Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Лебедині острови (крим. Sarı Bolat adaları) — архіпелаг, розташований біля північно-західних берегів Криму, у Каркінітській затоці Чорного моря. Архіпелаг є ланцюжком піщано-черепашкових островів загальною площею 57 гектарів, який тягнеться близько десяти кілометрів.
| Лебедині острови крим. Sarı Bolat adaları | |
| 45°52′45″ пн. ш. 33°32′38″ сх. д. / 45.87917° пн. ш. 33.54389° сх. д.Координати: 45°52′45″ пн. ш. 33°32′38″ сх. д. / 45.87917° пн. ш. 33.54389° сх. д. | |
| Акваторія | Чорне море |
| Кількість островів | 6 |
| Загальна площа | 0,57 км² |
| Найвища точка | 1,5 м |
| Населення (2012 рік) | 0 осіб |
| Країна | Україна |
| Регіон | Крим |
Назву островам надав німецький вчений Браулер, який побував тут наприкінці XIX століття і побачив величезну кількість білих лебедів-шипунів. Браулер вважав, що тут знаходяться їхні місця гніздування. На Лебединих островах мешкають близько 250 видів птахів, це одне з найбільших місць гніздування та зимівлі водно-болотних птахів на півдні України.
Острови входять до складу заповідника Лебедині острови, який є орнітологічною філією Кримського природного заповідника. Зважаючи на велике природоохоронне значення, територію Каркінітської затоки, де знаходяться Лебедині острови віднесено до Рамсарських угідь і оголошено водно-болотним угіддям міжнародного значення.
Географія і клімат
Лебедині острови розташовані біля північно-західного узбережжя Криму в Каркінітській затоці Чорного моря. До складу заповідної території входить 6 островів, які вишикувалися на 8 км вздовж берегів Криму з південного заходу на північний схід. Острови від Криму і один одного відокремлені мілководними протоками. Ці невеликі острови складені піщано-черепашковими наносами і схильні до постійних змін своєї конфігурації. Час від часу відбувається навіть зміна числа островів. Висота островів над рівнем моря не перевищує 1-2 метрів. Найбільший з островів — четвертий: близько 3,5 км у довжину, і близько 350 м у ширину. Суворо охоронювана частина островів займає площу 52 га.
Клімат помірно-континентальний, посушливий. Літо сухе, спекотне, зима м'яка, малосніжна з частими відлигами. В особливо суворі зими протоки між островами і Кримом замерзають.
Фауна островів
Найбільшим різноманіттям відзначається орнітофауна островів під час прольоту птахів. Численними тут є крижень, чирки свистунок і велика чирянка, свищ, шилохвіст. Кількість птахів цих видів сягає 30-45 тис. На весняному прольоті біля островів зосереджується 7-8 тис. лисок, 2-4 тис. особин гуски сірої та великої білолобої. Біля островів щорічно линяє 6-8 тис. крижнів, до 5 тис. лебедів-шипунів, близько 6 тис. лисок. У роки з м'якою зимою велика кількість птахів залишається тут на зимівлю. У різні роки тут буває 10-30 тис. качок (крижень, чирок-свистунок, свищ, шилохвіст, галагаз, чернь морська, чубата, червонодзьоба і червоновола, крохаль великий та довгоносий, гоголь, луток), до 2 тис. гусей (гуска сіра та велика білолоба), до 2 тис. лисок, більше 1 тис. мартинів, понад 2,5 тис. лебедів (лебідь-кликун, лебідь-шипун). Щороку гніздиться від 11 до 15 тис. птахів: мартин жовтоногий, реготун чорноголовий, чеграва, крижень, галагаз, баклан великий. Тут знаходиться велика колонія голенастих, мешканцями якої є чапля сіра, чаплі велика білі та мала біла, коровайка. У зоні Лебединих островів зустрічається значна кількість видів морських риб, серед них морська лисиця та морський кіт, деякі види осетрових. Із земноводних мешкають ропуха та жаба озерна, з плазунів — ящірка прудка, вужі звичайний і водяний, із ссавців — їжак, білозубка мала, нетопир Натузіуса, ховрах малий, хом'як звичайний, тушканчик великий, хом'ячок сірий тощо.
Флора островів
Що стосується ботанічних досліджень, то перші відомості про рослинність даного району були зібрані в 1961–1962 рр. Повторне дослідження було проведено в 1973 р. і далі продовжено В. П. Косгіною (Дідух, та ін. , 1979). В 60-х роках були складені каргосхеми рослинності островів. Починаючи з 80-х років в Криму проводиться вивчення рослинності на основі еколого-флористичного підходу.
Згідно з картою рослинного покриву Криму складеною Н. І. Рубцовим та ін. (1966), угіддя Каркінітської затоки відносяться до підзони опустелених степів, комплекс яких складався з полиново-житнякових, полиново-типчакових, полиново-типчаково-ковилових угруповань, полиново-типчакових і полиново-житнякових в поєднанні з солянковою та галофітною рослинністю, а також галофітних угруповань. Більша частина степів вже тоді була розорана під зернові культури, сади і виноградники. Решта ділянок природної рослинності використовувалась під пасовища.
Джерела
- Латиш І. К., Падалка І. А. Перлини України. — в-во «Артек». — Київ. — 2003. — с. 44
- Багрікова Н. О., Костін С. Ю., Корженевський В. В., Таріна Н. О. Оцінка антропогенного впливу на стан заповідника «Лебедині острови» та напрямки досліджень на рубежі нового тисячоліття. — Заповідна справа в Україні на межі тисячоліть. — Київ. — 1999. — с. 42
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lebedini ostrovi krim Sari Bolat adalari arhipelag roztashovanij bilya pivnichno zahidnih beregiv Krimu u Karkinitskij zatoci Chornogo morya Arhipelag ye lancyuzhkom pishano cherepashkovih ostroviv zagalnoyu plosheyu 57 gektariv yakij tyagnetsya blizko desyati kilometriv Lebedini ostrovi krim Sari Bolat adalari45 52 45 pn sh 33 32 38 sh d 45 87917 pn sh 33 54389 sh d 45 87917 33 54389 Koordinati 45 52 45 pn sh 33 32 38 sh d 45 87917 pn sh 33 54389 sh d 45 87917 33 54389AkvatoriyaChorne moreKilkist ostroviv6Zagalna plosha0 57 km Najvisha tochka1 5 mNaselennya 2012 rik 0 osibKrayinaUkrayinaRegionKrimLebedini ostroviLebedini ostroviCya stattya pro ostrovi Pro zapovidnik div Lebedini ostrovi zapovidnik Nazvu ostrovam nadav nimeckij vchenij Brauler yakij pobuvav tut naprikinci XIX stolittya i pobachiv velicheznu kilkist bilih lebediv shipuniv Brauler vvazhav sho tut znahodyatsya yihni miscya gnizduvannya Na Lebedinih ostrovah meshkayut blizko 250 vidiv ptahiv ce odne z najbilshih misc gnizduvannya ta zimivli vodno bolotnih ptahiv na pivdni Ukrayini Ostrovi vhodyat do skladu zapovidnika Lebedini ostrovi yakij ye ornitologichnoyu filiyeyu Krimskogo prirodnogo zapovidnika Zvazhayuchi na velike prirodoohoronne znachennya teritoriyu Karkinitskoyi zatoki de znahodyatsya Lebedini ostrovi vidneseno do Ramsarskih ugid i ogolosheno vodno bolotnim ugiddyam mizhnarodnogo znachennya Geografiya i klimatLebedini ostrovi roztashovani bilya pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Krimu v Karkinitskij zatoci Chornogo morya Do skladu zapovidnoyi teritoriyi vhodit 6 ostroviv yaki vishikuvalisya na 8 km vzdovzh beregiv Krimu z pivdennogo zahodu na pivnichnij shid Ostrovi vid Krimu i odin odnogo vidokremleni milkovodnimi protokami Ci neveliki ostrovi skladeni pishano cherepashkovimi nanosami i shilni do postijnih zmin svoyeyi konfiguraciyi Chas vid chasu vidbuvayetsya navit zmina chisla ostroviv Visota ostroviv nad rivnem morya ne perevishuye 1 2 metriv Najbilshij z ostroviv chetvertij blizko 3 5 km u dovzhinu i blizko 350 m u shirinu Suvoro ohoronyuvana chastina ostroviv zajmaye ploshu 52 ga Klimat pomirno kontinentalnij posushlivij Lito suhe spekotne zima m yaka malosnizhna z chastimi vidligami V osoblivo suvori zimi protoki mizh ostrovami i Krimom zamerzayut Fauna ostrovivNajbilshim riznomanittyam vidznachayetsya ornitofauna ostroviv pid chas prolotu ptahiv Chislennimi tut ye krizhen chirki svistunok i velika chiryanka svish shilohvist Kilkist ptahiv cih vidiv syagaye 30 45 tis Na vesnyanomu proloti bilya ostroviv zoseredzhuyetsya 7 8 tis lisok 2 4 tis osobin guski siroyi ta velikoyi biloloboyi Bilya ostroviv shorichno linyaye 6 8 tis krizhniv do 5 tis lebediv shipuniv blizko 6 tis lisok U roki z m yakoyu zimoyu velika kilkist ptahiv zalishayetsya tut na zimivlyu U rizni roki tut buvaye 10 30 tis kachok krizhen chirok svistunok svish shilohvist galagaz chern morska chubata chervonodzoba i chervonovola krohal velikij ta dovgonosij gogol lutok do 2 tis gusej guska sira ta velika biloloba do 2 tis lisok bilshe 1 tis martiniv ponad 2 5 tis lebediv lebid klikun lebid shipun Shoroku gnizditsya vid 11 do 15 tis ptahiv martin zhovtonogij regotun chornogolovij chegrava krizhen galagaz baklan velikij Tut znahoditsya velika koloniya golenastih meshkancyami yakoyi ye chaplya sira chapli velika bili ta mala bila korovajka U zoni Lebedinih ostroviv zustrichayetsya znachna kilkist vidiv morskih rib sered nih morska lisicya ta morskij kit deyaki vidi osetrovih Iz zemnovodnih meshkayut ropuha ta zhaba ozerna z plazuniv yashirka prudka vuzhi zvichajnij i vodyanij iz ssavciv yizhak bilozubka mala netopir Natuziusa hovrah malij hom yak zvichajnij tushkanchik velikij hom yachok sirij tosho Flora ostrovivSho stosuyetsya botanichnih doslidzhen to pershi vidomosti pro roslinnist danogo rajonu buli zibrani v 1961 1962 rr Povtorne doslidzhennya bulo provedeno v 1973 r i dali prodovzheno V P Kosginoyu Diduh ta in 1979 V 60 h rokah buli skladeni kargoshemi roslinnosti ostroviv Pochinayuchi z 80 h rokiv v Krimu provoditsya vivchennya roslinnosti na osnovi ekologo floristichnogo pidhodu Zgidno z kartoyu roslinnogo pokrivu Krimu skladenoyu N I Rubcovim ta in 1966 ugiddya Karkinitskoyi zatoki vidnosyatsya do pidzoni opustelenih stepiv kompleks yakih skladavsya z polinovo zhitnyakovih polinovo tipchakovih polinovo tipchakovo kovilovih ugrupovan polinovo tipchakovih i polinovo zhitnyakovih v poyednanni z solyankovoyu ta galofitnoyu roslinnistyu a takozh galofitnih ugrupovan Bilsha chastina stepiv vzhe todi bula rozorana pid zernovi kulturi sadi i vinogradniki Reshta dilyanok prirodnoyi roslinnosti vikoristovuvalas pid pasovisha DzherelaLatish I K Padalka I A Perlini Ukrayini v vo Artek Kiyiv 2003 s 44 Bagrikova N O Kostin S Yu Korzhenevskij V V Tarina N O Ocinka antropogennogo vplivu na stan zapovidnika Lebedini ostrovi ta napryamki doslidzhen na rubezhi novogo tisyacholittya Zapovidna sprava v Ukrayini na mezhi tisyacholit Kiyiv 1999 s 42