Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Айзек Меєр Вайз англ Isaac Mayer Wise 29 березня 1819 Штайнґруб Богемія Австрійська імперія зараз Плесна Чехія 26 березн

Айзек Меєр Вайз

Айзек Меєр Вайз

Айзек Меєр Вайз (англ. Isaac Mayer Wise; 29 березня 1819, Штайнґруб, Богемія, Австрійська імперія (зараз — Плесна, Чехія) — 26 березня 1900, Цинциннаті, Огайо, США) — американський реформістський рабин і письменник.

Айзек Меєр Вайз
Isaac Mayer Wise
image
Народився 29 березня 1819(1819-03-29)[1][2][…]
Штайнґруб, Богемія, Австрійська імперія
Помер 26 березня 1900(1900-03-26)[1][2][…] (80 років)
Цинциннаті, Огайо, США
Поховання d[4]
Громадянство image Австрійська імперія→ image США
Діяльність рабин, викладач університету, письменник, голова
Alma mater Празький університет, Віденський університет
Конфесія юдаїзм[5]
Батько Лео Вайс
Мати Регіна Вайс
Родичі d
У шлюбі з Тереза Блох (померла в 1870), Сельма Бонді (одружились в 1876)
Діти d, d і d
Автограф image

Життєпис

Айзек Мейер Вайз народився 29 березня 1819 року в богемському селі Штайнґруб, (чеська назва — Ломницька; зараз територія колишнього села є частиною чеського міста Плесна), Австрійська імперія. Його батько Лео був вчителем молодшої школи. Лео почав навчати сина, коли тому було чотири роки. В шість років Айзек почав вивчати Талмуд — кодекс релігійно-юридичних правил життя євреїв.  У віці дев'яти років Айзек переїхав до села Дюрмаул (зараз — муніципалітет в Чехії), де жив його дідусь і там пішов до хедеру, єврейської релігійної початкової школи, де вивчав П'ятикнижжя, Талмуд та коментарі до Талмуду. Після смерті дідуся в 1831 році Айзек переїхав до Праги, де продовжив релігійне навчання в бейт-мідраш — установі, де вивчають єврейські релігійні тексти  —Тору, Мішну і Талмуд, і отримав стипендію, на яку міг жити. В 1835 році, після навчання в Празі, Айзек переїхав до містечка Єнікау (зараз — чеське місто ), де тоді знаходилась найвідоміша рабинська школа в Богемії, якою завідував рабин Аарон Корнфелд.

В 1837 році уряд Австрійської імперії видав наказ, згідно з яким тільки особа, яка пройшла навчання у вищій школі або університеті, могла стати рабином. Після навчання в Єнікау Вайз повертається до Праги, де протягом двох років навчається в Празькому університеті, а також працює вчителем для дітей із заможних родин, а згодом, протягом одного року навчається у Віденському університеті. В 1842 році він здобув , тобто звання рабина. Водночас один з біографів Вайза, Темкін, піддає сумніву те, що Вайз отримав диплом рабина. Він зазначає, що в Америці обходив питання про рабинський диплом. При цьому Темкін визнає, що Вайз отримав якийсь документ від празького бейт діну, тобто рабинського суду.

У 1843 році він був призначений рабином в містечку Радніц, Богемія (зараз — місто , Чехія). В Радніце Вайз зазвичай читав проповіді німецькою мовою. В 1844 році Вайз одружився із Терезою Блох, дочкою торговця Германа Блоха з богемського села Графенрід (зараз село вже не існує). В 1845 році Вайз брав участь на зустрічі рабинів — конференції рабинів Німеччині, що відбулася у Франкфурті. Конференція, зокрема, постановила, що найтрадиційніші частини молитви мають читатись на івриті, а вся інша частина служби — на німецькій мові.

Однак Темкін вважає, що Вайз не був рабином у , а, що, його позицію, скоріше, можна описати як Religionsweiser, тобто релігійний інструктор. Темкін також зазначає, що коли Вайз приїхав до Америки, він не наполягав на тому, що він був рабином, а описав свій рід занять як «інструктор». На думку Темкіна, в Радніце в обов’язки Вайза імовірно входили обов’язки шохета, тобто ритуального забійника. При цьому Темкін не заперечує, що в Радніце Вайз читав проповіді.

Невдовзі у Вайза виникли проблеми із австрійською владою. Австрійський уряд наказав усім молитовним установам усіх релігій та конфесій провести спеціальну службу на честь дня народження імператора Фердинанда І. Замість проведення спеціальної служби на честь імператора, Вайз просто згадав про його день народження і, начебто, дав «радикальні» на погляд австрійської влади характеристики імператору. Вайза викликали до голови округу до міста Пілзен (зараз — Пльзень, Чехія). Зустріч Вайза та голови переказують наступним чином. Голова нібито спитав Вайза, звертаючись до нього в третій особі: «чи є він вірним громадянином?». Вайз спочатку промовчав, і тільки коли голова повторив своє питання втретє відповів: «До кого Ви звертаєтесь я не „він“». Як розповідається, ніяких негативних наслідків для Вайза за його ремарку не було, і він надав голові достатні докази своєї лояльності. 

Крім того, в той час в Австрійській імперії існували закони, відповідно до яких обмежувалось право євреїв одружуватись один з одним: єврейській парі не можна було одружуватись, допоки не помре інша єврейська одружена пара. Айзек Вайз оголосив, що він одружить будь-яку єврейську пару, що звернеться до нього, і робив саме так. З цього приводу Вайза викликали до Праги до чиновника, який відповідав за Богемію. Як пише Геллер, на цій зустрічі Вайз та чиновник порозумілись, і невдовзі закони, що обмежували одруження між євреями були скасовані, однак залишається незрозумілою роль Вайза, а також того чиновника, який начебто, вислухавши аргументи Вайза, пообіцяв докласти зусиль, щоб змінити ці закони.

Причини, чому Вайз вирішив покинути та емігрувати до США, залишаються незрозумілими. Як стверджувала у своїх мемуарах онука Вайза, спадкоємиця і власниця New York Times Іфігенія Окс Сульзберґер, Вайзу довелося покинути Богемію через те, що в нього були проблеми з австрійською владою, яка нібито поставила Вайза перед вибором: або покинути країну, або піти до тюрми. Нокс пише, що для амбітного Вайза діяльність в Радніце була занадто незначною і не задовольняла його інтелектуальних амбіцій. Геллер пише, що у Вайза були конфлікти з окружною рабинською владою. Темкін скептично ставиться до інформації про начебто некомпліментарні вислови Вайза на адресу австрійської влади, про одруження ним єврейських пар без відповідного дозволу і про напружені стосунки з рабинською владою. На його думку бракує підтвердження такої інформації.

Так чи інакше, але в 1846 році Вайз приїхав до США, де був обраний рабином конгрегації Бет-ель в Олбані, Нью-Йорк. В Олбані Вайз відзначився тим, що запровадив декілька значних реформ. Його конгрегація стала першою єврейською конгрегацією в США, в якій запровадили сімейні лавки в синагозі, тобто вся сім'я тепер могла бути разом на службі. Крім того, він проповідував розмовною мовою, запровадив змішаний чоловічо-жіночий хор, конфірмацію (церемонію вступу в повноліття), і почав враховувати жінок у формуванні міньяну (релігійного кворуму). Він також організував школу для єврейських дітей.

В 1848 році на шпальтах єдиної тоді єврейської газети в США, Occident, він опублікував заклик до об'єднання єврейських конгрегацій, і ортодоксальних, і ліберальних, у США. Однак його заклик був сприйнятий досить прохолодно. В 1850 році Вайз поїхав до Чарлстона, Південна Кароліна, де взяв участь у публічних дебатах між ортодоксальним рабином та реформістським рабином. Коли ортодоксальний рабин спитав Вайза, чи вірить він у прихід Месії та воскресіння тіла, той відповів негативно, додавши, що для нього Талмуд не був авторитетним джерелом в тому, що стосувалось доктрини. Доповідь про ці дебати була опублікована, і зазначена відповідь Вайза викликала скандал в його конгрегації. Так Вайз перестав бути рабином конгрегації Бет-ель.

На наступний день після Рош-га-Шана (єврейського Нового року) послідовники Вайза в конгрегації відокремились та сформували свою конгрегацію Анше Емет (англ. Anshe Emeth). Вайз залишався рабином цієї конгрегації до квітня 1854 року. Крім того, за сприяння американського політика, майбутнього Державного секретаря США, Вільяма Генрі Сьюарда та нью-йоркського видавця , Вайз отримав роботу в Нью-йоркській державній бібліотеці в Олбані.

В 1853 році він отримав пропозицію стати рабином конгрегації Бене Єшурун (англ. Bene Yeshurun) у Цинциннаті, Огайо. Вайз відповів, що він погодиться тільки якщо його виберуть одностайно, якщо ця посада буде закріплена за ним пожиттєво і якщо оплата дозволить йому бути незалежним. Ці умови були прийняті і, так у 1854 Вайз став рабином Бене Єшурун, де він служив протягом решти сорока шести років свого життя.

Завдяки діяльності Вайза Цинциннаті став центром реформістського юдаїзму в Америці. По-перше, він заснував періодичне видання The Israelite, назва якого пізніше була змінена на The American Israelite, в якому час від часу висловлював свої погляди. В 1855 році він заснував ще одне видання, яке виходило німецькою мовою, Die Deborah. Обидва видання виходили великими тиражами в Америці. По-друге, він багато подорожував США з метою досягти об'єднання єврейських конгрегацій. Його зусилля мали успіх: в 1873 році в Цинциннаті відбувся з'їзд делегатів реформістських конгрегацій у США. На цьому з'їзді було утворено Спілку американських єврейських конгрегацій (зараз — ), а також . Вайз став президентом Єврейського об'єднаного коледжу.

В 1889 році Вайз домігся проведення Конференції американських рабинів, яка стала щорічною. На цій Конференції, зокрема, приймались рішення щодо публікації єдиних молитовників, які використовувались у реформістських конгрегаціях. Вайз займався не тільки релігійними справами, а й також брав участь у місцевій громадській діяльності. З 1875 по 1884 рік він входив до ради екзаменаторів Цинциннаті, а в 1882 став членом ради директорів Університету Цинциннаті.

24 березня 1900 року в Вайза стався серцевий напад, а вже 26 березня — він помер.

Молитовник

У 1847 році за пропозицією , який на той час був головним рабином Об’єднаної німецької конгрегації Нью-Йорка, було створено рабинський суд, який мав діяти як дорадчий комітет для конгрегацій країни без здійснення ієрархічних повноважень. Членами рабинського суду були Лілієнталь, Вайз та ще двоє людей. На першій зустрічі цього рабинського суду було окреслено напрями діяльності для кожного з членів. Вайзу випало завдання підготувати молитовник «Мінгаґ Америка», яким користуватимуться всі єврейські конгрегації в Америці. Метою такого молитовника було, зокрема, встановлення єдиного ритуального звичаю для американських євреїв: слово «мінгаґ» перекладається з івриту як звичай, традиція. В єврейській газеті Occident обґрунтовувалось, чому для американських євреїв потрібен єдиний ритуальний звичай: кожен емігрант має тягне за собою звичай з країни походження, і німецькі євреї не поступаються у питаннях звичаю польським євреям, польські євреї – англійським євреям, а англійські євреї – португальським євреям. Ці розбіжності могли б бути усунені, писалось в Occident, прийняттям єдиного ритуального звичаю, який б сприяв гармонійному розвитку молодих єврейських конгрегацій.

Навесні 1847 року відбулась зустріч рабинського суду, на якій Вайз представив рукопис написаного ним молитовника. На зустрічі було вирішено відкласти питання щодо молитовника на наступну зустріч, щоб дати членам рабинського суду час для обговорення. Однак наступна зустріч рабинського суду так і не відбулася, оскільки строк його повноважень сплив. В 1855 році у Клівленді, Огайо, за ініціативи Вайза відбулась конференція рабинів, на якій, зокрема, було постановлено почати роботу над єдиним ритуалом для американських єврейських конгрегацій. В 1857 році був опублікований проект молитовника «Мінгаґ Америка», як вказувалось, складеного і відредагованого Комітетом Клівлендської конференції, та перекладеного Вайзом. В 1857 році Вайз запропонував  членам своєї конгрегації  Бене Єшурун ритуал, зазначений в молитовнику «Мінгаґ Америка», і члени конгрегації прийняли його. Із часом більшість конгрегацій західних та південних штатів дотримувались ритуалу «Мінгаґ Америка». В 1894 році, коли на Конференції американських рабинів був затверджений інший молитовник – «Об’єднаний молитовник», Вайз у своїй конгрегації добровільно відмовився від «Мінгаґ Америка» на користь «Об’єднаного молитовника».

Особисте життя

Перша дружина Вайза, Тереза Блох, померла в 1870 році. На момент її смерті у Айзека та Терези було вісім дітей, які дожили до дорослого віку. Серед них була дочка Іфігенія, яка вийшла заміж за майбутнього видавника New York Times Адольфа Окса, нащадки якого й досі продовжують керувати виданням. В 1876 році Вайз одружився із Сельмою Бонді, дочкою рабина Джони Бонді. У Айзека та Сельми було троє дітей.

Праці Вайза

Нехудожня література

Художні твори

Вайз писав романи англійською та німецькою мовами, які друкувались частинами у заснованих ним виданнях The Israelite та Die Deborah.

  • «Навернений» (англ. The Convert, 1854)
  • «Егерська катастрофа» (англ. The Catastrophe of Eger)
  • «Сім'я чоботаря» (англ. The Shoemaker's Family)
  • «Покора і вірність, або життя і романтика» (англ. Resignation and Fidelity, or Life and Romance)
  • «Романтика, філософія та кабала, або пожежа у Франкфурті-на-Майні» (англ. Romance, Philosophy, and Cabalah, or the Conflagration in Frankfort-on-the-Main, 1855)
  • «Остання битва нації» (англ. The Last Struggle of the Nation, 1856)
  • «Боротьба людей, або Гілель та Ірод» (англ. The Combat of the People, or Hillel and Herod, 1858)
  • «Перший з Маккавеїв» (англ. The First of the Maccabees)
  • «Євреї Ландсхута» (нім. Die Juden von Landshuth)
  • «Роткопф, або донька вчителя» (нім. Der Rothkopf, oder des Schulmeisters Tochter)
  • «Барух і його ідеал» (нім. Baruch und Sein Ideal)

Позиція Вайза з ключових релігійних питань

Право і доктрини юдаїзму

Вайз пояснює, що право і доктрина є двома загальними термінами, якими юдаїзм позначає свої основні аксіоми. Далі Вайз зазначає різницю між правом і доктриною. Право наказується, доктрина викладається; право є обов'язковим, а доктрина - рекомендаційною; право встановлюється, а доктрина – приймається. Право базується на доктринах, узагальнює їх. Право припускає існування доктрини, однак не кожна доктрина стає правом. Вайз вказує на те, що згідно з історичною екзегезою, сукупність права і доктрин, які становлять юдаїзм, міститься в П’ятикнижжі (Торі).

Для Вайза єдиним зрозумілим категоричним імперативом в Торі є декалог, тобто десять заповідей. Вайз вважає, що жодна нова категорія права не може бути додана до декалогу і жодна не може бути вилучена з нього без руйнування його єдності та досконалості. Відповідно до Вайза Мойсеїв закон являє собою правила щодо того, як здійснювати десять заповідей, і  складається з міцвотів, тобто прямих наказів, хукімів – приписів ритуального характеру, та мішпатімів – законів юридичного характеру (стосуються правил управління юдеями та здійснення правосуддя). Вайз звертає увагу на те, що в той час коли доктрини, на яких базується Мойсеїв закон, містяться в декалозі та є вічними, сам закон є лише тимчасовим правилом застосування вічних доктрин, призначеним для подолання надзвичайних обставин. Вайз вважає, що Моїсеїв закон був даний Ізраїлю для дотримання в землі Ханаан. За логікою Вайза виходить, що декалог містить обов’язкові закони, в той час як Мойсеїв закон обов’язковий лише для тих, хто проживає на землі Ханаан.

Реформістський юдаїзм

Для Вайза реформістський юдаїзм являв собою зміну форми, але не зміну принципів юдаїзму.  Він пояснює, що під принципами він розуміє позитивні істини юдаїзму, а під формою – прояв принципу так, як організація є проявом права. Відповідно до Вайза принципи є абсолютом, який не залежить від форми, водночас форма залежить від принципу.

Вайз вважає, що філософське обґрунтування реформістського юдаїзму бере свій початок від праць , видатного рабина, ґаона (духовного лідера) та єврейського філософа 9-10 століття. Для Вайза найважливішою працею Саадії є «», яку він називає найстарішою книгою, в якій викладається та філософські обговорюється принцип юдаїзму. Вайз вважає, що із появою цієї книги рабинська герменевтика перестає бути єдиним авторитетним джерелом тлумачення писань, і так з’являється нова школа юдаїзму, в якій релігійні вчення тлумачаться на підставі філології та філософії. Так Вайз пояснює, що реформа в юдаїзмі означає звернення до філософії та науки для викладу святих писань.

Вайз наступним чином обґрунтовує необхідність зміни форми юдаїзму: в 19 столітті існують умови, які досі були невідомими людству, тому юдаїзм має приймати нові форми, які відповідають новим умовам, в яких опинились юдеї. Він наводить приклад як змінювався юдаїзм під впливом обставин: раніше практикувалось жертвоприношення тварин, а духовенство було спадковим. Він визнає, що цей етап був необхідним і корисним у свій час і в тій місцевості, але він втратив би будь-яке значення в сучасності, коли переважають зовсім інші концепції божественного поклоніння, і він здався б набагато безглуздішим майбутнім поколінням. Відповідно до Вайза, божественні установи минулого не є обов’язковими для нинішнього покоління чи майбутніх епох, оскільки умови, які зробили їх необхідними, бажаними та корисними, радикально змінилися.

Жінки в юдаїзмі

Вайз закликав до того, щоб жінки ставали повноправними членами конгрегацій, брали участь у зібраннях конгрегацій і мали право голосу на цих зібраннях. Він вважав, що жінки привносять благочестя в зібрання конгрегацій. Крім того, він вважав, що жінки мають бути членами правлінь, шкільних рад, хорових комітетів. Він писав: «…принцип справедливості та закон Божий, притаманні кожній людині, вимагають, щоб жінка була прийнята до членства в конгрегації та мала права на рівні з чоловіком».

Вайз вказував на те, що Біблія відводить жінці високе місце. Він наводив приклади Міріам, яка постає лідером, Рахав, яка врятувала шпигунів в Єрихоні, матері Самсона, яка, на думку Вайза, була мудрішою за свого чоловіка, доньки Їфтаха, яка, на погляд Вайза, була благороднішою за свого батька, Девори, яку Вайз називає патріотичною героїнею, Рут, яку він називає милою, ідилічною, вірною та слухняною, Анни Пророчиці, вказуючи, що вона займала вище місце ніж первосвященик, Авігайли, цариці Есфір, цариці Саломеї Александри та Юдити. Вайз вказує на те, що ніщо в рабинському праві та практиках не знецінювало високу оцінку жінок. Те, що в юдаїзмі жінок не допускали до участі в громадському житті, Вайз приписує східному впливу, зокрема, Корану, на єврейські закони  та звичаї, що приймались в Європі.

Вшанування пам’яті

На честь Вайза названі: судно класу «Ліберті» «Айзек Меєр Вайз» (англ. Isaac Mayer Wise) та синагога в Цинциннаті, Огайо.

Посилання

  1. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  4. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  5. Biographisches Portal der Rabbiner
    d:Track:Q110879596
  6. Knox, Israel (1954). Rabbi in America: The Story of Isaac M. Wise [Рабин в Америці: історія Айзека М. Вайза] (англійською) . Little, Brown and Company.
  7. Heller, James C. (1965). Isaac M. Wise: his life, work, and thought [Айзек М. Вайз: його життя, праця та мислення] (англійською) . New York: Union of American Hebrew Congregations.
  8. Temkin, Sefton D. (1998). Creating American Reform Judaism: The Life and Times of Isaac Mayer Wise [Становлення американського реформістського юдаїзму: життя та часи Айзека Меєра Вайза] (англійською) . Liverpool University Press. ISBN .
  9. Adler, Cyrus; Philipson, David. Wise, Isaac Meyer. Jewish Encyclopedia (англійською) . Процитовано 8 листопада 2023.
  10. Therese (Bloch) Wise (abt.1822-1874) | WikiTree FREE Family Tree. www.wikitree.com (англ.). 16 березня 1822. Процитовано 8 листопада 2023.
  11. Gumbiner, Joseph H. (1959). Isaac Mayer Wise. Pioneer of American Judaism [Айзек Меєр Вайз. Піонер американського юдаїзму] (англійською) . New York: Union of American Hebrew Congregations.
  12. Sulzberger, Iphigene Ochs; Dryfoos, Susan W (1981). Iphigene : memoirs of Iphigene Ochs Sulzberger of the New York times family, as told to her granddaughter, Susan W. Dryfoos [Іфігенія: мемуари Іфігенії Окс Сульзберґер з родини New York Times, переказані її онуці, С'юзан В. Драйфус] (англійською) . Dodd, Mead. ISBN .
  13. Career of Rabbi Wise (PDF). New York Times (англійською) . 27 березня 1900. Процитовано 9 листопада 2023.
  14. Temkin, S. Isaac Mayer Wise: A Biographical Sketch. A Guide to the Writings of Isaac Mayer Wise (Cincinnati, 1981), [Айзек Меєр Вайз: біографічний нарис в Путівник до творів Айзека Меєра Вайза (Цинциннаті, 1981) ]5-53 (англійською).[1]
  15. Philipson, David; Grossmann, Louis, ред. (1900). Selected writings of Isaac M. Wise, with a biography [Вибрані твори Айзека М. Вайза, з біографією] (англійською) . Hebrew Union College. Alumnal Association.
  16. EC2 General Cargo Ships (Liberty Ships). shipbuildinghistory.com (англійською) . 9 квітня 2008. Процитовано 11 листопада 2023.
  17. Our History - Wise Temple (амер.). 7 серпня 2019. Процитовано 10 листопада 2023.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ajzek Meyer Vajz angl Isaac Mayer Wise 29 bereznya 1819 Shtajngrub Bogemiya Avstrijska imperiya zaraz Plesna Chehiya 26 bereznya 1900 Cincinnati Ogajo SShA amerikanskij reformistskij rabin i pismennik Ajzek Meyer VajzIsaac Mayer WiseNarodivsya 29 bereznya 1819 1819 03 29 1 2 Shtajngrub Bogemiya Avstrijska imperiyaPomer 26 bereznya 1900 1900 03 26 1 2 80 rokiv Cincinnati Ogajo SShAPohovannya d 4 Gromadyanstvo Avstrijska imperiya SShADiyalnist rabin vikladach universitetu pismennik golovaAlma mater Prazkij universitet Videnskij universitetKonfesiya yudayizm 5 Batko Leo VajsMati Regina VajsRodichi dU shlyubi z Tereza Bloh pomerla v 1870 Selma Bondi odruzhilis v 1876 Diti d d i dAvtograf Mediafajli u VikishovishiZhittyepisAjzek Mejer Vajz narodivsya 29 bereznya 1819 roku v bogemskomu seli Shtajngrub cheska nazva Lomnicka zaraz teritoriya kolishnogo sela ye chastinoyu cheskogo mista Plesna Avstrijska imperiya Jogo batko Leo buv vchitelem molodshoyi shkoli Leo pochav navchati sina koli tomu bulo chotiri roki V shist rokiv Ajzek pochav vivchati Talmud kodeks religijno yuridichnih pravil zhittya yevreyiv U vici dev yati rokiv Ajzek pereyihav do sela Dyurmaul zaraz municipalitet v Chehiyi de zhiv jogo didus i tam pishov do hederu yevrejskoyi religijnoyi pochatkovoyi shkoli de vivchav P yatiknizhzhya Talmud ta komentari do Talmudu Pislya smerti didusya v 1831 roci Ajzek pereyihav do Pragi de prodovzhiv religijne navchannya v bejt midrash ustanovi de vivchayut yevrejski religijni teksti Toru Mishnu i Talmud i otrimav stipendiyu na yaku mig zhiti V 1835 roci pislya navchannya v Prazi Ajzek pereyihav do mistechka Yenikau zaraz cheske misto de todi znahodilas najvidomisha rabinska shkola v Bogemiyi yakoyu zaviduvav rabin Aaron Kornfeld V 1837 roci uryad Avstrijskoyi imperiyi vidav nakaz zgidno z yakim tilki osoba yaka projshla navchannya u vishij shkoli abo universiteti mogla stati rabinom Pislya navchannya v Yenikau Vajz povertayetsya do Pragi de protyagom dvoh rokiv navchayetsya v Prazkomu universiteti a takozh pracyuye vchitelem dlya ditej iz zamozhnih rodin a zgodom protyagom odnogo roku navchayetsya u Videnskomu universiteti V 1842 roci vin zdobuv tobto zvannya rabina Vodnochas odin z biografiv Vajza Temkin piddaye sumnivu te sho Vajz otrimav diplom rabina Vin zaznachaye sho v Americi obhodiv pitannya pro rabinskij diplom Pri comu Temkin viznaye sho Vajz otrimav yakijs dokument vid prazkogo bejt dinu tobto rabinskogo sudu U 1843 roci vin buv priznachenij rabinom v mistechku Radnic Bogemiya zaraz misto Chehiya V Radnice Vajz zazvichaj chitav propovidi nimeckoyu movoyu V 1844 roci Vajz odruzhivsya iz Terezoyu Bloh dochkoyu torgovcya Germana Bloha z bogemskogo sela Grafenrid zaraz selo vzhe ne isnuye V 1845 roci Vajz brav uchast na zustrichi rabiniv konferenciyi rabiniv Nimechchini sho vidbulasya u Frankfurti Konferenciya zokrema postanovila sho najtradicijnishi chastini molitvi mayut chitatis na ivriti a vsya insha chastina sluzhbi na nimeckij movi Odnak Temkin vvazhaye sho Vajz ne buv rabinom u a sho jogo poziciyu skorishe mozhna opisati yak Religionsweiser tobto religijnij instruktor Temkin takozh zaznachaye sho koli Vajz priyihav do Ameriki vin ne napolyagav na tomu sho vin buv rabinom a opisav svij rid zanyat yak instruktor Na dumku Temkina v Radnice v obov yazki Vajza imovirno vhodili obov yazki shoheta tobto ritualnogo zabijnika Pri comu Temkin ne zaperechuye sho v Radnice Vajz chitav propovidi Nevdovzi u Vajza vinikli problemi iz avstrijskoyu vladoyu Avstrijskij uryad nakazav usim molitovnim ustanovam usih religij ta konfesij provesti specialnu sluzhbu na chest dnya narodzhennya imperatora Ferdinanda I Zamist provedennya specialnoyi sluzhbi na chest imperatora Vajz prosto zgadav pro jogo den narodzhennya i nachebto dav radikalni na poglyad avstrijskoyi vladi harakteristiki imperatoru Vajza viklikali do golovi okrugu do mista Pilzen zaraz Plzen Chehiya Zustrich Vajza ta golovi perekazuyut nastupnim chinom Golova nibito spitav Vajza zvertayuchis do nogo v tretij osobi chi ye vin virnim gromadyaninom Vajz spochatku promovchav i tilki koli golova povtoriv svoye pitannya vtretye vidpoviv Do kogo Vi zvertayetes ya ne vin Yak rozpovidayetsya niyakih negativnih naslidkiv dlya Vajza za jogo remarku ne bulo i vin nadav golovi dostatni dokazi svoyeyi loyalnosti Krim togo v toj chas v Avstrijskij imperiyi isnuvali zakoni vidpovidno do yakih obmezhuvalos pravo yevreyiv odruzhuvatis odin z odnim yevrejskij pari ne mozhna bulo odruzhuvatis dopoki ne pomre insha yevrejska odruzhena para Ajzek Vajz ogolosiv sho vin odruzhit bud yaku yevrejsku paru sho zvernetsya do nogo i robiv same tak Z cogo privodu Vajza viklikali do Pragi do chinovnika yakij vidpovidav za Bogemiyu Yak pishe Geller na cij zustrichi Vajz ta chinovnik porozumilis i nevdovzi zakoni sho obmezhuvali odruzhennya mizh yevreyami buli skasovani odnak zalishayetsya nezrozumiloyu rol Vajza a takozh togo chinovnika yakij nachebto visluhavshi argumenti Vajza poobicyav doklasti zusil shob zminiti ci zakoni Prichini chomu Vajz virishiv pokinuti ta emigruvati do SShA zalishayutsya nezrozumilimi Yak stverdzhuvala u svoyih memuarah onuka Vajza spadkoyemicya i vlasnicya New York Times Ifigeniya Oks Sulzberger Vajzu dovelosya pokinuti Bogemiyu cherez te sho v nogo buli problemi z avstrijskoyu vladoyu yaka nibito postavila Vajza pered viborom abo pokinuti krayinu abo piti do tyurmi Noks pishe sho dlya ambitnogo Vajza diyalnist v Radnice bula zanadto neznachnoyu i ne zadovolnyala jogo intelektualnih ambicij Geller pishe sho u Vajza buli konflikti z okruzhnoyu rabinskoyu vladoyu Temkin skeptichno stavitsya do informaciyi pro nachebto nekomplimentarni vislovi Vajza na adresu avstrijskoyi vladi pro odruzhennya nim yevrejskih par bez vidpovidnogo dozvolu i pro napruzheni stosunki z rabinskoyu vladoyu Na jogo dumku brakuye pidtverdzhennya takoyi informaciyi Tak chi inakshe ale v 1846 roci Vajz priyihav do SShA de buv obranij rabinom kongregaciyi Bet el v Olbani Nyu Jork V Olbani Vajz vidznachivsya tim sho zaprovadiv dekilka znachnih reform Jogo kongregaciya stala pershoyu yevrejskoyu kongregaciyeyu v SShA v yakij zaprovadili simejni lavki v sinagozi tobto vsya sim ya teper mogla buti razom na sluzhbi Krim togo vin propoviduvav rozmovnoyu movoyu zaprovadiv zmishanij cholovicho zhinochij hor konfirmaciyu ceremoniyu vstupu v povnolittya i pochav vrahovuvati zhinok u formuvanni minyanu religijnogo kvorumu Vin takozh organizuvav shkolu dlya yevrejskih ditej V 1848 roci na shpaltah yedinoyi todi yevrejskoyi gazeti v SShA Occident vin opublikuvav zaklik do ob yednannya yevrejskih kongregacij i ortodoksalnih i liberalnih u SShA Odnak jogo zaklik buv sprijnyatij dosit proholodno V 1850 roci Vajz poyihav do Charlstona Pivdenna Karolina de vzyav uchast u publichnih debatah mizh ortodoksalnim rabinom ta reformistskim rabinom Koli ortodoksalnij rabin spitav Vajza chi virit vin u prihid Mesiyi ta voskresinnya tila toj vidpoviv negativno dodavshi sho dlya nogo Talmud ne buv avtoritetnim dzherelom v tomu sho stosuvalos doktrini Dopovid pro ci debati bula opublikovana i zaznachena vidpovid Vajza viklikala skandal v jogo kongregaciyi Tak Vajz perestav buti rabinom kongregaciyi Bet el Na nastupnij den pislya Rosh ga Shana yevrejskogo Novogo roku poslidovniki Vajza v kongregaciyi vidokremilis ta sformuvali svoyu kongregaciyu Anshe Emet angl Anshe Emeth Vajz zalishavsya rabinom ciyeyi kongregaciyi do kvitnya 1854 roku Krim togo za spriyannya amerikanskogo politika majbutnogo Derzhavnogo sekretarya SShA Vilyama Genri Syuarda ta nyu jorkskogo vidavcya Vajz otrimav robotu v Nyu jorkskij derzhavnij biblioteci v Olbani V 1853 roci vin otrimav propoziciyu stati rabinom kongregaciyi Bene Yeshurun angl Bene Yeshurun u Cincinnati Ogajo Vajz vidpoviv sho vin pogoditsya tilki yaksho jogo viberut odnostajno yaksho cya posada bude zakriplena za nim pozhittyevo i yaksho oplata dozvolit jomu buti nezalezhnim Ci umovi buli prijnyati i tak u 1854 Vajz stav rabinom Bene Yeshurun de vin sluzhiv protyagom reshti soroka shesti rokiv svogo zhittya Zavdyaki diyalnosti Vajza Cincinnati stav centrom reformistskogo yudayizmu v Americi Po pershe vin zasnuvav periodichne vidannya The Israelite nazva yakogo piznishe bula zminena na The American Israelite v yakomu chas vid chasu vislovlyuvav svoyi poglyadi V 1855 roci vin zasnuvav she odne vidannya yake vihodilo nimeckoyu movoyu Die Deborah Obidva vidannya vihodili velikimi tirazhami v Americi Po druge vin bagato podorozhuvav SShA z metoyu dosyagti ob yednannya yevrejskih kongregacij Jogo zusillya mali uspih v 1873 roci v Cincinnati vidbuvsya z yizd delegativ reformistskih kongregacij u SShA Na comu z yizdi bulo utvoreno Spilku amerikanskih yevrejskih kongregacij zaraz a takozh Vajz stav prezidentom Yevrejskogo ob yednanogo koledzhu V 1889 roci Vajz domigsya provedennya Konferenciyi amerikanskih rabiniv yaka stala shorichnoyu Na cij Konferenciyi zokrema prijmalis rishennya shodo publikaciyi yedinih molitovnikiv yaki vikoristovuvalis u reformistskih kongregaciyah Vajz zajmavsya ne tilki religijnimi spravami a j takozh brav uchast u miscevij gromadskij diyalnosti Z 1875 po 1884 rik vin vhodiv do radi ekzamenatoriv Cincinnati a v 1882 stav chlenom radi direktoriv Universitetu Cincinnati 24 bereznya 1900 roku v Vajza stavsya sercevij napad a vzhe 26 bereznya vin pomer MolitovnikU 1847 roci za propoziciyeyu yakij na toj chas buv golovnim rabinom Ob yednanoyi nimeckoyi kongregaciyi Nyu Jorka bulo stvoreno rabinskij sud yakij mav diyati yak doradchij komitet dlya kongregacij krayini bez zdijsnennya iyerarhichnih povnovazhen Chlenami rabinskogo sudu buli Liliyental Vajz ta she dvoye lyudej Na pershij zustrichi cogo rabinskogo sudu bulo okresleno napryami diyalnosti dlya kozhnogo z chleniv Vajzu vipalo zavdannya pidgotuvati molitovnik Mingag Amerika yakim koristuvatimutsya vsi yevrejski kongregaciyi v Americi Metoyu takogo molitovnika bulo zokrema vstanovlennya yedinogo ritualnogo zvichayu dlya amerikanskih yevreyiv slovo mingag perekladayetsya z ivritu yak zvichaj tradiciya V yevrejskij gazeti Occident obgruntovuvalos chomu dlya amerikanskih yevreyiv potriben yedinij ritualnij zvichaj kozhen emigrant maye tyagne za soboyu zvichaj z krayini pohodzhennya i nimecki yevreyi ne postupayutsya u pitannyah zvichayu polskim yevreyam polski yevreyi anglijskim yevreyam a anglijski yevreyi portugalskim yevreyam Ci rozbizhnosti mogli b buti usuneni pisalos v Occident prijnyattyam yedinogo ritualnogo zvichayu yakij b spriyav garmonijnomu rozvitku molodih yevrejskih kongregacij Navesni 1847 roku vidbulas zustrich rabinskogo sudu na yakij Vajz predstaviv rukopis napisanogo nim molitovnika Na zustrichi bulo virisheno vidklasti pitannya shodo molitovnika na nastupnu zustrich shob dati chlenam rabinskogo sudu chas dlya obgovorennya Odnak nastupna zustrich rabinskogo sudu tak i ne vidbulasya oskilki strok jogo povnovazhen spliv V 1855 roci u Klivlendi Ogajo za iniciativi Vajza vidbulas konferenciya rabiniv na yakij zokrema bulo postanovleno pochati robotu nad yedinim ritualom dlya amerikanskih yevrejskih kongregacij V 1857 roci buv opublikovanij proekt molitovnika Mingag Amerika yak vkazuvalos skladenogo i vidredagovanogo Komitetom Klivlendskoyi konferenciyi ta perekladenogo Vajzom V 1857 roci Vajz zaproponuvav chlenam svoyeyi kongregaciyi Bene Yeshurun ritual zaznachenij v molitovniku Mingag Amerika i chleni kongregaciyi prijnyali jogo Iz chasom bilshist kongregacij zahidnih ta pivdennih shtativ dotrimuvalis ritualu Mingag Amerika V 1894 roci koli na Konferenciyi amerikanskih rabiniv buv zatverdzhenij inshij molitovnik Ob yednanij molitovnik Vajz u svoyij kongregaciyi dobrovilno vidmovivsya vid Mingag Amerika na korist Ob yednanogo molitovnika Osobiste zhittyaPersha druzhina Vajza Tereza Bloh pomerla v 1870 roci Na moment yiyi smerti u Ajzeka ta Terezi bulo visim ditej yaki dozhili do doroslogo viku Sered nih bula dochka Ifigeniya yaka vijshla zamizh za majbutnogo vidavnika New York Times Adolfa Oksa nashadki yakogo j dosi prodovzhuyut keruvati vidannyam V 1876 roci Vajz odruzhivsya iz Selmoyu Bondi dochkoyu rabina Dzhoni Bondi U Ajzeka ta Selmi bulo troye ditej Praci VajzaNehudozhnya literatura Istoriya izrayilskoyi naciyi vid Avraama do teperishnogo chasu angl The History of the Israelitish Nation from Abraham to the Present Time 1854 Istoriya pershoyi spilnoti izrayiltyan angl History of the first commonwealth of the Israelite 1860 Sut yudayizmu angl The Essence of Judaism 1861 Pohodzhennya hristiyanstva ta komentar do Diyan apostoliv angl The Origin of Christianity and a Commentary on the Acts of the Apostles 1868 Yudayizm jogo doktrini ta obov yazki angl Judaism Its Doctrines and Duties 1872 Muchenictvo Isusa z Nazareta istoriko kritichnij traktat pro ostannij rozdil Yevangeliya angl The Martyrdom of Jesus of Nazareth a Historico Critical Treatise on the Last Chapter of the Gospel 1874 Kosmichnij Bog angl The Cosmic God 1876 Istoriya drugoyi yevrejskoyi spilnoti angl History of the Hebrews Second Commonwealth 1880 Yudayizm i hristiyanstvo v chomu voni pogodzhuyutsya a v chomu rozbigayutsya angl Judaism and Christianity Their Agreements and Disagreements 1883 Zahist yudayizmu proti prozelitizmu hristiyanstva angl A Defense of Judaism vs Proselytizing Christianity 1889 Vstup do Svyatogo Pisma angl Pronaos to Holy Writ 1891 Hudozhni tvori Vajz pisav romani anglijskoyu ta nimeckoyu movami yaki drukuvalis chastinami u zasnovanih nim vidannyah The Israelite ta Die Deborah Navernenij angl The Convert 1854 Egerska katastrofa angl The Catastrophe of Eger Sim ya chobotarya angl The Shoemaker s Family Pokora i virnist abo zhittya i romantika angl Resignation and Fidelity or Life and Romance Romantika filosofiya ta kabala abo pozhezha u Frankfurti na Majni angl Romance Philosophy and Cabalah or the Conflagration in Frankfort on the Main 1855 Ostannya bitva naciyi angl The Last Struggle of the Nation 1856 Borotba lyudej abo Gilel ta Irod angl The Combat of the People or Hillel and Herod 1858 Pershij z Makkaveyiv angl The First of the Maccabees Yevreyi Landshuta nim Die Juden von Landshuth Rotkopf abo donka vchitelya nim Der Rothkopf oder des Schulmeisters Tochter Baruh i jogo ideal nim Baruch und Sein Ideal Poziciya Vajza z klyuchovih religijnih pitanPravo i doktrini yudayizmu Vajz poyasnyuye sho pravo i doktrina ye dvoma zagalnimi terminami yakimi yudayizm poznachaye svoyi osnovni aksiomi Dali Vajz zaznachaye riznicyu mizh pravom i doktrinoyu Pravo nakazuyetsya doktrina vikladayetsya pravo ye obov yazkovim a doktrina rekomendacijnoyu pravo vstanovlyuyetsya a doktrina prijmayetsya Pravo bazuyetsya na doktrinah uzagalnyuye yih Pravo pripuskaye isnuvannya doktrini odnak ne kozhna doktrina staye pravom Vajz vkazuye na te sho zgidno z istorichnoyu ekzegezoyu sukupnist prava i doktrin yaki stanovlyat yudayizm mistitsya v P yatiknizhzhi Tori Dlya Vajza yedinim zrozumilim kategorichnim imperativom v Tori ye dekalog tobto desyat zapovidej Vajz vvazhaye sho zhodna nova kategoriya prava ne mozhe buti dodana do dekalogu i zhodna ne mozhe buti viluchena z nogo bez rujnuvannya jogo yednosti ta doskonalosti Vidpovidno do Vajza Mojseyiv zakon yavlyaye soboyu pravila shodo togo yak zdijsnyuvati desyat zapovidej i skladayetsya z micvotiv tobto pryamih nakaziv hukimiv pripisiv ritualnogo harakteru ta mishpatimiv zakoniv yuridichnogo harakteru stosuyutsya pravil upravlinnya yudeyami ta zdijsnennya pravosuddya Vajz zvertaye uvagu na te sho v toj chas koli doktrini na yakih bazuyetsya Mojseyiv zakon mistyatsya v dekalozi ta ye vichnimi sam zakon ye lishe timchasovim pravilom zastosuvannya vichnih doktrin priznachenim dlya podolannya nadzvichajnih obstavin Vajz vvazhaye sho Moyiseyiv zakon buv danij Izrayilyu dlya dotrimannya v zemli Hanaan Za logikoyu Vajza vihodit sho dekalog mistit obov yazkovi zakoni v toj chas yak Mojseyiv zakon obov yazkovij lishe dlya tih hto prozhivaye na zemli Hanaan Reformistskij yudayizm Dlya Vajza reformistskij yudayizm yavlyav soboyu zminu formi ale ne zminu principiv yudayizmu Vin poyasnyuye sho pid principami vin rozumiye pozitivni istini yudayizmu a pid formoyu proyav principu tak yak organizaciya ye proyavom prava Vidpovidno do Vajza principi ye absolyutom yakij ne zalezhit vid formi vodnochas forma zalezhit vid principu Vajz vvazhaye sho filosofske obgruntuvannya reformistskogo yudayizmu bere svij pochatok vid prac vidatnogo rabina gaona duhovnogo lidera ta yevrejskogo filosofa 9 10 stolittya Dlya Vajza najvazhlivishoyu praceyu Saadiyi ye yaku vin nazivaye najstarishoyu knigoyu v yakij vikladayetsya ta filosofski obgovoryuyetsya princip yudayizmu Vajz vvazhaye sho iz poyavoyu ciyeyi knigi rabinska germenevtika perestaye buti yedinim avtoritetnim dzherelom tlumachennya pisan i tak z yavlyayetsya nova shkola yudayizmu v yakij religijni vchennya tlumachatsya na pidstavi filologiyi ta filosofiyi Tak Vajz poyasnyuye sho reforma v yudayizmi oznachaye zvernennya do filosofiyi ta nauki dlya vikladu svyatih pisan Vajz nastupnim chinom obgruntovuye neobhidnist zmini formi yudayizmu v 19 stolitti isnuyut umovi yaki dosi buli nevidomimi lyudstvu tomu yudayizm maye prijmati novi formi yaki vidpovidayut novim umovam v yakih opinilis yudeyi Vin navodit priklad yak zminyuvavsya yudayizm pid vplivom obstavin ranishe praktikuvalos zhertvoprinoshennya tvarin a duhovenstvo bulo spadkovim Vin viznaye sho cej etap buv neobhidnim i korisnim u svij chas i v tij miscevosti ale vin vtrativ bi bud yake znachennya v suchasnosti koli perevazhayut zovsim inshi koncepciyi bozhestvennogo pokloninnya i vin zdavsya b nabagato bezgluzdishim majbutnim pokolinnyam Vidpovidno do Vajza bozhestvenni ustanovi minulogo ne ye obov yazkovimi dlya ninishnogo pokolinnya chi majbutnih epoh oskilki umovi yaki zrobili yih neobhidnimi bazhanimi ta korisnimi radikalno zminilisya Zhinki v yudayizmi Vajz zaklikav do togo shob zhinki stavali povnopravnimi chlenami kongregacij brali uchast u zibrannyah kongregacij i mali pravo golosu na cih zibrannyah Vin vvazhav sho zhinki privnosyat blagochestya v zibrannya kongregacij Krim togo vin vvazhav sho zhinki mayut buti chlenami pravlin shkilnih rad horovih komitetiv Vin pisav princip spravedlivosti ta zakon Bozhij pritamanni kozhnij lyudini vimagayut shob zhinka bula prijnyata do chlenstva v kongregaciyi ta mala prava na rivni z cholovikom Vajz vkazuvav na te sho Bibliya vidvodit zhinci visoke misce Vin navodiv prikladi Miriam yaka postaye liderom Rahav yaka vryatuvala shpiguniv v Yerihoni materi Samsona yaka na dumku Vajza bula mudrishoyu za svogo cholovika donki Yiftaha yaka na poglyad Vajza bula blagorodnishoyu za svogo batka Devori yaku Vajz nazivaye patriotichnoyu geroyineyu Rut yaku vin nazivaye miloyu idilichnoyu virnoyu ta sluhnyanoyu Anni Prorochici vkazuyuchi sho vona zajmala vishe misce nizh pervosvyashenik Avigajli carici Esfir carici Salomeyi Aleksandri ta Yuditi Vajz vkazuye na te sho nisho v rabinskomu pravi ta praktikah ne znecinyuvalo visoku ocinku zhinok Te sho v yudayizmi zhinok ne dopuskali do uchasti v gromadskomu zhitti Vajz pripisuye shidnomu vplivu zokrema Koranu na yevrejski zakoni ta zvichayi sho prijmalis v Yevropi Vshanuvannya pam yatiNa chest Vajza nazvani sudno klasu Liberti Ajzek Meyer Vajz angl Isaac Mayer Wise ta sinagoga v Cincinnati Ogajo PosilannyaEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Biographisches Portal der Rabbiner d Track Q110879596 Knox Israel 1954 Rabbi in America The Story of Isaac M Wise Rabin v Americi istoriya Ajzeka M Vajza anglijskoyu Little Brown and Company Heller James C 1965 Isaac M Wise his life work and thought Ajzek M Vajz jogo zhittya pracya ta mislennya anglijskoyu New York Union of American Hebrew Congregations Temkin Sefton D 1998 Creating American Reform Judaism The Life and Times of Isaac Mayer Wise Stanovlennya amerikanskogo reformistskogo yudayizmu zhittya ta chasi Ajzeka Meyera Vajza anglijskoyu Liverpool University Press ISBN 9781909821811 Adler Cyrus Philipson David Wise Isaac Meyer Jewish Encyclopedia anglijskoyu Procitovano 8 listopada 2023 Therese Bloch Wise abt 1822 1874 WikiTree FREE Family Tree www wikitree com angl 16 bereznya 1822 Procitovano 8 listopada 2023 Gumbiner Joseph H 1959 Isaac Mayer Wise Pioneer of American Judaism Ajzek Meyer Vajz Pioner amerikanskogo yudayizmu anglijskoyu New York Union of American Hebrew Congregations Sulzberger Iphigene Ochs Dryfoos Susan W 1981 Iphigene memoirs of Iphigene Ochs Sulzberger of the New York times family as told to her granddaughter Susan W Dryfoos Ifigeniya memuari Ifigeniyi Oks Sulzberger z rodini New York Times perekazani yiyi onuci S yuzan V Drajfus anglijskoyu Dodd Mead ISBN 978 0396080145 Career of Rabbi Wise PDF New York Times anglijskoyu 27 bereznya 1900 Procitovano 9 listopada 2023 Temkin S Isaac Mayer Wise A Biographical Sketch A Guide to the Writings of Isaac Mayer Wise Cincinnati 1981 Ajzek Meyer Vajz biografichnij naris v Putivnik do tvoriv Ajzeka Meyera Vajza Cincinnati 1981 5 53 anglijskoyu 1 Philipson David Grossmann Louis red 1900 Selected writings of Isaac M Wise with a biography Vibrani tvori Ajzeka M Vajza z biografiyeyu anglijskoyu Hebrew Union College Alumnal Association EC2 General Cargo Ships Liberty Ships shipbuildinghistory com anglijskoyu 9 kvitnya 2008 Procitovano 11 listopada 2023 Our History Wise Temple amer 7 serpnya 2019 Procitovano 10 listopada 2023

Дата публікації:
Топ