Америка́нська мрія — поширена у США доктрина, за якою кожному американцеві відкрита можливість досягти успіху — і навіть обратися президентом країни — завдяки таким своїм рисам як працелюбність, мужність, наполегливість та рішучість. Поняття «американська мрія» часто використовується для опису загальнонаціональної ідеології, що об'єднує американців. Його квінтесенцією заведено вважати думку, що кожна людина, котра володіє здібностями, енергією та працьовитістю, здатна чесним шляхом домогтися успіху в житті, ставши добропорядною й заможною.
У визначенні Джеймса Адамса (James Truslow Adams) 1931 р. «Життя повинно бути кращим, багатшим і повноцінним для кожного, з можливістю для кожного відповідно до здібностей чи досягнень, незалежно від соціального класу чи обставин народження».
Історія
Значення «американської мрії» протягом історії змінювалося і включає як особисті компоненти (такі як власність дому та мобільність вгору), так і глобальне бачення. Історично Мрія виникла в містиці щодо прикордонного життя. Як зауважив губернатор Вірджинії в 1774 році, американці «навіки уявляють, що Землі, що знаходяться далі, все ще кращі за ті, на яких вони вже оселилися». Він додав, що, «якщо вони досягнуть Раю, вони підуть далі, якщо почують про краще місце на захід».
19 століття
У XIX столітті багато добре освічених німців втекли від невдалої революції 1848 року. Вони вітали політичні свободи в Новому Світі та відсутність ієрархічного чи аристократичного суспільства, яке визначало б стелю індивідуальних прагнень. Один з них пояснив:
«Німецький емігрант потрапляє в країну, вільну від деспотизму, привілейованих порядків і монополій, нестерпних податків та обмежень у справах віри та совісті. Кожен може подорожувати та влаштовуватися, де йому заманеться. Жодного паспорта не вимагають, жодна поліція не вмішується в його справи і не заважає його рухам … Вірність і заслуги — це єдине джерело честі. Багаті стоять на тій же основі, що і бідні; учений — не кухоль над найскромнішою механікою; жоден німець не повинен соромитися займатися будь-якою діяльністю … [В Америці] багатство та володіння нерухомим майном надають його власникові не в останню чергу політичне право вище за те, що має найбідніший громадянин. Не існує ні знаті, ні привілейованих орденів, ні постійних армій, що послаблюють фізичну та моральну силу людей, ні роїв державних службовців, яким можна пожирати в неробстві. Перш за все, немає князів та корумпованих судів, що представляли б так зване божественне „право народження“. У такій країні таланти, енергія та наполегливість людини … мають набагато більше можливостей проявити себе, ніж у монархіях.
Відкриття золота в Каліфорнії в 1849 році призвело до того, що сотні тисяч чоловіків, які шукали своє щастя за одну ніч, — і дехто з них знайшов його. Так народилася Каліфорнійська мрія про миттєвий успіх. Історик Х. В. Брендс зазначив, що в роки після Золотої лихоманки Каліфорнійська мрія поширилася по всій країні:
Стара американська мрія … була мрією пуритан, Бенджаміна Франкліна „Бідний Річард“ … чоловіків і жінок, задоволених накопичувати свої скромні статки потроху, рік за роком. Новою мрією була мрія про миттєве багатство, вигране в мигтіння зухвалістю та удачею. [Ця] золота мрія … стала помітною частиною американської психіки лише після млина Саттера».
Історик Фредерік Джексон Тернер у 1893 р. Висунув тему про межі, згідно з якою американська демократія та американська мрія були сформовані американськими кордонами. Він наголосив на процесі — рухомій кордоніи — та його впливі на піонерів, які проходили цей процес. Він також наголосив на результатах; особливо, що американська демократія була головним результатом, поряд з егалітаризмом, відсутністю інтересу до високої культури та насильством. «Американська демократія народилася з мрії жодного теоретика; її не перенесли ні в Сьюзен Констант у Вірджинію, ні в Мейфлауер в Плімут. Вона вийшла з американського лісу, і вона набирала нових сил кожного разу, коли торкалася нового кордону» — сказав Тернер. У дипломній роботі американський кордон встановив свободу, звільнивши американців від європейського мислення та розмивши старі, непрацюючі звичаї. На кордоні не було потреби в постійних арміях, створених церквах, аристократах чи дворянах, а також у десантній шляхті, яка контролювала більшу частину землі та брала велику ренту. Прикордонна земля була вільною для захоплення. Тернер вперше анонсував свою дисертацію в роботі під назвою «Значення кордону в американській історії», яка була представлена Американській історичній асоціації в 1893 році в Чикаго. Він здобув широке визнання серед істориків та інтелектуалів. Тернер детально розробив цю тему у своїх просунутих лекціях з історії та в серії есе, опублікованих протягом наступних 25 років, опублікованих разом із початковою роботою під назвою «Межа в американській історії». Наголос Тернера на важливості кордону у формуванні американського характеру вплинув на тлумачення, знайдене в тисячах наукових історій. На момент смерті Тернера в 1932 році 60 % провідних історичних кафедр США викладали курси прикордонної історії за ознаками Тернера.
Поняття «американська мрія»
Різноманіття національностей та рас, які населяють простори американського континенту, та відносно невеликий історичний відрізок їх «симбіозу» викликали нагальну потребу у формулюванні єдиної доктрини, яка б згуртовувала вихідців із різних країн світу в єдину націю. Такою доктриною стала «американська мрія», яка культивувалася протягом багатьох десятиліть і давала кожному американцю віру в те, що він може досягти успіху чи навіть стати президентом країни.
«Американська мрія — це поняття визначити точно доволі складно, але, зазвичай, його розуміють як ідеал американського життя… Американська мрія — це право кожного на успіх, це сходження кар'єрними сходами, це впевненість у завтрашньому дні».
Професор Ярослав Грицак зазначає, що «американська мрія» — це по простому «віра у те, що кожен новоприбулець при достатній мірі працьовитості, таланту і впертості може досягти вершків суспільства».
Історик і письменник популяризував фразу «американська мрія» у 1931 році в книзі «Epic of America»: «…американська мрія про країну, де життя кожної людини буде кращим, багатшим і повнішим, де кожен матиме можливості відповідно до своїх здібностей і зусиль», попри соціальний клас чи походження.
«Постулати загальноамериканської мрії спиралися на впевненість новоприбульців у тому, що ресурси Нового Світу безмежні та належать усім і кожному рівною мірою. Що свою ієрархічну залежність людина залишає у Старому Світі. Що шанси домогтися щастя, право на яке визнається за кожним, також рівні для всіх і залежать лише від персональних якостей».
Однак кожен житель США вкладає в це визначення власні уявлення про прекрасне майбутнє. Зазвичай цю тезу вважають однією із засад протестантської трудової етики. Поняття «американської мрії» виникло через півтора століття після утворення США.
- Напис на банкнотах: In God we trust — перспектива процвітання за допомогою самостійного збагачення є невід'ємною частиною «американської мрії».
- Статуя Свободи в Нью-Йорку символізує ідею «американської мрії».
- Міст Golden Gate Bridge (затока Сан-Франциско) є символом тієї ж можливості для мігрантів.
Американська мрія у мистецтві та літературі
Музика
- Мадонна (англ. Madonna) — Американське життя (American Life)
- Емінем (Eminem) — Біла Америка (White America Eminem)
- — В Американському (L'Américain)
- Жан-Жак Гольдман (англ. Jean-Jacques Goldman) — Довгі дороги (Американський) (Long is the road (Américain))
- Джо Дассен (англ. Joe Dassin) — Америка (L'Amérique)
Кіно
- Восьма миля (фільм, 2002 ) фільм за участі Емінема
- Роккі (фільм, 1976) режисер фільму Джон Евілдсен.
- Обличчя зі шрамом (фільм, 1932) автор — Армітедж Трейл.
- У пошуках щастя (фільм, 2007) режисер фільму Габріель Мучіно.
Література
- «Великий Гетсбі» (The Great Gatsby, 1925) — роман американського письменника Френсіса Скотта Фіцджеральда.
Джерела
- Американська мрія[недоступне посилання з червня 2019]
- Культура споживання літератури. Перегляд «американської мрії» у літературі ХХ ст. Бітники: філософія і основні ідеї [ 1 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Американська мрія в романі Фітцджеральда «Великий Гетсбі» [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- «Американська трагедія» та «американська мрія» в літературі (на прикладі творів Юджина О'Ніла та Теодора Драйзера), 2007 [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Детройт: чи оживе «американська мрія»? [ 10 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Rethinking the American Dream [ 30 травня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
- Ярослав Грицак, КУДИ РУХАЄТЬСЯ ЦЕЙ СВІТ? див с. 8 [ 18 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Див. також
Примітки
- http://dt.ua/SOCIETY/amerikanska_mriya-56808.html[недоступне посилання з червня 2019] Американська мрія
- Lord Dunmore to Lord Dartmouth, December 24, 1774, quoted in John Miller, Origins of the American Revolution (1944) p. 77
- F. W. Bogen, The German in America (Boston, 1851), quoted in Stephen Ozment, A Mighty Fortress: A New History of the German People (2004) pp. 170–71
- . Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 25 березня 2021.
- . xroads.virginia.edu. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 25 березня 2021.
- Turner, The Frontier in American History (1920) chapter 1
- Bogue, Allan G. (1994). «Frederick Jackson Turner Reconsidered». The History Teacher. 27 (2). p. 195. doi:10.2307/494720. JSTOR 494720.
- http://lit-borszcz.livejournal.com/10768.html [ 1 травня 2017 у Wayback Machine.] Культура споживання літератури. Перегляд «американської мрії» у літературі ХХ ст. Бітники: філософія і основні ідеї.
- http://pro-mova.com/ [ 18 вересня 2012 у Wayback Machine.] Куди рухається цей світ?
- Library of Congress. American Memory. «What is the American Dream?». [ 6 листопада 2010 у Wayback Machine.]. Retrieved August 26, 2010.
- http://fitzgerald.narod.ru/critics-rus/fitzamermechta_ukranian.html [ 27 грудня 2013 у Wayback Machine.] Ф. С. Фіцджеральд і американська мрія
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Amerika nska mriya poshirena u SShA doktrina za yakoyu kozhnomu amerikancevi vidkrita mozhlivist dosyagti uspihu i navit obratisya prezidentom krayini zavdyaki takim svoyim risam yak pracelyubnist muzhnist napoleglivist ta rishuchist Ponyattya amerikanska mriya chasto vikoristovuyetsya dlya opisu zagalnonacionalnoyi ideologiyi sho ob yednuye amerikanciv Jogo kvintesenciyeyu zavedeno vvazhati dumku sho kozhna lyudina kotra volodiye zdibnostyami energiyeyu ta pracovitistyu zdatna chesnim shlyahom domogtisya uspihu v zhitti stavshi dobroporyadnoyu j zamozhnoyu U viznachenni Dzhejmsa Adamsa James Truslow Adams 1931 r Zhittya povinno buti krashim bagatshim i povnocinnim dlya kozhnogo z mozhlivistyu dlya kozhnogo vidpovidno do zdibnostej chi dosyagnen nezalezhno vid socialnogo klasu chi obstavin narodzhennya IstoriyaZnachennya amerikanskoyi mriyi protyagom istoriyi zminyuvalosya i vklyuchaye yak osobisti komponenti taki yak vlasnist domu ta mobilnist vgoru tak i globalne bachennya Istorichno Mriya vinikla v mistici shodo prikordonnogo zhittya Yak zauvazhiv gubernator Virdzhiniyi v 1774 roci amerikanci naviki uyavlyayut sho Zemli sho znahodyatsya dali vse she krashi za ti na yakih voni vzhe oselilisya Vin dodav sho yaksho voni dosyagnut Rayu voni pidut dali yaksho pochuyut pro krashe misce na zahid 19 stolittya U XIX stolitti bagato dobre osvichenih nimciv vtekli vid nevdaloyi revolyuciyi 1848 roku Voni vitali politichni svobodi v Novomu Sviti ta vidsutnist iyerarhichnogo chi aristokratichnogo suspilstva yake viznachalo b stelyu individualnih pragnen Odin z nih poyasniv Nimeckij emigrant potraplyaye v krayinu vilnu vid despotizmu privilejovanih poryadkiv i monopolij nesterpnih podatkiv ta obmezhen u spravah viri ta sovisti Kozhen mozhe podorozhuvati ta vlashtovuvatisya de jomu zamanetsya Zhodnogo pasporta ne vimagayut zhodna policiya ne vmishuyetsya v jogo spravi i ne zavazhaye jogo ruham Virnist i zaslugi ce yedine dzherelo chesti Bagati stoyat na tij zhe osnovi sho i bidni uchenij ne kuhol nad najskromnishoyu mehanikoyu zhoden nimec ne povinen soromitisya zajmatisya bud yakoyu diyalnistyu V Americi bagatstvo ta volodinnya neruhomim majnom nadayut jogo vlasnikovi ne v ostannyu chergu politichne pravo vishe za te sho maye najbidnishij gromadyanin Ne isnuye ni znati ni privilejovanih ordeniv ni postijnih armij sho poslablyuyut fizichnu ta moralnu silu lyudej ni royiv derzhavnih sluzhbovciv yakim mozhna pozhirati v nerobstvi Persh za vse nemaye knyaziv ta korumpovanih sudiv sho predstavlyali b tak zvane bozhestvenne pravo narodzhennya U takij krayini talanti energiya ta napoleglivist lyudini mayut nabagato bilshe mozhlivostej proyaviti sebe nizh u monarhiyah Vidkrittya zolota v Kaliforniyi v 1849 roci prizvelo do togo sho sotni tisyach cholovikiv yaki shukali svoye shastya za odnu nich i dehto z nih znajshov jogo Tak narodilasya Kalifornijska mriya pro mittyevij uspih Istorik H V Brends zaznachiv sho v roki pislya Zolotoyi lihomanki Kalifornijska mriya poshirilasya po vsij krayini Stara amerikanska mriya bula mriyeyu puritan Bendzhamina Franklina Bidnij Richard cholovikiv i zhinok zadovolenih nakopichuvati svoyi skromni statki potrohu rik za rokom Novoyu mriyeyu bula mriya pro mittyeve bagatstvo vigrane v migtinnya zuhvalistyu ta udacheyu Cya zolota mriya stala pomitnoyu chastinoyu amerikanskoyi psihiki lishe pislya mlina Sattera Istorik Frederik Dzhekson Terner u 1893 r Visunuv temu pro mezhi zgidno z yakoyu amerikanska demokratiya ta amerikanska mriya buli sformovani amerikanskimi kordonami Vin nagolosiv na procesi ruhomij kordonii ta jogo vplivi na pioneriv yaki prohodili cej proces Vin takozh nagolosiv na rezultatah osoblivo sho amerikanska demokratiya bula golovnim rezultatom poryad z egalitarizmom vidsutnistyu interesu do visokoyi kulturi ta nasilstvom Amerikanska demokratiya narodilasya z mriyi zhodnogo teoretika yiyi ne perenesli ni v Syuzen Konstant u Virdzhiniyu ni v Mejflauer v Plimut Vona vijshla z amerikanskogo lisu i vona nabirala novih sil kozhnogo razu koli torkalasya novogo kordonu skazav Terner U diplomnij roboti amerikanskij kordon vstanoviv svobodu zvilnivshi amerikanciv vid yevropejskogo mislennya ta rozmivshi stari nepracyuyuchi zvichayi Na kordoni ne bulo potrebi v postijnih armiyah stvorenih cerkvah aristokratah chi dvoryanah a takozh u desantnij shlyahti yaka kontrolyuvala bilshu chastinu zemli ta brala veliku rentu Prikordonna zemlya bula vilnoyu dlya zahoplennya Terner vpershe anonsuvav svoyu disertaciyu v roboti pid nazvoyu Znachennya kordonu v amerikanskij istoriyi yaka bula predstavlena Amerikanskij istorichnij asociaciyi v 1893 roci v Chikago Vin zdobuv shiroke viznannya sered istorikiv ta intelektualiv Terner detalno rozrobiv cyu temu u svoyih prosunutih lekciyah z istoriyi ta v seriyi ese opublikovanih protyagom nastupnih 25 rokiv opublikovanih razom iz pochatkovoyu robotoyu pid nazvoyu Mezha v amerikanskij istoriyi Nagolos Ternera na vazhlivosti kordonu u formuvanni amerikanskogo harakteru vplinuv na tlumachennya znajdene v tisyachah naukovih istorij Na moment smerti Ternera v 1932 roci 60 providnih istorichnih kafedr SShA vikladali kursi prikordonnoyi istoriyi za oznakami Ternera Amerikanizaciya Kaliforniyi 1932 Din Kornuell Ponyattya amerikanska mriya Riznomanittya nacionalnostej ta ras yaki naselyayut prostori amerikanskogo kontinentu ta vidnosno nevelikij istorichnij vidrizok yih simbiozu viklikali nagalnu potrebu u formulyuvanni yedinoyi doktrini yaka b zgurtovuvala vihidciv iz riznih krayin svitu v yedinu naciyu Takoyu doktrinoyu stala amerikanska mriya yaka kultivuvalasya protyagom bagatoh desyatilit i davala kozhnomu amerikancyu viru v te sho vin mozhe dosyagti uspihu chi navit stati prezidentom krayini Amerikanska mriya ce ponyattya viznachiti tochno dovoli skladno ale zazvichaj jogo rozumiyut yak ideal amerikanskogo zhittya Amerikanska mriya ce pravo kozhnogo na uspih ce shodzhennya kar yernimi shodami ce vpevnenist u zavtrashnomu dni Profesor Yaroslav Gricak zaznachaye sho amerikanska mriya ce po prostomu vira u te sho kozhen novopribulec pri dostatnij miri pracovitosti talantu i vpertosti mozhe dosyagti vershkiv suspilstva Istorik i pismennik populyarizuvav frazu amerikanska mriya u 1931 roci v knizi Epic of America amerikanska mriya pro krayinu de zhittya kozhnoyi lyudini bude krashim bagatshim i povnishim de kozhen matime mozhlivosti vidpovidno do svoyih zdibnostej i zusil popri socialnij klas chi pohodzhennya Postulati zagalnoamerikanskoyi mriyi spiralisya na vpevnenist novopribulciv u tomu sho resursi Novogo Svitu bezmezhni ta nalezhat usim i kozhnomu rivnoyu miroyu Sho svoyu iyerarhichnu zalezhnist lyudina zalishaye u Staromu Sviti Sho shansi domogtisya shastya pravo na yake viznayetsya za kozhnim takozh rivni dlya vsih i zalezhat lishe vid personalnih yakostej Odnak kozhen zhitel SShA vkladaye v ce viznachennya vlasni uyavlennya pro prekrasne majbutnye Zazvichaj cyu tezu vvazhayut odniyeyu iz zasad protestantskoyi trudovoyi etiki Ponyattya amerikanskoyi mriyi viniklo cherez pivtora stolittya pislya utvorennya SShA Napis na banknotah In God we trust perspektiva procvitannya za dopomogoyu samostijnogo zbagachennya ye nevid yemnoyu chastinoyu amerikanskoyi mriyi Statuya Svobodi v Nyu Jorku simvolizuye ideyu amerikanskoyi mriyi Mist Golden Gate Bridge zatoka San Francisko ye simvolom tiyeyi zh mozhlivosti dlya migrantiv Amerikanska mriya u mistectvi ta literaturiMuzika Madonna angl Madonna Amerikanske zhittya American Life Eminem Eminem Bila Amerika White America Eminem V Amerikanskomu L Americain Zhan Zhak Goldman angl Jean Jacques Goldman Dovgi dorogi Amerikanskij Long is the road Americain Dzho Dassen angl Joe Dassin Amerika L Amerique Kino Vosma milya film 2002 film za uchasti Eminema Rokki film 1976 rezhiser filmu Dzhon Evildsen Oblichchya zi shramom film 1932 avtor Armitedzh Trejl U poshukah shastya film 2007 rezhiser filmu Gabriel Muchino Literatura Velikij Getsbi The Great Gatsby 1925 roman amerikanskogo pismennika Frensisa Skotta Ficdzheralda DzherelaAmerikanska mriya nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kultura spozhivannya literaturi Pereglyad amerikanskoyi mriyi u literaturi HH st Bitniki filosofiya i osnovni ideyi 1 travnya 2017 u Wayback Machine Amerikanska mriya v romani Fitcdzheralda Velikij Getsbi 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Amerikanska tragediya ta amerikanska mriya v literaturi na prikladi tvoriv Yudzhina O Nila ta Teodora Drajzera 2007 16 lipnya 2012 u Wayback Machine Detrojt chi ozhive amerikanska mriya 10 grudnya 2015 u Wayback Machine Rethinking the American Dream 30 travnya 2009 u Wayback Machine angl Yaroslav Gricak KUDI RUHAYeTSYa CEJ SVIT div s 8 18 veresnya 2012 u Wayback Machine Div takozhPanamerikanizm Yevropejska mriyaPrimitkihttp dt ua SOCIETY amerikanska mriya 56808 html nedostupne posilannya z chervnya 2019 Amerikanska mriya Lord Dunmore to Lord Dartmouth December 24 1774 quoted in John Miller Origins of the American Revolution 1944 p 77 F W Bogen The German in America Boston 1851 quoted in Stephen Ozment A Mighty Fortress A New History of the German People 2004 pp 170 71 Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 25 bereznya 2021 xroads virginia edu Arhiv originalu za 5 kvitnya 2018 Procitovano 25 bereznya 2021 Turner The Frontier in American History 1920 chapter 1 Bogue Allan G 1994 Frederick Jackson Turner Reconsidered The History Teacher 27 2 p 195 doi 10 2307 494720 JSTOR 494720 http lit borszcz livejournal com 10768 html 1 travnya 2017 u Wayback Machine Kultura spozhivannya literaturi Pereglyad amerikanskoyi mriyi u literaturi HH st Bitniki filosofiya i osnovni ideyi http pro mova com 18 veresnya 2012 u Wayback Machine Kudi ruhayetsya cej svit Library of Congress American Memory What is the American Dream 6 listopada 2010 u Wayback Machine Retrieved August 26 2010 http fitzgerald narod ru critics rus fitzamermechta ukranian html 27 grudnya 2013 u Wayback Machine F S Ficdzherald i amerikanska mriya Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim