Міжнародний аеропорт імені Бен-Ґуріона (івр. נמל התעופה בן גוריון, скорочено івр. נתב"ג, Натбаґ) — аеропорт, розташований за 14 км на південний схід від міста Тель-Авів, неподалік міста Лод, найбільший міжнародний аеропорт Ізраїлю. Побудований британською владою у 1936 році, сьогодні належить державному підприємству «Управління аеропортів Ізраїлю». Має три злітно-посадкові смуги завдовжки 1780, 3657 і 3112 метрів відповідно. Початково аеропорт відкрили під назвою «Аеропорт Лідда». Пізніше у 1948 році його перейменували на Аеропорт Лода — під такою назвою аеропорт проіснував до 1973 року, коли отримав свою сучасну назву на честь першого Прем'єр-міністра Ізраїлю Давида Бен-Ґуріона, який помер 1 грудня того ж року.
Міжнародний аеропорт ім. Бен-Ґуріона | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
נמל התעופה בן גוריון | |||||||||||||||||||
ІАТА: TLV • ICAO: LLBG | |||||||||||||||||||
Загальні дані | |||||||||||||||||||
32°00′34″ пн. ш. 34°52′58″ сх. д. / 32.009444444471775° пн. ш. 34.8827777778057779° сх. д.Координати: 32°00′34″ пн. ш. 34°52′58″ сх. д. / 32.009444444471775° пн. ш. 34.8827777778057779° сх. д. | |||||||||||||||||||
Тип | цивільний | ||||||||||||||||||
Оператор | Управління аеропортів Ізраїлю | ||||||||||||||||||
Обслуговує | |||||||||||||||||||
Розташування | 32°00′41″ пн. ш. 34°53′12″ сх. д. / 32.01139° пн. ш. 34.88667° сх. д. | ||||||||||||||||||
Висота над р. м. | 41 м / 135 фт | ||||||||||||||||||
Вебсайт | http://www.iaa.gov.il/ | ||||||||||||||||||
Злітно-посадкові смуги | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
Статистика (2016) | |||||||||||||||||||
Загальний пасажирообіг | 17,936,810 | ||||||||||||||||||
Міжнародний пасажирообіг | 17,342,146 | ||||||||||||||||||
Внутрішній пасажирообіг | 594,664 | ||||||||||||||||||
Авіаційний трафік | 127,575 | ||||||||||||||||||
Sources: AIP | |||||||||||||||||||
Ідентифікатори і посилання | |||||||||||||||||||
390285 | |||||||||||||||||||
10044774 | |||||||||||||||||||
TLV | |||||||||||||||||||
Бен-Ґуріон у Вікісховищі |
В аеропорту імені Бен-Ґуріона базуються авіакомпанії «Ель-Аль», «Аркіа», .
Аеропорт розташований поруч з шосе № 1 Тель-Авів — Єрусалим. Автобусні компанії «Егед» і здійснюють рейси з зупинкою в аеропорту. Також аеропорт обладнаний багатоярусними автомобільними стоянками (на 11,3 тис. автівок), стоянками таксі і має залізничну станцію. Час проїзду залізничним транспортом до Тель-Авіва становить 18 хвилин і коштує близько 3,7 долари.
Аеропорт імені Бен-Ґуріона визнаний найбезпечнішим аеропортом у світі, з точки зору захисту від терористичних актів. Він охороняється поліцією і солдатами ЦАХАЛа, а також найманими охоронцями в уніформі охорони аеропорту і в цивільному одязі, з метою підтримувати високий рівень безпеки. Аеропорт піддавався декільком терористичним атакам, але жодна спроба викрадення літака не увінчалася успіхом.
Історія
За часів Британського мандата
Аеропорт було спроєктовано, сплановано і побудовано урядом Британського мандата в 1930-х роках. На додаток до аеропорту, британці побудували біля летовища залізничний вокзал (у місті Лод) і військову базу. 1935 року почалося будівництво летовища, і в 1937 році були відкриті перші бетонні злітно-посадкові смуги; довжина кожної з них становила 800 метрів, а ширина — 100 метрів. Аеропорт був побудований під час так-званого «Арабського повстання», у співпраці між юдеями, мусульманами та християнами. Будівництвом займалася місцева будівельна компанія з Єрусалиму.
Перед Другою світовою війною аеропорт обслуговував невелику кількість авіакомпаній: Єгипетська «МасрЕйр» (сьогодні називається EgyptAir) виконувала рейси з аеропорту в декілька пунктів призначення в регіоні, включаючи Каїр, Нікосію, Бейрут і Багдад. Голландська KLM користувалася аеропортом як проміжним пунктом при польотах з Амстердаму до міст Індонезії, а польська виконувала регулярне авіасполучення з Варшавою. Czech Airlines виконували рейси до східної Європи, через Італію, а британська також виконувала рейси до Великої Британії. Під час Другої світової війни аеропорт обслуговував військові літаки антигітлерівської коаліції і з 1 березня 1943 року перетворився на військову базу ВПС Великої Британії, в той же час майже повністю було припинено цивільні перевезення аеропорту. Відразу ж після закінчення війни аеропорт повернувся до нормальної роботи, і в 1946 році авіакомпанія Trans World Airlines (TWA) почала виконувати рейси до Нью-Йорку.
25 лютого 1946 року члени організації «Іргун» атакували військову базу ВПС Великої Британії і знищили 11 британських військових літаків. Напередодні війни за незалежність Ізраїлю, наприкінці 1947 року, в аеропорту працювали 250 працівників, більшість з них євреї. Біля летовища жили разом єврейські, арабські і англійські родини. Летовище охоронялося місцевою «Поліцією мандата», але, незважаючи на це, ситуація в сфері безпеки погіршала. 1948 року аеропорт був захоплений Арабським легіоном, але пізніше звільнений ізраїльськими військами при ході військової операції «Дані», в якій також були звільнені міста Лод і Рамла, які знаходяться неподалік від аеропорту.
Від заснування Держави Ізраїль по кінець 1950-х років
Як говорилося, у липні 1948 року аеропорт був звільнений від Арабського легіону при ході військової операції «Дані», яка була частиною війни за незалежність Ізраїлю. 24 листопада 1948 аеропорт було офіційно відкрито як міжнародний аеропорт щойно заснованої держави. У перший же рік після відкриття аеропорту через нього пройшли 40 000 пасажирів. Аеропорт був важливою ланкою при прийнятті хвилі репатріації в Ізраїль, особливо при операціях «Орлині крила» і «Езра і Нехемія», під часі яких в Ізраїль були доставлені євреї, які втекли з Ємену та Іраку. Досі аеропорт залишається головним пунктом прибуття нових репатріантів до Ізраїлю.
У 1949 році була заснована національна авіакомпанія Ізраїлю, «Ель-Аль», і аеропорт Лод став її головним хабом. 1950 року авіакомпанія «Arkia Israel Airlines» почала виконувати з аеропорту рейси в міста Ейлат, Хайфа і в кібуц на півночі Ізраїлю. Рік по тому, аеропорт був збільшений, щоб бути здатним приймати приблизно 1.2 мільйона пасажирів на рік; головна злітно-посадкова смуга була подовжена, і її довжина склала 2 400 метрів. Також аеропорт користувався ще двома злітно-посадковими смугами, завдовжки 1770 та 1280 метрів. У 1957—1958 роках аеропортом скористалися 110—130 тисяч чоловік. 1953 року в аеропорту була заснована державна компанія, яка згодом стала Israel Aerospace Industries, великою авіабудівною компанією.
З початку 1960-х по кінець 1990-х
Коли в авіаційній індустрії почали з'являтися реактивні літаки, почалася підготовка аеропорту до прийняття такого типу літаків, всупереч ідеям побудувати новий аеропорт, більш віддалений від кордону. Був оновлений і відремонтований термінал аеропорту. У листопаді 1959 року в аеропорт прибув перший реактивний літак , який почав виконувати регулярні авіарейси з аеропорту в 1960 році. Також в 1959 році почалося будівництво додаткової злітно-посадкової смуги, щоб приймати більші реактивні літаки. Довжина смуги склала 3000 метрів; вона відкрилася 21 грудня 1960, вильотом звичайного, не реактивного літака авіакомпанії «Ель-Аль».
Перший великий реактивний літак виробництва компанії «Boeing» здійснив посадку в аеропорту в січні 1961 року.
У 1960-х роках всі внутрішні рейси були переміщені з аеропорту Лод до летовища Сде-Дов всередині Тель-Авіва, але в 1969 році внутрішні рейси повернулися в аеропорт.
У 1961 році біля аеропорту відкрився перший на Близькому Сході авіаційний готель «Авіа», в якому селилися екіпажі літаків і бізнес-діячі. З готелю кожні півгодини виходив шаттл до аеропорту, а сам готель працював 24 години на добу, 7 діб на тиждень.
У 1972 році на аеропорт напали терористи; в ході , який стався 30 травня і виконувався членами японської радикальної організації «Червона армія Японії», 26 осіб загинули і 72 були поранені. Після події, зал зустрічаючих був відокремлений від самих пасажирів, що прилітають спеціальним куленепробивним склом.
Під час Війни Судного дня кількість пасажирських перевезень знизилася, і аеропорт почав приймати літаки, які доставляли продовольство і озброєння з США. Всього аеропорт прийняв 566 таких літаків, в складі авіаційного конвою.
У 1973 році, після смерті першого прем'єр-міністра Ізраїлю Давида Бен-Гуріона, аеропорт був перейменований в Міжнародний аеропорт імені Давида Бен-Гуріона.
Після заснування Управління аеропортів Ізраїлю в 1977 році, ця служба почала покращувати аеропорт. Був побудований другий поверх терміналу, там знаходився магазини Duty Free. Були побудовані нові виходи на посадку, а також новий зал зустрічаючих і новий диспетчерський пункт.
1990—2015
У 1993 році почалися переговори про будівництво нового терміналу аеропорту, оскільки старий термінал не справлявся із збільшеним пасажиропотоком. Межа для 1-го терміналу — 5 мільйонів пасажирів на рік, але прогнозувалося подвоєння кількості пасажирів протягом 7-10 років
16 січня 1994 ухвалив рішення про будівництво нового терміналу, відкриття якого планувалося на 2000 рік. За різними оцінками, через наближення Міленіуму очікувалося велика кількість прочан, які відвідають святі місця в Ізраїлі. Прогноз справдився, і кількість пасажирів, які пройшли через аеропорт, дійсно стало рекордним, але після початку інтифади Аль-Акса кількість пасажирів знизився до 2,5 мільйонів, і пасажиропотік зміг перевищити позначку 2000 року тільки в 2007 році.
Через судові розгляди будівництво нового третього терміналу було заморожено до 1997 року. Багато жителів околиць аеропорту були проти будівництва і розширення аеропорту, але все ж будівництво нового терміналу розпочалося 25 жовтня 1998 року. Два роки по тому турецька будівельна компанія, яка будувала термінал, збанкрутувала, і проєкт затягнувся на ще один рік. Згодом турецьку компанію змінили ізраїльські компанії, але потім відкриття терміналу було відстрочено ще на 18 місяців. Новий термінал аеропорту було офіційно відкрито 2 листопада 2004 року
Через відкриття нового терміналу, що викликало падіння цін на нерухомість в районі аеропорту, до суду надійшло понад п'яти тисяч позовів на загальну суму в 1 млрд шекелів.
У червні 2010 року розпочалися роботи з подовження наявних злітно-посадкових смуг, які закінчилися в 2014 році. Також почалося будівництво додаткової (четвертої) зони в терміналі 3, і будівництво нового диспетчерського пункту. Нова вежа була введена в дію влітку 2015 року.
У 2014 році, під час військової операції «Незламна скеля», велика частина повітряного простору Ізраїлю було передано Армії оборони Ізраїлю, і це, разом з пусками ракет з сектора Газа по центру країни, призвело до затримок і змінило авіаційні маршрути. Всі посадки під час операції проводилися на «коротку» смугу, глісада якої проходить з півночі на південь. 22 липня ракета впала неподалік від аеропорту, що призвело до скасування рейсів десятків авіаліній (переважно, європейських і американських), але пізніше повітряний рух відновився.
Термінали
Термінал 1
Термінал № 1 було побудовано за часів британського мандата, в 1930-х роках. Відтоді він кілька разів перебудовувався і розростався зі збільшенням пасажиропотіку, поки в 1990-х роках не прийняв сучасний вид.
До 2004-го року термінал № 1 був головним терміналом і обслуговував майже всі міжнародні рейси.
Стійки реєстрації рейсів в терміналі № 1 знаходилися на першому поверсі. Пройшовши реєстрацію та здавши багаж, пасажири піднімалися на ліфті «Отіс» на другий поверх, де проходили паспортний контроль і митний огляд. На другому поверсі так само були розташовані VIP-ложі, синагога і магазини дьюті фрі. Пасажир, який купив в дьютіфрі великі речі, мав можливість залишити їх в аеропорту і забрати після повернення. Спустившись з другого поверху і пройшовши квитковий контроль, пасажири проходили через гейти до автобусів, які відвозили їх до літака.
Зал прибуття з паспортним контролем, багажним конвеєром, митницею та відпускними пунктом дьютіфрі, де пасажир має можливість забрати куплені при відльоті товари, перебували в південному кінці будівлі терміналу.
Після завершення будівництва терміналу № 3, термінал № 1 був тимчасово закритий для пасажирських авіаперевезень за винятком урядових рейсів, або спецрейсів для репатріантів з Північної Америки і Африки.
Поки будівля була закрита, в ній проводилися різні виставки, в тому числі і експозиція століття «Академії мистецтв Бецалеля», проведена в 2006 році.
14 лютого 2006 року Управління аеропортів Ізраїлю інвестувало 4,3 мільйона шекелів в переобладнання терміналу для обслуговування приватних реактивних VIP-літаків і для тих VIP-пасажирів, хто хоче уникнути розголосу і суєти переважно терміналі. Аеропорт вже запропонував наземний VIP-сервіс через підрядників, але йому доводиться збільшити кількість обслуговуваних пасажирів для виправдання інвестицій.
Крім того, в червні 2008-го року була зроблена перша спроба обслуговувати чартерні міжнародні рейси на 1-му терміналі. Для початку, туди була переведена реєстрація пасажирів на частину рейсів до Туреччини. Після реєстрації, пасажири проходили паспортний контроль і сідали в автобуси, які везли їх в дьюті-фрі зону, розташовану в 3-му терміналі.
З літа 2009-го року було збільшено кількість міжнародних рейсів з 1-го терміналу, з метою перетворити його в повноцінний термінал для чартерних і лоу-кост рейсів.
Термінал 3
Термінал № 3 був відкритий 2 листопада 2004 року. Перший політ з цього терміналу виконала авіакомпанія El Al в Нью-йоркський міжнародний аеропорт імені Джона Кеннеді. Велику частину дизайну терміналу спроєктували фірми «Black and Veatch», «Skidmore, Owings and Merrill», а також Моше Сафді, Рамом Кармі та інші ізраїльські архітектори.
Термінал № 3 замінив термінал № 1 в ролі головних повітряних воріт Ізраїлю. Новий термінал здатний обслуговувати понад 10 мільйонів пасажирів на рік, і після додавання 2 додаткових залів (з п'яти запроєктованих залів на середину 2010-х побудовані три), його пропускна здатність зросте до 16 мільйонів пасажирів на рік. Крім цього спроєктованого розширення, ніякі зміни більш не торкнуться терміналу № 3, через дуже близьке розташування аеропорту до житлових районів Центру країни, бо шум літаків що злітають і приземляються буде турбувати мешканців довколишніх районів. Коли пасажиропотік зросте настільки, що аеропорт перестане з ним справлятися, буде побудований новий міжнародний аеропорт подалі від житлових районів.
Термінал № 3 має три бізнес-зали очікування: зал «Ель-Аль Кінг-Девід» (в секції «D», в якій проводиться посадка на більшість рейсів авіакомпанії «Ель-Аль») і два зали «Дан» (в секціях " B «і» C "). 24 липня 2013 року Управління аеропортів Ізраїлю оголосило про те, що в терміналі № 3 заплановано побудувати 120 готельних номерів.
Термінал є багаторівневою конструкцію, де зал очікування прибулих знаходиться на нижньому рівні, а реєстраційні стійки і дьюті-фрі — на верхньому. Під'їзні шляхи і так само багаторівневі.
Зал відбуваючих обладнано рентгенівськими установками, що «просвічують» багаж пасажирів. Є більше 100 реєстраційних стійок. Торговий центр «Buy & Bye» відкрито 24 години на добу для пасажирів, проводжаючих і випадкових відвідувачів. На тому ж рівні пасажири проходять паспортний контроль і перевірку безпеки. Похила скляна зовнішня стіна відкриває вид на летовище і дозволяє бачити злети, посадки і руління літаків. Пройшовши крізь ворота в цій стіні, (там же доглядають ручну поклажу) пасажири через довгий похилий коридор потрапляють в зореподібне приміщення, де розташовані магазини дьюті-фрі і ресторани. До приміщення приєднані три зали — «B», «C» і «D» (в проєкті побудувати ще 2), які освітлені природним сонячним освітленням а також обладнані «траволатором», що полегшує процес пересування пасажирів з важкої ручною поклажею, і своєю чергою з'єднані з 8 телескопічними трапами, пронумерованими від 2 до 9. Кожен зал так само має по дві автобусні платформи з номерами 1 і 1А — для доставки пасажирів до літаків, що не пристиковані до телескопічних трапів.
Безпосередньо біля входу в термінал розташована залізнична платформа, а також стоянки таксі, автобусів і шатлів, що курсують між цим і першим терміналом, а також автостоянкою на тривалий термін. Хол терміналу № 3 обладнаний 8 ліфтами з максимальною вантажопідйомністью 6000 кг. Також в терміналі № 3 всюди є вільний доступ до бездротового Інтернету.
Недіючі термінали
Термінал 2
Будівництво терміналу 2 розпочалося в 1967 році. Його було відкрито в 1969 році, коли авіакомпанія Arkia відновила свою діяльність в аеропорту після Шестиденної війни.
У 1990-х роках, коли термінал № 1 перестав справлятися із збільшеним пасажиропотоком, в Терміналі 2 була додана допоміжна міжнародна секція. У цій секції проводилася реєстрація на міжнародні чартерні рейси, а також на регулярні рейси компанії в Ньюарк. Після проходження реєстрації та паспортного контролю, пасажири переїжджали на внутрішньому автобусі в будівлю терміналу № 1, де знаходилися зал очікування і магазини безмитної торгівлі (дьюті-фрі). Міжнародна секція діяла, поки не було побудовано термінал № 3.
Термінал 2 обслуговував внутрішні рейси аж до 20 лютого 2007 року, коли внутрішні рейси були переведені до відремонтованого терміналу 1.
На середину 2010-х будівлю терміналу знесено, і на його місці будується багажний термінал компанії UPS.
Термінал 4
Термінал № 4, побудований в 1999 році, планувався до відкриття в 2000 році, але так і не був офіційно відкритий. Термінал використовувався для обслуговування пасажирів, які прибули з Азії під час спалаху атипової пневмонії, а також для прийняття урни з прахом Ілана Рамона, який загинув під час катастрофи шатла «Колумбія».
Злітно-посадкові смуги
Аеропорт імені Бен-Ґуріона має 3 злітно-посадкові смуги: «головна» (12/30), «коротка» (03/21) і «тиха»(08/26).
«Головна» ЗПС
Найближчою до терміналів 1 та 3 злітно-посадковою смугою є «головна» ЗПС (12/30), завдовжки 3112 метрів. Покриття асфальтове. Супроводжується по всій довжині руліжною доріжкою. Більшість посадок на цій смузі проводиться із західу на схід, з боку Середземного моря над південним Тель-Авівом (напрямок 12).
Влітку і восени 2007 року смуга пройшла капітальний ремонт, і знову відкрилася 1 листопада 2007 року.
«Коротка» ЗПС
Номер смуги 03/21, довжина 2780 метрів. Посадка з півночі на південь (напрямок 21). Покриття асфальтове. У минулому смуга була коротшою, її довжина становила 1780 метрів. Смуга обслуговувала головним чином вантажні літаки, що належать ізраїльським ВПС. Потім до початку великих робіт по реконструкції летовища смуга використовувалася як руліжна доріжка для цивільних лайнерів, що прямують на зліт з «тихої» смуги зі сходу на захід.
29 травня 2014 року після серйозної реконструкції було відкрито подовжена до 2780 м смуга 03/21 для зльоту і посадки таких повітряних суден, як Боїнг-747. Це дозволило на 40 % скоротити кількість літаків, що пролітають над Тель-Авівом..
пролягає над містами Рош-ха-Аїн і , на північ від аеропорту. На час проведення майже весь цивільний трафік був переведений на смугу 03/21, щоб зменшити ймовірність попадання в літаки ракет з Сектора Газа, що летять з південної сторони.
«Тиха» ЗПС
Це найдовша смуга 3657 метрів). Номер 08/26. Покриття асфальтове. Називається вона «тиха», тому що глісада проходить не над житловими районами, а над сільськогосподарськими угіддями, зі сходу на захід (напрямок 26), і шум, що походить від літаками що заходять на посадку, менше турбує жителів. Це найновіша смуга, вона побудована на початку 1970-х років.
Влітку і восени 2007 року під час капітального ремонту «головної» смуги, «тиха» смуга залишалася єдиною здатною прийняти великі літаки типу Боїнг-747 та Боїнг-777. Через збільшення кількості нічних посадок шум, що походить від літаками що заходять на посадку, турбував жителів селища Бней-Атарот. Адміністрація селища подала скаргу в міністерство екології, і під загрозою закриття аеропорту Управління цивільної авіації Ізраїлю погодилося оплатити жителям селища проживання в готелі на період ремонту провідної смуги.
Під час останньої реконструкції аеропорту смуга 08/26 була подовжена до 4280 метрів і стала використовуватися переважно для зльотів (напрямок 08).
Зміни конфігурації летовища в 2010-і
Той факт, що «головна» і «тиха» злітно-посадкові смуги перетинаються в районі своїх західних торців, ускладнював повітряний рух і рулювання, а також погіршував безпеку польотів, тому диспетчери змушені були збільшувати інтервали між злетами і посадками. Щоб якоюсь мірою вирішити ці проблеми, в 2010 році розпочато великі роботи по переобладнанню летовища: будівництво додаткових руліжних доріжок, подовження смуг 03/21 2780 м та 08/26 до 4280 м. Після того, як всі етапи будівництва були завершені, злітно-посадкова смуга 03/21 стала переважно використовуватися для посадок літаків (з півночі на південь). Більшість зльотів проводиться тепер з «тихої» злітно-посадкової смуги у західному напрямку. Така конфігурація дозволяє підвищити безпеку польотів і скоротити інтервали між злетами і посадками. Проєкт завершено в травні 2014 року.
Авіалінії та напрямки, червень 2023
Пасажирські
Вантажні
Авіакомпанія | Пункт призначення |
---|---|
CAL Cargo Air Lines | Ларнака, Льєж, New York–JFK, Осло-Гардермуен, Відень |
DHL Aviation | Бергамо, (Лейпциг/Галле) |
El Al Cargo | Льєж, New York–JFK |
Ethiopian Airlines Cargo | Аддис-Абеба, Стамбул-Ататюрк |
FedEx Express | Афіни, (Кельн/Бонн), Мюнхен, Париж–Шарль де Голль |
Korean Air Cargo | Мілан–Мальпенса, Сеул–Інчхон, Відень |
Lufthansa Cargo | Франкфурт |
Royal Jordanian Airlines | Амман |
Silk Way Airlines | Баку |
Turkish Airlines Cargo | Стамбул-Ататюрк |
Статистика
Рік | Пасажирообіг | Зміна у відсотках | Загалом трафік | Зміна у відсотках |
---|---|---|---|---|
1999 | 8,916,436 | |||
2000 | 9,879,470 | ▲10.8 % | 80,187 | |
2001 | 8,349,657 | ▼15.5 % | 69,226 | ▼13.7 % |
2002 | 7,308,977 | ▼12.5 % | 63,206 | ▼8.7 % |
2003 | 7,392,026 | ▲1.1 % | 61,202 | ▼3.2 % |
2004 | 8,051,895 | ▲8.9 % | 66,638 | ▲8.9 % |
2005 | 8,917,421 | ▲10.7 % | 70,139 | ▲5.3 % |
2006 | 9,221,558 | ▲3.4 % | 76,735 | ▲9.4 % |
2007 | 10,526,562 | ▲14.2 % | 84,568 | ▲10.3 % |
2008 | 11,550,433 | ▲9.7 % | 94,644 | ▲11.9 % |
2009 | 10,925,970 | ▼5.4 % | 89,442 | ▼5.5 % |
2010 | 12,160,339 | ▲11.3 % | 95,171 | ▲6.4 % |
2011 | 12,978,605 | ▲6.7 % | 99,527 | ▲4.6 % |
2012 | 13,133,992 | ▲1.2 % | 97,824 | ▼1.7 % |
2013 | 14,227,612 | ▲8.3 % | 104,850 | ▲7.2 % |
2014 | 14,925,369 | ▲4.9 % | 112,653 | ▲6.9 % |
2015 | 16,299,406 | ▲9.2 % | 118,861 | ▲5.5 % |
2016 | 17,936,810 | ▲10 % | 127,575 | ▲10.1 % |
Наземний транспорт
Аеропорт розташований біля шосе № 1 Тель-Авів — Єрусалим. Автобусна компанія Егед має маршрути з зупинкою в аеропорту. Також аеропорт обладнаний багатоярусними автомобільними стоянками, стоянками таксі та залізничною платформою (є також технічна станція). Через залізничну платформу прямують потяги маршруту Модіїн — Нагарія через Тель-Авів і Хайфу.
Сполучення з українськими містами
Регулярні сполучення з українськими містами здійснюють декілька авіакомпаній, як місцеві так і зарубіжні (у тому числі і українські):
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бен-Ґуріон (аеропорт) |
- Офіційна вебсторінка міжнародного аеропорту імені Бен-Ґуріона [ 6 листопада 2004 у Wayback Machine.]
- Характеристика аеропорту імені Бен-Ґуріона за World Aero Data [ 24 березня 2009 у Wayback Machine.]
- Статистика катастроф і аварій міжнародного аеропорту імені Бен-Ґуріона за Aviation Safety Network [ 21 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Посилання і примітки
- . IAA Website. Israel Airports Authority. Архів оригіналу за 12 січня 2019. Процитовано 15 січня 2017.
- (English) . IAA. Архів оригіналу за 25 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 18 липня 2014.(англ.) Наведено за англійською вікіпедією.
- . The Boston Globe. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2009.
- . Britannica Knowledge Systems Inc., a wholly owned subsidiary of Encyclopedia Britannica Inc. Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 21 квітня 2009.
- Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
- Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
- Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
- Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1 у рядку 370: attempt to concatenate a boolean value.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 22 липня 2014. Процитовано 10 квітня 2017.
- Седьмой канал[недоступне посилання з квітня 2019]
- Письмо управляющего директора аэропорта Бен-Гурион [ 13 червня 2017 у Wayback Machine.](англ.)
- Arkia Resumes Tel Aviv - Goa Service From Sept 2023. AeroRoutes. 15 травня 2023. Процитовано 15 травня 2023.
- EL AL RESUMES INDIA SERVICE FROM LATE-OCT 2023. Aeroroutes. Процитовано 3 травня 2023.
- Fort Lauderdale airport getting first-ever flights to Israel; here's when they start. Local10News. 15 лютого 2023. Процитовано 15 лютого 2023.
- https://boardingpass.ro/ruta-noua-timisoara-tel-aviv-cu-hisky-din-august-2023/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mizhnarodnij aeroport imeni Ben Guriona ivr נמל התעופה בן גוריון skorocheno ivr נתב ג Natbag aeroport roztashovanij za 14 km na pivdennij shid vid mista Tel Aviv nepodalik mista Lod najbilshij mizhnarodnij aeroport Izrayilyu Pobudovanij britanskoyu vladoyu u 1936 roci sogodni nalezhit derzhavnomu pidpriyemstvu Upravlinnya aeroportiv Izrayilyu Maye tri zlitno posadkovi smugi zavdovzhki 1780 3657 i 3112 metriv vidpovidno Pochatkovo aeroport vidkrili pid nazvoyu Aeroport Lidda Piznishe u 1948 roci jogo perejmenuvali na Aeroport Loda pid takoyu nazvoyu aeroport proisnuvav do 1973 roku koli otrimav svoyu suchasnu nazvu na chest pershogo Prem yer ministra Izrayilyu Davida Ben Guriona yakij pomer 1 grudnya togo zh roku Mizhnarodnij aeroport im Ben Gurionaנמל התעופה בן גוריוןIATA TLV ICAO LLBGZagalni dani32 00 34 pn sh 34 52 58 sh d 32 009444444471775 pn sh 34 8827777778057779 sh d 32 009444444471775 34 8827777778057779 Koordinati 32 00 34 pn sh 34 52 58 sh d 32 009444444471775 pn sh 34 8827777778057779 sh d 32 009444444471775 34 8827777778057779Tip civilnijOperator Upravlinnya aeroportiv IzrayilyuObslugovuye Tel Aviv IzrayilRoztashuvannya 32 00 41 pn sh 34 53 12 sh d 32 01139 pn sh 34 88667 sh d 32 01139 34 88667Visota nad r m 41 m 135 ftVebsajt http www iaa gov il Zlitno posadkovi smugiNapryamok Dovzhina Tip poverhni PCN ft m 03 21 9 094 2 772 asfalt 08 26 13 327 4 062 asfalt 12 30 10 210 3 112 asfaltStatistika 2016 Zagalnij pasazhiroobig 17 936 810Mizhnarodnij pasazhiroobig 17 342 146Vnutrishnij pasazhiroobig 594 664Aviacijnij trafik 127 575Sources AIPIdentifikatori i posilannya39028510044774TLV Ben Gurion u Vikishovishi V aeroportu imeni Ben Guriona bazuyutsya aviakompaniyi El Al Arkia Aeroport roztashovanij poruch z shose 1 Tel Aviv Yerusalim Avtobusni kompaniyi Eged i zdijsnyuyut rejsi z zupinkoyu v aeroportu Takozh aeroport obladnanij bagatoyarusnimi avtomobilnimi stoyankami na 11 3 tis avtivok stoyankami taksi i maye zaliznichnu stanciyu Chas proyizdu zaliznichnim transportom do Tel Aviva stanovit 18 hvilin i koshtuye blizko 3 7 dolari Aeroport imeni Ben Guriona viznanij najbezpechnishim aeroportom u sviti z tochki zoru zahistu vid teroristichnih aktiv Vin ohoronyayetsya policiyeyu i soldatami CAHALa a takozh najmanimi ohoroncyami v uniformi ohoroni aeroportu i v civilnomu odyazi z metoyu pidtrimuvati visokij riven bezpeki Aeroport piddavavsya dekilkom teroristichnim atakam ale zhodna sproba vikradennya litaka ne uvinchalasya uspihom IstoriyaZa chasiv Britanskogo mandata Aeroport bulo sproyektovano splanovano i pobudovano uryadom Britanskogo mandata v 1930 h rokah Na dodatok do aeroportu britanci pobuduvali bilya letovisha zaliznichnij vokzal u misti Lod i vijskovu bazu 1935 roku pochalosya budivnictvo letovisha i v 1937 roci buli vidkriti pershi betonni zlitno posadkovi smugi dovzhina kozhnoyi z nih stanovila 800 metriv a shirina 100 metriv Aeroport buv pobudovanij pid chas tak zvanogo Arabskogo povstannya u spivpraci mizh yudeyami musulmanami ta hristiyanami Budivnictvom zajmalasya misceva budivelna kompaniya z Yerusalimu Pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu aeroport obslugovuvav neveliku kilkist aviakompanij Yegipetska MasrEjr sogodni nazivayetsya EgyptAir vikonuvala rejsi z aeroportu v dekilka punktiv priznachennya v regioni vklyuchayuchi Kayir Nikosiyu Bejrut i Bagdad Gollandska KLM koristuvalasya aeroportom yak promizhnim punktom pri polotah z Amsterdamu do mist Indoneziyi a polska vikonuvala regulyarne aviaspoluchennya z Varshavoyu Czech Airlines vikonuvali rejsi do shidnoyi Yevropi cherez Italiyu a britanska takozh vikonuvala rejsi do Velikoyi Britaniyi Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni aeroport obslugovuvav vijskovi litaki antigitlerivskoyi koaliciyi i z 1 bereznya 1943 roku peretvorivsya na vijskovu bazu VPS Velikoyi Britaniyi v toj zhe chas majzhe povnistyu bulo pripineno civilni perevezennya aeroportu Vidrazu zh pislya zakinchennya vijni aeroport povernuvsya do normalnoyi roboti i v 1946 roci aviakompaniya Trans World Airlines TWA pochala vikonuvati rejsi do Nyu Jorku 25 lyutogo 1946 roku chleni organizaciyi Irgun atakuvali vijskovu bazu VPS Velikoyi Britaniyi i znishili 11 britanskih vijskovih litakiv Naperedodni vijni za nezalezhnist Izrayilyu naprikinci 1947 roku v aeroportu pracyuvali 250 pracivnikiv bilshist z nih yevreyi Bilya letovisha zhili razom yevrejski arabski i anglijski rodini Letovishe ohoronyalosya miscevoyu Policiyeyu mandata ale nezvazhayuchi na ce situaciya v sferi bezpeki pogirshala 1948 roku aeroport buv zahoplenij Arabskim legionom ale piznishe zvilnenij izrayilskimi vijskami pri hodi vijskovoyi operaciyi Dani v yakij takozh buli zvilneni mista Lod i Ramla yaki znahodyatsya nepodalik vid aeroportu Vid zasnuvannya Derzhavi Izrayil po kinec 1950 h rokiv Yak govorilosya u lipni 1948 roku aeroport buv zvilnenij vid Arabskogo legionu pri hodi vijskovoyi operaciyi Dani yaka bula chastinoyu vijni za nezalezhnist Izrayilyu 24 listopada 1948 aeroport bulo oficijno vidkrito yak mizhnarodnij aeroport shojno zasnovanoyi derzhavi U pershij zhe rik pislya vidkrittya aeroportu cherez nogo projshli 40 000 pasazhiriv Aeroport buv vazhlivoyu lankoyu pri prijnyatti hvili repatriaciyi v Izrayil osoblivo pri operaciyah Orlini krila i Ezra i Nehemiya pid chasi yakih v Izrayil buli dostavleni yevreyi yaki vtekli z Yemenu ta Iraku Dosi aeroport zalishayetsya golovnim punktom pributtya novih repatriantiv do Izrayilyu Aeroport Lod v 1958 U 1949 roci bula zasnovana nacionalna aviakompaniya Izrayilyu El Al i aeroport Lod stav yiyi golovnim habom 1950 roku aviakompaniya Arkia Israel Airlines pochala vikonuvati z aeroportu rejsi v mista Ejlat Hajfa i v kibuc na pivnochi Izrayilyu Rik po tomu aeroport buv zbilshenij shob buti zdatnim prijmati priblizno 1 2 miljona pasazhiriv na rik golovna zlitno posadkova smuga bula podovzhena i yiyi dovzhina sklala 2 400 metriv Takozh aeroport koristuvavsya she dvoma zlitno posadkovimi smugami zavdovzhki 1770 ta 1280 metriv U 1957 1958 rokah aeroportom skoristalisya 110 130 tisyach cholovik 1953 roku v aeroportu bula zasnovana derzhavna kompaniya yaka zgodom stala Israel Aerospace Industries velikoyu aviabudivnoyu kompaniyeyu Z pochatku 1960 h po kinec 1990 h Koli v aviacijnij industriyi pochali z yavlyatisya reaktivni litaki pochalasya pidgotovka aeroportu do prijnyattya takogo tipu litakiv vsuperech ideyam pobuduvati novij aeroport bilsh viddalenij vid kordonu Buv onovlenij i vidremontovanij terminal aeroportu U listopadi 1959 roku v aeroport pribuv pershij reaktivnij litak yakij pochav vikonuvati regulyarni aviarejsi z aeroportu v 1960 roci Takozh v 1959 roci pochalosya budivnictvo dodatkovoyi zlitno posadkovoyi smugi shob prijmati bilshi reaktivni litaki Dovzhina smugi sklala 3000 metriv vona vidkrilasya 21 grudnya 1960 vilotom zvichajnogo ne reaktivnogo litaka aviakompaniyi El Al Pershij velikij reaktivnij litak virobnictva kompaniyi Boeing zdijsniv posadku v aeroportu v sichni 1961 roku U 1960 h rokah vsi vnutrishni rejsi buli peremisheni z aeroportu Lod do letovisha Sde Dov vseredini Tel Aviva ale v 1969 roci vnutrishni rejsi povernulisya v aeroport U 1961 roci bilya aeroportu vidkrivsya pershij na Blizkomu Shodi aviacijnij gotel Avia v yakomu selilisya ekipazhi litakiv i biznes diyachi Z gotelyu kozhni pivgodini vihodiv shattl do aeroportu a sam gotel pracyuvav 24 godini na dobu 7 dib na tizhden U 1972 roci na aeroport napali teroristi v hodi yakij stavsya 30 travnya i vikonuvavsya chlenami yaponskoyi radikalnoyi organizaciyi Chervona armiya Yaponiyi 26 osib zaginuli i 72 buli poraneni Pislya podiyi zal zustrichayuchih buv vidokremlenij vid samih pasazhiriv sho prilitayut specialnim kuleneprobivnim sklom Byust Davida Ben Guriona pri vhodi do terminalu 3 Pid chas Vijni Sudnogo dnya kilkist pasazhirskih perevezen znizilasya i aeroport pochav prijmati litaki yaki dostavlyali prodovolstvo i ozbroyennya z SShA Vsogo aeroport prijnyav 566 takih litakiv v skladi aviacijnogo konvoyu U 1973 roci pislya smerti pershogo prem yer ministra Izrayilyu Davida Ben Guriona aeroport buv perejmenovanij v Mizhnarodnij aeroport imeni Davida Ben Guriona Pislya zasnuvannya Upravlinnya aeroportiv Izrayilyu v 1977 roci cya sluzhba pochala pokrashuvati aeroport Buv pobudovanij drugij poverh terminalu tam znahodivsya magazini Duty Free Buli pobudovani novi vihodi na posadku a takozh novij zal zustrichayuchih i novij dispetcherskij punkt 1990 2015 U 1993 roci pochalisya peregovori pro budivnictvo novogo terminalu aeroportu oskilki starij terminal ne spravlyavsya iz zbilshenim pasazhiropotokom Mezha dlya 1 go terminalu 5 miljoniv pasazhiriv na rik ale prognozuvalosya podvoyennya kilkosti pasazhiriv protyagom 7 10 rokiv 16 sichnya 1994 uhvaliv rishennya pro budivnictvo novogo terminalu vidkrittya yakogo planuvalosya na 2000 rik Za riznimi ocinkami cherez nablizhennya Mileniumu ochikuvalosya velika kilkist prochan yaki vidvidayut svyati miscya v Izrayili Prognoz spravdivsya i kilkist pasazhiriv yaki projshli cherez aeroport dijsno stalo rekordnim ale pislya pochatku intifadi Al Aksa kilkist pasazhiriv znizivsya do 2 5 miljoniv i pasazhiropotik zmig perevishiti poznachku 2000 roku tilki v 2007 roci Terminal 3 v 2005 roci Cherez sudovi rozglyadi budivnictvo novogo tretogo terminalu bulo zamorozheno do 1997 roku Bagato zhiteliv okolic aeroportu buli proti budivnictva i rozshirennya aeroportu ale vse zh budivnictvo novogo terminalu rozpochalosya 25 zhovtnya 1998 roku Dva roki po tomu turecka budivelna kompaniya yaka buduvala terminal zbankrutuvala i proyekt zatyagnuvsya na she odin rik Zgodom turecku kompaniyu zminili izrayilski kompaniyi ale potim vidkrittya terminalu bulo vidstrocheno she na 18 misyaciv Novij terminal aeroportu bulo oficijno vidkrito 2 listopada 2004 roku Cherez vidkrittya novogo terminalu sho viklikalo padinnya cin na neruhomist v rajoni aeroportu do sudu nadijshlo ponad p yati tisyach pozoviv na zagalnu sumu v 1 mlrd shekeliv U chervni 2010 roku rozpochalisya roboti z podovzhennya nayavnih zlitno posadkovih smug yaki zakinchilisya v 2014 roci Takozh pochalosya budivnictvo dodatkovoyi chetvertoyi zoni v terminali 3 i budivnictvo novogo dispetcherskogo punktu Nova vezha bula vvedena v diyu vlitku 2015 roku U 2014 roci pid chas vijskovoyi operaciyi Nezlamna skelya velika chastina povitryanogo prostoru Izrayilyu bulo peredano Armiyi oboroni Izrayilyu i ce razom z puskami raket z sektora Gaza po centru krayini prizvelo do zatrimok i zminilo aviacijni marshruti Vsi posadki pid chas operaciyi provodilisya na korotku smugu glisada yakoyi prohodit z pivnochi na pivden 22 lipnya raketa vpala nepodalik vid aeroportu sho prizvelo do skasuvannya rejsiv desyatkiv avialinij perevazhno yevropejskih i amerikanskih ale piznishe povitryanij ruh vidnovivsya TerminaliTerminal 1 Terminal 1 Vidnovlenij Terminal 1 listopad 2017 r Terminal 1 bulo pobudovano za chasiv britanskogo mandata v 1930 h rokah Vidtodi vin kilka raziv perebudovuvavsya i rozrostavsya zi zbilshennyam pasazhiropotiku poki v 1990 h rokah ne prijnyav suchasnij vid Do 2004 go roku terminal 1 buv golovnim terminalom i obslugovuvav majzhe vsi mizhnarodni rejsi Stijki reyestraciyi rejsiv v terminali 1 znahodilisya na pershomu poversi Projshovshi reyestraciyu ta zdavshi bagazh pasazhiri pidnimalisya na lifti Otis na drugij poverh de prohodili pasportnij kontrol i mitnij oglyad Na drugomu poversi tak samo buli roztashovani VIP lozhi sinagoga i magazini dyuti fri Pasazhir yakij kupiv v dyutifri veliki rechi mav mozhlivist zalishiti yih v aeroportu i zabrati pislya povernennya Spustivshis z drugogo poverhu i projshovshi kvitkovij kontrol pasazhiri prohodili cherez gejti do avtobusiv yaki vidvozili yih do litaka Zal pributtya z pasportnim kontrolem bagazhnim konveyerom mitniceyu ta vidpusknimi punktom dyutifri de pasazhir maye mozhlivist zabrati kupleni pri vidloti tovari perebuvali v pivdennomu kinci budivli terminalu Pislya zavershennya budivnictva terminalu 3 terminal 1 buv timchasovo zakritij dlya pasazhirskih aviaperevezen za vinyatkom uryadovih rejsiv abo specrejsiv dlya repatriantiv z Pivnichnoyi Ameriki i Afriki Poki budivlya bula zakrita v nij provodilisya rizni vistavki v tomu chisli i ekspoziciya stolittya Akademiyi mistectv Becalelya provedena v 2006 roci 14 lyutogo 2006 roku Upravlinnya aeroportiv Izrayilyu investuvalo 4 3 miljona shekeliv v pereobladnannya terminalu dlya obslugovuvannya privatnih reaktivnih VIP litakiv i dlya tih VIP pasazhiriv hto hoche uniknuti rozgolosu i suyeti perevazhno terminali Aeroport vzhe zaproponuvav nazemnij VIP servis cherez pidryadnikiv ale jomu dovoditsya zbilshiti kilkist obslugovuvanih pasazhiriv dlya vipravdannya investicij Krim togo v chervni 2008 go roku bula zroblena persha sproba obslugovuvati charterni mizhnarodni rejsi na 1 mu terminali Dlya pochatku tudi bula perevedena reyestraciya pasazhiriv na chastinu rejsiv do Turechchini Pislya reyestraciyi pasazhiri prohodili pasportnij kontrol i sidali v avtobusi yaki vezli yih v dyuti fri zonu roztashovanu v 3 mu terminali Z lita 2009 go roku bulo zbilsheno kilkist mizhnarodnih rejsiv z 1 go terminalu z metoyu peretvoriti jogo v povnocinnij terminal dlya charternih i lou kost rejsiv Terminal 3 Vid Ploshi V yiyi centri fontan i navkolo nogo znahodyatsya magazini zvilneni vid podatkiv Zona vilotu terminalu 3 Terminal 3 buv vidkritij 2 listopada 2004 roku Pershij polit z cogo terminalu vikonala aviakompaniya El Al v Nyu jorkskij mizhnarodnij aeroport imeni Dzhona Kennedi Veliku chastinu dizajnu terminalu sproyektuvali firmi Black and Veatch Skidmore Owings and Merrill a takozh Moshe Safdi Ramom Karmi ta inshi izrayilski arhitektori Terminal 3 zaminiv terminal 1 v roli golovnih povitryanih vorit Izrayilyu Novij terminal zdatnij obslugovuvati ponad 10 miljoniv pasazhiriv na rik i pislya dodavannya 2 dodatkovih zaliv z p yati zaproyektovanih zaliv na seredinu 2010 h pobudovani tri jogo propuskna zdatnist zroste do 16 miljoniv pasazhiriv na rik Krim cogo sproyektovanogo rozshirennya niyaki zmini bilsh ne torknutsya terminalu 3 cherez duzhe blizke roztashuvannya aeroportu do zhitlovih rajoniv Centru krayini bo shum litakiv sho zlitayut i prizemlyayutsya bude turbuvati meshkanciv dovkolishnih rajoniv Koli pasazhiropotik zroste nastilki sho aeroport perestane z nim spravlyatisya bude pobudovanij novij mizhnarodnij aeroport podali vid zhitlovih rajoniv Terminal 3 maye tri biznes zali ochikuvannya zal El Al King Devid v sekciyi D v yakij provoditsya posadka na bilshist rejsiv aviakompaniyi El Al i dva zali Dan v sekciyah B i C 24 lipnya 2013 roku Upravlinnya aeroportiv Izrayilyu ogolosilo pro te sho v terminali 3 zaplanovano pobuduvati 120 gotelnih nomeriv Zal pributtya 3 go terminalu Terminal ye bagatorivnevoyu konstrukciyu de zal ochikuvannya pribulih znahoditsya na nizhnomu rivni a reyestracijni stijki i dyuti fri na verhnomu Pid yizni shlyahi i tak samo bagatorivnevi Zal vidbuvayuchih obladnano rentgenivskimi ustanovkami sho prosvichuyut bagazh pasazhiriv Ye bilshe 100 reyestracijnih stijok Torgovij centr Buy amp Bye vidkrito 24 godini na dobu dlya pasazhiriv provodzhayuchih i vipadkovih vidviduvachiv Na tomu zh rivni pasazhiri prohodyat pasportnij kontrol i perevirku bezpeki Pohila sklyana zovnishnya stina vidkrivaye vid na letovishe i dozvolyaye bachiti zleti posadki i rulinnya litakiv Projshovshi kriz vorota v cij stini tam zhe doglyadayut ruchnu poklazhu pasazhiri cherez dovgij pohilij koridor potraplyayut v zorepodibne primishennya de roztashovani magazini dyuti fri i restorani Do primishennya priyednani tri zali B C i D v proyekti pobuduvati she 2 yaki osvitleni prirodnim sonyachnim osvitlennyam a takozh obladnani travolatorom sho polegshuye proces peresuvannya pasazhiriv z vazhkoyi ruchnoyu poklazheyu i svoyeyu chergoyu z yednani z 8 teleskopichnimi trapami pronumerovanimi vid 2 do 9 Kozhen zal tak samo maye po dvi avtobusni platformi z nomerami 1 i 1A dlya dostavki pasazhiriv do litakiv sho ne pristikovani do teleskopichnih trapiv Bezposeredno bilya vhodu v terminal roztashovana zaliznichna platforma a takozh stoyanki taksi avtobusiv i shatliv sho kursuyut mizh cim i pershim terminalom a takozh avtostoyankoyu na trivalij termin Hol terminalu 3 obladnanij 8 liftami z maksimalnoyu vantazhopidjomnistyu 6000 kg Takozh v terminali 3 vsyudi ye vilnij dostup do bezdrotovogo Internetu Nediyuchi terminali Terminal 2 Budivnictvo terminalu 2 rozpochalosya v 1967 roci Jogo bulo vidkrito v 1969 roci koli aviakompaniya Arkia vidnovila svoyu diyalnist v aeroportu pislya Shestidennoyi vijni U 1990 h rokah koli terminal 1 perestav spravlyatisya iz zbilshenim pasazhiropotokom v Terminali 2 bula dodana dopomizhna mizhnarodna sekciya U cij sekciyi provodilasya reyestraciya na mizhnarodni charterni rejsi a takozh na regulyarni rejsi kompaniyi v Nyuark Pislya prohodzhennya reyestraciyi ta pasportnogo kontrolyu pasazhiri pereyizhdzhali na vnutrishnomu avtobusi v budivlyu terminalu 1 de znahodilisya zal ochikuvannya i magazini bezmitnoyi torgivli dyuti fri Mizhnarodna sekciya diyala poki ne bulo pobudovano terminal 3 Terminal 2 obslugovuvav vnutrishni rejsi azh do 20 lyutogo 2007 roku koli vnutrishni rejsi buli perevedeni do vidremontovanogo terminalu 1 Na seredinu 2010 h budivlyu terminalu zneseno i na jogo misci buduyetsya bagazhnij terminal kompaniyi UPS Terminal 4 Terminal 4 pobudovanij v 1999 roci planuvavsya do vidkrittya v 2000 roci ale tak i ne buv oficijno vidkritij Terminal vikoristovuvavsya dlya obslugovuvannya pasazhiriv yaki pribuli z Aziyi pid chas spalahu atipovoyi pnevmoniyi a takozh dlya prijnyattya urni z prahom Ilana Ramona yakij zaginuv pid chas katastrofi shatla Kolumbiya Zlitno posadkovi smugiAeroport imeni Ben Guriona maye 3 zlitno posadkovi smugi golovna 12 30 korotka 03 21 i tiha 08 26 Golovna ZPS Nova dispetcherska vishka aeroportu Najblizhchoyu do terminaliv 1 ta 3 zlitno posadkovoyu smugoyu ye golovna ZPS 12 30 zavdovzhki 3112 metriv Pokrittya asfaltove Suprovodzhuyetsya po vsij dovzhini rulizhnoyu dorizhkoyu Bilshist posadok na cij smuzi provoditsya iz zahidu na shid z boku Seredzemnogo morya nad pivdennim Tel Avivom napryamok 12 Vlitku i voseni 2007 roku smuga projshla kapitalnij remont i znovu vidkrilasya 1 listopada 2007 roku Korotka ZPS Nomer smugi 03 21 dovzhina 2780 metriv Posadka z pivnochi na pivden napryamok 21 Pokrittya asfaltove U minulomu smuga bula korotshoyu yiyi dovzhina stanovila 1780 metriv Smuga obslugovuvala golovnim chinom vantazhni litaki sho nalezhat izrayilskim VPS Potim do pochatku velikih robit po rekonstrukciyi letovisha smuga vikoristovuvalasya yak rulizhna dorizhka dlya civilnih lajneriv sho pryamuyut na zlit z tihoyi smugi zi shodu na zahid 29 travnya 2014 roku pislya serjoznoyi rekonstrukciyi bulo vidkrito podovzhena do 2780 m smuga 03 21 dlya zlotu i posadki takih povitryanih suden yak Boying 747 Ce dozvolilo na 40 skorotiti kilkist litakiv sho prolitayut nad Tel Avivom prolyagaye nad mistami Rosh ha Ayin i na pivnich vid aeroportu Na chas provedennya majzhe ves civilnij trafik buv perevedenij na smugu 03 21 shob zmenshiti jmovirnist popadannya v litaki raket z Sektora Gaza sho letyat z pivdennoyi storoni Tiha ZPS Ce najdovsha smuga 3657 metriv Nomer 08 26 Pokrittya asfaltove Nazivayetsya vona tiha tomu sho glisada prohodit ne nad zhitlovimi rajonami a nad silskogospodarskimi ugiddyami zi shodu na zahid napryamok 26 i shum sho pohodit vid litakami sho zahodyat na posadku menshe turbuye zhiteliv Ce najnovisha smuga vona pobudovana na pochatku 1970 h rokiv Vlitku i voseni 2007 roku pid chas kapitalnogo remontu golovnoyi smugi tiha smuga zalishalasya yedinoyu zdatnoyu prijnyati veliki litaki tipu Boying 747 ta Boying 777 Cherez zbilshennya kilkosti nichnih posadok shum sho pohodit vid litakami sho zahodyat na posadku turbuvav zhiteliv selisha Bnej Atarot Administraciya selisha podala skargu v ministerstvo ekologiyi i pid zagrozoyu zakrittya aeroportu Upravlinnya civilnoyi aviaciyi Izrayilyu pogodilosya oplatiti zhitelyam selisha prozhivannya v goteli na period remontu providnoyi smugi Pid chas ostannoyi rekonstrukciyi aeroportu smuga 08 26 bula podovzhena do 4280 metriv i stala vikoristovuvatisya perevazhno dlya zlotiv napryamok 08 Zmini konfiguraciyi letovisha v 2010 i Kompleks letovisha na 2014 rik skrinshot z OpenStreetMap Toj fakt sho golovna i tiha zlitno posadkovi smugi peretinayutsya v rajoni svoyih zahidnih torciv uskladnyuvav povitryanij ruh i rulyuvannya a takozh pogirshuvav bezpeku polotiv tomu dispetcheri zmusheni buli zbilshuvati intervali mizh zletami i posadkami Shob yakoyus miroyu virishiti ci problemi v 2010 roci rozpochato veliki roboti po pereobladnannyu letovisha budivnictvo dodatkovih rulizhnih dorizhok podovzhennya smug 03 21 2780 m ta 08 26 do 4280 m Pislya togo yak vsi etapi budivnictva buli zaversheni zlitno posadkova smuga 03 21 stala perevazhno vikoristovuvatisya dlya posadok litakiv z pivnochi na pivden Bilshist zlotiv provoditsya teper z tihoyi zlitno posadkovoyi smugi u zahidnomu napryamku Taka konfiguraciya dozvolyaye pidvishiti bezpeku polotiv i skorotiti intervali mizh zletami i posadkami Proyekt zaversheno v travni 2014 roku Avialiniyi ta napryamki cherven 2023Pasazhirski Aviakompaniya Punkt priznachennya Aegean Airlines Afini Saloniki Sezonni Hanya Iraklion Yanina Kalamata Mikonos Rodos AeroItalia Milan Bergamo Air Canada Toronto Pirson Sezonnij Monreal Tryudo Air Europa Madrid Air France Parizh Sharl de Goll Air India Deli Air Malta Malta Air Montenegro Sezonnij charter Podgoricya Lagos Air Serbia Belgrad Air Seychelles airBaltic Riga Aircompany Armenia Yerevan American Airlines New York JFK AnadoluJet Antaliya Dalaman Stambul Sabiha Gokchen Arkia Afini Barselona Dubaj Ejlat z 19 veresnya 2023 Marrakesh Rim F yumichino Sezonno Amsterdam Baku Batumi Belgrad Berlin Budapesht Kishiniv Dubrovnik Iraklion Stambul Kos Larnaka Madrid Mikonos Ohrid P yeshtyani Plovdiv Praga Rodos Sharm el Shejh Sofiya Tbilisi Saloniki ASL Airlines France Sezonnij Parizh Sharl de Goll Austrian Airlines Viden Azerbaijan Airlines Baku Mineralni Vodi Sochi Bluebird Airways Afini Barselona Budapesht Rim F yumichino Sezonni Berlin Buharest Burgas Iraklion Kos Larnaka Mikonos Praga Rodos Santorini Saloniki British Airways London Hitrou Brussels Airlines Bryussel Bulgaria Air Sofiya Sezonno Burgas Varna Cathay Pacific Gonkong Corendon Airlines Sezonni Antaliya Bodrum Croatia Airlines Sezonnij Zagreb Larnaka Delta Air Lines Atlanta Boston New York JFK easyJet Amsterdam Bazel Myuluz Frajburg Berlin Zheneva London Luton Manchester Milan Malpensa Nicca Parizh Sharl de Goll Sezonnij London Gatvik Egyptair Kayir El Al Amsterdam Afini Bangkok Suvarnabhumi Barselona Pekin Berlin Boston Buharest Budapesht Kasablanka Deli z 29 zhovtnya 2023 Dubaj Dublin z 13 veresnya 2023 Frankfurt Zheneva Larnaka Lisabon London Hitrou London Luton Los Andzheles Madrid Marrakesh Marsel Mayami Milan Malpensa Moskva Domodyedovo Mumbayi z 29 zhovtnya 2023 Myunhen New York JFK Nyuark Nicca Parizh Sharl de Goll Phuket Praga Rim F yumichino Sofiya Saloniki Tokio Narita Viden Cyurih Sezonno Veneciya Zagreb Emirates Dubaj Ethiopian Airlines Addis Abeba Etihad Airways Abu Dabi European Air Charter Sezonnij charter Varna Finnair Gelsinki flydubai Dubaj FlyOne Kishiniv Yerevan Georgian Airways Tbilisi Gulf Air Bahrejn Hainan Airlines Pekin Shanhaj Pudun HiSky Buharest Kishiniv Kluzh Napoka Timishoara z 31 serpnya 2023 Iberia Madrid Icelandair Sezonnij Rejk yavik Israir Airlines Afini Bahrejn Baku Batumi Kasablanka Kataniya Dubaj Ejlat Stambul Marrakesh Sofiya Tbilisi Saloniki Varna Yerevan Zanzibar Sezonnij Berlin Budapesht Burgas Hanya Korfu Iraklion Lyublyana Malaga Malta Praga Rodos Riga Sharm el Shejh Shtutgart Tivat Sezonnij charter Bergen Lisabon Oslo Gardermuen Rim F yumichino KLM Amsterdam Korean Air Seul Inchhon LOT Polish Airlines Krakiv Varshava Shopen Lufthansa Frankfurt Myunhen Neos Sezonni Afini Korfu Lisabon Milan Malpensa Verona Norwegian Air Shuttle Kopengagen Stokgolm Arlanda Pegasus Airlines Antaliya Stambul Sabiha Gokchen Sezonno Dalaman Izmir Trabzon Qanot Sharq Sezonni Samarkand Moskva Domodyedovo Moskva Zhukovskij Royal Air Maroc Kasablanka Royal Jordanian Amman Ryanair Bari Milan Bergamo Berlin Bolonya Buharest z 1 listopada 2023 Budapesht Bryussel Sharlerua Karlsrue Baden Baden Krakiv Malta Marsel Memmingen Neapol Pafos Poznan Rim F yumichino Sofiya Saloniki Trevizo Turin Viden Vilnyus Sezonnij Afini Hanya Korfu SmartWings Praga Southwind Airlines Sezonnij charter Antaliya Sun d Or Sezonni Kataniya Dubrovnik Stambul Krakiv Lyublyana Neapol Portu Rodos Zalcburg Sharm el Shejh Tbilisi Zagreb SunExpress Sezonnij Izmir Swiss International Air Lines Cyurih TAP Air Portugal Lisabon TAROM Buharest Transavia Amsterdam Ejndgoven Lion Parizh Orli Turkish Airlines Stambul Tus Air Afini Dyusseldorf Larnaka Rim F yumichino Sezonno Korfu Iraklion Preveza Pafos Rodos United Airlines Chikago O Hara Nyuark San Francisko Vashington Dalles Uzbekistan Airways Tashkent Virgin Atlantic London Hitrou Vueling Barselona Wizz Air Abu Dabi Afini Barselona Buharest Budapesht Kataniya Kluzh Napoka Debrecen Yassi Katovice Krakiv Larnaka London Gatvik London Luton Milan Malpensa Neapol Rim F yumichino Sofiya Varna Veneciya Viden Vilnyus Varshava Shopen Sezonnij Burgas Iraklion Mikonos Rodos Santorini Vantazhni Aviakompaniya Punkt priznachennya CAL Cargo Air Lines Larnaka Lyezh New York JFK Oslo Gardermuen Viden DHL Aviation Bergamo Lejpcig Galle El Al Cargo Lyezh New York JFK Ethiopian Airlines Cargo Addis Abeba Stambul Atatyurk FedEx Express Afini Keln Bonn Myunhen Parizh Sharl de Goll Korean Air Cargo Milan Malpensa Seul Inchhon Viden Lufthansa Cargo Frankfurt Royal Jordanian Airlines Amman Silk Way Airlines Baku Turkish Airlines Cargo Stambul AtatyurkStatistikaKomercijnij trafik aeroportom Rik Pasazhiroobig Zmina u vidsotkah Zagalom trafik Zmina u vidsotkah 1999 8 916 436 2000 9 879 470 10 8 80 187 2001 8 349 657 15 5 69 226 13 7 2002 7 308 977 12 5 63 206 8 7 2003 7 392 026 1 1 61 202 3 2 2004 8 051 895 8 9 66 638 8 9 2005 8 917 421 10 7 70 139 5 3 2006 9 221 558 3 4 76 735 9 4 2007 10 526 562 14 2 84 568 10 3 2008 11 550 433 9 7 94 644 11 9 2009 10 925 970 5 4 89 442 5 5 2010 12 160 339 11 3 95 171 6 4 2011 12 978 605 6 7 99 527 4 6 2012 13 133 992 1 2 97 824 1 7 2013 14 227 612 8 3 104 850 7 2 2014 14 925 369 4 9 112 653 6 9 2015 16 299 406 9 2 118 861 5 5 2016 17 936 810 10 127 575 10 1 Nazemnij transport en Aeroport roztashovanij bilya shose 1 Tel Aviv Yerusalim Avtobusna kompaniya Eged maye marshruti z zupinkoyu v aeroportu Takozh aeroport obladnanij bagatoyarusnimi avtomobilnimi stoyankami stoyankami taksi ta zaliznichnoyu platformoyu ye takozh tehnichna stanciya Cherez zaliznichnu platformu pryamuyut potyagi marshrutu Modiyin Nagariya cherez Tel Aviv i Hajfu Spoluchennya z ukrayinskimi mistamiRegulyarni spoluchennya z ukrayinskimi mistami zdijsnyuyut dekilka aviakompanij yak miscevi tak i zarubizhni u tomu chisli i ukrayinski El Al Dnipropetrovsk Kiyiv Borispil Odesa Arkia Israel Airlines Kiyiv Borispil Wizz Air Ukraine Lviv PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ben Gurion aeroport Oficijna vebstorinka mizhnarodnogo aeroportu imeni Ben Guriona 6 listopada 2004 u Wayback Machine Harakteristika aeroportu imeni Ben Guriona za World Aero Data 24 bereznya 2009 u Wayback Machine Statistika katastrof i avarij mizhnarodnogo aeroportu imeni Ben Guriona za Aviation Safety Network 21 grudnya 2008 u Wayback Machine Posilannya i primitki IAA Website Israel Airports Authority Arhiv originalu za 12 sichnya 2019 Procitovano 15 sichnya 2017 English IAA Arhiv originalu za 25 kvitnya 2017 Procitovano 7 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2013 Procitovano 18 lipnya 2014 angl Navedeno za anglijskoyu vikipediyeyu The Boston Globe Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 kvitnya 2009 Britannica Knowledge Systems Inc a wholly owned subsidiary of Encyclopedia Britannica Inc Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2007 Procitovano 21 kvitnya 2009 Pomilka Lua u Modul Citation CS1 u ryadku 370 attempt to concatenate a boolean value Pomilka Lua u Modul Citation CS1 u ryadku 370 attempt to concatenate a boolean value Pomilka Lua u Modul Citation CS1 u ryadku 370 attempt to concatenate a boolean value Pomilka Lua u Modul Citation CS1 u ryadku 370 attempt to concatenate a boolean value Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 kvitnya 2017 Arhiv originalu za 22 lipnya 2014 Procitovano 10 kvitnya 2017 Sedmoj kanal nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pismo upravlyayushego direktora aeroporta Ben Gurion 13 chervnya 2017 u Wayback Machine angl Arkia Resumes Tel Aviv Goa Service From Sept 2023 AeroRoutes 15 travnya 2023 Procitovano 15 travnya 2023 EL AL RESUMES INDIA SERVICE FROM LATE OCT 2023 Aeroroutes Procitovano 3 travnya 2023 Fort Lauderdale airport getting first ever flights to Israel here s when they start Local10News 15 lyutogo 2023 Procitovano 15 lyutogo 2023 https boardingpass ro ruta noua timisoara tel aviv cu hisky din august 2023