Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Повстання Крістéрос 1926 1929 військовий конфлікт в Мексиці між федеральними силами і повстанцями крістерос Guerra de lo

Повстання Крістерос

Повстання Крістерос

Повстання Крістéрос (1926-1929) — військовий конфлікт в Мексиці між федеральними силами і повстанцями крістерос (Guerra de los Cristeros, самоназва повстанців з ісп. Cristo — Христос), які боролися проти положень конституції 1917 року, спрямованих на обмеження ролі Римо-католицької церкви в країні.

Повстання Крістерос
image
Карта Мексики, що показує регіони, в яких відбувались спалахи повстання
     Масштабні     Помірні     Окремі випадки

Карта Мексики, що показує регіони, в яких відбувались спалахи повстання
     Масштабні     Помірні     Окремі випадки
Дата: 1926–1929
Місце: Мексика
Результат: Припинення вогню
Сторони
image Мексика

Підтримка:

image Крістерос
Підтримка:
Командувачі
image Плутарко Еліас Кальєс
image 		image  †
image  †
image
Військові сили
100 000 50 000
Втрати
56 882 вбитих 30 000—50 000 вбитих
250 000 цивільних вбито

Передумови

Конституція 1917 року позбавила церкву права володіти нерухомим майном і купувати його. Зачинялися монастирі, заборонялося релігійне навчання. Релігійні акти могли проводитися тільки в стінах спеціально відведених приміщень. Під час проповідей не дозволялося піднімати будь-які політичні питання. Всі служителі церкви позбавлялися виборчих прав. Заборонялася діяльність будь-яких громадських організацій, в назві яких був відображений їх зв'язок з релігією або церквою.

У початку 1926 року Плутарко Еліас Кальєс прийняв ряд заходів по здійсненню антиклерикальної програми конституції. В кінці лютого з країни були вислані кілька десятків іноземних священиків, які не мали за конституцією права відправляти службу на території Мексики. Президент запропонував також змінити або доповнити кримінальне законодавство, передбачивши в ньому покарання за порушення антиклерикальних положень конституції.

У червні був опублікований текст цього закону (яке вступало в силу 1 серпня). За новим законом будь-який іноземець, який продовжував здійснювати богослужіння на території Мексики, підлягав штрафу в розмірі 500 песо або арешту на 15 діб. Таке ж покарання передбачалося для священиків, які відкривали релігійні школи. Монастирі підлягали негайному розпуску, а члени виявлених чернечих асоціацій позбавлялися волі на строк до двох років. Крім того, священнослужитель, який виступав із закликами до непокори уряду, міг бути позбавлений волі на строк від 6 років, а з критикою конституції — на термін від року до 5 років.

image
Прапор повстанців з написом (укр. Слава Христу-Царю) та зображенням «Мати Божої Гваделупської»

Конфлікт

У липні 1926 роки мексиканські єпископи вирішили призупинити проведення богослужінь у церквах, уряд назвав це рішення спробою налаштувати народ проти держави. Припинення богослужінь поклало початок кривавого повстання Крістерос.

Найбільш відомими лідерами повстанців були , (фармацевт), (чиновник) і два священики ( і ). Безпосередньо в бойових діях брали участь п'ять священиків.

23 лютого 1927 року крістерос здобули першу перемогу в (Гуанахуато), за нею послідувала ще одна — в (Халіско). Проте повстання пішло на спад після того, як загін отця Веги напав на потяг — крістерос були потрібні кошти. У перестрілці загинув брат отця. Розлючений цією втратою, священик наказав підпалити вагони. Загинула 51 особа. Ця жорстокість налякала простих людей, відвернула їх від повстанців. [[Archivo:Entrevistacolima.jpg|міні|300x300пкс|Інтерв'ю з лідерами Крістерос та командиром військових операцій в штаті Коліма (21 червня 1929).]] Проте очолювані Енріке Горостьєтою та Вікторіано Раміресом крістерос змогли зібратися з силами і знову розпочати вдалий наступ. У загонах повстанців налічувалось біля 50 тисяч чоловіків. Були також жіночі підрозділи, загальна чисельність яких сягала 25 тисяч осіб. Вони виконували медичні функції і називалися «Las brigadas bonitas» («Красиві бригади»).

Поступово повстанці зайняли більшу частину території Мексики. Уряд контролював лише великі міста. Католики уміло застосовували партизанську тактику, наносячи удари одночасно у кількох районах країни, а урядова армія не мала ресурсів для ефективної протидії.

Врегулювання конфлікту стало можливим при лояльно налаштованому до церкви президенті . У 1929 році за сприяння США і Ватикану вдалося примирити духовенство і мексиканський уряд. Знову було дозволено релігійне виховання (але не в школах), дозволялася подача клопотань про реформування законодавства, церква була відновлена ​​в своїх майнових правах — хоча юридично нерухомість як і раніше перебувала у державній власності, церква отримувала над нею фактичний контроль. Це влаштовувало обидві сторони, і духовенство припинило підтримку повстанців. Однак більшість повстанців, відчуваючи себе обдуреними, продовжувало боротьбу протягом ще двох років.

Війна забрала близько 90 тисяч життів 56 882 чоловік з боку федеральних військ, 30 000 крістерос, і велике число цивільних осіб і крістерос, які були вбиті в антиклерикальних рейдах після закінчення конфлікту.

Наслідки

Уряд не виконав умов мирної угоди — приблизно 500 лідерів крістерос і 5000 рядових учасників опору були розстріляні, часто в своїх будинках, в присутності дружин і дітей. Особливо образливою для католиків стала повна державна монополія на освіту. Переслідування були продовжені і під час президентства Ласаро Карденаса, антикатолицького соціаліста, і не припинялися до 1940 року, коли президентом став практикуючий католик Мануель Авіла Камачо.

Наслідки війни для церкви виявилися плачевними. У період з 1926 по 1934 рік щонайменше 40 священиків були вбиті. З 4500 священиків, які служили Ватикану до повстання, в 1934 році залишилося тільки 334 (отримали дозвіл від уряду), на 15 мільйонів чоловік населення. Причиною скорочення кількості священиків стали еміграція, заслання і вбивства. До 1935 року 17 штатів не мало священиків зовсім.

Сьогодення

Католицька церква визнала кількох загиблих Крістерос мучениками, в тому числі блаженного Мігеля Про, єзуїта, що був розстріляний без суду 23 листопада 1927 року за фальшивим звинуваченням у причетності до замаху на колишнього президента Альваро Обрегона, але насправді за те, що він виконував свої священичі обов'язки наперекір рішенню уряду. Його беатифікація відбулася в 1988 році.

21 травня 2000 року Папа Римський Іван Павло ІІ канонізував групу з 25 мучеників. Вони були беатифіковані 22 листопада 1992 року. З цієї групи 22 були духовенством, а троє — мирянами. Вони не брали зброю в руки, але відмовлялися залишати свої парафії, їх розстрілювали або вішали урядові сили за принесення таїнств.

Католицька церква оголосила ще 13 жертв антикатолицького режиму мучениками 20 листопада 2005 року, тим самим відкривши шлях до їх беатифікації. Цю групу складали переважно миряни, включаючи 14-річного Хосе Санчеса дель Ріо.

Див. також

Примітки

  1. Ларін Н.С. (1965). Боротьба держави з церквою в Мексиці (Повстання «Крістерос» 1926-1929 рр.).
  2. Хрестоносці ХХ століття або Хто такі крістерос. catholicnews.org.ua (укр.). Процитовано 13 липня 2020.
  3. Віра і розум. 1994.
  4. Ruiz, Ramón Eduardo (1992). Triumphs and Tragedy: A History of the Mexican People (англ.). W. W. Norton & Company. ISBN .
  5. Bethell, Leslie, The Cambridge History of Latin America, p. 593, Cambridge University Press, 1986
  6. . Historic World Leaders: North & South America (M-Z), p. 628, Gale Research Inc., 1994
  7. "Homily of Pope John Paul II: Canonization of 27 New Saints". May 21, 2000. Процитовано 9 вересня 2017.
  8. Gerzon-Kessler, Ari, "Cristero Martyrs, Jalisco Nun To Attain Sainthood" [ 2011-07-11 у Wayback Machine.]. Guadalajara Reporter. May 12, 2000
  9. Gerzon-Kessler, Ari, "Cristero Martyrs, Jalisco Nun To Attain Sainthood" [ 2011-07-11 у Wayback Machine.]. Guadalajara Reporter. May 12, 2000
  10. "14-year-old Mexican martyr to be beatified Sunday" [ 2007-09-27 у Wayback Machine.]; Catholic News Agency; November 5, 2005

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Povstannya Kristeros 1926 1929 vijskovij konflikt v Meksici mizh federalnimi silami i povstancyami kristeros Guerra de los Cristeros samonazva povstanciv z isp Cristo Hristos yaki borolisya proti polozhen konstituciyi 1917 roku spryamovanih na obmezhennya roli Rimo katolickoyi cerkvi v krayini Povstannya KristerosKarta Meksiki sho pokazuye regioni v yakih vidbuvalis spalahi povstannya Masshtabni Pomirni Okremi vipadki Karta Meksiki sho pokazuye regioni v yakih vidbuvalis spalahi povstannya Masshtabni Pomirni Okremi vipadkiData 1926 1929Misce MeksikaRezultat Pripinennya vognyu Pidpisannya mirnoyi ugodi mizh meksikanskim uryadom z Kristeros Viznannya chastini vimog Kristeros Vidnovlennya bogosluzhin Katolickoyi cerkvi v MeksiciStoroniMeksika Pidtrimka SShA Meksikanski protestanti Kristeros Pidtrimka Vatikan Licari KolumbaKomanduvachiPlutarko Elias Kalyes Vijskovi sili100 000 50 000Vtrati56 882 vbitih 30 000 50 000 vbitih250 000 civilnih vbitoPeredumoviKonstituciya 1917 roku pozbavila cerkvu prava voloditi neruhomim majnom i kupuvati jogo Zachinyalisya monastiri zaboronyalosya religijne navchannya Religijni akti mogli provoditisya tilki v stinah specialno vidvedenih primishen Pid chas propovidej ne dozvolyalosya pidnimati bud yaki politichni pitannya Vsi sluzhiteli cerkvi pozbavlyalisya viborchih prav Zaboronyalasya diyalnist bud yakih gromadskih organizacij v nazvi yakih buv vidobrazhenij yih zv yazok z religiyeyu abo cerkvoyu U pochatku 1926 roku Plutarko Elias Kalyes prijnyav ryad zahodiv po zdijsnennyu antiklerikalnoyi programi konstituciyi V kinci lyutogo z krayini buli vislani kilka desyatkiv inozemnih svyashenikiv yaki ne mali za konstituciyeyu prava vidpravlyati sluzhbu na teritoriyi Meksiki Prezident zaproponuvav takozh zminiti abo dopovniti kriminalne zakonodavstvo peredbachivshi v nomu pokarannya za porushennya antiklerikalnih polozhen konstituciyi U chervni buv opublikovanij tekst cogo zakonu yake vstupalo v silu 1 serpnya Za novim zakonom bud yakij inozemec yakij prodovzhuvav zdijsnyuvati bogosluzhinnya na teritoriyi Meksiki pidlyagav shtrafu v rozmiri 500 peso abo areshtu na 15 dib Take zh pokarannya peredbachalosya dlya svyashenikiv yaki vidkrivali religijni shkoli Monastiri pidlyagali negajnomu rozpusku a chleni viyavlenih chernechih asociacij pozbavlyalisya voli na strok do dvoh rokiv Krim togo svyashennosluzhitel yakij vistupav iz zaklikami do nepokori uryadu mig buti pozbavlenij voli na strok vid 6 rokiv a z kritikoyu konstituciyi na termin vid roku do 5 rokiv Prapor povstanciv z napisom ukr Slava Hristu Caryu ta zobrazhennyam Mati Bozhoyi Gvadelupskoyi KonfliktU lipni 1926 roki meksikanski yepiskopi virishili prizupiniti provedennya bogosluzhin u cerkvah uryad nazvav ce rishennya sproboyu nalashtuvati narod proti derzhavi Pripinennya bogosluzhin poklalo pochatok krivavogo povstannya Kristeros Najbilsh vidomimi liderami povstanciv buli farmacevt chinovnik i dva svyasheniki i Bezposeredno v bojovih diyah brali uchast p yat svyashenikiv 23 lyutogo 1927 roku kristeros zdobuli pershu peremogu v Guanahuato za neyu posliduvala she odna v Halisko Prote povstannya pishlo na spad pislya togo yak zagin otcya Vegi napav na potyag kristeros buli potribni koshti U perestrilci zaginuv brat otcya Rozlyuchenij ciyeyu vtratoyu svyashenik nakazav pidpaliti vagoni Zaginula 51 osoba Cya zhorstokist nalyakala prostih lyudej vidvernula yih vid povstanciv Archivo Entrevistacolima jpg mini 300x300pks Interv yu z liderami Kristeros ta komandirom vijskovih operacij v shtati Kolima 21 chervnya 1929 Prote ocholyuvani Enrike Gorostyetoyu ta Viktoriano Ramiresom kristeros zmogli zibratisya z silami i znovu rozpochati vdalij nastup U zagonah povstanciv nalichuvalos bilya 50 tisyach cholovikiv Buli takozh zhinochi pidrozdili zagalna chiselnist yakih syagala 25 tisyach osib Voni vikonuvali medichni funkciyi i nazivalisya Las brigadas bonitas Krasivi brigadi Postupovo povstanci zajnyali bilshu chastinu teritoriyi Meksiki Uryad kontrolyuvav lishe veliki mista Katoliki umilo zastosovuvali partizansku taktiku nanosyachi udari odnochasno u kilkoh rajonah krayini a uryadova armiya ne mala resursiv dlya efektivnoyi protidiyi Vregulyuvannya konfliktu stalo mozhlivim pri loyalno nalashtovanomu do cerkvi prezidenti U 1929 roci za spriyannya SShA i Vatikanu vdalosya primiriti duhovenstvo i meksikanskij uryad Znovu bulo dozvoleno religijne vihovannya ale ne v shkolah dozvolyalasya podacha klopotan pro reformuvannya zakonodavstva cerkva bula vidnovlena v svoyih majnovih pravah hocha yuridichno neruhomist yak i ranishe perebuvala u derzhavnij vlasnosti cerkva otrimuvala nad neyu faktichnij kontrol Ce vlashtovuvalo obidvi storoni i duhovenstvo pripinilo pidtrimku povstanciv Odnak bilshist povstanciv vidchuvayuchi sebe obdurenimi prodovzhuvalo borotbu protyagom she dvoh rokiv Vijna zabrala blizko 90 tisyach zhittiv 56 882 cholovik z boku federalnih vijsk 30 000 kristeros i velike chislo civilnih osib i kristeros yaki buli vbiti v antiklerikalnih rejdah pislya zakinchennya konfliktu NaslidkiUryad ne vikonav umov mirnoyi ugodi priblizno 500 lideriv kristeros i 5000 ryadovih uchasnikiv oporu buli rozstrilyani chasto v svoyih budinkah v prisutnosti druzhin i ditej Osoblivo obrazlivoyu dlya katolikiv stala povna derzhavna monopoliya na osvitu Peresliduvannya buli prodovzheni i pid chas prezidentstva Lasaro Kardenasa antikatolickogo socialista i ne pripinyalisya do 1940 roku koli prezidentom stav praktikuyuchij katolik Manuel Avila Kamacho Naslidki vijni dlya cerkvi viyavilisya plachevnimi U period z 1926 po 1934 rik shonajmenshe 40 svyashenikiv buli vbiti Z 4500 svyashenikiv yaki sluzhili Vatikanu do povstannya v 1934 roci zalishilosya tilki 334 otrimali dozvil vid uryadu na 15 miljoniv cholovik naselennya Prichinoyu skorochennya kilkosti svyashenikiv stali emigraciya zaslannya i vbivstva Do 1935 roku 17 shtativ ne malo svyashenikiv zovsim Sogodennya Katolicka cerkva viznala kilkoh zagiblih Kristeros muchenikami v tomu chisli blazhennogo Migelya Pro yezuyita sho buv rozstrilyanij bez sudu 23 listopada 1927 roku za falshivim zvinuvachennyam u prichetnosti do zamahu na kolishnogo prezidenta Alvaro Obregona ale naspravdi za te sho vin vikonuvav svoyi svyashenichi obov yazki naperekir rishennyu uryadu Jogo beatifikaciya vidbulasya v 1988 roci 21 travnya 2000 roku Papa Rimskij Ivan Pavlo II kanonizuvav grupu z 25 muchenikiv Voni buli beatifikovani 22 listopada 1992 roku Z ciyeyi grupi 22 buli duhovenstvom a troye miryanami Voni ne brali zbroyu v ruki ale vidmovlyalisya zalishati svoyi parafiyi yih rozstrilyuvali abo vishali uryadovi sili za prinesennya tayinstv Katolicka cerkva ogolosila she 13 zhertv antikatolickogo rezhimu muchenikami 20 listopada 2005 roku tim samim vidkrivshi shlyah do yih beatifikaciyi Cyu grupu skladali perevazhno miryani vklyuchayuchi 14 richnogo Hose Sanchesa del Rio Div takozhKatolicka cerkva v Meksici Meksikanska revolyuciyaPrimitkiLarin N S 1965 Borotba derzhavi z cerkvoyu v Meksici Povstannya Kristeros 1926 1929 rr Hrestonosci HH stolittya abo Hto taki kristeros catholicnews org ua ukr Procitovano 13 lipnya 2020 Vira i rozum 1994 Ruiz Ramon Eduardo 1992 Triumphs and Tragedy A History of the Mexican People angl W W Norton amp Company ISBN 978 0 393 31066 5 Bethell Leslie The Cambridge History of Latin America p 593 Cambridge University Press 1986 Historic World Leaders North amp South America M Z p 628 Gale Research Inc 1994 Homily of Pope John Paul II Canonization of 27 New Saints May 21 2000 Procitovano 9 veresnya 2017 Gerzon Kessler Ari Cristero Martyrs Jalisco Nun To Attain Sainthood 2011 07 11 u Wayback Machine Guadalajara Reporter May 12 2000 Gerzon Kessler Ari Cristero Martyrs Jalisco Nun To Attain Sainthood 2011 07 11 u Wayback Machine Guadalajara Reporter May 12 2000 14 year old Mexican martyr to be beatified Sunday 2007 09 27 u Wayback Machine Catholic News Agency November 5 2005

Дата публікації:
Топ