Епідемії коколізлі (також Великий мор, англ. Cocoliztli epidemics / the great pestilence, ісп. epidemia de cocoliztli) — термін, що застосовується для означення мільйонів смертей на території Нової Іспанії в нинішній Мексиці в XVI столітті. Приписується одній або кільком хворобам, спільно званим cocoliztli, що характеризувалися гарячкою та кровотечами. Ці епідемії спустошили Мексиканське нагір'я, особливо постраждало ацтекське місцеве населення. Назва «Коколізлі» є ацтекського походження.
Епідемії коколізлі | |
Країна | Ацтекська імперія і Нова Іспанія |
---|---|
Місце розташування | Центральна Америка Південна Америка |
Дата й час | 16 століття і 17 століття |
Час/дата початку | 1545 |
Час/дата закінчення | 1631 |
Кількість загиблих | 17 000 000[1][2] |
Виходячи з кількості померлих, цю епідемію часто називають найгіршою в історії Мексики. Наразі немає консенсусу стосовно цих епідемій. Зрозумілим є те, що частково це було обумовлено завезенням іспанцями натуральної віспи, до якої місцеве населення не мало ніякого імунітету. Разом з цим описи хворих не завжди відповідали клінічним проявам цієї хвороби. Існує спірна думка, що це міг бути паратиф C. Є припущення, що розвитку епідемій сприяла значна тривала посуха.
Етимологія
Слово «коколізлі» походить від слова з мови науатль, що означає «шкідник», також «хвороба», також «мор».
Історичні відомості
Було виявлено 14 епідемій, що були ідентифіковані як імовірно коколізлі, причому найбільшими були епідемії 1520, 1545, 1576, 1736 та 1813 років.
Існує гіпотеза, що широкомасштабний спалах якоїсь геморагічної гарячки міг посприяти раніше краху класичної цивілізації майя (750—950 роки), хоча більшість експертів вважають, що інші фактори, включаючи зміну клімату, ймовірно, зіграли набагато більшу роль.
Епідемії коколізлі зазвичай траплялися протягом двох років після великих посух, тоді як інша хвороба, що називається «матлазахуатл», з'явилася через два роки після сезону дощів. Епідемія в 1576 році сталася після посухи, що простяглася від Венесуели до Канади. Вважається, що взаємозв'язок між посухою та хворобою полягає в тому, що кількість популяцій гризунів Calomys, носія вірусної геморагічної гарячки, зростала під час дощів, що слідували за посухою, у міру поліпшення умов.
Існує певна неоднозначність щодо того, чи є коколізлі переважно націленими на корінне населення на відміну від європейських колоністів. Більшість власних повідомлень про захворювання надійшли від ацтеків, які в першу чергу були стурбовані новизною хвороби або хвороб та яскраво вираженими клінічними проявами.
Іспанські колонізатори, можливо, використовували корінні страхи для подальшого виправдання та впровадження християнства, як висловився енкомендеро Гонсало де Ортіс: «Бог послав на індіанців таку хворобу, що троє з кожних чотирьох з них загинули». Незрозуміло, чи Ортіс перебільшував, чи іспанські колонізатори справді менше зазнавали впливу цього «вчинку Бога». Проте Торібіо де Бенавенте Мотолінія, іспанський місіонер, припустив, що на 60–90 % все населення Нової Іспанії зменшилося незалежно від етнічної приналежності. Бернардіно де Саагун, інший іспанський священнослужитель і автор Флорентійського кодексу, засвідчив, що до кінця спалаху захворювання заразився сам. Під час другого спалаху коколізлі в 1576 році Саагун визначив, що й африканські раби, й іспанські колоністи були сприйнятливими до цієї хвороби.
Джерела інфекції та шляхи поширення
Соціальне та фізичне середовище колоніальної Мексики, ймовірно, було ключовим фактором, що дозволило епідемії 1545—1548 років досягти такої кількості уражених. Вже ослаблені війнами та попередніми епідеміями, ацтеки були змушені збиратися в легко керовані конгрегації, що зосереджувались на сільськогосподарському виробництві та переході до християнства. У таких конгрегаціях мало зближення людей і набагато тісніший контакт не тільки між ними, але й з тваринами. Пацюки, кури, свині або велика рогата худоба, що були завезені зі Старого Світу, потенційно могли стати переносниками хвороб Нового та Старого Світів.
Дослідження кілець дерев того часу показали, що епідемія 1545—1548 років відбулася під час вкрай великої посухи. Нестача води змінила санітарні умови та сприяла поганим гігієнічним звичкам. Повідомлялося про сильні посухи як до спалахів 1545, так і до 1576 років. Крім того, періодичні дощі під час передбачуваної мегазасухи, такі як ті, що передбачалися незадовго до 1545 року, мали б збільшити присутність пацюків та мишей Нового Світу. Вважається, що ці тварини також змогли транспортувати аренавіруси, здатні спричинювати геморагічну гарячку. Наслідки посухи у поєднанні з наявністю таких населених пунктів є дуже правдоподібним поясненням передачі хвороб, особливо якщо патогени поширюються або фекаліями людини, або тваринами. Беручи до уваги, що багато збудників Старого Світу вважаються відповідальними за епідемії коколізлі, важливо, що всі, крім одного (лама / альпака), найпоширеніші види домашньої худоби походять зі Старого Світу.
Є припущення, що це почалося на півдні та в центральній частині Мексиканського нагір'я, недалеко від сучасного міста Пуебла. Однак незабаром після свого початкового поширення спалах міг посунутись на північ до Сіналоа, а також на південь від Чіапасу та Гватемали, де його називали гукумац. Можливо, він навіть перейшов до Південної Америки, потрапивши в Еквадор і Перу, хоча важко бути впевненим, що була описана одна й та ж хвороба. Здавалося, спалах був обмежений висотою над рівнем моря, оскільки він майже відсутній у прибережних регіонах на рівні моря, наприклад, рівнинах уздовж Мексиканської затоки та Тихого океану.
Прояви
Хоча описи проявів коколізлі нагадують описи хвороб Старого Світу, багато дослідників вважають, що його слід визнати окремою хворобою. За словами Франсіско Ернандес де Толедо ([en]), лікаря, який був свідком епідемії в 1576 році, серед симптомів були гарячка, сильний головний біль, запаморочення, чорний язик, темна сеча, пронос з кров'ю, сильний біль у животі та грудях, вузлики на голові та шиї, неврологічні розлади, жовтяниця, і рясна кровотеча з носа, очей і рота. Смерть часто наступала протягом 3-4 днів.
Також описані у хворих тоді плямиста шкіра та шлунково-кишкові кровотечі, що призводили до кривавої діареї, а також кровотечі з очей, рота та вагіни. Початок часто був швидким, і без будь-яких продромальних проявів. Захворювання характеризувалось надзвичайно високим рівнем летальності, причому смерть часто наставала протягом тижня після того, як людина починала хворіти.
Виявити сліди хвороби в археологічних знахідках важко. Коколізлі та інші захворювання, які перебігають швидко, зазвичай не залишають уражень на кістках померлих, незважаючи на те, що завдають значної шкоди шлунково-кишковій, дихальній та іншим системам організму.
Можливі причини
У численних джерелах XVI століття детально описано руйнування спалахів, але симптоми не відповідають жодному з відомих збудників. Незабаром після 1548 року іспанці почали називати хворобу табарділло (тиф), що був визнаний як тодішня нозологічна форма в Іспанії лише з кінця XV століття. Проте симптоми коколізлі не не були ідентичними тифу або плямистій гарячці, що спостерігалася у Старому світі на той час. Можливо, саме тому Франциско Ернандес де Толедо, іспанський лікар, наполягав на використанні слова «науатль», описуючи хворобу. Вивчення проявів епідемії коколізлі показало, що вони не нагадують такі при грипі, лептоспірозі, малярії, епідемічному висипному та черевному тифах, жовтій гарячці. З'явилося припущення, що коколізлі не є результатом будь-якого відомого збудника Старого Світу, а, можливо, патогеном європейського походження або новим американським.
Існує припущення, що це могла бути корінна вірусна геморагічна гарячка, оскільки є відомості про подібні захворювання, що уразили Мексику ще в доколумбові часи. Так у Codex Chimalpopoca зазначається, що спалах кривавої діареї стався в Кулуакані в 1320 році.
Дослідники переглянули розповідь Ернандеса де Толедо про коколізлі та порівняли з різними клінічними описами інших хвороб. Вони запропонували науковцям розглянути «аренавіруси Нового Світу» та роль, яку ці збудники могли зіграти у спалахах коколізлі. Повстаючи проти загального прийняття постконтактних епідемій як «імпорту Старого Світу», вони висловили думку, що арнавіруси, які в основному уражають гризунів, значною мірою трималися подалі від людей доколумбового періоду. А отже, навала пацюків і мишей, спричинене приходом іспанців, могло в поєднанні із кліматичними та ландшафтними змінами привести ці аренавіруси до набагато тіснішого контакту з людьми.
У 2018 році науковці Інституту науки про історію людства імені Макса Планка заявили про виявлення доказів винуватця цих епідемій. Зразки ДНК із зубів 29 скелетів XVI століття в регіоні Оаксака в Мексиці були визначені як такі, що належать бактерії Salmonella enterica підвиду Enterica серовар paratyphi С, що спричинює паратиф C, що вони вважають гіпотетичним збудником. Проте ця хвороба спричинює летальність лише до 15 % та й зустрічається зрідка. Разом з тим ці знахідки корелюють із нещодавньою знахідкою збудника паратифу С на норвезькому кладовищі XIII століття. Молода жінка, яка, ймовірно, померла від кишкової гарячки, є доказом того, що збудник був присутній в Європі за 300 років до епідемій у Мексиці. Таким чином, не виключено, що здорові носії транспортували бактерії до Нового Світу, ймовірно з вікінгами, де вона процвітала. Вважається, що S. Paratyphi C, можливо, вперше передавалася людям від свиней у Старому Світі під час або незабаром після періоду неоліту.
Проте частина науковців поставили під сумнів ці докази, оскільки симптоми паратифу С погано узгоджуються з проявами коколізлі. Зрештою, дослідження щодо причини будь-якої з епідемій коколізлі 1545—1548 та 1576–81 років мають продовжитися, а причини різних спалахів можуть виявитися різними.
Тягар коколізлі
Більшість цифр смертей наведені для спалаху 1545—1548 років, стосуються популяцій ацтеків. Близько 800 тисяч загинули в Мексиканській долині, що призвело до великого занедбання багатьох місцевих корінних територій протягом цього періоду або незабаром після цього. За підрахунками загальної кількості людських життів, втрачених під час цієї епідемії, коливалося від 5 до 15 мільйонів людей, що робить це одним із найбільш смертоносних епідемій хвороб усіх часів.
Наслідками коколізлі були не лише втрати населення. Відсутність робочої сили корінних жителів призвела до значного дефіциту продовольства, що вплинуло як на тубільців, так і на іспанців. Смерть багатьох ацтеків внаслідок чуми призвела до проблем у власності на землю, іспанські колоністи різного походження прагнули використати ці землі, що звільнилися. Іспанський імператор Карл V шукав спосіб позбавити влади енкомендеро та встановити ефективнішу та «етичну» систему поселень.
Деякі наслідки
Коколізлі стало причиною впровадження системи репартімієнто (ісп. repartimiento), яка прагнула встановити вищий рівень нагляду в іспанських колоніях і максимально збільшити загальну данину, яку збирали для громадськості та королівського використання. Правила щодо самої данини також були змінені у відповідь на епідемію 1545 року, оскільки побоювання щодо майбутнього дефіциту продовольства поширилися серед іспанців. До 1577 року кукурудза та гроші були визнані єдиними двома формами прийнятної данини.
Послідовність спалахів
Друга велика епідемія коколізлі сталася в 1576 році, тривала приблизно до 1580 року. Померло близько 2 млн. осіб. Ця епідемія та її прояви були більш детально описана в колоніальних повідомленнях. Всього в іспанських документах згадано про 13 епідемій коколізлі між 1545 і 1642 роками. Епідемія 1736 року теж мала подібні симптоми, проте згадувався під іншою назвою «тлазауатль» (tlazahuatl).
Примітки
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2730237/
- https://www.newscientist.com/article/dn268-american-plague/
- Vågene, Åshild; et al. (2018). «Salmonella enterica genomes from victims of a major sixteenth-century epidemic in Mexico». Nature Ecology & Evolution. 2 (3): 520—528. doi:10.1038/s41559-017-0446-6. PMID 29335577. S2CID 3358440. (англ.)
- Turner, B. L.; Sabloff, J. A. (21 August 2012). «Classic Period collapse of the Central Maya Lowlands: Insights about human-environment relationships for sustainability». Proceedings of the National Academy of Sciences. 109 (35): 13908–13914. Bibcode:2012PNAS..10913908T. doi:10.1073/pnas.1210106109. PMC 3435155. PMID 22912403. (англ.)
- Acuna-Soto, R.; Stahle, D. W.; Cleaveland, M. K.; Therrell, M. D (April 2002). «Megadrought and megadeath in 16th century Mexico». Emerging Infectious Diseases. 8 (4): 360—362. doi:10.3201/eid0804.010175. PMC 2730237. PMID 11971767. (англ.)
- Marr, John; Kiracofe, J.B. (2000). «Was Huey Cocoliztli a Haemorrhagic fever?». Medical History. 44 (3): 341—262. doi:10.1017/S0025727300066746. PMC 1044288. PMID 10954969. S2CID 8951159. (англ.)
- Hersher, Rebecca (16 January 2017). «Salmonella May Have Caused Massive Aztec Epidemic, Study Finds». National Public Radio. Retrieved 2018-01-17. [1] [ 13 липня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Callaway, Ewen (2017). «Collapse of Aztec society linked to catastrophic salmonella outbreak». Nature. 542 (7642): 404. doi:10.1038/nature.2017.21485. PMID 28230141. (англ.)
- Zhou, Zhemin; et al. (2017). «Millennia of genomic stability within the invasive Para C Lineage of Salmonella enterica». bioRxiv. doi:10.1101/105759. [2] [ 17 липня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Джерела
- Acuna-Soto, R.; Stahle, D. W.; Cleaveland, M. K.; Therrell, M. D (April 2002). «Megadrought and megadeath in 16th century Mexico». Emerging Infectious Diseases. 8 (4): 360—362. doi:10.3201/eid0804.010175. PMC 2730237. PMID 11971767. (англ.)
- Prem, Hanns (1991). «Disease Outbreaks in Central Mexico During the Sixteenth Century». / Cook, Noble David; Lovell, W. George (eds.). «Secret Judgments of God»: Old World Disease in Colonial Spanish America. Norman: University of Oklahoma Press. pp. 20–48. . (англ.)
Посилання
- Emiliano Parra. Fiebres hemorrágicas causa de muerte en las culturas originarias [3] [ 13 травня 2021 у Wayback Machine.] (ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Epidemiyi kokolizli takozh Velikij mor angl Cocoliztli epidemics the great pestilence isp epidemia de cocoliztli termin sho zastosovuyetsya dlya oznachennya miljoniv smertej na teritoriyi Novoyi Ispaniyi v ninishnij Meksici v XVI stolitti Pripisuyetsya odnij abo kilkom hvorobam spilno zvanim cocoliztli sho harakterizuvalisya garyachkoyu ta krovotechami Ci epidemiyi spustoshili Meksikanske nagir ya osoblivo postrazhdalo actekske misceve naselennya Nazva Kokolizli ye actekskogo pohodzhennya Epidemiyi kokolizliKrayina Actekska imperiya i Nova IspaniyaMisce roztashuvannyaCentralna Amerika Pivdenna AmerikaData j chas16 stolittya i 17 stolittyaChas data pochatku1545Chas data zakinchennya1631Kilkist zagiblih17 000 000 1 2 Zhertvi kokolizli Vihodyachi z kilkosti pomerlih cyu epidemiyu chasto nazivayut najgirshoyu v istoriyi Meksiki Narazi nemaye konsensusu stosovno cih epidemij Zrozumilim ye te sho chastkovo ce bulo obumovleno zavezennyam ispancyami naturalnoyi vispi do yakoyi misceve naselennya ne malo niyakogo imunitetu Razom z cim opisi hvorih ne zavzhdi vidpovidali klinichnim proyavam ciyeyi hvorobi Isnuye spirna dumka sho ce mig buti paratif C Ye pripushennya sho rozvitku epidemij spriyala znachna trivala posuha Kolaps naselennya Meksiki vprodovzh XVI stolittya sho prinajmni chastkovo pov yazano z shonajmenshe troma povtornimi epidemiyami kokolizli Vvazhayetsya sho pershoyu bula epidemiya naturalnoyi vispi sho sprichinila blizko 8 mln smertej EtimologiyaSlovo kokolizli pohodit vid slova z movi nauatl sho oznachaye shkidnik takozh hvoroba takozh mor Istorichni vidomostiBulo viyavleno 14 epidemij sho buli identifikovani yak imovirno kokolizli prichomu najbilshimi buli epidemiyi 1520 1545 1576 1736 ta 1813 rokiv Isnuye gipoteza sho shirokomasshtabnij spalah yakoyis gemoragichnoyi garyachki mig pospriyati ranishe krahu klasichnoyi civilizaciyi majya 750 950 roki hocha bilshist ekspertiv vvazhayut sho inshi faktori vklyuchayuchi zminu klimatu jmovirno zigrali nabagato bilshu rol Epidemiyi kokolizli zazvichaj traplyalisya protyagom dvoh rokiv pislya velikih posuh todi yak insha hvoroba sho nazivayetsya matlazahuatl z yavilasya cherez dva roki pislya sezonu doshiv Epidemiya v 1576 roci stalasya pislya posuhi sho prostyaglasya vid Venesueli do Kanadi Vvazhayetsya sho vzayemozv yazok mizh posuhoyu ta hvoroboyu polyagaye v tomu sho kilkist populyacij grizuniv Calomys nosiya virusnoyi gemoragichnoyi garyachki zrostala pid chas doshiv sho sliduvali za posuhoyu u miru polipshennya umov Isnuye pevna neodnoznachnist shodo togo chi ye kokolizli perevazhno nacilenimi na korinne naselennya na vidminu vid yevropejskih kolonistiv Bilshist vlasnih povidomlen pro zahvoryuvannya nadijshli vid actekiv yaki v pershu chergu buli sturbovani noviznoyu hvorobi abo hvorob ta yaskravo virazhenimi klinichnimi proyavami Ispanski kolonizatori mozhlivo vikoristovuvali korinni strahi dlya podalshogo vipravdannya ta vprovadzhennya hristiyanstva yak vislovivsya enkomendero Gonsalo de Ortis Bog poslav na indianciv taku hvorobu sho troye z kozhnih chotiroh z nih zaginuli Nezrozumilo chi Ortis perebilshuvav chi ispanski kolonizatori spravdi menshe zaznavali vplivu cogo vchinku Boga Prote Toribio de Benavente Motoliniya ispanskij misioner pripustiv sho na 60 90 vse naselennya Novoyi Ispaniyi zmenshilosya nezalezhno vid etnichnoyi prinalezhnosti Bernardino de Saagun inshij ispanskij svyashennosluzhitel i avtor Florentijskogo kodeksu zasvidchiv sho do kincya spalahu zahvoryuvannya zarazivsya sam Pid chas drugogo spalahu kokolizli v 1576 roci Saagun viznachiv sho j afrikanski rabi j ispanski kolonisti buli sprijnyatlivimi do ciyeyi hvorobi Dzherela infekciyi ta shlyahi poshirennyaSocialne ta fizichne seredovishe kolonialnoyi Meksiki jmovirno bulo klyuchovim faktorom sho dozvolilo epidemiyi 1545 1548 rokiv dosyagti takoyi kilkosti urazhenih Vzhe oslableni vijnami ta poperednimi epidemiyami acteki buli zmusheni zbiratisya v legko kerovani kongregaciyi sho zoseredzhuvalis na silskogospodarskomu virobnictvi ta perehodi do hristiyanstva U takih kongregaciyah malo zblizhennya lyudej i nabagato tisnishij kontakt ne tilki mizh nimi ale j z tvarinami Pacyuki kuri svini abo velika rogata hudoba sho buli zavezeni zi Starogo Svitu potencijno mogli stati perenosnikami hvorob Novogo ta Starogo Svitiv Doslidzhennya kilec derev togo chasu pokazali sho epidemiya 1545 1548 rokiv vidbulasya pid chas vkraj velikoyi posuhi Nestacha vodi zminila sanitarni umovi ta spriyala poganim gigiyenichnim zvichkam Povidomlyalosya pro silni posuhi yak do spalahiv 1545 tak i do 1576 rokiv Krim togo periodichni doshi pid chas peredbachuvanoyi megazasuhi taki yak ti sho peredbachalisya nezadovgo do 1545 roku mali b zbilshiti prisutnist pacyukiv ta mishej Novogo Svitu Vvazhayetsya sho ci tvarini takozh zmogli transportuvati arenavirusi zdatni sprichinyuvati gemoragichnu garyachku Naslidki posuhi u poyednanni z nayavnistyu takih naselenih punktiv ye duzhe pravdopodibnim poyasnennyam peredachi hvorob osoblivo yaksho patogeni poshiryuyutsya abo fekaliyami lyudini abo tvarinami Beruchi do uvagi sho bagato zbudnikiv Starogo Svitu vvazhayutsya vidpovidalnimi za epidemiyi kokolizli vazhlivo sho vsi krim odnogo lama alpaka najposhirenishi vidi domashnoyi hudobi pohodyat zi Starogo Svitu Ye pripushennya sho ce pochalosya na pivdni ta v centralnij chastini Meksikanskogo nagir ya nedaleko vid suchasnogo mista Puebla Odnak nezabarom pislya svogo pochatkovogo poshirennya spalah mig posunutis na pivnich do Sinaloa a takozh na pivden vid Chiapasu ta Gvatemali de jogo nazivali gukumac Mozhlivo vin navit perejshov do Pivdennoyi Ameriki potrapivshi v Ekvador i Peru hocha vazhko buti vpevnenim sho bula opisana odna j ta zh hvoroba Zdavalosya spalah buv obmezhenij visotoyu nad rivnem morya oskilki vin majzhe vidsutnij u priberezhnih regionah na rivni morya napriklad rivninah uzdovzh Meksikanskoyi zatoki ta Tihogo okeanu ProyaviHocha opisi proyaviv kokolizli nagaduyut opisi hvorob Starogo Svitu bagato doslidnikiv vvazhayut sho jogo slid viznati okremoyu hvoroboyu Za slovami Fransisko Ernandes de Toledo en likarya yakij buv svidkom epidemiyi v 1576 roci sered simptomiv buli garyachka silnij golovnij bil zapamorochennya chornij yazik temna secha pronos z krov yu silnij bil u zhivoti ta grudyah vuzliki na golovi ta shiyi nevrologichni rozladi zhovtyanicya i ryasna krovotecha z nosa ochej i rota Smert chasto nastupala protyagom 3 4 dniv Takozh opisani u hvorih todi plyamista shkira ta shlunkovo kishkovi krovotechi sho prizvodili do krivavoyi diareyi a takozh krovotechi z ochej rota ta vagini Pochatok chasto buv shvidkim i bez bud yakih prodromalnih proyaviv Zahvoryuvannya harakterizuvalos nadzvichajno visokim rivnem letalnosti prichomu smert chasto nastavala protyagom tizhnya pislya togo yak lyudina pochinala hvoriti Viyaviti slidi hvorobi v arheologichnih znahidkah vazhko Kokolizli ta inshi zahvoryuvannya yaki perebigayut shvidko zazvichaj ne zalishayut urazhen na kistkah pomerlih nezvazhayuchi na te sho zavdayut znachnoyi shkodi shlunkovo kishkovij dihalnij ta inshim sistemam organizmu Mozhlivi prichiniU chislennih dzherelah XVI stolittya detalno opisano rujnuvannya spalahiv ale simptomi ne vidpovidayut zhodnomu z vidomih zbudnikiv Nezabarom pislya 1548 roku ispanci pochali nazivati hvorobu tabardillo tif sho buv viznanij yak todishnya nozologichna forma v Ispaniyi lishe z kincya XV stolittya Prote simptomi kokolizli ne ne buli identichnimi tifu abo plyamistij garyachci sho sposterigalasya u Staromu sviti na toj chas Mozhlivo same tomu Francisko Ernandes de Toledo ispanskij likar napolyagav na vikoristanni slova nauatl opisuyuchi hvorobu Vivchennya proyaviv epidemiyi kokolizli pokazalo sho voni ne nagaduyut taki pri gripi leptospirozi malyariyi epidemichnomu visipnomu ta cherevnomu tifah zhovtij garyachci Z yavilosya pripushennya sho kokolizli ne ye rezultatom bud yakogo vidomogo zbudnika Starogo Svitu a mozhlivo patogenom yevropejskogo pohodzhennya abo novim amerikanskim Isnuye pripushennya sho ce mogla buti korinna virusna gemoragichna garyachka oskilki ye vidomosti pro podibni zahvoryuvannya sho urazili Meksiku she v dokolumbovi chasi Tak u Codex Chimalpopoca zaznachayetsya sho spalah krivavoyi diareyi stavsya v Kuluakani v 1320 roci Doslidniki pereglyanuli rozpovid Ernandesa de Toledo pro kokolizli ta porivnyali z riznimi klinichnimi opisami inshih hvorob Voni zaproponuvali naukovcyam rozglyanuti arenavirusi Novogo Svitu ta rol yaku ci zbudniki mogli zigrati u spalahah kokolizli Povstayuchi proti zagalnogo prijnyattya postkontaktnih epidemij yak importu Starogo Svitu voni vislovili dumku sho arnavirusi yaki v osnovnomu urazhayut grizuniv znachnoyu miroyu trimalisya podali vid lyudej dokolumbovogo periodu A otzhe navala pacyukiv i mishej sprichinene prihodom ispanciv moglo v poyednanni iz klimatichnimi ta landshaftnimi zminami privesti ci arenavirusi do nabagato tisnishogo kontaktu z lyudmi U 2018 roci naukovci Institutu nauki pro istoriyu lyudstva imeni Maksa Planka zayavili pro viyavlennya dokaziv vinuvatcya cih epidemij Zrazki DNK iz zubiv 29 skeletiv XVI stolittya v regioni Oaksaka v Meksici buli viznacheni yak taki sho nalezhat bakteriyi Salmonella enterica pidvidu Enterica serovar paratyphi S sho sprichinyuye paratif C sho voni vvazhayut gipotetichnim zbudnikom Prote cya hvoroba sprichinyuye letalnist lishe do 15 ta j zustrichayetsya zridka Razom z tim ci znahidki korelyuyut iz neshodavnoyu znahidkoyu zbudnika paratifu S na norvezkomu kladovishi XIII stolittya Moloda zhinka yaka jmovirno pomerla vid kishkovoyi garyachki ye dokazom togo sho zbudnik buv prisutnij v Yevropi za 300 rokiv do epidemij u Meksici Takim chinom ne viklyucheno sho zdorovi nosiyi transportuvali bakteriyi do Novogo Svitu jmovirno z vikingami de vona procvitala Vvazhayetsya sho S Paratyphi C mozhlivo vpershe peredavalasya lyudyam vid svinej u Staromu Sviti pid chas abo nezabarom pislya periodu neolitu Prote chastina naukovciv postavili pid sumniv ci dokazi oskilki simptomi paratifu S pogano uzgodzhuyutsya z proyavami kokolizli Zreshtoyu doslidzhennya shodo prichini bud yakoyi z epidemij kokolizli 1545 1548 ta 1576 81 rokiv mayut prodovzhitisya a prichini riznih spalahiv mozhut viyavitisya riznimi Tyagar kokolizliBilshist cifr smertej navedeni dlya spalahu 1545 1548 rokiv stosuyutsya populyacij actekiv Blizko 800 tisyach zaginuli v Meksikanskij dolini sho prizvelo do velikogo zanedbannya bagatoh miscevih korinnih teritorij protyagom cogo periodu abo nezabarom pislya cogo Za pidrahunkami zagalnoyi kilkosti lyudskih zhittiv vtrachenih pid chas ciyeyi epidemiyi kolivalosya vid 5 do 15 miljoniv lyudej sho robit ce odnim iz najbilsh smertonosnih epidemij hvorob usih chasiv Naslidkami kokolizli buli ne lishe vtrati naselennya Vidsutnist robochoyi sili korinnih zhiteliv prizvela do znachnogo deficitu prodovolstva sho vplinulo yak na tubilciv tak i na ispanciv Smert bagatoh actekiv vnaslidok chumi prizvela do problem u vlasnosti na zemlyu ispanski kolonisti riznogo pohodzhennya pragnuli vikoristati ci zemli sho zvilnilisya Ispanskij imperator Karl V shukav sposib pozbaviti vladi enkomendero ta vstanoviti efektivnishu ta etichnu sistemu poselen Deyaki naslidkiKokolizli stalo prichinoyu vprovadzhennya sistemi repartimiyento isp repartimiento yaka pragnula vstanoviti vishij riven naglyadu v ispanskih koloniyah i maksimalno zbilshiti zagalnu daninu yaku zbirali dlya gromadskosti ta korolivskogo vikoristannya Pravila shodo samoyi danini takozh buli zmineni u vidpovid na epidemiyu 1545 roku oskilki poboyuvannya shodo majbutnogo deficitu prodovolstva poshirilisya sered ispanciv Do 1577 roku kukurudza ta groshi buli viznani yedinimi dvoma formami prijnyatnoyi danini Poslidovnist spalahivDruga velika epidemiya kokolizli stalasya v 1576 roci trivala priblizno do 1580 roku Pomerlo blizko 2 mln osib Cya epidemiya ta yiyi proyavi buli bilsh detalno opisana v kolonialnih povidomlennyah Vsogo v ispanskih dokumentah zgadano pro 13 epidemij kokolizli mizh 1545 i 1642 rokami Epidemiya 1736 roku tezh mala podibni simptomi prote zgaduvavsya pid inshoyu nazvoyu tlazauatl tlazahuatl Primitkihttps www ncbi nlm nih gov pmc articles PMC2730237 https www newscientist com article dn268 american plague Vagene Ashild et al 2018 Salmonella enterica genomes from victims of a major sixteenth century epidemic in Mexico Nature Ecology amp Evolution 2 3 520 528 doi 10 1038 s41559 017 0446 6 PMID 29335577 S2CID 3358440 angl Turner B L Sabloff J A 21 August 2012 Classic Period collapse of the Central Maya Lowlands Insights about human environment relationships for sustainability Proceedings of the National Academy of Sciences 109 35 13908 13914 Bibcode 2012PNAS 10913908T doi 10 1073 pnas 1210106109 PMC 3435155 PMID 22912403 angl Acuna Soto R Stahle D W Cleaveland M K Therrell M D April 2002 Megadrought and megadeath in 16th century Mexico Emerging Infectious Diseases 8 4 360 362 doi 10 3201 eid0804 010175 PMC 2730237 PMID 11971767 angl Marr John Kiracofe J B 2000 Was Huey Cocoliztli a Haemorrhagic fever Medical History 44 3 341 262 doi 10 1017 S0025727300066746 PMC 1044288 PMID 10954969 S2CID 8951159 angl Hersher Rebecca 16 January 2017 Salmonella May Have Caused Massive Aztec Epidemic Study Finds National Public Radio Retrieved 2018 01 17 1 13 lipnya 2021 u Wayback Machine angl Callaway Ewen 2017 Collapse of Aztec society linked to catastrophic salmonella outbreak Nature 542 7642 404 doi 10 1038 nature 2017 21485 PMID 28230141 angl Zhou Zhemin et al 2017 Millennia of genomic stability within the invasive Para C Lineage of Salmonella enterica bioRxiv doi 10 1101 105759 2 17 lipnya 2021 u Wayback Machine angl DzherelaAcuna Soto R Stahle D W Cleaveland M K Therrell M D April 2002 Megadrought and megadeath in 16th century Mexico Emerging Infectious Diseases 8 4 360 362 doi 10 3201 eid0804 010175 PMC 2730237 PMID 11971767 angl Prem Hanns 1991 Disease Outbreaks in Central Mexico During the Sixteenth Century Cook Noble David Lovell W George eds Secret Judgments of God Old World Disease in Colonial Spanish America Norman University of Oklahoma Press pp 20 48 ISBN 0806123729 angl PosilannyaEmiliano Parra Fiebres hemorragicas causa de muerte en las culturas originarias 3 13 travnya 2021 u Wayback Machine isp