Північно-Кавказький край (рос. Северно-Кавказский край) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР у 1924—1937.
Північно-Кавказький край | |
Дата створення / заснування | 16 жовтня 1924 |
---|---|
Країна | СРСР |
Столиця | Ростов-на-Дону, П'ятигорськ, Владикавказ і Ставрополь |
Адміністративна одиниця | РРФСР |
Часовий пояс | і MSD |
Кількість населення | 8 363 491 осіб[1] |
На заміну | Ставропольська губернія |
Час/дата припинення існування | 13 березня 1937 |
Площа | 293 652 км² |
Координати: 45°42′00″ пн. ш. 43°06′00″ сх. д. / 45.7000000000277779577118054° пн. ш. 43.100000000027776536626334° сх. д.
Північно-Кавказький край у 1924—1934
Перетворена 17 жовтня 1924 з Південно-Східної області й приєднаних Таганрізької й Шахтинської округ Донецької губернії Української СРР. Адигейської (Черкеської) АО, Карачаєво-Черкеської АО, Кабардино-Балкарської АО, Північно-Осетинської АО, Інгуської АО, Чеченської АО та Сунженського козацького округу.
Адміністративний центр — Ростов-на-Дону.
Адміністративний поділ на 1925
Декретом ВЦВК від 26 січня 1925 затверджено «Положення про Північно-Кавказький край з центром у місті Ростові-на-Дону». Край поділявся на 10 округів:
- ,
- Донський округ,
- Донецький округ,
- Кубанський округ,
- ,
- Морозовський округ,
- Сальський округ,
- ,
- Терський округ,
- Чорноморський округ,
- місто Грозний було у краї на правах 11-го округу;
й 4 автономні області;
Національний склад на 1926
Національний склад Північно-Кавказького краю за даними перепису населення СРСР 1926 року:
національність | чисельність | % |
---|---|---|
росіяни | 3 841 063 | 46,2 % |
українці | 3 106 852 | 37,4 % |
чеченці | 296 282 | 3,6 % |
вірмени | 162 186 | 1,9 % |
осетини | 155 400 | 1,87 % |
кабардинці | 139 689 | 1,68 % |
німці | 93 915 | 1,13 % |
інгуші | 72 043 | 0,86 % |
черкеси | 64 031 | 0,77 % |
карачаївці | 55 068 | 0,66 % |
білоруси | 51 317 | 0,6 % |
євреї | 42 476 | 0,51 % |
балкарці | 33 280 | 0,4 % |
інші | … | … |
всього | 8 307 934 | 100,0 % |
Переписом 1926 року враховувалося й козацьке населення (єдиний раз у СРСР), коли були пораховані всі, хто вказував свою національність як «козак» або «козачка», хоча у публічний доступ ця інформація так і не потрапила, а збиралася більше для внутрьодержавного вжитку.
Адміністративний поділ на 1926 рік
У квітні 1926 Карачаєво-Черкеська АО розділена на Карачаєвську АО і .
Станом на 17 грудня 1926 року в склад краю входили 12 округів, 7 автономних областей й 2 автономних міста, на правах округу:
Адміністративна одиниця | Центр | Площа, км² | Населення (1926), осіб. |
---|---|---|---|
Армавір | 21 524 | 927 392 | |
Донецький округ | Міллерово | 17 550 | 374 710 |
Донський округ | Ростов-на-Дону | 25 809 | 1 132 270 |
Кубанський округ | Краснодар | 35 860 | 1 489 088 |
Майкоп | 14 712 | 330 135 | |
Сальський округ | Сальськ | 36 882 | 471 890 |
Ставрополь | 26 620 | 727 585 | |
станиця Слепцовська | 1 102 | 34 888 | |
Таганрог | 5 029 | 268 394 | |
Терський округ | П'ятигорськ | 27 542 | 643 369 |
Чорноморський округ | Новоросійськ | 9 415 | 291 437 |
Шахтинсько-Донецький округ | Шахти | 23 256 | 540 376 |
Адигейська (Черкеська) АО | Краснодар | 3 027 | 113 481 |
Інгуська АО | Владикавказ | 3 218 | 85 133 |
Кабардино-Балкарська АО | Нальчик | 10 105 | 204 006 |
Карачаєвська АО | село Мікоян-Шахар | 8 142 | 64 613 |
Північно-Осетинська АО | Владикавказ | 6 177 | 152 435 |
Черкеський НО | станиця | 3 027 | 113 481 |
Чеченська АО | Грозний | 12 371 | 509 860 |
Владикавказ, автономне місто | Владикавказ | 84 | 78 346 |
Грозний, автономне місто | Грозний | 370 | 127 087 |
Подальші зміни адміністративного поділу
З огляду на адміністративно-господарське й культурне значення міста Ростов, об'єднаний пленум Донського окрвиконкома й Ростовсько-Нахічеванської міськради на підставі постанови Північно-Кавказького крайвиконкома від 24 жовтня 1928 року вирішив об'єднати з 1 листопада 1928 року міста Ростов й Нахічевань-на-Дону, виділивши їх у самостійну адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням крайвиконкому.
1928 року Черкеський національний округ перетворений у Черкеську АО.
На початку 1929 року до Чеченської АО приєднано Сунженський козацький округ.
У серпні 1930 року постановою президії Північно-Кавказького крайвиконкома округи були скасовані. З 15 серпня 1930 року окрвиконкомоми були розпущені. На 1930 рік у Північно-Кавказькому краї було 87 районів, 7 національних автономних областей, 10 автономних міст.
У листопаді 1931 року до краю приєднано Дагестанська АРСР.
20 листопада 1933 року у північній частині краю створена Північна область (обласний центр — місто Міллерове).
У січні 1934 року Чеченська АО і Інгуська АО об'єднані у Чечено-Інгуську АО.
Північно-Кавказький край 1934—1937 роках
10 січня 1934 року з Північно-Кавказького краю було виділено Азовсько-Чорноморський край (західна частина краю). Крайовий центр було перенесено у П'ятигірськ.
У січні 1936 року крайовий центр переведений у місто Орджонікідзе.
У грудні 1936 року Кабардино-Балкарська АО, Північно-Осетинська АО і Чечено-Інгуська АО перетворені на Кабардино-Балкарську АРСР, Північно-Осетинську АРСР і Чечено-Інгуську АРСР відповідно. Вони і Дагестанська АРСР вийшли зі складу краю.
У березні 1937 року Північно-Кавказький край був перейменований на Орджонікідзевський край, який 12 січня 1943 року перейменований на Ставропольський край.
Адміністративний поділ у 1934—1935 роках
Після поділу краю у 1934 році в складі краю:
- ,
- Кабардино-Балкарська автономна область,
- Карачаєвська автономна область,
- Північно-Осетинська автономна область,
- Черкеська автономна область,
- Чечено-Інгуська автономна область,
- ,
- Благодарненський район,
- ,
- ,
- Георгієвський район,
- , — було скасовано того ж року,
- ,
- ,
- ,
- Мінераловодський район,
- Моздоцький район,
- ,
- Новоалександровський район,
- Петровський район,
- ,
- ,
- Туркменський район.
Адміністративний поділ у 1935—1937 роках
1935 року впроваджено новий поділ на райони та автономні утворення у складі краю. Замість 17 районів у краї стало 43 райони, підлеглих безпосередньо Північно-Кавказького крайвиконкому:
- ,
- ,
- ,
- Арзгирський район,
- ,
- Благодарненський район,
- ,
- ,
- ,
- Георгієвський район,
- ,
- ,
- Єгорлицький район,
- ,
- ,
- Ізобільненський район,
- ,
- ,
- Курський район,
- Лєвокумський район,
- ,
- ,
- Мінераловодський район,
- ,
- Моздоцький район,
- ,
- Наурський район,
- ,
- Новоалександровський район,
- Новоселицький район,
- Петровський район,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- ,
- Степновський район,
- ,
- Труновський район,
- Туркменський район,
- Шпаковський район.
- У склад краю також входили:
- Дагестанська АРСР,
- Кабардино-Балкарська автономна область,
- Карачаєвська автономна область,
- Північно-Осетинська автономна область,
- Черкеська автономна область,
- Чечено-Інгуська автономна область.
- Перейменовано
- Медвеженский район й с. Медвежьє на та на с. ,
- Вінодєленский район на Іпатовський район,
- Митрофановський (колишній ) — на Апанасенковський район,
- Прикумський — на Будьонновський район,
- Ставропольский — на , місто Ставрополь — на місто Ворошиловськ.
- Утворено
у складі Дагестанської АРСР.
Зміни за Конституцією СРСР 1936 року
Після прийняття Конституції СРСР 1936 року Кабардино-Балкарська, Північно-Осетинська й Чечено-Інгуська автономні області перетворені на АРСР (Автономні Радянські Соціалістичні Республіки) й разом з Дагестанської АРСР виділені зі складу Орджонікідзевського краю у самостійні адміністративно-територіальні утворення у складі РРФСР.
Див. також
Джерела
- Невідома Східна Україна
- Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991
- Акопян В. З. Национальные районы и их официальный язык (Армянские районы Северного Кавказа в 20-е годы). Центр понтийско-кавказских исследований. Краснодар, 1995
- Административно-территориальное деление Северо-Кавказского края в официальных документах // Донской временник / Донская государственная публичная библиотека. Ростов-на-Дону, 2010—2014.
Примітки
- http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_26.php?reg=336
- ГАРО. СИФ. Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского Правительства РСФСР. 1925 г. № 11. ст. 76 (Инв. № 3653). с. 115—140.
- Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.. www.demoscope.ru. Проверено 4 мая 2018.
- Поселенные итоги переписи 1926 года по Северо-Кавказскому краю / Северо-Кавказское краевое статистическое управление. Ростов-на-Дону: Гостипография им. Коминтерна Секкавполиграфтреста. 1929.
- Всесоюзная перепись населения 1926 г. 1926.
- ГАРО. Ф. Р-1798. Оп. 1. Д. 1419. Л. 14.
- ГАРО. Ф. Р-1485. Оп. 1. Д. 638. Л. 17 об.-19.
- Краткая справка по административно-территориальному делению Ставропольского края с 1920 по 1992 г_.doc Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920—1992 гг.[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття про Радянський Союз. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichno Kavkazkij kraj ros Severno Kavkazskij kraj administrativno teritorialna odinicya RRFSR u 1924 1937 Pivnichno Kavkazkij krajData stvorennya zasnuvannya16 zhovtnya 1924Krayina SRSRStolicyaRostov na Donu P yatigorsk Vladikavkaz i StavropolAdministrativna odinicyaRRFSRChasovij poyasUTC 3 i MSDKilkist naselennya8 363 491 osib 1 Na zaminuStavropolska guberniyaChas data pripinennya isnuvannya13 bereznya 1937Plosha293 652 km Koordinati 45 42 00 pn sh 43 06 00 sh d 45 7000000000277779577118054 pn sh 43 100000000027776536626334 sh d 45 7000000000277779577118054 43 100000000027776536626334 Kavkazka AlbaniyaDagestan v serednih vikahCahurske hanstvoRutulske bekstvoLakzHozarskij kaganatDerbentskij emiratSarirGazikumuhske shamhalstvoKajtazke ucmijstvoTabasaranske majsumstvoDagestan v novij chasAvarske hanstvoIlisujskij sultanatMehtulinske hanstvoTarkovske shamhalstvoGazikumuhske hanstvoKubinske hanstvoKyurinske hanstvoVelika Kavkazka vijnaPivnichno Kavkazkij imamatDagestanska oblastRespublika Gorciv KavkazuPivnichno Kavkazkij emiratPivnichno Kavkazkij krajDagestanska ARSRDagestan pislya rozpadu SRSRRespublika DagestanDagestanska vijnaImarat KavkazpereglyanutiobgovoritiredaguvatiPivnichno Kavkazkij kraj u 1924 1934Peretvorena 17 zhovtnya 1924 z Pivdenno Shidnoyi oblasti j priyednanih Taganrizkoyi j Shahtinskoyi okrug Doneckoyi guberniyi Ukrayinskoyi SRR Adigejskoyi Cherkeskoyi AO Karachayevo Cherkeskoyi AO Kabardino Balkarskoyi AO Pivnichno Osetinskoyi AO Inguskoyi AO Chechenskoyi AO ta Sunzhenskogo kozackogo okrugu Administrativnij centr Rostov na Donu Administrativnij podil na 1925 Dekretom VCVK vid 26 sichnya 1925 zatverdzheno Polozhennya pro Pivnichno Kavkazkij kraj z centrom u misti Rostovi na Donu Kraj podilyavsya na 10 okrugiv Donskij okrug Doneckij okrug Kubanskij okrug Morozovskij okrug Salskij okrug Terskij okrug Chornomorskij okrug misto Groznij bulo u krayi na pravah 11 go okrugu j 4 avtonomni oblasti Adigejska Cherkeska AO Kabardino Balkarska AO Karachayevo Cherkeska AO Chechenska AO Nacionalnij sklad na 1926 Nacionalnij sklad Pivnichno Kavkazkogo krayu za danimi perepisu naselennya SRSR 1926 roku nacionalnist chiselnist rosiyani 3 841 063 46 2 ukrayinci 3 106 852 37 4 chechenci 296 282 3 6 virmeni 162 186 1 9 osetini 155 400 1 87 kabardinci 139 689 1 68 nimci 93 915 1 13 ingushi 72 043 0 86 cherkesi 64 031 0 77 karachayivci 55 068 0 66 bilorusi 51 317 0 6 yevreyi 42 476 0 51 balkarci 33 280 0 4 inshi vsogo 8 307 934 100 0 Perepisom 1926 roku vrahovuvalosya j kozacke naselennya yedinij raz u SRSR koli buli porahovani vsi hto vkazuvav svoyu nacionalnist yak kozak abo kozachka hocha u publichnij dostup cya informaciya tak i ne potrapila a zbiralasya bilshe dlya vnutroderzhavnogo vzhitku Administrativnij podil na 1926 rik U kvitni 1926 Karachayevo Cherkeska AO rozdilena na Karachayevsku AO i Stanom na 17 grudnya 1926 roku v sklad krayu vhodili 12 okrugiv 7 avtonomnih oblastej j 2 avtonomnih mista na pravah okrugu Administrativna odinicya Centr Plosha km Naselennya 1926 osib Armavir 21 524 927 392Doneckij okrug Millerovo 17 550 374 710Donskij okrug Rostov na Donu 25 809 1 132 270Kubanskij okrug Krasnodar 35 860 1 489 088Majkop 14 712 330 135Salskij okrug Salsk 36 882 471 890Stavropol 26 620 727 585stanicya Slepcovska 1 102 34 888Taganrog 5 029 268 394Terskij okrug P yatigorsk 27 542 643 369Chornomorskij okrug Novorosijsk 9 415 291 437Shahtinsko Doneckij okrug Shahti 23 256 540 376Adigejska Cherkeska AO Krasnodar 3 027 113 481Inguska AO Vladikavkaz 3 218 85 133Kabardino Balkarska AO Nalchik 10 105 204 006Karachayevska AO selo Mikoyan Shahar 8 142 64 613Pivnichno Osetinska AO Vladikavkaz 6 177 152 435Cherkeskij NO stanicya 3 027 113 481Chechenska AO Groznij 12 371 509 860Vladikavkaz avtonomne misto Vladikavkaz 84 78 346Groznij avtonomne misto Groznij 370 127 087Podalshi zmini administrativnogo podilu Z oglyadu na administrativno gospodarske j kulturne znachennya mista Rostov ob yednanij plenum Donskogo okrvikonkoma j Rostovsko Nahichevanskoyi miskradi na pidstavi postanovi Pivnichno Kavkazkogo krajvikonkoma vid 24 zhovtnya 1928 roku virishiv ob yednati z 1 listopada 1928 roku mista Rostov j Nahichevan na Donu vidilivshi yih u samostijnu administrativno gospodarsku odinicyu z bezposerednim pidporyadkuvannyam krajvikonkomu 1928 roku Cherkeskij nacionalnij okrug peretvorenij u Cherkesku AO Na pochatku 1929 roku do Chechenskoyi AO priyednano Sunzhenskij kozackij okrug U serpni 1930 roku postanovoyu prezidiyi Pivnichno Kavkazkogo krajvikonkoma okrugi buli skasovani Z 15 serpnya 1930 roku okrvikonkomomi buli rozpusheni Na 1930 rik u Pivnichno Kavkazkomu krayi bulo 87 rajoniv 7 nacionalnih avtonomnih oblastej 10 avtonomnih mist U listopadi 1931 roku do krayu priyednano Dagestanska ARSR 20 listopada 1933 roku u pivnichnij chastini krayu stvorena Pivnichna oblast oblasnij centr misto Millerove U sichni 1934 roku Chechenska AO i Inguska AO ob yednani u Checheno Ingusku AO Pivnichno Kavkazkij kraj 1934 1937 rokah10 sichnya 1934 roku z Pivnichno Kavkazkogo krayu bulo vidileno Azovsko Chornomorskij kraj zahidna chastina krayu Krajovij centr bulo pereneseno u P yatigirsk U sichni 1936 roku krajovij centr perevedenij u misto Ordzhonikidze U grudni 1936 roku Kabardino Balkarska AO Pivnichno Osetinska AO i Checheno Inguska AO peretvoreni na Kabardino Balkarsku ARSR Pivnichno Osetinsku ARSR i Checheno Ingusku ARSR vidpovidno Voni i Dagestanska ARSR vijshli zi skladu krayu U berezni 1937 roku Pivnichno Kavkazkij kraj buv perejmenovanij na Ordzhonikidzevskij kraj yakij 12 sichnya 1943 roku perejmenovanij na Stavropolskij kraj Administrativnij podil u 1934 1935 rokah Pislya podilu krayu u 1934 roci v skladi krayu Kabardino Balkarska avtonomna oblast Karachayevska avtonomna oblast Pivnichno Osetinska avtonomna oblast Cherkeska avtonomna oblast Checheno Inguska avtonomna oblast Blagodarnenskij rajon Georgiyevskij rajon bulo skasovano togo zh roku Mineralovodskij rajon Mozdockij rajon Novoaleksandrovskij rajon Petrovskij rajon Turkmenskij rajon Administrativnij podil u 1935 1937 rokah 1935 roku vprovadzheno novij podil na rajoni ta avtonomni utvorennya u skladi krayu Zamist 17 rajoniv u krayi stalo 43 rajoni pidleglih bezposeredno Pivnichno Kavkazkogo krajvikonkomu Arzgirskij rajon Blagodarnenskij rajon Georgiyevskij rajon Yegorlickij rajon Izobilnenskij rajon Kurskij rajon Lyevokumskij rajon Mineralovodskij rajon Mozdockij rajon Naurskij rajon Novoaleksandrovskij rajon Novoselickij rajon Petrovskij rajon Stepnovskij rajon Trunovskij rajon Turkmenskij rajon Shpakovskij rajon U sklad krayu takozh vhodili Dagestanska ARSR Kabardino Balkarska avtonomna oblast Karachayevska avtonomna oblast Pivnichno Osetinska avtonomna oblast Cherkeska avtonomna oblast Checheno Inguska avtonomna oblast PerejmenovanoMedvezhenskij rajon j s Medvezhye na ta na s Vinodyelenskij rajon na Ipatovskij rajon Mitrofanovskij kolishnij na Apanasenkovskij rajon Prikumskij na Budonnovskij rajon Stavropolskij na misto Stavropol na misto Voroshilovsk Utvoreno u skladi Dagestanskoyi ARSR Zmini za Konstituciyeyu SRSR 1936 roku Pislya prijnyattya Konstituciyi SRSR 1936 roku Kabardino Balkarska Pivnichno Osetinska j Checheno Inguska avtonomni oblasti peretvoreni na ARSR Avtonomni Radyanski Socialistichni Respubliki j razom z Dagestanskoyi ARSR vidileni zi skladu Ordzhonikidzevskogo krayu u samostijni administrativno teritorialni utvorennya u skladi RRFSR Div takozhPivdenno Shidna oblast RSFRR Azovo Chornomorskij kraj Pivdenno Shidnij SoyuzDzherelaNevidoma Shidna Ukrayina Spravochnik po istorii Kommunisticheskoj partii i Sovetskogo Soyuza 1898 1991 Akopyan V Z Nacionalnye rajony i ih oficialnyj yazyk Armyanskie rajony Severnogo Kavkaza v 20 e gody Centr pontijsko kavkazskih issledovanij Krasnodar 1995 Administrativno territorialnoe delenie Severo Kavkazskogo kraya v oficialnyh dokumentah Donskoj vremennik Donskaya gosudarstvennaya publichnaya biblioteka Rostov na Donu 2010 2014 Primitkihttp demoscope ru weekly ssp rus 26 php reg 336 GARO SIF Sobranie uzakonenij i rasporyazhenij raboche krestyanskogo Pravitelstva RSFSR 1925 g 11 st 76 Inv 3653 s 115 140 Demoskop Weekly Prilozhenie Spravochnik statisticheskih pokazatelej www demoscope ru Provereno 4 maya 2018 Poselennye itogi perepisi 1926 goda po Severo Kavkazskomu krayu Severo Kavkazskoe kraevoe statisticheskoe upravlenie Rostov na Donu Gostipografiya im Kominterna Sekkavpoligraftresta 1929 Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1926 g 1926 GARO F R 1798 Op 1 D 1419 L 14 GARO F R 1485 Op 1 D 638 L 17 ob 19 Kratkaya spravka po administrativno territorialnomu deleniyu Stavropolskogo kraya s 1920 po 1992 g doc Kratkaya spravka ob administrativno territorialnyh izmeneniyah Stavropolskogo kraya za 1920 1992 gg nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ce nezavershena stattya pro Radyanskij Soyuz Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi