Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Артур Гейс Сульзберґер англ Arthur Hays Sulzberger 12 вересня 1891 Нью Йорк США 11 грудня 1968 Нью Йорк США видавець New

Артур Гейс Сульзберґер

Артур Гейс Сульзберґер

Артур Гейс Сульзберґер (англ. Arthur Hays Sulzberger; 12 вересня 1891, Нью-Йорк, США — 11 грудня 1968, Нью-Йорк, США) — видавець New York Times з 1935 по 1961 рік, голова правління компанії The New York Times Company, компанії, що видає New York Times, з 1935 по 1968 рік.


Артур Гейс Сульзберґер
англ. Arthur Hays Sulzberger
image
Народився 12 вересня 1891(1891-09-12)[2][3][4]
Нью-Йорк, Нью-Йорк
Помер 11 грудня 1968(1968-12-11)[2][3][4] (77 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк
Громадянство image США
Alma mater Колумбійський університет,
Конфесія реформістський юдаїзм
Батько
Матір Рейчел Пейото Гейс
Родичі Адольф Окс (тесть), Артур Окс Сульзберґер-молодший (онук), Артур Ґолден (онук), Артур Ґреґ Сульзберґер (правнук)
Дружина Іфігенія Окс Сульзберґер
Діти , , Джудіт Сульзберґер, Артур Окс Сульзберґер
Голова правління
Час на посаді:
1935 — 1968
ПопередникАдольф Окс
НаступникАртур Окс Сульзберґер
Видавник Нью-Йорк Таймс
Час на посаді:
1935 — 1961
ПопередникАдольф Окс
Наступник
Нагороди

Життєпис

Артур Гейс Сульзберґер народився 12 вересня 1891 року в Нью-Йорку. Він був четвертою дитиною в родині та Рейчел Пейото Гейс. Його батько був торговцем шовком та бавовною, та походив з родини єврейських емігрантів з Німеччини. Його матір була шкільною вчителькою, та походила з родини, чиї пращури жили в США з 1700-х років, а перед цим жили Іспанії, Португалії та Нідерландах. Сульзберґери були послідовниками реформістського юдаїзму.

В дитинстві Артур багато подорожував. Йому було чотири роки, коли він вперше подорожував закордон разом із родиною. Гувернанткою Артура була німкеня, яка навчила його вільно розмовляти німецькою мовою. Артур відвідував приватну школу ім. Гораса Манна. В школі він брав участь у декількох виставах. В 13 років Артур пройшов через обряд бар-міцви. Він закінчив школу в 1909 році.

Потім Сульзберґер  навчався в Колумбійському університеті, де вивчав інженерію. В приватних мемуарах, адресованих його дітям, Сульзберґер згадував, що в Колумбійському університеті, одне з братств відмовилось його прийняти через його релігію — юдаїзм.  В Колумбійському університеті Сульзберґер познайомився із Іфігенією Окс, донькою видавника New York Times Адольфа Окса, яка тоді навчалась в Барнард-коледжі, підрозділі Колумбійського університету, де навчались жінки. Однак, за спогадами Іфігенії, їхні стосунки не стали серйозними допоки кузен Іфігенії, Джуліус Адлер, знову їх не представив один одному в 1916 році.

В 1913 році Сульзберґер закінчив Колумбійський університет та почав працювати в сімейному бізнесі з торгівлі шовком та бавовною. Він пропрацював там три роки, а в 1916 році вирішив пройти військове навчання, щоб підготуватись до армії на фоні Першої світової війни. Навчання проходило в Платтсбурзі, Нью-Йорк, в таборі, організованому підприємцями на приватні гроші. В Платтсбурзі Сульзберґер познайомився з Джуліусом Адлером, який і представив його своїй кузині Іфігенії. В серпні 1916 року Сульзберґер освідчився Іфігенії, але вона йому відмовила. Влітку 1917 року Сульзберґер знову проходив навчання в Платтсбурзі і знову почав зустрічатись із Іфігенією. Він знову освідчився дівчині, і цього разу Іфігенія погодилась.

Адольф Окс спочатку був невдоволений вибором своєї доньки. Він планував передати управління своїм бізнесом чоловіку Іфігенії, розраховуючи, що цим чоловіком стане її кузен Джуліус Адлер. Він мав побоювання, що Артур не захоче займатись видавництвом, а, скоріше, буде продовжувати працювати в сімейному шовковому бізнесі. Однак на зустрічі Артур та Адольф Окс домовились, що після того, як Артур звільниться з армії, він почне працювати в New York Times.

Після навчання в Платтсбурзі Артура відправили до , Південна Кароліна, для навчання артилерійській справі. Під час короткої відпустки Артура, 17 листопада 1917 року він та Іфігенія одружились. Під час медового місяцю Артур та Іфігенія за наполяганням батька Іфігенії, Адольфа Окса, відвідали президента Вудро Вільсона.

Пізніше подружжя повернулось до . Незабаром Артура перевели до , де він займався поставками. Скоро Артура перевели до Чиллікоті, Огайо. В червні 1918 року Артура перевели до , Південна Кароліна, до артилерійського підрозділу. Коли Перша світова війна закінчилась, Сульзберґер звільнився з військової служби.

В 1918 року Сульзберґер повернувся до Нью-Йорку та розпочав працювати в New York Times. Офіційно він став помічником виконавчого директора , який спеціалізувався на політиці в місті Нью-Йорк. Артур докладав зусиль, щоб New York Times стала менш консервативним виданням. Наприклад, він безуспішно вмовляв Адольфа Окса надрукувати в газеті рецензію на лесбійський роман письменниці Редкліфф Голл «» (англ. The Well of Loneliness). Він також безуспішно вмовляв Окса підтримати на сторінках газети . Однак Окс відповів, що політика газети полягала в тому, щоб бути «консервативною та обережною, і не долучатись до вимог змін з боку громадськості».

Сульзберґер також займався газетним папером. Після Першої світової війни було важко знайти надійних постачальників газетного паперу. Сульзберґер їздив до Фінляндії, Норвегії та Канади, щоб закупити необхідні товари для видання газети. Зрештою він вмовив Адольфа Окса вкластись у виробництво паперу, як це зробило видання Chicago Tribune. Так New York Times стала співвласником у партнерстві з компанією Kimberly-Clark паперової фабрики.

В 1923 році Сульзберґер увійшов до ради директорів компанії, що управляла New York Times. В 1927 році завдяки зусиллям Сульзберґера New York Times отримала ексклюзивні права на висвітлення першого у світі трансатлантичного польоту Чарльза Ліндберга. Працюючи в New York Times, Сульзберґер конкурував із племінником Адольфа Окса Джуліусом Адлером, який протягом довгого часу розглядався Оксом як людина, яка має очолити газету після його смерті. Історія із отриманням ексклюзивних прав на висвітлення трансатлантичного польоту Чарльза Ліндберга значно підвищила Сульзберґера в очах Окса.  

Хоча Адольф Окс відійшов від справ протягом останніх двох років життя, він ані призначив, ані назвав свого наступника. Окс визначив, що наступник має бути призначений на розсуд довірчих керуючих його спадщини, якими були Джуліус Адлер, Іфігенія Окс Сульзберґер та Артур Гейс Сульзберґер за підтвердженням чотирьох членів правління компанії The New York Times Company. Голос Іфігенії був визначальним в цьому питанні, і вона надала перевагу своєму чоловіку.

Таким чином, після смерті Адольфа Окса в 1935 році Сульзберґер став видавцем і президентом New York Times. Взявши на себе цю роль, він чітко дав зрозуміти, що бачить себе хранителем, який має зберегти якість і статус газети. Він намагався втілювати бачення Окса щодо ролі газети: «подавати новини неупереджено, без страху чи прихильності, незалежно від партії, течії чи інтересів». Він також вважав своїм обов'язком зміцнити репутацію New York Times як найкращої газети у світі та вдосконалити газету, перш ніж передати її наступному поколінню.

Сульзберґер пішов у відставку з поста видавника в 1961 році, і його місце зайняв його зять, чоловік його старшої дочки Маріан, . Сульзберґер обіймав посаду голови правління The New York Times Company до своєї смерті в 1968 році. Протягом цього часу він передав ряд обов'язків Драйфусу та його наступнику, своєму синові, Артуру Оксу (Панчу) Сульзберґеру, але зберіг певний контроль над газетою. Він продовжував читати газету щодня, а також хвалити та критикувати історії та колонки, що в ній друкувались.

Сульзберґер помер 11 грудня 1968 року після тривалої хвороби.

Діяльність на посту видавника New York Times

Загальний огляд

В перший рік перебування на посаді видавника New York Times Сульзберґер не запровадив жодних змін із поваги до Адольфа Окса. Після цього він почав впроваджувати багато інновацій, які оновили імідж газети. Він відмовився від таких додатків New York Times, як Current History, Mid-Week Pictorial, American Year Book і The Annalist. За його часи в газеті стало друкуватись більше фотографій, а також фотографії ставали більшого розміру. Крім мого, він надавав більше свободи у питаннях формату першої сторінки, заголовків і основної частини газети. Він запровадив нові технології для вдосконалення всіх аспектів виробництва, включаючи Times Facsimile, передачу фотографій по телефонних дротах, дозволяючи отримувати більше та більших фотографій у папері. У 1936 році він офіційно найняв у штат газети (вона була фрілансером і постійним співавтором газети з 1921 року, але Адольф Окс не схвалював жінок у штаті газети), яка стала першою жінкою, що отримала Пулітцерівську премію в журналістиці за репортажі та передові статті з Європи в 1936 році, і у — 1937 році. Сульзберґер також запровадив традицію щоденного обіду, на якому очікувалась присутність всіх керівників газети. Президенти, іноземні лідери, промисловці та багато інших високопоставлених гостей запрошувались на ці обіди, де розмова не була для запису. Оскільки лідери могли говорити вільно, це дозволяло Сульзберґеру та його однодумцям краще зрозуміти події у світі та налагодити стосунки з цими людьми.

Під його керівництвом щоденний тираж New York Times зріс з 465 000 до 713 000, а недільний тираж — з 745 000 до 1,4 мільйона. За той самий період штат збільшився більш ніж удвічі, досягнувши 5200 людей; кількість рекламних рядків виросла з 19 мільйонів до 62 мільйонів дюймових колонок на рік, а валовий дохід зріс майже в сім разів, досягнувши 117 мільйонів доларів.

Редакційна смуга

Однією з помітних змін, внесених Сульзберґером, було запровадження редакційної сторінки. Адольфу Оксу не подобалась ідея редакційної сторінки, що висловлювала сильні погляди, оскільки він вважав, що роль газети полягала не в тому, щоб просувати погляди. Однак Сульзберґер вважав, що редакційна сторінка не зашкодить нейтральному викладу новин. Крім того, на його погляд, обов'язком великої газети було надавати платформу для освічених аргументів. Він не нав'язував редакційному персоналу свої власні переконання, натомість дозволяв їм обговорювати з ним свою точку зору, коли він не погоджувався. Той, хто висував найкращий аргумент у цих випадках, отримував право вирішувати, чи буде надрукована колонка. Інколи Сульзберґер мав труднощі з друком деяких із своїх редакційних колонок.

Звинувачення у співпраці з ЦРУ

В 1977 році, тобто вже після смерті Сульзберґера, в журналі Rolling Stone з'явилась стаття Карла Бернштейна під назвою «ЦРУ та медіа» (англ. The CIA and the Media), в якій він, зокрема, стверджував, що Артур Гейс Сульзберґер був серед видавників, що співпрацювали із Центральним Розвідувальним Управлінням (ЦРУ). Зокрема, відповідно до слів Бернштейна з 1950 по 1966 рік New York Times надала прикриття близько десятьом співробітникам ЦРУ відповідно до домовленостей, затверджених Артуром Гейсом Сульзберґером. Домовленості про прикриття були частиною запровадженої Сульзберґером загальної політики газети щодо надання допомоги ЦРУ, коли це було можливо. Крім того, в статті, з посиланням на високопосадовця з ЦРУ стверджувалось, що в Сульзберґера були досить близькі стосунки із директором ЦРУ Алленом Даллесом.  Бернштейн також стверджував, що Сульзберґер навіть підписав таємну угоду з ЦРУ, що підтвердив небіж Сульзберґера, .

У зв'язку з виходом статті в Rolling Stone, New York Times також випустила статтю, в якій підсумовувались тези статті в Rolling Stone із зазначенням, що не було коментарю від , оскільки той перебував у відпустці в Європі. В статті також зазначалось, що Іфігенія Окс Сульзберґер, дружина вже покійного на той час Сульзберґера, подзвонила редактору газети , із заявою, що, дійсно, ЦРУ зверталась до Сульзберґера із проханням забезпечити прикриття для його агентів, але Сульзберґер відмовив на тій підставі, що це було б неетичним з точки зору журналістики і, що це б наразило на небезпеку іноземних кореспондентів газети.

В 2003 році ЦРУ опублікувало деякі документи, з яких випливає, що дійсно був контакт між Алленом Даллесом та Артуром Гейсом Сульзберґером, зокрема, були опубліковані листи, однак предмет обговорення цих листів залишається незрозумілим. Водночас з назви опублікованого файлу ("Лист Артуру Гейсу Сульзберґеру від Аллена В. Даллеса щодо перевороту 1954 року в Гватемалі "; англ. Letter to Arthur Hays Sulzberger from Allen W. Dulles Re 1954 Guatemala Coup) випливає, що могло йтись про операцію PBSUCCESS. Так, в листі від 6 липня 1954 року Сульзберґер писав Даллесу, що можливо Даллес може надати йому деякі деталі, які б допомогли йому сформувати думку щодо якоїсь справи. У відповідь на це Даллес відповів, що якщо він [Сульзберґер] хоче подивитись на матеріал, то він йому його відправить за допомогою довіреної особи.

Крім того, ім'я Сульзберґера згадується в деяких меморандумах ЦРУ. Так, в меморандумі від 19 жовтня 1955 року доповідається, що New York Times відновила свою підтримку законопроекта конгресмена Майка Менсфілда, яким передбачалось, що ЦРУ має інформувати Конгрес про свою діяльність. В меморандумі описується позиція і публікації газети з цього питання, та зазначається, що розмова з Артуром Гейсом Сульзберґером «могла б бути плодотворною».

Звинувачення в недостатньому висвітленні Голокосту

Деякі автори звинувачують Сульзберґера у недостатньому висвітленні Голокосту. Тіфт та Джоунз у їхній книзі 1999 року «Траст: приватна та могутня родина, яка стоїть за New York Times» (англ. The Trust: The Private and Powerful Family Behind The New York Times) пишуть, що висвітлення New York Times переслідування євреїв під час Другої світової війни було ретельним, але найважливіші історії були «поховані» всередині газети, а не друкувались на першій шпальті. Вони наводять приклад, що інформація з солідних джерел про те, що 400 000 угорських євреїв були депортовані, і планувалось вбити ще 350 000 євреїв, була надрукована на 12 сторінці, а на першій шпальті була історія про натовпи людей на 4 липня, День незалежності США. Автори визнають, що New York Times не була єдиною газетою, яка применшувала значення переслідування євреїв, однак зазначають, що «[я]кби The Times підкреслювала звірства нацистів проти євреїв або просто не ховала певні історії, нація могла б прокинутися від жаху набагато раніше, ніж це сталося».

Журналіст , який погоджується з тим, що New York Times недостатньо висвітлювала Голокост, в своїй статті 2001 року, надрукованій в New York Times, визнавав, що газета, як і багато інших ЗМІ того часу, наслідувала приклад уряду США, політика якого тоді полягала в применшенні тяжкого становища євреїв. Однак Френкель також зазначає, що чималу роль в такому висвітленні Голокосту грали й особисті погляди Сульзберґера. Френкель пояснює, що Сульзберґер твердо вірив в те, що юдаїзм був релігією, а не расою чи національністю, та, євреї відрізняються від інших лише тим, як вони сповідують релігію. Відповідно до Френкеля, на думку Сульзберґера, євреям не потрібні були ані власні державні, ані власні політичні та соціальні інститути, і він докладав чимало зусиль, щоб New York Times уникла репутації єврейської газети.

У своїй книзі «Поховані New York Times: Голокост і найважливіша газета Америки» (англ. Buried by the Times: the Holocaust and America's most important newspaper), виданій в 2005 році, Лорел Лефф робить спостереження, що між 1939 та 1945 роками історії про жорстоке поводження з євреями зрідка потрапляли на перші сторінки газети. Автор наводить такі приклади: історії про ліквідацію єврейських гетто друкувались на 5-ій та 10-ій сторінках, історії про ліквідації єврейських громад — на 2-й та 6-й сторінках, історії про розширення кампаній по знищенню євреїв в Італії та Болгарії — на 8-й, 35-ий, 4-й та 6-й сторінках. При цьому Лефф вказує на те, що протягом перших трьох років Другої світової війни історії про розправи з членами руху спротиву в окупованих Третім Рейхом країнах та переслідування християн друкувались на першій полосі газети 57 раз. Історії про переслідування євреїв, за підрахунком Леффа, з'являлись на першій полосі газети 44 рази. Лефф робить висновок, що саме завдяки позиції Сульзберґера газета не повністю визнавала значення того, що відбувалось з євреями. Лефф стверджує, що Сульзберґер не хотів виділяти євреїв в окрему категорію, тому, що це б підігравало риториці Гітлера, який вважав євреїв окремою расою та етносом, в той час як Сульзберґер, відповідно до постулатів реформістського юдаїзму, не вважав євреїв окремою расою чи народом, а просто релігійною групою.

Інша діяльність

У 1929 році Сульзберґер заснував Єврейську консультативну раду при Колумбійському університеті і багато років входив до ради директорів компанії, що стала відомою як Columbia-Barnard Hillel - центр єврейського студентського життя. Сульзберґер був обраний директором інформаційного агентства Associated Press у 1943 році, був членом опікунської ради Колумбійського університету з 1944 по 1959 рік і був дуже активним у Червоному Хресті. Він також входив до опікунської ради Фонду Рокфеллера з 1939 по 1957 рік. В 1950 році Сульзберґер був обраний членом Американської академії мистецтв і наук. З 1932 по 1960 рік Сульзберґер входив до опікунської ради Нью-Йоркського Фонду.

Номінації та нагороди

В 1944 році Університет Чаттануги (зараз — Університет Теннесі в Чаттанузі) нагородив Сульзберґера почесним ступенем доктора літератури за його журналістську діяльність.

У 1954 році Сульзберґер отримав золоту медаль «на знак визнання видатного внеску в місто Нью-Йорк».

В 1956 році Сульзберґер був нагороджений , яка щорічно присуджується журналістам, які демонструють мужність, порядність і майстерність. Крім того, в 1956 році Сульзберґер отримав почесний ступінь від .

В 1959 році Колумбійський університет нагородив Сульзберґера почесним ступенем доктора права. Крім того, в тому ж році Колумбійський університет присвоїв Сульзберґеру Колумбійську журналістську нагороду.

Особисте життя

У Сульзберґера та Іфігенії було четверо дітей: Маріан, Рут, Джудіт і Артур. Діти Сульзберґерів, за винятком Джудіт, у той чи інший час брали участь у роботі в New York Times або Chattanooga Times (Chattanooga Times була першою газетою Адольфа Окса і залишалася важливою для нього після придбання New York Times.) Маріан була членом ради директорів компанії, що управляла газетою, The New York Times Company протягом 14 років, Рут була видавцем Chattanooga Times і була директором The New York Times Company протягом 30 років, Джудіт здобула медичний ступінь у Колумбійському університеті, працювала лікарем і була членом правління багатьох установ, а Артур був видавцем New York Times між 1963 і 1992 роками.

Крім того, під час подружнього життя в Сульзберґера були стосунки з іншими жінками, серед яких — відомі на той час актриси Медлін Керол та . Третій чоловік Медлін Керол, , покинув її заради старшої дочки Сульзберґера Маріан.

Вшанування пам'яті

В Антарктиді на честь Сульзберґера названі: затока Сульзберґера, шельфовий льодовик Сульзберґера та басейн Сульзберґера.

Посилання

  1. Schwarz, Daniel R. (2 січня 2014). Endtimes?: Crises and Turmoil at the New York Times. SUNY Press. ISBN .
  2. Deutsche Nationalbibliothek Record #117373869 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Munzinger Personen
    d:Track:Q107343683
  5. Tifft, Susan E.; Jones, Alex S. (1999). The Trust: The Private and Powerful Family Behind The New York Times [Траст: приватна та могутня родина, яка стоїть за New York Times] (англійською) . Little, Brown and Company. ISBN .
  6. Leff, Laurel (березень 2000). A Tragic" Fight in the Family": « The New York Times», Reform Judaism and the Holocaust [Трагічна «сварка в родині»: «Нью-Йорк Таймс», реформістський юдаїзм і Голокост]. American Jewish History. 88 (1): 3—51 — через JSTOR.
  7. archives.nypl.org -- New York Times Company records. Arthur Hays Sulzberger papers. archives.nypl.org. Процитовано 6 листопада 2023.
  8. Sulzberger, Iphigene Ochs; Dryfoos, Susan W. (1981). Iphigene: memoirs of Iphigene Ochs Sulzberger of the New York times family, as told to her granddaughter, Susan W. Dryfoos [Іфігенія: мемуари Іфігенії Окс Сульзберґер з родини New York Times, переказані її онуці, С'юзан В. Драйфус] (англійською) . Dodd, Mead. ISBN .
  9. Johnson, Gerald (1946). An Honorable Titan: a Biographical Study of Adolph S. Ochs [Почесний титан: біографічне дослідження Адольфа С. Окса] (англійською) . Harper & Brothers Publishers. ISBN .
  10. Lukesh, Susan S. Adolph Ochs (1858—1935) [Адольф Окс (1858—1935)]. Immigrant Entrepreneurship: German-American Business Biographies, 1720 to the Present (англійська). German Historical Institute Washington. Процитовано 31.08.2023.[1]
  11. Anne O'Hare McCormick of New York Times. www.pulitzer.org (англійською) . Процитовано 6 листопада 2023.
  12. Arthur Sulzberger. c250.columbia.edu. Процитовано 7 листопада 2023.
  13. Bernstein, Carl (20 жовтня 1977). The CIA and the Media [ЦРУ та ЗМІ]. Rolling Stone (англійською) . Процитовано 6 листопада 2023.
  14. Central Intelligence Agency. CIA Historical Review Program: Letter to Arthur Hays Sulzberger from Allen W. Dulles Re 1954 Guatemala Coup. (англійською) [2]
  15. Central Intelligence Agency. Memorandum for the Director. 15 October 1955. CIA-RDP74-00297R000200030055-0 [3]
  16. The dark side of Eisenhower's foreign policy - Responsible Statecraft. responsiblestatecraft.org (англ.). Процитовано 6 листопада 2023.
  17. Dolsten, Josefin (18 грудня 2017). The Sulzberger family: A complicated Jewish legacy at The New York Times. Jewish Telegraphic Agency (амер.). Процитовано 6 листопада 2023.
  18. Leff, Laurel (2005). Buried by the Times: The Holocaust and America's Most Important Newspaper [Поховані New York Times: Голокост і найважливіша газета Америки] (англійською) . Cambridge University Press. ISBN .
  19. Arthur Hays Sulzberger. geni_family_tree (англ.). 12 вересня 1891. Процитовано 7 листопада 2023.
  20. Arthur Hays Sulzberger and Mrs. Sulzberger Honored by Chattanooga University. Jewish Telegraphic Agency (амер.). 22 вересня 1944. Процитовано 7 листопада 2023.
  21. TIMES, Special to THE NEW YORK (21 вересня 1944). HONORARY DEGREES FOR SULZBERGERS; Publisher and Wife Receive Chattanooga University Award, as Does Justice Rutledge. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 7 листопада 2023.
  22. Lovejoy 1956 Fellow – Arthur H. Sulzberger (англійською) . Процитовано 7 листопада 2023.
  23. Honorary Degrees: 1900-1999 - Knox College Honorary Degrees - Knox College. www.knox.edu (en-us) . Процитовано 7 листопада 2023.
  24. Columbia University Honorary Degree List. columbia.edu (англійською) . Columbia University. Процитовано 12 січня 2024.
  25. Columbia Journalism Award [Колумбійська журналістська нагорода]. journalism.columbia.edu (англійську) . Columbia Journalism School. Процитовано 12 січня 2024.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Artur Gejs Sulzberger angl Arthur Hays Sulzberger 12 veresnya 1891 Nyu Jork SShA 11 grudnya 1968 Nyu Jork SShA vidavec New York Times z 1935 po 1961 rik golova pravlinnya kompaniyi The New York Times Company kompaniyi sho vidaye New York Times z 1935 po 1968 rik Artur Gejs Sulzbergerangl Arthur Hays SulzbergerNarodivsya 12 veresnya 1891 1891 09 12 2 3 4 Nyu Jork Nyu JorkPomer 11 grudnya 1968 1968 12 11 2 3 4 77 rokiv Nyu Jork Nyu JorkGromadyanstvo SShAAlma mater Kolumbijskij universitet Konfesiya reformistskij yudayizmBatkoMatir Rejchel Pejoto GejsRodichi Adolf Oks test Artur Oks Sulzberger molodshij onuk Artur Golden onuk Artur Greg Sulzberger pravnuk Druzhina Ifigeniya Oks SulzbergerDiti Dzhudit Sulzberger Artur Oks SulzbergerGolova pravlinnyaChas na posadi 1935 1968PoperednikAdolf OksNastupnikArtur Oks SulzbergerVidavnik Nyu Jork TajmsChas na posadi 1935 1961PoperednikAdolf OksNastupnikNagorodiZhittyepisArtur Gejs Sulzberger narodivsya 12 veresnya 1891 roku v Nyu Jorku Vin buv chetvertoyu ditinoyu v rodini ta Rejchel Pejoto Gejs Jogo batko buv torgovcem shovkom ta bavovnoyu ta pohodiv z rodini yevrejskih emigrantiv z Nimechchini Jogo matir bula shkilnoyu vchitelkoyu ta pohodila z rodini chiyi prashuri zhili v SShA z 1700 h rokiv a pered cim zhili Ispaniyi Portugaliyi ta Niderlandah Sulzbergeri buli poslidovnikami reformistskogo yudayizmu V ditinstvi Artur bagato podorozhuvav Jomu bulo chotiri roki koli vin vpershe podorozhuvav zakordon razom iz rodinoyu Guvernantkoyu Artura bula nimkenya yaka navchila jogo vilno rozmovlyati nimeckoyu movoyu Artur vidviduvav privatnu shkolu im Gorasa Manna V shkoli vin brav uchast u dekilkoh vistavah V 13 rokiv Artur projshov cherez obryad bar micvi Vin zakinchiv shkolu v 1909 roci Potim Sulzberger navchavsya v Kolumbijskomu universiteti de vivchav inzheneriyu V privatnih memuarah adresovanih jogo dityam Sulzberger zgaduvav sho v Kolumbijskomu universiteti odne z bratstv vidmovilos jogo prijnyati cherez jogo religiyu yudayizm V Kolumbijskomu universiteti Sulzberger poznajomivsya iz Ifigeniyeyu Oks donkoyu vidavnika New York Times Adolfa Oksa yaka todi navchalas v Barnard koledzhi pidrozdili Kolumbijskogo universitetu de navchalis zhinki Odnak za spogadami Ifigeniyi yihni stosunki ne stali serjoznimi dopoki kuzen Ifigeniyi Dzhulius Adler znovu yih ne predstaviv odin odnomu v 1916 roci V 1913 roci Sulzberger zakinchiv Kolumbijskij universitet ta pochav pracyuvati v simejnomu biznesi z torgivli shovkom ta bavovnoyu Vin propracyuvav tam tri roki a v 1916 roci virishiv projti vijskove navchannya shob pidgotuvatis do armiyi na foni Pershoyi svitovoyi vijni Navchannya prohodilo v Plattsburzi Nyu Jork v tabori organizovanomu pidpriyemcyami na privatni groshi V Plattsburzi Sulzberger poznajomivsya z Dzhuliusom Adlerom yakij i predstaviv jogo svoyij kuzini Ifigeniyi V serpni 1916 roku Sulzberger osvidchivsya Ifigeniyi ale vona jomu vidmovila Vlitku 1917 roku Sulzberger znovu prohodiv navchannya v Plattsburzi i znovu pochav zustrichatis iz Ifigeniyeyu Vin znovu osvidchivsya divchini i cogo razu Ifigeniya pogodilas Adolf Oks spochatku buv nevdovolenij viborom svoyeyi donki Vin planuvav peredati upravlinnya svoyim biznesom choloviku Ifigeniyi rozrahovuyuchi sho cim cholovikom stane yiyi kuzen Dzhulius Adler Vin mav poboyuvannya sho Artur ne zahoche zajmatis vidavnictvom a skorishe bude prodovzhuvati pracyuvati v simejnomu shovkovomu biznesi Odnak na zustrichi Artur ta Adolf Oks domovilis sho pislya togo yak Artur zvilnitsya z armiyi vin pochne pracyuvati v New York Times Pislya navchannya v Plattsburzi Artura vidpravili do Pivdenna Karolina dlya navchannya artilerijskij spravi Pid chas korotkoyi vidpustki Artura 17 listopada 1917 roku vin ta Ifigeniya odruzhilis Pid chas medovogo misyacyu Artur ta Ifigeniya za napolyagannyam batka Ifigeniyi Adolfa Oksa vidvidali prezidenta Vudro Vilsona Piznishe podruzhzhya povernulos do Nezabarom Artura pereveli do de vin zajmavsya postavkami Skoro Artura pereveli do Chillikoti Ogajo V chervni 1918 roku Artura pereveli do Pivdenna Karolina do artilerijskogo pidrozdilu Koli Persha svitova vijna zakinchilas Sulzberger zvilnivsya z vijskovoyi sluzhbi V 1918 roku Sulzberger povernuvsya do Nyu Jorku ta rozpochav pracyuvati v New York Times Oficijno vin stav pomichnikom vikonavchogo direktora yakij specializuvavsya na politici v misti Nyu Jork Artur dokladav zusil shob New York Times stala mensh konservativnim vidannyam Napriklad vin bezuspishno vmovlyav Adolfa Oksa nadrukuvati v gazeti recenziyu na lesbijskij roman pismennici Redkliff Goll angl The Well of Loneliness Vin takozh bezuspishno vmovlyav Oksa pidtrimati na storinkah gazeti Odnak Oks vidpoviv sho politika gazeti polyagala v tomu shob buti konservativnoyu ta oberezhnoyu i ne doluchatis do vimog zmin z boku gromadskosti Sulzberger takozh zajmavsya gazetnim paperom Pislya Pershoyi svitovoyi vijni bulo vazhko znajti nadijnih postachalnikiv gazetnogo paperu Sulzberger yizdiv do Finlyandiyi Norvegiyi ta Kanadi shob zakupiti neobhidni tovari dlya vidannya gazeti Zreshtoyu vin vmoviv Adolfa Oksa vklastis u virobnictvo paperu yak ce zrobilo vidannya Chicago Tribune Tak New York Times stala spivvlasnikom u partnerstvi z kompaniyeyu Kimberly Clark paperovoyi fabriki V 1923 roci Sulzberger uvijshov do radi direktoriv kompaniyi sho upravlyala New York Times V 1927 roci zavdyaki zusillyam Sulzbergera New York Times otrimala eksklyuzivni prava na visvitlennya pershogo u sviti transatlantichnogo polotu Charlza Lindberga Pracyuyuchi v New York Times Sulzberger konkuruvav iz pleminnikom Adolfa Oksa Dzhuliusom Adlerom yakij protyagom dovgogo chasu rozglyadavsya Oksom yak lyudina yaka maye ocholiti gazetu pislya jogo smerti Istoriya iz otrimannyam eksklyuzivnih prav na visvitlennya transatlantichnogo polotu Charlza Lindberga znachno pidvishila Sulzbergera v ochah Oksa Hocha Adolf Oks vidijshov vid sprav protyagom ostannih dvoh rokiv zhittya vin ani priznachiv ani nazvav svogo nastupnika Oks viznachiv sho nastupnik maye buti priznachenij na rozsud dovirchih keruyuchih jogo spadshini yakimi buli Dzhulius Adler Ifigeniya Oks Sulzberger ta Artur Gejs Sulzberger za pidtverdzhennyam chotiroh chleniv pravlinnya kompaniyi The New York Times Company Golos Ifigeniyi buv viznachalnim v comu pitanni i vona nadala perevagu svoyemu choloviku Takim chinom pislya smerti Adolfa Oksa v 1935 roci Sulzberger stav vidavcem i prezidentom New York Times Vzyavshi na sebe cyu rol vin chitko dav zrozumiti sho bachit sebe hranitelem yakij maye zberegti yakist i status gazeti Vin namagavsya vtilyuvati bachennya Oksa shodo roli gazeti podavati novini neuperedzheno bez strahu chi prihilnosti nezalezhno vid partiyi techiyi chi interesiv Vin takozh vvazhav svoyim obov yazkom zmicniti reputaciyu New York Times yak najkrashoyi gazeti u sviti ta vdoskonaliti gazetu persh nizh peredati yiyi nastupnomu pokolinnyu Sulzberger pishov u vidstavku z posta vidavnika v 1961 roci i jogo misce zajnyav jogo zyat cholovik jogo starshoyi dochki Marian Sulzberger obijmav posadu golovi pravlinnya The New York Times Company do svoyeyi smerti v 1968 roci Protyagom cogo chasu vin peredav ryad obov yazkiv Drajfusu ta jogo nastupniku svoyemu sinovi Arturu Oksu Panchu Sulzbergeru ale zberig pevnij kontrol nad gazetoyu Vin prodovzhuvav chitati gazetu shodnya a takozh hvaliti ta kritikuvati istoriyi ta kolonki sho v nij drukuvalis Sulzberger pomer 11 grudnya 1968 roku pislya trivaloyi hvorobi Diyalnist na postu vidavnika New York TimesZagalnij oglyad V pershij rik perebuvannya na posadi vidavnika New York Times Sulzberger ne zaprovadiv zhodnih zmin iz povagi do Adolfa Oksa Pislya cogo vin pochav vprovadzhuvati bagato innovacij yaki onovili imidzh gazeti Vin vidmovivsya vid takih dodatkiv New York Times yak Current History Mid Week Pictorial American Year Book i The Annalist Za jogo chasi v gazeti stalo drukuvatis bilshe fotografij a takozh fotografiyi stavali bilshogo rozmiru Krim mogo vin nadavav bilshe svobodi u pitannyah formatu pershoyi storinki zagolovkiv i osnovnoyi chastini gazeti Vin zaprovadiv novi tehnologiyi dlya vdoskonalennya vsih aspektiv virobnictva vklyuchayuchi Times Facsimile peredachu fotografij po telefonnih drotah dozvolyayuchi otrimuvati bilshe ta bilshih fotografij u paperi U 1936 roci vin oficijno najnyav u shtat gazeti vona bula frilanserom i postijnim spivavtorom gazeti z 1921 roku ale Adolf Oks ne shvalyuvav zhinok u shtati gazeti yaka stala pershoyu zhinkoyu sho otrimala Pulitcerivsku premiyu v zhurnalistici za reportazhi ta peredovi statti z Yevropi v 1936 roci i u 1937 roci Sulzberger takozh zaprovadiv tradiciyu shodennogo obidu na yakomu ochikuvalas prisutnist vsih kerivnikiv gazeti Prezidenti inozemni lideri promislovci ta bagato inshih visokopostavlenih gostej zaproshuvalis na ci obidi de rozmova ne bula dlya zapisu Oskilki lideri mogli govoriti vilno ce dozvolyalo Sulzbergeru ta jogo odnodumcyam krashe zrozumiti podiyi u sviti ta nalagoditi stosunki z cimi lyudmi Pid jogo kerivnictvom shodennij tirazh New York Times zris z 465 000 do 713 000 a nedilnij tirazh z 745 000 do 1 4 miljona Za toj samij period shtat zbilshivsya bilsh nizh udvichi dosyagnuvshi 5200 lyudej kilkist reklamnih ryadkiv virosla z 19 miljoniv do 62 miljoniv dyujmovih kolonok na rik a valovij dohid zris majzhe v sim raziv dosyagnuvshi 117 miljoniv dolariv Redakcijna smuga Odniyeyu z pomitnih zmin vnesenih Sulzbergerom bulo zaprovadzhennya redakcijnoyi storinki Adolfu Oksu ne podobalas ideya redakcijnoyi storinki sho vislovlyuvala silni poglyadi oskilki vin vvazhav sho rol gazeti polyagala ne v tomu shob prosuvati poglyadi Odnak Sulzberger vvazhav sho redakcijna storinka ne zashkodit nejtralnomu vikladu novin Krim togo na jogo poglyad obov yazkom velikoyi gazeti bulo nadavati platformu dlya osvichenih argumentiv Vin ne nav yazuvav redakcijnomu personalu svoyi vlasni perekonannya natomist dozvolyav yim obgovoryuvati z nim svoyu tochku zoru koli vin ne pogodzhuvavsya Toj hto visuvav najkrashij argument u cih vipadkah otrimuvav pravo virishuvati chi bude nadrukovana kolonka Inkoli Sulzberger mav trudnoshi z drukom deyakih iz svoyih redakcijnih kolonok Zvinuvachennya u spivpraci z CRU V 1977 roci tobto vzhe pislya smerti Sulzbergera v zhurnali Rolling Stone z yavilas stattya Karla Bernshtejna pid nazvoyu CRU ta media angl The CIA and the Media v yakij vin zokrema stverdzhuvav sho Artur Gejs Sulzberger buv sered vidavnikiv sho spivpracyuvali iz Centralnim Rozviduvalnim Upravlinnyam CRU Zokrema vidpovidno do sliv Bernshtejna z 1950 po 1966 rik New York Times nadala prikrittya blizko desyatom spivrobitnikam CRU vidpovidno do domovlenostej zatverdzhenih Arturom Gejsom Sulzbergerom Domovlenosti pro prikrittya buli chastinoyu zaprovadzhenoyi Sulzbergerom zagalnoyi politiki gazeti shodo nadannya dopomogi CRU koli ce bulo mozhlivo Krim togo v statti z posilannyam na visokoposadovcya z CRU stverdzhuvalos sho v Sulzbergera buli dosit blizki stosunki iz direktorom CRU Allenom Dallesom Bernshtejn takozh stverdzhuvav sho Sulzberger navit pidpisav tayemnu ugodu z CRU sho pidtverdiv nebizh Sulzbergera U zv yazku z vihodom statti v Rolling Stone New York Times takozh vipustila stattyu v yakij pidsumovuvalis tezi statti v Rolling Stone iz zaznachennyam sho ne bulo komentaryu vid oskilki toj perebuvav u vidpustci v Yevropi V statti takozh zaznachalos sho Ifigeniya Oks Sulzberger druzhina vzhe pokijnogo na toj chas Sulzbergera podzvonila redaktoru gazeti iz zayavoyu sho dijsno CRU zvertalas do Sulzbergera iz prohannyam zabezpechiti prikrittya dlya jogo agentiv ale Sulzberger vidmoviv na tij pidstavi sho ce bulo b neetichnim z tochki zoru zhurnalistiki i sho ce b narazilo na nebezpeku inozemnih korespondentiv gazeti V 2003 roci CRU opublikuvalo deyaki dokumenti z yakih viplivaye sho dijsno buv kontakt mizh Allenom Dallesom ta Arturom Gejsom Sulzbergerom zokrema buli opublikovani listi odnak predmet obgovorennya cih listiv zalishayetsya nezrozumilim Vodnochas z nazvi opublikovanogo fajlu List Arturu Gejsu Sulzbergeru vid Allena V Dallesa shodo perevorotu 1954 roku v Gvatemali angl Letter to Arthur Hays Sulzberger from Allen W Dulles Re 1954 Guatemala Coup viplivaye sho moglo jtis pro operaciyu PBSUCCESS Tak v listi vid 6 lipnya 1954 roku Sulzberger pisav Dallesu sho mozhlivo Dalles mozhe nadati jomu deyaki detali yaki b dopomogli jomu sformuvati dumku shodo yakoyis spravi U vidpovid na ce Dalles vidpoviv sho yaksho vin Sulzberger hoche podivitis na material to vin jomu jogo vidpravit za dopomogoyu dovirenoyi osobi Krim togo im ya Sulzbergera zgaduyetsya v deyakih memorandumah CRU Tak v memorandumi vid 19 zhovtnya 1955 roku dopovidayetsya sho New York Times vidnovila svoyu pidtrimku zakonoproekta kongresmena Majka Mensfilda yakim peredbachalos sho CRU maye informuvati Kongres pro svoyu diyalnist V memorandumi opisuyetsya poziciya i publikaciyi gazeti z cogo pitannya ta zaznachayetsya sho rozmova z Arturom Gejsom Sulzbergerom mogla b buti plodotvornoyu Zvinuvachennya v nedostatnomu visvitlenni Golokostu Deyaki avtori zvinuvachuyut Sulzbergera u nedostatnomu visvitlenni Golokostu Tift ta Dzhounz u yihnij knizi 1999 roku Trast privatna ta mogutnya rodina yaka stoyit za New York Times angl The Trust The Private and Powerful Family Behind The New York Times pishut sho visvitlennya New York Times peresliduvannya yevreyiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni bulo retelnim ale najvazhlivishi istoriyi buli pohovani vseredini gazeti a ne drukuvalis na pershij shpalti Voni navodyat priklad sho informaciya z solidnih dzherel pro te sho 400 000 ugorskih yevreyiv buli deportovani i planuvalos vbiti she 350 000 yevreyiv bula nadrukovana na 12 storinci a na pershij shpalti bula istoriya pro natovpi lyudej na 4 lipnya Den nezalezhnosti SShA Avtori viznayut sho New York Times ne bula yedinoyu gazetoyu yaka primenshuvala znachennya peresliduvannya yevreyiv odnak zaznachayut sho ya kbi The Times pidkreslyuvala zvirstva nacistiv proti yevreyiv abo prosto ne hovala pevni istoriyi naciya mogla b prokinutisya vid zhahu nabagato ranishe nizh ce stalosya Zhurnalist yakij pogodzhuyetsya z tim sho New York Times nedostatno visvitlyuvala Golokost v svoyij statti 2001 roku nadrukovanij v New York Times viznavav sho gazeta yak i bagato inshih ZMI togo chasu nasliduvala priklad uryadu SShA politika yakogo todi polyagala v primenshenni tyazhkogo stanovisha yevreyiv Odnak Frenkel takozh zaznachaye sho chimalu rol v takomu visvitlenni Golokostu grali j osobisti poglyadi Sulzbergera Frenkel poyasnyuye sho Sulzberger tverdo viriv v te sho yudayizm buv religiyeyu a ne rasoyu chi nacionalnistyu ta yevreyi vidriznyayutsya vid inshih lishe tim yak voni spoviduyut religiyu Vidpovidno do Frenkelya na dumku Sulzbergera yevreyam ne potribni buli ani vlasni derzhavni ani vlasni politichni ta socialni instituti i vin dokladav chimalo zusil shob New York Times unikla reputaciyi yevrejskoyi gazeti U svoyij knizi Pohovani New York Times Golokost i najvazhlivisha gazeta Ameriki angl Buried by the Times the Holocaust and America s most important newspaper vidanij v 2005 roci Lorel Leff robit sposterezhennya sho mizh 1939 ta 1945 rokami istoriyi pro zhorstoke povodzhennya z yevreyami zridka potraplyali na pershi storinki gazeti Avtor navodit taki prikladi istoriyi pro likvidaciyu yevrejskih getto drukuvalis na 5 ij ta 10 ij storinkah istoriyi pro likvidaciyi yevrejskih gromad na 2 j ta 6 j storinkah istoriyi pro rozshirennya kampanij po znishennyu yevreyiv v Italiyi ta Bolgariyi na 8 j 35 ij 4 j ta 6 j storinkah Pri comu Leff vkazuye na te sho protyagom pershih troh rokiv Drugoyi svitovoyi vijni istoriyi pro rozpravi z chlenami ruhu sprotivu v okupovanih Tretim Rejhom krayinah ta peresliduvannya hristiyan drukuvalis na pershij polosi gazeti 57 raz Istoriyi pro peresliduvannya yevreyiv za pidrahunkom Leffa z yavlyalis na pershij polosi gazeti 44 razi Leff robit visnovok sho same zavdyaki poziciyi Sulzbergera gazeta ne povnistyu viznavala znachennya togo sho vidbuvalos z yevreyami Leff stverdzhuye sho Sulzberger ne hotiv vidilyati yevreyiv v okremu kategoriyu tomu sho ce b pidigravalo ritorici Gitlera yakij vvazhav yevreyiv okremoyu rasoyu ta etnosom v toj chas yak Sulzberger vidpovidno do postulativ reformistskogo yudayizmu ne vvazhav yevreyiv okremoyu rasoyu chi narodom a prosto religijnoyu grupoyu Insha diyalnistU 1929 roci Sulzberger zasnuvav Yevrejsku konsultativnu radu pri Kolumbijskomu universiteti i bagato rokiv vhodiv do radi direktoriv kompaniyi sho stala vidomoyu yak Columbia Barnard Hillel centr yevrejskogo studentskogo zhittya Sulzberger buv obranij direktorom informacijnogo agentstva Associated Press u 1943 roci buv chlenom opikunskoyi radi Kolumbijskogo universitetu z 1944 po 1959 rik i buv duzhe aktivnim u Chervonomu Hresti Vin takozh vhodiv do opikunskoyi radi Fondu Rokfellera z 1939 po 1957 rik V 1950 roci Sulzberger buv obranij chlenom Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk Z 1932 po 1960 rik Sulzberger vhodiv do opikunskoyi radi Nyu Jorkskogo Fondu Nominaciyi ta nagorodiV 1944 roci Universitet Chattanugi zaraz Universitet Tennesi v Chattanuzi nagorodiv Sulzbergera pochesnim stupenem doktora literaturi za jogo zhurnalistsku diyalnist U 1954 roci Sulzberger otrimav zolotu medal na znak viznannya vidatnogo vnesku v misto Nyu Jork V 1956 roci Sulzberger buv nagorodzhenij yaka shorichno prisudzhuyetsya zhurnalistam yaki demonstruyut muzhnist poryadnist i majsternist Krim togo v 1956 roci Sulzberger otrimav pochesnij stupin vid V 1959 roci Kolumbijskij universitet nagorodiv Sulzbergera pochesnim stupenem doktora prava Krim togo v tomu zh roci Kolumbijskij universitet prisvoyiv Sulzbergeru Kolumbijsku zhurnalistsku nagorodu Osobiste zhittyaU Sulzbergera ta Ifigeniyi bulo chetvero ditej Marian Rut Dzhudit i Artur Diti Sulzbergeriv za vinyatkom Dzhudit u toj chi inshij chas brali uchast u roboti v New York Times abo Chattanooga Times Chattanooga Times bula pershoyu gazetoyu Adolfa Oksa i zalishalasya vazhlivoyu dlya nogo pislya pridbannya New York Times Marian bula chlenom radi direktoriv kompaniyi sho upravlyala gazetoyu The New York Times Company protyagom 14 rokiv Rut bula vidavcem Chattanooga Times i bula direktorom The New York Times Company protyagom 30 rokiv Dzhudit zdobula medichnij stupin u Kolumbijskomu universiteti pracyuvala likarem i bula chlenom pravlinnya bagatoh ustanov a Artur buv vidavcem New York Times mizh 1963 i 1992 rokami Krim togo pid chas podruzhnogo zhittya v Sulzbergera buli stosunki z inshimi zhinkami sered yakih vidomi na toj chas aktrisi Medlin Kerol ta Tretij cholovik Medlin Kerol pokinuv yiyi zaradi starshoyi dochki Sulzbergera Marian Vshanuvannya pam yatiV Antarktidi na chest Sulzbergera nazvani zatoka Sulzbergera shelfovij lodovik Sulzbergera ta basejn Sulzbergera PosilannyaSchwarz Daniel R 2 sichnya 2014 Endtimes Crises and Turmoil at the New York Times SUNY Press ISBN 9781438438962 Deutsche Nationalbibliothek Record 117373869 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 Tifft Susan E Jones Alex S 1999 The Trust The Private and Powerful Family Behind The New York Times Trast privatna ta mogutnya rodina yaka stoyit za New York Times anglijskoyu Little Brown and Company ISBN 9780316845465 Leff Laurel berezen 2000 A Tragic Fight in the Family The New York Times Reform Judaism and the Holocaust Tragichna svarka v rodini Nyu Jork Tajms reformistskij yudayizm i Golokost American Jewish History 88 1 3 51 cherez JSTOR archives nypl org New York Times Company records Arthur Hays Sulzberger papers archives nypl org Procitovano 6 listopada 2023 Sulzberger Iphigene Ochs Dryfoos Susan W 1981 Iphigene memoirs of Iphigene Ochs Sulzberger of the New York times family as told to her granddaughter Susan W Dryfoos Ifigeniya memuari Ifigeniyi Oks Sulzberger z rodini New York Times perekazani yiyi onuci S yuzan V Drajfus anglijskoyu Dodd Mead ISBN 978 0396080145 Johnson Gerald 1946 An Honorable Titan a Biographical Study of Adolph S Ochs Pochesnij titan biografichne doslidzhennya Adolfa S Oksa anglijskoyu Harper amp Brothers Publishers ISBN 0837138361 Lukesh Susan S Adolph Ochs 1858 1935 Adolf Oks 1858 1935 Immigrant Entrepreneurship German American Business Biographies 1720 to the Present anglijska German Historical Institute Washington Procitovano 31 08 2023 1 Anne O Hare McCormick of New York Times www pulitzer org anglijskoyu Procitovano 6 listopada 2023 Arthur Sulzberger c250 columbia edu Procitovano 7 listopada 2023 Bernstein Carl 20 zhovtnya 1977 The CIA and the Media CRU ta ZMI Rolling Stone anglijskoyu Procitovano 6 listopada 2023 Central Intelligence Agency CIA Historical Review Program Letter to Arthur Hays Sulzberger from Allen W Dulles Re 1954 Guatemala Coup anglijskoyu 2 Central Intelligence Agency Memorandum for the Director 15 October 1955 CIA RDP74 00297R000200030055 0 3 The dark side of Eisenhower s foreign policy Responsible Statecraft responsiblestatecraft org angl Procitovano 6 listopada 2023 Dolsten Josefin 18 grudnya 2017 The Sulzberger family A complicated Jewish legacy at The New York Times Jewish Telegraphic Agency amer Procitovano 6 listopada 2023 Leff Laurel 2005 Buried by the Times The Holocaust and America s Most Important Newspaper Pohovani New York Times Golokost i najvazhlivisha gazeta Ameriki anglijskoyu Cambridge University Press ISBN 9780521812870 Arthur Hays Sulzberger geni family tree angl 12 veresnya 1891 Procitovano 7 listopada 2023 Arthur Hays Sulzberger and Mrs Sulzberger Honored by Chattanooga University Jewish Telegraphic Agency amer 22 veresnya 1944 Procitovano 7 listopada 2023 TIMES Special to THE NEW YORK 21 veresnya 1944 HONORARY DEGREES FOR SULZBERGERS Publisher and Wife Receive Chattanooga University Award as Does Justice Rutledge The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 7 listopada 2023 Lovejoy 1956 Fellow Arthur H Sulzberger anglijskoyu Procitovano 7 listopada 2023 Honorary Degrees 1900 1999 Knox College Honorary Degrees Knox College www knox edu en us Procitovano 7 listopada 2023 Columbia University Honorary Degree List columbia edu anglijskoyu Columbia University Procitovano 12 sichnya 2024 Columbia Journalism Award Kolumbijska zhurnalistska nagoroda journalism columbia edu anglijsku Columbia Journalism School Procitovano 12 sichnya 2024

Дата публікації:
Топ