Список птахів фауни України складається з 433 видів, які нині трапляються або траплялися на території країни протягом останніх 150—180 років.
Орнітофауна України | |
---|---|
Територія України на карті Європи | |
Біорегіон | |
Фауністичне царство | Арктогея |
Біогеографічний екорегіон | Палеарктика |
Екозона | Палеарктика |
Місцевість | |
Континент | Європа |
Країна | Україна |
Фауна вищого рангу | |
За географією | Птахи Європи |
За систематикою | орнітофауна |
За екологією | морська фауна, суходільна фауна |
За біогеографією | |
Період існування | |
Геологічний вік | |
Особливості | |
Видовий обсяг | 433 |
Родовий обсяг | 208 |
Серед орнітофауни України 3 види є інтродукованими, гніздовими або ймовірно гніздовими — 286, пролітними — 43, зимуючими — 187, залітними — 112.
Кількість видів птахів у фауні будь-якого регіону, зокрема й України, залежить від двох чинників — визнання достовірності виявлень окремих рідкісних видів у минулому, а також від застосування певного систематичного підходу (у різних класифікаційних системах один і той самий таксон може мати статус виду або підвиду).
Перелік і систематичний порядок видів наведено за класифікацією, використаною у виданні Handbook of the Birds of the World (електронна версія станом на вересень 2019 р.). Українські назви птахів подано за працями Г. В. Фесенка та А. А. Бокотея (2007), а також Г. В. Фесенка (2018).
Перелік складено на основі праці Г. В. Фесенка та А. А. Бокотея (2007), в якій наведено 424 види, і публікації В. М. Грищенка (2004), в якій згадано 423 види. Крім того, його доповнено за даними про реєстрації нових видів, котрі опубліковано пізніше. До складу орнітофауни України не включено деякі види, щодо яких не достатньо даних, завдяки яким можна було б впевнитися в достовірності визначення птахів (відсутні опудала, фото або детальні описи обставин реєстрації): непереконливим є визначення шуліки чорноплечого (Elanus caeruleus), якого начебто спостерігали в Західній Україні; яструба туркестанського (Accipiter badius), який, можливо, трапився в Херсонській області; галки червонодзьобої (Pyrrhocorax pyrrhocorax), яку, ймовірно, зареєстрували в Донецькій області. До переліку також не включено види, які не є характерними для фауни Європи: їх часто утримують в неволі, тому існує велика ймовірність виявлення у довкіллі окремих особин, що втекли з вольєрів. До таких видів належать свищ чилійський (Anas sibilatrix), що трапився в Івано-Франківській області, (Tadorna cana) — на Закарпатті, гуска єгипетська (Alopochen aegyptiacus), мандаринка (Aix galericulata), качка каролінська (Aix sponsa), лебідь чорний (Cygnus atratus) та деякі інші. Останній вид В. М. Грищенко пропонує включати до списку орнітофауни України на основі єдиного випадку гніздування змішаної пари (самець чорного лебедя та самка лебедя-шипуна) в 1994 р. у Кіровоградській області. Проте Г. В. Фесенко та І. В. Шидловський вважають таке включення безпідставним, оскільки наразі відсутні повідомлення про виникнення натуралізованої популяції цього виду в континентальній частині Європи. У переліку немає таких форм птахів, які трапляються в Україні, проте за класифікацією, прийнятою у Handbook of the Birds of the World, вони мають статус підвидів. Зокрема, це (Larus heuglini) — є підвидом мартина чорнокрилого (Larus fuscus); трав'янка європейська (Saxicola rubicola) і трав'янка білошия (Saxicola maurus) — є підвидами трав'янки чорноголової (Saxicola torquata); плиска чорноголова (Motacilla feldegg) і (Motacilla lutea) — є підвидами плиски жовтої (Motacilla flava); чечітка біла (Acanthis hornemanni) — є підвидом чечітки звичайної (Acanthis flammea). До переліку не включено (Lanius pallidirostris), якого спостерігали на півдні України, проте такий вид за згаданою систематикою не виділяють. Виняток зроблено лише для сірої ворони (Corvus cornix), яку в англомовному виданні вважають підвидом ворони чорної (Corvus corone): ці таксони подано в ранзі окремих видів для уникнення можливої плутанини щодо їхнього статусу в Україні.
Статус та інформацію про поширення видів подано за працями Г. В. Фесенка та А. А. Бокотея (2002, 2007), якщо не вказано інших джерел.
Пояснення до таблиці
Види, котрі позначено *, включено до списку фауни України на основі лише згадування в літературі про їх реєстрацію, але опудала або чіткої фотографії виявленого птаха в музейних фондах або будь-яких фототек немає.
Автор таксона
Прізвище автора таксона подано латиницею (повністю, чи усталеним скороченням) з гіперпосиланням на біографічну статтю. Рік наукового опису через кому. Авторство в дужках означає, що вид був перенесений до іншого роду в порівнянні з первинним описом.
Природоохоронний статус
Теги, що використовуються для виділення охоронного статусу кожного виду за оцінками МСОП:
Статус належності до фауни
Види птахів, що трапляються в межах України, за характером перебування поділені на кілька груп:
- Осілий — вид, який цілий рік тримається певної невеликої території і за її межі не переміщується. До цієї групи також належать синантропи — види, які оселяються поблизу людей і так чи інакше залежать від них.
- Гніздовий — вид із доведеним гніздуванням у межах території країни. Для таких видів зареєстровано перебування в гніздових біотопах у період розмноження, виявлено гнізда, пташенята; спостерігали будівництво гнізд, вигодовування пташенят та інші елементи гніздової поведінки.
- Ймовірно гніздовий — вид, який трапляється протягом гніздового періоду в придатних для гніздування біотопах, однак його гніздування на території країни не підтверджено.
- Кочовий — вид, що поза сезоном розмноження постійно переміщується в пошуках корму. Такі переміщення відбуваються в різних напрямках і цілком залежать від доступності кормової бази та погодних умов.
- Перелітний — здійснює регулярні сезонні переміщення між місцями гніздування в Україні та зимівлі, зокрема й за межами країни, в певному генеральному напрямку. Часто переліт відбувається із зупинками для відпочинку і живлення.
- Зимуючий — осілий або такий, що прилітає на зимівлю, вид птахів.
- Пролітний — вид, що з'являється в межах України тільки під час сезонних міграцій, здебільшого під час зупинок на пролітному шляху для відпочинку та живлення.
- Залітний — вид, який випадково опинився на території України з якихось причин, шляхи міграції й місця гніздування яких розташовані далеко за межами України (часто за кілька тисяч кілометрів від їхнього звичного гніздового чи зимового ареалу). Найчастіше зальоти відбуваються під час осінніх або весняних міграцій.
- Літуючий — вид, який не розмножується в межах території України, але регулярно трапляється в літній період, затримується на шляхах прольоту за межами свого гніздового ареалу.
- Інтродукований — вид, який був завезений людиною і утворив стійкі гніздові угруповання в місцях завезення.
Зміст
Ряд Куроподібні (Galliformes)
Куроподібні — широко поширений ряд птахів. Мають міцні лапи, пристосовані для швидкого бігу і риття землі. Літати вміють не всі види та, в кращому випадку, лише на невеликі відстані. Відомо близько 250 видів, з яких у фауні України зареєстровано 9 видів.
Родина Фазанові (Phasianidae)
Фазанові — птахи дрібних, середніх і великих розмірів. Крила широкі, короткі. Хвіст різної довжини. Ноги міцні, з тупими кігтями, пристосовані до копання; задній палець на нозі розміщений на вищому рівні, ніж інші. Заселяють відкриті простори, скелі й полонини в горах. Гніздяться на землі. Еврифаги. Відомо 187 видів; в Україні — 9 видів.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Куроподібні (Galliformes) | ||||||
Родина: Фазанові (Phasianidae) | ||||||
Перепілка звичайна | Coturnix coturnix | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Карпат і лісових масивів Полісся. Популяція становить 100—160 тис. особин. Мігрує скрізь. Взимку іноді трапляється на півдні країни. | |||
Кеклик кремовогорлий | Alectoris chukar | ( J.E. Gray, 1830) | Інтродукований у Кримських горах. Осілий, трапляється від Севастополя до Феодосії. Вперше вид завезли до Криму на початку XIX ст., але птахи були повністю знищені браконьєрами. У 1947 р. 29 кекликів випустили у районі Алушти, наступного року — ще 188 особин. Останній раз кекликів завозили до мисливських господарств у 1959—1960 роках і восени 1961 р.. | |||
Фазан звичайний | Phasianus colchicus | Linnaeus, 1758 | Інтродукований, осілий вид. Поширений у степовій та лісостеповій зонах, у Закарпатті й Волинський області. | |||
Куріпка сіра | Perdix perdix | ( Linnaeus, 1758) | Осілий птах майже на усій території країни, крім Карпат і суцільних лісових масивів Полісся. | |||
Perdix dauurica | ( Pallas, 1811) | Інтродукований вид. Спроба інтродукції виду (випущено 100 птахів) у 1950 р. на території Київської області виявилася невдалою. Невеликі популяції існували кілька років, але пізніше зникли. Невдалою була і спроба інтродукції 1959 р. в Білогірському районі Криму. | ||||
Орябок лісовий | Tetrastes bonasia | Linnaeus, 1758 | Осілий. Поширений на Поліссі (включно з Розточчям) і в Карпатах. Чисельність в Україні за останні десятиліття дуже скоротилася, з 38-42 тис. на початку 1970-х, до приблизно 22 тис. особин на кінець першого десятиріччя 2000-х. | |||
Куріпка біла | Lagopus lagopus | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний залітний. До XIX ст. гніздився, а тепер залітає в північні райони Сумської, Чернігівської та Житомирської областей. У голоцені траплявся в лісостепу, степу, Карпати та Криму. | |||
Глушець білодзьобий | Tetrao urogallus | Linnaeus, 1758 | Осілий. Поширений на Поліссі та в Карпатах. Чисельність в Україні за останні десятиліття дуже скоротилася і становить приблизно 3 тис. особин. | |||
Тетерук євразійський | Tetrao tetrix | ( Linnaeus, 1758) | Осілий. Поширений на Поліссі (включно з Розточчям), в Карпатах та на півночі лісостепової смуги. Чисельність в Україні за останні десятиліття дуже скоротилася, з 66,5 тис. на початку 1970-х, до приблизно 13 тис. особин на кінець першого десятиріччя 2000-х. |
Ряд Гусеподібні (Anseriformes)
Гусеподібні — водоплавні птахи середніх і великих розмірів. Ряд містить до 170 видів, які поширені майже на всіх континентах; з них на території України трапляється 39 видів, усі з родини Качкових.
Родина Качкові (Anatidae)
Качкові — водоплавні птахи середніх і великих розмірів. Мають перетинчасті лапи, пристосовані до водного способу життя. Дзьоб переважно сплощений, широкий; хвіст здебільшого короткий. Заселяють зволожені місцевості та відкриті простори, рідше — узлісся, урвисті лесові береги водойм. Гніздяться серед болотяної рослинності, а також у норах і дуплах.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Гусеподібні (Anseriformes) | ||||||
Родина: Качкові (Anatidae) | ||||||
Савка білоголова | Oxyura leucocephala | ( Scopoli, 1769) | Рідкісний пролітний та зимуючий. Частіше трапляється у степовій зоні, Закарпатській та Волинській областях, але переважно на водоймах Криму. У першій половині XX ст., ймовірно, гніздився в плавнях Дніпра (між Запоріжжям і Нікополем). | |||
Лебідь-шипун | Cygnus olor | ( J.E. Gmelin, 1789) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім гір і Керченського півострова; мігрує скрізь; регулярно зимує в південних районах, на решті території — за наявності незамерзлих водойм. | |||
Лебідь-кликун | Cygnus cygnus | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, пролітний, зимуючий. Гніздування відмічено з 1998 р. на території Чорнобильської зони відчуження. Пролітний на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка — на інших водоймах. | |||
Лебідь малий | Cygnus bewickii | , 1830 | Пролітний, зимуючий. Під час міграцій трапляється переважно вздовж Азово-Чорноморського узбережжя та на Дніпрі. Зимує на узбережжі Чорного та Азовського морів. | |||
Казарка чорна | Branta bernicla | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний залітний. Переважно на водоймах північно-західних та північних районів країни. | |||
Казарка білощока | Branta leucopsis | , 1803 | Рідкісний залітний. Переважно у північно-західних і північних районах країни. | |||
Казарка червоновола | Branta ruficollis | ( Pallas, 1769) | Пролітний і зимуючий переважно біля морського узбережжя та на Сиваші; під час міграцій інколи трапляється в глибині суходолу. Частина популяції залишається на зимівлю в дельті Дунаю, Чорноморському заповіднику, Криму, на Молочному та Утлюцькому лиманах. У різні роки на території України зимує 1,2-14 тис. особин. | |||
Казарка канадська* | Branta canadensis | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний залітний. Траплявся на Шацьких озерах і сході країни. | |||
Гуска біла | Anser caerulescens | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний залітний. Переважно у північному, центральному і південному регіонах. | |||
Гуска гірська* | Anser indicus | ( Latham, 1790) | Рідкісний залітний. Зареєстровано на Одещині; можливо, особини, які втекли з неволі. | |||
Гуска сіра | Anser anser | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться майже на всій території, крім Карпат і Криму; мігрує скрізь, зимує на півдні. | |||
Гуменник великий | Anser fabalis | ( Latham, 1787) | Пролітний, зрідка зимуючий. Трапляється під час міграцій на всій території, але переважно в західних та північних областях; зимує на окремих ділянках чорноморського узбережжя, зрідка — вздовж західного берега Азовського моря. | |||
Гуменник короткодзьобий | Anser brachyrhynchus | Baillon, 1834 | Рідкісний залітний; зареєстровано на Закарпатті. | |||
Гуска білолоба | Anser albifrons | ( Scopoli, 1769) | Пролітний, зимуючий. Пролітний на всій території, зимує на півдні країни. | |||
Гуска мала | Anser erythropus | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний пролітний та зимуючий. Під час міграцій зрідка трапляється по всій території, регулярніше у Північно-західному Приазов'ї, де у невеликій кількості може залишатися на зимівлю. Зрідка зимує також у південній частині Сивашу. | |||
Морянка | Clangula hyemalis | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний пролітний та зимуючий. Трапляється переважно на заході країни та в приморських районах. | |||
Пухівка зеленошия | Somateria mollissima | ( Linnaeus, 1758) | Осілий, кочовий. Гніздиться в районі Чорноморського біосферного заповідника і на острові Березань. Чисельність станом на 2009 р. становила 1,2—2 тис. пар. В інших регіонах — залітний. | |||
Турпан білокрилий | Melanitta fusca | Linnaeus, 1758 | Рідкісний пролітний та зимуючий. На всій території, взимку на Чорному морі та Дніпрі. | |||
Синьга євразійська | Melanitta nigra | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний залітний восени і взимку на водоймах майже усієї території, крім гір. | |||
Гоголь зеленоголовий | Bucephala clangula | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в Західному Поліссі (Шацькі озера) та пониззі Дніпра; в період міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує вздовж морського узбережжя, на великих річках та інших водоймах. | |||
Крех малий | Mergellus albellus | Linnaeus, 1758 | Пролітний, зимуючий. Під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує вздовж морського узбережжя, на Дніпрі, Дунаї та Сіверському Дінці, інколи на інших водоймах. | |||
Крех великий | Mergus merganser | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в північно-західному Поліссі (Шацькі озера) та на Закарпатті. У періоди міграцій трапляється скрізь. Регулярно зимує біля морського узбережжя та на водоймах у глибині суходолу. | |||
Крех середній | Mergus serrator | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на островах і косах Чорного і Азовського морів, на Лебединих островах, островах Джарилгацької затоки, Обитічній косі. Під час міграцій трапляється на всій території; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи на водоймах у глибині суходолу. | |||
Каменярка* | Histrionicus histrionicus | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний залітний птах. Самця спостерігали 12 червня 1988 р. у Лівівській області. | |||
Галагаз євразійський | Tadorna tadorna | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздовий на Азово-Чорноморському узбережжі й залітний на решті території; чисельність становить 1400—1700 пар. | |||
Огар рудий | Tadorna ferruginea | ( Pallas, 1764) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному узбережжі Чорного та Азовського морів, у Криму (Сиваш, Керченський півострів), Центральному Придніпров'ї та Луганській області. Чисельність не перевищує 340—360 пар. Залітний в інших регіонах (Західна Україна, на Дунаї). Зимує на озерах біосферного заповідника «Асканія-Нова», іноді на Азовському узбережжі. | |||
Чернь червонодзьоба | Netta rufina | ( Pallas, 1773) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Рідкісний гніздовий птах приморських районів Азово-Чорноморського регіону, а також в Рівненській області. Залітний в інших регіонах. Гніздова популяція в країні становить 150—550 пар і має тенденцію до скорочення. | |||
Попелюх звичайний | Aythya ferina | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя, зрідка трапляється взимку на водоймах у глибині суходолу. | |||
Чернь білоока | Aythya nyroca | ( Güldenstädt, 1770) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Масово гніздиться в Одеській області (озера Катлабуг і Кугурлуй, Кучурганський лиман, ) та Криму (Східний Сиваш і Каркінітська затока), на деяких водоймах Керченського півострова; в інших регіонах гніздяться поодинокі пари. Під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує біля морського узбережжя. | |||
Чернь чубата | Aythya fuligula | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться переважно на Поліссі; мігрує скрізь; регулярно зимує біля морського узбережжя та в пониззі Дніпра, трапляється взимку і в інших регіонах. | |||
Чернь морська | Aythya marila | ( Linnaeus, 1761) | Пролітний, зимуючий. Пролітний на всій території; зимує вздовж морського узбережжя. | |||
Чирянка-квоктун* | Anas formosa | Georgi, 1775 | Рідкісний залітний з Сибіру; зареєстровано на Дніпрі в Кіровоградській області. | |||
Чирянка велика | Anas querquedula | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території країни, крім гір та більшої частини Криму; мігрує скрізь; іноді зимує в Північному Причорномор'ї та на незамерзлих водоймах у глибині суходолу. | |||
Широконіска північна | Anas clypeata | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території країни, крім Карпат і Криму; мігрує скрізь; зимує біля узбережжя морів та в пониззі Дунаю. | |||
Нерозень | Anas strepera | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздовий ареал мозаїчний: охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип'яті (різке скорочення чисельності), дельту Дунаю, північне узбережжя Азовського та Чорного морів. Мігрує скрізь. Іноді зимує біля морського узбережжя та на Дніпрі. Чисельність в країні становить 650—1400 пар. | |||
Свищ євразійський | Anas penelope | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на північному сході країни; під час міграцій трапляється на всій території; зимує у Північно-західному Причорномор'ї, на Сиваші, в Західному Приазов'ї, в інших місцях — зрідка. | |||
Крижень звичайний | Anas platyrhynchos | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Трапляється на всій території країни. | |||
Шилохвіст північний | Anas acuta | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Зрідка гніздиться на Поліссі і в північних районах Лісостепу, на островах Чорноморського узбережжя реєструють поодинокі пари. Під час міграцій трапляється на всій території країни. Зимує біля берегів Північно-західного Причорномор'я, на Сиваші і лиманах Приазов'я, зрідка на водоймах у глибині суходолу. | |||
Чирянка мала | Anas crecca | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться переважно на Поліссі; під час міграцій трапляється по всій країні; регулярно зимує біля морського узбережжя, інколи тримається взимку на водоймах у глибині суходолу. |
Ряд Пірникозоподібні (Podicipediformes)
Пірнико́зи — невеликих і середніх розмірів водоплавні птахи; зовні схожі на гагар, але менших розмірів. У пірникі́з кожен палець має окрему плавальну оторочку. Ноги розміщені далеко позаду тулуба, через що птахи є досить незграбними на суші. Вони добре плавають і пірнають. Злітають з води важко, після довгого розбігу. Забарвлення статей однакове; зимове оперення відрізняється від шлюбного. Відомо 20 видів, з яких 5 трапляються в Україні на водоймах повсюдно; іноді зимують.
Родина Пірнико́зові (Podicipedidae)
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Пірникозоподі́бні (Podicipediformes) | ||||||
Родина: Пірникозові (Podicipedidae) | ||||||
Пірникоза мала | Podiceps ruficollis | ( Pallas, 1764) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться повсюдно, крім Карпат і Кримських гір; мігрує скрізь. Регулярно зимує на незамерзлих водоймах півдня, Поділля, Прикарпаття та Закарпаття. | |||
Пірникоза сірощока | Podiceps grisegena | ( Boddaert, 1783) | Нечисленний гніздовий, перелітний, зимуючий. Регулярно зимує на Чорному і Азовському морях, незамерзлих лиманах, Дністрі; зрідка на водоймах на Дніпрі під Києвом. | |||
Пірникоза велика | Podiceps cristatus | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться повсюдно, крім гір; мігрує скрізь. Регулярно зимує на Чорному і Азовському морях, незамерзлих лиманах, в гирлі Дністра; зрідка на Дніпрі під Києвом. | |||
Пірникоза червоношия | Podiceps auritus | ( Linnaeus, 1758) | Пролітний, зрідка зимуючий. У теплі зими трапляється на Дністровському лимані і затоках Чорноморського заповідника. | |||
Пірникоза чорношия | Podiceps nigricollis | C.L. Brehm, 1831 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться по всій території, крім Криму і Карпат. Зимує переважно на Чорному морі. |
Ряд Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes)
Фламінго — зграйні прибережні птахи; великі за розмірами, з довгими ногами і шиєю, масивним і загнутим донизу дзьобом. Заселяють зволожені місцевості серед відкритих просторів, переважно у тропіках. Гніздяться колоніями. Живляться дрібними молюсками, ракоподібними, меншою мірою рослинними кормами, фільтруючи їх із мулу. У світі відомо 6 видів фламінго, з яких в Україні трапляється 1 вид.
Родина Фламінгові (Phoenicopteridae)
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Фламінгоподібні (Phoenicopteriformes) | ||||||
Родина: Фламінгові (Phoenicopteridae) | ||||||
Фламінго | Phoenicopterus roseus | Pallas, 1811 | Залітний в кількох областях. Рідкісний гніздовий на півдні України: єдиний випадок гніздування зареєстровано у 2017 р. у Херсонській області на Сиваші. Відомі зальоти в різні регіони країни: Запорізьку, Миколаївську, Одеську, Київську, Чернігівську та Харківську області, а також у Крим. |
Ряд Голубоподібні (Columbiformes)
Голуби — птахи невеликих та середніх розмірів із міцною статурою та короткою шиєю. Біля основи дзьоба мають восковицю. Ноги короткі. Заселяють рівнинні райони і гори. Живляться насінням, плодами. Відомо 350 видів, з яких на території України трапляються 6 видів.
Родина Голубові (Columbidae)
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Голубоподібні (Columbiformes) | ||||||
Родина: Голубові (Columbidae) | ||||||
Голуб сизий | Columba livia | J.F. Gmelin, 1789 | Осілий. У дикому стані трапляється в деяких (переважно гірських) районах Криму, а також у Придунайському регіоні. Птахи синантропної форми Columba livia var. urbana заселяють майже усі міста країни. | |||
Голуб-синяк | Columba oenas | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в західних, північних, центральних областях і в Кримських горах; чисельність не перевищує 8-12 тис. особин. Мігрує скрізь. Регулярно зимує на півдні, в інших регіонах — зрідка і спорадично. | |||
Припутень | Columba palumbus | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться скрізь крім високогір'я Карпат. Мігрує всюди. Регулярно зимує на півдні, в інших регіонах — значно рідше і спорадично. | |||
Горлиця звичайна | Streptopelia turtur | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний. Трапляється скрізь, крім високогірних районів Карпат. | |||
Горлиця велика | Streptopelia orientalis | ( Latham, 1790) | Рідкісний залітний. Зареєстровано єдиний раз — у жовтні 1902 р. біля Сімферополя (Крим). | |||
Горлиця садова | Streptopelia decaocto | ( Frivaldszky, 1838) | Осілий. Трапляється в населених пунктах на всій території, крім високогір'я. Чисельність оцінюють у 280—435 тис. пар. |
Ряд Рябкоподібні (Pterocliformes)
Рябки — птахи невеликого розміру, міцної статури; голова невелика, шия коротка. Ноги короткі, плесно оперене до пальців. Дзьоб короткий, без восковиці; ніздрі прикриті шкіряною складкою. Відомо 16 видів, з яких в Україні трапляються 3 види.
Родина Рябкові (Pteroclidae)
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Рябкоподібні (Pterocliformes) | ||||||
Родина: Рябкові (Pteroclidae) | ||||||
Саджа пустельна | Syrrhaptes paradoxus | ( Pallas, 1773) | Рідкісний залітний птах. На території України садж виявляли під час нальотів, що були відмічені у 1859, 1863, 1872, 1876, 1888 та 1908 роках. У 1888 та 1908 роках саджі траплялись майже в усіх областях України, а окремі пари гніздилися в степовій зоні, зокрема в сучасній Дніпропетровській та Херсонській областях (Асканія-Нова). Востаннє цих птахів спостерігали в Пирятинському районі Полтавської і Прилуцькому районі Чернігівської області в травні і червні 1921 року. | |||
Рябок чорночеревий | Pterocles orientalis | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний залітний птах, якого спостерігали в степах півдня країни та Криму. | |||
Рябок білочеревий | Pterocles alchata | ( Linnaeus, 1766) | Рідкісний залітний птах. Зальоти відмічали у період з 1800 до 1949 років на території сучасної Дніпропетровської області. |
Ряд Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes)
Дрімлюгоподібні — дрібних і середніх розмірів птахи. Різноманітні за зовнішнім виглядом і способом життя. У них довгі крила, короткі ноги і короткий дзьоб. Комахоїдні. Поширені переважно в тропічних і субтропічних регіонах. Ряд нараховує 595 видів, з яких в Україні зустрічаються 3 види.
Родина Дрімлюгові (Caprimulgidae)
Дрімлюгові — дрібних і середніх розмірів нічні птахи, які зазвичай гніздяться на землі. У них довгі крила, короткі ноги і дуже короткий дзьоб зі щетинками в кутах широкого розрізу рота. Пальці слабкі, не здатні охоплювати гілки. Літають безшумно. Заселяють розріджені ліси, різноманітні відкриті місцевості, передгір'я. Комахоїдні. Родина складається з 98 видів, з яких в Україні поширений тільки 1 вид.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Дрімлюгоподібні (Caprimulgiformes) | ||||||
Родина: Дрімлюгові (Caprimulgidae) | ||||||
Дрімлюга | Caprimulgus europaeus | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім високогір'їв; мігрує скрізь. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Серпокрильцеві (Apodidae)
Серпокрильцеві — дрібні птахи з дуже довгими і вузькими крилами, що забезпечують швидкий маневровий політ; плечова кістка укорочена. Хвіст з вирізкою. Заселяють населені пункти, гірські місцевості та ліси на рівнинах. Комахоїдні. Відомо 96 видів; в Україні — 2 види.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes) | ||||||
Родина: Серпокрильцеві (Apodidae) | ||||||
Серпокрилець білочеревий | Tachymarptis melba | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться в Кримських горах. Залітний вид на півдні країни. Чисельність — 500-3000 пар. | |||
Серпокрилець чорний | Apus apus | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться повсюдно: один з найчисленніших видів птахів великих міст; трапляється і в сільській місцевості та подекуди у відносно дикій природі; може заселяти дупла. |
Ряд Зозулеподібні (Cuculiformes)
Зозулі — птахи невеликого розміру зі струнким тілом, довгим хвостом й міцними ногами. Серед зозуль поширений гніздовий паразитизм. Відомо 149 видів, з них в Україні — 3 види.
Родина Зозулеві (Cuculidae)
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Зозулеподібні (Cuculiformes) | ||||||
Родина: Зозулеві (Cuculidae) | ||||||
Зозуля чубата | Clamator glandarius | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний залітний птах. Відомо 4 реєстрації: птахів спостерігали на о. Зміїному та Арабатській стрілці (Херсонщина). | |||
Зозуля звичайна | Cuculus canorus | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території. | |||
Зозуля глуха | Coccyzus saturatus | ( Blyth, 1843) | Рідкісний залітний птах. Відомо про 2 реєстрації на території Кримського півострова: 20 липня 1902 р. біля Феодосії та 17 серпня 1976 р. в околицях Ялти. |
Ряд Журавлеподібні (Gruiformes)
Журавлеподібні — різноманітні за розмірами, зовнішнім виглядом, особливостями будови і способом життя птахи. Переважно болотяні й наземні, рідше ті, що гніздяться на деревах. Відомо приблизно 190 видів, з яких у фауні України представлені 11 видів.
Родина Пастушкові (Rallidae)
Пастушкові — невеликі птахи з коротким або дещо видовженим дзьобом. Шия і хвіст короткі, ноги середньої довжини, з довгими пальцями. Заселяють зволожені місцевості з густою рослинністю. Гніздяться окремими парами або невеликими групами з кількох пар. Відомо 142 види, що поширені майже космополітно; в Україні зареєстровано 8 видів.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes) | ||||||
Родина: Пастушкові (Rallidae) | ||||||
Пастушок водяний | Rallus aquaticus | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь; регулярно зимує в деяких районах півдня, іноді на водоймах решти території країни. У Криму вперше на гніздуванні виявлений 1970 р. (оз. Донузлав). | |||
Деркач лучний | Crex crex | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території країни, крім високогір'я та деяких приморських районів; мігрує скрізь. | |||
Погонич звичайний | Porzana porzana | ( Linnaeus, 1766) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір; під час міграцій може траплятися скрізь. | |||
Погонич малий | Porzana parva | ( Scopoli, 1769) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться на всій території, крім гір. Чисельність оцінюють в 26-43 тис. пар. Під час міграцій може траплятися скрізь. | |||
Погонич-крихітка | Porzana pusilla | ( Pallas, 1776) | Залітний, можливе гніздування. Може траплятись переважно в межах Закарпаття. | |||
Султанка пурпурова | Porphyrio porphyrio | ( Linnaeus, 1766) | Рідкісний залітний вид південних регіонів; спостерігали в плавнях Дніпра і Дністра, а також на Сиваші. У 1971 р. трьох самців здобуто в Чернівецькій області. | |||
Курочка водяна | Gallinula chloropus | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться скрізь, крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує в південних регіонах та на Закарпатській рівнині, інколи трапляється взимку на водоймах в глибині суходолу. | |||
Лиска звичайна | Fulica atra | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на всій території, крім Карпат; мігрує скрізь; регулярно зимує на Закарпатті та на півдні країни, трапляється взимку на водоймах решти території. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Журавлеві (Gruidae)
Журавлеві — птахи великих розмірів із довгими шиєю, ногами і дзьобом. Журавлям властива шлюбна поведінка (токування) у формі своєрідного «танцю». Дуже обережні птахи; на дерева не сідають. Під час перельотів летять зграями, утворюючи зазвичай кут, або «ключ». Звуки — голосне різноманітне курликання. Заселяють багаті на рослинність болотисті місцевості або степи. Гніздяться окремими парами. Відомо 15 видів; в Україні — 3 види.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Журавлеподібні (Gruiformes) | ||||||
Родина: Журавлеві (Gruidae) | ||||||
Журавель білий | Grus leucogeranus | Pallas, 1773 | Рідкісний залітний. Відомі випадки виявлення на півдні та сході України, а також в Криму. | |||
Журавель сірий | Grus grus | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Поліссі, заболочених площах долин річок Лівобережного Лісостепу. Під час міграцій може бути виявлений повсюдно. Взимку трапляється в Присивашші. | |||
Журавель степовий | Anthropoides virgo | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться на півдні та південному сході степової зони: в Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях і Криму. Чисельність в гніздовий період 600—700 особин (200—250 гніздових пар), у передміграційний період — до 1 тис. особин. |
Ряд Дрохвоподібні (Otidiformes)
Дрохви — птахи середніх та великих розмірів з довгими ногами й шиєю. На ногах по три пальці. Заселяють відкриті простори. Відомо 26 видів; в Україні трапляються 3 види.
Родина Дрохвові (Otididae)
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Дрохвоподібні (Otidiformes) | ||||||
Родина: Дрохвові (Otididae) | ||||||
Хохітва | Tetrax tetrax | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний осілий, кочовий, перелітний вид. Гніздиться і регулярно зимує на Керченському півострові; в періоди міграцій і взимку трапляється в інших районах півдня; під час зальотів може бути виявлений на решті території країни. Мігрує та зимує у Присивашші, степовому Криму, північно-західному Приазов'ї. Чисельність у гніздовий період не перевищує 30-50 особин, взимку — до 70-80 особин. | |||
Дрохва євразійська | Otis tarda | Linnaeus, 1758 | Осілий, кочовий, перелітний. Гніздиться на півдні степової смуги. Регулярно зимує на півдні, в м'які зими окремі особини трапляються на Лівобережжі, включно з Кримом; скупчення виявлено в Херсонській і Запорізькій областях, на Керченському півострові. Чисельність в гніздовий період становить до 850 особин, взимку — до 12,4 тис. особин. | |||
Джек західний | Chlamydotis undulata | ( Jacquin, 1784) | Рідкісний, залітний. Спостерігали 5 разів на початку XX ст. на сході України. |
Ряд Гагароподібні (Gaviiformes)
Гагари — водоплавні птахи середніх і великих розмірів, з валькуватим тілом і досить довгою шиєю. Забарвлення верху темно-буре або чорне, низ світлий. Добре плавають і пірнають, злітають тільки з води, по суші пересуваються погано. Поширені у багатьох районах Північної Америки та Північної Євразії. Відомо 5 видів, з яких 4 види зареєстровано в Україні. Один з видів досить часто трапляється на прольоті та зимівлі.
Родина Гагарові (Gaviidae)
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Гагароподібні (Gaviiformes) | ||||||
Родина: Гагарові (Gaviidae) | ||||||
Гагара червоношия | Gavia stellata | ( , 1763) | Рідкісний пролітний і зимуючий вид. Під час міграції може траплятися на водоймах по всій країні. Окремі птахи періодично зимують на узбережжі Чорного моря, включно з прибережними акваторіями Криму. Відомі випадки зимових виявлень птахів у Закарпатській області. | |||
Гагара чорношия | Gavia arctica | ( Linnaeus, 1758) | Пролітний і зимуючий вид. Трапляється по всій країні під час весняних (менше) і осінніх (більше) міграцій. У невеликій кількості ці гагари зимують біля берегів Чорного і Азовського морів, а в теплі зими — на незамерзлих ділянках у пониззях Дністра, Прута, Серету, Тиси. Іноді поодинокі птахи залітають на внутрішні водойми і гірські річки Криму. Невелика кількість літуючих птахів трапляється на затоках Чорного моря і водоймах всередині країни. | |||
Гагара полярна | Gavia immer | ( Brünnich, 1764) | Рідкісний залітний. Відомі поодинокі випадки зальотів мігруючих птахів у західні області України. Із середини XX ст. в Україні не траплявся. | |||
Гагара білодзьоба | Gavia adamsii | ( G. R. Gray, 1859) | Рідкісний залітний. Про зальоти у західні області писав Володимир Дзедушицький (1880, 1895). Зареєстрований на Тернопільщині. Із середини XX ст. в Україні не траплявся. |
Ряд Буревісникоподібні (Procellariiformes)
Буревісникоподібні — морські птахи від невеликих до значних розмірів. З сушею пов'язані тільки у період розмноження, у позагніздовий період тримаються над морськими і океанічними акваторіями. Відомо 144 види, з яких в Україні зареєстровано 4 види.
Родина Качуркові (Hydrobatidae)
Качуркові — невеликі морські птахи. Політ швидкий, маневровий, пурхаючий; зазвичай літають над поверхнею води. Родина включає 18 видів, в Україні — 1 вид.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes) | ||||||
Родина: Качуркові (Hydrobatidae) | ||||||
Качурка морська | Hydrobates pelagicus | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний залітний, зареєстрований на Азовському морі. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Буревісникові (Procellariidae)
Буревісникові — птахи середніх розмірів. Добре літають, тримаються біля берегів та над поверхнею морів. Родина включає 95 видів, в Україні — 3 види.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Буревісникоподібні (Procellariiformes) | ||||||
Родина: Буревісникові (Procellariidae) | ||||||
Буревісник кочівний* | Fulmarus glacialis | ( Linnaeus, 1761) | Рідкісний залітний, зареєстрований на Дністрі. | |||
Буревісник середземноморський* | Calonectris diomedea | ( Scopoli, 1769) | Рідкісний залітний. Спостерігали 1998 р. в акваторії Чорного моря біля Ялти і Алупки, зграї приблизно з 90 і 180 птахів. | |||
Буревісник малий | Puffinus yelkouan | ( Acerbi, 1827) | Звичайний кочовий птах на Чорному морі. Скупчення цих птахів регулярно реєструють у двох районах: за 50—60 км від берега поблизу мисів Чауда та Меганом і в північно-західній частині Чорного моря — від мису Тарханкут до гирла Дунаю. Влітку залітає також на Азовське море. |
Ряд Лелекоподібні (Ciconiiformes)
Лелеки — птахи великих розмірів, з довгими ногами, шиєю і дзьобом, добре ширяють. У забарвленні оперення домінують чорні і білі кольори. Заселяють зволожені місцевості, лісові масиви, можуть траплятися на відкритих просторах, орних землях. Деякі види синантропні. Гніздяться на деревах, скелях окремими парами, зрідка — невеликими групами. Зоофаги. Відомо 20 видів; з них в Україні зустрічаються 2 види.
Родина Лелекові (Ciconiidae)
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Лелекоподібні (Ciconiiformes) | ||||||
Родина: Лелекові (Ciconiidae) | ||||||
Лелека чорний | Ciconia nigra | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний. Поширений на Поліссі, в Карпатському регіоні та місцями в Лісостепу. Під час міграції трапляється на всій території. В Україні чисельність досягає 400—450 пар. | |||
Лелека білий | Ciconia ciconia | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться майже на всій території, крім високогір'я Карпат, крайніх південно-східних районів і Криму. Зареєстровані окремі випадки успішної зимівлі. Під час міграції може траплятися скрізь. |
Ряд Пеліканоподібні (Pelecaniformes)
Пеліканоподібні — середніх або великих розмірів прибережні та морські птахи. Доволі різноманітні за зовнішнім виглядом. Дзьоб довгий, конусоподібний або дуже великий і широкий. Шия довга, ноги у багатьох видів також видовжені. Добре літають і плавають. Живляться рибою, чатуючи на неї над поверхнею води або виловлюючи її способом заганяння. Відомо 109 видів, з яких 13 видів трапляються в Україні.
Родина Ібісові (Threskiornitidae)
Ібісові — птахи середніх і великих розмірів. Оперення від білого до темно-бурого. Заселяють різноманітні зволожені місцевості. Гніздяться колоніями. Моногами. Нагніздні. Зоофаги. Відомо 35 видів; в Україні — 2 види.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Пеліканоподібні (Ciconiiformes) | ||||||
Родина: Ібісові (Threskiornithidae) | ||||||
Косар білий | Platalea leucorodia | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний. Головна популяція виду зосереджена вздовж чорноморського узбережжя, в пониззях Дунаю і Дністра, а також в Присивашші та Каркінітській затоці; трапляється на Закарпатті та в інших регіонах — Кіровоградській, Черкаській, Дніпропетровській, Львівській областях. Станом на 2009 р., в Україні гніздилося 200—250 пар. | |||
Коровайка бура | Plegadis falcinellus | ( Linnaeus, 1766) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться на озерах та лиманах півдня України: Кугурлуй, Картал, Китай, о. Малий Татару, а також у дельтах Дунаю, Дністра і Дніпра, верхів'ях Тилігульського лиману, заводях Інгулу, на Лебединих островах, Сиваші, в дельті річки Молочної. Станом на 2009 р., в Україні гніздилося 1,5—2 тис. пар. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Чаплеві (Ardeidae)
Чаплеві — птахи середніх і великих розмірів. Дзьоб довгий, конусоподібний; хвіст короткий. Ноги довгі, у польоті виступають за хвостом. Шия у польоті зігнута, голова лежать біля її основи. Заселяють прісні водойми та морське узбережжя, в позагніздовий період трапляються на відкритих просторах, орних землях. Гніздяться на деревах, кущах, в очереті, нерідко колоніями. Зоофаги, часто рибоїдні. Відомо 64 види, з яких в Україні трапляються 9 видів.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes) | ||||||
Родина: Чаплеві (Ardeidae) | ||||||
Бугай водяний | Botaurus stellaris | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться та мігрує по всій країні, крім гір. Зимує переважно на півдні, може траплятись взимку на водоймах материкової частини території. | |||
Бугайчик звичайний | Ixobrychus minutus | ( Linnaeus, 1766) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться по всій території країни, крім гір та суходолу в степовій смузі. Мігрує скрізь. | |||
Квак звичайний | Nycticorax nycticorax | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться в лісостеповій і степовій смугах; в періоди міграцій може траплятися скрізь. Зрідка зимує в пониззях Дунаю та Дністра, з 1980 р. у степовому Криму, на Керченському півострові (Казантипська затока). | |||
Чапля жовта | Ardeola ralloides | ( Scopoli, 1769) | Гніздовий і перелітний. Гніздиться в пониззях Дунаю, Дністра і Дніпра, в Криму (Лебедині острови, Східний Сиваш), на півдні Запорізької області (заплава річки Молочної).. Під час міграцій трапляється майже на всіх водоймах півдня країни. | |||
Чапля єгипетська | Bubulcus ibis | ( Linnaeus, 1758) | Рідкісний гніздовий, перелітний. Окремі випадки гніздування зареєстровано в Криму. Під час міграцій може траплятися в Північному Причорномор'ї. | |||
Чапля сіра | Ardea cinerea | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на більшій частині території України. Зимує на Закарпатті, в Придунав'ї та на півдні Криму; іноді на інших ділянках морського узбережжя і на незамерзлих водоймах в глибині материкової частини країни. | |||
Чапля руда | Ardea purpurea | Linnaeus, 1766 | Гніздовий, перелітний. Гніздиться в степовій і лісостеповій смугах; під час міграції може траплятись скрізь. У Криму гніздиться на Сиваші, у Каркінітській затоці, на деяких внутрішніх водоймах Західного Криму і Керченського півострова. | |||
Чепура велика | Ardea alba | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Поширений на більшій частині території України, за винятком Карпат, Закарпаття, більшої частини Полісся. У Криму трапляється на Сиваші, Лебединих островах, Керченському півострові. | |||
Чепура мала | Egretta garzetta | ( Linnaeus, 1766) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на півдні країни, в басейнах Дніпра, Дністра та Сіверського Дінця. Зрідка зимує в Придунав'ї та Криму (Сиваш, Каркінітська затока, Перекопський перешийок). |
До списку родин • до списку рядів
Родина Пеліканові (Pelecanidae)
Пеліканові — великі водоплавні птахи. Шия довга; дзьоб дуже великий, плоский і широкий, з гачком на кінці, під дзьобом є еластичний шкірний мішок. Добре літають і плавають, але не пірнають. Заселяють внутрішні водойми, дельти річок, морське узбережжя. Гніздяться колоніями. Живляться рибою, полюючи на неї на поверхні. Відомо 8 видів, з яких в Україні трапляються 2 види. Потребують охорони; занесені до Червоної книги України.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Пеліканоподібні (Pelecaniformes) | ||||||
Родина: Пеліканові (Pelecanidae) | ||||||
Пелікан кучерявий | Pelecanus crispus | Bruch, 1832 | Гніздовий і перелітний вид, іноді літує. Трапляється в Придунайському і приморських регіонах. Іноді гніздиться на придунайських озерах Кугурлуй та Картал, під час міграцій його зрідка спостерігають на морському узбережжі. У 2000 р. була невдала спроба розмноження в Дунайському біосферному заповіднику. З 2009 р. почав гніздитися на Азовському узбережжі (Крива коса). У Криму кочівний і вкрай рідкісний птах на зимівлі, траплявся в Каркінітській затоці. | |||
Пелікан рожевий | Pelecanus onocrotalus | Linnaeus, 1832 | Гніздовий, перелітний, літуючий. Гніздиться виключно на узбережжі Чорного моря — у Чорноморському заповіднику та на Лебединих островах у Криму. В Азово-Чорноморському регіоні влітку трапляються великі кочові зграї. Поодинокі особини або невеликі групи інколи залітають в материкову частину України. |
Ряд Сулоподібні (Suliformes)
Сулоподібні — водоплавні, переважно морські, птахи середніх розмірів. Добре плавають і пірнають. Гніздяться колоніями, інколи доволі великими, на узбережжях морів, островах річок. Живляться рибою. Ряд складається з 4 родин та 54 видів; в Україні поширені 3 види.
Родина Бакланові (Phalacrocoracidae)
Бакланові — водоплавні птахи, розміром з гуску або менші, дещо нагадують гагар. Забарвлення чорне, із зеленим блиском на спині. Тримаються зграями. При плаванні глибоко занурюють тіло у воду, у повітря піднімаються важко, після розбігу. Досить мовчазні. Заселяють прісні водойми та морське узбережжя. Гніздяться колоніями на скелях, деревах, у заростях очерету і на землі. Відомо 35 видів; в Україні — 3 види.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сулоподібні (Suliformes) | ||||||
Родина: Бакланові (Phalacrocoracidae) | ||||||
Баклан малий | Phalacrocorax pygmaeus | ( Pallas, 1773) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться і зимує на Азово-Чорноморському узбережжі, переважно в дельтах Дунаю, Дністра і Дніпра, а також на Східному Сиваші. Невеликі колонії є в інших місцях півдня країни. Гніздова популяція на початку ХХІ ст. становила приблизно 2 тис. пар. | |||
Баклан чубатий | Phalacrocorax aristotelis | ( Linnaeus, 1761) | Осілий, кочовий. Гніздиться на узбережжі Криму (півострів Тарханкут, південне узбережжя, південь Керченського півострова), приблизно 850—900 пар. Трапляється на о. Зміїному. | |||
Баклан великий | Phalacrocorax carbo | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний, зимуючий. Гніздиться на Дунаї, Дніпрі, Дністрі, морському узбережжі, а також в окремих районах заходу країни. У Криму гніздиться на Сиваші, Лебединих островах і Керченському півострові. На Арабатській стрілці розташована найбільша колонія виду в Європі — 14 тис. пар. Під час міграцій може траплятися на більшій частині території країни. Зимує біля морського узбережжя, а також на незамерзлих водоймах материкової частини країни. |
Ряд Сивкоподібні (Charadriiformes)
Сивкоподібні — один з найбільших рядів водяних і коловодних птахів, поширених у всьому світі, які значно відрізняються як за морфологією, так і поведінковими особливостями. Відомо 343 види, з яких 78 видів трапляються в Україні.
Родина Лежневі (Burhinidae)
Лежневі — птахи середніх розмірів. Дзьоб видовжений, міцний, загострений; ноги міцні . Заднього пальця на нозі немає. Заселяють посушливі відкриті місцевості, піщані ділянки в заплавах річок. Зоофаги. Відомо 10 видів; в Україні — 1 вид.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Лежневі (Burhinidae) | ||||||
Лежень степовий | Burhinus oedicnemus | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться переважно в сухостеповій підзоні Степу. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Куликосорокові (Haematopodidae)
Кулики-сороки — птахи малих і середніх розмірів, з довгим, рівним, сплощеним з боків дзьобом та міцними ногами. Заднього пальця на нозі немає. Заселяють пляжі великих річок, озер та морського узбережжя. Зоофаги. Відомий 1 рід з 9 видами; в Україні — 1 вид.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Куликосорокові (Haematopodidae) | ||||||
Кулик-сорока євразійський | Haematopus ostralegus | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Гніздиться на Азово-Чорноморському узбережжі, в долинах Дніпра, Десни і Прип'яті. Чисельність — приблизно 650—800 пар. Інколи у невеликій кількості зимує на півдні країни. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Чоботарові (Recurvirostridae)
Чоботарові — птахи середніх розмірів, з довгим, рівним або загнутим догори дзьобом. Ноги довгі й тонкі. Задній палець на нозі або дуже малий, або його немає. Заселяють зволожені місцевості. Зоофаги. Відомо 7 видів; в Україні — 2 види.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Чоботарові (Recurvirostridae) | ||||||
Чоботар синьоногий | Recurvirostra avosetta | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий. Звичайний птах узбережжя Чорного й Азовського морів: від Дунаю до Східного Приазов'я. Гніздування трапляється також в інших регіонах. Чисельність — 5—7 тис. пар. Іноді зимує в південних районах. | |||
Кулик-довгоніг чорнокрилий | Himantopus himantopus | ( Linnaeus, 1758) | Гніздовий, перелітний. Гніздиться біля Чорного й Азовського морів, на сході країни. Випадки гніздування зареєстровані також в інших регіонах. Чисельність — приблизно 8,5—10 тис. особин. У періоди міграції може траплятися на більшій частині території країни. |
До списку родин • до списку рядів
Родина Сивкові (Charadriidae)
Сивкові — дрібні й середніх розмірів прибережні птахи. Дзьоб видовжений. Крила відносно довгі, загострені. Заселяють зволожені місцевості. Зоофаги. Відомо 71 вид; в Україні трапляються 13 видів.
Українська назва | Латинська назва | Автор таксона | Статус МСОП | Статус і поширення в Україні | Ілюстрація | |
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes) | ||||||
Родина: Сивкові (Charadriidae) | ||||||
Сивка морська | Pluvialis squatarola | ( Linnaeus, 1758) | Пролітний, зрідка зимуючий. Мігрує скрізь; інколи зимує в Придунайському регіоні і на водоймах степового Криму. Полюбляє зволожені місцевості. | |||
Сивка звичайна | Pluvialis apricaria | ( Linnaeus, 1758) | Пролітний. Трапляється по всій країні, тримається на перелогах і полях по берегах водойм. | |||
Сивка бурокрила | Pluvialis fulva | J.F. Gmelin, 1789 | Рідкісний залітний. Зареєстрований в приморському регіоні. | |||
Хрустан євразійський | Charadrius morinellus | Linnaeus, 1758 | Пролітний птах, що може траплятися повсюдно на солонцях, полях і вигонах. У Криму інколи зимує в степовій зоні, під час міграцій перетинає Кримські гори. | |||
Пісочник великий | Charadrius hiaticula | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний. Під час міграцій може траплятися скрізь по піщаних берегах річок і морів, на косах і мілинах. Гніздиться на заході на кордоні з Білоруссю, на гніздуванні виявлений з 1995 р. Чисельність — 12-15 пар (2006 р.). | |||
Пісочник малий | Charadrius dubius | Scopoli, 1786 | Гніздовий, перелітний. Гніздиться біля водойм на всій території, крім високогір'я; під час міграцій може траплятися скрізь. | |||
Пісочник морський | Charadrius alexandrinus | Linnaeus, 1758 | Гніздовий, перелітний. Трапляється на піщаному узбережжі Чорного і Азовського морів, берегах солоних водойм (Сиваш), у Дніпропетровській області. Чисельність на гніздуванні — 1,7—2,1 тис. особин. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Spisok ptahiv fauni Ukrayini skladayetsya z 433 vidiv yaki nini traplyayutsya abo traplyalisya na teritoriyi krayini protyagom ostannih 150 180 rokiv Ornitofauna Ukrayini Teritoriya Ukrayini na karti YevropiBioregionFaunistichne carstvoArktogeyaBiogeografichnij ekoregionPalearktikaEkozonaPalearktikaMiscevistKontinentYevropaKrayinaUkrayinaFauna vishogo ranguZa geografiyeyuPtahi YevropiZa sistematikoyuornitofaunaZa ekologiyeyumorska fauna suhodilna faunaZa biogeografiyeyuPeriod isnuvannyaGeologichnij vikOsoblivostiVidovij obsyag433Rodovij obsyag208 Sered ornitofauni Ukrayini 3 vidi ye introdukovanimi gnizdovimi abo jmovirno gnizdovimi 286 prolitnimi 43 zimuyuchimi 187 zalitnimi 112 Kilkist vidiv ptahiv u fauni bud yakogo regionu zokrema j Ukrayini zalezhit vid dvoh chinnikiv viznannya dostovirnosti viyavlen okremih ridkisnih vidiv u minulomu a takozh vid zastosuvannya pevnogo sistematichnogo pidhodu u riznih klasifikacijnih sistemah odin i toj samij takson mozhe mati status vidu abo pidvidu Perelik i sistematichnij poryadok vidiv navedeno za klasifikaciyeyu vikoristanoyu u vidanni Handbook of the Birds of the World elektronna versiya stanom na veresen 2019 r Ukrayinski nazvi ptahiv podano za pracyami G V Fesenka ta A A Bokoteya 2007 a takozh G V Fesenka 2018 Perelik skladeno na osnovi praci G V Fesenka ta A A Bokoteya 2007 v yakij navedeno 424 vidi i publikaciyi V M Grishenka 2004 v yakij zgadano 423 vidi Krim togo jogo dopovneno za danimi pro reyestraciyi novih vidiv kotri opublikovano piznishe Do skladu ornitofauni Ukrayini ne vklyucheno deyaki vidi shodo yakih ne dostatno danih zavdyaki yakim mozhna bulo b vpevnitisya v dostovirnosti viznachennya ptahiv vidsutni opudala foto abo detalni opisi obstavin reyestraciyi neperekonlivim ye viznachennya shuliki chornoplechogo Elanus caeruleus yakogo nachebto sposterigali v Zahidnij Ukrayini yastruba turkestanskogo Accipiter badius yakij mozhlivo trapivsya v Hersonskij oblasti galki chervonodzoboyi Pyrrhocorax pyrrhocorax yaku jmovirno zareyestruvali v Doneckij oblasti Do pereliku takozh ne vklyucheno vidi yaki ne ye harakternimi dlya fauni Yevropi yih chasto utrimuyut v nevoli tomu isnuye velika jmovirnist viyavlennya u dovkilli okremih osobin sho vtekli z volyeriv Do takih vidiv nalezhat svish chilijskij Anas sibilatrix sho trapivsya v Ivano Frankivskij oblasti Tadorna cana na Zakarpatti guska yegipetska Alopochen aegyptiacus mandarinka Aix galericulata kachka karolinska Aix sponsa lebid chornij Cygnus atratus ta deyaki inshi Ostannij vid V M Grishenko proponuye vklyuchati do spisku ornitofauni Ukrayini na osnovi yedinogo vipadku gnizduvannya zmishanoyi pari samec chornogo lebedya ta samka lebedya shipuna v 1994 r u Kirovogradskij oblasti Prote G V Fesenko ta I V Shidlovskij vvazhayut take vklyuchennya bezpidstavnim oskilki narazi vidsutni povidomlennya pro viniknennya naturalizovanoyi populyaciyi cogo vidu v kontinentalnij chastini Yevropi U pereliku nemaye takih form ptahiv yaki traplyayutsya v Ukrayini prote za klasifikaciyeyu prijnyatoyu u Handbook of the Birds of the World voni mayut status pidvidiv Zokrema ce Larus heuglini ye pidvidom martina chornokrilogo Larus fuscus trav yanka yevropejska Saxicola rubicola i trav yanka biloshiya Saxicola maurus ye pidvidami trav yanki chornogolovoyi Saxicola torquata pliska chornogolova Motacilla feldegg i Motacilla lutea ye pidvidami pliski zhovtoyi Motacilla flava chechitka bila Acanthis hornemanni ye pidvidom chechitki zvichajnoyi Acanthis flammea Do pereliku ne vklyucheno Lanius pallidirostris yakogo sposterigali na pivdni Ukrayini prote takij vid za zgadanoyu sistematikoyu ne vidilyayut Vinyatok zrobleno lishe dlya siroyi voroni Corvus cornix yaku v anglomovnomu vidanni vvazhayut pidvidom voroni chornoyi Corvus corone ci taksoni podano v ranzi okremih vidiv dlya uniknennya mozhlivoyi plutanini shodo yihnogo statusu v Ukrayini Status ta informaciyu pro poshirennya vidiv podano za pracyami G V Fesenka ta A A Bokoteya 2002 2007 yaksho ne vkazano inshih dzherel Poyasnennya do tabliciVidi kotri poznacheno vklyucheno do spisku fauni Ukrayini na osnovi lishe zgaduvannya v literaturi pro yih reyestraciyu ale opudala abo chitkoyi fotografiyi viyavlenogo ptaha v muzejnih fondah abo bud yakih fototek nemaye Avtor taksona Prizvishe avtora taksona podano latiniceyu povnistyu chi ustalenim skorochennyam z giperposilannyam na biografichnu stattyu Rik naukovogo opisu cherez komu Avtorstvo v duzhkah oznachaye sho vid buv perenesenij do inshogo rodu v porivnyanni z pervinnim opisom Prirodoohoronnij status Takim kolorom poznacheni vidi ptahiv sho perebuvayut pid derzhavnoyu ohoronoyu na teritoriyi Ukrayini j vklyucheni do spiskiv tretogo vidannya Chervonoyi knigi Ukrayini 2009 rik Tegi sho vikoristovuyutsya dlya vidilennya ohoronnogo statusu kozhnogo vidu za ocinkami MSOP Extinct ZniklijExtinct in the Wild Zniklij u dikij prirodiCritically Endangered Perebuvaye pid kritichnoyu zagrozoyuEndangered Perebuvaye pid zagrozoyuVulnerable UrazlivijNear Threatened Blizkij do zagrozlivogo stanuLeast Concern U najmenshij zagroziData Deficient Vidomosti nedostatniNot Evaluated Vidi z nedoslidzhenim statusomStatus nalezhnosti do fauni Vidi ptahiv sho traplyayutsya v mezhah Ukrayini za harakterom perebuvannya podileni na kilka grup Osilij vid yakij cilij rik trimayetsya pevnoyi nevelikoyi teritoriyi i za yiyi mezhi ne peremishuyetsya Do ciyeyi grupi takozh nalezhat sinantropi vidi yaki oselyayutsya poblizu lyudej i tak chi inakshe zalezhat vid nih Gnizdovij vid iz dovedenim gnizduvannyam u mezhah teritoriyi krayini Dlya takih vidiv zareyestrovano perebuvannya v gnizdovih biotopah u period rozmnozhennya viyavleno gnizda ptashenyata sposterigali budivnictvo gnizd vigodovuvannya ptashenyat ta inshi elementi gnizdovoyi povedinki Jmovirno gnizdovij vid yakij traplyayetsya protyagom gnizdovogo periodu v pridatnih dlya gnizduvannya biotopah odnak jogo gnizduvannya na teritoriyi krayini ne pidtverdzheno Kochovij vid sho poza sezonom rozmnozhennya postijno peremishuyetsya v poshukah kormu Taki peremishennya vidbuvayutsya v riznih napryamkah i cilkom zalezhat vid dostupnosti kormovoyi bazi ta pogodnih umov Perelitnij zdijsnyuye regulyarni sezonni peremishennya mizh miscyami gnizduvannya v Ukrayini ta zimivli zokrema j za mezhami krayini v pevnomu generalnomu napryamku Chasto perelit vidbuvayetsya iz zupinkami dlya vidpochinku i zhivlennya Zimuyuchij osilij abo takij sho prilitaye na zimivlyu vid ptahiv Prolitnij vid sho z yavlyayetsya v mezhah Ukrayini tilki pid chas sezonnih migracij zdebilshogo pid chas zupinok na prolitnomu shlyahu dlya vidpochinku ta zhivlennya Zalitnij vid yakij vipadkovo opinivsya na teritoriyi Ukrayini z yakihos prichin shlyahi migraciyi j miscya gnizduvannya yakih roztashovani daleko za mezhami Ukrayini chasto za kilka tisyach kilometriv vid yihnogo zvichnogo gnizdovogo chi zimovogo arealu Najchastishe zaloti vidbuvayutsya pid chas osinnih abo vesnyanih migracij Lituyuchij vid yakij ne rozmnozhuyetsya v mezhah teritoriyi Ukrayini ale regulyarno traplyayetsya v litnij period zatrimuyetsya na shlyahah prolotu za mezhami svogo gnizdovogo arealu Introdukovanij vid yakij buv zavezenij lyudinoyu i utvoriv stijki gnizdovi ugrupovannya v miscyah zavezennya ZmistKuropodibni Gusepodibni Pirnikozopodibni Flamingopodibni Golubopodibni Ryabkopodibni Drimlyugopodibni Zozulepodibni Zhuravlepodibni Gagaropodibni Burevisnikopodibni Lelekopodibni Pelikanopodibni Sulopodibni Sivkopodibni Sovopodibni Yastrubopodibni Gomrajopodibni Sivorakshopodibni Dyatlopodibni Sokolopodibni Papugopodibni GorobcepodibniRyad Kuropodibni Galliformes Kuropodibni shiroko poshirenij ryad ptahiv Mayut micni lapi pristosovani dlya shvidkogo bigu i rittya zemli Litati vmiyut ne vsi vidi ta v krashomu vipadku lishe na neveliki vidstani Vidomo blizko 250 vidiv z yakih u fauni Ukrayini zareyestrovano 9 vidiv Rodina Fazanovi Phasianidae Fazanovi ptahi dribnih serednih i velikih rozmiriv Krila shiroki korotki Hvist riznoyi dovzhini Nogi micni z tupimi kigtyami pristosovani do kopannya zadnij palec na nozi rozmishenij na vishomu rivni nizh inshi Zaselyayut vidkriti prostori skeli j polonini v gorah Gnizdyatsya na zemli Evrifagi Vidomo 187 vidiv v Ukrayini 9 vidiv Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Perepilka zvichajna Coturnix coturnix Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij Gnizditsya majzhe na vsij teritoriyi krim Karpat i lisovih masiviv Polissya Populyaciya stanovit 100 160 tis osobin Migruye skriz Vzimku inodi traplyayetsya na pivdni krayini source source Keklik kremovogorlij Alectoris chukar J E Gray 1830 Introdukovanij u Krimskih gorah Osilij traplyayetsya vid Sevastopolya do Feodosiyi Vpershe vid zavezli do Krimu na pochatku XIX st ale ptahi buli povnistyu znisheni brakonyerami U 1947 r 29 keklikiv vipustili u rajoni Alushti nastupnogo roku she 188 osobin Ostannij raz keklikiv zavozili do mislivskih gospodarstv u 1959 1960 rokah i voseni 1961 r Fazan zvichajnij Phasianus colchicus Linnaeus 1758 Introdukovanij osilij vid Poshirenij u stepovij ta lisostepovij zonah u Zakarpatti j Volinskij oblasti source source Kuripka sira Perdix perdix Linnaeus 1758 Osilij ptah majzhe na usij teritoriyi krayini krim Karpat i sucilnih lisovih masiviv Polissya inshi movi Perdix dauurica Pallas 1811 Introdukovanij vid Sproba introdukciyi vidu vipusheno 100 ptahiv u 1950 r na teritoriyi Kiyivskoyi oblasti viyavilasya nevdaloyu Neveliki populyaciyi isnuvali kilka rokiv ale piznishe znikli Nevdaloyu bula i sproba introdukciyi 1959 r v Bilogirskomu rajoni Krimu Oryabok lisovij Tetrastes bonasia Linnaeus 1758 Osilij Poshirenij na Polissi vklyuchno z Roztochchyam i v Karpatah Chiselnist v Ukrayini za ostanni desyatilittya duzhe skorotilasya z 38 42 tis na pochatku 1970 h do priblizno 22 tis osobin na kinec pershogo desyatirichchya 2000 h Kuripka bila Lagopus lagopus Linnaeus 1758 Ridkisnij zalitnij Do XIX st gnizdivsya a teper zalitaye v pivnichni rajoni Sumskoyi Chernigivskoyi ta Zhitomirskoyi oblastej U goloceni traplyavsya v lisostepu stepu Karpati ta Krimu Glushec bilodzobij Tetrao urogallus Linnaeus 1758 Osilij Poshirenij na Polissi ta v Karpatah Chiselnist v Ukrayini za ostanni desyatilittya duzhe skorotilasya i stanovit priblizno 3 tis osobin Teteruk yevrazijskij Tetrao tetrix Linnaeus 1758 Osilij Poshirenij na Polissi vklyuchno z Roztochchyam v Karpatah ta na pivnochi lisostepovoyi smugi Chiselnist v Ukrayini za ostanni desyatilittya duzhe skorotilasya z 66 5 tis na pochatku 1970 h do priblizno 13 tis osobin na kinec pershogo desyatirichchya 2000 h source source Do spisku ryadivRyad Gusepodibni Anseriformes Gusepodibni vodoplavni ptahi serednih i velikih rozmiriv Ryad mistit do 170 vidiv yaki poshireni majzhe na vsih kontinentah z nih na teritoriyi Ukrayini traplyayetsya 39 vidiv usi z rodini Kachkovih Rodina Kachkovi Anatidae Kachkovi vodoplavni ptahi serednih i velikih rozmiriv Mayut peretinchasti lapi pristosovani do vodnogo sposobu zhittya Dzob perevazhno sploshenij shirokij hvist zdebilshogo korotkij Zaselyayut zvolozheni miscevosti ta vidkriti prostori ridshe uzlissya urvisti lesovi beregi vodojm Gnizdyatsya sered bolotyanoyi roslinnosti a takozh u norah i duplah Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Savka bilogolova Oxyura leucocephala Scopoli 1769 Ridkisnij prolitnij ta zimuyuchij Chastishe traplyayetsya u stepovij zoni Zakarpatskij ta Volinskij oblastyah ale perevazhno na vodojmah Krimu U pershij polovini XX st jmovirno gnizdivsya v plavnyah Dnipra mizh Zaporizhzhyam i Nikopolem Lebid shipun Cygnus olor J E Gmelin 1789 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya majzhe na vsij teritoriyi krim gir i Kerchenskogo pivostrova migruye skriz regulyarno zimuye v pivdennih rajonah na reshti teritoriyi za nayavnosti nezamerzlih vodojm Lebid klikun Cygnus cygnus Linnaeus 1758 Gnizdovij prolitnij zimuyuchij Gnizduvannya vidmicheno z 1998 r na teritoriyi Chornobilskoyi zoni vidchuzhennya Prolitnij na vsij teritoriyi regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya zridka na inshih vodojmah source source Lebid malij Cygnus bewickii 1830 Prolitnij zimuyuchij Pid chas migracij traplyayetsya perevazhno vzdovzh Azovo Chornomorskogo uzberezhzhya ta na Dnipri Zimuye na uzberezhzhi Chornogo ta Azovskogo moriv Kazarka chorna Branta bernicla Linnaeus 1758 Ridkisnij zalitnij Perevazhno na vodojmah pivnichno zahidnih ta pivnichnih rajoniv krayini source source Kazarka biloshoka Branta leucopsis 1803 Ridkisnij zalitnij Perevazhno u pivnichno zahidnih i pivnichnih rajonah krayini Kazarka chervonovola Branta ruficollis Pallas 1769 Prolitnij i zimuyuchij perevazhno bilya morskogo uzberezhzhya ta na Sivashi pid chas migracij inkoli traplyayetsya v glibini suhodolu Chastina populyaciyi zalishayetsya na zimivlyu v delti Dunayu Chornomorskomu zapovidniku Krimu na Molochnomu ta Utlyuckomu limanah U rizni roki na teritoriyi Ukrayini zimuye 1 2 14 tis osobin Kazarka kanadska Branta canadensis Linnaeus 1758 Ridkisnij zalitnij Traplyavsya na Shackih ozerah i shodi krayini source source Guska bila Anser caerulescens Linnaeus 1758 Ridkisnij zalitnij Perevazhno u pivnichnomu centralnomu i pivdennomu regionah Guska girska Anser indicus Latham 1790 Ridkisnij zalitnij Zareyestrovano na Odeshini mozhlivo osobini yaki vtekli z nevoli Guska sira Anser anser Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya majzhe na vsij teritoriyi krim Karpat i Krimu migruye skriz zimuye na pivdni Gumennik velikij Anser fabalis Latham 1787 Prolitnij zridka zimuyuchij Traplyayetsya pid chas migracij na vsij teritoriyi ale perevazhno v zahidnih ta pivnichnih oblastyah zimuye na okremih dilyankah chornomorskogo uzberezhzhya zridka vzdovzh zahidnogo berega Azovskogo morya Gumennik korotkodzobij Anser brachyrhynchus Baillon 1834 Ridkisnij zalitnij zareyestrovano na Zakarpatti Guska biloloba Anser albifrons Scopoli 1769 Prolitnij zimuyuchij Prolitnij na vsij teritoriyi zimuye na pivdni krayini source source Guska mala Anser erythropus Linnaeus 1758 Ridkisnij prolitnij ta zimuyuchij Pid chas migracij zridka traplyayetsya po vsij teritoriyi regulyarnishe u Pivnichno zahidnomu Priazov yi de u nevelikij kilkosti mozhe zalishatisya na zimivlyu Zridka zimuye takozh u pivdennij chastini Sivashu Moryanka Clangula hyemalis Linnaeus 1758 Ridkisnij prolitnij ta zimuyuchij Traplyayetsya perevazhno na zahodi krayini ta v primorskih rajonah Puhivka zelenoshiya Somateria mollissima Linnaeus 1758 Osilij kochovij Gnizditsya v rajoni Chornomorskogo biosfernogo zapovidnika i na ostrovi Berezan Chiselnist stanom na 2009 r stanovila 1 2 2 tis par V inshih regionah zalitnij Turpan bilokrilij Melanitta fusca Linnaeus 1758 Ridkisnij prolitnij ta zimuyuchij Na vsij teritoriyi vzimku na Chornomu mori ta Dnipri Singa yevrazijska Melanitta nigra Linnaeus 1758 Ridkisnij zalitnij voseni i vzimku na vodojmah majzhe usiyeyi teritoriyi krim gir Gogol zelenogolovij Bucephala clangula Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya v Zahidnomu Polissi Shacki ozera ta ponizzi Dnipra v period migracij traplyayetsya na vsij teritoriyi regulyarno zimuye vzdovzh morskogo uzberezhzhya na velikih richkah ta inshih vodojmah Kreh malij Mergellus albellus Linnaeus 1758 Prolitnij zimuyuchij Pid chas migracij traplyayetsya na vsij teritoriyi regulyarno zimuye vzdovzh morskogo uzberezhzhya na Dnipri Dunayi ta Siverskomu Dinci inkoli na inshih vodojmah Kreh velikij Mergus merganser Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya v pivnichno zahidnomu Polissi Shacki ozera ta na Zakarpatti U periodi migracij traplyayetsya skriz Regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya ta na vodojmah u glibini suhodolu Kreh serednij Mergus serrator Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na ostrovah i kosah Chornogo i Azovskogo moriv na Lebedinih ostrovah ostrovah Dzharilgackoyi zatoki Obitichnij kosi Pid chas migracij traplyayetsya na vsij teritoriyi regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya inkoli na vodojmah u glibini suhodolu Kamenyarka Histrionicus histrionicus Linnaeus 1758 Ridkisnij zalitnij ptah Samcya sposterigali 12 chervnya 1988 r u Livivskij oblasti Galagaz yevrazijskij Tadorna tadorna Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizdovij na Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi j zalitnij na reshti teritoriyi chiselnist stanovit 1400 1700 par Ogar rudij Tadorna ferruginea Pallas 1764 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na pivnichnomu uzberezhzhi Chornogo ta Azovskogo moriv u Krimu Sivash Kerchenskij pivostriv Centralnomu Pridniprov yi ta Luganskij oblasti Chiselnist ne perevishuye 340 360 par Zalitnij v inshih regionah Zahidna Ukrayina na Dunayi Zimuye na ozerah biosfernogo zapovidnika Askaniya Nova inodi na Azovskomu uzberezhzhi Chern chervonodzoba Netta rufina Pallas 1773 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Ridkisnij gnizdovij ptah primorskih rajoniv Azovo Chornomorskogo regionu a takozh v Rivnenskij oblasti Zalitnij v inshih regionah Gnizdova populyaciya v krayini stanovit 150 550 par i maye tendenciyu do skorochennya Popelyuh zvichajnij Aythya ferina Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na vsij teritoriyi krim gir migruye skriz regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya zridka traplyayetsya vzimku na vodojmah u glibini suhodolu Chern bilooka Aythya nyroca Guldenstadt 1770 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Masovo gnizditsya v Odeskij oblasti ozera Katlabug i Kugurluj Kuchurganskij liman ta Krimu Shidnij Sivash i Karkinitska zatoka na deyakih vodojmah Kerchenskogo pivostrova v inshih regionah gnizdyatsya poodinoki pari Pid chas migracij traplyayetsya na vsij teritoriyi krayini Zimuye bilya morskogo uzberezhzhya Chern chubata Aythya fuligula Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya perevazhno na Polissi migruye skriz regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya ta v ponizzi Dnipra traplyayetsya vzimku i v inshih regionah Chern morska Aythya marila Linnaeus 1761 Prolitnij zimuyuchij Prolitnij na vsij teritoriyi zimuye vzdovzh morskogo uzberezhzhya Chiryanka kvoktun Anas formosa Georgi 1775 Ridkisnij zalitnij z Sibiru zareyestrovano na Dnipri v Kirovogradskij oblasti Chiryanka velika Anas querquedula Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na vsij teritoriyi krayini krim gir ta bilshoyi chastini Krimu migruye skriz inodi zimuye v Pivnichnomu Prichornomor yi ta na nezamerzlih vodojmah u glibini suhodolu Shirokoniska pivnichna Anas clypeata Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na vsij teritoriyi krayini krim Karpat i Krimu migruye skriz zimuye bilya uzberezhzhya moriv ta v ponizzi Dunayu Nerozen Anas strepera Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij Gnizdovij areal mozayichnij ohoplyuye dolini Dnistra Dnipra Prip yati rizke skorochennya chiselnosti deltu Dunayu pivnichne uzberezhzhya Azovskogo ta Chornogo moriv Migruye skriz Inodi zimuye bilya morskogo uzberezhzhya ta na Dnipri Chiselnist v krayini stanovit 650 1400 par Svish yevrazijskij Anas penelope Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na pivnichnomu shodi krayini pid chas migracij traplyayetsya na vsij teritoriyi zimuye u Pivnichno zahidnomu Prichornomor yi na Sivashi v Zahidnomu Priazov yi v inshih miscyah zridka Krizhen zvichajnij Anas platyrhynchos Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Traplyayetsya na vsij teritoriyi krayini Shilohvist pivnichnij Anas acuta Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Zridka gnizditsya na Polissi i v pivnichnih rajonah Lisostepu na ostrovah Chornomorskogo uzberezhzhya reyestruyut poodinoki pari Pid chas migracij traplyayetsya na vsij teritoriyi krayini Zimuye bilya beregiv Pivnichno zahidnogo Prichornomor ya na Sivashi i limanah Priazov ya zridka na vodojmah u glibini suhodolu Chiryanka mala Anas crecca Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya perevazhno na Polissi pid chas migracij traplyayetsya po vsij krayini regulyarno zimuye bilya morskogo uzberezhzhya inkoli trimayetsya vzimku na vodojmah u glibini suhodolu Do spisku ryadivRyad Pirnikozopodibni Podicipediformes Pirniko zi nevelikih i serednih rozmiriv vodoplavni ptahi zovni shozhi na gagar ale menshih rozmiriv U pirniki z kozhen palec maye okremu plavalnu otorochku Nogi rozmisheni daleko pozadu tuluba cherez sho ptahi ye dosit nezgrabnimi na sushi Voni dobre plavayut i pirnayut Zlitayut z vodi vazhko pislya dovgogo rozbigu Zabarvlennya statej odnakove zimove operennya vidriznyayetsya vid shlyubnogo Vidomo 20 vidiv z yakih 5 traplyayutsya v Ukrayini na vodojmah povsyudno inodi zimuyut Rodina Pirniko zovi Podicipedidae Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Pirnikozopodi bni Podicipediformes Rodina Pirnikozovi Podicipedidae Pirnikoza mala Podiceps ruficollis Pallas 1764 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya povsyudno krim Karpat i Krimskih gir migruye skriz Regulyarno zimuye na nezamerzlih vodojmah pivdnya Podillya Prikarpattya ta Zakarpattya Pirnikoza siroshoka Podiceps grisegena Boddaert 1783 Nechislennij gnizdovij perelitnij zimuyuchij Regulyarno zimuye na Chornomu i Azovskomu moryah nezamerzlih limanah Dnistri zridka na vodojmah na Dnipri pid Kiyevom Pirnikoza velika Podiceps cristatus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya povsyudno krim gir migruye skriz Regulyarno zimuye na Chornomu i Azovskomu moryah nezamerzlih limanah v girli Dnistra zridka na Dnipri pid Kiyevom Pirnikoza chervonoshiya Podiceps auritus Linnaeus 1758 Prolitnij zridka zimuyuchij U tepli zimi traplyayetsya na Dnistrovskomu limani i zatokah Chornomorskogo zapovidnika Pirnikoza chornoshiya Podiceps nigricollis C L Brehm 1831 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya po vsij teritoriyi krim Krimu i Karpat Zimuye perevazhno na Chornomu mori Do spisku ryadivRyad Flamingopodibni Phoenicopteriformes Flamingo zgrajni priberezhni ptahi veliki za rozmirami z dovgimi nogami i shiyeyu masivnim i zagnutim donizu dzobom Zaselyayut zvolozheni miscevosti sered vidkritih prostoriv perevazhno u tropikah Gnizdyatsya koloniyami Zhivlyatsya dribnimi molyuskami rakopodibnimi menshoyu miroyu roslinnimi kormami filtruyuchi yih iz mulu U sviti vidomo 6 vidiv flamingo z yakih v Ukrayini traplyayetsya 1 vid Rodina Flamingovi Phoenicopteridae Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Flamingopodibni Phoenicopteriformes Rodina Flamingovi Phoenicopteridae Flamingo rozhevokrilij Phoenicopterus roseus Pallas 1811 Zalitnij v kilkoh oblastyah Ridkisnij gnizdovij na pivdni Ukrayini yedinij vipadok gnizduvannya zareyestrovano u 2017 r u Hersonskij oblasti na Sivashi Vidomi zaloti v rizni regioni krayini Zaporizku Mikolayivsku Odesku Kiyivsku Chernigivsku ta Harkivsku oblasti a takozh u Krim source source source Do spisku ryadivRyad Golubopodibni Columbiformes Golubi ptahi nevelikih ta serednih rozmiriv iz micnoyu staturoyu ta korotkoyu shiyeyu Bilya osnovi dzoba mayut voskovicyu Nogi korotki Zaselyayut rivninni rajoni i gori Zhivlyatsya nasinnyam plodami Vidomo 350 vidiv z yakih na teritoriyi Ukrayini traplyayutsya 6 vidiv Rodina Golubovi Columbidae Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Golub sizij Columba livia J F Gmelin 1789 Osilij U dikomu stani traplyayetsya v deyakih perevazhno girskih rajonah Krimu a takozh u Pridunajskomu regioni Ptahi sinantropnoyi formi Columba livia var urbana zaselyayut majzhe usi mista krayini source source Golub sinyak Columba oenas Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya v zahidnih pivnichnih centralnih oblastyah i v Krimskih gorah chiselnist ne perevishuye 8 12 tis osobin Migruye skriz Regulyarno zimuye na pivdni v inshih regionah zridka i sporadichno Priputen Columba palumbus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya skriz krim visokogir ya Karpat Migruye vsyudi Regulyarno zimuye na pivdni v inshih regionah znachno ridshe i sporadichno source source Gorlicya zvichajna Streptopelia turtur Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Traplyayetsya skriz krim visokogirnih rajoniv Karpat Gorlicya velika Streptopelia orientalis Latham 1790 Ridkisnij zalitnij Zareyestrovano yedinij raz u zhovtni 1902 r bilya Simferopolya Krim Gorlicya sadova Streptopelia decaocto Frivaldszky 1838 Osilij Traplyayetsya v naselenih punktah na vsij teritoriyi krim visokogir ya Chiselnist ocinyuyut u 280 435 tis par source source do spisku ryadivRyad Ryabkopodibni Pterocliformes Ryabki ptahi nevelikogo rozmiru micnoyi staturi golova nevelika shiya korotka Nogi korotki plesno operene do palciv Dzob korotkij bez voskovici nizdri prikriti shkiryanoyu skladkoyu Vidomo 16 vidiv z yakih v Ukrayini traplyayutsya 3 vidi Rodina Ryabkovi Pteroclidae Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Ryabkopodibni Pterocliformes Rodina Ryabkovi Pteroclidae Sadzha pustelna Syrrhaptes paradoxus Pallas 1773 Ridkisnij zalitnij ptah Na teritoriyi Ukrayini sadzh viyavlyali pid chas nalotiv sho buli vidmicheni u 1859 1863 1872 1876 1888 ta 1908 rokah U 1888 ta 1908 rokah sadzhi traplyalis majzhe v usih oblastyah Ukrayini a okremi pari gnizdilisya v stepovij zoni zokrema v suchasnij Dnipropetrovskij ta Hersonskij oblastyah Askaniya Nova Vostannye cih ptahiv sposterigali v Piryatinskomu rajoni Poltavskoyi i Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti v travni i chervni 1921 roku Ryabok chornocherevij Pterocles orientalis Linnaeus 1758 Ridkisnij zalitnij ptah yakogo sposterigali v stepah pivdnya krayini ta Krimu Ryabok bilocherevij Pterocles alchata Linnaeus 1766 Ridkisnij zalitnij ptah Zaloti vidmichali u period z 1800 do 1949 rokiv na teritoriyi suchasnoyi Dnipropetrovskoyi oblasti do spisku ryadivRyad Drimlyugopodibni Caprimulgiformes Drimlyugopodibni dribnih i serednih rozmiriv ptahi Riznomanitni za zovnishnim viglyadom i sposobom zhittya U nih dovgi krila korotki nogi i korotkij dzob Komahoyidni Poshireni perevazhno v tropichnih i subtropichnih regionah Ryad narahovuye 595 vidiv z yakih v Ukrayini zustrichayutsya 3 vidi Drimlyugovi Serpokrilcevi Rodina Drimlyugovi Caprimulgidae Drimlyugovi dribnih i serednih rozmiriv nichni ptahi yaki zazvichaj gnizdyatsya na zemli U nih dovgi krila korotki nogi i duzhe korotkij dzob zi shetinkami v kutah shirokogo rozrizu rota Palci slabki ne zdatni ohoplyuvati gilki Litayut bezshumno Zaselyayut rozridzheni lisi riznomanitni vidkriti miscevosti peredgir ya Komahoyidni Rodina skladayetsya z 98 vidiv z yakih v Ukrayini poshirenij tilki 1 vid Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Drimlyugopodibni Caprimulgiformes Rodina Drimlyugovi Caprimulgidae Drimlyuga zvichajnij Caprimulgus europaeus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya na vsij teritoriyi krim visokogir yiv migruye skriz source source Do spisku rodin do spisku ryadivRodina Serpokrilcevi Apodidae Serpokrilcevi dribni ptahi z duzhe dovgimi i vuzkimi krilami sho zabezpechuyut shvidkij manevrovij polit plechova kistka ukorochena Hvist z virizkoyu Zaselyayut naseleni punkti girski miscevosti ta lisi na rivninah Komahoyidni Vidomo 96 vidiv v Ukrayini 2 vidi Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Serpokrilcepodibni Apodiformes Rodina Serpokrilcevi Apodidae Serpokrilec bilocherevij Tachymarptis melba Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya v Krimskih gorah Zalitnij vid na pivdni krayini Chiselnist 500 3000 par source source Serpokrilec chornij Apus apus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya povsyudno odin z najchislennishih vidiv ptahiv velikih mist traplyayetsya i v silskij miscevosti ta podekudi u vidnosno dikij prirodi mozhe zaselyati dupla Do spisku rodin do spisku ryadivRyad Zozulepodibni Cuculiformes Zozuli ptahi nevelikogo rozmiru zi strunkim tilom dovgim hvostom j micnimi nogami Sered zozul poshirenij gnizdovij parazitizm Vidomo 149 vidiv z nih v Ukrayini 3 vidi Rodina Zozulevi Cuculidae Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Zozulepodibni Cuculiformes Rodina Zozulevi Cuculidae Zozulya chubata Clamator glandarius Linnaeus 1758 Ridkisnij zalitnij ptah Vidomo 4 reyestraciyi ptahiv sposterigali na o Zmiyinomu ta Arabatskij strilci Hersonshina Zozulya zvichajna Cuculus canorus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya na vsij teritoriyi source source Zozulya gluha Coccyzus saturatus Blyth 1843 Ridkisnij zalitnij ptah Vidomo pro 2 reyestraciyi na teritoriyi Krimskogo pivostrova 20 lipnya 1902 r bilya Feodosiyi ta 17 serpnya 1976 r v okolicyah Yalti Do spisku ryadivRyad Zhuravlepodibni Gruiformes Zhuravlepodibni riznomanitni za rozmirami zovnishnim viglyadom osoblivostyami budovi i sposobom zhittya ptahi Perevazhno bolotyani j nazemni ridshe ti sho gnizdyatsya na derevah Vidomo priblizno 190 vidiv z yakih u fauni Ukrayini predstavleni 11 vidiv Pastushkovi Zhuravlevi Rodina Pastushkovi Rallidae Pastushkovi neveliki ptahi z korotkim abo desho vidovzhenim dzobom Shiya i hvist korotki nogi serednoyi dovzhini z dovgimi palcyami Zaselyayut zvolozheni miscevosti z gustoyu roslinnistyu Gnizdyatsya okremimi parami abo nevelikimi grupami z kilkoh par Vidomo 142 vidi sho poshireni majzhe kosmopolitno v Ukrayini zareyestrovano 8 vidiv Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Pastushkovi Rallidae Pastushok vodyanij Rallus aquaticus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na vsij teritoriyi krim gir pid chas migracij mozhe traplyatisya skriz regulyarno zimuye v deyakih rajonah pivdnya inodi na vodojmah reshti teritoriyi krayini U Krimu vpershe na gnizduvanni viyavlenij 1970 r oz Donuzlav Derkach luchnij Crex crex Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya na vsij teritoriyi krayini krim visokogir ya ta deyakih primorskih rajoniv migruye skriz source source Pogonich zvichajnij Porzana porzana Linnaeus 1766 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya na vsij teritoriyi krim gir pid chas migracij mozhe traplyatisya skriz Pogonich malij Porzana parva Scopoli 1769 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya na vsij teritoriyi krim gir Chiselnist ocinyuyut v 26 43 tis par Pid chas migracij mozhe traplyatisya skriz Pogonich krihitka Porzana pusilla Pallas 1776 Zalitnij mozhlive gnizduvannya Mozhe traplyatis perevazhno v mezhah Zakarpattya Sultanka purpurova Porphyrio porphyrio Linnaeus 1766 Ridkisnij zalitnij vid pivdennih regioniv sposterigali v plavnyah Dnipra i Dnistra a takozh na Sivashi U 1971 r troh samciv zdobuto v Cherniveckij oblasti Kurochka vodyana Gallinula chloropus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya skriz krim Karpat migruye skriz regulyarno zimuye v pivdennih regionah ta na Zakarpatskij rivnini inkoli traplyayetsya vzimku na vodojmah v glibini suhodolu Liska zvichajna Fulica atra Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na vsij teritoriyi krim Karpat migruye skriz regulyarno zimuye na Zakarpatti ta na pivdni krayini traplyayetsya vzimku na vodojmah reshti teritoriyi Do spisku rodin do spisku ryadivRodina Zhuravlevi Gruidae Zhuravlevi ptahi velikih rozmiriv iz dovgimi shiyeyu nogami i dzobom Zhuravlyam vlastiva shlyubna povedinka tokuvannya u formi svoyeridnogo tancyu Duzhe oberezhni ptahi na dereva ne sidayut Pid chas perelotiv letyat zgrayami utvoryuyuchi zazvichaj kut abo klyuch Zvuki golosne riznomanitne kurlikannya Zaselyayut bagati na roslinnist bolotisti miscevosti abo stepi Gnizdyatsya okremimi parami Vidomo 15 vidiv v Ukrayini 3 vidi Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Zhuravlevi Gruidae Zhuravel bilij Grus leucogeranus Pallas 1773 Ridkisnij zalitnij Vidomi vipadki viyavlennya na pivdni ta shodi Ukrayini a takozh v Krimu Zhuravel sirij Grus grus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij Gnizditsya na Polissi zabolochenih ploshah dolin richok Livoberezhnogo Lisostepu Pid chas migracij mozhe buti viyavlenij povsyudno Vzimku traplyayetsya v Prisivashshi source source Zhuravel stepovij Anthropoides virgo Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya na pivdni ta pivdennomu shodi stepovoyi zoni v Hersonskij Doneckij Zaporizkij oblastyah i Krimu Chiselnist v gnizdovij period 600 700 osobin 200 250 gnizdovih par u peredmigracijnij period do 1 tis osobin Do spisku rodin do spisku ryadivRyad Drohvopodibni Otidiformes Drohvi ptahi serednih ta velikih rozmiriv z dovgimi nogami j shiyeyu Na nogah po tri palci Zaselyayut vidkriti prostori Vidomo 26 vidiv v Ukrayini traplyayutsya 3 vidi Rodina Drohvovi Otididae Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Drohvopodibni Otidiformes Rodina Drohvovi Otididae Hohitva Tetrax tetrax Linnaeus 1758 Ridkisnij osilij kochovij perelitnij vid Gnizditsya i regulyarno zimuye na Kerchenskomu pivostrovi v periodi migracij i vzimku traplyayetsya v inshih rajonah pivdnya pid chas zalotiv mozhe buti viyavlenij na reshti teritoriyi krayini Migruye ta zimuye u Prisivashshi stepovomu Krimu pivnichno zahidnomu Priazov yi Chiselnist u gnizdovij period ne perevishuye 30 50 osobin vzimku do 70 80 osobin Drohva yevrazijska Otis tarda Linnaeus 1758 Osilij kochovij perelitnij Gnizditsya na pivdni stepovoyi smugi Regulyarno zimuye na pivdni v m yaki zimi okremi osobini traplyayutsya na Livoberezhzhi vklyuchno z Krimom skupchennya viyavleno v Hersonskij i Zaporizkij oblastyah na Kerchenskomu pivostrovi Chiselnist v gnizdovij period stanovit do 850 osobin vzimku do 12 4 tis osobin Dzhek zahidnij Chlamydotis undulata Jacquin 1784 Ridkisnij zalitnij Sposterigali 5 raziv na pochatku XX st na shodi Ukrayini Do spisku ryadivRyad Gagaropodibni Gaviiformes Gagari vodoplavni ptahi serednih i velikih rozmiriv z valkuvatim tilom i dosit dovgoyu shiyeyu Zabarvlennya verhu temno bure abo chorne niz svitlij Dobre plavayut i pirnayut zlitayut tilki z vodi po sushi peresuvayutsya pogano Poshireni u bagatoh rajonah Pivnichnoyi Ameriki ta Pivnichnoyi Yevraziyi Vidomo 5 vidiv z yakih 4 vidi zareyestrovano v Ukrayini Odin z vidiv dosit chasto traplyayetsya na proloti ta zimivli Rodina Gagarovi Gaviidae Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Gagaropodibni Gaviiformes Rodina Gagarovi Gaviidae Gagara chervonoshiya Gavia stellata 1763 Ridkisnij prolitnij i zimuyuchij vid Pid chas migraciyi mozhe traplyatisya na vodojmah po vsij krayini Okremi ptahi periodichno zimuyut na uzberezhzhi Chornogo morya vklyuchno z priberezhnimi akvatoriyami Krimu Vidomi vipadki zimovih viyavlen ptahiv u Zakarpatskij oblasti Gagara chornoshiya Gavia arctica Linnaeus 1758 Prolitnij i zimuyuchij vid Traplyayetsya po vsij krayini pid chas vesnyanih menshe i osinnih bilshe migracij U nevelikij kilkosti ci gagari zimuyut bilya beregiv Chornogo i Azovskogo moriv a v tepli zimi na nezamerzlih dilyankah u ponizzyah Dnistra Pruta Seretu Tisi Inodi poodinoki ptahi zalitayut na vnutrishni vodojmi i girski richki Krimu Nevelika kilkist lituyuchih ptahiv traplyayetsya na zatokah Chornogo morya i vodojmah vseredini krayini Gagara polyarna Gavia immer Brunnich 1764 Ridkisnij zalitnij Vidomi poodinoki vipadki zalotiv migruyuchih ptahiv u zahidni oblasti Ukrayini Iz seredini XX st v Ukrayini ne traplyavsya source source Gagara bilodzoba Gavia adamsii G R Gray 1859 Ridkisnij zalitnij Pro zaloti u zahidni oblasti pisav Volodimir Dzedushickij 1880 1895 Zareyestrovanij na Ternopilshini Iz seredini XX st v Ukrayini ne traplyavsya Do spisku ryadivRyad Burevisnikopodibni Procellariiformes Burevisnikopodibni morski ptahi vid nevelikih do znachnih rozmiriv Z susheyu pov yazani tilki u period rozmnozhennya u pozagnizdovij period trimayutsya nad morskimi i okeanichnimi akvatoriyami Vidomo 144 vidi z yakih v Ukrayini zareyestrovano 4 vidi Kachurkovi Burevisnikovi Rodina Kachurkovi Hydrobatidae Kachurkovi neveliki morski ptahi Polit shvidkij manevrovij purhayuchij zazvichaj litayut nad poverhneyu vodi Rodina vklyuchaye 18 vidiv v Ukrayini 1 vid Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Burevisnikopodibni Procellariiformes Rodina Kachurkovi Hydrobatidae Kachurka morska Hydrobates pelagicus Linnaeus 1758 Ridkisnij zalitnij zareyestrovanij na Azovskomu mori source source Do spisku rodin do spisku ryadivRodina Burevisnikovi Procellariidae Burevisnikovi ptahi serednih rozmiriv Dobre litayut trimayutsya bilya beregiv ta nad poverhneyu moriv Rodina vklyuchaye 95 vidiv v Ukrayini 3 vidi Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Burevisnikopodibni Procellariiformes Rodina Burevisnikovi Procellariidae Burevisnik kochivnij Fulmarus glacialis Linnaeus 1761 Ridkisnij zalitnij zareyestrovanij na Dnistri Burevisnik seredzemnomorskij Calonectris diomedea Scopoli 1769 Ridkisnij zalitnij Sposterigali 1998 r v akvatoriyi Chornogo morya bilya Yalti i Alupki zgrayi priblizno z 90 i 180 ptahiv Burevisnik malij Puffinus yelkouan Acerbi 1827 Zvichajnij kochovij ptah na Chornomu mori Skupchennya cih ptahiv regulyarno reyestruyut u dvoh rajonah za 50 60 km vid berega poblizu misiv Chauda ta Meganom i v pivnichno zahidnij chastini Chornogo morya vid misu Tarhankut do girla Dunayu Vlitku zalitaye takozh na Azovske more source source Do spisku rodin do spisku ryadivRyad Lelekopodibni Ciconiiformes Leleki ptahi velikih rozmiriv z dovgimi nogami shiyeyu i dzobom dobre shiryayut U zabarvlenni operennya dominuyut chorni i bili kolori Zaselyayut zvolozheni miscevosti lisovi masivi mozhut traplyatisya na vidkritih prostorah ornih zemlyah Deyaki vidi sinantropni Gnizdyatsya na derevah skelyah okremimi parami zridka nevelikimi grupami Zoofagi Vidomo 20 vidiv z nih v Ukrayini zustrichayutsya 2 vidi Rodina Lelekovi Ciconiidae Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Lelekopodibni Ciconiiformes Rodina Lelekovi Ciconiidae Leleka chornij Ciconia nigra Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Poshirenij na Polissi v Karpatskomu regioni ta miscyami v Lisostepu Pid chas migraciyi traplyayetsya na vsij teritoriyi V Ukrayini chiselnist dosyagaye 400 450 par Leleka bilij Ciconia ciconia Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya majzhe na vsij teritoriyi krim visokogir ya Karpat krajnih pivdenno shidnih rajoniv i Krimu Zareyestrovani okremi vipadki uspishnoyi zimivli Pid chas migraciyi mozhe traplyatisya skriz source source do spisku ryadivRyad Pelikanopodibni Pelecaniformes Pelikanopodibni serednih abo velikih rozmiriv priberezhni ta morski ptahi Dovoli riznomanitni za zovnishnim viglyadom Dzob dovgij konusopodibnij abo duzhe velikij i shirokij Shiya dovga nogi u bagatoh vidiv takozh vidovzheni Dobre litayut i plavayut Zhivlyatsya riboyu chatuyuchi na neyi nad poverhneyu vodi abo vilovlyuyuchi yiyi sposobom zaganyannya Vidomo 109 vidiv z yakih 13 vidiv traplyayutsya v Ukrayini Ibisovi Chaplevi Pelikanovi Rodina Ibisovi Threskiornitidae Ibisovi ptahi serednih i velikih rozmiriv Operennya vid bilogo do temno burogo Zaselyayut riznomanitni zvolozheni miscevosti Gnizdyatsya koloniyami Monogami Nagnizdni Zoofagi Vidomo 35 vidiv v Ukrayini 2 vidi Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Pelikanopodibni Ciconiiformes Rodina Ibisovi Threskiornithidae Kosar bilij Platalea leucorodia Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Golovna populyaciya vidu zoseredzhena vzdovzh chornomorskogo uzberezhzhya v ponizzyah Dunayu i Dnistra a takozh v Prisivashshi ta Karkinitskij zatoci traplyayetsya na Zakarpatti ta v inshih regionah Kirovogradskij Cherkaskij Dnipropetrovskij Lvivskij oblastyah Stanom na 2009 r v Ukrayini gnizdilosya 200 250 par Korovajka bura Plegadis falcinellus Linnaeus 1766 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya na ozerah ta limanah pivdnya Ukrayini Kugurluj Kartal Kitaj o Malij Tataru a takozh u deltah Dunayu Dnistra i Dnipra verhiv yah Tiligulskogo limanu zavodyah Ingulu na Lebedinih ostrovah Sivashi v delti richki Molochnoyi Stanom na 2009 r v Ukrayini gnizdilosya 1 5 2 tis par Do spisku rodin do spisku ryadivRodina Chaplevi Ardeidae Chaplevi ptahi serednih i velikih rozmiriv Dzob dovgij konusopodibnij hvist korotkij Nogi dovgi u poloti vistupayut za hvostom Shiya u poloti zignuta golova lezhat bilya yiyi osnovi Zaselyayut prisni vodojmi ta morske uzberezhzhya v pozagnizdovij period traplyayutsya na vidkritih prostorah ornih zemlyah Gnizdyatsya na derevah kushah v ochereti neridko koloniyami Zoofagi chasto riboyidni Vidomo 64 vidi z yakih v Ukrayini traplyayutsya 9 vidiv Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Chaplevi Ardeidae Bugaj vodyanij Botaurus stellaris Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya ta migruye po vsij krayini krim gir Zimuye perevazhno na pivdni mozhe traplyatis vzimku na vodojmah materikovoyi chastini teritoriyi source source Bugajchik zvichajnij Ixobrychus minutus Linnaeus 1766 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya po vsij teritoriyi krayini krim gir ta suhodolu v stepovij smuzi Migruye skriz Kvak zvichajnij Nycticorax nycticorax Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya v lisostepovij i stepovij smugah v periodi migracij mozhe traplyatisya skriz Zridka zimuye v ponizzyah Dunayu ta Dnistra z 1980 r u stepovomu Krimu na Kerchenskomu pivostrovi Kazantipska zatoka Chaplya zhovta Ardeola ralloides Scopoli 1769 Gnizdovij i perelitnij Gnizditsya v ponizzyah Dunayu Dnistra i Dnipra v Krimu Lebedini ostrovi Shidnij Sivash na pivdni Zaporizkoyi oblasti zaplava richki Molochnoyi Pid chas migracij traplyayetsya majzhe na vsih vodojmah pivdnya krayini Chaplya yegipetska Bubulcus ibis Linnaeus 1758 Ridkisnij gnizdovij perelitnij Okremi vipadki gnizduvannya zareyestrovano v Krimu Pid chas migracij mozhe traplyatisya v Pivnichnomu Prichornomor yi Chaplya sira Ardea cinerea Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Poshirenij na bilshij chastini teritoriyi Ukrayini Zimuye na Zakarpatti v Pridunav yi ta na pivdni Krimu inodi na inshih dilyankah morskogo uzberezhzhya i na nezamerzlih vodojmah v glibini materikovoyi chastini krayini source source Chaplya ruda Ardea purpurea Linnaeus 1766 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya v stepovij i lisostepovij smugah pid chas migraciyi mozhe traplyatis skriz U Krimu gnizditsya na Sivashi u Karkinitskij zatoci na deyakih vnutrishnih vodojmah Zahidnogo Krimu i Kerchenskogo pivostrova Chepura velika Ardea alba Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Poshirenij na bilshij chastini teritoriyi Ukrayini za vinyatkom Karpat Zakarpattya bilshoyi chastini Polissya U Krimu traplyayetsya na Sivashi Lebedinih ostrovah Kerchenskomu pivostrovi Chepura mala Egretta garzetta Linnaeus 1766 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na pivdni krayini v basejnah Dnipra Dnistra ta Siverskogo Dincya Zridka zimuye v Pridunav yi ta Krimu Sivash Karkinitska zatoka Perekopskij pereshijok Do spisku rodin do spisku ryadivRodina Pelikanovi Pelecanidae Pelikanovi veliki vodoplavni ptahi Shiya dovga dzob duzhe velikij ploskij i shirokij z gachkom na kinci pid dzobom ye elastichnij shkirnij mishok Dobre litayut i plavayut ale ne pirnayut Zaselyayut vnutrishni vodojmi delti richok morske uzberezhzhya Gnizdyatsya koloniyami Zhivlyatsya riboyu polyuyuchi na neyi na poverhni Vidomo 8 vidiv z yakih v Ukrayini traplyayutsya 2 vidi Potrebuyut ohoroni zaneseni do Chervonoyi knigi Ukrayini Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Pelikanopodibni Pelecaniformes Rodina Pelikanovi Pelecanidae Pelikan kucheryavij Pelecanus crispus Bruch 1832 Gnizdovij i perelitnij vid inodi lituye Traplyayetsya v Pridunajskomu i primorskih regionah Inodi gnizditsya na pridunajskih ozerah Kugurluj ta Kartal pid chas migracij jogo zridka sposterigayut na morskomu uzberezhzhi U 2000 r bula nevdala sproba rozmnozhennya v Dunajskomu biosfernomu zapovidniku Z 2009 r pochav gnizditisya na Azovskomu uzberezhzhi Kriva kosa U Krimu kochivnij i vkraj ridkisnij ptah na zimivli traplyavsya v Karkinitskij zatoci Pelikan rozhevij Pelecanus onocrotalus Linnaeus 1832 Gnizdovij perelitnij lituyuchij Gnizditsya viklyuchno na uzberezhzhi Chornogo morya u Chornomorskomu zapovidniku ta na Lebedinih ostrovah u Krimu V Azovo Chornomorskomu regioni vlitku traplyayutsya veliki kochovi zgrayi Poodinoki osobini abo neveliki grupi inkoli zalitayut v materikovu chastinu Ukrayini Do spisku rodin do spisku ryadivRyad Sulopodibni Suliformes Sulopodibni vodoplavni perevazhno morski ptahi serednih rozmiriv Dobre plavayut i pirnayut Gnizdyatsya koloniyami inkoli dovoli velikimi na uzberezhzhyah moriv ostrovah richok Zhivlyatsya riboyu Ryad skladayetsya z 4 rodin ta 54 vidiv v Ukrayini poshireni 3 vidi Rodina Baklanovi Phalacrocoracidae Baklanovi vodoplavni ptahi rozmirom z gusku abo menshi desho nagaduyut gagar Zabarvlennya chorne iz zelenim bliskom na spini Trimayutsya zgrayami Pri plavanni gliboko zanuryuyut tilo u vodu u povitrya pidnimayutsya vazhko pislya rozbigu Dosit movchazni Zaselyayut prisni vodojmi ta morske uzberezhzhya Gnizdyatsya koloniyami na skelyah derevah u zarostyah ocheretu i na zemli Vidomo 35 vidiv v Ukrayini 3 vidi Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Sulopodibni Suliformes Rodina Baklanovi Phalacrocoracidae Baklan malij Phalacrocorax pygmaeus Pallas 1773 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya i zimuye na Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi perevazhno v deltah Dunayu Dnistra i Dnipra a takozh na Shidnomu Sivashi Neveliki koloniyi ye v inshih miscyah pivdnya krayini Gnizdova populyaciya na pochatku HHI st stanovila priblizno 2 tis par Baklan chubatij Phalacrocorax aristotelis Linnaeus 1761 Osilij kochovij Gnizditsya na uzberezhzhi Krimu pivostriv Tarhankut pivdenne uzberezhzhya pivden Kerchenskogo pivostrova priblizno 850 900 par Traplyayetsya na o Zmiyinomu Baklan velikij Phalacrocorax carbo Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zimuyuchij Gnizditsya na Dunayi Dnipri Dnistri morskomu uzberezhzhi a takozh v okremih rajonah zahodu krayini U Krimu gnizditsya na Sivashi Lebedinih ostrovah i Kerchenskomu pivostrovi Na Arabatskij strilci roztashovana najbilsha koloniya vidu v Yevropi 14 tis par Pid chas migracij mozhe traplyatisya na bilshij chastini teritoriyi krayini Zimuye bilya morskogo uzberezhzhya a takozh na nezamerzlih vodojmah materikovoyi chastini krayini Do spisku ryadivRyad Sivkopodibni Charadriiformes Sivkopodibni odin z najbilshih ryadiv vodyanih i kolovodnih ptahiv poshirenih u vsomu sviti yaki znachno vidriznyayutsya yak za morfologiyeyu tak i povedinkovimi osoblivostyami Vidomo 343 vidi z yakih 78 vidiv traplyayutsya v Ukrayini Lezhnevi Kulikosorokovi Chobotarovi Sivkovi Barancevi Derihvostovi Martinovi Pomornikovi Alkovi Rodina Lezhnevi Burhinidae Lezhnevi ptahi serednih rozmiriv Dzob vidovzhenij micnij zagostrenij nogi micni Zadnogo palcya na nozi nemaye Zaselyayut posushlivi vidkriti miscevosti pishani dilyanki v zaplavah richok Zoofagi Vidomo 10 vidiv v Ukrayini 1 vid Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Lezhnevi Burhinidae Lezhen stepovij Burhinus oedicnemus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya perevazhno v suhostepovij pidzoni Stepu Do spisku rodin do spisku ryadivRodina Kulikosorokovi Haematopodidae Kuliki soroki ptahi malih i serednih rozmiriv z dovgim rivnim sploshenim z bokiv dzobom ta micnimi nogami Zadnogo palcya na nozi nemaye Zaselyayut plyazhi velikih richok ozer ta morskogo uzberezhzhya Zoofagi Vidomij 1 rid z 9 vidami v Ukrayini 1 vid Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Kulikosorokovi Haematopodidae Kulik soroka yevrazijskij Haematopus ostralegus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij Gnizditsya na Azovo Chornomorskomu uzberezhzhi v dolinah Dnipra Desni i Prip yati Chiselnist priblizno 650 800 par Inkoli u nevelikij kilkosti zimuye na pivdni krayini source source Do spisku rodin do spisku ryadivRodina Chobotarovi Recurvirostridae Chobotarovi ptahi serednih rozmiriv z dovgim rivnim abo zagnutim dogori dzobom Nogi dovgi j tonki Zadnij palec na nozi abo duzhe malij abo jogo nemaye Zaselyayut zvolozheni miscevosti Zoofagi Vidomo 7 vidiv v Ukrayini 2 vidi Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Chobotarovi Recurvirostridae Chobotar sinonogij Recurvirostra avosetta Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij Zvichajnij ptah uzberezhzhya Chornogo j Azovskogo moriv vid Dunayu do Shidnogo Priazov ya Gnizduvannya traplyayetsya takozh v inshih regionah Chiselnist 5 7 tis par Inodi zimuye v pivdennih rajonah Kulik dovgonig chornokrilij Himantopus himantopus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya bilya Chornogo j Azovskogo moriv na shodi krayini Vipadki gnizduvannya zareyestrovani takozh v inshih regionah Chiselnist priblizno 8 5 10 tis osobin U periodi migraciyi mozhe traplyatisya na bilshij chastini teritoriyi krayini source source Do spisku rodin do spisku ryadivRodina Sivkovi Charadriidae Sivkovi dribni j serednih rozmiriv priberezhni ptahi Dzob vidovzhenij Krila vidnosno dovgi zagostreni Zaselyayut zvolozheni miscevosti Zoofagi Vidomo 71 vid v Ukrayini traplyayutsya 13 vidiv Ukrayinska nazva Latinska nazva Avtor taksona Status MSOP Status i poshirennya v Ukrayini IlyustraciyaRyad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Sivkovi Charadriidae Sivka morska Pluvialis squatarola Linnaeus 1758 Prolitnij zridka zimuyuchij Migruye skriz inkoli zimuye v Pridunajskomu regioni i na vodojmah stepovogo Krimu Polyublyaye zvolozheni miscevosti Sivka zvichajna Pluvialis apricaria Linnaeus 1758 Prolitnij Traplyayetsya po vsij krayini trimayetsya na perelogah i polyah po beregah vodojm Sivka burokrila Pluvialis fulva J F Gmelin 1789 Ridkisnij zalitnij Zareyestrovanij v primorskomu regioni Hrustan yevrazijskij Charadrius morinellus Linnaeus 1758 Prolitnij ptah sho mozhe traplyatisya povsyudno na soloncyah polyah i vigonah U Krimu inkoli zimuye v stepovij zoni pid chas migracij peretinaye Krimski gori Pisochnik velikij Charadrius hiaticula Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Pid chas migracij mozhe traplyatisya skriz po pishanih beregah richok i moriv na kosah i milinah Gnizditsya na zahodi na kordoni z Bilorussyu na gnizduvanni viyavlenij z 1995 r Chiselnist 12 15 par 2006 r source source Pisochnik malij Charadrius dubius Scopoli 1786 Gnizdovij perelitnij Gnizditsya bilya vodojm na vsij teritoriyi krim visokogir ya pid chas migracij mozhe traplyatisya skriz Pisochnik morskij Charadrius alexandrinus Linnaeus 1758 Gnizdovij perelitnij Traplyayetsya na pishanomu uzberezhzhi Chornogo i Azovskogo moriv beregah solonih vodojm Sivash u Dnipropetrovskij oblasti Chiselnist na gnizduvanni 1 7 2 1 tis osobin