можна (традиційно вважається, що у ній йдеться про події ІІІ—ІІ ст. до н. е.), вона є доказом того, що скіфо-херсонеське протистояння тривало.
Страбон писав, що у скіфів є міста-фортеці Неаполь, Хабеї та Палакій. Пліній Старший у І ст. н. е. згадував шість міст у середній частині Криму: Оргокени, Харакени, Ассірани, Стактари, Акісаліти та Каліорди. Клавдій Птолемей у II ст. н. е. писав про такі населені пункти: Тафр, Тарона, Постигія, Пароста, Портакра, Біон, Сатарха, Баталій, Таз, Аргода, Тавана. Поки що впевнено ототожнений лише Неаполь Скіфський (городище Керменчік). Кермен-Кир або Булганак є, мабуть, Хабеї, Усть-Альмінське городище, можливо, — Палакій.
В Криму відомо принаймні 60 пізньоскіфських городищ та пов'язаних з ними селищ. Вони скупчені у передгір'ях центрального та південно-західного Криму (Кермен-Кир, Булганак, Кольчугіне, Усть-Альма, Алма-Кермен та ін.), дещо менше їх у східному та північно-західному Криму (Донузлавське, Беляус, Чайка та ін.). Найбільші за площею Усть-Альминське та Булганацьке городища (6 га), трохи менше за них городище Кермен-Кир (4 га). Площа інших не перевищує 1 га.
Найвищої могутності пізньоскіфське царство в Криму досягло за царя Скілура наприкінці II ст. до н. е. В цей час розбудовується столиця царства Неаполь Скіфський. Скілур встановив дружні зв'язки з Боспорським царством, про що свідчить знахідка в Пантікапеї жертовного стола (трапедзи), поставленого дочкою Скілура царівною Сенамотіс — дружиною знатного боспорянина Геракліда.
Можливо, між двома державами було укладено угоду. Скілур установив свій протекторат навіть над відносно далекою Ольвією, де карбувалися його монети. Отже, зміцнивши державу й забезпечивши її тили угодами, Скілур міг спокійно повернути зброю проти давнього ворога — Херсонеса. Близько 114 р. до н. е. скіфи почали бойові дії нападом на поселення хори. Згодом вона була завойована, і скіфи обложили Херсонес. Херсонесити звернулися по допомогу до Мітрідата, і восени 113 р. до н. е. до Криму прибув його полководець Діофант. Він завдав поразки скіфам та виїхав до Боспорського царства. Наступного 112 р. скіфи відновили військові дії, скориставшись відсутністю в Криму Діофанта з військом. Скілур на той час помер, і влада перейшла до його сина Палака. Йому допомагали 50 тисяч роксоланських вершників на чолі з царем Тасієм. Але восени Діофант раптово дістався Криму, взяв захоплені скіфами Керкінітиду та Калос-Лімен і блискавичним ударом вщент розгромив Палака і Тасія.
Покінчивши зі скіфами, Діофант 111 р. до н. е. знову прибув до Пантікапея, щоб приєднати Боспор до держави Мітрідата. Але тут раптово спалахнув путч, який очолив скіф Савмак. Він був, імовірно, ватажком придворного війська, що складалося зі скіфських найманців. Боспорського царя Перісада V було вбито, а проти Діофанта «вчинено заколот». Однак йому пощастило втекти, і навесні наступного року він на чолі війська знову з'явився в Криму. Війська Діофанта взяли Феодосію та Пантікапей, Савмака було захоплено і відправлено до Понту, а Боспорське царство приєднано нарешті до держави Мітрідата.
Протягом першої половини І ст. н. е. скіфське об'єднання знову посилилося. Це посилення пов'язане з припливом до Криму сарматів. Культура скіфів цього часу дуже сарматизована, що свідчить про відчутне змішання цих двох народів. Неподалік від Херсонеса розташоване одне з найбільших городищ — Усть-Альминське, що ототожнюється з містом Палакій. Базуючись у ньому, скіфи, можливо, разом із сарматами (в одному херсонеському написі цього часу йдеться про якихось союзників), знов обложили Херсонес, який був змушений звернутися по допомогу до Риму. 63 р. н. е. намісник Мезії Тіберій Плавцій Сільван спорядив десант до Херсонеса, щоб «примусити царя скіфів зняти облогу», як написано в епітафії цьому вельможі. В Херсонесі був поставлений римський гарнізон, а неподалік засновано фортецю Харакс, де також розквартирувалися римські війська. Римська військова присутність стримувала войовничість скіфів та підривала їхню політичну силу. В II ст. н. е. вексиляцію ХІ Клавдієвого легіону розмістили на Усть-Альминському городищі, тобто просто в скіфському місті. Від цього часу скіфське об'єднання починає слабнути. Скіфи зазнали низку поразок від боспорських царів Савромата І (93—123 рр.), (123—132 рр.) та Савромата ІІ 193 р., а в першій половині III ст. н. е. опинилися на шляху готської навали до Криму. Частково скіфське населення увійшло до складу готської держави (Оюм), частково було асимільоване аланами.
Державний устрій
Соціальний устрій пізньоскіфського суспільства значно відрізнявся від скіфського VII—IV ст. до н. е. Соціальну структуру пізньоскіфського середовища визначила зміна культурно-господарського типу та, відповідно, способу життя — від кочового та напівкочового скотарства скіфи перейшли до осілої економіки.
Всі види джерел свідчать про існування у пізніх скіфів розвинутої державної структури. На чолі держави стояв цар, влада якого була спадковою. З напису на постаменті однієї зі статуй, знайдених у Неаполі, відомо, що славетний цар Скілур був, у свою чергу, сином царя. Владу Скілура успадкував його син Палак. Мавзолей у Неаполі Скіфському був усипальницею не тільки царського роду, але й аристократії.
Строкатішою, з огляду на особливості поховального обряду, була середня ланка суспільства. У пізніх скіфів, на відміну від їхніх кочових предків VII—IV ст. до н. е. та сучасників-сарматів, зникла характерна для доби військової демократії категорія «народ-військо». Тепер основу війська складала постійна, але відносно нечисленна дружина, що формувалася з представників аристократичних родів та була зародком професійного війська.
Розвинені торговельні відносини — наслідок переходу до осілості та еллінізації — покликали до життя прошарок купців і торговців. Виокремлення ремесла в особливий вид виробництва призвело до формування ремісників. Наявність розвинених виробництв та масове будівництво не могло не викликати потреби у великій кількості робочих рук, яку на тодішньому рівні розвитку суспільства могло забезпечити тільки широке використання рабської праці. Це була ще одна суттєва відмінність пізньоскіфського суспільства від попереднього скіфського та сучасного йому сарматського.
Господарство
Господарство пізніх скіфів визначалося їхнім осілим способом життя. Це була економіка з приблизно однаковою часткою скотарства та землеробства у виробництві. У череді переважала велика та дрібна рогата худоба, далі йшли коні, свині, знайдено також кістки віслюка, верблюда та собаки. Допоміжним джерелом видобування білкової їжі були полювання та рибальство.
Майже рівну зі скотарством частку в господарстві пізніх скіфів становило землеробство. Провідними культурами були пшениця, ячмінь, просо. Є дані про виноградарство та виноробство.
Суттєву роль у господарстві відігравали різноманітні ремесла: прядіння й ткацтво, шиття, лимарство, бронзоливарне виробництво, залізоплавильна та ковальська справи, каменярство.
Значне місце в економіці пізніх скіфів посідала торгівля з античними полісами — Ольвією, Херсонесом, Боспорським царством. Головними статтями скіфського експорту були продукти тваринництва — худоба, шкури. Одними з провідних статей імпорту, як і в усіх варварів, залишалися олія та вино, які ввозили в амфорах. Зважаючи на їхні типи, в елліністичний час найжвавіші торговельні зв'язки підтримувалися з Родосом, Херсонесом, Косом, Кнідом, Синопою, в римський — з містами Малої Азії та Північного Причорномор'я. Вплив еллінської культури позначився на ще одній статті імпорту — черепиці, що застосовувалася при будівництві. Як і сармати, пізні скіфи ввозили у великій кількості дорогий червонолаковий, червоноглиняний та скляний посуд, фібули, ювелірні вироби та предмети особистого вбрання. Головним торговельним контрагентом мешканців нижньодніпровських городищ була Ольвія, серед імпорту до кримської Скіфії переважають херсонеські, боспорські та малоазійські товари.
Побут
Характерною рисою побуту пізніх скіфів була наявність стаціонарних поселень та городищ. Оборонні споруди складалися з земляних валів та кам'яних мурів, іноді з круглими чи квадратними вежами. Як правило, уздовж муру викопувався рів. Уся територія обмежена міськими мурами поділялася на окремі ділянки — квартали або садиби.
Наземні житла пізніх скіфів кількох типів: кам'яні будівлі, глинобитні на кам'яному фундаменті та каркасні, де основу створювали стовпи з плетеними стінами, обмазаними глиною. Під впливом античної архітектури садиби утворювали закритий прямокутник з кількох будинків, що розташовувався навколо спільного двору.
Неодмінною деталлю пізньоскіфської садиби були численні господарські ями для зберігання врожаю та зольники — місця складання золи з домашнього вогнища. Остання була священною — її не можна було просто викидати, вона підлягала складанню в спеціальному місці. В житлових будинках містилися кам'яні або глиняні лежаки та лави. Підлога була земляною, іноді обмазаною глиною та посипаною вапняковою окрушиною. Будинки опалювалися печами, вогнищами та жаровнями.
Інтер'єр громадських споруд, палаців чи будинків заможних людей щедро прикрашався фресковим розписом, мармуровими або вапняковими рельєфами та статуями, присвятами богам тощо. Портали виконувалися в еллінському стилі, прикрашалися портиками та колонками. Пізні скіфи носили довгі штани та сорочки з довгими рукавами. Поверх сорочки надягали каптан, що підперезувався поясом, застебнутим бронзовою або залізною пряжкою. На ньому підвішувалася зброя, ніж, точило. Штани вправлялися в короткі м'які чоботи. За головне вбрання правила висока шапка — каптур із гострим верхом. У холодну погоду одягався плащ, який застібався на плечі фібулою.
Жінки носили довгі сукні, поділ і рукави яких, а також чобітки, вишивали бісером та намистинами. До головного вбрання кріпилися скроневі підвіски. Як застібки й водночас прикраси використовувалися фібули різних типів. За особисті прикраси правили золоті, срібні або бронзові сережки, скроневі підвіски, персні та каблучки, браслети. Скіф'янки любили прикрашати себе скляними та кам'яними намистами, сукні заможних жінок гаптувалися золотом.
Неаполь Скіфський — столиця Малої Скіфії
Столицею пізньоскіфської держави в Криму був Неаполь Скіфський, або Неаполіс (від грецького «нове місто»), одна з скіфських царських фортець в Криму. Звичайно, навряд чи скіфи назвали б одну з своїх фортець грецькою мовою. Швидше за все, греки чули назву цієї фортеці на скіфській мові і перетворили на зрозуміле ним слово «Неаполь».
За словами давньогрецького географа Страбона, фортецю Неаполь побудував знаменитий скіфський цар Скілур для того, щоб вона служила йому опорним пунктом в боротьбі проти греків. Ймовірно, це не зовсім так. Є підстави думати, що пізньоскіфські фортеці виникли набагато раніше за епоху Скілура (друга половина II ст. до н. е.), а Страбон лише спробував пов'язати відому йому фортецю з ім'ям знаменитого скіфського царя.
Більшість сучасних вчених ототожнює Неаполь з городищем Керменчик на околиці сучасного Сімферополя, на місці якого колись розташовувалася столиця пізньоскіфського царства. Розкопки на цьому городищі ведуться з 1827 р., коли відомий любитель старовини Султан-Крим-гірей Олександр Іванович звернув увагу на дві плити: на одній було висічено зображення вершника, а на іншій — напис на давньогрецькій мові, що вивозилися на завантаженій каменем підводі з урочища Керменчик. Про знахідку стало відомо вченим. Так було зроблено сенсаційне відкриття столиці пізньоскіфської держави.
Місто (площею близько 20 га) було розташоване вельми вдало: територія представляє трикутник, звернений до півночі, з північного сходу природний захист — Петровські скелі, що круто обриваються, на заході — глибока труднодоступна балка, по лінії обриву якої потужні мури (до 12 м завтовшки) з баштами. В результаті археологічного дослідження у наш час відкриті головні ворота міста і південна оборонна стіна. Поза мурами містилися передмістя, некрополь з кам'яними та земляними склепами. У правильному плануванні частини міста, що прилягала до центральної брами та головної вулиці, відчувається грецький вплив. Видовжені прямокутні будинки складалися з головного приміщення, де було вогнище, і сіней. Більшість же будівель, особливо на околицях, були землянками, напівземлянками, круглими в плані, житлами типу юрт, пристосованими для осілого життя.
Особливий інтерес представляє скіфський мавзолей, багатство поховань якого нагадувало гробниці великих курганів. Відомий антрополог Герасимов Михайло Михайлович відновив по черепу зовнішність покійного. Так була виявлена гробниця самого царя Скілура. Мавзолей — єдиний пам'ятник такого роду в скіфських поселеннях. Його місцезнаходження зайвий раз підтверджує значення Неаполя як економічного і культурного центру пізньоскіфської держави, столиці Малої Скіфії. Плити з рельєфами, зразки штукатурки з розписом, прикраси, намиста і предмети побуту, знайдені на Неаполі, зберігаються в музеях Москви і Санкт-Петербурга. Відомо, що тільки в мавзолеї було виявлено близько 1300 золотих прикрас. До початку 1990-х років була реконструйована велика Надвратна башта, від якої відкривається чудовий вигляд на місто і гори Головної гряди.
Військова справа
Головною силою пізньоскіфського війська була, найімовірніше, піхота списоносців. На користь цього припущення свідчать часті знахідки вістер списів у могилах саме рядових членів суспільства, з одного боку, та досить рідкісні деталі кінської збруї, знайдені переважно в могилах знаті, з іншого. Про наявність у пізніх скіфів піхоти йдеться й у декреті на честь полководця Діофанта (кін. ІІ ст. до н.е.): «…бо з піхоти ніхто не врятувався, а з вершників вислизнуло лише небагато». Ймовірно, основа пізньоскіфської кінноти складалася з аристократичних дружин. Кіннота пізніх скіфів була легкоозброєною. Можливо, переважання клинкової зброї та стріл у могильниках Нижнього Дніпра (Золота Балка, Червоний Маяк, Миколаївка) відбиває більшу (у порівнянні з Кримом) питому вагу кінноти у війську цього регіону. Це й не дивно — городища Нижнього Дніпра перебували в постійному контакті зі степовиками-сарматами, і проти кінноти останніх була необхідна така ж ефективна зброя.
У комплексах ІІ—І ст. до н. е. знайдено списи та мечі. Повний набір озброєння пізньоскіфського знатного вершника виявлено у кам'яній гробниці царя Скілура у мавзолеї Неаполя Скіфського — три списи, чужоземні кельтський меч та грецький шолом, сагайдак зі стрілами. Пізньоскіфські воїни-дружинники цього часу мали повний комплект озброєння, що забезпечував як дистанційний (стріли), так і ближній (списи, мечі) бій.
Пізні скіфи користувалися мечами двох типів — з довгим клинком та руків'ям-штирем та з коротким клинком та кільцевим навершям. Останні були зброєю сусідів — сарматів.
Культура
Як і сарматське, пізньоскіфське мистецтво було декоративно-прикладним. Але завдяки сильному впливові античної культури воно, певною мірою, набуло образотворчого характеру. В пам'ятках пізньоскіфського мистецтва помітні сарматські, кельтські, фракійські впливи, що зумовлено постійними контактами пізньоскіфського середовища з цими народами. Проте основа художньої культури пізніх скіфів залишалася місцевою.
Одним із проявів цього є самобутнє культурне явище — монументальна скульптура, яка майже повністю невідома сарматам або фракійцям і витоки якої лежать у скіфській монументальній пластиці V—IV ст. до н. е. Щоправда, підо впливом античного мистецтва її традиційне втілення — так звані «кам'яні баби», у пізніх скіфів здебільшого набули форми надгробних стел із рельєфами, хоча й традиційна «баба» теж існувала далі.
Справжніми шедеврами пізньоскіфської монументальної пластики є барельєфи царів Скілура та Палака. На одному з них зображені обидва царі, на іншому вирізьблений Палак верхи на коні. Сильна еллінська традиція не приховує, втім, певної спрощеності та примітивізму манери, що видає руку місцевого майстра.
Антропоморфні стели, якщо порівнювати їх зі скіфськими V—IV ст. до н. е., дещо спрощені, але на них традиційно вирізьблені головні атрибути персонажу — руки, ритони, зброя, спорядження. Надгробні стели мають дещо інший характер. За канонами античного мистецтва, вони зображують небіжчика верхи на коні, у двобої або перед олтарем, тобто вже у потойбічному світі. В стилі цих рельєфів відчувається фракійський або боспорський вплив.
Ще одним типом пам'яток пізньоскіфського образотворчого мистецтва є розписи скельних склепів Неаполя. Зображені на них вершники, сцена полювання або танцюристки ілюструють, очевидно, якісь невідомі нам легенди.
Характерною рисою пізньоскіфського мистецтва було поєднання в ньому двох і більше культур — місцевої та грецької, або сарматської. В окремих випадках їхні елементи настільки з'єднані, що виділити якийсь окремий неможливо. Цей синкретизм особливо помітний у пам'ятках монументальної пластики. В пізньоскіфській культурі проходив своєрідний синтез грецького та варварського мистецтв, характерний взагалі для доби пізньої античності на периферії античного світу.
Ідеологічні уявлення
Перехід скіфів до осілого життя та землеробства відбився в релігійній свідомості суспільства. Важливе місце в пантеоні посіла богиня родючості скіфський аналог Деметри. Існував культ родоначальника скіфів Таргітая, семантично близького до Геракла. Атрибут останнього — теракотова палиця — знайдений на городищі Чайка, його ж уміщено на монеті Скілура. Одним із головних культів пізніх скіфів є культ вогню та домашнього вогнища, богинею якого була Табіті. Втіленням його були численні зольники на городищах, мініатюрні моделі олтариків, підставки для вогнищ, виконані у формі кінських голів, що їх знаходять на пізньоскіфських пам'ятках. З зображенням, на розписі склепу в Неаполі Скіфському, пізні скіфи, як і їхні предки VII—IV ст. до н. е., шанували праматір — змієногу богиню.
Поряд з антропоморфними культами в пізньоскіфському середовищі існували стародавні тотемічні та анімістичні вірування. Одне з головних місць тут посідав культ коня, що залишився від кочових предків. Про це свідчать покладення в могили кінської збруї та частини туші коня, численні зображення коней та вершників на розписах склепів і жител. Цікаво, що, як і в сарматів, у пізніх скіфів шанувався собака. Жертву собаки було принесено біля входу в мавзолей у Неаполі Скіфському, такі самі жертви приносили і в могильниках простого населення. Там у вхідних ямах склепів знайдено кістяки собак: після закриття склепу принесений у жертву пес мав «охороняти» вхід.
Еллінізація пізньоскіфської культури відбилася й у релігійній сфері. В Неаполі знайдено постаменти статуй із присвятами античним богам, уламки культових теракотових статуеток, поховання немовлят в амфорах.
Поховальний обряд
Поховальний обряд пізніх скіфів також став значно відрізнятись від обрядів їхніх предків — кочовиків VII—IV ст. до н. е. Передусім, курганний спосіб поховання поступився місцем ґрунтовому. Проте, найперші пізньоскіфські поховання III—II ст. до н. е. (Тавель, курган біля городища Кермен-Кир, маєток Пастака Дорт-Оба) все ще здійснені в курганах. Далі з процесом формування культури узвичаївся новий поховальний обряд, і вже з кінця II ст. до н. е. домінують ґрунтові поховання. Некрополі розміщувалися за межами городищ, неподалік від них.
У пізніх скіфів провідним типом поховальної споруди був земляний склеп, який складався з прямокутної або овальної вхідної ями та короткого коридора-дромоса, що вів до поховальної камери. Вхід до неї закладався камінням. Конструктивно цей тип поховальної походить від степових скіфських катакомб V—IV ст. до н. е., тобто є власне скіфським. У таких склепах ховали кілька поколінь однієї родини, тому в них часто знаходять десятки кістяків.
Вплив античної культури зумовив специфіку мавзолею Неаполя Скіфського, усипальниці царського роду. Він виконаний в античних архітектурних традиціях, а в поховальному обряді широко застосовувалися кам'яні та дерев'яні саркофаги. Проникнення до Криму сарматів у І ст. н. е. спричинило появу поховальних споруд сарматських типів — простих прямокутних ям та могил із підбоями.
У Малій Скіфії Подунав'я відомий тільки один могильник — «Молога 2». Поховальні споруди тут — земляні склепи або катакомби. Подібні за конструкцією могили переважають на некрополях Нижнього Дніпра — в Золотій Балці, Миколаївці та Червоному Маяку. Сході поховальних споруд Мологи та нижньодніпровських некрополів свідчить про спорідненість населення, яке залишило їх. У І ст. н. е. на нижньодніпровських некрополях з'являються могили у вигляді ями з підбоєм, які належали сарматам, що мешкали серед пізньоскіфської людності.
Значно різноманітнішими є поховальні споруди кримських скіфів (могильники Усть-Альмінський, Завітне, Левадки, Кольчугине, східний некрополь Неаполя Скіфського тощо). Перш за все, це ті самі земляні склепи. Проте, на відміну від Нижнього Дніпра, в Криму у таких склепах ховали протягом кількох століть, і вони часом містять по кілька ярусів кістяків. Поширені ями з підбоями та прості ґрунтові ями. На пізніх пам'ятках (Дружне, Нейзац, Інкерман тощо) переважають вирубані у скелі склепи з колективними похованнями.
Див. також
Джерела
- «Україна і Світ». Т.2. — К.: КВІЦ, 2009.
Посилання
- Пізні скіфи [ 15 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедичне видання у 6-ти томах «Україна: хронологія розвитку», видавництво «Кріон»
- Пам'ятки пізньоскіфської культури у Криму [ 5 травня 2016 у Wayback Machine.], 2014-12-17
- Пізні скіфи та їх будівлі [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Пізні скіфи та їх культура [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сармати. Пізні скіфи. Таври [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pizni skifi period ta arheologichna kultura sho datuyutsya III st do n e seredinoyu III st n e ta v zagalnih risah ye sinhronni sarmatskij dobi Pivnichne Prichornomor ya u II st do n e Mala Skifiya v Krimu i Nizhnomu Podniprov yi Bosporske carstvo Yazigi Roksolani Siraki Meoti Tavri Mala Skifiya u Dobrudzhi III II st do n e zashtrihovana oblast Piznoskifski pam yatkiNa pochatku III st do n e raptovo ta duzhe shvidko znikla stepova Skifiya Na bilshij chastini teritoriyi suchasnoyi Ukrayini skifskih pam yatok sho datuyutsya piznishim chasom nemaye Voni vidomi lishe u ponizzyah Dunayu i Dnistra ta u susidnij Moldovi Bilya sil Chobruchi ta Glinne doslidzheno pam yatki sho ye perehidnimi vid klasichnoyi do piznoskifskoyi kulturi Chobrucke poselennya ta kurgani Tiraspolskoyi grupi drugoyi polovini III seredini II st do n e Dlya vidtvorennya pershih etapiv piznoskifskoyi istoriyi vinyatkovogo znachennya nabuvayut pisemni epigrafichni ta numizmatichni dzherela Pershi vidomosti pro piznoskifski ob yednannya nadaye Strabon u svoyij Geografiyi Za nim vsya cya krayina Krim a takozh mabut oblast za pereshijkom do Borisfenu zvalasya Maloyu Skifiyeyu Vnaslidok velikoyi kilkosti pereselenciv yaki perepravlyalisya zvidsi za riki Tiras Dnister ta Istr Dunaj i naselyali tu krayinu znachna chastina yiyi takozh oderzhala nazvu Maloyi Skifiyi Otzhe za Strabonom isnuvalo dvi Mali Skifiyi krimska do yakoyi vin priyednav i nizhnodniprovski gorodisha ta pridunajska Piznoskifski arheologichni pam yatki grupuyutsya u troh regionah suchasnoyi Ukrayini vzdovzh oboh beregiv Dnipra u jogo nizhnij techiyi vid Nikopolya do Hersona v ponizzyah Dnistra ta u peredgirskomu Krimu Voni skladayut dvi golovni kategoriyi gorodisha i poselennya ta mogilniki Stoliceyu piznoskifskogo carstva u Krimu bulo misto Neapol Skifskij na teritoriyi suchasnogo Simferopolya Piznoskifske naselennya z yavilosya v Nizhnomu Podnistrov yi v I st n e Ce buli pereselenci z nizhnodniprovskih gorodish sho prijshli syudi pid tiskom sarmativ Mozhlivo same yih stosuyutsya zgadani slova Strabona pro veliku kilkist pereselenciv yaki perepravlyalisya zvidsi tobto z krimskoyi ta nizhnodniprovskoyi Maloyi Skifiyi za Tiras ta Istr i naselyali tu krayinu Istoriya piznoskifskogo naselennya Nizhnogo Dnipra vidoma obmezheno Gorodisha na cij teritoriyi buli zvedeni naprikinci II st do n e zdebilshogo na misci skifskih gorodish IV st do n e Klavdij Ptolemej u II st n e perelichiv po oboh beregah Dnipra mista Azagarij Amadoka Sar Serim Saron ta Metropol Ptol III V 2 Pevno vin mav na uvazi nizhnodniprovski piznoskifski gorodisha Yih vidomo 18 dvanadcyat na livomu i shist na pravomu beregah bilya sil Sablukivka Zolota Balka Gannivka Chervonij Mayak Mikolayivka Kozacke Gavrilivka Lyubimivka ta in Gorodisha zasnovuvali na vigidnih u strategichnomu vidnoshenni misah beregiv Dnipra abo jogo pritok Z napilnogo boku voni zahishalisya valom ta rovom z inshih bokiv glibokimi yarami ta Dniprom Zagalna plosha gorodish vid 8 do 35 ga Z yakihos prichin zhittya na bilshosti nizhno dniprovskih gorodish urvalosya na pochatku II st n e Cikavo sho slidiv nasilnickogo znishennya gorodish ruyin zgarish tosho ne viyavleno Skladayetsya vrazhennya sho naselennya vodnochas pokinulo gorodisha j pishlo get odnak ne vse Na misci zalishilisya meshkanci gorodish Chervonij Mayak ta Mikolayivka Prinajmni na mogilnikah cih gorodish naprikinci II st n e v pershij polovini III st n e vidnovlyuyutsya pohovannya Z seredini III st n e pizni skifi Nizhnogo Dnipra vhodyat do gotskoyi derzhavi Germanariha ta stayut odnim iz etnokulturnih komponentiv chernyahivskoyi kulturi Nareshti z gunskoyu navaloyu v drugij polovini IV st n e urivayetsya istoriya nizhnodniprovskoyi Maloyi Skifiyi Znachno bilshe faktiv vidomo nam z istoriyi krimskoyi Maloyi Skifiyi Yiyi formuvannya yak derzhavnogo ob yednannya vidbuvalosya protyagom III st do n e Pismovi dzherela povidomlyayut nam pro trivale protistoyannya v cej chas skifiv ta Hersonesa V pershij polovini III st do n e voni napadali na teritoriyu hersoneskoyi hori Pro napad varvariv jdetsya v hersoneskomu napisi cogo chasu Poliyen u I st n e perekazav legendu pro caricyu sarmativ Amagu yaka dopomogla Hersonesovi znyati skifsku oblogu I hocha tochnij chas viniknennya ciyeyi legendi viznachiti ne mozhna tradicijno vvazhayetsya sho u nij jdetsya pro podiyi III II st do n e vona ye dokazom togo sho skifo hersoneske protistoyannya trivalo Strabon pisav sho u skifiv ye mista forteci Neapol Habeyi ta Palakij Plinij Starshij u I st n e zgaduvav shist mist u serednij chastini Krimu Orgokeni Harakeni Assirani Staktari Akisaliti ta Kaliordi Klavdij Ptolemej u II st n e pisav pro taki naseleni punkti Tafr Tarona Postigiya Parosta Portakra Bion Satarha Batalij Taz Argoda Tavana Poki sho vpevneno ototozhnenij lishe Neapol Skifskij gorodishe Kermenchik Kermen Kir abo Bulganak ye mabut Habeyi Ust Alminske gorodishe mozhlivo Palakij V Krimu vidomo prinajmni 60 piznoskifskih gorodish ta pov yazanih z nimi selish Voni skupcheni u peredgir yah centralnogo ta pivdenno zahidnogo Krimu Kermen Kir Bulganak Kolchugine Ust Alma Alma Kermen ta in desho menshe yih u shidnomu ta pivnichno zahidnomu Krimu Donuzlavske Belyaus Chajka ta in Najbilshi za plosheyu Ust Alminske ta Bulganacke gorodisha 6 ga trohi menshe za nih gorodishe Kermen Kir 4 ga Plosha inshih ne perevishuye 1 ga Najvishoyi mogutnosti piznoskifske carstvo v Krimu dosyaglo za carya Skilura naprikinci II st do n e V cej chas rozbudovuyetsya stolicya carstva Neapol Skifskij Skilur vstanoviv druzhni zv yazki z Bosporskim carstvom pro sho svidchit znahidka v Pantikapeyi zhertovnogo stola trapedzi postavlenogo dochkoyu Skilura carivnoyu Senamotis druzhinoyu znatnogo bosporyanina Geraklida Mozhlivo mizh dvoma derzhavami bulo ukladeno ugodu Skilur ustanoviv svij protektorat navit nad vidnosno dalekoyu Olviyeyu de karbuvalisya jogo moneti Otzhe zmicnivshi derzhavu j zabezpechivshi yiyi tili ugodami Skilur mig spokijno povernuti zbroyu proti davnogo voroga Hersonesa Blizko 114 r do n e skifi pochali bojovi diyi napadom na poselennya hori Zgodom vona bula zavojovana i skifi oblozhili Hersones Hersonesiti zvernulisya po dopomogu do Mitridata i voseni 113 r do n e do Krimu pribuv jogo polkovodec Diofant Vin zavdav porazki skifam ta viyihav do Bosporskogo carstva Nastupnogo 112 r skifi vidnovili vijskovi diyi skoristavshis vidsutnistyu v Krimu Diofanta z vijskom Skilur na toj chas pomer i vlada perejshla do jogo sina Palaka Jomu dopomagali 50 tisyach roksolanskih vershnikiv na choli z carem Tasiyem Ale voseni Diofant raptovo distavsya Krimu vzyav zahopleni skifami Kerkinitidu ta Kalos Limen i bliskavichnim udarom vshent rozgromiv Palaka i Tasiya Pokinchivshi zi skifami Diofant 111 r do n e znovu pribuv do Pantikapeya shob priyednati Bospor do derzhavi Mitridata Ale tut raptovo spalahnuv putch yakij ocholiv skif Savmak Vin buv imovirno vatazhkom pridvornogo vijska sho skladalosya zi skifskih najmanciv Bosporskogo carya Perisada V bulo vbito a proti Diofanta vchineno zakolot Odnak jomu poshastilo vtekti i navesni nastupnogo roku vin na choli vijska znovu z yavivsya v Krimu Vijska Diofanta vzyali Feodosiyu ta Pantikapej Savmaka bulo zahopleno i vidpravleno do Pontu a Bosporske carstvo priyednano nareshti do derzhavi Mitridata Protyagom pershoyi polovini I st n e skifske ob yednannya znovu posililosya Ce posilennya pov yazane z priplivom do Krimu sarmativ Kultura skifiv cogo chasu duzhe sarmatizovana sho svidchit pro vidchutne zmishannya cih dvoh narodiv Nepodalik vid Hersonesa roztashovane odne z najbilshih gorodish Ust Alminske sho ototozhnyuyetsya z mistom Palakij Bazuyuchis u nomu skifi mozhlivo razom iz sarmatami v odnomu hersoneskomu napisi cogo chasu jdetsya pro yakihos soyuznikiv znov oblozhili Hersones yakij buv zmushenij zvernutisya po dopomogu do Rimu 63 r n e namisnik Meziyi Tiberij Plavcij Silvan sporyadiv desant do Hersonesa shob primusiti carya skifiv znyati oblogu yak napisano v epitafiyi comu velmozhi V Hersonesi buv postavlenij rimskij garnizon a nepodalik zasnovano fortecyu Haraks de takozh rozkvartiruvalisya rimski vijska Rimska vijskova prisutnist strimuvala vojovnichist skifiv ta pidrivala yihnyu politichnu silu V II st n e veksilyaciyu HI Klavdiyevogo legionu rozmistili na Ust Alminskomu gorodishi tobto prosto v skifskomu misti Vid cogo chasu skifske ob yednannya pochinaye slabnuti Skifi zaznali nizku porazok vid bosporskih cariv Savromata I 93 123 rr 123 132 rr ta Savromata II 193 r a v pershij polovini III st n e opinilisya na shlyahu gotskoyi navali do Krimu Chastkovo skifske naselennya uvijshlo do skladu gotskoyi derzhavi Oyum chastkovo bulo asimilovane alanami Derzhavnij ustrijSocialnij ustrij piznoskifskogo suspilstva znachno vidriznyavsya vid skifskogo VII IV st do n e Socialnu strukturu piznoskifskogo seredovisha viznachila zmina kulturno gospodarskogo tipu ta vidpovidno sposobu zhittya vid kochovogo ta napivkochovogo skotarstva skifi perejshli do osiloyi ekonomiki Vsi vidi dzherel svidchat pro isnuvannya u piznih skifiv rozvinutoyi derzhavnoyi strukturi Na choli derzhavi stoyav car vlada yakogo bula spadkovoyu Z napisu na postamenti odniyeyi zi statuj znajdenih u Neapoli vidomo sho slavetnij car Skilur buv u svoyu chergu sinom carya Vladu Skilura uspadkuvav jogo sin Palak Mavzolej u Neapoli Skifskomu buv usipalniceyu ne tilki carskogo rodu ale j aristokratiyi Strokatishoyu z oglyadu na osoblivosti pohovalnogo obryadu bula serednya lanka suspilstva U piznih skifiv na vidminu vid yihnih kochovih predkiv VII IV st do n e ta suchasnikiv sarmativ znikla harakterna dlya dobi vijskovoyi demokratiyi kategoriya narod vijsko Teper osnovu vijska skladala postijna ale vidnosno nechislenna druzhina sho formuvalasya z predstavnikiv aristokratichnih rodiv ta bula zarodkom profesijnogo vijska Rozvineni torgovelni vidnosini naslidok perehodu do osilosti ta ellinizaciyi poklikali do zhittya prosharok kupciv i torgovciv Viokremlennya remesla v osoblivij vid virobnictva prizvelo do formuvannya remisnikiv Nayavnist rozvinenih virobnictv ta masove budivnictvo ne moglo ne viklikati potrebi u velikij kilkosti robochih ruk yaku na todishnomu rivni rozvitku suspilstva moglo zabezpechiti tilki shiroke vikoristannya rabskoyi praci Ce bula she odna suttyeva vidminnist piznoskifskogo suspilstva vid poperednogo skifskogo ta suchasnogo jomu sarmatskogo GospodarstvoGospodarstvo piznih skifiv viznachalosya yihnim osilim sposobom zhittya Ce bula ekonomika z priblizno odnakovoyu chastkoyu skotarstva ta zemlerobstva u virobnictvi U cheredi perevazhala velika ta dribna rogata hudoba dali jshli koni svini znajdeno takozh kistki vislyuka verblyuda ta sobaki Dopomizhnim dzherelom vidobuvannya bilkovoyi yizhi buli polyuvannya ta ribalstvo Majzhe rivnu zi skotarstvom chastku v gospodarstvi piznih skifiv stanovilo zemlerobstvo Providnimi kulturami buli pshenicya yachmin proso Ye dani pro vinogradarstvo ta vinorobstvo Suttyevu rol u gospodarstvi vidigravali riznomanitni remesla pryadinnya j tkactvo shittya limarstvo bronzolivarne virobnictvo zalizoplavilna ta kovalska spravi kamenyarstvo Znachne misce v ekonomici piznih skifiv posidala torgivlya z antichnimi polisami Olviyeyu Hersonesom Bosporskim carstvom Golovnimi stattyami skifskogo eksportu buli produkti tvarinnictva hudoba shkuri Odnimi z providnih statej importu yak i v usih varvariv zalishalisya oliya ta vino yaki vvozili v amforah Zvazhayuchi na yihni tipi v ellinistichnij chas najzhvavishi torgovelni zv yazki pidtrimuvalisya z Rodosom Hersonesom Kosom Knidom Sinopoyu v rimskij z mistami Maloyi Aziyi ta Pivnichnogo Prichornomor ya Vpliv ellinskoyi kulturi poznachivsya na she odnij statti importu cherepici sho zastosovuvalasya pri budivnictvi Yak i sarmati pizni skifi vvozili u velikij kilkosti dorogij chervonolakovij chervonoglinyanij ta sklyanij posud fibuli yuvelirni virobi ta predmeti osobistogo vbrannya Golovnim torgovelnim kontragentom meshkanciv nizhnodniprovskih gorodish bula Olviya sered importu do krimskoyi Skifiyi perevazhayut hersoneski bosporski ta maloazijski tovari PobutHarakternoyu risoyu pobutu piznih skifiv bula nayavnist stacionarnih poselen ta gorodish Oboronni sporudi skladalisya z zemlyanih valiv ta kam yanih muriv inodi z kruglimi chi kvadratnimi vezhami Yak pravilo uzdovzh muru vikopuvavsya riv Usya teritoriya obmezhena miskimi murami podilyalasya na okremi dilyanki kvartali abo sadibi Nazemni zhitla piznih skifiv kilkoh tipiv kam yani budivli glinobitni na kam yanomu fundamenti ta karkasni de osnovu stvoryuvali stovpi z pletenimi stinami obmazanimi glinoyu Pid vplivom antichnoyi arhitekturi sadibi utvoryuvali zakritij pryamokutnik z kilkoh budinkiv sho roztashovuvavsya navkolo spilnogo dvoru Neodminnoyu detallyu piznoskifskoyi sadibi buli chislenni gospodarski yami dlya zberigannya vrozhayu ta zolniki miscya skladannya zoli z domashnogo vognisha Ostannya bula svyashennoyu yiyi ne mozhna bulo prosto vikidati vona pidlyagala skladannyu v specialnomu misci V zhitlovih budinkah mistilisya kam yani abo glinyani lezhaki ta lavi Pidloga bula zemlyanoyu inodi obmazanoyu glinoyu ta posipanoyu vapnyakovoyu okrushinoyu Budinki opalyuvalisya pechami vognishami ta zharovnyami Inter yer gromadskih sporud palaciv chi budinkiv zamozhnih lyudej shedro prikrashavsya freskovim rozpisom marmurovimi abo vapnyakovimi relyefami ta statuyami prisvyatami bogam tosho Portali vikonuvalisya v ellinskomu stili prikrashalisya portikami ta kolonkami Pizni skifi nosili dovgi shtani ta sorochki z dovgimi rukavami Poverh sorochki nadyagali kaptan sho pidperezuvavsya poyasom zastebnutim bronzovoyu abo zaliznoyu pryazhkoyu Na nomu pidvishuvalasya zbroya nizh tochilo Shtani vpravlyalisya v korotki m yaki choboti Za golovne vbrannya pravila visoka shapka kaptur iz gostrim verhom U holodnu pogodu odyagavsya plash yakij zastibavsya na plechi fibuloyu Zhinki nosili dovgi sukni podil i rukavi yakih a takozh chobitki vishivali biserom ta namistinami Do golovnogo vbrannya kripilisya skronevi pidviski Yak zastibki j vodnochas prikrasi vikoristovuvalisya fibuli riznih tipiv Za osobisti prikrasi pravili zoloti sribni abo bronzovi serezhki skronevi pidviski persni ta kabluchki brasleti Skif yanki lyubili prikrashati sebe sklyanimi ta kam yanimi namistami sukni zamozhnih zhinok gaptuvalisya zolotom Neapol Skifskij stolicya Maloyi SkifiyiStoliceyu piznoskifskoyi derzhavi v Krimu buv Neapol Skifskij abo Neapolis vid greckogo nove misto odna z skifskih carskih fortec v Krimu Zvichajno navryad chi skifi nazvali b odnu z svoyih fortec greckoyu movoyu Shvidshe za vse greki chuli nazvu ciyeyi forteci na skifskij movi i peretvorili na zrozumile nim slovo Neapol Za slovami davnogreckogo geografa Strabona fortecyu Neapol pobuduvav znamenitij skifskij car Skilur dlya togo shob vona sluzhila jomu opornim punktom v borotbi proti grekiv Jmovirno ce ne zovsim tak Ye pidstavi dumati sho piznoskifski forteci vinikli nabagato ranishe za epohu Skilura druga polovina II st do n e a Strabon lishe sprobuvav pov yazati vidomu jomu fortecyu z im yam znamenitogo skifskogo carya Bilshist suchasnih vchenih ototozhnyuye Neapol z gorodishem Kermenchik na okolici suchasnogo Simferopolya na misci yakogo kolis roztashovuvalasya stolicya piznoskifskogo carstva Rozkopki na comu gorodishi vedutsya z 1827 r koli vidomij lyubitel starovini Sultan Krim girej Oleksandr Ivanovich zvernuv uvagu na dvi pliti na odnij bulo visicheno zobrazhennya vershnika a na inshij napis na davnogreckij movi sho vivozilisya na zavantazhenij kamenem pidvodi z urochisha Kermenchik Pro znahidku stalo vidomo vchenim Tak bulo zrobleno sensacijne vidkrittya stolici piznoskifskoyi derzhavi Misto plosheyu blizko 20 ga bulo roztashovane velmi vdalo teritoriya predstavlyaye trikutnik zvernenij do pivnochi z pivnichnogo shodu prirodnij zahist Petrovski skeli sho kruto obrivayutsya na zahodi gliboka trudnodostupna balka po liniyi obrivu yakoyi potuzhni muri do 12 m zavtovshki z bashtami V rezultati arheologichnogo doslidzhennya u nash chas vidkriti golovni vorota mista i pivdenna oboronna stina Poza murami mistilisya peredmistya nekropol z kam yanimi ta zemlyanimi sklepami U pravilnomu planuvanni chastini mista sho prilyagala do centralnoyi brami ta golovnoyi vulici vidchuvayetsya greckij vpliv Vidovzheni pryamokutni budinki skladalisya z golovnogo primishennya de bulo vognishe i sinej Bilshist zhe budivel osoblivo na okolicyah buli zemlyankami napivzemlyankami kruglimi v plani zhitlami tipu yurt pristosovanimi dlya osilogo zhittya Osoblivij interes predstavlyaye skifskij mavzolej bagatstvo pohovan yakogo nagaduvalo grobnici velikih kurganiv Vidomij antropolog Gerasimov Mihajlo Mihajlovich vidnoviv po cherepu zovnishnist pokijnogo Tak bula viyavlena grobnicya samogo carya Skilura Mavzolej yedinij pam yatnik takogo rodu v skifskih poselennyah Jogo misceznahodzhennya zajvij raz pidtverdzhuye znachennya Neapolya yak ekonomichnogo i kulturnogo centru piznoskifskoyi derzhavi stolici Maloyi Skifiyi Pliti z relyefami zrazki shtukaturki z rozpisom prikrasi namista i predmeti pobutu znajdeni na Neapoli zberigayutsya v muzeyah Moskvi i Sankt Peterburga Vidomo sho tilki v mavzoleyi bulo viyavleno blizko 1300 zolotih prikras Do pochatku 1990 h rokiv bula rekonstrujovana velika Nadvratna bashta vid yakoyi vidkrivayetsya chudovij viglyad na misto i gori Golovnoyi gryadi Vijskova spravaGolovnoyu siloyu piznoskifskogo vijska bula najimovirnishe pihota spisonosciv Na korist cogo pripushennya svidchat chasti znahidki vister spisiv u mogilah same ryadovih chleniv suspilstva z odnogo boku ta dosit ridkisni detali kinskoyi zbruyi znajdeni perevazhno v mogilah znati z inshogo Pro nayavnist u piznih skifiv pihoti jdetsya j u dekreti na chest polkovodcya Diofanta kin II st do n e bo z pihoti nihto ne vryatuvavsya a z vershnikiv visliznulo lishe nebagato Jmovirno osnova piznoskifskoyi kinnoti skladalasya z aristokratichnih druzhin Kinnota piznih skifiv bula legkoozbroyenoyu Mozhlivo perevazhannya klinkovoyi zbroyi ta stril u mogilnikah Nizhnogo Dnipra Zolota Balka Chervonij Mayak Mikolayivka vidbivaye bilshu u porivnyanni z Krimom pitomu vagu kinnoti u vijsku cogo regionu Ce j ne divno gorodisha Nizhnogo Dnipra perebuvali v postijnomu kontakti zi stepovikami sarmatami i proti kinnoti ostannih bula neobhidna taka zh efektivna zbroya U kompleksah II I st do n e znajdeno spisi ta mechi Povnij nabir ozbroyennya piznoskifskogo znatnogo vershnika viyavleno u kam yanij grobnici carya Skilura u mavzoleyi Neapolya Skifskogo tri spisi chuzhozemni keltskij mech ta greckij sholom sagajdak zi strilami Piznoskifski voyini druzhinniki cogo chasu mali povnij komplekt ozbroyennya sho zabezpechuvav yak distancijnij strili tak i blizhnij spisi mechi bij Pizni skifi koristuvalisya mechami dvoh tipiv z dovgim klinkom ta rukiv yam shtirem ta z korotkim klinkom ta kilcevim navershyam Ostanni buli zbroyeyu susidiv sarmativ KulturaYak i sarmatske piznoskifske mistectvo bulo dekorativno prikladnim Ale zavdyaki silnomu vplivovi antichnoyi kulturi vono pevnoyu miroyu nabulo obrazotvorchogo harakteru V pam yatkah piznoskifskogo mistectva pomitni sarmatski keltski frakijski vplivi sho zumovleno postijnimi kontaktami piznoskifskogo seredovisha z cimi narodami Prote osnova hudozhnoyi kulturi piznih skifiv zalishalasya miscevoyu Odnim iz proyaviv cogo ye samobutnye kulturne yavishe monumentalna skulptura yaka majzhe povnistyu nevidoma sarmatam abo frakijcyam i vitoki yakoyi lezhat u skifskij monumentalnij plastici V IV st do n e Shopravda pido vplivom antichnogo mistectva yiyi tradicijne vtilennya tak zvani kam yani babi u piznih skifiv zdebilshogo nabuli formi nadgrobnih stel iz relyefami hocha j tradicijna baba tezh isnuvala dali Spravzhnimi shedevrami piznoskifskoyi monumentalnoyi plastiki ye barelyefi cariv Skilura ta Palaka Na odnomu z nih zobrazheni obidva cari na inshomu virizblenij Palak verhi na koni Silna ellinska tradiciya ne prihovuye vtim pevnoyi sproshenosti ta primitivizmu maneri sho vidaye ruku miscevogo majstra Antropomorfni steli yaksho porivnyuvati yih zi skifskimi V IV st do n e desho sprosheni ale na nih tradicijno virizbleni golovni atributi personazhu ruki ritoni zbroya sporyadzhennya Nadgrobni steli mayut desho inshij harakter Za kanonami antichnogo mistectva voni zobrazhuyut nebizhchika verhi na koni u dvoboyi abo pered oltarem tobto vzhe u potojbichnomu sviti V stili cih relyefiv vidchuvayetsya frakijskij abo bosporskij vpliv She odnim tipom pam yatok piznoskifskogo obrazotvorchogo mistectva ye rozpisi skelnih sklepiv Neapolya Zobrazheni na nih vershniki scena polyuvannya abo tancyuristki ilyustruyut ochevidno yakis nevidomi nam legendi Harakternoyu risoyu piznoskifskogo mistectva bulo poyednannya v nomu dvoh i bilshe kultur miscevoyi ta greckoyi abo sarmatskoyi V okremih vipadkah yihni elementi nastilki z yednani sho vidiliti yakijs okremij nemozhlivo Cej sinkretizm osoblivo pomitnij u pam yatkah monumentalnoyi plastiki V piznoskifskij kulturi prohodiv svoyeridnij sintez greckogo ta varvarskogo mistectv harakternij vzagali dlya dobi piznoyi antichnosti na periferiyi antichnogo svitu Ideologichni uyavlennyaPerehid skifiv do osilogo zhittya ta zemlerobstva vidbivsya v religijnij svidomosti suspilstva Vazhlive misce v panteoni posila boginya rodyuchosti skifskij analog Demetri Isnuvav kult rodonachalnika skifiv Targitaya semantichno blizkogo do Gerakla Atribut ostannogo terakotova palicya znajdenij na gorodishi Chajka jogo zh umisheno na moneti Skilura Odnim iz golovnih kultiv piznih skifiv ye kult vognyu ta domashnogo vognisha bogineyu yakogo bula Tabiti Vtilennyam jogo buli chislenni zolniki na gorodishah miniatyurni modeli oltarikiv pidstavki dlya vognish vikonani u formi kinskih goliv sho yih znahodyat na piznoskifskih pam yatkah Z zobrazhennyam na rozpisi sklepu v Neapoli Skifskomu pizni skifi yak i yihni predki VII IV st do n e shanuvali pramatir zmiyenogu boginyu Poryad z antropomorfnimi kultami v piznoskifskomu seredovishi isnuvali starodavni totemichni ta animistichni viruvannya Odne z golovnih misc tut posidav kult konya sho zalishivsya vid kochovih predkiv Pro ce svidchat pokladennya v mogili kinskoyi zbruyi ta chastini tushi konya chislenni zobrazhennya konej ta vershnikiv na rozpisah sklepiv i zhitel Cikavo sho yak i v sarmativ u piznih skifiv shanuvavsya sobaka Zhertvu sobaki bulo prineseno bilya vhodu v mavzolej u Neapoli Skifskomu taki sami zhertvi prinosili i v mogilnikah prostogo naselennya Tam u vhidnih yamah sklepiv znajdeno kistyaki sobak pislya zakrittya sklepu prinesenij u zhertvu pes mav ohoronyati vhid Ellinizaciya piznoskifskoyi kulturi vidbilasya j u religijnij sferi V Neapoli znajdeno postamenti statuj iz prisvyatami antichnim bogam ulamki kultovih terakotovih statuetok pohovannya nemovlyat v amforah Pohovalnij obryadPohovalnij obryad piznih skifiv takozh stav znachno vidriznyatis vid obryadiv yihnih predkiv kochovikiv VII IV st do n e Peredusim kurgannij sposib pohovannya postupivsya miscem gruntovomu Prote najpershi piznoskifski pohovannya III II st do n e Tavel kurgan bilya gorodisha Kermen Kir mayetok Pastaka Dort Oba vse she zdijsneni v kurganah Dali z procesom formuvannya kulturi uzvichayivsya novij pohovalnij obryad i vzhe z kincya II st do n e dominuyut gruntovi pohovannya Nekropoli rozmishuvalisya za mezhami gorodish nepodalik vid nih U piznih skifiv providnim tipom pohovalnoyi sporudi buv zemlyanij sklep yakij skladavsya z pryamokutnoyi abo ovalnoyi vhidnoyi yami ta korotkogo koridora dromosa sho viv do pohovalnoyi kameri Vhid do neyi zakladavsya kaminnyam Konstruktivno cej tip pohovalnoyi pohodit vid stepovih skifskih katakomb V IV st do n e tobto ye vlasne skifskim U takih sklepah hovali kilka pokolin odniyeyi rodini tomu v nih chasto znahodyat desyatki kistyakiv Vpliv antichnoyi kulturi zumoviv specifiku mavzoleyu Neapolya Skifskogo usipalnici carskogo rodu Vin vikonanij v antichnih arhitekturnih tradiciyah a v pohovalnomu obryadi shiroko zastosovuvalisya kam yani ta derev yani sarkofagi Proniknennya do Krimu sarmativ u I st n e sprichinilo poyavu pohovalnih sporud sarmatskih tipiv prostih pryamokutnih yam ta mogil iz pidboyami U Malij Skifiyi Podunav ya vidomij tilki odin mogilnik Mologa 2 Pohovalni sporudi tut zemlyani sklepi abo katakombi Podibni za konstrukciyeyu mogili perevazhayut na nekropolyah Nizhnogo Dnipra v Zolotij Balci Mikolayivci ta Chervonomu Mayaku Shodi pohovalnih sporud Mologi ta nizhnodniprovskih nekropoliv svidchit pro sporidnenist naselennya yake zalishilo yih U I st n e na nizhnodniprovskih nekropolyah z yavlyayutsya mogili u viglyadi yami z pidboyem yaki nalezhali sarmatam sho meshkali sered piznoskifskoyi lyudnosti Znachno riznomanitnishimi ye pohovalni sporudi krimskih skifiv mogilniki Ust Alminskij Zavitne Levadki Kolchugine shidnij nekropol Neapolya Skifskogo tosho Persh za vse ce ti sami zemlyani sklepi Prote na vidminu vid Nizhnogo Dnipra v Krimu u takih sklepah hovali protyagom kilkoh stolit i voni chasom mistyat po kilka yarusiv kistyakiv Poshireni yami z pidboyami ta prosti gruntovi yami Na piznih pam yatkah Druzhne Nejzac Inkerman tosho perevazhayut virubani u skeli sklepi z kolektivnimi pohovannyami Div takozhKallipidiDzherela Ukrayina i Svit T 2 K KVIC 2009 PosilannyaPizni skifi 15 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopedichne vidannya u 6 ti tomah Ukrayina hronologiya rozvitku vidavnictvo Krion Pam yatki piznoskifskoyi kulturi u Krimu 5 travnya 2016 u Wayback Machine 2014 12 17 Pizni skifi ta yih budivli 10 bereznya 2016 u Wayback Machine Pizni skifi ta yih kultura 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Sarmati Pizni skifi Tavri 4 bereznya 2016 u Wayback Machine