Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2020) |
Панамериканізм — політична доктрина, що пропагує створення військово-політичного блоку всіх країн Америки під зверхністю США, або доктрина, в основу якої покладено ідею про спільність історії, економіки і культури США та інших країн американського континенту.
Історія
Боротьба за незалежність країн Латинської Америки після 1810 єднала, особливо в Південній Америці, де Сімон Болівар в північних і Хосе де Сан-Мартін у південних країнах діяли спільно. Франсіско Морасан короткочасно очолював Федеральну Республіку Центральної Америки. Ранні південноамериканські панамериканісти надихались війною за незалежність північноамериканських штатів, в якій колонії боролися спільно і здобули незалежність. У Сполучених Штатах Генрі Клей і Томас Джефферсон виклали принципи панамериканізму на початку 1800-х років і незабаром Сполучені Штати оголосили через доктрину Монро нову політику невтручання європейських країн у справи Америки.
У дев'ятнадцятому столітті в Латинській Америці зріс військовий націоналізм. 1830 року Венесуела і Еквадор відокремились від Великої Колумбії, Центральноамериканська Федерація розпалась 1838 року, Аргентина і Бразилія постійно боролися за Уругвай, а потім всі три держави об'єднались у Троїстий союз (1865—1870), щоб у війні перемогти Парагвай; в Тихоокеанській війні (1879—1883) Чилі перемогла Перу і Болівію. Тим не менш, в цей час панамеріканізм існував як серія Міжамериканських конференцій, які відбулись в Панамі (1826), Лімі (1847), Сантьяго (1856), і Лімі (1864). Основна мета цих зустрічей полягала в організації спільної оборони. Перша сучасна Панамериканська конференція, що відбулася у Вашингтоні (1889—1890), з усіма країнами, представленими за винятком Домініканської Республіки. Було прийнято договори про арбітраж спорів та коригування тарифів і створено Комерційне бюро американських республік, які стали Панамериканським Союзом. Наступні зустрічі проходили в різних містах Латинської Америки.
Еволюція панамеріканізму
Запланованого полегшення торговельних зносин не відбулося, проте зросла співпраця в таких галузях, як охорона здоров'я (Панамериканська організація охорони здоров'я), географія та історія (Панамериканський інститут географії та історії), захист дітей та прав дітей (Міжнародний Американський інститут захисту дітей), прав жінок (Міжамериканська комісія у справах жінок), корінної політики (Міжамериканський інститут корінних народів), сільське господарство (Міжамериканський інститут сільськогосподарських наук), колективної континентальної оборони (Міжамериканський договір взаємної участі), економічної допомоги (Міжамериканський банк розвитку), прав людини (Міжамериканський суд з прав людини), будівництво об'єктів інфраструктури (Панамериканського шосе) і з підтримання миру (Міжамериканські сили підтримання миру).
Американські держави також затвердили дипломатичні і політичні правила, що регулюють такі відносини між країнами: порядок вирішення спорів, мирне врегулювання конфліктів, військове невтручання, рівність держав-членів незалежно від внутрішнього устрою у взаємних відносинах, рішення шляхом прийняття резолюцій ухвалених більшістю, визнання дипломатичного захисту, кодексу міжнародного приватного права (кодексу Бустаманте), Міжамериканської системи прав людини (Американська декларація про права і обов'язки людини, Міжамериканської комісії з прав людини разом з її протоколами і додатковими конвенціями, Міжамериканської демократичної хартії Організації американських держав.
Література та джерела
- Є. Каменський. Панамериканізм // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Є. Каменський. Панамериканізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.532
- В. Ю. Константинов. Міжамериканські конференції (Панамериканські конференції) // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- Панамериканізм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1282. — 1000 екз.
Це незавершена стаття про Північну Америку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2020 Panamerikanizm politichna doktrina sho propaguye stvorennya vijskovo politichnogo bloku vsih krayin Ameriki pid zverhnistyu SShA abo doktrina v osnovu yakoyi pokladeno ideyu pro spilnist istoriyi ekonomiki i kulturi SShA ta inshih krayin amerikanskogo kontinentu IstoriyaBorotba za nezalezhnist krayin Latinskoyi Ameriki pislya 1810 yednala osoblivo v Pivdennij Americi de Simon Bolivar v pivnichnih i Hose de San Martin u pivdennih krayinah diyali spilno Fransisko Morasan korotkochasno ocholyuvav Federalnu Respubliku Centralnoyi Ameriki Ranni pivdennoamerikanski panamerikanisti nadihalis vijnoyu za nezalezhnist pivnichnoamerikanskih shtativ v yakij koloniyi borolisya spilno i zdobuli nezalezhnist U Spoluchenih Shtatah Genri Klej i Tomas Dzhefferson viklali principi panamerikanizmu na pochatku 1800 h rokiv i nezabarom Spolucheni Shtati ogolosili cherez doktrinu Monro novu politiku nevtruchannya yevropejskih krayin u spravi Ameriki U dev yatnadcyatomu stolitti v Latinskij Americi zris vijskovij nacionalizm 1830 roku Venesuela i Ekvador vidokremilis vid Velikoyi Kolumbiyi Centralnoamerikanska Federaciya rozpalas 1838 roku Argentina i Braziliya postijno borolisya za Urugvaj a potim vsi tri derzhavi ob yednalis u Troyistij soyuz 1865 1870 shob u vijni peremogti Paragvaj v Tihookeanskij vijni 1879 1883 Chili peremogla Peru i Boliviyu Tim ne mensh v cej chas panamerikanizm isnuvav yak seriya Mizhamerikanskih konferencij yaki vidbulis v Panami 1826 Limi 1847 Santyago 1856 i Limi 1864 Osnovna meta cih zustrichej polyagala v organizaciyi spilnoyi oboroni Persha suchasna Panamerikanska konferenciya sho vidbulasya u Vashingtoni 1889 1890 z usima krayinami predstavlenimi za vinyatkom Dominikanskoyi Respubliki Bulo prijnyato dogovori pro arbitrazh sporiv ta koriguvannya tarifiv i stvoreno Komercijne byuro amerikanskih respublik yaki stali Panamerikanskim Soyuzom Nastupni zustrichi prohodili v riznih mistah Latinskoyi Ameriki Evolyuciya panamerikanizmuZaplanovanogo polegshennya torgovelnih znosin ne vidbulosya prote zrosla spivpracya v takih galuzyah yak ohorona zdorov ya Panamerikanska organizaciya ohoroni zdorov ya geografiya ta istoriya Panamerikanskij institut geografiyi ta istoriyi zahist ditej ta prav ditej Mizhnarodnij Amerikanskij institut zahistu ditej prav zhinok Mizhamerikanska komisiya u spravah zhinok korinnoyi politiki Mizhamerikanskij institut korinnih narodiv silske gospodarstvo Mizhamerikanskij institut silskogospodarskih nauk kolektivnoyi kontinentalnoyi oboroni Mizhamerikanskij dogovir vzayemnoyi uchasti ekonomichnoyi dopomogi Mizhamerikanskij bank rozvitku prav lyudini Mizhamerikanskij sud z prav lyudini budivnictvo ob yektiv infrastrukturi Panamerikanskogo shose i z pidtrimannya miru Mizhamerikanski sili pidtrimannya miru Amerikanski derzhavi takozh zatverdili diplomatichni i politichni pravila sho regulyuyut taki vidnosini mizh krayinami poryadok virishennya sporiv mirne vregulyuvannya konfliktiv vijskove nevtruchannya rivnist derzhav chleniv nezalezhno vid vnutrishnogo ustroyu u vzayemnih vidnosinah rishennya shlyahom prijnyattya rezolyucij uhvalenih bilshistyu viznannya diplomatichnogo zahistu kodeksu mizhnarodnogo privatnogo prava kodeksu Bustamante Mizhamerikanskoyi sistemi prav lyudini Amerikanska deklaraciya pro prava i obov yazki lyudini Mizhamerikanskoyi komisiyi z prav lyudini razom z yiyi protokolami i dodatkovimi konvenciyami Mizhamerikanskoyi demokratichnoyi hartiyi Organizaciyi amerikanskih derzhav Literatura ta dzherelaYe Kamenskij Panamerikanizm Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Ye Kamenskij Panamerikanizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 532 ISBN 978 966 611 818 2 V Yu Konstantinov Mizhamerikanski konferenciyi Panamerikanski konferenciyi Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Panamerikanizm Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1282 1000 ekz Ce nezavershena stattya pro Pivnichnu Ameriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi