Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

СивкоподібніІпатки Fratercula corniculata Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia Тип

Сивкоподібні

Сивкоподібні
Сивкоподібні
image
Іпатки (Fratercula corniculata)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Інфраклас: Кілегруді (Neognathae)
Aequorlitornithes
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Huxley, 1867
Родини

Також згідно з деякими класифікаціями до ряду можуть входити родини:

Посилання
image Вікісховище: Charadriiformes
image Віківиди: Charadriiformes
image EOL: 2917972
image ITIS: 176445
image NCBI: 8906
Fossilworks: 36640

Сивкоподі́бні (Charadriiformes) — ряд птахів. Один з найчисельніших рядів птахів, пов'язаних з водним середовищем існування. Представники суттєво відрізняються за морфологією та поведінкою. Птахи невеликих і середніх розмірів (вага від 20 г до 3 кг) з характерним виглядом куликів, мартинів, алькових. Ведуть переважно біляводний або водний спосіб життя.

Загальна характеристика

На відміну від багатьох інших птахів, їхнє біорізноманіття від тропіків до помірних та північних широт не зменшується, а навпаки збільшується, що призвело до розвитку різних морфологічних та поведінкових механізмів, адаптованих до умов холодного клімату. Одним з основних таких механізмів стала осморегуляція, в результаті якої контроль виведення солей в організмі забезпечує сталість осмотичного тиску крові та іншої внутрішньоклітинної рідини.

  • українська назва «сивкоподібні» походить від слова «Сивка» — однієї з назв птаха роду Pluvialis (див. також: Сивкові).

Морфологічні ознаки

Досить різноманітний за морфологією ряд. Кількість спільних ознак для всіх груп ряду відносно невелика, але у комплексі вони досить чітко відокремлюють сивкоподібних від інших, навіть споріднених рядів. Дзьоби дуже різноманітної форми. Шийних хребців 12—16. Грудні хребці найчастіше зливаються у спинну кістку; у алькових вона не утворюється. Справжніх ребер 5—8. Цівка та нижній край гомілки не оперені. Задній палець у всіх груп, крім якан, сильно редукований, у частини видів повністю зникає. Пневматичність скелету виражена слабко. Стравохід легко розтягується, вола зазвичай немає. М'язевий шлунок з потужними стінками. Сліпі кишки розвинені в різному ступені. Є жовчний міхур. Додатковий стрижень контурного пера зазвичай розвинений. Куприкова залоза вкрита пір'ям. Крила загострені, діастатаксичні (виняток — сніжницеві). Першорядних махових пер 11. Протягом року два линяння: повне післягніздове та часткове весняне (передшлюбне). Статевий диморфізм властивий небагатьом видам; у більшості добре виражена вікова і сезонна його зміна.

Поширення

Поширені практично по всій земній кулі.

Соціальна поведінка

Більшість видів ведуть зграйний спосіб життя круглорічно або у певний його період. Мартинові (Laridae) та алькові (Alcidae) гніздяться великими колоніями, розмір яких може варіювати від декількох сотень до сотень тисяч птахів. Серед видів, які мешкають у помірних та холодних широтах більшість перелітні. Грицик малий (Limosa lapponica) здійснює одні з найдовших міграцій серед птахів — їх протяжність становить 11680 км

Екологічні особливості

Розмноження

image
Гніздо чайки (Vanellus vanellus)

Більшість видів моногамні. Полігінія або поліандрія зустрічається у яканових (Jacanidae), плавунців (Phalaropus) та деяких бекасових. Гніздяться, як правило, один раз на рік.

Гніздо як таке відсутнє взагалі або примітивне. Наприклад, багато прибережних птахів, такі як алькові () яйця відкладають безпосередньо на прибережні скелі без будь-якої вистилки. Деякі бекасові (Scolopacidae) влаштовують свої гнізда на деревах. Яйця доволі крупні зазвичай з забарвленою шкаралупою та більш або менш вираженою плямистістю. Кількість яєць у кладці від 1 до 4. Для куликів характерна кладка з 4 яєць, мартини зазвичай відкладають 3. Інкубаційний період триває три або більше тижнів. Пташенята виводкового типу, але у багатьох видів вигодовуються до підйому на крило.

Живлення

Раціон сивкоподібних різних видів суттєво відрізняється та може включати як рослинну, так і тваринну їжу. Багато морських птахів, такі як крячки та алькові, живляться майже виключно рибою. Іншим важливим кормом для сивкоподібних є водні та наземні комахи. Значну частину раціону сніжниць (Chionidae), які мешкають в Антарктиді, складають морські водорості. Насінням рослин живляться кулики Pedionomus torquatus, Thinocorus та Attagis.

Систематика

Найранішні археологічні знахідки сивкоподібних птахів відносяться до періоду еоцену, близько 36 млн років тому. Однак згідно з теорією, розробленою американськими орнітологами Аланом Федучі (англ. Alan Feduccia) та Сторсом Олсоном (англ. Storrs Olson) найдавніші сивкоподібні (або як їх називають «прасивкоподібні») з'явились задовго до цього та були одними з небагатьох птахів, які пережили катастрофічні зміни крейдового періоду, який погубив динозаврів. Згідно з теорією, пізніше вони дали початок багатьом сучасним , таким як фламінго, веслоногі та гусеподібні. Серед стародавніх родин сивкоподібних, які широко поширені в обох півкулях у пізній крейдовий та ранній кайнозойський періоди, варто назвати гракулявидів та (Graculavidae) пресбиорнитидів (Presbiornithidae), які володіли змішаними рисами сучасних качок, куликів, ібісів та інших водних птахів.

У сучасній історії вчені намагаються розібратися у класифікації та родинних зв'язках сивкоподібних на основі морфологічних, поведінкових та молекулярних особливостей. У 1990 р. вийшла таксономічна класифікація Сіблі-Алквіста, яка базується на дослідженні . На основі цієї системи усі сивкоподібні були включені до ряду голінастих, що викликало суперечки серед орнітологів. Пізніше було визнано, що метод ДНК-гібридизації не завжди ефективний при визначенні найбільших таксономічних груп.

На сучасному етапі більшість вчених визнає таксономічну структуру, яка об'днує усіх сивкоподібних за рядом спільних ознак, такі як шизогнатичне піднебіння, наявність придаткових пір'їн на надхвісті; будова куприкової залози, нижньої гортані та сухожилків на ногах.

Ряд зазвичай розділяють на декілька підрядів, які у свою чергу розділяються на 16−20 родин, близько 90 родів та 343 види.

Родини

Ряд містить 3 підряди , 19 родин і 390 видів.

  • Підряд Charadrii
    • Родина Burhinidae – лежневі (10 видів)
    • Родина Pluvianellidae – послотюх (1 вид)
    • Родина Chionidae – сніжниця (2 види)
    • Родина Pluvianidae – єгипетський бігунець (1 вид)
    • Родина Charadriidae – сивкові (68 видів)
    • Родина Recurvirostridae – чоботарі і кулики-довгоноги (10 видів)
    • Родина Ibidorhynchidae – серподзьоб (1 вид)
    • Родина Haematopodidae – кулики-сороки (12 видів)
  • Підряд Scolopaci
    • Родина Rostratulidae – мальованці (3 види)
    • Родина Jacanidae – якани (8 видів)
    • Родина Pedionomidae – ерант (1 вид)
    • Родина Thinocoridae – тинокори (4 види)
    • Родина Scolopacidae – баранцеві (98 видів)
  • Підряд
    • Родина Turnicidae – триперстки (18 видів)
    • Родина Dromadidae – крабоїд (1 вид)
    • Родина Glareolidae – дерихвости (17 видів)
    • Родина Laridae – мартини, крячки (103 види)
    • Родина Stercorariidae – поморники (7 видів)
    • Родина Alcidae – алькові (25 видів)

Філогенія

Charadriiformes
Charadrii
 
 

Burhinidae

 
 
 

Pluvianellidae

 
 

Chionidae

 
 
 
 
 

Pluvianidae

 
 
 

Charadriidae

 
 
 

Recurvirostridae

 
 
 

Ibidorhynchidae

 
 

Haematopodidae

 
 
 
 
 
 
 
Scolopaci
 
 
 

Rostratulidae

 
 

Jacanidae

 
 
 
 

Pedionomidae

 
 

Thinocoridae

 
 
 
 

Scolopacidae

 
 
 

Turnicidae

 
 
 
 

Dromadidae

 
 

Glareolidae

 
 
 
 

Laridae

 
 
 

Stercorariidae

 
 

Alcidae

 
 
 
 
 
 
 

Галерея

Примітки

  1. Discovery: Bird Sets Flight Record With 7,257-Mile Marathon (22 октября 2008 г.)
  2. Bent E. K. Lindow and Gareth J. Dyke. Bird evolution in the Eocene: climate change in Europe and a Danish fossil fauna. Cambridge Philosophical Society. 2005
  3. Alan Feduccia. Storrs Olson. Relationships and Evolution of Flamingos (Aves: Phoenicopteridae. Smithsonian Contributions to Zoology, 316, iii + 73 pp., 40 figs. (Reviewed in Nature, Jan. 24, 1981, and Science Digest, August, 1981).
  4. Коблик Е. А. Разнообразие птиц, часть 2, М.: МГУ, 2001
  5. Wilson Bull, Old birds and new ideas: Progress and Controversy in Paleornithology. 93(3)? 1981, pp/407-437 online [1] [ 24 липня 2008 у Wayback Machine.]
  6. Sibley C. G., Ahlquist J. Phylogeny and classification of birds. — New Haven: Yale University Press, 1990.

Посилання

Література

  • Фауна України. Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / Кістяківський О. Б. — К.  :  Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

SivkopodibniIpatki Fratercula corniculata Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Infraklas Kilegrudi Neognathae AequorlitornithesRyad Sivkopodibni Charadriiformes Huxley 1867RodiniAlkovi Alcidae Lezhnevi Burhinidae Sivkovi Charadriidae Barancevi Scolopacidae Kuliki soroki Haematopodidae Chobotarovi Recurvirostridae Derihvostovi Glareolidae Pomornikovi Stercorariidae Martinovi Laridae Erantovi Pedionomidae Snizhnicevi Chionididae Malovancevi Rostratulidae Yakanovi Jacanidae Takozh zgidno z deyakimi klasifikaciyami do ryadu mozhut vhoditi rodini Kryachkovi Sternidae Vodorizovi Rynchopidae Tinokorovi Thinocoridae Poslotyuhovi Pluvianellidae Plavuncevi Phalaropodidae Kraboyidovi Dromadidae Serpodzobovi Ibidorhynchidae Triperstkovi Turnicidae PosilannyaVikishovishe CharadriiformesVikividi CharadriiformesEOL 2917972ITIS 176445NCBI 8906Fossilworks 36640 Sivkopodi bni Charadriiformes ryad ptahiv Odin z najchiselnishih ryadiv ptahiv pov yazanih z vodnim seredovishem isnuvannya Predstavniki suttyevo vidriznyayutsya za morfologiyeyu ta povedinkoyu Ptahi nevelikih i serednih rozmiriv vaga vid 20 g do 3 kg z harakternim viglyadom kulikiv martiniv alkovih Vedut perevazhno bilyavodnij abo vodnij sposib zhittya Zagalna harakteristikaNa vidminu vid bagatoh inshih ptahiv yihnye bioriznomanittya vid tropikiv do pomirnih ta pivnichnih shirot ne zmenshuyetsya a navpaki zbilshuyetsya sho prizvelo do rozvitku riznih morfologichnih ta povedinkovih mehanizmiv adaptovanih do umov holodnogo klimatu Odnim z osnovnih takih mehanizmiv stala osmoregulyaciya v rezultati yakoyi kontrol vivedennya solej v organizmi zabezpechuye stalist osmotichnogo tisku krovi ta inshoyi vnutrishnoklitinnoyi ridini ukrayinska nazva sivkopodibni pohodit vid slova Sivka odniyeyi z nazv ptaha rodu Pluvialis div takozh Sivkovi Morfologichni oznakiDosit riznomanitnij za morfologiyeyu ryad Kilkist spilnih oznak dlya vsih grup ryadu vidnosno nevelika ale u kompleksi voni dosit chitko vidokremlyuyut sivkopodibnih vid inshih navit sporidnenih ryadiv Dzobi duzhe riznomanitnoyi formi Shijnih hrebciv 12 16 Grudni hrebci najchastishe zlivayutsya u spinnu kistku u alkovih vona ne utvoryuyetsya Spravzhnih reber 5 8 Civka ta nizhnij kraj gomilki ne opereni Zadnij palec u vsih grup krim yakan silno redukovanij u chastini vidiv povnistyu znikaye Pnevmatichnist skeletu virazhena slabko Stravohid legko roztyaguyetsya vola zazvichaj nemaye M yazevij shlunok z potuzhnimi stinkami Slipi kishki rozvineni v riznomu stupeni Ye zhovchnij mihur Dodatkovij strizhen konturnogo pera zazvichaj rozvinenij Kuprikova zaloza vkrita pir yam Krila zagostreni diastataksichni vinyatok snizhnicevi Pershoryadnih mahovih per 11 Protyagom roku dva linyannya povne pislyagnizdove ta chastkove vesnyane peredshlyubne Statevij dimorfizm vlastivij nebagatom vidam u bilshosti dobre virazhena vikova i sezonna jogo zmina PoshirennyaPoshireni praktichno po vsij zemnij kuli Socialna povedinkaBilshist vidiv vedut zgrajnij sposib zhittya kruglorichno abo u pevnij jogo period Martinovi Laridae ta alkovi Alcidae gnizdyatsya velikimi koloniyami rozmir yakih mozhe variyuvati vid dekilkoh soten do soten tisyach ptahiv Sered vidiv yaki meshkayut u pomirnih ta holodnih shirotah bilshist perelitni Gricik malij Limosa lapponica zdijsnyuye odni z najdovshih migracij sered ptahiv yih protyazhnist stanovit 11680 kmEkologichni osoblivostiRozmnozhennya Gnizdo chajki Vanellus vanellus Bilshist vidiv monogamni Poliginiya abo poliandriya zustrichayetsya u yakanovih Jacanidae plavunciv Phalaropus ta deyakih bekasovih Gnizdyatsya yak pravilo odin raz na rik Gnizdo yak take vidsutnye vzagali abo primitivne Napriklad bagato priberezhnih ptahiv taki yak alkovi yajcya vidkladayut bezposeredno na priberezhni skeli bez bud yakoyi vistilki Deyaki bekasovi Scolopacidae vlashtovuyut svoyi gnizda na derevah Yajcya dovoli krupni zazvichaj z zabarvlenoyu shkaralupoyu ta bilsh abo mensh virazhenoyu plyamististyu Kilkist yayec u kladci vid 1 do 4 Dlya kulikiv harakterna kladka z 4 yayec martini zazvichaj vidkladayut 3 Inkubacijnij period trivaye tri abo bilshe tizhniv Ptashenyata vivodkovogo tipu ale u bagatoh vidiv vigodovuyutsya do pidjomu na krilo Zhivlennya Racion sivkopodibnih riznih vidiv suttyevo vidriznyayetsya ta mozhe vklyuchati yak roslinnu tak i tvarinnu yizhu Bagato morskih ptahiv taki yak kryachki ta alkovi zhivlyatsya majzhe viklyuchno riboyu Inshim vazhlivim kormom dlya sivkopodibnih ye vodni ta nazemni komahi Znachnu chastinu racionu snizhnic Chionidae yaki meshkayut v Antarktidi skladayut morski vodorosti Nasinnyam roslin zhivlyatsya kuliki Pedionomus torquatus Thinocorus ta Attagis SistematikaNajranishni arheologichni znahidki sivkopodibnih ptahiv vidnosyatsya do periodu eocenu blizko 36 mln rokiv tomu Odnak zgidno z teoriyeyu rozroblenoyu amerikanskimi ornitologami Alanom Feduchi angl Alan Feduccia ta Storsom Olsonom angl Storrs Olson najdavnishi sivkopodibni abo yak yih nazivayut prasivkopodibni z yavilis zadovgo do cogo ta buli odnimi z nebagatoh ptahiv yaki perezhili katastrofichni zmini krejdovogo periodu yakij pogubiv dinozavriv Zgidno z teoriyeyu piznishe voni dali pochatok bagatom suchasnim takim yak flamingo veslonogi ta gusepodibni Sered starodavnih rodin sivkopodibnih yaki shiroko poshireni v oboh pivkulyah u piznij krejdovij ta rannij kajnozojskij periodi varto nazvati grakulyavidiv ta Graculavidae presbiornitidiv Presbiornithidae yaki volodili zmishanimi risami suchasnih kachok kulikiv ibisiv ta inshih vodnih ptahiv U suchasnij istoriyi vcheni namagayutsya rozibratisya u klasifikaciyi ta rodinnih zv yazkah sivkopodibnih na osnovi morfologichnih povedinkovih ta molekulyarnih osoblivostej U 1990 r vijshla taksonomichna klasifikaciya Sibli Alkvista yaka bazuyetsya na doslidzhenni Na osnovi ciyeyi sistemi usi sivkopodibni buli vklyucheni do ryadu golinastih sho viklikalo superechki sered ornitologiv Piznishe bulo viznano sho metod DNK gibridizaciyi ne zavzhdi efektivnij pri viznachenni najbilshih taksonomichnih grup Na suchasnomu etapi bilshist vchenih viznaye taksonomichnu strukturu yaka ob dnuye usih sivkopodibnih za ryadom spilnih oznak taki yak shizognatichne pidnebinnya nayavnist pridatkovih pir yin na nadhvisti budova kuprikovoyi zalozi nizhnoyi gortani ta suhozhilkiv na nogah Ryad zazvichaj rozdilyayut na dekilka pidryadiv yaki u svoyu chergu rozdilyayutsya na 16 20 rodin blizko 90 rodiv ta 343 vidi RodiniRyad mistit 3 pidryadi 19 rodin i 390 vidiv Pidryad Charadrii Rodina Burhinidae lezhnevi 10 vidiv Rodina Pluvianellidae poslotyuh 1 vid Rodina Chionidae snizhnicya 2 vidi Rodina Pluvianidae yegipetskij bigunec 1 vid Rodina Charadriidae sivkovi 68 vidiv Rodina Recurvirostridae chobotari i kuliki dovgonogi 10 vidiv Rodina Ibidorhynchidae serpodzob 1 vid Rodina Haematopodidae kuliki soroki 12 vidiv Pidryad Scolopaci Rodina Rostratulidae malovanci 3 vidi Rodina Jacanidae yakani 8 vidiv Rodina Pedionomidae erant 1 vid Rodina Thinocoridae tinokori 4 vidi Rodina Scolopacidae barancevi 98 vidiv Pidryad Rodina Turnicidae triperstki 18 vidiv Rodina Dromadidae kraboyid 1 vid Rodina Glareolidae derihvosti 17 vidiv Rodina Laridae martini kryachki 103 vidi Rodina Stercorariidae pomorniki 7 vidiv Rodina Alcidae alkovi 25 vidiv FilogeniyaCharadriiformes Charadrii Burhinidae Pluvianellidae Chionidae Pluvianidae Charadriidae Recurvirostridae Ibidorhynchidae Haematopodidae Scolopaci Rostratulidae Jacanidae Pedionomidae Thinocoridae Scolopacidae Turnicidae Dromadidae Glareolidae Laridae Stercorariidae Alcidae GalereyaLyurik Alle alle Chajka Vanellus vanellus Martin zvichajnij Larus ridibundus Yakana Jacana jacana PrimitkiDiscovery Bird Sets Flight Record With 7 257 Mile Marathon 22 oktyabrya 2008 g Bent E K Lindow and Gareth J Dyke Bird evolution in the Eocene climate change in Europe and a Danish fossil fauna Cambridge Philosophical Society 2005 Alan Feduccia Storrs Olson Relationships and Evolution of Flamingos Aves Phoenicopteridae Smithsonian Contributions to Zoology 316 iii 73 pp 40 figs Reviewed in Nature Jan 24 1981 and Science Digest August 1981 Koblik E A Raznoobrazie ptic chast 2 M MGU 2001 Wilson Bull Old birds and new ideas Progress and Controversy in Paleornithology 93 3 1981 pp 407 437 online 1 24 lipnya 2008 u Wayback Machine Sibley C G Ahlquist J Phylogeny and classification of birds New Haven Yale University Press 1990 PosilannyaSivkopodibni Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Kartashev N N Sistematika ptic M Vysshaya shkola 1974 362 s LiteraturaFauna Ukrayini T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini Kistyakivskij O B K Vid vo AN URSR 1957 432 s

Дата публікації:
Топ