Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жито мирське Полі сся фізико географічна природна область Поліської провінції у межах Житомирської та Рівненської област

Житомирське Полісся

Житомирське Полісся

Жито́мирське Полі́сся — фізико-географічна (природна) область Поліської провінції у межах Житомирської та Рівненської областей.

image
   Житомирське Полісся як фізико-географічна область Українського Полісся.

Житомирське Полісся вирізняється від інших природних областей Українського Полісся більш вищим , великим впливом кристалічних порід докембрійського фундаменту на формування рельєфу, значним розвитком вузьких та відносно глибоких річкових долин, наявністю великих і незначною заболоченістю території.

Географічне положення

Житомирське Полісся охоплює східну частину Рівненської області та більшу частину Житомирської області. Західна межа проходить по лінії Клесів — Соснове — Корець — Шепетівка, а східна — по лінії Народичі — Малин — Радомишль — Корнин. На заході має сусідство із Волинським Поліссям, а на сході — із Київським Поліссям.

Геологічна і тектонічна будова

Житомирське Полісся розташоване в межах Українського щита, який, в основному, зумовив виокремлення даної природної області. Завдяки виходу на поверхню порід Українського кристалічного щита поверхня має зачну розчленованість. Середні висоти Житомирського Полісся становлять 180—200 м.

На формування сучасної природи Житомирського Полісся вплинули палеогеографічні умови антропогенового періоду. У західній частині природної області відсутня морена, оскільки дана територія не була вкрита льодовиком. А на схід від лінії Словечно —  — Лугини — Кривотин — Житомир — Івниця моренні відклади виявлені. Вони є причиною виникнення , який представляють , ками, ози.

мають потужність 4—6 м і залягають на гранітах, гнейсах або продуктах їх вивітрювання. Місцями зустрічаються і горби еолового походження, а в зниженнях — невеликі болота та . Найбільше ці місцевості поширені на північному заході в районі , , .

У районі Коростеня поширені малопотужні або відсутні взагалі, зустрічаються .

Річкові долини глибоко врізані в . Круті скелясті схили має річка Тетерів (поблизу села , міст Коростишів, Житомир). Такі ділянки зустрічаються у долинах річок Уж, Случ, Уборть, Ірша, Кам'янка. У межах Словечансько-Овруцького кряжу поширені рельєфу — яри, балки. Глибина ярів 20-30 м, а довжина до 3- 3,5 км. Це пов'язано із поширенням лесових порід.

За геолого-геоморфологічними особливостями у межах Житомирського Полісся виділяють дві підобласті — Західно-Житомирську безморенну та Східно-Житомирську моренну. У їхніх межах — 11 .

Клімат

Територія Житомирського Полісся розташована у вологій, помірно теплій зоні помірного кліматичного поясу. Це область помірно континентального типу клімату. Протягом року надходить у кількості від 3600 до 4000 МДж/м2. Середня температура січня -5,7 °C, липня — +18,9 °C. Протягом холодного періоду року переважають вітри західного напрямку, а протягом теплого — північно-західного напрямку. Кількість опадів 625 мм/рік. Клімат Житомирського Полісся не є таким вологим, як у Волинському Поліссі, і не таким сухим, як у природних областях, що розташовані далі на схід.

Внутрішні води

Річки мають швидку течію. На них зустрічаються перекати і пороги. Рівень підняття води в період повеней та паводків значно вищий, ніж в інших природних областях. Усі річки належать до басейну Дніпра.

Заболоченість становить 2,9 %. Це найменш заболочена природна область. У межах Олевська, Перги, р. Болотниця поширені верхові й перехідні болота, площа яких становить понад 1000 га, шар торфу — до 4—5 м. Найбільші болота — і . У зниженнях і долинах утворилися осоково-гіпнові болота.

Ґрунти

Територія природної області належить до Поліської (дерново-підзолистих типових та оглеєних ґрунтів) зони, у складі якої Центральнополіська правобережна (переважно ). Ґрунти області бідні, піщані, у долині річок — , та . У межах Словечансько-Овруцького кряжа поширені сірі лісові ґрунти, площа яких незначна.

Рослинний покрив

Природна рослинність збереглася на незначній території, оскільки природна область характеризується розораністю від 15 — 30 % (північний захід) до 50 % (схід, центр). Найбільше боліт зустрічається на північному заході й півночі Житомирського Полісся.

На території Словечансько-Овруцького кряжа збереглися невеликі ділянки і . Тут збереглися залишки пралісів із дуба скельного. Подекуди підлісок сформований рододендроном жовтим.

Найбільшу площу займають ліси із сосни звичайної, берези бородавчастої, дуба звичайного.

До Червоної книги України занесені билинець, зозулинці, лілія лісова, , цибуля ведмежа тощо.

Ландшафти

Ландшафти представлені місцевостями:

  • рівнинно-зандрові на кристалічних породах з переважанням дерново-слабопідзолистих ґрунтів під борами і суборами (площа понад 3,6 тис.км2);
  • долинно-зандрові частково заболочені на кристалічних, і , з переважанням дерново-слабопідзолистих глеюватих ґрунтів (близько 3,5 тис. км2) під боровими лісами межах Олевська, Перги, р. Болотниця;
  • моренно-зандрові та моренно-горбисті з дерново-підзолистими ґрунтами на сході поблизу Потієвки, Горбулева, Модилева, Дівочок, Торчина тощо;
  • денудаційні хвилясто-рівнинні на кристалічних породах з дерново-слабопідзолистими щебенюватими ґрунтами під дуже зведеними суборами й сугрудками на межиріччях з високим заляганням докембрійських порід у межах м. Коростеня, поблизу сіл Краєвщини, Топорищ, Пекерщина;
  • долинно-терасні піщано-хвилясті;
  • заплавні лучно-болотні;
  • давньодолинно-лучні та давньоозерні з чорноземнолучними ґрунтами, частково зайняті луками та розорані;
  • лесові острови з сірими лісовими ґрунтами, майже повністю розорані, в минулому — під грабово-дубовими лісами. Ці місцевості мають риси лісостепових ландшафтів. Вони зустрічаються На Словечансько-Овруцькому кряжі, у районі міст Новограда-Волинського, Житомира, Коростишева зустрічаються місцевості, що нагадують лісостепові.

Природокористування

У межах Житомирського Полісся переважають сільськогосподарське, лісогосподарське, гірничовидобувне використання природи.

Екологічна ситуація

Стан довкілля погіршився у зв'язку зі значним впливом аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Значного забруднення радіонуклідами зазнали Народицький, Коростенський та Овруцький адміністративні райони Житомирської області. Зазнали змін ландшафти внаслідок вирубки лісів, розорювання земель, осушувальної меліорації, видобування корисних копалин (гранітів, лабрадоритів, кварцитів, бурого вугілля, ільменіту тощо).

Природоохоронні території

Поліський природний заповідник

Городницький ботанічний заказник

Ландшафтний заказник Плотниця

  • (464 га) є в Олевському районі з унікальними природно-територіальними комплексами.

Гідрологічний заказник Дідове озеро

Лісовий заказник Поясковський

  • Лісовий заказник Поясковський (113 га) в Олевському районі з дубово-грабовими лісами засновано в 1926 р. Тут збереглися дуби-велетні віком 300—400 років.

Див. також

Посилання

  • Житомирське Полісся [ 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
  • Полісся[недоступне посилання з липня 2019]
  • Поліський ландшафтний край [ 23 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Джерела

  • Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К.: «Українська Радянська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989. — Т. 1: А — Ж. — 416 с.
  • Заповідники України / В. Гетьман. — К.: Шк. світ, 2009. — 128 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Zhito mirske Poli ssya fiziko geografichna prirodna oblast Poliskoyi provinciyi u mezhah Zhitomirskoyi ta Rivnenskoyi oblastej Zhitomirske Polissya yak fiziko geografichna oblast Ukrayinskogo Polissya Zhitomirske Polissya viriznyayetsya vid inshih prirodnih oblastej Ukrayinskogo Polissya bilsh vishim velikim vplivom kristalichnih porid dokembrijskogo fundamentu na formuvannya relyefu znachnim rozvitkom vuzkih ta vidnosno glibokih richkovih dolin nayavnistyu velikih i neznachnoyu zabolochenistyu teritoriyi Geografichne polozhennyaZhitomirske Polissya ohoplyuye shidnu chastinu Rivnenskoyi oblasti ta bilshu chastinu Zhitomirskoyi oblasti Zahidna mezha prohodit po liniyi Klesiv Sosnove Korec Shepetivka a shidna po liniyi Narodichi Malin Radomishl Kornin Na zahodi maye susidstvo iz Volinskim Polissyam a na shodi iz Kiyivskim Polissyam Geologichna i tektonichna budovaZhitomirske Polissya roztashovane v mezhah Ukrayinskogo shita yakij v osnovnomu zumoviv viokremlennya danoyi prirodnoyi oblasti Zavdyaki vihodu na poverhnyu porid Ukrayinskogo kristalichnogo shita poverhnya maye zachnu rozchlenovanist Seredni visoti Zhitomirskogo Polissya stanovlyat 180 200 m Na formuvannya suchasnoyi prirodi Zhitomirskogo Polissya vplinuli paleogeografichni umovi antropogenovogo periodu U zahidnij chastini prirodnoyi oblasti vidsutnya morena oskilki dana teritoriya ne bula vkrita lodovikom A na shid vid liniyi Slovechno Lugini Krivotin Zhitomir Ivnicya morenni vidkladi viyavleni Voni ye prichinoyu viniknennya yakij predstavlyayut kami ozi mayut potuzhnist 4 6 m i zalyagayut na granitah gnejsah abo produktah yih vivitryuvannya Miscyami zustrichayutsya i gorbi eolovogo pohodzhennya a v znizhennyah neveliki bolota ta Najbilshe ci miscevosti poshireni na pivnichnomu zahodi v rajoni U rajoni Korostenya poshireni malopotuzhni abo vidsutni vzagali zustrichayutsya Richkovi dolini gliboko vrizani v Kruti skelyasti shili maye richka Teteriv poblizu sela mist Korostishiv Zhitomir Taki dilyanki zustrichayutsya u dolinah richok Uzh Sluch Ubort Irsha Kam yanka U mezhah Slovechansko Ovruckogo kryazhu poshireni relyefu yari balki Glibina yariv 20 30 m a dovzhina do 3 3 5 km Ce pov yazano iz poshirennyam lesovih porid Za geologo geomorfologichnimi osoblivostyami u mezhah Zhitomirskogo Polissya vidilyayut dvi pidoblasti Zahidno Zhitomirsku bezmorennu ta Shidno Zhitomirsku morennu U yihnih mezhah 11 KlimatTeritoriya Zhitomirskogo Polissya roztashovana u vologij pomirno teplij zoni pomirnogo klimatichnogo poyasu Ce oblast pomirno kontinentalnogo tipu klimatu Protyagom roku nadhodit u kilkosti vid 3600 do 4000 MDzh m2 Serednya temperatura sichnya 5 7 C lipnya 18 9 C Protyagom holodnogo periodu roku perevazhayut vitri zahidnogo napryamku a protyagom teplogo pivnichno zahidnogo napryamku Kilkist opadiv 625 mm rik Klimat Zhitomirskogo Polissya ne ye takim vologim yak u Volinskomu Polissi i ne takim suhim yak u prirodnih oblastyah sho roztashovani dali na shid Vnutrishni vodiRichki mayut shvidku techiyu Na nih zustrichayutsya perekati i porogi Riven pidnyattya vodi v period povenej ta pavodkiv znachno vishij nizh v inshih prirodnih oblastyah Usi richki nalezhat do basejnu Dnipra Zabolochenist stanovit 2 9 Ce najmensh zabolochena prirodna oblast U mezhah Olevska Pergi r Bolotnicya poshireni verhovi j perehidni bolota plosha yakih stanovit ponad 1000 ga shar torfu do 4 5 m Najbilshi bolota i U znizhennyah i dolinah utvorilisya osokovo gipnovi bolota GruntiTeritoriya prirodnoyi oblasti nalezhit do Poliskoyi dernovo pidzolistih tipovih ta ogleyenih gruntiv zoni u skladi yakoyi Centralnopoliska pravoberezhna perevazhno Grunti oblasti bidni pishani u dolini richok ta U mezhah Slovechansko Ovruckogo kryazha poshireni siri lisovi grunti plosha yakih neznachna Roslinnij pokrivPrirodna roslinnist zbereglasya na neznachnij teritoriyi oskilki prirodna oblast harakterizuyetsya rozoranistyu vid 15 30 pivnichnij zahid do 50 shid centr Najbilshe bolit zustrichayetsya na pivnichnomu zahodi j pivnochi Zhitomirskogo Polissya Na teritoriyi Slovechansko Ovruckogo kryazha zbereglisya neveliki dilyanki i Tut zbereglisya zalishki pralisiv iz duba skelnogo Podekudi pidlisok sformovanij rododendronom zhovtim Najbilshu ploshu zajmayut lisi iz sosni zvichajnoyi berezi borodavchastoyi duba zvichajnogo Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseni bilinec zozulinci liliya lisova cibulya vedmezha tosho LandshaftiLandshafti predstavleni miscevostyami rivninno zandrovi na kristalichnih porodah z perevazhannyam dernovo slabopidzolistih gruntiv pid borami i suborami plosha ponad 3 6 tis km2 dolinno zandrovi chastkovo zabolocheni na kristalichnih i z perevazhannyam dernovo slabopidzolistih gleyuvatih gruntiv blizko 3 5 tis km2 pid borovimi lisami mezhah Olevska Pergi r Bolotnicya morenno zandrovi ta morenno gorbisti z dernovo pidzolistimi gruntami na shodi poblizu Potiyevki Gorbuleva Modileva Divochok Torchina tosho denudacijni hvilyasto rivninni na kristalichnih porodah z dernovo slabopidzolistimi shebenyuvatimi gruntami pid duzhe zvedenimi suborami j sugrudkami na mezhirichchyah z visokim zalyagannyam dokembrijskih porid u mezhah m Korostenya poblizu sil Krayevshini Toporish Pekershina dolinno terasni pishano hvilyasti zaplavni luchno bolotni davnodolinno luchni ta davnoozerni z chornozemnoluchnimi gruntami chastkovo zajnyati lukami ta rozorani lesovi ostrovi z sirimi lisovimi gruntami majzhe povnistyu rozorani v minulomu pid grabovo dubovimi lisami Ci miscevosti mayut risi lisostepovih landshaftiv Voni zustrichayutsya Na Slovechansko Ovruckomu kryazhi u rajoni mist Novograda Volinskogo Zhitomira Korostisheva zustrichayutsya miscevosti sho nagaduyut lisostepovi PrirodokoristuvannyaU mezhah Zhitomirskogo Polissya perevazhayut silskogospodarske lisogospodarske girnichovidobuvne vikoristannya prirodi Ekologichna situaciyaStan dovkillya pogirshivsya u zv yazku zi znachnim vplivom avariyi na Chornobilskij atomnij elektrostanciyi Znachnogo zabrudnennya radionuklidami zaznali Narodickij Korostenskij ta Ovruckij administrativni rajoni Zhitomirskoyi oblasti Zaznali zmin landshafti vnaslidok virubki lisiv rozoryuvannya zemel osushuvalnoyi melioraciyi vidobuvannya korisnih kopalin granitiv labradoritiv kvarcitiv burogo vugillya ilmenitu tosho Prirodoohoronni teritoriyiPoliskij prirodnij zapovidnik U 1968 roci stvoreno Poliskij prirodnij zapovidnik Olevskij j Ovruckij rajoni Zhitomirska oblast Jogo plosha stanovit 20 1 tis ga z nih lisi zajmayut 77 1 perevazhayut sosnovi a berezovi 16 8 vilhovi ta inshi 6 1 bolota i zabolocheni zemli 22 luki 2 Unikalnimi ye opukli oligotrofni bolota de dominuyut buri j chervoni Na bolotnomu masivi rostut lodovikovi reliktovi ta arktoborealni vidi napriklad shejhceriya bolotna ta zhuravlina dribnoploda Flora zapovidnika vklyuchaye 604 vidiv sudinnih roslin mohopodibnih 139 vodorostej 376 lishajnikiv 140 gribiv 42 vidi Dva vidi kozelci ukrayinski ta smilka litovska zaneseni do Yevropejskogo Chervonogo spisku Sered prirodnoyi roslinnosti relikti ta endemiki rododendron zhovtij dub skelnij verba laplandska i chornichna osoka bagnova sholudivnik korolivskij plyush zvichajnij tosho Bagatij i riznomanitnij tvarinnij svit yakij nalichuye 39 vidiv ssavciv 180 ptahiv 7 plazuniv 11 zemnovodnih 19 rib 537 komah Do Chervonoyi knigi Ukrayini zaneseno leleku chornogo zhuravlya sirogo sovu borodatu sicha volohatogo sichika gorobcya glushcya pidorlika malogo zmiyeyida borsuka gornostaya vidru richkovu zajcya bilogo minogu ukrayinsku Do Yevropejskogo Chervonogo spisku potrapili vovchok lishinovij vovk vidra ris derkach minoga ukrayinska Gorodnickij botanichnij zakaznik 352 ga utvorenij u 1974 roci v Novograd Volinskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Pid ohoronoyu perebuvayut chornicevo zelenomohovi i dubovi tryasunkovidnoosokovi lisi de prorostaye rododendron zhovtij U travostoyi zustrichayutsya zozulki Traunshtajnera odnokvitka zvichajna ta fiteuma kolosista Landshaftnij zakaznik Plotnicya 464 ga ye v Olevskomu rajoni z unikalnimi prirodno teritorialnimi kompleksami Gidrologichnij zakaznik Didove ozero z ozernimi ekosistemami 54 ga znahoditsya v Ovruckomu rajoni Priberezhno vodna roslinnist predstavlena ocheretom zvichajnim osokoyu omskoyu osokoyu zdutoyu glechikami latattyam snizhno bilim Na ozeri ye sfagnovij plav z osokoyu strunkokorenevishnoyu rosichkoyu serednoyu zhuravlinoyu ta chorniceyu Misce de vodyatsya bobri vidri ondatri vodoplavni ptahi ponad 45 vidiv rib plazuniv zemnovodnih Ozero ye vitokom richki Bolotnici ta regulyuye vodnij rezhim navkolishnoyi miscevosti Lisovij zakaznik Poyaskovskij Lisovij zakaznik Poyaskovskij 113 ga v Olevskomu rajoni z dubovo grabovimi lisami zasnovano v 1926 r Tut zbereglisya dubi veletni vikom 300 400 rokiv Div takozhVolinske PolissyaPosilannyaZhitomirske Polissya 18 veresnya 2020 u Wayback Machine Polissya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Poliskij landshaftnij kraj 23 listopada 2016 u Wayback Machine DzherelaGeografichna enciklopediya Ukrayini V 3 h t Redkol O M Marinich vidpovid red ta in K Ukrayinska Radyanska Enciklopediya im M P Bazhana 1989 T 1 A Zh 416 s Zapovidniki Ukrayini V Getman K Shk svit 2009 128 s

Дата публікації:
Топ