Ме́ксика (ісп. México [ˈmexiko] ( прослухати); Ме́хіко, науатль Mēxihco), офіційно Сполу́чені Шта́ти Ме́ксики (ісп. Estados Unidos Mexicanos [esˈtaðos uˈniðoz mexiˈkanos] ( прослухати); науатль Mēxihcatl Tlacetilīlli Tlahtohcāyōtl) — країна в південній частині Північної Америки. Межує на півночі зі Сполученими Штатами Америки; на півдні й на заході омивається Тихим океаном; на південному сході — з Гватемалою, Белізом і Карибським морем; на сході — омивається Мексиканською затокою. Охоплюючи територію площею 1 972 550 км2, є 13-ю за площею країною у світі, яка має близько 128 649 565 жителів, що робить її 10-ю країною за чисельністю населення світу та найнаселенішою іспаномовною країною. Мексика — федеративна конституційна республіка, яка складається з 31-го штату та одного федерального округу навколо столиці м. Мехіко, яке також є найбільшим мегаполісом країни. Інші основні міські райони включають Гвадалахару, Монтеррей, Пуеблу, Толуку, Тіхуану, Сьюдад-Хуарес та Леон.
Мексиканські Сполучені Штати | |||||
| |||||
Гімн: Himno Nacional Mexicano | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Мехіко country H G O | ||||
Офіційні мови | іспанська мова | ||||
---|---|---|---|---|---|
Форма правління | Федеративна республіка | ||||
- Президент | Андрес Мануель Лопес Обрадор | ||||
Незалежність | |||||
- від Іспанії | 16 вересня 1810 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 1 972 550 км² (14) | ||||
- Внутр. води | 2,5 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка 2019 | 126 577 691 (10) | ||||
- перепис 2011 | 113 724 226 (11) | ||||
- Густота | 57/км² (142) | ||||
ВВП (ПКС) | 2019 р., оцінка | ||||
- Повний | $2,660 трлн (12) | ||||
- На душу населення | $21 110 (63) | ||||
ВВП (ном.) | 2019 рік, оцінка | ||||
- Повний | $1,241 трлн (15) | ||||
- На душу населення | $9 860 (66) | ||||
ІЛР (2018) | 0,774 (high) (74) | ||||
Валюта | Мексиканський песо (MXN ) | ||||
Часовий пояс | час у Мексиці | ||||
Коди ISO 3166 | MX / MEX / 484 | ||||
Домен | .mx | ||||
Телефонний код | +52 | ||||
|
Доколумбова Мексика бере свій початок у приблизно 8000 році до н. е. і вважається однією з шести колисок цивілізації. Її територія була домом для багатьох передових мезоамериканських племен, особливо мая та ацтеків. У 1521 році Іспанська імперія завоювала й колонізувала територію зі своєї бази в Мехіко, яка потім стала називатися Новою Іспанією. Католицька церква відіграла важливу роль у християнізації мільйонів корінних жителів. Місцеве населення активно використовувалось для видобутку багатих родовищ дорогоцінного матеріалу, які стали головним джерелом багатства для іспанців. Мексика стала незалежною державою після успішної мексиканської війни за незалежність проти Іспанії у 1821 році.
Неефективна війна за незалежність Техасу 1836 року та мексикансько-американська війна призвели до величезних територіальних втрат на малонаселеній північній Мексиці, розташованій поруч із США. Розпочаті після війни реформи, які надали захист корінному населенню та зменшили владу військових та церкви, були закріплені в Конституції 1857 року. Це спричинило війну за реформи та військове втручання Франції. Максиміліан І Габсбург був призначений Францією на посаду імператора Мексики, а Беніто Хуарес протистояв республіканському урядові у вигнанні. Наступні десятиліття ознаменувалися нестабільністю та диктатурою Порфіріо Діаса, який прагнув модернізувати Мексику та навести порядок. Порфіріат завершився Мексиканською революцією 1910 року і перемогою фракції конституціоналістів, яка розробила нову Конституцію 1917 року. Революційні генерали північної гілки фракції переважали у 1920-х роках і виконували функції президентів, однак вбивство Альваро Обрегона у 1928 році призвело до утворення Інституційної революційної партії у 1929 році, при якій Мексика до 2000 року була однопартійною державою.
Мексика — країна, що розвивається, і займає 76-те місце за індексом людського розвитку, однак низка аналізів вважають її новою індустріальною країною. Країна має 15-ту економіку у світі за номінальним ВВП та 11-ту за величиною ПКС, найбільшим економічним партнером якої є США. Велика економіка, територія, населення та політика роблять Мексику регіональною потугою. Однак Мексика продовжує боротися із соціальною нерівністю, бідністю та масштабною злочинністю; країна займає низьке місце у глобальному індексі миру. Починаючи з 2006 року конфлікт між урядом і синдикатами з торгівлі наркотиками призвів до смерті понад 120 000 осіб.
Мексика займає перше місце в Америці та 7-ме у світі за кількістю об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Мексика — біорізноманітна країна, яка займає 5-те місце у світі за природним біорізноманіттям. Мексика щороку приймає значну кількість туристів; у 2018 році була 6-та за відвідуваністю країною світу з 39 мільйонами відвідувачів. Мексика є членом Організації Об'єднаних Націй, Світової організації торгівлі, , Великої двадцятки, і торгового блоку [es].
Походження назви
Mēxihco (Ме́шико) — термін мови Науатль для серця ацтекської імперії, а саме долини Мехіко та прилеглих територій, населення якої називається Mēxihkah (ісп. Mexica). Терміни чітко пов'язані; як правило, вважається, що топонім для долини став первинним етнонімом для ацтекського союзу, однак могло бути і навпаки. У колоніальну епоху, Мексику називали Новою Іспанією. Після того, як колонія здобула незалежність від Іспанської імперії в 1821 році, ця територія стала називатися штатом Мексика, а нова країна отримала назву її столиці: Мехіко, яке було засновано в 1524 році на місці стародавньої столиці Мексики —Теночтітлан.
Географія Мексики
Див. також: Географія Мексики, Геологія Мексики, , Сейсмічність Мексики.
Країна розташована у південно-західній частині Північної Америки і в деяких місцях простягається до Центральної Америки. Юкатанський півострів і суміжні території становлять 12 % території країни і географічно знаходяться у Центральній Америці, хоча геополітично Мексика ніколи не вважалася центральноамериканською країною.
На півночі Мексика межує зі США — (кордон — 3141 км) та з Гватемалою (962 км) і Белізом (250 км) — на південному сході. Омивається водами Тихого океану на заході й Мексиканської затоки, Карибського моря на сході. Загальна територія країни — 1 972 550 км², сюди ж входять 6000 км² острівних територій у Тихому океані, Мексиканській затоці, Карибському морі та Каліфорнійській затоці.
З півночі на південь територію Мексики перетинають два гірські масиви Сьєрра Мадре Орієнталь (Східний) та Сьєрра Мадре Оксіденталь (Західний), які є продовженням Скелястих гір північноамериканського континенту. Зі сходу на захід країну перетинає Транс-Мексиканський Вулканічний Пояс — Сьєрра Невада. Четвертий, південний гірський масив Сьєрра Мадре дель Сюр простягається на сході від штату Мічоакан до штату Оахака. Таким чином, більшість території центральної та північної Мексики знаходиться високо над рівнем моря — найвищі в Транс-Мексиканському Вулканічному Поясі: Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5 462 м), Істаксіватль (5462 м) та Невадо-де-Толука (4577 м). У долині між цими плато знаходяться найбільші міста країни — Мехіко, Толука, Пуебла.
Рельєф країни
Значну частину території Мексики займає Мексиканське нагір'я з береговими низинами, що обрамляють його, на північному заході — гористий півострів Каліфорнія, на півдні — гірська область Чіапас і Південна Сьєра-Мадре та низинний півострів Юкатан на південному сході. Мексиканське нагір'я має переважну висоту 1000—2000 м, складається з численних широких плоских акумулятивних улоговин (больсонів) і окремих, переважно коротких, хребтів. Краї нагір'я підняті й утворюють високі хребти з крутими зовнішніми і пологими внутрішніми схилами: Східна Сьєра-Мадре (висота 4054 м), Західна Сьєра-Мадре (3150 м) і Поперечна Вулканічна Сьєра на півдні з діючими вулканами Орісаба (5700 м), Попокатепетль (5452 м), Колима (3846 м) та іншими.
Півострів Каліфорнію утворюють гірські масиви висотою 800—1000 м (найбільша висота 3078 м). Південна частина країни відділена від Мексиканського нагір'я западиною річки Бальсас, на південь від якої лежить гірський район Південної Сьєри-Мадре, що складається з хребтів висотою 3000 м. На Теуантепекському перешийку гори знижуються до 300 м, берегова низовина Мексиканської затоки розширюється і далі на схід займає майже увесь півострів Юкатан. Продовженням гірських підвищень на півдні є вулканічний масив Чіапас і хребет Південна Сьєрра-Мадре (3703 м).
Клімат країни
Клімат більшої частини Мексики тропічний, на півночі — субтропічний, дуже мінливий залежно від характеру рельєфу. Зі сходу та заходу на територію Мексики проникають вологі тропічні повітряні маси, що рясно зрошують навітряні схили гір. Північно-західна територія країни незахищена від вітрів, що дмуть з центральних частин Північної Америки, і має сухий континентальний клімат.
Середня температура січня коливається від 10 °C на північному заході до 25 °C на півдні. У зв'язку з проникненням холодного повітря на півночі Мексиканського нагір'я трапляються морози до −20 °C. Середня температура липня від 15 °C у піднесених рівнинних частинах нагір'я до 30 °C на березі Каліфорнійської затоки. Річна кількість опадів коливається від 100—200 мм на півночі та на навітряних схилах гір півдня до 2000—3000 мм на південних схилах.
Ґрунти
На північному заході переважають сіроземи і примітивні пустельні ґрунти, у більшій частині гірських районів — гірські сіро-коричневі, коричневі, червоні ґрунти саван й гірсько-лісові бурі, на низинах — сіро-коричневі, червоно-коричневі, червоні ґрунти саван і болотні.
Внутрішні води
Річкова мережа на південному сході густа, на північному заході дуже рідка. У деяких внутрішніх частинах посушливого Мексиканського нагір'я, а також на складеному вапняками півострові Юкатан поверхневий стік відсутній. На південному сході річки короткі, швидкоплинні, значно насичені водою, особливо влітку, і мають великі запаси енергії. Річки північного заходу довші, але маловодні, більшість із них внаслідок сухості клімату втрачають кількість води у нижній течії і використовується для зрошення. Їхній режим залежить від нерегулярного випадання опадів.
Найбільші річки: прикордонна зі США Ріо-Гранде (Ріо-Браво-дель-Норте) з притоками Кончос і Лерма, у нижній течії (після виходу з озера Чапала) називається Ріо-Гранде-де-Сантьяго, Бальсас, річкова система Гріхальва — Усумасінта.
Найбільше озеро — Чапала.
Флора і фауна країни
Рослинність
Рослинність різноманітна і досить багата на види (близько 12 тис. видів вищих рослин, з них дві третини — ендемічних). У північній (більшій) частині Мексиканського нагір'я переважають напівпустелі і пустелі зі своєрідною ксерофільною флорою, а також мімозовими чагарниками. Рослинність південної частини нагір'я й берегових низовин, що обрамляють його, головним чином саванна, що складається із злакового покриву і заростей колючих чагарників. У горах, що облямовують нагір'я, переважають листяні і змішані ліси (дуб, граб, липа, сосна, ялиця й інші). У південній і південно-східній частині Мексики ростуть переважно тропічні ліси, на східних схилах — вологі вічнозелені, на західних — сухі, переважно хвойні, біля підніжжя гір — листяні.
Тваринний світ
Тваринний світ Мексики належить до двох фаун: неарктичної — на північному заході та на Мексиканському нагір'ї і неотропічної — на півдні та у низовинах південніше тропіків. У напівпустелях і пустелях найхарактерніші гризуни — землерийки, койоти; у гірських лісах Мексиканського нагір'я — чорний ведмідь, єнот-полоскун, червона рись, пума; у саванах — олені, мурахоїди, голкошерсти; у тропічних лісах півдня — 2 види мавп, тапір, ягуар.
Історія Мексики
Історія Мексики триває близько 3000 років. На території сучасної Мексики до прибуття європейців мешкало декілька цивілізацій. Найбільш розвинуті серед них були ольмеки, мая й ацтеки. Імперія ацтеків була останньою високорозвиненою цивілізацією перед прибуттям іспанців у 1518 році. У 1521 році Ернан Кортес підкорив імперію ацтеків і започаткував нову колоніальну добу в історії Мексики.
Прибуття іспанців призвело до зруйнування ацтекської імперії не останнім чином через епідемії коколізлі, які призвели до загибелі упродовж XVI століття 22—25 млн ацтеків.
Зруйнувавши цивілізацію ацтеків, іспанці назвали цю територію Нова Іспанія. Колоніальний період Мексики тривав до 1810 року, коли 16 вересня того ж року Мігель Ідальго проголосив незалежність Мексики від Іспанії. Фактично незалежність була досягнута після тривалої війни в 1821 році, коли була проголошена Перша Мексиканська Імперія. На чолі держави став імператор Агустин де Ітурбіде.
У 1824 році Мексика стає республікою, і її першим президентом обрали Гуадалупе Вікторія. Мексиканська республіка мала досить слабку центральну владу, і цим користалися різні диктатори, такі як Санта Анна. Санта Анна став диктатором країни і скасував попередню конституцію республіки у 1835 р. Це призвело до загострення напруженості з американськими поселенцями в Техасі і до пізнішого проголошення незалежності Техасом в 1836 році та його анексії США в 1841 р. Це, своєю чергою, призвело до загострення напруженості зі Сполученими Штатами і до Мексикансько-Американської війни, у результаті якої Мексика зазнала нищівної поразки і втратила третину своєї території.
Невдоволення політикою Санта Анни призвело до революції, його усунення і подальшої трирічної війни між лібералами і консерваторами. 5 лютого 1857 р. Беніто Хуарес став першим президентом Мексики індіанського походження. У 1860 році Франція оголосила війну Мексиці і висадила війська на територію країни в намаганні встановити на троні Другої Мексиканської Імперії австрійського герцога Фердинанда Максіміліана. Французи зазнали поразки і республіка на чолі з Беніто Хуаресом була відновлена в 1867 році.
Роки президентства Порфіріо Діаса (1876—1910) стали добою нечуваного економічного росту і стабільності. Однак його сваволя, беззаконня, конфіскації та жорстокі методи придушення опозиції призвели до Мексиканської революції 1910 року. На чолі революції став Франсіско Мадеро, а після його вбивства в 1913 році спалахнула громадянська війна, у якій відзначилися такі національні герої, як Франсіско Панчо Вілья та Еміліано Сапата. Тільки прийняття конституції країни в 1917 р. дещо вгамувало революційні настрої. Президентство наступних трьох президентів супроводжувалося насильством і вбивством двох із них. Деякої стабільності вдалося досягти лише під час президентства Плутарко Еліас Кайєс, який у 1929 році заснував Національну Революційну Партію. Ця партія пізніше змінила свою назву на Інституційно-Революційну Партію (ІРП) і протрималася у владі аж до 2000 року.
Впродовж наступних сорока років і навіть під час Великої Депресії економіка Мексики продовжувала рости нечуваними темпами. Під час президентства Лазаро Карденаса обраного перший раз на шестирічний термін, були запроваджені певні популярні серед населення реформи: була роздана земля бідним селянам і націоналізована залізниця та нафтова промисловість. Період стрімкого економічного росту продовжувався й після Другої Світової Війни.
У середині 60-х років уряд очолюваний ІРП вдався до жорстокого придушення виступів громадськості за розширення громадянських прав і свобод. Під час так званої «різанини в Тлателолко» в 1968 р. правоохоронними органами було вбито 250 протестантів. У той самий час уряд відновив полеміку в країні щодо реприватизації і більшої відкритості мексиканської економіки. Період економічного росту змінився на період невпевненості і політичного невдоволення. У 1970-х та 1980-х роках у країні відбулася девальвація національної грошової одиниці — песо й стрімко зросла інфляція, яка призвели до дефолту зовнішніх боргів країни в 1982 р. Тяжке економічне становище позначилося на позиціях правлячої Інституційно-Революційної Партії, яка спочатку в 1997 р. втратила більшість у Конгресі країни, а потім втратила владу в результаті президентських виборів 2000 року. Уперше за 71 рік кандидат від опозиційної Партії Національної Дії (ПНД) Вісенте Фокс став президентом.
На президентських виборах 2006 р. обидва кандидати від Партії Національної Дії та Партії Демократичної Революції набрали приблизно однакову кількість голосів, проте переможцем було визнано Феліпа Кальдерона від ПНД. Це рішення викликало невдоволення багатьох представників лівих сил й призвело до маніфестацій та акцій протесту. Попри це, рішенням виборчого трибуналу 6 вересня 2006 р., Феліпе Кальдерон був проголошений президентом країни.
Державний устрій Мексики
Державний устрій
Федеративна демократична республіка
Державна мова
Членство у міжнародних організаціях
ООН, МВФ, Організація Американських Держав (ОАД, 1948 р.), СОТ, МБРР, ЄБРР (єдина країна Латинської Америки — засновник), РЄ (спостерігач), ЮНЕСКО, ЮНІДО, ІКАО, ЕКОСОР, , ОЕСР, АТЕС, Всесвітня туристична організація, PARLATINO (організація Латиноамериканський парламент, 1964 р.), OPANAL (Організація із заборони ядерної зброї у Латинській Америці, Договір Тлателолко, 1967 р.), SELA (Латиноамериканська економічна система, 1975 р.), ALADI (Латиноамериканська асоціація інтеграції, 1981 р.), Американське інтербачення (1992 р.)
Президент
Голова держави — президент, який обирається загальним прямим голосуванням строком на 6 років. Президент приступає до виконання обов'язків 1 грудня в рік його обрання. Відповідно до конституції президент не може бути знову обраний на цю посаду. Якщо президент тимчасово не може виконувати свої обов'язки, Національний конгрес (а якщо він не засідає — Постійна комісія) призначає тимчасово виконуючого обов'язки президента. Нинішній президент Мексиканських Сполучених Штатів — Андрес Мануель Лопес Обрадор з 1 грудня 2018 року.
Національний конгрес (парламент)
Законодавча влада здійснюється Національним конгресом, який складається з двох палат: палати депутатів і сенату (Senado). Сенат обирається загальним прямим голосуванням строком на 6 років за системою пропорційного представництва.
Склад сенату поновлюється на одну четверту кожні три роки (нинішній поновлено на одну четверту 5 липня 2009 р.). Голова сенату — Карлос Наваретте Руіс (Carlos Navarrete Ruiz). Палата депутатів обирається загальним прямим голосуванням строком на З роки за системою пропорційного представництва. Обрана 5 липня 2009 р. Голова — Франсіско Ксав'єр Рамірес Акунья (Francisco Javier Ramirez Acuna). Члени обох палат не можуть переобиратися безпосередньо на наступний строк. Щодо законодавства палати рівноправні: для затвердження законопроєкту потрібна згода обох. Президент має право накласти вето на законопроєкт, прийнятий Національним конгресом; вето може бути подолане двома третинами голосів Національного конгресу. У перервах між сесіями Національного конгресу діє Постійна комісія у складі 29 членів, з яких 15 є депутатами і 14 — сенаторами, які призначаються відповідними палатами на останньому засіданні сесії перед розпуском.
Уряд
Виконавча влада здійснюється президентом. Президент формує уряд, який відповідальний перед ним. Нинішній уряд сформовано 1 грудня 2006 р. Останні зміни проведені 8 вересня 2009 р.
Самоуправління штатів
Штати мають свої конституції, законодавчі збори і губернаторів. Губернатори штатів обираються прямим голосуванням строком на 6 років і не можуть бути переобраними. Голова столичного федерального округу починаючи з 1997 року також обирається прямим голосуванням населення (до того часу призначався президентом).
Політичні партії країни
Інституційно-революційна партія — ІРП (Partido Revolucionario Institucional — PRI). Заснована в березні 1929 р. До 1938 р. називалася Національно-революційна партія, а потім до 1946 р. — Партія Мексиканської революції. Налічує 14 млн членів. З 1946 р. — Інституційно-революційна партія. Налічує понад 10 млн. Голова Національного виконавчого комітету — Беатріс Паредес Ранхель(Beatriz Paredez Rangel -жін.). Генеральний секретар Національного виконавчого комітету — Хесус Мурильйо Карам (Jesus Murillo Karam). Друкований орган — журнал «Републіка» (La Republica).
Карденістський фронт за національне оновлення — КФНО (Partido del Frente Cardenista de Reconstruccion Nacional — PFCRN). Партія. Заснована в 1972 р. політичними діячами, які вийшли з Соціалістичної партії трудящих. Налічує 132 тис. членів. Голова — Рафаель Агілар Таламантес (Rafael Aguilar Talamantes). Генеральний секретар — Грако Рамірес Абреу (Graco Ramirez Abreu).
Мексиканська екологічна зелена партія — МЕЗП (Partido Verde Ecologista de Mexico — PVEM). Створена в 1987 р. Голова — Хорхе Еміліо Гонсалес(Jorge Emilio Gonzalez).
Партія демократичної революції — ПДР (Partido de la Revolucion Democratica — PRD). Створена у травні 1989 р. у результаті об'єднання з Мексиканською соціалістичною партією, що саморозпустилася, та іншими лівими організаціями. Входить до Соціалістичного інтернаціоналу (з вересня 1996 р.) Голова ПДР — Кота Монтаньо (Cota Montano).
Партія національної дії — ПНД (Partido de Accion Nacional — PAN). Заснована в 19З9 р. Налічує 150 тис. членів. Голова Національного виконкому — Сесар Нава Васкес(Cesar Nava Vazguez). Генеральний секретар — Хосе Гонсалес Морфін (Jose Gonzalez Morfin). Друкований орган — журнал «Насьйон» (La Nacion).
Зовнішня політика країни
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2018) |
Збройні сили країни
За даними журналу «Зарубежное военное обозрение» (№ 1, 2002 рік), військовий бюджет Мексиканських Сполучених Штатів у 2000 році становив 3 млрд дол. США.
Країна має регулярні збройні сили чисельністю 192,8 тис. осіб і резерв 300 тис. осіб. Воєнізовані формування: територіальна воєнізована міліція — 14 тис. осіб.
Збройні сили комплектуються за призовом. Термін служби 12 місяців. Мобілізаційні ресурси країни оцінюються у 25,5 млн осіб, у тому числі придатних до військової служби 18,6 млн осіб.
Збройні сили Мексики складаються з трьох видів: сухопутних військ, військово-повітряних та військово-морських сил.
Прапор, герб та гімн країни
Державне свято: 16 вересня — День проголошення Незалежності (1810 р.)
Державний прапор — прямокутне полотнище (2:3), що складається з трьох рівновеликих вертикальних смуг зеленого, білого і червоного кольору. Посередині білої смуги розміщується державний герб країни. Зелений колір на прапорі означає надію, а також багатство хороших ґрунтів Мексики. Білий символізує чистоту, мир і релігію, а червоний — кров, що була пролита за незалежність країни, а також єдність.
Державний герб — На ньому зображений орел, який, сидячи на кактусі, шматує змію. Герб обрамлений двома зеленими гілками — дубовою — символ республіки, і лавровою — символ безсмертя героїв.
Державний гімн
Адміністративний поділ Мексики
Повна, офіційна назва країни — Сполучені Штати Мексики. Країна розділена на 32 адміністративних регіони — 31 штат і федеральний округ, у якому розташована столиця, Мехіко.
Економіка Мексики
Див. Економіка Мексики
Мексика — індустріально-аграрна країна. Основні галузі економіки: харчова, тютюнова, хімічна, сталеплавильна, нафтова, гірнича, текстильна та легка промисловість, моторобудівна, туризм.
Паливно-енергетичний баланс Мексики характеризується переважанням нафти і газу. Транспорт: залізничний, автомобільний. морський. Близько 60 % зовнішнього вантажообігу здійснює морський транспорт. Найважливіші морські порти: Гуаймас, Коацакоалькос, Саліна-Крус, Тампіко, Веракрус, Акапулько, Прогресо, Масатлан, Мансанільйо, Енсенада, Ла-Пас і Санта-Росалія. Дві головні авіакомпанії — «Аеромехіко» і «Мексикана» — мають у своєму розпорядженні велику мережу авіаліній всередині країни і здійснюють польоти в США, країни Латинської Америки і аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів обслуговують також інші численні міжнародні й місцеві авіакомпанії.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]:
- ВВП — 427,4 млрд $.
- Темп зростання ВВП — 4,8 %.
- ВВП на душу населення — 4459 $.
- Прямі закордонні інвестиції — 5,8 млрд $.
- Імпорт — 136,8 млрд $ (переважно США — 74,8 %, також Японія, Німеччина, Франція).
- Експорт — 125 млрд $ (переважно США — 82 %, також Канада, Японія, Іспанія).
Див. також: Корисні копалини Мексики, Історія освоєння мінеральних ресурсів Мексики, Гірнича промисловість Мексики.
Нафтовидобувна і газова промисловість
Мексика має високо розвинуті нафтовидобувну і газову промисловість. Коли на початку XX століття почався комерційний видобуток нафти, вона почала відігравати важливу роль в економіці Мексики та зовнішньоекономічних зв'язках країни. Перші нафтові родовища розташовувалися, в основному, між Веракрусом і Тампіко, але у 1970-х і 1980-х роках були відкриті нові нафтові родовища в Табаско, у морі поблизу узбережжя Кампечі і в Чіапасі.
Енергетика країни
Однією з найрозвиненіших галузей мексиканської промисловості є електроенергетика. Виробництво, передача та розподіл електроенергії перебувають у руках держави. Виробнича потужність оцінюється в 40 тис. МВт. Більшість електростанцій Мексики — теплові, загальною потужністю 20468 МВт. На них виробляється основна частина електроенергії — 65 %, на ГЕС — 15 %, атомних електростанціях — 6,2 %, на геотермальних — 3,3 %. Довжина ліній електропередач — 588 тис. км.
Сільське господарство країни
До найважливіших сільськогосподарських культур відносяться кукурудза, пшениця, рис, ячмінь, сорго. До інших важливих експортних культур — фрукти і овочі, особливо помідори, апельсини, манго й банани, кава.
Розведення великої рогатої худоби у Мексиці зосереджене в північно-центральному регіоні, який експортує велику кількість рогатої худоби у США. Яловичина і молочні продукти для урбанізованих районів здебільшого надходять із приморського району Мексиканської затоки, де розводять велику зебу. Велике значення у тваринництві країни мають також коні, мули, осли, вівці, кози й свині. Обсяги випуску продукції тваринництва відповідають внутрішнім потребам країни в яловичині, свинині, свіжому молоці, м'ясі птахів і яйцях, але сухе молоко імпортується.
Сільське господарство, лісове господарство і рибальство становлять до 10 % всієї мексиканської економіки. У Мексиці переважають дрібні фермерські господарства, і зрошування залишається однією з серйозних проблем.
Транспорт
Відсутність зручного транспортного зв'язку, що обумовлювалося особливостями рельєфу країни, тривалий час гальмувала її економічний розвиток. Нові види транспортних систем і зв'язку зв'язали спочатку Мехіко з кількома найважливішими економічними центрами, такими як кордон США і порт Веракрус. Мехіко й досі є вузлом усіх транспортних мереж і систем зв'язку, які охоплюють найвіддаленіші райони країни.
Довжина залізниць Мексики станом на 1996 рік становила 18 тис. км, автошляхів — 324 тис. км, з яких 96 тис. км із твердим покриттям. Шосе від міста Сьюдад-Хуарес (на кордоні зі США) до міста [es] (на кордоні з Гватемалою) є головною магістраллю країни. Інші важливі автошляхи йдуть із Мехіко в Тіхуану, Акапулько, Веракрус і Меріду.
У Мексиці існує дві головні авіакомпанії — «Аеромехіко» і «Мехсикана», що мають розгалужену мережу авіаліній усередині країни. Вони здійснюють польоти у США, інші країни Латинської Америки, а також в аеропорти Європи. 32 міжнародних і 30 внутрішніх аеропортів також обслуговують інші численні міжнародні й місцеві авіакомпанії.
Морські перевезення традиційно зосереджені у портах Веракрус і Акапулько. Крім того, великі порти є в Тампіко, Коацакоалькосі, , Саліна-Крус, Масатлані, Мансанільйо, Гуаймасі, Енсенаді, Ла-Пас та .
Екологія
Мексика входить до десятки країн світу, які є найбільшими емітентами метану. У другій половині 2021 року, на кліматичний саміт у Глазго, країна підписала декларацію про скороченя викидів метану. Відповідно до якої до 2030 року, країна зобов'язана зменшити викиди метану на 30 %.
Демографія Мексики
Кількість населення:
- 1990 — 88,335 млн.
- Оцінка на липень 2001 року — 101,879 млн осіб
- 2010 — 112 322 757 осіб, з них 57 464 459 жінок та 54 858 298 чоловіків (за даними INEGI — Instituto Nacional de Estadística y Geografía).
- Метиси 60 %, індіанці 30 %, нащадки іспанців 10 %, 50 % молодші 20 років.
- Мови: іспанська (державна) 92 %, науатль, мая, міштек
- Католицизм (94,7 % населення)
Етнічний склад
Мексика, як і будь-яка країна американського континенту, багатонаціональна держава: 60 % населення складають іспано-індіанські метиси, 29 % — індіанці різних племен, 10 % — нащадки європейців і 1 % — інші нечисленні народності.
За приблизними оцінками, протягом трьох століть колоніального правління у Мексику мігрувало 300 тис. іспанців. Вони укладали шлюби з індіанцями, і сьогодні метиси переважають у складі населення Мексики. Більшість чорношкірих (близько 200 тис.), завезених у колоніальний період для роботи на шахтах і плантаціях, була асимільована місцевим населенням.
Після досягнення незалежності великомасштабної імміграції у Мексику не спостерігалося. Однак можна виділити два періоди — під час правління Діаса, коли у країну прибуло близько 11 тис. італійських іммігрантів, і безпосередньо після громадянської війни в Іспанії (1936—1939 роки), коли у Мексику в пошуках політичного притулку приїхало близько 25 тис. біженців. Невелика кількість китайців, японців, німців, англійців, французів й інших європейців також іммігрували в Мексику. З середини XX століття найбільші міграції населення відбувалися між Мексикою і США.
Мови
Офіційною мовою країни є іспанська. Мексика — найбільша іспаномовна країна світу. Іспаномовного населення тут майже у два рази більше, ніж у самій Іспанії. Майже один мільйон індіанців розмовляють більш як 50 мовами і діалектами. До мов індіанців, відносяться науатль (мова ацтеків, різні діалекти якої представляють найбільший лінгвістичний масив), мая та інші.
Релігії
З часів обертання у християнство іспанськими конкістадорами переважна більшість мексиканців сповідає християнство. 89 % віруючих мексиканців — католики, 6 % — протестанти, 5 % — прихильники інших релігій. У глибині країни серед місцевих індіанських племен досі широко поширене язичництво.
Суспільство Мексики
Національні свята
- 1 січня — Новий рік
- Лютий чи березень — Карнавал
- Березень чи квітень — Страсний тиждень
- 16 вересня — , проводиться військовий парад, а також влаштовуються карнавальні ходи і феєрверки
- 23 вересня — щороку святкується «Кінець літа»
- 1 листопада — День усіх святих
- 2 листопада — День пам'яті померлих
- 20 листопада — Річниця революції
- 12 грудня — День Богоматері Гваделупської
- 25 грудня — Різдво
На різні свята у Мексиці для дітей підвішують на дереві іграшку з пап'є-маше наповнену солодощами — піньяту, яку потрібно розбити із зав'язаними очима.
Освіта країни
У Мексиці введена світська освіта, що не є перешкодою для діяльності приватних релігійних шкіл. Незважаючи на законодавче закріплення безкоштовної обов'язкової початкової освіти, 9 % підлітків від 6 до 17 років не мають можливості відвідувати школу внаслідок матеріальних ускладнень.
За даними на 1995 рік у Мексиканському національному автономному університеті (заснований у 1553 р.) навчалося 330 тис. студентів. Крім нього, у країні функціонує ще півсотні університетів. Одним із найкращих вважається Технологічний інститут у Монтерреї.
Мексиканський уряд проводить політику залучення індіанців у сферу сучасної цивілізації. З цією метою в індіанських поселеннях створюються культурні місії, де трудяться фахівці різного профілю — наприклад, медсестра, учитель, тесля, агроном, працівник соціальної сфери. Вони відвідують сусідні райони, вивчають індіанські звичаї, передають свої знання індіанцям, але таким чином, аби не підірвати основ їхньої самобутньої культури. Ця програма виявилася настільки ефективною, що під егідою ЮНЕСКО на озері Пацкуаро було створено Центр фундаментальної підготовки вчителів для інших країн Латинської Америки з високим відсотком індіанського населення.
Медицина країни
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2018) |
Побут та традиції країни
Цей розділ потребує доповнення. (квітень 2018) |
Культура Мексики
Архітектура країни
У колоніальний період найбільш високого розвитку досягла мексиканська архітектура. Під керівництвом іспанських зодчих, переважно священнослужителів, індіанці звели безліч культових і світських будівель у ренесансному і барочному стилях, які у ту епоху переважали в Іспанії. Святковий вигляд куполам і фасадам додавав кахельний декор. Стіни храмів прикрашалися масштабними фресками.
Протягом XIX ст. у розвитку мексиканського мистецтва не спостерігалося значних зсувів. На Всесвітній паризькій виставці 1889 р. Мексика вибудувала свій павільйон у мавританському стилі, характерному для Іспанії XIV ст. У 1909 р., напередодні падіння диктатури Порфіріо Діаса, у Мексику повернулися художник Дієго Рівера (1886—1957) і теоретик мистецтва Доктор Атль (псевдонім Херардо Мурільо, 1875—1964). До того часу у національному образотворчому мистецтві відзначилися дві великі фігури: автор гравюр Хосе Гуадалупе Посада (1851—1913) і живописець Франсісько Гойтія (1884—1960).
На початку 1920-х років міністр освіти Хосе Васьконселос (1881—1958) замовив ряду молодих художників масштабні розписи на стінах деяких громадських будівель. Ці художники, прозвані муралістами (від ісп. mura — настінний розпис) — Дієго Рівера, Хосе Клементе Ороско (1883—1949), Давид Альфаро Сікейрос (1896—1974), Руфіно Тамайо (1899—1991), (1910—1973), (1904—1957) — намагалися поєднувати сучасну пластику з тематикою та естетикою доколумбових мексиканських культур. Колосальні за розмірами фрески і мозаїки муралістів являють собою не стільки розпис на стінах, скільки стіни-картини, що створюють справді архітектурний простір. Мексиканський муралізм значно вплинув на мистецтво всієї Латинської Америки, особливо країн Андського регіону. Настінні розписи досі залишаються найпрестижнішим жанром мексиканського живопису. З сучасних художників найбільшої популярності досяг Луїс Гуевас.
Характерна риса сучасної мексиканської архітектури — синтез новітніх тенденцій із традиціями індіанської архітектури і гармонійне поєднання сталі, бетону, скла з настінними розписами і мозаїчними панно. Яскравий зразок цієї архітектури являє Університетське містечко, відкрите у 1954 р., де розміщується Мексиканський національний автономний університет. Олімпійські ігри 1968 р., проведені у Мехіко, послужили стимулом для зведення ряду прекрасних сучасних будівель і реставрації шедеврів колоніальної архітектури.
Музична культура країни
Мексиканські індіанці мали досить розвинену музичну культуру. У своїй книзі (Monarquia Indiana) іспанський хроніст і місіонер Хуан де Торкемада дає живий опис пронизливої і ритмічної музики ацтеків. Вокальна й інструментальна музика ацтеків будувалася на пентатонних звукорядах (приблизно відповідають чорним клавішам фортепіано) і не знала півтонів. Музичний інструментарій ацтеків включав різного типу барабани, брязкальця з висушених плодів, скребки, дзвоники, флейти і морські раковини з просвердленими у них отворами, які видавали звуки на зразок тромбона. Струнних інструментів індіанці не знали. Іспанці навчили індіанців діатонічному звукоряду, контрапункту і грі на струнних.
Народна креольська музика Мексики відрізняється багатством і різноманітністю. З жанрів мексиканського пісенного фольклору найбільшу популярність придбав корридо, різновид народної балади. Цей пісенний жанр розвинувся на основі іспанського романсу XV—XVI ст., але знайшов глибоко своєрідну тематику і стилістику. Він будується з чотиривіршів із точною римою (на відміну від асонансних рим іспанського романсу), виконується під акомпанемент гітари з повторенням мелодійних фраз кожного куплета. Класикою жанру став значний підрозділ корридо мексиканської революції, що склався у 1910—1920-ті роки.
Кінематограф і драматичний театр
Мексика займає лідируюче положення у латиноамериканському кінематографі. На початку 1980-х років у країні щорічно створювалося близько сотні повнометражних фільмів, які потім розповсюджувалися по усьому іспаномовному світу. Міжнародні премії в області кінематографа отримали режисери Еміліо Фернандес на прізвисько «Індіанець» і брати Родрігеси, оператор Габрієль Фігероа, а також іспанський режисер Луїс Бунюель, який у 1947 р. приїхав у Мексику і створив декілька фільмів, що отримали всесвітню популярність. Мексиканець Маріо Морено, один із найпопулярніших латиноамериканських акторів, своєю пантомімою і акторською манерою нагадує Чарлі Чапліна.
У мексиканських селищах і провінційних містечках досі існує народний театр під назвою «карп» (букв. «намет». Це різновид пересувного шапіто, де трупа бродячих комедіантів показує водевілі. У 1956 р. у Національному інституті витончених мистецтв було створено Департамент народного театру, що готував акторів і режисерів для «карпи». З професійних мексиканських театрів найбільші — столичні театри «Хіменес Руеда», «Ідальго», «Хола», «Реформа», «Інсурхентес», Театр для дітей і ляльковий «Гіньоль».
Основоположником сучасної мексиканської драматургії став Родольфо Усиглі, який створив наприкінці 1920-х років експериментальний театр. У 1940-ві — 1960-ті роки він написав ряд сатиричних, історичних і психологічних драм, які з великим успіхом йшли на сценах Латинської Америки. Нові принципи театральної естетики розробляли драматурги Хавьєр Вільяуррутія, Селестіно Горостіса, Маурісіо Магдалено, Сальвадор Ново і сучасні драматурги Еміліо Карбальідо, Луїс Басурто, Елена Гарро, Вільберто Округ і Карлос Солорсано.
Мексиканська кухня
Спорт Мексики
Найбільш популярними видами спорту є бейсбол, футбол, кінні перегони, бій биків, хай алай (баскська національна гра у м'яч, що нагадує гандбол), теніс, баскетбол, волейбол, гольф і плавання. У Мехіко побудовано дві арени для боїв биків, одна з них — найбільша у світі. Національний стадіон вміщує 80 тис. глядачів, новий Олімпійський стадіон в Університетському містечку — 100 тис. глядачів.
Туризм та відпочинок Мексики
Туризм у Мексиці є важливою галуззю економічної діяльності для країни, за масштабами одними з найбільших у світі. Мексика входить у десятку найбільш відвідуваних країн у світі з 21,5 млн відвідувачів у 2009 році і найбільш відвідуваною іноземними туристами країною в Латинській Америці.
Доходи від іноземних туристів досягли 11,270 млн доларів США в 2009 році; Мексика охопила 15,25 % міжнародного туристичного ринку Америки, 2-ге місце на континенті після США. У 2005 році туризм забезпечив 5,7 % національного доходу від експорту товарів і послуг, на туризм припадає 14,2 % робочих місць у мексиканській економіці. Це 4-те за обсягом джерело валютних надходжень для країни.
Основні визначні пам'ятки Мексики — руїни стародавньої мезоамериканської культури, колоніальних міст і курортів. Помірний клімат країни з культурно-історичною спадщиною — злиттям європейської (зокрема, іспанської) і мезоамериканської культури — також зробили Мексику привабливим світовим туристичним центром. Переважна більшість іноземних туристів, які відвідують Мексику, прибувають зі США та Канади. Наступна за величиною група туристів — з Європи та Азії. Невелика кількість туристів також приїжджають із країн Латинської Америки.
Відносини України й Мексики
Мексиканські Сполучені Штати визнали незалежність України 25 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлені 14 січня 1992 року. Посол Мексиканських Сполучених Штатів у Республіці Польща Франсіско Хосе Крус Гонсалес є послом Мексики в Україні за сумісництвом.
З березня 1999 року у м. Мехіко функціонує Посольство України у Мексиканських Сполучених Штатах.
24—26 вересня 1997 року Мексиканські Сполучені Штати з офіційним візитом відвідав Президент України Леонід Кучма. Візит надав необхідного динамізму процесу становлення та розвитку українсько-мексиканських відносин, були закладені підвалини договірно-правової бази двосторонніх відносин.
У січні-лютому 2002 р. відбувся обмін особистими посланнями Президента України Л. Д. Кучми та Президента Мексики В. Фокса, а також міністра закордонних справ України А. М. Зленка та міністра закордонних справ Мексики Х. Кастаньєди з нагоди 10-річчя встановлення дипвідносин між Україною та Мексикою.
У березні 2002 р. відбулася поїздка робочої делегації експертів України до Мексики, під час якого була парафована двостороння Угода про торговельно-економічне співробітництво.
Також у березні 2002 р. Мексику відвідала офіційна делегація України на чолі з Державним секретарем Мінекономіки та за питань європейської інтеграції В. Л. Першиним, яка взяла участь у Конференції ООН з питань фінансування розвитку (м. Монтеррей).
За даними Держмитслужби України, обсяг торгівлі становив:
- 1999 рік — 26,612 млн дол. США (експорт з України 24,346 млн дол. США, імпорт — 2,266 млн дол. США).
- 2000 рік — 55,936 млн дол. США (експорт — 50,551, імпорт — 2,385).
- 2001 рік — 68,587 млн дол. США (експорт — 66,576 млн дол. США, імпорт — 2,011 млн дол. США).
У товарній номенклатурі українського експорту домінують металопрокат, труби, вироби з чорних металів, феросплави, авіаційні двигуни, трансформатори, електро- та радіолокаційна апаратура, добрива; імпорту — тютюнова сировина, перець, фарбувальна сировина. Слід зазначити, що введення з вересня 2001 р. урядом Мексики підвищеної ставки мита на імпортовану металопродукцію з ряду країн, у тому числі, походженням з України, може негативно вплинути на розвиток двосторонньої торгівлі.
Україна і Мексика співпрацюють у науковій сфері. З 1990 року Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут» підтримує зв'язки з Національним політехнічним інститутом м. Мехіко, а з 1993 року Харківський авіаційний інститут ім. Жуковського — з Інженерним інститутом Національного автономного університету м. Мехіко.
Українці в Мексиці
Інформаційна довідка про українську громаду в Мексиканських Сполучених Штатах:
Кількісні показники етнічних українців
У Мексиці українська громада складається з науковців, викладачів, музикантів, артистів цирку та художників, які виїхали з України після 1991 року і, переважно, працюють у країні перебування за контрактами. Існує також невелика група українських жінок, які вийшли заміж за громадян Мексики.
На консульському обліку зареєстровано 230 осіб.
Місця компактного проживання
М. Мехіко, м. Пуебла, м. Куернавака, м. Толука
Основні громадські організації
Громадянське об'єднання українців Мексики «Дніпро» на сьогодні активно працює, хоча й перебуває у процесі юридичної реєстрації.
Забезпечення освітніх прав
Українські школи в Мексиці відсутні.
ЗМІ української громади
Українська громада Мексики не має власних ЗМІ.
Правові засади у галузі захисту прав нацменшин Мексики
- Політична Конституція Мексиканських Сполучених Штатів;
- Закон «Про федеральне державне управління»;
- Закон «Про громадянство»;
- Звіт доповідачів ООН з прав мігрантів та Міжамериканської комісії із захисту прав всіх трудящих-мігрантів та членів їх родин;
- Консультативні рішення Міжамериканського суду з прав людини;
- Декларація Спеціальної конференції ОАД з питань безпеки;
- Міжамериканська програма ОАД з питань захисту прав мігрантів;
- Картахенська декларація;
- Міжнародний пакт про громадянські і політичні права.
Див. також
- Міста Мексики
- Фотогалерея [ 22 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Монументальний живопис Мексики 20 століття
- Виробництво кави у Мексиці
Примітки
- . Consejo Nacional de Población (CONAPO). Архів оригіналу за 7 серпня 2013. Процитовано 9 вересня 2013.
- Mexico Demographics. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 16 травня 2012.
- . International Monetary Fund. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 27 жовтня 2013.
- Merriam-Webster's Geographical Dictionary, 3rd ed., Springfield, Massachusetts, United States, Merriam-Webster; p. 733
- . City Population (англійською) . Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
- . Mapscaping (англійською) . 8 травня 2018. Архів оригіналу за 16 березня 2020. Процитовано 13 липня 2019.
- Archer, Christon I. «Military: Bourbon New Spain» in Encyclopedia of Mexico. Chicago: Fitzroy Dearborn 1997, ст. 898—900.
- . The History Channel (англійською) . 9 липня 2009. Архів оригіналу за 2 листопада 2019. Процитовано 15 липня 2019.
- Rama, Anahi; Stargardter, Gabriel (28 червня 2012). . Reuters (англійською) . Архів оригіналу за 29 жовтня 2019.
- . The Washington Post (англійською) . 5 січня 2012. Архів оригіналу за 17 березня 2020.
- Padgett, L. Vincent (1957). Mexico's One-Party System: A Re-Evaluation. The American Political Science Review. 51 (4): 995—1008. doi:10.2307/1952448. JSTOR 1952448.
- Whitehead, Laurence (2007). An elusive transition: The slow motion demise of authoritarian dominant party rule in Mexico. Democratization. 2 (3): 246—269. doi:10.1080/13510349508403441.
- Paweł Bożyk (2006). . Globalization and the Transformation of Foreign Economic Policy (англійською) . Ashgate Publishing. с. 164. ISBN . Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- Mauro F. Guillén (2003). . The Limits of Convergence (англійською) . Princeton University Press. с. 126 (таблиця 5.1). ISBN . Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- David Waugh (2000). . Geography, An Integrated Approach (англійською) (вид. 3). Nelson Thornes. с. 563, 576—579, 633, and 640. ISBN . Архів оригіналу за 11 жовтня 2013. Процитовано 1 червня 2020.
- N. Gregory Mankiw (2007). (англійською) (вид. 4). Mason, Ohio: Thomson/South-Western. ISBN . Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 1 червня 2020.
- (англійською) . US Department of State. 25 червня 2012. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 17 липня 2013.
- (PDF) (англійською) . Congressional Research Service. 4 листопада 2008. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2017. Процитовано 17 липня 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 серпня 2019. Процитовано 1 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - (англійською) . UNESCO. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 25 травня 2012.
- (англійською) . whc.unesco.org. Архів оригіналу за 10 липня 2010. Процитовано 30 травня 2010.
- Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО у Мексиці
- . Mexican biodiversity (англійською) . Архів оригіналу за 7 вересня 2019. Процитовано 13 липня 2019.
- . www.expansion.mx (англійською) . CNN Expansión. 28 серпня 2018. Архів оригіналу за 23 грудня 2019. Процитовано 8 січня 2019.
- . Meduza (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021.
- . web.archive.org. 28 травня 2012. Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 13 травня 2023.
- . www.geograf.com.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 8 лютого 2016.
Джерела
- Camp, Roderic A. Politics in Mexico: Democratic Consolidation Or Decline? (Oxford University Press, 2014)
- Davis, Diane. Urban leviathan: Mexico City in the twentieth century (Temple University Press, 2010)
- Domínguez, Jorge I (2004). The Scholarly Study of Mexican Politics. Mexican Studies / Estudios Mexicanos. 20 (2): 377—410.
- Edmonds-Poli, Emily, and David Shirk. Contemporary Mexican Politics (Rowman and Littlefield 2009)
- Kirkwood, Burton. The History of Mexico (Greenwood, 2000) online edition [ 24 грудня 2009 у Wayback Machine.]
- (1998). Mexico: Biography of Power: A history of Modern Mexico 1810–1996. New York: Harper Perennial. с. 896. ISBN .
- Meyer, Michael C.; Beezley, William H., ред. (2000). The Oxford History of Mexico. Oxford University Press. с. 736. ISBN .
- Levy, Santiago. Good intentions, bad outcomes: Social policy, informality, and economic growth in Mexico (Brookings Institution Press, 2010)
- Meyer, Michael C., William L. Sherman, and Susan M. Deeds. The Course of Mexican History (7th ed. Oxford U.P., 2002) online edition [ 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Russell, Philip (2010). . Routledge. ISBN . Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 9 липня 2010.
- Tannenbaum, Frank. Mexico: the struggle for peace and bread (2013)
- Werner, Michael S. ed. Encyclopedia of Mexico: History, Society & Culture (2 vol 1997) 1440pp online edition [ 24 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Werner, Michael S. ed. Concise Encyclopedia of Mexico (2001) 850pp; a selection of unrevised articles
Посилання
- Мексика [ 3 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Мексика |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мексика |
- Embajada de México en Ucrania [ 29 червня 2012 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Посольство України в Мексиканських Сполучених Штатах
- (ісп.)
США | США | |
Тихий океан | Карибське море | |
Тихий океан | Тихий океан | Гватемала Беліз |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Me ksika isp Mexico ˈmexiko prosluhati Me hiko nauatl Mexihco oficijno Spolu cheni Shta ti Me ksiki isp Estados Unidos Mexicanos esˈtados uˈnidoz mexiˈkanos prosluhati nauatl Mexihcatl Tlacetililli Tlahtohcayōtl krayina v pivdennij chastini Pivnichnoyi Ameriki Mezhuye na pivnochi zi Spoluchenimi Shtatami Ameriki na pivdni j na zahodi omivayetsya Tihim okeanom na pivdennomu shodi z Gvatemaloyu Belizom i Karibskim morem na shodi omivayetsya Meksikanskoyu zatokoyu Ohoplyuyuchi teritoriyu plosheyu 1 972 550 km2 ye 13 yu za plosheyu krayinoyu u sviti yaka maye blizko 128 649 565 zhiteliv sho robit yiyi 10 yu krayinoyu za chiselnistyu naselennya svitu ta najnaselenishoyu ispanomovnoyu krayinoyu Meksika federativna konstitucijna respublika yaka skladayetsya z 31 go shtatu ta odnogo federalnogo okrugu navkolo stolici m Mehiko yake takozh ye najbilshim megapolisom krayini Inshi osnovni miski rajoni vklyuchayut Gvadalaharu Monterrej Pueblu Toluku Tihuanu Syudad Huares ta Leon Meksikanski Spolucheni Shtati isp Estados Unidos Mexicanos nauatl Mexihcatl Tlacetililli TlahtohcayōtlPrapor GerbGimn Himno Nacional MexicanoRoztashuvannya MeksikiStolicya ta najbilshe misto Mehiko 19 03 pn sh 99 22 zh d country H G OOficijni movi ispanska movaForma pravlinnya Federativna respublika Prezident Andres Manuel Lopes ObradorNezalezhnist vid Ispaniyi 16 veresnya 1810 Plosha Zagalom 1 972 550 km 14 Vnutr vodi 2 5 Naselennya ocinka 2019 126 577 691 10 perepis 2011 113 724 226 11 Gustota 57 km 142 VVP PKS 2019 r ocinka Povnij 2 660 trln 12 Na dushu naselennya 21 110 63 VVP nom 2019 rik ocinka Povnij 1 241 trln 15 Na dushu naselennya 9 860 66 ILR 2018 0 774 high 74 Valyuta Meksikanskij peso a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 MXN a Chasovij poyas chas u MeksiciKodi ISO 3166 MX MEX 484Domen mxTelefonnij kod 52Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Meksika Istoriya MeksikiDo vidkrittya yevropejcyamiKolonialnij periodVijna za nezalezhnistPersha Meksikanska imperiyaAmerikano meksikanska vijnaDruga Federalistichna respublikaGromadyanska vijnaFrancuzka intervenciyaDruga Meksikanska imperiyaDiktatura Porfirio DiasaMeksikanska revolyuciyaMeksikanske ekonomichne divoTeperishnij chasPortal Meksika pereglyanutiredaguvati Dokolumbova Meksika bere svij pochatok u priblizno 8000 roci do n e i vvazhayetsya odniyeyu z shesti kolisok civilizaciyi Yiyi teritoriya bula domom dlya bagatoh peredovih mezoamerikanskih plemen osoblivo maya ta actekiv U 1521 roci Ispanska imperiya zavoyuvala j kolonizuvala teritoriyu zi svoyeyi bazi v Mehiko yaka potim stala nazivatisya Novoyu Ispaniyeyu Katolicka cerkva vidigrala vazhlivu rol u hristiyanizaciyi miljoniv korinnih zhiteliv Misceve naselennya aktivno vikoristovuvalos dlya vidobutku bagatih rodovish dorogocinnogo materialu yaki stali golovnim dzherelom bagatstva dlya ispanciv Meksika stala nezalezhnoyu derzhavoyu pislya uspishnoyi meksikanskoyi vijni za nezalezhnist proti Ispaniyi u 1821 roci Neefektivna vijna za nezalezhnist Tehasu 1836 roku ta meksikansko amerikanska vijna prizveli do velicheznih teritorialnih vtrat na malonaselenij pivnichnij Meksici roztashovanij poruch iz SShA Rozpochati pislya vijni reformi yaki nadali zahist korinnomu naselennyu ta zmenshili vladu vijskovih ta cerkvi buli zakripleni v Konstituciyi 1857 roku Ce sprichinilo vijnu za reformi ta vijskove vtruchannya Franciyi Maksimilian I Gabsburg buv priznachenij Franciyeyu na posadu imperatora Meksiki a Benito Huares protistoyav respublikanskomu uryadovi u vignanni Nastupni desyatilittya oznamenuvalisya nestabilnistyu ta diktaturoyu Porfirio Diasa yakij pragnuv modernizuvati Meksiku ta navesti poryadok Porfiriat zavershivsya Meksikanskoyu revolyuciyeyu 1910 roku i peremogoyu frakciyi konstitucionalistiv yaka rozrobila novu Konstituciyu 1917 roku Revolyucijni generali pivnichnoyi gilki frakciyi perevazhali u 1920 h rokah i vikonuvali funkciyi prezidentiv odnak vbivstvo Alvaro Obregona u 1928 roci prizvelo do utvorennya Institucijnoyi revolyucijnoyi partiyi u 1929 roci pri yakij Meksika do 2000 roku bula odnopartijnoyu derzhavoyu Meksika krayina sho rozvivayetsya i zajmaye 76 te misce za indeksom lyudskogo rozvitku odnak nizka analiziv vvazhayut yiyi novoyu industrialnoyu krayinoyu Krayina maye 15 tu ekonomiku u sviti za nominalnim VVP ta 11 tu za velichinoyu PKS najbilshim ekonomichnim partnerom yakoyi ye SShA Velika ekonomika teritoriya naselennya ta politika roblyat Meksiku regionalnoyu potugoyu Odnak Meksika prodovzhuye borotisya iz socialnoyu nerivnistyu bidnistyu ta masshtabnoyu zlochinnistyu krayina zajmaye nizke misce u globalnomu indeksi miru Pochinayuchi z 2006 roku konflikt mizh uryadom i sindikatami z torgivli narkotikami prizviv do smerti ponad 120 000 osib Meksika zajmaye pershe misce v Americi ta 7 me u sviti za kilkistyu ob yektiv Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Meksika bioriznomanitna krayina yaka zajmaye 5 te misce u sviti za prirodnim bioriznomanittyam Meksika shoroku prijmaye znachnu kilkist turistiv u 2018 roci bula 6 ta za vidviduvanistyu krayinoyu svitu z 39 miljonami vidviduvachiv Meksika ye chlenom Organizaciyi Ob yednanih Nacij Svitovoyi organizaciyi torgivli G8 5 Velikoyi dvadcyatki i torgovogo bloku es Pohodzhennya nazviZobrazhennya mifu pro zasnuvannya Meksiki Tenochtitlana z Kodeksu Mendosi Mexihco Me shiko termin movi Nauatl dlya sercya actekskoyi imperiyi a same dolini Mehiko ta prileglih teritorij naselennya yakoyi nazivayetsya Mexihkah isp Mexica Termini chitko pov yazani yak pravilo vvazhayetsya sho toponim dlya dolini stav pervinnim etnonimom dlya actekskogo soyuzu odnak moglo buti i navpaki U kolonialnu epohu Meksiku nazivali Novoyu Ispaniyeyu Pislya togo yak koloniya zdobula nezalezhnist vid Ispanskoyi imperiyi v 1821 roci cya teritoriya stala nazivatisya shtatom Meksika a nova krayina otrimala nazvu yiyi stolici Mehiko yake bulo zasnovano v 1524 roci na misci starodavnoyi stolici Meksiki Tenochtitlan Geografiya MeksikiDiv takozh Geografiya Meksiki Geologiya Meksiki Sejsmichnist Meksiki Karta Meksiki Krayina roztashovana u pivdenno zahidnij chastini Pivnichnoyi Ameriki i v deyakih miscyah prostyagayetsya do Centralnoyi Ameriki Yukatanskij pivostriv i sumizhni teritoriyi stanovlyat 12 teritoriyi krayini i geografichno znahodyatsya u Centralnij Americi hocha geopolitichno Meksika nikoli ne vvazhalasya centralnoamerikanskoyu krayinoyu Na pivnochi Meksika mezhuye zi SShA kordon 3141 km ta z Gvatemaloyu 962 km i Belizom 250 km na pivdennomu shodi Omivayetsya vodami Tihogo okeanu na zahodi j Meksikanskoyi zatoki Karibskogo morya na shodi Zagalna teritoriya krayini 1 972 550 km syudi zh vhodyat 6000 km ostrivnih teritorij u Tihomu okeani Meksikanskij zatoci Karibskomu mori ta Kalifornijskij zatoci Z pivnochi na pivden teritoriyu Meksiki peretinayut dva girski masivi Syerra Madre Oriyental Shidnij ta Syerra Madre Oksidental Zahidnij yaki ye prodovzhennyam Skelyastih gir pivnichnoamerikanskogo kontinentu Zi shodu na zahid krayinu peretinaye Trans Meksikanskij Vulkanichnij Poyas Syerra Nevada Chetvertij pivdennij girskij masivSyerra Madre del Syur prostyagayetsya na shodi vid shtatu Michoakan do shtatu Oahaka Takim chinom bilshist teritoriyi centralnoyi ta pivnichnoyi Meksiki znahoditsya visoko nad rivnem morya najvishi v Trans Meksikanskomu Vulkanichnomu Poyasi Orisaba 5700 m Popokatepetl 5 462 m Istaksivatl 5462 m ta Nevado de Toluka 4577 m U dolini mizh cimi plato znahodyatsya najbilshi mista krayini Mehiko Toluka Puebla Relyef krayini Znachnu chastinu teritoriyi Meksiki zajmaye Meksikanske nagir ya z beregovimi nizinami sho obramlyayut jogo na pivnichnomu zahodi goristij pivostriv Kaliforniya na pivdni girska oblast Chiapas i Pivdenna Syera Madre ta nizinnij pivostriv Yukatan na pivdennomu shodi Meksikanske nagir ya maye perevazhnu visotu 1000 2000 m skladayetsya z chislennih shirokih ploskih akumulyativnih ulogovin bolsoniv i okremih perevazhno korotkih hrebtiv Krayi nagir ya pidnyati j utvoryuyut visoki hrebti z krutimi zovnishnimi i pologimi vnutrishnimi shilami Shidna Syera Madre visota 4054 m Zahidna Syera Madre 3150 m i Poperechna Vulkanichna Syera na pivdni z diyuchimi vulkanami Orisaba 5700 m Popokatepetl 5452 m Kolima 3846 m ta inshimi Pivostriv Kaliforniyu utvoryuyut girski masivi visotoyu 800 1000 m najbilsha visota 3078 m Pivdenna chastina krayini viddilena vid Meksikanskogo nagir ya zapadinoyu richki Balsas na pivden vid yakoyi lezhit girskij rajon Pivdennoyi Syeri Madre sho skladayetsya z hrebtiv visotoyu 3000 m Na Teuantepekskomu pereshijku gori znizhuyutsya do 300 m beregova nizovina Meksikanskoyi zatoki rozshiryuyetsya i dali na shid zajmaye majzhe uves pivostriv Yukatan Prodovzhennyam girskih pidvishen na pivdni ye vulkanichnij masiv Chiapas i hrebet Pivdenna Syerra Madre 3703 m Klimat krayini Klimat bilshoyi chastini Meksiki tropichnij na pivnochi subtropichnij duzhe minlivij zalezhno vid harakteru relyefu Zi shodu ta zahodu na teritoriyu Meksiki pronikayut vologi tropichni povitryani masi sho ryasno zroshuyut navitryani shili gir Pivnichno zahidna teritoriya krayini nezahishena vid vitriv sho dmut z centralnih chastin Pivnichnoyi Ameriki i maye suhij kontinentalnij klimat Serednya temperatura sichnya kolivayetsya vid 10 C na pivnichnomu zahodi do 25 C na pivdni U zv yazku z proniknennyam holodnogo povitrya na pivnochi Meksikanskogo nagir ya traplyayutsya morozi do 20 C Serednya temperatura lipnya vid 15 C u pidnesenih rivninnih chastinah nagir ya do 30 C na berezi Kalifornijskoyi zatoki Richna kilkist opadiv kolivayetsya vid 100 200 mm na pivnochi ta na navitryanih shilah gir pivdnya do 2000 3000 mm na pivdennih shilah Grunti Na pivnichnomu zahodi perevazhayut sirozemi i primitivni pustelni grunti u bilshij chastini girskih rajoniv girski siro korichnevi korichnevi chervoni grunti savan j girsko lisovi buri na nizinah siro korichnevi chervono korichnevi chervoni grunti savan i bolotni Vnutrishni vodi Richkova merezha na pivdennomu shodi gusta na pivnichnomu zahodi duzhe ridka U deyakih vnutrishnih chastinah posushlivogo Meksikanskogo nagir ya a takozh na skladenomu vapnyakami pivostrovi Yukatan poverhnevij stik vidsutnij Na pivdennomu shodi richki korotki shvidkoplinni znachno nasicheni vodoyu osoblivo vlitku i mayut veliki zapasi energiyi Richki pivnichnogo zahodu dovshi ale malovodni bilshist iz nih vnaslidok suhosti klimatu vtrachayut kilkist vodi u nizhnij techiyi i vikoristovuyetsya dlya zroshennya Yihnij rezhim zalezhit vid neregulyarnogo vipadannya opadiv Najbilshi richki prikordonna zi SShA Rio Grande Rio Bravo del Norte z pritokami Konchos i Lerma u nizhnij techiyi pislya vihodu z ozera Chapala nazivayetsya Rio Grande de Santyago Balsas richkova sistema Grihalva Usumasinta Najbilshe ozero Chapala Flora i fauna krayini Roslinnist Roslinnist riznomanitna i dosit bagata na vidi blizko 12 tis vidiv vishih roslin z nih dvi tretini endemichnih U pivnichnij bilshij chastini Meksikanskogo nagir ya perevazhayut napivpusteli i pusteli zi svoyeridnoyu kserofilnoyu floroyu a takozh mimozovimi chagarnikami Roslinnist pivdennoyi chastini nagir ya j beregovih nizovin sho obramlyayut jogo golovnim chinom savanna sho skladayetsya iz zlakovogo pokrivu i zarostej kolyuchih chagarnikiv U gorah sho oblyamovuyut nagir ya perevazhayut listyani i zmishani lisi dub grab lipa sosna yalicya j inshi U pivdennij i pivdenno shidnij chastini Meksiki rostut perevazhno tropichni lisi na shidnih shilah vologi vichnozeleni na zahidnih suhi perevazhno hvojni bilya pidnizhzhya gir listyani Tvarinnij svit Tvarinnij svit Meksiki nalezhit do dvoh faun nearktichnoyi na pivnichnomu zahodi ta na Meksikanskomu nagir yi i neotropichnoyi na pivdni ta u nizovinah pivdennishe tropikiv U napivpustelyah i pustelyah najharakternishi grizuni zemlerijki kojoti u girskih lisah Meksikanskogo nagir ya chornij vedmid yenot poloskun chervona ris puma u savanah oleni murahoyidi golkoshersti u tropichnih lisah pivdnya 2 vidi mavp tapir yaguar Istoriya MeksikiDokladnishe Istoriya Meksiki Istoriya Meksiki trivaye blizko 3000 rokiv Na teritoriyi suchasnoyi Meksiki do pributtya yevropejciv meshkalo dekilka civilizacij Najbilsh rozvinuti sered nih buli olmeki maya j acteki Imperiya actekiv bula ostannoyu visokorozvinenoyu civilizaciyeyu pered pributtyam ispanciv u 1518 roci U 1521 roci Ernan Kortes pidkoriv imperiyu actekiv i zapochatkuvav novu kolonialnu dobu v istoriyi Meksiki Ernan Fernando Kortes zavojovnik Meksiki Pributtya ispanciv prizvelo do zrujnuvannya actekskoyi imperiyi ne ostannim chinom cherez epidemiyi kokolizli yaki prizveli do zagibeli uprodovzh XVI stolittya 22 25 mln actekiv Zrujnuvavshi civilizaciyu actekiv ispanci nazvali cyu teritoriyu Nova Ispaniya Kolonialnij period Meksiki trivav do 1810 roku koli 16 veresnya togo zh roku Migel Idalgo progolosiv nezalezhnist Meksiki vid Ispaniyi Faktichno nezalezhnist bula dosyagnuta pislya trivaloyi vijni v 1821 roci koli bula progoloshena Persha Meksikanska Imperiya Na choli derzhavi stav imperator Agustin de Iturbide U 1824 roci Meksika staye respublikoyu i yiyi pershim prezidentom obrali Guadalupe Viktoriya Meksikanska respublika mala dosit slabku centralnu vladu i cim koristalisya rizni diktatori taki yak Santa Anna Santa Anna stav diktatorom krayini i skasuvav poperednyu konstituciyu respubliki u 1835 r Ce prizvelo do zagostrennya napruzhenosti z amerikanskimi poselencyami v Tehasi i do piznishogo progoloshennya nezalezhnosti Tehasom v 1836 roci ta jogo aneksiyi SShA v 1841 r Ce svoyeyu chergoyu prizvelo do zagostrennya napruzhenosti zi Spoluchenimi Shtatami i do Meksikansko Amerikanskoyi vijni u rezultati yakoyi Meksika zaznala nishivnoyi porazki i vtratila tretinu svoyeyi teritoriyi Nevdovolennya politikoyu Santa Anni prizvelo do revolyuciyi jogo usunennya i podalshoyi tririchnoyi vijni mizh liberalami i konservatorami 5 lyutogo 1857 r Benito Huares stav pershim prezidentom Meksiki indianskogo pohodzhennya U 1860 roci Franciya ogolosila vijnu Meksici i visadila vijska na teritoriyu krayini v namaganni vstanoviti na troni Drugoyi Meksikanskoyi Imperiyi avstrijskogo gercoga Ferdinanda Maksimiliana Francuzi zaznali porazki i respublika na choli z Benito Huaresom bula vidnovlena v 1867 roci Roki prezidentstva Porfirio Diasa 1876 1910 stali doboyu nechuvanogo ekonomichnogo rostu i stabilnosti Odnak jogo svavolya bezzakonnya konfiskaciyi ta zhorstoki metodi pridushennya opoziciyi prizveli do Meksikanskoyi revolyuciyi 1910 roku Na choli revolyuciyi stav Fransisko Madero a pislya jogo vbivstva v 1913 roci spalahnula gromadyanska vijna u yakij vidznachilisya taki nacionalni geroyi yak Fransisko Pancho Vilya ta Emiliano Sapata Tilki prijnyattya konstituciyi krayini v 1917 r desho vgamuvalo revolyucijni nastroyi Prezidentstvo nastupnih troh prezidentiv suprovodzhuvalosya nasilstvom i vbivstvom dvoh iz nih Deyakoyi stabilnosti vdalosya dosyagti lishe pid chas prezidentstva Plutarko Elias Kajyes yakij u 1929 roci zasnuvav Nacionalnu Revolyucijnu Partiyu Cya partiya piznishe zminila svoyu nazvu na Institucijno Revolyucijnu Partiyu IRP i protrimalasya u vladi azh do 2000 roku Vprodovzh nastupnih soroka rokiv i navit pid chas Velikoyi Depresiyi ekonomika Meksiki prodovzhuvala rosti nechuvanimi tempami Pid chas prezidentstva Lazaro Kardenasa obranogo pershij raz na shestirichnij termin buli zaprovadzheni pevni populyarni sered naselennya reformi bula rozdana zemlya bidnim selyanam i nacionalizovana zaliznicya ta naftova promislovist Period strimkogo ekonomichnogo rostu prodovzhuvavsya j pislya Drugoyi Svitovoyi Vijni U seredini 60 h rokiv uryad ocholyuvanij IRP vdavsya do zhorstokogo pridushennya vistupiv gromadskosti za rozshirennya gromadyanskih prav i svobod Pid chas tak zvanoyi rizanini v Tlatelolko v 1968 r pravoohoronnimi organami bulo vbito 250 protestantiv U toj samij chas uryad vidnoviv polemiku v krayini shodo reprivatizaciyi i bilshoyi vidkritosti meksikanskoyi ekonomiki Period ekonomichnogo rostu zminivsya na period nevpevnenosti i politichnogo nevdovolennya U 1970 h ta 1980 h rokah u krayini vidbulasya devalvaciya nacionalnoyi groshovoyi odinici peso j strimko zrosla inflyaciya yaka prizveli do defoltu zovnishnih borgiv krayini v 1982 r Tyazhke ekonomichne stanovishe poznachilosya na poziciyah pravlyachoyi Institucijno Revolyucijnoyi Partiyi yaka spochatku v 1997 r vtratila bilshist u Kongresi krayini a potim vtratila vladu v rezultati prezidentskih viboriv 2000 roku Upershe za 71 rik kandidat vid opozicijnoyi Partiyi Nacionalnoyi Diyi PND Visente Foks stav prezidentom Na prezidentskih viborah 2006 r obidva kandidati vid Partiyi Nacionalnoyi Diyi ta Partiyi Demokratichnoyi Revolyuciyi nabrali priblizno odnakovu kilkist golosiv prote peremozhcem bulo viznano Felipa Kalderona vid PND Ce rishennya viklikalo nevdovolennya bagatoh predstavnikiv livih sil j prizvelo do manifestacij ta akcij protestu Popri ce rishennyam viborchogo tribunalu 6 veresnya 2006 r Felipe Kalderon buv progoloshenij prezidentom krayini Derzhavnij ustrij MeksikiDerzhavnij ustrij Federativna demokratichna respublika Derzhavna mova Ispanska Chlenstvo u mizhnarodnih organizaciyah OON MVF Organizaciya Amerikanskih Derzhav OAD 1948 r SOT MBRR YeBRR yedina krayina Latinskoyi Ameriki zasnovnik RYe sposterigach YuNESKO YuNIDO IKAO EKOSOR OESR ATES Vsesvitnya turistichna organizaciya PARLATINO organizaciya Latinoamerikanskij parlament 1964 r OPANAL Organizaciya iz zaboroni yadernoyi zbroyi u Latinskij Americi Dogovir Tlatelolko 1967 r SELA Latinoamerikanska ekonomichna sistema 1975 r ALADI Latinoamerikanska asociaciya integraciyi 1981 r Amerikanske interbachennya 1992 r Prezident Golova derzhavi prezident yakij obirayetsya zagalnim pryamim golosuvannyam strokom na 6 rokiv Prezident pristupaye do vikonannya obov yazkiv 1 grudnya v rik jogo obrannya Vidpovidno do konstituciyi prezident ne mozhe buti znovu obranij na cyu posadu Yaksho prezident timchasovo ne mozhe vikonuvati svoyi obov yazki Nacionalnij kongres a yaksho vin ne zasidaye Postijna komisiya priznachaye timchasovo vikonuyuchogo obov yazki prezidenta Ninishnij prezident Meksikanskih Spoluchenih Shtativ Andres Manuel Lopes Obrador z 1 grudnya 2018 roku Nacionalnij kongres parlament Zakonodavcha vlada zdijsnyuyetsya Nacionalnim kongresom yakij skladayetsya z dvoh palat palati deputativ i senatu Senado Senat obirayetsya zagalnim pryamim golosuvannyam strokom na 6 rokiv za sistemoyu proporcijnogo predstavnictva Sklad senatu ponovlyuyetsya na odnu chetvertu kozhni tri roki ninishnij ponovleno na odnu chetvertu 5 lipnya 2009 r Golova senatu Karlos Navarette Ruis Carlos Navarrete Ruiz Palata deputativ obirayetsya zagalnim pryamim golosuvannyam strokom na Z roki za sistemoyu proporcijnogo predstavnictva Obrana 5 lipnya 2009 r Golova Fransisko Ksav yer Ramires Akunya Francisco Javier Ramirez Acuna Chleni oboh palat ne mozhut pereobiratisya bezposeredno na nastupnij strok Shodo zakonodavstva palati rivnopravni dlya zatverdzhennya zakonoproyektu potribna zgoda oboh Prezident maye pravo naklasti veto na zakonoproyekt prijnyatij Nacionalnim kongresom veto mozhe buti podolane dvoma tretinami golosiv Nacionalnogo kongresu U perervah mizh sesiyami Nacionalnogo kongresu diye Postijna komisiya u skladi 29 chleniv z yakih 15 ye deputatami i 14 senatorami yaki priznachayutsya vidpovidnimi palatami na ostannomu zasidanni sesiyi pered rozpuskom Uryad Vikonavcha vlada zdijsnyuyetsya prezidentom Prezident formuye uryad yakij vidpovidalnij pered nim Ninishnij uryad sformovano 1 grudnya 2006 r Ostanni zmini provedeni 8 veresnya 2009 r Samoupravlinnya shtativ Shtati mayut svoyi konstituciyi zakonodavchi zbori i gubernatoriv Gubernatori shtativ obirayutsya pryamim golosuvannyam strokom na 6 rokiv i ne mozhut buti pereobranimi Golova stolichnogo federalnogo okrugu pochinayuchi z 1997 roku takozh obirayetsya pryamim golosuvannyam naselennya do togo chasu priznachavsya prezidentom Politichni partiyi krayini Institucijno revolyucijna partiya IRP Partido Revolucionario Institucional PRI Zasnovana v berezni 1929 r Do 1938 r nazivalasya Nacionalno revolyucijna partiya a potim do 1946 r Partiya Meksikanskoyi revolyuciyi Nalichuye 14 mln chleniv Z 1946 r Institucijno revolyucijna partiya Nalichuye ponad 10 mln Golova Nacionalnogo vikonavchogo komitetu Beatris Paredes Ranhel Beatriz Paredez Rangel zhin Generalnij sekretar Nacionalnogo vikonavchogo komitetu Hesus Muriljo Karam Jesus Murillo Karam Drukovanij organ zhurnal Republika La Republica Kardenistskij front za nacionalne onovlennya KFNO Partido del Frente Cardenista de Reconstruccion Nacional PFCRN Partiya Zasnovana v 1972 r politichnimi diyachami yaki vijshli z Socialistichnoyi partiyi trudyashih Nalichuye 132 tis chleniv Golova Rafael Agilar Talamantes Rafael Aguilar Talamantes Generalnij sekretar Grako Ramires Abreu Graco Ramirez Abreu Meksikanska ekologichna zelena partiya MEZP Partido Verde Ecologista de Mexico PVEM Stvorena v 1987 r Golova Horhe Emilio Gonsales Jorge Emilio Gonzalez Partiya demokratichnoyi revolyuciyi PDR Partido de la Revolucion Democratica PRD Stvorena u travni 1989 r u rezultati ob yednannya z Meksikanskoyu socialistichnoyu partiyeyu sho samorozpustilasya ta inshimi livimi organizaciyami Vhodit do Socialistichnogo internacionalu z veresnya 1996 r Golova PDR Kota Montano Cota Montano Partiya nacionalnoyi diyi PND Partido de Accion Nacional PAN Zasnovana v 19Z9 r Nalichuye 150 tis chleniv Golova Nacionalnogo vikonkomu Sesar Nava Vaskes Cesar Nava Vazguez Generalnij sekretar Hose Gonsales Morfin Jose Gonzalez Morfin Drukovanij organ zhurnal Nasjon La Nacion Zovnishnya politika krayini Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2018 Zbrojni sili krayini Za danimi zhurnalu Zarubezhnoe voennoe obozrenie 1 2002 rik vijskovij byudzhet Meksikanskih Spoluchenih Shtativ u 2000 roci stanoviv 3 mlrd dol SShA Krayina maye regulyarni zbrojni sili chiselnistyu 192 8 tis osib i rezerv 300 tis osib Voyenizovani formuvannya teritorialna voyenizovana miliciya 14 tis osib Zbrojni sili komplektuyutsya za prizovom Termin sluzhbi 12 misyaciv Mobilizacijni resursi krayini ocinyuyutsya u 25 5 mln osib u tomu chisli pridatnih do vijskovoyi sluzhbi 18 6 mln osib Zbrojni sili Meksiki skladayutsya z troh vidiv suhoputnih vijsk vijskovo povitryanih ta vijskovo morskih sil Prapor gerb ta gimn krayini Derzhavne svyato 16 veresnya Den progoloshennya Nezalezhnosti 1810 r Derzhavnij prapor pryamokutne polotnishe 2 3 sho skladayetsya z troh rivnovelikih vertikalnih smug zelenogo bilogo i chervonogo koloru Poseredini biloyi smugi rozmishuyetsya derzhavnij gerb krayini Zelenij kolir na prapori oznachaye nadiyu a takozh bagatstvo horoshih gruntiv Meksiki Bilij simvolizuye chistotu mir i religiyu a chervonij krov sho bula prolita za nezalezhnist krayini a takozh yednist Derzhavnij gerb Na nomu zobrazhenij orel yakij sidyachi na kaktusi shmatuye zmiyu Gerb obramlenij dvoma zelenimi gilkami dubovoyu simvol respubliki i lavrovoyu simvol bezsmertya geroyiv Derzhavnij gimnAdministrativnij podil MeksikiDokladnishe Administrativnij podil Meksiki Povna oficijna nazva krayini Spolucheni Shtati Meksiki Krayina rozdilena na 32 administrativnih regioni 31 shtat i federalnij okrug u yakomu roztashovana stolicya Mehiko Ekonomika MeksikiDiv Ekonomika Meksiki Centr mizhnarodnoyi torgivli u Mehiko Meksika industrialno agrarna krayina Osnovni galuzi ekonomiki harchova tyutyunova himichna staleplavilna naftova girnicha tekstilna ta legka promislovist motorobudivna turizm Palivno energetichnij balans Meksiki harakterizuyetsya perevazhannyam nafti i gazu Transport zaliznichnij avtomobilnij morskij Blizko 60 zovnishnogo vantazhoobigu zdijsnyuye morskij transport Najvazhlivishi morski porti Guajmas Koacakoalkos Salina Krus Tampiko Verakrus Akapulko Progreso Masatlan Mansaniljo Ensenada La Pas i Santa Rosaliya Dvi golovni aviakompaniyi Aeromehiko i Meksikana mayut u svoyemu rozporyadzhenni veliku merezhu avialinij vseredini krayini i zdijsnyuyut poloti v SShA krayini Latinskoyi Ameriki i aeroporti Yevropi 32 mizhnarodnih i 30 vnutrishnih aeroportiv obslugovuyut takozh inshi chislenni mizhnarodni j miscevi aviakompaniyi Za danimi Index of Economic Freedom The Heritage Foundation U S A 2001 VVP 427 4 mlrd Temp zrostannya VVP 4 8 VVP na dushu naselennya 4459 Pryami zakordonni investiciyi 5 8 mlrd Import 136 8 mlrd perevazhno SShA 74 8 takozh Yaponiya Nimechchina Franciya Eksport 125 mlrd perevazhno SShA 82 takozh Kanada Yaponiya Ispaniya Div takozh Korisni kopalini Meksiki Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Meksiki Girnicha promislovist Meksiki Naftovidobuvna i gazova promislovist Meksika maye visoko rozvinuti naftovidobuvnu i gazovu promislovist Koli na pochatku XX stolittya pochavsya komercijnij vidobutok nafti vona pochala vidigravati vazhlivu rol v ekonomici Meksiki ta zovnishnoekonomichnih zv yazkah krayini Pershi naftovi rodovisha roztashovuvalisya v osnovnomu mizh Verakrusom i Tampiko ale u 1970 h i 1980 h rokah buli vidkriti novi naftovi rodovisha v Tabasko u mori poblizu uzberezhzhya Kampechi i v Chiapasi Energetika krayini Odniyeyu z najrozvinenishih galuzej meksikanskoyi promislovosti ye elektroenergetika Virobnictvo peredacha ta rozpodil elektroenergiyi perebuvayut u rukah derzhavi Virobnicha potuzhnist ocinyuyetsya v 40 tis MVt Bilshist elektrostancij Meksiki teplovi zagalnoyu potuzhnistyu 20468 MVt Na nih viroblyayetsya osnovna chastina elektroenergiyi 65 na GES 15 atomnih elektrostanciyah 6 2 na geotermalnih 3 3 Dovzhina linij elektroperedach 588 tis km Silske gospodarstvo krayini Do najvazhlivishih silskogospodarskih kultur vidnosyatsya kukurudza pshenicya ris yachmin sorgo Do inshih vazhlivih eksportnih kultur frukti i ovochi osoblivo pomidori apelsini mango j banani kava Rozvedennya velikoyi rogatoyi hudobi u Meksici zoseredzhene v pivnichno centralnomu regioni yakij eksportuye veliku kilkist rogatoyi hudobi u SShA Yalovichina i molochni produkti dlya urbanizovanih rajoniv zdebilshogo nadhodyat iz primorskogo rajonu Meksikanskoyi zatoki de rozvodyat veliku zebu Velike znachennya u tvarinnictvi krayini mayut takozh koni muli osli vivci kozi j svini Obsyagi vipusku produkciyi tvarinnictva vidpovidayut vnutrishnim potrebam krayini v yalovichini svinini svizhomu moloci m yasi ptahiv i yajcyah ale suhe moloko importuyetsya Silske gospodarstvo lisove gospodarstvo i ribalstvo stanovlyat do 10 vsiyeyi meksikanskoyi ekonomiki U Meksici perevazhayut dribni fermerski gospodarstva i zroshuvannya zalishayetsya odniyeyu z serjoznih problem Transport Vidsutnist zruchnogo transportnogo zv yazku sho obumovlyuvalosya osoblivostyami relyefu krayini trivalij chas galmuvala yiyi ekonomichnij rozvitok Novi vidi transportnih sistem i zv yazku zv yazali spochatku Mehiko z kilkoma najvazhlivishimi ekonomichnimi centrami takimi yak kordon SShA i port Verakrus Mehiko j dosi ye vuzlom usih transportnih merezh i sistem zv yazku yaki ohoplyuyut najviddalenishi rajoni krayini Dovzhina zaliznic Meksiki stanom na 1996 rik stanovila 18 tis km avtoshlyahiv 324 tis km z yakih 96 tis km iz tverdim pokrittyam Shose vid mista Syudad Huares na kordoni zi SShA do mista es na kordoni z Gvatemaloyu ye golovnoyu magistrallyu krayini Inshi vazhlivi avtoshlyahi jdut iz Mehiko v Tihuanu Akapulko Verakrus i Meridu U Meksici isnuye dvi golovni aviakompaniyi Aeromehiko i Mehsikana sho mayut rozgaluzhenu merezhu avialinij useredini krayini Voni zdijsnyuyut poloti u SShA inshi krayini Latinskoyi Ameriki a takozh v aeroporti Yevropi 32 mizhnarodnih i 30 vnutrishnih aeroportiv takozh obslugovuyut inshi chislenni mizhnarodni j miscevi aviakompaniyi Morski perevezennya tradicijno zoseredzheni u portah Verakrus i Akapulko Krim togo veliki porti ye v Tampiko Koacakoalkosi Salina Krus Masatlani Mansaniljo Guajmasi Ensenadi La Pas ta EkologiyaMeksika vhodit do desyatki krayin svitu yaki ye najbilshimi emitentami metanu U drugij polovini 2021 roku na klimatichnij samit u Glazgo krayina pidpisala deklaraciyu pro skorochenya vikidiv metanu Vidpovidno do yakoyi do 2030 roku krayina zobov yazana zmenshiti vikidi metanu na 30 Demografiya MeksikiDokladnishe Naselennya Meksiki Kilkist naselennya 1990 88 335 mln Ocinka na lipen 2001 roku 101 879 mln osib 2010 112 322 757 osib z nih 57 464 459 zhinok ta 54 858 298 cholovikiv za danimi INEGI Instituto Nacional de Estadistica y Geografia Metisi 60 indianci 30 nashadki ispanciv 10 50 molodshi 20 rokiv Movi ispanska derzhavna 92 nauatl maya mishtek Katolicizm 94 7 naselennya Etnichnij sklad Meksika yak i bud yaka krayina amerikanskogo kontinentu bagatonacionalna derzhava 60 naselennya skladayut ispano indianski metisi 29 indianci riznih plemen 10 nashadki yevropejciv i 1 inshi nechislenni narodnosti Za pribliznimi ocinkami protyagom troh stolit kolonialnogo pravlinnya u Meksiku migruvalo 300 tis ispanciv Voni ukladali shlyubi z indiancyami i sogodni metisi perevazhayut u skladi naselennya Meksiki Bilshist chornoshkirih blizko 200 tis zavezenih u kolonialnij period dlya roboti na shahtah i plantaciyah bula asimilovana miscevim naselennyam Pislya dosyagnennya nezalezhnosti velikomasshtabnoyi immigraciyi u Meksiku ne sposterigalosya Odnak mozhna vidiliti dva periodi pid chas pravlinnya Diasa koli u krayinu pribulo blizko 11 tis italijskih immigrantiv i bezposeredno pislya gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi 1936 1939 roki koli u Meksiku v poshukah politichnogo pritulku priyihalo blizko 25 tis bizhenciv Nevelika kilkist kitajciv yaponciv nimciv anglijciv francuziv j inshih yevropejciv takozh immigruvali v Meksiku Z seredini XX stolittya najbilshi migraciyi naselennya vidbuvalisya mizh Meksikoyu i SShA Movi Dokladnishe Movi Meksiki Oficijnoyu movoyu krayini ye ispanska Meksika najbilsha ispanomovna krayina svitu Ispanomovnogo naselennya tut majzhe u dva razi bilshe nizh u samij Ispaniyi Majzhe odin miljon indianciv rozmovlyayut bilsh yak 50 movami i dialektami Do mov indianciv vidnosyatsya nauatl mova actekiv rizni dialekti yakoyi predstavlyayut najbilshij lingvistichnij masiv maya ta inshi Religiyi Z chasiv obertannya u hristiyanstvo ispanskimi konkistadorami perevazhna bilshist meksikanciv spovidaye hristiyanstvo 89 viruyuchih meksikanciv katoliki 6 protestanti 5 prihilniki inshih religij U glibini krayini sered miscevih indianskih plemen dosi shiroko poshirene yazichnictvo Suspilstvo MeksikiNacionalni svyata 1 sichnya Novij rik Lyutij chi berezen Karnaval Berezen chi kviten Strasnij tizhden 16 veresnya provoditsya vijskovij parad a takozh vlashtovuyutsya karnavalni hodi i feyerverki 23 veresnya shoroku svyatkuyetsya Kinec lita 1 listopada Den usih svyatih 2 listopada Den pam yati pomerlih 20 listopada Richnicya revolyuciyi 12 grudnya Den Bogomateri Gvadelupskoyi 25 grudnya Rizdvo Na rizni svyata u Meksici dlya ditej pidvishuyut na derevi igrashku z pap ye mashe napovnenu solodoshami pinyatu yaku potribno rozbiti iz zav yazanimi ochima Osvita krayini U Meksici vvedena svitska osvita sho ne ye pereshkodoyu dlya diyalnosti privatnih religijnih shkil Nezvazhayuchi na zakonodavche zakriplennya bezkoshtovnoyi obov yazkovoyi pochatkovoyi osviti 9 pidlitkiv vid 6 do 17 rokiv ne mayut mozhlivosti vidviduvati shkolu vnaslidok materialnih uskladnen Za danimi na 1995 rik u Meksikanskomu nacionalnomu avtonomnomu universiteti zasnovanij u 1553 r navchalosya 330 tis studentiv Krim nogo u krayini funkcionuye she pivsotni universitetiv Odnim iz najkrashih vvazhayetsya Tehnologichnij institut u Monterreyi Meksikanskij uryad provodit politiku zaluchennya indianciv u sferu suchasnoyi civilizaciyi Z ciyeyu metoyu v indianskih poselennyah stvoryuyutsya kulturni misiyi de trudyatsya fahivci riznogo profilyu napriklad medsestra uchitel teslya agronom pracivnik socialnoyi sferi Voni vidviduyut susidni rajoni vivchayut indianski zvichayi peredayut svoyi znannya indiancyam ale takim chinom abi ne pidirvati osnov yihnoyi samobutnoyi kulturi Cya programa viyavilasya nastilki efektivnoyu sho pid egidoyu YuNESKO na ozeri Packuaro bulo stvoreno Centr fundamentalnoyi pidgotovki vchiteliv dlya inshih krayin Latinskoyi Ameriki z visokim vidsotkom indianskogo naselennya Medicina krayini Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2018 Pobut ta tradiciyi krayini Cej rozdil potrebuye dopovnennya kviten 2018 Kultura MeksikiArhitektura krayini Mehiko Bulvar Reformi ta park Chapultepek U kolonialnij period najbilsh visokogo rozvitku dosyagla meksikanska arhitektura Pid kerivnictvom ispanskih zodchih perevazhno svyashennosluzhiteliv indianci zveli bezlich kultovih i svitskih budivel u renesansnomu i barochnomu stilyah yaki u tu epohu perevazhali v Ispaniyi Svyatkovij viglyad kupolam i fasadam dodavav kahelnij dekor Stini hramiv prikrashalisya masshtabnimi freskami Protyagom XIX st u rozvitku meksikanskogo mistectva ne sposterigalosya znachnih zsuviv Na Vsesvitnij parizkij vistavci 1889 r Meksika vibuduvala svij paviljon u mavritanskomu stili harakternomu dlya Ispaniyi XIV st U 1909 r naperedodni padinnya diktaturi Porfirio Diasa u Meksiku povernulisya hudozhnik Diyego Rivera 1886 1957 i teoretik mistectva Doktor Atl psevdonim Herardo Murilo 1875 1964 Do togo chasu u nacionalnomu obrazotvorchomu mistectvi vidznachilisya dvi veliki figuri avtor gravyur Hose Guadalupe Posada 1851 1913 i zhivopisec Fransisko Gojtiya 1884 1960 Na pochatku 1920 h rokiv ministr osviti Hose Vaskonselos 1881 1958 zamoviv ryadu molodih hudozhnikiv masshtabni rozpisi na stinah deyakih gromadskih budivel Ci hudozhniki prozvani muralistami vid isp mura nastinnij rozpis Diyego Rivera Hose Klemente Orosko 1883 1949 David Alfaro Sikejros 1896 1974 Rufino Tamajo 1899 1991 1910 1973 1904 1957 namagalisya poyednuvati suchasnu plastiku z tematikoyu ta estetikoyu dokolumbovih meksikanskih kultur Kolosalni za rozmirami freski i mozayiki muralistiv yavlyayut soboyu ne stilki rozpis na stinah skilki stini kartini sho stvoryuyut spravdi arhitekturnij prostir Meksikanskij muralizm znachno vplinuv na mistectvo vsiyeyi Latinskoyi Ameriki osoblivo krayin Andskogo regionu Nastinni rozpisi dosi zalishayutsya najprestizhnishim zhanrom meksikanskogo zhivopisu Z suchasnih hudozhnikiv najbilshoyi populyarnosti dosyag Luyis Guevas Harakterna risa suchasnoyi meksikanskoyi arhitekturi sintez novitnih tendencij iz tradiciyami indianskoyi arhitekturi i garmonijne poyednannya stali betonu skla z nastinnimi rozpisami i mozayichnimi panno Yaskravij zrazok ciyeyi arhitekturi yavlyaye Universitetske mistechko vidkrite u 1954 r de rozmishuyetsya Meksikanskij nacionalnij avtonomnij universitet Olimpijski igri 1968 r provedeni u Mehiko posluzhili stimulom dlya zvedennya ryadu prekrasnih suchasnih budivel i restavraciyi shedevriv kolonialnoyi arhitekturi Muzichna kultura krayini Meksikanski indianci mali dosit rozvinenu muzichnu kulturu U svoyij knizi Monarquia Indiana ispanskij hronist i misioner Huan de Torkemada daye zhivij opis pronizlivoyi i ritmichnoyi muziki actekiv Vokalna j instrumentalna muzika actekiv buduvalasya na pentatonnih zvukoryadah priblizno vidpovidayut chornim klavisham fortepiano i ne znala pivtoniv Muzichnij instrumentarij actekiv vklyuchav riznogo tipu barabani bryazkalcya z visushenih plodiv skrebki dzvoniki flejti i morski rakovini z prosverdlenimi u nih otvorami yaki vidavali zvuki na zrazok trombona Strunnih instrumentiv indianci ne znali Ispanci navchili indianciv diatonichnomu zvukoryadu kontrapunktu i gri na strunnih Narodna kreolska muzika Meksiki vidriznyayetsya bagatstvom i riznomanitnistyu Z zhanriv meksikanskogo pisennogo folkloru najbilshu populyarnist pridbav korrido riznovid narodnoyi baladi Cej pisennij zhanr rozvinuvsya na osnovi ispanskogo romansu XV XVI st ale znajshov gliboko svoyeridnu tematiku i stilistiku Vin buduyetsya z chotirivirshiv iz tochnoyu rimoyu na vidminu vid asonansnih rim ispanskogo romansu vikonuyetsya pid akompanement gitari z povtorennyam melodijnih fraz kozhnogo kupleta Klasikoyu zhanru stav znachnij pidrozdil korrido meksikanskoyi revolyuciyi sho sklavsya u 1910 1920 ti roki Kinematograf i dramatichnij teatr Meksika zajmaye lidiruyuche polozhennya u latinoamerikanskomu kinematografi Na pochatku 1980 h rokiv u krayini shorichno stvoryuvalosya blizko sotni povnometrazhnih filmiv yaki potim rozpovsyudzhuvalisya po usomu ispanomovnomu svitu Mizhnarodni premiyi v oblasti kinematografa otrimali rezhiseri Emilio Fernandes na prizvisko Indianec i brati Rodrigesi operator Gabriyel Figeroa a takozh ispanskij rezhiser Luyis Bunyuel yakij u 1947 r priyihav u Meksiku i stvoriv dekilka filmiv sho otrimali vsesvitnyu populyarnist Meksikanec Mario Moreno odin iz najpopulyarnishih latinoamerikanskih aktoriv svoyeyu pantomimoyu i aktorskoyu maneroyu nagaduye Charli Chaplina U meksikanskih selishah i provincijnih mistechkah dosi isnuye narodnij teatr pid nazvoyu karp bukv namet Ce riznovid peresuvnogo shapito de trupa brodyachih komediantiv pokazuye vodevili U 1956 r u Nacionalnomu instituti vitonchenih mistectv bulo stvoreno Departament narodnogo teatru sho gotuvav aktoriv i rezhiseriv dlya karpi Z profesijnih meksikanskih teatriv najbilshi stolichni teatri Himenes Rueda Idalgo Hola Reforma Insurhentes Teatr dlya ditej i lyalkovij Ginol Osnovopolozhnikom suchasnoyi meksikanskoyi dramaturgiyi stav Rodolfo Usigli yakij stvoriv naprikinci 1920 h rokiv eksperimentalnij teatr U 1940 vi 1960 ti roki vin napisav ryad satirichnih istorichnih i psihologichnih dram yaki z velikim uspihom jshli na scenah Latinskoyi Ameriki Novi principi teatralnoyi estetiki rozroblyali dramaturgi Havyer Vilyaurrutiya Selestino Gorostisa Maurisio Magdaleno Salvador Novo i suchasni dramaturgi Emilio Karbalido Luyis Basurto Elena Garro Vilberto Okrug i Karlos Solorsano Meksikanska kuhnya Dokladnishe Meksikanska kuhnyaSport MeksikiNajbilsh populyarnimi vidami sportu ye bejsbol futbol kinni peregoni bij bikiv haj alaj baskska nacionalna gra u m yach sho nagaduye gandbol tenis basketbol volejbol golf i plavannya U Mehiko pobudovano dvi areni dlya boyiv bikiv odna z nih najbilsha u sviti Nacionalnij stadion vmishuye 80 tis glyadachiv novij Olimpijskij stadion v Universitetskomu mistechku 100 tis glyadachiv Dokladnishe Karrera PanamerikanaTurizm ta vidpochinok MeksikiDokladnishe Turizm u Meksici Turizm u Meksici ye vazhlivoyu galuzzyu ekonomichnoyi diyalnosti dlya krayini za masshtabami odnimi z najbilshih u sviti Meksika vhodit u desyatku najbilsh vidviduvanih krayin u sviti z 21 5 mln vidviduvachiv u 2009 roci i najbilsh vidviduvanoyu inozemnimi turistami krayinoyu v Latinskij Americi Dohodi vid inozemnih turistiv dosyagli 11 270 mln dolariv SShA v 2009 roci Meksika ohopila 15 25 mizhnarodnogo turistichnogo rinku Ameriki 2 ge misce na kontinenti pislya SShA U 2005 roci turizm zabezpechiv 5 7 nacionalnogo dohodu vid eksportu tovariv i poslug na turizm pripadaye 14 2 robochih misc u meksikanskij ekonomici Ce 4 te za obsyagom dzherelo valyutnih nadhodzhen dlya krayini Osnovni viznachni pam yatki Meksiki ruyini starodavnoyi mezoamerikanskoyi kulturi kolonialnih mist i kurortiv Pomirnij klimat krayini z kulturno istorichnoyu spadshinoyu zlittyam yevropejskoyi zokrema ispanskoyi i mezoamerikanskoyi kulturi takozh zrobili Meksiku privablivim svitovim turistichnim centrom Perevazhna bilshist inozemnih turistiv yaki vidviduyut Meksiku pribuvayut zi SShA ta Kanadi Nastupna za velichinoyu grupa turistiv z Yevropi ta Aziyi Nevelika kilkist turistiv takozh priyizhdzhayut iz krayin Latinskoyi Ameriki Vidnosini Ukrayini j MeksikiDokladnishe Ukrayinsko meksikanski vidnosini Meksikanski Spolucheni Shtati viznali nezalezhnist Ukrayini 25 grudnya 1991 roku Diplomatichni vidnosini mizh dvoma krayinami vstanovleni 14 sichnya 1992 roku Posol Meksikanskih Spoluchenih Shtativ u Respublici Polsha Fransisko Hose Krus Gonsales ye poslom Meksiki v Ukrayini za sumisnictvom Z bereznya 1999 roku u m Mehiko funkcionuye Posolstvo Ukrayini u Meksikanskih Spoluchenih Shtatah 24 26 veresnya 1997 roku Meksikanski Spolucheni Shtati z oficijnim vizitom vidvidav Prezident Ukrayini Leonid Kuchma Vizit nadav neobhidnogo dinamizmu procesu stanovlennya ta rozvitku ukrayinsko meksikanskih vidnosin buli zakladeni pidvalini dogovirno pravovoyi bazi dvostoronnih vidnosin U sichni lyutomu 2002 r vidbuvsya obmin osobistimi poslannyami Prezidenta Ukrayini L D Kuchmi ta Prezidenta Meksiki V Foksa a takozh ministra zakordonnih sprav Ukrayini A M Zlenka ta ministra zakordonnih sprav Meksiki H Kastanyedi z nagodi 10 richchya vstanovlennya dipvidnosin mizh Ukrayinoyu ta Meksikoyu U berezni 2002 r vidbulasya poyizdka robochoyi delegaciyi ekspertiv Ukrayini do Meksiki pid chas yakogo bula parafovana dvostoronnya Ugoda pro torgovelno ekonomichne spivrobitnictvo Takozh u berezni 2002 r Meksiku vidvidala oficijna delegaciya Ukrayini na choli z Derzhavnim sekretarem Minekonomiki ta za pitan yevropejskoyi integraciyi V L Pershinim yaka vzyala uchast u Konferenciyi OON z pitan finansuvannya rozvitku m Monterrej Za danimi Derzhmitsluzhbi Ukrayini obsyag torgivli stanoviv 1999 rik 26 612 mln dol SShA eksport z Ukrayini 24 346 mln dol SShA import 2 266 mln dol SShA 2000 rik 55 936 mln dol SShA eksport 50 551 import 2 385 2001 rik 68 587 mln dol SShA eksport 66 576 mln dol SShA import 2 011 mln dol SShA U tovarnij nomenklaturi ukrayinskogo eksportu dominuyut metaloprokat trubi virobi z chornih metaliv ferosplavi aviacijni dviguni transformatori elektro ta radiolokacijna aparatura dobriva importu tyutyunova sirovina perec farbuvalna sirovina Slid zaznachiti sho vvedennya z veresnya 2001 r uryadom Meksiki pidvishenoyi stavki mita na importovanu metaloprodukciyu z ryadu krayin u tomu chisli pohodzhennyam z Ukrayini mozhe negativno vplinuti na rozvitok dvostoronnoyi torgivli Ukrayina i Meksika spivpracyuyut u naukovij sferi Z 1990 roku Nacionalnij tehnichnij universitet Ukrayini Kiyivskij politehnichnij institut pidtrimuye zv yazki z Nacionalnim politehnichnim institutom m Mehiko a z 1993 roku Harkivskij aviacijnij institut im Zhukovskogo z Inzhenernim institutom Nacionalnogo avtonomnogo universitetu m Mehiko Ukrayinci v Meksici Dokladnishe Ukrayinci v Meksici Informacijna dovidka pro ukrayinsku gromadu v Meksikanskih Spoluchenih Shtatah Kilkisni pokazniki etnichnih ukrayinciv U Meksici ukrayinska gromada skladayetsya z naukovciv vikladachiv muzikantiv artistiv cirku ta hudozhnikiv yaki viyihali z Ukrayini pislya 1991 roku i perevazhno pracyuyut u krayini perebuvannya za kontraktami Isnuye takozh nevelika grupa ukrayinskih zhinok yaki vijshli zamizh za gromadyan Meksiki Na konsulskomu obliku zareyestrovano 230 osib Miscya kompaktnogo prozhivannya M Mehiko m Puebla m Kuernavaka m Toluka Osnovni gromadski organizaciyi Gromadyanske ob yednannya ukrayinciv Meksiki Dnipro na sogodni aktivno pracyuye hocha j perebuvaye u procesi yuridichnoyi reyestraciyi Zabezpechennya osvitnih prav Ukrayinski shkoli v Meksici vidsutni ZMI ukrayinskoyi gromadi Ukrayinska gromada Meksiki ne maye vlasnih ZMI Pravovi zasadi u galuzi zahistu prav nacmenshin Meksiki Politichna Konstituciya Meksikanskih Spoluchenih Shtativ Zakon Pro federalne derzhavne upravlinnya Zakon Pro gromadyanstvo Zvit dopovidachiv OON z prav migrantiv ta Mizhamerikanskoyi komisiyi iz zahistu prav vsih trudyashih migrantiv ta chleniv yih rodin Konsultativni rishennya Mizhamerikanskogo sudu z prav lyudini Deklaraciya Specialnoyi konferenciyi OAD z pitan bezpeki Mizhamerikanska programa OAD z pitan zahistu prav migrantiv Kartahenska deklaraciya Mizhnarodnij pakt pro gromadyanski i politichni prava Div takozhPortal Pivnichna Amerika Mista Meksiki Fotogalereya 22 sichnya 2010 u Wayback Machine Monumentalnij zhivopis Meksiki 20 stolittya Virobnictvo kavi u MeksiciPrimitki Consejo Nacional de Poblacion CONAPO Arhiv originalu za 7 serpnya 2013 Procitovano 9 veresnya 2013 Mexico Demographics Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 16 travnya 2012 International Monetary Fund Arhiv originalu za 21 kvitnya 2014 Procitovano 27 zhovtnya 2013 Merriam Webster s Geographical Dictionary 3rd ed Springfield Massachusetts United States Merriam Webster p 733 City Population anglijskoyu Arhiv originalu za 31 grudnya 2019 Procitovano 13 lipnya 2019 Mapscaping anglijskoyu 8 travnya 2018 Arhiv originalu za 16 bereznya 2020 Procitovano 13 lipnya 2019 Archer Christon I Military Bourbon New Spain in Encyclopedia of Mexico Chicago Fitzroy Dearborn 1997 st 898 900 The History Channel anglijskoyu 9 lipnya 2009 Arhiv originalu za 2 listopada 2019 Procitovano 15 lipnya 2019 Rama Anahi Stargardter Gabriel 28 chervnya 2012 Reuters anglijskoyu Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2019 The Washington Post anglijskoyu 5 sichnya 2012 Arhiv originalu za 17 bereznya 2020 Padgett L Vincent 1957 Mexico s One Party System A Re Evaluation The American Political Science Review 51 4 995 1008 doi 10 2307 1952448 JSTOR 1952448 Whitehead Laurence 2007 An elusive transition The slow motion demise of authoritarian dominant party rule in Mexico Democratization 2 3 246 269 doi 10 1080 13510349508403441 Pawel Bozyk 2006 Globalization and the Transformation of Foreign Economic Policy anglijskoyu Ashgate Publishing s 164 ISBN 978 0 7546 4638 9 Arhiv originalu za 13 travnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2020 Mauro F Guillen 2003 The Limits of Convergence anglijskoyu Princeton University Press s 126 tablicya 5 1 ISBN 978 0 691 11633 4 Arhiv originalu za 9 travnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2020 David Waugh 2000 Geography An Integrated Approach anglijskoyu vid 3 Nelson Thornes s 563 576 579 633 and 640 ISBN 978 0 17 444706 1 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2013 Procitovano 1 chervnya 2020 N Gregory Mankiw 2007 anglijskoyu vid 4 Mason Ohio Thomson South Western ISBN 978 0 324 22472 6 Arhiv originalu za 10 travnya 2020 Procitovano 1 chervnya 2020 anglijskoyu US Department of State 25 chervnya 2012 Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 17 lipnya 2013 PDF anglijskoyu Congressional Research Service 4 listopada 2008 Arhiv originalu PDF za 12 grudnya 2017 Procitovano 17 lipnya 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 27 serpnya 2019 Procitovano 1 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya anglijskoyu UNESCO Arhiv originalu za 3 listopada 2018 Procitovano 25 travnya 2012 anglijskoyu whc unesco org Arhiv originalu za 10 lipnya 2010 Procitovano 30 travnya 2010 Spisok ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO u Meksici Mexican biodiversity anglijskoyu Arhiv originalu za 7 veresnya 2019 Procitovano 13 lipnya 2019 www expansion mx anglijskoyu CNN Expansion 28 serpnya 2018 Arhiv originalu za 23 grudnya 2019 Procitovano 8 sichnya 2019 Meduza ros Arhiv originalu za 3 listopada 2021 Procitovano 3 listopada 2021 web archive org 28 travnya 2012 Arhiv originalu za 28 travnya 2012 Procitovano 13 travnya 2023 www geograf com ua Arhiv originalu za 27 veresnya 2016 Procitovano 8 lyutogo 2016 DzherelaCamp Roderic A Politics in Mexico Democratic Consolidation Or Decline Oxford University Press 2014 Davis Diane Urban leviathan Mexico City in the twentieth century Temple University Press 2010 Dominguez Jorge I 2004 The Scholarly Study of Mexican Politics Mexican Studies Estudios Mexicanos 20 2 377 410 Edmonds Poli Emily and David Shirk Contemporary Mexican Politics Rowman and Littlefield 2009 Kirkwood Burton The History of Mexico Greenwood 2000 online edition 24 grudnya 2009 u Wayback Machine 1998 Mexico Biography of Power A history of Modern Mexico 1810 1996 New York Harper Perennial s 896 ISBN 0 06 092917 0 Meyer Michael C Beezley William H red 2000 The Oxford History of Mexico Oxford University Press s 736 ISBN 0 19 511228 8 Levy Santiago Good intentions bad outcomes Social policy informality and economic growth in Mexico Brookings Institution Press 2010 Meyer Michael C William L Sherman and Susan M Deeds The Course of Mexican History 7th ed Oxford U P 2002 online edition 2 lyutogo 2011 u Wayback Machine Russell Philip 2010 Routledge ISBN 978 0 415 87237 9 Arhiv originalu za 5 chervnya 2012 Procitovano 9 lipnya 2010 Tannenbaum Frank Mexico the struggle for peace and bread 2013 Werner Michael S ed Encyclopedia of Mexico History Society amp Culture 2 vol 1997 1440pp online edition 24 sichnya 2010 u Wayback Machine Werner Michael S ed Concise Encyclopedia of Mexico 2001 850pp a selection of unrevised articlesPosilannyaMeksika 3 lyutogo 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu MeksikaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu MeksikaEmbajada de Mexico en Ucrania 29 chervnya 2012 u Wayback Machine isp Posolstvo Ukrayini v Meksikanskih Spoluchenih Shtatah isp SShA SShATihij okean Karibske moreTihij okean Tihij okean Gvatemala Beliz