Карачаєво-Черкеська АО

Карачаєво-Черкеська автономна область, Карачаєво-Черкеська АО (рос. Карачаево-Черкесская автономная область; кабард. Къэрэшей-Черкес автономнэ область ,абаз. Къарча-Черкес автоном областькарач.-балк. Къарачай-Черкес автоном область) — адміністративно-територіальна одиниця в РРФСР, що існувала з 12 січня 1922 по 26 квітня 1926 і з 11 лютого 1957 по 16 травня 1992 .

Къарачай-Черкес AО Къэрэшей-Черкес AО Карачаево-Черкесская AО Карачаєво-Черкеська автономна область
1922–1926 1957–1991
Карачаєво-Черкеської АО: історичні кордони на карті Карачаєво-Черкесія на мапі Радянського Кавказу
Столиця	Черкеськ
Форма правління
Історичний період	XX століття
- Засновано	12 January
- Об'єднання Карачаєвської АО та Черкеської АО	1926
- відновлення	1957
- Ліквідовано	1991
Сьогодні є частиною	Росія

Політичні події 1990-х: зміна статусу з АО на республіканський та самопроголошені республіки

Адміністративний центр — місто Черкеськ.

Історія

Область була утворена 12 січня 1922 з більшої частини території Баталпашинського відділу Кубано-Чорноморської області і Горської АРСР з центром в станиці Баталпашинська.

З 16 жовтня 1924 область у складі Північно-Кавказького краю.

26 квітня 1926 область була розділена на Карачаєвську автономну область і Черкеський національний округ, а було передано у Північно-Кавказький край.

По реабілітації карачаївців 11 лютого 1957 Черкеська автономна область була перетворена в Карачаєво-Черкеську АО у складі Ставропольського краю. Їй були також передані Зеленчуцький, Карачаєвський і Усть-Джегутинський райони Ставропольського краю.

30 листопада 1990 Карачаєво-Черкеська АО вийшла зі складу Ставропольського краю і була проголошена Карачаєво-Черкеська Радянська Соціалістична Республіка (КЧРСР) у складі РРФСР.

15 грудня 1990 вихід Карачаєво-Черкесії зі складу Ставропольського краю був узаконений Другим з'їздом народних депутатів РРФСР, що вніс зміни до Конституції РРФСР, за якими автономні області виводилися з складів країв, куди входили.

3 липня 1991 року Верховна Рада РРФСР внесла в російську конституцію поправку, що перетворила Карачаєво-Черкеську автономну область в Карачаєво-Черкеську Радянську Соціалістичну Республіку у складі РРФСР. Дана поправка була внесена на розгляд З'їзду народних депутатів РРФСР, але так і не була затверджена ним.

Адміністративний поділ

Станом на 23 березня 1977 до складу області входили 2 міста обласного підпорядкування:

• Карачаєвськ;
• Черкеськ

і 8 районів:

1. Адиге-Хабльський — аул Адиге-Хабль
2. Зеленчуцький — ст. Зеленчуцька
3. Карачаєвський — м. Карачаєвськ
4. Малокарачаєвський — сел. Учкекен
5. Прикубанський — сел. Кавказький
6. Урупський — ст. Преградна
7. Усть-Джегутинський — м. Усть-Джегута
8. Хабезький — аул Хабез

Населення

Динаміка чисельності населення області:

Рік	Населення, осіб
1959	277 959
1970	344 651
1979	368 343
1989	417 560

Національний склад населення згідно перепису 1979:

Національність	Населення, осіб.	Кіл-сть, %
Росіяни	165 451	45,1
Карачаївці	109 196	29,7
Черкеси	34 430	9,4
Абазини	24 245	6,6
Ногайці	11 872	3,2
Українці	4 555	1,2
Осетини	3 832	1,0
Татари	1 876	0,5

Примітки

1. . Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 22 травня 2015.
2. СК/Хроника основных АТ изменений в Ставропоольском крае в 1945–1991.pdf Сборник "Промышленность Ставропольского края в архивных документах (1945–1991 гг.)^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
3. Закон РСФСР от 15 декабря 1990 г. «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР»
4. Закон РСФСР от 3 июля 1991 г. «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР в связи с преобразованием автономных областей в Советские Социалистические Республики»
5. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2015.
6. Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2015.
7. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2015.
8. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.
9. . Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 22 травня 2015.