Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Північний Калімантан індонез Kalimantan Utara провінція Індонезії розташована на острові Калімантан і низці невеликих су

Північний Калімантан

Північний Калімантан

Північний Калімантан (індонез. Kalimantan Utara) — провінція Індонезії, розташована на острові Калімантан і низці невеликих суміжних островів. Населення, за офіційними даними 2015 року, становить 641 936 осіб. Площа — 77 382,78 км².

Північний Калімантан

індонез. Kalimantan Utara

image image
Герб Прапор
Девіз:
Benuanta
Адм. центр d
Країна image Індонезія[1]
Межує з: сусідні адмінодиниці
Сабаг, Східний Калімантан, Саравак ?
Номерний знак KU
Офіційна мова індонезійська
Населення
 - повне 628 331 осіб (2013)
Площа
 - повна 72 275,12 км²
Висота
 - максимальна 79 м
 - мінімальна 79 м
Часовий пояс
Дата заснування 17 листопада 2012
Губернатор d
Вебсайт kaltaraprov.go.id
Код ISO 3166-2 ID-KU
image
image Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Північний Калімантан

Створена в жовтні 2012 року за рахунок виділення частини території зі складу провінції Східний Калімантан, вона є, за станом на кінець 2017 року, наймолодшою провінцією Індонезії. В її складі — 4 округи і 1 міський муніципалітет. Адміністративний центр — місто (індонез. Tanjung Selor), найбільший економічний і інфраструктурний центр — Таракан (індонез. Tarakan).


Етноконфесійних склад населення дуже різноманітний. Основну його частину становлять представники різних даякських народів, банджари і сулу. Відносна більшість населення — мусульмани-суніти, однак є й досить численні громади християн, як католиків, так і протестантів.

Західна частина провінції переважно гориста, східна — рівнинна. Значна частина території покрита джунглями, є безліч річок. Природа провінції відрізняється великою різноманітністю, зустрічаються представники багатьох рідкісних біологічних видів. Тут знаходиться один з найбільших національних парків Південно-Східної Азії — [en].

Основними галузями місцевої економіки є нафто- і газовидобуток, нафтопереробка, лісова промисловість і рибальство. На острові Таракан є міжнародний аеропорт.

Історія

Доколоніальна і колоніальна доби

Історично територія провінції була зоною розселення даякських народностей і малайців, причому останні здавна мали значний культурний вплив на перших. Процес [en] місцевих даяків став найважливішим чинником етногенезу таких етногруп, як [en] і [en]. У деяких інших випадках він призводив до того, що малайці займали місце спадкової племінної верхівки у спільнотах, що залишалися в цілому даякськими. До початку першого тисячоліття нашої ери соціальна структура деяких з місцевих етнічних спільнот була вже досить складною, що дає підставу деяким індонезійським дослідникам говорити про утворення тут за цих часів інститутів державності. Так, в індонезійській історіографії існує точка зору, відповідно до якої першу державу на землях нинішнього Північного Калімантану було створено 1076 року тідунґами. Разом з тим брак достовірних відомостей про це утворення, осередок якого спочатку знаходився, очевидно, на острові Таракан, а пізніше перемістився на Калімантан, залишає місце для сумнівів щодо того, чи було воно дійсно повноцінною державою, або ж чи було — принаймні на ранньому етапі — якимось додержавним племінним об'єднанням.

image
Прапор султанату Булунґан, який існував на території провінції в 1731–1964 роках

Першим напевно відомим державним утворенням у теперішніх границях провінції було князівство Бера́у (індонез. Berau), засноване 1377 року на узбережжі моря Сулавесі. З XVI століття у суперництво за ці землі вступили три впливові суміжні султанати: південнокалімантанський Банджармасін і розташовані на північно-східній частині острова Сулу і Бруней — в різні періоди вони розширювали свої володіння за рахунок земель нинішнього Північного Калімантану або підкоряли місцеві державні утворення своєму впливу. Так, Берау згодом виявився у васальній залежності від султанів Банджармасіну, а відколовся від нього 1731 року султанат [en] був у короткі строки підпорядкований правителями Сулу.

У першій половині XVIII століття почалося освоєння прилеглих територій Калімантану нідерландськими колонізаторами. Основні зусилля Нідерландської Ост-Індійської компанії (НОІК) були спрямовані на підпорядкування Банджармасін, який в той період знаходився на піку своєї могутності і, на відміну від багатьох інших держав цієї частини Малайського архіпелагу, відмовлявся від співпраці з європейцями на їхніх умовах. 1787 року в обмін на допомогу голландців в боротьбі з претендентами на престол банджармасінський султан змушений був визнати себе васалом НОІК. Серед володінь султана, які фігурували у відповідній нерівноправній угоді, були Берау і Булунґан.

Нідерландці приступили до створення опорних точок на підвладних Банджармасіну землях, проте вже 1797 року були змушені залишити їх через конфлікт з місцевим населенням. Відновити свою присутність в цій частині Калімантану їм вдалося лише 1826 року, після укладення угоди про протекторат Гааги над Банджармасіном: до тієї миті НОІК вже не існувала, і колонізація Ост-Індії здійснювалася безпосередньо урядом Нідерландів.

image
Нафтоналивний порт Таракана. Початок XX століття

До прискореного закріплення позицій на східнокалімантанському узбережжі нідерландців підштовхнула британська колоніальна експансія у суміжних районах острова: в кінці 1830-их років Джеймс Брук приступив до підкорення Саравака, а 1844 року інший британський авантюрист Джеймс Ерскін Мюррей (англ. James Erskine Murray) здійснив експедицію у султанат Кутай. До 1850 року Гаазі вдалося укласти угоди про протекторат з усіма державними утвореннями, які перебували у східній частині нинішнього індонезійського Калімантану, зокрема з тими, які повністю або частково розташовувалися на території провінції Північний Калімантан: султанатами Булунґан, [id] і [id] — останні два утворилися в 1810-ті роки внаслідок розколу Берау. Проте, дійсна нідерландська присутність на цих територіях ще довгий час була досить незначною, що дозволяло сусіднім феодальним утворенням надавати відчутний вплив принаймні на частину з них. Так, Булунґан зберігав залежність від султанату Сулу до 1878 року, коли було підписано іспано-британську угоду про розмежування колоніальних володінь у Південно-Східній Азії. Остаточне встановлення фактичного контролю нідерландців над внутрішніми районами провінції відноситься до 1900-их років — періоду, коли володіння Нідерландської Ост-Індії були поширені на всі території сучасної Індонезії, а делімітацію кордонів колоніальних володінь Нідерландів і Великої Британії на північному сході Калімантану було завершено тільки 1915 року. До цього ж часу відноситься відкриття і початок розробки нафтових родовищ у північно-східній частині нинішньої провінції, зокрема, на острові Таракан, які за короткий час стали одним з найважливішим джерел нафти в колонії.

Період японської окупації, входження до складу Індонезії

Під час Другої світової війни ця територія опинилася першим районом нідерландських ост-індійських володінь, у які ввергнулися війська Японії, — це було пов'язано із зацікавленістю Токіо в якнайшвидшому опануванні тутешніми нафтопромислами. , яка відбулася 10–11 січня 1942 року, стала першою і однією з найзапекліших зіткнень операції в Нідерландській Ост-Індії. Гарнізон проігнорував японський ультиматум з вимогами здачі нафтовидобувної інфраструктури в непошкодженому вигляді і капітулював тільки після знищення значної її частини — внаслідок усі полонені були страчені. До лютого 1942 року вся територія нинішньої провінції контролювалася японцями. Пізніше її, як і більшу частину території центральної та східної Індонезії, було віднесено до зони окупації 2-го флоту Японії.

image
Австралійські солдати піднімають прапор на першому захопленому ними плацдармі на Таракані. 1 травня 1945 року

Японцям вдалося досить швидко відновити, а потім й істотно розвинути нафтовидобувні потужності Таракану: якщо 1941 року, при нідерландцях, обсяг щомісячного видобутку становив близько 80 тисяч барелів, то до початку 1944 року він був доведений до 350 тисяч барелів. На острові було дислоковано велико гарнізон, постачання якого харчами викликало масовий голод серед місцевого населення. Сюди, а також на деякі інші території, що входять наразі до складу Північного Калімантану, з Яви перекидалися для робіт на нафтопромислах і будівництві оборонних споруд, а також жінки для організації «станцій втіхи».

1945 року ця частина Калімантану знову ж стала першою з частин острова, звільнених від японської окупації у ході військової кампанії, що почалася в травні 1945 року. Осереддям найзапекліших боїв знову став Таракан: тривав більше шести тижнів.

Австралійські війська перебували на території Північного Калімантану протягом півроку після завершення бойових дій. До початку 1946 року тут було відновлено структури нідерландської колоніальної адміністрації. Незабаром ці землі було включено до складу створеного за підтримки Нідерландів маріонеткової квазі-незалежної держави Східний Калімантан (індонез. Negara Kalimantan Timur), яка в листопаді 1949 увійшла до складу Сполучених Штатів Індонезії (індонез. Republik Indonesia Serikat) — федеративного утворення, що володіло державним суверенітетом в особливій унії з Нідерландами. Існування держави Східний Калімантан виявилося нетривалим — в квітні 1950 року вона увійшла до складу Республіки Індонезії.

У складі Індонезії

image
Султан Маулана Джалалуддін, останній правитель Булунґана

Спочатку ця територія входила до складу [id], що охоплювала всю індонезійську частину острова, а після розділу останньої 1956 року увійшла до складу провінції Східний Калімантан. Примітно, що наявні тут султанати Самбаліунґ, Ґунунґ-Табур і Булунґан деякий час продовжували формально існувати у статусі автономних територіальних одиниць у складі провінції, хоча повноваження їхніх правителів були значно урізані. Перші два були офіційно ліквідовані в 1950-ті роки, Булунґан же припинив існування 1964 року після загибелі усієї султанської сім'ї від рук ліворадикальних екстремістів.

Плани з виділення північної частині Східного Калімантану в окрему провінцію стали озвучуватися в 2000-ні роки в контексті курсу на децентралізацію державної влади та розукрупнення адміністративно-територіального поділу країни. Практичне опрацювання питання почалося 2011 року. У міністерстві внутрішніх справ Індонезії та профільної комісії Ради народних представників (РНП) такий захід мотивувався необхідністю поліпшення адміністративного, поліцейського і митного контролю над цими районами, а також прискорення їхнього соціально-економічного та інфраструктурного розвитку. Особливо наголошувався прикордонний чинник. Так, за заявою голови згаданої комісії РНП Аґуна Ґунанджара (індонез. Agun Gunanjar), виділення північній частині Східного Калімантан в окрему провінцію покликане зміцнити суверенітет Індонезії над прикордонними з Малайзією районами і запобігти виникненню територіальних сперечань, подібних суперечці про приналежність островів і , вирішене 2002 року Міжнародним судом ООН на користь Малайзії.

25 жовтня 2012 року Рада народних представників у ході пленарного засідання схвалила законопроєкт про утворення провінції Північний Калімантан. 16 листопада 2012 року відповідний закон вступив у чинність після його підписання президентом країни Сусіло Бамбанґом Юдхойоно під офіційною назвою «Закон № 20 від 2012 року про утворення провінції Північний Калімантан».

Фізико-географічна характеристика

image
Топографічна карта Північного Калімантану

Географічне положення і рельєф

Провінція розташовується у північно-східній частині індонезійської території острова Калімантан, виходить до моря Сулавесі. На півночі і заході межує з територією Східної Малайзії (північна ділянка кордону припадає на штат Сабах, західний — на штат Саравак), на півдні — з індонезійською провінцією Східний Калімантан. Загальна протяжність ділянки державного кордону, що припадає на провінцію, становить 1038 км. Кілька її невеликих відрізків станом на 2016 рік залишаються предметом спору між Індонезією і Малайзією.

Маючи площу 75 467,70 км², займає за цим показником 8 місце з 34 провінцій Індонезії і становить 3,95% території країни.

image
Водоспад Ідаман на одному з рукавів річки Каян в межах міста Танджунґселор

Східна частина провінції переважно рівнинна, західна — гориста: тут знаходяться значні частини гірських хребтів [en] і [ceb]. Середня висота території Північного Калімантану над рівнем моря — 56 метрів. Висота найвищої гірської вершини — Бату-Джумак (індонез. Batu Jumak), що знаходиться в південній частині провінції, — становить 2250 метрів.

Північнокалімантанська ділянка узбережжя моря Сулавесі сильно порізана. До складу провінції входить безліч невеличких островів, розташованих в річкових дельтах і в морі біля узбережжя Калімантану. Найзначніші за площею острови — [en], Таракан, [en], а також , північна частина якого належить Малайзії.

Клімат

Клімат, як і на більшій частині Малайського архіпелагу, екваторіальний з двома питомими сезонами: сухим, що триває зазвичай з травня по жовтень, і дощовим — зазвичай з листопада по квітень. Температурний режим на території провінції досить рівномірний: середньорічна температура — близько +27,7 °C, середньорічний температурний максимум — +32,6 °C, середньорічний мінімум — +23,9 °C. Середньорічний показник відносної вологості повітря в різних районах також коливається незначно — в межах 81%–84%, хоча показники середньорічного мінімуму досить різні — від 51% на острові Нунукан в північно-східній частині провінції до 77% в її адміністративному центрі Танджунґселорі. Середньорічний обсяг атмосферних опадів становить близько 2500 мм. Найбільшої потужності дощі зазвичай досягають у січні–лютому, найменшої — в червні.

Природні умови

Значна частина території зайнята джунглями: на заході і південному заході розташовуються [ru], у центрі знаходяться [ru], уздовж узбережжя простягаються [en], [ru] і мангрові зарості. Багато повноводних річок, що протікають переважно в напрямку із заходу на схід. У гористій місцевості річки утворюють пороги, водоспади, при впадінні у море — розгалужені, місцями заболочені дельти. Найбільші річки — Сембакунґ, [en], Себуку, Секатак, Каян, Бахау, Малінау.

Територією провінції знаходяться багато з найменш порушених цивілізацією районів Калімантану. Місцеві флора і фауна вельми багаті й різноманітні. Тут зустрічаються, зокрема, такі рідкісні, уразливі або зникомі види, як слон борнейський, , гібон Мюллера, носач, білолобий і бордовий сурілі, борнейська кішка, китицевуха вивірка, калімантанський безвухий варан. Серед рослин особливою різноманітністю відрізняються орхідеї.

На Північному Калімантані знаходиться національний парк [en]: займаючи площу понад 13,6 тис. км² (майже п'ята частина площі провінції), він є одним з найбільших національних парків Південно-Східної Азії і найбільшим зі суто наземних національних парків цього регіону планети. Розташований в гірській місцевості у східній частині провінції, він безпосередньо примикає до кордону з малайзійським штатом Саравак. Цю охоронювану природну територію було засновано 1980 року як заповідник, проте 1996 року індонезійська влада знизили її статус до рівня національного парку. Відповідне рішення було прийнято на прохання місцевого населення про дозвіл тут обмеженої господарської діяльності (в межах Каян-Ментаранґу проживає близько 25 тисяч осіб — в основному представників даякських племен, що зберігають традиційний побут). У національному парку водяться представники більшості вищезазначених рідкісних видів. Опрацьовується програма з реінтродукції на цій землі борнейського слона.

Непомірної шкоди місцевій природі завдають браконьєрство, незаконна вирубка лісу і деякі інші види господарської діяльності людини, зв'язані з екологічними витратами. Індонезійська влада розраховує, що створення провінції Північний Калімантан і становлення її адміністративних структур дозволить забезпечити більшу дієздатність природоохоронних заходів в цій частині країни.

Адміністративний устрій

Правовий статус і адміністративний поділ

image
Адміністративна карта провінції Північний Калімантан
1. Округ Малінау
2. Округ Нунукан
3. Округ Тана-Тідунґ
4. Округ Булунґан
5. Муніципалітет Таракан

Північний Калімантан є однією з 32 провінцій Індонезії (ще дві адміністративно-територіальні одиниці країни - особливі округу Джакарта і Джок'якарта — мають рівний з провінціями статус). Його адміністративний устрій регулюється Законом № 20 від 2012 про утворення провінції Північний Калімантан, який набрав чинності 16 листопада 2012 року. Передбачений законом процес утворення адміністративних структур провінції був в основному завершений до кінця 2013 року. На делімітацію кордону із сусідньою провінцією Східний Калімантан, а також внутрішніх адміністративних кордонів провінції було відведено п'ятирічний строк — до листопада 2017 року.

У складі провінції є чотири округи — [en], [en], [en] і [en], а також один міський муніципалітет — Таракан, який має рівний статус з округами. У складі округів і муніципалітету 47 районів, у складі котрих, своєю чергою, 473 адміністративні одиниці нижчого рівня — села і поселення.

Адміністративний центр провінції — Танджунґселор, розташований в окрузі Булунґан і є за сумісництвом адміністративним центром останнього.

Адміністративний поділ провінції Північний Калімантан
Назва округу/муніципалітету Адміністративний центр Кількість районів
Булунґан Танджунґселор 10
Малінау Малінау 15
Нунукан Нунукан 15
Тана-Тідунґ Тіденґ-Пале 3
Таракан Таракан 4

Місцева влада

Північний Калімантан, як й усі провінції Індонезії, очолюється губернатором, який складає місцеву адміністрацію. Відповідно до Закону Республіки Індонезії № 32 від 2004 року, губернатор і його єдиний заступник обираються у ході прямих виборів, що проводяться раз в 5 років. 12 лютого 2016 року на посаді губернатора і віце-губернатора Північного Калімантану за підсумками перших в історії провінції виборів вступили, відповідно, [id] та [id]. До того Іріанто Ламбрі протягом трьох років очолював провінцію у статусі в. о. губернатора, який було присвоєно йому розпорядженням міністра внутрішніх справ Індонезії.

image
Герб Провінції Північний Калімантан

Законодавчу владу здійснює однопалатна Провінційна рада народних представників у складі 115 депутатів, які також обираються жителями шляхом прямих виборів і мають п'ятирічний строк повноважень. Перший склад ради утворено за підсумками виборів, які відбулися в квітні 2-14 року одночасно з . У раді представлено фракції 12-ох політичних партій. Його спікером є Марте́н Сабло́н (індонез. Marthen Sablon), обраний на цю посаду 30 березня 2015 року. Депутатами сформовано чотири постійно чинних комітети і кілька непостійних комісій.

Герб провінції

Відповідно до чинного законодавчого акту герб провінції має форму щита, п'ятикутна подоба якого символізує вірність п'яти принципам  — державної ідеології Індонезії. Золота п'ятикутна зірка на чолі щита символізує віру в єдиного Бога — перший з п'яти принципів Панча Сила. Розташована під зіркою біла стрічка містить напис індонезійською мовою чорними великими літерами «KALIMANTAN UTARA», що означає «Північний Калімантан». Брами, утворені двома державними прапорами, символізують приналежність провінції Республіці Індонезії. Усередині брам — спис і , схрещені на тлі щита, прикрашеного візерунками, традиційними для даяків, булунґанів і тідунґів: це озброєння символізує традиційну культуру корінних народів в провінції, а також їхню єдність, злагоду і готовність протистояти будь-яким викликам. Рисовий пагін і гілочка бавовни, що обрамляють браму з прапорів, символізують загальну соціальну справедливість — четвертий з принципів Панча Сила. Нижче — блакитні хвилі, що символізують море, яке омиває берег провінції, перенизуваний чотирма білими хвилями, які, своєю чергою, символізують чотири найбільші річки провінції — Каян, Сесаяп, Сембакунґ і Себуку. Під хвилями на блакитному тлі золота стрічка з написом булунґанською мовою, зробленим чорними великими літерами: «BENUANTA», тобто «Наш край».

Населення

Чисельність, розселення, статевий склад

Населення, за даними 2015 року, становить 641 936 осіб — таким чином, Північний Калімантан є найменш населеною провінцією Індонезії. Також останнє місце серед 34 провінцій країни він займає і за густотою населення — вона становить близько 8,5 чоловік на км² при загальнонаціональному показнику на рівні більше 130 чоловік на км². При цьому населення провінції розподілено дуже нерівномірно: прибережні райони заселені значно щільніше, ніж внутрішні. Найгустонаселенішим є муніципалітет Таракан (більш 939 чоловік на км²), найменша густота населення зареєстрована в окрузі Малінау (близько 1,8 чоловік на км²).

Населення Північного Калімантану за округами/муніципалітетами
Назва округу/муніципалітету Населення (осіб) Площа (км²) Густота (осіб/км²)
Булунґан 129 381 13 925,72 9,3
Малінау 77 492 42 620,70 1,8
Нунукан 177 607 13 841,90 12,8
Тана-Тідунґ 21 891 4 828,58 4,5
Таракан 235 565 250,80 939,3
Загалом/у середньому 641 936 75 467,70 8,5

Темпи зростання населення в Північному Калімантані значно випереджають загальнонаціональні. У середньому за провінцією вони становлять близько 3,8% на рік, в Тана-Тідунґ же перевищують 7% на рік (проти 1,1% загальнонаціональних). Характерно помітне превалювання чоловічого населення над жіночим: показник співвідношення статей коливається від 1,1 для Таракану до понад 1,23 для Тана-Тідунґ, складаючи у середньому за провінцією 1,13 (проти 1,01 на загальнонаціональному рівні).

Етноконфесійних склад

image
Жінки народності сулу, яка становить значну частину населення провінції

Етнічний склад населення дуже різноманітний. Основну частину жителів провінції складають представники корінних калімантанських народностей і етнічних груп — булунґани, тідунґи, даяки, банджари, буґіси, сулу. При цьому є досить істотною частка — особливо серед міського населення — яванців і сунданців, основна частина яких є переселенцями або нащадками переселенців, які прямували на ці землі в рамках масштабних , що здійснювалися як нідерландською колоніальною адміністрацією в 1900-ті роки, так і владою незалежної Індонезії в 1950–90-ті роки. Крім того, в містах проживають громади індонезійських китайців.

Відносна більшість населення сповідує іслам сунітського толку, однак є і вельми численні громади християн — як католиків, так і протестантів, а також невелика кількість представників інших віросповідань. Так, за даними 2015 року про прихильність ісламу заявило 275 764 особи, протестантизму — 111 233 особи, католицизму — 31 961 осіб, буддизму — 1224 осіб й індуїзму — 243 людини. У провінції зареєстровано 337 мечетей і 251 мусалла, 430 протестантських і 117 католицьких церков, 3 буддистських і 2 індуїстських храмів.

Більша частина дорослого населення провінції володіє державною мовою країни — індонезійською. При цьому на побутовому рівні широко поширене використання місцевих мов.

Економіка

Загальний стан, основні показники

Північний Калімантан відноситься до числа найменш розвинених в економічному відношенні провінцій Індонезії. Обсяги видобутку і переробки нафти, які довгий час мали загальнонаціональне значення, з кінця XX століття неухильно знижуються, і на роль ключових галузей місцевого господарства поступово виходять лісова промисловість і рибальство, які мають розвиток, відповідно, у внутрішніх і в прибережних районах провінції.

2015 року обсяг місцевого валового регіонального продукту склав близько 62,82 трлн індонезійських рупій (більш 4,563 млрд дол. США за курсом на кінець року). Річні темпи зростання ВРП склали близько 5,3% проти 4,8% загальнонаціонального показника 2015 року. У попередні роки темпи зростання були дещо вищі — аналогічно загальнонаціональним показниками. Так, за даними на 2012 рік зростання ВРП в окрузі Малінау становило 11,4%, в Нунукані — 6,8%, у Тана-Тідунґ — 6,7%, в Булунґані — 5,8% і в Таракані — 5,3% (проти 6% зростання загальнонаціонального ВВП)..

Основні галузі економіки Північного Калімантану (2015 рік)
Галузь економіки Частка у ВРП провінції (%)
Видобувна промисловість 28,05
Сільське господарство, рибальство і лісозаготівлі 17,06
Будівництво 12,02
Торгівля 10,40
Переробна промисловість 9,73
Транспорт і логістика 6,29

Безробіття 2015 року було зареєстровано на рівні 5,68 від працездатного населення — трохи нижче загальнонаціонального показника. Серед жінок рівень безробіття був трохи вище, ніж серед чоловіків, — 6,56% проти 5,31%. На 2012 рік в окрузі Малінау воно становило 9,2%, в Нунукані — 11,8%, у Тана-Тідунґ — 8,8%, у Булунґані — 8,9% і в Таракані — 8,2% (проти 6,1% в ц́ілому за країною).

Важливою відмінною рисою місцевої економіки є традиційно сильні економічні зв'язки зі сусідньою Малайзією. Заготівля деревини й інших поновлюваних природних ресурсів, лов риби у прибережних водах здійснюється в основному малайзійськими компаніями або їхніми місцевими підрядниками. У прикордонних районах відзначається ходіння малайзійського ринггіта разлм із індонезійською рупією. За задумом індонезійської влади створення провінції покликане прискорити інтеграцію цих територій у систему національної економіки і обмежити тут вплив Малайзії.

Промисловість

Основний обсяг промислового сектора забезпечують видобувні галузі, головною серед яких історично є нафто- і газовидобування. З початку XX століття центром місцевої нафтовидобутку був острів Таракан, однак до кінця сторіччя тутешні родовища в значній мірі вичерпалися: за прогнозами деяких фахівців, вони можуть бути повністю вироблені до 2020 року. Разом з тим місцева влада, а також керівництво наявних тут індонезійських нафтових компаній Pertamina і [en] не залишають надію розвідати на острові та довколишньому шельфі нові запаси нафти: 2013 року оголошено про плани кардинального осучаснення місцевої нафтової промисловості за рахунок залучення внутрішніх і зарубіжних вкладань. Ідеться про те, щоб забезпечити стабільний видобуток щонайменше з 1346 наявних тут свердловин, багато з котрих нині перебувають у занедбаному стані. Поки ж унаслідок різкого зниження обсягів видобутку на Таракані центр нафтовидобувної провінції усе більш зміщується в округ Булунґан: так, з трохи більше 3 млн барелів нафти, здобутих 2013 року в провінції, більше 1,7 млн барелів доводилося на промисли Булунґана і лише 886 тис. — на тараканські.

Обсяг видобутку природного газу 2013 року склав 1,474 млрд BTU. Більше 90% цього обсягу припадає на округ Булунґан, решта — на острів Таракан.

Розширюється видобуток кам'яного і бурого вугілля. Крім того, розвідано значні запаси вапняку (близько 3,18 млн тонн 2015 року) і кварцового піску (близько 1 млрд тонн).

Переробну промисловість представлено підприємствами головним чином харчової, нафто- і газопереробної, а також деревообробної промисловості.

Сільське і лісове господарство, рибальство

Основою сільського господарства традиційно є землеробство, основною сільськогосподарською культурою — рис, який приблизно в рівних частках вирощується на заливних і на суходільних полях. Урожай рису 2015 року склав близько 112 тис. тонн. Інші значущі культури — кассава (урожай — близько 39 тис. тонн), олійна пальма (близько 24 тис. тонн олії), какао-боби (7774 тонни), кукурудза (5430 тонн), різні каучуконоси (3084 тонни натурального каучуку), батат (2851 тонна), соя (2239 тонн), кава (1838 тонн), кокоси (1258 тонн), банани (905 тонн), пекінська капуста (375 тонн), арахіс (257 тонн), манго (222 тонни) , дуріан (167 тонн), різні цитрусові (120 тонн), маш (113 тонн), перець чилі (110 тонн).

Тваринництво грає другорядну роль. Поголів'я великої рогатої худоби становить 22 189 голів (зокрема 18 763 корови і 3426 буйволів), дрібної рогатої худоби — 12 596 голів (зокрема 12 408 кіз і 188 овець), свиней — 25 991 голова. Розвивається птахівництво: в господарствах місцевих жителів налічується понад 1,55 млн курей і близько 32 тис. мускусних качок.

Рибальство активно практикується як в морській акваторії, так і на численних річках, що протікають територією провінції. Обсяги морських і річкових уловів цілком порівнянні: так, 2015 року перший склав 14 716 тонн, другий — 10 647 тонн. Задля потреб рибальства використовується 1 458 моторних судів, 1006 моторних і 91 безмоторних човен.

Лісозаготівлі традиційно ведуться в дуже великих масштабах. 2015 року було заготовлено 1 937 474 кубометра круглих лісоматеріалів. При цьому подальша обробка лісоматеріалів на території провінції не здійснюється, вони в початковому вигляді поставляються в інші регіони Індонезії або за кордон.

Зовнішня торгівля

Провінція грає дедалі більшу роль у зовнішньоторговельних зв'язках Індонезії, зокрема, в їхній експортній складовій. 2015 року обсяг офіційно зареєстрованого експорту склав 8,992 млрд дол. США в цінах FOB. Його основними статтями були буре вугілля (на суму 3,587 млрд дол. США), інші сорти вугілля (5,347 млрд дол. США), пальмова олія (близько 19 млн дол. США), риба і морепродукти (більше 3 млн дол. США). Основні обсяги вивезеної звідси продукції надходять до Індії (на суму 4,694 млрд дол. США), КНР (1,587 млрд дол. США), Японію (826 млн дол. США), Тайвань (706 млн дол. США), Республіку Корею (385 млн дол. США), Малайзію (311 млн дол. США). При цьому обсяг імпортної продукції, що поставляється у провінцію, вельми невеликий: 2015 року він склав трохи більше 35 млн дол. США, з яких 27,6 млн припали на Малайзію, 6,3 млн — на КНР і 1,4 млн — на Сінґапур.

Транспорт

image
Міжнародне летовище Джувата — головна повітряна гавань провінції

У плані розвитку транспортної інфраструктури Північний Калімантан належить до числа найменш погожих провінцій Індонезії. Загальна протяжність автомобільних доріг складає 238 129 км, з яких тільки 9351 км припадає на дороги з асфальтовим покриттям, 47 402 км — на дороги з іншим твердим покриттям і 181 376 км — на ґрунтові дороги.

Стан значної частини доріг — особливо у внутрішніх районах провінції — зізнається незадовільним. Як місцеві, так і центральна влада Індонезії роблять зусилля для нарощування темпів залізничного та дорожнього будівництва в цій частині Калімантану. Першочерговим завданням на даному напрямку є прокладання транскалімантанської шосейної дороги уздовж кордону з Малайзією довжиною 1900 км, яке планується завершити не пізніше початку 2019 року.

У провінції зареєстровано 8724 легкових автомобіля, 5508 вантажівок, 72 автобуси і 123 731 .

Головним транспортним осередком провінції є Таракан. Тут знаходиться єдиний міжнародний аеропорт — [en], пасажирооборот якого перевищує 1 млн осіб на рік, а також основний морський порт — Малундунґ (індонез. Malundung).

Охорона здоров'я

З точки зору охорони здоров'я Північний Калімантан категоризується як одна зі середньорозвинених провінцій Індонезії. Очікувана тривалість життя тут помітно перевершує загальнонаціональний рівень — 70,2 року проти 68,9 року у чоловіків і 73,9 проти 72,6 року у жінок (6-те місце серед 34 провінцій країни). Більш вдало, ніж у середньому по країні, йде справа і з показниками дитячої (22 проміле проти 29 загальнонаціональних) і материнської смертності (174 випадки на 100 000 проти 240 загальнонаціональних). Водночас місцева влада визнає, що подібні показники можуть не відповідати дійсному становищу у силу недосконалості статистичних досліджень.

На 10 000 людей населення припадає 3,6 лікаря (проти 2,9 на загальнонаціональному рівні). Усього в провінції зареєстровано 230 лікарів, 1303 медсестри, 698 акушерів, 144 фармацевта і 174 представника інших спеціальностей, залучених у сфері охорони здоров'я. Є 8 лікарень, 13 поліклінік і амбулаторій, а також 3 пологових будинки. Крім того, працюють 54 медичних пункти широкого профілю (так званих центрів суспільної охорони здоров'я, індонез. Pusat Kesehatan Masyarakat), очолюваних дипломованим лікарем, персонал яких надає меддопомогу не менше ніж у 8 напрямках; а також 268 пунктів здоров'я матері і дитини (так званих пунктів об'єднаного обслуговування (індонез. Pusat Pelayanan Terpadu)), очолюваних, як правило, фельдшером або медсестрою.

Відповідно до офіційної статистики інфекційних захворювань, 2015 року в провінції було зареєстровано 3093 випадки малярії, 1 667 випадків лихоманки денге, 469 випадків туберкульозу, 95 випадків СНІД, 88 випадків ВІЛ-інфекції, 42 випадки прокази і 17 випадків сифілісу.

Освіта і культура

image
Будівля ректорату Університету «Борнео»

На 2015 рік у Північному Калімантані є 451 початкова школа (1–6 класи, діти від 7 до 12 років) з 78 156 учнями і 5494 викладачами, 159 середніх шкіл першого ступеня (7–9 класи, від 13 до 15 років) з 27 556 учнями і 2173 викладачами, а також 57 середніх шкіл другого ступеня (10–12 класи, від 16 до 18 років) з 15 141 учням і 1458 викладачами. Єдиним університетом провінції є державний [en], розташований у Таракані, який було засновано 1999 року. В університеті сформовано 7 факультетів, чисельність студентів становить понад 4500 осіб. Окрім того, статус ЗВО мають 4 приватні академії, в яких навчається в загальній складності близько 2400 студентів. Загальна чисельність професорсько-викладацького складу вищих навчальних закладів провінції — 311 осіб, 179 з яких мають ступінь магістра і 13 — ступінь доктора наук.

Є 74 громадських, 17 відомчих і близько 300 шкільних бібліотек.

Осередком культурного життя історично є Таракан. У місті є три музеї, меморіали, присвячені подіям Другої світової війни, кінотеатри.

Спорт

Спортивна інфраструктура в провінції розвинена досить слабо. Її найбільшими об'єктами є футбольні стадіони «Анді-Чочок» і «Дату-Аділ», розташовані, відповідно, в Танджунґселорі й у Таракані та розраховані на 15 000 глядачів кожен.

За даними провінційного відділення [en], створеного в січні 2015 року, найбільші зачини є в розвитку таких спортивних дисциплін, як шахи, скелелазіння, вільна боротьба, тхеквондо, різні напрямки кемпо, вітрильний і мотоциклетний спорт, — з урахуванням того, що жителі Північного Калімантану становили значну частину відповідних команд Східного Калімантан до поділу цих провінцій.

У вересні 2016 року північнокалімантанські спортсмени вперше взяли участь у [en] — самому значному спортивному заході Індонезії, проводжувані раз на чотири роки за участю команд усіх провінцій країни. За підсумками змагань, що проходили у Бандунзі, команда Північного Калімантану зайняла в загальномедальному заліку 27-ме місце серед 34 провінційних команд, завоювавши 3 золоті і 3 бронзові медалі.

Примітки

Коментарі
  1. Нідерландська Ост-Індійська компанія оголосила про банкрутство 1796 року і була офіційно ліквідована 1800 року після того, як нідерландський уряд прийняв на себе усі її угоди, борги і зобов'язання.
  2. Друга комісія РНП, до відання котрої належать внутрішні справи, регіональна автономія, державний апарат і аграрні питання.
  3. Розрахунки основних кліматичних показників за провінцією дані на основі усереднених даних трьох місцевих метеостанцій, розташованих в Танджунґселорі, Нунукані і Таракані.
  4. Значно більшу площу має національний парк Лоренц, що знаходиться в індонезійській провінції Папуа, проте острів Нова Гвінея, на якому розташована ця провінція, більшістю географів відноситься не до Південно-Східної Азії, а до Океанії.
  5. У світовій етнографічної науці існують різні точки зору щодо класифікації етнічних спільнот Калімантану. Так, булунґани зазвичай розглядаються як етногрупа тідунґів. Однак на офіційному сайті провінційної адміністрації вони фігурують як самостійна народність.
  6. Значна частина жителів утрималася від декларації своєї релігійної приналежності або ж була недоступна для опитування.
  7. Станом на 2016 рік статистичні дані по структурі і обсягам виробництва обробної промисловості провінції було узагальнено профільними індонезійськими відомствами.
Примітки
  1. Indonesian Minister of Home Affairs Decree 100.1.1-6117 Of 2022 — С. 2791.
    d:Track:Q118697978
  2. Samantho, 2015, с. 314.
  3. Prasetyo, 2009, с. 37.
  4. (англ.) Borneo in the 15th and 16th centuries. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 26 липня 2013.
  5. (англ.) Borneo, 1800-1857. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 26 липня 2013.
  6. Бандиленко и др. та 1992—1993, с. 213, ч. 1.
  7. Бандиленко и др. та 1992—1993, с. 257, ч. 1.
  8. Magenda, 2010, с. 41.
  9. Бандиленко и др. та 1992—1993, с. 275, ч. 1.
  10. Iwan Santosa, 2004, с. 11.
  11. Iwan Santosa, 2004, с. 33—34.
  12. Бандиленко и др. та 1992—1993, с. 41-42, ч. 2.
  13. (англ.) Indonesia: World War Ii And The Struggle For Independence, 1942-50. Архів оригіналу за 11 лютого 2013. Процитовано 2013-02-08 года.
  14. Iwan Santosa, 2004, с. 38—42.
  15. Asian Labor, 2006, с. 207.
  16. Iwan Santosa, 2004, с. 182.
  17. Всемирная история, 1977, Т. XI.
  18. Бандиленко и др. та 1992—1993, с. 69—70, ч. 2.
  19. (індонез.) DPR Sahkan Provinsi Kalimantan Utara dan Empat Kabupaten Baru. Natanews. 25 жовтня 2012. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 26 липня 2013.
  20. (індонез.) . BPS RI. Архів оригіналу за 27 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013— Інформація про провінцію Північний Калімантан на офіційному сайті управління Центрального статистичного агентства Республіки Індонезії по місту Банджармасін
  21. (індонез.) Presiden Sudah Tandatangani UU Pembentukan Provinsi Kalimantan Utara. Sekretariat Kabinet RI. 13 грудня 2012. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 30 жовтня 2014— Офіційний сайт Апарату Уряду Республіки Індонезії
  22. (індонез.) (PDF). KPU RI. Архів оригіналу (PDF) за 23 квітня 2014. Процитовано 30 жовтня 2014— Текст закону про утворення провінції Північний Калімантан на офіційному сайті Центральної виборчої комісії Республіки Індонезії
  23. (індонез.) Malaysia Klaim Dua Sungai di Kalimantan Utara. Media Indonesia. 20 липня 2016. Процитовано 18 серпня 2017— Електронна версія газети «Медіа Індонесіа»
  24. (індонез.) . Tempo. 16 серпня 2016. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017— Електронна версія журналу «Темпо»
  25. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 4, 1. Georafi dan Iklim.
  26. (індонез.) . Infopersada.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017— Список провінцій Індонезії зі зазначенням їхньої площі
  27. Калимантан. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 2012-09-30 года— Карта північно-східній частині Калімантану на сайті «TopoMapper»
  28. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 10-13, 1.2 Iklim.
  29. (англ.) Карта екорегіонів. Ecoregions 2017. 2017. Процитовано 20 листопада 2017.
  30. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 114, 5. Pertanian.
  31. (індонез.) Flora dan Fauna Kalimantan Utara. The Colour of Indonesia. 13 жовтня 2015. Процитовано 16 листопада 2017.
  32. (індонез.) 12 Hewan Endemik Pulau Kalimantan. 23 вересня 2016. Процитовано 16 листопада 2017.
  33. (індонез.) Iskandar Zulkarnaen (2014-06-5). Asa kelestarian gajah mini di Kalimantan utara. Antara. Процитовано 16 листопада 2017— Офіційний сайт індонезійського державного інформаційного агентства «Антара»
  34. (індонез.) . WWF. Архів оригіналу за 18 листопада 2017. Процитовано 17 листопада 2017— Сторінка національного парку Каян-Мерантанґ на офіційному сайті Всесвітнього фонду дикої природи
  35. (індонез.) . Pesona Indonesia. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 16 листопада 2017— Офіційний сайт Державної програми Республіки Індонезії з розвитку туризму «Песона Індонесіа»
  36. (індонез.) . Pemerintah Provinsi Kalimantan Utara. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2017— Офіційний сайт адміністрації провінції Північний Калімантан
  37. Undang-Undang Republik Indonesia Nomor 32 Tahun 2004 Tentang Pemerinahan Daerah (індонез.). Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 21 лютого 2013— Закон Республіки Індонезії № 32 2004 року про місцеве самоврядування (на Wikisource)
  38. (індонез.) Pejabat Gubernur Kalimantan Utara Dilantik. Antara. 22 квітня 2013. Процитовано 24 вересня 2013— Офіційний сайт індонезійського державного інформаційного агентства «Антара»
  39. (індонез.) . Kaltara. 9 лютого 2016. Архів оригіналу за 22 серпня 2017. Процитовано 22 серпня 2017— Інформаційний портал адміністрації провінції Північний Калімантан «Калтара»
  40. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 28, 2. Pemerintahan.
  41. (індонез.) Marthen Sablon Resmi jadi Ketua DPRD Kaltara. JPNN. 30 березня 2015. Процитовано 29 серпня 2017— Сайт індонезійського інформаційного агентства JPNN
  42. (індонез.) . Pemerintah Provinsi Kalimantan Utara. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017— Офіційний сайт адміністрації провінції Північний Калімантан
  43. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 47, 3.1 Kependudukan.
  44. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 48, 3.1 Kependudukan.
  45. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 77, 4 Sosial.
  46. (індонез.) Fadjar (5 серпня 2013). Ekonomi Daerah Di Provinsi Kalimantan Utara Tumbuh Melebihi Pertumbuhan Ekonomi Nasional. Warta Ekonomi. Процитовано 26 вересня 2013.
  47. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 216, 12.1 Pendapatan Regional.
  48. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 52, 3.2 Ketenagakerjaan.
  49. (індонез.) Alnisa Septya Ratu (5 серпня 2013). Prospek Cerah Investasi di Provinsi Baru, Provinsi Kalimantan Utara. Warta Ekonomi. Процитовано 20 вересня 2017— Електронна версія альманаху «Варта економі»
  50. (індонез.) . BPS RI. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017— Офіційний сайт управління Центрального статистичного агентства Республіки Індонезії з Північного Калімантану
  51. (індонез.) . Tempo. 2 жовтня 2013. Архів оригіналу за 8 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017— Електронна версія журналу «Темпо»
  52. (індонез.) . Pemerintah Provinsi Kalimantan Utara. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 27 вересня 2017— Офіційний сайт адміністрації провінції Північний Калімантан
  53. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 147, 6. Perindustrian, Pertambangan, Energi san Konstruksi.
  54. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 121—129, 5. Pertanian.
  55. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 130, 5. Pertanian.
  56. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 131, 5. Pertanian.
  57. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 134, 5. Pertanian.
  58. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 137, 5. Pertanian.
  59. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 139, 5. Pertanian.
  60. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 157—160, 7. Perdagangan.
  61. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 184, 9. Transportasi dan Komunikasi.
  62. (індонез.) 1.582 Km Jalan Perbatasan di Kalimantan akan Tersambung Tahun Ini. Detik Finance. 18 березня 2017. Процитовано 2017-20-20— Електронна версія журналу «Детік»
  63. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 186, 9. Transportasi dan Komunikasi.
  64. (індонез.) Angka harapan hidup per provinsi di Indonesia (індонез.). Процитовано 24 жовтня 2017— Очікувана тривалість життя на підставі даних Центрального статистичного агентства Республіки Індонезії
  65. Profil Kesehatan, 2016, с. 88.
  66. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 86, 4. Sosial.
  67. Profil Kesehatan, 2016, с. 91.
  68. Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka, 2016, с. 76, 4. Sosial.
  69. (індонез.) . BPS RI. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017— Інформація про виші на офіційному сайті управління Центрального статистичного агентства Республіки Індонезії з провінції Північний Калімантан
  70. (індонез.) . BPS RI. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017— Інформація про професорсько-викладацький склад вищих навчальних закладів на офіційному сайті управління Центрального статистичного агентства Республіки Індонезії з провінції Північний Калімантан
  71. (індонез.) . BPS RI. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 2 листопада 2017— Інформація про бібліотеки на офіційному сайті управління Центрального статистичного агентства Республіки Індонезії з провінції Північний Калімантан
  72. (індонез.) . Merdeka. 30 вересня 2016. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017— Електронний додаток до газети «Мердека»
  73. (індонез.) . Prokalara. 19 березня 2017. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017— Інформаційний портал провінції Північний Калімантан «Прокалтара»
  74. (індонез.) Jorok, Sampah Berserakan di Stadion Datu Adil. Prokaltara. 19 березня 2017. Процитовано 15 листопада 2017— Інформаційний портал провінції Північний Калімантан «Прокалтара»
  75. (індонез.) KONI Kaltara Terbentuk. Antara. 20 січня 2015. Процитовано 17 листопада 2017— Офіційний сайт індонезійського державного інформаційного агентства «Антара»
  76. (індонез.) Ini Daftar Lengkap Perolehan Akhir Medali PON XIX. Pikiran Rakyat. 29 вересня 2016. Процитовано 14 листопада 2017— Електронна версія газети «Мердека»

Література

  • (рос.) Бандиленко Г. Г., Гневушева Е. И., Деопик Д. В., Цыганов В. А. История Индонезии: В 2 ч. — М., 1992—1993.
  • (рос.) Всемирная история: В 13 т / Е. М. Жуков (главный редактор). — М. : Государственное издательство политической литературы (т. I—III); Издательство социально-экономической литературы (т. IV—IX); Мысль (т. X—XIII), 1977. — Т. XI.
  • (індонез.) Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016. — Tanjung Selor : Badan Pusat Statistik Provinsi Kalimantan Utara, 2016. — ISSN 64.000.1504. з джерела 17 серпня 2017.
  • (англ.) Ricklefs, Merle Calvin. A History of Modern Indonesia since c. 1200. — 3rd edition. — Stanford University Press, 2002. — 495 p. — .
  • (індонез.) Ahmad Yanuana Samantho. Atlantis Nusantara: Berbagai Penemuan Spektakuler yang Makin Meyakinkan Keberadaannya. — Jakarta : Phoenix, 2015. — 560 p. — .
  • (індонез.) Deni Prasetyo. Mengenal Kerajaan-Kerajaan Nusantara. — Yogyakarta : Phoenix, 2009. — 112 p. — .
  • (англ.) Asian Labor in the Wartime Japanese Empire. — Singapore : NUS Press, 2006. — 433 p. — .
  • (англ.) Iwan Santosa. Tarakan: "Pearl Harbor" Indonesia, 1942-1945. — Jakarta : Primamedia Pustaka, 2004. — 190 p. — .
  • (англ.) Burhan Djabier Magenda. East Kalimantan: The Decline of a Commercial Aristocracy. — Sheffield : Equinox Publishing, 2010. — 164 p. — .
  • (індонез.) Profil Kesehatan Provinsi Kalimantan Utara 2016. — Tanjung Selor : Dinas Kesehatan Provinsi Kalimantan Utara, 2016.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pivnichnij Kalimantan indonez Kalimantan Utara provinciya Indoneziyi roztashovana na ostrovi Kalimantan i nizci nevelikih sumizhnih ostroviv Naselennya za oficijnimi danimi 2015 roku stanovit 641 936 osib Plosha 77 382 78 km Pivnichnij Kalimantanindonez Kalimantan UtaraGerb PraporDeviz BenuantaAdm centr dKrayina Indoneziya 1 Mezhuye z susidni adminodiniciSabag Shidnij Kalimantan Saravak Nomernij znak KUOficijna mova indonezijskaNaselennya povne 628 331 osib 2013 Plosha povna 72 275 12 km Visota maksimalna 79 m minimalna 79 mChasovij poyas UTC 8Data zasnuvannya 17 listopada 2012Gubernator dVebsajt kaltaraprov go idKod ISO 3166 2 ID KUVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichnij Kalimantan Stvorena v zhovtni 2012 roku za rahunok vidilennya chastini teritoriyi zi skladu provinciyi Shidnij Kalimantan vona ye za stanom na kinec 2017 roku najmolodshoyu provinciyeyu Indoneziyi V yiyi skladi 4 okrugi i 1 miskij municipalitet Administrativnij centr misto indonez Tanjung Selor najbilshij ekonomichnij i infrastrukturnij centr Tarakan indonez Tarakan Etnokonfesijnih sklad naselennya duzhe riznomanitnij Osnovnu jogo chastinu stanovlyat predstavniki riznih dayakskih narodiv bandzhari i sulu Vidnosna bilshist naselennya musulmani suniti odnak ye j dosit chislenni gromadi hristiyan yak katolikiv tak i protestantiv Zahidna chastina provinciyi perevazhno gorista shidna rivninna Znachna chastina teritoriyi pokrita dzhunglyami ye bezlich richok Priroda provinciyi vidriznyayetsya velikoyu riznomanitnistyu zustrichayutsya predstavniki bagatoh ridkisnih biologichnih vidiv Tut znahoditsya odin z najbilshih nacionalnih parkiv Pivdenno Shidnoyi Aziyi en Osnovnimi galuzyami miscevoyi ekonomiki ye nafto i gazovidobutok naftopererobka lisova promislovist i ribalstvo Na ostrovi Tarakan ye mizhnarodnij aeroport IstoriyaDokolonialna i kolonialna dobi Istorichno teritoriya provinciyi bula zonoyu rozselennya dayakskih narodnostej i malajciv prichomu ostanni zdavna mali znachnij kulturnij vpliv na pershih Proces en miscevih dayakiv stav najvazhlivishim chinnikom etnogenezu takih etnogrup yak en i en U deyakih inshih vipadkah vin prizvodiv do togo sho malajci zajmali misce spadkovoyi pleminnoyi verhivki u spilnotah sho zalishalisya v cilomu dayakskimi Do pochatku pershogo tisyacholittya nashoyi eri socialna struktura deyakih z miscevih etnichnih spilnot bula vzhe dosit skladnoyu sho daye pidstavu deyakim indonezijskim doslidnikam govoriti pro utvorennya tut za cih chasiv institutiv derzhavnosti Tak v indonezijskij istoriografiyi isnuye tochka zoru vidpovidno do yakoyi pershu derzhavu na zemlyah ninishnogo Pivnichnogo Kalimantanu bulo stvoreno 1076 roku tidungami Razom z tim brak dostovirnih vidomostej pro ce utvorennya oseredok yakogo spochatku znahodivsya ochevidno na ostrovi Tarakan a piznishe peremistivsya na Kalimantan zalishaye misce dlya sumniviv shodo togo chi bulo vono dijsno povnocinnoyu derzhavoyu abo zh chi bulo prinajmni na rannomu etapi yakimos doderzhavnim pleminnim ob yednannyam Prapor sultanatu Bulungan yakij isnuvav na teritoriyi provinciyi v 1731 1964 rokah Pershim napevno vidomim derzhavnim utvorennyam u teperishnih granicyah provinciyi bulo knyazivstvo Bera u indonez Berau zasnovane 1377 roku na uzberezhzhi morya Sulavesi Z XVI stolittya u supernictvo za ci zemli vstupili tri vplivovi sumizhni sultanati pivdennokalimantanskij Bandzharmasin i roztashovani na pivnichno shidnij chastini ostrova Sulu i Brunej v rizni periodi voni rozshiryuvali svoyi volodinnya za rahunok zemel ninishnogo Pivnichnogo Kalimantanu abo pidkoryali miscevi derzhavni utvorennya svoyemu vplivu Tak Berau zgodom viyavivsya u vasalnij zalezhnosti vid sultaniv Bandzharmasinu a vidkolovsya vid nogo 1731 roku sultanat en buv u korotki stroki pidporyadkovanij pravitelyami Sulu U pershij polovini XVIII stolittya pochalosya osvoyennya prileglih teritorij Kalimantanu niderlandskimi kolonizatorami Osnovni zusillya Niderlandskoyi Ost Indijskoyi kompaniyi NOIK buli spryamovani na pidporyadkuvannya Bandzharmasin yakij v toj period znahodivsya na piku svoyeyi mogutnosti i na vidminu vid bagatoh inshih derzhav ciyeyi chastini Malajskogo arhipelagu vidmovlyavsya vid spivpraci z yevropejcyami na yihnih umovah 1787 roku v obmin na dopomogu gollandciv v borotbi z pretendentami na prestol bandzharmasinskij sultan zmushenij buv viznati sebe vasalom NOIK Sered volodin sultana yaki figuruvali u vidpovidnij nerivnopravnij ugodi buli Berau i Bulungan Niderlandci pristupili do stvorennya opornih tochok na pidvladnih Bandzharmasinu zemlyah prote vzhe 1797 roku buli zmusheni zalishiti yih cherez konflikt z miscevim naselennyam Vidnoviti svoyu prisutnist v cij chastini Kalimantanu yim vdalosya lishe 1826 roku pislya ukladennya ugodi pro protektorat Gaagi nad Bandzharmasinom do tiyeyi miti NOIK vzhe ne isnuvala i kolonizaciya Ost Indiyi zdijsnyuvalasya bezposeredno uryadom Niderlandiv Naftonalivnij port Tarakana Pochatok XX stolittya Do priskorenogo zakriplennya pozicij na shidnokalimantanskomu uzberezhzhi niderlandciv pidshtovhnula britanska kolonialna ekspansiya u sumizhnih rajonah ostrova v kinci 1830 ih rokiv Dzhejms Bruk pristupiv do pidkorennya Saravaka a 1844 roku inshij britanskij avantyurist Dzhejms Erskin Myurrej angl James Erskine Murray zdijsniv ekspediciyu u sultanat Kutaj Do 1850 roku Gaazi vdalosya uklasti ugodi pro protektorat z usima derzhavnimi utvorennyami yaki perebuvali u shidnij chastini ninishnogo indonezijskogo Kalimantanu zokrema z timi yaki povnistyu abo chastkovo roztashovuvalisya na teritoriyi provinciyi Pivnichnij Kalimantan sultanatami Bulungan id i id ostanni dva utvorilisya v 1810 ti roki vnaslidok rozkolu Berau Prote dijsna niderlandska prisutnist na cih teritoriyah she dovgij chas bula dosit neznachnoyu sho dozvolyalo susidnim feodalnim utvorennyam nadavati vidchutnij vpliv prinajmni na chastinu z nih Tak Bulungan zberigav zalezhnist vid sultanatu Sulu do 1878 roku koli bulo pidpisano ispano britansku ugodu pro rozmezhuvannya kolonialnih volodin u Pivdenno Shidnij Aziyi Ostatochne vstanovlennya faktichnogo kontrolyu niderlandciv nad vnutrishnimi rajonami provinciyi vidnositsya do 1900 ih rokiv periodu koli volodinnya Niderlandskoyi Ost Indiyi buli poshireni na vsi teritoriyi suchasnoyi Indoneziyi a delimitaciyu kordoniv kolonialnih volodin Niderlandiv i Velikoyi Britaniyi na pivnichnomu shodi Kalimantanu bulo zaversheno tilki 1915 roku Do cogo zh chasu vidnositsya vidkrittya i pochatok rozrobki naftovih rodovish u pivnichno shidnij chastini ninishnoyi provinciyi zokrema na ostrovi Tarakan yaki za korotkij chas stali odnim z najvazhlivishim dzherel nafti v koloniyi Period yaponskoyi okupaciyi vhodzhennya do skladu Indoneziyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni cya teritoriya opinilasya pershim rajonom niderlandskih ost indijskih volodin u yaki vvergnulisya vijska Yaponiyi ce bulo pov yazano iz zacikavlenistyu Tokio v yaknajshvidshomu opanuvanni tuteshnimi naftopromislami yaka vidbulasya 10 11 sichnya 1942 roku stala pershoyu i odniyeyu z najzapeklishih zitknen operaciyi v Niderlandskij Ost Indiyi Garnizon proignoruvav yaponskij ultimatum z vimogami zdachi naftovidobuvnoyi infrastrukturi v neposhkodzhenomu viglyadi i kapitulyuvav tilki pislya znishennya znachnoyi yiyi chastini vnaslidok usi poloneni buli stracheni Do lyutogo 1942 roku vsya teritoriya ninishnoyi provinciyi kontrolyuvalasya yaponcyami Piznishe yiyi yak i bilshu chastinu teritoriyi centralnoyi ta shidnoyi Indoneziyi bulo vidneseno do zoni okupaciyi 2 go flotu Yaponiyi Avstralijski soldati pidnimayut prapor na pershomu zahoplenomu nimi placdarmi na Tarakani 1 travnya 1945 roku Yaponcyam vdalosya dosit shvidko vidnoviti a potim j istotno rozvinuti naftovidobuvni potuzhnosti Tarakanu yaksho 1941 roku pri niderlandcyah obsyag shomisyachnogo vidobutku stanoviv blizko 80 tisyach bareliv to do pochatku 1944 roku vin buv dovedenij do 350 tisyach bareliv Na ostrovi bulo dislokovano veliko garnizon postachannya yakogo harchami viklikalo masovij golod sered miscevogo naselennya Syudi a takozh na deyaki inshi teritoriyi sho vhodyat narazi do skladu Pivnichnogo Kalimantanu z Yavi perekidalisya dlya robit na naftopromislah i budivnictvi oboronnih sporud a takozh zhinki dlya organizaciyi stancij vtihi 1945 roku cya chastina Kalimantanu znovu zh stala pershoyu z chastin ostrova zvilnenih vid yaponskoyi okupaciyi u hodi vijskovoyi kampaniyi sho pochalasya v travni 1945 roku Osereddyam najzapeklishih boyiv znovu stav Tarakan trivav bilshe shesti tizhniv Avstralijski vijska perebuvali na teritoriyi Pivnichnogo Kalimantanu protyagom pivroku pislya zavershennya bojovih dij Do pochatku 1946 roku tut bulo vidnovleno strukturi niderlandskoyi kolonialnoyi administraciyi Nezabarom ci zemli bulo vklyucheno do skladu stvorenogo za pidtrimki Niderlandiv marionetkovoyi kvazi nezalezhnoyi derzhavi Shidnij Kalimantan indonez Negara Kalimantan Timur yaka v listopadi 1949 uvijshla do skladu Spoluchenih Shtativ Indoneziyi indonez Republik Indonesia Serikat federativnogo utvorennya sho volodilo derzhavnim suverenitetom v osoblivij uniyi z Niderlandami Isnuvannya derzhavi Shidnij Kalimantan viyavilosya netrivalim v kvitni 1950 roku vona uvijshla do skladu Respubliki Indoneziyi U skladi Indoneziyi Sultan Maulana Dzhalaluddin ostannij pravitel Bulungana Spochatku cya teritoriya vhodila do skladu id sho ohoplyuvala vsyu indonezijsku chastinu ostrova a pislya rozdilu ostannoyi 1956 roku uvijshla do skladu provinciyi Shidnij Kalimantan Primitno sho nayavni tut sultanati Sambaliung Gunung Tabur i Bulungan deyakij chas prodovzhuvali formalno isnuvati u statusi avtonomnih teritorialnih odinic u skladi provinciyi hocha povnovazhennya yihnih praviteliv buli znachno urizani Pershi dva buli oficijno likvidovani v 1950 ti roki Bulungan zhe pripiniv isnuvannya 1964 roku pislya zagibeli usiyeyi sultanskoyi sim yi vid ruk livoradikalnih ekstremistiv Plani z vidilennya pivnichnoyi chastini Shidnogo Kalimantanu v okremu provinciyu stali ozvuchuvatisya v 2000 ni roki v konteksti kursu na decentralizaciyu derzhavnoyi vladi ta rozukrupnennya administrativno teritorialnogo podilu krayini Praktichne opracyuvannya pitannya pochalosya 2011 roku U ministerstvi vnutrishnih sprav Indoneziyi ta profilnoyi komisiyi Radi narodnih predstavnikiv RNP takij zahid motivuvavsya neobhidnistyu polipshennya administrativnogo policejskogo i mitnogo kontrolyu nad cimi rajonami a takozh priskorennya yihnogo socialno ekonomichnogo ta infrastrukturnogo rozvitku Osoblivo nagoloshuvavsya prikordonnij chinnik Tak za zayavoyu golovi zgadanoyi komisiyi RNP Aguna Gunandzhara indonez Agun Gunanjar vidilennya pivnichnij chastini Shidnogo Kalimantan v okremu provinciyu poklikane zmicniti suverenitet Indoneziyi nad prikordonnimi z Malajziyeyu rajonami i zapobigti viniknennyu teritorialnih sperechan podibnih superechci pro prinalezhnist ostroviv i virishene 2002 roku Mizhnarodnim sudom OON na korist Malajziyi 25 zhovtnya 2012 roku Rada narodnih predstavnikiv u hodi plenarnogo zasidannya shvalila zakonoproyekt pro utvorennya provinciyi Pivnichnij Kalimantan 16 listopada 2012 roku vidpovidnij zakon vstupiv u chinnist pislya jogo pidpisannya prezidentom krayini Susilo Bambangom Yudhojono pid oficijnoyu nazvoyu Zakon 20 vid 2012 roku pro utvorennya provinciyi Pivnichnij Kalimantan Fiziko geografichna harakteristikaTopografichna karta Pivnichnogo KalimantanuGeografichne polozhennya i relyef Provinciya roztashovuyetsya u pivnichno shidnij chastini indonezijskoyi teritoriyi ostrova Kalimantan vihodit do morya Sulavesi Na pivnochi i zahodi mezhuye z teritoriyeyu Shidnoyi Malajziyi pivnichna dilyanka kordonu pripadaye na shtat Sabah zahidnij na shtat Saravak na pivdni z indonezijskoyu provinciyeyu Shidnij Kalimantan Zagalna protyazhnist dilyanki derzhavnogo kordonu sho pripadaye na provinciyu stanovit 1038 km Kilka yiyi nevelikih vidrizkiv stanom na 2016 rik zalishayutsya predmetom sporu mizh Indoneziyeyu i Malajziyeyu Mayuchi ploshu 75 467 70 km zajmaye za cim pokaznikom 8 misce z 34 provincij Indoneziyi i stanovit 3 95 teritoriyi krayini Vodospad Idaman na odnomu z rukaviv richki Kayan v mezhah mista Tandzhungselor Shidna chastina provinciyi perevazhno rivninna zahidna gorista tut znahodyatsya znachni chastini girskih hrebtiv en i ceb Serednya visota teritoriyi Pivnichnogo Kalimantanu nad rivnem morya 56 metriv Visota najvishoyi girskoyi vershini Batu Dzhumak indonez Batu Jumak sho znahoditsya v pivdennij chastini provinciyi stanovit 2250 metriv Pivnichnokalimantanska dilyanka uzberezhzhya morya Sulavesi silno porizana Do skladu provinciyi vhodit bezlich nevelichkih ostroviv roztashovanih v richkovih deltah i v mori bilya uzberezhzhya Kalimantanu Najznachnishi za plosheyu ostrovi en Tarakan en a takozh pivnichna chastina yakogo nalezhit Malajziyi Klimat Klimat yak i na bilshij chastini Malajskogo arhipelagu ekvatorialnij z dvoma pitomimi sezonami suhim sho trivaye zazvichaj z travnya po zhovten i doshovim zazvichaj z listopada po kviten Temperaturnij rezhim na teritoriyi provinciyi dosit rivnomirnij serednorichna temperatura blizko 27 7 C serednorichnij temperaturnij maksimum 32 6 C serednorichnij minimum 23 9 C Serednorichnij pokaznik vidnosnoyi vologosti povitrya v riznih rajonah takozh kolivayetsya neznachno v mezhah 81 84 hocha pokazniki serednorichnogo minimumu dosit rizni vid 51 na ostrovi Nunukan v pivnichno shidnij chastini provinciyi do 77 v yiyi administrativnomu centri Tandzhungselori Serednorichnij obsyag atmosfernih opadiv stanovit blizko 2500 mm Najbilshoyi potuzhnosti doshi zazvichaj dosyagayut u sichni lyutomu najmenshoyi v chervni Prirodni umovi Znachna chastina teritoriyi zajnyata dzhunglyami na zahodi i pivdennomu zahodi roztashovuyutsya ru u centri znahodyatsya ru uzdovzh uzberezhzhya prostyagayutsya en ru i mangrovi zarosti Bagato povnovodnih richok sho protikayut perevazhno v napryamku iz zahodu na shid U goristij miscevosti richki utvoryuyut porogi vodospadi pri vpadinni u more rozgaluzheni miscyami zabolocheni delti Najbilshi richki Sembakung en Sebuku Sekatak Kayan Bahau Malinau Teritoriyeyu provinciyi znahodyatsya bagato z najmensh porushenih civilizaciyeyu rajoniv Kalimantanu Miscevi flora i fauna velmi bagati j riznomanitni Tut zustrichayutsya zokrema taki ridkisni urazlivi abo znikomi vidi yak slon bornejskij gibon Myullera nosach bilolobij i bordovij surili bornejska kishka kiticevuha vivirka kalimantanskij bezvuhij varan Sered roslin osoblivoyu riznomanitnistyu vidriznyayutsya orhideyi Slon bornejskij Gibon Myullera Gnida kishka Bezvuhij varan Surili bordovij Na Pivnichnomu Kalimantani znahoditsya nacionalnij park en zajmayuchi ploshu ponad 13 6 tis km majzhe p yata chastina ploshi provinciyi vin ye odnim z najbilshih nacionalnih parkiv Pivdenno Shidnoyi Aziyi i najbilshim zi suto nazemnih nacionalnih parkiv cogo regionu planeti Roztashovanij v girskij miscevosti u shidnij chastini provinciyi vin bezposeredno primikaye do kordonu z malajzijskim shtatom Saravak Cyu ohoronyuvanu prirodnu teritoriyu bulo zasnovano 1980 roku yak zapovidnik prote 1996 roku indonezijska vlada znizili yiyi status do rivnya nacionalnogo parku Vidpovidne rishennya bulo prijnyato na prohannya miscevogo naselennya pro dozvil tut obmezhenoyi gospodarskoyi diyalnosti v mezhah Kayan Mentarangu prozhivaye blizko 25 tisyach osib v osnovnomu predstavnikiv dayakskih plemen sho zberigayut tradicijnij pobut U nacionalnomu parku vodyatsya predstavniki bilshosti vishezaznachenih ridkisnih vidiv Opracovuyetsya programa z reintrodukciyi na cij zemli bornejskogo slona Nepomirnoyi shkodi miscevij prirodi zavdayut brakonyerstvo nezakonna virubka lisu i deyaki inshi vidi gospodarskoyi diyalnosti lyudini zv yazani z ekologichnimi vitratami Indonezijska vlada rozrahovuye sho stvorennya provinciyi Pivnichnij Kalimantan i stanovlennya yiyi administrativnih struktur dozvolit zabezpechiti bilshu diyezdatnist prirodoohoronnih zahodiv v cij chastini krayini Administrativnij ustrijPravovij status i administrativnij podil Administrativna karta provinciyi Pivnichnij Kalimantan 1 Okrug Malinau 2 Okrug Nunukan 3 Okrug Tana Tidung 4 Okrug Bulungan 5 Municipalitet Tarakan Pivnichnij Kalimantan ye odniyeyu z 32 provincij Indoneziyi she dvi administrativno teritorialni odinici krayini osoblivi okrugu Dzhakarta i Dzhok yakarta mayut rivnij z provinciyami status Jogo administrativnij ustrij regulyuyetsya Zakonom 20 vid 2012 pro utvorennya provinciyi Pivnichnij Kalimantan yakij nabrav chinnosti 16 listopada 2012 roku Peredbachenij zakonom proces utvorennya administrativnih struktur provinciyi buv v osnovnomu zavershenij do kincya 2013 roku Na delimitaciyu kordonu iz susidnoyu provinciyeyu Shidnij Kalimantan a takozh vnutrishnih administrativnih kordoniv provinciyi bulo vidvedeno p yatirichnij strok do listopada 2017 roku U skladi provinciyi ye chotiri okrugi en en en i en a takozh odin miskij municipalitet Tarakan yakij maye rivnij status z okrugami U skladi okrugiv i municipalitetu 47 rajoniv u skladi kotrih svoyeyu chergoyu 473 administrativni odinici nizhchogo rivnya sela i poselennya Administrativnij centr provinciyi Tandzhungselor roztashovanij v okruzi Bulungan i ye za sumisnictvom administrativnim centrom ostannogo Administrativnij podil provinciyi Pivnichnij Kalimantan Nazva okrugu municipalitetu Administrativnij centr Kilkist rajonivBulungan Tandzhungselor 10Malinau Malinau 15Nunukan Nunukan 15Tana Tidung Tideng Pale 3Tarakan Tarakan 4Misceva vlada Pivnichnij Kalimantan yak j usi provinciyi Indoneziyi ocholyuyetsya gubernatorom yakij skladaye miscevu administraciyu Vidpovidno do Zakonu Respubliki Indoneziyi 32 vid 2004 roku gubernator i jogo yedinij zastupnik obirayutsya u hodi pryamih viboriv sho provodyatsya raz v 5 rokiv 12 lyutogo 2016 roku na posadi gubernatora i vice gubernatora Pivnichnogo Kalimantanu za pidsumkami pershih v istoriyi provinciyi viboriv vstupili vidpovidno id ta id Do togo Irianto Lambri protyagom troh rokiv ocholyuvav provinciyu u statusi v o gubernatora yakij bulo prisvoyeno jomu rozporyadzhennyam ministra vnutrishnih sprav Indoneziyi Gerb Provinciyi Pivnichnij Kalimantan Zakonodavchu vladu zdijsnyuye odnopalatna Provincijna rada narodnih predstavnikiv u skladi 115 deputativ yaki takozh obirayutsya zhitelyami shlyahom pryamih viboriv i mayut p yatirichnij strok povnovazhen Pershij sklad radi utvoreno za pidsumkami viboriv yaki vidbulisya v kvitni 2 14 roku odnochasno z U radi predstavleno frakciyi 12 oh politichnih partij Jogo spikerom ye Marte n Sablo n indonez Marthen Sablon obranij na cyu posadu 30 bereznya 2015 roku Deputatami sformovano chotiri postijno chinnih komiteti i kilka nepostijnih komisij Gerb provinciyi Vidpovidno do chinnogo zakonodavchogo aktu gerb provinciyi maye formu shita p yatikutna podoba yakogo simvolizuye virnist p yati principam derzhavnoyi ideologiyi Indoneziyi Zolota p yatikutna zirka na choli shita simvolizuye viru v yedinogo Boga pershij z p yati principiv Pancha Sila Roztashovana pid zirkoyu bila strichka mistit napis indonezijskoyu movoyu chornimi velikimi literami KALIMANTAN UTARA sho oznachaye Pivnichnij Kalimantan Brami utvoreni dvoma derzhavnimi praporami simvolizuyut prinalezhnist provinciyi Respublici Indoneziyi Useredini bram spis i shresheni na tli shita prikrashenogo vizerunkami tradicijnimi dlya dayakiv bulunganiv i tidungiv ce ozbroyennya simvolizuye tradicijnu kulturu korinnih narodiv v provinciyi a takozh yihnyu yednist zlagodu i gotovnist protistoyati bud yakim viklikam Risovij pagin i gilochka bavovni sho obramlyayut bramu z praporiv simvolizuyut zagalnu socialnu spravedlivist chetvertij z principiv Pancha Sila Nizhche blakitni hvili sho simvolizuyut more yake omivaye bereg provinciyi perenizuvanij chotirma bilimi hvilyami yaki svoyeyu chergoyu simvolizuyut chotiri najbilshi richki provinciyi Kayan Sesayap Sembakung i Sebuku Pid hvilyami na blakitnomu tli zolota strichka z napisom bulunganskoyu movoyu zroblenim chornimi velikimi literami BENUANTA tobto Nash kraj NaselennyaChiselnist rozselennya statevij sklad Naselennya za danimi 2015 roku stanovit 641 936 osib takim chinom Pivnichnij Kalimantan ye najmensh naselenoyu provinciyeyu Indoneziyi Takozh ostannye misce sered 34 provincij krayini vin zajmaye i za gustotoyu naselennya vona stanovit blizko 8 5 cholovik na km pri zagalnonacionalnomu pokazniku na rivni bilshe 130 cholovik na km Pri comu naselennya provinciyi rozpodileno duzhe nerivnomirno priberezhni rajoni zaseleni znachno shilnishe nizh vnutrishni Najgustonaselenishim ye municipalitet Tarakan bilsh 939 cholovik na km najmensha gustota naselennya zareyestrovana v okruzi Malinau blizko 1 8 cholovik na km Naselennya Pivnichnogo Kalimantanu za okrugami municipalitetami Nazva okrugu municipalitetu Naselennya osib Plosha km Gustota osib km Bulungan 129 381 13 925 72 9 3Malinau 77 492 42 620 70 1 8Nunukan 177 607 13 841 90 12 8Tana Tidung 21 891 4 828 58 4 5Tarakan 235 565 250 80 939 3Zagalom u serednomu 641 936 75 467 70 8 5 Tempi zrostannya naselennya v Pivnichnomu Kalimantani znachno viperedzhayut zagalnonacionalni U serednomu za provinciyeyu voni stanovlyat blizko 3 8 na rik v Tana Tidung zhe perevishuyut 7 na rik proti 1 1 zagalnonacionalnih Harakterno pomitne prevalyuvannya cholovichogo naselennya nad zhinochim pokaznik spivvidnoshennya statej kolivayetsya vid 1 1 dlya Tarakanu do ponad 1 23 dlya Tana Tidung skladayuchi u serednomu za provinciyeyu 1 13 proti 1 01 na zagalnonacionalnomu rivni Etnokonfesijnih sklad Zhinki narodnosti sulu yaka stanovit znachnu chastinu naselennya provinciyi Etnichnij sklad naselennya duzhe riznomanitnij Osnovnu chastinu zhiteliv provinciyi skladayut predstavniki korinnih kalimantanskih narodnostej i etnichnih grup bulungani tidungi dayaki bandzhari bugisi sulu Pri comu ye dosit istotnoyu chastka osoblivo sered miskogo naselennya yavanciv i sundanciv osnovna chastina yakih ye pereselencyami abo nashadkami pereselenciv yaki pryamuvali na ci zemli v ramkah masshtabnih sho zdijsnyuvalisya yak niderlandskoyu kolonialnoyu administraciyeyu v 1900 ti roki tak i vladoyu nezalezhnoyi Indoneziyi v 1950 90 ti roki Krim togo v mistah prozhivayut gromadi indonezijskih kitajciv Vidnosna bilshist naselennya spoviduye islam sunitskogo tolku odnak ye i velmi chislenni gromadi hristiyan yak katolikiv tak i protestantiv a takozh nevelika kilkist predstavnikiv inshih virospovidan Tak za danimi 2015 roku pro prihilnist islamu zayavilo 275 764 osobi protestantizmu 111 233 osobi katolicizmu 31 961 osib buddizmu 1224 osib j induyizmu 243 lyudini U provinciyi zareyestrovano 337 mechetej i 251 musalla 430 protestantskih i 117 katolickih cerkov 3 buddistskih i 2 induyistskih hramiv Bilsha chastina doroslogo naselennya provinciyi volodiye derzhavnoyu movoyu krayini indonezijskoyu Pri comu na pobutovomu rivni shiroko poshirene vikoristannya miscevih mov EkonomikaZagalnij stan osnovni pokazniki Pivnichnij Kalimantan vidnositsya do chisla najmensh rozvinenih v ekonomichnomu vidnoshenni provincij Indoneziyi Obsyagi vidobutku i pererobki nafti yaki dovgij chas mali zagalnonacionalne znachennya z kincya XX stolittya neuhilno znizhuyutsya i na rol klyuchovih galuzej miscevogo gospodarstva postupovo vihodyat lisova promislovist i ribalstvo yaki mayut rozvitok vidpovidno u vnutrishnih i v priberezhnih rajonah provinciyi 2015 roku obsyag miscevogo valovogo regionalnogo produktu sklav blizko 62 82 trln indonezijskih rupij bilsh 4 563 mlrd dol SShA za kursom na kinec roku Richni tempi zrostannya VRP sklali blizko 5 3 proti 4 8 zagalnonacionalnogo pokaznika 2015 roku U poperedni roki tempi zrostannya buli desho vishi analogichno zagalnonacionalnim pokaznikami Tak za danimi na 2012 rik zrostannya VRP v okruzi Malinau stanovilo 11 4 v Nunukani 6 8 u Tana Tidung 6 7 v Bulungani 5 8 i v Tarakani 5 3 proti 6 zrostannya zagalnonacionalnogo VVP Osnovni galuzi ekonomiki Pivnichnogo Kalimantanu 2015 rik Galuz ekonomiki Chastka u VRP provinciyi Vidobuvna promislovist 28 05Silske gospodarstvo ribalstvo i lisozagotivli 17 06Budivnictvo 12 02Torgivlya 10 40Pererobna promislovist 9 73Transport i logistika 6 29 Bezrobittya 2015 roku bulo zareyestrovano na rivni 5 68 vid pracezdatnogo naselennya trohi nizhche zagalnonacionalnogo pokaznika Sered zhinok riven bezrobittya buv trohi vishe nizh sered cholovikiv 6 56 proti 5 31 Na 2012 rik v okruzi Malinau vono stanovilo 9 2 v Nunukani 11 8 u Tana Tidung 8 8 u Bulungani 8 9 i v Tarakani 8 2 proti 6 1 v c ilomu za krayinoyu Vazhlivoyu vidminnoyu risoyu miscevoyi ekonomiki ye tradicijno silni ekonomichni zv yazki zi susidnoyu Malajziyeyu Zagotivlya derevini j inshih ponovlyuvanih prirodnih resursiv lov ribi u priberezhnih vodah zdijsnyuyetsya v osnovnomu malajzijskimi kompaniyami abo yihnimi miscevimi pidryadnikami U prikordonnih rajonah vidznachayetsya hodinnya malajzijskogo ringgita razlm iz indonezijskoyu rupiyeyu Za zadumom indonezijskoyi vladi stvorennya provinciyi poklikane priskoriti integraciyu cih teritorij u sistemu nacionalnoyi ekonomiki i obmezhiti tut vpliv Malajziyi Promislovist Osnovnij obsyag promislovogo sektora zabezpechuyut vidobuvni galuzi golovnoyu sered yakih istorichno ye nafto i gazovidobuvannya Z pochatku XX stolittya centrom miscevoyi naftovidobutku buv ostriv Tarakan odnak do kincya storichchya tuteshni rodovisha v znachnij miri vicherpalisya za prognozami deyakih fahivciv voni mozhut buti povnistyu virobleni do 2020 roku Razom z tim misceva vlada a takozh kerivnictvo nayavnih tut indonezijskih naftovih kompanij Pertamina i en ne zalishayut nadiyu rozvidati na ostrovi ta dovkolishnomu shelfi novi zapasi nafti 2013 roku ogolosheno pro plani kardinalnogo osuchasnennya miscevoyi naftovoyi promislovosti za rahunok zaluchennya vnutrishnih i zarubizhnih vkladan Idetsya pro te shob zabezpechiti stabilnij vidobutok shonajmenshe z 1346 nayavnih tut sverdlovin bagato z kotrih nini perebuvayut u zanedbanomu stani Poki zh unaslidok rizkogo znizhennya obsyagiv vidobutku na Tarakani centr naftovidobuvnoyi provinciyi use bilsh zmishuyetsya v okrug Bulungan tak z trohi bilshe 3 mln bareliv nafti zdobutih 2013 roku v provinciyi bilshe 1 7 mln bareliv dovodilosya na promisli Bulungana i lishe 886 tis na tarakanski Obsyag vidobutku prirodnogo gazu 2013 roku sklav 1 474 mlrd BTU Bilshe 90 cogo obsyagu pripadaye na okrug Bulungan reshta na ostriv Tarakan Rozshiryuyetsya vidobutok kam yanogo i burogo vugillya Krim togo rozvidano znachni zapasi vapnyaku blizko 3 18 mln tonn 2015 roku i kvarcovogo pisku blizko 1 mlrd tonn Pererobnu promislovist predstavleno pidpriyemstvami golovnim chinom harchovoyi nafto i gazopererobnoyi a takozh derevoobrobnoyi promislovosti Silske i lisove gospodarstvo ribalstvo Osnovoyu silskogo gospodarstva tradicijno ye zemlerobstvo osnovnoyu silskogospodarskoyu kulturoyu ris yakij priblizno v rivnih chastkah viroshuyetsya na zalivnih i na suhodilnih polyah Urozhaj risu 2015 roku sklav blizko 112 tis tonn Inshi znachushi kulturi kassava urozhaj blizko 39 tis tonn olijna palma blizko 24 tis tonn oliyi kakao bobi 7774 tonni kukurudza 5430 tonn rizni kauchukonosi 3084 tonni naturalnogo kauchuku batat 2851 tonna soya 2239 tonn kava 1838 tonn kokosi 1258 tonn banani 905 tonn pekinska kapusta 375 tonn arahis 257 tonn mango 222 tonni durian 167 tonn rizni citrusovi 120 tonn mash 113 tonn perec chili 110 tonn Tvarinnictvo graye drugoryadnu rol Pogoliv ya velikoyi rogatoyi hudobi stanovit 22 189 goliv zokrema 18 763 korovi i 3426 bujvoliv dribnoyi rogatoyi hudobi 12 596 goliv zokrema 12 408 kiz i 188 ovec svinej 25 991 golova Rozvivayetsya ptahivnictvo v gospodarstvah miscevih zhiteliv nalichuyetsya ponad 1 55 mln kurej i blizko 32 tis muskusnih kachok Ribalstvo aktivno praktikuyetsya yak v morskij akvatoriyi tak i na chislennih richkah sho protikayut teritoriyeyu provinciyi Obsyagi morskih i richkovih uloviv cilkom porivnyanni tak 2015 roku pershij sklav 14 716 tonn drugij 10 647 tonn Zadlya potreb ribalstva vikoristovuyetsya 1 458 motornih sudiv 1006 motornih i 91 bezmotornih choven Lisozagotivli tradicijno vedutsya v duzhe velikih masshtabah 2015 roku bulo zagotovleno 1 937 474 kubometra kruglih lisomaterialiv Pri comu podalsha obrobka lisomaterialiv na teritoriyi provinciyi ne zdijsnyuyetsya voni v pochatkovomu viglyadi postavlyayutsya v inshi regioni Indoneziyi abo za kordon Zovnishnya torgivlya Provinciya graye dedali bilshu rol u zovnishnotorgovelnih zv yazkah Indoneziyi zokrema v yihnij eksportnij skladovij 2015 roku obsyag oficijno zareyestrovanogo eksportu sklav 8 992 mlrd dol SShA v cinah FOB Jogo osnovnimi stattyami buli bure vugillya na sumu 3 587 mlrd dol SShA inshi sorti vugillya 5 347 mlrd dol SShA palmova oliya blizko 19 mln dol SShA riba i moreprodukti bilshe 3 mln dol SShA Osnovni obsyagi vivezenoyi zvidsi produkciyi nadhodyat do Indiyi na sumu 4 694 mlrd dol SShA KNR 1 587 mlrd dol SShA Yaponiyu 826 mln dol SShA Tajvan 706 mln dol SShA Respubliku Koreyu 385 mln dol SShA Malajziyu 311 mln dol SShA Pri comu obsyag importnoyi produkciyi sho postavlyayetsya u provinciyu velmi nevelikij 2015 roku vin sklav trohi bilshe 35 mln dol SShA z yakih 27 6 mln pripali na Malajziyu 6 3 mln na KNR i 1 4 mln na Singapur TransportMizhnarodne letovishe Dzhuvata golovna povitryana gavan provinciyi U plani rozvitku transportnoyi infrastrukturi Pivnichnij Kalimantan nalezhit do chisla najmensh pogozhih provincij Indoneziyi Zagalna protyazhnist avtomobilnih dorig skladaye 238 129 km z yakih tilki 9351 km pripadaye na dorogi z asfaltovim pokrittyam 47 402 km na dorogi z inshim tverdim pokrittyam i 181 376 km na gruntovi dorogi Stan znachnoyi chastini dorig osoblivo u vnutrishnih rajonah provinciyi ziznayetsya nezadovilnim Yak miscevi tak i centralna vlada Indoneziyi roblyat zusillya dlya naroshuvannya tempiv zaliznichnogo ta dorozhnogo budivnictva v cij chastini Kalimantanu Pershochergovim zavdannyam na danomu napryamku ye prokladannya transkalimantanskoyi shosejnoyi dorogi uzdovzh kordonu z Malajziyeyu dovzhinoyu 1900 km yake planuyetsya zavershiti ne piznishe pochatku 2019 roku U provinciyi zareyestrovano 8724 legkovih avtomobilya 5508 vantazhivok 72 avtobusi i 123 731 Golovnim transportnim oseredkom provinciyi ye Tarakan Tut znahoditsya yedinij mizhnarodnij aeroport en pasazhirooborot yakogo perevishuye 1 mln osib na rik a takozh osnovnij morskij port Malundung indonez Malundung Ohorona zdorov yaZ tochki zoru ohoroni zdorov ya Pivnichnij Kalimantan kategorizuyetsya yak odna zi serednorozvinenih provincij Indoneziyi Ochikuvana trivalist zhittya tut pomitno perevershuye zagalnonacionalnij riven 70 2 roku proti 68 9 roku u cholovikiv i 73 9 proti 72 6 roku u zhinok 6 te misce sered 34 provincij krayini Bilsh vdalo nizh u serednomu po krayini jde sprava i z pokaznikami dityachoyi 22 promile proti 29 zagalnonacionalnih i materinskoyi smertnosti 174 vipadki na 100 000 proti 240 zagalnonacionalnih Vodnochas misceva vlada viznaye sho podibni pokazniki mozhut ne vidpovidati dijsnomu stanovishu u silu nedoskonalosti statistichnih doslidzhen Na 10 000 lyudej naselennya pripadaye 3 6 likarya proti 2 9 na zagalnonacionalnomu rivni Usogo v provinciyi zareyestrovano 230 likariv 1303 medsestri 698 akusheriv 144 farmacevta i 174 predstavnika inshih specialnostej zaluchenih u sferi ohoroni zdorov ya Ye 8 likaren 13 poliklinik i ambulatorij a takozh 3 pologovih budinki Krim togo pracyuyut 54 medichnih punkti shirokogo profilyu tak zvanih centriv suspilnoyi ohoroni zdorov ya indonez Pusat Kesehatan Masyarakat ocholyuvanih diplomovanim likarem personal yakih nadaye meddopomogu ne menshe nizh u 8 napryamkah a takozh 268 punktiv zdorov ya materi i ditini tak zvanih punktiv ob yednanogo obslugovuvannya indonez Pusat Pelayanan Terpadu ocholyuvanih yak pravilo feldsherom abo medsestroyu Vidpovidno do oficijnoyi statistiki infekcijnih zahvoryuvan 2015 roku v provinciyi bulo zareyestrovano 3093 vipadki malyariyi 1 667 vipadkiv lihomanki denge 469 vipadkiv tuberkulozu 95 vipadkiv SNID 88 vipadkiv VIL infekciyi 42 vipadki prokazi i 17 vipadkiv sifilisu Osvita i kulturaBudivlya rektoratu Universitetu Borneo Na 2015 rik u Pivnichnomu Kalimantani ye 451 pochatkova shkola 1 6 klasi diti vid 7 do 12 rokiv z 78 156 uchnyami i 5494 vikladachami 159 serednih shkil pershogo stupenya 7 9 klasi vid 13 do 15 rokiv z 27 556 uchnyami i 2173 vikladachami a takozh 57 serednih shkil drugogo stupenya 10 12 klasi vid 16 do 18 rokiv z 15 141 uchnyam i 1458 vikladachami Yedinim universitetom provinciyi ye derzhavnij en roztashovanij u Tarakani yakij bulo zasnovano 1999 roku V universiteti sformovano 7 fakultetiv chiselnist studentiv stanovit ponad 4500 osib Okrim togo status ZVO mayut 4 privatni akademiyi v yakih navchayetsya v zagalnij skladnosti blizko 2400 studentiv Zagalna chiselnist profesorsko vikladackogo skladu vishih navchalnih zakladiv provinciyi 311 osib 179 z yakih mayut stupin magistra i 13 stupin doktora nauk Ye 74 gromadskih 17 vidomchih i blizko 300 shkilnih bibliotek Oseredkom kulturnogo zhittya istorichno ye Tarakan U misti ye tri muzeyi memoriali prisvyacheni podiyam Drugoyi svitovoyi vijni kinoteatri SportSportivna infrastruktura v provinciyi rozvinena dosit slabo Yiyi najbilshimi ob yektami ye futbolni stadioni Andi Chochok i Datu Adil roztashovani vidpovidno v Tandzhungselori j u Tarakani ta rozrahovani na 15 000 glyadachiv kozhen Za danimi provincijnogo viddilennya en stvorenogo v sichni 2015 roku najbilshi zachini ye v rozvitku takih sportivnih disciplin yak shahi skelelazinnya vilna borotba thekvondo rizni napryamki kempo vitrilnij i motocikletnij sport z urahuvannyam togo sho zhiteli Pivnichnogo Kalimantanu stanovili znachnu chastinu vidpovidnih komand Shidnogo Kalimantan do podilu cih provincij U veresni 2016 roku pivnichnokalimantanski sportsmeni vpershe vzyali uchast u en samomu znachnomu sportivnomu zahodi Indoneziyi provodzhuvani raz na chotiri roki za uchastyu komand usih provincij krayini Za pidsumkami zmagan sho prohodili u Bandunzi komanda Pivnichnogo Kalimantanu zajnyala v zagalnomedalnomu zaliku 27 me misce sered 34 provincijnih komand zavoyuvavshi 3 zoloti i 3 bronzovi medali PrimitkiKomentariNiderlandska Ost Indijska kompaniya ogolosila pro bankrutstvo 1796 roku i bula oficijno likvidovana 1800 roku pislya togo yak niderlandskij uryad prijnyav na sebe usi yiyi ugodi borgi i zobov yazannya Druga komisiya RNP do vidannya kotroyi nalezhat vnutrishni spravi regionalna avtonomiya derzhavnij aparat i agrarni pitannya Rozrahunki osnovnih klimatichnih pokaznikiv za provinciyeyu dani na osnovi userednenih danih troh miscevih meteostancij roztashovanih v Tandzhungselori Nunukani i Tarakani Znachno bilshu ploshu maye nacionalnij park Lorenc sho znahoditsya v indonezijskij provinciyi Papua prote ostriv Nova Gvineya na yakomu roztashovana cya provinciya bilshistyu geografiv vidnositsya ne do Pivdenno Shidnoyi Aziyi a do Okeaniyi U svitovij etnografichnoyi nauci isnuyut rizni tochki zoru shodo klasifikaciyi etnichnih spilnot Kalimantanu Tak bulungani zazvichaj rozglyadayutsya yak etnogrupa tidungiv Odnak na oficijnomu sajti provincijnoyi administraciyi voni figuruyut yak samostijna narodnist Znachna chastina zhiteliv utrimalasya vid deklaraciyi svoyeyi religijnoyi prinalezhnosti abo zh bula nedostupna dlya opituvannya Stanom na 2016 rik statistichni dani po strukturi i obsyagam virobnictva obrobnoyi promislovosti provinciyi bulo uzagalneno profilnimi indonezijskimi vidomstvami PrimitkiIndonesian Minister of Home Affairs Decree 100 1 1 6117 Of 2022 S 2791 d Track Q118697978 Samantho 2015 s 314 Prasetyo 2009 s 37 angl Borneo in the 15th and 16th centuries Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 26 lipnya 2013 angl Borneo 1800 1857 Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 26 lipnya 2013 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 213 ch 1 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 257 ch 1 Magenda 2010 s 41 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 275 ch 1 Iwan Santosa 2004 s 11 Iwan Santosa 2004 s 33 34 Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 41 42 ch 2 angl Indonesia World War Ii And The Struggle For Independence 1942 50 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2013 Procitovano 2013 02 08 goda Iwan Santosa 2004 s 38 42 Asian Labor 2006 s 207 Iwan Santosa 2004 s 182 Vsemirnaya istoriya 1977 T XI Bandilenko i dr ta 1992 1993 s 69 70 ch 2 indonez DPR Sahkan Provinsi Kalimantan Utara dan Empat Kabupaten Baru Natanews 25 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 26 lipnya 2013 indonez BPS RI Arhiv originalu za 27 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 Informaciya pro provinciyu Pivnichnij Kalimantan na oficijnomu sajti upravlinnya Centralnogo statistichnogo agentstva Respubliki Indoneziyi po mistu Bandzharmasin indonez Presiden Sudah Tandatangani UU Pembentukan Provinsi Kalimantan Utara Sekretariat Kabinet RI 13 grudnya 2012 Arhiv originalu za 5 veresnya 2013 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Oficijnij sajt Aparatu Uryadu Respubliki Indoneziyi indonez PDF KPU RI Arhiv originalu PDF za 23 kvitnya 2014 Procitovano 30 zhovtnya 2014 Tekst zakonu pro utvorennya provinciyi Pivnichnij Kalimantan na oficijnomu sajti Centralnoyi viborchoyi komisiyi Respubliki Indoneziyi indonez Malaysia Klaim Dua Sungai di Kalimantan Utara Media Indonesia 20 lipnya 2016 Procitovano 18 serpnya 2017 Elektronna versiya gazeti Media Indonesia indonez Tempo 16 serpnya 2016 Arhiv originalu za 18 serpnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 Elektronna versiya zhurnalu Tempo Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 4 1 Georafi dan Iklim indonez Infopersada com Arhiv originalu za 18 serpnya 2017 Procitovano 18 serpnya 2017 Spisok provincij Indoneziyi zi zaznachennyam yihnoyi ploshi Kalimantan Arhiv originalu za 29 serpnya 2012 Procitovano 2012 09 30 goda Karta pivnichno shidnij chastini Kalimantanu na sajti TopoMapper Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 10 13 1 2 Iklim angl Karta ekoregioniv Ecoregions 2017 2017 Procitovano 20 listopada 2017 Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 114 5 Pertanian indonez Flora dan Fauna Kalimantan Utara The Colour of Indonesia 13 zhovtnya 2015 Procitovano 16 listopada 2017 indonez 12 Hewan Endemik Pulau Kalimantan 23 veresnya 2016 Procitovano 16 listopada 2017 indonez Iskandar Zulkarnaen 2014 06 5 Asa kelestarian gajah mini di Kalimantan utara Antara Procitovano 16 listopada 2017 Oficijnij sajt indonezijskogo derzhavnogo informacijnogo agentstva Antara indonez WWF Arhiv originalu za 18 listopada 2017 Procitovano 17 listopada 2017 Storinka nacionalnogo parku Kayan Merantang na oficijnomu sajti Vsesvitnogo fondu dikoyi prirodi indonez Pesona Indonesia Arhiv originalu za 17 listopada 2017 Procitovano 16 listopada 2017 Oficijnij sajt Derzhavnoyi programi Respubliki Indoneziyi z rozvitku turizmu Pesona Indonesia indonez Pemerintah Provinsi Kalimantan Utara Arhiv originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 28 serpnya 2017 Oficijnij sajt administraciyi provinciyi Pivnichnij Kalimantan Undang Undang Republik Indonesia Nomor 32 Tahun 2004 Tentang Pemerinahan Daerah indonez Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 21 lyutogo 2013 Zakon Respubliki Indoneziyi 32 2004 roku pro misceve samovryaduvannya na Wikisource indonez Pejabat Gubernur Kalimantan Utara Dilantik Antara 22 kvitnya 2013 Procitovano 24 veresnya 2013 Oficijnij sajt indonezijskogo derzhavnogo informacijnogo agentstva Antara indonez Kaltara 9 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 22 serpnya 2017 Procitovano 22 serpnya 2017 Informacijnij portal administraciyi provinciyi Pivnichnij Kalimantan Kaltara Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 28 2 Pemerintahan indonez Marthen Sablon Resmi jadi Ketua DPRD Kaltara JPNN 30 bereznya 2015 Procitovano 29 serpnya 2017 Sajt indonezijskogo informacijnogo agentstva JPNN indonez Pemerintah Provinsi Kalimantan Utara Arhiv originalu za 29 serpnya 2017 Procitovano 29 serpnya 2017 Oficijnij sajt administraciyi provinciyi Pivnichnij Kalimantan Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 47 3 1 Kependudukan Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 48 3 1 Kependudukan Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 77 4 Sosial indonez Fadjar 5 serpnya 2013 Ekonomi Daerah Di Provinsi Kalimantan Utara Tumbuh Melebihi Pertumbuhan Ekonomi Nasional Warta Ekonomi Procitovano 26 veresnya 2013 Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 216 12 1 Pendapatan Regional Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 52 3 2 Ketenagakerjaan indonez Alnisa Septya Ratu 5 serpnya 2013 Prospek Cerah Investasi di Provinsi Baru Provinsi Kalimantan Utara Warta Ekonomi Procitovano 20 veresnya 2017 Elektronna versiya almanahu Varta ekonomi indonez BPS RI Arhiv originalu za 8 veresnya 2017 Procitovano 8 veresnya 2017 Oficijnij sajt upravlinnya Centralnogo statistichnogo agentstva Respubliki Indoneziyi z Pivnichnogo Kalimantanu indonez Tempo 2 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 8 veresnya 2017 Procitovano 8 veresnya 2017 Elektronna versiya zhurnalu Tempo indonez Pemerintah Provinsi Kalimantan Utara Arhiv originalu za 21 veresnya 2017 Procitovano 27 veresnya 2017 Oficijnij sajt administraciyi provinciyi Pivnichnij Kalimantan Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 147 6 Perindustrian Pertambangan Energi san Konstruksi Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 121 129 5 Pertanian Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 130 5 Pertanian Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 131 5 Pertanian Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 134 5 Pertanian Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 137 5 Pertanian Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 139 5 Pertanian Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 157 160 7 Perdagangan Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 184 9 Transportasi dan Komunikasi indonez 1 582 Km Jalan Perbatasan di Kalimantan akan Tersambung Tahun Ini Detik Finance 18 bereznya 2017 Procitovano 2017 20 20 Elektronna versiya zhurnalu Detik Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 186 9 Transportasi dan Komunikasi indonez Angka harapan hidup per provinsi di Indonesia indonez Procitovano 24 zhovtnya 2017 Ochikuvana trivalist zhittya na pidstavi danih Centralnogo statistichnogo agentstva Respubliki Indoneziyi Profil Kesehatan 2016 s 88 Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 86 4 Sosial Profil Kesehatan 2016 s 91 Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 s 76 4 Sosial indonez BPS RI Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 2 listopada 2017 Informaciya pro vishi na oficijnomu sajti upravlinnya Centralnogo statistichnogo agentstva Respubliki Indoneziyi z provinciyi Pivnichnij Kalimantan indonez BPS RI Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 3 listopada 2017 Informaciya pro profesorsko vikladackij sklad vishih navchalnih zakladiv na oficijnomu sajti upravlinnya Centralnogo statistichnogo agentstva Respubliki Indoneziyi z provinciyi Pivnichnij Kalimantan indonez BPS RI Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 2 listopada 2017 Informaciya pro biblioteki na oficijnomu sajti upravlinnya Centralnogo statistichnogo agentstva Respubliki Indoneziyi z provinciyi Pivnichnij Kalimantan indonez Merdeka 30 veresnya 2016 Arhiv originalu za 7 listopada 2017 Procitovano 3 listopada 2017 Elektronnij dodatok do gazeti Merdeka indonez Prokalara 19 bereznya 2017 Arhiv originalu za 15 listopada 2017 Procitovano 15 listopada 2017 Informacijnij portal provinciyi Pivnichnij Kalimantan Prokaltara indonez Jorok Sampah Berserakan di Stadion Datu Adil Prokaltara 19 bereznya 2017 Procitovano 15 listopada 2017 Informacijnij portal provinciyi Pivnichnij Kalimantan Prokaltara indonez KONI Kaltara Terbentuk Antara 20 sichnya 2015 Procitovano 17 listopada 2017 Oficijnij sajt indonezijskogo derzhavnogo informacijnogo agentstva Antara indonez Ini Daftar Lengkap Perolehan Akhir Medali PON XIX Pikiran Rakyat 29 veresnya 2016 Procitovano 14 listopada 2017 Elektronna versiya gazeti Merdeka Literatura ros Bandilenko G G Gnevusheva E I Deopik D V Cyganov V A Istoriya Indonezii V 2 ch M 1992 1993 ros Vsemirnaya istoriya V 13 t E M Zhukov glavnyj redaktor M Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury t I III Izdatelstvo socialno ekonomicheskoj literatury t IV IX Mysl t X XIII 1977 T XI indonez Provinsi Kalimantan Utara Dalam Angka 2016 Tanjung Selor Badan Pusat Statistik Provinsi Kalimantan Utara 2016 ISSN 64 000 1504 z dzherela 17 serpnya 2017 angl Ricklefs Merle Calvin A History of Modern Indonesia since c 1200 3rd edition Stanford University Press 2002 495 p ISBN 978 0804744805 indonez Ahmad Yanuana Samantho Atlantis Nusantara Berbagai Penemuan Spektakuler yang Makin Meyakinkan Keberadaannya Jakarta Phoenix 2015 560 p ISBN 978 6027290501 indonez Deni Prasetyo Mengenal Kerajaan Kerajaan Nusantara Yogyakarta Phoenix 2009 112 p ISBN 978 9796103096 angl Asian Labor in the Wartime Japanese Empire Singapore NUS Press 2006 433 p ISBN 978 9971693336 angl Iwan Santosa Tarakan Pearl Harbor Indonesia 1942 1945 Jakarta Primamedia Pustaka 2004 190 p ISBN 978 9796963010 angl Burhan Djabier Magenda East Kalimantan The Decline of a Commercial Aristocracy Sheffield Equinox Publishing 2010 164 p ISBN 978 9796963010 indonez Profil Kesehatan Provinsi Kalimantan Utara 2016 Tanjung Selor Dinas Kesehatan Provinsi Kalimantan Utara 2016

Дата публікації:
Топ