Таусуги (таусоги, сулу, холо, варіанти назви: Tausug, Tau Suug, Taw Sug, Tausog, Joloano, Jolo Moro, Sulu, Suluk, Sulu Moro) — народ на південному заході Філіппін, одна з найбільших етнічних груп мусульман (моро) цієї країни. Чисельно й політично домінують на архіпелазі Сулу.
Таусуги Tau Sūg | |
---|---|
Таусузька жінка-танцівниця | |
Кількість | 1543 тис. осіб (2020, оцінка) |
Ареал | Філіппіни: Сулу, Басілан, Південна Замбоанга, Котабато Малайзія: Сабах Індонезія: Північний Калімантан |
Раса | південні монголоїди |
Близькі до: | бутуани, магінданао |
Входить до | моро |
Мова | таусузька |
Релігія | іслам |
Самоназва — тау-сууґ (Tau Sūg), що означає «люди морської течії» (тау — «люди», сууг — «морська течія»). В Малайзії таусугів називають сулуками (малай. Suku Suluk).
В культурному плані таусуги є доволі монолітною групою, регіональна диференціація мінімальна. На острові Холо, культурному, політичному й історичному центрі таусугів, жителів внутрішніх районів називають тауґімба (ґімба — «внутрішні райони»), жителів узбережжя — таугіґад (гіґад — «морське узбережжя»), а жителів інших островів — таупу (пу — «острів»).
Розселення й чисельність
Основним районом розселення туасугів є архіпелаг Сулу, розташований між островами Мінданао та Калімантан. Вони поділяють цю територію з народом : таусуги зазвичай займають більші високі острови, придатні для ведення землеробства, а самаль, за своїм способом життя більше пов'язані з морем, населяють переважно низькі коралові острови. Найбільше таусугів живе на острові Холо, стратегічно розташованому в центрі архіпелагу. Багато їх і на сусідніх островах Пата, Тапул, Луґус, Сіасі. Живуть туасуги також на північному та східному узбережжі Басілану й на південному заході Мінданао (в провінціях Південна Замбоанга й Котабато). Більшість цих районів входить до складу Автономного регіону в мусульманському Міднанао.
На острові Калімантан таусуги не є корінними жителями. Деякі з них живуть на півночі острова вже сотні років, але багато інших прибули з архіпелагу Сулу лише недавно в пошуках роботи, або рятуючись від збройного конфлікту. В Малайзії живуть переважно на сході Сабаху, окремі поселення таусугів є на узбережжі індонезійської провінції Північний Калімантан.
За даними перепису населення Філіппін 2010 року чисельність таусугів становила 1 226 601 особа (1,33 % населення країни).
За оцінкою проєкту Joshua Project, 2020 року чисельність таусугів на Філіппінах становила 1302 тис. осіб, в Малайзії — 219 тис. осіб, в Індонезії — 22 тис. осіб, разом 1543 тис. осіб.
Мова
Говорять таусузькою мовою (код ISO 639-3: tsg), що належить до австронезійської мовної сім'ї. Як і мови більшості мусульманських народів Філіппін, вона тісно пов'язана з мовами центральних Філіппін і належить до числа бісайських (вісайських) мов. Найближче до таусозької стоїть бутуанська мова (Butuanon), якою розмовляють у гирлі річки Агусан (тагал. Ilog Agusan) на північному сході Мінданао. Водночас в лінгвістичному плані туасозька мова має багато спільних рис із сусідніми мовами сама-баджо, які належать до зовсім іншої гілки малайсько-полінезійських мов.
Таусузька мова виконує роль регіональної в провінціях Сулу й Таві-Таві. Тут вона викладається в початковій школі, перебуває в широкому використанні, енергійно використовується особами всіх вікових категорій. Люди мають до неї позитивне ставлення. Мовою таусуг говорять також інші народи регіону. Існує література, складені словники, граматика, ведуться програми на радіо, телебаченні. Писемність на основі арабської графіки, використовує шрифт насх.
Майже всі таусуги на Філіппінах одномовні, в Малайзії говорять також малайською мовою, використовують її місцевий сабаський варіант.
Релігія
За релігією таусуги — мусульмани-суніти, послідовники шафійського мазгабу. Релігія займає центральне місце в ідентичності народу. Дотримуються п'яти стовпів ісламу, хоча лише літні люди регулярно практикують щоденні молитви.
Релігія традиційно відігравала важливу роль у підтримці ієрархічної структури держави. Султан, як глава ісламської держави, був наділений як світською, так і релігійною владою. Офіційні генеалогії виводили його походження від пророка Магомета. Його особа мала ілюструвати ідеальні якості та чесноти людини, її відданість вірі.
Імам є важливою фігурою в громаді. Він проводить службу на обрядах, пов'язаних з кризовими моментами в житті, дає людям релігійні поради й настанови.
Відзначають усі мусульманські свята. Головними подіями в релігійному календарі є піст у місяць Рамадан, свято розговіння Гарі-Рая-Пуаса (Hari Raya Puasa), що завершує його, Гарі-Рая-Гаджи (Hari Raya Hadji) — свято жертвопринесення, що проводиться 10-го числа місяця Зуль-хіджа, Мавлід (Maulideen Nabi) — день народження пророка Магомета, Панулак-бала (Panulak Balah) — день ритуального купання, який має вичистити все зло.
Уважається, що всі хвороби, нещасні випадки та інші біди є Божою волею. Вважається, що кожна людина має чотири душі, які залишають тіло в час смерті. Тіло потрапляє в пекло, де відбуває покарання, тривалість якого визначається співвідношенням злочинів та накопичених релігійних заслуг померлого. Коли людина помирає, потрібно зробити чотири дії: викупати небіжчика, закутати його, прочитати молитви за померлого, поховати його. Поховання супроводжується семиденним пильнуванням. Поминки проводять на 7-й, 20-й, 40-й і 100-й день, а також на першу, другу та третю річницю з дня смерті. П'ятнадцятого числа місяця шаабан люди вшановують молитвами своїх померлих предків; уважається, що цього дня одна з їхніх душ (ро) повертається на землю. Наступного дня прибирають могили.
Незважаючи на відданість мусульманській релігії, таусуги зберігають деякі доісламські вірування. Вони бачать світ населеним різними духами, здатними спричинити добро чи нещастя. Для лікування хвороб використовують народні ліки (мангунгубат). Місцеві знахарі, зцілюючи хворих, використовують головним чином рослинні засоби та молитви. Методи лікування вони отримують у снах або від старших знахарів.
Історія
Зважаючи на близьку спорідненість бутуанської та таусузької мов, початковою батьківщиною таусугів вважається північний схід Мінданао. Приблизно в X—XI ст. мігранти-таусуги прибули на острів Холо. Цю міграцію пов'язують з розвитком китайської торгівлі на Філіппінах за часи ранньої династії Сун. До кінця XIII ст. таусуги вже були потужною силою в регіоні й домінували на архіпелазі Сулу. На початку XV ст. відоме посольство раджи Падуки Пагали до Китаю. Прийняття ісламу ще більше зміцнило їхні позиції в стосунках із сусідами самаль. Поширенню ісламу сприяла діяльність арабських суфійських місіонерів, що прибули на Філіппіни через Малайський півострів та Суматру.
В середині XV ст. був заснований султанат Сулу. Він став центром поширення ісламу на Філіппінах. Створення султанату сприяло консолідації таусугів та закріпило їхнє панування в регіоні. Розквіту своєї могутності султанат досяг у XVIII та на початку XIX ст., коли його вплив поширився до прибережних районів Мінданао на сході та північного Калімантану на заході. Холо став головним центром торгівлі та піратства в регіоні, а також центром работоргівлі; більшість рабів захоплювали на християнських Філіппінах.
Після завоювання та колонізації Філіппін Іспанією в XVI ст. султанат Сулу вів майже безперервні війни з іспанцями протягом наступних 300 років. Перший напад європейців на місто Холо стався в 1578 році, але постійний гарнізон іспанці змогли створити тут лише 1876 року. Після іспано-американської війни 1898 року Філіппіни перейшли під владу США. Таусуги чинили жорсткий опір колонізаторам, контроль над внутрішніми районами острова Холо американці змогли встановити лише 1913 року. Американці скасували рабство, здійснили конфіскацію вогнепальної зброї та обмежили піратство й ворожнечу в регіоні. 1915 року султан Джамаль уль-Кірам був змушений відмовитись від усіх претензій на світську владу, але зберіг свою релігійну роль ісламського суверена.
Після проголошення незалежності Філіппін у 1946 році збройні конфлікти на території країни відродились. Архіпелаг Сулу став головним центром ісламського сепаратизму на півдні країни. Із середовища таусогів походило багато лідерів Національно-визвольного фронту моро та Ісламського визвольного фронту моро, які очолили боротьбу філіппінських мусульман за створення окремої ісламської держави на півдні країни (Республіка Бангсаморо). 1974 року під час боїв між мусульманськими сепаратистами та урядовими військами було зруйноване місто Холо, багато туасогів повтікало на Басілан, у Замбоангу та малайзійський Сабах. 1996 року сторони підписали мирну угоду, але вона не припинила конфлікт.
Протягом 1989—2019 рр. архіпелаг Сулу входив до складу Автономного регіону в Мусульманському Мінданао, який 2019 року був трансформований в Автономний регіон Бангсаморо в Мусульманському Мінданао.
Господарство
Здавна таусуги славились як воїни, мореплавці й торговці, проте основу їхнього господарства становить плужне землеробство. Вирощують вологий і суходільний рис, який є основною продовольчою культурою, як тяглову худобу використовують велику рогату худобу або водяних буйволів. Культивують також кукурудзу, маніок, просо, сорго, кунжут. Протягом року отримують три врожаї: перший — це кукурудза та інші зернові, другий — рис і третій — маніок. Збирання маніоку триває до наступного сухого сезону. На окремих ділянках висаджують арахіс, ямс, баклажани, квасолю, помідори, цибулю. Основними товарними культурами є кокосова пальма (отримують копру, (горіхи)), кава, абака та різноманітні фрукти: банани, дуріани, джекфрути, манго, мангостани, лонгконги, апельсини.
Земельні ділянки розпорошені, домогосподарства мають по декілька таких ділянок, розташованих у різних місцях.
Розводять биків-карабао, низькорослих коней, домашню птицю. Також займаються рибальством, морською торгівлею та різноманітними ремеслами. Багато прибережних таусугів не мають землі й заробляють на життя рибальством або дрібною торгівлею. Риболовля здійснюється в прибережних водах, переважно за допомогою сіток, гачків або пасток, вона може вестись як повний, так і неповний робочий день. Більшість сільськогосподарського знаряддя та побутових предметів виготовляють з бамбука. Залізне знаряддя виготовляють місцеві ковалі, розвинені обробка металів, ювелірна справа, зброярство, різьблення по дереву й перламутру, фарбування тканин, плетення, ткацтво. Жінки виготовляють плетені килимки з пандана та плетені головні убори як для домашнього використання, так і на продаж. Традиційними заняттями таусугів є видобуток перлів, раковин, коралів, перевезення вантажів.
З часу заснування султанату Сулу й до середини XIX століття таусуги вели масштабну торгівлю з Китаєм перлами, пташиними гніздами, трепангами, камфорою та сандаловим деревом. Історично в межах архіпелагу також існувала значна міжострівна торгівля. Сьогодні копра та абака продаються переважно китайським гуртовим торговцям, а більшість продуктів, що споживаються на місці, реалізується торговцями з числа таусугів та самаль. Важливе значення має також контрабанда між Сулу та сусідніми малайзійськими портами.
Чоловіки й жінки беруть участь у сільськогосподарських роботах. Чоловіки виконують значну частину важких робіт, таких як розчищення земельних ділянок, оранка та огородження полів. Сівба, прополювання та збирання врожаю проводяться спільно. Жінки доглядають за городами та збирають фрукти. Чоловіки й жінки займаються торгівлею. Рибальство, металообробка, міжнародна торгівля та контрабанда — це переважно чоловічі заняття, хоча в останньому жінки часто керують фінансовими питаннями.
Суспільство
Таусуги живуть замкненими громадами (кауман), побудованими на принципах білатеральної (за чоловічою та жіночою лініями) спорідненості (усбаваріс). Таусузька громада — це група хуторів (лунган) із власною назвою, старостою, мечеттю та правилами шлюбної ендогамії в межах групи. Члени громади, як правило, пов'язані кровними або шлюбними зв'язками. Солідарність братів і сестер (поширюється й на двоюрідних та троюрідних) є особливо сильною. Вона яскраво виявляється під час життєвих криз, зокрема у випадку тяжкої хвороби або коли йдеться про честь родини. Родинні зв'язки особливо важливі для забезпечення політичної єдності та для отримання підтримки в часи збройних конфліктів.
Крім спорідненості, визнаються різноманітні ритуально-дружні стосунки. Це може бути скріплений присягою союз між громадами. Іншим прикладом є ритуальна угода, що декларує дружні стосунки між суперниками чи потенційними суперниками, укладені для попередження відкритої ворожнечі або для її припинення, часто за спонуканням регіональних лідерів. Наявність багатьох друзів є важливим фактором для успіху в збройних суперечках та судових процесах, а також для безпеки подорожей за межами рідного регіону.
Значними авторитетом у суспільстві користуються вожді (дату) та служителі культу (імами).
За доби султанату суспільство таусугів було ієрархічно стратифікованим. На верхівці ієрархії стояли султан та його родина. За ними йшла шляхта, яка складалася з двох категорій: дату та саліп. Дату — це титулована шляхта, яка здійснювала регіональну владу, саліп виводили своє походження від пророка Магомета. Султану належало виключне право надання титулів. Отримання титулу означало визнання авторитету лідера та його позиції в ієрархії суспільства. Дату пропонували своїм підданим захист, відповідали за дотримання законодавства, призначали місцевих світських і релігійних чиновників. У столиці при султані існувала дорадча державна рада (рума-бічара), що складалася з релігійних радників та провідних дату.
Простолюдини складали близько 80 відсотків населення, вони, як і раби, повинні були зберігати вірність своєму дату. Значною мірою багатство та влада досягалися незалежно від успадкованих титулів, люди скромного походження часто набували великого впливу й, на визнання їхнього статусу, отримували титули та займали визначні місця в ієрархії суспільства. Після 1915 року світська влада султана була сильно урізана, але він продовжує зберігати більшу частину своїх традиційних релігійних функцій. Сьогодні традиційні політичні структури залишаються в основному незмінними, особливо на нижчому та середньому рівнях, лише владу султана замінили державні структури Філіппін.
Землеволодіння індивідуальне. Земельні ділянки обробляються окремими домогосподарствами й успадковуються окремими людьми. Колодязі, пасовища та морське узбережжя традиційно доступні для загального користування.
Домогосподарство в таусугів може складатися або з нуклеарної, або з розширеної сім'ї; остання складається з батьків, їхніх неодружених дітей, а також одружених дітей зі своїми сім'ями.
Сім'я моногамна, полігінія зустрічається лише в представників вищих соціальних верств.
У шлюбних звичаях та сімейному житті дотримуються мусульманських традицій. Контакти між хлопцями та дівчатами обмежені. Дівчат, що мають вийти заміж, тримають у відносній ізоляції. Шлюб зазвичай влаштовують батьки. Найкращим подружжям вважаються двоюрідні брати й сестри, це підтримує єдність громади. Одруженню передує серія зустрічей, у ході яких укладають договір, що передбачає розмір викупу за наречену та інші витрати, які мають лягти на сім'ю нареченого. Весілля відбувається в хаті батьків нареченого одразу після сплати викупу за наречену. Церемонію проводить імам.
Крім шлюбу за домовленістю, молодий може отримати наречену шляхом втечі або викрадення, обидва способи є загальноприйнятними.
Після весілля молодята протягом першого року або до народження дитини зазвичай живуть з батьками дружини. Тоді вони вільні приєднатися до сім'ї чоловіка, залишитися в сім'ї дружини або збудувати власну хату й жити окремо. Останній варіант вважається найкращим.
На острові Мінданао поширились мішані шлюби.
Стосунки між чоловіком та дружиною є близькими й довговічними, що є характерною рисою суспільства таусугів. Розлучення дозволене, але трапляється рідко.
Життя новонародженої дитини вважається нестабільним, тому дітей зазвичай захищають амулетами (гампан) і перший час після народження приховують від сторонніх. Приблизно у віці 1-2 роки як хлопчики, так і дівчатка проходять ритуальну стрижку й відразу після цього отримують імена. За дітьми піклуються як батьки, так і їхні старші брати та сестри. Хлопчики проходять важливий ритуал обрізання (пагіслам) у віці від 13 до 19 років. Дівчатка проходять подібний обряд (пагсуннат), коли їм виповнюється 5 або 6 років, але він відбувається без церемонії, збираються лише жінки.
Сьогодні діти відвідують державні школи, але мало хто з них здобуває більше ніж початкову освіту. Більшість дітей відвідує коранічні школи або вивчають Коран удома з приватним вчителем. Коли вони стануть достатньо вмілими, проводять церемонію пагтаммат, під час якої діти шляхом декламації публічно демонструють своє знання священної книги мусульман. Зазвичай це святковий день, а масштаб святкування відповідає статусу родини та її економічним можливостям.
Землю в спадок зазвичай ділять між синами, при цьому певна перевага надається старшому з них. Інше майно, як правило, успадковується як синами, так і дочками.
Збройні чвари, викликані, наприклад, індивідуальною помстою, є поширеним явищем на місцевому рівні. Ворожнеча може спровокувати бійку, в якій бере участь по понад 100 осіб з кожного боку. Зовнішня ворожнеча в минулому приймала форму піратства та набігів на узбережжя, організованих альянсами середнього та найвищого рівня й спрямованих, головним чином, на захоплення рабів та здобичі. У XIX столітті, після встановлення над Сулу нестабільної іспанської військової гегемонії, в середовищі таусугів склалася модель ритуального самогубства (саббіл) як форма особистого джихаду або релігійного мучеництва.
Конфлікти вирішують через закон та судові процеси. Таусуги визнають 3 категорії права: чистий коранічний закон; тлумачення релігійного права (сара), кодифіковане султаном та місцевими чиновниками; звичаєве право (адат), включаючи злочини честі.
Побут
За винятком міст та прибережних рибальських сіл, громади таусугів, як правило, розпорошені, окремі хати розташовані поруч із сімейними полями. Таким чином, хутір-лунган складається з окремих хат, що стоять на значній відстані одна від одної. Іноді група близьких родичів ставить свої хати поруч.
Житло прямокутне, однокамерне. Хати ставлять на палях, які підіймають їх на висоту 2-3 метри над землею. Стіни бамбукові або дерев'яні, дах крутий, критий соломою. Хати оточені верандами, рясно оздоблені декоративними елементами з бамбуку та пальми ніпа. Кухню ставлять окремо, позаду хати. Садибу обносять бамбуковим парканом.
Традиційний чоловічий одяг різноманітний, носять довгі й до колін шаровари, саронги, куртки, сорочки, на голову вдягають конусоподібні солом'яні капелюхи, пов'язки, згорнуті скрутнем або завоєм, фески. Обов'язковою складовою костюму є широкий пояс та крис (кинджал). Жінки вдягають саронг, жилет, що облягає тіло, кофту, шаровари довгі й до колін, поверх шаровар спідницю, також носять хустки, невеликі головні убори з бісеру, широкі шарфи, багато прикрас.
Традиційна їжа — рис, овочі, фрукти, риба та інші морепродукти. М'ясні страви готують тільки на свята. Свинини й алкогольних напоїв не вживають.
Відомі традиції підпилювання й чорніння зубів, жування бетеля.
Популярними видами розваг є танці, інструментальна музика та пісні. Декоративно-прикладне мистецтво не розвинене.
Примітки
- . Joshua Project (2020)
- . pp. 98-100: Table 11: Household Population by Ethnicity and Sex: 2010 (англ.)
Джерела
- David Levinson (ed.). Encyclopedia of World Cultures. Volume V: East and Southeast Asia (Paul Hockings, vol. ed.), pp. 261-265: Tausug [ 9 серпня 2018 у Wayback Machine.]. G.K. Hall & Company, 1991 (англ.)
- М. С. Полинская, О. В. Почагина. Сулу [Архівовано 17 червня 2020 у Archive.is]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 499. (рос.)
- Barbara A. West. Encyclopedia of the Peoples of Asia and Oceania (2 Vol. Set), pp. 788-789: Tausug. New York: Facts On File, 2009. (англ.)
- Eberhard, David M., Gary F. Simons, and Charles D. Fennig (eds.). Ethnologue: Languages of the World. Twenty-second edition (2019). Dallas, Texas: SIL International. (англ.)
- Tausug в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tausugi tausogi sulu holo varianti nazvi Tausug Tau Suug Taw Sug Tausog Joloano Jolo Moro Sulu Suluk Sulu Moro narod na pivdennomu zahodi Filippin odna z najbilshih etnichnih grup musulman moro ciyeyi krayini Chiselno j politichno dominuyut na arhipelazi Sulu Tausugi Tau SugTausuzka zhinka tancivnicyaKilkist1543 tis osib 2020 ocinka Areal Filippini Sulu Basilan Pivdenna Zamboanga Kotabato Malajziya Sabah Indoneziya Pivnichnij KalimantanRasapivdenni mongoloyidiBlizki do butuani magindanaoVhodit domoroMovatausuzkaReligiyaislam Samonazva tau suug Tau Sug sho oznachaye lyudi morskoyi techiyi tau lyudi suug morska techiya V Malajziyi tausugiv nazivayut sulukami malaj Suku Suluk V kulturnomu plani tausugi ye dovoli monolitnoyu grupoyu regionalna diferenciaciya minimalna Na ostrovi Holo kulturnomu politichnomu j istorichnomu centri tausugiv zhiteliv vnutrishnih rajoniv nazivayut taugimba gimba vnutrishni rajoni zhiteliv uzberezhzhya taugigad gigad morske uzberezhzhya a zhiteliv inshih ostroviv taupu pu ostriv Rozselennya j chiselnistOsnovnij rajon rozselennya tausugiv Osnovnim rajonom rozselennya tuasugiv ye arhipelag Sulu roztashovanij mizh ostrovami Mindanao ta Kalimantan Voni podilyayut cyu teritoriyu z narodom tausugi zazvichaj zajmayut bilshi visoki ostrovi pridatni dlya vedennya zemlerobstva a samal za svoyim sposobom zhittya bilshe pov yazani z morem naselyayut perevazhno nizki koralovi ostrovi Najbilshe tausugiv zhive na ostrovi Holo strategichno roztashovanomu v centri arhipelagu Bagato yih i na susidnih ostrovah Pata Tapul Lugus Siasi Zhivut tuasugi takozh na pivnichnomu ta shidnomu uzberezhzhi Basilanu j na pivdennomu zahodi Mindanao v provinciyah Pivdenna Zamboanga j Kotabato Bilshist cih rajoniv vhodit do skladu Avtonomnogo regionu v musulmanskomu Midnanao Na ostrovi Kalimantan tausugi ne ye korinnimi zhitelyami Deyaki z nih zhivut na pivnochi ostrova vzhe sotni rokiv ale bagato inshih pribuli z arhipelagu Sulu lishe nedavno v poshukah roboti abo ryatuyuchis vid zbrojnogo konfliktu V Malajziyi zhivut perevazhno na shodi Sabahu okremi poselennya tausugiv ye na uzberezhzhi indonezijskoyi provinciyi Pivnichnij Kalimantan Za danimi perepisu naselennya Filippin 2010 roku chiselnist tausugiv stanovila 1 226 601 osoba 1 33 naselennya krayini Za ocinkoyu proyektu Joshua Project 2020 roku chiselnist tausugiv na Filippinah stanovila 1302 tis osib v Malajziyi 219 tis osib v Indoneziyi 22 tis osib razom 1543 tis osib MovaGovoryat tausuzkoyu movoyu kod ISO 639 3 tsg sho nalezhit do avstronezijskoyi movnoyi sim yi Yak i movi bilshosti musulmanskih narodiv Filippin vona tisno pov yazana z movami centralnih Filippin i nalezhit do chisla bisajskih visajskih mov Najblizhche do tausozkoyi stoyit butuanska mova Butuanon yakoyu rozmovlyayut u girli richki Agusan tagal Ilog Agusan na pivnichnomu shodi Mindanao Vodnochas v lingvistichnomu plani tuasozka mova maye bagato spilnih ris iz susidnimi movami sama badzho yaki nalezhat do zovsim inshoyi gilki malajsko polinezijskih mov Tausuzka mova vikonuye rol regionalnoyi v provinciyah Sulu j Tavi Tavi Tut vona vikladayetsya v pochatkovij shkoli perebuvaye v shirokomu vikoristanni energijno vikoristovuyetsya osobami vsih vikovih kategorij Lyudi mayut do neyi pozitivne stavlennya Movoyu tausug govoryat takozh inshi narodi regionu Isnuye literatura skladeni slovniki gramatika vedutsya programi na radio telebachenni Pisemnist na osnovi arabskoyi grafiki vikoristovuye shrift nash Majzhe vsi tausugi na Filippinah odnomovni v Malajziyi govoryat takozh malajskoyu movoyu vikoristovuyut yiyi miscevij sabaskij variant ReligiyaMechet u misti Holo Za religiyeyu tausugi musulmani suniti poslidovniki shafijskogo mazgabu Religiya zajmaye centralne misce v identichnosti narodu Dotrimuyutsya p yati stovpiv islamu hocha lishe litni lyudi regulyarno praktikuyut shodenni molitvi Religiya tradicijno vidigravala vazhlivu rol u pidtrimci iyerarhichnoyi strukturi derzhavi Sultan yak glava islamskoyi derzhavi buv nadilenij yak svitskoyu tak i religijnoyu vladoyu Oficijni genealogiyi vivodili jogo pohodzhennya vid proroka Magometa Jogo osoba mala ilyustruvati idealni yakosti ta chesnoti lyudini yiyi viddanist viri Imam ye vazhlivoyu figuroyu v gromadi Vin provodit sluzhbu na obryadah pov yazanih z krizovimi momentami v zhitti daye lyudyam religijni poradi j nastanovi Vidznachayut usi musulmanski svyata Golovnimi podiyami v religijnomu kalendari ye pist u misyac Ramadan svyato rozgovinnya Gari Raya Puasa Hari Raya Puasa sho zavershuye jogo Gari Raya Gadzhi Hari Raya Hadji svyato zhertvoprinesennya sho provoditsya 10 go chisla misyacya Zul hidzha Mavlid Maulideen Nabi den narodzhennya proroka Magometa Panulak bala Panulak Balah den ritualnogo kupannya yakij maye vichistiti vse zlo Uvazhayetsya sho vsi hvorobi neshasni vipadki ta inshi bidi ye Bozhoyu voleyu Vvazhayetsya sho kozhna lyudina maye chotiri dushi yaki zalishayut tilo v chas smerti Tilo potraplyaye v peklo de vidbuvaye pokarannya trivalist yakogo viznachayetsya spivvidnoshennyam zlochiniv ta nakopichenih religijnih zaslug pomerlogo Koli lyudina pomiraye potribno zrobiti chotiri diyi vikupati nebizhchika zakutati jogo prochitati molitvi za pomerlogo pohovati jogo Pohovannya suprovodzhuyetsya semidennim pilnuvannyam Pominki provodyat na 7 j 20 j 40 j i 100 j den a takozh na pershu drugu ta tretyu richnicyu z dnya smerti P yatnadcyatogo chisla misyacya shaaban lyudi vshanovuyut molitvami svoyih pomerlih predkiv uvazhayetsya sho cogo dnya odna z yihnih dush ro povertayetsya na zemlyu Nastupnogo dnya pribirayut mogili Nezvazhayuchi na viddanist musulmanskij religiyi tausugi zberigayut deyaki doislamski viruvannya Voni bachat svit naselenim riznimi duhami zdatnimi sprichiniti dobro chi neshastya Dlya likuvannya hvorob vikoristovuyut narodni liki mangungubat Miscevi znahari zcilyuyuchi hvorih vikoristovuyut golovnim chinom roslinni zasobi ta molitvi Metodi likuvannya voni otrimuyut u snah abo vid starshih znahariv IstoriyaZvazhayuchi na blizku sporidnenist butuanskoyi ta tausuzkoyi mov pochatkovoyu batkivshinoyu tausugiv vvazhayetsya pivnichnij shid Mindanao Priblizno v X XI st migranti tausugi pribuli na ostriv Holo Cyu migraciyu pov yazuyut z rozvitkom kitajskoyi torgivli na Filippinah za chasi rannoyi dinastiyi Sun Do kincya XIII st tausugi vzhe buli potuzhnoyu siloyu v regioni j dominuvali na arhipelazi Sulu Na pochatku XV st vidome posolstvo radzhi Paduki Pagali do Kitayu Prijnyattya islamu she bilshe zmicnilo yihni poziciyi v stosunkah iz susidami samal Poshirennyu islamu spriyala diyalnist arabskih sufijskih misioneriv sho pribuli na Filippini cherez Malajskij pivostriv ta Sumatru V seredini XV st buv zasnovanij sultanat Sulu Vin stav centrom poshirennya islamu na Filippinah Stvorennya sultanatu spriyalo konsolidaciyi tausugiv ta zakripilo yihnye panuvannya v regioni Rozkvitu svoyeyi mogutnosti sultanat dosyag u XVIII ta na pochatku XIX st koli jogo vpliv poshirivsya do priberezhnih rajoniv Mindanao na shodi ta pivnichnogo Kalimantanu na zahodi Holo stav golovnim centrom torgivli ta piratstva v regioni a takozh centrom rabotorgivli bilshist rabiv zahoplyuvali na hristiyanskih Filippinah Pislya zavoyuvannya ta kolonizaciyi Filippin Ispaniyeyu v XVI st sultanat Sulu viv majzhe bezperervni vijni z ispancyami protyagom nastupnih 300 rokiv Pershij napad yevropejciv na misto Holo stavsya v 1578 roci ale postijnij garnizon ispanci zmogli stvoriti tut lishe 1876 roku Pislya ispano amerikanskoyi vijni 1898 roku Filippini perejshli pid vladu SShA Tausugi chinili zhorstkij opir kolonizatoram kontrol nad vnutrishnimi rajonami ostrova Holo amerikanci zmogli vstanoviti lishe 1913 roku Amerikanci skasuvali rabstvo zdijsnili konfiskaciyu vognepalnoyi zbroyi ta obmezhili piratstvo j vorozhnechu v regioni 1915 roku sultan Dzhamal ul Kiram buv zmushenij vidmovitis vid usih pretenzij na svitsku vladu ale zberig svoyu religijnu rol islamskogo suverena Pislya progoloshennya nezalezhnosti Filippin u 1946 roci zbrojni konflikti na teritoriyi krayini vidrodilis Arhipelag Sulu stav golovnim centrom islamskogo separatizmu na pivdni krayini Iz seredovisha tausogiv pohodilo bagato lideriv Nacionalno vizvolnogo frontu moro ta Islamskogo vizvolnogo frontu moro yaki ocholili borotbu filippinskih musulman za stvorennya okremoyi islamskoyi derzhavi na pivdni krayini Respublika Bangsamoro 1974 roku pid chas boyiv mizh musulmanskimi separatistami ta uryadovimi vijskami bulo zrujnovane misto Holo bagato tuasogiv povtikalo na Basilan u Zamboangu ta malajzijskij Sabah 1996 roku storoni pidpisali mirnu ugodu ale vona ne pripinila konflikt Protyagom 1989 2019 rr arhipelag Sulu vhodiv do skladu Avtonomnogo regionu v Musulmanskomu Mindanao yakij 2019 roku buv transformovanij v Avtonomnij region Bangsamoro v Musulmanskomu Mindanao GospodarstvoTausuzki vershniki 1899 Zdavna tausugi slavilis yak voyini moreplavci j torgovci prote osnovu yihnogo gospodarstva stanovit pluzhne zemlerobstvo Viroshuyut vologij i suhodilnij ris yakij ye osnovnoyu prodovolchoyu kulturoyu yak tyaglovu hudobu vikoristovuyut veliku rogatu hudobu abo vodyanih bujvoliv Kultivuyut takozh kukurudzu maniok proso sorgo kunzhut Protyagom roku otrimuyut tri vrozhayi pershij ce kukurudza ta inshi zernovi drugij ris i tretij maniok Zbirannya manioku trivaye do nastupnogo suhogo sezonu Na okremih dilyankah visadzhuyut arahis yams baklazhani kvasolyu pomidori cibulyu Osnovnimi tovarnimi kulturami ye kokosova palma otrimuyut kopru gorihi kava abaka ta riznomanitni frukti banani duriani dzhekfruti mango mangostani longkongi apelsini Zemelni dilyanki rozporosheni domogospodarstva mayut po dekilka takih dilyanok roztashovanih u riznih miscyah Rozvodyat bikiv karabao nizkoroslih konej domashnyu pticyu Takozh zajmayutsya ribalstvom morskoyu torgivleyu ta riznomanitnimi remeslami Bagato priberezhnih tausugiv ne mayut zemli j zaroblyayut na zhittya ribalstvom abo dribnoyu torgivleyu Ribolovlya zdijsnyuyetsya v priberezhnih vodah perevazhno za dopomogoyu sitok gachkiv abo pastok vona mozhe vestis yak povnij tak i nepovnij robochij den Bilshist silskogospodarskogo znaryaddya ta pobutovih predmetiv vigotovlyayut z bambuka Zalizne znaryaddya vigotovlyayut miscevi kovali rozvineni obrobka metaliv yuvelirna sprava zbroyarstvo rizblennya po derevu j perlamutru farbuvannya tkanin pletennya tkactvo Zhinki vigotovlyayut pleteni kilimki z pandana ta pleteni golovni ubori yak dlya domashnogo vikoristannya tak i na prodazh Tradicijnimi zanyattyami tausugiv ye vidobutok perliv rakovin koraliv perevezennya vantazhiv Z chasu zasnuvannya sultanatu Sulu j do seredini XIX stolittya tausugi veli masshtabnu torgivlyu z Kitayem perlami ptashinimi gnizdami trepangami kamforoyu ta sandalovim derevom Istorichno v mezhah arhipelagu takozh isnuvala znachna mizhostrivna torgivlya Sogodni kopra ta abaka prodayutsya perevazhno kitajskim gurtovim torgovcyam a bilshist produktiv sho spozhivayutsya na misci realizuyetsya torgovcyami z chisla tausugiv ta samal Vazhlive znachennya maye takozh kontrabanda mizh Sulu ta susidnimi malajzijskimi portami Choloviki j zhinki berut uchast u silskogospodarskih robotah Choloviki vikonuyut znachnu chastinu vazhkih robit takih yak rozchishennya zemelnih dilyanok oranka ta ogorodzhennya poliv Sivba propolyuvannya ta zbirannya vrozhayu provodyatsya spilno Zhinki doglyadayut za gorodami ta zbirayut frukti Choloviki j zhinki zajmayutsya torgivleyu Ribalstvo metaloobrobka mizhnarodna torgivlya ta kontrabanda ce perevazhno cholovichi zanyattya hocha v ostannomu zhinki chasto keruyut finansovimi pitannyami SuspilstvoTausuzki shlyahtichi 1899 Tausugi zhivut zamknenimi gromadami kauman pobudovanimi na principah bilateralnoyi za cholovichoyu ta zhinochoyu liniyami sporidnenosti usbavaris Tausuzka gromada ce grupa hutoriv lungan iz vlasnoyu nazvoyu starostoyu mechettyu ta pravilami shlyubnoyi endogamiyi v mezhah grupi Chleni gromadi yak pravilo pov yazani krovnimi abo shlyubnimi zv yazkami Solidarnist brativ i sester poshiryuyetsya j na dvoyuridnih ta troyuridnih ye osoblivo silnoyu Vona yaskravo viyavlyayetsya pid chas zhittyevih kriz zokrema u vipadku tyazhkoyi hvorobi abo koli jdetsya pro chest rodini Rodinni zv yazki osoblivo vazhlivi dlya zabezpechennya politichnoyi yednosti ta dlya otrimannya pidtrimki v chasi zbrojnih konfliktiv Krim sporidnenosti viznayutsya riznomanitni ritualno druzhni stosunki Ce mozhe buti skriplenij prisyagoyu soyuz mizh gromadami Inshim prikladom ye ritualna ugoda sho deklaruye druzhni stosunki mizh supernikami chi potencijnimi supernikami ukladeni dlya poperedzhennya vidkritoyi vorozhnechi abo dlya yiyi pripinennya chasto za sponukannyam regionalnih lideriv Nayavnist bagatoh druziv ye vazhlivim faktorom dlya uspihu v zbrojnih superechkah ta sudovih procesah a takozh dlya bezpeki podorozhej za mezhami ridnogo regionu Znachnimi avtoritetom u suspilstvi koristuyutsya vozhdi datu ta sluzhiteli kultu imami Za dobi sultanatu suspilstvo tausugiv bulo iyerarhichno stratifikovanim Na verhivci iyerarhiyi stoyali sultan ta jogo rodina Za nimi jshla shlyahta yaka skladalasya z dvoh kategorij datu ta salip Datu ce titulovana shlyahta yaka zdijsnyuvala regionalnu vladu salip vivodili svoye pohodzhennya vid proroka Magometa Sultanu nalezhalo viklyuchne pravo nadannya tituliv Otrimannya titulu oznachalo viznannya avtoritetu lidera ta jogo poziciyi v iyerarhiyi suspilstva Datu proponuvali svoyim piddanim zahist vidpovidali za dotrimannya zakonodavstva priznachali miscevih svitskih i religijnih chinovnikiv U stolici pri sultani isnuvala doradcha derzhavna rada ruma bichara sho skladalasya z religijnih radnikiv ta providnih datu Prostolyudini skladali blizko 80 vidsotkiv naselennya voni yak i rabi povinni buli zberigati virnist svoyemu datu Znachnoyu miroyu bagatstvo ta vlada dosyagalisya nezalezhno vid uspadkovanih tituliv lyudi skromnogo pohodzhennya chasto nabuvali velikogo vplivu j na viznannya yihnogo statusu otrimuvali tituli ta zajmali viznachni miscya v iyerarhiyi suspilstva Pislya 1915 roku svitska vlada sultana bula silno urizana ale vin prodovzhuye zberigati bilshu chastinu svoyih tradicijnih religijnih funkcij Sogodni tradicijni politichni strukturi zalishayutsya v osnovnomu nezminnimi osoblivo na nizhchomu ta serednomu rivnyah lishe vladu sultana zaminili derzhavni strukturi Filippin Zemlevolodinnya individualne Zemelni dilyanki obroblyayutsya okremimi domogospodarstvami j uspadkovuyutsya okremimi lyudmi Kolodyazi pasovisha ta morske uzberezhzhya tradicijno dostupni dlya zagalnogo koristuvannya Domogospodarstvo v tausugiv mozhe skladatisya abo z nuklearnoyi abo z rozshirenoyi sim yi ostannya skladayetsya z batkiv yihnih neodruzhenih ditej a takozh odruzhenih ditej zi svoyimi sim yami Sim ya monogamna poliginiya zustrichayetsya lishe v predstavnikiv vishih socialnih verstv U shlyubnih zvichayah ta simejnomu zhitti dotrimuyutsya musulmanskih tradicij Kontakti mizh hlopcyami ta divchatami obmezheni Divchat sho mayut vijti zamizh trimayut u vidnosnij izolyaciyi Shlyub zazvichaj vlashtovuyut batki Najkrashim podruzhzhyam vvazhayutsya dvoyuridni brati j sestri ce pidtrimuye yednist gromadi Odruzhennyu pereduye seriya zustrichej u hodi yakih ukladayut dogovir sho peredbachaye rozmir vikupu za narechenu ta inshi vitrati yaki mayut lyagti na sim yu narechenogo Vesillya vidbuvayetsya v hati batkiv narechenogo odrazu pislya splati vikupu za narechenu Ceremoniyu provodit imam Krim shlyubu za domovlenistyu molodij mozhe otrimati narechenu shlyahom vtechi abo vikradennya obidva sposobi ye zagalnoprijnyatnimi Pislya vesillya molodyata protyagom pershogo roku abo do narodzhennya ditini zazvichaj zhivut z batkami druzhini Todi voni vilni priyednatisya do sim yi cholovika zalishitisya v sim yi druzhini abo zbuduvati vlasnu hatu j zhiti okremo Ostannij variant vvazhayetsya najkrashim Na ostrovi Mindanao poshirilis mishani shlyubi Stosunki mizh cholovikom ta druzhinoyu ye blizkimi j dovgovichnimi sho ye harakternoyu risoyu suspilstva tausugiv Rozluchennya dozvolene ale traplyayetsya ridko Zhittya novonarodzhenoyi ditini vvazhayetsya nestabilnim tomu ditej zazvichaj zahishayut amuletami gampan i pershij chas pislya narodzhennya prihovuyut vid storonnih Priblizno u vici 1 2 roki yak hlopchiki tak i divchatka prohodyat ritualnu strizhku j vidrazu pislya cogo otrimuyut imena Za ditmi pikluyutsya yak batki tak i yihni starshi brati ta sestri Hlopchiki prohodyat vazhlivij ritual obrizannya pagislam u vici vid 13 do 19 rokiv Divchatka prohodyat podibnij obryad pagsunnat koli yim vipovnyuyetsya 5 abo 6 rokiv ale vin vidbuvayetsya bez ceremoniyi zbirayutsya lishe zhinki Sogodni diti vidviduyut derzhavni shkoli ale malo hto z nih zdobuvaye bilshe nizh pochatkovu osvitu Bilshist ditej vidviduye koranichni shkoli abo vivchayut Koran udoma z privatnim vchitelem Koli voni stanut dostatno vmilimi provodyat ceremoniyu pagtammat pid chas yakoyi diti shlyahom deklamaciyi publichno demonstruyut svoye znannya svyashennoyi knigi musulman Zazvichaj ce svyatkovij den a masshtab svyatkuvannya vidpovidaye statusu rodini ta yiyi ekonomichnim mozhlivostyam Zemlyu v spadok zazvichaj dilyat mizh sinami pri comu pevna perevaga nadayetsya starshomu z nih Inshe majno yak pravilo uspadkovuyetsya yak sinami tak i dochkami Zbrojni chvari viklikani napriklad individualnoyu pomstoyu ye poshirenim yavishem na miscevomu rivni Vorozhnecha mozhe sprovokuvati bijku v yakij bere uchast po ponad 100 osib z kozhnogo boku Zovnishnya vorozhnecha v minulomu prijmala formu piratstva ta nabigiv na uzberezhzhya organizovanih alyansami serednogo ta najvishogo rivnya j spryamovanih golovnim chinom na zahoplennya rabiv ta zdobichi U XIX stolitti pislya vstanovlennya nad Sulu nestabilnoyi ispanskoyi vijskovoyi gegemoniyi v seredovishi tausugiv sklalasya model ritualnogo samogubstva sabbil yak forma osobistogo dzhihadu abo religijnogo muchenictva Konflikti virishuyut cherez zakon ta sudovi procesi Tausugi viznayut 3 kategoriyi prava chistij koranichnij zakon tlumachennya religijnogo prava sara kodifikovane sultanom ta miscevimi chinovnikami zvichayeve pravo adat vklyuchayuchi zlochini chesti PobutZa vinyatkom mist ta priberezhnih ribalskih sil gromadi tausugiv yak pravilo rozporosheni okremi hati roztashovani poruch iz simejnimi polyami Takim chinom hutir lungan skladayetsya z okremih hat sho stoyat na znachnij vidstani odna vid odnoyi Inodi grupa blizkih rodichiv stavit svoyi hati poruch Zhitlo pryamokutne odnokamerne Hati stavlyat na palyah yaki pidijmayut yih na visotu 2 3 metri nad zemleyu Stini bambukovi abo derev yani dah krutij kritij solomoyu Hati otocheni verandami ryasno ozdobleni dekorativnimi elementami z bambuku ta palmi nipa Kuhnyu stavlyat okremo pozadu hati Sadibu obnosyat bambukovim parkanom Tradicijnij cholovichij odyag riznomanitnij nosyat dovgi j do kolin sharovari sarongi kurtki sorochki na golovu vdyagayut konusopodibni solom yani kapelyuhi pov yazki zgornuti skrutnem abo zavoyem feski Obov yazkovoyu skladovoyu kostyumu ye shirokij poyas ta kris kindzhal Zhinki vdyagayut sarong zhilet sho oblyagaye tilo koftu sharovari dovgi j do kolin poverh sharovar spidnicyu takozh nosyat hustki neveliki golovni ubori z biseru shiroki sharfi bagato prikras Tradicijna yizha ris ovochi frukti riba ta inshi moreprodukti M yasni stravi gotuyut tilki na svyata Svinini j alkogolnih napoyiv ne vzhivayut Vidomi tradiciyi pidpilyuvannya j chorninnya zubiv zhuvannya betelya Populyarnimi vidami rozvag ye tanci instrumentalna muzika ta pisni Dekorativno prikladne mistectvo ne rozvinene Primitki Joshua Project 2020 pp 98 100 Table 11 Household Population by Ethnicity and Sex 2010 angl DzherelaDavid Levinson ed Encyclopedia of World Cultures Volume V East and Southeast Asia Paul Hockings vol ed pp 261 265 Tausug 9 serpnya 2018 u Wayback Machine G K Hall amp Company 1991 angl ISBN 0 8168 8840 X M S Polinskaya O V Pochagina Sulu Arhivovano 17 chervnya 2020 u Archive is Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 499 ISBN 5 85270 155 6 ros Barbara A West Encyclopedia of the Peoples of Asia and Oceania 2 Vol Set pp 788 789 Tausug New York Facts On File 2009 ISBN 978 0 8160 7109 8 angl Eberhard David M Gary F Simons and Charles D Fennig eds Ethnologue Languages of the World Twenty second edition 2019 Dallas Texas SIL International angl Tausug v onlajn versiyi Encyclopaedia Britannica angl