Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вірме́нський кафедра́льний собо́р Успі́ння Пресвято́ї Богоро́диці — пам'ятка архітектури національного значення у Львові, що належить до Світової спадщини ЮНЕСКО; єдиний храм Вірменської апостольської церкви в Західній Україні.
| Вірменський кафедральний собор | |
|---|---|
 Інтер'єр собору | |
| 49°50′36″ пн. ш. 24°01′51″ сх. д. / 49.84333333336077487° пн. ш. 24.03083333336077843° сх. д.Координати: 49°50′36″ пн. ш. 24°01′51″ сх. д. / 49.84333333336077487° пн. ш. 24.03083333336077843° сх. д. | |
| Тип споруди | собор і монастир |
| Розташування |  Україна, Львів |
| Архітектор | Дорінг |
| Початок будівництва | 1363 |
| Кінець будівництва | 1370 |
| Будівельна система | d |
| Стиль | вірменська архітектура |
| Належність | Вірменська апостольська церква |
| Єпархія | Українська єпархія ВАЦ |
| Власник | Українська єпархія ВАЦ |
| Юрисдикція | Вірменська Апостольска Церква |
| Адреса | вул. Вірменська, 7-13 |
| Епонім | Небовзяття Діви Марії |
  Вірменський собор (Львів) (Львів) | |
 Вірменський собор у Вікісховищі | |
Історія
Вірменську церкву збудовано у другій половині XIV століття (1363–1370 роки). Засновниками храму були вірмени з-за меж Львова: Якуб, син Шахіншаха, родом з Кафи та Панос, син Авраама (Абрагаміанча) з Газарату чи іншої колонії . Храм був зведений італійським архітектором-майстром Дорінгом, ймовірно, за участі вірменських будівельників. На думку деяких дослідників (Владислав Лозинський, Тадеуш Маньковський), він також народився в італійській родині в Кафі або приїхав до Криму з Генуї. Цим пояснюється його добре знання традицій архітектури Італії, Вірменії та Візантії. На думку інших дослідників (Яцек Хршанчевський), суттєво вплинув на побудову цього вірменського собору вірменський храм Сурб-Ншан (Святого Знамення) у гірському монастирі Сурб-Хач (Святий Хрест) поблизу Старого Криму.
Кс. Садок Баронч стверджував, що храм збудований між вищою та нижчою Вірменськими вулицями у місті.
У 1381 році Львів сильно постраждав від пожежі. Постраждав і собор. На думку деяких істориків, його реконструкція тривала до 1437 р. Під час цих робіт з північної та південної сторони храму надбудовували аркадні клуастри, з'єднані із заходу притвором (джамадуном). Під їх підлогою, як і в соборних склепіннях, були поховані видатні представники вірменської громади.
Оригінальна вежа собору згоріла під час пожежі у Львові 1527 року. Нова була побудована Анджеєм з Кафи, який найняв архітектора Петра Красовського, який у 1570–1571 роках побудував триповерхову вежу-дзвіницю. Наприкінці XVI століття Петро Барбон збудував ризницю.
У 1630 році вірменський єпископ Львова Миколай Торосович уклав унію з Римом. Того ж року він вирішив збільшити храм. Проект реконструкції створив львівський архітектор Войцех (Альберт) Кілар. До церкви XIV століття на західній стороні прибудували низький неф довжиною 11 м і шириною 9,7 м. Він був побудований з цегли і оштукатурений всередині і зовні. Він отримав двопролітне склепіння стовбура з люнетами. У стінах є два вікна. На стику старої та нової частин собору був створений широкий склепінчастий хід, тоді як на захід був побудований трипролітний тамбур. В результаті цього розширення, церква була побудована за планом латинського хреста, таким чином подібна до будови римо-католицьких церков.
Протягом століть собор був громадським і релігійним центром вірменської громади у Львові. У 1367 році церква стала соборною: у Львові був утворений єпархіальний центр вірменів Русі та Валахії. Надалі навколо церкви склався один із найцікавіших ансамблів, до якого ввійшли дзвіниця (1571 рік, арх. Петро Красовський), палац архієпископа (XVIII століття), вірменський банк (XVII століття), монастир бенедиктинок (1682), пам'ятна колона з постаттю святого Христофора та дерев'яний вівтар з композицією «Голгофа» (XVIII століття), огорожі з брамами (XVII—XIX століття).
Сам собор неодноразово перебудовувався: в 1437 році навколо нього зведено відкриту арочну галерею, перероблену на північному фасаді в захристію (1671), а згодом в ризницю (1731). В 1630 році прибудовано прямокутну західну наву. Після пожежі 1712 року інтер'єр набуває барокового характеру: тинькуються стіни, встановлюються нові вівтарі. Під час реставрації 1908–1927 років, що здійснювалася під керівництвом архітектора Франциска Мончинського, замість розібраних житлових будинків з боку вул. Краківської розпочато будівництво західної вхідної частини, а стіни апсид декоровано стилізованими елементами, запозиченої з давньовірменської архітектури, — накладними арками та орнаментами. Із застосуванням стилізації в інтер'єрі виконані різьблена дерев'яна стеля над навою XVII століття, фрески, орнаментальний розпис стін і вітражі (художник Ян Генрик Розен), мозаїка в бані (художник Ю. Мегоффер). 1930 року за проєктом Вітольда Мінкевича виконано новий головний вівтар, престол та амвон.
За часів СРСР Вірменський собор було зачинено. Радянська влада закрила структуру Вірменської католицької церкви. 26 листопада 1945 був заарештований адміністратор Архієпископії, о. Діонісій Каєтанович і три інших священиків. Майже всі вірмени переїхали до Польщі.
Спочатку тут знаходилося фондосховище Львівської картинної галереї, а з 1953 року — музею імені Леніна. В січні 2000 року церкву повернули вірменській громаді. 6 січня 2001 року було звершено перше богослужіння, а 28 травня 2003 року собор освятив католикос всіх вірмен Гарегін ІІ.
Архітектура
Незважаючи на перебудови добре збереглося об'ємно-планувальне вирішення старої східної частини храму, яке відобразило традиції давньоруського і вірменського монументального будівництва, що сягають Візантії. Вплив вірменської архітектури позначився на формі дванадцятигранного барабана з шатровим дахом, що вивершує середохрестя. Він виявляється в ретельному оздобленні стін тесаними кам'яними плитами з вмонтованими в них хачкарами, в рисунку сталактитового фриза над аркою центральної апсиди, що зберігся в інтер'єрі. Останній був прикрашений властивим для давньоруських пам'яток фресковим розписом (XV століття), фрагменти якого були відкриті в 1925 році на відкосах ніші південного вікна. Окремі архітектурні деталі, епітафії та скульптури свідчать про вплив готики, ренесансу й бароко.
Інтер'єр
Простора середня частина собору після реконструкції 1908—1927 років була суттєво змінена. В розписуванні нової дерев'яної стелі архітектор Ф. Мончинський використав модернізовані вірменські та орієнтальні мотиви, а художник Ян Генрик Розен виконав виповнені метафізичним сенсом картини і орнаментальні розписи стін і вітражів. Ян Розен пішов шляхом синтезу вірмено-візантійської традиції з західноєвропейськими тенденціями сучасного йому мистецтва в формі об'єднання експресивних засобів вираження з піздньосецесійною стилізацією. Особливо вдались художнику, на думку сучасників, «Таємна вечеря», «Розп'яття» і «Похорон Святого Оділона».
Дзвіниця Вірменського собору
Первісна дзвіниця згоріла під час великої пожежі міста 1527 року. Побудову нової вежі-дзвіниці Вірменського собору оплатив Андрій з Кафи, який замовив її проєкт архітектору Петру Красовському. Вежа була збудована у 1570—1571 роках. У дзвіниці був зроблений наскрізний прохід, через який є входом до подвір'я собору. Поруч із дзвіницею розташований палац вірменського архієпископа, в якому знаходилась бібліотека.
Дзвіниця триярусна, квадратна в плані. Завершення дзвіниці, чотири півкруглі вежі, виконані з оцинкованної бляхи на початку ХІХ ст. У проході під вежею-дзвіницею збереглося зірчасте склепіння, та орнаментальний різьблений портал із розташованою в ньому таблицею з написом вірменською мовою.
Епітафії
У комплексі собору є декілька епітафій латинською мовою:
- «Це могила превелебного отця Стефана патріарха Великої Вірменії, котрий був у Римі і дорогою до Львова душу свою віддав Богові року Божого 1551»;
- «Велебний Стефан Стцекевич, Кустош. „Реквієм“ лунає. 1730»;
- «Землю — землі, душу — Богові віддав Ігнатій [Ну]рович року 1769»;
- «Богові найкращому, найбільшому. Знатний достойний Яків Теодор Бернатович […] скинувши тут одежі смертності життя без смерті сподівається. Молись кожен про те саме. […] року 1772 на 79 році життя [5] травня Яків Теодор Бернатович Інал спочив у Господі».
Діяльність
Церковна служба проходить щонеділі об 11:00 вірменською, українською та російською мовами.
Світлини
-
![image]()
Урочисте святкування 650-річчя собору -
![image]()
Двір -
![image]()
-
![image]()
Вівтар "Голгофа" -
![image]()
Головний вівтар -
![image]()
Екстер'єр двору -
![image]()
Барельєф правого вівтаря -
![image]()
Ікона Святого Григорія Просвітителя
Примітки
- є інші варіанти написання імені майстра
- Barącz S. Lwów // Rys dziejów ormiańskich [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]. — Tarnopol, 1869. — S. 105. (пол.)
- Cielątkowska. R. Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej. — Gdańsk : Art-Styl, 1998. — S. 76. — .
- Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 1 серпня 2013.
- Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — К. : Будівельник, 1989. — С. …
- Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова… — С. .
Джерела
- Сандуляк І. Освячення Вірменського собору [ 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Поступ. — 2003. — 20 травня.
- Содомора А., Домбровський М., Кісь А. Anno Domini. Року Божого: Латинські написи Львова / Автор проекту Василь Ґабор. — Львів : ЛА «Піраміда», 2008. — 288 с.
- Трегубова Т., Мих Р. Львів. Архітектурно-історичний нарис. — К. : Будівельник, 1989. — 270 с.
Інтернет-посилання
- 3D панорама інтер'єру Вірменського собору [ 25 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Відео-1
- Відео-2 [ 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Фотагалерея Вірменського Кафедрального Собору Успіння Пресвятої Богородиці [ 2 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Virmenska cerkva znachennya Virme nskij kafedra lnij sobo r Uspi nnya Presvyato yi Bogoro dici pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya u Lvovi sho nalezhit do Svitovoyi spadshini YuNESKO yedinij hram Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi v Zahidnij Ukrayini Virmenskij kafedralnij soborInter yer soboru49 50 36 pn sh 24 01 51 sh d 49 84333333336077487 pn sh 24 03083333336077843 sh d 49 84333333336077487 24 03083333336077843 Koordinati 49 50 36 pn sh 24 01 51 sh d 49 84333333336077487 pn sh 24 03083333336077843 sh d 49 84333333336077487 24 03083333336077843Tip sporudi sobor i monastirRoztashuvannya Ukrayina LvivArhitektor DoringPochatok budivnictva 1363Kinec budivnictva 1370Budivelna sistema dStil virmenska arhitekturaNalezhnist Virmenska apostolska cerkvaYeparhiya Ukrayinska yeparhiya VACVlasnik Ukrayinska yeparhiya VACYurisdikciya Virmenska Apostolska CerkvaAdresa vul Virmenska 7 13Eponim Nebovzyattya Divi MariyiVirmenskij sobor Lviv Lviv Virmenskij sobor u VikishovishiIstoriyaVirmensku cerkvu zbudovano u drugij polovini XIV stolittya 1363 1370 roki Zasnovnikami hramu buli virmeni z za mezh Lvova Yakub sin Shahinshaha rodom z Kafi ta Panos sin Avraama Abragamiancha z Gazaratu chi inshoyi koloniyi Hram buv zvedenij italijskim arhitektorom majstrom Doringom jmovirno za uchasti virmenskih budivelnikiv Na dumku deyakih doslidnikiv Vladislav Lozinskij Tadeush Mankovskij vin takozh narodivsya v italijskij rodini v Kafi abo priyihav do Krimu z Genuyi Cim poyasnyuyetsya jogo dobre znannya tradicij arhitekturi Italiyi Virmeniyi ta Vizantiyi Na dumku inshih doslidnikiv Yacek Hrshanchevskij suttyevo vplinuv na pobudovu cogo virmenskogo soboru virmenskij hram Surb Nshan Svyatogo Znamennya u girskomu monastiri Surb Hach Svyatij Hrest poblizu Starogo Krimu Ks Sadok Baronch stverdzhuvav sho hram zbudovanij mizh vishoyu ta nizhchoyu Virmenskimi vulicyami u misti U 1381 roci Lviv silno postrazhdav vid pozhezhi Postrazhdav i sobor Na dumku deyakih istorikiv jogo rekonstrukciya trivala do 1437 r Pid chas cih robit z pivnichnoyi ta pivdennoyi storoni hramu nadbudovuvali arkadni kluastri z yednani iz zahodu pritvorom dzhamadunom Pid yih pidlogoyu yak i v sobornih sklepinnyah buli pohovani vidatni predstavniki virmenskoyi gromadi Originalna vezha soboru zgorila pid chas pozhezhi u Lvovi 1527 roku Nova bula pobudovana Andzheyem z Kafi yakij najnyav arhitektora Petra Krasovskogo yakij u 1570 1571 rokah pobuduvav tripoverhovu vezhu dzvinicyu Naprikinci XVI stolittya Petro Barbon zbuduvav riznicyu U 1630 roci virmenskij yepiskop Lvova Mikolaj Torosovich uklav uniyu z Rimom Togo zh roku vin virishiv zbilshiti hram Proekt rekonstrukciyi stvoriv lvivskij arhitektor Vojceh Albert Kilar Do cerkvi XIV stolittya na zahidnij storoni pribuduvali nizkij nef dovzhinoyu 11 m i shirinoyu 9 7 m Vin buv pobudovanij z cegli i oshtukaturenij vseredini i zovni Vin otrimav dvoprolitne sklepinnya stovbura z lyunetami U stinah ye dva vikna Na stiku staroyi ta novoyi chastin soboru buv stvorenij shirokij sklepinchastij hid todi yak na zahid buv pobudovanij triprolitnij tambur V rezultati cogo rozshirennya cerkva bula pobudovana za planom latinskogo hresta takim chinom podibna do budovi rimo katolickih cerkov Protyagom stolit sobor buv gromadskim i religijnim centrom virmenskoyi gromadi u Lvovi U 1367 roci cerkva stala sobornoyu u Lvovi buv utvorenij yeparhialnij centr virmeniv Rusi ta Valahiyi Nadali navkolo cerkvi sklavsya odin iz najcikavishih ansambliv do yakogo vvijshli dzvinicya 1571 rik arh Petro Krasovskij palac arhiyepiskopa XVIII stolittya virmenskij bank XVII stolittya monastir benediktinok 1682 pam yatna kolona z postattyu svyatogo Hristofora ta derev yanij vivtar z kompoziciyeyu Golgofa XVIII stolittya ogorozhi z bramami XVII XIX stolittya Dokladnishe Ansambl Virmenskogo soboru Lviv Dokladnishe dzvinicya Virmenskogo soboru palac virmenskih arhiyepiskopiv virmenskij bank ta Sam sobor neodnorazovo perebudovuvavsya v 1437 roci navkolo nogo zvedeno vidkritu arochnu galereyu pereroblenu na pivnichnomu fasadi v zahristiyu 1671 a zgodom v riznicyu 1731 V 1630 roci pribudovano pryamokutnu zahidnu navu Pislya pozhezhi 1712 roku inter yer nabuvaye barokovogo harakteru tinkuyutsya stini vstanovlyuyutsya novi vivtari Pid chas restavraciyi 1908 1927 rokiv sho zdijsnyuvalasya pid kerivnictvom arhitektora Franciska Monchinskogo zamist rozibranih zhitlovih budinkiv z boku vul Krakivskoyi rozpochato budivnictvo zahidnoyi vhidnoyi chastini a stini apsid dekorovano stilizovanimi elementami zapozichenoyi z davnovirmenskoyi arhitekturi nakladnimi arkami ta ornamentami Iz zastosuvannyam stilizaciyi v inter yeri vikonani rizblena derev yana stelya nad navoyu XVII stolittya freski ornamentalnij rozpis stin i vitrazhi hudozhnik Yan Genrik Rozen mozayika v bani hudozhnik Yu Megoffer 1930 roku za proyektom Vitolda Minkevicha vikonano novij golovnij vivtar prestol ta amvon Za chasiv SRSR Virmenskij sobor bulo zachineno Radyanska vlada zakrila strukturu Virmenskoyi katolickoyi cerkvi 26 listopada 1945 buv zaareshtovanij administrator Arhiyepiskopiyi o Dionisij Kayetanovich i tri inshih svyashenikiv Majzhe vsi virmeni pereyihali do Polshi Spochatku tut znahodilosya fondoshovishe Lvivskoyi kartinnoyi galereyi a z 1953 roku muzeyu imeni Lenina V sichni 2000 roku cerkvu povernuli virmenskij gromadi 6 sichnya 2001 roku bulo zversheno pershe bogosluzhinnya a 28 travnya 2003 roku sobor osvyativ katolikos vsih virmen Garegin II ArhitekturaKupol hramu Nezvazhayuchi na perebudovi dobre zbereglosya ob yemno planuvalne virishennya staroyi shidnoyi chastini hramu yake vidobrazilo tradiciyi davnoruskogo i virmenskogo monumentalnogo budivnictva sho syagayut Vizantiyi Vpliv virmenskoyi arhitekturi poznachivsya na formi dvanadcyatigrannogo barabana z shatrovim dahom sho vivershuye seredohrestya Vin viyavlyayetsya v retelnomu ozdoblenni stin tesanimi kam yanimi plitami z vmontovanimi v nih hachkarami v risunku stalaktitovogo friza nad arkoyu centralnoyi apsidi sho zberigsya v inter yeri Ostannij buv prikrashenij vlastivim dlya davnoruskih pam yatok freskovim rozpisom XV stolittya fragmenti yakogo buli vidkriti v 1925 roci na vidkosah nishi pivdennogo vikna Okremi arhitekturni detali epitafiyi ta skulpturi svidchat pro vpliv gotiki renesansu j baroko Inter yer Prostora serednya chastina soboru pislya rekonstrukciyi 1908 1927 rokiv bula suttyevo zminena V rozpisuvanni novoyi derev yanoyi steli arhitektor F Monchinskij vikoristav modernizovani virmenski ta oriyentalni motivi a hudozhnik Yan Genrik Rozen vikonav vipovneni metafizichnim sensom kartini i ornamentalni rozpisi stin i vitrazhiv Yan Rozen pishov shlyahom sintezu virmeno vizantijskoyi tradiciyi z zahidnoyevropejskimi tendenciyami suchasnogo jomu mistectva v formi ob yednannya ekspresivnih zasobiv virazhennya z pizdnosecesijnoyu stilizaciyeyu Osoblivo vdalis hudozhniku na dumku suchasnikiv Tayemna vecherya Rozp yattya i Pohoron Svyatogo Odilona Dzvinicya Virmenskogo soboruDokladnishe Dzvinicya Virmenskogo soboru Lviv Dzvinicya Virmenskogo soboru Pervisna dzvinicya zgorila pid chas velikoyi pozhezhi mista 1527 roku Pobudovu novoyi vezhi dzvinici Virmenskogo soboru oplativ Andrij z Kafi yakij zamoviv yiyi proyekt arhitektoru Petru Krasovskomu Vezha bula zbudovana u 1570 1571 rokah U dzvinici buv zroblenij naskriznij prohid cherez yakij ye vhodom do podvir ya soboru Poruch iz dzviniceyu roztashovanij palac virmenskogo arhiyepiskopa v yakomu znahodilas biblioteka Dzvinicya triyarusna kvadratna v plani Zavershennya dzvinici chotiri pivkrugli vezhi vikonani z ocinkovannoyi blyahi na pochatku HIH st U prohodi pid vezheyu dzviniceyu zbereglosya zirchaste sklepinnya ta ornamentalnij rizblenij portal iz roztashovanoyu v nomu tabliceyu z napisom virmenskoyu movoyu EpitafiyiU kompleksi soboru ye dekilka epitafij latinskoyu movoyu Ce mogila prevelebnogo otcya Stefana patriarha Velikoyi Virmeniyi kotrij buv u Rimi i dorogoyu do Lvova dushu svoyu viddav Bogovi roku Bozhogo 1551 Velebnij Stefan Stcekevich Kustosh Rekviyem lunaye 1730 Zemlyu zemli dushu Bogovi viddav Ignatij Nu rovich roku 1769 Bogovi najkrashomu najbilshomu Znatnij dostojnij Yakiv Teodor Bernatovich skinuvshi tut odezhi smertnosti zhittya bez smerti spodivayetsya Molis kozhen pro te same roku 1772 na 79 roci zhittya 5 travnya Yakiv Teodor Bernatovich Inal spochiv u Gospodi DiyalnistCerkovna sluzhba prohodit shonedili ob 11 00 virmenskoyu ukrayinskoyu ta rosijskoyu movami SvitliniUrochiste svyatkuvannya 650 richchya soboru Dvir Petroglifi Vivtar Golgofa Golovnij vivtar Ekster yer dvoru Barelyef pravogo vivtarya Ikona Svyatogo Grigoriya ProsvititelyaPrimitkiye inshi varianti napisannya imeni majstra Baracz S Lwow Rys dziejow ormianskich 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Tarnopol 1869 S 105 pol Cielatkowska R Architektura i urbanistyka Lwowa II Rzeczypospolitej Gdansk Art Styl 1998 S 76 ISBN 83 905682 7 6 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2015 Procitovano 1 serpnya 2013 Tregubova T Mih R Lviv Arhitekturno istorichnij naris K Budivelnik 1989 S Sodomora A Dombrovskij M Kis A Anno Domini Roku Bozhogo Latinski napisi Lvova S DzherelaSandulyak I Osvyachennya Virmenskogo soboru 6 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Postup 2003 20 travnya Sodomora A Dombrovskij M Kis A Anno Domini Roku Bozhogo Latinski napisi Lvova Avtor proektu Vasil Gabor Lviv LA Piramida 2008 288 s Tregubova T Mih R Lviv Arhitekturno istorichnij naris K Budivelnik 1989 270 s Internet posilannya3D panorama inter yeru Virmenskogo soboru 25 veresnya 2013 u Wayback Machine Video 1 Video 2 13 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Fotagalereya Virmenskogo Kafedralnogo Soboru Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 2 serpnya 2019 u Wayback Machine