Птахи, занесені до Червоної книги України — список із 91 виду птахів, які включено до останнього видання Червоної книги України (2021). У порівнянні з попереднім виданням (2009) до нового було включено на 4 види більше, у списку такі птахи позначені *. У таблиці наведено охоронний статус виду відповідно до Червоної книги України та (критеріїв Міжнародного союзу охорони природи) . Види наведено у систематичному порядку, вони належать до 12 рядів. Використано українські та наукові назви, наведені у Червоній книзі України.
Ілюстрація | Назва | Охоронний статус у Червоній книзі України / Статус і чисельність на території України | Охоронний статус МСОП |
---|---|---|---|
Ряд Пірникозоподібні (Podicipediformes) | |||
Пірникоза червоношия (Podiceps auritus)* | Вразливий | ||
Пірникоза сірощока (Podiceps grisegena)* | Вразливий | ||
Ряд Пеліканоподібні (Pelecaniformes) | |||
Пелікан рожевий (Pelecanus onocrotalus) | Зникаючий Гніздовий, перелітний птах. У 1-й половині ХХ ст. невеликі колонії існували в пониззі річок, що впадають у Чорне та Азовське моря. Після Другої Світової війни гніздування на території України не спостерігалося, але починаючи з 2000 року поодинокі гнізда час від часу виявляються в Дунайському біосферному заповіднику в українській частині дельти Дунаю. На прольоті та влітку зустрічається в дельті Дунаю та на придунайських водоймах, на лиманах у межиріччі Дністра і Дніпра, в районі Чорноморського біосферного заповідника, біля берегів Кримського півострова, подекуди на азовському узбережжі. | ||
Пелікан кучерявий (Pelecanus crispus) | Зникаючий Літуючий, перелітний птах. У межах України спорадично гніздиться на придунайських озерах Кугурлуй та Картал, у 2000 р. була спроба (невдала) розмноження у Дунайському біосферному заповіднику. У 2009 р. загніздився на Азовському узбережжі (Крива Коса). На літуванні регулярно трапляється на водоймах Придунав'я. По Азово-Чорноморському узбережжю поза дельтою Дунаю є низка поодиноких спостережень. | ||
Баклан чубатий (Phalacrocorax aristotelis) | Зникаючий Осілий, кочовий. В Україні рідкісний гніздовий птах на морському узбережжі Криму (півострів Тарханкут, південного узбережжя, півдня Керченського півострова). Гніздиться близько 850—900 пар, у т. ч. бл. 500 пар на Тарханкуті. | ||
Баклан малий (Phalacrocorax pygmaeus) | Зникаючий Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно у дельтах Дунаю, Дністра, Дніпра та на Східному Сиваші, невеликі поселення є в інших місцях на півдні країни. З кінця 1990-х рр. помітно збільшив чисельність і освоїв нові території. Зрідка трапляється на півночі, зокрема у Київській області, та на Закарпатті. Окремі реєстрації можливі на всій території країни, особливо у басейні Дніпра. На початку XXI ст. в Україні, переважно у Придунав'ї, нараховували до 2 тис. гніздових пар. | ||
Ряд Лелекоподібні (Ciconiiformes) | |||
Чапля жовта (Ardeola ralloides) | Зникаючий Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться у пониззі Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині острови, Східний Сиваш), на півдні Запорізької області (заплава р. Молочної) та в інших місцях півдня України. Під час міграцій трапляється майже на всіх водоймах півдня України. Найбільші колонії є у плавнях Дунаю, Дністра, Дніпра та на Східному Сиваші; в інших місцях Півдня України гніздяться окремі пари та групи з 5—12 пар. | ||
Косар (Platalea leucorodia) | Вразливий Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться уздовж Чорноморського узбережжя; залітний у Кіровоградській, Дніпропетровській, Черкаській, Львівській та інших областях. На території України гніздиться 200—250 пар. Основна частина популяції гніздиться в пониззях Дунаю, на Східному Сиваші, Лебединих островах. | ||
Коровайка (Plegadis falcinellus) | Вразливий Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться на озерах Кугурлуй, Картал, Китай, острові Малий Татару, в Стенцівсько-Жебриянських плавнях, дельтах Дністра та Дніпра, верхів'ях Тилігульського лиману, заплаві Інгула, на Лебединих островах, Сиваші, в дельті Молочної. На території України гніздиться близько 1,5—2 тисяч пар, найбільші колонії в дельті Дунаю та на Сиваші. | ||
Лелека чорний (Ciconia nigra) | Рідкісний Гніздовий, перелітний. В Україні поширений переважно на Поліссі та в Карпатському регіоні, чисельність досягає 400—450 пар. У тому числі: у Волинській області 50—60 пар, Рівненській — 60—70, Львівській — 30—40, Закарпатській — 30—40, Івано-Франківській — 30—40, Чернівецькій — 8—10, Київській — 25—30, Чернігівській — 40—50, Сумській — 10—12. | ||
Ряд Гусеподібні (Anseriformes) | |||
Казарка червоновола (Rufibrenta ruficollis) | Вразливий В Україні зустрічається лише під час міграцій і зимівлі. Головний пролітний шлях проходить уздовж Азово-Чорноморського узбережжя. Частина популяції зимує в дельті Дунаю, Чорноморському біосферному заповіднику, на Молочному і Утлюцькому лиманах, у Криму. Наприкінці 1980-х рр. на міграції в Україні реєстрували близько 40 тис.осіб, на початку XXI ст. — до 100 тис. ос. На зимівлю у 1980-ті рр. залишалося 60—300, зрідка 1,2 тис. ос. Загальна чисельність зараз становить понад 15 тис. ос. | ||
Гуска мала (Anser erythropus) | Вразливий Гніздовий ареал охоплює внутрішні тундри і лісотундри Євразії від Норвегії до Чукотського хребта. В Україні під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Північно-західному Приазов'ї, де обмежено може залишатися і на зимівлю. Також зрідка зимує у південній частині Сивашу. | ||
Лебідь малий (Cygnus bewickii) | Рідкісний Гніздиться в тундровій смузі Євразії, на островах Колгуєв, Вайгач, Південна (Нова Земля). В Україні окремі особини зимують на північному узбережжі Азовського моря (Молочний лиман, Обитічна затока). Відомі зальоти у Полтавську, Волинську та інші області. | ||
Огар (Tadorna ferruginea) | Вразливий Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні гніздиться на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму та в східній частині Луганської області. Зальоти зареєстровано у Західній Україні, середній частині басейну Дніпра, на Дунаї. Зимує на ставках Біосферного заповідника «Асканія-Нова», іноді на Азовському узбережжі. Чисельність не перевищує 340—360 пар; найбільше на сході Криму та на сході Луганської області. Наприкінці ХХ ст. чисельність виду стабілізувалась і в останні роки дещо зростає. | ||
Нерозень (Anas strepera) | Рідкісний Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. В Україні гніздовий ареал мозаїчний: охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип'яті, у дельті Дунаю, північного узбережжя Азовського та Чорного морів. Сучасна чисельність виду в Україні коливається в межах 650—1400 пар. Різке скорочення відбулось на о-вах Чорноморського заповідника, по берегах більшості лиманів Азово-Чорноморського узбережжя, а також на Поліссі. | ||
Чернь червонодзьоба (Netta rufina) | Рідкісний Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний гніздовий птах степової смуги приморських районів Азово-Чорноморського регіону. Найстабільніші гніздові осередки знаходяться в нижній течії Дунаю, на Сиваші, озерах Нижнього Дністра. Українська гніздова популяція коливається в межах 150—550 пар і на сьогодні має тенденцію до зниження. | ||
Чернь білоока (Aythya nyroca) | Вразливий Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширена на усій території України, але місця масового гніздування розташовані тільки в Одеській області: на оз. Катлабух і Кугурлуй та гніздиться 0,5—1 тис. пар; а також на Східному Сиваші — 45—50 пар; у Західній Україні — до 40 пар; у інших місцях гніздяться окремі пари та невеличкі групи з 3—5 пар. У минулому вид був численним у плавнях великих річок. Місця зимівлі невеликої частини популяції розміщені на узбережжі Чорного моря. | ||
Гоголь (Bucephala clangula) | Рідкісний Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні гніздиться групами на півночі Рівненської області і, можливо, на Шацьких озерах, а також на Дніпрі. Зимує на Дніпрі (сотні птахів) і Азово-Чорноморському узбережжі. На зимівлі звичайний (за рахунок прилітних птахів з Росії та Білорусі) переважно на Чорноморському узбережжі, але чисельність не перевищує 5 тис.осіб і продовжує зменшуватись. | ||
Пухівка (Somateria mollissima) | Вразливий Осілий, кочовий. В Україні гніздиться на о-вах Ягорлицької, Тендрівської та Джарилгацької заток, на Кінбурнській косі та о. Березані. В означених районах, а також у прибережній зоні Одеської області та дуже рідко в українській частині дельти р. Дунаю зимує частина популяції. На о-вах Ягорлицької і Тендрівської заток Чорноморського біосферного заповідника гніздиться 1,2—2 тис. пар, в — близько 100 пар, у інших місцях́ — поодинокі пари. В останні роки чисельність зменшується. | ||
Савка (Oxyura leucocephala) | Зникаючий В Україні межі ареалу не встановлено. Рідкісний залітний. Найчастіше виявляли у Криму (Сиваш), південній частині Запорізької області, рідше — у Дніпропетровській, Полтавській, Харківській, Закарпатській і Волинській областях. У першій половині ХХ ст. гніздився у плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). Поодинокі особини та невеличкі зграї зимують у Азово-Чорноморському регіоні. В Україні, можливо, окремі пари зрідка гніздяться на малих річках Північного Приазов'я. | ||
Крех середній (Mergus serrator) | Вразливий Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на островах і косах Чорного і Азовського морів. У Чорноморському біосферному заповіднику, в 1970—1980 рр. гніздилося до 900 пар, 2005—2009 рр. — не більше 15-40 пар. Ще до 100 пар гніздиться навколо заповідника, 16—46 пар на Лебединих островах, близько 70 пар на островах Джарилгацької затоки, близько 10 гніздиться на Обитічній косі. | ||
Ряд Соколоподібні (Falconiformes) | |||
Скопа (Pandion haliaetus) | Зникаючий Гніздовий, перелітний. Сучасна чисельність в Україні становить не більше 1—2 пар. Зменшення чисельності виду відмічається з початку ХХ ст. У 1980—1990 рр. було відомо два жилих гнізда в заплаві р. Десни (Чернігівська, Сумська обл.) та одне в (Житомирській обл.). Зараз достовірно відомі два жилих гнізда у Волинській області — в Черемському природному заповіднику (з 2006 р.) та НПП «Прип'ять-Стохід» (з 2008 р.). | ||
Шуліка рудий (Milvus milvus) | Зникаючий Залітний. В Україні в минулому гніздився в незначній кількості в Закарпатській, Львівській, Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Черкаській та Чернігівській областях. Зараз гніздування мало ймовірне. | ||
Шуліка чорний (Milvus migrans) | Вразливий Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. В Україні гніздиться практично на всій території, за винятком Криму та високогірних районів Карпат. В Україні гніздиться близько 2 тис.осіб. Протягом останніх 30 років чисельність популяції скоротилась у 3—5 разів. | ||
Лунь польовий (Circus cyaneus) | Рідкісний Гніздовий, перелітний, зимуючий. Сучасний гніздовий ареал в Україні включає деякі північні райони Полісся і, можливо, частину Західної України. Зимує на всій території країни, переважно в степовій та лісостеповій смугах. Гніздова популяція виду в Україні налічує не більше 10—20 пар. | ||
Лунь степовий (Circus macrourus) | Зникаючий В Україні ще у середині ХХ ст. був досить звичайним видом майже усієї степової смуги, але потім зник з гніздування на усій території, і в останні роки випадків гніздування також не спостерігали. Нині дуже рідкісний під час прольоту. | ||
Лунь лучний (Circus pygargus) | Вразливий Гніздовий, перелітний. До гніздового ареалу входить майже вся територія України крім Карпат та Кримських гір. В Поліссі та Лісостепу чисельність набагато вища, ніж у Степу. На території України гніздиться приблизно 2—3 тис. пар. | ||
Яструб коротконогий (Accipiter brevipes) | Зникаючий Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться виключно в Луганській області (долина р. Сіверського Дінця та пониззя його притоки — р. Деркула). Протягом ХХ ст. чисельність скорочувалась, стабілізувалась у 1980—1990 рр. на рівні 40—50 пар. В останні роки спостерігається тенденція до зменшення. Спостерігається загальне багаторічне скорочення ареалу виду, причини якого до кінця не вивчені. | ||
Канюк степовий (Buteo rufinus) | Рідкісний Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений у лісостеповій, степовій смугах і Криму. Окремі пари гніздяться в лісовій смузі. В Україні до середини ХХ ст. чисельність значно скоротилась, вид вважали зниклим. З 1980—1990 рр. почалося збільшення чисельності. Зараз гніздиться не менше 250 пар. | ||
Змієїд (Circaetus gallicus) | Рідкісний Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно на Поліссі та в лісостеповій зоні; зустрічається в Українських Карпатах і Кримських горах (до верхньої межі лісового поясу). У більшості областей рідкісний (подекуди дуже рідкісний) вид. Чисельність української популяції стала поступово зменшуватися ще у середині ХХ ст. Станом на 2000 р. вона була оцінена в 30—40 пар, але вже в 2004 р. — в 250—300 пар. Це пов'язано з проведенням детальніших наукових досліджень. | ||
Орел-карлик (Hieraaetus pennatus) | Рідкісний Гніздовий, перелітний. Гніздиться головним чином у лісостеповій зоні, у степову заходить долинами річок і деякими байраками; у Криму буває під час весняних та осінніх міграцій. Основна популяція зосереджена на півночі Одеської області, в Кіровоградській області та на сході України. Чисельність в Україні у середині XX ст. помітно зменшилась, наприкінці 1980—1990 рр. становила не менш 450—500 пар. В останнє десятиріччя спостерігається стабілізація чисельності. | ||
Орел степовий (Aquila rapax) | Зникаючий Залітний. Ще наприкінці минулого століття був не тільки звичайним, а навіть фоновим птахом багатьох степів, але згодом майже повністю зник з території України. Останній випадок гніздування на території України був зафіксований у 1980-ті рр. в заповіднику Асканія-Нова. У теперішній час є залітним у степовій зоні. | ||
Підорлик великий (Aquila clanga) | Рідкісний Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. В Україні сучасний ареал охоплює північно-західні, північні та, можливо, північно-східні області. У зимовий період зрідка трапляється в Азово-Чорноморському регіоні. З середини ХХ ст. ареал зменшився, відступив на північ. На 1997 р. чисельність гніздового угруповання виду в Україні оцінено в 40—60 пар, на 2004 р. — у 20—30 пар. Сучасна чисельність, ймовірно, становить 10—20 пар. | ||
Підорлик малий (Aquila pomarina) | Рідкісний Гніздовий, перелітний. Поширений на всій правобережній частині (окрім південних степів), у північній, та північно-східній та центральній частинах Лівобережжя. В Україні у 1989 р. чисельність оцінювали в 200—250 пар. У наш час вона становить 500—100 пар, можливо 1,2—1,5 тис. Значна різниця між оцінками чисельності у минулому та у наш час, пов'язана, головним чином, з проведенням масштабних досліджень у останні роки. | ||
Могильник (Aquila heliaca) | Рідкісний Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні поширений в межах лісостепової, окремих лісових масивах та лісосмугах степової зони, в Кримських горах. Гніздиться не менше 100 пар, головним чином на сході країни (басейн Сіверського Дінця) та в Криму. В останні роки намітилась тенденція до збільшення чисельності в степовій смузі. | ||
Беркут (Aquila chrysaetos) | Вразливий Осілий, перелітний, зимуючий. В Україні беркут дуже рідкісний, гніздиться лише на високогірних ділянках Карпат (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська області). На міграції та зимівлі трапляється скрізь. Зараз карпатську популяцію оцінюють у 10-15 пар. | ||
Орлан-білохвіст (Haliaeetus albicilla) | Рідкісний Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться вздовж Дніпра та його головних приток, на р. Сіверський Донець, р. Дунай, а також поблизу великих ставкових господарств у інших регіонах. Під час кочівель трапляється по всій Україні. На зимівлі — переважно вздовж Дніпра, у Північно-Західному Причорномор'ї, на Сиваші та спорадично в інших регіонах. В Україні протягом XIX — першої половини ХХ ст. чисельність катастрофічно скорочувалася. Її відновлення почалося з другої половини 1970-х рр. Станом на 2009 р. гніздиться 100—120 пар. Щороку зимує 260—370 особин. | ||
Стерв'ятник (Neophron percnopterus) | Зникаючий Поширений у південних країнах Європи, Азії, у Північній Африці (переважно гірські пасма, високі берегові урвища). В Україні у наш час рідкісні залітні птахи. Порівняно недавно, кілька десятків років тому, поодинокими парами гніздилися в скелястих урвищах по берегах Дністра і в горах Криму. | ||
Гриф чорний (Aegypius monachus) | Вразливий | ||
Сип білоголовий (Gyps fulvus) | Вразливий Осілий. В Україні гніздяться в Криму, на території , в скелястих урвищах Бабуган-яйли та інших місцях. За даними 2002—2006 рр. чисельність виду в Криму становить не менше 80—100 особин, з яких гніздиться не менше 10—16 пар. Протягом останніх 15 років кримська популяція стабільна. | ||
Балабан (Falco cherrug) | Вразливий Гніздовий, перелітний, зимуючий. Протягом XIX — першої половини ХХ ст. вважався досить звичайним. Упродовж другої половини ХХ ст. чисельність скорочувалась, у деякі роки становила не більше 50 пар. Відновлення чисельності у степовій смузі почалося з 1980-х рр. Станом на 2009 р. чисельність на території України сягала не менше 250—300 пар. | ||
Сапсан (Falco peregrinus) | Рідкісний Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні в Карпатах гніздиться номінативний підвид, у Кримських горах і на берегових урвищах Кримського півострова — кавказький підвид, під час міграції і взимку на всій території трапляється тундровий підвид. Гніздиться близько 120—130 пар, з яких 100—110 пар в Криму. | ||
Боривітер степовий (Falco naumanni) | Зникаючий Гніздовий, перелітний. В Україні зрідка трапляється в степовій смузі. Протягом ХХ ст. чисельність знижувалась, але в 1960-ті рр. на Закарпатті та в Криму вид був досить звичайним і гніздився колоніями до 400 пар (Крим). В 1990-х рр. поодинокі пари були відомі в Донецькій області і Криму. В останні роки гніздування поодиноких пар ймовірне в Криму, але не виключено, що вид вже зник з гніздової фауни України. | ||
Ряд Куроподібні (Galliformes) | |||
Тетерук (Lyrurus tetrix) | Зникаючий Осілий. В Україні поширений на Поліссі, у Карпатах та на півночі лісостепової смуги. На початку 1970 рр. нараховували близько 66,6 тис., у 2007 р. — 13,3 тис. осіб. Найбільша чисельність виду у Житомирській області (бл. 3400 ос. у 2007 р.). | ||
Глушець (Tetrao urogallus) | Зникаючий Осілий. В Україні трапляється на Поліссі та у Карпатах. Популяція нараховує приблизно 3000 ос., у тому числі в Карпатському біосферному заповіднику — приблизно 300. Чисельність протягом останніх десятиріч сильно скоротилась. | ||
Орябок (Tetrastes bonasia) | Вразливий | ||
Ряд Журавлеподібні (Gruiformes) | |||
Журавель сірий (Grus grus) | Рідкісний Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. На території України гніздиться на Поліссі, іноді в заболочених долинах річок Лівобережного Лісостепу. Під час сезонних міграцій зустрічається по всій території, концентрується у Присивашші. Гніздиться імовірно, від 500—600 до 700—850 пар. | ||
Журавель степовий (Anthropoides virgo) | Зникаючий Гніздовий, перелітний. Гніздиться у Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій областях та Степовому Криму. Чисельність в Україні у гніздовий період 600—700 ос. (200—250 гніздових пар), у передміграційний період до 1000 ос. | ||
Дрохва (Otis tarda) | Зникаючий Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться у степовій частині Лівобережжя, включаючи Крим; зимує у Лівобережжі сухостепової зони. Зимові скупчення — у Херсонській та Запорізькій областях, Керченському півострові. Чисельність у гніздовий період до 850 ос. (150—200 гніздових самок), взимку до 12,4 тис.́ ос. | ||
Хохітва (Tetrax tetrax) | Зникаючий В Україні осіла на Керченському півострові; мігрує та зимує в Присивашші, Степовому Криму, Північно-західному Приазов'ї. Чисельність у гніздовий період — 30—50 осіб (можливе гніздування 5—7 самок), взимку, ймовірно, до 70—80 осіб. | ||
Ряд Сивкоподібні (Charadriiformes) | |||
Лежень (Burhinus oedicnemus) | Неоцінений Гніздовий перелітний птах. В Україні гніздиться, можливо, на більшій частині території, достовірно — у сухостеповій зоні, а на півночі — вздовж великих річок. Для більшості територій України чисельність не визначена. На півночі Керченського півострова 1 пара трапляється на 1,4—2 кв. км, подекуди вздовж Сиваша — на 0,8—1 кв. км. | ||
Пісочник великий (зуйок великий) (Charadrius hiaticula) | Рідкісний Гніздовий перелітний птах. В Україні гніздиться на кордоні з Білоруссю. На гніздуванні виявлений з 1995 року. Чисельність становить лише 9-14 пар. Під час міграцій трапляються по всій країні, численніший вздовж великих річок та морського узбережжя. | ||
Пісочник морський (зуйок морський) (Charadrius alexandrinus) | Вразливий Гніздовий перелітний птах. В Україні гніздиться на прибережних ділянках Чорного і Азовського морів, на Сиваші та у Дніпропетровській області. Під час кочівель і міграцій може спостерігатись у інших частинах країни. На початок XXI ст. чисельність становила близько 1750—2150 пар. | ||
Кулик-довгоніг (ходуличник) (Himantopus himantopus) | Вразливий Гніздовий, перелітний. В Україні гніздиться біля Чорного і Азовського морів: по дельтах річок і на лиманах. Мозаїчні поселення трапляються у Волинській, Харківській, Донецькій, Луганській областях, степовій частині Криму. Зальоти відмічали у Полтавській, Черкаській, Київській та інших областях. На території України гніздиться близько 8,5—10 тис.осіб. | ||
Чоботар (шилодзьобка) (Recurvirostra avosetta) | Рідкісний Гніздовий птах, іноді зимує. В Україні звичайний птах узбережжя Чорного й Азовського морів: від Дунаю до Східного Приазов'я. Гніздиться 5-7 тис. пар. | ||
Кулик-сорока (Haematopus ostralegus) | Вразливий Гніздовий, перелітний птах. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах річок Дніпро, Десна та Прип'ять. Загальна чисельність в Україні становить близько 650—800 пар. | ||
Коловодник ставковий (поручайник) (Tringa stagnatilis) | Зникаючий Гніздовий, перелітний. До 1950 рр. був звичайним гніздовим птахом Полтавської і Харківської областей, траплявся в Київській, Черкаській, Дніпропетровській областях. Зараз оселяється майже виключно у долині середньої течії р. Десна у межах Чернігівської і Сумської областей. Чисельність становить від 50 до 100 пар. | ||
Баранець великий (дупель) (Gallinago media) | Зникаючий Гніздовий, перелітний птах. Зараз майже вся популяція сконцентрована на Поліссі в долинах рр. Дніпро, Десна та Прип'ять. Достовірно гніздиться в Київській, Чернігівській, Сумській, Житомирській, Волинській та Рівненській областях. Чисельність становить 500—700 пар. | ||
Кульон тонкодзьобий (кроншнеп тонкодзьобий) (Numenius tenuirostris) | Зникаючий Рідкісний пролітний. За оцінками, у світі, залишилось від 50 до 300осіб. В Україні під час міграцій і літування спостерігаються окремі особини та зграйки по 7—48 птахів. | ||
Кульон великий (кроншнеп великий) (Numenius arquata) | Зникаючий В Україні гніздовий, перелітний, зимуючий птах. Найбільші гніздові поселення — на Поліссі. У невеликій кількості гніздиться на узбережжі Чорного та Азовського морів. Під час міграцій трапляється на всій території України, у зимовий період — на Азово-Чорноморському узбережжі. Гніздова популяція не перевищує 100 пар; на прольоті — звичайний, але не чисельний птах. | ||
Кульон середній (кроншнеп середній) (Numenius phaeopus) | Зникаючий В Україні регулярно трапляється під час міграцій на морському узбережжі та рідко у західних і центральних областях. Незначна кількість негніздових птахів трапляється влітку на морському узбережжі, окремі особини зимують. Чисельність птахів, мігруючих через Україну, не відома, але навряд чи перевищує декілька тисяч особин. | ||
Грицик великий (Limosa limosa)* | Вразливий | |- | |
Дерихвіст степовий (Glareola nordmanni) | Зникаючий Гніздовий, перелітний. Наприкінці XIX — на початку ХХ ст. ареал в Україні охоплював узбережжя Чорного та Азовського морів від східних кордонів країни до Дунаю на півночі до Полтавської та Харківської областей. В останні два десятиріччя ХХ ст. відомі лише поодинокі випадки гніздування окремих пар на півдні України. | ||
Мартин каспійський (реготун чорноголовий) (Larus ichthyaetus) | Зникаючий Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться переважно у Причорномор'ї та Приазов'ї. Популяція за п'ятдесят років зросла з 250—290 до 1,6—2 тис. пар. | ||
Крячок каспійський (Hydroprogne caspia) | Вразливий Гніздовий, перелітний птах. Гніздиться в Азово-Чорноморському регіоні. Влітку характерні широкі кочівлі нестатевозрілих і холостих птахів. Гніздова чисельність виду в Україні коливається від 300 до 1,1 тис. пар. | ||
Крячок малий (Sterna albifrons) | Рідкісний Гніздовий, перелітний птах. В Україні гніздиться вздовж Азово-Чорноморського узбережжя, у басейнах великих річок, на берегах озер. Чисельність становить 2,5—4 тис. пар, з тенденцією до зменшення. | ||
Ряд Голубоподібні (Columbiformes) | |||
Голуб-синяк (Columba oenas) | Вразливий Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений у Карпатах, Поліссі, частково в Лісостепу, Гірському Криму і, можливо, заплави Дунаю. Нечисленний у більшості районів Полісся і Криму, рідкісний — у Лісостепу. Загальна чисельність на гніздуванні в Україні не більше 8—12 тис. пар. | ||
Ряд Совоподібні (Strigiformes) | |||
Пугач (Bubo bubo) | Рідкісний Осілий птах. На території України номінативний підвид Bubo bubo bubo заселяє північні і західні райони, а південний — руський Bubo bubo interpositus — схід країни (переважно Луганську обл.). В Україні налічують близько 200 пар. | ||
Сова болотяна (Asio flammeus) | Рідкісний Осілий, кочовий птах. Гніздиться на усій території України, за винятком Карпатських та Кримських гір. Чисельність в Україні, ймовірно, становить 850—1700 пар. | ||
Совка (Otus scops) | Рідкісний В Україні перелітний гніздовий птах, що зустрічається на півдні лісостепу, в степу, Карпатах і Криму. На півдні України та у рівнинному Закарпатті — нечисленний, в інших районах — дуже рідкісний. Чисельність в країні оцінена в 2-4 тис. пар. | ||
Сич волохатий (Aegolius funereus) | Рідкісний Осілий, кочовий птах. На гніздуванні у Карпатах (Львівська область), на Поліссі (Житомирська, Чернігівська, Сумська області), ймовірно гніздиться в соснових лісах Криму та на Розточчі. | ||
Сичик-горобець (Glaucidium passerinum) | Вразливий | ||
Сова довгохвоста (Strix uralensis) | Не достатньо відомий | ||
Сова бородата (Strix nebulosa) | Рідкісний | ||
Сипуха (Tyto alba) | Зникаючий | ||
Ряд Сиворакшеподібні (Coraciiformes) | |||
Сиворакша (Coracias garrulus) | Зникаючий Гніздовий перелітний птах. До 1970-х рр. гніздився по всій території України. Зараз став дуже рідкісним або зник у більшості районів Полісся та Лісостепу; у степовій смузі чисельніший. Чисельність орієнтовно становить 4-5 тис. пар і зберігає загальну тенденцію до зниження. | ||
Ряд Дятлоподібні (Piciformes) | |||
Жовна зелена (дятел зелений) (Picus viridis) | Вразливий | ||
Дятел білоспинний (Dendrocopos leucotos) | Рідкісний Осілий, кочовий птах. В Україні поширений відносно мозаїчно, найчастіше трапляється на Розточчі, у Східних Карпатах, на Західному та Житомирському Поліссі та на північному сході країни. Чисельність оцінено в межах 570—930 пар. | ||
Дятел трипалий (Picoides tridactylus) | Вразливий Осілий. В Україні гніздиться в Карпатах та з 2004 р. на Поліссі (ліси півночі Житомирської, Рівненської і Волинської областей). Чисельність становить 300—320 пар. | ||
Ряд Горобцеподібні (Passeriformes) | |||
Жайворонок сірий (Calandrella rufescens) | Неоцінений Гніздовий, перелітний, зимуючий. В Україні гніздиться у Причорномор'ї, Північно-західному Приазов'ї, північній частині Криму; зимує у Присивашші. Чисельність становить близько 200—2000 пар при скороченні за десятиріччя на 20%. | ||
Сорокопуд червоноголовий (Lanius senator) | Рідкісний Пролітний, можливе гніздування. В Україні проходить північно-східна межа ареалу. В останні 30 років вид реєстрували головним чином в Азово-Чорноморському регіоні від Дунаю на заході до східних кордонів Донецької області, на північ до м. Луганська як залітний. Спорадичне гніздування можливе в Криму. | ||
Сорокопуд сірий (Lanius excubitor) | Рідкісний Осілий, кочовий, зимуючий. Гніздиться в усіх поліських та прикарпатських областях, а також на Полтавщині, Хмельниччині та Вінниччині. Гніздиться 500—1200 пар. Спостерігається помітне збільшення чисельності у Поліссі та значне розширення гніздової частини ареалу. В осінньо-зимовий період трапляється на всій території України. | ||
Шпак рожевий (Sturnus roseus) | Рідкісний Гніздовий, перелітний. В Україні зустрічається головним чином у південно-східних районах степової зони та в Криму, але випадки гніздування реєстрували у центральних і навіть північних областях країни. Зальоти відмічали у багатьох областях України. Чисельність коливається в межах декількох тисяч пар. | ||
Тинівка альпійська (Prunella collaris) | Вразливий Гніздовий, перелітний. В Україні трапляється в Карпатах у межах Івано-Франківської та Закарпатської областей. Популяція виду в Українських Карпатах становить 190 пар. | ||
Очеретянка прудка (Acrocephalus paludicola) | Зникаючий Гніздовий, перелітний. Гніздиться у Волинській, Рівненській, Київській та Чернігівській областях. Чисельність зараз оцінюється в 3,5—4,1 тис. самців. | ||
Золотомушка червоночуба (Regulus ignicapillus) | Неоцінений Осілий, кочовий, перелітний. В Україні гніздиться в гірських місцевостях Карпат та Криму, локально трапляється на Західному Поліссі. Відомі зальоти в інші регіони. Загальна чисельність оцінюється в 400 пар. | ||
Скеляр строкатий (Monticola saxatilis) | Рідкісний Гніздовий, перелітний. В Україні у теперішній час гніздиться в Гірському Криму та Карпатах. У Криму гніздиться близько 100 пар, в Карпатах — 750—800. | ||
Синиця біла (Parus cyanus) | Рідкісний | ||
Дібровник (вівсянка лучна) (Emberiza aureola)* | Зникаючий | ||
Вівсянка чорноголова (Emberiza melanocephala) | Рідкісний Гніздовий, перелітний. Сучасний ареал в Криму охоплює весь Керченський півострів. Окремі пари відмічені на узбережжі в Запорізькій, (Херсонській) областях та в Степовому Криму. Чисельність становить 150—200 пар. |
Див. також
Примітки
- The IUCN Red List Categories and Criteria, 2001 (version 3.1) (англ.) . Retrieved February 06, 2011. Архів оригіналу за 22 червня 2013.
- Статус був змінений МСОП у 2010 р. з виду під загрозою вимирання на вразливий(англ.)
Посилання
- Птахи Червоної книги України
- Птахи Червоної книги України
- Червона книга України. Тваринний світ / за ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — 600 с. — 5000 прим. — .
Цей список належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ptahi zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini spisok iz 91 vidu ptahiv yaki vklyucheno do ostannogo vidannya Chervonoyi knigi Ukrayini 2021 U porivnyanni z poperednim vidannyam 2009 do novogo bulo vklyucheno na 4 vidi bilshe u spisku taki ptahi poznacheni U tablici navedeno ohoronnij status vidu vidpovidno do Chervonoyi knigi Ukrayini ta kriteriyiv Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Vidi navedeno u sistematichnomu poryadku voni nalezhat do 12 ryadiv Vikoristano ukrayinski ta naukovi nazvi navedeni u Chervonij knizi Ukrayini Ilyustraciya Nazva Ohoronnij status u Chervonij knizi Ukrayini Status i chiselnist na teritoriyi Ukrayini Ohoronnij status MSOPRyad Pirnikozopodibni Podicipediformes Pirnikoza chervonoshiya Podiceps auritus VrazlivijPirnikoza siroshoka Podiceps grisegena VrazlivijRyad Pelikanopodibni Pelecaniformes Pelikan rozhevij Pelecanus onocrotalus Znikayuchij Gnizdovij perelitnij ptah U 1 j polovini HH st neveliki koloniyi isnuvali v ponizzi richok sho vpadayut u Chorne ta Azovske morya Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni gnizduvannya na teritoriyi Ukrayini ne sposterigalosya ale pochinayuchi z 2000 roku poodinoki gnizda chas vid chasu viyavlyayutsya v Dunajskomu biosfernomu zapovidniku v ukrayinskij chastini delti Dunayu Na proloti ta vlitku zustrichayetsya v delti Dunayu ta na pridunajskih vodojmah na limanah u mezhirichchi Dnistra i Dnipra v rajoni Chornomorskogo biosfernogo zapovidnika bilya beregiv Krimskogo pivostrova podekudi na azovskomu uzberezhzhi Pelikan kucheryavij Pelecanus crispus Znikayuchij Lituyuchij perelitnij ptah U mezhah Ukrayini sporadichno gnizditsya na pridunajskih ozerah Kugurluj ta Kartal u 2000 r bula sproba nevdala rozmnozhennya u Dunajskomu biosfernomu zapovidniku U 2009 r zagnizdivsya na Azovskomu uzberezhzhi Kriva Kosa Na lituvanni regulyarno traplyayetsya na vodojmah Pridunav ya Po Azovo Chornomorskomu uzberezhzhyu poza deltoyu Dunayu ye nizka poodinokih sposterezhen Baklan chubatij Phalacrocorax aristotelis Znikayuchij Osilij kochovij V Ukrayini ridkisnij gnizdovij ptah na morskomu uzberezhzhi Krimu pivostriv Tarhankut pivdennogo uzberezhzhya pivdnya Kerchenskogo pivostrova Gnizditsya blizko 850 900 par u t ch bl 500 par na Tarhankuti Baklan malij Phalacrocorax pygmaeus Znikayuchij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi perevazhno u deltah Dunayu Dnistra Dnipra ta na Shidnomu Sivashi neveliki poselennya ye v inshih miscyah na pivdni krayini Z kincya 1990 h rr pomitno zbilshiv chiselnist i osvoyiv novi teritoriyi Zridka traplyayetsya na pivnochi zokrema u Kiyivskij oblasti ta na Zakarpatti Okremi reyestraciyi mozhlivi na vsij teritoriyi krayini osoblivo u basejni Dnipra Na pochatku XXI st v Ukrayini perevazhno u Pridunav yi narahovuvali do 2 tis gnizdovih par Ryad Lelekopodibni Ciconiiformes Chaplya zhovta Ardeola ralloides Znikayuchij Gnizdovij perelitnij V Ukrayini gnizditsya u ponizzi Dunayu Dnistra i Dnipra v Krimu Lebedini ostrovi Shidnij Sivash na pivdni Zaporizkoyi oblasti zaplava r Molochnoyi ta v inshih miscyah pivdnya Ukrayini Pid chas migracij traplyayetsya majzhe na vsih vodojmah pivdnya Ukrayini Najbilshi koloniyi ye u plavnyah Dunayu Dnistra Dnipra ta na Shidnomu Sivashi v inshih miscyah Pivdnya Ukrayini gnizdyatsya okremi pari ta grupi z 5 12 par Kosar Platalea leucorodia Vrazlivij Gnizdovij perelitnij V Ukrayini gnizditsya uzdovzh Chornomorskogo uzberezhzhya zalitnij u Kirovogradskij Dnipropetrovskij Cherkaskij Lvivskij ta inshih oblastyah Na teritoriyi Ukrayini gnizditsya 200 250 par Osnovna chastina populyaciyi gnizditsya v ponizzyah Dunayu na Shidnomu Sivashi Lebedinih ostrovah Korovajka Plegadis falcinellus Vrazlivij Gnizdovij perelitnij V Ukrayini gnizditsya na ozerah Kugurluj Kartal Kitaj ostrovi Malij Tataru v Stencivsko Zhebriyanskih plavnyah deltah Dnistra ta Dnipra verhiv yah Tiligulskogo limanu zaplavi Ingula na Lebedinih ostrovah Sivashi v delti Molochnoyi Na teritoriyi Ukrayini gnizditsya blizko 1 5 2 tisyach par najbilshi koloniyi v delti Dunayu ta na Sivashi Leleka chornij Ciconia nigra Ridkisnij Gnizdovij perelitnij V Ukrayini poshirenij perevazhno na Polissi ta v Karpatskomu regioni chiselnist dosyagaye 400 450 par U tomu chisli u Volinskij oblasti 50 60 par Rivnenskij 60 70 Lvivskij 30 40 Zakarpatskij 30 40 Ivano Frankivskij 30 40 Cherniveckij 8 10 Kiyivskij 25 30 Chernigivskij 40 50 Sumskij 10 12 Ryad Gusepodibni Anseriformes Kazarka chervonovola Rufibrenta ruficollis Vrazlivij V Ukrayini zustrichayetsya lishe pid chas migracij i zimivli Golovnij prolitnij shlyah prohodit uzdovzh Azovo Chornomorskogo uzberezhzhya Chastina populyaciyi zimuye v delti Dunayu Chornomorskomu biosfernomu zapovidniku na Molochnomu i Utlyuckomu limanah u Krimu Naprikinci 1980 h rr na migraciyi v Ukrayini reyestruvali blizko 40 tis osib na pochatku XXI st do 100 tis os Na zimivlyu u 1980 ti rr zalishalosya 60 300 zridka 1 2 tis os Zagalna chiselnist zaraz stanovit ponad 15 tis os Guska mala Anser erythropus Vrazlivij Gnizdovij areal ohoplyuye vnutrishni tundri i lisotundri Yevraziyi vid Norvegiyi do Chukotskogo hrebta V Ukrayini pid chas migracij zridka traplyayetsya po vsij teritoriyi regulyarnishe u Pivnichno zahidnomu Priazov yi de obmezheno mozhe zalishatisya i na zimivlyu Takozh zridka zimuye u pivdennij chastini Sivashu Lebid malij Cygnus bewickii Ridkisnij Gnizditsya v tundrovij smuzi Yevraziyi na ostrovah Kolguyev Vajgach Pivdenna Nova Zemlya V Ukrayini okremi osobini zimuyut na pivnichnomu uzberezhzhi Azovskogo morya Molochnij liman Obitichna zatoka Vidomi zaloti u Poltavsku Volinsku ta inshi oblasti Ogar Tadorna ferruginea Vrazlivij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij V Ukrayini gnizditsya na pivnichnomu uzberezhzhi Chornogo ta Azovskogo moriv u Krimu ta v shidnij chastini Luganskoyi oblasti Zaloti zareyestrovano u Zahidnij Ukrayini serednij chastini basejnu Dnipra na Dunayi Zimuye na stavkah Biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova inodi na Azovskomu uzberezhzhi Chiselnist ne perevishuye 340 360 par najbilshe na shodi Krimu ta na shodi Luganskoyi oblasti Naprikinci HH st chiselnist vidu stabilizuvalas i v ostanni roki desho zrostaye Nerozen Anas strepera Ridkisnij Gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij V Ukrayini gnizdovij areal mozayichnij ohoplyuye dolini Dnistra Dnipra Prip yati u delti Dunayu pivnichnogo uzberezhzhya Azovskogo ta Chornogo moriv Suchasna chiselnist vidu v Ukrayini kolivayetsya v mezhah 650 1400 par Rizke skorochennya vidbulos na o vah Chornomorskogo zapovidnika po beregah bilshosti limaniv Azovo Chornomorskogo uzberezhzhya a takozh na Polissi Chern chervonodzoba Netta rufina Ridkisnij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Ridkisnij gnizdovij ptah stepovoyi smugi primorskih rajoniv Azovo Chornomorskogo regionu Najstabilnishi gnizdovi oseredki znahodyatsya v nizhnij techiyi Dunayu na Sivashi ozerah Nizhnogo Dnistra Ukrayinska gnizdova populyaciya kolivayetsya v mezhah 150 550 par i na sogodni maye tendenciyu do znizhennya Chern bilooka Aythya nyroca Vrazlivij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Poshirena na usij teritoriyi Ukrayini ale miscya masovogo gnizduvannya roztashovani tilki v Odeskij oblasti na oz Katlabuh i Kugurluj ta gnizditsya 0 5 1 tis par a takozh na Shidnomu Sivashi 45 50 par u Zahidnij Ukrayini do 40 par u inshih miscyah gnizdyatsya okremi pari ta nevelichki grupi z 3 5 par U minulomu vid buv chislennim u plavnyah velikih richok Miscya zimivli nevelikoyi chastini populyaciyi rozmisheni na uzberezhzhi Chornogo morya Gogol Bucephala clangula Ridkisnij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij V Ukrayini gnizditsya grupami na pivnochi Rivnenskoyi oblasti i mozhlivo na Shackih ozerah a takozh na Dnipri Zimuye na Dnipri sotni ptahiv i Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi Na zimivli zvichajnij za rahunok prilitnih ptahiv z Rosiyi ta Bilorusi perevazhno na Chornomorskomu uzberezhzhi ale chiselnist ne perevishuye 5 tis osib i prodovzhuye zmenshuvatis Puhivka Somateria mollissima Vrazlivij Osilij kochovij V Ukrayini gnizditsya na o vah Yagorlickoyi Tendrivskoyi ta Dzharilgackoyi zatok na Kinburnskij kosi ta o Berezani V oznachenih rajonah a takozh u priberezhnij zoni Odeskoyi oblasti ta duzhe ridko v ukrayinskij chastini delti r Dunayu zimuye chastina populyaciyi Na o vah Yagorlickoyi i Tendrivskoyi zatok Chornomorskogo biosfernogo zapovidnika gnizditsya 1 2 2 tis par v blizko 100 par u inshih miscyah poodinoki pari V ostanni roki chiselnist zmenshuyetsya Savka Oxyura leucocephala Znikayuchij V Ukrayini mezhi arealu ne vstanovleno Ridkisnij zalitnij Najchastishe viyavlyali u Krimu Sivash pivdennij chastini Zaporizkoyi oblasti ridshe u Dnipropetrovskij Poltavskij Harkivskij Zakarpatskij i Volinskij oblastyah U pershij polovini HH st gnizdivsya u plavnyah Dnipra mizh Zaporizhzhyam i Nikopolem Poodinoki osobini ta nevelichki zgrayi zimuyut u Azovo Chornomorskomu regioni V Ukrayini mozhlivo okremi pari zridka gnizdyatsya na malih richkah Pivnichnogo Priazov ya Kreh serednij Mergus serrator Vrazlivij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na ostrovah i kosah Chornogo i Azovskogo moriv U Chornomorskomu biosfernomu zapovidniku v 1970 1980 rr gnizdilosya do 900 par 2005 2009 rr ne bilshe 15 40 par She do 100 par gnizditsya navkolo zapovidnika 16 46 par na Lebedinih ostrovah blizko 70 par na ostrovah Dzharilgackoyi zatoki blizko 10 gnizditsya na Obitichnij kosi Ryad Sokolopodibni Falconiformes Skopa Pandion haliaetus Znikayuchij Gnizdovij perelitnij Suchasna chiselnist v Ukrayini stanovit ne bilshe 1 2 par Zmenshennya chiselnosti vidu vidmichayetsya z pochatku HH st U 1980 1990 rr bulo vidomo dva zhilih gnizda v zaplavi r Desni Chernigivska Sumska obl ta odne v Zhitomirskij obl Zaraz dostovirno vidomi dva zhilih gnizda u Volinskij oblasti v Cheremskomu prirodnomu zapovidniku z 2006 r ta NPP Prip yat Stohid z 2008 r Shulika rudij Milvus milvus Znikayuchij Zalitnij V Ukrayini v minulomu gnizdivsya v neznachnij kilkosti v Zakarpatskij Lvivskij Volinskij Rivnenskij Zhitomirskij Kiyivskij Cherkaskij ta Chernigivskij oblastyah Zaraz gnizduvannya malo jmovirne Shulika chornij Milvus migrans Vrazlivij Gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij V Ukrayini gnizditsya praktichno na vsij teritoriyi za vinyatkom Krimu ta visokogirnih rajoniv Karpat V Ukrayini gnizditsya blizko 2 tis osib Protyagom ostannih 30 rokiv chiselnist populyaciyi skorotilas u 3 5 raziv Lun polovij Circus cyaneus Ridkisnij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Suchasnij gnizdovij areal v Ukrayini vklyuchaye deyaki pivnichni rajoni Polissya i mozhlivo chastinu Zahidnoyi Ukrayini Zimuye na vsij teritoriyi krayini perevazhno v stepovij ta lisostepovij smugah Gnizdova populyaciya vidu v Ukrayini nalichuye ne bilshe 10 20 par Lun stepovij Circus macrourus Znikayuchij V Ukrayini she u seredini HH st buv dosit zvichajnim vidom majzhe usiyeyi stepovoyi smugi ale potim znik z gnizduvannya na usij teritoriyi i v ostanni roki vipadkiv gnizduvannya takozh ne sposterigali Nini duzhe ridkisnij pid chas prolotu Lun luchnij Circus pygargus Vrazlivij Gnizdovij perelitnij Do gnizdovogo arealu vhodit majzhe vsya teritoriya Ukrayini krim Karpat ta Krimskih gir V Polissi ta Lisostepu chiselnist nabagato visha nizh u Stepu Na teritoriyi Ukrayini gnizditsya priblizno 2 3 tis par Yastrub korotkonogij Accipiter brevipes Znikayuchij Gnizdovij perelitnij V Ukrayini gnizditsya viklyuchno v Luganskij oblasti dolina r Siverskogo Dincya ta ponizzya jogo pritoki r Derkula Protyagom HH st chiselnist skorochuvalas stabilizuvalas u 1980 1990 rr na rivni 40 50 par V ostanni roki sposterigayetsya tendenciya do zmenshennya Sposterigayetsya zagalne bagatorichne skorochennya arealu vidu prichini yakogo do kincya ne vivcheni Kanyuk stepovij Buteo rufinus Ridkisnij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Poshirenij u lisostepovij stepovij smugah i Krimu Okremi pari gnizdyatsya v lisovij smuzi V Ukrayini do seredini HH st chiselnist znachno skorotilas vid vvazhali zniklim Z 1980 1990 rr pochalosya zbilshennya chiselnosti Zaraz gnizditsya ne menshe 250 par Zmiyeyid Circaetus gallicus Ridkisnij Gnizdovij perelitnij Gnizditsya perevazhno na Polissi ta v lisostepovij zoni zustrichayetsya v Ukrayinskih Karpatah i Krimskih gorah do verhnoyi mezhi lisovogo poyasu U bilshosti oblastej ridkisnij podekudi duzhe ridkisnij vid Chiselnist ukrayinskoyi populyaciyi stala postupovo zmenshuvatisya she u seredini HH st Stanom na 2000 r vona bula ocinena v 30 40 par ale vzhe v 2004 r v 250 300 par Ce pov yazano z provedennyam detalnishih naukovih doslidzhen Orel karlik Hieraaetus pennatus Ridkisnij Gnizdovij perelitnij Gnizditsya golovnim chinom u lisostepovij zoni u stepovu zahodit dolinami richok i deyakimi bajrakami u Krimu buvaye pid chas vesnyanih ta osinnih migracij Osnovna populyaciya zoseredzhena na pivnochi Odeskoyi oblasti v Kirovogradskij oblasti ta na shodi Ukrayini Chiselnist v Ukrayini u seredini XX st pomitno zmenshilas naprikinci 1980 1990 rr stanovila ne mensh 450 500 par V ostannye desyatirichchya sposterigayetsya stabilizaciya chiselnosti Orel stepovij Aquila rapax Znikayuchij Zalitnij She naprikinci minulogo stolittya buv ne tilki zvichajnim a navit fonovim ptahom bagatoh stepiv ale zgodom majzhe povnistyu znik z teritoriyi Ukrayini Ostannij vipadok gnizduvannya na teritoriyi Ukrayini buv zafiksovanij u 1980 ti rr v zapovidniku Askaniya Nova U teperishnij chas ye zalitnim u stepovij zoni Pidorlik velikij Aquila clanga Ridkisnij Gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij V Ukrayini suchasnij areal ohoplyuye pivnichno zahidni pivnichni ta mozhlivo pivnichno shidni oblasti U zimovij period zridka traplyayetsya v Azovo Chornomorskomu regioni Z seredini HH st areal zmenshivsya vidstupiv na pivnich Na 1997 r chiselnist gnizdovogo ugrupovannya vidu v Ukrayini ocineno v 40 60 par na 2004 r u 20 30 par Suchasna chiselnist jmovirno stanovit 10 20 par Pidorlik malij Aquila pomarina Ridkisnij Gnizdovij perelitnij Poshirenij na vsij pravoberezhnij chastini okrim pivdennih stepiv u pivnichnij ta pivnichno shidnij ta centralnij chastinah Livoberezhzhya V Ukrayini u 1989 r chiselnist ocinyuvali v 200 250 par U nash chas vona stanovit 500 100 par mozhlivo 1 2 1 5 tis Znachna riznicya mizh ocinkami chiselnosti u minulomu ta u nash chas pov yazana golovnim chinom z provedennyam masshtabnih doslidzhen u ostanni roki Mogilnik Aquila heliaca Ridkisnij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij V Ukrayini poshirenij v mezhah lisostepovoyi okremih lisovih masivah ta lisosmugah stepovoyi zoni v Krimskih gorah Gnizditsya ne menshe 100 par golovnim chinom na shodi krayini basejn Siverskogo Dincya ta v Krimu V ostanni roki namitilas tendenciya do zbilshennya chiselnosti v stepovij smuzi Berkut Aquila chrysaetos Vrazlivij Osilij perelitnij zimuyuchij V Ukrayini berkut duzhe ridkisnij gnizditsya lishe na visokogirnih dilyankah Karpat Lvivska Ivano Frankivska Chernivecka Zakarpatska oblasti Na migraciyi ta zimivli traplyayetsya skriz Zaraz karpatsku populyaciyu ocinyuyut u 10 15 par Orlan bilohvist Haliaeetus albicilla Ridkisnij Osilij kochovij perelitnij Gnizditsya vzdovzh Dnipra ta jogo golovnih pritok na r Siverskij Donec r Dunaj a takozh poblizu velikih stavkovih gospodarstv u inshih regionah Pid chas kochivel traplyayetsya po vsij Ukrayini Na zimivli perevazhno vzdovzh Dnipra u Pivnichno Zahidnomu Prichornomor yi na Sivashi ta sporadichno v inshih regionah V Ukrayini protyagom XIX pershoyi polovini HH st chiselnist katastrofichno skorochuvalasya Yiyi vidnovlennya pochalosya z drugoyi polovini 1970 h rr Stanom na 2009 r gnizditsya 100 120 par Shoroku zimuye 260 370 osobin Sterv yatnik Neophron percnopterus Znikayuchij Poshirenij u pivdennih krayinah Yevropi Aziyi u Pivnichnij Africi perevazhno girski pasma visoki beregovi urvisha V Ukrayini u nash chas ridkisni zalitni ptahi Porivnyano nedavno kilka desyatkiv rokiv tomu poodinokimi parami gnizdilisya v skelyastih urvishah po beregah Dnistra i v gorah Krimu Grif chornij Aegypius monachus Vrazlivij Osilij V Ukrayini gnizdyatsya lishe v Krimu poodinokimi parami V inshih oblastyah ridkisni zalitni ptahi Ulyubleni miscya perebuvannya verhnya mezha lisu u visokih girskih pasmah Krimska populyaciya grifa chornogo ne perevishuye 50 osobin z yakih shoroku gnizditsya 5 11 par Sip bilogolovij Gyps fulvus Vrazlivij Osilij V Ukrayini gnizdyatsya v Krimu na teritoriyi v skelyastih urvishah Babugan yajli ta inshih miscyah Za danimi 2002 2006 rr chiselnist vidu v Krimu stanovit ne menshe 80 100 osobin z yakih gnizditsya ne menshe 10 16 par Protyagom ostannih 15 rokiv krimska populyaciya stabilna Balaban Falco cherrug Vrazlivij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Protyagom XIX pershoyi polovini HH st vvazhavsya dosit zvichajnim Uprodovzh drugoyi polovini HH st chiselnist skorochuvalas u deyaki roki stanovila ne bilshe 50 par Vidnovlennya chiselnosti u stepovij smuzi pochalosya z 1980 h rr Stanom na 2009 r chiselnist na teritoriyi Ukrayini syagala ne menshe 250 300 par Sapsan Falco peregrinus Ridkisnij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij V Ukrayini v Karpatah gnizditsya nominativnij pidvid u Krimskih gorah i na beregovih urvishah Krimskogo pivostrova kavkazkij pidvid pid chas migraciyi i vzimku na vsij teritoriyi traplyayetsya tundrovij pidvid Gnizditsya blizko 120 130 par z yakih 100 110 par v Krimu Boriviter stepovij Falco naumanni Znikayuchij Gnizdovij perelitnij V Ukrayini zridka traplyayetsya v stepovij smuzi Protyagom HH st chiselnist znizhuvalas ale v 1960 ti rr na Zakarpatti ta v Krimu vid buv dosit zvichajnim i gnizdivsya koloniyami do 400 par Krim V 1990 h rr poodinoki pari buli vidomi v Doneckij oblasti i Krimu V ostanni roki gnizduvannya poodinokih par jmovirne v Krimu ale ne viklyucheno sho vid vzhe znik z gnizdovoyi fauni Ukrayini Ryad Kuropodibni Galliformes Teteruk Lyrurus tetrix Znikayuchij Osilij V Ukrayini poshirenij na Polissi u Karpatah ta na pivnochi lisostepovoyi smugi Na pochatku 1970 rr narahovuvali blizko 66 6 tis u 2007 r 13 3 tis osib Najbilsha chiselnist vidu u Zhitomirskij oblasti bl 3400 os u 2007 r Glushec Tetrao urogallus Znikayuchij Osilij V Ukrayini traplyayetsya na Polissi ta u Karpatah Populyaciya narahovuye priblizno 3000 os u tomu chisli v Karpatskomu biosfernomu zapovidniku priblizno 300 Chiselnist protyagom ostannih desyatirich silno skorotilas Oryabok Tetrastes bonasia Vrazlivij Osilij V Ukrayini poshirenij u Polissi Roztochchi Karpatah ta podekudi na pivnochi lisostepovoyi smugi Na pochatku 1970 rr narahovuvali blizko 38 42 tis u 2007 r 22 5 tis os Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Zhuravel sirij Grus grus Ridkisnij Gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij Na teritoriyi Ukrayini gnizditsya na Polissi inodi v zabolochenih dolinah richok Livoberezhnogo Lisostepu Pid chas sezonnih migracij zustrichayetsya po vsij teritoriyi koncentruyetsya u Prisivashshi Gnizditsya imovirno vid 500 600 do 700 850 par Zhuravel stepovij Anthropoides virgo Znikayuchij Gnizdovij perelitnij Gnizditsya u Hersonskij Dnipropetrovskij Doneckij Zaporizkij oblastyah ta Stepovomu Krimu Chiselnist v Ukrayini u gnizdovij period 600 700 os 200 250 gnizdovih par u peredmigracijnij period do 1000 os Drohva Otis tarda Znikayuchij Osilij kochovij perelitnij Gnizditsya u stepovij chastini Livoberezhzhya vklyuchayuchi Krim zimuye u Livoberezhzhi suhostepovoyi zoni Zimovi skupchennya u Hersonskij ta Zaporizkij oblastyah Kerchenskomu pivostrovi Chiselnist u gnizdovij period do 850 os 150 200 gnizdovih samok vzimku do 12 4 tis os Hohitva Tetrax tetrax Znikayuchij V Ukrayini osila na Kerchenskomu pivostrovi migruye ta zimuye v Prisivashshi Stepovomu Krimu Pivnichno zahidnomu Priazov yi Chiselnist u gnizdovij period 30 50 osib mozhlive gnizduvannya 5 7 samok vzimku jmovirno do 70 80 osib Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Lezhen Burhinus oedicnemus Neocinenij Gnizdovij perelitnij ptah V Ukrayini gnizditsya mozhlivo na bilshij chastini teritoriyi dostovirno u suhostepovij zoni a na pivnochi vzdovzh velikih richok Dlya bilshosti teritorij Ukrayini chiselnist ne viznachena Na pivnochi Kerchenskogo pivostrova 1 para traplyayetsya na 1 4 2 kv km podekudi vzdovzh Sivasha na 0 8 1 kv km Pisochnik velikij zujok velikij Charadrius hiaticula Ridkisnij Gnizdovij perelitnij ptah V Ukrayini gnizditsya na kordoni z Bilorussyu Na gnizduvanni viyavlenij z 1995 roku Chiselnist stanovit lishe 9 14 par Pid chas migracij traplyayutsya po vsij krayini chislennishij vzdovzh velikih richok ta morskogo uzberezhzhya Pisochnik morskij zujok morskij Charadrius alexandrinus Vrazlivij Gnizdovij perelitnij ptah V Ukrayini gnizditsya na priberezhnih dilyankah Chornogo i Azovskogo moriv na Sivashi ta u Dnipropetrovskij oblasti Pid chas kochivel i migracij mozhe sposterigatis u inshih chastinah krayini Na pochatok XXI st chiselnist stanovila blizko 1750 2150 par Kulik dovgonig hodulichnik Himantopus himantopus Vrazlivij Gnizdovij perelitnij V Ukrayini gnizditsya bilya Chornogo i Azovskogo moriv po deltah richok i na limanah Mozayichni poselennya traplyayutsya u Volinskij Harkivskij Doneckij Luganskij oblastyah stepovij chastini Krimu Zaloti vidmichali u Poltavskij Cherkaskij Kiyivskij ta inshih oblastyah Na teritoriyi Ukrayini gnizditsya blizko 8 5 10 tis osib Chobotar shilodzobka Recurvirostra avosetta Ridkisnij Gnizdovij ptah inodi zimuye V Ukrayini zvichajnij ptah uzberezhzhya Chornogo j Azovskogo moriv vid Dunayu do Shidnogo Priazov ya Gnizditsya 5 7 tis par Kulik soroka Haematopus ostralegus Vrazlivij Gnizdovij perelitnij ptah Gnizditsya na Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi v dolinah richok Dnipro Desna ta Prip yat Zagalna chiselnist v Ukrayini stanovit blizko 650 800 par Kolovodnik stavkovij poruchajnik Tringa stagnatilis Znikayuchij Gnizdovij perelitnij Do 1950 rr buv zvichajnim gnizdovim ptahom Poltavskoyi i Harkivskoyi oblastej traplyavsya v Kiyivskij Cherkaskij Dnipropetrovskij oblastyah Zaraz oselyayetsya majzhe viklyuchno u dolini serednoyi techiyi r Desna u mezhah Chernigivskoyi i Sumskoyi oblastej Chiselnist stanovit vid 50 do 100 par Baranec velikij dupel Gallinago media Znikayuchij Gnizdovij perelitnij ptah Zaraz majzhe vsya populyaciya skoncentrovana na Polissi v dolinah rr Dnipro Desna ta Prip yat Dostovirno gnizditsya v Kiyivskij Chernigivskij Sumskij Zhitomirskij Volinskij ta Rivnenskij oblastyah Chiselnist stanovit 500 700 par Kulon tonkodzobij kronshnep tonkodzobij Numenius tenuirostris Znikayuchij Ridkisnij prolitnij Za ocinkami u sviti zalishilos vid 50 do 300osib V Ukrayini pid chas migracij i lituvannya sposterigayutsya okremi osobini ta zgrajki po 7 48 ptahiv Kulon velikij kronshnep velikij Numenius arquata Znikayuchij V Ukrayini gnizdovij perelitnij zimuyuchij ptah Najbilshi gnizdovi poselennya na Polissi U nevelikij kilkosti gnizditsya na uzberezhzhi Chornogo ta Azovskogo moriv Pid chas migracij traplyayetsya na vsij teritoriyi Ukrayini u zimovij period na Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi Gnizdova populyaciya ne perevishuye 100 par na proloti zvichajnij ale ne chiselnij ptah Kulon serednij kronshnep serednij Numenius phaeopus Znikayuchij V Ukrayini regulyarno traplyayetsya pid chas migracij na morskomu uzberezhzhi ta ridko u zahidnih i centralnih oblastyah Neznachna kilkist negnizdovih ptahiv traplyayetsya vlitku na morskomu uzberezhzhi okremi osobini zimuyut Chiselnist ptahiv migruyuchih cherez Ukrayinu ne vidoma ale navryad chi perevishuye dekilka tisyach osobin Gricik velikij Limosa limosa Vrazlivij Derihvist stepovij Glareola nordmanni Znikayuchij Gnizdovij perelitnij Naprikinci XIX na pochatku HH st areal v Ukrayini ohoplyuvav uzberezhzhya Chornogo ta Azovskogo moriv vid shidnih kordoniv krayini do Dunayu na pivnochi do Poltavskoyi ta Harkivskoyi oblastej V ostanni dva desyatirichchya HH st vidomi lishe poodinoki vipadki gnizduvannya okremih par na pivdni Ukrayini Martin kaspijskij regotun chornogolovij Larus ichthyaetus Znikayuchij Gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij Gnizditsya perevazhno u Prichornomor yi ta Priazov yi Populyaciya za p yatdesyat rokiv zrosla z 250 290 do 1 6 2 tis par Kryachok kaspijskij Hydroprogne caspia Vrazlivij Gnizdovij perelitnij ptah Gnizditsya v Azovo Chornomorskomu regioni Vlitku harakterni shiroki kochivli nestatevozrilih i holostih ptahiv Gnizdova chiselnist vidu v Ukrayini kolivayetsya vid 300 do 1 1 tis par Kryachok malij Sterna albifrons Ridkisnij Gnizdovij perelitnij ptah V Ukrayini gnizditsya vzdovzh Azovo Chornomorskogo uzberezhzhya u basejnah velikih richok na beregah ozer Chiselnist stanovit 2 5 4 tis par z tendenciyeyu do zmenshennya Ryad Golubopodibni Columbiformes Golub sinyak Columba oenas Vrazlivij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Poshirenij u Karpatah Polissi chastkovo v Lisostepu Girskomu Krimu i mozhlivo zaplavi Dunayu Nechislennij u bilshosti rajoniv Polissya i Krimu ridkisnij u Lisostepu Zagalna chiselnist na gnizduvanni v Ukrayini ne bilshe 8 12 tis par Ryad Sovopodibni Strigiformes Pugach Bubo bubo Ridkisnij Osilij ptah Na teritoriyi Ukrayini nominativnij pidvid Bubo bubo bubo zaselyaye pivnichni i zahidni rajoni a pivdennij ruskij Bubo bubo interpositus shid krayini perevazhno Lugansku obl V Ukrayini nalichuyut blizko 200 par Sova bolotyana Asio flammeus Ridkisnij Osilij kochovij ptah Gnizditsya na usij teritoriyi Ukrayini za vinyatkom Karpatskih ta Krimskih gir Chiselnist v Ukrayini jmovirno stanovit 850 1700 par Sovka Otus scops Ridkisnij V Ukrayini perelitnij gnizdovij ptah sho zustrichayetsya na pivdni lisostepu v stepu Karpatah i Krimu Na pivdni Ukrayini ta u rivninnomu Zakarpatti nechislennij v inshih rajonah duzhe ridkisnij Chiselnist v krayini ocinena v 2 4 tis par Sich volohatij Aegolius funereus Ridkisnij Osilij kochovij ptah Na gnizduvanni u Karpatah Lvivska oblast na Polissi Zhitomirska Chernigivska Sumska oblasti jmovirno gnizditsya v sosnovih lisah Krimu ta na Roztochchi Sichik gorobec Glaucidium passerinum Vrazlivij Osilij ptah V Ukrayini poshirenij u Karpatah Roztochchi ta na pivnochi Polissya Chiselnist ocineno v 150 350 par Sova dovgohvosta Strix uralensis Ne dostatno vidomij Osilij ptah Karpat i Prikarpatskogo regionu Zagalna chiselnist v Ukrayini stanovit blizko 1 tis osib yaka zrostaye u zimovij period za rahunok migracij ptahiv z pivnochi Sova borodata Strix nebulosa Ridkisnij Osilij ptah Poshirenij na pivnochi Polissya a takozh na pivnichnomu zahodi Kiyivskoyi oblasti V Ukrayini vpershe zareyestrovano gnizduvannya u 1985 r Stanom na 2009 r chiselnist ocinyuyut u 20 35 par Sipuha Tyto alba Znikayuchij Osilij ptah Zareyestrovanij na gnizduvanni v zahidnih i centralnih oblastyah Ukrayini a takozh na pivnochi Odeshini U negnizdovij period mozhe z yavlyatisya v inshih rajonah Ukrayini Oriyentovno gnizditsya do 30 par Ryad Sivorakshepodibni Coraciiformes Sivoraksha Coracias garrulus Znikayuchij Gnizdovij perelitnij ptah Do 1970 h rr gnizdivsya po vsij teritoriyi Ukrayini Zaraz stav duzhe ridkisnim abo znik u bilshosti rajoniv Polissya ta Lisostepu u stepovij smuzi chiselnishij Chiselnist oriyentovno stanovit 4 5 tis par i zberigaye zagalnu tendenciyu do znizhennya Ryad Dyatlopodibni Piciformes Zhovna zelena dyatel zelenij Picus viridis Vrazlivij Osilij kochovij ptah V Ukrayini gnizditsya na Polissi u zahidnih rajonah ta sporadichno u ponizzyah rr Dunaj ta Dnister Chiselnist stanovit blizko 500 800 par sposterigayetsya yiyi skorochennya Dyatel bilospinnij Dendrocopos leucotos Ridkisnij Osilij kochovij ptah V Ukrayini poshirenij vidnosno mozayichno najchastishe traplyayetsya na Roztochchi u Shidnih Karpatah na Zahidnomu ta Zhitomirskomu Polissi ta na pivnichnomu shodi krayini Chiselnist ocineno v mezhah 570 930 par Dyatel tripalij Picoides tridactylus Vrazlivij Osilij V Ukrayini gnizditsya v Karpatah ta z 2004 r na Polissi lisi pivnochi Zhitomirskoyi Rivnenskoyi i Volinskoyi oblastej Chiselnist stanovit 300 320 par Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Zhajvoronok sirij Calandrella rufescens Neocinenij Gnizdovij perelitnij zimuyuchij V Ukrayini gnizditsya u Prichornomor yi Pivnichno zahidnomu Priazov yi pivnichnij chastini Krimu zimuye u Prisivashshi Chiselnist stanovit blizko 200 2000 par pri skorochenni za desyatirichchya na 20 Sorokopud chervonogolovij Lanius senator Ridkisnij Prolitnij mozhlive gnizduvannya V Ukrayini prohodit pivnichno shidna mezha arealu V ostanni 30 rokiv vid reyestruvali golovnim chinom v Azovo Chornomorskomu regioni vid Dunayu na zahodi do shidnih kordoniv Doneckoyi oblasti na pivnich do m Luganska yak zalitnij Sporadichne gnizduvannya mozhlive v Krimu Sorokopud sirij Lanius excubitor Ridkisnij Osilij kochovij zimuyuchij Gnizditsya v usih poliskih ta prikarpatskih oblastyah a takozh na Poltavshini Hmelnichchini ta Vinnichchini Gnizditsya 500 1200 par Sposterigayetsya pomitne zbilshennya chiselnosti u Polissi ta znachne rozshirennya gnizdovoyi chastini arealu V osinno zimovij period traplyayetsya na vsij teritoriyi Ukrayini Shpak rozhevij Sturnus roseus Ridkisnij Gnizdovij perelitnij V Ukrayini zustrichayetsya golovnim chinom u pivdenno shidnih rajonah stepovoyi zoni ta v Krimu ale vipadki gnizduvannya reyestruvali u centralnih i navit pivnichnih oblastyah krayini Zaloti vidmichali u bagatoh oblastyah Ukrayini Chiselnist kolivayetsya v mezhah dekilkoh tisyach par Tinivka alpijska Prunella collaris Vrazlivij Gnizdovij perelitnij V Ukrayini traplyayetsya v Karpatah u mezhah Ivano Frankivskoyi ta Zakarpatskoyi oblastej Populyaciya vidu v Ukrayinskih Karpatah stanovit 190 par Ocheretyanka prudka Acrocephalus paludicola Znikayuchij Gnizdovij perelitnij Gnizditsya u Volinskij Rivnenskij Kiyivskij ta Chernigivskij oblastyah Chiselnist zaraz ocinyuyetsya v 3 5 4 1 tis samciv Zolotomushka chervonochuba Regulus ignicapillus Neocinenij Osilij kochovij perelitnij V Ukrayini gnizditsya v girskih miscevostyah Karpat ta Krimu lokalno traplyayetsya na Zahidnomu Polissi Vidomi zaloti v inshi regioni Zagalna chiselnist ocinyuyetsya v 400 par Skelyar strokatij Monticola saxatilis Ridkisnij Gnizdovij perelitnij V Ukrayini u teperishnij chas gnizditsya v Girskomu Krimu ta Karpatah U Krimu gnizditsya blizko 100 par v Karpatah 750 800 Sinicya bila Parus cyanus Ridkisnij Osilij Gnizditsya v serednij techiyi Prip yati ta Stohodu V Ukrayini vidomo ne bilshe 10 par Dibrovnik vivsyanka luchna Emberiza aureola ZnikayuchijVivsyanka chornogolova Emberiza melanocephala Ridkisnij Gnizdovij perelitnij Suchasnij areal v Krimu ohoplyuye ves Kerchenskij pivostriv Okremi pari vidmicheni na uzberezhzhi v Zaporizkij Hersonskij oblastyah ta v Stepovomu Krimu Chiselnist stanovit 150 200 par Div takozhSpisok ptahiv fauni UkrayiniPrimitkiThe IUCN Red List Categories and Criteria 2001 version 3 1 angl Retrieved February 06 2011 Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Status buv zminenij MSOP u 2010 r z vidu pid zagrozoyu vimirannya na vrazlivij angl PosilannyaPtahi Chervonoyi knigi Ukrayini Ptahi Chervonoyi knigi Ukrayini Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 600 s 5000 prim ISBN 5 88500 064 6 Cej spisok nalezhit do vibranih spiskiv ukrayinskoyi Vikipediyi