Північнокавказький край

Північно-Кавказький край (рос. Северно-Кавказский край) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР у 1924—1937.

Північно-Кавказький край
Дата створення / заснування	16 жовтня 1924
Країна	СРСР
Столиця	Ростов-на-Дону, П'ятигорськ, Владикавказ і Ставрополь
Адміністративна одиниця	РРФСР
Часовий пояс	і MSD
Кількість населення	8 363 491 осіб^[1]
На заміну	Ставропольська губернія
Час/дата припинення існування	13 березня 1937
Площа	293 652 км²

Координати: 45°42′00″ пн. ш. 43°06′00″ сх. д. / 45.7000000000277779577118054° пн. ш. 43.100000000027776536626334° сх. д. / 45.7000000000277779577118054; 43.100000000027776536626334

Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Імарат Кавказ

Північно-Кавказький край у 1924—1934

Перетворена 17 жовтня 1924 з Південно-Східної області й приєднаних Таганрізької й Шахтинської округ Донецької губернії Української СРР. Адигейської (Черкеської) АО, Карачаєво-Черкеської АО, Кабардино-Балкарської АО, Північно-Осетинської АО, Інгуської АО, Чеченської АО та Сунженського козацького округу.

Адміністративний центр — Ростов-на-Дону.

Адміністративний поділ на 1925

Декретом ВЦВК від 26 січня 1925 затверджено «Положення про Північно-Кавказький край з центром у місті Ростові-на-Дону». Край поділявся на 10 округів:

• ,
• Донський округ,
• Донецький округ,
• Кубанський округ,
• ,
• Морозовський округ,
• Сальський округ,
• ,
• Терський округ,
• Чорноморський округ,
• місто Грозний було у краї на правах 11-го округу;

й 4 автономні області;

• Адигейська (Черкеська) АО,
• Кабардино-Балкарська АО,
• Карачаєво-Черкеська АО,
• Чеченська АО.

Національний склад на 1926

Національний склад Північно-Кавказького краю за даними перепису населення СРСР 1926 року:

національність	чисельність	%
росіяни	3 841 063	46,2 %
українці	3 106 852	37,4 %
чеченці	296 282	3,6 %
вірмени	162 186	1,9 %
осетини	155 400	1,87 %
кабардинці	139 689	1,68 %
німці	93 915	1,13 %
інгуші	72 043	0,86 %
черкеси	64 031	0,77 %
карачаївці	55 068	0,66 %
білоруси	51 317	0,6 %
євреї	42 476	0,51 %
балкарці	33 280	0,4 %
інші	…	…
всього	8 307 934	100,0 %

Переписом 1926 року враховувалося й козацьке населення (єдиний раз у СРСР), коли були пораховані всі, хто вказував свою національність як «козак» або «козачка», хоча у публічний доступ ця інформація так і не потрапила, а збиралася більше для внутрьодержавного вжитку.

Адміністративний поділ на 1926 рік

У квітні 1926 Карачаєво-Черкеська АО розділена на Карачаєвську АО і .

Станом на 17 грудня 1926 року в склад краю входили 12 округів, 7 автономних областей й 2 автономних міста, на правах округу:

Адміністративна одиниця	Центр	Площа, км²	Населення (1926), осіб.
	Армавір	21 524	927 392
Донецький округ	Міллерово	17 550	374 710
Донський округ	Ростов-на-Дону	25 809	1 132 270
Кубанський округ	Краснодар	35 860	1 489 088
	Майкоп	14 712	330 135
Сальський округ	Сальськ	36 882	471 890
	Ставрополь	26 620	727 585
	станиця Слепцовська	1 102	34 888
	Таганрог	5 029	268 394
Терський округ	П'ятигорськ	27 542	643 369
Чорноморський округ	Новоросійськ	9 415	291 437
Шахтинсько-Донецький округ	Шахти	23 256	540 376
Адигейська (Черкеська) АО	Краснодар	3 027	113 481
Інгуська АО	Владикавказ	3 218	85 133
Кабардино-Балкарська АО	Нальчик	10 105	204 006
Карачаєвська АО	село Мікоян-Шахар	8 142	64 613
Північно-Осетинська АО	Владикавказ	6 177	152 435
Черкеський НО	станиця	3 027	113 481
Чеченська АО	Грозний	12 371	509 860
Владикавказ, автономне місто	Владикавказ	84	78 346
Грозний, автономне місто	Грозний	370	127 087

Подальші зміни адміністративного поділу

З огляду на адміністративно-господарське й культурне значення міста Ростов, об'єднаний пленум Донського окрвиконкома й Ростовсько-Нахічеванської міськради на підставі постанови Північно-Кавказького крайвиконкома від 24 жовтня 1928 року вирішив об'єднати з 1 листопада 1928 року міста Ростов й Нахічевань-на-Дону, виділивши їх у самостійну адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням крайвиконкому.

1928 року Черкеський національний округ перетворений у Черкеську АО.

На початку 1929 року до Чеченської АО приєднано Сунженський козацький округ.

У серпні 1930 року постановою президії Північно-Кавказького крайвиконкома округи були скасовані. З 15 серпня 1930 року окрвиконкомоми були розпущені. На 1930 рік у Північно-Кавказькому краї було 87 районів, 7 національних автономних областей, 10 автономних міст.

У листопаді 1931 року до краю приєднано Дагестанська АРСР.

20 листопада 1933 року у північній частині краю створена Північна область (обласний центр — місто Міллерове).

У січні 1934 року Чеченська АО і Інгуська АО об'єднані у Чечено-Інгуську АО.

Північно-Кавказький край 1934—1937 роках

10 січня 1934 року з Північно-Кавказького краю було виділено Азовсько-Чорноморський край (західна частина краю). Крайовий центр було перенесено у П'ятигірськ.

У січні 1936 року крайовий центр переведений у місто Орджонікідзе.

У грудні 1936 року Кабардино-Балкарська АО, Північно-Осетинська АО і Чечено-Інгуська АО перетворені на Кабардино-Балкарську АРСР, Північно-Осетинську АРСР і Чечено-Інгуську АРСР відповідно. Вони і Дагестанська АРСР вийшли зі складу краю.

У березні 1937 року Північно-Кавказький край був перейменований на Орджонікідзевський край, який 12 січня 1943 року перейменований на Ставропольський край.

Адміністративний поділ у 1934—1935 роках

Після поділу краю у 1934 році в складі краю:

• ,
• Кабардино-Балкарська автономна область,
• Карачаєвська автономна область,
• Північно-Осетинська автономна область,
• Черкеська автономна область,
• Чечено-Інгуська автономна область,
• ,
• Благодарненський район,
• ,
• ,
• Георгієвський район,
• , — було скасовано того ж року,
• ,
• ,
• ,
• Мінераловодський район,
• Моздоцький район,
• ,
• Новоалександровський район,
• Петровський район,
• ,
• ,
• Туркменський район.

Адміністративний поділ у 1935—1937 роках

1935 року впроваджено новий поділ на райони та автономні утворення у складі краю. Замість 17 районів у краї стало 43 райони, підлеглих безпосередньо Північно-Кавказького крайвиконкому:

• ,
• ,
• ,
• Арзгирський район,
• ,
• Благодарненський район,
• ,
• ,
• ,
• Георгієвський район,
• ,
• ,
• Єгорлицький район,
• ,
• ,
• Ізобільненський район,
• ,
• ,
• Курський район,
• Лєвокумський район,
• ,
• ,
• Мінераловодський район,
• ,
• Моздоцький район,
• ,
• Наурський район,
• ,
• Новоалександровський район,
• Новоселицький район,
• Петровський район,
• ,
• ,
• ,
• ,
• ,
• ,
• ,
• Степновський район,
• ,
• Труновський район,
• Туркменський район,
• Шпаковський район.

У склад краю також входили:

• Дагестанська АРСР,
• Кабардино-Балкарська автономна область,
• Карачаєвська автономна область,
• Північно-Осетинська автономна область,
• Черкеська автономна область,
• Чечено-Інгуська автономна область.

Перейменовано

• Медвеженский район й с. Медвежьє на та на с. ,
• Вінодєленский район на Іпатовський район,
• Митрофановський (колишній ) — на Апанасенковський район,
• Прикумський — на Будьонновський район,
• Ставропольский — на , місто Ставрополь — на місто Ворошиловськ.

Утворено

у складі Дагестанської АРСР.

Зміни за Конституцією СРСР 1936 року

Після прийняття Конституції СРСР 1936 року Кабардино-Балкарська, Північно-Осетинська й Чечено-Інгуська автономні області перетворені на АРСР (Автономні Радянські Соціалістичні Республіки) й разом з Дагестанської АРСР виділені зі складу Орджонікідзевського краю у самостійні адміністративно-територіальні утворення у складі РРФСР.

Див. також

• Південно-Східна область РСФРР
• Азово-Чорноморський край
• Південно-Східний Союз

Джерела

• Невідома Східна Україна
• Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991
• Акопян В. З. Национальные районы и их официальный язык (Армянские районы Северного Кавказа в 20-е годы). Центр понтийско-кавказских исследований. Краснодар, 1995
• Административно-территориальное деление Северо-Кавказского края в официальных документах // Донской временник / Донская государственная публичная библиотека. Ростов-на-Дону, 2010—2014.

Примітки

1. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_26.php?reg=336
2. ГАРО. СИФ. Собрание узаконений и распоряжений рабоче-крестьянского Правительства РСФСР. 1925 г. № 11. ст. 76 (Инв. № 3653). с. 115—140.
3. Демоскоп Weekly - Приложение. Справочник статистических показателей.. www.demoscope.ru. Проверено 4 мая 2018.
4. Поселенные итоги переписи 1926 года по Северо-Кавказскому краю / Северо-Кавказское краевое статистическое управление. Ростов-на-Дону: Гостипография им. Коминтерна Секкавполиграфтреста. 1929.
5. Всесоюзная перепись населения 1926 г. 1926.
6. ГАРО. Ф. Р-1798. Оп. 1. Д. 1419. Л. 14.
7. ГАРО. Ф. Р-1485. Оп. 1. Д. 638. Л. 17 об.-19.
8. Краткая справка по административно-территориальному делению Ставропольского края с 1920 по 1992 г_.doc Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920—1992 гг.^{[недоступне посилання з квітня 2019]}