Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артур Окс Сульзберґер молодший англ Arthur Ochs Sulzberger Jr нар 22 вересня 1951 Маунт Кіско США американський журналіс

Arthur Ochs Sulzberger, Jr.

Arthur Ochs Sulzberger, Jr.

Артур Окс Сульзберґер-молодший (англ. Arthur Ochs Sulzberger Jr.; нар. 22 вересня 1951, Маунт-Кіско, США) — американський журналіст, видавець і бізнесмен, що очолював видання New York Times, син видавця New York Times Артура Окса Сульзберґера, нащадок родини Окс-Сульзберґер, яка займалась видавництвом, зокрема, газети New York Times.

Артур Окс Сульзберґер
англ. Arthur Ochs Sulzberger Jr.
image
Народився22 вересня 1951(1951-09-22)[1][2][…] (72 роки)
Маунт-Кіско
Громадянствоimage США
ПрізвиськоПінч
Alma materУніверситет Тафтса, Гарвардська школа бізнесу
БатькоАртур Окс Сульзберґер
МатірБарбара Вінслоу Ґрант
РодичіАртур Гейс Сульзберґер (дід), Іфігенія Окс Сульзберґер (баба), Джудіт Сульзберґер (тітка), Артур Ґолден (двоюрідний брат), Адольф Окс (прадід), Айзек Меєр Вайз (прапрадід)
Дружина (розл. в 2008), Ґебріел Ґрін (розл. в 2020)
ДітиАртур Ґреґ Сульзберґер, Енні Сульзберґер
Голова правління
Час на посаді:
1997 — 2020
ПопередникАртур Окс Сульзберґер
НаступникАртур Ґреґ Сульзберґер
Видавник Нью-Йорк Таймс
Час на посаді:
1992 — 2017
ПопередникАртур Окс Сульзберґер
НаступникАртур Ґреґ Сульзберґер
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Артур Окс Сульзберґер-молодший народився 22 вересеня 1951 року в Маунт-Кіско, Нью-Йорк в родині Артура Окса Сульзберґера, спадкоємця видавника газети New York Times та компанії The New York Times Company, та його першої дружини Барбари (уродженої Ґрант). В момент його народження, його батько — на той час військовослужбовець, проходив навчання військове тренування в Квантіко, Вірджинія. Разом з його матір'ю на той момент знаходилась його тітка, сестра його батька, Джудіт Сульзберґер, яка була лікарем. Невдовзі після народження Артура-молодшого, його дід Артур Гейс Сульзберґер, на той час — видавник New York Times, написав таку пам'ятну записку: «Слава Артуру! Нехай його правління буде довгим!».

В ранньому дитинстві Артур часто переїжджав з родиною, у зв'язку із роботою його батька. Так, з 1953 до1954 року родина жила в Мілвокі, Вісконсин, коли його батько працював у виданні The Milwaukee Journal. В Мілвокі в Барбари, матері Артура, стався викидень, і з тих пір в неї почала розвиватись депресія, що відбивалось на шлюбі його батьків. Потім Сульзберґери короткий час проживали у Нью-Йорку, а звідти влітку 1954 року поїхали до Парижу, де батько Артура працював кореспондентом в паризькому бюро New York Times. В Парижі матері Артура стало гірше, її госпіталізували через депресію, а через деякий час в неї зав'язались стосунки із паризьким кореспондентом видання New York Herald Tribune . Коли батько Артура про це дізнався, пара вирішила розійтись, і Барбара, разом з дітьми, переїхала до Ментони, маленького містечка на Французькій Рив'єрі.

В жовтні 1955 року Барбара разом із Артуром та донькою Карен повернулась до Нью-Йорка, так само, як і батько Артура. Разом із дітьми вона оселилась в селищі Порт-Честер, штат Нью-Йорк. Батьки Артура офіційно розлучились в 1956 році, за умовами розлучення його мати отримала квартиру в Нью-Йорку, фінансування освіти дітей та фінансування своєї психотерапії. Після розлучення Барбара разом із дітьми переїхала до Нью-Йорка. Окрім матері, Артуром та його сестрою опікувалась французька няня Жоржет. Із батьком Артур та його сестра проводили вихідні дні. У 1956 році батько Артура одружився з Керол Фокс Фурман, дочку від першого шлюбу з якою він вдочерив. В 1964 році в пари також народилась дочка Синтія. В 1958 році мати Артура вийшла заміж за нью-йоркського бізнесмена Девіда Крісті, і скоро в них народились діти — хлопчик та дівчинка. Спочатку в Артура склались теплі відносини з вітчимом: той вчив його кататись на велосипеді, купив йому собаку, і Артур, за наполяганням матері, називав його татом. Однак по мірі того, як Артур дорослішав, відносини з вітчимом ставали дедалі напруженішими.

Артур відвідував приватні школи на Мангеттені, а літо проводив в літніх таборах в Нью-Гемпширі. Його вітчим Девід був активним в . Його мати також навернулась до єпископальної церкви. Артур також відвідував єпископальну церкву і згодом був конфірмований членом єпископальної церкви. В 1966 році, будучи в 9-ому класі Артур перевівся до , школи-інтернату в Коннектикуті, в якій колись вчився його батько. Однак вже після одного семестру навчання в школі, Артур покинув школу, оскільки атмосфера в школі здавалась йому задушливою. Повернувшись до Нью-Йорка, Артур повідомив свою матір, що відтепер житиме з батьком.

Артур вдруге пройшов програму 9-ого класу в , де також колись навчався його батько. В школі він став членом дебатного клубу, а в 10-ому класі став працювати в шкільній газеті. Влітку 1968 року він працював клерком в New York Times. Крім того, в 1969 році Артур пройшов тренувальну програму з виживання в диких місцях Північної Кароліни, де він разом із іншими учасниками спав в парусинових спальниках, готував їжу на відкритому вогні, та ходив в піші експедиції в лісі. В тому ж році, Артур разом із родичами батька відвідав Ізраїль, де він побував в кібуці біля ліванського кордону, в Єрусалимі, тощо. Артур був тимчасово відрахований з Браунінґської школи за спробу організувати закриття школи після .

Влітку 1970 року Сульзберґер працював у Лондоні в газеті The Daily Telegraph, а також в газеті Vyneyard Gazette. Восени 1970 року він вступив до Університету Тафтса, де він зосередився на вивченні політології та міжнародних відносин. В університеті він також поринув у культуру хіпі: читав Курта Воннеґута та Річарда Бротіґана, слухав відповідну музику (рок-групи Jefferson Airplane та Grateful Dead) та експериментував з марихуаною та галюциногенами. Сульзберґер також приєднувався до антивоєнних протестів проти В'єтнамської війни, за що його двічі заарештовували. Під час зимніх канікул 1970—1971 року він працював у друкарні газети Boston Globe.

В листопаді 1978 року Сульзберґер поїхав до Топіки, Канзас, де тоді жила його мати зі своїм третім чоловіком Джеррі Джонсоном, щоб провести з ними День подяки. Під час свого візиту він познайомився із , яка жила по сусідству з його матір'ю, і в них зав'язались стосунки. Вони почали жити разом у Бостоні, де знаходився університет, в якому навчався Сульзберґер, з січня 1974 року. Після того, як Сульзберґер в 1974 році закінчив Університет Тафтса, разом із Ґейл він переїхав до міста Ролі, Північна Кароліна, де почав працювати репортером у місцевій газеті Raleigh Times. Крім того, Сульзберґер також працював у виробничому та рекламному відділах газети. В травні 1974 року Сульзберґер одружився з Ґейл.

Сульзберґер пропрацював в Raleigh Times два з половиною роки до весни 1976 року. Восени 1976 року вони із Ґейл вирушили до Лондона, де Сульзберґер почав працювати в новинному агентстві Associated Press, куди його влаштував батько. Репортером Associated Press Сульзберґер висвітлював, зокрема, молукканськими націоналістами. Його репортаж з'явився на першій шпальті New York Times.

В травні 1978 року Сульзберґер припинив працювати в Associated Press. Вони з дружиною вирушили у тримісячну подорож, під час якої відвідали Східну Європу, Радянський Союз, Китай та Японію. Восени 1978 року Артур повернувся до США та почав працювати у вашингтонському бюро New York Times.  В серпні 1980 року в Сульзберґера народився син — Артур Ґреґ Сульзберґер. Під час роботи у вашингтонському бюро газети, Сульзберґер подорожував разом із Джорджем Гербертом Бушем, тодішнім кандидатом на посаду президента США від Республіканської партії США, та висвітлював його виборчу кампанію. Крім того, Сульзберґер висвітлював різні теми, які мали довгостроковий вплив: від ядерних випробувань до рішень Федеральної торгової комісії.

В березні 1981 року Сульзберґер із родиною переїхав до Нью-Йорка і почав працювати в редакції новин New York Times. Він працював репортером і, зокрема, висвітлював діяльність мера Нью-Йорка Еда Коча. В 1982 році він отримав першу адміністративну посаду — посаду редактора з розподілу завдань репортерам. В 1983 році Сульзберґер став займатись господарськими справами газети: спочатку він працював у рекламному відділу, потім — у відділі стратегічного планування. Крім того, він почав навчатись на Гарвардському . Закінчивши курс, Сульзберґер провів деякий час у Сарасоті, Флорида, розробляючи план розширення для місцевої газети, яка належала The New York Times Company.  Потім його перевели до нічного виробничого відділу (друкарні) New York Times, де він пропрацював рік.

В 1986 році Сульзберґера підвищили до заступника редактора. На цій посаді він був підзвітний своєму батькові, Артуру Оксу Сульзберґеру — видавнику New York Times, а також директору з господарської діяльності Волтеру Метсону. В 1988 році Сульзберґер став заступником видавника газети. В 1991 році Артур Окс Сульзберґер оголосив раді директорів The New York Times Company, до якої також входили члени родини Окс-Сульзберґер, про свій намір покинути посаду видавника газети, а на своє місце призначити Сульзберґера-молодшого. Директори, що не належали до родини Окс-Сульзберґер, взяли паузу, оскільки були погано знайомі з Сульзберґером-молодшим, та їм потрібен був час, що вивчити його краще, перед тим, як схвалити його кандидатуру. Впродовж наступних кількох місяців Сульзберґер-молодший зустрічався із членами ради директорів, на яких вони висловлювали свої занепокоєння. Врешті, в січні 1992 року рада директорів схвалила кандидатуру Сульзберґера-молодшого на посаду видавника газети. В той же час, батько Сульзберґера відмовився робити його членом ради директорів The New York Times Company через побоювання негативної реакції з боку його сестер та племінників, які були членами ради. Так, в 1992 році Сульзберґер-молодший став видавником газети, а його батько залишався Головою правління The New York Times Company.

В 1997 році Артур Окс Сульзберґер номінував Сульзберґера-молодшого на посаду Голови правління The New York Times Company, попередньо в приватному порядку роз'яснивши своє рішення членам ради директорів компанії. Сульзберґер-молодший залишався видавником New York Times до 2017 року, а Головою правління The New York Times Company — до 2020 року. Обидві посади, відповідно в 2017 та 2020 роках, перейшли його сину Артуру Ґреґу Сульзберґеру.

Діяльність на посаді видавника New York Times та Голови правління The New York Times Company

Загальний огляд

За часів Сульзберґера в газеті відбулись кардинальні зміни. По-перше, починаючи з 1993 року, газета стала виходити в кольоровому форматі, і відтак, втратила свою колишню неофіційну назву «сіра леді». Спочатку в кольоровому форматі вийшла тільки рубрика рецензій на книги. Поступово інші рубрики стали виходити в кольоровому форматі. Найдовше чорно-білою залишалась рубрика новин, однак в 1997 році й вона стала виходити з кольоровими фотографіями.

По-друге, в 1996 році в інтернеті з'явилась цифрова версія New York Times. Ще в 1994 році газета почала виходити на веб-порталі AOL. У 1995 році було створено компанію The New York Times Electronic Media Company для розробки цифрового формату газети. Восени 1995 року ця компанія запустила першу бета-версію веб-сайту Times. На момент запуску веб-сайт New York Times був безкоштовним для користувачів у США, але газета вирішила стягувати плату з читачів, які заходили на сайт з-за кордону. За 1,95 долара за доступ до однієї веб-сторінки, користувачі також могли завантажувати статті на свої комп'ютери, а сайт також пропонував сервіс газетних вирізок на замовлення, який дозволяв користувачам налаштовувати сповіщення електронною поштою за темами.

По-третє, в 2011 році був запроваджений пейвол, або «платна стіна», таким чином, тільки користувачі, які оплатили доступ до контенту, можуть читати більшість контенту веб-сайту New York Times.  Коли пейвол був лише запроваджений, будь-хто міг прочитати 20 статей на місяць безкоштовно. Початкова плата за доступ на вейбсайті складала 15 доларів на місяць, за доступ до вебсайту та версію для планшетів — 20 доларів на місяць. Видання The Economist пов'язувало запровадження пейволу із зниженням читацької аудиторії паперової газети, а також із зниженням доходів від реклами в паперовій газеті. Коли Сульзберґер залишив посаду видавця наприкінці 2017 року, у New York Times, за твердженням самого видання, було 3,5 мільйона підписників, 2,5 мільйона з них — лише підписників на цифрове видання.

Крім того, відбувались й інші зміни в дусі часу. В 2002 році газета оголосила, що у весільній рубриці також публікуватиме оголошення про весілля одностатевих пар. Під керівництвом Сульзберґера газета отримала 61 Пулітцерівську премію.

Як Голова правління The New York Times Company Сульзберґер стикався із значними фінансовими викликами. Під час світової фінансової кризи 2008 року в газети став падати тираж, у третьому кварталі 2008 року доходи від реклами впали на 13,7 %, а також ціни на акції The New York Times Company впали на 60 % до найнижчого рівня за 24 роки. У відповідь на ці виклики Сульзберґер ухвалив рішення скоротити виплату квартальних дивідендів компанії на три чверті. Як писав журнал The Economist, таке рішення могло коштувати акціонерам-членам родини Окс-Сульзберґер 18 мільйонів доларів на рік. Крім того, в 2008 році Сульзберґер погодився призначити до ради директорів компанії представників двох активістських гедж-фондів, та Firebrand Partners, що на думку The Economist, призвело на кращому зосередженні на зниженні витрат. Також в 2008 році мексиканський мільярдер Карлос Слім інвестував у компанію, викупивши 6,4 % її акцій.

Плагіатний та фальсифікаційний скандал  

В квітні 2003 року редактор техаського видання San Antonio Express-News Роберт Рівард прочитав написану репортером статтю в New York Times про техаську жінку Хуаніту Анґіано, чий син був єдиним американським солдатом, який досі вважався зниклим без вісти в бойових діях Іраку, вже тоді, коли США встановлювала там цивільну адміністрацію. За тиждень до дати статті, схожа стаття, написана репортеркою , була опублікована в San Antonio Express-News. Статті Блера та Ернандес здались йому схожими, як і самій Ернандес, яка була знайома з Блером, з яким разом проходила практику в New York Times.

Ернандес повідомила Шейлу Рул, рекрутерку New York Times, яка свого часу взяла на практику Ернандес разом із Блером, про свої підозри щодо плагіату в статті Блера. Рул, своєю чергою, повідомила про це тодішньому відповідальному редактору . Відбулась зустріч, на якій були присутні Бойд, Рул та інші редактори. Блек відкидав звинувачення в плагіаті, але газета вирішила провести внутрішнє розслідування. Результати розслідування виявили фальсифікації та плагіат в щонайменше 36 статтях Блера. Зокрема, було виявлено, що Блер писав репортажі про події, що відбувались у Меріленді, Західній Вірджинії, Огайо та Техасі, не покидаючи Нью-Йорка. Крім того, Блер видумував цитати, події та сцени.

Фальсифікації були виявлені в репортажах про арешт підозрюваних вашингтонських снайперів (Блер писав, що жодному з призначених судом юристів заарештованих не надали жодної інформації про арешт та ув'язнення, а виявилось, що Блер ніколи не розмовляв з юристами), про думки та страхи поранених солдат в Національному військово-морському медичному центрі у Бетесді (виявилось, що Блер не приїздив до медичного центру і не брав інтерв'ю в поранених в шістьох солдат, на яких посилався у репортажі, а взяв інтерв'ю по телефону лише в одного з солдат, вже після того, як той виписався з медичного центру), про повернення , яка воювала в Іраку, попала в полон, і була звільнена внаслідок операції Сил спеціальних операцій США (він описував готель, в якому на неї чекали її батьки, але такого готелю не існувало). Крім того, були виявлені випадки плагіату, а саме використання текстів інших видань, таких як Washington Post, Associated Press, The Daily News, The Cleveland Plain Dealer, в репортажах про церковну службу в Клівленді, Огайо, про вашингтонських снайперів та їхніх жертв, про Джессіку Лінч та про родичів зниклих безвісти солдат.

11 травня 2003 року New York Times опублікувала великий текст, в якому повідомляла про звільнення Блера, про результати розслідування, і зокрема про те, що розслідування встановило, що різні редактори та репортери висловлювали занепокоєння щодо репортерських навичок, зрілості та поведінки Блера під час його роботи в газеті. Скандал дав аргументи противникам так званих програм рівноправності, відповідно до яких заохочується просування представників різних меншин, тому, що  — афроамериканець. Відповідальний редактор , який також був афроамериканцем, заперечував, що Блера просували в газеті з міркувань рівноправності. Він казав: «Він був молодим, перспективним репортером, який виконував роботу, яка заслуговувала на просування.»  Водночас, журнал Columbia Journalism Review писав, що цей випадок, хоча, можливо, й кидає тінь на програми рівноправності, однак тиск щодо запровадження таких програм був лише одним із аспектів цього скандалу. Іншим, важливим аспектом, на думку журналу, було нехтування попередженнями про Блера.

Хоча Сульзберґер у відповідь на результати розслідування, як його цитує The Economist, сказав: «давайте не будемо демонізувати наших керівників — чи то редакторів рубрик, чи то виконавчого редактора або, навіть, посмію сказати, видавця», він звільнив виконавчого редактора та відповідального редактора . Не дивлячись на ці заходи, газету критикували за те, як вона упоралась зі скандалом. Газета Financial Times писала, що реакція New York Times на скандал із Блером тільки зміцнила її репутацію як егоцентричної установи.  Журнал Columbia Journalism Review критикував саме Сульзберґера: відповідно до журналу, після зустрічі персоналу New York Times, організованої одразу після скандалу, він залишив враження людини, байдужої до проблем в новинному відділі газети та до незадоволення персонально ним обраним редактором Гауелом Рейнсом.

Скандал із висвітленням питання зброї масового знищення в Іраку

В 2001—2003 роках зіркова репортерка New York Times писала про зброю масового знищення в Іраку. Так, 20 грудня 2001 року вийшла стаття Міллер, в якій вона писала, що Аднан Іхсан Саїд аль-Хайдері, перебіжчик з Іраку, який назвав себе інженером-будівельником, сказав, що він особисто працював над реконструкцією секретних об'єктів для біологічної, хімічної та ядерної зброї в підземних спорудах, приватних віллах і під лікарнею Саддама Хусейна в Багдаді ще в 2001 році. Вона також процитувала двох урядових експертів, які, відповідно до Міллер, висловились, що інформація, надана перебіжчиком здавалась достовірною. В 2004 році редактори New York Times зазначили, що за повідомленням видання Knight Ridder, американські чиновники вивезли перебіжчика аль-Хайдері до Іраку на початку 2004 року, щоб той вказав на місця, де, як він стверджував, він працював, і що чиновники не знайшли доказів використання цих місць для збройних програм.

image
Джудіт Міллер у 2018

В статті від 8 вересня 2002 року спільного авторства та стверджувалось, що «за останні 14 місяців Ірак намагався придбати тисячі спеціально розроблених алюмінієвих трубок, які, на думку американських чиновників, були призначені як компоненти центрифуг для збагачення урану».  В 2004 році редактори New York Times зазначили, що хоча інформація в статті базувалась на «найкращих джерелах американської розвідки», інформацію про алюмінієві трубки слід було подавати обережніше, оскільки корисність таких трубок для виробництва ядерного палива є сумнівною. Редактори визнали, що в статті були натяки на сумнівність алюмінієвих трубок для виробництва ядерного палива, але вони були «глибоко заховані» в статті. Після публікації статті про алюмінієві трубки представники адміністрації президента Буша Дік Чейні, Колін Пауелл, Дональд Рамсфелд і Кондоліза Райс посилалися на інформацію в статті Ґордона та Міллер. У наступні дні історія про трубки набула широкого розголосу. 12 вересня 2002 року президент Джордж Буш, виступаючи перед Генеральною Асамблеєю ООН, сказав, що «Ірак робив кілька спроб придбати високоміцні алюмінієві труби, які використовуються для збагачення урану для ядерної зброї». Майкл Мессінґ писав, що у наступні місяці після публікації статті інформація про алюмінієві трубки стане ключовим аргументом представників адміністрації президента для виправдання необхідності почати війну в Іраку, і, що New York Times зіграла ключову роль у легітимізації війни в Іраку.

image
Ахмед Челебі

Олівер Бойд-Баррет писав, що к кінцю червня 2003 року більшості коментаторів ставало дедалі очевидніше, що адміністрація Буша брехала про зброю масового знищення в Іраку, щоб виправдати вторгнення до Іраку. В той час почали з'являтися перші статті, які критикували Джудіт Міллер за те, як вона висвітлювала питання зброї масового знищення в Іраку. Так, 24 червня 2003 року в газеті Washington Post була опублікована стаття, в якій її автор Говард Курц стверджував, що Міллер була тісно пов'язана із військовим підрозділом, завданням якого було знайти зброю масового знищення в Іраку, а також із , на той час лідером  — об'єднанням опозиційним Саддаму Хусейну партій. Курц писав, що за визнанням Міллер у її листі своєму колезі, саме Ахмед Челебі був для неї джерелом інформації щодо зброї масового знищення в Іраку. За твердженням Бойд-Баррета Міллер ніколи не посилалась на Челебі у своїх статтях, а Держдепартамент США та посадовці Центрального розвідувального управління висловлювали занепокоєння, що Іракський Національний Конгрес сфабрикував інформацію щодо зброї масового знищення, щоб стимулювати вторгнення США до Іраку. 26 липня 2003 року у виданні Slate була опублікована стаття Джека Шейфера, в якій він стверджував, що «наші очікування щодо зброї масового знищення, якими вони були, здебільшого походили зі статей Міллер». У статті Шейфер вважає, те, що всупереч репортажам Міллер, в Іраку не було знайдено зброї масового знищення могло означати одне з двох: або іракці повністю знищили кожне місце, про яке Міллер коли-небудь згадувала у своїх репортажах до вторгнення США, або в неї були ненадійні джерела. У будь-якому випадку, писав Шейфер, New York Times була зобов'язана переглянути статті Міллер. 26 травня 2004 року від імені редакторів вийшла стаття New York Times, в якій визнавались недоліки щодо репортажів про зброю масового знищення в Іраку без зазначення імені Джудіт Міллер, але з визнанням того, що нерегулярним джерелом цих репортажів був Ахмед Челебі. У 2005 році Міллер пішла з газети. Сульзберґера критикували за те, що він не звертав належної уваги на проблеми в новинному відділі газети, і за те, що він відмовлявся обговорювати проблему з Міллер, а лише зазначив, що проблеми вже не існує і потрібно рухатись далі.

Інша діяльність

Сульзберґер входив до ради директорів шкіл , які пропонують тренувальні програми з виживання, у Північній Кароліні та Нью-Йорку, а також був головою правління нью-йоркської тренувальної школи. Він також допоміг заснувати та був головою неприбуткової організації Times Square Alliance, яка працює над розвитком та просуванням нью-йоркського району Таймс-сквер. Нині він є членом ради директорів , що опікується заповідною територію на північ від Нью-Йорка.

Номінації та нагороди

image
Сульзберґер та Ґебріел Ґрін. 2013 рік.

В 1996 році Університет Тафтса присвоїв Сульзберґеру нагороду Light on the Hill, якою нагороджуються випускники університету, які є лідерами в своїх галузях. В 2006 році він був нагороджений почесним ступенем доктора гуманітарних наук Університетом штату Нью-Йорк. В 2012 році Сульзберґер отримав Літературну нагороду Фонду Національної книжкової премії. В 2017 році Школа журналістики Міського університету Нью-Йорка нагородила Сульзберґера Нагородою за журналістське досягнення.

Особисте життя

В 2008 році Сульзберґер розлучився із своєю першою дружиною . Окрім сина Артура Ґреґа Сульзберґера, в пари також є дочка Енні Сульзберґер. За повідомлення в пресі, в Сульзберґера після розлучення був роман із філантропкою Клаудією Ґонсалес, але в 2012 він з нею розійшовся. В 2014 році Сульзберґер одружився із Ґебріел Ґрін, партнеркою в інвестиційній компанії. В 2020 році пара подала на розлучення. За повідомленнями в пресі, в Сульзберґера та його другої дружини виникла суперечка щодо шлюбного контракту.

Посилання

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  4. Tifft, Susan E.; Jones, Alex S. (1999). The Trust: The Private and Powerful Family Behind The New York Times [Траст: приватна та могутня родина, яка стоїть за New York Times] (англійською) . Little, Brown and Company. ISBN .
  5. Tifft, Susan E. (18 липня 1999). [Нащадок Таймс]. The New Yorker (англ.). Архів оригіналу за 27 травня 2023. Процитовано 26 січня 2024.
  6. Coleridge, Nicholas (1994). Paper tigers : the latest, greatest newspaper tycoons [Паперові тигри: останні, найкрупніші газетні магнати] (англійською) . Carol Pub. Group. ISBN .
  7. Trotta, Daniel (14 грудня 2017). Leadership of New York Times passes to next-generation Sulzberger [Керівництво New York Times переходить до Сульзберґера наступного покоління]. Reuters (англійською) . Процитовано 27 січня 2024.
  8. Tracy, Marc (23 вересня 2020). [Артур Сульзберґер-молодший йде на пенсію з посади голови правління компанії The New York Times]. New York Times (англійською) . Архів оригіналу за 7 липня 2022. Процитовано 27 січня 2024.
  9. Higginbotham, Will (8 жовтня 2018). [Коли Сіра Леді почала носити кольорове]. New York Times (англійською) . Архів оригіналу за 1 лютого 2024. Процитовано 1 лютого 2024.
  10. Lichterman, Joseph (22 січня 1996). [Сьогодні 20 років тому NYTimes.com дебютував «он-лайн» в Інтернеті]. NiemanLab (англ.). Nieman Foundation. Архів оригіналу за 2 липня 2023. Процитовано 1 лютого 2024.
  11. [Знак часу: Сіра Леді будує платну стіну]. The Economist. 17 березня 2011. Архів оригіналу за 27 липня 2023.
  12. Bronski, Michael (серпень 2002). Getting on the Time's weddings page [Потрапити до весільної рубрики Таймс]. Boston Phoenix. Т. 31, № 34. с. 8.
  13. [Відчуваючи щипок]. The Economist (англ.). 4 грудня 2008. Архів оригіналу за 12 травня 2020.
  14. [На межі]. The Economist (англ.). 1 травня 2008. Архів оригіналу за 27 грудня 2023.
  15. [Маленькі надії]. The Economist (англ.). 18 вересня 2008. Архів оригіналу за 25 липня 2023.
  16. Mnookin, Seth (2004). Hard News: The Scandals at The New York Times and the Future of American Media [Важкі новини: скандали в New York Times і майбутнє американських ЗМІ] (англійською) . Random House. ISBN .
  17. Kurtz, Howard (11 травня 2003). [N.Y. Times розкриває десятки підроблених репортером історій]. Washington Post (англійською) . Архів оригіналу за 16 грудня 2021. Процитовано 3 лютого 2024.
  18. [ВИПРАВЛЕННЯ ЗАПИСУ; Свідки та документи розкривають обман у роботі репортера]. The New York Times (англійською) . 11 травня 2003. Архів оригіналу за 24 травня 2023. Процитовано 3 лютого 2024.
  19. [Репортер Times, який пішов у відставку, залишає за собою довгий слід обману]. New York Times (англійською) . 11 травня 2003. Архів оригіналу за 25 січня 2024. Процитовано 3 лютого 2024.
  20. Hoyt, Michael, ред. (2003). Trouble at the Times [Неприємності в Times]. Columbia Journalism Review (англ.). 42 (1): 9.
  21. [Непридатний для друку]. The Economist (англ.). 15 травня 2003. Архів оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 3 лютого 2024.
  22. Rindsberg, Ashley (2021). The Gray Lady Winked: How the New York Times's Misreporting, Distortions and Fabrications Radically Alter History [Сіра леді попустила: як помилкові повідомлення, викривлення та вигадки New York Times радикально змінюють історію] (англійською) . Midnight Oil Publishers. ISBN .
  23. Edgecliffe-Johnson, Andrew (12 грудня 2008). [Людина в новинах: Артур Сульзберґер-молодший]. Financial Times (англійською) . Архів оригіналу за 23 травня 2017. Процитовано 4 лютого 2024.
  24. Mccolam, Douglas (2008). Sulzberger at the Barricades [Сульзберґер на барикадах]. Columbia Journalism Review (англ.). 47 (2): 24—29.
  25. Miller, Judith (20 грудня 2001). [Іракець розповідає про реконструкцію об’єктів хімічної та ядерної зброї]. New York Times (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2024. Процитовано 17 березня 2024.
  26. [Таймс та Ірак]. New York Times (англ.). 26 травня 2004. Архів оригіналу за 6 березня 2024. Процитовано 17 березня 2024.
  27. Gordon, Michael R.; Miller, Judith (8 вересня 2002). U.S. Says Hussein Intensifies Quest For A-Bomb Parts [США стверджують, що Хусейн посилює пошуки частин для атомної бомби]. New York Times (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  28. Massing, Michael (26 лютого 2004). [Тепер вони нам кажуть]. The New York Review (англ.). Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 17 березня 2024.
  29. Boyd-Barrett, Oliver (листопад 2004). Judith Miller, The New York Times, and the Propaganda Model [Джудіт Міллер, Нью-Йорк Таймс та пропагандистська модель]. Journalism studies (англ.). 5 (4): 435—449.
  30. Kurtz, Howard (24 березня 2003). Embedded Reporter's Role In Army Unit's Actions Questioned by Military [Військові ставлять під сумнів роль репортера в діях армійського підрозділу]. Washington Post (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  31. Shafer, Jack (25 липня 2003). The Times Scoops That Melted [Сенсації Таймс, що розтанули]. Slate (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  32. Seelye, Katharine Q. (10 листопада 2005). Times Reporter Agrees to Leave the Paper [Репортер Таймс погодилась покинути газету]. New York Times (англ.). Процитовано 17 березня 2024.
  33. Auletta, Ken (11 грудня 2005). The Inheritance [Спадщина]. New Yorker (англ.).
  34. admin (21 березня 2017). About the Alliance. www.timessquarenyc.org (англ.). Процитовано 3 лютого 2024.
  35. Literarian Award. National Book Foundation (амер.). Процитовано 27 січня 2024.
  36. Board of Directors. Mohonk Preserve (амер.). Процитовано 3 лютого 2024.
  37. Image | Arthur Sulzberger Jr. being awarded the Light on the Hill award | ID: xs55mn916 | Tufts Digital Library. dl.tufts.edu. Процитовано 27 січня 2024.
  38. Tufts Journal: Features: Light on the Hill. tuftsjournal.tufts.edu. Процитовано 27 січня 2024.
  39. Publisher of The New York Times to receive honorary degree – SUNY New Paltz News (англ.). 27 березня 2006. Процитовано 27 січня 2024.
  40. 10th Annual Awards for Excellence in Journalism: Arthur Sulzberger, Jr. (англ.), процитовано 27 січня 2024
  41. Koblin, John (12 травня 2008). After 33 Years, Arthur Sulzberger Separates From His Wife, Gail Gregg [Через 33 роки шлюбу Артур Сульзберґер розлучається зі своєю дружиною Ґейл Ґреґ.]. Observer (англ.). Процитовано 27 січня 2024.
  42. Times Publisher and His Wife Separate [Видавець Times і його дружина розлучаються]. New York Times (англійською) . 10 травня 2008. Процитовано 27 січня 2024.
  43. Kelly, Keith J. (11 лютого 2020). Ex-New York Times publisher Arthur Sulzberger Jr. files for divorce [Колишній видавець New York Times Артур Сульзберґер-молодший подав на розлучення]. New York Post (англійською) . Процитовано 27 січня 2024.
  44. Gabrielle Greene and Arthur Sulzberger Jr [Ґебріел Ґрін та Артур Окс Сульзберґер-молодший]. New York Times (англійською) . 31 серпня 2014. Процитовано 27 січня 2024.
  45. Smith, Emily (18 серпня 2021). Ex-New York Times publisher Arthur Sulzberger Jr.’s divorce gets dirty [Розлучення екс-видавця New York Times Артура Сульзберґера-молодшого стає брудним]. Page Six (англійською) . Процитовано 27 січня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Artur Oks Sulzberger molodshij angl Arthur Ochs Sulzberger Jr nar 22 veresnya 1951 Maunt Kisko SShA amerikanskij zhurnalist vidavec i biznesmen sho ocholyuvav vidannya New York Times sin vidavcya New York Times Artura Oksa Sulzbergera nashadok rodini Oks Sulzberger yaka zajmalas vidavnictvom zokrema gazeti New York Times Artur Oks Sulzbergerangl Arthur Ochs Sulzberger Jr Narodivsya22 veresnya 1951 1951 09 22 1 2 72 roki Maunt KiskoGromadyanstvo SShAPrizviskoPinchAlma materUniversitet Taftsa Garvardska shkola biznesuBatkoArtur Oks SulzbergerMatirBarbara Vinslou GrantRodichiArtur Gejs Sulzberger did Ifigeniya Oks Sulzberger baba Dzhudit Sulzberger titka Artur Golden dvoyuridnij brat Adolf Oks pradid Ajzek Meyer Vajz prapradid Druzhina rozl v 2008 Gebriel Grin rozl v 2020 DitiArtur Greg Sulzberger Enni SulzbergerGolova pravlinnyaChas na posadi 1997 2020PoperednikArtur Oks SulzbergerNastupnikArtur Greg SulzbergerVidavnik Nyu Jork TajmsChas na posadi 1992 2017PoperednikArtur Oks SulzbergerNastupnikArtur Greg SulzbergerMediafajli u VikishovishiZhittyepisArtur Oks Sulzberger molodshij narodivsya 22 veresenya 1951 roku v Maunt Kisko Nyu Jork v rodini Artura Oksa Sulzbergera spadkoyemcya vidavnika gazeti New York Times ta kompaniyi The New York Times Company ta jogo pershoyi druzhini Barbari urodzhenoyi Grant V moment jogo narodzhennya jogo batko na toj chas vijskovosluzhbovec prohodiv navchannya vijskove trenuvannya v Kvantiko Virdzhiniya Razom z jogo matir yu na toj moment znahodilas jogo titka sestra jogo batka Dzhudit Sulzberger yaka bula likarem Nevdovzi pislya narodzhennya Artura molodshogo jogo did Artur Gejs Sulzberger na toj chas vidavnik New York Times napisav taku pam yatnu zapisku Slava Arturu Nehaj jogo pravlinnya bude dovgim V rannomu ditinstvi Artur chasto pereyizhdzhav z rodinoyu u zv yazku iz robotoyu jogo batka Tak z 1953 do1954 roku rodina zhila v Milvoki Viskonsin koli jogo batko pracyuvav u vidanni The Milwaukee Journal V Milvoki v Barbari materi Artura stavsya vikiden i z tih pir v neyi pochala rozvivatis depresiya sho vidbivalos na shlyubi jogo batkiv Potim Sulzbergeri korotkij chas prozhivali u Nyu Jorku a zvidti vlitku 1954 roku poyihali do Parizhu de batko Artura pracyuvav korespondentom v parizkomu byuro New York Times V Parizhi materi Artura stalo girshe yiyi gospitalizuvali cherez depresiyu a cherez deyakij chas v neyi zav yazalis stosunki iz parizkim korespondentom vidannya New York Herald Tribune Koli batko Artura pro ce diznavsya para virishila rozijtis i Barbara razom z ditmi pereyihala do Mentoni malenkogo mistechka na Francuzkij Riv yeri V zhovtni 1955 roku Barbara razom iz Arturom ta donkoyu Karen povernulas do Nyu Jorka tak samo yak i batko Artura Razom iz ditmi vona oselilas v selishi Port Chester shtat Nyu Jork Batki Artura oficijno rozluchilis v 1956 roci za umovami rozluchennya jogo mati otrimala kvartiru v Nyu Jorku finansuvannya osviti ditej ta finansuvannya svoyeyi psihoterapiyi Pislya rozluchennya Barbara razom iz ditmi pereyihala do Nyu Jorka Okrim materi Arturom ta jogo sestroyu opikuvalas francuzka nyanya Zhorzhet Iz batkom Artur ta jogo sestra provodili vihidni dni U 1956 roci batko Artura odruzhivsya z Kerol Foks Furman dochku vid pershogo shlyubu z yakoyu vin vdocheriv V 1964 roci v pari takozh narodilas dochka Sintiya V 1958 roci mati Artura vijshla zamizh za nyu jorkskogo biznesmena Devida Kristi i skoro v nih narodilis diti hlopchik ta divchinka Spochatku v Artura sklalis tepli vidnosini z vitchimom toj vchiv jogo katatis na velosipedi kupiv jomu sobaku i Artur za napolyagannyam materi nazivav jogo tatom Odnak po miri togo yak Artur doroslishav vidnosini z vitchimom stavali dedali napruzhenishimi Artur vidviduvav privatni shkoli na Mangetteni a lito provodiv v litnih taborah v Nyu Gempshiri Jogo vitchim Devid buv aktivnim v Jogo mati takozh navernulas do yepiskopalnoyi cerkvi Artur takozh vidviduvav yepiskopalnu cerkvu i zgodom buv konfirmovanij chlenom yepiskopalnoyi cerkvi V 1966 roci buduchi v 9 omu klasi Artur perevivsya do shkoli internatu v Konnektikuti v yakij kolis vchivsya jogo batko Odnak vzhe pislya odnogo semestru navchannya v shkoli Artur pokinuv shkolu oskilki atmosfera v shkoli zdavalas jomu zadushlivoyu Povernuvshis do Nyu Jorka Artur povidomiv svoyu matir sho vidteper zhitime z batkom Artur vdruge projshov programu 9 ogo klasu v de takozh kolis navchavsya jogo batko V shkoli vin stav chlenom debatnogo klubu a v 10 omu klasi stav pracyuvati v shkilnij gazeti Vlitku 1968 roku vin pracyuvav klerkom v New York Times Krim togo v 1969 roci Artur projshov trenuvalnu programu z vizhivannya v dikih miscyah Pivnichnoyi Karolini de vin razom iz inshimi uchasnikami spav v parusinovih spalnikah gotuvav yizhu na vidkritomu vogni ta hodiv v pishi ekspediciyi v lisi V tomu zh roci Artur razom iz rodichami batka vidvidav Izrayil de vin pobuvav v kibuci bilya livanskogo kordonu v Yerusalimi tosho Artur buv timchasovo vidrahovanij z Brauningskoyi shkoli za sprobu organizuvati zakrittya shkoli pislya Vlitku 1970 roku Sulzberger pracyuvav u Londoni v gazeti The Daily Telegraph a takozh v gazeti Vyneyard Gazette Voseni 1970 roku vin vstupiv do Universitetu Taftsa de vin zoseredivsya na vivchenni politologiyi ta mizhnarodnih vidnosin V universiteti vin takozh porinuv u kulturu hipi chitav Kurta Vonneguta ta Richarda Brotigana sluhav vidpovidnu muziku rok grupi Jefferson Airplane ta Grateful Dead ta eksperimentuvav z marihuanoyu ta galyucinogenami Sulzberger takozh priyednuvavsya do antivoyennih protestiv proti V yetnamskoyi vijni za sho jogo dvichi zaareshtovuvali Pid chas zimnih kanikul 1970 1971 roku vin pracyuvav u drukarni gazeti Boston Globe V listopadi 1978 roku Sulzberger poyihav do Topiki Kanzas de todi zhila jogo mati zi svoyim tretim cholovikom Dzherri Dzhonsonom shob provesti z nimi Den podyaki Pid chas svogo vizitu vin poznajomivsya iz yaka zhila po susidstvu z jogo matir yu i v nih zav yazalis stosunki Voni pochali zhiti razom u Bostoni de znahodivsya universitet v yakomu navchavsya Sulzberger z sichnya 1974 roku Pislya togo yak Sulzberger v 1974 roci zakinchiv Universitet Taftsa razom iz Gejl vin pereyihav do mista Roli Pivnichna Karolina de pochav pracyuvati reporterom u miscevij gazeti Raleigh Times Krim togo Sulzberger takozh pracyuvav u virobnichomu ta reklamnomu viddilah gazeti V travni 1974 roku Sulzberger odruzhivsya z Gejl Sulzberger propracyuvav v Raleigh Times dva z polovinoyu roki do vesni 1976 roku Voseni 1976 roku voni iz Gejl virushili do Londona de Sulzberger pochav pracyuvati v novinnomu agentstvi Associated Press kudi jogo vlashtuvav batko Reporterom Associated Press Sulzberger visvitlyuvav zokrema molukkanskimi nacionalistami Jogo reportazh z yavivsya na pershij shpalti New York Times V travni 1978 roku Sulzberger pripiniv pracyuvati v Associated Press Voni z druzhinoyu virushili u trimisyachnu podorozh pid chas yakoyi vidvidali Shidnu Yevropu Radyanskij Soyuz Kitaj ta Yaponiyu Voseni 1978 roku Artur povernuvsya do SShA ta pochav pracyuvati u vashingtonskomu byuro New York Times V serpni 1980 roku v Sulzbergera narodivsya sin Artur Greg Sulzberger Pid chas roboti u vashingtonskomu byuro gazeti Sulzberger podorozhuvav razom iz Dzhordzhem Gerbertom Bushem todishnim kandidatom na posadu prezidenta SShA vid Respublikanskoyi partiyi SShA ta visvitlyuvav jogo viborchu kampaniyu Krim togo Sulzberger visvitlyuvav rizni temi yaki mali dovgostrokovij vpliv vid yadernih viprobuvan do rishen Federalnoyi torgovoyi komisiyi V berezni 1981 roku Sulzberger iz rodinoyu pereyihav do Nyu Jorka i pochav pracyuvati v redakciyi novin New York Times Vin pracyuvav reporterom i zokrema visvitlyuvav diyalnist mera Nyu Jorka Eda Kocha V 1982 roci vin otrimav pershu administrativnu posadu posadu redaktora z rozpodilu zavdan reporteram V 1983 roci Sulzberger stav zajmatis gospodarskimi spravami gazeti spochatku vin pracyuvav u reklamnomu viddilu potim u viddili strategichnogo planuvannya Krim togo vin pochav navchatis na Garvardskomu Zakinchivshi kurs Sulzberger proviv deyakij chas u Sarasoti Florida rozroblyayuchi plan rozshirennya dlya miscevoyi gazeti yaka nalezhala The New York Times Company Potim jogo pereveli do nichnogo virobnichogo viddilu drukarni New York Times de vin propracyuvav rik V 1986 roci Sulzbergera pidvishili do zastupnika redaktora Na cij posadi vin buv pidzvitnij svoyemu batkovi Arturu Oksu Sulzbergeru vidavniku New York Times a takozh direktoru z gospodarskoyi diyalnosti Volteru Metsonu V 1988 roci Sulzberger stav zastupnikom vidavnika gazeti V 1991 roci Artur Oks Sulzberger ogolosiv radi direktoriv The New York Times Company do yakoyi takozh vhodili chleni rodini Oks Sulzberger pro svij namir pokinuti posadu vidavnika gazeti a na svoye misce priznachiti Sulzbergera molodshogo Direktori sho ne nalezhali do rodini Oks Sulzberger vzyali pauzu oskilki buli pogano znajomi z Sulzbergerom molodshim ta yim potriben buv chas sho vivchiti jogo krashe pered tim yak shvaliti jogo kandidaturu Vprodovzh nastupnih kilkoh misyaciv Sulzberger molodshij zustrichavsya iz chlenami radi direktoriv na yakih voni vislovlyuvali svoyi zanepokoyennya Vreshti v sichni 1992 roku rada direktoriv shvalila kandidaturu Sulzbergera molodshogo na posadu vidavnika gazeti V toj zhe chas batko Sulzbergera vidmovivsya robiti jogo chlenom radi direktoriv The New York Times Company cherez poboyuvannya negativnoyi reakciyi z boku jogo sester ta pleminnikiv yaki buli chlenami radi Tak v 1992 roci Sulzberger molodshij stav vidavnikom gazeti a jogo batko zalishavsya Golovoyu pravlinnya The New York Times Company V 1997 roci Artur Oks Sulzberger nominuvav Sulzbergera molodshogo na posadu Golovi pravlinnya The New York Times Company poperedno v privatnomu poryadku roz yasnivshi svoye rishennya chlenam radi direktoriv kompaniyi Sulzberger molodshij zalishavsya vidavnikom New York Times do 2017 roku a Golovoyu pravlinnya The New York Times Company do 2020 roku Obidvi posadi vidpovidno v 2017 ta 2020 rokah perejshli jogo sinu Arturu Gregu Sulzbergeru Diyalnist na posadi vidavnika New York Times ta Golovi pravlinnya The New York Times CompanyZagalnij oglyad Za chasiv Sulzbergera v gazeti vidbulis kardinalni zmini Po pershe pochinayuchi z 1993 roku gazeta stala vihoditi v kolorovomu formati i vidtak vtratila svoyu kolishnyu neoficijnu nazvu sira ledi Spochatku v kolorovomu formati vijshla tilki rubrika recenzij na knigi Postupovo inshi rubriki stali vihoditi v kolorovomu formati Najdovshe chorno biloyu zalishalas rubrika novin odnak v 1997 roci j vona stala vihoditi z kolorovimi fotografiyami Po druge v 1996 roci v interneti z yavilas cifrova versiya New York Times She v 1994 roci gazeta pochala vihoditi na veb portali AOL U 1995 roci bulo stvoreno kompaniyu The New York Times Electronic Media Company dlya rozrobki cifrovogo formatu gazeti Voseni 1995 roku cya kompaniya zapustila pershu beta versiyu veb sajtu Times Na moment zapusku veb sajt New York Times buv bezkoshtovnim dlya koristuvachiv u SShA ale gazeta virishila styaguvati platu z chitachiv yaki zahodili na sajt z za kordonu Za 1 95 dolara za dostup do odniyeyi veb storinki koristuvachi takozh mogli zavantazhuvati statti na svoyi komp yuteri a sajt takozh proponuvav servis gazetnih virizok na zamovlennya yakij dozvolyav koristuvacham nalashtovuvati spovishennya elektronnoyu poshtoyu za temami Po tretye v 2011 roci buv zaprovadzhenij pejvol abo platna stina takim chinom tilki koristuvachi yaki oplatili dostup do kontentu mozhut chitati bilshist kontentu veb sajtu New York Times Koli pejvol buv lishe zaprovadzhenij bud hto mig prochitati 20 statej na misyac bezkoshtovno Pochatkova plata za dostup na vejbsajti skladala 15 dolariv na misyac za dostup do vebsajtu ta versiyu dlya planshetiv 20 dolariv na misyac Vidannya The Economist pov yazuvalo zaprovadzhennya pejvolu iz znizhennyam chitackoyi auditoriyi paperovoyi gazeti a takozh iz znizhennyam dohodiv vid reklami v paperovij gazeti Koli Sulzberger zalishiv posadu vidavcya naprikinci 2017 roku u New York Times za tverdzhennyam samogo vidannya bulo 3 5 miljona pidpisnikiv 2 5 miljona z nih lishe pidpisnikiv na cifrove vidannya Krim togo vidbuvalis j inshi zmini v dusi chasu V 2002 roci gazeta ogolosila sho u vesilnij rubrici takozh publikuvatime ogoloshennya pro vesillya odnostatevih par Pid kerivnictvom Sulzbergera gazeta otrimala 61 Pulitcerivsku premiyu Yak Golova pravlinnya The New York Times Company Sulzberger stikavsya iz znachnimi finansovimi viklikami Pid chas svitovoyi finansovoyi krizi 2008 roku v gazeti stav padati tirazh u tretomu kvartali 2008 roku dohodi vid reklami vpali na 13 7 a takozh cini na akciyi The New York Times Company vpali na 60 do najnizhchogo rivnya za 24 roki U vidpovid na ci vikliki Sulzberger uhvaliv rishennya skorotiti viplatu kvartalnih dividendiv kompaniyi na tri chverti Yak pisav zhurnal The Economist take rishennya moglo koshtuvati akcioneram chlenam rodini Oks Sulzberger 18 miljoniv dolariv na rik Krim togo v 2008 roci Sulzberger pogodivsya priznachiti do radi direktoriv kompaniyi predstavnikiv dvoh aktivistskih gedzh fondiv ta Firebrand Partners sho na dumku The Economist prizvelo na krashomu zoseredzhenni na znizhenni vitrat Takozh v 2008 roci meksikanskij milyarder Karlos Slim investuvav u kompaniyu vikupivshi 6 4 yiyi akcij Plagiatnij ta falsifikacijnij skandal V kvitni 2003 roku redaktor tehaskogo vidannya San Antonio Express News Robert Rivard prochitav napisanu reporterom stattyu v New York Times pro tehasku zhinku Huanitu Angiano chij sin buv yedinim amerikanskim soldatom yakij dosi vvazhavsya zniklim bez visti v bojovih diyah Iraku vzhe todi koli SShA vstanovlyuvala tam civilnu administraciyu Za tizhden do dati statti shozha stattya napisana reporterkoyu bula opublikovana v San Antonio Express News Statti Blera ta Ernandes zdalis jomu shozhimi yak i samij Ernandes yaka bula znajoma z Blerom z yakim razom prohodila praktiku v New York Times Ernandes povidomila Shejlu Rul rekruterku New York Times yaka svogo chasu vzyala na praktiku Ernandes razom iz Blerom pro svoyi pidozri shodo plagiatu v statti Blera Rul svoyeyu chergoyu povidomila pro ce todishnomu vidpovidalnomu redaktoru Vidbulas zustrich na yakij buli prisutni Bojd Rul ta inshi redaktori Blek vidkidav zvinuvachennya v plagiati ale gazeta virishila provesti vnutrishnye rozsliduvannya Rezultati rozsliduvannya viyavili falsifikaciyi ta plagiat v shonajmenshe 36 stattyah Blera Zokrema bulo viyavleno sho Bler pisav reportazhi pro podiyi sho vidbuvalis u Merilendi Zahidnij Virdzhiniyi Ogajo ta Tehasi ne pokidayuchi Nyu Jorka Krim togo Bler vidumuvav citati podiyi ta sceni Falsifikaciyi buli viyavleni v reportazhah pro aresht pidozryuvanih vashingtonskih snajperiv Bler pisav sho zhodnomu z priznachenih sudom yuristiv zaareshtovanih ne nadali zhodnoyi informaciyi pro aresht ta uv yaznennya a viyavilos sho Bler nikoli ne rozmovlyav z yuristami pro dumki ta strahi poranenih soldat v Nacionalnomu vijskovo morskomu medichnomu centri u Betesdi viyavilos sho Bler ne priyizdiv do medichnogo centru i ne brav interv yu v poranenih v shistoh soldat na yakih posilavsya u reportazhi a vzyav interv yu po telefonu lishe v odnogo z soldat vzhe pislya togo yak toj vipisavsya z medichnogo centru pro povernennya yaka voyuvala v Iraku popala v polon i bula zvilnena vnaslidok operaciyi Sil specialnih operacij SShA vin opisuvav gotel v yakomu na neyi chekali yiyi batki ale takogo gotelyu ne isnuvalo Krim togo buli viyavleni vipadki plagiatu a same vikoristannya tekstiv inshih vidan takih yak Washington Post Associated Press The Daily News The Cleveland Plain Dealer v reportazhah pro cerkovnu sluzhbu v Klivlendi Ogajo pro vashingtonskih snajperiv ta yihnih zhertv pro Dzhessiku Linch ta pro rodichiv zniklih bezvisti soldat 11 travnya 2003 roku New York Times opublikuvala velikij tekst v yakomu povidomlyala pro zvilnennya Blera pro rezultati rozsliduvannya i zokrema pro te sho rozsliduvannya vstanovilo sho rizni redaktori ta reporteri vislovlyuvali zanepokoyennya shodo reporterskih navichok zrilosti ta povedinki Blera pid chas jogo roboti v gazeti Skandal dav argumenti protivnikam tak zvanih program rivnopravnosti vidpovidno do yakih zaohochuyetsya prosuvannya predstavnikiv riznih menshin tomu sho afroamerikanec Vidpovidalnij redaktor yakij takozh buv afroamerikancem zaperechuvav sho Blera prosuvali v gazeti z mirkuvan rivnopravnosti Vin kazav Vin buv molodim perspektivnim reporterom yakij vikonuvav robotu yaka zaslugovuvala na prosuvannya Vodnochas zhurnal Columbia Journalism Review pisav sho cej vipadok hocha mozhlivo j kidaye tin na programi rivnopravnosti odnak tisk shodo zaprovadzhennya takih program buv lishe odnim iz aspektiv cogo skandalu Inshim vazhlivim aspektom na dumku zhurnalu bulo nehtuvannya poperedzhennyami pro Blera Hocha Sulzberger u vidpovid na rezultati rozsliduvannya yak jogo cituye The Economist skazav davajte ne budemo demonizuvati nashih kerivnikiv chi to redaktoriv rubrik chi to vikonavchogo redaktora abo navit posmiyu skazati vidavcya vin zvilniv vikonavchogo redaktora ta vidpovidalnogo redaktora Ne divlyachis na ci zahodi gazetu kritikuvali za te yak vona uporalas zi skandalom Gazeta Financial Times pisala sho reakciya New York Times na skandal iz Blerom tilki zmicnila yiyi reputaciyu yak egocentrichnoyi ustanovi Zhurnal Columbia Journalism Review kritikuvav same Sulzbergera vidpovidno do zhurnalu pislya zustrichi personalu New York Times organizovanoyi odrazu pislya skandalu vin zalishiv vrazhennya lyudini bajduzhoyi do problem v novinnomu viddili gazeti ta do nezadovolennya personalno nim obranim redaktorom Gauelom Rejnsom Skandal iz visvitlennyam pitannya zbroyi masovogo znishennya v Iraku V 2001 2003 rokah zirkova reporterka New York Times pisala pro zbroyu masovogo znishennya v Iraku Tak 20 grudnya 2001 roku vijshla stattya Miller v yakij vona pisala sho Adnan Ihsan Sayid al Hajderi perebizhchik z Iraku yakij nazvav sebe inzhenerom budivelnikom skazav sho vin osobisto pracyuvav nad rekonstrukciyeyu sekretnih ob yektiv dlya biologichnoyi himichnoyi ta yadernoyi zbroyi v pidzemnih sporudah privatnih villah i pid likarneyu Saddama Husejna v Bagdadi she v 2001 roci Vona takozh procituvala dvoh uryadovih ekspertiv yaki vidpovidno do Miller vislovilis sho informaciya nadana perebizhchikom zdavalas dostovirnoyu V 2004 roci redaktori New York Times zaznachili sho za povidomlennyam vidannya Knight Ridder amerikanski chinovniki vivezli perebizhchika al Hajderi do Iraku na pochatku 2004 roku shob toj vkazav na miscya de yak vin stverdzhuvav vin pracyuvav i sho chinovniki ne znajshli dokaziv vikoristannya cih misc dlya zbrojnih program Dzhudit Miller u 2018 V statti vid 8 veresnya 2002 roku spilnogo avtorstva ta stverdzhuvalos sho za ostanni 14 misyaciv Irak namagavsya pridbati tisyachi specialno rozroblenih alyuminiyevih trubok yaki na dumku amerikanskih chinovnikiv buli priznacheni yak komponenti centrifug dlya zbagachennya uranu V 2004 roci redaktori New York Times zaznachili sho hocha informaciya v statti bazuvalas na najkrashih dzherelah amerikanskoyi rozvidki informaciyu pro alyuminiyevi trubki slid bulo podavati oberezhnishe oskilki korisnist takih trubok dlya virobnictva yadernogo paliva ye sumnivnoyu Redaktori viznali sho v statti buli natyaki na sumnivnist alyuminiyevih trubok dlya virobnictva yadernogo paliva ale voni buli gliboko zahovani v statti Pislya publikaciyi statti pro alyuminiyevi trubki predstavniki administraciyi prezidenta Busha Dik Chejni Kolin Pauell Donald Ramsfeld i Kondoliza Rajs posilalisya na informaciyu v statti Gordona ta Miller U nastupni dni istoriya pro trubki nabula shirokogo rozgolosu 12 veresnya 2002 roku prezident Dzhordzh Bush vistupayuchi pered Generalnoyu Asambleyeyu OON skazav sho Irak robiv kilka sprob pridbati visokomicni alyuminiyevi trubi yaki vikoristovuyutsya dlya zbagachennya uranu dlya yadernoyi zbroyi Majkl Messing pisav sho u nastupni misyaci pislya publikaciyi statti informaciya pro alyuminiyevi trubki stane klyuchovim argumentom predstavnikiv administraciyi prezidenta dlya vipravdannya neobhidnosti pochati vijnu v Iraku i sho New York Times zigrala klyuchovu rol u legitimizaciyi vijni v Iraku Ahmed Chelebi Oliver Bojd Barret pisav sho k kincyu chervnya 2003 roku bilshosti komentatoriv stavalo dedali ochevidnishe sho administraciya Busha brehala pro zbroyu masovogo znishennya v Iraku shob vipravdati vtorgnennya do Iraku V toj chas pochali z yavlyatisya pershi statti yaki kritikuvali Dzhudit Miller za te yak vona visvitlyuvala pitannya zbroyi masovogo znishennya v Iraku Tak 24 chervnya 2003 roku v gazeti Washington Post bula opublikovana stattya v yakij yiyi avtor Govard Kurc stverdzhuvav sho Miller bula tisno pov yazana iz vijskovim pidrozdilom zavdannyam yakogo bulo znajti zbroyu masovogo znishennya v Iraku a takozh iz na toj chas liderom ob yednannyam opozicijnim Saddamu Husejnu partij Kurc pisav sho za viznannyam Miller u yiyi listi svoyemu kolezi same Ahmed Chelebi buv dlya neyi dzherelom informaciyi shodo zbroyi masovogo znishennya v Iraku Za tverdzhennyam Bojd Barreta Miller nikoli ne posilalas na Chelebi u svoyih stattyah a Derzhdepartament SShA ta posadovci Centralnogo rozviduvalnogo upravlinnya vislovlyuvali zanepokoyennya sho Irakskij Nacionalnij Kongres sfabrikuvav informaciyu shodo zbroyi masovogo znishennya shob stimulyuvati vtorgnennya SShA do Iraku 26 lipnya 2003 roku u vidanni Slate bula opublikovana stattya Dzheka Shejfera v yakij vin stverdzhuvav sho nashi ochikuvannya shodo zbroyi masovogo znishennya yakimi voni buli zdebilshogo pohodili zi statej Miller U statti Shejfer vvazhaye te sho vsuperech reportazham Miller v Iraku ne bulo znajdeno zbroyi masovogo znishennya moglo oznachati odne z dvoh abo irakci povnistyu znishili kozhne misce pro yake Miller koli nebud zgaduvala u svoyih reportazhah do vtorgnennya SShA abo v neyi buli nenadijni dzherela U bud yakomu vipadku pisav Shejfer New York Times bula zobov yazana pereglyanuti statti Miller 26 travnya 2004 roku vid imeni redaktoriv vijshla stattya New York Times v yakij viznavalis nedoliki shodo reportazhiv pro zbroyu masovogo znishennya v Iraku bez zaznachennya imeni Dzhudit Miller ale z viznannyam togo sho neregulyarnim dzherelom cih reportazhiv buv Ahmed Chelebi U 2005 roci Miller pishla z gazeti Sulzbergera kritikuvali za te sho vin ne zvertav nalezhnoyi uvagi na problemi v novinnomu viddili gazeti i za te sho vin vidmovlyavsya obgovoryuvati problemu z Miller a lishe zaznachiv sho problemi vzhe ne isnuye i potribno ruhatis dali Insha diyalnistSulzberger vhodiv do radi direktoriv shkil yaki proponuyut trenuvalni programi z vizhivannya u Pivnichnij Karolini ta Nyu Jorku a takozh buv golovoyu pravlinnya nyu jorkskoyi trenuvalnoyi shkoli Vin takozh dopomig zasnuvati ta buv golovoyu nepributkovoyi organizaciyi Times Square Alliance yaka pracyuye nad rozvitkom ta prosuvannyam nyu jorkskogo rajonu Tajms skver Nini vin ye chlenom radi direktoriv sho opikuyetsya zapovidnoyu teritoriyu na pivnich vid Nyu Jorka Nominaciyi ta nagorodiSulzberger ta Gebriel Grin 2013 rik V 1996 roci Universitet Taftsa prisvoyiv Sulzbergeru nagorodu Light on the Hill yakoyu nagorodzhuyutsya vipuskniki universitetu yaki ye liderami v svoyih galuzyah V 2006 roci vin buv nagorodzhenij pochesnim stupenem doktora gumanitarnih nauk Universitetom shtatu Nyu Jork V 2012 roci Sulzberger otrimav Literaturnu nagorodu Fondu Nacionalnoyi knizhkovoyi premiyi V 2017 roci Shkola zhurnalistiki Miskogo universitetu Nyu Jorka nagorodila Sulzbergera Nagorodoyu za zhurnalistske dosyagnennya Osobiste zhittyaV 2008 roci Sulzberger rozluchivsya iz svoyeyu pershoyu druzhinoyu Okrim sina Artura Grega Sulzbergera v pari takozh ye dochka Enni Sulzberger Za povidomlennya v presi v Sulzbergera pislya rozluchennya buv roman iz filantropkoyu Klaudiyeyu Gonsales ale v 2012 vin z neyu rozijshovsya V 2014 roci Sulzberger odruzhivsya iz Gebriel Grin partnerkoyu v investicijnij kompaniyi V 2020 roci para podala na rozluchennya Za povidomlennyami v presi v Sulzbergera ta jogo drugoyi druzhini vinikla superechka shodo shlyubnogo kontraktu PosilannyaPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 SNAC 2010 d Track Q29861311 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Tifft Susan E Jones Alex S 1999 The Trust The Private and Powerful Family Behind The New York Times Trast privatna ta mogutnya rodina yaka stoyit za New York Times anglijskoyu Little Brown and Company ISBN 9780316845465 Tifft Susan E 18 lipnya 1999 Nashadok Tajms The New Yorker angl Arhiv originalu za 27 travnya 2023 Procitovano 26 sichnya 2024 Coleridge Nicholas 1994 Paper tigers the latest greatest newspaper tycoons Paperovi tigri ostanni najkrupnishi gazetni magnati anglijskoyu Carol Pub Group ISBN 9781559722155 Trotta Daniel 14 grudnya 2017 Leadership of New York Times passes to next generation Sulzberger Kerivnictvo New York Times perehodit do Sulzbergera nastupnogo pokolinnya Reuters anglijskoyu Procitovano 27 sichnya 2024 Tracy Marc 23 veresnya 2020 Artur Sulzberger molodshij jde na pensiyu z posadi golovi pravlinnya kompaniyi The New York Times New York Times anglijskoyu Arhiv originalu za 7 lipnya 2022 Procitovano 27 sichnya 2024 Higginbotham Will 8 zhovtnya 2018 Koli Sira Ledi pochala nositi kolorove New York Times anglijskoyu Arhiv originalu za 1 lyutogo 2024 Procitovano 1 lyutogo 2024 Lichterman Joseph 22 sichnya 1996 Sogodni 20 rokiv tomu NYTimes com debyutuvav on lajn v Interneti NiemanLab angl Nieman Foundation Arhiv originalu za 2 lipnya 2023 Procitovano 1 lyutogo 2024 Znak chasu Sira Ledi buduye platnu stinu The Economist 17 bereznya 2011 Arhiv originalu za 27 lipnya 2023 Bronski Michael serpen 2002 Getting on the Time s weddings page Potrapiti do vesilnoyi rubriki Tajms Boston Phoenix T 31 34 s 8 Vidchuvayuchi shipok The Economist angl 4 grudnya 2008 Arhiv originalu za 12 travnya 2020 Na mezhi The Economist angl 1 travnya 2008 Arhiv originalu za 27 grudnya 2023 Malenki nadiyi The Economist angl 18 veresnya 2008 Arhiv originalu za 25 lipnya 2023 Mnookin Seth 2004 Hard News The Scandals at The New York Times and the Future of American Media Vazhki novini skandali v New York Times i majbutnye amerikanskih ZMI anglijskoyu Random House ISBN 9781588364180 Kurtz Howard 11 travnya 2003 N Y Times rozkrivaye desyatki pidroblenih reporterom istorij Washington Post anglijskoyu Arhiv originalu za 16 grudnya 2021 Procitovano 3 lyutogo 2024 VIPRAVLENNYa ZAPISU Svidki ta dokumenti rozkrivayut obman u roboti reportera The New York Times anglijskoyu 11 travnya 2003 Arhiv originalu za 24 travnya 2023 Procitovano 3 lyutogo 2024 Reporter Times yakij pishov u vidstavku zalishaye za soboyu dovgij slid obmanu New York Times anglijskoyu 11 travnya 2003 Arhiv originalu za 25 sichnya 2024 Procitovano 3 lyutogo 2024 Hoyt Michael red 2003 Trouble at the Times Nepriyemnosti v Times Columbia Journalism Review angl 42 1 9 Nepridatnij dlya druku The Economist angl 15 travnya 2003 Arhiv originalu za 9 serpnya 2022 Procitovano 3 lyutogo 2024 Rindsberg Ashley 2021 The Gray Lady Winked How the New York Times s Misreporting Distortions and Fabrications Radically Alter History Sira ledi popustila yak pomilkovi povidomlennya vikrivlennya ta vigadki New York Times radikalno zminyuyut istoriyu anglijskoyu Midnight Oil Publishers ISBN 9781736703335 Edgecliffe Johnson Andrew 12 grudnya 2008 Lyudina v novinah Artur Sulzberger molodshij Financial Times anglijskoyu Arhiv originalu za 23 travnya 2017 Procitovano 4 lyutogo 2024 Mccolam Douglas 2008 Sulzberger at the Barricades Sulzberger na barikadah Columbia Journalism Review angl 47 2 24 29 Miller Judith 20 grudnya 2001 Irakec rozpovidaye pro rekonstrukciyu ob yektiv himichnoyi ta yadernoyi zbroyi New York Times angl Arhiv originalu za 28 sichnya 2024 Procitovano 17 bereznya 2024 Tajms ta Irak New York Times angl 26 travnya 2004 Arhiv originalu za 6 bereznya 2024 Procitovano 17 bereznya 2024 Gordon Michael R Miller Judith 8 veresnya 2002 U S Says Hussein Intensifies Quest For A Bomb Parts SShA stverdzhuyut sho Husejn posilyuye poshuki chastin dlya atomnoyi bombi New York Times angl Procitovano 17 bereznya 2024 Massing Michael 26 lyutogo 2004 Teper voni nam kazhut The New York Review angl Arhiv originalu za 15 kvitnya 2015 Procitovano 17 bereznya 2024 Boyd Barrett Oliver listopad 2004 Judith Miller The New York Times and the Propaganda Model Dzhudit Miller Nyu Jork Tajms ta propagandistska model Journalism studies angl 5 4 435 449 Kurtz Howard 24 bereznya 2003 Embedded Reporter s Role In Army Unit s Actions Questioned by Military Vijskovi stavlyat pid sumniv rol reportera v diyah armijskogo pidrozdilu Washington Post angl Procitovano 17 bereznya 2024 Shafer Jack 25 lipnya 2003 The Times Scoops That Melted Sensaciyi Tajms sho roztanuli Slate angl Procitovano 17 bereznya 2024 Seelye Katharine Q 10 listopada 2005 Times Reporter Agrees to Leave the Paper Reporter Tajms pogodilas pokinuti gazetu New York Times angl Procitovano 17 bereznya 2024 Auletta Ken 11 grudnya 2005 The Inheritance Spadshina New Yorker angl admin 21 bereznya 2017 About the Alliance www timessquarenyc org angl Procitovano 3 lyutogo 2024 Literarian Award National Book Foundation amer Procitovano 27 sichnya 2024 Board of Directors Mohonk Preserve amer Procitovano 3 lyutogo 2024 Image Arthur Sulzberger Jr being awarded the Light on the Hill award ID xs55mn916 Tufts Digital Library dl tufts edu Procitovano 27 sichnya 2024 Tufts Journal Features Light on the Hill tuftsjournal tufts edu Procitovano 27 sichnya 2024 Publisher of The New York Times to receive honorary degree SUNY New Paltz News angl 27 bereznya 2006 Procitovano 27 sichnya 2024 10th Annual Awards for Excellence in Journalism Arthur Sulzberger Jr angl procitovano 27 sichnya 2024 Koblin John 12 travnya 2008 After 33 Years Arthur Sulzberger Separates From His Wife Gail Gregg Cherez 33 roki shlyubu Artur Sulzberger rozluchayetsya zi svoyeyu druzhinoyu Gejl Greg Observer angl Procitovano 27 sichnya 2024 Times Publisher and His Wife Separate Vidavec Times i jogo druzhina rozluchayutsya New York Times anglijskoyu 10 travnya 2008 Procitovano 27 sichnya 2024 Kelly Keith J 11 lyutogo 2020 Ex New York Times publisher Arthur Sulzberger Jr files for divorce Kolishnij vidavec New York Times Artur Sulzberger molodshij podav na rozluchennya New York Post anglijskoyu Procitovano 27 sichnya 2024 Gabrielle Greene and Arthur Sulzberger Jr Gebriel Grin ta Artur Oks Sulzberger molodshij New York Times anglijskoyu 31 serpnya 2014 Procitovano 27 sichnya 2024 Smith Emily 18 serpnya 2021 Ex New York Times publisher Arthur Sulzberger Jr s divorce gets dirty Rozluchennya eks vidavcya New York Times Artura Sulzbergera molodshogo staye brudnim Page Six anglijskoyu Procitovano 27 sichnya 2024

Дата публікації:
Топ