Бу́ги, бугі́си (самоназва Suku Bugis) — одна з найбільших етнічних груп Південного Сулавесі, третього за розміром острову Індонезії.
Буги, Бугіси Suku Bugis | |
---|---|
| |
Кількість | 5 млн осіб (перепис, 2000) |
Ареал | Індонезія: понад 4 млн осіб південь Сулавесі, схід Калімантану Малайзія: 0,73 млн осіб |
Близькі до: | Австронезійські народи |
Мова | бугійська індонезійська, малайська |
Релігія | мусульмани-суніти тж Анімізм, Індуїзм |
Територія проживання, чисельність, мова і релігія
Разом зі спорідненими макасарами населяють південно-західну частину острова Сулавесі (Індонезія). Також живуть на сході Калімантану, невелика община в Сингапурі.
Чисельність бугісів в Індонезії — понад 4 млн осіб, у Малайзії — 0,73 млн осіб, невеликі групи в Брунеї, Сингапурі. Загальна чисельність — 5 млн осіб (перепис, 2000).
Розмовляють бугійською мовою, яка належить до індонезійських мов австронезійської мовної родини.
За релігією бугіси — переважно мусульмани; зберігаються також пережитки анімістичних вірувань, індуїсти тощо.
Історія, господарство і культура
Прабатьківщиною бугісів є район озер Темпе і Сіденренг. Ці території пращури бугів заселили в сер. 2-го тис. до н.е.
В XIV —XVI ст.ст. буги створили оригінальну культуру, розвили власну писемність і національну літературу. У XVII ст. були навернуті до ісламу.
У європейській історичній літературі XVIII —XIX ст.ст. за бугісами закріпилась слава суворого і войовничого народу.
Як найчисельніша етнічна група регіону мають злачний вплив на сусідні народи.
Основні заняття — землеробство (рис, кукурудза, цукрова тростина тощо), частково тваринництво (буйволи, коні, корови, кози, вівці), морські промисли, різні ремесла, торгівля тощо.
Буги — народ стародавньої культури (мають свою писемність, фольклор, літературу тощо).
У XVII столітті бугіси були навернені в іслам.
У бугісів традиційно зберігається система з 5 гендерів.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 2., К., 1978, стор. 50
- Народы Юго-Восточной Азии, М., 1966 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bu gi bugi si samonazva Suku Bugis odna z najbilshih etnichnih grup Pivdennogo Sulavesi tretogo za rozmirom ostrovu Indoneziyi Bugi Bugisi Suku BugisKilkist5 mln osib perepis 2000 Areal Indoneziya ponad 4 mln osib pivden Sulavesi shid Kalimantanu Malajziya 0 73 mln osibBlizki do Avstronezijski narodiMovabugijska indonezijska malajskaReligiyamusulmani suniti tzh Animizm InduyizmTeritoriya prozhivannya chiselnist mova i religiyaRazom zi sporidnenimi makasarami naselyayut pivdenno zahidnu chastinu ostrova Sulavesi Indoneziya Takozh zhivut na shodi Kalimantanu nevelika obshina v Singapuri Chiselnist bugisiv v Indoneziyi ponad 4 mln osib u Malajziyi 0 73 mln osib neveliki grupi v Bruneyi Singapuri Zagalna chiselnist 5 mln osib perepis 2000 Rozmovlyayut bugijskoyu movoyu yaka nalezhit do indonezijskih mov avstronezijskoyi movnoyi rodini Za religiyeyu bugisi perevazhno musulmani zberigayutsya takozh perezhitki animistichnih viruvan induyisti tosho Istoriya gospodarstvo i kulturaPrabatkivshinoyu bugisiv ye rajon ozer Tempe i Sidenreng Ci teritoriyi prashuri bugiv zaselili v ser 2 go tis do n e V XIV XVI st st bugi stvorili originalnu kulturu rozvili vlasnu pisemnist i nacionalnu literaturu U XVII st buli navernuti do islamu U yevropejskij istorichnij literaturi XVIII XIX st st za bugisami zakripilas slava suvorogo i vojovnichogo narodu Yak najchiselnisha etnichna grupa regionu mayut zlachnij vpliv na susidni narodi Osnovni zanyattya zemlerobstvo ris kukurudza cukrova trostina tosho chastkovo tvarinnictvo bujvoli koni korovi kozi vivci morski promisli rizni remesla torgivlya tosho Bugi narod starodavnoyi kulturi mayut svoyu pisemnist folklor literaturu tosho U XVII stolitti bugisi buli naverneni v islam U bugisiv tradicijno zberigayetsya sistema z 5 genderiv DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Tom 2 K 1978 stor 50 Narody Yugo Vostochnoj Azii M 1966 ros