Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Це іберійські ім я та прізвище Перше батькове прізвище цієї особи Обрегон а друге материне прізвище Салідо А льваро Обре

Альваро Обрегон

Альваро Обрегон
Це іберійські ім'я та прізвище. Перше (батькове) прізвище цієї особи Обрегон, а друге (материне) прізвище Салідо.

А́льваро Обрего́н Салі́до (ісп. Álvaro Obregón Salido; 19 лютого 1880, , Навохоа, штат Сонора — 17 липня 1928, Мехіко) — мексиканський військовий і політичний діяч, учасник Мексиканської революції, президент Мексики від 1 грудня 1920 до 30 листопада 1924 року.

Альваро Обрегон
ісп. Álvaro Obregón Salido
image
Народився 19 лютого 1880(1880-02-19)[2][3][4]
Навохоа, Сонора, Мексика
Помер 17 липня 1928(1928-07-17)[1][2][…] (48 років)
d, d, Мехіко, Мексика
Поховання d
Країна image Мексика
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов іспанська[2]
Учасник Мексиканська революція
Роки активності з 1912
Посада президент Мексики і міністр
Військове звання генерал
Партія d
Нагороди
image
IMDb ID 1540621

Життєпис

Народився в ірландсько-мексиканській сім'ї (прізвище Обрегон — іспанізоване ірландське прізвище О'Браєн), брати участь у політиці почав 1911 року, коли був обраний мером міста [es]. Підтримував політику президента Мадеро, після його повалення та приходу до влади Вікторіано Уерти став разом з Венустіано Каррансою одним з лідерів повстанців.

image
Під час огляду поля бою перед однією з битв Обрегон втратив праву руку

Після того, як у 1914 Уерта, а потім і його наступник Франсіско Карвахаль втекли з країни, а Мехіко зайняли повстанці, Обрегон проголосив Каррансу тимчасовим президентом Мексики і очолив армію нового уряду. Після того, як Каррансі не вдалося домовитися з іншими революційними лідерами — Франсіско Вільєю і Еміліано Сапатою — армія нового уряду під командуванням Обрегона почала війну з ними і змогла завдати їм кількох важких поразок. Всього армія Обрегона 4 рази вступала в бій зі силами Вільї (6-7 квітня 1915, 13-15 квітня 1915 біля Селайї, 29 квітня — 5 червня 1915 біля Тринідаду і Санта-Ана-дель-Конде, де ворожим снарядом Обрегону відірвало праву руку, і 10 липня 1915 біля Агуаскальєнтеса. Всі ці битви разом часто називають битвою біля Селайї, і аж до Фолклендської війни вони були найбільшим військовим зіткненням у латиноамериканській історії). Всього Вілья втратив 4000 осіб, 1000 коней, 5000 рушниць і 32 гармати, близько 6000 осіб було взято в полон. Хоча ця поразка була дуже серйозною, Вілья і Сапата продовжували опір ще кілька років.

8 квітня 1920 Обрегон організував переворот; президента Каррансу заарештували, але він зміг утекти з Мехіко (незабаром був спійманий прихильниками Обрегона і вбитий). Від 1 червня до 1 грудня тимчасовим президентом Мексики був Адольфо де ла Уерта, після чого було проведено вибори, на яких переміг Обрегон. На посту президента Обрегон провів аграрні та антиклерикальні реформи і підтримував добрі стосунки зі США, продаючи мексиканську нафту на американському ринку. Разом з тим, він виявляв авторитарні тенденції у внутрішній політиці, що викликало протести навіть недавніх союзників, наприклад, Національної кооперативістської партії [ru].

1928 року Обрегон знову взяв участь у виборах президента і виграв їх, але незабаром після прибуття в Мехіко, ще не встигнувши вступити на посаду, був убитий в ресторані [en], студентом-католиком, який був прихильником повстанців-крістерос і противником антиклерикальної політики Обрегона і його наступника президента Кальєса.

Пам'ять

На честь Альваро Обрегона названо місто Сьюдад-Обрегон у штаті Сонора, з районів Мехіко (в якому його вбито), округ у штаті Халіско і невелике селище у штаті Чіуауа.

Нагороди

Примітки

  1. Обрегон Альваро // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  5. , Ал

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Obregon a druge materine prizvishe Salido A lvaro Obrego n Sali do isp Alvaro Obregon Salido 19 lyutogo 1880 Navohoa shtat Sonora 17 lipnya 1928 Mehiko meksikanskij vijskovij i politichnij diyach uchasnik Meksikanskoyi revolyuciyi prezident Meksiki vid 1 grudnya 1920 do 30 listopada 1924 roku Alvaro Obregonisp Alvaro Obregon SalidoNarodivsya 19 lyutogo 1880 1880 02 19 2 3 4 Navohoa Sonora MeksikaPomer 17 lipnya 1928 1928 07 17 1 2 48 rokiv d d Mehiko MeksikaPohovannya dKrayina MeksikaDiyalnist politik vijskovosluzhbovecZnannya mov ispanska 2 Uchasnik Meksikanska revolyuciyaRoki aktivnosti z 1912Posada prezident Meksiki i ministrVijskove zvannya generalPartiya dNagorodiIMDb ID 1540621 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v irlandsko meksikanskij sim yi prizvishe Obregon ispanizovane irlandske prizvishe O Brayen brati uchast u politici pochav 1911 roku koli buv obranij merom mista es Pidtrimuvav politiku prezidenta Madero pislya jogo povalennya ta prihodu do vladi Viktoriano Uerti stav razom z Venustiano Karransoyu odnim z lideriv povstanciv Pid chas oglyadu polya boyu pered odniyeyu z bitv Obregon vtrativ pravu ruku Pislya togo yak u 1914 Uerta a potim i jogo nastupnik Fransisko Karvahal vtekli z krayini a Mehiko zajnyali povstanci Obregon progolosiv Karransu timchasovim prezidentom Meksiki i ocholiv armiyu novogo uryadu Pislya togo yak Karransi ne vdalosya domovitisya z inshimi revolyucijnimi liderami Fransisko Vilyeyu i Emiliano Sapatoyu armiya novogo uryadu pid komanduvannyam Obregona pochala vijnu z nimi i zmogla zavdati yim kilkoh vazhkih porazok Vsogo armiya Obregona 4 razi vstupala v bij zi silami Vilyi 6 7 kvitnya 1915 13 15 kvitnya 1915 bilya Selajyi 29 kvitnya 5 chervnya 1915 bilya Trinidadu i Santa Ana del Konde de vorozhim snaryadom Obregonu vidirvalo pravu ruku i 10 lipnya 1915 bilya Aguaskalyentesa Vsi ci bitvi razom chasto nazivayut bitvoyu bilya Selajyi i azh do Folklendskoyi vijni voni buli najbilshim vijskovim zitknennyam u latinoamerikanskij istoriyi Vsogo Vilya vtrativ 4000 osib 1000 konej 5000 rushnic i 32 garmati blizko 6000 osib bulo vzyato v polon Hocha cya porazka bula duzhe serjoznoyu Vilya i Sapata prodovzhuvali opir she kilka rokiv 8 kvitnya 1920 Obregon organizuvav perevorot prezidenta Karransu zaareshtuvali ale vin zmig utekti z Mehiko nezabarom buv spijmanij prihilnikami Obregona i vbitij Vid 1 chervnya do 1 grudnya timchasovim prezidentom Meksiki buv Adolfo de la Uerta pislya chogo bulo provedeno vibori na yakih peremig Obregon Na postu prezidenta Obregon proviv agrarni ta antiklerikalni reformi i pidtrimuvav dobri stosunki zi SShA prodayuchi meksikansku naftu na amerikanskomu rinku Razom z tim vin viyavlyav avtoritarni tendenciyi u vnutrishnij politici sho viklikalo protesti navit nedavnih soyuznikiv napriklad Nacionalnoyi kooperativistskoyi partiyi ru 1928 roku Obregon znovu vzyav uchast u viborah prezidenta i vigrav yih ale nezabarom pislya pributtya v Mehiko she ne vstignuvshi vstupiti na posadu buv ubitij v restorani en studentom katolikom yakij buv prihilnikom povstanciv kristeros i protivnikom antiklerikalnoyi politiki Obregona i jogo nastupnika prezidenta Kalyesa Pam yatNa chest Alvaro Obregona nazvano misto Syudad Obregon u shtati Sonora z rajoniv Mehiko v yakomu jogo vbito okrug u shtati Halisko i nevelike selishe u shtati Chiuaua NagorodiVishij orden Hrizantemi 1924 PrimitkiObregon Alvaro Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 AlLiteraturaObregon Alvaro Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Posilannya

Дата публікації:
Топ