Льві́вська о́бласть — область на Заході України, в історично-культурному регіоні Східна Галичина, є частиною Карпатського єврорегіону. Одна з найрозвиненіших областей держави в економічному, туристичному, культурному, науковому напрямках. Адміністративно-територіальна одиниця із назвою Область Львів, або Львівська область, була створена 13 листопада 1918 року розпорядженням Державного Секретаріату Військових справ Західно-Української Народної Республіки. Тоді до Львівської області входили чотири округи (Львів, Перемишль, Рава Руська, Самбір), котрі складались із 15 повітів. В іншій конфігурації, утворена 27 листопада 1939 року, після анексії Заходу України Радянським Союзом за Пактом Молотова — Ріббентропа. Згодом, із складу Львівської області було вилучено Любачівський, Переворський та Синявський райони, які були переданий ПНР, натомість, у 1959 долучено територію Дрогобицької області.
Львівська область | |
---|---|
Герб Львівської області | Прапор Львівської області |
Основні дані | |
Прізвисько: | Галичина, Львівщина |
Країна: | Україна |
Утворена: | 4 грудня 1939 року |
Код КАТОТТГ: | UA46000000000026241 |
Населення: | 2 478 133 |
Площа: | 21 831.97 км² |
Густота населення: | 113,42 осіб/км² |
Поштові індекси | 79000 / 80000 / 81000 / 82000 |
Телефонні коди: | +380-32 |
Обласний центр: | Львів |
Райони: | 7 |
Громади: | |
Міста: обласного значення | 9 35 |
Райони в містах: | 6 |
Смт: | 34 |
Села: | 1849 |
Селища: | 1 |
Селищні ради: | 34 |
Сільські ради: | 632 |
Номери автомобілів: | BC, НС, СС, ЕС |
Інтернет-домени: | lviv.ua; lv.ua |
Обласна влада | |
Рада: | Львівська обласна рада |
Голова ради: | Холод Юрій Ігорович (в.о.) |
Голова ОДА: | Козицький Максим Зіновійович |
Вебсторінка: | — |
Адреса: | 79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18 |
Мапа | |
Львівська область у Вікісховищі |
До складу Львівської області входить 7 районів: Львівський, Дрогобицький, Червоноградський, Стрийський, Самбірський, Золочівський, Яворівський. Львівська область межує з Волинською, Рівненською, Тернопільською, Івано-Франківською та Закарпатською областями, має вихід до державного кордону з Республікою Польща.
Північ області — це зона мішаних лісів (Мале Полісся); середня частина — лісостеп, де у рельєфі виділяються пасма Розточчя, Гологори, Вороняки, Опілля та крайня західна частина Подільської височини. На південному заході та півдні області розташовані карпатські передгір'я і, власне, Карпатські гори, які тут представлені Бескидами. Південна межа області збігається з Верховинським Вододільним хребтом. Територією регіону проходить Головний європейський вододіл між басейнами Чорного і Балтійського морів.
У Львівській області розташована південна частина Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну та західні частини Передкарпатської нафтогазоносної області та Передкарпатського сірконосного басейну. Найбільшими промисловими центрами є Червоноградський, Львівський та Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький.
Трускавець, Східниця, Моршин є бальнеологічними курортами міжнародного значення. Архітектурні ансамблі Львова і Жовкви, замки та інші пам'ятки, на які багата область, Карпатські гори дають великі перспективи для туристичного розвитку регіону.
Географічне розташування
Область розташована в трьох зонах: лісовій, лісостеповій, передгірних і гірських районах Карпат. Ліси займають понад четверту частину площі області.
Розташована на заході країни.
на півночі | 50°38′56″ пн. ш. 24°07′34″ сх. д. / 50.6487744° пн. ш. 24.1261531° сх. д. Берег ріки Західний Буг за 1,7 км на північ від села Пісочне Сокальської громади Червоноградського району |
на півдні | 48°43′06″ пн. ш. 23°28′19″ сх. д. / 48.7184157° пн. ш. 23.4718389° сх. д. Схил гори Близниці (Близнець) Вододільного хребта Східних Бескидів за 0,9 км на південний захід від Новоселицького перевалу, поруч із південним краєм села Ялинкувате Славської громади Стрийського району |
на заході | 49°31′48″ пн. ш. 22°38′27″ сх. д. / 49.5299449° пн. ш. 22.6407941° сх. д. Схил гори у межах заповідного урочища Катино за 2,6 км на захід від північного краю села Катина Хирівської громади Самбірського району |
на сході | 49°56′30″ пн. ш. 25°25′37″ сх. д. / 49.9417294° пн. ш. 25.4268198° сх. д. Урочище поруч з рікою Іква за 1 км на схід від села Дудин Підкамінської громади Золочівського району |
Територія
Площа області 21,832 тис. км², що становить 3,6 % від площі території України. За площею займає 17 місце серед інших областей країни.
По території області пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують Україну з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією.
Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства.
Рельєф
Північна частина області лежить у межах Волинської височини, Малого Полісся та Подільської височини, відокремлена долиною Дністра від Передкарпаття. На південному заході області розташовані хребти Українських Карпат. На території області розташована Верхньодністровська улоговина.
Найвищою точкою території є г. Пікуй (1405 м) на кордоні з Закарпатською областю. У рівнинній частині найвищою є г. Камула (471 м).
Гідрографія
Докладніше: Річки Львівської області
Докладніше: Стави Львівської області
Докладніше: Водоспади Львівської області
Через область проходить Головний європейський вододіл між басейнами Балтійського і Чорного морів. У Балтійське море несе свої води Західний Буг (басейн Вісли). У Чорне море течутьДністер, Стир, Іква.
Головні річки — Дністер із притоками, Західний Буг з притоками, Вишня і Шкло.
Клімат
Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5 °C, липня від +18 °C у центральній частині області та до +12 °C в горах. Річна кількість опадів коливається від 600 мм на рівнині до 1000 мм в горах.
Природні ресурси
В області 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам'яток природи, 55 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.
Корисні копалини
На території Львівської області наявні 24 види корисних копалин. Область багата на корисні копалини: природний газ, нафту (Бориславське, Східницьке, Стрільбицьке нафтові родовища), поклади вугілля, сірку, торф, озокерит (Бориславське озокеритове родовище), кухонну та калійну сіль, сировину для виробництва цементу, вапняки (для цукрової промисловості, та вапняки для випалювання на вапно), сланці (сланець мінілітовий), мергель, великі запаси будівельних та вогнетривких глин (цегельно-черепична сировина), піску (для пісочниць локомотивних та піску для скляної промисловості), гіпсу та ангідриту, крейди будівельної, пісковиків, піщано-гравійних сумішей, керамзитова сировина; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу «Нафтуся». Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють курорти.
Адміністративно-територіальний устрій
Загальна інформація
Адміністративний центр області — місто Львів.
У складі області:
- районів в області — 7;
- районів у місті Львів — 6;
- населених пунктів — 1928, у тому числі:
- міського типу — 78, у тому числі:
- міст — 44, у тому числі:
- міст обласного значення — 9;
- міст районного значення — 35;
- селищ міського типу — 34;
- міст — 44, у тому числі:
- сільського типу — 1850, у тому числі:
- сіл — 1849;
- селищ — 1.
- міського типу — 78, у тому числі:
У системі місцевого самоврядування: до виборів 25 жовтня 2020 року
- районних рад — 20;
- міських рад — 44;
- селищних рад — 34;
- сільських рад — 633.
після виборів 25 жовтня 2020 року
- районних рад — 7;
- територіальних громад — 71;
- рад територіальних громад — 41;
Райони
№ | Герб | Райони | Площа (км²) | Населення (01.01.2022) | Територіальні громади | Міста | Смт | Села | Адміністративний центр | Мапа |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Дрогобицький район | 1493,4 | 232,947 | 5 | 4 | 3 | 82 | Дрогобич | ||
2 | Золочівський район | 2887,9 | 158,943 | 7 | 3 | 4 | 270 | Золочів | ||
3 | Львівський район | 4976,2 | 1,141,119 | 23 | 12 | 9 | 510 | Львів | ||
4 | Самбірський район | 3247,1 | 221,896 | 11 | 7 | 4 | 275 | Самбір | ||
5 | Стрийський район | 3854,0 | 319,464 | 14 | 7 | 6 | 278 | Стрий | ||
6 | Червоноградський район | 3001,2 | 226,102 | 7 | 7 | 4 | 188 | Червоноград | ||
7 | Яворівський район | 2373,2 | 177,622 | 6 | 4 | 4 | 240 | Яворів | ||
Львівська область | 21,833 | 2,478,133 | 73 | 44 | 34 | 1,850 | Львів |
Райони у місті Львові
№ | Район | Входження |
---|---|---|
1 | Галицький | м. Львів |
2 | Залізничний | м. Львів |
3 | Личаківський | м. Львів |
4 | Сихівський | м. Львів |
5 | Франківський | м. Львів |
6 | Шевченківський | м. Львів |
Історія адміністративно-територіального устрою
Керівництво
Представницький орган місцевого самоврядування — Львівська обласна рада. Місцевим органом виконавчої влади є Львівська обласна державна адміністрація.
Демографія
Чисельність населення
Населення Львівської області становить 2541,2 тис. (на 1 грудня 2013 року)
Зі всього населення 1548,1 тис. (60,7 %) становить міське, 1002,1 тис. (39,3 %) — сільське.
Динаміка населення області
Чисельність населення:
1959 * | 1970 * | 1979 * | 1989 * | 2001 * | 2008 | 2009 | 2010 | 2011 | 2015 |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2 107 858 | 2 428 868 | 2 583 853 | 2 747 703 | 2 626 543 | 2 559 779 | 2 552 929 | 2 549 617 | 2 544 748 | 2 537 799 |
рік | населення | щорічних народжень | щорічне число смертей | Щорічний природний баланс | Рівень народжуваності (‰) | Рівень смертності (‰) | природний баланс (‰) | коефіцієнт народжуваності |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1990 | 2 754 100 | 38 693 | 28 849 | 9 844 | 14,0 | 10,4 | 3,6 | 1,93 |
1991 | 2 764 400 | 37 685 | 31 109 | 6 576 | 13,6 | 11,2 | 2,4 | 1,89 |
1992 | 2 771 300 | 36 612 | 31 091 | 5 521 | 13,2 | 11,2 | 2,0 | 1,85 |
1993 | 2 776 900 | 34 717 | 31 645 | 3 072 | 12,5 | 11,4 | 1,1 | 1,76 |
1994 | 2 778 300 | 32 477 | 32 445 | 32 | 11,7 | 11,7 | 0,0 | 1,66 |
1995 | 2 770 300 | 31 470 | 33 692 | -2 222 | 11,4 | 12,2 | -0,8 | 1,63 |
1996 | 2 753 200 | 30 400 | 33 478 | -3 078 | 11,1 | 12,2 | -1,1 | 1,59 |
1997 | 2 736 600 | 28 010 | 33 300 | -5 290 | 10,3 | 12,2 | -1,9 | 1,48 |
1998 | 2 717 700 | 27 373 | 31 434 | -4 061 | 10,1 | 11,6 | -1,5 | 1,45 |
1999 | 2 700 400 | 24 529 | 33 212 | -8 683 | 9,1 | 12,4 | -3,3 | 1,31 |
2000 | 2 676 900 | 24 198 | 32 972 | -8 774 | 9,1 | 12,4 | -3,3 | 1,29 |
2001 | 2 651 600 | 23 569 | 33 119 | -9 550 | 8,9 | 12,6 | -3,7 | 1,26 |
2002 | 2 626 543 | 24 005 | 33 903 | -9 898 | 9,2 | 13,0 | -3,8 | 1,25 |
2003 | 2 610 995 | 25 009 | 34 785 | -9 776 | 9,6 | 13,4 | -3,8 | 1,30 |
2004 | 2 598 311 | 26 255 | 34 087 | -7 832 | 10,1 | 13,1 | -3,0 | 1,35 |
2005 | 2 588 041 | 26 082 | 35 271 | -9 189 | 10,1 | 13,7 | -3,6 | 1,36 |
2006 | 2 577 129 | 27 272 | 34 745 | -7 473 | 10,6 | 13,5 | -2,9 | 1,38 |
2007 | 2 568 413 | 27 454 | 34 891 | -7 437 | 10,7 | 13,6 | -2,9 | 1,41 |
2008 | 2 559 779 | 29 007 | 35 126 | -6 119 | 11,3 | 13,7 | -2,4 | 1,44 |
2009 | 2 552 929 | 30 079 | 32 848 | -2 769 | 11,8 | 12,9 | -1,1 | 1,51 |
2010 | 2 549 617 | 28 651 | 32 644 | -3 993 | 11,2 | 12,8 | -1,6 | 1,51 |
2011 | 2 544 748 | 28 904 | 31 162 | -2 258 | 11,4 | 12,3 | -0,9 | 1,49 |
2012 | 2 540 938 | 30 220 | 31 667 | -1 447 | 11,9 | 12,5 | -0,6 | 1,58 |
2013 | 2 540 702 | 29 542 | 31 166 | -2 124 | 11,6 | 12,5 | -1,1 | 1,55 |
2014 | 2 538 436 | 30 270 | 32 450 | -2 180 | 11,9 | 12,8 | -0,9 | 1,61 |
2015 | 2 537 799 | 27 909 | 32 869 | -4 960 | 11,0 | 13,0 | -2,0 | 1,51 |
2016 | 2 534 174 | 27 134 | 32 263 | -5 123 | 10,7 | 12,7 | -2,0 |
Частка Львівської області у загальному населенні України
- 1959 — 5,03 %
- 1970 — 5,17 %
- 1979 — 5,15 %
- 1983 — 5,20 %
- 1989 — 5,31 %
- 2002 — 5,42 %
- 2010 — 5,55 %
- 2016 — 5,59 %
За січень-листопад в області:
-народилося 27639 осіб (коефіцієнт народжуваності 11.8 на 1000)
-померло 29894 осіб (коефіцієнт смертності 12.8 на 1000)
Середня очікувана тривалість життя у 2007 — 2008 роках становила 65.01 років для чоловіків та 76.51 для жінок (у 1991—1992 році — 65.98 та 75.3 відповідно)
Середній вік населення збільшився у порівнянні з 1989 більш ніж на 3 роки і склав 36.1 для чоловіків та 40.8 для жінок.
Найбільші населені пункти
за даними Держкомстату | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад населення
Національний склад населення Львівської області станом на 2022 рік:
№ | Національність | Кількість осіб | % |
---|---|---|---|
1 | Українці | 2 420 100 | 92,9 % |
2 | Росіяни | 75 200 | 3,1 % |
3 | Поляки | 35 100 | 2,1 % |
4 | Євреї | 3 970 | 0,2 % |
5 | Білоруси | 2 700 | 0,1 % |
6 | Вірмени | 990 | 0,03 % |
7 | Молдовани | 902 | 0,03 % |
8 | Цигани | 900 | 0,03 % |
9 | Татари | 720 | 0,03 % |
10 | Німці | 490 | 0,02 % |
11 | Інші | 15 900 | 1,2 % |
Разом | 2 420 100 | 100,00 % |
Мова
Рідна мова населення Львівської області за результатами переписів населення, %
1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | |
---|---|---|---|---|---|
українська | 84,8 | 87,6 | 89,0 | 90,1 | 95,3 |
російська | 11,6 | 10,8 | 9,8 | 8,8 | 3,8 |
інша | 3,6 | 1,6 | 1,2 | 1,1 | 0,6 |
Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту
18 вересня 2018 року рішенням Львівської обласної ради у Львівській області було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту.
Злочинність
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 62,6 злочинів, з них 19,8 тяжких та особливо тяжких.
Економіка
Промисловість
У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський (Дрогобич — машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Самбір-харчова промисловість, машинобудування, легка промисловість, деревообробна промисловість. Стрий — машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області; Борислав — нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; Новий Розділ і Яворів виробництво сірки), Північний (Червоноград — видобуток вугілля, легка промисловість; Сокаль — хімічна промисловість, Добротвір — електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).
У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: Львів, Дрогобич, Стрий, Самбір, Борислав, Новий Розділ, Червоноград, Сокаль. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.
До еколого-небезпечних об'єктів Львівської області належать:
- - на даний час не діє;
- - на даний час не діє;
- -на даний час не діє;
- Добротвірська ТЕС;
- - на даний час не діє;
- НГВУ «Бориславнафтогаз»;
- Державна вугільна холдингова компанія ;
- ;
- Стебницьке ДГХП «Полімінерал»-на даний час не діє;
- Магістральні нафтопродуктопроводи «Прикарпаттранснафтопродукт», «Дружба», «Поліолефіни», ВАТ «Оріана».
- Dinmark ТМ (ТОВ «Леомарк») Імпорт кріплення [ 14 березня 2020 у Wayback Machine.]
Сільське господарство
Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво. А ще деяких ягід, фруктів, зокрема яблук, груш та слив.
Транспорт
Загальна довжина залізниць — 1309 км, автошляхів — 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям — 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли — Львів, Красне, Самбір, Стрий. У Львові є Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: Київ—Львів—Прага (Будапешт), Варшава—Перемишль—Львів—Бухарест. Найважливіші залізничні вузли — Львів, Стрий та Самбір. Головні автомагістралі: E372М09 Рава-Руська-Львів-Тернопіль(Вінниця-Знам'янка), Н09 Львів—Івано-Франківськ—Мукачево (Чернівці), М06 (Київ—Чоп).
Культура
У 2008 році в області за даними управління статистики діяли такі установи культури:
- 17 музеїв (див. Музеї Львівщини)
- 11 театрів
- 1374 бібліотеки
- 1397 установ клубного типу
- 13 концертних організацій.
З освітніх установ у 2008 році в області функціонували:
- 53 вищі заклади освіти I—IV рівнів акредитації
- 1469 загальноосвітніх навчальних заклади
- 62 професійно-технічне заклад
- 487 дошкільних установ.
Як справжній діамант Східної Європи, Львів нагадує музей просто неба, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Протягом віків люди приносили сюди свої культуру і традиції, релігію. Звідси в архітектурі Львова суміш готики та бароко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один із найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет.
У Львівській області збереглася значна кількість старовинних дерев'яних церков.
Туризм
- Панорама історичного центру Львова
-
-
- Палац Бруницьких у Великому Любіні
-
-
- Палац баронів Грьодлів, Сколе
- Варяж. Костел Святого Марка
-
-
-
- Костел святої Марії Магдалини у місті Львів
-
-
-
-
Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області — 3934.
На території Львівської області розташовано: 886 пам'яток археології (з них — 14 національного значення), 3822 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 3431 пам'ятка архітектури та містобудування (з них — 794 національного значення), 302 пам'ятки монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878, включено 55 поселень Львівщини: Белз, Бібрка, Борислав, Броди, Буськ, Великий Любінь, Великі Мости, Винники, Глиняни, Гніздичів, Городок, Добромиль, Дрогобич, Дубляни, Жидачів, Жовква, Золочів, Івано-Франкове, Кам'янка-Бузька, Комарне, Краковець, Куликів, Львів, Магерів, Меденичі, Миколаїв, Моршин, Мостиська, Немирів, Нижанковичі, Новий Яричів, Олесько, Перемишляни, Підкамінь, Поморяни, Пустомити, Рава-Руська, Роздол, Рудки, Самбір, Сколе, Сокаль, Старий Самбір, Стара Сіль, Стрий, Судова Вишня, Турка, Угнів, Хирів, Ходорів, Червоноград, Шкло, Щирець, Яворів.
До найважливіших об'єктів туризму належать:
- Ансамбль історичного центру Львова чи Старе місто — територія у центральній частині міста Львова, що внесена до Світової спадщини ЮНЕСКО.
- Львівський державний історико-архітектурний заповідник.
- Державний історико-культурний заповідник «Тустань» (залишки наскельної фортеці IX — XIV ст.)
- Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі.
- Державний історико-культурний заповідник «Нагуєвичі».
- Філія Львівського історичного заповідника у Жовкві (див. Архітектурні пам'ятки Жовкви).
- Монастирський комплекс у Крехові (див. Крехів).
- Давньоруські городища Х — XIII ст. у Звенигороді та Стільському.
- Золота підкова України: Олеський замок XIII—XVII ст. Золочівський замок. Підгорецький замок. Свірзький замок.
- Найдавніші архітектурні пам'ятки Львова — Високий замок, Церква святого Миколая, Вірменський кафедральний собор, пам'ятки в стилі готики, бароко — костьоли кармеліток босих 1644 р.
Санаторно-курортне лікування та відпочинок займає провідне місце в структурі туристичного комплексу Львівщини. В області діє 106 відповідних закладів: санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, бази та установи 1-2 денного перебування. Серед регіонів України за кількістю санаторно-курортних та відпочинкових (оздоровчих) закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікуванням — друге, після Автономної Республіки Крим.
Водоспади:
Див. також Водоспади Львівської області
- Бориславський
- Гуркало
- Гуркало мале
- Залотом'ятий
- Кам'янський
- Верхньокам'янський, біля с. Кам'янка
- Лазний
- Під Кудрявцем, на околиці с. Кам'янка
- Підступи
- Підступи верхній
- Сопіт
- Фантом
- Крушельницький
- Дзюрчик, у с. Кам'янка
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
- Верхньокам'янський водоспад
- Водоспад Дзюрчик
Політичні уподобання
З часів незалежності України Львівська область завжди підтримувала проукраїнські настрої. Тому на парламентських і президентських виборах люди голосували в основному за проукраїнські партії або політиків. Про це свідчать результати на попередніх виборах. [1] [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Партія | Відсоток, % |
---|---|
Народний Рух України | 32,10 |
Партія «Реформи і Порядок» | 12,78 |
Виборчий блок партій «Національний фронт» | 9,72 |
Народна партія (Народна аграрна партія України) | 6,98 |
Народно-демократична партія | 5,50 |
Соціал-демократична партія України | 4,30 |
Комуністична партія України | 4,09 |
Явка | 79,70 |
Кандидат | Відсоток, % |
---|---|
Леонід Кучма | 91,6 |
Петро Симоненко | 5,2 |
Явка | 85,73 |
Партія | Відсоток, % |
---|---|
Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» | 63,92 |
Виборчий Блок Юлії Тимошенко | 17,13 |
Явка | 74,6 |
Кандидат | Відсоток, % |
---|---|
Віктор Ющенко | 93,74 |
Віктор Янукович | 4,72 |
Явка | 85,3 |
Партія | Відсоток, % |
---|---|
«Наша Україна» | 37,95 |
Блок Юлії Тимошенко | 33,04 |
Партія Регіонів | 3,01 |
Явка | 65,12 |
Партія | Відсоток, % |
---|---|
Блок Юлії Тимошенко | 50,38 |
Наша Україна — Народна Самооборона | 36,02 |
Партія Регіонів | 4,19 |
Явка | 69,33 |
Кандидат | Відсоток, % |
---|---|
Юлія Тимошенко | 86,20 |
Віктор Янукович | 8,60 |
Явка | 75,32 |
Кандидат | Відсоток, % |
---|---|
Петро Порошенко | 69,92 |
Юлія Тимошенко | 11,19 |
Олег Ляшко | 6,78 |
Анатолій Гриценко | 5,86 |
Явка | 78,20 |
Партія | Відсоток, % |
---|---|
«Народний фронт» | 33,03 |
«Блок Петра Порошенка» | 20,42 |
Політичне об'єднання «Самопоміч» | 18,78 |
Всеукраїнське об'єднання «Свобода» | 6,19 |
Радикальна партія Олега Ляшка | 5,35 |
Явка | 70,00 |
Кандидат | Відсоток, % |
---|---|
Петро Порошенко | 62,79 |
Володимир Зеленський | 34,49 |
Явка | 68,8 |
Побратимські відносини
- Каліфорнія, Сполучені Штати Америки (січень 2024 р.)
Примітки
- Указ Президента України від 5 лютого 2020 року № 43/2020 «Про призначення М.Козицького головою Львівської обласної державної адміністрації»
- Державний Секретаріат військових справ, Західно-Української Народної Республіки, Розпоряд Ч.3
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР №111 від 21 травня 1959
- . Архів оригіналу за 12 липня 2014. Процитовано 28 листопада 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Львівська область. Надра [ 16 червня 2008 у Wayback Machine.] // Міністерство екології та природних ресурсів України
- Нові райони: карти + склад
- Львівська область «Децентралізація»
- UKR-EnumPopEstimate2022
- . Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 14 лютого 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2014 року zip [ 15 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- . Архів оригіналу за 18 січень 2010. Процитовано 15 лютий 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 18 січень 2010. Процитовано 15 лютий 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
- При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2018 по січень 2020 року
- / Всеукраїнський перепис населення 2022 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
- Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 26 квітня 2013.
- . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
- Львівська облрада - за мораторій на російськомовний продукт. Deutsche Welle. 19 вересня 2018. оригіналу за 26 листопада 2023. Процитовано 15 грудня 2023.
- https://old.loda.gov.ua/news?id=65679
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2010. Процитовано 19 березня 2014.
- http://decerkva.org.ua/ [ 8 листопада 2020 у Wayback Machine.] Дерев'яні церкви Львівщини.
- . Архів оригіналу за 3 грудень 2013. Процитовано 22 серпень 2011.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Атаманюк Д., Дмитрів І., Пилипенко Н. Місце галузі туризму в економіці Львівської області [ 3 грудень 2013 у Wayback Machine.] // Молода спортивна наука України Збірник наукових праць [ 10 листопад 2013 у Wayback Machine.]. — 2011. — Т. 4. — 200 с. [ 11 листопад 2013 у Wayback Machine.]
- Департамент міжнародного співробітництва. . loda.gov.ua. Львівська обласна військова адміністрація. Архів оригіналу за 24 січня 2024. Процитовано 20 січня 2024.
Джерела
- Я. В. Верменич. Львівська область [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 346. — .
- Львівська область. Адміністративно-територіальний поділ. Місцеві громади та органи державної влади: довідник / Львів. обл. держ. адмін.; кер. проекту О. О. Ганущин. — Львів: [б. в.], 2007. — 168 с.
- Львівщина державницька: інформ. довід. з питань внутр. політики / Львів. обл. держ. адміністрація, Упр. з питань внутр. політики. — Львів: Каменяр, 2009. — 415 с.: іл. —
- Історія електрифікації Львівщини / А. Крижанівський ; ВАТ «Львівобленерго». — Львів: Галиц. вид. спілка, 2006. — 224 с. : іл. — Бібліогр.: с. 221—222 (23 назви). — Тит. арк. парал. укр., пол. — ISBN 966-7893-74-Х
- Екологія Львівщини 2011 : [бюлетень] / М-во охорони навколиш. природ. середовища України, Держ. упр. охорони навколиш. природ. середовища в Львів. обл. — Львів: ЗУКЦ, 2012. — 96 с.: табл., 15 с. іл. —
Література
- Малі міста України. Львівська область: бібліогр. покажч. [ 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В. Г. Заболотного; уклад.: Д. О. Мироненко, С. М. Кайнова, О. В. Углова ; редкол.: Г. А. Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О. Г. Бажан. — Київ: ДНАББ ім. В. Г. Заболотного, 2017. — 663 с. : іл.
- Дуже малі міські поселення Львівської області: суспільно-географічний потенціал та перспективи розвитку: моногр. / Н. І. Дністрянська, М. С. Дністрянський. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 198 с.
- Львівська область: природні умови та ресурси: монографія / за заг. ред. д-ра геогр. наук, проф. М. М. Назарука. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. — 592 с.
- Львівщина: Історико-культурні та краєзнавчі нариси / В. Александрович, Ю. Бірюльов, М. Бандрівський та ін.; Упор. та відп. ред. Ю. Бірюльов. — Львів: Центр Європи, 1998. — 392 с.: іл.
- Львівщина-98. Соціальний портрет в загальноукраїнському контексті / С. А. Давимука, А. Ф. Колодій, Ю. А. Кужелюк, В. М. Подгорнов, Н. Й. Черниш. — Львів: НАН України. Ін-т регіон. дослідж., 1999. — 348 c.
- Нариси історії містечок Львівщини / В. Грабовецький; Прикарп. нац. ун-т ім. В. Стефаника. — 2-е вид., доповн. — Івано-Франківськ, 2005. — 43 c. — (Наук. зап. Прикарп. іст. шк.). — Бібліогр.: 42 назви.
- Народна вокальна творчість Львівщини. У 2 т. : [антологія]. Т. 1. Мелодії / [редкол.: Б. Луканюк (голова) та ін.] ; збір і транскрибування М. Мишанича. — Львів: Галич-Прес, 2017. — 376 с. — .
- Народна вокальна творчість Львівщини. У 2 т. : [антологія]. Т. 2. Тексти / [редкол.: Б. Луканюк (голова) та ін.] ; збір і транскрибування М. Мишанича. — Львів: Галич-Прес, 2017. — 424 с. — .
- Приватизація на Львівщині: результати та перспективи / С. А. Давимука. — Львів, 1998. — 90 c. — (Препр. / НАН України. Ін-т регіон. дослідж; 98). — Бібліогр.: 6 назв.
- Реформування комунальної власності м. Львова: Довід. Ч. 5. Реформування комунальної власності Львівської області / М. В. Гладій, С. А. Давимука, М. М. Сірків, В. Г. Опацький; ред.: С. А. Давимука; Регіон. від-ня Фонду держ. майна України по Львів. обл. — Львів, 1998. — 640 c.
- Стан навколишнього середовища і його вплив на трудові ресурси Львівської області / уклад.: М. І. Долішній; УААН. Прикарпат. від-ня Ін-ту агроекології та біотехнології. — Чернівці: Прут, 1999. — 156 c. — Бібліогр.: 89 назв.
Посилання
- Львівська область [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Пам'ятки Львівської області [ 7 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Львівська область [ 4 грудня 2013 у Wayback Machine.] на experts.in.ua
- Ветерани рослинного світу України
Польща | Волинська область | Рівненська область |
Польща | Тернопільська область | |
Закарпатська область | Івано-Франківська область |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvi vska o blast oblast na Zahodi Ukrayini v istorichno kulturnomu regioni Shidna Galichina ye chastinoyu Karpatskogo yevroregionu Odna z najrozvinenishih oblastej derzhavi v ekonomichnomu turistichnomu kulturnomu naukovomu napryamkah Administrativno teritorialna odinicya iz nazvoyu Oblast Lviv abo Lvivska oblast bula stvorena 13 listopada 1918 roku rozporyadzhennyam Derzhavnogo Sekretariatu Vijskovih sprav Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Todi do Lvivskoyi oblasti vhodili chotiri okrugi Lviv Peremishl Rava Ruska Sambir kotri skladalis iz 15 povitiv V inshij konfiguraciyi utvorena 27 listopada 1939 roku pislya aneksiyi Zahodu Ukrayini Radyanskim Soyuzom za Paktom Molotova Ribbentropa Zgodom iz skladu Lvivskoyi oblasti bulo vilucheno Lyubachivskij Perevorskij ta Sinyavskij rajoni yaki buli peredanij PNR natomist u 1959 dolucheno teritoriyu Drogobickoyi oblasti Lvivska oblastGerb Lvivskoyi oblasti Prapor Lvivskoyi oblastiOsnovni daniPrizvisko Galichina LvivshinaKrayina UkrayinaUtvorena 4 grudnya 1939 rokuKod KATOTTG UA46000000000026241Naselennya 2 478 133Plosha 21 831 97 km Gustota naselennya 113 42 osib km Poshtovi indeksi 79000 80000 81000 82000Telefonni kodi 380 32Oblasnij centr LvivRajoni 7Gromadi Mista oblasnogo znachennya rajonnogo znachennya 9 35Rajoni v mistah 6Smt 34Sela 1849Selisha 1Selishni radi 34Silski radi 632Nomeri avtomobiliv BC NS SS ESInternet domeni lviv ua lv uaOblasna vladaRada Lvivska oblasna radaGolova radi Holod Yurij Igorovich v o Golova ODA Kozickij Maksim ZinovijovichVebstorinka Adresa 79008 m Lviv vul Vinnichenka 18MapaLvivska oblast u VikishovishiMarka Ukrposhti Lvivska oblast 2003 Do skladu Lvivskoyi oblasti vhodit 7 rajoniv Lvivskij Drogobickij Chervonogradskij Strijskij Sambirskij Zolochivskij Yavorivskij Lvivska oblast mezhuye z Volinskoyu Rivnenskoyu Ternopilskoyu Ivano Frankivskoyu ta Zakarpatskoyu oblastyami maye vihid do derzhavnogo kordonu z Respublikoyu Polsha Pivnich oblasti ce zona mishanih lisiv Male Polissya serednya chastina lisostep de u relyefi vidilyayutsya pasma Roztochchya Gologori Voronyaki Opillya ta krajnya zahidna chastina Podilskoyi visochini Na pivdennomu zahodi ta pivdni oblasti roztashovani karpatski peredgir ya i vlasne Karpatski gori yaki tut predstavleni Beskidami Pivdenna mezha oblasti zbigayetsya z Verhovinskim Vododilnim hrebtom Teritoriyeyu regionu prohodit Golovnij yevropejskij vododil mizh basejnami Chornogo i Baltijskogo moriv U Lvivskij oblasti roztashovana pivdenna chastina Lvivsko Volinskogo kam yanovugilnogo basejnu ta zahidni chastini Peredkarpatskoyi naftogazonosnoyi oblasti ta Peredkarpatskogo sirkonosnogo basejnu Najbilshimi promislovimi centrami ye Chervonogradskij Lvivskij ta Borislavsko Drogobicko Stebnickij Truskavec Shidnicya Morshin ye balneologichnimi kurortami mizhnarodnogo znachennya Arhitekturni ansambli Lvova i Zhovkvi zamki ta inshi pam yatki na yaki bagata oblast Karpatski gori dayut veliki perspektivi dlya turistichnogo rozvitku regionu Geografichne roztashuvannyaOblast roztashovana v troh zonah lisovij lisostepovij peredgirnih i girskih rajonah Karpat Lisi zajmayut ponad chetvertu chastinu ploshi oblasti Roztashovana na zahodi krayini Krajni tochki na pivnochi 50 38 56 pn sh 24 07 34 sh d 50 6487744 pn sh 24 1261531 sh d 50 6487744 24 1261531 Bereg riki Zahidnij Bug za 1 7 km na pivnich vid sela Pisochne Sokalskoyi gromadi Chervonogradskogo rajonuna pivdni 48 43 06 pn sh 23 28 19 sh d 48 7184157 pn sh 23 4718389 sh d 48 7184157 23 4718389 Shil gori Bliznici Bliznec Vododilnogo hrebta Shidnih Beskidiv za 0 9 km na pivdennij zahid vid Novoselickogo perevalu poruch iz pivdennim krayem sela Yalinkuvate Slavskoyi gromadi Strijskogo rajonuna zahodi 49 31 48 pn sh 22 38 27 sh d 49 5299449 pn sh 22 6407941 sh d 49 5299449 22 6407941 Shil gori u mezhah zapovidnogo urochisha Katino za 2 6 km na zahid vid pivnichnogo krayu sela Katina Hirivskoyi gromadi Sambirskogo rajonuna shodi 49 56 30 pn sh 25 25 37 sh d 49 9417294 pn sh 25 4268198 sh d 49 9417294 25 4268198 Urochishe poruch z rikoyu Ikva za 1 km na shid vid sela Dudin Pidkaminskoyi gromadi Zolochivskogo rajonuTeritoriya Plosha oblasti 21 832 tis km sho stanovit 3 6 vid ploshi teritoriyi Ukrayini Za plosheyu zajmaye 17 misce sered inshih oblastej krayini Po teritoriyi oblasti prolyagayut mizhnarodni komunikaciyi yaki z yednuyut Ukrayinu z Polsheyu Slovachchinoyu Ugorshinoyu Rumuniyeyu Pivnichna chastina oblasti roztashovana v lisostepovij zoni Maye spriyatlivi umovi dlya rozvitku silskogo ta rekreacijnogo gospodarstva Relyef Ukrayinski Karpati v mezhah Lvivskoyi oblasti Pivnichna chastina oblasti lezhit u mezhah Volinskoyi visochini Malogo Polissya ta Podilskoyi visochini vidokremlena dolinoyu Dnistra vid Peredkarpattya Na pivdennomu zahodi oblasti roztashovani hrebti Ukrayinskih Karpat Na teritoriyi oblasti roztashovana Verhnodnistrovska ulogovina Najvishoyu tochkoyu teritoriyi ye g Pikuj 1405 m na kordoni z Zakarpatskoyu oblastyu U rivninnij chastini najvishoyu ye g Kamula 471 m Gidrografiya Dokladnishe Richki Lvivskoyi oblasti Dokladnishe Stavi Lvivskoyi oblasti Dokladnishe Vodospadi Lvivskoyi oblasti Cherez oblast prohodit Golovnij yevropejskij vododil mizh basejnami Baltijskogo i Chornogo moriv U Baltijske more nese svoyi vodi Zahidnij Bug basejn Visli U Chorne more techutDnister Stir Ikva Golovni richki Dnister iz pritokami Zahidnij Bug z pritokami Vishnya i Shklo Klimat Pomirno kontinentalnij vologij m yaka z vidligami zima vologa vesna teple lito tepla suha osin Serednya temperatura sichnya 5 C lipnya vid 18 C u centralnij chastini oblasti ta do 12 C v gorah Richna kilkist opadiv kolivayetsya vid 600 mm na rivnini do 1000 mm v gorah Vodospad Gurkalo v Strijskomu rajoniPrirodni resursi V oblasti 400 teritorij i ob yektiv prirodno zapovidnogo fondu zokrema Derzhavnij prirodnij zapovidnik Roztochchya 33 zakazniki botanichnij sad Lvivskogo universitetu 240 pam yatok prirodi 55 parkiv pam yatok sadovo parkovogo mistectva 61 zapovidne urochishe Korisni kopalini Na teritoriyi Lvivskoyi oblasti nayavni 24 vidi korisnih kopalin Oblast bagata na korisni kopalini prirodnij gaz naftu Borislavske Shidnicke Strilbicke naftovi rodovisha pokladi vugillya sirku torf ozokerit Borislavske ozokeritove rodovishe kuhonnu ta kalijnu sil sirovinu dlya virobnictva cementu vapnyaki dlya cukrovoyi promislovosti ta vapnyaki dlya vipalyuvannya na vapno slanci slanec minilitovij mergel veliki zapasi budivelnih ta vognetrivkih glin cegelno cherepichna sirovina pisku dlya pisochnic lokomotivnih ta pisku dlya sklyanoyi promislovosti gipsu ta angidritu krejdi budivelnoyi piskovikiv pishano gravijnih sumishej keramzitova sirovina vidkrito 4 rodovisha likuvalnih mineralnih vod tipu Naftusya Osoblivim bagatstvom Galickoyi zemli ye veliki zapasi likuvalnih mineralnih vod na bazi yakih diyut kurorti Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Lvivskoyi oblasti Zagalna informaciya Administrativnij centr oblasti misto Lviv U skladi oblasti rajoniv v oblasti 7 rajoniv u misti Lviv 6 naselenih punktiv 1928 u tomu chisli miskogo tipu 78 u tomu chisli mist 44 u tomu chisli mist oblasnogo znachennya 9 mist rajonnogo znachennya 35 selish miskogo tipu 34 silskogo tipu 1850 u tomu chisli sil 1849 selish 1 U sistemi miscevogo samovryaduvannya do viboriv 25 zhovtnya 2020 roku rajonnih rad 20 miskih rad 44 selishnih rad 34 silskih rad 633 pislya viboriv 25 zhovtnya 2020 roku rajonnih rad 7 teritorialnih gromad 71 rad teritorialnih gromad 41 Rajoni Gerb Rajoni Plosha km Naselennya 01 01 2022 Teritorialni gromadi Mista Smt Sela Administrativnij centr Mapa1 Drogobickij rajon 1493 4 232 947 5 4 3 82 Drogobich2 Zolochivskij rajon 2887 9 158 943 7 3 4 270 Zolochiv3 Lvivskij rajon 4976 2 1 141 119 23 12 9 510 Lviv4 Sambirskij rajon 3247 1 221 896 11 7 4 275 Sambir5 Strijskij rajon 3854 0 319 464 14 7 6 278 Strij6 Chervonogradskij rajon 3001 2 226 102 7 7 4 188 Chervonograd7 Yavorivskij rajon 2373 2 177 622 6 4 4 240 YavorivLvivska oblast 21 833 2 478 133 73 44 34 1 850 Lviv Rajoni u misti Lvovi Rajon Vhodzhennya1 Galickij m Lviv2 Zaliznichnij m Lviv3 Lichakivskij m Lviv4 Sihivskij m Lviv5 Frankivskij m Lviv6 Shevchenkivskij m LvivIstoriya administrativno teritorialnogo ustroyu Dokladnishe Administrativnij ustrij Lvivskoyi oblasti IstoriyaKerivnictvoPredstavnickij organ miscevogo samovryaduvannya Lvivska oblasna rada Miscevim organom vikonavchoyi vladi ye Lvivska oblasna derzhavna administraciya DemografiyaDokladnishe Naselennya Lvivskoyi oblasti Chiselnist naselennya Naselennya Lvivskoyi oblasti stanovit 2541 2 tis na 1 grudnya 2013 roku Zi vsogo naselennya 1548 1 tis 60 7 stanovit miske 1002 1 tis 39 3 silske Dinamika naselennya oblasti Chiselnist naselennya demografichni zmini 1959 1970 1979 1989 2001 2008 2009 2010 2011 20152 107 858 2 428 868 2 583 853 2 747 703 2 626 543 2 559 779 2 552 929 2 549 617 2 544 748 2 537 799Evolyuciya osnovnih demografichnih pokaznikiv rik naselennya shorichnih narodzhen shorichne chislo smertej Shorichnij prirodnij balans Riven narodzhuvanosti Riven smertnosti prirodnij balans koeficiyent narodzhuvanosti1990 2 754 100 38 693 28 849 9 844 14 0 10 4 3 6 1 931991 2 764 400 37 685 31 109 6 576 13 6 11 2 2 4 1 891992 2 771 300 36 612 31 091 5 521 13 2 11 2 2 0 1 851993 2 776 900 34 717 31 645 3 072 12 5 11 4 1 1 1 761994 2 778 300 32 477 32 445 32 11 7 11 7 0 0 1 661995 2 770 300 31 470 33 692 2 222 11 4 12 2 0 8 1 631996 2 753 200 30 400 33 478 3 078 11 1 12 2 1 1 1 591997 2 736 600 28 010 33 300 5 290 10 3 12 2 1 9 1 481998 2 717 700 27 373 31 434 4 061 10 1 11 6 1 5 1 451999 2 700 400 24 529 33 212 8 683 9 1 12 4 3 3 1 312000 2 676 900 24 198 32 972 8 774 9 1 12 4 3 3 1 292001 2 651 600 23 569 33 119 9 550 8 9 12 6 3 7 1 262002 2 626 543 24 005 33 903 9 898 9 2 13 0 3 8 1 252003 2 610 995 25 009 34 785 9 776 9 6 13 4 3 8 1 302004 2 598 311 26 255 34 087 7 832 10 1 13 1 3 0 1 352005 2 588 041 26 082 35 271 9 189 10 1 13 7 3 6 1 362006 2 577 129 27 272 34 745 7 473 10 6 13 5 2 9 1 382007 2 568 413 27 454 34 891 7 437 10 7 13 6 2 9 1 412008 2 559 779 29 007 35 126 6 119 11 3 13 7 2 4 1 442009 2 552 929 30 079 32 848 2 769 11 8 12 9 1 1 1 512010 2 549 617 28 651 32 644 3 993 11 2 12 8 1 6 1 512011 2 544 748 28 904 31 162 2 258 11 4 12 3 0 9 1 492012 2 540 938 30 220 31 667 1 447 11 9 12 5 0 6 1 582013 2 540 702 29 542 31 166 2 124 11 6 12 5 1 1 1 552014 2 538 436 30 270 32 450 2 180 11 9 12 8 0 9 1 612015 2 537 799 27 909 32 869 4 960 11 0 13 0 2 0 1 512016 2 534 174 27 134 32 263 5 123 10 7 12 7 2 0 Chastka Lvivskoyi oblasti u zagalnomu naselenni Ukrayini 1959 5 03 1970 5 17 1979 5 15 1983 5 20 1989 5 31 2002 5 42 2010 5 55 2016 5 59 Za sichen listopad v oblasti narodilosya 27639 osib koeficiyent narodzhuvanosti 11 8 na 1000 pomerlo 29894 osib koeficiyent smertnosti 12 8 na 1000 Serednya ochikuvana trivalist zhittya u 2007 2008 rokah stanovila 65 01 rokiv dlya cholovikiv ta 76 51 dlya zhinok u 1991 1992 roci 65 98 ta 75 3 vidpovidno Serednij vik naselennya zbilshivsya u porivnyanni z 1989 bilsh nizh na 3 roki i sklav 36 1 dlya cholovikiv ta 40 8 dlya zhinok Najbilshi naseleni punkti Miski naseleni punkti z kilkistyu zhiteliv ponad 11 0 tisyach za danimi DerzhkomstatuLviv 720 3 Brodi 23 5Drogobich 75 4 Sokal 20 9Chervonograd 65 9 Stebnik 20 5Strij 59 7 Vinniki 18 1Sambir 34 7 Gorodok 16 2Borislav 33 2 Mikolayiv 14 8Novoyavorivsk 31 2 Zhovkva 13 9Truskavec 28 6 Yavoriv 12 9Novij Rozdil 28 3 Sosnivka 11 0Zolochiv 24 1 Nacionalnij sklad naselennya Lviv najbilshe misto Lvivskoyi oblasti Nacionalnij sklad naselennya Lvivskoyi oblasti stanom na 2022 rik Nacionalnist Kilkist osib 1 Ukrayinci 2 420 100 92 9 2 Rosiyani 75 200 3 1 3 Polyaki 35 100 2 1 4 Yevreyi 3 970 0 2 5 Bilorusi 2 700 0 1 6 Virmeni 990 0 03 7 Moldovani 902 0 03 8 Cigani 900 0 03 9 Tatari 720 0 03 10 Nimci 490 0 02 11 Inshi 15 900 1 2 Razom 2 420 100 100 00 Mova Ridna mova naselennya Lvivskoyi oblasti za rezultatami perepisiv naselennya 1959 1970 1979 1989 2001ukrayinska 84 8 87 6 89 0 90 1 95 3rosijska 11 6 10 8 9 8 8 8 3 8insha 3 6 1 6 1 2 1 1 0 6Moratorij na publichne vikoristannya rosijskomovnogo kulturnogo produktu 18 veresnya 2018 roku rishennyam Lvivskoyi oblasnoyi radi u Lvivskij oblasti bulo zaprovadzheno moratorij na publichne vikoristannya rosijskomovnogo kulturnogo produktu Kostel svyatogo Josifa u seli Pidgirci Cerkva Zislannya Svyatogo Duha u smt Ivano FrankoveZlochinnistRiven zlochinnosti za 2012 rik na 10 tis naselennya skladaye 62 6 zlochiniv z nih 19 8 tyazhkih ta osoblivo tyazhkih EkonomikaPromislovist Dokladnishe Promislovi pidpriyemstva Lvivshini Naftovidobuvni kachalki u Borislavskomu miskomu parku 2009 U Lvivskij ekonomichnij zoni vidilyayutsya tri rajoni Peredkarpatskij Drogobich mashinobuduvannya derevoobrobka legka promislovist Sambir harchova promislovist mashinobuduvannya legka promislovist derevoobrobna promislovist Strij mashinobuduvannya harchova i derevoobrobna promislovist gazotransportna galuz velicheznij transportnij vuzol oblasti Borislav naftovidobuvna legka i himichna promislovist Novij Rozdil i Yavoriv virobnictvo sirki Pivnichnij Chervonograd vidobutok vugillya legka promislovist Sokal himichna promislovist Dobrotvir elektroenergetika Lvivskij mashinobuduvannya harchova legka promislovist U strukturi promislovogo virobnictva regionu najbilsh pitomu vagu mayut harchova palivna promislovosti mashinobuduvannya i metaloobrobka elektroenergetika U strukturi virobnictva tovariv narodnogo spozhivannya chastka prodovolchih tovariv stanovit 65 Zagalom u regioni na samostijnomu balansi perebuvayut 728 promislovih pidpriyemstv funkcionuye 1679 malih promislovih pidpriyemstv Golovni ekonomichni centri oblasti Lviv Drogobich Strij Sambir Borislav Novij Rozdil Chervonograd Sokal Dlya ekonomiki oblasti harakterna skladna galuzeva i teritorialna struktura Do ekologo nebezpechnih ob yektiv Lvivskoyi oblasti nalezhat na danij chas ne diye AT Naftopererobnij kompleks Galichina na danij chas ne diye na danij chas ne diye Dobrotvirska TES na danij chas ne diye NGVU Borislavnaftogaz Derzhavna vugilna holdingova kompaniya Stebnicke DGHP Polimineral na danij chas ne diye Magistralni naftoproduktoprovodi Prikarpattransnaftoprodukt Druzhba Poliolefini VAT Oriana Dinmark TM TOV Leomark Import kriplennya 14 bereznya 2020 u Wayback Machine Silske gospodarstvo Galuzyami specializaciyi silskogo gospodarstva ye viroshuvannya zernovih kultur kartopli ovochiv cukrovih buryakiv lonu Rozvinute m yaso molochne skotarstvo svinarstvo i ptahivnictvo A she deyakih yagid fruktiv zokrema yabluk grush ta sliv Avtoshlyah M06 u Strijskomu rajoniTransport Zagalna dovzhina zaliznic 1309 km avtoshlyahiv 8 0 tis km u tomu chisli z tverdim pokrittyam 7 4 tis km Najbilshi zaliznichni vuzli Lviv Krasne Sambir Strij U Lvovi ye Mizhnarodnij aeroport Lviv imeni Danila Galickogo Oblast maye odnu z najbilsh rozvinutih v derzhavi transportnih merezh Cherez yiyi teritoriyu prohodyat vazhlivi zaliznichni avtomobilni truboprovidni ta elektrichni magistrali sho z yednuyut Ukrayinu z krayinami Centralnoyi Yevropi Najvazhlivishi zaliznichni magistrali Kiyiv Lviv Praga Budapesht Varshava Peremishl Lviv Buharest Najvazhlivishi zaliznichni vuzli Lviv Strij ta Sambir Golovni avtomagistrali E372M09 Rava Ruska Lviv Ternopil Vinnicya Znam yanka N09 Lviv Ivano Frankivsk Mukachevo Chernivci M06 Kiyiv Chop KulturaGnizdichiv Monastir Sv Gerarda U 2008 roci v oblasti za danimi upravlinnya statistiki diyali taki ustanovi kulturi 17 muzeyiv div Muzeyi Lvivshini 11 teatriv 1374 biblioteki 1397 ustanov klubnogo tipu 13 koncertnih organizacij Z osvitnih ustanov u 2008 roci v oblasti funkcionuvali 53 vishi zakladi osviti I IV rivniv akreditaciyi 1469 zagalnoosvitnih navchalnih zakladi 62 profesijno tehnichne zaklad 487 doshkilnih ustanov Yak spravzhnij diamant Shidnoyi Yevropi Lviv nagaduye muzej prosto neba u nomu znahoditsya 2000 istorichnih arhitekturnih i kulturnih pam yatok Protyagom vikiv lyudi prinosili syudi svoyi kulturu i tradiciyi religiyu Zvidsi v arhitekturi Lvova sumish gotiki ta baroko renesansu ta romanskogo stilyu rokoko ta ampiru suchasnoyi eklektiki ta konstruktivizmu Lviv ye skarbniceyu nacionalnih idej ta kulturi ce ekonomichnij osvitnij ta kulturnij centr Zahodu Ukrayini U nomu bagato muzeyiv kartinnih galerej teatralnih ta muzichnih trup Velichnij Lvivskij teatr operi ta baletu maye nadzvichajno nasichenij sezon U Lvovi roztashovani 12 zakladiv vishoyi osviti vin maye spravedlivo zasluzhenu reputaciyu mista z visokim rivnem osviti Same tut znahoditsya odin iz najstarishih u Centralnij Yevropi ta pershij zasnovanij v Ukrayini universitet U Lvivskij oblasti zbereglasya znachna kilkist starovinnih derev yanih cerkov Turizm Panorama istorichnogo centru Lvova Pidgoreckij zamok Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici u Sambori Palac Brunickih u Velikomu Lyubini Palac Potockih u Lvovi Cerkva Svyatoyi Trijci u Zhovkvi Palac baroniv Grodliv Skole Varyazh Kostel Svyatogo Marka Tustan Cerkva svyatogo Yura u Drogobichi Kostel Uspinnya Presvyatoyi Divi Mariyi u misti Zolochiv Kostel svyatoyi Mariyi Magdalini u misti Lviv Kostel Vnebovzyattya Presvyatoyi Divi Mariyi u misti Kam yanka Buzka Zolochivskij zamok Pidgoreckij zamok Zhovkivskij zamok Zagalna kilkist pam yatok istoriyi arheologiyi mistobuduvannya i arhitekturi monumentalnogo mistectva v oblasti 3934 Na teritoriyi Lvivskoyi oblasti roztashovano 886 pam yatok arheologiyi z nih 14 nacionalnogo znachennya 3822 pam yatki istoriyi z nih 7 nacionalnogo znachennya 3431 pam yatka arhitekturi ta mistobuduvannya z nih 794 nacionalnogo znachennya 302 pam yatki monumentalnogo mistectva z nih 1 nacionalnogo znachennya Do Spisku istorichnih naselenih misc Ukrayini zatverdzhenogo Postanovoyu Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 26 07 2001 r za 878 vklyucheno 55 poselen Lvivshini Belz Bibrka Borislav Brodi Busk Velikij Lyubin Veliki Mosti Vinniki Glinyani Gnizdichiv Gorodok Dobromil Drogobich Dublyani Zhidachiv Zhovkva Zolochiv Ivano Frankove Kam yanka Buzka Komarne Krakovec Kulikiv Lviv Mageriv Medenichi Mikolayiv Morshin Mostiska Nemiriv Nizhankovichi Novij Yarichiv Olesko Peremishlyani Pidkamin Pomoryani Pustomiti Rava Ruska Rozdol Rudki Sambir Skole Sokal Starij Sambir Stara Sil Strij Sudova Vishnya Turka Ugniv Hiriv Hodoriv Chervonograd Shklo Shirec Yavoriv Turizm na Lvivshini Do najvazhlivishih ob yektiv turizmu nalezhat Ansambl istorichnogo centru Lvova chi Stare misto teritoriya u centralnij chastini mista Lvova sho vnesena do Svitovoyi spadshini YuNESKO Lvivskij derzhavnij istoriko arhitekturnij zapovidnik Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Tustan zalishki naskelnoyi forteci IX XIV st Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik u m Belzi Derzhavnij istoriko kulturnij zapovidnik Naguyevichi Filiya Lvivskogo istorichnogo zapovidnika u Zhovkvi div Arhitekturni pam yatki Zhovkvi Monastirskij kompleks u Krehovi div Krehiv Davnoruski gorodisha H XIII st u Zvenigorodi ta Stilskomu Zolota pidkova Ukrayini Oleskij zamok XIII XVII st Zolochivskij zamok Pidgoreckij zamok Svirzkij zamok Najdavnishi arhitekturni pam yatki Lvova Visokij zamok Cerkva svyatogo Mikolaya Virmenskij kafedralnij sobor pam yatki v stili gotiki baroko kostoli karmelitok bosih 1644 r Sanatorno kurortne likuvannya ta vidpochinok zajmaye providne misce v strukturi turistichnogo kompleksu Lvivshini V oblasti diye 106 vidpovidnih zakladiv sanatoriyi pansionati budinki vidpochinku bazi ta ustanovi 1 2 dennogo perebuvannya Sered regioniv Ukrayini za kilkistyu sanatorno kurortnih ta vidpochinkovih ozdorovchih zakladiv Lvivska oblast posidaye vosme misce a za kilkistyu sanatoriyiv i pansionativ z likuvannyam druge pislya Avtonomnoyi Respubliki Krim Vodospadi Div takozh Vodospadi Lvivskoyi oblasti Borislavskij Gurkalo Gurkalo male Zalotom yatij Kam yanskij Verhnokam yanskij bilya s Kam yanka Laznij Pid Kudryavcem na okolici s Kam yanka Pidstupi Pidstupi verhnij Sopit Fantom Krushelnickij Dzyurchik u s Kam yankaBorislavskij vodospad Vodospad Gurkalo Kam yanskij vodospad Vodospad Laznij Vodospad Sopit Vodospad Fantom Zalotom yatij vodospad Vodospad Pidstupi Vodospad Pidstupi verhnij Vodospad Krushelnickij Verhnokam yanskij vodospad Vodospad DzyurchikPolitichni upodobannyaZ chasiv nezalezhnosti Ukrayini Lvivska oblast zavzhdi pidtrimuvala proukrayinski nastroyi Tomu na parlamentskih i prezidentskih viborah lyudi golosuvali v osnovnomu za proukrayinski partiyi abo politikiv Pro ce svidchat rezultati na poperednih viborah 1 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Parlamentski vibori 1998 Partiya Vidsotok Narodnij Ruh Ukrayini 32 10Partiya Reformi i Poryadok 12 78Viborchij blok partij Nacionalnij front 9 72Narodna partiya Narodna agrarna partiya Ukrayini 6 98Narodno demokratichna partiya 5 50Social demokratichna partiya Ukrayini 4 30Komunistichna partiya Ukrayini 4 09Yavka 79 70Prezidentski vibori 1999 Drugij tur Kandidat Vidsotok Leonid Kuchma 91 6Petro Simonenko 5 2Yavka 85 73Parlamentski vibori 2002 Partiya Vidsotok Blok Viktora Yushenka Nasha Ukrayina 63 92Viborchij Blok Yuliyi Timoshenko 17 13Yavka 74 6Prezidentski vibori 2004 Povtornij drugij tur Kandidat Vidsotok Viktor Yushenko 93 74Viktor Yanukovich 4 72Yavka 85 3Parlamentski vibori 2006 Partiya Vidsotok Nasha Ukrayina 37 95Blok Yuliyi Timoshenko 33 04Partiya Regioniv 3 01Yavka 65 12Parlamentski vibori 2007 Partiya Vidsotok Blok Yuliyi Timoshenko 50 38Nasha Ukrayina Narodna Samooborona 36 02Partiya Regioniv 4 19Yavka 69 33Prezidentski vibori 2010 Drugij tur Kandidat Vidsotok Yuliya Timoshenko 86 20Viktor Yanukovich 8 60Yavka 75 32Prezidentski vibori 2014 Kandidat Vidsotok Petro Poroshenko 69 92Yuliya Timoshenko 11 19Oleg Lyashko 6 78Anatolij Gricenko 5 86Yavka 78 20Parlamentski vibori 2014 Partiya Vidsotok Narodnij front 33 03 Blok Petra Poroshenka 20 42Politichne ob yednannya Samopomich 18 78Vseukrayinske ob yednannya Svoboda 6 19Radikalna partiya Olega Lyashka 5 35Yavka 70 00Prezidentski vibori 2019 Drugij tur Kandidat Vidsotok Petro Poroshenko 62 79Volodimir Zelenskij 34 49Yavka 68 8Pobratimski vidnosini Kaliforniya Spolucheni Shtati Ameriki sichen 2024 r PrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 5 lyutogo 2020 roku 43 2020 Pro priznachennya M Kozickogo golovoyu Lvivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Derzhavnij Sekretariat vijskovih sprav Zahidno Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Rozporyad Ch 3 Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 111 vid 21 travnya 1959 Arhiv originalu za 12 lipnya 2014 Procitovano 28 listopada 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Lvivska oblast Nadra 16 chervnya 2008 u Wayback Machine Ministerstvo ekologiyi ta prirodnih resursiv Ukrayini Novi rajoni karti sklad Lvivska oblast Decentralizaciya UKR EnumPopEstimate2022 Arhiv originalu za 23 sichnya 2013 Procitovano 14 lyutogo 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2014 roku zip 15 listopada 2018 u Wayback Machine Arhiv originalu za 18 sichen 2010 Procitovano 15 lyutij 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 sichen 2010 Procitovano 15 lyutij 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2020 roku PDF Pri zaznachenni dinamiki narodonaselennya bralas do uvagi zmina za period z sichnya 2018 po sichen 2020 roku Vseukrayinskij perepis naselennya 2022 roku Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2011 ros Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 26 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 19 bereznya 2022 Lvivska oblrada za moratorij na rosijskomovnij produkt Deutsche Welle 19 veresnya 2018 originalu za 26 listopada 2023 Procitovano 15 grudnya 2023 https old loda gov ua news id 65679 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2010 Procitovano 19 bereznya 2014 http decerkva org ua 8 listopada 2020 u Wayback Machine Derev yani cerkvi Lvivshini Arhiv originalu za 3 gruden 2013 Procitovano 22 serpen 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Atamanyuk D Dmitriv I Pilipenko N Misce galuzi turizmu v ekonomici Lvivskoyi oblasti 3 gruden 2013 u Wayback Machine Moloda sportivna nauka Ukrayini Zbirnik naukovih prac 10 listopad 2013 u Wayback Machine 2011 T 4 200 s 11 listopad 2013 u Wayback Machine Departament mizhnarodnogo spivrobitnictva loda gov ua Lvivska oblasna vijskova administraciya Arhiv originalu za 24 sichnya 2024 Procitovano 20 sichnya 2024 DzherelaYa V Vermenich Lvivska oblast 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 346 ISBN 978 966 00 1028 1 Lvivska oblast Administrativno teritorialnij podil Miscevi gromadi ta organi derzhavnoyi vladi dovidnik Lviv obl derzh admin ker proektu O O Ganushin Lviv b v 2007 168 s Lvivshina derzhavnicka inform dovid z pitan vnutr politiki Lviv obl derzh administraciya Upr z pitan vnutr politiki Lviv Kamenyar 2009 415 s il ISBN 978 966 607 092 3 Istoriya elektrifikaciyi Lvivshini A Krizhanivskij VAT Lvivoblenergo Lviv Galic vid spilka 2006 224 s il Bibliogr s 221 222 23 nazvi Tit ark paral ukr pol ISBN 966 7893 74 H Ekologiya Lvivshini 2011 byuleten M vo ohoroni navkolish prirod seredovisha Ukrayini Derzh upr ohoroni navkolish prirod seredovisha v Lviv obl Lviv ZUKC 2012 96 s tabl 15 s il ISBN 978 617 655 056 3LiteraturaMali mista Ukrayini Lvivska oblast bibliogr pokazhch 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine M vo region rozvitku bud va ta zhitl komun gosp va Ukrayini Derzh nauk arhitektur bud b ka im V G Zabolotnogo uklad D O Mironenko S M Kajnova O V Uglova redkol G A Vojcehivska vidp red ta in nauk konsultant O G Bazhan Kiyiv DNABB im V G Zabolotnogo 2017 663 s il Duzhe mali miski poselennya Lvivskoyi oblasti suspilno geografichnij potencial ta perspektivi rozvitku monogr N I Dnistryanska M S Dnistryanskij Lviv LNU im Ivana Franka 2013 198 s Lvivska oblast prirodni umovi ta resursi monografiya za zag red d ra geogr nauk prof M M Nazaruka Lviv Vidavnictvo Starogo Leva 2018 592 s ISBN 978 617 679 652 7 Lvivshina Istoriko kulturni ta krayeznavchi narisi V Aleksandrovich Yu Biryulov M Bandrivskij ta in Upor ta vidp red Yu Biryulov Lviv Centr Yevropi 1998 392 s il Lvivshina 98 Socialnij portret v zagalnoukrayinskomu konteksti S A Davimuka A F Kolodij Yu A Kuzhelyuk V M Podgornov N J Chernish Lviv NAN Ukrayini In t region doslidzh 1999 348 c Narisi istoriyi mistechok Lvivshini V Graboveckij Prikarp nac un t im V Stefanika 2 e vid dopovn Ivano Frankivsk 2005 43 c Nauk zap Prikarp ist shk Bibliogr 42 nazvi Narodna vokalna tvorchist Lvivshini U 2 t antologiya T 1 Melodiyi redkol B Lukanyuk golova ta in zbir i transkribuvannya M Mishanicha Lviv Galich Pres 2017 376 s ISBN 617 7617 04 3 Narodna vokalna tvorchist Lvivshini U 2 t antologiya T 2 Teksti redkol B Lukanyuk golova ta in zbir i transkribuvannya M Mishanicha Lviv Galich Pres 2017 424 s ISBN 617 7617 05 0 Privatizaciya na Lvivshini rezultati ta perspektivi S A Davimuka Lviv 1998 90 c Prepr NAN Ukrayini In t region doslidzh 98 Bibliogr 6 nazv Reformuvannya komunalnoyi vlasnosti m Lvova Dovid Ch 5 Reformuvannya komunalnoyi vlasnosti Lvivskoyi oblasti M V Gladij S A Davimuka M M Sirkiv V G Opackij red S A Davimuka Region vid nya Fondu derzh majna Ukrayini po Lviv obl Lviv 1998 640 c Stan navkolishnogo seredovisha i jogo vpliv na trudovi resursi Lvivskoyi oblasti uklad M I Dolishnij UAAN Prikarpat vid nya In tu agroekologiyi ta biotehnologiyi Chernivci Prut 1999 156 c Bibliogr 89 nazv PosilannyaLvivska oblast 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Lvivska oblast u sestrinskih VikiproyektahPortal Ukrayina Portal Galichina Temi u Vikidzherelah Novini u Vikinovinah Lvivska oblast u Vikimandrah Lvivska oblast u Vikishovishi Pam yatki Lvivskoyi oblasti 7 chervnya 2013 u Wayback Machine Lvivska oblast 4 grudnya 2013 u Wayback Machine na experts in ua Veterani roslinnogo svitu Ukrayini Polsha Volinska oblast Rivnenska oblast Polsha Ternopilska oblast Zakarpatska oblast Ivano Frankivska oblast