Оле́вський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Коростенської, Волинської округ, УРСР, Київської, Житомирської областей УРСР та України з адміністративним центром у м. Олевськ. Населення становить 42 179 осіб (на 1.08.2013). Площа — 2248 км². Утворено 1923 року.
Олевський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Коростенська округа Волинська округа УРСР Київська область Житомирська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | СРСР Україна | ||||
Область: | Коростенська округа Волинська округа УРСР Київська область Житомирська область | ||||
Код КОАТУУ: | 1824400000 | ||||
Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 41423 (на 1.01.2018) | ||||
Площа: | 2248 км² | ||||
Густота: | 18.4 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4135 | ||||
Поштові індекси: | 11000—11056 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Олевськ | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 4 | ||||
Сільські ради: | 20 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 5 | ||||
Села: | 52 | ||||
Селища: | 2 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Троц Віктор Миколайович | ||||
Голова РДА: | Хоречко Лариса Валеріївна | ||||
Вебсторінка: | Олевська районна рада / РДА | ||||
Адреса: | вул. Свято-Миколаївська, 4, м. Олевськ, Олевський р-н, Житомирська обл., 11001 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Олевський район у Вікісховищі |
Загальні відомості
Протяжність району із заходу на схід близько 50 км, з півночі на південь 80 км. Вся територія Олевського району лежить в межах Поліської низовини і лише північно-східна частина — на відрогах Словечансько-Овруцького кряжу. На півночі межує з Лельчицьким районом Республіки Білорусь, на заході — з Рокитнівським районом Рівненської області. Зі сходу і півдня — з Лугинським, Ємільчинським, Новоград-Волинським районами Житомирської області.
Олевський район, як адміністративна одиниця, був створений у 1923 році. Площа району становить 224,7тис.га, або 7,1 % території області.
Сільськогосподарські угіддя займають 47,5тис.га, в тому числі рілля — 24 тис.га. Лісами вкрито 156,7 тис.га території району. Переважаючі типи лісів: соснові, дубово-соснові, березові та осикові.
Основні типи ґрунтів району: дернові, дерново-підзолисті, торфоболотні та низинні торф'яники, піщані та глинисто-піщані. Клімат — помірно-континентальний.
На території району розташовано 60 населених пунктів (52 села, 2 селища, 5 селищ міського типу, одне місто).
Білорусь | ||
Рівненська область (Рокитнівський район) | Овруцький район | |
Новоград-Волинський район | Ємільчинський район | Лугинський район |
Географія
Територією протікають річки басейну Дніпра: Уборть з притоками Зольня, Перга та інші. Ліси займають 73 відсотки площі району. В районі розташована більша частина Поліського заповідника, заповідник державного значення — Плотниця та шість пам'яток природи місцевого значення. Район володіє величезними запасами торфу, який використовується для виробництва торф'яних брикетів та добрив. Таких родовищ нараховується 83, є також бетонні піски, облицювальний камінь, граніт, різновидності кварцу, глини.
Населення
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 51 602 особи, з них українців — 43 530, росіян — 2 806, німців — 247, євреїв — 3 724, поляків — 615, інших — 680.
Історія
Район утворений 7 березня 1923 року в складі Коростенської округи Волинської губернії з 25 сільських рад Олевської та волостей Коростенського повіту.
13 червня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УРСР, Коростенську округу було ліквідовано, її колишню територію, в тому числі й Олевський район, включено до складу Волинської округи.
2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Олевський район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області. 4 травня 1935 року район було віднесено до Коростенського округу в складі Київської області.
Внаслідок Голодомору 1932—1933 за архівними документами, у районі загинуло 650 чол., на сьогодні встановлено імена 294 чол.
22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область з Олевським районом у складі.
3 21 серпня по 15 листопада 1941 року на території Олевського району існувала «Олевська республіка», що підпорядковувалась Уряду УНР в екзилі.
В 1941-44 роках територія району входила до складу гебітскомісаріату Олевськ Генеральної округи Житомир та складалась з 14 сільських управ.
30 грудня 1962 року до складу району було включено територію розформованого Лугинського району, котрий відновився 8 грудня 1966 року.
Ліквідований відповідно до постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділяється на міську та сільську об'єднані територіальні громади і сільську раду, які об'єднують 60 населених пунктів та підпорядковані Олевській районній раді. Адміністративний центр — місто Олевськ.
Промисловість
Ця галузь є важливою складовою частиною господарського комплексу району. Основним виробником є підприємство металообробки і машинобудування — ВАТ «Завод тракторних нормалей», який має можливість забезпечити всі колективні сільгосппідприємства і фермерські господарства області культиваторами, рукавами високого тиску до гідросистеми тракторів і сільгоспмашин, запасними частинами тощо. Розглядається можливість випуску і ремонту на заводі льонокомбайнів. Завдяки тому, що на території району зосереджена значна частина буто-щебеневої сировини, на цій базі створені значні виробничі потужності: ВАТ «Озерянський КЗБГК», Олевський щебеневий завод, ЗАТ «Граніт», комбінат нерудних копалин «Кварц», ОП «Білокоровицький гранкар'єр». У районі також є підприємства харчової промисловості: ВАТ «Олевський хлібозавод», спільне підприємство облспоживспілки «Олевський консервно-сушильний завод» з переробки сільськогосподарської продукції, фруктів, ягід. Важливе місце в промисловому потенціалу району займають ВАТ «Завод електротехнічної порцеляни», а також Олевський, Білокоровицький та міжгосподарський лісгоспи.
Сільське господарство
Характерним для району є виробництво м'яса, молока, картоплі, зерна, льону-довгунця, хмелю тощо. Ця галузь представлена 19 колективними сільськогосподарськими підприємствами і одним підсобним господарством.
Будівництво
У районі працює 9 будівельних організацій. Головним джерелом інвестицій для будівництва залишився Чорнобильський фонд, на кошти якого ведеться будівництво об'єктів соціальної сфери та газифікація.
Транспорт
Територію району перетинає одна залізнична магістраль з південного сходу на північний захід: Київ — Ковель. Довжина автомобільних шляхів загального користування становить 397 кілометрів. Територією району проходить автошлях .
Економіка
Створено одне спільне підприємство з іноземними інвестиціями, їх учасниками стали представники Росії та Польщі. Можливе ефективне вкладання капіталу у розвиток гірничодобувної, лісової, машинобудівної та електротехнічної промисловості.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Олевського району були створені 63 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 62,99 % (проголосували 20 510 із 32 560 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 36,65 % (7 516 виборців); Юлія Тимошенко — 26,06 % (5 345 виборців), Олег Ляшко — 17,03 % (3 493 виборців), Анатолій Гриценко — 5,13 % (1 053 виборців), Сергій Тігіпко — 3,57 % (733 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,92 %.
Пам'ятки
Примітки
- Розпорядження Президента України від 30 січня 2020 року № 68/2020-рп «Про призначення Л.Хоречко головою Олевської районної державної адміністрації Житомирської області»
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 17 березня 2023.
- Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.579. Процитовано 16 січня 2023.
- (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 27, 532, 533, 539, 540, 617, 620. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 11 жовтня 2020.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 27 грудня 2020.
- Адміністративно-територіальний устрій Олевського району [ 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 березня 2016.
Посилання
- Олевський район на сайті УМВС в Житомирській області[недоступне посилання з квітня 2019]
- Облікова картка на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Олевський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
- Човни-довбанки і колодязь-телескоп. Як давня Олевщина долає забуття за допомогою 4G і туризму [ 21 грудня 2020 у Wayback Machine.] // «Економічна правда», 21 грудня 2020
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ole vskij rajo n kolishnya administrativno teritorialna odinicya Korostenskoyi Volinskoyi okrug URSR Kiyivskoyi Zhitomirskoyi oblastej URSR ta Ukrayini z administrativnim centrom u m Olevsk Naselennya stanovit 42 179 osib na 1 08 2013 Plosha 2248 km Utvoreno 1923 roku Olevskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Korostenska okruga Volinska okruga URSR Kiyivska oblast Zhitomirska oblastOsnovni daniKrayina SRSR UkrayinaOblast Korostenska okruga Volinska okruga URSR Kiyivska oblast Zhitomirska oblastKod KOATUU 1824400000Utvorenij 7 bereznya 1923 rokuLikvidovanij 19 lipnya 2020 rokuNaselennya 41423 na 1 01 2018 Plosha 2248 km Gustota 18 4 osib km Tel kod 380 4135Poshtovi indeksi 11000 11056Naseleni punkti ta radiRajonnij centr m OlevskMiski radi 1Selishni radi 4Silski radi 20Mista 1Smt 5Sela 52Selisha 2Rajonna vladaGolova radi Troc Viktor MikolajovichGolova RDA Horechko Larisa ValeriyivnaVebstorinka Olevska rajonna rada RDAAdresa vul Svyato Mikolayivska 4 m Olevsk Olevskij r n Zhitomirska obl 11001MapaOlevskij rajon u VikishovishiZagalni vidomostiProtyazhnist rajonu iz zahodu na shid blizko 50 km z pivnochi na pivden 80 km Vsya teritoriya Olevskogo rajonu lezhit v mezhah Poliskoyi nizovini i lishe pivnichno shidna chastina na vidrogah Slovechansko Ovruckogo kryazhu Na pivnochi mezhuye z Lelchickim rajonom Respubliki Bilorus na zahodi z Rokitnivskim rajonom Rivnenskoyi oblasti Zi shodu i pivdnya z Luginskim Yemilchinskim Novograd Volinskim rajonami Zhitomirskoyi oblasti Olevskij rajon yak administrativna odinicya buv stvorenij u 1923 roci Plosha rajonu stanovit 224 7tis ga abo 7 1 teritoriyi oblasti Silskogospodarski ugiddya zajmayut 47 5tis ga v tomu chisli rillya 24 tis ga Lisami vkrito 156 7 tis ga teritoriyi rajonu Perevazhayuchi tipi lisiv sosnovi dubovo sosnovi berezovi ta osikovi Osnovni tipi gruntiv rajonu dernovi dernovo pidzolisti torfobolotni ta nizinni torf yaniki pishani ta glinisto pishani Klimat pomirno kontinentalnij Na teritoriyi rajonu roztashovano 60 naselenih punktiv 52 sela 2 selisha 5 selish miskogo tipu odne misto BilorusRivnenska oblast Rokitnivskij rajon Ovruckij rajonNovograd Volinskij rajon Yemilchinskij rajon Luginskij rajonGeografiyaMapa Olevskogo rajonu v krayeznavchomu muzeyi Teritoriyeyu protikayut richki basejnu Dnipra Ubort z pritokami Zolnya Perga ta inshi Lisi zajmayut 73 vidsotki ploshi rajonu V rajoni roztashovana bilsha chastina Poliskogo zapovidnika zapovidnik derzhavnogo znachennya Plotnicya ta shist pam yatok prirodi miscevogo znachennya Rajon volodiye velicheznimi zapasami torfu yakij vikoristovuyetsya dlya virobnictva torf yanih briketiv ta dobriv Takih rodovish narahovuyetsya 83 ye takozh betonni piski oblicyuvalnij kamin granit riznovidnosti kvarcu glini NaselennyaZa danimi perepisu naselennya SRSR 1939 roku chiselnist naselennya rajonu stanovila 51 602 osobi z nih ukrayinciv 43 530 rosiyan 2 806 nimciv 247 yevreyiv 3 724 polyakiv 615 inshih 680 IstoriyaRajon utvorenij 7 bereznya 1923 roku v skladi Korostenskoyi okrugi Volinskoyi guberniyi z 25 silskih rad Olevskoyi ta volostej Korostenskogo povitu 13 chervnya 1930 roku vidpovidno do postanovi VUCVK ta RNK URSR Korostensku okrugu bulo likvidovano yiyi kolishnyu teritoriyu v tomu chisli j Olevskij rajon vklyucheno do skladu Volinskoyi okrugi 2 veresnya 1930 roku bulo skasovano podil URSR na okrugi cherez sho vid 15 veresnya 1930 roku Olevskij rajon yak i reshta okremih administrativnih odinic perejshov u bezposerednye pidporyadkuvannya do respublikanskogo centru 9 lyutogo 1932 roku rajon uvijshov do skladu novostvorenoyi Kiyivskoyi oblasti 4 travnya 1935 roku rajon bulo vidneseno do Korostenskogo okrugu v skladi Kiyivskoyi oblasti Vnaslidok Golodomoru 1932 1933 za arhivnimi dokumentami u rajoni zaginulo 650 chol na sogodni vstanovleno imena 294 chol 22 veresnya 1937 roku bulo utvoreno Zhitomirsku oblast z Olevskim rajonom u skladi 3 21 serpnya po 15 listopada 1941 roku na teritoriyi Olevskogo rajonu isnuvala Olevska respublika sho pidporyadkovuvalas Uryadu UNR v ekzili V 1941 44 rokah teritoriya rajonu vhodila do skladu gebitskomisariatu Olevsk Generalnoyi okrugi Zhitomir ta skladalas z 14 silskih uprav 30 grudnya 1962 roku do skladu rajonu bulo vklyucheno teritoriyu rozformovanogo Luginskogo rajonu kotrij vidnovivsya 8 grudnya 1966 roku Likvidovanij vidpovidno do postanovi Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Olevskogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyayetsya na misku ta silsku ob yednani teritorialni gromadi i silsku radu yaki ob yednuyut 60 naselenih punktiv ta pidporyadkovani Olevskij rajonnij radi Administrativnij centr misto Olevsk PromislovistCya galuz ye vazhlivoyu skladovoyu chastinoyu gospodarskogo kompleksu rajonu Osnovnim virobnikom ye pidpriyemstvo metaloobrobki i mashinobuduvannya VAT Zavod traktornih normalej yakij maye mozhlivist zabezpechiti vsi kolektivni silgosppidpriyemstva i fermerski gospodarstva oblasti kultivatorami rukavami visokogo tisku do gidrosistemi traktoriv i silgospmashin zapasnimi chastinami tosho Rozglyadayetsya mozhlivist vipusku i remontu na zavodi lonokombajniv Zavdyaki tomu sho na teritoriyi rajonu zoseredzhena znachna chastina buto shebenevoyi sirovini na cij bazi stvoreni znachni virobnichi potuzhnosti VAT Ozeryanskij KZBGK Olevskij shebenevij zavod ZAT Granit kombinat nerudnih kopalin Kvarc OP Bilokorovickij grankar yer U rajoni takozh ye pidpriyemstva harchovoyi promislovosti VAT Olevskij hlibozavod spilne pidpriyemstvo oblspozhivspilki Olevskij konservno sushilnij zavod z pererobki silskogospodarskoyi produkciyi fruktiv yagid Vazhlive misce v promislovomu potencialu rajonu zajmayut VAT Zavod elektrotehnichnoyi porcelyani a takozh Olevskij Bilokorovickij ta mizhgospodarskij lisgospi Silske gospodarstvoHarakternim dlya rajonu ye virobnictvo m yasa moloka kartopli zerna lonu dovguncya hmelyu tosho Cya galuz predstavlena 19 kolektivnimi silskogospodarskimi pidpriyemstvami i odnim pidsobnim gospodarstvom BudivnictvoU rajoni pracyuye 9 budivelnih organizacij Golovnim dzherelom investicij dlya budivnictva zalishivsya Chornobilskij fond na koshti yakogo vedetsya budivnictvo ob yektiv socialnoyi sferi ta gazifikaciya TransportTeritoriyu rajonu peretinaye odna zaliznichna magistral z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid Kiyiv Kovel Dovzhina avtomobilnih shlyahiv zagalnogo koristuvannya stanovit 397 kilometriv Teritoriyeyu rajonu prohodit avtoshlyah EkonomikaStvoreno odne spilne pidpriyemstvo z inozemnimi investiciyami yih uchasnikami stali predstavniki Rosiyi ta Polshi Mozhlive efektivne vkladannya kapitalu u rozvitok girnichodobuvnoyi lisovoyi mashinobudivnoyi ta elektrotehnichnoyi promislovosti Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Olevskogo rajonu buli stvoreni 63 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 62 99 progolosuvali 20 510 iz 32 560 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 36 65 7 516 viborciv Yuliya Timoshenko 26 06 5 345 viborciv Oleg Lyashko 17 03 3 493 viborciv Anatolij Gricenko 5 13 1 053 viborciv Sergij Tigipko 3 57 733 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 92 Pam yatkiPam yatki istoriyi Olevskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Zhitomirskoyi oblastiPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 30 sichnya 2020 roku 68 2020 rp Pro priznachennya L Horechko golovoyu Olevskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Zhitomirskoyi oblasti Vsesoyuznaya perepis naseleniya 1939 goda Nacionalnyj sostav naseleniya rajonov gorodov i krupnyh sel soyuznyh respublik SSSR Demoskop Weekly rosijska Procitovano 17 bereznya 2023 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Zhitomirska oblast Zhitomir Polissya 2008 s 579 Procitovano 16 sichnya 2023 PDF http www archive zt gov ua s 27 532 533 539 540 617 620 Arhiv originalu PDF za 12 lipnya 2017 Procitovano 11 zhovtnya 2020 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 12 chervnya 2021 Procitovano 27 grudnya 2020 Administrativno teritorialnij ustrij Olevskogo rajonu 12 lyutogo 2014 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 17 bereznya 2016 PosilannyaOlevskij rajon na sajti UMVS v Zhitomirskij oblasti nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Oblikova kartka na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Olevskij rajon Informacijno piznavalnij sajt Zhitomirska oblast u skladi URSR 29 veresnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zhitomirska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1973 727 s Chovni dovbanki i kolodyaz teleskop Yak davnya Olevshina dolaye zabuttya za dopomogoyu 4G i turizmu 21 grudnya 2020 u Wayback Machine Ekonomichna pravda 21 grudnya 2020