Глорія Марі Стайнем (англ. Gloria Marie Steinem, 25 березня 1934, Толідо, Огайо) — американська феміністка, журналістка, соціальна та політична активістка, авторка, редакторка і лекторка. В кінця 1960-х-початку 1970-х Глорія Стайнем стала найвідомішою у США борчинею за жіночі права, національно визнаною лідеркою і представницею феміністичного руху.
Глорія Стайнем | |
---|---|
англ. Gloria Steinem | |
2011 рік | |
Ім'я при народженні | Gloria Marie Steinem |
Народилася | 25 березня 1934 (90 років) Толідо, Огайо |
Громадянство | США |
Місце проживання | США |
Діяльність | журналістка, письменниця, репортерка, активістка, есеїстка, редакторка, лекторка, активістка за права жінок, акторка, правозахисниця, політична активістка |
Галузь | есей, журналістика[1], політика[1] і фемінізм[1] |
Alma mater | Коледж Сміт[2] і d |
Знання мов | англійська[3][1][4] |
Заклад | d |
Членство | Фі Бета Каппа, d і Демократичні соціалісти Америки |
Напрямок | фемінізм |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Автограф | |
Нагороди | |
IMDb | ID 0825887 |
Сайт | gloriasteinem.com |
|
Стайнем працювала оглядачкою для New York Magazine і є однією з засновниць журналу Ms.. В 1969 опублікувала статтю «англ. After Black Power, Women's Liberation», котра принесла їй національну популярність як лідерці феміністського руху.
У 2005 Стайнем, Джейн Фонда і Робін Морган стали співзасновницями некомерційної організації Women's Media Center[en], метою якої є створення позитивного іміджу жінок у ЗМІ.
Більшість свого часу Стайнем присвячує публічним виступам на тему рівності, виступає як організаторка й подорожує з лекціями різними країнами.
Життєпис
Народилася 25 березня 1934 року в Толідо, штат Огайо, в сім'ї Рут (Ruth) і Лео Стейнем (Leo Steinem). Лео, торговець антикваріатом, був сином євреїв-іммігрантів з Польщі й Німеччини, а предки Рут — німці. Коли Глорія була ще дитиною, її мати перенесла нервовий зрив, після якого провела декілька років в лікарні для розумово неповноцінних людей. Коли Глорії було 10 років, батьки розлучилися, батько поїхав у Каліфорнію, дівчинка залишилася з матір'ю в Толедо. Сім'я ніколи не була забезпеченою, а з від'їздом батька становище погіршилось ще більше.
Закінчивши школу, Стейнем вступила в жіночий Smith College. У 1960 році стала співробітницею новозаснованого журналу «Help!». Редактор «Esquire» замовив Стайнем статтю, яку вона пізніше назвала своєю першою серйозною роботою, — в 1962-му вийшла стаття про те, що жінки вимушені вибирати між кар'єрою і шлюбом. У 1963-му, працюючи над статтею для журналу «Huntington Hartford's Show», Стайнем влаштувалася офіціанткою в нью-йоркський «Playboy Club». Статтю, в якій розповідалося про те, як поводяться з жінками в подібних клубах, доповнювала фотографія авторки в уніформі «зайчика Плейбой» — корсет, краватка-метелик, заячі вушка. У 1985-му на основі її досвіду був знятий телефільм. У 1968-му Стейнем отримала роботу в нещодавно заснованому світському журналі «New York magazine», а в 1972 році стала однією із засновниць першого феміністського видання «Ms.». Перший регулярний випуск журналу, що вийшов в липні накладом 300 тисяч екземплярів, розійшовся за три дні. Стейнем продовжувала писати для журналу 15 років, поки в 1987-му його не продали. У 2001-му він повернувся в руки жіночого руху, і Глорія Стайнем залишається однією з шести основних редакторок журналу і входить до складу консультативної ради.
У 2005 році Стайнем разом з Робін Морган і Джейн Фондою працювала над створенням некомерційної організації «Жіночий медіацентр» (Women's Media Center), яка ставить метою посилення ролі жінок в ЗМІ шляхом громадських виступів, інформування, навчання лідерським навичкам і створення оригінального змісту. Нині Стайнем входить у правління організації. Вона продовжує займатися політикою і проєктами, пов'язаними з пресою, як коментаторка, письменниця, лекторка й організаторка, агітуючи за кандидаток і реформи й публікуючи нові книги та статті.
Глорія Стайнем працювала над тим, щоб жінки отримали рівні з чоловіками політичні та економічні можливості, ратувала за збільшення кількості жінок на керівних посадах, у тому числі в конгресі й уряді, виступала проти апартеїду в Південній Африці, проти економічної й соціальної дискримінації не лише жінок, але й афроамериканців(-ок), латиноамериканців(-ок) та інших національних меншин. Згодом Стайнем стала активною учасницею руху за права тварин і не обійшла увагою проблему одностатевих шлюбів; також вона противниця порнографії й поширеної у світі практики калічення жіночих геніталій.
У 1993 році Стайнем увійшла в Національний жіночий зал слави. У 2000 році Глорія Стайнем спільно з Ефуа Доркеноо здобула міжнародну нагороду в галузі прав людини «Equality Now».
У 1986-му їй довелося зіткнутися з раком грудей і перемогти хворобу. 3 вересня 2000 року 66-річна, Глорія одружилася з , батьком актора Крістіана Бейла. Шлюб тривав 3 роки, в грудні 2003-го Девід помер від лімфоми.
Ставлення до шлюбу
Цей розділ не містить . |
Стайнем мала аборт і поїздку в Індію після коледжу Сміта задля уникнення шлюбу.
Кар'єра завжди стояла для Стайнем на першому місці, але ніколи не заважала її тривалим тісним взаємовідносинам. Прохолодність Догляд за безпорадною матір'ю дитинстві вплинув на небажання заводити родину в класичному розумінні: «Я намагалася піклуватися про матір тоді, коли була ще занадто молода, щоб піклуватися про себе».[] Натомість мала численні серійні стосунки, які називала мінішлюбами.[]
У 1960-х була заручена з Бобом Бентоном, з яким працювала в «Esquire».
У 70-ті Стайнем говорила: «Легальний шлюб робить вас половиною особи. А який чоловік хоче жити з половиною жінки?»[]
Стайнем оцінювала пріоритет кар'єри над сім'єю так: «Саморозкриття — ось гідна мета життя». У «Революції зсередини» (1973) Стайнем наводить висновок із самоаналізу: «Я думаю, що істина полягає в тому, що пошук самих себе дає більше радості й добробуту, ніж все, що може запропонувати роман».
Перша сусідка Стайнем по кімнаті, , художниця з Нью-Йорка, згадує: «Я думаю, що Глорія завжди любила людство більше, ніж людей. Завжди більше цікавилася любов'ю до світу, ніж людською любов'ю».[]
Філософські погляди Стайнем на дуалізм кар'єри й сім'ї фактично висловила у заяві пресі в 1988 році: «Я не можу любити в полоні».
Книги
- The Thousand Indias (1957)
- The Beach Book (1963), NY, Viking Press. OCLC 1393887
- Outrageous Acts and Everyday Rebellions (1983), NY: Holt, Rinehart, and Winston.
- Marilyn: Norma Jean (1986), with George Barris, NY: Holt.
- Revolution from Within (1992), Boston: Little, Brown and Co.
- Moving beyond Words (1993), NY: Simon & Schuster.
- Doing Sixty & Seventy (2006), San Francisco, Calif.: Elders Academy Press.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1027.
- https://plus.si.cobiss.net/opac7/conor/150223715
- CONOR.Sl
- History — National Women's Political Caucus.
- Library, CNN. . CNN. Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
- . www.encyclopedia.com (англ.). Архів оригіналу за 3 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
- . www.historynet.com (амер.). Архів оригіналу за 4 жовтня 2014. Процитовано 2 січня 2018.
- . nymag.com. Архів оригіналу за 1 січня 2013. Процитовано 2 січня 2018.
- Gloria Steinem, Feminist Pioneer, Leader for Women's Rights and Equality. The Connecticut Forum. оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 9 листопада 2014.
- . www.feminist.com. Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 2 січня 2018.
- . Gloria Steinem (амер.). Архів оригіналу за 27 березня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
- Efua Dorkenoo obituary. The Guardian. 22 жовтня 2014. оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 24 травня 2023.
- Генрі і Тейтц, 1987
Посилання
- Офіційний сайт [ 10 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Глорія Стайнем |
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gloriya Mari Stajnem angl Gloria Marie Steinem 25 bereznya 1934 19340325 Tolido Ogajo amerikanska feministka zhurnalistka socialna ta politichna aktivistka avtorka redaktorka i lektorka V kincya 1960 h pochatku 1970 h Gloriya Stajnem stala najvidomishoyu u SShA borchineyu za zhinochi prava nacionalno viznanoyu liderkoyu i predstavniceyu feministichnogo ruhu Gloriya Stajnemangl Gloria Steinem2011 rikIm ya pri narodzhenniGloria Marie SteinemNarodilasya25 bereznya 1934 1934 03 25 90 rokiv Tolido OgajoGromadyanstvo SShAMisce prozhivannyaSShADiyalnistzhurnalistka pismennicya reporterka aktivistka eseyistka redaktorka lektorka aktivistka za prava zhinok aktorka pravozahisnicya politichna aktivistkaGaluzesej zhurnalistika 1 politika 1 i feminizm 1 Alma materKoledzh Smit 2 i dZnannya movanglijska 3 1 4 ZakladdChlenstvoFi Beta Kappa d i Demokratichni socialisti AmerikiNapryamokfeminizmBrati sestridU shlyubi zdAvtografNagorodid 2012 Nacionalna zala slavi zhinok 1993 d kviten 2000 d 1983 d 1980 d d 2010 100 zhinok BBC 2023 IMDbID 0825887Sajtgloriasteinem comVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Stajnem pracyuvala oglyadachkoyu dlya New York Magazine i ye odniyeyu z zasnovnic zhurnalu Ms V 1969 opublikuvala stattyu angl After Black Power Women s Liberation kotra prinesla yij nacionalnu populyarnist yak liderci feministskogo ruhu U 2005 Stajnem Dzhejn Fonda i Robin Morgan stali spivzasnovnicyami nekomercijnoyi organizaciyi Women s Media Center en metoyu yakoyi ye stvorennya pozitivnogo imidzhu zhinok u ZMI Bilshist svogo chasu Stajnem prisvyachuye publichnim vistupam na temu rivnosti vistupaye yak organizatorka j podorozhuye z lekciyami riznimi krayinami ZhittyepisNarodilasya 25 bereznya 1934 roku v Tolido shtat Ogajo v sim yi Rut Ruth i Leo Stejnem Leo Steinem Leo torgovec antikvariatom buv sinom yevreyiv immigrantiv z Polshi j Nimechchini a predki Rut nimci Koli Gloriya bula she ditinoyu yiyi mati perenesla nervovij zriv pislya yakogo provela dekilka rokiv v likarni dlya rozumovo nepovnocinnih lyudej Koli Gloriyi bulo 10 rokiv batki rozluchilisya batko poyihav u Kaliforniyu divchinka zalishilasya z matir yu v Toledo Sim ya nikoli ne bula zabezpechenoyu a z vid yizdom batka stanovishe pogirshilos she bilshe Zakinchivshi shkolu Stejnem vstupila v zhinochij Smith College U 1960 roci stala spivrobitniceyu novozasnovanogo zhurnalu Help Redaktor Esquire zamoviv Stajnem stattyu yaku vona piznishe nazvala svoyeyu pershoyu serjoznoyu robotoyu v 1962 mu vijshla stattya pro te sho zhinki vimusheni vibirati mizh kar yeroyu i shlyubom U 1963 mu pracyuyuchi nad statteyu dlya zhurnalu Huntington Hartford s Show Stajnem vlashtuvalasya oficiantkoyu v nyu jorkskij Playboy Club Stattyu v yakij rozpovidalosya pro te yak povodyatsya z zhinkami v podibnih klubah dopovnyuvala fotografiya avtorki v uniformi zajchika Plejboj korset kravatka metelik zayachi vushka U 1985 mu na osnovi yiyi dosvidu buv znyatij telefilm U 1968 mu Stejnem otrimala robotu v neshodavno zasnovanomu svitskomu zhurnali New York magazine a v 1972 roci stala odniyeyu iz zasnovnic pershogo feministskogo vidannya Ms Pershij regulyarnij vipusk zhurnalu sho vijshov v lipni nakladom 300 tisyach ekzemplyariv rozijshovsya za tri dni Stejnem prodovzhuvala pisati dlya zhurnalu 15 rokiv poki v 1987 mu jogo ne prodali U 2001 mu vin povernuvsya v ruki zhinochogo ruhu i Gloriya Stajnem zalishayetsya odniyeyu z shesti osnovnih redaktorok zhurnalu i vhodit do skladu konsultativnoyi radi U 2005 roci Stajnem razom z Robin Morgan i Dzhejn Fondoyu pracyuvala nad stvorennyam nekomercijnoyi organizaciyi Zhinochij mediacentr Women s Media Center yaka stavit metoyu posilennya roli zhinok v ZMI shlyahom gromadskih vistupiv informuvannya navchannya liderskim navichkam i stvorennya originalnogo zmistu Nini Stajnem vhodit u pravlinnya organizaciyi Vona prodovzhuye zajmatisya politikoyu i proyektami pov yazanimi z presoyu yak komentatorka pismennicya lektorka j organizatorka agituyuchi za kandidatok i reformi j publikuyuchi novi knigi ta statti Gloriya Stajnem pracyuvala nad tim shob zhinki otrimali rivni z cholovikami politichni ta ekonomichni mozhlivosti ratuvala za zbilshennya kilkosti zhinok na kerivnih posadah u tomu chisli v kongresi j uryadi vistupala proti aparteyidu v Pivdennij Africi proti ekonomichnoyi j socialnoyi diskriminaciyi ne lishe zhinok ale j afroamerikanciv ok latinoamerikanciv ok ta inshih nacionalnih menshin Zgodom Stajnem stala aktivnoyu uchasniceyu ruhu za prava tvarin i ne obijshla uvagoyu problemu odnostatevih shlyubiv takozh vona protivnicya pornografiyi j poshirenoyi u sviti praktiki kalichennya zhinochih genitalij U 1993 roci Stajnem uvijshla v Nacionalnij zhinochij zal slavi U 2000 roci Gloriya Stajnem spilno z Efua Dorkenoo zdobula mizhnarodnu nagorodu v galuzi prav lyudini Equality Now U 1986 mu yij dovelosya zitknutisya z rakom grudej i peremogti hvorobu 3 veresnya 2000 roku 66 richna Gloriya odruzhilasya z batkom aktora Kristiana Bejla Shlyub trivav 3 roki v grudni 2003 go Devid pomer vid limfomi Stavlennya do shlyubuCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Gloriya Stajnem pravoruch i Elis Voker na obkladinci Ms magazine osin 2009 roku Stajnem mala abort i poyizdku v Indiyu pislya koledzhu Smita zadlya uniknennya shlyubu Kar yera zavzhdi stoyala dlya Stajnem na pershomu misci ale nikoli ne zavazhala yiyi trivalim tisnim vzayemovidnosinam Proholodnist Doglyad za bezporadnoyu matir yu ditinstvi vplinuv na nebazhannya zavoditi rodinu v klasichnomu rozuminni Ya namagalasya pikluvatisya pro matir todi koli bula she zanadto moloda shob pikluvatisya pro sebe dzherelo Natomist mala chislenni serijni stosunki yaki nazivala minishlyubami dzherelo U 1960 h bula zaruchena z Bobom Bentonom z yakim pracyuvala v Esquire U 70 ti Stajnem govorila Legalnij shlyub robit vas polovinoyu osobi A yakij cholovik hoche zhiti z polovinoyu zhinki dzherelo Stajnem ocinyuvala prioritet kar yeri nad sim yeyu tak Samorozkrittya os gidna meta zhittya U Revolyuciyi zseredini 1973 Stajnem navodit visnovok iz samoanalizu Ya dumayu sho istina polyagaye v tomu sho poshuk samih sebe daye bilshe radosti j dobrobutu nizh vse sho mozhe zaproponuvati roman Persha susidka Stajnem po kimnati hudozhnicya z Nyu Jorka zgaduye Ya dumayu sho Gloriya zavzhdi lyubila lyudstvo bilshe nizh lyudej Zavzhdi bilshe cikavilasya lyubov yu do svitu nizh lyudskoyu lyubov yu dzherelo Filosofski poglyadi Stajnem na dualizm kar yeri j sim yi faktichno vislovila u zayavi presi v 1988 roci Ya ne mozhu lyubiti v poloni KnigiThe Thousand Indias 1957 The Beach Book 1963 NY Viking Press OCLC 1393887 Outrageous Acts and Everyday Rebellions 1983 NY Holt Rinehart and Winston ISBN 978 0 03 063236 5 Marilyn Norma Jean 1986 with George Barris NY Holt ISBN 978 0 8050 0060 3 Revolution from Within 1992 Boston Little Brown and Co ISBN 978 0 316 81240 5 Moving beyond Words 1993 NY Simon amp Schuster ISBN 978 0 671 64972 2 Doing Sixty amp Seventy 2006 San Francisco Calif Elders Academy Press ISBN 978 0 9758744 2 4PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 1027 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 https plus si cobiss net opac7 conor 150223715 CONOR Sl d Track Q16744133 History National Women s Political Caucus d Track Q13562227 Library CNN CNN Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2018 www encyclopedia com angl Arhiv originalu za 3 sichnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2018 www historynet com amer Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2014 Procitovano 2 sichnya 2018 nymag com Arhiv originalu za 1 sichnya 2013 Procitovano 2 sichnya 2018 Gloria Steinem Feminist Pioneer Leader for Women s Rights and Equality The Connecticut Forum originalu za 15 lipnya 2015 Procitovano 9 listopada 2014 www feminist com Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 2 sichnya 2018 Gloria Steinem amer Arhiv originalu za 27 bereznya 2018 Procitovano 2 sichnya 2018 Efua Dorkenoo obituary The Guardian 22 zhovtnya 2014 originalu za 2 lyutogo 2017 Procitovano 24 travnya 2023 Genri i Tejtc 1987PosilannyaOficijnij sajt 10 veresnya 2013 u Wayback Machine Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Gloriya Stajnem Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi