Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Нóрма Джін Мóртенсон Бéйкер англ Norma Jeane Mortenson Baker відома під псевдонімом а пізніше під іменем Мерилі н Мерилі

Мерілін Монро

Мерілін Монро

Нóрма Джін Мóртенсон-Бéйкер (англ. Norma Jeane Mortenson Baker), відома під псевдонімом, а пізніше під іменем Мерилі́н (Мерилін) Монро́ (англ. Marilyn Monroe; 1 червня 1926, Лос-Анджелес — 4 серпня 1962) — американська кіноакторка, модель, співачка, кінопродюсерка та автобіографістка. Один з найкультовіших образів американського кінематографа та символів всієї світової культури. Лауреатка «Золотого глобуса» 1960 року в номінації «найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл» за головну роль у фільмі «У джазі тільки дівчата» (1959), першою з кіноакторів розділивши цю премію (з Раджем Капуром). 20 фільмів за участю Монро принесли в прокаті понад 200 млн доларів. Проте одна з найзатребуваніших акторок 1950-х, максимальний заробіток якої сягнув 300 000 доларів (У джазі тільки дівчата), Монро отримувала одну з найнижчих оплат серед зірок Голлівуду через кабальний контракт із кіностудією «20th Century Fox» у рамках студійної системи. В результаті конфлікту з Fox вона у 1955 році заснувала власну продюсерську компанію «Marilyn Monroe Productions», інструменталізувавши процес розпаду студійної системи Голлівуду.

Мерилін Монро
англ. Marilyn Monroe
image
Ім'я при народженні Норма Джін Мортенсон
Народилася 1 червня 1926(1926-06-01)[3][4][…]
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США[1]
Померла 4 серпня 1962(1962-08-04)[5] (36 років) або 5 серпня 1962(1962-08-05)[6] (36 років)
Брентвуд, Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
  • Передозування барбітуратами, самогубство
    • Поховання Кладовище Вествуд[7]
    Громадянство image США
    Релігія d і християнство
    Діяльність кіноакторка, модель, кінопродюсерка, співачка, автобіографка, Playmate, fashion model, акторка
    Alma mater d, Каліфорнійський університет в Лос-Анджелесі (1962), d[8] і d
    Вчителі Лі Страсберг і Констанс Кольєр
    Роки діяльності 1950—1962
    Чоловік Джеймс Догерті (1942—1946)
    Джо Ді Маджо (січень 1954— жовтень 1954)
    Артур Міллер (1956—1961)
    Батьки d
    d[9]
    Брати / сестри d
    IMDb nm0000054
    Автограф image
    Нагороди та премії
    Золотий глобус (1960)
    • marilynmonroe.com
    image Мерилін Монро у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Монро стала найпопулярнішою акторкою 1950-х, знімаючись у комедіях і мелодрамах, що вміло експлуатували її зовнішні дані й перетворили на секс-символ 50-х: (1953), «Джентльмени віддають перевагу білявкам» (1953) і «Сверблячка сьомого року» (1955). Образ наївної сексуальної блондинки став візитівкою і водночас пасткою для акторки, що прагнула драматичних ролей. Кінокритика, феміністські студії та психоаналіз досі продовжують інтерпретувати глибину творчості Монро.

    Життєпис

    Дитинство

    image
    Норма Джин Мортенсон в дитинстві, у випуску Modern Screen за жовтень 1953

    Норма Джин Мортенсон народилася 1 червня 1926 року в Лос-Анджелесі, була третьою дитиною кіномонтажниці «RKO Pictures» Ґледіс Перл Бейкер (до шлюбу Монро, 27 травня 1902 — 11 березня 1984). У 15 років мати одружилася з 24-річним Джоном Ньютоном Бейкером. Норма Джин мала зведених старшого брата Роберта (1917—1933) і сестру Верніс (нар. 1919), про яку не знала до 12 років. Мати подала на розлучення в 1921 році, і батько забрав дітей в Кентуккі.

    1924 року мати одружилася з Мартіном Едвардом Мортенсеном, з яким розлучилася 1928 року до зачаття Норми Джин, тож особа батька Мерилін Монро невідома. Найчастіше вона користувалась прізвищем Бейкер і протягом усього життя заперечувала батьківство Мортенсона, стверджуючи, що в дитинстві їй показали фотографію чоловіка, котрого мати назвала її батьком — Чарльза Стенлі Гіффорда[].

    За легендою Норма Джин названа на честь двох великих акторок того часу: зірки німого кіно Норми Толмадж і голівудської діви Джин Гарлоу. Мати працювала в кінолабораторії і захоплювалася кадрами з Толмедж. Проте Гарлін Карпентер взяла ім'я Джин Гарлоу тільки 1928-го, коли Нормі Джин було 2 роки.

    Через психічний розлад і фінансові труднощі мати віддала Норму до прийомної (можливо форстерної) сім'ї у сільське містечко Говторн (Каліфорнія): Альберт та Іда Болендер виховували прийомних дітей за принципами євангельського християнства. Там Норма Джин прожила до 7 років. Спочатку мати жила з Болендерами і їздила на роботу до Лос-Анджелеса. На початку 1927 року через довгі робочі зміни і важкі переїзди мати змушена повернутися в місто, і відвідвідувала Норму Джин у вихідні, часто беручи її в кіно і на екскурсії в Лос-Анджелес. Хоча Болендери хотіли вдочерити Норму Джин, до літа 1933 мати здобула фінансову стабільність, купила будинок у Голлівуді і забрала доньку. В домі також жили актори Джордж і Мод Аткінсон з дочкою Неллі. Але через кілька місяців стан матері погіршав, їй діагностували параноїдну шизофренію і госпіталізували на решту життя, після чого їхнє спілкування було обмеженим.

    Коли мені було п'ять, думаю, що тоді я й захотіла стати акторкою. Я любила грати. Мені не подобався світ навколо, тому що він був трохи похмурий, але я любила грати вдома. Коли я почула, що це була акторська гра, я сказала, що хочу бути (акторкою). Деякі з моїх прийомних сімей використовували це, щоб відправити мене в кіно, витягнути мене з будинку, в якому я сиділа день і ніч. Світ на екрані настільки великий, я була малою дитиною, яка перебувала в повній самоті... так я закохалася в кіно.

    — Мерилін Монро в інтерв'ю журналу «Life»

    Норма Джин потрапила під опіку: її опікункою стала найкраща подруга матері Ґрейс МакКі (Grace McKee), що взяла на себе справи Ґледіс. МакКі теж захоплювалася Джин Гарлоу, тому дозволяла Нормі носити макіяж та завивати волосся. Вони разом ходили в кінотеатри, розвиваючи захоплення Норми Джин кінофільмами та акторським мистецтвом. Саме МакКі сказала Нормі Джин, що колись та стане кінозіркою.

    1935 року Ґрейс МакКі одружилася з Ервіном Ґодардом, і 9-річна Норма потрапила до Лос-Анджелеського сирітського притулку (пізніше «Голліґроув»). За 2 роки перебування в сиротинці удочерінням Норми Джин цікавились кілька сімей, але МакКі не давала дозволу і в 1937 році забрала дівчинку назад до себе.

    У 1937 році чоловік МакКі Ервін Ґодард здійснив проти 11-річної Норми Джин сексуальне насильство. МакКі відправляє Норму до двоюрідної бабусі Олівії Бранінґз (Olive Brunings) у Комптоні, Каліфорнія. Але й перебування там перервав один з синів Бранінґз, сексуально домагаючись дівчинку. За припущеннями біографів та психологів, сексуальне насильство в дитинстві викликало подальші проблеми Мерилін Монро (розлад сну, залежність від психотропів, складнощі в міжособистісних стосунках).

    На початку 1938 року МакКі відправляє Норму Джин до тітки Ани Ловер (Ana Lower) у , округ Лос-Анджелеса, де вона вступає до [en]. Мерилін з радістю згадувала час, проведений із «тіткою Аною», як один із небагатьох періодів, коли вона відчувала справжню стабільність. Проте пізніше у тітки Ани почалися проблеми зі здоров'ям, і наприкінці 1940-го — на початку 1941 року Норма Джин змушена повернутися до МакКі і Ґоддарда. Вона завершує середню і вступає в [en].

    Стосунки

    image
    З Джо Ді Маджо в Сан-Франциско, в січні 1954 року

    У старшій школі Норма Джин Мортенсон почала зустрічатися з Джимом Доґерті. 1942 року сім'я Ґоддард-МакКі переїхала в Західну Вірджинію, але не могла взяти з собою Норму Джин, і, щоб уникнути чергового притулку, 16-річна Норма, за наполяганням МакКі, 19 червня 1942 року бере шлюб з Доґерті, покидає школу й селиться в нього. Через рік чоловік влаштувався в торговий флот і відбув до Тихого Океану. За його відсутности Норма Джин успішно будує кар'єру в моделінгу, тож напередодні Різдва 1945 року чоловік ультимативно вимагав її припинити зніматися для журналів, або він розірве шлюб. 13 вересня 1946 Мортенсон розлучилася з чоловіком, який не розумів її кар'єри.

    В 1947 Монро дружила, а потім зустрічалася з виконавчим директором «20 Century Fox» Джозефом М. Шенком. На зніманні мюзиклу «Хористки» зустрічалася з викладачем вокалу Фредом Каргером, який оплатив виправлення її прикусу. У 1948 зустрічалася з [en], віцепрезидентом [en], але пропозицію шлюбу відхилила. Здобувши вибухову популярність у 1950 році, зустрічалася з Еліа Казаном, режисером , акторами Юлом Бріннером і Пітером Лоуфордом.

    У 1952 почала широко висвітлювані пресою стосунки з бейсбольною зіркою Джо Ді Маджо, в січні 1954 одружилася з ним. 9-місячний шлюб був крихким від початку: Ді Маджо постійно ревнував зірку та намагався контролювати її стосунки. Біографи Вільям Спото і Лоїс Банер також припускали, що він бив Монро. Чоловік влаштував сцену після рекламної кампанії Монро зі знаменитою сукнею, що підіймається над решіткою метро, для фільму «Сверблячка сьомого року». Монро найняла відомого адвоката [en] і в жовтні 1954 подала на розлучення, яке набуло сили в жовтні 1955 року. Пізніше відродила дружбу з колишнім.

    Також зустрічалася з Марлоном Брандо.

    image
    Мерилін Монро на весіллі з Артуром Міллером, 29 червня 1956 року

    Ще 1950 року познайомившись із драматургом Артуром Міллером, зблизилася з ним у 1955, розлученим і з двома дітьми від попереднього шлюбу. У 1956, після перемоги над студією «20 Century Fox», їхні стосунки почала критикувати преса. Волтер Вінчелл був невдоволений, що «найвідоміша в Америці блондинка стала кінозіркою, а тепер улюбленицею лівої інтелігенції». 29 червня 1956 року Монро одружилася з Міллером цивільною церемонією у Вайт-Плейнс (Нью-Йорк), а два дні по тому відбулася єврейська церемонія в будинку його агента в Нью-Йорку. Монро перейшла в юдаїзм, що призвело до заборони всіх її фільмів у Єгипті. Преса засуджувала союз секс-символа й інтелектуала (заголовок Variety «Egghead Weds Hourglass» - «Яйцеголовий одружується з пісочним годинником»). Вже через кілька тижнів після весілля Міллер написав у щоденнику, що ненавидить її. Від Міллера Монро мала три викидні. 1957 року, після конфліктів (і можливо викидня) з Лоуренсом Олів'є на зніманні «Принца і танцівниці» та конфліктів у правлінні своєї компанії Монро взяла 18-місячну перерву від роботи, щоб присвятити себе сімейному життю на східному узбережжі. Вона з Міллером проводила час між мангеттенською квартирою і маєтком 18-го століття, який придбали в Роксбері (штат Коннектикут), а літо в місті Амагансетт, Лонґ-Айленд. Стосунки з партнером по картині Івом Монтаном широко висвітлювала преса, їх використовували в рекламній кампанії. Пишучи сценарій для Монро в її останньому фільмі, Міллер завів роман з [en]. Після численних конфліктів Монро розійшлася з Міллером після фіналу знімання і отримала швидке розлучення в Мексиці 20 січня 1961 року, без взаємних претензій.

    У 1951 році Монро познайомилася з Джоном Кеннеді, що згодом став президентом США. У 1954-му почала з ним стосунки тривалістю до 1960 року. Про ці взаємини існує багато свідчень, зокрема свідчення цілодобових президентських охоронців. Поширювались чутки про стосунки також і з його молодшим братом Робертом, до якого Монро ставилася дуже добре. За деякими версіями, їх поширювали з метою приховати зв'язок із президентом, що набув розголосу.

    У 1961 році кілька місяців зустрічалася з Френком Сінатрою.

    Здоров'я

    Мерилін Монро мала IQ 160 балів.

    Монро завжди хотіла мати дітей, у кожному шлюбі намагаючись завагітніти, але мала викидні через ендометріоз, яким страждала протягом усього дорослого життя. В середині 1957 року завагітніла, але позаматково, перенесла аборт. Через рік пережила викидень. В цей період ненадовго госпіталізована через передозування барбітуратами.

    У 1961 році Монро перенесла операцію у зв'язку з ендометріозом і холецистектомією, провела 4 тижні в лікарні, в тому числі в психіатричній, лікуючись від депресії. Отримала допомогу від Джо Ді Маджо, з яким відродила дружбу. Навесні 1961 року переїхала в Каліфорнію, на початку 1962 року купила будинок в Брентвуді, Лос-Анджелес.

    Смерть

    image
    Перша шпальта газети [en]» (6 серпня 1962 року)

    5 серпня 1962 року хатня робітниця Монро Юніс Мюррей, що залишилася на ніч у її будинку на [en], Брентвуд, прокинулась о 3:00, помітила світло з-під дверей спальні Монро, які виявились замкненими, зателефонувала психіатрові Монро . Той прибув у будинок, виламав двері і виявив тіло Монро. Смерть офіційно підтвердив її лікар Гайман Енгельберг біля 3:50, а о 4:25 вони повідомили про трагедію Департамент поліції Лос-Анджелеса. За підрахунками експертів, Монро померла між 8:30 та 10:30 вечора, а токсикологічний звіт зафіксував причиною смерті гостре отруєння барбітуратами.

    Психіатри з лос-анджелеської Команди попередження самогубств розслідували з патологоанатомами можливі причини смерті Монро. У крові Монро виявили 8 % (мг на 100 мл) , 4,5 % пентобарбіталу (Нембутал) і ще 13 % пентобарбіталу в печінці. Порожні пляшечки з-під цих ліків знайшли поруч із її ліжком. Ймовірність випадкового передозування виключена, бо дозування в її тілі в кілька разів перевищувало допустиму межу. Психіатри заявили, що Монро була схильна до частих епізодів паніки і депресії та мала емоційну лабільність. За офіційною версією, патологоанатомічним протоколом доктора Томаса Ноґучі, причиною смерті стало «передозування снодійним» пентобарбіталом у взаємодії з пігулками хлоралгідрату. Розтин показав, що вона була здоровою. У посвідці про смерть вказали: «Ймовірно, самогубство».

    image
    Крипта Мерилін Монро на Вествудскому кладовищі

    Мерилін Монро була міжнародною зіркою, і її раптова смерть стала головною новиною в США і Європі. Лоїс Банер повідомляла: «Після смерті Мерилін Монро рівень самогубств у Лос-Анджелесі зріс удвічі», а репортери газети «Чикаго Триб'юн» отримали сотні телефонних дзвінків від представників громадськості з проханням надати інформацію про смерть Мерилін Монро. Французький художник Жан Кокто зазначив, що її смерть повинна стати страшним уроком для всіх тих, чиїм головним заняттям є шпигунство за кінозірками і докучання їм. Лоуренс Олів'є вважав її жертвою галасу і сенсацій, а режисер «Автобусної зупинки» Джошуа Логан заявив, що Мерилін Монро була однією з найнедооціненіших людей у світі.

    На похороні Монро 8 серпня 1962 року на кладовищі Вествуд відбулася приватна церемонія лише для найближчих. Поминальну службу організував Джо Ді Маджо та бізнес-менеджерка Монро Інез Мелсон. Сотні людей заповнили вулиці навколо кладовища. Мерилін Монро похована у склепі під номером 24 на Вествудському кладовищі.

    Упродовж наступних десятиліть виникло кілька конспірологічних теорій про смерть Мерилін Монро, включаючи вбивство і випадкове передозування. Версія вбивства вперше привернула загальну увагу після публікації «Marilyn: A Biography» Нормана Мейлера 1973 року. В наступні роки вона поширилась достатньо, аби спонукати окружного прокурора Джон Ван де Кампа провести порогове розслідування в 1982 році, яке не виявило слідів насильства.

    Кар'єра

    Моделінг, контракт, перші ролі: 1944—1949

    image
    Норма Джин Доґерті на заводі з випуску БПЛА з Radioplane TDD-2/OQ-3, 26 червня 1945 року

    У 1943 році, залишившись без чоловіка, що відбув на флот, і не маючи освіти через ранній шлюб, 17-річна Норма Джин (тоді Доґерті) пішла працювати на авіаційному заводі з випуску безпілотних літальних апаратів Radioplane OQ-2 компанії «Радіоплан». Наприкінці 1944 року військовий фотограф Девід Коновер пропонує їй фотосесію. Він знімав для журналу «Янкі» жінок, які виконували військове замовлення. Вона позує за 5 доларів на годину, за порадою фотографа звертається до «The Blue Book Modeling Agency», звільняється з заводу і йде працювати моделлю. Вивчає творчість Джин Гарлоу та Лани Тернер та починає створювати імідж: через попит на моделей зі світлішим волоссям Норма Джин вибілила до золотистого і випрямила своє кучеряве каштанове волосся.

    На початку модельної кар'єри Норма Джин зрідка використовувала ім'я Джин Норман. Її статуру вважали більш пін-апною, ніж підходящою для індустрії моди, тому показували здебільшого в рекламі й чоловічих журналах. Попри це, до початку 1946 року її фото було на 33-х обкладинках різних журналів, зокрема [en], Camera, Life і Peek. За словами керівниці агентства Еммелін Снівелі (Emmeline Snively), Монро була однією з найамбітніших і найпрацьовитіших моделей.

    Натхненна успіхом Норми Джин, Снівелі влаштовує їй контракт з акторським агентством у червні 1946 року. Після невдалої співбесіди з продюсерами в «Paramount Pictures» її запросив Бен Лайон, директор «20th Century Fox». Виконавчий керівник студії Дерріл Занук був проти, та його переконали дати Монро стандартний 6-місячний контракт, аби вона не підписала контракт зі студією-конкуренткою «RKO Pictures». Монро підписала контракт із зарплатнею $125 на тиждень, який вступив у дію у серпні 1946 року. На студії їй запропонували імена Керол Лінд, Клер Норман та Мерилін Міллер, та зупинилися на Мерилін Монро: ім'я обрав Лайон на честь бродвейської зірки , прізвище Мортенсон вона взяла на честь бабусі.

    image
    Раннє фото Норми Джин Мортенсон-Бейкер для листівки, до акторської кар'єри

    Через 44 роки, у 1988, журнал «Пентгаус» опублікує сенсаційний матеріал про ніби-то знайдений еротичний фільм 1944 року за участю Монро, а експерти дійдуть висновку, що акторка на плівці «Стриптиз і пляшка кока-коли» не була Монро.

    У перші місяці контракту, не отримуючи кіноролей, Монро присвятила вільний час вивченню акторської майстерності, вокалу і танців. Щоб дізнатися більше про кіноіндустрію і просувати себе, вона багато часу проводила в студії, спостерігаючи за акторками і акторами.

    Контракт Монро продовжили в лютому 1947 року, невдовзі дали дві перші ролі: 9 рядків діалогу офіціантки в драмі [en]» (1947) і фрагментарну роль у комедії [en]» (1948). Записана студією в акторську групу, яка проходила навчання акторської майстерності, пізніше Монро скаже: «Це був мій перший досвід справжньої гри в справжній драмі, і він мене зачарував». Контракт Монро закінчився 1947 року і, не маючи роботи, вона позувала оголеною для фотографів та брала невеликі підробітки на студії. Того ж року здобула титул «Miss California Artichoke Queen» на щорічному фестивалі в Кастровілі.

    image
    Мерилін Монро на студійній зйомці, 1947 рік

    Сповнена рішучості стати видатною акторкою, Монро продовжувала навчатись в акторській групі, а в жовтні 1947 виконала невелику роль фатальної жінки у п'єсі Glamour Preferred [en], яку, проте, оминули увагою великі ЗМІ. Для промоушену Монро стала часто відвідувати продюсерські офіси, подружилася з журналістом Сідні Скольскі. Виконавчий директор «20 Century Fox» Джозеф М. Шенк умовив свого друга, керівника «Columbia Pictures» Гаррі Кона, підписати контракт із Монро у березні 1948 року.

    Монро підняла волосся за допомогою електролізу і відбілила його сильніше, до платинового. Почала займатися з викладачкою акторської майстерності [en], яка залишалася її наставницею до 1955 року. Вперше виконала головну роль у малобюджетному мюзиклі (1948): у цьому фільмі Монро вперше говорила і співала. Під час знімання виправляє злегка неправильний прикус. Попри головну роль і кінопроби на головну роль у мюзиклі (1950), контракт із Монро не продовжили. Мюзикл «Хористки» вийшов у жовтні й не мав успіху.

    Після відходу з «Columbia Pictures» у вересні 1948 року Монро стала протеже [en], віцепрезидента [en]. Вона ставить силіконовий протез у щелепи, робить ринопластику. Виконує невелику роль у фільмі братів Маркс «Щаслива любов» (1949) та продовжує працювати моделлю (у травні 1949 року позувала оголеною для [en]). Хоча роль у «Щасливій любові» була немасштабною, після неї Монро обрана для участі в промо-турі фільму в Нью-Йорку в 1949 році.

    Прорив: 1950—1952

    image
    У фільмі «Асфальтові джунглі» (1950)

    Протягом 1950 року Мерилін Монро зіграла в 6 фільмах: епізодично в стрічках «Щаслива любов», «Квиток у Томагавк», [en]» і [en]», а також високо оцінених кримінальному фільмі Джона Г'юстона «Асфальтові джунглі» і драмі Джозефа Манкевича «Все про Єву». Хоча в «Асфальтових джунглях» Монро була на екрані лише впродовж 5-ти хвилин, журнал [en] писав: «Вона перетворилась з моделі в кіно на серйозну акторку».

    Після успіху в цих фільмах Монро отримує 7-річний контракт зі студією «20 Century Fox» в грудні 1950 року. 1951 року Монро вступає до Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, де вивчає літературу та мистецтво. Виконує кілька незначних ролей. У березні 1951 року веде 23-тю церемонію вручення премії «Оскар», а у вересні журнал [en] першим з національних журналів опублікував фото Мерилін Монро в повний зріст. Виконала ролі в чотирьох малобюджетниках: [en]», [en]», [en]» і . За журналом Photoplay, у всіх чотирьох фільмах Монро була «сексуальним тлом», критики оцінили гру схвально: «Нью-Йорк Таймс» описав Монро як «відмінну» у фільмі «Молода наскільки чуєшся», [en] назвав її «однією з найяскравіших висхідних зірок-акторок» у «Любовному гніздечку». Для подальшого розвитку акторської майстерності Монро бере уроки у Михайла Чехова і німецької танцівниці і мімеси [en]. Її популярність в аудиторії вибухла: Монро отримувала кілька тисяч листів від фанатів щотижня, армійська газета [en] назвала її «Міс пін-ап 1951 року», показуючи вибір солдатів Корейської війни.

    image
    У фільмі (1952)

    Монро стала виконувати головні ролі на другому році свого контракту з Fox. 1952 року журналістка [en] назвала її [en]», а колумністка й радіоведуча Гедда Гоппер описала «пін-ап королевою, яка виявилася грабіжницею касових зборів». В лютому Голлівудська асоціація іноземної преси назвала Монро «наймолодшою касовою акторкою».

    У квітні 1952 року вийшла стаття в журналі «Лайф», присвячена Мерилін Монро, де йшлося про її важке дитинство та виховання, яка представляла її тогочасною Попелюшкою, що здійснила американську мрію. Стосунки з відставним гравцем «Нью-Йорк Янкіз» Джо Ді Маджо, одним з найвідоміших спортсменів епохи, посилили інтерес преси.

    У травні 1952 року вибухнув скандал: Монро розповіла, що 1949 року позувала оголеною для фото, які тепер використовували в календарях. Інцидент міг спричинити катастрофу в її кар'єрі, тому студія і Монро вирішили говорити про це відкрито, підкреслюючи, що вона позувала оголеною тільки під час безгрошів'я. Ця стратегія забезпечила симпатію публіки й підвищений інтерес до фільмів Монро. У червні вона з'явилась на обкладинці Life.

    Монро розуміла попит і свідомо виступала в ролі нового секс-символу, для чого пропрацьовувала різні піар-ходи. Так, 1952 року вона у відвертій сукні виконувала роль головнокомандувачки на параді на честь конкурсу «Міс Америка», і повідомила оглядачеві колонки пліток [en], що не носить білизни[84].

    image
    У фільмі (1952)

    Попри популярність сексапільного амплуа, Монро прагнула розширити свій акторський діапазон. Влітку 1952 року вона з'явилася в двох комерційно успішних фільмах: драмі Фріца Лянґа (1952), за котрий отримала численні позитивні відгуки. Критики газети Hollywood Reporter заявили, що «вона заслуговує на головну роль завдяки своїй чудовій інтерпретації», а критики журналу Variety писали, що «вона має чудові зовнішність та характер, які роблять її популярною». Другим фільмом був трилер , де Монро втілила героїню з психічним розладом в якості перевірки її здатності грати важчі драматичні ролі. Картина отримала змішані відгуки, деякі вважали акторку недосвідченою для ролі, а критики Variety пояснювали проблеми фільму поганим сценарієм.

    Три фільми 1952 року продовжили комічне амплуа і експлуатацію сексуальної привабливості Монро. Роль конкурсантки у «Ми не одружені!», за словами сценариста , створили суто для того, аби «показати Мерилін у двох купальниках». У комедії Говарда Гоукса з Кері Грантом Монро зіграла секретарку, «інфантильну блондинку, яка не підозрює про хаос навколо неї, викликаний її сексуальністю». Виконала невелику роль повії у «Вождь червоношкірих та інші...» (1952).

    З розвитком кар'єри Монро починає відстоювати власні погляди на зйомку, що породжує конфлікти з режисерами. Перфекціоністка Монро вимагала повторних знімання сцени, поки не залишалась задоволена своєю грою. Крім того, Монро не подобалась відсутність контролю над власною роботою на знімальних майданчиках, чого з нею раніше не траплялось, навіть під час фотосесій, де можна було вести себе вільно, замість сліпого дотримання сценарію. Зв'язок Монро з наставницями, спочатку з [en], а пізніше з Паулою Страсберг, теж відчутно дратував режисерів. В результаті стресу, конфліктів та розладу сну Монро часто спізнювалася або не з'являлася на зйомки, забувала репліки.

    Щоб подолати тривожність та хронічне безсоння, Монро почала приймати барбітурати, амфетаміни та алкоголь, що посилило проблеми, хоча вона не мала сильної залежності до 1956 року. За словами [en], знаменита конфліктна поведінка Монро, особливо в пізній період її кар'єри, була відповіддю на поблажливість і сексизм її колег і режисерів-чоловіків. Подібної думки і Лоїс Банер, яка доводить, що над Монро знущалися багато її режисерів.

    Висхідна зірка: 1953

    image
    У фільмі [en]» (1953)

    Монро знялася в трьох фільмах, що вийшли 1953 року, ставши однією з найрентабельніших голлівудських виконавиць. Першою була стрічка-нуар [en]» (1953), де Монро втілила фатальну жінку, що задумує вбивство чоловіка (Джозеф Коттен). До того часу Монро зі своїм візажистом [en] розробила макіяж, який став її візитівкою: темні стрілчасті брови, бліда шкіра і блискуча червона помада. За словами Сари Черчвелл, фільм «Ніагара» був одним з найвідвертіших сексуальних фільмів у кар'єрі Монро через сцени, де її тіло прикривало лише простирадло або рушник, що шокувало тогочасну авдиторію. Найвідоміша сцена Монро в цьому фільмі, широко використовувана в маркетингу — 30-секундний загальний план позаду неї, яка спокусливо йде.

    У січні, коли фільм вийшов на екрани, [en] протестували, вважаючи фільм аморальним, але він зібрав у прокаті 6 млн доларів. У той час як критики Variety назвали стрічку «клішованою» і «хворобливою», New York Times писала: «Водоспади і міс Монро — це те, на що варто подивитися», і описували Монро «спокусливою». Монро продовжувала привертати увагу відвертим вбранням у рекламних заходах, а в січні 1953 року здобула премію журналу Photoplay як «зірка, яка найшвидше сходить». На церемонію нагородження вона вдягла облягаючу сукню з золотого кольору, через яку Джоан Кроуфорд описала пресі її поведінку як «таку, що не личить акторці та леді». Фільмом «Ніагара» Монро досягла статусу секс-символа.

    image
    У фільмі «Джентльмени віддають перевагу білявкам» (1953)
    image
    Монро і Джейн Расселл залишають відбитки біля Китайського театру TCL, 1953 рік

    Незабаром вийшла її друга робота, сатирична музична комедія «Джентльмени віддають перевагу білявкам», заснована на [en] Аніти Лус і його [en] про двох співачок, Лорелей (Монро) і Дороті Шоу (Джейн Расселл), які вирушають гастролювати до Парижа. Лорелей мала спочатку грати Бетті Грейбл, найпопулярніша блондинка 20th Century-Fox 1940-х, але Монро надали перевагу як зірці, яка могла б сподобатися і чоловічій, і жіночій аудиторії. В червні, у рамках рекламної кампанії фільму, Монро і Рассел залишили відбитки своїх рук і ніг на бетоні біля Китайського театру TCL. Фільм став одним з найкасовіших успіхів року, зібравши 5,3 млн доларів, понад удвічі більше витрат на виробництво. New York Times і Variety позитивно відгукнулися про Монро, особливо відзначивши її виконання пісні ; за Variety, акторка продемонструвала здатність сексуально співати, а також вміння оживити сцену своєю присутністю.

    image
    Мерилін Монро, Бетті Грейбл і Лорен Беколл у фільмі «Як вийти заміж за мільйонера» (1953)

    У вересні Монро дебютувала на телебаченні в програмі , в епізоді «Подорож до Гонолулу». Потім з Бетті Ґрейбл і Лорен Беколл знялася у фільмі «Як вийти заміж за мільйонера», що вийшов у листопаді 1953-го, зігравши наївну модель, яка об'єднується з подругами в пошуках багатіїв. Це був другий фільм у широкоекранному форматі , яким «20 Century Fox» сподівалася залучити аудиторію назад в кінотеатри, оскільки телебачення почало спричиняти збитки кіностудіям. Попри змішані відгуки, фільм був найкасовішим успіхом Монро за весь час, зібравши $8 млн доларів у світовому прокаті. Монро увійшла в щорічний [en]» 1953 та 1954 року, і за словами історика Fox Обрі Соломона, стала головним надбанням студії разом з CinemaScope.

    У грудні 1953 року Мерилін Монро з'явилася на обкладинці першого номера журналу Playboy (фото під час параду на честь конкурсу «Міс Америка» 1952 року), а також розвороті першого номера (одне з оголених фото 1949 року), що затвердило позицію Монро як головного секс-символу.

    Конфлікт з «20th Century-Fox» і власна кіностудія: 1954—1955

    Хоча Монро стала однією з найбільших зірок «20 Century Fox», пункти її контракту не змінювалися від 1950 року. Їй платили значно менше, ніж іншим зіркам її рангу, до того ж, акторка не могла сама вибрати проєкт чи колег, з якими хотіла б працювати. Монро втомилася від типового блонд-образу, але на шляху до її спроб зніматися в інших фільмах, крім комедій і мюзиклів, стояв Занук, який мав сильну особисту неприязнь до неї й уважав, що вона зароблятиме для студії більше грошей, знімаючись у комедіях. Коли Монро відмовилася зніматися в черговій музичній комедії, екранізації п'єси [en]» з Френком Сінатрою, студія припинила її контракт 4 січня 1954 року.

    image
    Виступ на шоу для [en] у лютому 1954 року

    Конфлікт був на перших шпальтах газет, і Монро відразу ж почала рекламну компанію, аби протистояти негативним висловлюванням преси та зміцнити свою позицію в конфлікті. 14 січня 1954 року вона одружилася з Джо Ді Маджо, стосунки з яким були предметом постійної уваги ЗМІ від 1952 року. Потім вирушила до Японії, поєднуючи медовий місяць з діловою поїздкою чоловіка. З Японії Монро подорожувала соло Кореєю, де виконала пісні зі своїх фільмів у рамках чотириденних шоу для [en] для понад 60 тис. американських морських піхотинців. В лютому, повернувшись у Голлівуд, здобула спеціальний приз Photoplay: «найпопулярніша зірка серед жінок». У березні Монро добилася угоди зі студією, до якої увійшов новий контракт, підписаний пізніше того ж року, де вона отримувала головну роль у кіноверсії бродвейського спектаклю «Сверблячка сьомого року», та додаткову оплату за цю роль у розмірі 100 тис. доларів.

    Наступною роботою Монро став вестерн Отто Премінґера , в якому вона почала зніматися до призупинення її контракту з Робертом Мітчемом. Монро назвала стрічку «третьосортним ковбойським фільмом», хоча вона була популярною. Першим фільмом, у якому вона знялася після повернення в «20 Century Fox», був мюзикл [en]»: Монро категорично відмовлялася зніматися, але студія наполягла на ньому в обмін на відмову від знімання у «Дівчинці в рожевих колготках». Мюзикл не мав успіху, а виконання Монро багато критиків вважали вульгарним.

    У вересні 1954 року Монро почала роботу в комедії Біллі Вайлдера «Сверблячка сьомого року» з Томом Юеллом, втіливши жінку, яка стає об'єктом сексуальних фантазій свого одруженого сусіда. Хоча фільм знімали в Голлівуді, студія вирішила заздалегідь створити рекламу, влаштувавши знімання однієї зі сцен на Лексінґтон-Авеню в Нью-Йорку. Там Монро стояла на решітці над метро і повітря піднімало вгору поділ її білої сукні. Ця сцена стала однією з найвідоміших у кар'єрі Монро. Знімання тривали кілька годин і принадили близько 2000 осіб натовпу, зокрема професійних фотографів. Рекламний трюк Монро потрапив на передові шпальти міжнародних видань, але поклав кінець шлюбу з ревнивим Ді Маджо. «Сверблячка сьомого року» вийшла в червні наступного року і зібрала понад 4,5 мільйонів доларів у прокаті, ставши одним з найбільших комерційних успіхів року.

    image
    Монро в акторській студії Лі Страсберга, 1955 рік

    Після знімання у цьому фільмі Монро почала нову боротьбу за свою кар'єру і покинула Голлівуд, виїхавши на східне узбережжя, де з фотографом заснувала власну продюсерську компанію «» (MMP), у якій була президентом і власницею контрольного пакету акцій, — дія, яку згодом назвали «інструментальною» в процесі розпаду студійної системи. Оголошуючи про заснування компанії на прес-конференції в січні 1955 року, Монро заявила, що вона втомилася від одних і тих же сексуальних ролей: «Я хочу робити кращі речі. У людей є межі, і ви знаєте про це». Вона стверджувала, що більше не пов'язана контрактом з «20 Century Fox», оскільки студія не виконала своїх зобов'язань, наприклад, не виплатила їй обіцяний бонус за фільм «Сверблячка сьомого року». Це почало тривалу юридичну битву між Монро і студією. Боротьбу Монро значною мірою висміяла преса, а автор «Сверблячки сьомого року» [en] спародіював її у своїй п'єсі 1955 року [en]» (1955).

    1955 рік Монро присвятила вивченню свого ремесла. Вона переїхала в Нью-Йорк і почала брати уроки акторської майстерності у британської акторки Констанс Колльєр і відвідувати семінари з [en] в , керівником якої був Лі Страсберг, іноді нотуючи навчання:

    image Страсберг змушує мене почуватись погано, кажучи, що я діяла зі страху... Ти повинна почати робити речі з позиції сили, а не зі страху... не шукаючи сили, шукаючи лише технічні засоби і способи.
    Оригінальний текст (англ.)
    Strasberg makes me feel badly [that I was acting out of "fear"]... You must start to do things out of strength... by not looking for strength, but only looking and seeking technical ways and means.
    		 image

    Монро зблизилася зі Лі Страсбергом і його дружиною Паулою, брала приватні уроки в них вдома через сором'язливість і практично увійшла в родину. Монро змінила свою викладачку драми, Наташу Лайтес, на Паулу Страсберг, яка справляла на акторку істотний вплив до кінця її кар'єри. Також Монро почала курс психоаналізу за рекомендацією Лі, який вважав, що актор має протистояти емоційним травмам і використовувати їх у своїх виступах.

    ФБР завело справу на Мерилін Монро через стосунки з Міллером, що був під наглядом ФБР за звинуваченнями в комунізмі. Студія побоювалася, що Монро занесуть у «чорний список», і закликала її припинити взаємини. Попри ризик для кар'єри, Монро відмовилася, пізніше назвавши керівників студії «вродженими боягузами».

    До кінця року Монро і «20 Century Fox» прийшли до угоди про новий семирічний контракт. «Мерилін Монро Продакшнс» не могла самостійно фінансувати фільми, а Fox потребувала Монро. Контракт вимагав від неї знятися принаймні в 4 фільмах для «20 Century Fox» упродовж 7 років, за що зобов'язалася платити Монро 100 тис. доларів за кожен фільм і надала їй право обирати собі проєкти, режисерів і кінематографістів, а також право на один фільм з MMP після кожного завершеного фільму з «Fox».

    Визнання критики: 1956—1959

    1956 рік Монро почала з оголошення про свою перемогу над «20 Century Fox». Преса, яка раніше висміювала її, тепер прихильно писала про її рішення боротися зі студією. Time назвав її «спритною бізнесвумен», а [en] передбачив, що ця перемога буде прикладом тріумфу особистості на багато років уперед. У березні акторка офіційно змінила ім'я на Мерилін Монро. Її стосунки та шлюб з Міллером засуджувала і висміювала преса. Через перехід у юдаїзм всі її фільми у Єгипті заборонили.

    image
    У фільмі (1956)

    Першим фільмом, у якому Монро знялася за новим контрактом, стала драма , що вийшла у серпні 1956 року. Щоб втілити салонну співачку Шері, чиї мрії про славу ускладнює наївний ковбой, який закохується в неї, Монро вивчила озаркський акцент і вибрала костюми та макіяж, позбавлені гламуру її ранніх фільмів, навмисно посередньо виконала спів і танці. Бродвейський режисер Джошуа Логан погодився працювати з нею попри початкові сумніви в її майстерності та чутки про її вимогливість на зйомках. Знімання відбувались в Айдахо і Аризоні на початку 1956 року. Монро технічно числилась на посаді керівниці MMP, а Логан змушений був пристосовуватися до її запізнень і перфекціонізму.

    Цей досвід змінив думку Логана про Монро. Пізніше він порівняв її з Чарлі Чапліном в умінні змішувати комедію і трагедію. «Автобусна зупинка» стала касовим успіхом, зібравши 4,25 млн доларів і переважно позитивні відгуки. [en] писав, що гра Монро розвіює раз і назавжди думку, що вона просто гламурна особистість. Як казав Бослі Краузер: «Тримайтеся за свої стільці, панове, і ось вам підступна несподіванка. Мерилін Монро зрештою довела, що вона акторка». За роль в «Автобусній зупинці» Монро номінована на премію «Золотий глобус» у категорії «Найкраща жіноча роль — комедія або мюзикл».

    image
    З Лоуренсом Олів'є на пресконференції фільму (1957)

    У серпні 1956 року Монро почала зніматися в перших фільмах самостійного виробництва власної кіностудії MMP. «Принц і танцівниця» знімався на студії Pinewood в Англії і ґрунтувався на п'єсі Теренса Реттігена [en]» про стосунки акторки і принца у 1910-х, першими виконавцями головних ролей на сцені були Вів'єн Лі і Лоуренс Олів'є. Монро запросила Лоуренса виконати чоловічу роль і в фільмі, а також режисувати і співпродюсувати картину. Проте знімання ускладнили його конфлікти з Монро, які він почав фразою: «Все, що вам потрібно робити, це бути сексуальною», розлютивши кінозірку. Йому також не подобалась постійна присутність на знімальному майданчику викладачки Монро з акторської майстерності Паули Страсберг. У відповідь на зверхню поведінку Олів'є Монро почала з'являтися пізно і стала неконструктивною, сказавши пізніше: «Якщо ви не поважаєте ваших артистів, то вони не можуть добре працювати». Її залежність від речовин загострилася. За біографом Спото, Монро завагітніла і пережила викидень під час зйомок. Паралельно Грін конфліктував з Монро на тему того, як керувати MMP, зокрема чи має Міллер приєднатися до компанії. Попри все, фільм завершили за графіком до кінця року. Він вийшов у червні 1957-го, отримав змішані відгуки і не був популярним в американської аудиторії, натомість у Європі Мерилін Монро удостоїли вищої італійської кінопремії «Давид ді Донателло», премії «Crystal Star Award» і номінували на премію BAFTA.

    Під час 18-місячної перерви на родину та лікування Монро посварилася з Гріном і викупила свою частку в компанії MMP, оскільки розбіжності врегулювати не вдалося, і Монро почала підозрювати, що Грін крав гроші у компанії.

    image
    Мерилін Монро, Тоні Кертіс і Джек Леммон під час знімання фільму «У джазі тільки дівчата» (1959)

    В липні 1958 року Монро повернулася до Голлівуду для знімання у комедії Біллі Вайлдера «У джазі тільки дівчата» (1959) з Джеком Леммоном і Тоні Кертісом. Хоча це була чергова роль дурненької білявки, Монро погодилася через заохочування Міллера і пропозицію 10 % від прибутку фільму на додачу до стандартної оплати. Труднощі під час знімання картини стали «легендарними», витікаючи з конфлікту через образ героїні в уявленні Монро і Вайлдера, який мав важку репутацію. Монро вимагала у Вайлдера змінити багато з її сцен, що, в свою чергу, погіршило справу з репліками, і, як припускають, навмисно зіпсувала кілька сцен, аби грати їх по-своєму: вимагала десятки дублів, забувала свої репліки. Монро врешті порівняла знімання з кораблем, що тоне, прокоментувавши: «Але чому я повинна турбуватися — я не маю фалічного символу, щоб його втрачати».

    Зрештою, гра Монро задовольнила Вайлдера, який заявив: «Кожен може запам'ятати рядки, але лише справжній митець може прийти на зйомки, не пам'ятаючи власних рядків, і грати, як це робила вона». Фільм мав приголомшливий успіх: номінований на шість «Оскарів», а Монро удостоїлась «Золотого глобуса» у номінації . Журнал Variety назвав її «комедіанткою з поєднанням сексапільності і ритму, яке просто неможливо перевершити». За опитуваннями Американського інституту кіномистецтва і стрічку визнано одним з найкращих фільмів усіх часів.

    Завершення кар'єри: 1960—1962

    image
    З Івом Монтаном у музичній комедії (1960)

    Після фільму «В джазі тільки дівчата» Монро взяла перерву до кінця 1959 року. Тоді повернулася в Голлівуд (лише тому, що за контрактом з «20 Century Fox» відставала від графіку, знявшись в одному з чотирьох обіцяних фільмів) у музичній комедії про акторку і мільйонера. Вона вибрала режисера Джорджа К'юкора і попросила Артура Міллера переписати слабку частину сценарію. Знімання відкладалися через почастілі запізнення і зникнення Монро. Стосунки з партнером по фільму Івом Монтаном широко висвітлювали в пресі і використовували в рекламній кампанії. Картина вийшла у вересні 1960 року і була невдалою. Бослі Краузер описав Монро як «неохайну» і сказав, що їй бракує старого динамізму, а Гедда Гоппер назвала фільм «найвульгарнішою картиною, в якій вона брала участь».

    Трумен Капоте наполягав, щоб Монро зіграла Голлі Голайтлі в фільмі-адаптації «Сніданок у Тіффані», але роль отримала Одрі Гепберн, оскільки продюсери побоювалися, що Монро ускладнить зйомки.

    Останнім фільмом Мерилін Монро стала драма Джона Г'юстона «Неприкаяні» (1961), сценарій для якої написав Артур Міллер з драматичною роллю для неї. Монро грала Розлін Тейбер, розлучену жінку, що товаришує з трьома ковбоями (Кларк Гейбл, Елай Воллак і Монтгомері Кліфт). Знімання проходили в пустелі Невада з липня по листопад 1960 року і були дуже важкими. Монро була невдоволена тим, що Міллер, шлюб з яким розпадався, частково заснував сценарій на її житті, а її роль поступалася чоловічим. До всього, Монро мусила боротися зі звичкою Міллера переписувати сцени в ніч перед початком зйомок. Її здоров'я серйозно підірвав біль від каменів у жовчному міхурі; її залежність розвинулась так, що макіяж наносили, поки вона ще спала під впливом барбітуратів. У серпні знімання зупинили для тижневої детоксикації Монро у лікарні Лос-Анджелеса. Попри проблеми, Г'юстон заявив: «Коли Монро грала Розлін, вона не придумувала емоції. Це була реальна річ. Бувало, вона йшла глибоко в себе, знаходила це всередині і виносила на поверхню».

    image
    З Кларком Гейблом, Монтгомері Кліфтом, Елаєм Воллаком і [en] у своєму останньому фільмі «Неприкаяні» (1962)

    Фільм «Неприкаяні» вийшов наступного місяця, але провалився в прокаті: відгуки були змішані, журнал Variety скаржився, що фільм має переривчастий характер розвитку, а Бослі Краузер назвав Монро «абсолютно порожньою і незрозумілою», заявивши: «На жаль для структури фільму все обертається навколо неї». Позитивніші відгуки критики і кінознавства картина отримала лише в XXI столітті. [en] з британського інституту кіно назвав фільм класичним. Г'юстонський дослідник Тоні Трейсі назвав гру Монро «найбільш зрілою інтерпретацією в її кар'єрі». Джеффрі Макнаб з журналу Індепендент відзначив Монро як «екстраординарну» в зображенні «сили емпатії» Розлін.

    image
    Під час знімання фільму (1962)

    Монро планувала зніматися в телеекранізації п'єси Сомерсета Моема «Дощ» на каналі NBC, але проєкт провалився, оскільки телеканал не схвалив її вибір режисера Лі Страсберга. Тож натомість вона присвятила першу половину 1961 року вирішенню проблем зі здоров'ям.

    Повернула увагу громадськості навесні 1962 року, отримавши «Золотий глобус» і взявшись до знімання нового фільму для «20 Century Fox» (1962), римейку стрічки «Моя кохана дружина» (1940). Його співпродюсеркою мала стати студія MMP, режисував Джордж К'юкор, а партнерами були Дін Мартін і акторка Сід Чарісс. За кілька днів до початку знімання у Монро почався гайморит. Попри медичні рекомендації перенести зйомки, студія почала їх за планом, наприкінці квітня. Монро була надто хвора, щоб працювати в найближчі 6 тижнів, але попри підтвердження від кількох лікарів, студія тиснула на неї, публічно стверджуючи, що Монро прикидається. 19 травня Монро взяла перерву, щоб зі сцени заспівати до дня народження Джона Кеннеді в Медісон-сквер-Гарден у Нью-Йорку. Поїздка Монро до Нью-Йорка викликала ще більше роздратування керівників студії, які хотіли, щоб вона її скасувала.

    Потім Монро знімалась у сцені для фільму, де плавала оголеною в басейні. Для створення попередньої реклами пресу запросили на знімання цієї сцени, світлини згодом опублікували в Life. Це вперше велика зірка позувала оголеною на піку своєї кар'єри. Коли Монро знову була на кількаденному лікарняному, «20 Century Fox» вирішили звільнити її за порушення графіку і 7 червня «20 Century Fox» звільнили Монро, пред'явивши їй позов у розмірі 750 000 доларів для відшкодування збитку. Її замінили на Лі Ремік, а після відмови Діна Мартіна зніматися з кимось, крім Монро, «20 Century Fox» подала в суд і на нього, а також закрила зйомки. Студія звинуватила Монро в нереалізованому фільмі і стала поширювати негативну інформацію про неї з натяками, що вона психічно хвора.

    «20 Century Fox» невдовзі пошкодувала про своє рішення і знову розпочала переговори з Монро наприкінці червня, запропонувавши новий контракт, зокрема відновлення знімання у фільмі «Щось повинно трапитися» і головну роль у чорній комедії [en]» (1964). Угоди досягли пізніше того ж літа. Щоб відновити свій імідж, Монро взяла участь у кількох рекламних кампаніях, зокрема дала інтерв'ю журналам Life і Cosmopolitan та взяла участь у фотосесії для Vogue, де співпрацювала з фотографом над двома серіями фото: стандартною модельною і ню, які опублікували посмертно. В останні тижні життя Монро планувала зніматися у біографічному фільмі про свою кумирку дитинства, американську акторку Джин Гарлоу.

    Політичні погляди

    За свідченням подруги і секретарки Монро , Монро безуспішно просила репортера, який брав у неї останнє інтерв'ю, щоб він закінчив статтю про неї її словами:

    image Те, чого справді потребує світ, це реальне відчуття спорідненості. Всі: зірки, робочі, негри, євреї, араби — ми всі брати. Будь ласка, не виставте мене несерйозною. Завершіть інтерв'ю тим, у що я вірю. image

    — Marilyn Monroe, Still Life | American Masters

    Монро дружила з чорношкірою джаз-співачкою Еллою Фіцджеральд і посприяла її кар'єрі. Як розповідала пізніше Фіцджеральд: «Я по-справжньому зобов'язана Мерилін Монро… це через неї я стала грати в „Mocambo“, дуже популярному нічному клубі 50-х. Вона особисто зателефонувала власникові клубу і сказала, що хоче, щоб мене негайно прийняли, і якщо він зробить це, то вона братиме передній столик (у цьому клубі) кожної ночі. Вона сказала йому, — і це була правда, завдяки її статусу суперзірки, — що преса божеволітими. Господар відповів „так“, і Мерилін була там, за столиком, кожного вечора. Преса пішла за борт. Після цього мені ніколи вже не доводилося грати в невеликому джаз-клубі. Вона була незвичайною жінкою, трохи попереду свого часу. І вона про це не знала».

    1962 року в Мексиці Монро була відкрито пов'язана з американцями, яких ФБР визнало комуністами, як-от Фредерік Вандербільт Філд. Дочка останнього психіатра Монро Джоана Гринсон сказала, що акторка «захоплювалась рівними правами, правами чорношкірих, правами бідних. Вона ототожнювала себе з робітниками».

    Публічний образ і культурний вплив

    Я ніколи не розуміла його, цей секс-символ. Я завжди думала, що символами були ті моменти, коли ми граємо разом на сцені! От біда, секс-символ стає річчю. Я просто ненавиджу бути річчю. Але якщо я збираюся бути символом чогось, то я воліла б бути саме символом сексу, а не чогось іншого.
    Монро в інтерв'ю журналу «Life», 1962 рік.

    image
    У фільмі «Джентльмени віддають перевагу білявкам» (1953)

    Коли «20th Century Fox» почала розробляти зірковий статус Монро, нею хотіли замінити старіючу Бетті Грейбл, найпопулярнішу «вибухову блондинку» 1940-х. У 1940-х був профеміністичний розквіт акторок, яких сприймали як жорстких і розумних і які зверталися до переважно жіночої аудиторії (як-от Кетрін Гепберн і Барбара Стенвік). Тому студія хотіла зробити з Монро зірку нового десятиліття, яка поверне до кінотеатрів чоловіків. Від початку «20 Century Fox» відіграла важливу роль у створенні її іміджу, а в фіналі кар'єри Монро взяла практично повний контроль над ним.

    Для досягнення та утримання популярності Монро розробила багато власних рекламних стратегій, підтримувала дружні стосунки з журналістками-пліткарками ([en], ), а також контролювала використання власних зображень. Крім попередниці Грейбл, її часто порівнювали з іншою знаменитою кінозіркою 1930-х — Джин Гарлоу. Порівняння частково викликала сама Монро, яка назвала Гарлоу кумиркою свого дитинства, хотіла зіграти її в байопіку та найняла стиліста Гарлоу для підготовки волосся.

    Екранний образ Монро ґрунтувався на її світлому волоссі та гендерних стереотипах, пов'язаних з ним: блондинок тоді вважали наївними, сексуально доступними та штучними. Для підтримки образу Монро часто використовувала придих при злегка дитячому голосі у фільмах, інтерв'ю давала, створюючи враження, що всі її слова є абсолютно невинними і без розрахунку, пародіюючи двозначність (цей особливий стиль комунікації пізніше назвали «Monroeisms»). Через старт у кар'єрі моделі фігура Монро була однією з її найчастіше згадуваних особливостей. Кінокритик [en] писав, що на рекламних фото Монро часто розташована так, щоб її пишний силует був на першому плані. Одяг був важливим фактором образу Монро. Вона часто вдягала біле, підкреслюючи колір волосся, та відверте вбрання, яке акцентувало фігуру. Рекламні трюки акторки часто оберталися навколо її одягу, який відкривав значну частину тіла, або навіть [en].

    Наративи у пресі зображували Монро як втілення американської мрії: дівчину, яка попри важке дитинство здобула голівудську славу.

    Хоча ідея екраної героїні Монро як недалекої, але сексуально привабливої блондинки була ретельно продуманою грою, кінокритики і глядачі вважали це справжньою особистістю Монро, котра нічого не вдає, граючи в комедіях. Це стало перешкодою в професійному розвитку, при бажанні Монро грати драматичні ролі їй відмовляли, конфліктували при її спробах розвивати своїх героїнь, а зріліші роботи Монро відкидали як авдиторія, так і критика, заохочуючи тільки амплуа сексуальної дурепки. Образ наївної блондинки також створював регулярні перешкоди в тому, щоб суперзірку Монро поважали як бізнесвумен, зокрема, і в її власній кіностудії, а також при перемовинах про гонорари. Кінодослідниця Сара Шейн, що вивчала розповіді про Монро, пише:

    image Найбільший міф полягає в тому, що вона була дурною. Другий міф – що вона була крихкою. Третій – що вона не вміла грати. Вона була далеко не дурною, хоча й не мала формальної освіти і дуже переймалася через це. Але вона була дійсно дуже розумною – і дуже сильною. Вона мусила бути тією й іншою, щоб обіграти студійну систему Голлівуду 1950-х. Дурна блондинка була роллю – вона була акторкою, заради бога! Такою гарною акторкою, що зараз ніхто не вірить у те, що вона була ким завгодно, але не тією, кого зображала на екрані.
    Оригінальний текст (англ.)
    The biggest myth is that she was dumb. The second is that she was fragile. The third is that she couldn't act. She was far from dumb, although she was not formally educated, and she was very sensitive about that. But she was very smart indeed – and very tough. She had to be both to beat the Hollywood studio system in the 1950s. [...] The dumb blonde was a role – she was an actress, for heaven's sake! Such a good actress that no one now believes she was anything but what she portrayed on screen.
    		 image

    Біографка Лоїс Баннер писала, що Монро часто тонко пародіювала статус секс-символу у своїх фільмах і на публіці. Монро говорила, що була під впливом американської акторки, письменниці та співачки Мей Вест: «навчилася в неї кількох трюків — отого враження висміювання власної сексуальності, або ж жартів над нею». У 1950-х Монро вивчала мистецтво комедії й танців у класах мімеси і танцівниці , яка прославилась комічними номерами на сцені і супроводжувала Монро на знімальному майданчику. У черговій блонд-ролі у «Джентльмени віддають перевагу білявкам» (1953) Монро сказала: «Я можу бути розумною, коли це потрібно, але більшості чоловіків це не подобається».

    image
    На вечірці в клубі [en]», травень 1953 року

    За Річардом Даєром, зоряний образ Монро створили переважно для залучення чоловіків, і що вона зазвичай грала «дівчину», яка відзначалась лише статтю у своїх фільмах: «Вона практично завжди грала хористку, секретарку або модель, яка створювала шоу заради задоволення чоловіків». Дослідник кіно Томас Гарріс, який проаналізував імідж Монро в 1957 році, писав, що її непримітне походження і відсутність сім'ї змушували Монро здаватися більш сексуально доступною, «ідеальною партнеркою», на відміну від її сучасниці, Ґрейс Келлі, яку також бачили як привабливу блондинку. Але через походження Келлі з вищого класу її розглядали як витончену акторку, недосяжну для більшості глядачів чоловічої статі.

    За словами Даєра, у 1950-х Монро стала «практично брендом сексу», а "її образ перебуває на хвилі уявлень про мораль і сексуальність в Америці 1950-х, таких фрейдистських уявлень про секс, [en]» (1953) та книги «Загадка жіночності» (1963). Монро була першим секс-символом, який представляв секс природним і безпечним, на відміну від фатальних жінок 1940-х. Спото також описує Монро як втілення «післявоєнного ідеалу американської дівчини — м'якої, що потребує кохання, привабливої, наївної, що демонструє свою сексуальність без сорому», що перегукується зі словами [en] про те, що «вона була вигадкою 1950-х, брехнею про те, що жінка не має власних сексуальних потреб і повинна лише догоджати чоловікові». За Норманом Мейлером, «Мерилін демонструвала, що секс може бути важким і небезпечним з іншими, але приємною забавкою з нею», а Граучо Маркс характеризував її як «Мей Вест, і [en] в одному флаконі». За словами Гаскелл, через статус секс-символу Монро виявилася менш популярною серед жінок, ніж серед чоловіків, оскільки більшість жінок не могли ідентифікувати себе з нею.

    image
    Фото для реклами шампуню

    Річард Даєр стверджував, що світле волосся стало настільки визначальною рисою Монро, що зробило її «расово однозначною», тобто суто білою, тому її могли розглядали як символ расизму в поп-культурі ХХ століття. Лоїс Банер погоджувалася, що Монро запустила тренд «платинової блондинки» під час руху за громадянські права, але підкреслювала, що в особистому житті Монро була пов'язана з [en] людьми, як-от Джо Ді Маджо (італійсько-американського походження), Артур Міллер (єврейського походження).

    Монро стали сприймати як втілення американської зірки. Лоїс Банер називає її найбільшим символом естетики [en] — зіркою, чий позитивний і гламурний імідж допоміг нації впоратися з параноєю 1950-х щодо холодної війни, атомної бомби і тоталітарно-комуністичного Радянського Союзу. Історикиня Фіона Гендісайд писала, що французькі глядачки асоціювали білизну/білявість з американською сучасністю і чистотою, тому Монро стала символом сучасної, вільної жінки, чиє життя проходить у громадській сфері. Британська історикиня та феміністська теоретикиня кіно Лора Малві писала про Монро як про локомотив американської культури споживацтва:

    image Якщо Америка мала експортувати демократію гламуру в післявоєнну, злиденну Європу, кіно могло бути віконцем її магазину... Мерилін Монро зі всіма її американськими атрибутами і підкресленою сексуальністю прийшла, щоб втілити в єдиний образ цю складну взаємодію економічного, політичного і еротичного. До середини 1950-х вона стала брендом безкласового гламуру, доступного всім, хто використовує американську косметику, панчохи і перекис водню.
    Оригінальний текст (англ.)
    If America was to export the democracy of glamour into post-war, impoverished Europe, the movies could be its shop window... Marilyn Monroe, with her all American attributes and streamlined sexuality, came to epitomise in a single image this complex interface of the economic, the political, and the erotic. By the mid 1950s, she stood for a brand of classless glamour, available to anyone using American cosmetics, nylons and peroxide.
    		 image

    Компанія «20 Century Fox», крім недоплат гонорарів та судових компенсацій Мерилін Монро, додатково заробила на її популярності, виховавши кілька схожих акторок, як-от Джейн Менсфілд і . Інші кіностудії також намагалися створити власних Мерилін: «Universal Pictures» — , «Columbia Pictures» — Кім Новак,  — .

    Вислови Мерилін Монро стали всесвітньо відомими: «Не хвилюватися, а хвилювати», «Дайте дівчині пару туфель на шпильках, і вона завоює весь світ!», «Я люблю гарних чоловіків! Але серед нас їх дуже мало… Ви можете назвати ім'я гарного чоловіка? Радж Капур, Кларк Гейбл, Лоуренс Олів'є і все, мабуть!».

    Спадщина і пам'ять

    image
    Промофото для фільму «Джентльмени віддають перевагу білявкам» (1953)

    За даними Керівництва масової культури США, "Як ікона американської попкультури, Монро має мало конкурентів за популярністю, включаючи Елвіса Преслі і Міккі Мауса… жодна інша зірка не дарувала такого широкого спектру емоцій — від пристрасті до жалю, від заздрості до докорів совісті». Історикиня [en] писала, що Монро, можливо, «найфотографованіша людина 20-го століття».Американський інститут кіномистецтва поставив Мерилін Монро на 6 місце серед 100 найвизначніших зірок американського кіно за 100 років за версією AFI. Смітсонівський інститут заніс її до списку «100 найбільш значущих американців усіх часів», а телеканал VH1 помістив її в десятку лідерів рейтингу найбільших ікон поп-культури XX століття.

    Про Мерилін Монро написано сотні книг, вона є героїнею фільмів, вистав, опер, пісень. Акторка вплинула на мистецьку сферу цілком, як Енді Воргол і Мадонна. Крім того, Монро залишається цінним брендом: її образ та ім'я ліцензовано для сотень продуктів, вона фігурує в рекламі транснаціональних корпорацій і брендів, як-от », «Chanel», «Mercedes-Benz».

    Негаснуча популярність Монро пов'язана, з одного боку, з її статусами секс-символа, ікони краси і однієї з найвідоміших зірок класичного голлівудського кіно, а з іншого - з непересічним життям, травматичним дитинством , боротьбою за професійну повагу та несподіваною смертю і теоріями змови навколо неї. Про Мерилін Монро писали вчені і журналісти, зацікавлені питаннями гендерної рівності та фемінізму, як-от Глорія Стейнем, Жаклін Роуз, і . Такі дослідниці, як Стайнем, бачать Монро жертвою студійної системи. При цьому відзначають її активну роль у власній кар'єрі та створенні іміджу. Через контраст слави Монро та її персонального життя вона тісно залучена в ширшу дискусію про такі сучасні феномени, як ЗМІ, слава і споживацька культура. За даними історикині Сюзанни Хемша, сучасна актуальність Монро підіймає питання її впливу на сучасне суспільство:

    Монро ніколи повністю не перебуває в одному часі або місці, але залишається поверхнею, на якій будується вся американська культура, і виступає як культурний тип, який можна відтворити, трансформувати в нові контексти і прийняти іншими людьми.

    Аналогічно Лоїс Банер назвала Монро «вічним перевертнем», який створюється заново у кожного покоління.

    У той час як Мерилін Монро залишається найважливішим культурним символом, критики сперечаються про її спадщину як акторки. [en] назвав її кінороботи «пустими», а ряд критиків, наприклад, , писали, що вона не вміла грати: «Вона робила те, що інші мали добрий смак не робити». На думку , Монро була талановитою комедійною акторкою , яка «розуміла, як комедія досягає свого ефекту», а Роджер Еберт писав: «Студії мирилися з нею ще довго після того, як будь-яка інша акторка була б шантажованою, тому що те, що глядачі отримували на екрані від неї, було чарівним». Джонатан Розенбаум заявив, що її гра містить перевернуту сексистську тематику, а труднощі зі сприйняттям інтелекту Монро походять з репресивної епохи, коли вважалося, що жінки не мають бути розумними.

    Власність

    Біографістика

    За даними The Guardian, про Мерилін Монро написано близько 300 книг лише англійською. Перша і єдина прижиттєва публікація була в 1961 році — «Мерілін Монро» біографа Моріса Золотова. Серед інших робіт:

    • Дональд Спото «Мерілін Монро»[]
    • Джордж Бернау «Свічка на вітрі»[]
    • Алві Бессі «Символ»[]
    • Ентоні Саммерс «Богиня»[]

    Фільми про Мерилін Монро

    Присвячені твори

    Фільмографія

    Рік Фільм Оригінальна назва Роль
    1947 The Shocking Miss Pilgrim Операторка на телефоні
    1947 Dangerous Years Іві
    1948 Scudda Hoo! Scudda Hay! Дівчина в каное (сцени на озері)
    Дівчина, що виходить з церкви
    1948 Ladies of the Chorus Пеґґі Мартін
    1949 Love Happy Клієнтка Груніона
    1950 A Ticket to Tomahawk Клара
    1950 Right Cross Dusky Ledoux
    1950 The Fireball Поллі
    1950 The Asphalt Jungle Анджела Фінлі
    1950 Все про Єву All About Eve Місс Казвелл
    1951 Любовне гніздечко Love Nest Роберта 'Боббі' Стівенс
    1951 As Young as You Feel Ґаррієт
    1951 Home Town Story Ірис Мартін
    1951 Let's Make It Legal Джойс Маннеринг
    1952 Clash by Night Пеґґі
    1952 Ми не одружені! We're Not Married Аннабел Джоунс Норріс
    1952 O. Henry's Full House Повія («Фараон і хорал»)
    1952 Марна праця Monkey Business Місс Луїс Лорел
    1952 Don't Bother to Knock Нелл Форбс
    1953 [en] Niagara Роуз Луміс
    1953 Як вийти заміж за мільйонера How to Marry a Millionaire Пола Дебвойс
    1953 Джентльмени віддають перевагу білявкам Gentlemen Prefer Blondes Лорелей Лі
    1954 There's No Business Like Show Business Вікі Ґоффман / Вікі Паркер
    1954 River of No Return Кей Вестон
    1955 Сверблячка сьомого року The Seven Year Itch Дівчина
    1956 Bus Stop Шері
    1957 Принц і танцівниця The Prince and the Showgirl Елсі Марина
    1959 У джазі тільки дівчата Some Like It Hot Серденько Кейн Ковальчик
    1960 Let's Make Love Аманда Делл
    1961 Неприкаяні The Misfits Рослін Тейбер
    1962 Something's Got to Give Еллен Ваґстафф Арден

    Пісні

    Рік Фільм, у якому виконана пісня Назва пісні
    1948 Every Baby Needs a Da-Da-Daddy
    Anyone Can See I Love You
    Ladies Of The Chorus
    1950 Oh, What a Forward Young Man You Are
    1953 Kiss
    1953 Gentlemen Prefer Blondes Two Little Girls from Little Rock
    When Love Goes Wrong
    Bye Bye Baby
    Diamonds Are a Girl's Best Friend
    Four French Dances — Sur le balcon, La Tentateur, Sol taire, Parle d'affair
    Down Boy
    When The Wild Wild Women Go Swimmin' Down In the Bimini Bay'
    1953 Recordings for RCA She Acts Like A Woman Should
    You'd Be Surprised
    A Fine Romance
    Do It Again
    1954 I'm Gonna File My Claim
    One Silver Dollar
    Down In The Meadow
    River Of No Return
    1954 Heat Wave
    Lazy
    After You Get What You Want
    A Man Chases a Girl
    1956 That Old Black Magic
    1957 I Found a Dream
    1959 У джазі тільки дівчата (Some Like It Hot) Runnin' Wild
    I Wanna Be Loved By You
    I'm Through With Love
    Some Like It Hot
    1960 My Heart Belongs to Daddy
    Specialization
    Let's Make Love
    Incurably Romantic
    1962

    Нагороди і номінації

    image
    Зірка Мерилін Монро на Голлівудській алеї слави
    • 1951 : Найкраща юна акторка
    • 1952 Award: Зірка, відкриття 1952 року
    • 1952 Award: Спеціальна Нагорода
    • 1952 Achievement Award: Найбільш обіцяюча акторка 1952 року
    • 1953 Золотий глобус Henrietta Award: World Film Favorite Female.
    • 1953 (Playboy)
    • 1953 Award: Найпопулярніша зірка-акторка
    • 1954 Award Найкращій акторці за фільми «Джентльмени віддають перевагу білявкам» та «Як вийти заміж за мільйонера»
    • 1956 BAFTA Film Award nomination: Найкраща іноземна акторка за фільм «Сверблячка сьомого року»
    • 1956 Номінація Золотий глобус: за фільм «Автобусна зупинка»
    • 1958 BAFTA Film Award nomination: Найкраща іноземна акторка за фільм «Принц і статистка»
    • 1958 Нагорода David di Donatello (Італія): Найкраща іноземна акторка за фільм «Принц і статистка»
    • 1959 Нагорода Crystal Star Award (Франція): Найкраща іноземна акторка за фільм «Принц і статистка»
    • 1960 Золотий Глобус, Найкраща акторка кінокомедії та мюзикла за фільм «У джазі тільки дівчата» (оригінальна назва: Дехто любить це гарячим, англ. Some Like it Hot)
    • 1962 Золотий Глобус, World Film Favorite: Жіноча роль
    • 1999 номінація Американського інститутуту кіномистецтва: 6 місце серед найкращих зірок-акторок усіх часів у списку 100 найвизначніших зірок кіно за 100 років за версією AFI
    • 8 лютого 1960 року 34-річну Мерилін Монро удостоєно іменної зірки на Голлівудській алеї слави, 6104 Hollywood Blvd.

    Примітки

    1. Deutsche Nationalbibliothek Record #118583549 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    3. Marilyn Monroe Biography
    4. свідоцтво про народження — 1926.
      d:Track:Q83900
    5. https://www.mymovies.it/persone/-/810
    6. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
      d:Track:Q37312
    7. Find a Grave — 1996.
      d:Track:Q63056
    8. https://www.nndb.com/edu/710/000079473/
    9. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
      d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
    10. Монро Мерилін // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
    11. Монро, Мерилін. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
    12. Миславський В. Н. Голлівуд // Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми / пер. з рос. С.В. Мірошніченко, ред. А.Ф. Парамонов. — Харків, 2007. — С. 15. — .
    13. Мова і культура (Науковий журнал). — К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009. — Т. 2—3. — С. 143
    14. Мистецтво України: Енцикл. в 5 т. / Редкол.: Кудрицький А. В. (відп. ред.) та ін. — К.: Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995, — Т. 1. — С. 282
    15. Chapman, 2001.
    16. (англ.). IMDb. Архів оригіналу за 20 квітня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
    17. Hertel, Howard; Heff, Don (6 серпня 1962). . Los Angeles Times (англ.). Tribune Publishing. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 23 вересня 2015.
    18. Vogel, 2014, с. 11.
    19. Badman, 2012, с. 65.
    20. Spoto, 2001, с. 158—159, 252—254.
    21. . Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 13 серпня 2011.
    22. Banner, 2012, с. 32—33.
    23. Banner, 2012, с. 35.
    24. Churchwell, 2004, с. 155—156.
    25. Meryman, Richard (14 сентября 2007). . The Guardian (англ.). Guardian Media Group. Архів оригіналу за 4 листопада 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
    26. Banner, 2012, с. 62—64.
    27. Taraborrelli JR (2009). The Secret Life of Marilyn Monroe. New York: Grand Central Publishing, pp. 81-83.
    28. , Erica Willheim (2009). Evaluation of possible and its sequelae in the case of an adult female patient. In JW Barnhill (Ed.) Approach to the Psychiatric Patient. American Psychiatric Association Press. pp. 328—332.
    29. Spoto 2001, pp. 67–69; Banner 2012, p. 86.
    30. Spoto, 2001, с. 67—69.
    31. McLellan, Dennis (18 серпня 2005). . Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 13 травня 2011.
    32. "Personal Letter from a 16-Year Old Marilyn Monroe Sells for $52,460 at Bonhams & Butterfields" (англ.). artdaily.org. 20 квітня 2011. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 7 травня 2011.
    33. Spoto, 2001, с. 109.
    34. McLellan, James (18 серпня 2005). . Los Angeles Times (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2012. Процитовано 17 вересня 2017.
    35. Spoto, 2001, с. 141—144.
    36. Spoto, 2001, с. 343—345.
    37. Spoto, 2001, с. 364—365.
    38. Schreck, Tom (листопад 2014). . (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 27 листопада 2017.
    39. Meyers, 2010, с. 156—157.
    40. Banner, 2012, с. 256.
    41. Spoto, 2001, с. 381—382.
    42. Churchwell, 2004, с. 72.
    43. Churchwell, 2004, с. 266.
    44. Spoto, 2001, с. 450—455.
    45. Churchwell, 2004, с. 274—277.
    46. Spoto, 2001, с. 392—393.
    47. Spoto, 2001, с. 406—407.
    48. Spoto, 2001, с. 453, for a new role, 466–467 for operations, 456–464 for psychiatric hospital stays.
    49. Spoto, 2001, с. 456—459.
    50. Spoto, 2001, с. 465—470, 484—485.
    51. Banner, 2012, с. 411.
    52. Kormam, Seymour (18 серпня 1962). . Chicago Tribune. Tribune Publishing. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 21 жовтня 2015.
    53. Banner, 2012, с. 411—413.
    54. Banner, 2012, с. 427.
    55. Hopper, Hedda (6 серпня 1962). . Chicago Tribune. Tribune Publishing. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 23 вересня 2015.
    56. . The New York Times. Arthur Ochs Sulzberger, Jr. 6 серпня 1962. Архів оригіналу за 10 березня 2016. Процитовано 23 вересня 2015.
    57. . Time. Time Inc. Архів оригіналу за 19 листопада 2015. Процитовано 15 жовтня 2015.
    58. Churchwell, 2004, с. 297—318, for different theories proposed by Spoto, Summers, Brown & Barham, and Donald Wolfe.
    59. Spoto, 2001, с. 606.
    60. . Архів оригіналу за 29 листопада 2017. Процитовано 27 листопада 2017.
    61. Spoto, 2001, с. 95—107.
    62. Spoto, 2001, с. 110—111.
    63. Banner, 2012, с. 119.
    64. Spoto, 2001, с. 112—114.
    65. Spoto, 2001, с. 114.
    66. Spoto, 2001, с. 118—119.
    67. Spoto, 2001, с. 120—121.
    68. Spoto, 2001, с. 122—126.
    69. Spoto, 2001, с. 133—134.
    70. Churchwell, 2004, с. 59.
    71. Banner, 2012, с. 148.
    72. Summers, 1985, с. 43.
    73. Spoto, 2001, с. 151—153.
    74. Banner, 2012, с. 149.
    75. Churchwell, 2004, с. 59—60.
    76. Spoto, 2001, с. 159—162.
    77. Spoto, 2001, с. 168—170.
    78. Spoto, 2001, с. 183, 191.
    79. Churchwell, 2004, с. 60.
    80. Spoto, 2001, с. 192.
    81. Muir, Florabel (19 жовтня 1952). . Chicago Tribune (англ.). Tribune Publishing. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
    82. (4 травня 1952). . Chicago Tribune (англ.). Tribune Publishing. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
    83. Kahana, Yoram (30 січня 2014). (англ.). Hollywood Foreign Press Association (HFPA). Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 11 вересня 2015.
    84. Spoto, 2001, с. 224—225.
    85. Spoto, 2001, с. 194—195.
    86. (англ.). American Film Institute. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 8 серпня 2015.
    87. Spoto, 2001, с. 196—197.
    88. (19 липня 1952). . The New York Times (англ.). Arthur Ochs Sulzberger, Jr. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 8 серпня 2015.
    89. . Variety (англ.). . 31 грудня 1951. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 8 серпня 2015.
    90. Spoto, 2001, с. 200.
    91. Churchwell, 2004, с. 62.
    92. Churchwell, 2004, с. 238.
    93. (англ.). PBS. 19 липня 2006. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 28 червня 2016.
    94. Spoto, 2001, с. 139, 195, 233–234, 241, 244, 372.
    95. Churchwell, 2004, с. 257—264.
    96. Banner, 2012, с. 189—190, 210—211.
    97. (англ.). Quigley Publishing Company. Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 25 серпня 2008.
    98. Churchwell, 2004, с. 233.
    99. Churchwell, 2004, с. 25, 62.
    100. . The New York Times. Arthur Ochs Sulzberger, Jr. 22 січня 1953. Архів оригіналу за 5 листопада 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
    101. . Variety. Penske Media Corporation. 31 грудня 1952. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.
    102. Brogdon, William (1 липня 1953). . Variety (англ.). Penske Media Corporation. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.
    103. Crowther, Bosley (16 липня 1953). . The New York Times (англ.). Arthur Ochs Sulzberger, Jr. Архів оригіналу за 26 вересня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
    104. Spoto, 2001, с. 250.
    105. Solomon, 1988, с. 89.
    106. Churchwell, 2004, с. 217.
    107. Churchwell, 2004, с. 68.
    108. Churchwell, 2004, с. 68, 208—209.
    109. Spoto, 2001, с. 260.
    110. Spoto, 2001, с. 262—263.
    111. Churchwell, 2004, с. 241.
    112. Spoto, 2001, с. 267.
    113. Spoto, 2001, с. 271.
    114. Churchwell, 2004, с. 66—67.
    115. Spoto, 2001, с. 283—284.
    116. Spoto, 2001, с. 331.
    117. Spoto, 2001, с. 303.
    118. Spoto, 2001, с. 302—303.
    119. Spoto, 2001, с. 301—302.
    120. Spoto, 2001, с. 338.
    121. Spoto, 2001, с. 302.
    122. Monroe, 2010, с. 78—81.
    123. Spoto, 2001, с. 327.
    124. Spoto, 2001, с. 350.
    125. Spoto, 2001, с. 310—313.
    126. Spoto, 2001, с. 339—340.
    127. Banner, 2012, с. 296—297.
    128. Spoto, 2001, с. 341.
    129. Spoto, 2001, с. 345.
    130. Spoto, 2001, с. 352—357.
    131. Spoto, 2001, с. 352—354.
    132. Banner, 2012, с. 254.
    133. Spoto, 2001, с. 358.
    134. Spoto, 2001, с. 372.
    135. Churchwell, 2004, с. 258—261.
    136. Spoto, 2001, с. 370—379.
    137. Churchwell, 2004, с. 69.
    138. Banner, 2012, с. 346.
    139. Churchwell, 2004, с. 271—274.
    140. Spoto, 2001, с. 389—391.
    141. Banner, 2012, с. 325 on it being a comedy on gender.
    142. Banner, 2012, с. 325.
    143. Churchwell, 2004, с. 626.
    144. Spoto, 2001, с. 406.
    145. . Variety (англ.). Penske Media Corporation. 24 лютого 1959. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 жовтня 2015.
    146. (англ.). American Film Institute. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 5 вересня 2015.
    147. (вересень 2012). (англ.). British Film Institute. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 5 вересня 2015.
    148. Churchwell, 2004, с. 71.
    149. Spoto, 2001, с. 410—415.
    150. Crowther, Bosley (9 вересня 1960). . The New York Times (англ.). Arthur Ochs Sulzberger, Jr. Архів оригіналу за 11 жовтня 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
    151. Hopper, Hedda (25 серпня 1960). . Chicago Tribune (англ.). Tribune Publishing. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 18 жовтня 2015.
    152. Banner, 2012, с. 335.
    153. Spoto, 2001, с. 429—430.
    154. Tracy, 2010, с. 109.
    155. . Variety (англ.). 31 грудня 1960. Архів оригіналу за 18 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
    156. Crowther, Bosley (2 лютого 1961). . The New York Times (англ.). Arthur Ochs Sulzberger, Jr. Архів оригіналу за 1 листопада 2015. Процитовано 18 жовтня 2015.
    157. (17 червня 2015). (англ.). British Film Institute. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2015.
    158. Tracy, 2010, с. 96.
    159. McNab, Geoffrey (12 червня 2015). . The Independent (англ.). Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 16 листопада 2016.
    160. Spoto, 2001, с. 453—454.
    161. Churchwell, 2004, с. 258, for the involvement of MMP.
    162. Banner, 2012, с. 398.
    163. Spoto, 2001, с. 523.
    164. Churchwell, 2004, с. 74.
    165. Spoto, 2001, с. 535.
    166. Churchwell, 2004, с. 75.
    167. Spoto, 2001, с. 535—536.
    168. Banner, 2012, с. 401.
    169. Marilyn Monroe - Still Life | American Masters. PBS. 19 липня 2006. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 6 вересня 2012.
    170. The Official Web Site of Ella Fitzgerald. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 6 вересня 2012.
    171. Marilyn Monroe | Reader's Digest Version. Rd.com. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 6 вересня 2012.
    172. Churchwell, 2004, с. 33.
    173. Banner, 2012, с. 124, 177.
    174. Stacey, Michelle (май 2008). . Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
    175. Banner, 2012, с. 238.
    176. Banner, 2012, с. 38, 175, 343.
    177. Churchwell, 2004, с. 21—26, 181—185.
    178. Dyer, 1986, с. 19—20.
    179. Banner, 2012, с. 44—45.
    180. Banner, 2012, с. 273—276.
    181. Dotinga, Randy (3 серпня 2012). . (англ.). Архів оригіналу за 30 червня 2016. Процитовано 16 червня 2016.
    182. Banner, 2012, с. 244.
    183. Banner, 2012, с. 170—171.
    184. Banner, 2012, с. 201.
    185. Dyer, 1986, с. 19, 20.
    186. Harris, 1991, с. 40—44.
    187. Dyer, 1986, с. 29—39.
    188. Dyer, 1986, с. 57, quoting Haskell.
    189. Dyer, 1986, с. 40.
    190. Banner, 2012, с. 254—256.
    191. Banner, 2012, с. 8.
    192. Banner, 2012, с. 239—240.
    193. Handyside, 2010, с. 1—16.
    194. Handyside, 2010, с. 2, quoting Mulvey.
    195. Spoto, 2001, с. 396.
    196. Solomon, 2010, с. 110.
    197. . The Guardian. 5 мая 1964. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 11 вересня 2015.
    198. Chapman, 2001, с. 542—543.
    199. . Public Broadcasting Service. 19 липня 2006. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 11 липня 2016.
    200. Frail, T.A. (17 листопада 2014). . Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 3 вересня 2015. Процитовано 10 вересня 2015.
    201. . BBC. 16 жовтня 2005. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2015.
    202. (Пресреліз). VH1. Архів оригіналу за 1 травня 2017. Процитовано 10 вересня 2015.
    203. Schneider, Michel (16 листопада 2011). . The Guardian. Guardian Media Group. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
    204. . Time. 14 червня 1999. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 30 серпня 2015.
    205. Churchwell, 2004, с. 33, 40.
    206. Churchwell, Sarah (9 січня 2015). . The Guardian (англ.). Guardian Media Group. Архів оригіналу за 25 серпня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
    207. Churchwell, 2004, с. 8.
    208. Stromberg, Joseph (5 серпня 2011). . Smithsonian Institution. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 10 вересня 2015.
    209. Wild, Mary (29 травня 2015). . British Film Institute. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2015.
    210. Fuller & Lloyd 1983, p. 309; Steinem & Barris 1987, pp. 13–15; Churchwell 2004, p. 8.
    211. . The Guardian. Guardian Media Group. 29 травня 2001. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
    212. Rose, 2014, с. 100—137.
    213. Haskell, 1991, с. 254—265.
    214. Banner, Lois (21 липня 2012). . The Guardian. Guardian Media Group. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 7 листопада 2015.
    215. Haskell, Molly (22 листопада 1998). . The New York Times. Arthur Ochs Sulzberger, Jr. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2015.
    216. Hamscha, 2013, с. 119—129.
    217. Banner, Lois (5 серпня 2012). . Los Angeles Times. Tribune Publishing. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2015.
    218. Thomson, David, David (6 серпня 2012). . New Republic. Архів оригіналу за 10 грудня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
    219. . The New York Times. Arthur Ochs Sulzberger, Jr. 22 липня 1973. Архів оригіналу за 25 березня 2016. Процитовано 30 серпня 2015author=Kael, Pauline.
    220. Bradshaw, Peter (9 травня 2012). . The Guardian. Guardian Media Group. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 30 серпня 2015.
    221. Ebert, Roger (9 січня 2000). . Roger Ebert.com. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 11 липня 2016.
    222. (1 грудня 2005). . Chicago Reader. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 30 серпня 2015.
    223. . Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 6 серпня 2011.
    224. Happy birthday, Marilyn (англ.). guardian.co.uk. 29 травня 2001. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 6 вересня 2012.
    225. . Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 серпня 2011.
    226. Hawker, Philippa. .
    227. Marilyn Monroe. Walk of Fame. Архів оригіналу за 17 серпня 2012. Процитовано 14 серпня 2012.

    Джерела

    • AMERICANA II: English-Russian Encyclopedic Dictionary. Edited by Prof. G.V. Chernov. © M.V. Vasyanin, O.N. Grishina, I.V. Zubanova, A.N. Natarov, Y.B. Sannikova, O.A. Tarkhanova, G.V. Chernov, S.G. Chernov; 2005. 21,000 entries. (англ.) (рос.)

    Література

    • Саммерс Ентоні. Богиня. Таємниці життя й смерті Мерилін Монро./ Переклад з англійської Замілової Т. Н. — Смоленськ: Русіч, 1997 (Серія «Жінка-міф»)

    Посилання

    • Офіційний сайт Мерилін Монро (англ.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Norma Dzhin Mortenson Bejker angl Norma Jeane Mortenson Baker vidoma pid psevdonimom a piznishe pid imenem Merili n Merilin Monro angl Marilyn Monroe 1 chervnya 1926 Los Andzheles 4 serpnya 1962 amerikanska kinoaktorka model spivachka kinoprodyuserka ta avtobiografistka Odin z najkultovishih obraziv amerikanskogo kinematografa ta simvoliv vsiyeyi svitovoyi kulturi Laureatka Zolotogo globusa 1960 roku v nominaciyi najkrasha zhinocha rol komediya abo myuzikl za golovnu rol u filmi U dzhazi tilki divchata 1959 pershoyu z kinoaktoriv rozdilivshi cyu premiyu z Radzhem Kapurom 20 filmiv za uchastyu Monro prinesli v prokati ponad 200 mln dolariv Prote odna z najzatrebuvanishih aktorok 1950 h maksimalnij zarobitok yakoyi syagnuv 300 000 dolariv U dzhazi tilki divchata Monro otrimuvala odnu z najnizhchih oplat sered zirok Gollivudu cherez kabalnij kontrakt iz kinostudiyeyu 20th Century Fox u ramkah studijnoyi sistemi V rezultati konfliktu z Fox vona u 1955 roci zasnuvala vlasnu prodyusersku kompaniyu Marilyn Monroe Productions instrumentalizuvavshi proces rozpadu studijnoyi sistemi Gollivudu Merilin Monroangl Marilyn MonroeIm ya pri narodzhenni Norma Dzhin MortensonNarodilasya 1 chervnya 1926 1926 06 01 3 4 Los Andzheles Kaliforniya SShA 1 Pomerla 4 serpnya 1962 1962 08 04 5 36 rokiv abo 5 serpnya 1962 1962 08 05 6 36 rokiv Brentvud Los Andzheles Kaliforniya SShA Peredozuvannya barbituratami samogubstvoPohovannya Kladovishe Vestvud 7 Gromadyanstvo SShAReligiya d i hristiyanstvoDiyalnist kinoaktorka model kinoprodyuserka spivachka avtobiografka Playmate fashion model aktorkaAlma mater d Kalifornijskij universitet v Los Andzhelesi 1962 d 8 i dVchiteli Li Strasberg i Konstans KolyerRoki diyalnosti 1950 1962Cholovik Dzhejms Dogerti 1942 1946 Dzho Di Madzho sichen 1954 zhovten 1954 Artur Miller 1956 1961 Batki d d 9 Brati sestri dIMDb nm0000054Avtograf Nagorodi ta premiyi Zolotij globus 1960 marilynmonroe com Merilin Monro u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Monro stala najpopulyarnishoyu aktorkoyu 1950 h znimayuchis u komediyah i melodramah sho vmilo ekspluatuvali yiyi zovnishni dani j peretvorili na seks simvol 50 h 1953 Dzhentlmeni viddayut perevagu bilyavkam 1953 i Sverblyachka somogo roku 1955 Obraz nayivnoyi seksualnoyi blondinki stav vizitivkoyu i vodnochas pastkoyu dlya aktorki sho pragnula dramatichnih rolej Kinokritika feministski studiyi ta psihoanaliz dosi prodovzhuyut interpretuvati glibinu tvorchosti Monro ZhittyepisDitinstvo Norma Dzhin Mortenson v ditinstvi u vipusku Modern Screen za zhovten 1953 Norma Dzhin Mortenson narodilasya 1 chervnya 1926 roku v Los Andzhelesi bula tretoyu ditinoyu kinomontazhnici RKO Pictures Gledis Perl Bejker do shlyubu Monro 27 travnya 1902 11 bereznya 1984 U 15 rokiv mati odruzhilasya z 24 richnim Dzhonom Nyutonom Bejkerom Norma Dzhin mala zvedenih starshogo brata Roberta 1917 1933 i sestru Vernis nar 1919 pro yaku ne znala do 12 rokiv Mati podala na rozluchennya v 1921 roci i batko zabrav ditej v Kentukki 1924 roku mati odruzhilasya z Martinom Edvardom Mortensenom z yakim rozluchilasya 1928 roku do zachattya Normi Dzhin tozh osoba batka Merilin Monro nevidoma Najchastishe vona koristuvalas prizvishem Bejker i protyagom usogo zhittya zaperechuvala batkivstvo Mortensona stverdzhuyuchi sho v ditinstvi yij pokazali fotografiyu cholovika kotrogo mati nazvala yiyi batkom Charlza Stenli Gifforda dzherelo Za legendoyu Norma Dzhin nazvana na chest dvoh velikih aktorok togo chasu zirki nimogo kino Normi Tolmadzh i golivudskoyi divi Dzhin Garlou Mati pracyuvala v kinolaboratoriyi i zahoplyuvalasya kadrami z Tolmedzh Prote Garlin Karpenter vzyala im ya Dzhin Garlou tilki 1928 go koli Normi Dzhin bulo 2 roki Cherez psihichnij rozlad i finansovi trudnoshi mati viddala Normu do prijomnoyi mozhlivo forsternoyi sim yi u silske mistechko Govtorn Kaliforniya Albert ta Ida Bolender vihovuvali prijomnih ditej za principami yevangelskogo hristiyanstva Tam Norma Dzhin prozhila do 7 rokiv Spochatku mati zhila z Bolenderami i yizdila na robotu do Los Andzhelesa Na pochatku 1927 roku cherez dovgi robochi zmini i vazhki pereyizdi mati zmushena povernutisya v misto i vidvidviduvala Normu Dzhin u vihidni chasto beruchi yiyi v kino i na ekskursiyi v Los Andzheles Hocha Bolenderi hotili vdocheriti Normu Dzhin do lita 1933 mati zdobula finansovu stabilnist kupila budinok u Gollivudi i zabrala donku V domi takozh zhili aktori Dzhordzh i Mod Atkinson z dochkoyu Nelli Ale cherez kilka misyaciv stan materi pogirshav yij diagnostuvali paranoyidnu shizofreniyu i gospitalizuvali na reshtu zhittya pislya chogo yihnye spilkuvannya bulo obmezhenim Koli meni bulo p yat dumayu sho todi ya j zahotila stati aktorkoyu Ya lyubila grati Meni ne podobavsya svit navkolo tomu sho vin buv trohi pohmurij ale ya lyubila grati vdoma Koli ya pochula sho ce bula aktorska gra ya skazala sho hochu buti aktorkoyu Deyaki z moyih prijomnih simej vikoristovuvali ce shob vidpraviti mene v kino vityagnuti mene z budinku v yakomu ya sidila den i nich Svit na ekrani nastilki velikij ya bula maloyu ditinoyu yaka perebuvala v povnij samoti tak ya zakohalasya v kino Merilin Monro v interv yu zhurnalu Life Norma Dzhin potrapila pid opiku yiyi opikunkoyu stala najkrasha podruga materi Grejs MakKi Grace McKee sho vzyala na sebe spravi Gledis MakKi tezh zahoplyuvalasya Dzhin Garlou tomu dozvolyala Normi nositi makiyazh ta zavivati volossya Voni razom hodili v kinoteatri rozvivayuchi zahoplennya Normi Dzhin kinofilmami ta aktorskim mistectvom Same MakKi skazala Normi Dzhin sho kolis ta stane kinozirkoyu 1935 roku Grejs MakKi odruzhilasya z Ervinom Godardom i 9 richna Norma potrapila do Los Andzheleskogo siritskogo pritulku piznishe Golligrouv Za 2 roki perebuvannya v sirotinci udocherinnyam Normi Dzhin cikavilis kilka simej ale MakKi ne davala dozvolu i v 1937 roci zabrala divchinku nazad do sebe U 1937 roci cholovik MakKi Ervin Godard zdijsniv proti 11 richnoyi Normi Dzhin seksualne nasilstvo MakKi vidpravlyaye Normu do dvoyuridnoyi babusi Oliviyi Braningz Olive Brunings u Komptoni Kaliforniya Ale j perebuvannya tam perervav odin z siniv Braningz seksualno domagayuchis divchinku Za pripushennyami biografiv ta psihologiv seksualne nasilstvo v ditinstvi viklikalo podalshi problemi Merilin Monro rozlad snu zalezhnist vid psihotropiv skladnoshi v mizhosobistisnih stosunkah Na pochatku 1938 roku MakKi vidpravlyaye Normu Dzhin do titki Ani Lover Ana Lower u okrug Los Andzhelesa de vona vstupaye do en Merilin z radistyu zgaduvala chas provedenij iz titkoyu Anoyu yak odin iz nebagatoh periodiv koli vona vidchuvala spravzhnyu stabilnist Prote piznishe u titki Ani pochalisya problemi zi zdorov yam i naprikinci 1940 go na pochatku 1941 roku Norma Dzhin zmushena povernutisya do MakKi i Goddarda Vona zavershuye serednyu i vstupaye v en Stosunki Z Dzho Di Madzho v San Francisko v sichni 1954 roku U starshij shkoli Norma Dzhin Mortenson pochala zustrichatisya z Dzhimom Dogerti 1942 roku sim ya Goddard MakKi pereyihala v Zahidnu Virdzhiniyu ale ne mogla vzyati z soboyu Normu Dzhin i shob uniknuti chergovogo pritulku 16 richna Norma za napolyagannyam MakKi 19 chervnya 1942 roku bere shlyub z Dogerti pokidaye shkolu j selitsya v nogo Cherez rik cholovik vlashtuvavsya v torgovij flot i vidbuv do Tihogo Okeanu Za jogo vidsutnosti Norma Dzhin uspishno buduye kar yeru v modelingu tozh naperedodni Rizdva 1945 roku cholovik ultimativno vimagav yiyi pripiniti znimatisya dlya zhurnaliv abo vin rozirve shlyub 13 veresnya 1946 Mortenson rozluchilasya z cholovikom yakij ne rozumiv yiyi kar yeri V 1947 Monro druzhila a potim zustrichalasya z vikonavchim direktorom 20 Century Fox Dzhozefom M Shenkom Na znimanni myuziklu Horistki zustrichalasya z vikladachem vokalu Fredom Kargerom yakij oplativ vipravlennya yiyi prikusu U 1948 zustrichalasya z en viceprezidentom en ale propoziciyu shlyubu vidhilila Zdobuvshi vibuhovu populyarnist u 1950 roci zustrichalasya z Elia Kazanom rezhiserom aktorami Yulom Brinnerom i Piterom Loufordom U 1952 pochala shiroko visvitlyuvani presoyu stosunki z bejsbolnoyu zirkoyu Dzho Di Madzho v sichni 1954 odruzhilasya z nim 9 misyachnij shlyub buv krihkim vid pochatku Di Madzho postijno revnuvav zirku ta namagavsya kontrolyuvati yiyi stosunki Biografi Vilyam Spoto i Loyis Baner takozh pripuskali sho vin biv Monro Cholovik vlashtuvav scenu pislya reklamnoyi kampaniyi Monro zi znamenitoyu sukneyu sho pidijmayetsya nad reshitkoyu metro dlya filmu Sverblyachka somogo roku Monro najnyala vidomogo advokata en i v zhovtni 1954 podala na rozluchennya yake nabulo sili v zhovtni 1955 roku Piznishe vidrodila druzhbu z kolishnim Takozh zustrichalasya z Marlonom Brando Merilin Monro na vesilli z Arturom Millerom 29 chervnya 1956 roku She 1950 roku poznajomivshis iz dramaturgom Arturom Millerom zblizilasya z nim u 1955 rozluchenim i z dvoma ditmi vid poperednogo shlyubu U 1956 pislya peremogi nad studiyeyu 20 Century Fox yihni stosunki pochala kritikuvati presa Volter Vinchell buv nevdovolenij sho najvidomisha v Americi blondinka stala kinozirkoyu a teper ulyubleniceyu livoyi inteligenciyi 29 chervnya 1956 roku Monro odruzhilasya z Millerom civilnoyu ceremoniyeyu u Vajt Plejns Nyu Jork a dva dni po tomu vidbulasya yevrejska ceremoniya v budinku jogo agenta v Nyu Jorku Monro perejshla v yudayizm sho prizvelo do zaboroni vsih yiyi filmiv u Yegipti Presa zasudzhuvala soyuz seks simvola j intelektuala zagolovok Variety Egghead Weds Hourglass Yajcegolovij odruzhuyetsya z pisochnim godinnikom Vzhe cherez kilka tizhniv pislya vesillya Miller napisav u shodenniku sho nenavidit yiyi Vid Millera Monro mala tri vikidni 1957 roku pislya konfliktiv i mozhlivo vikidnya z Lourensom Oliv ye na znimanni Princa i tancivnici ta konfliktiv u pravlinni svoyeyi kompaniyi Monro vzyala 18 misyachnu perervu vid roboti shob prisvyatiti sebe simejnomu zhittyu na shidnomu uzberezhzhi Vona z Millerom provodila chas mizh mangettenskoyu kvartiroyu i mayetkom 18 go stolittya yakij pridbali v Roksberi shtat Konnektikut a lito v misti Amagansett Long Ajlend Stosunki z partnerom po kartini Ivom Montanom shiroko visvitlyuvala presa yih vikoristovuvali v reklamnij kampaniyi Pishuchi scenarij dlya Monro v yiyi ostannomu filmi Miller zaviv roman z en Pislya chislennih konfliktiv Monro rozijshlasya z Millerom pislya finalu znimannya i otrimala shvidke rozluchennya v Meksici 20 sichnya 1961 roku bez vzayemnih pretenzij U 1951 roci Monro poznajomilasya z Dzhonom Kennedi sho zgodom stav prezidentom SShA U 1954 mu pochala z nim stosunki trivalistyu do 1960 roku Pro ci vzayemini isnuye bagato svidchen zokrema svidchennya cilodobovih prezidentskih ohoronciv Poshiryuvalis chutki pro stosunki takozh i z jogo molodshim bratom Robertom do yakogo Monro stavilasya duzhe dobre Za deyakimi versiyami yih poshiryuvali z metoyu prihovati zv yazok iz prezidentom sho nabuv rozgolosu U 1961 roci kilka misyaciv zustrichalasya z Frenkom Sinatroyu Zdorov ya Merilin Monro mala IQ 160 baliv Monro zavzhdi hotila mati ditej u kozhnomu shlyubi namagayuchis zavagitniti ale mala vikidni cherez endometrioz yakim strazhdala protyagom usogo doroslogo zhittya V seredini 1957 roku zavagitnila ale pozamatkovo perenesla abort Cherez rik perezhila vikiden V cej period nenadovgo gospitalizovana cherez peredozuvannya barbituratami U 1961 roci Monro perenesla operaciyu u zv yazku z endometriozom i holecistektomiyeyu provela 4 tizhni v likarni v tomu chisli v psihiatrichnij likuyuchis vid depresiyi Otrimala dopomogu vid Dzho Di Madzho z yakim vidrodila druzhbu Navesni 1961 roku pereyihala v Kaliforniyu na pochatku 1962 roku kupila budinok v Brentvudi Los Andzheles Smert Persha shpalta gazeti en 6 serpnya 1962 roku 5 serpnya 1962 roku hatnya robitnicya Monro Yunis Myurrej sho zalishilasya na nich u yiyi budinku na en Brentvud prokinulas o 3 00 pomitila svitlo z pid dverej spalni Monro yaki viyavilis zamknenimi zatelefonuvala psihiatrovi Monro Toj pribuv u budinok vilamav dveri i viyaviv tilo Monro Smert oficijno pidtverdiv yiyi likar Gajman Engelberg bilya 3 50 a o 4 25 voni povidomili pro tragediyu Departament policiyi Los Andzhelesa Za pidrahunkami ekspertiv Monro pomerla mizh 8 30 ta 10 30 vechora a toksikologichnij zvit zafiksuvav prichinoyu smerti gostre otruyennya barbituratami Psihiatri z los andzheleskoyi Komandi poperedzhennya samogubstv rozsliduvali z patologoanatomami mozhlivi prichini smerti Monro U krovi Monro viyavili 8 mg na 100 ml 4 5 pentobarbitalu Nembutal i she 13 pentobarbitalu v pechinci Porozhni plyashechki z pid cih likiv znajshli poruch iz yiyi lizhkom Jmovirnist vipadkovogo peredozuvannya viklyuchena bo dozuvannya v yiyi tili v kilka raziv perevishuvalo dopustimu mezhu Psihiatri zayavili sho Monro bula shilna do chastih epizodiv paniki i depresiyi ta mala emocijnu labilnist Za oficijnoyu versiyeyu patologoanatomichnim protokolom doktora Tomasa Noguchi prichinoyu smerti stalo peredozuvannya snodijnim pentobarbitalom u vzayemodiyi z pigulkami hloralgidratu Roztin pokazav sho vona bula zdorovoyu U posvidci pro smert vkazali Jmovirno samogubstvo Kripta Merilin Monro na Vestvudskomu kladovishi Merilin Monro bula mizhnarodnoyu zirkoyu i yiyi raptova smert stala golovnoyu novinoyu v SShA i Yevropi Loyis Baner povidomlyala Pislya smerti Merilin Monro riven samogubstv u Los Andzhelesi zris udvichi a reporteri gazeti Chikago Trib yun otrimali sotni telefonnih dzvinkiv vid predstavnikiv gromadskosti z prohannyam nadati informaciyu pro smert Merilin Monro Francuzkij hudozhnik Zhan Kokto zaznachiv sho yiyi smert povinna stati strashnim urokom dlya vsih tih chiyim golovnim zanyattyam ye shpigunstvo za kinozirkami i dokuchannya yim Lourens Oliv ye vvazhav yiyi zhertvoyu galasu i sensacij a rezhiser Avtobusnoyi zupinki Dzhoshua Logan zayaviv sho Merilin Monro bula odniyeyu z najnedoocinenishih lyudej u sviti Na pohoroni Monro 8 serpnya 1962 roku na kladovishi Vestvud vidbulasya privatna ceremoniya lishe dlya najblizhchih Pominalnu sluzhbu organizuvav Dzho Di Madzho ta biznes menedzherka Monro Inez Melson Sotni lyudej zapovnili vulici navkolo kladovisha Merilin Monro pohovana u sklepi pid nomerom 24 na Vestvudskomu kladovishi Uprodovzh nastupnih desyatilit viniklo kilka konspirologichnih teorij pro smert Merilin Monro vklyuchayuchi vbivstvo i vipadkove peredozuvannya Versiya vbivstva vpershe privernula zagalnu uvagu pislya publikaciyi Marilyn A Biography Normana Mejlera 1973 roku V nastupni roki vona poshirilas dostatno abi sponukati okruzhnogo prokurora Dzhon Van de Kampa provesti porogove rozsliduvannya v 1982 roci yake ne viyavilo slidiv nasilstva Kar yeraModeling kontrakt pershi roli 1944 1949 Norma Dzhin Dogerti na zavodi z vipusku BPLA z Radioplane TDD 2 OQ 3 26 chervnya 1945 roku U 1943 roci zalishivshis bez cholovika sho vidbuv na flot i ne mayuchi osviti cherez rannij shlyub 17 richna Norma Dzhin todi Dogerti pishla pracyuvati na aviacijnomu zavodi z vipusku bezpilotnih litalnih aparativ Radioplane OQ 2 kompaniyi Radioplan Naprikinci 1944 roku vijskovij fotograf Devid Konover proponuye yij fotosesiyu Vin znimav dlya zhurnalu Yanki zhinok yaki vikonuvali vijskove zamovlennya Vona pozuye za 5 dolariv na godinu za poradoyu fotografa zvertayetsya do The Blue Book Modeling Agency zvilnyayetsya z zavodu i jde pracyuvati modellyu Vivchaye tvorchist Dzhin Garlou ta Lani Terner ta pochinaye stvoryuvati imidzh cherez popit na modelej zi svitlishim volossyam Norma Dzhin vibilila do zolotistogo i vipryamila svoye kucheryave kashtanove volossya Na pochatku modelnoyi kar yeri Norma Dzhin zridka vikoristovuvala im ya Dzhin Norman Yiyi staturu vvazhali bilsh pin apnoyu nizh pidhodyashoyu dlya industriyi modi tomu pokazuvali zdebilshogo v reklami j cholovichih zhurnalah Popri ce do pochatku 1946 roku yiyi foto bulo na 33 h obkladinkah riznih zhurnaliv zokrema en Camera Life i Peek Za slovami kerivnici agentstva Emmelin Sniveli Emmeline Snively Monro bula odniyeyu z najambitnishih i najpracovitishih modelej Nathnenna uspihom Normi Dzhin Sniveli vlashtovuye yij kontrakt z aktorskim agentstvom u chervni 1946 roku Pislya nevdaloyi spivbesidi z prodyuserami v Paramount Pictures yiyi zaprosiv Ben Lajon direktor 20th Century Fox Vikonavchij kerivnik studiyi Derril Zanuk buv proti ta jogo perekonali dati Monro standartnij 6 misyachnij kontrakt abi vona ne pidpisala kontrakt zi studiyeyu konkurentkoyu RKO Pictures Monro pidpisala kontrakt iz zarplatneyu 125 na tizhden yakij vstupiv u diyu u serpni 1946 roku Na studiyi yij zaproponuvali imena Kerol Lind Kler Norman ta Merilin Miller ta zupinilisya na Merilin Monro im ya obrav Lajon na chest brodvejskoyi zirki prizvishe Mortenson vona vzyala na chest babusi Rannye foto Normi Dzhin Mortenson Bejker dlya listivki do aktorskoyi kar yeri Cherez 44 roki u 1988 zhurnal Pentgaus opublikuye sensacijnij material pro nibi to znajdenij erotichnij film 1944 roku za uchastyu Monro a eksperti dijdut visnovku sho aktorka na plivci Striptiz i plyashka koka koli ne bula Monro U pershi misyaci kontraktu ne otrimuyuchi kinorolej Monro prisvyatila vilnij chas vivchennyu aktorskoyi majsternosti vokalu i tanciv Shob diznatisya bilshe pro kinoindustriyu i prosuvati sebe vona bagato chasu provodila v studiyi sposterigayuchi za aktorkami i aktorami Kontrakt Monro prodovzhili v lyutomu 1947 roku nevdovzi dali dvi pershi roli 9 ryadkiv dialogu oficiantki v drami en 1947 i fragmentarnu rol u komediyi en 1948 Zapisana studiyeyu v aktorsku grupu yaka prohodila navchannya aktorskoyi majsternosti piznishe Monro skazhe Ce buv mij pershij dosvid spravzhnoyi gri v spravzhnij drami i vin mene zacharuvav Kontrakt Monro zakinchivsya 1947 roku i ne mayuchi roboti vona pozuvala ogolenoyu dlya fotografiv ta brala neveliki pidrobitki na studiyi Togo zh roku zdobula titul Miss California Artichoke Queen na shorichnomu festivali v Kastrovili Merilin Monro na studijnij zjomci 1947 rik Spovnena rishuchosti stati vidatnoyu aktorkoyu Monro prodovzhuvala navchatis v aktorskij grupi a v zhovtni 1947 vikonala neveliku rol fatalnoyi zhinki u p yesi Glamour Preferred en yaku prote ominuli uvagoyu veliki ZMI Dlya promoushenu Monro stala chasto vidviduvati prodyuserski ofisi podruzhilasya z zhurnalistom Sidni Skolski Vikonavchij direktor 20 Century Fox Dzhozef M Shenk umoviv svogo druga kerivnika Columbia Pictures Garri Kona pidpisati kontrakt iz Monro u berezni 1948 roku Monro pidnyala volossya za dopomogoyu elektrolizu i vidbilila jogo silnishe do platinovogo Pochala zajmatisya z vikladachkoyu aktorskoyi majsternosti en yaka zalishalasya yiyi nastavniceyu do 1955 roku Vpershe vikonala golovnu rol u malobyudzhetnomu myuzikli 1948 u comu filmi Monro vpershe govorila i spivala Pid chas znimannya vipravlyaye zlegka nepravilnij prikus Popri golovnu rol i kinoprobi na golovnu rol u myuzikli 1950 kontrakt iz Monro ne prodovzhili Myuzikl Horistki vijshov u zhovtni j ne mav uspihu Pislya vidhodu z Columbia Pictures u veresni 1948 roku Monro stala protezhe en viceprezidenta en Vona stavit silikonovij protez u shelepi robit rinoplastiku Vikonuye neveliku rol u filmi brativ Marks Shasliva lyubov 1949 ta prodovzhuye pracyuvati modellyu u travni 1949 roku pozuvala ogolenoyu dlya en Hocha rol u Shaslivij lyubovi bula nemasshtabnoyu pislya neyi Monro obrana dlya uchasti v promo turi filmu v Nyu Jorku v 1949 roci Proriv 1950 1952 U filmi Asfaltovi dzhungli 1950 Protyagom 1950 roku Merilin Monro zigrala v 6 filmah epizodichno v strichkah Shasliva lyubov Kvitok u Tomagavk en i en a takozh visoko ocinenih kriminalnomu filmi Dzhona G yustona Asfaltovi dzhungli i drami Dzhozefa Mankevicha Vse pro Yevu Hocha v Asfaltovih dzhunglyah Monro bula na ekrani lishe vprodovzh 5 ti hvilin zhurnal en pisav Vona peretvorilas z modeli v kino na serjoznu aktorku Pislya uspihu v cih filmah Monro otrimuye 7 richnij kontrakt zi studiyeyu 20 Century Fox v grudni 1950 roku 1951 roku Monro vstupaye do Kalifornijskogo universitetu v Los Andzhelesi de vivchaye literaturu ta mistectvo Vikonuye kilka neznachnih rolej U berezni 1951 roku vede 23 tyu ceremoniyu vruchennya premiyi Oskar a u veresni zhurnal en pershim z nacionalnih zhurnaliv opublikuvav foto Merilin Monro v povnij zrist Vikonala roli v chotiroh malobyudzhetnikah en en en i Za zhurnalom Photoplay u vsih chotiroh filmah Monro bula seksualnim tlom kritiki ocinili gru shvalno Nyu Jork Tajms opisav Monro yak vidminnu u filmi Moloda naskilki chuyeshsya en nazvav yiyi odniyeyu z najyaskravishih vishidnih zirok aktorok u Lyubovnomu gnizdechku Dlya podalshogo rozvitku aktorskoyi majsternosti Monro bere uroki u Mihajla Chehova i nimeckoyi tancivnici i mimesi en Yiyi populyarnist v auditoriyi vibuhla Monro otrimuvala kilka tisyach listiv vid fanativ shotizhnya armijska gazeta en nazvala yiyi Mis pin ap 1951 roku pokazuyuchi vibir soldativ Korejskoyi vijni U filmi 1952 Monro stala vikonuvati golovni roli na drugomu roci svogo kontraktu z Fox 1952 roku zhurnalistka en nazvala yiyi en a kolumnistka j radioveducha Gedda Gopper opisala pin ap korolevoyu yaka viyavilasya grabizhniceyu kasovih zboriv V lyutomu Gollivudska asociaciya inozemnoyi presi nazvala Monro najmolodshoyu kasovoyu aktorkoyu U kvitni 1952 roku vijshla stattya v zhurnali Lajf prisvyachena Merilin Monro de jshlosya pro yiyi vazhke ditinstvo ta vihovannya yaka predstavlyala yiyi togochasnoyu Popelyushkoyu sho zdijsnila amerikansku mriyu Stosunki z vidstavnim gravcem Nyu Jork Yankiz Dzho Di Madzho odnim z najvidomishih sportsmeniv epohi posilili interes presi U travni 1952 roku vibuhnuv skandal Monro rozpovila sho 1949 roku pozuvala ogolenoyu dlya foto yaki teper vikoristovuvali v kalendaryah Incident mig sprichiniti katastrofu v yiyi kar yeri tomu studiya i Monro virishili govoriti pro ce vidkrito pidkreslyuyuchi sho vona pozuvala ogolenoyu tilki pid chas bezgroshiv ya Cya strategiya zabezpechila simpatiyu publiki j pidvishenij interes do filmiv Monro U chervni vona z yavilas na obkladinci Life Monro rozumila popit i svidomo vistupala v roli novogo seks simvolu dlya chogo propracovuvala rizni piar hodi Tak 1952 roku vona u vidvertij sukni vikonuvala rol golovnokomanduvachki na paradi na chest konkursu Mis Amerika i povidomila oglyadachevi kolonki plitok en sho ne nosit bilizni 84 U filmi 1952 Popri populyarnist seksapilnogo amplua Monro pragnula rozshiriti svij aktorskij diapazon Vlitku 1952 roku vona z yavilasya v dvoh komercijno uspishnih filmah drami Frica Lyanga 1952 za kotrij otrimala chislenni pozitivni vidguki Kritiki gazeti Hollywood Reporter zayavili sho vona zaslugovuye na golovnu rol zavdyaki svoyij chudovij interpretaciyi a kritiki zhurnalu Variety pisali sho vona maye chudovi zovnishnist ta harakter yaki roblyat yiyi populyarnoyu Drugim filmom buv triler de Monro vtilila geroyinyu z psihichnim rozladom v yakosti perevirki yiyi zdatnosti grati vazhchi dramatichni roli Kartina otrimala zmishani vidguki deyaki vvazhali aktorku nedosvidchenoyu dlya roli a kritiki Variety poyasnyuvali problemi filmu poganim scenariyem Tri filmi 1952 roku prodovzhili komichne amplua i ekspluataciyu seksualnoyi privablivosti Monro Rol konkursantki u Mi ne odruzheni za slovami scenarista stvorili suto dlya togo abi pokazati Merilin u dvoh kupalnikah U komediyi Govarda Gouksa z Keri Grantom Monro zigrala sekretarku infantilnu blondinku yaka ne pidozryuye pro haos navkolo neyi viklikanij yiyi seksualnistyu Vikonala neveliku rol poviyi u Vozhd chervonoshkirih ta inshi 1952 Z rozvitkom kar yeri Monro pochinaye vidstoyuvati vlasni poglyadi na zjomku sho porodzhuye konflikti z rezhiserami Perfekcionistka Monro vimagala povtornih znimannya sceni poki ne zalishalas zadovolena svoyeyu groyu Krim togo Monro ne podobalas vidsutnist kontrolyu nad vlasnoyu robotoyu na znimalnih majdanchikah chogo z neyu ranishe ne traplyalos navit pid chas fotosesij de mozhna bulo vesti sebe vilno zamist slipogo dotrimannya scenariyu Zv yazok Monro z nastavnicyami spochatku z en a piznishe z Pauloyu Strasberg tezh vidchutno dratuvav rezhiseriv V rezultati stresu konfliktiv ta rozladu snu Monro chasto spiznyuvalasya abo ne z yavlyalasya na zjomki zabuvala repliki Shob podolati trivozhnist ta hronichne bezsonnya Monro pochala prijmati barbiturati amfetamini ta alkogol sho posililo problemi hocha vona ne mala silnoyi zalezhnosti do 1956 roku Za slovami en znamenita konfliktna povedinka Monro osoblivo v piznij period yiyi kar yeri bula vidpoviddyu na poblazhlivist i seksizm yiyi koleg i rezhiseriv cholovikiv Podibnoyi dumki i Loyis Baner yaka dovodit sho nad Monro znushalisya bagato yiyi rezhiseriv Vishidna zirka 1953 U filmi en 1953 Monro znyalasya v troh filmah sho vijshli 1953 roku stavshi odniyeyu z najrentabelnishih gollivudskih vikonavic Pershoyu bula strichka nuar en 1953 de Monro vtilila fatalnu zhinku sho zadumuye vbivstvo cholovika Dzhozef Kotten Do togo chasu Monro zi svoyim vizazhistom en rozrobila makiyazh yakij stav yiyi vizitivkoyu temni strilchasti brovi blida shkira i bliskucha chervona pomada Za slovami Sari Cherchvell film Niagara buv odnim z najvidvertishih seksualnih filmiv u kar yeri Monro cherez sceni de yiyi tilo prikrivalo lishe prostiradlo abo rushnik sho shokuvalo togochasnu avditoriyu Najvidomisha scena Monro v comu filmi shiroko vikoristovuvana v marketingu 30 sekundnij zagalnij plan pozadu neyi yaka spokuslivo jde U sichni koli film vijshov na ekrani en protestuvali vvazhayuchi film amoralnim ale vin zibrav u prokati 6 mln dolariv U toj chas yak kritiki Variety nazvali strichku klishovanoyu i hvoroblivoyu New York Times pisala Vodospadi i mis Monro ce te na sho varto podivitisya i opisuvali Monro spokuslivoyu Monro prodovzhuvala privertati uvagu vidvertim vbrannyam u reklamnih zahodah a v sichni 1953 roku zdobula premiyu zhurnalu Photoplay yak zirka yaka najshvidshe shodit Na ceremoniyu nagorodzhennya vona vdyagla oblyagayuchu suknyu z zolotogo koloru cherez yaku Dzhoan Krouford opisala presi yiyi povedinku yak taku sho ne lichit aktorci ta ledi Filmom Niagara Monro dosyagla statusu seks simvola U filmi Dzhentlmeni viddayut perevagu bilyavkam 1953 Monro i Dzhejn Rassell zalishayut vidbitki bilya Kitajskogo teatru TCL 1953 rik Nezabarom vijshla yiyi druga robota satirichna muzichna komediya Dzhentlmeni viddayut perevagu bilyavkam zasnovana na en Aniti Lus i jogo en pro dvoh spivachok Lorelej Monro i Doroti Shou Dzhejn Rassell yaki virushayut gastrolyuvati do Parizha Lorelej mala spochatku grati Betti Grejbl najpopulyarnisha blondinka 20th Century Fox 1940 h ale Monro nadali perevagu yak zirci yaka mogla b spodobatisya i cholovichij i zhinochij auditoriyi V chervni u ramkah reklamnoyi kampaniyi filmu Monro i Rassel zalishili vidbitki svoyih ruk i nig na betoni bilya Kitajskogo teatru TCL Film stav odnim z najkasovishih uspihiv roku zibravshi 5 3 mln dolariv ponad udvichi bilshe vitrat na virobnictvo New York Times i Variety pozitivno vidguknulisya pro Monro osoblivo vidznachivshi yiyi vikonannya pisni za Variety aktorka prodemonstruvala zdatnist seksualno spivati a takozh vminnya ozhiviti scenu svoyeyu prisutnistyu Merilin Monro Betti Grejbl i Loren Bekoll u filmi Yak vijti zamizh za miljonera 1953 U veresni Monro debyutuvala na telebachenni v programi v epizodi Podorozh do Gonolulu Potim z Betti Grejbl i Loren Bekoll znyalasya u filmi Yak vijti zamizh za miljonera sho vijshov u listopadi 1953 go zigravshi nayivnu model yaka ob yednuyetsya z podrugami v poshukah bagatiyiv Ce buv drugij film u shirokoekrannomu formati yakim 20 Century Fox spodivalasya zaluchiti auditoriyu nazad v kinoteatri oskilki telebachennya pochalo sprichinyati zbitki kinostudiyam Popri zmishani vidguki film buv najkasovishim uspihom Monro za ves chas zibravshi 8 mln dolariv u svitovomu prokati Monro uvijshla v shorichnij en 1953 ta 1954 roku i za slovami istorika Fox Obri Solomona stala golovnim nadbannyam studiyi razom z CinemaScope U grudni 1953 roku Merilin Monro z yavilasya na obkladinci pershogo nomera zhurnalu Playboy foto pid chas paradu na chest konkursu Mis Amerika 1952 roku a takozh rozvoroti pershogo nomera odne z ogolenih foto 1949 roku sho zatverdilo poziciyu Monro yak golovnogo seks simvolu Konflikt z 20th Century Fox i vlasna kinostudiya 1954 1955 Hocha Monro stala odniyeyu z najbilshih zirok 20 Century Fox punkti yiyi kontraktu ne zminyuvalisya vid 1950 roku Yij platili znachno menshe nizh inshim zirkam yiyi rangu do togo zh aktorka ne mogla sama vibrati proyekt chi koleg z yakimi hotila b pracyuvati Monro vtomilasya vid tipovogo blond obrazu ale na shlyahu do yiyi sprob znimatisya v inshih filmah krim komedij i myuzikliv stoyav Zanuk yakij mav silnu osobistu nepriyazn do neyi j uvazhav sho vona zaroblyatime dlya studiyi bilshe groshej znimayuchis u komediyah Koli Monro vidmovilasya znimatisya v chergovij muzichnij komediyi ekranizaciyi p yesi en z Frenkom Sinatroyu studiya pripinila yiyi kontrakt 4 sichnya 1954 roku Vistup na shou dlya en u lyutomu 1954 roku Konflikt buv na pershih shpaltah gazet i Monro vidrazu zh pochala reklamnu kompaniyu abi protistoyati negativnim vislovlyuvannyam presi ta zmicniti svoyu poziciyu v konflikti 14 sichnya 1954 roku vona odruzhilasya z Dzho Di Madzho stosunki z yakim buli predmetom postijnoyi uvagi ZMI vid 1952 roku Potim virushila do Yaponiyi poyednuyuchi medovij misyac z dilovoyu poyizdkoyu cholovika Z Yaponiyi Monro podorozhuvala solo Koreyeyu de vikonala pisni zi svoyih filmiv u ramkah chotiridennih shou dlya en dlya ponad 60 tis amerikanskih morskih pihotinciv V lyutomu povernuvshis u Gollivud zdobula specialnij priz Photoplay najpopulyarnisha zirka sered zhinok U berezni Monro dobilasya ugodi zi studiyeyu do yakoyi uvijshov novij kontrakt pidpisanij piznishe togo zh roku de vona otrimuvala golovnu rol u kinoversiyi brodvejskogo spektaklyu Sverblyachka somogo roku ta dodatkovu oplatu za cyu rol u rozmiri 100 tis dolariv Nastupnoyu robotoyu Monro stav vestern Otto Premingera v yakomu vona pochala znimatisya do prizupinennya yiyi kontraktu z Robertom Mitchemom Monro nazvala strichku tretosortnim kovbojskim filmom hocha vona bula populyarnoyu Pershim filmom u yakomu vona znyalasya pislya povernennya v 20 Century Fox buv myuzikl en Monro kategorichno vidmovlyalasya znimatisya ale studiya napolyagla na nomu v obmin na vidmovu vid znimannya u Divchinci v rozhevih kolgotkah Myuzikl ne mav uspihu a vikonannya Monro bagato kritikiv vvazhali vulgarnim U veresni 1954 roku Monro pochala robotu v komediyi Billi Vajldera Sverblyachka somogo roku z Tomom Yuellom vtilivshi zhinku yaka staye ob yektom seksualnih fantazij svogo odruzhenogo susida Hocha film znimali v Gollivudi studiya virishila zazdalegid stvoriti reklamu vlashtuvavshi znimannya odniyeyi zi scen na Leksington Avenyu v Nyu Jorku Tam Monro stoyala na reshitci nad metro i povitrya pidnimalo vgoru podil yiyi biloyi sukni Cya scena stala odniyeyu z najvidomishih u kar yeri Monro Znimannya trivali kilka godin i prinadili blizko 2000 osib natovpu zokrema profesijnih fotografiv Reklamnij tryuk Monro potrapiv na peredovi shpalti mizhnarodnih vidan ale poklav kinec shlyubu z revnivim Di Madzho Sverblyachka somogo roku vijshla v chervni nastupnogo roku i zibrala ponad 4 5 miljoniv dolariv u prokati stavshi odnim z najbilshih komercijnih uspihiv roku Monro v aktorskij studiyi Li Strasberga 1955 rik Pislya znimannya u comu filmi Monro pochala novu borotbu za svoyu kar yeru i pokinula Gollivud viyihavshi na shidne uzberezhzhya de z fotografom zasnuvala vlasnu prodyusersku kompaniyu MMP u yakij bula prezidentom i vlasniceyu kontrolnogo paketu akcij diya yaku zgodom nazvali instrumentalnoyu v procesi rozpadu studijnoyi sistemi Ogoloshuyuchi pro zasnuvannya kompaniyi na pres konferenciyi v sichni 1955 roku Monro zayavila sho vona vtomilasya vid odnih i tih zhe seksualnih rolej Ya hochu robiti krashi rechi U lyudej ye mezhi i vi znayete pro ce Vona stverdzhuvala sho bilshe ne pov yazana kontraktom z 20 Century Fox oskilki studiya ne vikonala svoyih zobov yazan napriklad ne viplatila yij obicyanij bonus za film Sverblyachka somogo roku Ce pochalo trivalu yuridichnu bitvu mizh Monro i studiyeyu Borotbu Monro znachnoyu miroyu vismiyala presa a avtor Sverblyachki somogo roku en sparodiyuvav yiyi u svoyij p yesi 1955 roku en 1955 1955 rik Monro prisvyatila vivchennyu svogo remesla Vona pereyihala v Nyu Jork i pochala brati uroki aktorskoyi majsternosti u britanskoyi aktorki Konstans Kollyer i vidviduvati seminari z en v kerivnikom yakoyi buv Li Strasberg inodi notuyuchi navchannya Strasberg zmushuye mene pochuvatis pogano kazhuchi sho ya diyala zi strahu Ti povinna pochati robiti rechi z poziciyi sili a ne zi strahu ne shukayuchi sili shukayuchi lishe tehnichni zasobi i sposobi Originalnij tekst angl Strasberg makes me feel badly that I was acting out of fear You must start to do things out of strength by not looking for strength but only looking and seeking technical ways and means Monro zblizilasya zi Li Strasbergom i jogo druzhinoyu Pauloyu brala privatni uroki v nih vdoma cherez sorom yazlivist i praktichno uvijshla v rodinu Monro zminila svoyu vikladachku drami Natashu Lajtes na Paulu Strasberg yaka spravlyala na aktorku istotnij vpliv do kincya yiyi kar yeri Takozh Monro pochala kurs psihoanalizu za rekomendaciyeyu Li yakij vvazhav sho aktor maye protistoyati emocijnim travmam i vikoristovuvati yih u svoyih vistupah FBR zavelo spravu na Merilin Monro cherez stosunki z Millerom sho buv pid naglyadom FBR za zvinuvachennyami v komunizmi Studiya poboyuvalasya sho Monro zanesut u chornij spisok i zaklikala yiyi pripiniti vzayemini Popri rizik dlya kar yeri Monro vidmovilasya piznishe nazvavshi kerivnikiv studiyi vrodzhenimi boyaguzami Do kincya roku Monro i 20 Century Fox prijshli do ugodi pro novij semirichnij kontrakt Merilin Monro Prodakshns ne mogla samostijno finansuvati filmi a Fox potrebuvala Monro Kontrakt vimagav vid neyi znyatisya prinajmni v 4 filmah dlya 20 Century Fox uprodovzh 7 rokiv za sho zobov yazalasya platiti Monro 100 tis dolariv za kozhen film i nadala yij pravo obirati sobi proyekti rezhiseriv i kinematografistiv a takozh pravo na odin film z MMP pislya kozhnogo zavershenogo filmu z Fox Viznannya kritiki 1956 1959 1956 rik Monro pochala z ogoloshennya pro svoyu peremogu nad 20 Century Fox Presa yaka ranishe vismiyuvala yiyi teper prihilno pisala pro yiyi rishennya borotisya zi studiyeyu Time nazvav yiyi spritnoyu biznesvumen a en peredbachiv sho cya peremoga bude prikladom triumfu osobistosti na bagato rokiv upered U berezni aktorka oficijno zminila im ya na Merilin Monro Yiyi stosunki ta shlyub z Millerom zasudzhuvala i vismiyuvala presa Cherez perehid u yudayizm vsi yiyi filmi u Yegipti zaboronili U filmi 1956 Pershim filmom u yakomu Monro znyalasya za novim kontraktom stala drama sho vijshla u serpni 1956 roku Shob vtiliti salonnu spivachku Sheri chiyi mriyi pro slavu uskladnyuye nayivnij kovboj yakij zakohuyetsya v neyi Monro vivchila ozarkskij akcent i vibrala kostyumi ta makiyazh pozbavleni glamuru yiyi rannih filmiv navmisno poseredno vikonala spiv i tanci Brodvejskij rezhiser Dzhoshua Logan pogodivsya pracyuvati z neyu popri pochatkovi sumnivi v yiyi majsternosti ta chutki pro yiyi vimoglivist na zjomkah Znimannya vidbuvalis v Ajdaho i Arizoni na pochatku 1956 roku Monro tehnichno chislilas na posadi kerivnici MMP a Logan zmushenij buv pristosovuvatisya do yiyi zapiznen i perfekcionizmu Cej dosvid zminiv dumku Logana pro Monro Piznishe vin porivnyav yiyi z Charli Chaplinom v uminni zmishuvati komediyu i tragediyu Avtobusna zupinka stala kasovim uspihom zibravshi 4 25 mln dolariv i perevazhno pozitivni vidguki en pisav sho gra Monro rozviyuye raz i nazavzhdi dumku sho vona prosto glamurna osobistist Yak kazav Bosli Krauzer Trimajtesya za svoyi stilci panove i os vam pidstupna nespodivanka Merilin Monro zreshtoyu dovela sho vona aktorka Za rol v Avtobusnij zupinci Monro nominovana na premiyu Zolotij globus u kategoriyi Najkrasha zhinocha rol komediya abo myuzikl Z Lourensom Oliv ye na preskonferenciyi filmu 1957 U serpni 1956 roku Monro pochala znimatisya v pershih filmah samostijnogo virobnictva vlasnoyi kinostudiyi MMP Princ i tancivnicya znimavsya na studiyi Pinewood v Angliyi i gruntuvavsya na p yesi Terensa Rettigena en pro stosunki aktorki i princa u 1910 h pershimi vikonavcyami golovnih rolej na sceni buli Viv yen Li i Lourens Oliv ye Monro zaprosila Lourensa vikonati cholovichu rol i v filmi a takozh rezhisuvati i spivprodyusuvati kartinu Prote znimannya uskladnili jogo konflikti z Monro yaki vin pochav frazoyu Vse sho vam potribno robiti ce buti seksualnoyu rozlyutivshi kinozirku Jomu takozh ne podobalas postijna prisutnist na znimalnomu majdanchiku vikladachki Monro z aktorskoyi majsternosti Pauli Strasberg U vidpovid na zverhnyu povedinku Oliv ye Monro pochala z yavlyatisya pizno i stala nekonstruktivnoyu skazavshi piznishe Yaksho vi ne povazhayete vashih artistiv to voni ne mozhut dobre pracyuvati Yiyi zalezhnist vid rechovin zagostrilasya Za biografom Spoto Monro zavagitnila i perezhila vikiden pid chas zjomok Paralelno Grin konfliktuvav z Monro na temu togo yak keruvati MMP zokrema chi maye Miller priyednatisya do kompaniyi Popri vse film zavershili za grafikom do kincya roku Vin vijshov u chervni 1957 go otrimav zmishani vidguki i ne buv populyarnim v amerikanskoyi auditoriyi natomist u Yevropi Merilin Monro udostoyili vishoyi italijskoyi kinopremiyi David di Donatello premiyi Crystal Star Award i nominuvali na premiyu BAFTA Pid chas 18 misyachnoyi perervi na rodinu ta likuvannya Monro posvarilasya z Grinom i vikupila svoyu chastku v kompaniyi MMP oskilki rozbizhnosti vregulyuvati ne vdalosya i Monro pochala pidozryuvati sho Grin krav groshi u kompaniyi Merilin Monro Toni Kertis i Dzhek Lemmon pid chas znimannya filmu U dzhazi tilki divchata 1959 V lipni 1958 roku Monro povernulasya do Gollivudu dlya znimannya u komediyi Billi Vajldera U dzhazi tilki divchata 1959 z Dzhekom Lemmonom i Toni Kertisom Hocha ce bula chergova rol durnenkoyi bilyavki Monro pogodilasya cherez zaohochuvannya Millera i propoziciyu 10 vid pributku filmu na dodachu do standartnoyi oplati Trudnoshi pid chas znimannya kartini stali legendarnimi vitikayuchi z konfliktu cherez obraz geroyini v uyavlenni Monro i Vajldera yakij mav vazhku reputaciyu Monro vimagala u Vajldera zminiti bagato z yiyi scen sho v svoyu chergu pogirshilo spravu z replikami i yak pripuskayut navmisno zipsuvala kilka scen abi grati yih po svoyemu vimagala desyatki dubliv zabuvala svoyi repliki Monro vreshti porivnyala znimannya z korablem sho tone prokomentuvavshi Ale chomu ya povinna turbuvatisya ya ne mayu falichnogo simvolu shob jogo vtrachati Zreshtoyu gra Monro zadovolnila Vajldera yakij zayaviv Kozhen mozhe zapam yatati ryadki ale lishe spravzhnij mitec mozhe prijti na zjomki ne pam yatayuchi vlasnih ryadkiv i grati yak ce robila vona Film mav prigolomshlivij uspih nominovanij na shist Oskariv a Monro udostoyilas Zolotogo globusa u nominaciyi Zhurnal Variety nazvav yiyi komediantkoyu z poyednannyam seksapilnosti i ritmu yake prosto nemozhlivo perevershiti Za opituvannyami Amerikanskogo institutu kinomistectva i Sight amp Sound strichku viznano odnim z najkrashih filmiv usih chasiv Zavershennya kar yeri 1960 1962 Z Ivom Montanom u muzichnij komediyi 1960 Pislya filmu V dzhazi tilki divchata Monro vzyala perervu do kincya 1959 roku Todi povernulasya v Gollivud lishe tomu sho za kontraktom z 20 Century Fox vidstavala vid grafiku znyavshis v odnomu z chotiroh obicyanih filmiv u muzichnij komediyi pro aktorku i miljonera Vona vibrala rezhisera Dzhordzha K yukora i poprosila Artura Millera perepisati slabku chastinu scenariyu Znimannya vidkladalisya cherez pochastili zapiznennya i zniknennya Monro Stosunki z partnerom po filmu Ivom Montanom shiroko visvitlyuvali v presi i vikoristovuvali v reklamnij kampaniyi Kartina vijshla u veresni 1960 roku i bula nevdaloyu Bosli Krauzer opisav Monro yak neohajnu i skazav sho yij brakuye starogo dinamizmu a Gedda Gopper nazvala film najvulgarnishoyu kartinoyu v yakij vona brala uchast Trumen Kapote napolyagav shob Monro zigrala Golli Golajtli v filmi adaptaciyi Snidanok u Tiffani ale rol otrimala Odri Gepbern oskilki prodyuseri poboyuvalisya sho Monro uskladnit zjomki Ostannim filmom Merilin Monro stala drama Dzhona G yustona Neprikayani 1961 scenarij dlya yakoyi napisav Artur Miller z dramatichnoyu rollyu dlya neyi Monro grala Rozlin Tejber rozluchenu zhinku sho tovarishuye z troma kovboyami Klark Gejbl Elaj Vollak i Montgomeri Klift Znimannya prohodili v pusteli Nevada z lipnya po listopad 1960 roku i buli duzhe vazhkimi Monro bula nevdovolena tim sho Miller shlyub z yakim rozpadavsya chastkovo zasnuvav scenarij na yiyi zhitti a yiyi rol postupalasya cholovichim Do vsogo Monro musila borotisya zi zvichkoyu Millera perepisuvati sceni v nich pered pochatkom zjomok Yiyi zdorov ya serjozno pidirvav bil vid kameniv u zhovchnomu mihuri yiyi zalezhnist rozvinulas tak sho makiyazh nanosili poki vona she spala pid vplivom barbiturativ U serpni znimannya zupinili dlya tizhnevoyi detoksikaciyi Monro u likarni Los Andzhelesa Popri problemi G yuston zayaviv Koli Monro grala Rozlin vona ne pridumuvala emociyi Ce bula realna rich Buvalo vona jshla gliboko v sebe znahodila ce vseredini i vinosila na poverhnyu Z Klarkom Gejblom Montgomeri Kliftom Elayem Vollakom i en u svoyemu ostannomu filmi Neprikayani 1962 Film Neprikayani vijshov nastupnogo misyacya ale provalivsya v prokati vidguki buli zmishani zhurnal Variety skarzhivsya sho film maye pererivchastij harakter rozvitku a Bosli Krauzer nazvav Monro absolyutno porozhnoyu i nezrozumiloyu zayavivshi Na zhal dlya strukturi filmu vse obertayetsya navkolo neyi Pozitivnishi vidguki kritiki i kinoznavstva kartina otrimala lishe v XXI stolitti en z britanskogo institutu kino nazvav film klasichnim G yustonskij doslidnik Toni Trejsi nazvav gru Monro najbilsh zriloyu interpretaciyeyu v yiyi kar yeri Dzheffri Maknab z zhurnalu Independent vidznachiv Monro yak ekstraordinarnu v zobrazhenni sili empatiyi Rozlin Pid chas znimannya filmu 1962 Monro planuvala znimatisya v teleekranizaciyi p yesi Somerseta Moema Dosh na kanali NBC ale proyekt provalivsya oskilki telekanal ne shvaliv yiyi vibir rezhisera Li Strasberga Tozh natomist vona prisvyatila pershu polovinu 1961 roku virishennyu problem zi zdorov yam Povernula uvagu gromadskosti navesni 1962 roku otrimavshi Zolotij globus i vzyavshis do znimannya novogo filmu dlya 20 Century Fox 1962 rimejku strichki Moya kohana druzhina 1940 Jogo spivprodyuserkoyu mala stati studiya MMP rezhisuvav Dzhordzh K yukor a partnerami buli Din Martin i aktorka Sid Chariss Za kilka dniv do pochatku znimannya u Monro pochavsya gajmorit Popri medichni rekomendaciyi perenesti zjomki studiya pochala yih za planom naprikinci kvitnya Monro bula nadto hvora shob pracyuvati v najblizhchi 6 tizhniv ale popri pidtverdzhennya vid kilkoh likariv studiya tisnula na neyi publichno stverdzhuyuchi sho Monro prikidayetsya 19 travnya Monro vzyala perervu shob zi sceni zaspivati do dnya narodzhennya Dzhona Kennedi v Medison skver Garden u Nyu Jorku Poyizdka Monro do Nyu Jorka viklikala she bilshe rozdratuvannya kerivnikiv studiyi yaki hotili shob vona yiyi skasuvala Potim Monro znimalas u sceni dlya filmu de plavala ogolenoyu v basejni Dlya stvorennya poperednoyi reklami presu zaprosili na znimannya ciyeyi sceni svitlini zgodom opublikuvali v Life Ce vpershe velika zirka pozuvala ogolenoyu na piku svoyeyi kar yeri Koli Monro znovu bula na kilkadennomu likarnyanomu 20 Century Fox virishili zvilniti yiyi za porushennya grafiku i 7 chervnya 20 Century Fox zvilnili Monro pred yavivshi yij pozov u rozmiri 750 000 dolariv dlya vidshkoduvannya zbitku Yiyi zaminili na Li Remik a pislya vidmovi Dina Martina znimatisya z kimos krim Monro 20 Century Fox podala v sud i na nogo a takozh zakrila zjomki Studiya zvinuvatila Monro v nerealizovanomu filmi i stala poshiryuvati negativnu informaciyu pro neyi z natyakami sho vona psihichno hvora 20 Century Fox nevdovzi poshkoduvala pro svoye rishennya i znovu rozpochala peregovori z Monro naprikinci chervnya zaproponuvavshi novij kontrakt zokrema vidnovlennya znimannya u filmi Shos povinno trapitisya i golovnu rol u chornij komediyi en 1964 Ugodi dosyagli piznishe togo zh lita Shob vidnoviti svij imidzh Monro vzyala uchast u kilkoh reklamnih kampaniyah zokrema dala interv yu zhurnalam Life i Cosmopolitan ta vzyala uchast u fotosesiyi dlya Vogue de spivpracyuvala z fotografom nad dvoma seriyami foto standartnoyu modelnoyu i nyu yaki opublikuvali posmertno V ostanni tizhni zhittya Monro planuvala znimatisya u biografichnomu filmi pro svoyu kumirku ditinstva amerikansku aktorku Dzhin Garlou Politichni poglyadiZa svidchennyam podrugi i sekretarki Monro Monro bezuspishno prosila reportera yakij brav u neyi ostannye interv yu shob vin zakinchiv stattyu pro neyi yiyi slovami Te chogo spravdi potrebuye svit ce realne vidchuttya sporidnenosti Vsi zirki robochi negri yevreyi arabi mi vsi brati Bud laska ne vistavte mene neserjoznoyu Zavershit interv yu tim u sho ya viryu Marilyn Monroe Still Life American Masters Monro druzhila z chornoshkiroyu dzhaz spivachkoyu Elloyu Ficdzherald i pospriyala yiyi kar yeri Yak rozpovidala piznishe Ficdzherald Ya po spravzhnomu zobov yazana Merilin Monro ce cherez neyi ya stala grati v Mocambo duzhe populyarnomu nichnomu klubi 50 h Vona osobisto zatelefonuvala vlasnikovi klubu i skazala sho hoche shob mene negajno prijnyali i yaksho vin zrobit ce to vona bratime perednij stolik u comu klubi kozhnoyi nochi Vona skazala jomu i ce bula pravda zavdyaki yiyi statusu superzirki sho presa bozhevolitimi Gospodar vidpoviv tak i Merilin bula tam za stolikom kozhnogo vechora Presa pishla za bort Pislya cogo meni nikoli vzhe ne dovodilosya grati v nevelikomu dzhaz klubi Vona bula nezvichajnoyu zhinkoyu trohi poperedu svogo chasu I vona pro ce ne znala 1962 roku v Meksici Monro bula vidkrito pov yazana z amerikancyami yakih FBR viznalo komunistami yak ot Frederik Vanderbilt Fild Dochka ostannogo psihiatra Monro Dzhoana Grinson skazala sho aktorka zahoplyuvalas rivnimi pravami pravami chornoshkirih pravami bidnih Vona ototozhnyuvala sebe z robitnikami Publichnij obraz i kulturnij vplivYa nikoli ne rozumila jogo cej seks simvol Ya zavzhdi dumala sho simvolami buli ti momenti koli mi grayemo razom na sceni Ot bida seks simvol staye richchyu Ya prosto nenavidzhu buti richchyu Ale yaksho ya zbirayusya buti simvolom chogos to ya volila b buti same simvolom seksu a ne chogos inshogo Monro v interv yu zhurnalu Life 1962 rik U filmi Dzhentlmeni viddayut perevagu bilyavkam 1953 Koli 20th Century Fox pochala rozroblyati zirkovij status Monro neyu hotili zaminiti stariyuchu Betti Grejbl najpopulyarnishu vibuhovu blondinku 1940 h U 1940 h buv profeministichnij rozkvit aktorok yakih sprijmali yak zhorstkih i rozumnih i yaki zvertalisya do perevazhno zhinochoyi auditoriyi yak ot Ketrin Gepbern i Barbara Stenvik Tomu studiya hotila zrobiti z Monro zirku novogo desyatilittya yaka poverne do kinoteatriv cholovikiv Vid pochatku 20 Century Fox vidigrala vazhlivu rol u stvorenni yiyi imidzhu a v finali kar yeri Monro vzyala praktichno povnij kontrol nad nim Dlya dosyagnennya ta utrimannya populyarnosti Monro rozrobila bagato vlasnih reklamnih strategij pidtrimuvala druzhni stosunki z zhurnalistkami plitkarkami en a takozh kontrolyuvala vikoristannya vlasnih zobrazhen Krim poperednici Grejbl yiyi chasto porivnyuvali z inshoyu znamenitoyu kinozirkoyu 1930 h Dzhin Garlou Porivnyannya chastkovo viklikala sama Monro yaka nazvala Garlou kumirkoyu svogo ditinstva hotila zigrati yiyi v bajopiku ta najnyala stilista Garlou dlya pidgotovki volossya Ekrannij obraz Monro gruntuvavsya na yiyi svitlomu volossi ta gendernih stereotipah pov yazanih z nim blondinok todi vvazhali nayivnimi seksualno dostupnimi ta shtuchnimi Dlya pidtrimki obrazu Monro chasto vikoristovuvala pridih pri zlegka dityachomu golosi u filmah interv yu davala stvoryuyuchi vrazhennya sho vsi yiyi slova ye absolyutno nevinnimi i bez rozrahunku parodiyuyuchi dvoznachnist cej osoblivij stil komunikaciyi piznishe nazvali Monroeisms Cherez start u kar yeri modeli figura Monro bula odniyeyu z yiyi najchastishe zgaduvanih osoblivostej Kinokritik en pisav sho na reklamnih foto Monro chasto roztashovana tak shob yiyi pishnij siluet buv na pershomu plani Odyag buv vazhlivim faktorom obrazu Monro Vona chasto vdyagala bile pidkreslyuyuchi kolir volossya ta vidverte vbrannya yake akcentuvalo figuru Reklamni tryuki aktorki chasto obertalisya navkolo yiyi odyagu yakij vidkrivav znachnu chastinu tila abo navit en Narativi u presi zobrazhuvali Monro yak vtilennya amerikanskoyi mriyi divchinu yaka popri vazhke ditinstvo zdobula golivudsku slavu Hocha ideya ekranoyi geroyini Monro yak nedalekoyi ale seksualno privablivoyi blondinki bula retelno produmanoyu groyu kinokritiki i glyadachi vvazhali ce spravzhnoyu osobististyu Monro kotra nichogo ne vdaye grayuchi v komediyah Ce stalo pereshkodoyu v profesijnomu rozvitku pri bazhanni Monro grati dramatichni roli yij vidmovlyali konfliktuvali pri yiyi sprobah rozvivati svoyih geroyin a zrilishi roboti Monro vidkidali yak avditoriya tak i kritika zaohochuyuchi tilki amplua seksualnoyi durepki Obraz nayivnoyi blondinki takozh stvoryuvav regulyarni pereshkodi v tomu shob superzirku Monro povazhali yak biznesvumen zokrema i v yiyi vlasnij kinostudiyi a takozh pri peremovinah pro gonorari Kinodoslidnicya Sara Shejn sho vivchala rozpovidi pro Monro pishe Najbilshij mif polyagaye v tomu sho vona bula durnoyu Drugij mif sho vona bula krihkoyu Tretij sho vona ne vmila grati Vona bula daleko ne durnoyu hocha j ne mala formalnoyi osviti i duzhe perejmalasya cherez ce Ale vona bula dijsno duzhe rozumnoyu i duzhe silnoyu Vona musila buti tiyeyu j inshoyu shob obigrati studijnu sistemu Gollivudu 1950 h Durna blondinka bula rollyu vona bula aktorkoyu zaradi boga Takoyu garnoyu aktorkoyu sho zaraz nihto ne virit u te sho vona bula kim zavgodno ale ne tiyeyu kogo zobrazhala na ekrani Originalnij tekst angl The biggest myth is that she was dumb The second is that she was fragile The third is that she couldn t act She was far from dumb although she was not formally educated and she was very sensitive about that But she was very smart indeed and very tough She had to be both to beat the Hollywood studio system in the 1950s The dumb blonde was a role she was an actress for heaven s sake Such a good actress that no one now believes she was anything but what she portrayed on screen Biografka Loyis Banner pisala sho Monro chasto tonko parodiyuvala status seks simvolu u svoyih filmah i na publici Monro govorila sho bula pid vplivom amerikanskoyi aktorki pismennici ta spivachki Mej Vest navchilasya v neyi kilkoh tryukiv otogo vrazhennya vismiyuvannya vlasnoyi seksualnosti abo zh zhartiv nad neyu U 1950 h Monro vivchala mistectvo komediyi j tanciv u klasah mimesi i tancivnici yaka proslavilas komichnimi nomerami na sceni i suprovodzhuvala Monro na znimalnomu majdanchiku U chergovij blond roli u Dzhentlmeni viddayut perevagu bilyavkam 1953 Monro skazala Ya mozhu buti rozumnoyu koli ce potribno ale bilshosti cholovikiv ce ne podobayetsya Na vechirci v klubi en traven 1953 roku Za Richardom Dayerom zoryanij obraz Monro stvorili perevazhno dlya zaluchennya cholovikiv i sho vona zazvichaj grala divchinu yaka vidznachalas lishe stattyu u svoyih filmah Vona praktichno zavzhdi grala horistku sekretarku abo model yaka stvoryuvala shou zaradi zadovolennya cholovikiv Doslidnik kino Tomas Garris yakij proanalizuvav imidzh Monro v 1957 roci pisav sho yiyi neprimitne pohodzhennya i vidsutnist sim yi zmushuvali Monro zdavatisya bilsh seksualno dostupnoyu idealnoyu partnerkoyu na vidminu vid yiyi suchasnici Grejs Kelli yaku takozh bachili yak privablivu blondinku Ale cherez pohodzhennya Kelli z vishogo klasu yiyi rozglyadali yak vitonchenu aktorku nedosyazhnu dlya bilshosti glyadachiv cholovichoyi stati Za slovami Dayera u 1950 h Monro stala praktichno brendom seksu a yiyi obraz perebuvaye na hvili uyavlen pro moral i seksualnist v Americi 1950 h takih frejdistskih uyavlen pro seks en 1953 ta knigi Zagadka zhinochnosti 1963 Monro bula pershim seks simvolom yakij predstavlyav seks prirodnim i bezpechnim na vidminu vid fatalnih zhinok 1940 h Spoto takozh opisuye Monro yak vtilennya pislyavoyennogo idealu amerikanskoyi divchini m yakoyi sho potrebuye kohannya privablivoyi nayivnoyi sho demonstruye svoyu seksualnist bez soromu sho peregukuyetsya zi slovami en pro te sho vona bula vigadkoyu 1950 h brehneyu pro te sho zhinka ne maye vlasnih seksualnih potreb i povinna lishe dogodzhati cholovikovi Za Normanom Mejlerom Merilin demonstruvala sho seks mozhe buti vazhkim i nebezpechnim z inshimi ale priyemnoyu zabavkoyu z neyu a Graucho Marks harakterizuvav yiyi yak Mej Vest i en v odnomu flakoni Za slovami Gaskell cherez status seks simvolu Monro viyavilasya mensh populyarnoyu sered zhinok nizh sered cholovikiv oskilki bilshist zhinok ne mogli identifikuvati sebe z neyu Foto dlya reklami shampunyu Richard Dayer stverdzhuvav sho svitle volossya stalo nastilki viznachalnoyu risoyu Monro sho zrobilo yiyi rasovo odnoznachnoyu tobto suto biloyu tomu yiyi mogli rozglyadali yak simvol rasizmu v pop kulturi HH stolittya Loyis Baner pogodzhuvalasya sho Monro zapustila trend platinovoyi blondinki pid chas ruhu za gromadyanski prava ale pidkreslyuvala sho v osobistomu zhitti Monro bula pov yazana z en lyudmi yak ot Dzho Di Madzho italijsko amerikanskogo pohodzhennya Artur Miller yevrejskogo pohodzhennya Monro stali sprijmati yak vtilennya amerikanskoyi zirki Loyis Baner nazivaye yiyi najbilshim simvolom estetiki en zirkoyu chij pozitivnij i glamurnij imidzh dopomig naciyi vporatisya z paranoyeyu 1950 h shodo holodnoyi vijni atomnoyi bombi i totalitarno komunistichnogo Radyanskogo Soyuzu Istorikinya Fiona Gendisajd pisala sho francuzki glyadachki asociyuvali biliznu bilyavist z amerikanskoyu suchasnistyu i chistotoyu tomu Monro stala simvolom suchasnoyi vilnoyi zhinki chiye zhittya prohodit u gromadskij sferi Britanska istorikinya ta feministska teoretikinya kino Lora Malvi pisala pro Monro yak pro lokomotiv amerikanskoyi kulturi spozhivactva Yaksho Amerika mala eksportuvati demokratiyu glamuru v pislyavoyennu zlidennu Yevropu kino moglo buti vikoncem yiyi magazinu Merilin Monro zi vsima yiyi amerikanskimi atributami i pidkreslenoyu seksualnistyu prijshla shob vtiliti v yedinij obraz cyu skladnu vzayemodiyu ekonomichnogo politichnogo i erotichnogo Do seredini 1950 h vona stala brendom bezklasovogo glamuru dostupnogo vsim hto vikoristovuye amerikansku kosmetiku panchohi i perekis vodnyu Originalnij tekst angl If America was to export the democracy of glamour into post war impoverished Europe the movies could be its shop window Marilyn Monroe with her all American attributes and streamlined sexuality came to epitomise in a single image this complex interface of the economic the political and the erotic By the mid 1950s she stood for a brand of classless glamour available to anyone using American cosmetics nylons and peroxide Kompaniya 20 Century Fox krim nedoplat gonorariv ta sudovih kompensacij Merilin Monro dodatkovo zarobila na yiyi populyarnosti vihovavshi kilka shozhih aktorok yak ot Dzhejn Mensfild i Inshi kinostudiyi takozh namagalisya stvoriti vlasnih Merilin Universal Pictures Columbia Pictures Kim Novak Vislovi Merilin Monro stali vsesvitno vidomimi Ne hvilyuvatisya a hvilyuvati Dajte divchini paru tufel na shpilkah i vona zavoyuye ves svit Ya lyublyu garnih cholovikiv Ale sered nas yih duzhe malo Vi mozhete nazvati im ya garnogo cholovika Radzh Kapur Klark Gejbl Lourens Oliv ye i vse mabut Spadshina i pam yatPromofoto dlya filmu Dzhentlmeni viddayut perevagu bilyavkam 1953 Za danimi Kerivnictva masovoyi kulturi SShA Yak ikona amerikanskoyi popkulturi Monro maye malo konkurentiv za populyarnistyu vklyuchayuchi Elvisa Presli i Mikki Mausa zhodna insha zirka ne daruvala takogo shirokogo spektru emocij vid pristrasti do zhalyu vid zazdrosti do dokoriv sovisti Istorikinya en pisala sho Monro mozhlivo najfotografovanisha lyudina 20 go stolittya Amerikanskij institut kinomistectva postaviv Merilin Monro na 6 misce sered 100 najviznachnishih zirok amerikanskogo kino za 100 rokiv za versiyeyu AFI Smitsonivskij institut zanis yiyi do spisku 100 najbilsh znachushih amerikanciv usih chasiv a telekanal VH1 pomistiv yiyi v desyatku lideriv rejtingu najbilshih ikon pop kulturi XX stolittya Pro Merilin Monro napisano sotni knig vona ye geroyineyu filmiv vistav oper pisen Aktorka vplinula na mistecku sferu cilkom yak Endi Vorgol i Madonna Krim togo Monro zalishayetsya cinnim brendom yiyi obraz ta im ya licenzovano dlya soten produktiv vona figuruye v reklami transnacionalnih korporacij i brendiv yak ot Chanel Mercedes Benz Negasnucha populyarnist Monro pov yazana z odnogo boku z yiyi statusami seks simvola ikoni krasi i odniyeyi z najvidomishih zirok klasichnogo gollivudskogo kino a z inshogo z neperesichnim zhittyam travmatichnim ditinstvom borotboyu za profesijnu povagu ta nespodivanoyu smertyu i teoriyami zmovi navkolo neyi Pro Merilin Monro pisali vcheni i zhurnalisti zacikavleni pitannyami gendernoyi rivnosti ta feminizmu yak ot Gloriya Stejnem Zhaklin Rouz i Taki doslidnici yak Stajnem bachat Monro zhertvoyu studijnoyi sistemi Pri comu vidznachayut yiyi aktivnu rol u vlasnij kar yeri ta stvorenni imidzhu Cherez kontrast slavi Monro ta yiyi personalnogo zhittya vona tisno zaluchena v shirshu diskusiyu pro taki suchasni fenomeni yak ZMI slava i spozhivacka kultura Za danimi istorikini Syuzanni Hemsha suchasna aktualnist Monro pidijmaye pitannya yiyi vplivu na suchasne suspilstvo Monro nikoli povnistyu ne perebuvaye v odnomu chasi abo misci ale zalishayetsya poverhneyu na yakij buduyetsya vsya amerikanska kultura i vistupaye yak kulturnij tip yakij mozhna vidtvoriti transformuvati v novi konteksti i prijnyati inshimi lyudmi Analogichno Loyis Baner nazvala Monro vichnim perevertnem yakij stvoryuyetsya zanovo u kozhnogo pokolinnya U toj chas yak Merilin Monro zalishayetsya najvazhlivishim kulturnim simvolom kritiki sperechayutsya pro yiyi spadshinu yak aktorki en nazvav yiyi kinoroboti pustimi a ryad kritikiv napriklad pisali sho vona ne vmila grati Vona robila te sho inshi mali dobrij smak ne robiti Na dumku Monro bula talanovitoyu komedijnoyu aktorkoyu yaka rozumila yak komediya dosyagaye svogo efektu a Rodzher Ebert pisav Studiyi mirilisya z neyu she dovgo pislya togo yak bud yaka insha aktorka bula b shantazhovanoyu tomu sho te sho glyadachi otrimuvali na ekrani vid neyi bulo charivnim Dzhonatan Rozenbaum zayaviv sho yiyi gra mistit perevernutu seksistsku tematiku a trudnoshi zi sprijnyattyam intelektu Monro pohodyat z represivnoyi epohi koli vvazhalosya sho zhinki ne mayut buti rozumnimi Vlasnist 19 chervnya 2011 roku znamenitu Monro kadr zi Sverblyachki somogo roku prodano na torgah aukcionnogo domu v Los Andzhelesi za 4 6 miljona dolariv Suknyu v yakij Monro znimalasya v filmi Dzhentelmeni viddayut perevagu bilyavkam takozh prodano na torgah koli Biografistika Za danimi The Guardian pro Merilin Monro napisano blizko 300 knig lishe anglijskoyu Persha i yedina prizhittyeva publikaciya bula v 1961 roci Merilin Monro biografa Morisa Zolotova Sered inshih robit Donald Spoto Merilin Monro koli Dzhordzh Bernau Svichka na vitri koli Alvi Bessi Simvol koli Entoni Sammers Boginya koli Filmi pro Merilin Monro 2010 roku na ekrani vijshov rolik Coco Mademoiselle v fokusi yakoyi istoriya stosunkiv Monro i fotografa Duglasa Kirklanda 2011 roku u svitovij prokat vijshov film 7 dniv i nochej z Merilin u yakomu zirku vtilila Mishel Vilyams Strichka rozpovidaye pro chas provedenij mistkineyu z Lourensom Oliv ye u roboti nad filmom Princ i tancivnicya 1957 2022 roku na Netflix vidbuvsya reliz filmu Bilyavka yakij rozpovidaye pro zhittya Normi Dzhin z ditinstva do smerti Prisvyacheni tvori Na chest aktorki nazvano asteroyid 3768 Monro 2013 roku portret Merilin Monro z yavivsya na risovomu poli v yaponskomu seli Inakadate 15 lipnya 2011 roku v Chikago vidkrita 8 metrova skulptura Syuarda Dzhonsona Merilin nazavzhdi sho zobrazhaye yiyi v moment u Sverblyachci somogo roku 1955 roku na ventilyacijnij reshitci na peretini 52 yi vulici j Leksington avenyu v Nyu Jorku a potik povitrya rozviyuvav ugoru yiyi suknyu Navesni 2012 kompoziciyu planuvalos demontuvati Avstralijska fotografka zvernulasya do obrazu Monro u seriyi V poshukah Merilin angl Seaching for Marilyn 2002 znimayuchi transvestita imitatora Bena Yakobsona shob pokazati Monro yak tvorinnya Gollivudu shtuchno stvorene i postijno zminne zalezhno vid ochikuvan obivateliv Merilin Monro prisvyacheni pisni Ledi Gagi Government Hooker i Dance in the Dark Blue System The Wind Cries Who Killed Norma Jean Marka Eshli Marilyn s Dream Marylin Glena Danciga Who Killed Marylin i Eltona Dzhona Candle in the Wind Dzhejn Birkin Norma Jean Baker Niki Minazh Marilyn Monroe Lani Del Rej Marilyn Monroe Farrella Vilyamsa Marilyn Monroe Marilyn Yiyi imenem skoristavsya pri stvorenni scenichnogo psevdonimu Merilin Menson FilmografiyaRik Film Originalna nazva Rol 1947 The Shocking Miss Pilgrim Operatorka na telefoni 1947 Dangerous Years Ivi 1948 Scudda Hoo Scudda Hay Divchina v kanoe sceni na ozeri Divchina sho vihodit z cerkvi 1948 Ladies of the Chorus Peggi Martin 1949 Love Happy Kliyentka Gruniona 1950 A Ticket to Tomahawk Klara 1950 Right Cross Dusky Ledoux 1950 The Fireball Polli 1950 The Asphalt Jungle Andzhela Finli 1950 Vse pro Yevu All About Eve Miss Kazvell 1951 Lyubovne gnizdechko Love Nest Roberta Bobbi Stivens 1951 As Young as You Feel Garriyet 1951 Home Town Story Iris Martin 1951 Let s Make It Legal Dzhojs Mannering 1952 Clash by Night Peggi 1952 Mi ne odruzheni We re Not Married Annabel Dzhouns Norris 1952 O Henry s Full House Poviya Faraon i horal 1952 Marna pracya Monkey Business Miss Luyis Lorel 1952 Don t Bother to Knock Nell Forbs 1953 en Niagara Rouz Lumis 1953 Yak vijti zamizh za miljonera How to Marry a Millionaire Pola Debvojs 1953 Dzhentlmeni viddayut perevagu bilyavkam Gentlemen Prefer Blondes Lorelej Li 1954 There s No Business Like Show Business Viki Goffman Viki Parker 1954 River of No Return Kej Veston 1955 Sverblyachka somogo roku The Seven Year Itch Divchina 1956 Bus Stop Sheri 1957 Princ i tancivnicya The Prince and the Showgirl Elsi Marina 1959 U dzhazi tilki divchata Some Like It Hot Serdenko Kejn Kovalchik 1960 Let s Make Love Amanda Dell 1961 Neprikayani The Misfits Roslin Tejber 1962 Something s Got to Give Ellen Vagstaff ArdenPisniRik Film u yakomu vikonana pisnya Nazva pisni 1948 Every Baby Needs a Da Da Daddy Anyone Can See I Love You Ladies Of The Chorus 1950 Oh What a Forward Young Man You Are 1953 Kiss 1953 Gentlemen Prefer Blondes Two Little Girls from Little Rock When Love Goes Wrong Bye Bye Baby Diamonds Are a Girl s Best Friend Four French Dances Sur le balcon La Tentateur Sol taire Parle d affair Down Boy When The Wild Wild Women Go Swimmin Down In the Bimini Bay 1953 Recordings for RCA She Acts Like A Woman Should You d Be Surprised A Fine Romance Do It Again 1954 I m Gonna File My Claim One Silver Dollar Down In The Meadow River Of No Return 1954 Heat Wave Lazy After You Get What You Want A Man Chases a Girl 1956 That Old Black Magic 1957 I Found a Dream 1959 U dzhazi tilki divchata Some Like It Hot Runnin Wild I Wanna Be Loved By You I m Through With Love Some Like It Hot 1960 My Heart Belongs to Daddy Specialization Let s Make Love Incurably Romantic 1962Nagorodi i nominaciyiZirka Merilin Monro na Gollivudskij aleyi slavi 1951 Najkrasha yuna aktorka 1952 Award Zirka vidkrittya 1952 roku 1952 Award Specialna Nagoroda 1952 Achievement Award Najbilsh obicyayucha aktorka 1952 roku 1953 Zolotij globus Henrietta Award World Film Favorite Female 1953 Playboy 1953 Award Najpopulyarnisha zirka aktorka 1954 Award Najkrashij aktorci za filmi Dzhentlmeni viddayut perevagu bilyavkam ta Yak vijti zamizh za miljonera 1956 BAFTA Film Award nomination Najkrasha inozemna aktorka za film Sverblyachka somogo roku 1956 Nominaciya Zolotij globus za film Avtobusna zupinka 1958 BAFTA Film Award nomination Najkrasha inozemna aktorka za film Princ i statistka 1958 Nagoroda David di Donatello Italiya Najkrasha inozemna aktorka za film Princ i statistka 1959 Nagoroda Crystal Star Award Franciya Najkrasha inozemna aktorka za film Princ i statistka 1960 Zolotij Globus Najkrasha aktorka kinokomediyi ta myuzikla za film U dzhazi tilki divchata originalna nazva Dehto lyubit ce garyachim angl Some Like it Hot 1962 Zolotij Globus World Film Favorite Zhinocha rol 1999 nominaciya Amerikanskogo institututu kinomistectva 6 misce sered najkrashih zirok aktorok usih chasiv u spisku 100 najviznachnishih zirok kino za 100 rokiv za versiyeyu AFI 8 lyutogo 1960 roku 34 richnu Merilin Monro udostoyeno imennoyi zirki na Gollivudskij aleyi slavi 6104 Hollywood Blvd PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118583549 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Marilyn Monroe Biography svidoctvo pro narodzhennya 1926 d Track Q83900 https www mymovies it persone 810 Person Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 Find a Grave 1996 d Track Q63056 https www nndb com edu 710 000079473 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Monro Merilin Universalnij slovnik enciklopediya gol red radi chl kor NANU M Popovich 3 tye vid pererob dop K Vseuvito Novij druk 2003 1414 s Monro Merilin Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Mislavskij V N Gollivud Kinoslovnik Termini viznachennya zhargonizmi per z ros S V Miroshnichenko red A F Paramonov Harkiv 2007 S 15 ISBN 966 8246 59 4 Mova i kultura Naukovij zhurnal K Vidavnichij Dim Dmitra Burago 2009 T 2 3 S 143 Mistectvo Ukrayini Encikl v 5 t Redkol Kudrickij A V vidp red ta in K Vid vo Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 S 282 Chapman 2001 angl IMDb Arhiv originalu za 20 kvitnya 2015 Procitovano 31 serpnya 2015 Hertel Howard Heff Don 6 serpnya 1962 Los Angeles Times angl Tribune Publishing Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 23 veresnya 2015 Vogel 2014 s 11 Badman 2012 s 65 Spoto 2001 s 158 159 252 254 Arhiv originalu za 14 serpnya 2011 Procitovano 13 serpnya 2011 Banner 2012 s 32 33 Banner 2012 s 35 Churchwell 2004 s 155 156 Meryman Richard 14 sentyabrya 2007 The Guardian angl Guardian Media Group Arhiv originalu za 4 listopada 2015 Procitovano 21 zhovtnya 2015 Banner 2012 s 62 64 Taraborrelli JR 2009 The Secret Life of Marilyn Monroe New York Grand Central Publishing pp 81 83 Erica Willheim 2009 Evaluation of possible and its sequelae in the case of an adult female patient In JW Barnhill Ed Approach to the Psychiatric Patient American Psychiatric Association Press pp 328 332 Spoto 2001 pp 67 69 Banner 2012 p 86 Spoto 2001 s 67 69 McLellan Dennis 18 serpnya 2005 Los Angeles Times angl Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 13 travnya 2011 Personal Letter from a 16 Year Old Marilyn Monroe Sells for 52 460 at Bonhams amp Butterfields angl artdaily org 20 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 7 travnya 2011 Spoto 2001 s 109 McLellan James 18 serpnya 2005 Los Angeles Times angl Arhiv originalu za 10 chervnya 2012 Procitovano 17 veresnya 2017 Spoto 2001 s 141 144 Spoto 2001 s 343 345 Spoto 2001 s 364 365 Schreck Tom listopad 2014 angl Arhiv originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 27 listopada 2017 Meyers 2010 s 156 157 Banner 2012 s 256 Spoto 2001 s 381 382 Churchwell 2004 s 72 Churchwell 2004 s 266 Spoto 2001 s 450 455 Churchwell 2004 s 274 277 Spoto 2001 s 392 393 Spoto 2001 s 406 407 Spoto 2001 s 453 for a new role 466 467 for operations 456 464 for psychiatric hospital stays Spoto 2001 s 456 459 Spoto 2001 s 465 470 484 485 Banner 2012 s 411 Kormam Seymour 18 serpnya 1962 Chicago Tribune Tribune Publishing Arhiv originalu za 27 listopada 2020 Procitovano 21 zhovtnya 2015 Banner 2012 s 411 413 Banner 2012 s 427 Hopper Hedda 6 serpnya 1962 Chicago Tribune Tribune Publishing Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 23 veresnya 2015 The New York Times Arthur Ochs Sulzberger Jr 6 serpnya 1962 Arhiv originalu za 10 bereznya 2016 Procitovano 23 veresnya 2015 Time Time Inc Arhiv originalu za 19 listopada 2015 Procitovano 15 zhovtnya 2015 Churchwell 2004 s 297 318 for different theories proposed by Spoto Summers Brown amp Barham and Donald Wolfe Spoto 2001 s 606 Arhiv originalu za 29 listopada 2017 Procitovano 27 listopada 2017 Spoto 2001 s 95 107 Spoto 2001 s 110 111 Banner 2012 s 119 Spoto 2001 s 112 114 Spoto 2001 s 114 Spoto 2001 s 118 119 Spoto 2001 s 120 121 Spoto 2001 s 122 126 Spoto 2001 s 133 134 Churchwell 2004 s 59 Banner 2012 s 148 Summers 1985 s 43 Spoto 2001 s 151 153 Banner 2012 s 149 Churchwell 2004 s 59 60 Spoto 2001 s 159 162 Spoto 2001 s 168 170 Spoto 2001 s 183 191 Churchwell 2004 s 60 Spoto 2001 s 192 Muir Florabel 19 zhovtnya 1952 Chicago Tribune angl Tribune Publishing Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2015 4 travnya 1952 Chicago Tribune angl Tribune Publishing Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2015 Kahana Yoram 30 sichnya 2014 angl Hollywood Foreign Press Association HFPA Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 11 veresnya 2015 Spoto 2001 s 224 225 Spoto 2001 s 194 195 angl American Film Institute Arhiv originalu za 27 veresnya 2016 Procitovano 8 serpnya 2015 Spoto 2001 s 196 197 19 lipnya 1952 The New York Times angl Arthur Ochs Sulzberger Jr Arhiv originalu za 4 veresnya 2015 Procitovano 8 serpnya 2015 Variety angl 31 grudnya 1951 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 8 serpnya 2015 Spoto 2001 s 200 Churchwell 2004 s 62 Churchwell 2004 s 238 angl PBS 19 lipnya 2006 Arhiv originalu za 10 serpnya 2016 Procitovano 28 chervnya 2016 Spoto 2001 s 139 195 233 234 241 244 372 Churchwell 2004 s 257 264 Banner 2012 s 189 190 210 211 angl Quigley Publishing Company Arhiv originalu za 21 grudnya 2014 Procitovano 25 serpnya 2008 Churchwell 2004 s 233 Churchwell 2004 s 25 62 The New York Times Arthur Ochs Sulzberger Jr 22 sichnya 1953 Arhiv originalu za 5 listopada 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2015 Variety Penske Media Corporation 31 grudnya 1952 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 18 zhovtnya 2015 Brogdon William 1 lipnya 1953 Variety angl Penske Media Corporation Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 18 zhovtnya 2015 Crowther Bosley 16 lipnya 1953 The New York Times angl Arthur Ochs Sulzberger Jr Arhiv originalu za 26 veresnya 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2015 Spoto 2001 s 250 Solomon 1988 s 89 Churchwell 2004 s 217 Churchwell 2004 s 68 Churchwell 2004 s 68 208 209 Spoto 2001 s 260 Spoto 2001 s 262 263 Churchwell 2004 s 241 Spoto 2001 s 267 Spoto 2001 s 271 Churchwell 2004 s 66 67 Spoto 2001 s 283 284 Spoto 2001 s 331 Spoto 2001 s 303 Spoto 2001 s 302 303 Spoto 2001 s 301 302 Spoto 2001 s 338 Spoto 2001 s 302 Monroe 2010 s 78 81 Spoto 2001 s 327 Spoto 2001 s 350 Spoto 2001 s 310 313 Spoto 2001 s 339 340 Banner 2012 s 296 297 Spoto 2001 s 341 Spoto 2001 s 345 Spoto 2001 s 352 357 Spoto 2001 s 352 354 Banner 2012 s 254 Spoto 2001 s 358 Spoto 2001 s 372 Churchwell 2004 s 258 261 Spoto 2001 s 370 379 Churchwell 2004 s 69 Banner 2012 s 346 Churchwell 2004 s 271 274 Spoto 2001 s 389 391 Banner 2012 s 325 on it being a comedy on gender Banner 2012 s 325 Churchwell 2004 s 626 Spoto 2001 s 406 Variety angl Penske Media Corporation 24 lyutogo 1959 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 21 zhovtnya 2015 angl American Film Institute Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2015 veresen 2012 angl British Film Institute Arhiv originalu za 1 bereznya 2017 Procitovano 5 veresnya 2015 Churchwell 2004 s 71 Spoto 2001 s 410 415 Crowther Bosley 9 veresnya 1960 The New York Times angl Arthur Ochs Sulzberger Jr Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2015 Hopper Hedda 25 serpnya 1960 Chicago Tribune angl Tribune Publishing Arhiv originalu za 22 kvitnya 2016 Procitovano 18 zhovtnya 2015 Banner 2012 s 335 Spoto 2001 s 429 430 Tracy 2010 s 109 Variety angl 31 grudnya 1960 Arhiv originalu za 18 listopada 2016 Procitovano 16 listopada 2016 Crowther Bosley 2 lyutogo 1961 The New York Times angl Arthur Ochs Sulzberger Jr Arhiv originalu za 1 listopada 2015 Procitovano 18 zhovtnya 2015 17 chervnya 2015 angl British Film Institute Arhiv originalu za 9 bereznya 2016 Procitovano 10 veresnya 2015 Tracy 2010 s 96 McNab Geoffrey 12 chervnya 2015 The Independent angl Arhiv originalu za 17 listopada 2016 Procitovano 16 listopada 2016 Spoto 2001 s 453 454 Churchwell 2004 s 258 for the involvement of MMP Banner 2012 s 398 Spoto 2001 s 523 Churchwell 2004 s 74 Spoto 2001 s 535 Churchwell 2004 s 75 Spoto 2001 s 535 536 Banner 2012 s 401 Marilyn Monroe Still Life American Masters PBS 19 lipnya 2006 Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 6 veresnya 2012 The Official Web Site of Ella Fitzgerald Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 6 veresnya 2012 Marilyn Monroe Reader s Digest Version Rd com Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 6 veresnya 2012 Churchwell 2004 s 33 Banner 2012 s 124 177 Stacey Michelle maj 2008 Smithsonian Institution Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 11 veresnya 2015 Banner 2012 s 238 Banner 2012 s 38 175 343 Churchwell 2004 s 21 26 181 185 Dyer 1986 s 19 20 Banner 2012 s 44 45 Banner 2012 s 273 276 Dotinga Randy 3 serpnya 2012 angl Arhiv originalu za 30 chervnya 2016 Procitovano 16 chervnya 2016 Banner 2012 s 244 Banner 2012 s 170 171 Banner 2012 s 201 Dyer 1986 s 19 20 Harris 1991 s 40 44 Dyer 1986 s 29 39 Dyer 1986 s 57 quoting Haskell Dyer 1986 s 40 Banner 2012 s 254 256 Banner 2012 s 8 Banner 2012 s 239 240 Handyside 2010 s 1 16 Handyside 2010 s 2 quoting Mulvey Spoto 2001 s 396 Solomon 2010 s 110 The Guardian 5 maya 1964 Arhiv originalu za 25 veresnya 2015 Procitovano 11 veresnya 2015 Chapman 2001 s 542 543 Public Broadcasting Service 19 lipnya 2006 Arhiv originalu za 10 serpnya 2016 Procitovano 11 lipnya 2016 Frail T A 17 listopada 2014 Smithsonian Institution Arhiv originalu za 3 veresnya 2015 Procitovano 10 veresnya 2015 BBC 16 zhovtnya 2005 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 10 veresnya 2015 Presreliz VH1 Arhiv originalu za 1 travnya 2017 Procitovano 10 veresnya 2015 Schneider Michel 16 listopada 2011 The Guardian Guardian Media Group Arhiv originalu za 28 veresnya 2015 Procitovano 30 serpnya 2015 Time 14 chervnya 1999 Arhiv originalu za 6 sichnya 2016 Procitovano 30 serpnya 2015 Churchwell 2004 s 33 40 Churchwell Sarah 9 sichnya 2015 The Guardian angl Guardian Media Group Arhiv originalu za 25 serpnya 2015 Procitovano 30 serpnya 2015 Churchwell 2004 s 8 Stromberg Joseph 5 serpnya 2011 Smithsonian Institution Arhiv originalu za 28 veresnya 2015 Procitovano 10 veresnya 2015 Wild Mary 29 travnya 2015 British Film Institute Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 10 veresnya 2015 Fuller amp Lloyd 1983 p 309 Steinem amp Barris 1987 pp 13 15 Churchwell 2004 p 8 The Guardian Guardian Media Group 29 travnya 2001 Arhiv originalu za 11 chervnya 2015 Procitovano 30 serpnya 2015 Rose 2014 s 100 137 Haskell 1991 s 254 265 Banner Lois 21 lipnya 2012 The Guardian Guardian Media Group Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Procitovano 7 listopada 2015 Haskell Molly 22 listopada 1998 The New York Times Arthur Ochs Sulzberger Jr Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 30 serpnya 2015 Hamscha 2013 s 119 129 Banner Lois 5 serpnya 2012 Los Angeles Times Tribune Publishing Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 30 serpnya 2015 Thomson David David 6 serpnya 2012 New Republic Arhiv originalu za 10 grudnya 2015 Procitovano 30 serpnya 2015 The New York Times Arthur Ochs Sulzberger Jr 22 lipnya 1973 Arhiv originalu za 25 bereznya 2016 Procitovano 30 serpnya 2015author Kael Pauline Bradshaw Peter 9 travnya 2012 The Guardian Guardian Media Group Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Procitovano 30 serpnya 2015 Ebert Roger 9 sichnya 2000 Roger Ebert com Arhiv originalu za 28 kvitnya 2013 Procitovano 11 lipnya 2016 1 grudnya 2005 Chicago Reader Arhiv originalu za 26 kvitnya 2016 Procitovano 30 serpnya 2015 Arhiv originalu za 20 lipnya 2011 Procitovano 6 serpnya 2011 Happy birthday Marilyn angl guardian co uk 29 travnya 2001 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 6 veresnya 2012 Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 6 serpnya 2011 Hawker Philippa Marilyn Monroe Walk of Fame Arhiv originalu za 17 serpnya 2012 Procitovano 14 serpnya 2012 DzherelaAMERICANA II English Russian Encyclopedic Dictionary Edited by Prof G V Chernov c M V Vasyanin O N Grishina I V Zubanova A N Natarov Y B Sannikova O A Tarkhanova G V Chernov S G Chernov 2005 21 000 entries angl ros LiteraturaSammers Entoni Boginya Tayemnici zhittya j smerti Merilin Monro Pereklad z anglijskoyi Zamilovoyi T N Smolensk Rusich 1997 Seriya Zhinka mif ISBN 5 88590 530 4PosilannyaOficijnij sajt Merilin Monro angl

    Дата публікації:
    Топ