Угода про ненапад між Німеччиною та СРСР (нім. Deutsch-sowjetischer Nichtangriffspakt; рос. Договор о ненападении между Германией и Советским Союзом), або Пакт Молотова — Ріббентропа, неофіційно також Пакт Гітлера — Сталіна, нацистсько-радянський пакт або нацистсько-радянський союз — розрахована на 10 років міждержавна угода від 23 серпня 1939 року, підписана у Москві міністром МЗС Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом та Головою Ради народних комісарів, народним комісаром закордонних справ СРСР В'ячеславом Молотовим у присутності члена Політбюро ЦК ВКП(б), секретаря ЦК ВКП(б), члена Виконавчого комітету Комінтерну Йосипа Сталіна та посла Німеччини Вернера фон дер Шуленбурга.
Пакт Молотова — Ріббентропа | |
---|---|
Тип | пакт про ненапад[1] і d[1] |
Підготовлено | 1939 |
Підписано | 23 серпня 1939 |
Місце | Москва |
Підписанти | Йоахім фон Ріббентроп і Молотов В'ячеслав Михайлович |
Сторони | СРСР і Третій Райх |
Текст у Вікіджерелах | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Угода спиралась на Берлінську угоду 1926 року, а з нею, і на Рапалльську угоду 1922 року.
Пакт гарантував нейтралітет СРСР у конфлікті Третього Райху з Польщею та країнами Заходу. Як додаток до договору було підписано таємний протокол, що розділив радянські та німецькі «сфери впливу» на території Польщі, Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії. У таємному протоколі також визнавалася зацікавленість Литви у Віленському краї, а Німеччина заявляла про повну незацікавленість у Бессарабії. Зазначені в цьому протоколі території в подальшому були швидко захоплені відповідно Третім Рейхом та Радянським Союзом.
Підписання угоди 23 серпня 1939 року було важливим тактичним епізодом, що розкривав стратегічні наміри сторін — керівництва Третього Рейху та СРСР. Таємним додатковим протоколом визначались сфери взаємних інтересів обох держав у Східній Європі та поділ Польщі між ними при очікуваному в ті дні нападі Німеччини на Польщу.
Договір, разом з іншими радянсько-німецькими угодами, фактично втратив силу 22 червня 1941 року після нападу Німеччини на СРСР. 1989 року З'їзд народних депутатів СРСР засудив додатковий таємний протокол договору, й визнав його нечинним від моменту підписання.
Передісторія
Від 1934 року Сталін усвідомлював загрозливий характер політики Гітлера. У європейському співтоваристві сформувалася думка про можливість ефективної коаліції СРСР з основними країнами Заходу, щоб запобігти катастрофі Другої світової війни, що насувалася. Уряди Англії та Франції провадили мляву політику «умиротворення». Сполучені Штати утримувалися від втручання у європейські справи.
Керівництво вважало, що СРСР може бути суб'єктом європейської політики. Воно провело індустріалізацію, мало сильну армію, почувалося все впевненіше. Після Громадянської війни 1917—1922 років та масових репресій і штучного Голодомору престиж країни та її вплив на європейську політику знизився. СРСР не був партнером Заходу для протидії нацизму. У той час він сам був тоталітарною державою з карально-репресивною машиною. Його дії не збігалися з цілями західної демократії. У середині 1930-х західні демократії не сподівалися на допомогу СРСР. На той час вони ще могли, об'єднавши зусилля, протистояти Гітлеру. Та вже через два роки, — внаслідок переозброєння Німеччини швидкими темпами, — завдати поразки Гітлеру без допомоги СРСР вони вже не могли. Сталін же на той час не бачив перспектив залучення Франції та Англії до ефективної опозиції Гітлеру.
29 березня 1935 року у розмові з Лордом-охоронцем печатки Великої Британії Е. Іденом Й. Сталін говорив, що у Європі велике занепокоєння викликає Німеччина. Вона «відкрито, на очах у всіх рве міжнародні угоди. Це небезпечно. Як ми можемо за цих умов довіряти підпису Німеччини під тими чи іншими міжнародними документами? …яка є гарантія, що німецький уряд, що так легко рве свої міжнародні зобов'язання, стане дотримуватися пакту про ненапад? Ніякої гарантії немає. Тому ми не можемо задовольнитися лише пактом про ненапад із Німеччиною. Нам для забезпечення миру потрібна більш реальна гарантія, і такою реальною гарантією є лише Східний пакт взаємодопомоги». Так само, А. Гітлер також висловлював недовіру до СРСР: «Особливо складною ця проблема стала завдяки тому факту, що покластися на вірність договорам такої варварської формації, як Радянський Союз, можна приблизно так само, як на розуміння дикуном математичних формул. Тому угоди з цією країною, власне кажучи, не мали б ніякої ціни.»
Близько 1937 року, обираючи між шляхом ефективного збройного опору Гітлеру і шляхом оборудки з ним, Сталін обрав останній: у 1937—1938 роках Сталін прибирав зі свого шляху тих у керівництві ВКП(б) і збройних сил, хто міг би протидіяти його політиці змови з Гітлером, хто міг би висунути проти нього вагомі ідеологічні аргументи. Того ж року, у листопаді, на відомій нараді, А. Гітлер повідомив про прийняте рішення — вирішення проблем Німеччини у Східній Європі. На тій же нараді Герман Герінг вказав на необхідність припинення інтервенції в Іспанії, що було ще одним сигналом для Сталіна про зміну вектора політики Німеччини. Зі свого боку Йосип Сталін 1 жовтня 1938 року під час свого виступу на нараді пропагандистів Москви та Ленінграду щодо «Стислого курсу ВКП(б)» відверто заявив про більшовицьку наступальну доктрину війни:
Бувають випадки, коли більшовики самі будуть нападати, якщо війна справедлива, якщо обставини сприяють, самі почнуть нападати. Вони зовсім не проти наступу, не проти будь-якої війни. Те, що ми кричимо про оборону, — це вуаль, вуаль. Усі держави маскуються.
1938 року була анексована Австрія, а потім розпочата ліквідація Чехословаччини і, також, Карпатської України. За ними настала черга Польщі.
На початку 1939 року А. Гітлер намагався шляхом перемовин, тиску та залякування поляків схилити їх до мирної передачі Данціґа Німеччині. Поляки чинили опір. У березні А. Гітлер дав наказ окупувати територію, що залишилася від Чехословаччини (за винятком Підкарпатської Русі, переданої Угорщині). Наслідком порушення А. Гітлером своїх обіцянок при підписанні Мюнхенської угоди і виходу німецьких військ на південний кордон Польщі стало запрошення до Лондона міністра закордонних справ Польщі Юзефа Бека і гарантування Англією територіальної цілісності Польщі. Англо-французькі гарантії також були надані Румунії 13 квітня 1939 року.
Під час зустрічі Іона Антонеску із Адольфом Гітлером останній стверджував, що підписання радянсько-нацистської угоди 1939 року для Німеччини було вимушеним кроком, викликаним антинімецькою проанглійською політикою Балканських країн:
Якби зацікавлені країни не приєдналися до антинімецького фронту, то ніколи не було б необхідності, щоб Німеччина зверталася до Москви. Тільки внаслідок прийняття британських гарантій проти Німеччини певними державами цей вельми болісний договір виявився необхідним Оригінальний текст (англ.)If the countries concerned had not joined the anti-German front, there would never have been any necessity for Germany to go to Moscow. Only because of the acceptance of the British guarantee against Germany by certain states had this very painful treaty with Russia become necessary.
Німецько-італійський договір про союз і дружбу був підписаний у Берліні 22 травня 1939 року. Назва «Сталевий пакт» була покликана показати непорушність союзу Німеччини та Італії (незадовго до того вони балансували на межі війни). «Сталевий пакт» фактично утворював військово-політичний блок Італії та Німеччини. Він підтверджував положення Антикомінтернівського пакту і обумовлював взаємні союзницькі зобов'язання. Таким чином на весну 1939 року в Європі склалося два військово-політичні блоки: англо-французький і німецько-італійський. Кожен із них був зацікавлений в угоді з СРСР.
А. Гітлеру, для реалізації своїх експансіоністських планів, й у випадку нападу на Польщу, чи у випадку наступу на Захід, потрібен був нейтралітет СРСР. Сталін, у той же час, бачив готовність Гітлера до рішучого наступу і намагався за свій нейтралітет отримати власну безпеку. 10 березня у промові на 18-му з'їзді ВКП(б) він натякнув, що СРСР не бажає виступати на боці Англії та Франції, а хоче діяти у власних інтересах. На розвиток своєї позиції Й. Сталін змінив єврея Максима Литвинова на посаді наркома закордонних справ росіянином В'ячеславом Молотовим, що продемонструвало німцям бажання різко змінити зовнішньополітичний курс.
У травні 1939 року Британія і Франція розпочали перемовини з урядом СРСР для розгляду можливості реального й ефективного союзу проти Гітлера. Позицію керівництва Радянського Союзу ще до того сформулював нарком закордонних справ М. Литвинов: «Ми чудово знаємо, що затримати і призупинити агресію в Європі без нас неможливо, і чим пізніше до нас звернуться за нашою допомогою, тим дорожче нам заплатять».
14 червня 1939 року Георгій Астахов, тимчасовий повірений у справах СРСР у Німеччині, повідомив заступника державного секретаря в німецькому міністерстві закордонних справ Ернста Вермана (нім. Ernst Woermann) через болгарського посла у Берліні, що СРСР не підпише з Англією договору про взаємодопомогу на випадок війни за умови, що Німеччина підпише з Радянським Союзом пакт про ненапад.
Навесні та влітку перемовини щодо угоди про взаємодопомогу між СРСР і Великою Британією та Францією продовжились, і були припинені за кілька днів до підписання пакту про ненапад. Різні дослідники покладають відповідальність за це на керівництво обох сторін.
Йосип Сталін 19 серпня під час свого виступу на Політбюро ЦК ВКП(б) заявив наступне:
Якщо ми приймемо пропозицію Німеччини щодо укладення з нею пакту про ненапад, вона, напевно, нападе на Польщу, і втручання Франції та Англії в цю війну стане неминучим. Західна Європа зазнає серйозних зворушень та безладу. В цих умовах у нас буде багато шансів залишитися обабіч конфлікту, і ми зможемо сподіватися на наш вигідний вступ у війну. |
Адольф Гітлер 23 серпня так оцінив ситуацію:
Я був переконаний, що Сталін ніколи не прийме пропозиції англійців. Тільки безоглядні оптимісти могли думати, що Сталін настільки дурний, що не може розпізнавати їх справжньої мети. Росія не зацікавлена у збереженні Польщі… Відставка Литвинова стала вирішальним фактором. Після цього я миттєво зрозумів, що в Москві ставлення до західних держав змінилося. <…> Зрештою від росіян надійшла пропозиція підписати пакт про ненапад. |
На початку липня А. Гітлер остаточно вирішив напасти на Польщу. Збройним силам був відданий наказ підготуватися до бойових дій наприкінці серпня.
26 липня 1939 року у таємній кімнаті одного із берлінських ресторанів відбулася зустріч представників Німеччини та СРСР під час якої представникам СРСР натякнули, що Німеччина готова розрахуватися за нейтралітет СРСР у випадку німецько-польської війни значними територіями Східної Європи.
Коли 11 серпня Карл Буркхардт, Верховний комісар Ліги Націй у Данцигу, прибув на особистому літаку А. Гітлера до Німеччини, райхсканцлер заявив йому:
Все, що я роблю, спрямоване супроти Росії; якщо Захід занадто дурний і занадто сліпий, щоб зрозуміти це, я буду змушений порозумітися з росіянами, розбити Захід, а потім, після його поразки, усіма зібраними силами виступити проти Радянського Союзу. Мені потрібна Україна, щоб ніхто знову, як під час останньої війни не голодував у нас. Оригінальний текст (нім.)«Alles, was ich unternehme, ist gegen Rußland gerichtet; wenn der Westen zu dumm und zu blind ist, um dies zu begreifen, werde ich gezwungen sein, mich mit den Russen zu verständigen, den Westen zu schlagen und dann nach seiner Niederlage mich mit meinen versammelten Kräften gegen die Sowjetunion wenden. Ich brauche die Ukraine, damit man uns nicht wieder wie im letzten Krieg aushungert»
Серпневі перемовини
На початку серпня Німеччина та СРСР опрацьовували останні деталі економічної угоди, та почали обговорювати політичну угоду. Обидві сторони надали пояснення протистоянню у зовнішній політиці протягом 1930-х, об'єднавшись довкола антикапіталізму обох країн.
З весни 1939 року розпочато тристоронні перемовини між СРСР, Британією та Францією у Москві. У серпні проводились консультації між військовими місіями для підготовки військової конвенції між Радянським Союзом, Францією та Великою Британією на випадок агресії з боку Німеччини. Тристоронні перемовини призупинились навколо питання проходу радянських військ територією Польщі у випадку агресії з боку Німеччини, поки британські та французькі посадовці переконували Польщу погодитись на ці умови. Польські посадовці відмовили в дозволі радянським військам заходити на польську територію, оскільки, як зазначив міністр зовнішніх справ Польщі Йозеф Бек, побоювались, що один раз потрапивши на польську територію, Червона Армія ніколи її не покине. Бек зазначив, «що маршал Ворошилов намагається зараз досягти мирними засобами того, чого він хотів домогтися збройним шляхом 1920 року». У той час, як Британія та Франція відмовили Радянському Союзі в зазіханні на суверенітет сусідніх країн, Німеччина подібних обмежень не вимагала.
19 серпня 1939 року підписано Німецько-радянський торговельний договір. У той же день Берлін отримав текст радянського проєкту майбутньої угоди з постскриптумом:
Цей договір набуває чинності тільки у випадку одночасного підписання спеціального протоколу із зовнішньополітичних питань, що становлять інтерес для Високих Договірних Сторін".
У відповідь Сталін через посла Німеччини у СРСР отримав гарантії підписання Німеччиною таємного додаткового протоколу, за яким визнавалися би радянські зони впливу на половину Польщі (кордон мав проходити вздовж Вісли), Латвію, Естонію, Фінляндію та Бессарабію. Посол Німеччини в СРСР Вернер фон дер Шуленбург, за вказівкою Ріббентропа і Гітлера, зазначив, що Німеччина готова «йти назустріч усім побажанням СРСР».
Під час засідання військових місій СРСР, Великої Британії і Франції 21 серпня (що відбувалося від 11 години ранку до 17 години 25 хвилин) Й. Сталін отримав особисте звернення канцлера Німеччини А. Гітлера (о 15 годині) і відразу ж відповів на нього (о 17 годині). У своїй відповіді Сталін повідомив про згоду Радянського уряду прийняти Ріббентропа 23 серпня.
21 серпня тристоронні переговори перервано за ініціативою Радянської сторони, яка посилалась на інші причини.
Пакт і таємний протокол
22 серпня, через день після того, як переговори з Францією та Англією зайшли в глухий кут, Москва поширила повідомлення про заплановану на наступний день зустріч Ріббентропа зі Сталіним. У той самий час тривали переговори, на яких представники західних держав не погоджувались на вимоги Радянської сторони, і Сталін вирішив укласти таємний союз із Німеччиною. 24 серпня підписаний договір про ненапад (датований 23 серпня), яким сторони брали на себе зобов'язання: погоджувати спільні дії; нейтральність у випадку війни однієї зі сторін проти сторонніх держав; не приєднуватись до союзів, які прямо чи непрямо скеровані проти однієї зі сторін.
Договір ратифіковано Президією ВР СРСР 31 серпня 1939.
Курйозність ситуації полягала в факті підписання терміном на 10 років стандартного договору про «ненапад» між двома державами, які на момент підписання не мали спільного кордону.
Що важливіше, до договору додавався таємний протокол, який став відомим лише після поразки Німеччини в 1945 році. Цим протоколом визначались радянські та німецькі «сфери впливу» в Північній та Східній Європі.
Протокол складався з короткої преамбули та таких чотирьох пунктів:
- У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Балтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є межею сфер інтересів Німеччини і СРСР. Водночас інтереси Литви щодо Віленської області визнаються обома сторонами.
- У випадку територіально-політичної перебудови областей, які входять до складу Польської держави, межа сфер інтересів Німеччини та СРСР буде приблизно проходити лінією рік Нарви, Вісли і Сяну. Питання, чи є у взаємних інтересах бажаним збереження незалежної Польської держави, і якими будуть кордони цієї держави, може бути остаточно з'ясованим лише протягом подальшого політичного розвитку.
- Стосовно Південно-Східної Європи з радянської сторони підкреслюється зацікавленість СРСР у Бессарабії. З німецької сторони заявляється про її повну політичну незацікавленість у цих областях.
- Цей протокол зберігатиметься обома сторонами в суворій таємниці.
На півночі Фінляндія, Естонія та Латвія відходили до радянської сфери впливу. Польща мала бути поділена у випадку «політичної реконфігурації» — території на схід від річок , Нарви, Вісли та Сяну потрапили до СРСР, а західна частина — Німеччині. Литва, яка прилягала до Східної Прусії, мала потрапити до німецької сфери впливу, але другим таємним протоколом у вересні 1939 більшу частину Литви віддано до СРСР. Згідно з таємним протоколом, до Литви мало приєднатись етнічне польське місто Вільнюс, яке належало Польщі протягом міжвоєнного періоду в результаті литовсько-польської війни 1920 року. Іншим пунктом договору Німеччина брала зобов'язання не втручатись у дії Радянського Союзу проти Бессарабії, яка в той час належала Румунії; внаслідок чого Бессарабія була приєднана до Молдовської АРСР, яка після об'єднання перетворена в Молдавську РСР.
Відповідне положення додаткового таємного протоколу було сформульоване таким чином:
У разі територіально-політичного перерозподілу областей, що входять до складу балтійських держав (Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва), північний кордон Литви одночасно є кордоном сфер інтересів Німеччини та СРСР. |
Під час підписання, Ріббентроп та Сталін вели теплі розмови, проголошували тости та згадували попередні конфлікти країн в 1930-ті роки. Вони описали Англію як країну, яка завжди намагається перешкодити німецько-радянським відносинам, назвали Антикомінтернівську угоду скерованою не проти СРСР, а проти західних демократій, від якої «злякався Центр Лондона [тобто британські фінансисти] та англійські торговці.»
24 серпня «Правда» та «Ізвєстія» розмістили новини про несекретні частини договору, разом із відомою фотографією, на якій Молотов підписує договір, за яким стоїть усміхнений Сталін. Новини шокували лідерів держав по всьому світу, більшості з яких було відомо лише про багатомісячні переговори між Англією, Францією та Радянським Союзом. Також були шоковані союзники нацистів, зокрема Японія, Комінтерн, іноземні комуністичні партії, та єврейські громади по всьому світу. Цього дня німецький дипломат [de] повідомив італійського дипломата Гвідо Реллі, та американського повіреного у справах Чарльза Болена про існування таємного протоколу та розкрив плани розподілу «сфер впливу», але не повідомив про плани на анексію країн.
Радянська пропаганда та офіційні представники робили все від них залежне, аби відвернути увагу від того, що протягом десятиліття до підписання пакту вони чинили спротив та боролись проти нацизму. Після підписання пакту Молотов намагався показати німцям свої добрі наміри, заявивши в коментарі журналістам, що «фашизм — це справа смаку». Зі свого боку, нацистська Німеччина також повністю відмовилась від попередньої конфронтації з Радянським Союзом.
Наступного дня після підписання пакту французькі та британські військові делегації запропонували провести термінову зустріч із радянським представником Климентом Ворошиловим. 25 серпня Ворошилов сказав: «З погляду на зміни політичної ситуації, немає жодної користі від продовження переговорів». Того ж дня Гітлер повідомив британського посла в Берліні, що укладений із Радянським Союзом договір оберігає Німеччину від війни на два фронти, змінюючи в такий спосіб стратегічну ситуацію, яка склалась під час Першої світової війни, і тому Англія має погодитись на вимоги Німеччини щодо Польщі.
25 серпня, несподівано для Гітлера, [en]. Як наслідок, Гітлер відклав заплановане вторгнення до Польщі з 26 серпня на 1 вересня 1939 року. У відповідь, Британія та Франція виступили гарантами суверенітету Польщі, та оголосили війну Німеччині 3 вересня 1939 року.
Наслідки
Переконавшись, що угода між Німеччиною і СРСР про ненапад у прийнятній для нього формі буде через кілька годин підписана, А. Гітлер увечері 23 серпня 1939 року призначив дату й час нападу на Польщу: субота, 26 серпня, 4 год. 30 хв. ранку.
Військові дії у Європі
Початок кампанії
Початок польської кампанії був призначений на 26 серпня. Але 25 серпня (о 17 год. 35 хв.) був підписаний договір про взаємодопомогу між Великою Британією і Польщею, у таємному додатку до якого прямо вказувалась країна-агресор — Німеччина. А близько 18-ї години надійшов лист-відповідь Беніто Муссоліні, який не обіцяв військової підтримки у випадку, якщо «союзники Польщі нападуть на Німеччину» після нападу Німеччини на Польщу. Адольф Гітлер відклав напад до 1 вересня.
1 вересня, мало не через тиждень після підписання пакту, розпочався поділ Польщі з агресії з боку Німеччини. У перші дні після нападу нацисти розпочали масові вбивства польського та єврейського населення та військовополонених. Ці страти відбувались у понад 30 містах та селищах лише в перші місяці німецької окупації. Люфтваффе також відстежувало та здійснювало нальоти на колони цивільних біженців на дорогах. СРСР надавав технічну допомогу німецьким військово-повітряним силам, дозволивши використання радіосигналів, які передавала радіостанція у Мінську, для „термінових авіаційних експериментів“.
Й. Сталін та В. Молотов не очікували настільки швидкого просування німецьких військ, і розраховували, що у них буде час на оцінку ситуації та прийняття рішень. Сталін не сприймав протокол як дозвіл СРСР одразу ж захопити територію. Він чекав, аби перевірити, чи зупиняться німці на узгоджених кордонах, а також потрібен був час для захисту кордонів на Далекому Сході.
Керівництво СРСР у цей час використало в інтересах агресорів Комінтерн: 8 вересня усім «секціям Комінтерну» надано директиву вважати війну з боку всіх країн імперіалістичною і несправедливою. Міжнародний робітничий клас у жодному разі не мав підтримувати Польщу (до якої додавався ярлик «фашистська»), поділ країн на «демократичні» й «фашистські» у пропаганді Комінтерну скасовувався, як застарілий. При підготовці директиви 7 вересня Й. Сталін визнав, що
Пакт про ненапад певною мірою допомагає Німеччині
15 вересня міністр закордонних справ Німеччини Й. Ріббентроп зателеграфував послу Німеччини у СРСР В. Шуленбургу про те, що якщо радянська інтервенція у східній частині Польщі не буде здійснена, це дасть можливість для створення там нових держав (натяк на оунівську Західну Україну):
Прошу Вас негайно передати пану Молотову наступне: ... якщо не буде розпочата російська інтервенція, неодмінно виникне питання про те, що створиться в районі, що на сході від німецької зони впливу, політичний вакуум. Оскільки ми, зі свого боку, не маємо наміру в цих районах проводити дії політичного чи адміністративного характеру, що не пов"язані з необхідними воєнними операціями, без такої інтервенції з боку Радянського Союзу можуть виникнути умови для створення нових держав. |
17 вересня, порушивши Договір про ненапад між Польщею та Радянським Союзом (1932), Червона Армія розпочала збройну агресію та окупувала частину території Польщі, передбачену таємним протоколом до пакту Молотова-Ріббентропа. 18 вересня німецький та радянський уряди затвердили спільне комюніке щодо дій і мети застосування німецьких та радянських військ у Польщі:
Німецько-радянське комюніке від 18 вересня 1939 року. Аби запобігти різним необгрунтованим чуткам щодо завдань радянських та німецьких військ, діючих у Польщі, уряд СРСР та уряд Німеччини заявляють, що дії цих військ не переслідують іншої мети, яка не відповідала б інтересам Німеччини або Радянського Союзу і суперечила б духу та букві пакту про ненапад, укладеного між Німеччиною та СРСР. Завдання цих військ, навпаки, полягає в тому, щоби відновити порядок і спокій, порушений розпадом польської держави і допомогти населенню Польщі перевладнати умови свого державного існування. (ТАРС). |
Польська армія вже була зв'язана боротьбою проти сильніших збройних сил Німеччини і відчайдушно намагалась відтермінувати захоплення Варшави. З боку Радянського Союзу брали участь 466 516 солдатів, 3 739 танків, 380 броньовиків та приблизно 1200 винищувачів, 600 бомбардувальників та 200 інших літаків. Польські війська на Сході переважно складались із частин (пол. Korpus Ochrony Pogranicza) з легким озброєнням. Після нетривалого спротиву, поляки відступили до Литви, де були інтерновані. Деякі частини, які знаходились на півдні, відступили до Румунії.
21 вересня радянські та німецькі представники підписали формальний договір про координацію військових дій у Польщі, включно з «винищенням» саботажників". Спільні паради пройшли у Львові та Бересті, в останньому відбулась також зустріч між військовими командирами з обох сторін. У серпні Сталін вирішив ліквідувати Польську державу, і на німецько-радянській зустрічі у вересні також піднялось питання про структуру «Польського регіону». СРСР одразу ж почав кампанію совєтизації на нових територіях, організувавши фальшиві вибори, результатом яких стала легітимізація анексії східної Польщі. Радянська влада намагалась знищити польську історію та культуру, скасувала злотий, не обмінявши на рублі, колективізувала сільське господарство, та націоналізувала приватну і перерозподілила державну власність. Служба на передвоєнну Польщу вважалася «злочином проти революції» та «контрреволюційною діяльністю», почалися масові арешти польського населення.
Вторгнення СРСР у східну частину Польщі виправдовують тим, що Польща як держава після агресії Третього Рейху станом на 17 вересня 1939 року перестала існувати. Однак на території східної частини Польщі, яку окупував СРСР, функціонували польські органи влади і армія. Приготування СРСР до окупації східної частини Польщі відбулося заздалегідь. На момент, коли радянські війська перейшли кордон вище польське керівництво перебувало на Покутті, територія теперішньої Івано-Франківської області, чекало новин. Новина про те, що Червона армія перейшла кордон стала приводом відмовитися від планів подальшого опору регулярними збройними силами і відступити в Румунію. Не втеча польського уряду стала причиною для наступу радянських військ, а те, що радянські війська перейшли кордон, стало остаточною причиною, щоби польський уряд залишив територію держави.
Зміна таємних протоколів
Через одинадцять днів після Радянського вторгнення до східної Польщі, до таємного протоколу пакту Молотова-Ріббентропа внесено зміни, договором про дружбу та кордони між СРСР та Німеччиною, Німеччині було передано більшу частину польської території, а Литва (за винятком лівого берега Шешупе) перейшла зі сфери впливу Німеччини (як це було передбачено попередньою угодою) до сфери впливу СРСР. 28 вересня 1939 року СРСР та Німеччина оприлюднили спільну декларацію, у якій зазначено:
Після того, як СРСР та Німецький Райх, сьогоднішнім підписанням договору розв'язали створені крахом Польської держави проблеми, та створили ним міцний фундамент для тривалого миру в Східній Європі, вони висловлюють спільне переконання, що в інтересах всього людства покласти край війні між Німеччиною, з одного боку, та Англією та Францією з іншого. Обидва уряди, таким чином, скерують свої спільні зусилля, разом з іншими дружніми силами, у випадку необхідності, на досягнення цієї мети так швидко, як можливо.
Однак, якщо зусилля обох урядів не принесуть бажаних результатів, це демонструватиме, що Англія та Франція відповідальні за продовження війни, і у випадку продовження війни, урядам Німеччини та СРСР слід провести спільні консультації стосовно необхідних заходів.
3 жовтня 1939 року Вернер фон дер Шуленбург повідомив Йоахіму фон Ріббентропу що Радянська сторона бажає поступитись Вільнюсом та передмістям на користь Литви. 8 жовтня 1939 року, у листуванні між В'ячеславом Молотовим та послом Німеччини був узгоджений новий договір між Німеччиною та СРСР.
Три Балтійські держави, Естонія, Латвія та Литва, були вимушені підписати так званий Пакт про оборону та взаємну допомогу, яким дозволялось розміщення радянських збройних частин на їхніх територіях.
Війна проти Фінляндії та масові страти в Катині
Після того, як Балтійські держави були вимушені погодитись на угоди, Сталін зосередив увагу на Фінляндії, будучи впевненим, що капітуляції Фінляндії можна досягти незначним зусиллям. Радянська сторона вимагала території на Карельському перешийку, острови в Фінській затоці та військову базу поблизу фінської столиці Гельсінкі, Фінська сторона відкинула ці вимоги. Радянський Союз сфальшував Майнільський інцидент та використав його як причину для виходу з договору про ненапад. Червона Армія розпочала напад у листопаді 1939 року. Водночас було створено маріонетковий уряд так званої Фінляндської Демократичної Республіки. Командувач Ленінградського військового округу Андрій Жданов наказав виконувати Дмитра Шостаковича на урочистому параді в Гельсінкі. Після трьох місяців війни проти Фінляндії та численних втрат, Радянський Союз уклав тимчасовий мир. Фінляндія втратила східні частини Карелії (10 % своєї території), що означало втрату близько 422 000 карельцями своїх домівок (12 % населення Фінляндії). Офіційна кількість втрат Радянського Союзу в цій війні перевищила 200 000, а Микита Хрущов згодом заявив, що кількість жертв могла перевищувати мільйон.
Приблизно в цей час, після декількох , радянське НКВС здійснювало тривалі допити близько 300 000 польських військовополонених які насправді були відбором тих, кого згодом було вбито. 5 березня 1940 року розпочались масові страти, які згодом назвуть Катинською бійнею. Було видано накази стратити 25 000 польських військовополонених, затаврованих як «націоналістів та контрреволюціонерів», які утримувались у таборах на територіях окупованої західної України та Білорусі.
Радянська окупація Балтійських держав та Бессарабії
У середині червня 1940 року, коли увага міжнародної спільноти була прикута на Німецькому вторгненні до Франції, частини НКВС атакували прикордонні пости в Литві, Естонії та Латвії. Державні адміністрації ліквідовані та замінені радянськими кадрами, під час чого депортовано або вбито 34 250 латишів, 75 000 литовців та майже 60 000 естонців. Були проведені вибори, на яких у багатьох номінаціях були лише прорадянські кандидати, а сформовані внаслідок виборів ради одразу ж стали вимагати приєднання до Радянського Союзу, ці вимоги були задоволені Радянським Союзом. Радянський Союз анексував всю Литву, разом із регіонами навколо Шешупе, яку планувалось віддати Німеччині.
Нарешті, 26 червня, через чотири дні після укладання перемир'я між Францією та Німеччиною, Радянський Союз поставив Румунії ультиматум, вимагаючи Бессарабію та, що було несподіваним, Північну Буковину. Через два дні Румунія поступилась вимогам Радянської сторони і названі регіони були окуповані. Район Герца не вимагався Радянським Союзом, він був захоплений силою пізніше, коли Румунія погодилась на початкові вимоги.
Початок Голокосту, Операція Таненберг та інші злочини нацистів
У кінці жовтня 1939 року була запроваджена смертна кара за непокору німецькій окупаційній владі. Німеччина розпочала кампанію «германізації», яка переслідувала на меті політичну, культурну, соціальну та економічну асиміляцію окупованих територій у Третій Рейх. Від 50 000 до 200 000 аби бути германізованими.
Знищення польських еліт та інтелігенції входило до плану «Ост». нім. Intelligenzaktion (укр. операція інтелігенція), план винищення польської інтелігенції, «провідної верстви» поляків, почав втілюватись невдовзі після вторгнення Німеччини до Польщі, і тривав з кінця 1939 до весни 1940 року. Внаслідок операції в 10 регіональних катуваннях було вбито близько 60 000 шляхти, вчителів, соціальних працівників, священників, суддів та політичних активістів. Дію операції було продовжено в травні 1940, коли почалось втілення операції нім. AB-Aktion. Понад 16 000 представників інтелігенції було вбито лише під час .
Німеччина також планувала приєднати території до Третього Рейху. Для цього відбулось примусове переселення 2 мільйонів поляків. Родини були примушені переїжджати суворої зими 1939—1940 років, залишаючи майже все своє майно без компенсації. Лише під час операції Танненберг близько 750 000 польських селян були примушені переїхати, а їхня власність була віддана німцям. Ще близько 330 000 було вбито. Німеччина планувала згодом переселити етнічних поляків до Сибіру.
Хоча Німеччина використовувала примусову працю в більшості окупованих країн, поляки та інші мешканці Східної Європи розглядались більш пристосовані до праці через расову вищість у порівнянні з іншими націями. Від 1 до 2,5 млн поляків були відправлені до Третього Райху на примусову працю. Усі чоловіки поляки мали виконувати примусову працю.
У той час як етнічні поляки піддавались вибірковому переслідуванню, етнічні євреї переслідувались всі разом. Взимку 1939—1940 років, близько 100 000 євреїв були депортовані до Польщі. Спочатку їх було розміщено у великих міських гетто, наприклад, близько 380 000 знаходилось у Варшавському гетто, через тяжкі умови життя в гетто помирала велика кількість утримуваних, лише у Варшавському Гетто загинуло 43 000 людей. Поляки та євреї знаходились майже в кожному з розгалуженої мережі концтаборів у Польщі та Третьому Рейсі. В Аушвіці, який почав працювати 14 червня 1940 року, померло 1,1 млн людей.
Румунія та Радянські республіки
Влітку 1940 року, страх перед СРСР, поєднаний із підтримкою територіальних вимог сусідів Румунії та помилками Румунської влади призвели до територіальних втрат Румунії. Починаючи з 28 червня і по 4 липня, СРСР окупував та анексував Бессарабію, Північну Буковину та край Герца.
30 серпня 1940 року, Ріббентроп та італійський міністр зовнішніх справ видали другий Віденський арбітраж, яким Семигород переходив до Угорщини. 7 вересня 1940 року, Румунія передала Добруджу Болгарії (згідно з підтриманим країнами Осі Крайовським мирним договором). Через декілька місяців Румунія набула ознак країни, окупованої Третім Райхом.
Окуповані СРСР території були перетворені на радянські республіки. Протягом наступних двох років після анексії, радянська влада арештувала близько 100 тис. та депортувала від 350 тис. до 1,5 млн переважно цивільних поляків, з яких від 250 тис. до 1 млн загинули. Переселенців відправляли до ГУЛАГу та примусових поселень в СРСР. Згідно з обчисленнями Нормана Девіса, майже половина з них загинула до липня 1940 року. У Бессарабії, близько 1 млн румунів загинули через голод або депортацію.
Подальші зміни протоколу
10 січня 1941 року Німеччина та СРСР підписали Договір про радянсько-німецький кордон та Угоду про взаємні товарні поставки, для розв'язання кількох поточних проблем. Таємні протоколи вносили зміни до «Таємних додаткових протоколів» до договору про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною. Згідно з новими домовленостями, смуга литовської території передавалась СРСР за 7,5 млн дол. (31,5 млн Рейхсмарок). Договір формально встановлював кордон між Німеччиною та СРСР між річкою Ігорка та Балтійським морем. Ним також розширювались торговельні правила договору 1940 року до 1 серпня 1942 року, та збільшувались поставки в порівнянні з роком укладання договору, впорядковував торговельні права в балтійських країнах та Бессарабії, обчислював втрачені майнові вигоди Німеччини в окупованих СРСР Балтійських країнах та розв'язував інші проблеми. Ним також регулювалась міграція протягом 2,5 місяців до Німеччини етнічних німців, які проживали на окупованих СРСР територіях та міграція до СРСР балтійських та «біло-російських» «націоналістів» з окупованих Німеччиною територій.
Оцінки пакту та таємних протоколів
Райхсканцлер Німеччини А. Гітлер, знаючи, що за кілька годин угода про ненапад буде підписана, увечері 23 серпня 1939 року на нараді з керівництвом збройних сил заявив:
Зараз Польща опинилася у становищі, у якому я її хотів бачити… Започатковане знищення гегемонії Англії. Зараз, коли я здійснив необхідні дипломатичні приготування, шлях солдатам відкритий.
Вільям Ширер, що на той час працював у Берліні, вважав, що
уклавши угоду з Гітлером, Сталін дав сигнал до початку війни, якій напевно належало перерости у конфлікт світового масштабу. Це він, поза сумнівом, знав. Як виявилося, це було найбільшою помилкою за його життя.
7 вересня 1939 року, під час обговорення вказівок для (секцій Комінтерну), Й. Сталін визнав, що
Пакт про ненапад певною мірою допомагає Німеччині.
Під час переговорів із німецькою торговельною делегацією наприкінці 1939 року Й. Сталін нагадав німецьким представникам, що Радянський Союз
надав Німеччині виключно велику послугу (і) надбав собі ворогів через надання цієї допомоги .» Оригінальний текст (рос.)оказал Германии исключительно большую услугу (и) приобрел себе врагов за оказание этой помощи.
Начальник ГРУ Генерального штабу СРСР (1963—1987) генерал армії Івашутін П. І. оцінив підписання пакту таким чином:
Гітлер, укладаючи з СРСР Пакт про ненапад, вже призначив день і віддав наказ про підготовку до нападу на Польщу, тобто цим пактом він розв'язував собі руки для агресії.
Йоахім фон Ріббентроп у своєму останньому слові на Нюрнберзькому процесі заявив наступне:
Коли я приїхав у Москву 1939 року до маршала Сталіна, він обговорював зі мною не можливість мирного врегулювання німецько-польського конфлікту в межах пакту Бріана-Келлога, а дав зрозуміти, що якщо він у додаток до половини Польщі та країн Балтії, не отримає Литву з портом Лібава, то я можу вертатися додому. У 1939 році ведення війни вочевидь не розглядалось як міжнародний злочин проти миру, інакше я не можу пояснити телеграму Сталіна по завершенні польської кампанії, яку зацитую: «Дружба народів Німеччини та Радянського Союзу, закріплена кров"ю, має всі підстави бути тривалою і міцною.» Оригінальний текст (англ.)When I went to see Marshal Stalin in Moscow in 1939, he did not discuss with me the possibility of a peaceful settlement of the German Polish conflict within the framework of the Kellogg-Briand Pact; but rather he hinted that if in addition to half of Poland and the Baltic countries he did not receive Lithuania and the harbor of Libau, I might as well return home. In 1939 the waging of war was obviously not yet regarded as an international crime against peace, otherwise I could not explain Stalin's telegram at the conclusion of the Polish campaign, which read, I quote: "The friendship of Germany and the Soviet Union, based on the blood which they have shed together, has every prospect of being a firm and lasting one."
Цей фрагмент останнього слова Йоахіма Ріббентропа не увійшов до російськомовного видання матеріалів Нюрнберзького процесу.
У своїх спогадах тогочасний міністр закордонних справ та виконувач обов'язків прем'єр-міністра Литви Вінцас Креве-Міцкявічюс, якого було викликано до Москви головою уряду та наркомом закордонних справ СРСР В'ячеславом Молотовим, згадує, що на зустрічі з ним 3 липня 1940 року радянський керманич так пояснював йому позицію керівників СРСР:
Зараз ми переконані більш, ніж будь-коли, що геніальний Ленін не помилявся, запевняючи нас про те, що друга світова війна дозволить нам завоювати владу в усій Європі так само, як перша світова війна дозволила захопити владу в Росії. Сьогодні ми підтримуємо Німеччину, однак рівно настільки, щоб утримати її від прийняття пропозицій щодо миру до тих пір, поки голодуючі маси воюючих націй позбудуться власних ілюзій та не піднімуться проти своїх керівників. Тоді німецька буржуазія домовиться зі своїм ворогом, буржуазією союзних держав, з тим, щоби об'єднаними зусиллями придушити повсталий пролетаріат. Але в цей момент ми прийдемо до нього на допомогу, ми прийдемо зі свіжими силами, добре підготовлені, і на території Західної Європи... відбудеться вирішальна битва між пролетаріатом і загниваючою буржуазією, яка назавжди і вирішить долю Європи.
Радянсько-німецькі відносини протягом дії пакту
Ранні політичні проблеми
Починаючи з вересня 1939 року, радянський Комінтерн припинив всю антинацистську та антифашистську пропаганду, пояснивши, що війна в Європі це лише війна капіталістичних країн для досягнення імперських цілей. Коли антинімецькі демонстрації стали відбуватись у Празі (тоді в Чехословаччині), Комінтерн наказав комуністичній партії Чехословаччини застосувати всю її владу аби паралізувати «шовіністичні елементи». Згодом Москва примусила французьку комуністичну партію та комуністичну партію Великої Британії зайняти антивоєнну позицію. 7 вересня Сталін викликав Георгія Димитрова, який виклав нове ставлення Комінтерну до війни. Нова лінія — згідно з якою війна була несправедливою та імперіалістичною — була затверджена секретаріатом Комуністичного інтернаціоналу 9 вересня. Відтепер, різні комуністичні партії мали виступати проти війни та голосувати проти виділення грошей на війну. Декілька французьких комуністів (включаючи Моріса Тореза, котрий втік до Москви) дезертували з французької армії через «революційно поразкове» ставлення західних комуністичних лідерів.
Незважаючи на попередження Комінтерну, стосунки зазнали напруження, коли Радянський Союз заявив у вересні, що має вступити до Польщі, аби «захистити» етнічних українських та білоруських співвітчизників від Німеччини, хоча Молотов пізніше зізнався представникам Німеччини, що Радянський Союз не зміг знайти іншого пояснення для інтервенції в Польщу.
Хоча активна співпраця Радянського Союзу з нацистською Німеччиною шокувала Західну Європу та комуністів, які чинили спротив Німеччині, 1 жовтня 1939 року Вінстон Черчилль заявив, що радянська армія діяла на захист Росії від «нацистської загрози».
Розширення торгівлі сировиною та зброєю
Німеччина та Радянський Союз уклали договір про торгівлю 11 лютого 1940 року, яким передбачався вчетверо більший обсяг товарообігу в порівнянні з попереднім договором укладеним у серпні 1939 року. Торговельна угода допомогла Німеччині витримати блокаду з боку Британії. У перший рік Німеччина отримала один мільйон тонн пшона, півмільйона тонн борошна, 900 000 тонн нафти, 100 000 тонн бавовни, 500 000 тонни фосфатів та інші важливі матеріали в значних обсягах та транзит мільйону тонн сої з Маньчжурії.[] Ці та інші товари перевозились через територію Радянського Союзу та окуповану Польщу. Радянський Союз мав отримати крейсер, схеми Bismarck, крупнокаліберні корабельні гармати, інше військово-морське обладнання та тридцять нових німецьких літаків, зокрема винищувачі Me-109 та Me-110 і бомбардувальник Ju-88. Також Радянський Союз мав отримати електричне та нафтопереробне обладнання, локомотиви, турбіни, генератори, дизельні двигуни, човни, машинне обладнання та екземпляри Німецьких гармат, танків, вибухівки, хімічну зброю тощо. Імпортована з СРСР нафта дала можливість Третьому Райху реалізовувати переможні військові компанії в 1939—1941 роках.
Радянський Союз також допоміг Німеччині уникнути морської блокади давши можливість користуватись базою для підводних човнів Базис Норд поблизу Мурманська. Вона також служила базою для дозаправлення та технічної підтримки та відправною точкою для рейдів і нападів на морські шляхи. На додачу, Радянський Союз дозволив Німеччині користуватись Північним морським шляхом як для вантажних, так і для військових човнів (хоча ним скористався лише допоміжний крейсер Комет) що примусило Британію захищати морські шляхи і в Атлантичному, і в Тихому океані.
Завдяки економічній співпраці з Радянським Союзом, зокрема, господарській угоді від 1941 року, Німеччина змогла не лише витримати Британську блокаду, а і накопичити достатньо сировини та ресурсів для втілення плану «Барбаросса» — напасти на Радянський Союз.
Взаємодія НКВС і Гестапо
Взаємодія НКВС і Гестапо здійснювалася відповідно до рішень керівників Третього Райху і Радянського Союзу. Юридичним підґрунтям дій спеціальних служб країн слугував Таємний додатковий протокол до Договору про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною щодо недопущення польської агітації:
«Обидві сторони не допустять на своїх територіях ніякої польської агітації, що діє на територію іншої країни. Вони ліквідують зародки подібної агітації на своїх територіях і будуть інформувати одна одну про доцільні для цього заходи.»
Конкретні приклади взаємодії наведені у ЗМІ (наприклад) та у виданнях за результатами спеціальних досліджень та ін.
Оприлюднення
Перші відомості про існування таємного протоколу
Пакт був опублікований негайно після підписання, але інформація про додатковий протокол трималась у суворій таємниці. Та все ж вона потрапила до дипломатичних кіл майже одразу. Зранку 24 серпня німецький дипломат повідомив своєму американському колезі Чарльзу Болену повний зміст секретного протоколу. Умови радянсько-німецьких угод містить і так звана «Промова Сталіна до Політбюро 19 серпня 1939 року», текст якої був опублікований французьким інформаційним агентством у листопаді того ж року. Деякі дослідники вважають промову достовірною, інші заперечують її справжність. Проте аж до закінчення Другої світової війни ці відомості залишалися на рівні чуток, хоча й отримали підтвердження подальшим розвитком подій.
На Заході
Німецький оригінал тексту додаткового протоколу був знищений під час бомбардування Берліна в березні 1944 року, але його копія на мікроплівці збереглася в документальному архіві МЗС Німеччини. Карл фон Льош, службовець МЗС, передав цю копію британському підполковнику Р. С. Томсону в травні 1945 року. Публічно мова про секретні протоколи вперше була піднята на Нюрнберзькому процесі: обвинувачені побудували на цьому факті лінію захисту. Про цей договір говорив Ріббентроп, а захисник Гесса Зайдль добув копію з фотокопії і спробував оголосити її, але йому було відмовлено під приводом, що він відмовився повідомити суду джерело отримання документа. Пізніше в спогадах, він згадав, що отримав документи від американської розвідки. Через кілька місяців він опублікував документ в американській провінційній газеті «Сан-Луї пост діспатч», але ця публікація залишилася непоміченою. Широку популярність документ набув в 1948 році, коли був опублікований у збірнику Держдепартаменту США «нацистсько-радянські відносини. 1939—1941 рр.» Крім того, збірка містила німецьке та німецько-радянське дипломатичне листування, яке містило прямі посилання на секретні домовленості. Цей факт став для ряду дослідників за основу для порівняння політики СРСР із політикою нацистського Третього Райху і звинувачення Радянського Союзу в співучасті в розв'язанні Другої світової війни. У зв'язку з цим, питання радянсько-німецьких секретних протоколів (до Договору про ненапад і Договору про дружбу і кордони) отримало важливе політичне значення.
У Радянському Союзі
В СРСР існування секретного протоколу категорично заперечувалося. За словами Валерія Болдіна, вони зберігалися в особистому сейфі Сталіна, потім — в архіві ЦК КПРС.
У 1948 році, у відповідь на публікацію збірника Держдепартаменту США «Nazi-Soviet relations», Совінформбюро публікує книгу в якій висуваються контрзвинувачення країн Заходу і, у свою чергу, містяться твердження про фінансування Німеччини англійськими і американськими фінансовими колами в 1930-ті роки. На відміну від видання Держдепартаменту США, яке було збірником архівних документів, радянське видання являло собою авторський текст, у ньому не було наведено жодного документа повністю, лише декілька — у незначних фрагментах. У брошурі також стверджувалося, що Мюнхенська угода була «секретним договором» між Німеччиною та «Заходом» та «дуже важливою фазою їхньої політики нацьковування гітлерівських агресорів на Радянський Союз». Існування секретного протоколу заперечувалося В. Молотовим до самої смерті, про що він неодноразово говорив у розмовах із письменником Ф. Чуєвим.
Питання про пакт і особливо протоколи було підняте в СРСР під час перебудови, перш за все через тиск з боку Польщі. Для вивчення питання була створена особлива комісія на чолі з секретарем ЦК КПРС Олександром Яковлєвим. 24 грудня 1989 З'їзд народних депутатів СРСР заслухав повідомлені Яковлєвим висновки комісії та прийняв резолюцію, у якій засудив протокол (відзначивши відсутність оригіналів, але визнавши його автентичність, ґрунтуючись на графологічній, фототехнічний та лексичній експертизі копій, і відповідності їм подальших подій). Тоді ж, вперше в СРСР, був опублікований текст секретних протоколів (з німецької мікроплівки — «Питання Історії», № 6, 1989).
З'їзд народних депутатів СРСР 1989 року оголосив пакт Молотова-Ріббентропа недійсним від моменту підписання, але не розглядав спеціально наслідків цього пакту — приєднання до СРСР Балтійських держав, Бессарабії, Буковини, західних областей України і Білорусі, війну з Фінляндією, Катинську справу, депортацію мешканців Польщі, Молдавії, Латвії, Литви, Естонії, Фінляндії та ін. проте визнав, що секретні
протоколи не створювали нової правової бази для взаємовідносин Радянського Союзу з третіми країнами, але були використані Сталіним та його оточенням для висунення ультиматумів і силового тиску на інші країни всупереч взятих перед ними зобов'язань.
За словами історика Льва Безименського, оригінал протоколу зберігався у архіві ЦК КПРС (нині Архів Президента РФ, Особлива папка, пакет № 34), але був прихований Михайлом Горбачовим (котрий знав про його існування ще 1987 року), причому Горбачов, за словами його керуючого справами В. Болдіна, натякав Болдіну на бажаність знищення цього документу. Після розсекречення архіву документ було «знайдено» 30 жовтня 1992 року заступником начальника Головного політичного управління генерал-полковником Д. А. Волкогоновим і опубліковано. Наукова публікація відбулась у журналі «Новая и новейшая история», № 1 за 1993 рік.
Офіційно документи оприлюднені 1992 року у виданні Міністерства закордонних справ Російської Федерації «Документы внешней политики СССР. 1939. Т. XXII» С. 630—632.
Пам'ять
Європейський парламент запропонував проголосити 23 серпня, на згадку про Пакт Молотова-Ріббентропа, Європейським днем пам'яті жертв всіх тоталітарних та авторитарних режимів.
3 липня 2009 року Комітет з демократії Парламентської асамблеї ОБСЄ прийняв резолюцію «Возз'єднання розділеної Європи», якою пропонувалося встановити 23 серпня Днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму. Парламентська Асамблея ОБСЄ 3 липня прийняла Резолюцію «Заохочення прав людини та громадянських свобод у регіоні ОБСЄ в XXI столітті», у якій 23 серпня названо Загальноєвропейським Днем пам'яті жертв сталінізму та нацизму в ім'я збереження пам'яті жертв масових страт і депортацій. У відповідь на резолюцію, Російські законодавці загрожували ОБСЄ «суворими наслідками».
Цікаві факти
- Спеціальний літак Фокке-вульф 200 «Кондор» з Й. фон Ріббентропом та експертами, що його супроводжували, при перетині кордону СРСР був обстріляний зенітною батареєю Червоної армії. Для розслідування інциденту була створена спеціальна комісія під головуванням заступника начальника Оперативного управління Генштабу РСЧА комбрига Олександра Василевського. Після посадки у літаку виявилися пробоїни від осколків снарядів. Ні з боку уряду Німеччини, ні від Й. фон Ріббентропа чи супроводжуючих його осіб, ні від посольства Німеччини у Москві не було жодного протесту чи заяви.
- У приймаючої радянської сторони виникла проблема з державним прапором Третього Райху зі свастикою, яким мали прикрасити летовище. Його віднайшли лише у реквізиті «Мосфільму», де він використовувався для зйомок антифашистських фільмів.
Примітки
- https://idd.mid.ru/informational_materials/o-pakte-molotova-ribbentropa/
- Сергій Громенко. Пакт Молотова—Ріббентропа: Коли Вікіпедія помиляється. Артефакт. Історична Правда. Процитовано 10 січня 2014.
- facsimile at 100(0) Schlüsseldokumente (www.1000dokumente.de), accessed 17 September 2009
- Schwendemann, Heinrich (1995). German-Soviet Economic Relations at the Time of the Hitler-Stalin pact 1939-1941. Cahiers du Monde russe. 36 (1/2): 161—178. ISSN 1252-6576.
- See Secret in Accord: Dr. Harper Says Stalin-Hitler Pact May Prove an Alliance. New York Times. 28 серпня 1939. с. 11. Процитовано 2 січня 2019.
- Dietmar Müller, Stefan Troebst: Der Hitler-Stalin-Pakt 1939 in der europäischen Geschichte und Erinnerung. Eine Einführung. In: Der Hitler-Stalin-Pakt 1939 in den Erinnerungskulturen der Europäer. Wallstein, 2011, S. 22 f.
- Doerr, Paul W. (1 липня 2001). ‘Frigid but Unprovocative’: British Policy towards the USSR from the Nazi-Soviet Pact to the Winter War, 1939. Journal of Contemporary History (англ.). 36 (3): 423—439. doi:10.1177/002200940103600302. ISSN 0022-0094.
- Nolfo, Ennio Di (1992). Italy and the nazi-soviet alliance of August 23, 1939. Sección cronológica = Section chronologique = Chronological Section, Vol. 1, 1992 (Sección cronológica), , págs. 413-419: 413—419. ISBN .
- Blank Pages by G.C.Malcher Page 7
- Телеграма військово-повітряного аташе СРСР у Великій Британії І. І. Чернего до Генерального штабу РСЧА. — В кн.: Год кризиса. 1938—1939: Документы и материалы. В 2 т. Т. 2. 2 июня 1939 г. — 4 сентября 1939 г. / М-во иностр. дел СССР; Редкол.: Бондаренко А. П. и др. — М.: Политиздат, 1990. — С. 188.
- . Архів оригіналу за 28 серпня 2009. Процитовано 14 травня 2010.
- Ведомости Съезда народных депутатов СССР и Верховного Совета СССР. 1989. № 29. Ст. 579.
- Russia and the West under Lenin and Stalin. By George Frost Kennan. — New-York: A Mentor Book. New American Library, 1961. — 384 p. — Фрагмент перекладу російською у кн.: Сталин. Рузвельт. Черчилль. Де Голль: Политические портреты / Сост. В. Велесько. — Минск: Беларусь, 1991. — С. 54.
- Документы внешней политики СССР. Т. XVIII. — М.: Изд-во политич. лит-ры, 1973. — С. 248.
- У розмові із послом Великої Британії Невілом Гендерсоном 3 березня 1938 року, говорячи про обмеження озброєнь
- Документы и материалы кануна второй мировой войны. 1937—1939. Т. 1. Ноябрь 1937 г. — дек. 1938 г. / М-во иностр. дел СССР; Редкол.: Земсков И. Н. и др. — М.: Политиздат, 1981. — С. 57.
- журнал «Исторический архив» 1994 № 5 с.13
- Корнецький В. І. Позиція Румунії щодо політики умиротворення (1938—1939 р.).— Історична панорама, 2012.— Вип. 15.— С. 57—58.
- СССР в борьбе за мир накануне второй мировой войны (Сентябрь 1938 г. — август 1939 г.). Документы и материалы / Мин-во иностранных дел СССР. Редкол. сб. А. А. Громыко, А. Н. Грылев, И. Н. Земсков и др.— М.: Изд-во политич. лит-ры, 1971.— С. 329—330.
- 11 червня 1941 року, Мюнхен
- Documents on German Foreign Policy. Series D. Vol. XII. February 1 - June 22, 1941. P. 1000.
- 4 квітня 1939 року.
- Документы внешней политики СССР. 1939. Т. XXII: В 2 кн.— Кн. 1. Январь — август.— M: Междунар. отношения, 1992.— С. 252—253.
- Мирослав Прокоп. Українська справа на тлі підготови війни 1941—45. — Сучасність, 1961, № 7. — С. 99.
- Суворов В. Святое дело— М.: АСТ, 2008. — с. 57 http://book-online.com.ua/read.php?book=2468&page=57
- Ширер У. Взлет и падение третьего рейха. В 2-х томах. Том 1. — Пер. с англ. / С предисловием и под ред. О. А. Ржешевского. — М.: Воениздат, 1991. — С. 564.
- Кеннан Д. Россия и Запад при Ленине и Сталине (отрывки из книги).— В. кн.: Сталин. Рузвельт. Черчилль. Де Голль: Политические портреты / Сост. В. Велесько. — Минск: Беларусь, 1991. — С. 68.
- Klaus Hildebrand. Vom Reich zum Weltreich: Hitler, NSDAP und koloniale Frage 1919-1945. — München: Wilhelm Fink Verlag, 1969. — S. 615—616.
- Ericson, 1999, с. 56
- Nekrich, Ulam та Freeze, 1997, с. 115
- Fest, 2002, с. 589–90
- Bertriko, Jean-Jacques Subrenat, A. and David Cousins, Estonia: Identity and Independence, Rodopi, 2004, page 131
- Watson, 2000, с. 713
- Shirer, 1990, с. 536
- Shirer, 1990, с. 537
- (2004). The Coming of the War and Eastern Europe in World War II [ 2012-08-01 у Wayback Machine.] (lecture notes, University of Kansas). Retrieved 15 March 2006.
- Год кризиса. 1938—1939: Документы и материалы. В 2 т. Т. 2. 2 июня 1939 г. — 4 сентября 1939 г. / М-во иностр. дел СССР; Редкол.: Бондаренко А. П. и др. — М.: Политиздат, 1990. — 431 с. ISBN 5—250—01097—0 (Т.2) — С. 295.
- Shirer, 1990, с. 525
- . Архів оригіналу за 19 грудня 2017. Процитовано 7 червня 2015.
- Murphy, David E., What Stalin Knew: The Enigma of Barbarossa, Yale University Press, 2006, , page 23
- Год кризиса. 1938—1939: Документы и материалы. В 2 т. Т. 2. 2 июня 1939 г. — 4 сентября 1939 г. / М-во иностр. дел СССР; Редкол.: Бондаренко А. П. и др. — М.: Политиздат, 1990. — 431 с. ISBN 5—250—01097—0 (Т.2) — С. 276.
- Год кризиса. 1938—1939: Документы и материалы. В 2 т. Т. 2. 2 июня 1939 г. — 4 сентября 1939 г. / М-во иностр. дел СССР; Редкол.: Бондаренко А. П. и др. — М.: Политиздат, 1990. — 431 с. ISBN 5—250—01097—0 (Т.2) — С. 302—303.
- Shirer, 1990, с. 528
- Watson, 2000, с. 715
- Тижневик «Муха», Варшава, 8 вересня 1939 року
- Watt, p. 367
- Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 194 (5684), 24 серпня, с. 1.
- Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 203 (5693), 4 вересня, с. 3.
- Text of the Nazi-Soviet Non-Aggression Pact [ 2010-08-10 у Wayback Machine.], executed 23 August 1939
- Christie, Kenneth, Historical Injustice and Democratic Transition in Eastern Asia and Northern Europe: Ghosts at the Table of Democracy, RoutledgeCurzon, 2002,
- Вехвіляйнен, Оллі (2010). Фінляндія в Другій світовій війні: між Німеччиною і Росією (Українською) . Темпора. с. 42. ISBN .
- Shirer, 1990, с. 539
- Shirer, 1990, с. 540
- Ruud van Dijk (ed.) Encyclopedia of the Cold War, Routledge, Taylor & Francis Group, London 2008, p. 597
- Bernd Wegner, ed. From Peace to War: Germany, Soviet Russia and the World, 1939—1941. Providence and Oxford: Berghahn Books, 1997. p.
- Sławomir Dębski, Między Berlinem a Moskwą. Stosunki niemiecko-sowieckie 1939—1941, Warszawa 2007 , Polski Instytut Spraw Międzynarodowych.
- Dunn, Dennis J., Caught Between Roosevelt & Stalin: America's Ambassadors to Moscow, University Press of Kentucky, 1998 , pages 124-5
- Fulton John Sheen, Communism and the Conscience of the West, Bobbs-Merrill Co, 1948, page 115
- Shirer, 1990, с. 541–2
- Nekrich, Ulam та Freeze, 1997, с. 123
- Frank McDonough. Neville Chamberlain, Appeasement and the British Road to War, pg. 86
- А. Гітлер: «Зараз Польща опинилась у становищі, у якому я хотів її бачити…» — В кн.: Ширер У. Взлет и падение третьего рейха. В 2-х томах. Том 1. — Пер. с англ. / С предисловием и под ред. О. А. Ржешевского. — М.: Воениздат, 1991. — С. 564.
- Roberts, 2006, с. 82
- Szymon Datner Crimes committed by the Wehrmacht during the September campaign and the period of military government Poznan, 1962 Page 11
- J.L.Garvin «German Atrocities in Poland, Free Europe, Page 15
- Genocide 1939—1945 by S.Datner, J.Gumkowski and K.Leszczynski, Wydawnictwo Zachodnie 1962 Page 127-34
- . Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 23 травня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Martin Gilbert The Holocaust Fontana, 1990 Page 85-88
- Davies, N. (1986) God's Playground Volume II Oxford University Press Page 437
- Cyprian та Sawicki, 1961, с. 65
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 23 травня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Genocide 1939—1945 by S.Datner, J.Gumkowski and K.Leszczynski, Wydawnictwo Zachodnie 1962 Page 18
- АВП СССР, ф. 06, оп. 1, п. 8, д. 74, л. 20. л. 26.» В пункті 4 цього документу зазначено: «Хілґер просив передати запит Голови штабу Німецьких військово-повітряних сил. (німці хотіли, аби Мінська радіостанція, у вільний час, передавала сигнал, необхідний для авіаційних експериментів. Цей сигнал мав містити позивні „Richard Wilhelm 1.0“, та, на додачу до цього, передавати слово „Minsk“ так часто, як можливо. Резолюція Молотова на цьому документі дозволила лише передавати слово „Minsk“).»
- Service, 2003, с. 256
- Семиряга М. И. Тайны сталинской дипломатии. 1939—1941.— М.: Высш. шк., 1992.— С. 60.
- Политбюро ЦК РКП(б)—ВКП(б) и Коминтерн: 1919—1943 гг. Документы.— С. 779—781.
- Политбюро ЦК РКП(б)-ВКП(б) и Коминтерн: 1919—1943 гг. Документы.— М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004.— С. 780.
- СССР — Германия. 1939-41. Документы и материалы. Сост. Ю.Фельштинский. М., Моск.рабочий 1991 http://lib.ru/HISTORY/FELSHTINSKY/sssr_germany1939.txt
- Roberts, 2006, с. 43
- Німецько-радянське комюніке від 18 вересня 1939 року TPKSvobodaFM https://archive.today/20190903074657/http://newvv.net/culture/Culture/254829.html
- Zaloga, Steven J., Poland 1939, Osprey Publishing, Botley, UK, 2002, p.80.
- Nerkich, Ulam та Freeze, 1997, с. 130
- Nerkich, Ulam та Freeze, 1997, с. 131
- (пол.) various authors (1998). Adam Sudoł (ред.). Sowietyzacja Kresów Wschodnich II Rzeczypospolitej po 17 września 1939. Bydgoszcz: Wyższa Szkoła Pedagogiczna. с. 441. ISBN .
- (англ.) various authors (2001). Stalinist Forced Relocation Policies. У Myron Weiner, Sharon Stanton Russell (ред.). Demography and National Security. Berghahn Books. с. 308—315. ISBN .
- (пол.) Bartłomiej Kozłowski (2005). „Wybory” do Zgromadzeń Ludowych Zachodniej Ukrainy i Zachodniej Białorusi. Polska.pl. . Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 13 березня 2006.
- (англ.) (2003). Revolution from Abroad. Princeton: Princeton University Press. с. 396. ISBN . [1]
- Trela-Mazur, Elżbieta (1997). Włodzimierz Bonusiak, et al. (eds.) (ред.). Sowietyzacja oświaty w Małopolsce Wschodniej pod radziecką okupacją 1939–1941 (Sovietization of Education in Eastern Lesser Poland During the Soviet Occupation 1939–1941) (Polish) . Kielce: Wyższa Szkoła Pedagogiczna im. Jana Kochanowskiego. ISBN .
- (пол.) (2001). I – Lwów. Wspomnienia wojenne; 22 IX 1939–5 IV 1945. Kraków: ZNAK. с. 364. ISBN .
- (пол.) Encyklopedia PWN, «OKUPACJA SOWIECKA W POLSCE 1939-41», last accessed on 1 March 2006, online [ 20 квітня 2005 у Wayback Machine.], Polish language
- Piotrowski, 2007, с. 11
- (англ.) (1996). A World Apart: Imprisonment in a Soviet Labor Camp During World War II. Penguin Books. с. 284. ISBN .
- (пол.) (1995). Bez ostatniego rozdziału. Lublin: Test. с. 540. ISBN .
- Владимир Игнатов. Агентура НКВД-МГБ против ОУН-УПА(рос.)
- Олег Росов. Евгений Назаров. «Герої» наизнанку(рос.)
- Какого цвета был сентябрь 1939-го? Размышления по поводу 65-летия со дня вступления Красной Армии в Западную Украину. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 28 липня 2019.
- Из приказа НКВД СССР № 001064 об оперативных мероприятиях в связи с проводимыми учебными сборами. 8 сентября 1939 г.(рос.)
- Сообщение народного комиссара внутренних дел УССР № 3702/СН в НКВД СССР о результатах комплектования оперативных групп. (Не позднее 9 сентября 1939 г.)(рос.)
- Из сообщения НКВД БССР в НКВД СССР об обстановке на сопредельной территории. 12 сентября 1939 г.(рос.)
- Директива № 16634 К. Е. Ворошилова и Б. М. Шапошникова Военному совету Киевского особого военного округа1 о начале наступления против Польши. 14.09.1939. Архів оригіналу за 24 лютого 2013. Процитовано 24 лютого 2013.
- Директива НКВД СССР Народным комиссариатам внутренних дел УССР и БССР об организации работы в освобожденных районах западных областей Украины и Белоруссии. 15 сентября 1939 г.(рос.)
- Сообщение заместителя начальника погранвойск НКВД Киевского округа № АБ/003594 в НКВД УССР о положении в пограничной полосе на территории Польши. 16 сентября 1939 г.(рос.)
- Андрей Илларионов. Хроники подготовки нападения СССР на Польшу в 1939 году(рос.)
- Документы Истории. 70-летие нападения СССР на Польшу. Выдержки из документов(рос.)
- Польские военнопленные в Украине (1939—1941 года) ч.1(рос.)
- 80 років тому: як Сталін і Ріббентроп про дружбу і кордони домовлялися
- . Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 24 травня 2010.
- Wettig, Gerhard, Stalin and the Cold War in Europe, Rowman & Littlefield, Landham, Md, 2008, , page 20-21
- Declaration of the Government of the German Reich and the Government of the U.S.S.R. of September 28, 1939
- 62. Секретный дополнительный протокол; заявление Советского и Германского правительств: Фельштинский Ю. Оглашению подлежит: СССР — Германия. 1939—1941: документы и материалы
- . Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 24 травня 2010.
{{}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () - Engle & Paananen 1985, p. 6
- Turtola, Martti (1999). Kansainvälinen kehitys Euroopassa ja Suomessa 1930-luvulla. У Leskinen, Jari; Juutilainen, Antti (ред.). Talvisodan pikkujättiläinen. с. 35—37.
- Turtola, Martti (1999). Kansainvälinen kehitys Euroopassa ja Suomessa 1930-luvulla. У Leskinen, Jari; Juutilainen, Antti (ред.). Talvisodan pikkujättiläinen. с. 32—33.
- Trotter 2002, pp. 12-13
- Edwards 2006, p. 55
- Turtola, Martti (1999). Kansainvälinen kehitys Euroopassa ja Suomessa 1930-luvulla. У Leskinen, Jari; Juutilainen, Antti (ред.). Talvisodan pikkujättiläinen. с. 44—45.
- Kennedy-Pipe, Caroline, Stalin's Cold War, New York: Manchester University Press, 1995,
- Chubaryan; Shukman 2002, p. xxi
- Edwards 2006, p. 98
- Engle & Paananen 1985, pp. 142—143
- Roberts, 2006, с. 52
- Mosier, John, The Blitzkrieg Myth: How Hitler and the Allies Misread the Strategic Realities of World War II, HarperCollins, 2004, , page 88
- (пол.) obozy jenieckie żołnierzy polskich [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] (Prison camps for Polish soldiers) Encyklopedia PWN. Last accessed on 28 November 2006.
- (пол.) Edukacja Humanistyczna w wojsku [ 10 січня 2007 у Wayback Machine.]. 1/2005. Dom wydawniczy Wojska Polskiego. ISNN 1734-6584. (Official publication of the Polish Army)
- (рос.) Молотов на V сессии Верховного Совета 31 октября цифра «примерно 250 тыс.» (Please provide translation of the reference title and publication data and means)
- (рос.) Отчёт Украинского и Белорусского фронтов Красной Армии Мельтюхов, с. 367. [2] [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] (Please provide translation of the reference title and publication data and means)
- , «The Katyn Controversy: Stalin's Killing Field [ 2007-05-09 у Wayback Machine.]», , Winter 1999—2000.
- , Google Books, p. 20-24.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 липня 2008. Процитовано 19 липня 2008.
- Excerpt from the minutes No. 13 of the Politburo of the Central Committee meeting, shooting order of March 5, 1940 online [ 21 вересня 2005 у Wayback Machine.], last accessed on 19 December 2005, original in Russian with English translation
- Senn, Alfred Erich, Lithuania 1940 : revolution from above, Amsterdam, New York, Rodopi, 2007
- . Stalin: The Court of the Red Tsar. с. 334.
- Roberts, 2006, с. 55
- Iwo Pogonowski, Jews in Poland Hippocrene, 1998 Page 101
- O.Halecki A History of Poland Routledge & Kegan, 1983 Page 312
- Garlinski, 1987, с. 28
- http://www.remember.org/forgotten/
- http://www.ushmm.org/wlc/article.php?lang=en&ModuleId=10005473
- Cyprian та Sawicki, 1961, с. 83–91
- Maria Wardzyńska «Był rok 1939 Operacja niemieckiej policji bezpieczeństwa w Polsce. Intelligenzaktion» IPN Instytut Pamięci Narodowej, 2009
- Meier, Anna «Die Intelligenzaktion: Die Vernichtung Der Polnischen Oberschicht Im Gau Danzig-Westpreusen» ,
- Garlinski, 1987, с. 27
- Davies, N. (1986) God's Playground Volume II Oxford University Press Page 446
- Adam Zamoyski The Polish Way John Murray, 1989 Page 358
- Cyprian та Sawicki, 1961, с. 73
- Genocide 1939—1945 by S.Datner, J.Gumkowski and K.Leszczynski, Wydawnictwo Zachodnie 1962 Page 8
- http://www.msz.gov.pl/Nazi,German,Camps, on, Polish, Soil,,During, World, War, II,6465.html
- Piotrowski, 2007, с. 22
- Cyprian та Sawicki, 1961, с. 139
- Garlinski, 1987, с. 29
- O.Halecki A History of Poland Routledge & Kegan, 1983 Page 313
- . The World Must Know, United States Holocaust Memorial Museum, 2006, p. 114.
- «Deportations to and from the Warsaw Ghetto», United States Holocaust Memorial Museum.
- Brian Harmon, John Drobnicki, Historical sources and the Auschwitz death toll estimates [ 2009-01-16 у Wayback Machine.], The Nizkor Project
- Piper, Franciszek & Meyer, Fritjof. «Die Zahl der Opfer von Auschwitz. Neue Erkentnisse durch neue Archivfunde» [ 21 травня 2011 у Wayback Machine.], Osteuropa, 52, Jg., 5/2002, pp. 631—641, (review article).
- Vladimir Beshanov, Czerwony Blitzkrieg. Inicjał. Warszawa 2008. pp. 250—262.
- Wasserstein, Bernard, Barbarism and Civilization: A History of Europe in Our Time, Oxford University Press, 2007 , page 305
- (пол.) Represje 1939-41 Aresztowani na Kresach Wschodnich [ 21 жовтня 2006 у Wayback Machine.] (Repressions 1939-41. Arrested on the Eastern Borderlands.) Ośrodek Karta. Retrieved 15 November 2006.
- Rieber, pp. 14, 32-37.
- Справжня кількість депортованих протягом 1939—1941 років невідома, і за різними оцінками коливається від ((пол.) Encyklopedia PWN 'OKUPACJA SOWIECKA W POLSCE 1939-41' [ 20 квітня 2005 у Wayback Machine.], last retrieved on March 14, 2006, Polish language) до понад 2 мільйонів (mostly WWII estimates by the underground. The earlier number is based on records made by the NKVD and does not include roughly 180,000 prisoners of war, also in Soviet captivity. Most modern historians estimate the number of all people deported from areas taken by Soviet Union during this period at between 800,000 and 1,500,000; for example R. J. Rummel gives the number of 1,200,000 million; Tony Kushner and Katharine Knox give 1,500,000 in their Refugees in an Age of Genocide, p.219; in his Lethal Politics: Soviet Genocide and Mass Murder Since 1917, p.132. See also: Marek Wierzbicki, Tadeusz M. Płużański (March 2001). Wybiórcze traktowanie źródeł. (March 2, 2001).
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки зі значенням параметра postscript, що збігається зі стандартним значенням в обраному режимі () and (пол.) Albin Głowacki (September 2003). . У Piotr Chmielowiec (ред.). Okupacja sowiecka ziem polskich 1939–1941. Rzeszów-Warsaw: Instytut Pamięci Narodowej. . Архів оригіналу за 3 жовтня 2003. Процитовано 26 травня 2010. - (англ.) Norman Davies (1982). . A History of Poland, Vol. 2: 1795 to the Present. Oxford: Oxford University Press. с. 449—455. ISBN .
- Bernd Wegner, From Peace to War: Germany, Soviet Russia, and the World, 1939—1941, Bernd Wegner, 1997, . Google Print, p.78[недоступне посилання]
- Ericson, 1999, с. 150–3
- Johari, J.C., Soviet Diplomacy 1925-41: 1925-27, Anmol Publications PVT. LTD., 2000, pages 134—137
- Ширер У. Взлет и падение третьего рейха. В 2-х томах. Том 2. Пер. с англ. / Под ред. О. А. Ржешевского. — М.: Воениздат, 1991. — С. 564
- Ширер У. Взлет и падение третьего рейха. В 2-х томах. Том 1. — Пер. с англ. / С предисловием и под ред. О. А. Ржешевского. — М.: Воениздат, 1991. — С. 577.
- Политбюро ЦК РКП(б)-ВКП(б) и Коминтерн: 1919—1943 гг. Документы. — М.: «Российская политическая энциклопедия» (РОССПЭН), 2004. — С. 780.
- Ширер У. Взлет и падение третьего рейха. В 2-х томах. Том 2. Пер. с англ. / Под ред. О. А. Ржешевского. — М.: Воениздат, 1991. — С. 47.
- Воєнно-історичний журнал, 1991, № 6.— С. 11.[недоступне посилання]
- Nuremberg Trial Proceedings Vol.22 p.374 https://avalon.law.yale.edu/imt/08-31-46.asp
- Вітання закордонних державних діячів товаришу Сталіну https://histdoc.net/history/ru/stalin60.htm
- Донгаров А. Г. Между Рейном и Волгой // журнал «Родина» 1991 № 5 с.39-43
- Cohen, Yohanon, Small Nations in Times of Crisis and Confrontation, State University of New York Press, 1989, , сторінка 110
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2006. Процитовано 2 червня 2010.
- Nekrich, Ulam та Freeze, 1997, с. 128–129
- (1986). The Second World War. Houghton Mifflin Books. ISBN .
- Shirer, 1990, с. 668
- Shirer, 1990, с. 668–669
- The Caucasus 1942–43: Kleist's race for oil (Campaign) Paperback — May 19, 2015 by Robert Forczyk. page 5(англ.)
- Philbin III, 1994, с. 130–142
- Ericson, Edward E. (1999), Feeding the German Eagle: Soviet Economic Aid to Nazi Germany, 1933-1941, Greenwood Publishing Group, с. 182, ISBN
- Документы внешней политики СССР. 1939. Т. XXII: В 2 кн.— Кн. 2. Сентябрь — декабрь.— M: Междунар. отношения, 1992.— 688 с. (Мин-во иностран. дел Российской Федерации) ISBN 5-7I33-0562-7 С. 135—136.
- [3]Дмитро Волчек. Сталін і Гітлер: НКВС і гестапо тісно співпрацювали.— Радіо Свобода, 15 Січень 2019, 23:30
- Від Руру до Гулагу: жертви сталінського масового терору з Рурської області.— Вільгельм Менсінг, Пітер Ерлер [4]нім. Von der Ruhr in den GULag: Opfer des Stalinschen Massenterrors aus dem Ruhrgebiet von Wilhelm Mensing, Peter Erler. Klartext Verlagsges. Mbh, 2001—396 S. , 9783884747889
- Ks. Józef Dębiński. Decyzja władz sowieckich z 5 marca 1940 r..— Niedziela Ogólnopolska 10/2005
- Tadeusz Komorowski, Armia Podziemna, Londyn 1970
- (англ.) Charles E. Bohlen, Witness to History: 1929—1969 Norton, 1973,
- Вопросы истории, 2005, #8. В. Л. Дорошенко, И. В. Павлова, Р. Ч. Раак. Не миф: речь Сталина 19 августа 1939 года
- см. Случ, С. З. Речь Сталина, которой не было // Отечественная история. — 2004. — № 1 и С.Лозунько. Историческая фальшивка: «речь Сталина 19 августа 1939 года» — Еженедельник «2000», 18 августа 2006 года
- Мировая революция и мировая война: Глава XXXIV — Секретный протокол, М. 1998 415 с
- (англ.) Nazi-Soviet Relations 1939—1941., Washington, 1948)
- Див. напр.: У. Ширер. Взлет и падение Третьего рейха. Падение Польши.
- Див. напр.: Guido Knopp. 100 Jahre — Der Countdown.
- Валерий Болдин Над пропастью во лжи. [ 2014-01-15 у Wayback Machine.] «Совершенно секретно». № 03, март 1999 г.
- Тема финансирования нацистской Германии американскими корпорациями была подробно освещена известным британским экономистом в его книге Wall Street and the rise of Hitler. [ 3 листопада 2010 у Wayback Machine.] New Rochelle, New York: Arlington House, 1975
- Советское информационное бюро. Фальсификаторы истории [ 2012-07-06 у Wayback Machine.] М.: ОГИЗ, 1948. — 79 с.
- Taubert, Fritz, The Myth of Munich, Oldenbourg Wissenschaftsverlag, 2003, , с. 318
- Henig, Ruth Beatrice, The Origins of the Second World War, 1933-41: 1933—1941, Routledge, 2005, , с. 67-68
- Чуев Ф. Сто сорок бесед с Молотовым: Из дневника Ф. Чуева М.: ТЕРРА, 1991. — 623 с.
- И. В. Павлова. Поиски правды о кануне Второй мировой войны.
- Интеграция и идентичность: Россия как «новый Запад» Дмитрий Тренин; Моск. Центр Карнеги. — М.: Изд-во Европа, 2006. — 404 с. (с.: 124)
- Постановление Съезда народных депутатов СССР от 24 декабря 1989 года № 979-1 https://archive.today/20190907150810/http://doc20vek.ru/node/3261
- Безыменский Л. А. Гитлер и Сталин перед схваткой. Предисловие автора — М.: Вече, 2000. — 512 с.
- Документы внешней политики СССР. 1939. Т. XXII: В 2 кн.— Кн. 1. Январь — август.— M: Междунар. отношения, 1992.— 712 с. (Мин-во иностран. дел Российской Федерации) ISBN 5-7I33-0561-9
- European Parliament: European Parliament resolution on European conscience and totalitarianism, passed on 2 April 2009
- Латвія затвердила День пам'яті жертв сталінізму та нацизму (рос.)
- Russia scolds OSCE for equating Hitler and Stalin. Reuters. 4 липня 2009. Процитовано 20 серпня 2009.
- Resolution on Stalin riles Russia. BBC. 3 липня 2009. Процитовано 20 серпня 2009.
- Симонов К. М. Глазами человека моего поколения. Размышления о И. В. Сталине/ [Составитель и автор предисловия Л. Лазарев.]— М.: Изд-во Агентства печати Новости, 1988.— С. 447.
- Гриневич Владислав. Неприборкане різноголосся: Друга світова війна і суспільно-політичні настрої в Україні, 1939 — червень 1941 рр.— Київ–Дніпропетровськ: Вид-во «Ліра», 2012.— С. 69.
Помилка цитування: Тег <ref>
з назвою "Chavkin2007", визначений у <references>
, не використовується в попередньому тексті.
<ref>
з назвою "Scandinavia", визначений у <references>
, не використовується в попередньому тексті.Див. також
- Таємний додатковий протокол до Угоди про ненапад між Німеччиною та СРСР
- Пакт про ненапад між Німеччиною та Польщею
- Договір про ненапад між СРСР і Польщею
- Договір про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною
- Договір між Союзом РСР і Німеччиною про радянсько-німецький кордон (1941)
- Область державних інтересів Німеччини
- Промова Сталіна до Політбюро 19 серпня 1939 року
- Радянсько-німецькі відносини до 1941 року
- Угода Сікорського-Майського
Посилання
- Історик щодо пакту Молотова-Ріббентропа: Гітлер і Сталін страшенно поспішали. З професором Олександром Лисенком ВВС Україна говорила про закулісну частину підготовки «пакту Молотова-Ріббентропа», обставини його підписання та подальшу долю цього документа. — BBC Україна, 23 серпня 2014, 11:30
- «Разоблачение фальсификатора и изготовленной им фальшивки неизбежно». Директор Государственного архива РФ Сергей Мироненко о пользе чтения исторических документов. — Газета «Коммерсантъ», № 69 от 20.04.2015, стр. 4
- BBC: Польский историк о самом грустном факте в отношениях с СССР(рос.)
- BBC: Спільний парад Червоної Армії і Вермахту у Брест-Литовську(укр.)
- В. С. Коваль (канд.істор.наук, Київ). За кулісами пакту Молотова — Рібентроппа 1939 року(укр.)
- Seventy-Five Years Ago: The Molotov-Ribbentrop Pact. — Radio Free Europe/Radio Liberty, Published 19 August 2014
- 6 російських міфів про Пакт Гітлера-Сталіна
- Від Руру до Гулагу: жертви сталінського масового терору з Рурської області.— Вільгельм Менсінг, Пітер Ерлер [5]{, 9783884747889
- Ростислав Крамар. «Золотий вересень», або Напад на Польщу у фольклорних шатах
- Пакт Молотова-Ріббентропа: «медовий місяць» двох диктаторів // Deutsche Welle. — 23.08.2019
- 22 «медові місяці»: Сталін та Гітлер — від пакту до війни // Deutsche Welle. — 23.08.2017
- Ольга Харчишин. Львів'яни про «визволителів» 1939 року: фольклор з перших днів
Література та джерела
- Kolasky J. Partners in Tyranny. The nazi-soviet «nonagression» Pact August 23, 1939. — Toronto: Mackenzie Institute, 1990. — 158 p.
- А. Галушка, Є. Брайлян. Змова диктаторів: Поділ Європи між Гітлером і Сталіним, 1939—1941. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2018. — 368 с.
- СРСР — Німеччина. 1939—1941. Документи і матеріали. Укладач Ю.Фельштинський. М., Моск.робітник 1991—367 с.
- За кулісами пакту Молотова — Ріббентропа 1939 року
- О. Є. Лисенко, Р. І. Пилявець. Пакт Молотова-Ріббентропа 1939 // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 22. — .
- Т. С. Покровська. Московські англійсько-радянсько-французькі переговори 1939 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т.2 — 812 .
- А. Ф. Трубайчук. Німецько-радянський пакт про ненапад 1939 // Українська дипломатична енциклопедія — Т.2
- Ericson, Edward E. (1999), Feeding the German Eagle: Soviet Economic Aid to Nazi Germany, 1933–1941, Greenwood Publishing Group, ISBN
- (2002), Hitler, Houghton Mifflin Harcourt, ISBN
- ; Ulam, Adam Bruno; Freeze, Gregory L. (1997), Pariahs, Partners, Predators: German–Soviet Relations, 1922–1941, Columbia University Press, ISBN
- (2006), Stalin's Wars: From World War to Cold War, 1939–1953, Yale University Press, ISBN
- Shirer, William L. (1990), The Rise and Fall of the Third Reich: A History of Nazi Germany, Simon and Schuster, ISBN
- Watson, Derek (2000), Molotov's Apprenticeship in Foreign Policy: The Triple Alliance Negotiations in 1939, Europe-Asia Studies, 52 (4), JSTOR 153322
- The Devils' Alliance: Hitler's Pact with Stalin, 1939—1941 by Roger Moorhouse.— New York: Basic Books, 2014.— 432 p. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ugoda pro nenapad mizh Nimechchinoyu ta SRSR nim Deutsch sowjetischer Nichtangriffspakt ros Dogovor o nenapadenii mezhdu Germaniej i Sovetskim Soyuzom abo Pakt Molotova Ribbentropa neoficijno takozh Pakt Gitlera Stalina nacistsko radyanskij pakt abo nacistsko radyanskij soyuz rozrahovana na 10 rokiv mizhderzhavna ugoda vid 23 serpnya 1939 roku pidpisana u Moskvi ministrom MZS Nimechchini Joahimom fon Ribbentropom ta Golovoyu Radi narodnih komisariv narodnim komisarom zakordonnih sprav SRSR V yacheslavom Molotovim u prisutnosti chlena Politbyuro CK VKP b sekretarya CK VKP b chlena Vikonavchogo komitetu Kominternu Josipa Stalina ta posla Nimechchini Vernera fon der Shulenburga Pakt Molotova RibbentropaTippakt pro nenapad 1 i d 1 Pidgotovleno1939Pidpisano23 serpnya 1939MisceMoskvaPidpisantiJoahim fon Ribbentrop i Molotov V yacheslav MihajlovichStoroniSRSR i Tretij Rajh Tekst u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi Pidpisannya Molotovim Nacistsko Radyanskogo paktu pro nenapad 23 08 1939 Zliva napravo Joahim fon Ribbentrop Josip Stalin Fridrih Vilgelm Gauk Fridrih fon der Shulenburg Stalin ta Ribbentrop pislya pidpisannya paktu Ugoda spiralas na Berlinsku ugodu 1926 roku a z neyu i na Rapallsku ugodu 1922 roku Pakt garantuvav nejtralitet SRSR u konflikti Tretogo Rajhu z Polsheyu ta krayinami Zahodu Yak dodatok do dogovoru bulo pidpisano tayemnij protokol sho rozdiliv radyanski ta nimecki sferi vplivu na teritoriyi Polshi Litvi Latviyi Estoniyi ta Finlyandiyi U tayemnomu protokoli takozh viznavalasya zacikavlenist Litvi u Vilenskomu krayi a Nimechchina zayavlyala pro povnu nezacikavlenist u Bessarabiyi Zaznacheni v comu protokoli teritoriyi v podalshomu buli shvidko zahopleni vidpovidno Tretim Rejhom ta Radyanskim Soyuzom Pidpisannya ugodi 23 serpnya 1939 roku bulo vazhlivim taktichnim epizodom sho rozkrivav strategichni namiri storin kerivnictva Tretogo Rejhu ta SRSR Tayemnim dodatkovim protokolom viznachalis sferi vzayemnih interesiv oboh derzhav u Shidnij Yevropi ta podil Polshi mizh nimi pri ochikuvanomu v ti dni napadi Nimechchini na Polshu Dogovir razom z inshimi radyansko nimeckimi ugodami faktichno vtrativ silu 22 chervnya 1941 roku pislya napadu Nimechchini na SRSR 1989 roku Z yizd narodnih deputativ SRSR zasudiv dodatkovij tayemnij protokol dogovoru j viznav jogo nechinnim vid momentu pidpisannya PeredistoriyaDiv takozh Radyansko nimecki vidnosini do 1941 roku Vid 1934 roku Stalin usvidomlyuvav zagrozlivij harakter politiki Gitlera U yevropejskomu spivtovaristvi sformuvalasya dumka pro mozhlivist efektivnoyi koaliciyi SRSR z osnovnimi krayinami Zahodu shob zapobigti katastrofi Drugoyi svitovoyi vijni sho nasuvalasya Uryadi Angliyi ta Franciyi provadili mlyavu politiku umirotvorennya Spolucheni Shtati utrimuvalisya vid vtruchannya u yevropejski spravi Kerivnictvo vvazhalo sho SRSR mozhe buti sub yektom yevropejskoyi politiki Vono provelo industrializaciyu malo silnu armiyu pochuvalosya vse vpevnenishe Pislya Gromadyanskoyi vijni 1917 1922 rokiv ta masovih represij i shtuchnogo Golodomoru prestizh krayini ta yiyi vpliv na yevropejsku politiku znizivsya SRSR ne buv partnerom Zahodu dlya protidiyi nacizmu U toj chas vin sam buv totalitarnoyu derzhavoyu z karalno represivnoyu mashinoyu Jogo diyi ne zbigalisya z cilyami zahidnoyi demokratiyi U seredini 1930 h zahidni demokratiyi ne spodivalisya na dopomogu SRSR Na toj chas voni she mogli ob yednavshi zusillya protistoyati Gitleru Ta vzhe cherez dva roki vnaslidok pereozbroyennya Nimechchini shvidkimi tempami zavdati porazki Gitleru bez dopomogi SRSR voni vzhe ne mogli Stalin zhe na toj chas ne bachiv perspektiv zaluchennya Franciyi ta Angliyi do efektivnoyi opoziciyi Gitleru 29 bereznya 1935 roku u rozmovi z Lordom ohoroncem pechatki Velikoyi Britaniyi E Idenom J Stalin govoriv sho u Yevropi velike zanepokoyennya viklikaye Nimechchina Vona vidkrito na ochah u vsih rve mizhnarodni ugodi Ce nebezpechno Yak mi mozhemo za cih umov doviryati pidpisu Nimechchini pid timi chi inshimi mizhnarodnimi dokumentami yaka ye garantiya sho nimeckij uryad sho tak legko rve svoyi mizhnarodni zobov yazannya stane dotrimuvatisya paktu pro nenapad Niyakoyi garantiyi nemaye Tomu mi ne mozhemo zadovolnitisya lishe paktom pro nenapad iz Nimechchinoyu Nam dlya zabezpechennya miru potribna bilsh realna garantiya i takoyu realnoyu garantiyeyu ye lishe Shidnij pakt vzayemodopomogi Tak samo A Gitler takozh vislovlyuvav nedoviru do SRSR Osoblivo skladnoyu cya problema stala zavdyaki tomu faktu sho poklastisya na virnist dogovoram takoyi varvarskoyi formaciyi yak Radyanskij Soyuz mozhna priblizno tak samo yak na rozuminnya dikunom matematichnih formul Tomu ugodi z ciyeyu krayinoyu vlasne kazhuchi ne mali b niyakoyi cini Blizko 1937 roku obirayuchi mizh shlyahom efektivnogo zbrojnogo oporu Gitleru i shlyahom oborudki z nim Stalin obrav ostannij u 1937 1938 rokah Stalin pribirav zi svogo shlyahu tih u kerivnictvi VKP b i zbrojnih sil hto mig bi protidiyati jogo politici zmovi z Gitlerom hto mig bi visunuti proti nogo vagomi ideologichni argumenti Togo zh roku u listopadi na vidomij naradi A Gitler povidomiv pro prijnyate rishennya virishennya problem Nimechchini u Shidnij Yevropi Na tij zhe naradi German Gering vkazav na neobhidnist pripinennya intervenciyi v Ispaniyi sho bulo she odnim signalom dlya Stalina pro zminu vektora politiki Nimechchini Zi svogo boku Josip Stalin 1 zhovtnya 1938 roku pid chas svogo vistupu na naradi propagandistiv Moskvi ta Leningradu shodo Stislogo kursu VKP b vidverto zayaviv pro bilshovicku nastupalnu doktrinu vijni Buvayut vipadki koli bilshoviki sami budut napadati yaksho vijna spravedliva yaksho obstavini spriyayut sami pochnut napadati Voni zovsim ne proti nastupu ne proti bud yakoyi vijni Te sho mi krichimo pro oboronu ce vual vual Usi derzhavi maskuyutsya 1938 roku bula aneksovana Avstriya a potim rozpochata likvidaciya Chehoslovachchini i takozh Karpatskoyi Ukrayini Za nimi nastala cherga Polshi Na pochatku 1939 roku A Gitler namagavsya shlyahom peremovin tisku ta zalyakuvannya polyakiv shiliti yih do mirnoyi peredachi Danciga Nimechchini Polyaki chinili opir U berezni A Gitler dav nakaz okupuvati teritoriyu sho zalishilasya vid Chehoslovachchini za vinyatkom Pidkarpatskoyi Rusi peredanoyi Ugorshini Naslidkom porushennya A Gitlerom svoyih obicyanok pri pidpisanni Myunhenskoyi ugodi i vihodu nimeckih vijsk na pivdennij kordon Polshi stalo zaproshennya do Londona ministra zakordonnih sprav Polshi Yuzefa Beka i garantuvannya Angliyeyu teritorialnoyi cilisnosti Polshi Anglo francuzki garantiyi takozh buli nadani Rumuniyi 13 kvitnya 1939 roku Pid chas zustrichi Iona Antonesku iz Adolfom Gitlerom ostannij stverdzhuvav sho pidpisannya radyansko nacistskoyi ugodi 1939 roku dlya Nimechchini bulo vimushenim krokom viklikanim antinimeckoyu proanglijskoyu politikoyu Balkanskih krayin Yakbi zacikavleni krayini ne priyednalisya do antinimeckogo frontu to nikoli ne bulo b neobhidnosti shob Nimechchina zvertalasya do Moskvi Tilki vnaslidok prijnyattya britanskih garantij proti Nimechchini pevnimi derzhavami cej velmi bolisnij dogovir viyavivsya neobhidnim Originalnij tekst angl If the countries concerned had not joined the anti German front there would never have been any necessity for Germany to go to Moscow Only because of the acceptance of the British guarantee against Germany by certain states had this very painful treaty with Russia become necessary Nimecko italijskij dogovir pro soyuz i druzhbu buv pidpisanij u Berlini 22 travnya 1939 roku Nazva Stalevij pakt bula poklikana pokazati neporushnist soyuzu Nimechchini ta Italiyi nezadovgo do togo voni balansuvali na mezhi vijni Stalevij pakt faktichno utvoryuvav vijskovo politichnij blok Italiyi ta Nimechchini Vin pidtverdzhuvav polozhennya Antikominternivskogo paktu i obumovlyuvav vzayemni soyuznicki zobov yazannya Takim chinom na vesnu 1939 roku v Yevropi sklalosya dva vijskovo politichni bloki anglo francuzkij i nimecko italijskij Kozhen iz nih buv zacikavlenij v ugodi z SRSR A Gitleru dlya realizaciyi svoyih ekspansionistskih planiv j u vipadku napadu na Polshu chi u vipadku nastupu na Zahid potriben buv nejtralitet SRSR Stalin u toj zhe chas bachiv gotovnist Gitlera do rishuchogo nastupu i namagavsya za svij nejtralitet otrimati vlasnu bezpeku 10 bereznya u promovi na 18 mu z yizdi VKP b vin natyaknuv sho SRSR ne bazhaye vistupati na boci Angliyi ta Franciyi a hoche diyati u vlasnih interesah Na rozvitok svoyeyi poziciyi J Stalin zminiv yevreya Maksima Litvinova na posadi narkoma zakordonnih sprav rosiyaninom V yacheslavom Molotovim sho prodemonstruvalo nimcyam bazhannya rizko zminiti zovnishnopolitichnij kurs U travni 1939 roku Britaniya i Franciya rozpochali peremovini z uryadom SRSR dlya rozglyadu mozhlivosti realnogo j efektivnogo soyuzu proti Gitlera Poziciyu kerivnictva Radyanskogo Soyuzu she do togo sformulyuvav narkom zakordonnih sprav M Litvinov Mi chudovo znayemo sho zatrimati i prizupiniti agresiyu v Yevropi bez nas nemozhlivo i chim piznishe do nas zvernutsya za nashoyu dopomogoyu tim dorozhche nam zaplatyat 14 chervnya 1939 roku Georgij Astahov timchasovij povirenij u spravah SRSR u Nimechchini povidomiv zastupnika derzhavnogo sekretarya v nimeckomu ministerstvi zakordonnih sprav Ernsta Vermana nim Ernst Woermann cherez bolgarskogo posla u Berlini sho SRSR ne pidpishe z Angliyeyu dogovoru pro vzayemodopomogu na vipadok vijni za umovi sho Nimechchina pidpishe z Radyanskim Soyuzom pakt pro nenapad Navesni ta vlitku peremovini shodo ugodi pro vzayemodopomogu mizh SRSR i Velikoyu Britaniyeyu ta Franciyeyu prodovzhilis i buli pripineni za kilka dniv do pidpisannya paktu pro nenapad Rizni doslidniki pokladayut vidpovidalnist za ce na kerivnictvo oboh storin Josip Stalin 19 serpnya pid chas svogo vistupu na Politbyuro CK VKP b zayaviv nastupne Yaksho mi prijmemo propoziciyu Nimechchini shodo ukladennya z neyu paktu pro nenapad vona napevno napade na Polshu i vtruchannya Franciyi ta Angliyi v cyu vijnu stane neminuchim Zahidna Yevropa zaznaye serjoznih zvorushen ta bezladu V cih umovah u nas bude bagato shansiv zalishitisya obabich konfliktu i mi zmozhemo spodivatisya na nash vigidnij vstup u vijnu Adolf Gitler 23 serpnya tak ociniv situaciyu Ya buv perekonanij sho Stalin nikoli ne prijme propoziciyi anglijciv Tilki bezoglyadni optimisti mogli dumati sho Stalin nastilki durnij sho ne mozhe rozpiznavati yih spravzhnoyi meti Rosiya ne zacikavlena u zberezhenni Polshi Vidstavka Litvinova stala virishalnim faktorom Pislya cogo ya mittyevo zrozumiv sho v Moskvi stavlennya do zahidnih derzhav zminilosya lt gt Zreshtoyu vid rosiyan nadijshla propoziciya pidpisati pakt pro nenapad Na pochatku lipnya A Gitler ostatochno virishiv napasti na Polshu Zbrojnim silam buv viddanij nakaz pidgotuvatisya do bojovih dij naprikinci serpnya 26 lipnya 1939 roku u tayemnij kimnati odnogo iz berlinskih restoraniv vidbulasya zustrich predstavnikiv Nimechchini ta SRSR pid chas yakoyi predstavnikam SRSR natyaknuli sho Nimechchina gotova rozrahuvatisya za nejtralitet SRSR u vipadku nimecko polskoyi vijni znachnimi teritoriyami Shidnoyi Yevropi Koli 11 serpnya Karl Burkhardt Verhovnij komisar Ligi Nacij u Dancigu pribuv na osobistomu litaku A Gitlera do Nimechchini rajhskancler zayaviv jomu Vse sho ya roblyu spryamovane suproti Rosiyi yaksho Zahid zanadto durnij i zanadto slipij shob zrozumiti ce ya budu zmushenij porozumitisya z rosiyanami rozbiti Zahid a potim pislya jogo porazki usima zibranimi silami vistupiti proti Radyanskogo Soyuzu Meni potribna Ukrayina shob nihto znovu yak pid chas ostannoyi vijni ne goloduvav u nas Originalnij tekst nim Alles was ich unternehme ist gegen Russland gerichtet wenn der Westen zu dumm und zu blind ist um dies zu begreifen werde ich gezwungen sein mich mit den Russen zu verstandigen den Westen zu schlagen und dann nach seiner Niederlage mich mit meinen versammelten Kraften gegen die Sowjetunion wenden Ich brauche die Ukraine damit man uns nicht wieder wie im letzten Krieg aushungert Serpnevi peremoviniNa pochatku serpnya Nimechchina ta SRSR opracovuvali ostanni detali ekonomichnoyi ugodi ta pochali obgovoryuvati politichnu ugodu Obidvi storoni nadali poyasnennya protistoyannyu u zovnishnij politici protyagom 1930 h ob yednavshis dovkola antikapitalizmu oboh krayin Z vesni 1939 roku rozpochato tristoronni peremovini mizh SRSR Britaniyeyu ta Franciyeyu u Moskvi U serpni provodilis konsultaciyi mizh vijskovimi misiyami dlya pidgotovki vijskovoyi konvenciyi mizh Radyanskim Soyuzom Franciyeyu ta Velikoyu Britaniyeyu na vipadok agresiyi z boku Nimechchini Tristoronni peremovini prizupinilis navkolo pitannya prohodu radyanskih vijsk teritoriyeyu Polshi u vipadku agresiyi z boku Nimechchini poki britanski ta francuzki posadovci perekonuvali Polshu pogoditis na ci umovi Polski posadovci vidmovili v dozvoli radyanskim vijskam zahoditi na polsku teritoriyu oskilki yak zaznachiv ministr zovnishnih sprav Polshi Jozef Bek poboyuvalis sho odin raz potrapivshi na polsku teritoriyu Chervona Armiya nikoli yiyi ne pokine Bek zaznachiv sho marshal Voroshilov namagayetsya zaraz dosyagti mirnimi zasobami togo chogo vin hotiv domogtisya zbrojnim shlyahom 1920 roku U toj chas yak Britaniya ta Franciya vidmovili Radyanskomu Soyuzi v zazihanni na suverenitet susidnih krayin Nimechchina podibnih obmezhen ne vimagala 19 serpnya 1939 roku pidpisano Nimecko radyanskij torgovelnij dogovir U toj zhe den Berlin otrimav tekst radyanskogo proyektu majbutnoyi ugodi z postskriptumom Cej dogovir nabuvaye chinnosti tilki u vipadku odnochasnogo pidpisannya specialnogo protokolu iz zovnishnopolitichnih pitan sho stanovlyat interes dlya Visokih Dogovirnih Storin U vidpovid Stalin cherez posla Nimechchini u SRSR otrimav garantiyi pidpisannya Nimechchinoyu tayemnogo dodatkovogo protokolu za yakim viznavalisya bi radyanski zoni vplivu na polovinu Polshi kordon mav prohoditi vzdovzh Visli Latviyu Estoniyu Finlyandiyu ta Bessarabiyu Posol Nimechchini v SRSR Verner fon der Shulenburg za vkazivkoyu Ribbentropa i Gitlera zaznachiv sho Nimechchina gotova jti nazustrich usim pobazhannyam SRSR Pid chas zasidannya vijskovih misij SRSR Velikoyi Britaniyi i Franciyi 21 serpnya sho vidbuvalosya vid 11 godini ranku do 17 godini 25 hvilin J Stalin otrimav osobiste zvernennya kanclera Nimechchini A Gitlera o 15 godini i vidrazu zh vidpoviv na nogo o 17 godini U svoyij vidpovidi Stalin povidomiv pro zgodu Radyanskogo uryadu prijnyati Ribbentropa 23 serpnya 21 serpnya tristoronni peregovori perervano za iniciativoyu Radyanskoyi storoni yaka posilalas na inshi prichini Pakt i tayemnij protokolDokladnishe Tayemnij dodatkovij protokol do Ugodi pro nenapad mizh Nimechchinoyu ta SRSR Tayemnij dodatkovij protokol Detalnij plan rozpodilu sfer vplivu v Polshi Prusska danina v Moskvi Satira na pakt Molotova Ribbentropa 22 serpnya cherez den pislya togo yak peregovori z Franciyeyu ta Angliyeyu zajshli v gluhij kut Moskva poshirila povidomlennya pro zaplanovanu na nastupnij den zustrich Ribbentropa zi Stalinim U toj samij chas trivali peregovori na yakih predstavniki zahidnih derzhav ne pogodzhuvalis na vimogi Radyanskoyi storoni i Stalin virishiv uklasti tayemnij soyuz iz Nimechchinoyu 24 serpnya pidpisanij dogovir pro nenapad datovanij 23 serpnya yakim storoni brali na sebe zobov yazannya pogodzhuvati spilni diyi nejtralnist u vipadku vijni odniyeyi zi storin proti storonnih derzhav ne priyednuvatis do soyuziv yaki pryamo chi nepryamo skerovani proti odniyeyi zi storin Dogovir ratifikovano Prezidiyeyu VR SRSR 31 serpnya 1939 Kurjoznist situaciyi polyagala v fakti pidpisannya terminom na 10 rokiv standartnogo dogovoru pro nenapad mizh dvoma derzhavami yaki na moment pidpisannya ne mali spilnogo kordonu Sho vazhlivishe do dogovoru dodavavsya tayemnij protokol yakij stav vidomim lishe pislya porazki Nimechchini v 1945 roci Cim protokolom viznachalis radyanski ta nimecki sferi vplivu v Pivnichnij ta Shidnij Yevropi Protokol skladavsya z korotkoyi preambuli ta takih chotiroh punktiv U vipadku teritorialno politichnoyi perebudovi oblastej yaki vhodyat do skladu Baltijskih derzhav Finlyandiya Estoniya Latviya Litva pivnichnij kordon Litvi odnochasno ye mezheyu sfer interesiv Nimechchini i SRSR Vodnochas interesi Litvi shodo Vilenskoyi oblasti viznayutsya oboma storonami U vipadku teritorialno politichnoyi perebudovi oblastej yaki vhodyat do skladu Polskoyi derzhavi mezha sfer interesiv Nimechchini ta SRSR bude priblizno prohoditi liniyeyu rik Narvi Visli i Syanu Pitannya chi ye u vzayemnih interesah bazhanim zberezhennya nezalezhnoyi Polskoyi derzhavi i yakimi budut kordoni ciyeyi derzhavi mozhe buti ostatochno z yasovanim lishe protyagom podalshogo politichnogo rozvitku Stosovno Pivdenno Shidnoyi Yevropi z radyanskoyi storoni pidkreslyuyetsya zacikavlenist SRSR u Bessarabiyi Z nimeckoyi storoni zayavlyayetsya pro yiyi povnu politichnu nezacikavlenist u cih oblastyah Cej protokol zberigatimetsya oboma storonami v suvorij tayemnici Na pivnochi Finlyandiya Estoniya ta Latviya vidhodili do radyanskoyi sferi vplivu Polsha mala buti podilena u vipadku politichnoyi rekonfiguraciyi teritoriyi na shid vid richok Narvi Visli ta Syanu potrapili do SRSR a zahidna chastina Nimechchini Litva yaka prilyagala do Shidnoyi Prusiyi mala potrapiti do nimeckoyi sferi vplivu ale drugim tayemnim protokolom u veresni 1939 bilshu chastinu Litvi viddano do SRSR Zgidno z tayemnim protokolom do Litvi malo priyednatis etnichne polske misto Vilnyus yake nalezhalo Polshi protyagom mizhvoyennogo periodu v rezultati litovsko polskoyi vijni 1920 roku Inshim punktom dogovoru Nimechchina brala zobov yazannya ne vtruchatis u diyi Radyanskogo Soyuzu proti Bessarabiyi yaka v toj chas nalezhala Rumuniyi vnaslidok chogo Bessarabiya bula priyednana do Moldovskoyi ARSR yaka pislya ob yednannya peretvorena v Moldavsku RSR Vidpovidne polozhennya dodatkovogo tayemnogo protokolu bulo sformulovane takim chinom U razi teritorialno politichnogo pererozpodilu oblastej sho vhodyat do skladu baltijskih derzhav Finlyandiya Estoniya Latviya Litva pivnichnij kordon Litvi odnochasno ye kordonom sfer interesiv Nimechchini ta SRSR Zaplanovani ta faktichni teritorialni zmini v Centralnij Yevropi 1939 1940 rokiv Pid chas pidpisannya Ribbentrop ta Stalin veli tepli rozmovi progoloshuvali tosti ta zgaduvali poperedni konflikti krayin v 1930 ti roki Voni opisali Angliyu yak krayinu yaka zavzhdi namagayetsya pereshkoditi nimecko radyanskim vidnosinam nazvali Antikominternivsku ugodu skerovanoyu ne proti SRSR a proti zahidnih demokratij vid yakoyi zlyakavsya Centr Londona tobto britanski finansisti ta anglijski torgovci 24 serpnya Pravda ta Izvyestiya rozmistili novini pro nesekretni chastini dogovoru razom iz vidomoyu fotografiyeyu na yakij Molotov pidpisuye dogovir za yakim stoyit usmihnenij Stalin Novini shokuvali lideriv derzhav po vsomu svitu bilshosti z yakih bulo vidomo lishe pro bagatomisyachni peregovori mizh Angliyeyu Franciyeyu ta Radyanskim Soyuzom Takozh buli shokovani soyuzniki nacistiv zokrema Yaponiya Komintern inozemni komunistichni partiyi ta yevrejski gromadi po vsomu svitu Cogo dnya nimeckij diplomat de povidomiv italijskogo diplomata Gvido Relli ta amerikanskogo povirenogo u spravah Charlza Bolena pro isnuvannya tayemnogo protokolu ta rozkriv plani rozpodilu sfer vplivu ale ne povidomiv pro plani na aneksiyu krayin Radyanska propaganda ta oficijni predstavniki robili vse vid nih zalezhne abi vidvernuti uvagu vid togo sho protyagom desyatilittya do pidpisannya paktu voni chinili sprotiv ta borolis proti nacizmu Pislya pidpisannya paktu Molotov namagavsya pokazati nimcyam svoyi dobri namiri zayavivshi v komentari zhurnalistam sho fashizm ce sprava smaku Zi svogo boku nacistska Nimechchina takozh povnistyu vidmovilas vid poperednoyi konfrontaciyi z Radyanskim Soyuzom Nastupnogo dnya pislya pidpisannya paktu francuzki ta britanski vijskovi delegaciyi zaproponuvali provesti terminovu zustrich iz radyanskim predstavnikom Klimentom Voroshilovim 25 serpnya Voroshilov skazav Z poglyadu na zmini politichnoyi situaciyi nemaye zhodnoyi koristi vid prodovzhennya peregovoriv Togo zh dnya Gitler povidomiv britanskogo posla v Berlini sho ukladenij iz Radyanskim Soyuzom dogovir oberigaye Nimechchinu vid vijni na dva fronti zminyuyuchi v takij sposib strategichnu situaciyu yaka sklalas pid chas Pershoyi svitovoyi vijni i tomu Angliya maye pogoditis na vimogi Nimechchini shodo Polshi 25 serpnya nespodivano dlya Gitlera en Yak naslidok Gitler vidklav zaplanovane vtorgnennya do Polshi z 26 serpnya na 1 veresnya 1939 roku U vidpovid Britaniya ta Franciya vistupili garantami suverenitetu Polshi ta ogolosili vijnu Nimechchini 3 veresnya 1939 roku NaslidkiPerekonavshis sho ugoda mizh Nimechchinoyu i SRSR pro nenapad u prijnyatnij dlya nogo formi bude cherez kilka godin pidpisana A Gitler uvecheri 23 serpnya 1939 roku priznachiv datu j chas napadu na Polshu subota 26 serpnya 4 god 30 hv ranku Vijskovi diyi u Yevropi Pochatok kampaniyi Dokladnishe Polska kampaniya 1939 Radyanske vtorgnennya do Polshi ta Radyanska aneksiya zahidnoukrayinskih zemel Div takozh Spilnij parad vermahtu ta RSChA v Beresti Pochatok polskoyi kampaniyi buv priznachenij na 26 serpnya Ale 25 serpnya o 17 god 35 hv buv pidpisanij dogovir pro vzayemodopomogu mizh Velikoyu Britaniyeyu i Polsheyu u tayemnomu dodatku do yakogo pryamo vkazuvalas krayina agresor Nimechchina A blizko 18 yi godini nadijshov list vidpovid Benito Mussolini yakij ne obicyav vijskovoyi pidtrimki u vipadku yaksho soyuzniki Polshi napadut na Nimechchinu pislya napadu Nimechchini na Polshu Adolf Gitler vidklav napad do 1 veresnya 1 veresnya malo ne cherez tizhden pislya pidpisannya paktu rozpochavsya podil Polshi z agresiyi z boku Nimechchini U pershi dni pislya napadu nacisti rozpochali masovi vbivstva polskogo ta yevrejskogo naselennya ta vijskovopolonenih Ci strati vidbuvalis u ponad 30 mistah ta selishah lishe v pershi misyaci nimeckoyi okupaciyi Lyuftvaffe takozh vidstezhuvalo ta zdijsnyuvalo naloti na koloni civilnih bizhenciv na dorogah SRSR nadavav tehnichnu dopomogu nimeckim vijskovo povitryanim silam dozvolivshi vikoristannya radiosignaliv yaki peredavala radiostanciya u Minsku dlya terminovih aviacijnih eksperimentiv J Stalin ta V Molotov ne ochikuvali nastilki shvidkogo prosuvannya nimeckih vijsk i rozrahovuvali sho u nih bude chas na ocinku situaciyi ta prijnyattya rishen Stalin ne sprijmav protokol yak dozvil SRSR odrazu zh zahopiti teritoriyu Vin chekav abi pereviriti chi zupinyatsya nimci na uzgodzhenih kordonah a takozh potriben buv chas dlya zahistu kordoniv na Dalekomu Shodi Kerivnictvo SRSR u cej chas vikoristalo v interesah agresoriv Komintern 8 veresnya usim sekciyam Kominternu nadano direktivu vvazhati vijnu z boku vsih krayin imperialistichnoyu i nespravedlivoyu Mizhnarodnij robitnichij klas u zhodnomu razi ne mav pidtrimuvati Polshu do yakoyi dodavavsya yarlik fashistska podil krayin na demokratichni j fashistski u propagandi Kominternu skasovuvavsya yak zastarilij Pri pidgotovci direktivi 7 veresnya J Stalin viznav shoPakt pro nenapad pevnoyu miroyu dopomagaye Nimechchini 15 veresnya ministr zakordonnih sprav Nimechchini J Ribbentrop zatelegrafuvav poslu Nimechchini u SRSR V Shulenburgu pro te sho yaksho radyanska intervenciya u shidnij chastini Polshi ne bude zdijsnena ce dast mozhlivist dlya stvorennya tam novih derzhav natyak na ounivsku Zahidnu Ukrayinu Proshu Vas negajno peredati panu Molotovu nastupne yaksho ne bude rozpochata rosijska intervenciya neodminno vinikne pitannya pro te sho stvoritsya v rajoni sho na shodi vid nimeckoyi zoni vplivu politichnij vakuum Oskilki mi zi svogo boku ne mayemo namiru v cih rajonah provoditi diyi politichnogo chi administrativnogo harakteru sho ne pov yazani z neobhidnimi voyennimi operaciyami bez takoyi intervenciyi z boku Radyanskogo Soyuzu mozhut viniknuti umovi dlya stvorennya novih derzhav 17 veresnya porushivshi Dogovir pro nenapad mizh Polsheyu ta Radyanskim Soyuzom 1932 Chervona Armiya rozpochala zbrojnu agresiyu ta okupuvala chastinu teritoriyi Polshi peredbachenu tayemnim protokolom do paktu Molotova Ribbentropa 18 veresnya nimeckij ta radyanskij uryadi zatverdili spilne komyunike shodo dij i meti zastosuvannya nimeckih ta radyanskih vijsk u Polshi Nimecko radyanske komyunike vid 18 veresnya 1939 roku Abi zapobigti riznim neobgruntovanim chutkam shodo zavdan radyanskih ta nimeckih vijsk diyuchih u Polshi uryad SRSR ta uryad Nimechchini zayavlyayut sho diyi cih vijsk ne peresliduyut inshoyi meti yaka ne vidpovidala b interesam Nimechchini abo Radyanskogo Soyuzu i superechila b duhu ta bukvi paktu pro nenapad ukladenogo mizh Nimechchinoyu ta SRSR Zavdannya cih vijsk navpaki polyagaye v tomu shobi vidnoviti poryadok i spokij porushenij rozpadom polskoyi derzhavi i dopomogti naselennyu Polshi perevladnati umovi svogo derzhavnogo isnuvannya TARS Polska armiya vzhe bula zv yazana borotboyu proti silnishih zbrojnih sil Nimechchini i vidchajdushno namagalas vidterminuvati zahoplennya Varshavi Z boku Radyanskogo Soyuzu brali uchast 466 516 soldativ 3 739 tankiv 380 bronovikiv ta priblizno 1200 vinishuvachiv 600 bombarduvalnikiv ta 200 inshih litakiv Polski vijska na Shodi perevazhno skladalis iz chastin pol Korpus Ochrony Pogranicza z legkim ozbroyennyam Pislya netrivalogo sprotivu polyaki vidstupili do Litvi de buli internovani Deyaki chastini yaki znahodilis na pivdni vidstupili do Rumuniyi Spilnij parad Vermahtu ta Chervonoyi armiyi v Beresti po zavershennyu vtorgnennya do Polshi U centri stoyat Gajnc Vilgelm Guderian ta Semen Krivosheyin 21 veresnya radyanski ta nimecki predstavniki pidpisali formalnij dogovir pro koordinaciyu vijskovih dij u Polshi vklyuchno z vinishennyam sabotazhnikiv Spilni paradi projshli u Lvovi ta Beresti v ostannomu vidbulas takozh zustrich mizh vijskovimi komandirami z oboh storin U serpni Stalin virishiv likviduvati Polsku derzhavu i na nimecko radyanskij zustrichi u veresni takozh pidnyalos pitannya pro strukturu Polskogo regionu SRSR odrazu zh pochav kampaniyu sovyetizaciyi na novih teritoriyah organizuvavshi falshivi vibori rezultatom yakih stala legitimizaciya aneksiyi shidnoyi Polshi Radyanska vlada namagalas znishiti polsku istoriyu ta kulturu skasuvala zlotij ne obminyavshi na rubli kolektivizuvala silske gospodarstvo ta nacionalizuvala privatnu i pererozpodilila derzhavnu vlasnist Sluzhba na peredvoyennu Polshu vvazhalasya zlochinom proti revolyuciyi ta kontrrevolyucijnoyu diyalnistyu pochalisya masovi areshti polskogo naselennya Vtorgnennya SRSR u shidnu chastinu Polshi vipravdovuyut tim sho Polsha yak derzhava pislya agresiyi Tretogo Rejhu stanom na 17 veresnya 1939 roku perestala isnuvati Odnak na teritoriyi shidnoyi chastini Polshi yaku okupuvav SRSR funkcionuvali polski organi vladi i armiya Prigotuvannya SRSR do okupaciyi shidnoyi chastini Polshi vidbulosya zazdalegid Na moment koli radyanski vijska perejshli kordon vishe polske kerivnictvo perebuvalo na Pokutti teritoriya teperishnoyi Ivano Frankivskoyi oblasti chekalo novin Novina pro te sho Chervona armiya perejshla kordon stala privodom vidmovitisya vid planiv podalshogo oporu regulyarnimi zbrojnimi silami i vidstupiti v Rumuniyu Ne vtecha polskogo uryadu stala prichinoyu dlya nastupu radyanskih vijsk a te sho radyanski vijska perejshli kordon stalo ostatochnoyu prichinoyu shobi polskij uryad zalishiv teritoriyu derzhavi Zmina tayemnih protokoliv V Molotov u prisutnosti J Stalina ta J Ribbentropa pidpisuye Dogovir pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu Drugij pakt Molotova Ribbentropa 28 09 1939 Pidpisana Stalinim ta Ribbentropom karta Polshi z utochnenim kordonom mizh Nimechchinoyu ta SRSR za rezultatami spilnoyi agresiyi 1939 roku Radyanski ta nimecki soldati v Lyublini Cherez odinadcyat dniv pislya Radyanskogo vtorgnennya do shidnoyi Polshi do tayemnogo protokolu paktu Molotova Ribbentropa vneseno zmini dogovorom pro druzhbu ta kordoni mizh SRSR ta Nimechchinoyu Nimechchini bulo peredano bilshu chastinu polskoyi teritoriyi a Litva za vinyatkom livogo berega Sheshupe perejshla zi sferi vplivu Nimechchini yak ce bulo peredbacheno poperednoyu ugodoyu do sferi vplivu SRSR 28 veresnya 1939 roku SRSR ta Nimechchina oprilyudnili spilnu deklaraciyu u yakij zaznacheno Pislya togo yak SRSR ta Nimeckij Rajh sogodnishnim pidpisannyam dogovoru rozv yazali stvoreni krahom Polskoyi derzhavi problemi ta stvorili nim micnij fundament dlya trivalogo miru v Shidnij Yevropi voni vislovlyuyut spilne perekonannya sho v interesah vsogo lyudstva poklasti kraj vijni mizh Nimechchinoyu z odnogo boku ta Angliyeyu ta Franciyeyu z inshogo Obidva uryadi takim chinom skeruyut svoyi spilni zusillya razom z inshimi druzhnimi silami u vipadku neobhidnosti na dosyagnennya ciyeyi meti tak shvidko yak mozhlivo Odnak yaksho zusillya oboh uryadiv ne prinesut bazhanih rezultativ ce demonstruvatime sho Angliya ta Franciya vidpovidalni za prodovzhennya vijni i u vipadku prodovzhennya vijni uryadam Nimechchini ta SRSR slid provesti spilni konsultaciyi stosovno neobhidnih zahodiv 3 zhovtnya 1939 roku Verner fon der Shulenburg povidomiv Joahimu fon Ribbentropu sho Radyanska storona bazhaye postupitis Vilnyusom ta peredmistyam na korist Litvi 8 zhovtnya 1939 roku u listuvanni mizh V yacheslavom Molotovim ta poslom Nimechchini buv uzgodzhenij novij dogovir mizh Nimechchinoyu ta SRSR Tri Baltijski derzhavi Estoniya Latviya ta Litva buli vimusheni pidpisati tak zvanij Pakt pro oboronu ta vzayemnu dopomogu yakim dozvolyalos rozmishennya radyanskih zbrojnih chastin na yihnih teritoriyah Vijna proti Finlyandiyi ta masovi strati v Katini Dokladnishe Radyansko finska vijna 1939 1940 ta Katinskij rozstril Pislya togo yak Baltijski derzhavi buli vimusheni pogoditis na ugodi Stalin zoserediv uvagu na Finlyandiyi buduchi vpevnenim sho kapitulyaciyi Finlyandiyi mozhna dosyagti neznachnim zusillyam Radyanska storona vimagala teritoriyi na Karelskomu pereshijku ostrovi v Finskij zatoci ta vijskovu bazu poblizu finskoyi stolici Gelsinki Finska storona vidkinula ci vimogi Radyanskij Soyuz sfalshuvav Majnilskij incident ta vikoristav jogo yak prichinu dlya vihodu z dogovoru pro nenapad Chervona Armiya rozpochala napad u listopadi 1939 roku Vodnochas bulo stvoreno marionetkovij uryad tak zvanoyi Finlyandskoyi Demokratichnoyi Respubliki Komanduvach Leningradskogo vijskovogo okrugu Andrij Zhdanov nakazav vikonuvati Dmitra Shostakovicha na urochistomu paradi v Gelsinki Pislya troh misyaciv vijni proti Finlyandiyi ta chislennih vtrat Radyanskij Soyuz uklav timchasovij mir Finlyandiya vtratila shidni chastini Kareliyi 10 svoyeyi teritoriyi sho oznachalo vtratu blizko 422 000 karelcyami svoyih domivok 12 naselennya Finlyandiyi Oficijna kilkist vtrat Radyanskogo Soyuzu v cij vijni perevishila 200 000 a Mikita Hrushov zgodom zayaviv sho kilkist zhertv mogla perevishuvati miljon Priblizno v cej chas pislya dekilkoh radyanske NKVS zdijsnyuvalo trivali dopiti blizko 300 000 polskih vijskovopolonenih yaki naspravdi buli vidborom tih kogo zgodom bulo vbito 5 bereznya 1940 roku rozpochalis masovi strati yaki zgodom nazvut Katinskoyu bijneyu Bulo vidano nakazi stratiti 25 000 polskih vijskovopolonenih zatavrovanih yak nacionalistiv ta kontrrevolyucioneriv yaki utrimuvalis u taborah na teritoriyah okupovanoyi zahidnoyi Ukrayini ta Bilorusi Radyanska okupaciya Baltijskih derzhav ta Bessarabiyi Dokladnishe Okupaciya baltijskih krayin ta Priyednannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini do SRSR U seredini chervnya 1940 roku koli uvaga mizhnarodnoyi spilnoti bula prikuta na Nimeckomu vtorgnenni do Franciyi chastini NKVS atakuvali prikordonni posti v Litvi Estoniyi ta Latviyi Derzhavni administraciyi likvidovani ta zamineni radyanskimi kadrami pid chas chogo deportovano abo vbito 34 250 latishiv 75 000 litovciv ta majzhe 60 000 estonciv Buli provedeni vibori na yakih u bagatoh nominaciyah buli lishe proradyanski kandidati a sformovani vnaslidok viboriv radi odrazu zh stali vimagati priyednannya do Radyanskogo Soyuzu ci vimogi buli zadovoleni Radyanskim Soyuzom Radyanskij Soyuz aneksuvav vsyu Litvu razom iz regionami navkolo Sheshupe yaku planuvalos viddati Nimechchini Nareshti 26 chervnya cherez chotiri dni pislya ukladannya peremir ya mizh Franciyeyu ta Nimechchinoyu Radyanskij Soyuz postaviv Rumuniyi ultimatum vimagayuchi Bessarabiyu ta sho bulo nespodivanim Pivnichnu Bukovinu Cherez dva dni Rumuniya postupilas vimogam Radyanskoyi storoni i nazvani regioni buli okupovani Rajon Gerca ne vimagavsya Radyanskim Soyuzom vin buv zahoplenij siloyu piznishe koli Rumuniya pogodilas na pochatkovi vimogi Pochatok Golokostu Operaciya Tanenberg ta inshi zlochini nacistiv Dokladnishe ta U kinci zhovtnya 1939 roku bula zaprovadzhena smertna kara za nepokoru nimeckij okupacijnij vladi Nimechchina rozpochala kampaniyu germanizaciyi yaka peresliduvala na meti politichnu kulturnu socialnu ta ekonomichnu asimilyaciyu okupovanih teritorij u Tretij Rejh Vid 50 000 do 200 000 abi buti germanizovanimi Pri pidgotovci do strati polskim polonenim zav yazuyut ochi Palmiri 1940 rik Znishennya polskih elit ta inteligenciyi vhodilo do planu Ost nim Intelligenzaktion ukr operaciya inteligenciya plan vinishennya polskoyi inteligenciyi providnoyi verstvi polyakiv pochav vtilyuvatis nevdovzi pislya vtorgnennya Nimechchini do Polshi i trivav z kincya 1939 do vesni 1940 roku Vnaslidok operaciyi v 10 regionalnih katuvannyah bulo vbito blizko 60 000 shlyahti vchiteliv socialnih pracivnikiv svyashennikiv suddiv ta politichnih aktivistiv Diyu operaciyi bulo prodovzheno v travni 1940 koli pochalos vtilennya operaciyi nim AB Aktion Ponad 16 000 predstavnikiv inteligenciyi bulo vbito lishe pid chas Nimechchina takozh planuvala priyednati teritoriyi do Tretogo Rejhu Dlya cogo vidbulos primusove pereselennya 2 miljoniv polyakiv Rodini buli primusheni pereyizhdzhati suvoroyi zimi 1939 1940 rokiv zalishayuchi majzhe vse svoye majno bez kompensaciyi Lishe pid chas operaciyi Tannenberg blizko 750 000 polskih selyan buli primusheni pereyihati a yihnya vlasnist bula viddana nimcyam She blizko 330 000 bulo vbito Nimechchina planuvala zgodom pereseliti etnichnih polyakiv do Sibiru Hocha Nimechchina vikoristovuvala primusovu pracyu v bilshosti okupovanih krayin polyaki ta inshi meshkanci Shidnoyi Yevropi rozglyadalis bilsh pristosovani do praci cherez rasovu vishist u porivnyanni z inshimi naciyami Vid 1 do 2 5 mln polyakiv buli vidpravleni do Tretogo Rajhu na primusovu pracyu Usi choloviki polyaki mali vikonuvati primusovu pracyu U toj chas yak etnichni polyaki piddavalis vibirkovomu peresliduvannyu etnichni yevreyi peresliduvalis vsi razom Vzimku 1939 1940 rokiv blizko 100 000 yevreyiv buli deportovani do Polshi Spochatku yih bulo rozmisheno u velikih miskih getto napriklad blizko 380 000 znahodilos u Varshavskomu getto cherez tyazhki umovi zhittya v getto pomirala velika kilkist utrimuvanih lishe u Varshavskomu Getto zaginulo 43 000 lyudej Polyaki ta yevreyi znahodilis majzhe v kozhnomu z rozgaluzhenoyi merezhi konctaboriv u Polshi ta Tretomu Rejsi V Aushvici yakij pochav pracyuvati 14 chervnya 1940 roku pomerlo 1 1 mln lyudej Rumuniya ta Radyanski respubliki Dokladnishe Drugij Videnskij arbitrazh Deportaciya narodiv u SRSR ta Vlitku 1940 roku strah pered SRSR poyednanij iz pidtrimkoyu teritorialnih vimog susidiv Rumuniyi ta pomilkami Rumunskoyi vladi prizveli do teritorialnih vtrat Rumuniyi Pochinayuchi z 28 chervnya i po 4 lipnya SRSR okupuvav ta aneksuvav Bessarabiyu Pivnichnu Bukovinu ta kraj Gerca 30 serpnya 1940 roku Ribbentrop ta italijskij ministr zovnishnih sprav vidali drugij Videnskij arbitrazh yakim Semigorod perehodiv do Ugorshini 7 veresnya 1940 roku Rumuniya peredala Dobrudzhu Bolgariyi zgidno z pidtrimanim krayinami Osi Krajovskim mirnim dogovorom Cherez dekilka misyaciv Rumuniya nabula oznak krayini okupovanoyi Tretim Rajhom Okupovani SRSR teritoriyi buli peretvoreni na radyanski respubliki Protyagom nastupnih dvoh rokiv pislya aneksiyi radyanska vlada areshtuvala blizko 100 tis ta deportuvala vid 350 tis do 1 5 mln perevazhno civilnih polyakiv z yakih vid 250 tis do 1 mln zaginuli Pereselenciv vidpravlyali do GULAGu ta primusovih poselen v SRSR Zgidno z obchislennyami Normana Devisa majzhe polovina z nih zaginula do lipnya 1940 roku U Bessarabiyi blizko 1 mln rumuniv zaginuli cherez golod abo deportaciyu Podalshi zmini protokolu Dokladnishe Gospodarska Ugoda mizh SRSR i Nimechchinoyu 1941 Nimecki ta Radyanski soldati v Beresti 10 sichnya 1941 roku Nimechchina ta SRSR pidpisali Dogovir pro radyansko nimeckij kordon ta Ugodu pro vzayemni tovarni postavki dlya rozv yazannya kilkoh potochnih problem Tayemni protokoli vnosili zmini do Tayemnih dodatkovih protokoliv do dogovoru pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu Zgidno z novimi domovlenostyami smuga litovskoyi teritoriyi peredavalas SRSR za 7 5 mln dol 31 5 mln Rejhsmarok Dogovir formalno vstanovlyuvav kordon mizh Nimechchinoyu ta SRSR mizh richkoyu Igorka ta Baltijskim morem Nim takozh rozshiryuvalis torgovelni pravila dogovoru 1940 roku do 1 serpnya 1942 roku ta zbilshuvalis postavki v porivnyanni z rokom ukladannya dogovoru vporyadkovuvav torgovelni prava v baltijskih krayinah ta Bessarabiyi obchislyuvav vtracheni majnovi vigodi Nimechchini v okupovanih SRSR Baltijskih krayinah ta rozv yazuvav inshi problemi Nim takozh regulyuvalas migraciya protyagom 2 5 misyaciv do Nimechchini etnichnih nimciv yaki prozhivali na okupovanih SRSR teritoriyah ta migraciya do SRSR baltijskih ta bilo rosijskih nacionalistiv z okupovanih Nimechchinoyu teritorij Ocinki paktu ta tayemnih protokoliv Rajhskancler Nimechchini A Gitler znayuchi sho za kilka godin ugoda pro nenapad bude pidpisana uvecheri 23 serpnya 1939 roku na naradi z kerivnictvom zbrojnih sil zayaviv Zaraz Polsha opinilasya u stanovishi u yakomu ya yiyi hotiv bachiti Zapochatkovane znishennya gegemoniyi Angliyi Zaraz koli ya zdijsniv neobhidni diplomatichni prigotuvannya shlyah soldatam vidkritij Vilyam Shirer sho na toj chas pracyuvav u Berlini vvazhav sho uklavshi ugodu z Gitlerom Stalin dav signal do pochatku vijni yakij napevno nalezhalo pererosti u konflikt svitovogo masshtabu Ce vin poza sumnivom znav Yak viyavilosya ce bulo najbilshoyu pomilkoyu za jogo zhittya 7 veresnya 1939 roku pid chas obgovorennya vkazivok dlya sekcij Kominternu J Stalin viznav sho Pakt pro nenapad pevnoyu miroyu dopomagaye Nimechchini Pid chas peregovoriv iz nimeckoyu torgovelnoyu delegaciyeyu naprikinci 1939 roku J Stalin nagadav nimeckim predstavnikam sho Radyanskij Soyuz nadav Nimechchini viklyuchno veliku poslugu i nadbav sobi vorogiv cherez nadannya ciyeyi dopomogi Originalnij tekst ros okazal Germanii isklyuchitelno bolshuyu uslugu i priobrel sebe vragov za okazanie etoj pomoshi Nachalnik GRU Generalnogo shtabu SRSR 1963 1987 general armiyi Ivashutin P I ociniv pidpisannya paktu takim chinom Gitler ukladayuchi z SRSR Pakt pro nenapad vzhe priznachiv den i viddav nakaz pro pidgotovku do napadu na Polshu tobto cim paktom vin rozv yazuvav sobi ruki dlya agresiyi Joahim fon Ribbentrop u svoyemu ostannomu slovi na Nyurnberzkomu procesi zayaviv nastupne Koli ya priyihav u Moskvu 1939 roku do marshala Stalina vin obgovoryuvav zi mnoyu ne mozhlivist mirnogo vregulyuvannya nimecko polskogo konfliktu v mezhah paktu Briana Kelloga a dav zrozumiti sho yaksho vin u dodatok do polovini Polshi ta krayin Baltiyi ne otrimaye Litvu z portom Libava to ya mozhu vertatisya dodomu U 1939 roci vedennya vijni vochevid ne rozglyadalos yak mizhnarodnij zlochin proti miru inakshe ya ne mozhu poyasniti telegramu Stalina po zavershenni polskoyi kampaniyi yaku zacituyu Druzhba narodiv Nimechchini ta Radyanskogo Soyuzu zakriplena krov yu maye vsi pidstavi buti trivaloyu i micnoyu Originalnij tekst angl When I went to see Marshal Stalin in Moscow in 1939 he did not discuss with me the possibility of a peaceful settlement of the German Polish conflict within the framework of the Kellogg Briand Pact but rather he hinted that if in addition to half of Poland and the Baltic countries he did not receive Lithuania and the harbor of Libau I might as well return home In 1939 the waging of war was obviously not yet regarded as an international crime against peace otherwise I could not explain Stalin s telegram at the conclusion of the Polish campaign which read I quote The friendship of Germany and the Soviet Union based on the blood which they have shed together has every prospect of being a firm and lasting one Cej fragment ostannogo slova Joahima Ribbentropa ne uvijshov do rosijskomovnogo vidannya materialiv Nyurnberzkogo procesu U svoyih spogadah togochasnij ministr zakordonnih sprav ta vikonuvach obov yazkiv prem yer ministra Litvi Vincas Kreve Mickyavichyus yakogo bulo viklikano do Moskvi golovoyu uryadu ta narkomom zakordonnih sprav SRSR V yacheslavom Molotovim zgaduye sho na zustrichi z nim 3 lipnya 1940 roku radyanskij kermanich tak poyasnyuvav jomu poziciyu kerivnikiv SRSR Zaraz mi perekonani bilsh nizh bud koli sho genialnij Lenin ne pomilyavsya zapevnyayuchi nas pro te sho druga svitova vijna dozvolit nam zavoyuvati vladu v usij Yevropi tak samo yak persha svitova vijna dozvolila zahopiti vladu v Rosiyi Sogodni mi pidtrimuyemo Nimechchinu odnak rivno nastilki shob utrimati yiyi vid prijnyattya propozicij shodo miru do tih pir poki goloduyuchi masi voyuyuchih nacij pozbudutsya vlasnih ilyuzij ta ne pidnimutsya proti svoyih kerivnikiv Todi nimecka burzhuaziya domovitsya zi svoyim vorogom burzhuaziyeyu soyuznih derzhav z tim shobi ob yednanimi zusillyami pridushiti povstalij proletariat Ale v cej moment mi prijdemo do nogo na dopomogu mi prijdemo zi svizhimi silami dobre pidgotovleni i na teritoriyi Zahidnoyi Yevropi vidbudetsya virishalna bitva mizh proletariatom i zagnivayuchoyu burzhuaziyeyu yaka nazavzhdi i virishit dolyu Yevropi Radyansko nimecki vidnosini protyagom diyi paktuRanni politichni problemi Pochinayuchi z veresnya 1939 roku radyanskij Komintern pripiniv vsyu antinacistsku ta antifashistsku propagandu poyasnivshi sho vijna v Yevropi ce lishe vijna kapitalistichnih krayin dlya dosyagnennya imperskih cilej Koli antinimecki demonstraciyi stali vidbuvatis u Prazi todi v Chehoslovachchini Komintern nakazav komunistichnij partiyi Chehoslovachchini zastosuvati vsyu yiyi vladu abi paralizuvati shovinistichni elementi Zgodom Moskva primusila francuzku komunistichnu partiyu ta komunistichnu partiyu Velikoyi Britaniyi zajnyati antivoyennu poziciyu 7 veresnya Stalin viklikav Georgiya Dimitrova yakij viklav nove stavlennya Kominternu do vijni Nova liniya zgidno z yakoyu vijna bula nespravedlivoyu ta imperialistichnoyu bula zatverdzhena sekretariatom Komunistichnogo internacionalu 9 veresnya Vidteper rizni komunistichni partiyi mali vistupati proti vijni ta golosuvati proti vidilennya groshej na vijnu Dekilka francuzkih komunistiv vklyuchayuchi Morisa Toreza kotrij vtik do Moskvi dezertuvali z francuzkoyi armiyi cherez revolyucijno porazkove stavlennya zahidnih komunistichnih lideriv Nezvazhayuchi na poperedzhennya Kominternu stosunki zaznali napruzhennya koli Radyanskij Soyuz zayaviv u veresni sho maye vstupiti do Polshi abi zahistiti etnichnih ukrayinskih ta biloruskih spivvitchiznikiv vid Nimechchini hocha Molotov piznishe ziznavsya predstavnikam Nimechchini sho Radyanskij Soyuz ne zmig znajti inshogo poyasnennya dlya intervenciyi v Polshu Hocha aktivna spivpracya Radyanskogo Soyuzu z nacistskoyu Nimechchinoyu shokuvala Zahidnu Yevropu ta komunistiv yaki chinili sprotiv Nimechchini 1 zhovtnya 1939 roku Vinston Cherchill zayaviv sho radyanska armiya diyala na zahist Rosiyi vid nacistskoyi zagrozi Rozshirennya torgivli sirovinoyu ta zbroyeyu Dokladnishe Nimecko radyanskij torgovelnij dogovir 1939 Dokladnishe Nimecko radyanskij torgovelnij dogovir 1940 Nimechchina ta Radyanskij Soyuz uklali dogovir pro torgivlyu 11 lyutogo 1940 roku yakim peredbachavsya vchetvero bilshij obsyag tovaroobigu v porivnyanni z poperednim dogovorom ukladenim u serpni 1939 roku Torgovelna ugoda dopomogla Nimechchini vitrimati blokadu z boku Britaniyi U pershij rik Nimechchina otrimala odin miljon tonn pshona pivmiljona tonn boroshna 900 000 tonn nafti 100 000 tonn bavovni 500 000 tonni fosfativ ta inshi vazhlivi materiali v znachnih obsyagah ta tranzit miljonu tonn soyi z Manchzhuriyi dzherelo Ci ta inshi tovari perevozilis cherez teritoriyu Radyanskogo Soyuzu ta okupovanu Polshu Radyanskij Soyuz mav otrimati krejser shemi Bismarck krupnokaliberni korabelni garmati inshe vijskovo morske obladnannya ta tridcyat novih nimeckih litakiv zokrema vinishuvachi Me 109 ta Me 110 i bombarduvalnik Ju 88 Takozh Radyanskij Soyuz mav otrimati elektrichne ta naftopererobne obladnannya lokomotivi turbini generatori dizelni dviguni chovni mashinne obladnannya ta ekzemplyari Nimeckih garmat tankiv vibuhivki himichnu zbroyu tosho Importovana z SRSR nafta dala mozhlivist Tretomu Rajhu realizovuvati peremozhni vijskovi kompaniyi v 1939 1941 rokah Radyanskij Soyuz takozh dopomig Nimechchini uniknuti morskoyi blokadi davshi mozhlivist koristuvatis bazoyu dlya pidvodnih chovniv Bazis Nord poblizu Murmanska Vona takozh sluzhila bazoyu dlya dozapravlennya ta tehnichnoyi pidtrimki ta vidpravnoyu tochkoyu dlya rejdiv i napadiv na morski shlyahi Na dodachu Radyanskij Soyuz dozvoliv Nimechchini koristuvatis Pivnichnim morskim shlyahom yak dlya vantazhnih tak i dlya vijskovih chovniv hocha nim skoristavsya lishe dopomizhnij krejser Komet sho primusilo Britaniyu zahishati morski shlyahi i v Atlantichnomu i v Tihomu okeani Zavdyaki ekonomichnij spivpraci z Radyanskim Soyuzom zokrema gospodarskij ugodi vid 1941 roku Nimechchina zmogla ne lishe vitrimati Britansku blokadu a i nakopichiti dostatno sirovini ta resursiv dlya vtilennya planu Barbarossa napasti na Radyanskij Soyuz Vzayemodiya NKVS i Gestapo Vzayemodiya NKVS i Gestapo zdijsnyuvalasya vidpovidno do rishen kerivnikiv Tretogo Rajhu i Radyanskogo Soyuzu Yuridichnim pidgruntyam dij specialnih sluzhb krayin sluguvav Tayemnij dodatkovij protokol do Dogovoru pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu shodo nedopushennya polskoyi agitaciyi Obidvi storoni ne dopustyat na svoyih teritoriyah niyakoyi polskoyi agitaciyi sho diye na teritoriyu inshoyi krayini Voni likviduyut zarodki podibnoyi agitaciyi na svoyih teritoriyah i budut informuvati odna odnu pro docilni dlya cogo zahodi Konkretni prikladi vzayemodiyi navedeni u ZMI napriklad ta u vidannyah za rezultatami specialnih doslidzhen ta in OprilyudnennyaRozshirennya radyanskogo taboru zmina kordoniv u centralnij shidnij Yevropi ta stvorennya Shidnogo bloku pislya Drugoyi svitovoyi vijni Pershi vidomosti pro isnuvannya tayemnogo protokolu Pakt buv opublikovanij negajno pislya pidpisannya ale informaciya pro dodatkovij protokol trimalas u suvorij tayemnici Ta vse zh vona potrapila do diplomatichnih kil majzhe odrazu Zranku 24 serpnya nimeckij diplomat povidomiv svoyemu amerikanskomu kolezi Charlzu Bolenu povnij zmist sekretnogo protokolu Umovi radyansko nimeckih ugod mistit i tak zvana Promova Stalina do Politbyuro 19 serpnya 1939 roku tekst yakoyi buv opublikovanij francuzkim informacijnim agentstvom u listopadi togo zh roku Deyaki doslidniki vvazhayut promovu dostovirnoyu inshi zaperechuyut yiyi spravzhnist Prote azh do zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni ci vidomosti zalishalisya na rivni chutok hocha j otrimali pidtverdzhennya podalshim rozvitkom podij Na Zahodi Nimeckij original tekstu dodatkovogo protokolu buv znishenij pid chas bombarduvannya Berlina v berezni 1944 roku ale jogo kopiya na mikroplivci zbereglasya v dokumentalnomu arhivi MZS Nimechchini Karl fon Losh sluzhbovec MZS peredav cyu kopiyu britanskomu pidpolkovniku R S Tomsonu v travni 1945 roku Publichno mova pro sekretni protokoli vpershe bula pidnyata na Nyurnberzkomu procesi obvinuvacheni pobuduvali na comu fakti liniyu zahistu Pro cej dogovir govoriv Ribbentrop a zahisnik Gessa Zajdl dobuv kopiyu z fotokopiyi i sprobuvav ogolositi yiyi ale jomu bulo vidmovleno pid privodom sho vin vidmovivsya povidomiti sudu dzherelo otrimannya dokumenta Piznishe v spogadah vin zgadav sho otrimav dokumenti vid amerikanskoyi rozvidki Cherez kilka misyaciv vin opublikuvav dokument v amerikanskij provincijnij gazeti San Luyi post dispatch ale cya publikaciya zalishilasya nepomichenoyu Shiroku populyarnist dokument nabuv v 1948 roci koli buv opublikovanij u zbirniku Derzhdepartamentu SShA nacistsko radyanski vidnosini 1939 1941 rr Krim togo zbirka mistila nimecke ta nimecko radyanske diplomatichne listuvannya yake mistilo pryami posilannya na sekretni domovlenosti Cej fakt stav dlya ryadu doslidnikiv za osnovu dlya porivnyannya politiki SRSR iz politikoyu nacistskogo Tretogo Rajhu i zvinuvachennya Radyanskogo Soyuzu v spivuchasti v rozv yazanni Drugoyi svitovoyi vijni U zv yazku z cim pitannya radyansko nimeckih sekretnih protokoliv do Dogovoru pro nenapad i Dogovoru pro druzhbu i kordoni otrimalo vazhlive politichne znachennya U Radyanskomu Soyuzi V SRSR isnuvannya sekretnogo protokolu kategorichno zaperechuvalosya Za slovami Valeriya Boldina voni zberigalisya v osobistomu sejfi Stalina potim v arhivi CK KPRS U 1948 roci u vidpovid na publikaciyu zbirnika Derzhdepartamentu SShA Nazi Soviet relations Sovinformbyuro publikuye knigu v yakij visuvayutsya kontrzvinuvachennya krayin Zahodu i u svoyu chergu mistyatsya tverdzhennya pro finansuvannya Nimechchini anglijskimi i amerikanskimi finansovimi kolami v 1930 ti roki Na vidminu vid vidannya Derzhdepartamentu SShA yake bulo zbirnikom arhivnih dokumentiv radyanske vidannya yavlyalo soboyu avtorskij tekst u nomu ne bulo navedeno zhodnogo dokumenta povnistyu lishe dekilka u neznachnih fragmentah U broshuri takozh stverdzhuvalosya sho Myunhenska ugoda bula sekretnim dogovorom mizh Nimechchinoyu ta Zahodom ta duzhe vazhlivoyu fazoyu yihnoyi politiki nackovuvannya gitlerivskih agresoriv na Radyanskij Soyuz Isnuvannya sekretnogo protokolu zaperechuvalosya V Molotovim do samoyi smerti pro sho vin neodnorazovo govoriv u rozmovah iz pismennikom F Chuyevim Pitannya pro pakt i osoblivo protokoli bulo pidnyate v SRSR pid chas perebudovi persh za vse cherez tisk z boku Polshi Dlya vivchennya pitannya bula stvorena osobliva komisiya na choli z sekretarem CK KPRS Oleksandrom Yakovlyevim 24 grudnya 1989 Z yizd narodnih deputativ SRSR zasluhav povidomleni Yakovlyevim visnovki komisiyi ta prijnyav rezolyuciyu u yakij zasudiv protokol vidznachivshi vidsutnist originaliv ale viznavshi jogo avtentichnist gruntuyuchis na grafologichnij fototehnichnij ta leksichnij ekspertizi kopij i vidpovidnosti yim podalshih podij Todi zh vpershe v SRSR buv opublikovanij tekst sekretnih protokoliv z nimeckoyi mikroplivki Pitannya Istoriyi 6 1989 Z yizd narodnih deputativ SRSR 1989 roku ogolosiv pakt Molotova Ribbentropa nedijsnim vid momentu pidpisannya ale ne rozglyadav specialno naslidkiv cogo paktu priyednannya do SRSR Baltijskih derzhav Bessarabiyi Bukovini zahidnih oblastej Ukrayini i Bilorusi vijnu z Finlyandiyeyu Katinsku spravu deportaciyu meshkanciv Polshi Moldaviyi Latviyi Litvi Estoniyi Finlyandiyi ta in prote viznav sho sekretni protokoli ne stvoryuvali novoyi pravovoyi bazi dlya vzayemovidnosin Radyanskogo Soyuzu z tretimi krayinami ale buli vikoristani Stalinim ta jogo otochennyam dlya visunennya ultimatumiv i silovogo tisku na inshi krayini vsuperech vzyatih pered nimi zobov yazan Za slovami istorika Lva Bezimenskogo original protokolu zberigavsya u arhivi CK KPRS nini Arhiv Prezidenta RF Osobliva papka paket 34 ale buv prihovanij Mihajlom Gorbachovim kotrij znav pro jogo isnuvannya she 1987 roku prichomu Gorbachov za slovami jogo keruyuchogo spravami V Boldina natyakav Boldinu na bazhanist znishennya cogo dokumentu Pislya rozsekrechennya arhivu dokument bulo znajdeno 30 zhovtnya 1992 roku zastupnikom nachalnika Golovnogo politichnogo upravlinnya general polkovnikom D A Volkogonovim i opublikovano Naukova publikaciya vidbulas u zhurnali Novaya i novejshaya istoriya 1 za 1993 rik Oficijno dokumenti oprilyudneni 1992 roku u vidanni Ministerstva zakordonnih sprav Rosijskoyi Federaciyi Dokumenty vneshnej politiki SSSR 1939 T XXII S 630 632 Pam yatDokladnishe Yevropejskij den pam yati zhertv stalinizmu ta nacizmu Yevropejskij parlament zaproponuvav progolositi 23 serpnya na zgadku pro Pakt Molotova Ribbentropa Yevropejskim dnem pam yati zhertv vsih totalitarnih ta avtoritarnih rezhimiv 3 lipnya 2009 roku Komitet z demokratiyi Parlamentskoyi asambleyi OBSYe prijnyav rezolyuciyu Vozz yednannya rozdilenoyi Yevropi yakoyu proponuvalosya vstanoviti 23 serpnya Dnem pam yati zhertv stalinizmu ta nacizmu Parlamentska Asambleya OBSYe 3 lipnya prijnyala Rezolyuciyu Zaohochennya prav lyudini ta gromadyanskih svobod u regioni OBSYe v XXI stolitti u yakij 23 serpnya nazvano Zagalnoyevropejskim Dnem pam yati zhertv stalinizmu ta nacizmu v im ya zberezhennya pam yati zhertv masovih strat i deportacij U vidpovid na rezolyuciyu Rosijski zakonodavci zagrozhuvali OBSYe suvorimi naslidkami Cikavi faktiSpecialnij litak Fokke vulf 200 Kondor z J fon Ribbentropom ta ekspertami sho jogo suprovodzhuvali pri peretini kordonu SRSR buv obstrilyanij zenitnoyu batareyeyu Chervonoyi armiyi Dlya rozsliduvannya incidentu bula stvorena specialna komisiya pid golovuvannyam zastupnika nachalnika Operativnogo upravlinnya Genshtabu RSChA kombriga Oleksandra Vasilevskogo Pislya posadki u litaku viyavilisya proboyini vid oskolkiv snaryadiv Ni z boku uryadu Nimechchini ni vid J fon Ribbentropa chi suprovodzhuyuchih jogo osib ni vid posolstva Nimechchini u Moskvi ne bulo zhodnogo protestu chi zayavi U prijmayuchoyi radyanskoyi storoni vinikla problema z derzhavnim praporom Tretogo Rajhu zi svastikoyu yakim mali prikrasiti letovishe Jogo vidnajshli lishe u rekviziti Mosfilmu de vin vikoristovuvavsya dlya zjomok antifashistskih filmiv Primitkihttps idd mid ru informational materials o pakte molotova ribbentropa Sergij Gromenko Pakt Molotova Ribbentropa Koli Vikipediya pomilyayetsya Artefakt Istorichna Pravda Procitovano 10 sichnya 2014 facsimile at 100 0 Schlusseldokumente www 1000dokumente de accessed 17 September 2009 Schwendemann Heinrich 1995 German Soviet Economic Relations at the Time of the Hitler Stalin pact 1939 1941 Cahiers du Monde russe 36 1 2 161 178 ISSN 1252 6576 See Secret in Accord Dr Harper Says Stalin Hitler Pact May Prove an Alliance New York Times 28 serpnya 1939 s 11 Procitovano 2 sichnya 2019 Dietmar Muller Stefan Troebst Der Hitler Stalin Pakt 1939 in der europaischen Geschichte und Erinnerung Eine Einfuhrung In Der Hitler Stalin Pakt 1939 in den Erinnerungskulturen der Europaer Wallstein 2011 S 22 f Doerr Paul W 1 lipnya 2001 Frigid but Unprovocative British Policy towards the USSR from the Nazi Soviet Pact to the Winter War 1939 Journal of Contemporary History angl 36 3 423 439 doi 10 1177 002200940103600302 ISSN 0022 0094 Nolfo Ennio Di 1992 Italy and the nazi soviet alliance of August 23 1939 Seccion cronologica Section chronologique Chronological Section Vol 1 1992 Seccion cronologica ISBN 84 600 8154 0 pags 413 419 413 419 ISBN 978 84 600 8153 1 Blank Pages by G C Malcher ISBN 1 897984 00 6 Page 7 Telegrama vijskovo povitryanogo atashe SRSR u Velikij Britaniyi I I Chernego do Generalnogo shtabu RSChA V kn God krizisa 1938 1939 Dokumenty i materialy V 2 t T 2 2 iyunya 1939 g 4 sentyabrya 1939 g M vo inostr del SSSR Redkol Bondarenko A P i dr M Politizdat 1990 S 188 Arhiv originalu za 28 serpnya 2009 Procitovano 14 travnya 2010 Vedomosti Sezda narodnyh deputatov SSSR i Verhovnogo Soveta SSSR 1989 29 St 579 Russia and the West under Lenin and Stalin By George Frost Kennan New York A Mentor Book New American Library 1961 384 p Fragment perekladu rosijskoyu u kn Stalin Ruzvelt Cherchill De Goll Politicheskie portrety Sost V Velesko Minsk Belarus 1991 S 54 Dokumenty vneshnej politiki SSSR T XVIII M Izd vo politich lit ry 1973 S 248 U rozmovi iz poslom Velikoyi Britaniyi Nevilom Gendersonom 3 bereznya 1938 roku govoryachi pro obmezhennya ozbroyen Dokumenty i materialy kanuna vtoroj mirovoj vojny 1937 1939 T 1 Noyabr 1937 g dek 1938 g M vo inostr del SSSR Redkol Zemskov I N i dr M Politizdat 1981 S 57 zhurnal Istoricheskij arhiv 1994 5 s 13 Korneckij V I Poziciya Rumuniyi shodo politiki umirotvorennya 1938 1939 r Istorichna panorama 2012 Vip 15 S 57 58 SSSR v borbe za mir nakanune vtoroj mirovoj vojny Sentyabr 1938 g avgust 1939 g Dokumenty i materialy Min vo inostrannyh del SSSR Redkol sb A A Gromyko A N Grylev I N Zemskov i dr M Izd vo politich lit ry 1971 S 329 330 11 chervnya 1941 roku Myunhen Documents on German Foreign Policy Series D Vol XII February 1 June 22 1941 P 1000 4 kvitnya 1939 roku Dokumenty vneshnej politiki SSSR 1939 T XXII V 2 kn Kn 1 Yanvar avgust M Mezhdunar otnosheniya 1992 S 252 253 Miroslav Prokop Ukrayinska sprava na tli pidgotovi vijni 1941 45 Suchasnist 1961 7 S 99 Suvorov V Svyatoe delo M AST 2008 s 57 http book online com ua read php book 2468 amp page 57 Shirer U Vzlet i padenie tretego rejha V 2 h tomah Tom 1 Per s angl S predisloviem i pod red O A Rzheshevskogo M Voenizdat 1991 S 564 Kennan D Rossiya i Zapad pri Lenine i Staline otryvki iz knigi V kn Stalin Ruzvelt Cherchill De Goll Politicheskie portrety Sost V Velesko Minsk Belarus 1991 S 68 Klaus Hildebrand Vom Reich zum Weltreich Hitler NSDAP und koloniale Frage 1919 1945 Munchen Wilhelm Fink Verlag 1969 S 615 616 Ericson 1999 s 56 Nekrich Ulam ta Freeze 1997 s 115 Fest 2002 s 589 90 Bertriko Jean Jacques Subrenat A and David Cousins Estonia Identity and Independence Rodopi 2004 ISBN 9042008903 page 131 Watson 2000 s 713 Shirer 1990 s 536 Shirer 1990 s 537 2004 The Coming of the War and Eastern Europe in World War II 2012 08 01 u Wayback Machine lecture notes University of Kansas Retrieved 15 March 2006 God krizisa 1938 1939 Dokumenty i materialy V 2 t T 2 2 iyunya 1939 g 4 sentyabrya 1939 g M vo inostr del SSSR Redkol Bondarenko A P i dr M Politizdat 1990 431 s ISBN 5 250 01097 0 T 2 S 295 Shirer 1990 s 525 Arhiv originalu za 19 grudnya 2017 Procitovano 7 chervnya 2015 Murphy David E What Stalin Knew The Enigma of Barbarossa Yale University Press 2006 ISBN 030011981X page 23 God krizisa 1938 1939 Dokumenty i materialy V 2 t T 2 2 iyunya 1939 g 4 sentyabrya 1939 g M vo inostr del SSSR Redkol Bondarenko A P i dr M Politizdat 1990 431 s ISBN 5 250 01097 0 T 2 S 276 God krizisa 1938 1939 Dokumenty i materialy V 2 t T 2 2 iyunya 1939 g 4 sentyabrya 1939 g M vo inostr del SSSR Redkol Bondarenko A P i dr M Politizdat 1990 431 s ISBN 5 250 01097 0 T 2 S 302 303 Shirer 1990 s 528 Watson 2000 s 715 Tizhnevik Muha Varshava 8 veresnya 1939 roku Watt p 367 Visti rad deputativ trudyashih URSR 1939 194 5684 24 serpnya s 1 Visti rad deputativ trudyashih URSR 1939 203 5693 4 veresnya s 3 Text of the Nazi Soviet Non Aggression Pact 2010 08 10 u Wayback Machine executed 23 August 1939 Christie Kenneth Historical Injustice and Democratic Transition in Eastern Asia and Northern Europe Ghosts at the Table of Democracy RoutledgeCurzon 2002 ISBN 0700715991 Vehvilyajnen Olli 2010 Finlyandiya v Drugij svitovij vijni mizh Nimechchinoyu i Rosiyeyu Ukrayinskoyu Tempora s 42 ISBN 978 966 8201 47 9 Shirer 1990 s 539 Shirer 1990 s 540 Ruud van Dijk ed Encyclopedia of the Cold War Routledge Taylor amp Francis Group London 2008 p 597 ISBN 978 0 415 97515 5 Bernd Wegner ed From Peace to War Germany Soviet Russia and the World 1939 1941 Providence and Oxford Berghahn Books 1997 p ISBN 978 1 57181 882 9 Slawomir Debski Miedzy Berlinem a Moskwa Stosunki niemiecko sowieckie 1939 1941 Warszawa 2007 Polski Instytut Spraw Miedzynarodowych ISBN 978 83 89607 08 9 Dunn Dennis J Caught Between Roosevelt amp Stalin America s Ambassadors to Moscow University Press of Kentucky 1998 ISBN 0813120233 pages 124 5 Fulton John Sheen Communism and the Conscience of the West Bobbs Merrill Co 1948 page 115 Shirer 1990 s 541 2 Nekrich Ulam ta Freeze 1997 s 123 Frank McDonough Neville Chamberlain Appeasement and the British Road to War pg 86 A Gitler Zaraz Polsha opinilas u stanovishi u yakomu ya hotiv yiyi bachiti V kn Shirer U Vzlet i padenie tretego rejha V 2 h tomah Tom 1 Per s angl S predisloviem i pod red O A Rzheshevskogo M Voenizdat 1991 S 564 Roberts 2006 s 82 Szymon Datner Crimes committed by the Wehrmacht during the September campaign and the period of military government Poznan 1962 Page 11 J L Garvin German Atrocities in Poland Free Europe Page 15 Genocide 1939 1945 by S Datner J Gumkowski and K Leszczynski Wydawnictwo Zachodnie 1962 Page 127 34 Arhiv originalu za 31 bereznya 2009 Procitovano 23 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Martin Gilbert The Holocaust Fontana 1990 ISBN 0 00 637194 9 Page 85 88 Davies N 1986 God s Playground Volume II Oxford University Press ISBN 0 19 821944 X Page 437 Cyprian ta Sawicki 1961 s 65 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2009 Procitovano 23 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Genocide 1939 1945 by S Datner J Gumkowski and K Leszczynski Wydawnictwo Zachodnie 1962 Page 18 AVP SSSR f 06 op 1 p 8 d 74 l 20 l 26 V punkti 4 cogo dokumentu zaznacheno Hilger prosiv peredati zapit Golovi shtabu Nimeckih vijskovo povitryanih sil nimci hotili abi Minska radiostanciya u vilnij chas peredavala signal neobhidnij dlya aviacijnih eksperimentiv Cej signal mav mistiti pozivni Richard Wilhelm 1 0 ta na dodachu do cogo peredavati slovo Minsk tak chasto yak mozhlivo Rezolyuciya Molotova na comu dokumenti dozvolila lishe peredavati slovo Minsk Service 2003 s 256 Semiryaga M I Tajny stalinskoj diplomatii 1939 1941 M Vyssh shk 1992 S 60 Politbyuro CK RKP b VKP b i Komintern 1919 1943 gg Dokumenty S 779 781 Politbyuro CK RKP b VKP b i Komintern 1919 1943 gg Dokumenty M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2004 S 780 SSSR Germaniya 1939 41 Dokumenty i materialy Sost Yu Felshtinskij M Mosk rabochij 1991 http lib ru HISTORY FELSHTINSKY sssr germany1939 txt Roberts 2006 s 43 Nimecko radyanske komyunike vid 18 veresnya 1939 roku TPKSvobodaFM https archive today 20190903074657 http newvv net culture Culture 254829 html Zaloga Steven J Poland 1939 Osprey Publishing Botley UK 2002 p 80 Nerkich Ulam ta Freeze 1997 s 130 Nerkich Ulam ta Freeze 1997 s 131 pol various authors 1998 Adam Sudol red Sowietyzacja Kresow Wschodnich II Rzeczypospolitej po 17 wrzesnia 1939 Bydgoszcz Wyzsza Szkola Pedagogiczna s 441 ISBN 83 7096 281 5 angl various authors 2001 Stalinist Forced Relocation Policies U Myron Weiner Sharon Stanton Russell red Demography and National Security Berghahn Books s 308 315 ISBN 1 57181 339 X pol Bartlomiej Kozlowski 2005 Wybory do Zgromadzen Ludowych Zachodniej Ukrainy i Zachodniej Bialorusi Polska pl Arhiv originalu za 24 chervnya 2013 Procitovano 13 bereznya 2006 angl 2003 Revolution from Abroad Princeton Princeton University Press s 396 ISBN 0 691 09603 1 1 Trela Mazur Elzbieta 1997 Wlodzimierz Bonusiak et al eds red Sowietyzacja oswiaty w Malopolsce Wschodniej pod radziecka okupacja 1939 1941 Sovietization of Education in Eastern Lesser Poland During the Soviet Occupation 1939 1941 Polish Kielce Wyzsza Szkola Pedagogiczna im Jana Kochanowskiego ISBN 978 837133100 8 pol 2001 I Lwow Wspomnienia wojenne 22 IX 1939 5 IV 1945 Krakow ZNAK s 364 ISBN 83 240 0077 1 pol Encyklopedia PWN OKUPACJA SOWIECKA W POLSCE 1939 41 last accessed on 1 March 2006 online 20 kvitnya 2005 u Wayback Machine Polish language Piotrowski 2007 s 11 angl 1996 A World Apart Imprisonment in a Soviet Labor Camp During World War II Penguin Books s 284 ISBN 0 14 025184 7 pol 1995 Bez ostatniego rozdzialu Lublin Test s 540 ISBN 83 7038 168 5 Vladimir Ignatov Agentura NKVD MGB protiv OUN UPA ros Oleg Rosov Evgenij Nazarov Geroyi naiznanku ros Kakogo cveta byl sentyabr 1939 go Razmyshleniya po povodu 65 letiya so dnya vstupleniya Krasnoj Armii v Zapadnuyu Ukrainu Arhiv originalu za 28 lipnya 2019 Procitovano 28 lipnya 2019 Iz prikaza NKVD SSSR 001064 ob operativnyh meropriyatiyah v svyazi s provodimymi uchebnymi sborami 8 sentyabrya 1939 g ros Soobshenie narodnogo komissara vnutrennih del USSR 3702 SN v NKVD SSSR o rezultatah komplektovaniya operativnyh grupp Ne pozdnee 9 sentyabrya 1939 g ros Iz soobsheniya NKVD BSSR v NKVD SSSR ob obstanovke na sopredelnoj territorii 12 sentyabrya 1939 g ros Direktiva 16634 K E Voroshilova i B M Shaposhnikova Voennomu sovetu Kievskogo osobogo voennogo okruga1 o nachale nastupleniya protiv Polshi 14 09 1939 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2013 Procitovano 24 lyutogo 2013 Direktiva NKVD SSSR Narodnym komissariatam vnutrennih del USSR i BSSR ob organizacii raboty v osvobozhdennyh rajonah zapadnyh oblastej Ukrainy i Belorussii 15 sentyabrya 1939 g ros Soobshenie zamestitelya nachalnika pogranvojsk NKVD Kievskogo okruga AB 003594 v NKVD USSR o polozhenii v pogranichnoj polose na territorii Polshi 16 sentyabrya 1939 g ros Andrej Illarionov Hroniki podgotovki napadeniya SSSR na Polshu v 1939 godu ros Dokumenty Istorii 70 letie napadeniya SSSR na Polshu Vyderzhki iz dokumentov ros Polskie voennoplennye v Ukraine 1939 1941 goda ch 1 ros 80 rokiv tomu yak Stalin i Ribbentrop pro druzhbu i kordoni domovlyalisya Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 24 travnya 2010 Wettig Gerhard Stalin and the Cold War in Europe Rowman amp Littlefield Landham Md 2008 ISBN 0742555429 page 20 21 Declaration of the Government of the German Reich and the Government of the U S S R of September 28 1939 62 Sekretnyj dopolnitelnyj protokol zayavlenie Sovetskogo i Germanskogo pravitelstv Felshtinskij Yu Oglasheniyu podlezhit SSSR Germaniya 1939 1941 dokumenty i materialy Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 24 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka Engle amp Paananen 1985 p 6 Turtola Martti 1999 Kansainvalinen kehitys Euroopassa ja Suomessa 1930 luvulla U Leskinen Jari Juutilainen Antti red Talvisodan pikkujattilainen s 35 37 Turtola Martti 1999 Kansainvalinen kehitys Euroopassa ja Suomessa 1930 luvulla U Leskinen Jari Juutilainen Antti red Talvisodan pikkujattilainen s 32 33 Trotter 2002 pp 12 13 Edwards 2006 p 55 Turtola Martti 1999 Kansainvalinen kehitys Euroopassa ja Suomessa 1930 luvulla U Leskinen Jari Juutilainen Antti red Talvisodan pikkujattilainen s 44 45 Kennedy Pipe Caroline Stalin s Cold War New York Manchester University Press 1995 ISBN 0719042011 Chubaryan Shukman 2002 p xxi Edwards 2006 p 98 Engle amp Paananen 1985 pp 142 143 Roberts 2006 s 52 Mosier John The Blitzkrieg Myth How Hitler and the Allies Misread the Strategic Realities of World War II HarperCollins 2004 ISBN 0060009772 page 88 pol obozy jenieckie zolnierzy polskich 4 listopada 2013 u Wayback Machine Prison camps for Polish soldiers Encyklopedia PWN Last accessed on 28 November 2006 pol Edukacja Humanistyczna w wojsku 10 sichnya 2007 u Wayback Machine 1 2005 Dom wydawniczy Wojska Polskiego ISNN 1734 6584 Official publication of the Polish Army ros Molotov na V sessii Verhovnogo Soveta 31 oktyabrya cifra primerno 250 tys Please provide translation of the reference title and publication data and means ros Otchyot Ukrainskogo i Belorusskogo frontov Krasnoj Armii Meltyuhov s 367 2 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine Please provide translation of the reference title and publication data and means The Katyn Controversy Stalin s Killing Field 2007 05 09 u Wayback Machine Winter 1999 2000 Google Books p 20 24 PDF Arhiv originalu PDF za 9 lipnya 2008 Procitovano 19 lipnya 2008 Excerpt from the minutes No 13 of the Politburo of the Central Committee meeting shooting order of March 5 1940 online 21 veresnya 2005 u Wayback Machine last accessed on 19 December 2005 original in Russian with English translation Senn Alfred Erich Lithuania 1940 revolution from above Amsterdam New York Rodopi 2007 ISBN 9789042022256 Stalin The Court of the Red Tsar s 334 Roberts 2006 s 55 Iwo Pogonowski Jews in Poland Hippocrene 1998 ISBN 0 7818 0604 6 Page 101 O Halecki A History of Poland Routledge amp Kegan 1983 ISBN 0 7102 0050 1 Page 312 Garlinski 1987 s 28 http www remember org forgotten http www ushmm org wlc article php lang en amp ModuleId 10005473 Cyprian ta Sawicki 1961 s 83 91 Maria Wardzynska Byl rok 1939 Operacja niemieckiej policji bezpieczenstwa w Polsce Intelligenzaktion IPN Instytut Pamieci Narodowej 2009 ISBN 978 83 7629 063 8 Meier Anna Die Intelligenzaktion Die Vernichtung Der Polnischen Oberschicht Im Gau Danzig Westpreusen ISBN 3639047214 ISBN 978 3639047219 Garlinski 1987 s 27 Davies N 1986 God s Playground Volume II Oxford University Press ISBN 0 19 821944 X Page 446 Adam Zamoyski The Polish Way John Murray 1989 ISBN 0 7195 4674 5 Page 358 Cyprian ta Sawicki 1961 s 73 Genocide 1939 1945 by S Datner J Gumkowski and K Leszczynski Wydawnictwo Zachodnie 1962 Page 8 http www msz gov pl Nazi German Camps on Polish Soil During World War II 6465 html Piotrowski 2007 s 22 Cyprian ta Sawicki 1961 s 139 Garlinski 1987 s 29 O Halecki A History of Poland Routledge amp Kegan 1983 ISBN 0 7102 0050 1 Page 313 The World Must Know United States Holocaust Memorial Museum 2006 p 114 Deportations to and from the Warsaw Ghetto United States Holocaust Memorial Museum Brian Harmon John Drobnicki Historical sources and the Auschwitz death toll estimates 2009 01 16 u Wayback Machine The Nizkor Project Piper Franciszek amp Meyer Fritjof Die Zahl der Opfer von Auschwitz Neue Erkentnisse durch neue Archivfunde 21 travnya 2011 u Wayback Machine Osteuropa 52 Jg 5 2002 pp 631 641 review article Vladimir Beshanov Czerwony Blitzkrieg Inicjal Warszawa 2008 pp 250 262 ISBN 978 83 926205 2 5 Wasserstein Bernard Barbarism and Civilization A History of Europe in Our Time Oxford University Press 2007 ISBN 0198730748 page 305 pol Represje 1939 41 Aresztowani na Kresach Wschodnich 21 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Repressions 1939 41 Arrested on the Eastern Borderlands Osrodek Karta Retrieved 15 November 2006 Rieber pp 14 32 37 Spravzhnya kilkist deportovanih protyagom 1939 1941 rokiv nevidoma i za riznimi ocinkami kolivayetsya vid pol Encyklopedia PWN OKUPACJA SOWIECKA W POLSCE 1939 41 20 kvitnya 2005 u Wayback Machine last retrieved on March 14 2006 Polish language do ponad 2 miljoniv mostly WWII estimates by the underground The earlier number is based on records made by the NKVD and does not include roughly 180 000 prisoners of war also in Soviet captivity Most modern historians estimate the number of all people deported from areas taken by Soviet Union during this period at between 800 000 and 1 500 000 for example R J Rummel gives the number of 1 200 000 million Tony Kushner and Katharine Knox give 1 500 000 in their Refugees in an Age of Genocide p 219 in his Lethal Politics Soviet Genocide and Mass Murder Since 1917 p 132 See also Marek Wierzbicki Tadeusz M Pluzanski March 2001 Wybiorcze traktowanie zrodel March 2 2001 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki zi znachennyam parametra postscript sho zbigayetsya zi standartnim znachennyam v obranomu rezhimi posilannya and pol Albin Glowacki September 2003 U Piotr Chmielowiec red Okupacja sowiecka ziem polskich 1939 1941 Rzeszow Warsaw Instytut Pamieci Narodowej ISBN 83 89078 78 3 Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2003 Procitovano 26 travnya 2010 angl Norman Davies 1982 A History of Poland Vol 2 1795 to the Present Oxford Oxford University Press s 449 455 ISBN 0 19 925340 4 Bernd Wegner From Peace to War Germany Soviet Russia and the World 1939 1941 Bernd Wegner 1997 ISBN 1 57181 882 0 Google Print p 78 nedostupne posilannya Ericson 1999 s 150 3 Johari J C Soviet Diplomacy 1925 41 1925 27 Anmol Publications PVT LTD 2000 ISBN 8174884912 pages 134 137 Shirer U Vzlet i padenie tretego rejha V 2 h tomah Tom 2 Per s angl Pod red O A Rzheshevskogo M Voenizdat 1991 S 564 Shirer U Vzlet i padenie tretego rejha V 2 h tomah Tom 1 Per s angl S predisloviem i pod red O A Rzheshevskogo M Voenizdat 1991 S 577 Politbyuro CK RKP b VKP b i Komintern 1919 1943 gg Dokumenty M Rossijskaya politicheskaya enciklopediya ROSSPEN 2004 S 780 Shirer U Vzlet i padenie tretego rejha V 2 h tomah Tom 2 Per s angl Pod red O A Rzheshevskogo M Voenizdat 1991 S 47 Voyenno istorichnij zhurnal 1991 6 S 11 nedostupne posilannya Nuremberg Trial Proceedings Vol 22 p 374 https avalon law yale edu imt 08 31 46 asp Vitannya zakordonnih derzhavnih diyachiv tovarishu Stalinu https histdoc net history ru stalin60 htm Dongarov A G Mezhdu Rejnom i Volgoj zhurnal Rodina 1991 5 s 39 43 Cohen Yohanon Small Nations in Times of Crisis and Confrontation State University of New York Press 1989 ISBN 0791400182 storinka 110 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2006 Procitovano 2 chervnya 2010 Nekrich Ulam ta Freeze 1997 s 128 129 1986 The Second World War Houghton Mifflin Books ISBN 039541055X Shirer 1990 s 668 Shirer 1990 s 668 669 The Caucasus 1942 43 Kleist s race for oil Campaign Paperback May 19 2015 by Robert Forczyk page 5 angl Philbin III 1994 s 130 142 Ericson Edward E 1999 Feeding the German Eagle Soviet Economic Aid to Nazi Germany 1933 1941 Greenwood Publishing Group s 182 ISBN 0275963373 Dokumenty vneshnej politiki SSSR 1939 T XXII V 2 kn Kn 2 Sentyabr dekabr M Mezhdunar otnosheniya 1992 688 s Min vo inostran del Rossijskoj Federacii ISBN 5 7I33 0562 7 S 135 136 3 Dmitro Volchek Stalin i Gitler NKVS i gestapo tisno spivpracyuvali Radio Svoboda 15 Sichen 2019 23 30 Vid Ruru do Gulagu zhertvi stalinskogo masovogo teroru z Rurskoyi oblasti Vilgelm Mensing Piter Erler 4 nim Von der Ruhr in den GULag Opfer des Stalinschen Massenterrors aus dem Ruhrgebiet von Wilhelm Mensing Peter Erler Klartext Verlagsges Mbh 2001 396 S ISBN 3884747886 9783884747889 Ks Jozef Debinski Decyzja wladz sowieckich z 5 marca 1940 r Niedziela Ogolnopolska 10 2005 Tadeusz Komorowski Armia Podziemna Londyn 1970 angl Charles E Bohlen Witness to History 1929 1969 Norton 1973 ISBN 0 393 07476 5 Voprosy istorii 2005 8 V L Doroshenko I V Pavlova R Ch Raak Ne mif rech Stalina 19 avgusta 1939 goda sm Sluch S Z Rech Stalina kotoroj ne bylo Otechestvennaya istoriya 2004 1 i S Lozunko Istoricheskaya falshivka rech Stalina 19 avgusta 1939 goda Ezhenedelnik 2000 18 avgusta 2006 goda Mirovaya revolyuciya i mirovaya vojna Glava XXXIV Sekretnyj protokol M 1998 415 s ISBN 5 85272 028 3 angl Nazi Soviet Relations 1939 1941 Washington 1948 Div napr U Shirer Vzlet i padenie Tretego rejha Padenie Polshi Div napr Guido Knopp 100 Jahre Der Countdown Valerij Boldin Nad propastyu vo lzhi 2014 01 15 u Wayback Machine Sovershenno sekretno 03 mart 1999 g Tema finansirovaniya nacistskoj Germanii amerikanskimi korporaciyami byla podrobno osveshena izvestnym britanskim ekonomistom v ego knige Wall Street and the rise of Hitler 3 listopada 2010 u Wayback Machine New Rochelle New York Arlington House 1975 Sovetskoe informacionnoe byuro Falsifikatory istorii 2012 07 06 u Wayback Machine M OGIZ 1948 79 s Taubert Fritz The Myth of Munich Oldenbourg Wissenschaftsverlag 2003 ISBN 3486566733 s 318 Henig Ruth Beatrice The Origins of the Second World War 1933 41 1933 1941 Routledge 2005 ISBN 0415332621 s 67 68 Chuev F Sto sorok besed s Molotovym Iz dnevnika F Chueva M TERRA 1991 623 s I V Pavlova Poiski pravdy o kanune Vtoroj mirovoj vojny Integraciya i identichnost Rossiya kak novyj Zapad Dmitrij Trenin Mosk Centr Karnegi M Izd vo Evropa 2006 404 s ISBN 5 9739 0056 8 s 124 Postanovlenie Sezda narodnyh deputatov SSSR ot 24 dekabrya 1989 goda 979 1 https archive today 20190907150810 http doc20vek ru node 3261 Bezymenskij L A Gitler i Stalin pered shvatkoj Predislovie avtora M Veche 2000 512 s Dokumenty vneshnej politiki SSSR 1939 T XXII V 2 kn Kn 1 Yanvar avgust M Mezhdunar otnosheniya 1992 712 s Min vo inostran del Rossijskoj Federacii ISBN 5 7I33 0561 9 European Parliament European Parliament resolution on European conscience and totalitarianism passed on 2 April 2009 Latviya zatverdila Den pam yati zhertv stalinizmu ta nacizmu ros Russia scolds OSCE for equating Hitler and Stalin Reuters 4 lipnya 2009 Procitovano 20 serpnya 2009 Resolution on Stalin riles Russia BBC 3 lipnya 2009 Procitovano 20 serpnya 2009 Simonov K M Glazami cheloveka moego pokoleniya Razmyshleniya o I V Staline Sostavitel i avtor predisloviya L Lazarev M Izd vo Agentstva pechati Novosti 1988 S 447 Grinevich Vladislav Nepriborkane riznogolossya Druga svitova vijna i suspilno politichni nastroyi v Ukrayini 1939 cherven 1941 rr Kiyiv Dnipropetrovsk Vid vo Lira 2012 S 69 Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Chavkin2007 viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Pomilka cituvannya Teg lt ref gt z nazvoyu Scandinavia viznachenij u lt references gt ne vikoristovuyetsya v poperednomu teksti Div takozhTayemnij dodatkovij protokol do Ugodi pro nenapad mizh Nimechchinoyu ta SRSR Pakt pro nenapad mizh Nimechchinoyu ta Polsheyu Dogovir pro nenapad mizh SRSR i Polsheyu Dogovir pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu Dogovir mizh Soyuzom RSR i Nimechchinoyu pro radyansko nimeckij kordon 1941 Oblast derzhavnih interesiv Nimechchini Promova Stalina do Politbyuro 19 serpnya 1939 roku Radyansko nimecki vidnosini do 1941 roku Ugoda Sikorskogo MajskogoPosilannyaPakt Molotova Ribbentropa u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Temi u Vikidzherelah Fajli u Vikishovishi Istorik shodo paktu Molotova Ribbentropa Gitler i Stalin strashenno pospishali Z profesorom Oleksandrom Lisenkom VVS Ukrayina govorila pro zakulisnu chastinu pidgotovki paktu Molotova Ribbentropa obstavini jogo pidpisannya ta podalshu dolyu cogo dokumenta BBC Ukrayina 23 serpnya 2014 11 30 Razoblachenie falsifikatora i izgotovlennoj im falshivki neizbezhno Direktor Gosudarstvennogo arhiva RF Sergej Mironenko o polze chteniya istoricheskih dokumentov Gazeta Kommersant 69 ot 20 04 2015 str 4 BBC Polskij istorik o samom grustnom fakte v otnosheniyah s SSSR ros BBC Spilnij parad Chervonoyi Armiyi i Vermahtu u Brest Litovsku ukr V S Koval kand istor nauk Kiyiv Za kulisami paktu Molotova Ribentroppa 1939 roku ukr Seventy Five Years Ago The Molotov Ribbentrop Pact Radio Free Europe Radio Liberty Published 19 August 2014 6 rosijskih mifiv pro Pakt Gitlera Stalina Vid Ruru do Gulagu zhertvi stalinskogo masovogo teroru z Rurskoyi oblasti Vilgelm Mensing Piter Erler 5 ISBN 3884747886 9783884747889 Rostislav Kramar Zolotij veresen abo Napad na Polshu u folklornih shatah Pakt Molotova Ribbentropa medovij misyac dvoh diktatoriv Deutsche Welle 23 08 2019 22 medovi misyaci Stalin ta Gitler vid paktu do vijni Deutsche Welle 23 08 2017 Olga Harchishin Lviv yani pro vizvoliteliv 1939 roku folklor z pershih dnivLiteratura ta dzherelaKolasky J Partners in Tyranny The nazi soviet nonagression Pact August 23 1939 Toronto Mackenzie Institute 1990 158 p A Galushka Ye Brajlyan Zmova diktatoriv Podil Yevropi mizh Gitlerom i Stalinim 1939 1941 Harkiv Klub simejnogo dozvillya 2018 368 s SRSR Nimechchina 1939 1941 Dokumenti i materiali Ukladach Yu Felshtinskij M Mosk robitnik 1991 367 s Za kulisami paktu Molotova Ribbentropa 1939 roku O Ye Lisenko R I Pilyavec Pakt Molotova Ribbentropa 1939 Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 22 ISBN 978 966 00 1142 7 T S Pokrovska Moskovski anglijsko radyansko francuzki peregovori 1939 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 ISBN 966 316 045 4 A F Trubajchuk Nimecko radyanskij pakt pro nenapad 1939 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya T 2 Ericson Edward E 1999 Feeding the German Eagle Soviet Economic Aid to Nazi Germany 1933 1941 Greenwood Publishing Group ISBN 0275963373 2002 Hitler Houghton Mifflin Harcourt ISBN 0156027542 Ulam Adam Bruno Freeze Gregory L 1997 Pariahs Partners Predators German Soviet Relations 1922 1941 Columbia University Press ISBN 0231106769 2006 Stalin s Wars From World War to Cold War 1939 1953 Yale University Press ISBN 0300112041 Shirer William L 1990 The Rise and Fall of the Third Reich A History of Nazi Germany Simon and Schuster ISBN 0671728687 Watson Derek 2000 Molotov s Apprenticeship in Foreign Policy The Triple Alliance Negotiations in 1939 Europe Asia Studies 52 4 JSTOR 153322 The Devils Alliance Hitler s Pact with Stalin 1939 1941 by Roger Moorhouse New York Basic Books 2014 432 p ISBN 0465030750 ISBN 978 0465030750