Олевська волость — адміністративно-територіальна одиниця Овруцького повіту Волинської губернії Російської імперії з центром у містечку Олевськ.
Олевська волость | ||||
Центр | Олевськ | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 55 181 (1885) | |||
Населення | 5807 осіб (1885) | |||
Густота | 9.6 осіб / км² | |||
Історія
18 березня 1921 року, після підписання мирної угоди («Ризький мир») між РРФСР і УСРР, з одного боку, та Польщею — з другого, був прокладений новий державний кордон, який поділив Волинську губернію на дві частини — до Польщі відійшли 6 повітів губернії, а також 1 волость Овруцького повіту (Кисорицька). Також кордон "відрізав" північно-західну частину Олевської волості із селами Будки-Сновидовицькі, Дерть, Залав'я, Остки та Сновидовичі. Вони увійшли до складу ґміни Кисоричі Сарненського повіту.
Після приєднання Західної України 1939 року вищезгадувані села залишилися у складі новоствореної Рівненської області.
Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 18 сільських громад. Населення — 5807 осіб (2944 чоловічої статі та 2873 — жіночої), 856 дворових господарств.
Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
---|---|---|
Сільських громад | 18470 | 6386 |
Приватної власності | 54 | 21 |
Казенної власності | 36414 | — |
Іншої власності | 243 | 103 |
Загалом | 55181 | 6510 |
Основні поселення волості:
- Олевськ — колишнє державне містечко при річці Уборть за 101 версту від повітового міста, 606 осіб, 94 двори, православна церква, костел, католицька каплиця, 2 єврейських молитовних будинки, школа, 6 постоялих будинків, 3 лавки, 4 ярмарки на рік, 2 водяних млини.
- Довгосілля — колишнє державне село при річці Німан, 530 осіб, 95 дворів, каплиця, постоялий будинок, водяний млин.
- Кишин — колишнє державне село, 705 осіб, 121 двір, православна церква.
- Лопатичі — колишнє власницьке село при річці Уборть, 630 осіб, 118 дворів, православна церква, водяний млин.
- Сновидовичі — колишнє власницьке село при річці , 558 осіб, 102 двори, православна церква, водяний млин.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Olevska volost administrativno teritorialna odinicya Ovruckogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi z centrom u mistechku Olevsk Olevska volostCentr OlevskPlosha 55 181 1885 Naselennya 5807 osib 1885 Gustota 9 6 osib km Istoriya18 bereznya 1921 roku pislya pidpisannya mirnoyi ugodi Rizkij mir mizh RRFSR i USRR z odnogo boku ta Polsheyu z drugogo buv prokladenij novij derzhavnij kordon yakij podiliv Volinsku guberniyu na dvi chastini do Polshi vidijshli 6 povitiv guberniyi a takozh 1 volost Ovruckogo povitu Kisoricka Takozh kordon vidrizav pivnichno zahidnu chastinu Olevskoyi volosti iz selami Budki Snovidovicki Dert Zalav ya Ostki ta Snovidovichi Voni uvijshli do skladu gmini Kisorichi Sarnenskogo povitu Pislya priyednannya Zahidnoyi Ukrayini 1939 roku vishezgaduvani sela zalishilisya u skladi novostvorenoyi Rivnenskoyi oblasti Stanom na 1885 rik skladalasya z 14 poselen 18 silskih gromad Naselennya 5807 osib 2944 cholovichoyi stati ta 2873 zhinochoyi 856 dvorovih gospodarstv Zemlya volosti Plosha desyatin U tomu chisli ornoyi desyatin Silskih gromad 18470 6386 Privatnoyi vlasnosti 54 21 Kazennoyi vlasnosti 36414 Inshoyi vlasnosti 243 103 Zagalom 55181 6510 Osnovni poselennya volosti Olevsk kolishnye derzhavne mistechko pri richci Ubort za 101 verstu vid povitovogo mista 606 osib 94 dvori pravoslavna cerkva kostel katolicka kaplicya 2 yevrejskih molitovnih budinki shkola 6 postoyalih budinkiv 3 lavki 4 yarmarki na rik 2 vodyanih mlini Dovgosillya kolishnye derzhavne selo pri richci Niman 530 osib 95 dvoriv kaplicya postoyalij budinok vodyanij mlin Kishin kolishnye derzhavne selo 705 osib 121 dvir pravoslavna cerkva Lopatichi kolishnye vlasnicke selo pri richci Ubort 630 osib 118 dvoriv pravoslavna cerkva vodyanij mlin Snovidovichi kolishnye vlasnicke selo pri richci 558 osib 102 dvori pravoslavna cerkva vodyanij mlin DzherelaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref PosilannyaVolosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref Ce nezavershena stattya pro administrativno teritorialnij podil Rosijskoyi imperiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi