Кольчу́гине (з 1810 по 1915 рік — Кроненталь, нім. Kronental, до 1948 — Булганак, крим. Bulğanaq) — село Сімферопольського району Автономної Республіки Крим. Орган місцевого самоврядування — Кольчугинська сільська рада.
село Кольчугине | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Сімферопольський район |
Рада | Кольчугинська сільська рада |
Облікова картка | Кольчугине |
Основні дані | |
Колишня назва | Кроненталь, Булганак |
Населення | 4 481 |
Поштовий індекс | 97551 |
Телефонний код | +380 652 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 44°56′37″ пн. ш. 33°47′03″ сх. д. / 44.94361° пн. ш. 33.78417° сх. д.Координати: 44°56′37″ пн. ш. 33°47′03″ сх. д. / 44.94361° пн. ш. 33.78417° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 97551, с. Кольчугине, вул. Чехова, буд. 13 |
Карта | |
Кольчугине | |
Кольчугине | |
Мапа | |
Кольчугине у Вікісховищі |
У селі знаходиться мечеть Булганак Джамісі.
До Сімферополя та Каркінітської затоки Чорного моря з села приблизно однакова відстань — понад 20 кілометрів.
Історія
Вважається, що село виникло в 1810—1811 роках, як колонія німців з Ельзасу, Бадена, Пфальца, Баварії. За віросповіданням — євангелістів та католиків. Зі старонімецького Кроненталь перекладається як «царська долина, райське місце».
Про минуле села свідчать лютеранський і католицький храми (правда, один з них перебудований в православний), а також будинки на двох вулицях, що добре збереглися — Революції і Горького. Їх колоністи виклали з місцевого матеріалу — буту, глини та виноградної лози. Використовувалася також черепиця тамтешнього черепичного заводу.
Станом на 1886 у німецькій колонії Кроненталь, центрі Кронентальської волості Сімферопольського повіту Херсонської губернії, мешкало 994 особи, налічувалось 65 дворових господарств, існували 2 костели, 2 школи та лавка.
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 794 осіб (416 чоловічої статі та 378 — жіночої), з яких 96 — православної віри, 324 — римо-католицької, 356 — протестантської.
За останнього довоєнного перепису населення 1926 року, у селі Булганак проживали 889 осіб, з них — 818 німців, 50 росіян, 6 українців, 3 євреї, 2 татар, 2 естонці, 1 вірменин, 7 записані в графі «інші».
Після нападу гітлерівської Німеччини на СРСР всіх німців з Булганака, як і з усього півострова, радянські органи насильно виселили до Ставропольського краю, а потім до Сибіру і Північного Казахстану.
У повоєнні роки в Кольчугіно працював великий радгосп-завод «Виноградний». Деякі елітні виноградники господарству дісталися від німецьких переселенців.
Римо-католицький храм Булганака після депортації встиг побувати клубом, нині в ньому розмістилася православна церква Різдва Христового. Колишня лютеранська кірха тепер римо-католицький костел Успіння пресвятої Діви Марії місцевої католицької громади. Щотижня в ньому проводять богослужіння священники з Севастополя. Мечеть «Булганак Джамісі» на протилежному березі річки зведена вже у наші дні.
Нині село налічує понад 4 тисяч жителів.
Під час російської окупації російськи окупанти захопили медресе (релігійну школу) у селі.
Галерея
Примітки
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-217. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- «Царська долина» на берегах Західного Булганака. Крым.Реалии (укр.). 13 грудня 2020. Процитовано 12 жовтня 2023.
- У Криму озброєні люди захопили медресе. www.unian.ua (укр.). Процитовано 12 жовтня 2023.
Це незавершена стаття з географії Криму. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolchu gine z 1810 po 1915 rik Kronental nim Kronental do 1948 Bulganak krim Bulganaq selo Simferopolskogo rajonu Avtonomnoyi Respubliki Krim Organ miscevogo samovryaduvannya Kolchuginska silska rada selo Kolchugine Krayina Ukrayina Region Avtonomna Respublika Krim Rajon miskrada Simferopolskij rajon Rada Kolchuginska silska rada Oblikova kartka Kolchugine Osnovni dani Kolishnya nazva Kronental Bulganak Naselennya 4 481 Poshtovij indeks 97551 Telefonnij kod 380 652 Geografichni dani Geografichni koordinati 44 56 37 pn sh 33 47 03 sh d 44 94361 pn sh 33 78417 sh d 44 94361 33 78417 Koordinati 44 56 37 pn sh 33 47 03 sh d 44 94361 pn sh 33 78417 sh d 44 94361 33 78417 Misceva vlada Adresa radi 97551 s Kolchugine vul Chehova bud 13 Karta Kolchugine Kolchugine Mapa Kolchugine u Vikishovishi U seli znahoditsya mechet Bulganak Dzhamisi Do Simferopolya ta Karkinitskoyi zatoki Chornogo morya z sela priblizno odnakova vidstan ponad 20 kilometriv IstoriyaKronental 1907 r Vvazhayetsya sho selo viniklo v 1810 1811 rokah yak koloniya nimciv z Elzasu Badena Pfalca Bavariyi Za virospovidannyam yevangelistiv ta katolikiv Zi staronimeckogo Kronental perekladayetsya yak carska dolina rajske misce Pro minule sela svidchat lyuteranskij i katolickij hrami pravda odin z nih perebudovanij v pravoslavnij a takozh budinki na dvoh vulicyah sho dobre zbereglisya Revolyuciyi i Gorkogo Yih kolonisti viklali z miscevogo materialu butu glini ta vinogradnoyi lozi Vikoristovuvalasya takozh cherepicya tamteshnogo cherepichnogo zavodu Stanom na 1886 u nimeckij koloniyi Kronental centri Kronentalskoyi volosti Simferopolskogo povitu Hersonskoyi guberniyi meshkalo 994 osobi nalichuvalos 65 dvorovih gospodarstv isnuvali 2 kosteli 2 shkoli ta lavka Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 794 osib 416 cholovichoyi stati ta 378 zhinochoyi z yakih 96 pravoslavnoyi viri 324 rimo katolickoyi 356 protestantskoyi Za ostannogo dovoyennogo perepisu naselennya 1926 roku u seli Bulganak prozhivali 889 osib z nih 818 nimciv 50 rosiyan 6 ukrayinciv 3 yevreyi 2 tatar 2 estonci 1 virmenin 7 zapisani v grafi inshi Pislya napadu gitlerivskoyi Nimechchini na SRSR vsih nimciv z Bulganaka yak i z usogo pivostrova radyanski organi nasilno viselili do Stavropolskogo krayu a potim do Sibiru i Pivnichnogo Kazahstanu U povoyenni roki v Kolchugino pracyuvav velikij radgosp zavod Vinogradnij Deyaki elitni vinogradniki gospodarstvu distalisya vid nimeckih pereselenciv Rimo katolickij hram Bulganaka pislya deportaciyi vstig pobuvati klubom nini v nomu rozmistilasya pravoslavna cerkva Rizdva Hristovogo Kolishnya lyuteranska kirha teper rimo katolickij kostel Uspinnya presvyatoyi Divi Mariyi miscevoyi katolickoyi gromadi Shotizhnya v nomu provodyat bogosluzhinnya svyashenniki z Sevastopolya Mechet Bulganak Dzhamisi na protilezhnomu berezi richki zvedena vzhe u nashi dni Nini selo nalichuye ponad 4 tisyach zhiteliv Pid chas rosijskoyi okupaciyi rosijski okupanti zahopili medrese religijnu shkolu u seli GalereyaPrimitkiVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk VIII Gubernii Novorossijskoj gruppy SanktPeterburg 1886 VI 157 s ros doref Naselennye mesta Rossijskoj imperii v 500 i bolee zhitelej s ukazaniem vsego nalichnogo v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih veroispovedanij po dannym pervoj vseobshej perepisi naseleniya 1897 g Pod red N A Trojnickogo S Pb Tipografiya Obshestvennaya polza parovaya tipolitografiya N L Nyrkina 1905 S 1 217 X 270 120 s ros doref Carska dolina na beregah Zahidnogo Bulganaka Krym Realii ukr 13 grudnya 2020 Procitovano 12 zhovtnya 2023 U Krimu ozbroyeni lyudi zahopili medrese www unian ua ukr Procitovano 12 zhovtnya 2023 Ce nezavershena stattya z geografiyi Krimu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi