Львівська область — одна з 25 областей України. Площа — 21 833 км², населення — 2,478,133 мешканців (станом на 01.01.2022). Історична дата утворення Львівської області: 27 листопада 1939 року.
Адміністративний устрій
Львівська область складається з семи районів, кожен з яких ділиться на територіальні громади (всього 73). Місто з районним поділом одне (Львів), міських районів 6. Всього в області 44 міста, 34 селища міського типу, 1850 сільських населених пунктів (найбільша кількість в Україні).
Райони
№ | Герб | Райони | Площа (км²) | Населення (01.01.2022) | Територіальні громади | Міста | Смт | Села | Адміністративний центр | Мапа |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Дрогобицький район | 1493,4 | 232,947 | 5 | 4 | 3 | 82 | Дрогобич | ||
2 | Золочівський район | 2887,9 | 158,943 | 7 | 3 | 4 | 270 | Золочів | ||
3 | Львівський район | 4976,2 | 1,141,119 | 23 | 12 | 9 | 510 | Львів | ||
4 | Самбірський район | 3247,1 | 221,896 | 11 | 7 | 4 | 275 | Самбір | ||
5 | Стрийський район | 3854,0 | 319,464 | 14 | 7 | 6 | 278 | Стрий | ||
6 | Червоноградський район | 3001,2 | 226,102 | 7 | 7 | 4 | 188 | Червоноград | ||
7 | Яворівський район | 2373,2 | 177,622 | 6 | 4 | 4 | 240 | Яворів | ||
Львівська область | 21,833 | 2,478,133 | 73 | 44 | 34 | 1,850 | Львів |
Територіальні громади
Львівська область | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Дрогобицький район | Золочівський район | Львівський район | Самбірський район | Стрийський район | Червоноградський район | Яворівський район |
Бориславська ТГ | Бродівська ТГ | Бібрська ТГ | Бісковицька ТГ | Гніздичівська ТГ | Белзька ТГ | Івано-Франківська ТГ |
Дрогобицька ТГ | Буська ТГ | Великолюбінська ТГ | Боринська ТГ | Грабовецько-Дулібівська ТГ | Великомостівська ТГ | Мостиська ТГ |
Меденицька ТГ | Золочівська ТГ | Глинянська ТГ | Добромильська ТГ | Жидачівська ТГ | Добротвірська ТГ | Новояворівська ТГ |
Східницька ТГ | Красненська ТГ | Городоцька ТГ | Новокалинівська ТГ | Журавненська ТГ | Лопатинська ТГ | Судововишнянська ТГ |
Трускавецька ТГ | Підкамінська ТГ | Давидівська ТГ | Ралівська ТГ | Козівська ТГ | Радехівська ТГ | Шегинівська ТГ |
Поморянська ТГ | Добросинсько-Магерівська ТГ | Рудківська ТГ | Миколаївська ТГ | Сокальська ТГ | Яворівська ТГ | |
Заболотцівська ТГ | Жовківська ТГ | Самбірська ТГ | Моршинська ТГ | Червоноградська ТГ | ||
Жовтанецька ТГ | Старосамбірська ТГ | Новороздільська ТГ | ||||
Зимноводівська ТГ | Стрілківська ТГ | Розвадівська ТГ | ||||
Кам’янка-Бузька ТГ | Турківська ТГ | Сколівська ТГ | ||||
Комарнівська ТГ | Хирівська ТГ | Славська ТГ | ||||
Куликівська ТГ | Стрийська ТГ | |||||
Львівська ТГ | Тростянецька ТГ | |||||
Мурованська ТГ | Ходорівська ТГ | |||||
Новояричівська ТГ | ||||||
Оброшинська ТГ | ||||||
Перемишлянська ТГ | ||||||
Підберізцівська ТГ | ||||||
Пустомитівська ТГ | ||||||
Рава-Руська ТГ | ||||||
Сокільницька ТГ | ||||||
Солонківська ТГ | ||||||
Щирецька ТГ |
Історія
1434-1939
Цей розділ не містить . |
1434 року згідно положень Єдлінського привілею було утворене Руське воєводство.
Після 1782 року до складу Львівського крайсу входили такі дистрикти (бецірки): Рава-Руська, Городок, Жовква, Бібрка, Золочів, Броди, Зборів, Теребовля, Бережани.
Після 1850 року Галичину було поділено на східну та західну, Львів став центром східної Галичини, включаючи у себе 12 крайсів. Після 1867 року створено нові повіти які проіснували до кінця Австро-Угорщини.
Львівське воєводство Польської Республіки було утворене 23 грудня 1920 з міста Львів і 19 повітів Східної Галичини та 8 повітів Західної Галичини.
Województwo ruskie | Kreis Lemberg | Verwaltungsgebiet Lemberg | Ostgalizien | Województwo lwowskie | ||
---|---|---|---|---|---|---|
1434–1772 | 1773—1782 | 1782—1850 | 1850—1867 | 1867—1920 | 1920—1932 | 1932—1939 |
Ziemia chełmska | Bezirk Brody | Bezirk Bóbrka | Kreis Lemberg | Bezirk Bóbrka | Lwów miasto | Lwów miasto |
Ziemia halicka | Bezirk Brzczany | Bezirk Brody | Kreis Zołkiew | Bezirk Bohorodczany | ||
Ziemia lwowska | Bezirk Zolkiew | Bezirk Brzeżan | Kreis Przemyśl | Bezirk Borszczów | Powiat bóbrecki | Powiat bóbrecki |
Ziemia przemyska | Bezirk Grodek | Kreis Sanok | Bezirk Brody | Powiat brzozowski | Powiat brzozowski | |
Ziemia sanocka | Bezirk Rawa Ruska | Kreis Złoczow | Bezirk Brzeżan | Powiat ciechanowski | Powiat dobromilski | |
Bezirk Trembowla | Kreis Brzezan | Bezirk Cieszanów | Powiat dobromilski | Powiat drohobycki | ||
Bezirk Zborow | Kreis Stryj | Bezirk Czortków | Powiat drohobycki | Powiat gródecki | ||
Bezirk Złoczow | Kreis Sambor | Bezirk Dobromil | Powiat gródecki | Powiat żółkiewski | ||
Bezirk Zolkiew | Kreis Tarnopol | Bezirk Dolina | Powiat jarosławski | Powiat kolbuszowski | ||
Kreis Czortkow | Bezirk Drohobycz | Powiat jaworowski | Powiat krośnieński | |||
Kreis Kolomea | Bezirk Gródek Jagielloński | Powiat kolbuszowski | Powiat leski | |||
Kreis Stanislau | Bezirk Horodenka | Powiat krośnieński | Powiat lubaczowski | |||
Bezirk Husiatyn | Powiat łańcucki | Powiat lwowski | ||||
Bezirk Jaroslau | Powiat leski | Powiat łańcucki | ||||
Bezirk Jaworów | Powiat lwowski | Powiat mościski | ||||
Bezirk Kałusz | Powiat mościski | Powiat niżański | ||||
Bezirk Kamionka Strumiłowa | Powiat niżański | Powiat przemyski | ||||
Bezirk Kolomea | Powiat przemyski | Powiat przeworski | ||||
Bezirk Kosów | Powiat przeworski | Powiat rawski | ||||
Bezirk Krosno | Powiat rawski | Powiat rudecki | ||||
Bezirk Lemberg | Powiat rudecki | Powiat rzeszowski | ||||
Bezirk Lisko | Powiat rzeszowski | Powiat samborski | ||||
Bezirk Mościska | Powiat samborski | Powiat sanocki | ||||
Bezirk Nadwórna | Powiat sanocki | Powiat sokalski | ||||
Bezirk Peczeniżyn | Powiat sokalski | Powiat tarnobrzeski | ||||
Bezirk Podhajce | Powiat starosamborski | Powiat turczański | ||||
Bezirk Przemyśl | Powiat strzyżowski | Powiat jaworowski | ||||
Bezirk Przemyślany | Powiat tarnobrzeski | Powiat jarosławski | ||||
Bezirk Radziechów | Powiat żółkiewski | |||||
Bezirk Rawa Ruska | ||||||
Bezirk Rohatyn | ||||||
Bezirk Rudki | ||||||
Bezirk Sambor | ||||||
Bezirk Sanok | ||||||
Bezirk Skałat | ||||||
Bezirk Skole | ||||||
Bezirk Śniatyn | ||||||
Bezirk Sokal | ||||||
Bezirk Stanislau | ||||||
Bezirk Stary Sambor | ||||||
Bezirk Stryj | ||||||
Bezirk Tarnopol | ||||||
Bezirk Tłumacz | ||||||
Bezirk Trembowla | ||||||
Bezirk Turka | ||||||
Bezirk Zaleszczyki | ||||||
Bezirk Zbaraż | ||||||
Bezirk Zborów | ||||||
Bezirk Złoczów | ||||||
Bezirk Żółkiew | ||||||
Bezirk Żydaczów |
1939-1959
Після вторгнення Третій Рейху та СРСР у Польщу та фактичного припинення її існування, 27 листопада 1939 було утворено Львівську область у складі УРСР з центром у місті Львові та у складі Львівського, Сокальського, Бобркського, Рава-Руського, Любачівського, Яворівського, Перемишлянського, Городокського, Каменського, Жолкевського, Радзеховського, Бродського, Золочівського повітів.
17 січня 1940 року було ліквідовано повіти і утворено 37 районів у складі Львівської області: Бобркський, Бродовський, Буський, Велико-Мостівський, Вінниківський, Глинянський, Горинецький, Городокський, Дідилівський, Дунаївський, Жолкевський, Золочівський, Кам'янко-Струмилівський, Краковецький, Красненський, Куликівський, Лопатинський, Львівський, Любачівський, Ляшківський, Магерівський, Немирівський, Ново-Яричівський, Олеський, Перемишлянський, Підкамінський, Пениковицький, Рава-Руський, Радехівський, Синявський, Сокальський, Сокольницький, Угнівський, Шевченківський, Щирецький, Яворівський, Янівський райони. Місто Львів було виділено в окрему адміністративно-господарську одиницю з безпосереднім підпорядкуванням Львівському Облвиконкому. Також у місті Львові було утворено 4 міські райони: Сталінський, Залізничний, Червоноармійський і Шевченківський.
7 квітня 1940 р. Дунаївський перейменований на Поморянський район, 11 листопада 1940 р. Дідилівський — на Новомилятинський, 10 вересня того ж року скасовано Шевченківський район.
Після зайняття західної України німцями, 1 серпня 1941 було створено Дистрикт Галичина з центром у Львові, який ділився на окружні староства () та виділені міста (), всього було 15 окружних староств.[]
Після зайняття території Червоною Армією було відновлено поділ 1940 року. У жовтні 1944 року до Польщі перейшли Горинецький, Любачівський, Ляшківський, Синявський та Угнівський райони Львівської області. Також цього року Кам'янку-Струмилівську разом з районом було перейменовано на Кам'янку-Бузьку.
1 листопада 1946 року Пониковицький район перейменовано на Заболотцівський район, Сокольницький — на Пустомитівський район, Львівський — на Брюховицький район (з перенесенням районного центру).
10 листопада 1951 року було створено Забузький район після того, як внаслідок обміну територіями до складу УРСР перейшло від ПНР місто Белз з навколишніми територіями (у тому ж році ліквідовано Нижньо-Устрицький район). У 1959 році до нього було приєднано Великомостівський район. Забузький район було ліквідовано у грудні 1962 року — його територія увійшла до складу Сокальського району.
6 червня 1957 ліквідовані Брюховицький, Краковецький, Немирівський та Хирівський райони. 25 вересня 1958 — Магерівський та Поморянський райони.
Львівська область | Distrikt Galizien | Львівська область | ||
---|---|---|---|---|
1939—1940 | 1940—1941 | 1941—1944 | 1944—1951 | 1951—1959 |
місто Львів | місто Броди | Stadthauptmannschaft Lemberg | Львівська міськрада | Львівська міськрада |
місто Гродек | Трускавецька міськрада | |||
Бобркський повіт | місто Злочів | Kreishauptmannschaft Brzeżany | Бобркський район | |
Бродський повіт | місто Львів | Kreishauptmannschaft Czortków | Бродівський район | Бобркський район |
Гродекський повіт | місто Рава-Руська | Kreishauptmannschaft Drohobycz | Брюховицький район | Бродівський район |
Жолкевський повіт | Kreishauptmannschaft Lemberg-Gródek | Буський район | Буський район | |
Злочівський повіт | Бобркський район | Kreishauptmannschaft Horodenka | Великомостівський район | Великомостівський район |
Каменський повіт | Бродівський район | Kreishauptmannschaft Kalusch | Винниківський район | Винниківський район |
Львівський повіт | Брюховицький район | Kreishauptmannschaft K.-Strumiłowa | Глинянський район | Глинянський район |
Любачівський повіт | Буський район | Kreishauptmannschaft Kolomea | Горинецький район | Горинецький район |
Перемишлянський повіт | Великомостівський район | Kreishauptmannschaft Lemberg-Land | Городокський район | Городоцький район |
Рава-Руський повіт | Винниківський район | Kreishauptmannschaft Rawa-Ruska | Дідилівський район | Дідилівський район |
Радзеховський повіт | Глинянський район | Kreishauptmannschaft Sambor | Дунаєвський район | Дунаєвський район |
Сокальський повіт | Горинецький район | Kreishauptmannschaft Stryj | Жолкевський район | Жолкевський район |
Яворівський повіт | Гродекський район | Kreishauptmannschaft Stanislau | Заболотцівський район | Заболотцівський район |
Дідилівський район | Kreishauptmannschaft Tarnopol | Злочівський район | Забузький район | |
Дунаєвський район | Kreishauptmannschaft Złoczów | Кам'янко-Струмилівський район | Золочівський район | |
Жолкевський район | Кам'янко-Волошський район | Кам'янко-Струмилівський район | ||
Злочівський район | Краковецький район | Кам'янко-Волошський район | ||
Кам'янко-Струмилівський район | Красненський район | Красненський район | ||
Кам'янко-Волошський район | Куликівський район | Куликівський район | ||
Краковецький район | Лопатинський район | Лопатинський район | ||
Красненський район | Львівський район | Львівський район | ||
Куликівський район | Любачівський район | Любачівський район | ||
Лопатинський район | Ляшківський район | Новояворичівський район | ||
Львівський район | Магерівський район | Олеський район | ||
Любачівський район | Немирівський район | Перемишлянський район | ||
Ляшківський район | Новояворичівський район | Підкамінський район | ||
Магерівський район | Олеський район | Рава-Руський район | ||
Немирівський район | Перемишлянський район | Радехівський район | ||
Новояворичівський район | Підкамінський район | Синявський район | ||
Олеський район | Поморянський район | Сокальський район | ||
Перемишлянський район | Рава-Руський район | Сокільницький район | ||
Підкамінський район | Радехівський район | Угнівський район | ||
Поморянський район | Синявський район | Шевченківський район | ||
Пониковицький район | Сокальський район | Щирецький район | ||
Рава-Руський район | Сокільницький район | Яворівський район | ||
Радехівський район | Угнівський район | |||
Синявський район | Шевченківський район | |||
Сокальський район | Щирецький район | |||
Сокільницький район | Яворівський район | |||
Угнівський район | ||||
Шевченківський район | ||||
Щирецький район | ||||
Яворівський район |
1959-1991
21 травня 1959 Дрогобицька область була включена до складу Львівської області, утворивши її південну частину, укрупнивши у новоствореній області райони (у 1959 році скасовано 14 районів; разом із колишньою Дрогобицькою обл. – 19 р-нів).
У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 11 районів. Таким чином скасовувались 21 район: Бібркський, Бориславський, Буський, Глинянський, Добромильський, Забузький, Івано-Франківський, Лопатинський, Миколаївський, Мостиський, Нестеровський, Новояричівський, Олеський, Перемишлянський, Рава-Руський, Радехівський, Рудківський, Самбірський, Сколівський, Турківський та Ходорівський.
У 1965 р. кількість районів збільшена до 16. У грудні 1966 р. відновилось ще 4 райони: Буський, Миколаївський, Мостиський та Сколівський.
Львівська область | ||||
---|---|---|---|---|
1959 | 1959—1962 | 1962—1965 | 1965—1966 | 1966—1991 |
Дрогобицька міськрада | Дрогобицька міськрада | Бориславська міськрада | Бориславська міськрада | Бориславська міськрада |
Львівська міськрада | Львівська міськрада | Дрогобицька міськрада | Бориславська міськрада | Дрогобицька міськрада |
Трускавецька міськрада | Трускавецька міськрада | Золочівська міськрада | Дрогобицька міськрада | Львівська міськрада |
Львівська міськрада | Львівська міськрада | Самбірська міськрада | ||
Бобркський район | Бродівський район | Миколаївська міськрада | Миколаївська міськрада | Стрийська міськрада |
Боринський район | Івано-Франківський район | Нестеровська міськрада | Нестеровська міськрада | Трускавецька міськрада |
Бродівський район | Дрогобицький район | Самбірська міськрада | Самбірська міськрада | Червоноградська міськрада |
Буський район | Кам'янка-Бузький район | Стрийська міськрада | Стрийська міськрада | |
Великомостівський район | Жидачівський район | Трускавецька міськрада | Трускавецька міськрада | Бродівський район |
Винниківський район | Золочівський район | Червоноградська міськрада | Червоноградська міськрада | Буський район |
Глинянський район | Бібрський район | Городоцький район | ||
Горинецький район | Буський район | Бродівський район | Бродівський район | Дрогобицький район |
Городокський район | Добромильський район | Городоцький район | Городоцький район | Жидачівський район |
Дідилівський район | Городоцький район | Дрогобицький район | Дрогобицький район | Золочівський район |
Добромильський район | Забузький район | Жидачівський район | Жидачівський район | Кам'янка-Бузький район |
Дрогобицький район | Бориславський район | Золочівський район | Золочівський район | Миколаївський район |
Дунаєвський район | Глинянський район | Кам'янка-Бузький район | Кам'янка-Бузький район | Мостиський район |
Жидачівський район | Лопатинський район | Пустомитівський район | Нестеровський район | Нестеровський район |
Жолкевський район | Миколаївський район | Сокальський район | Перемишлянський район | Перемишлянський район |
Заболотцівський район | Мостиський район | Старосамбірський район | Пустомитівський район | Пустомитівський район |
Забузький район | Нестеровський район | Стрийський район | Радехівський район | Радехівський район |
Золочівський район | Новояричівський район | Яворівський район | Самбірський район | Самбірський район |
Кам'янко-Струмилівський район | Олеський район | Сокальський район | Сколівський район | |
Кам'янко-Волошський район | Перемишлянський район | Старосамбірський район | Сокальський район | |
Комарновський район | Пустомитівський район | Стрийський район | Старосамбірський район | |
Красненський район | Рава-Руський район | Турківський район | Стрийський район | |
Куликівський район | Радехівський район | Яворівський район | Турківський район | |
Лопатинський район | Рудківський район | Яворівський район | ||
Львівський район | Самбірський район | |||
Любачівський район | Сколівський район | |||
Меденицький район | Сокальський район | |||
Миколаївський район | Старосамбірський район | |||
Мостиський район | Стрийський район | |||
Нижанковицький район | Турківський район | |||
Новояворичівський район | Ходорівський район | |||
Олеський район | Яворівський район | |||
Перемишлянський район | ||||
Підбужський район | ||||
Підкамінський район | ||||
Рава-Руський район | ||||
Радехівський район | ||||
Рудківський район | ||||
Самбірський район | ||||
Синявський район | ||||
Сколевський район | ||||
Славський район | ||||
Сокальський район | ||||
Сокільницький район | ||||
Старо-Самбірський район | ||||
Стрийський район | ||||
Судово-Вишнянський район | ||||
Турківський район | ||||
Угнівський район | ||||
Ходорівський район | ||||
Шевченківський район | ||||
Щирецький район | ||||
Яворівський район |
У часи незалежності
У 1991 році було перейменовано назад Нестеров на Жовкву, та Нестеровський район на Жовківський відповідно.[]
Верховна рада України у грудні 2002 року визначила Новий Розділ та Моршин містами обласного значення.[]
Влітку 2020 року область стала поділеною на сім нових районів у рамках децентралізації та адміністративно-територіальної реформи.[]
Львівська область | ||
---|---|---|
1991—2002 | 2002—2020 | 2020— |
Бориславська міськрада | Бориславська міськрада | Дрогобицький район |
Дрогобицька міськрада | Дрогобицька міськрада | Золочівський район |
Львівська міськрада | Львівська міськрада | Львівський район |
Самбірська міськрада | Моршинська міськрада | Самбірський район |
Стрийська міськрада | Новороздільська міськрада | Стрийський район |
Трускавецька міськрада | Самбірська міськрада | Червоноградський район |
Червоноградська міськрада | Стрийська міськрада | Яворівський район |
Трускавецька міськрада | ||
Бродівський район | Червоноградська міськрада | |
Буський район | ||
Городоцький район | Бродівський район | |
Дрогобицький район | Буський район | |
Жидачівський район | Городоцький район | |
Жовківський район | Дрогобицький район | |
Золочівський район | Жидачівський район | |
Кам'янка-Бузький район | Жовківський район | |
Миколаївський район | Золочівський район | |
Мостиський район | Кам'янка-Бузький район | |
Перемишлянський район | Миколаївський район | |
Пустомитівський район | Мостиський район | |
Радехівський район | Перемишлянський район | |
Самбірський район | Пустомитівський район | |
Сколівський район | Радехівський район | |
Сокальський район | Самбірський район | |
Старосамбірський район | Сколівський район | |
Стрийський район | Сокальський район | |
Турківський район | Старосамбірський район | |
Яворівський район | Стрийський район | |
Турківський район | ||
Яворівський район |
Література
- Довідник адміністративно-територіального поділу Львівської області на 1 вересня 1960 р. / Львів. обл. Рада депутатів трудящих, Викон. комітет; редкол.: О. В. Кушнєрова та ін. — Львів: Кн.-журн. вид-во, 1960. — 135 с.
- Львівська область: Адміністративно-терит. поділ: на 1 січ. 1966 р. / Виконком. Львів. обл. Ради депутатів трудящих; [підгот.: Н. М. Боднар, В. М. Єгоренкова; Редкол.: О. В. Кушнєрова (відп. за вип.) та ін.]. — Львів: Каменяр, 1966. — 179, [1] с.
- Львівська область: Адм.-територ. поділ на 1 жовтня 1967 р.: [довідник] / Викон. ком. Львів. обл. Ради депутатів трудящих; [підгот.: Н. М. Боднар, О. І. Лимаренко]. — Вид. 3-є, [доп.]. — Львів, 1968. — 194 с.
- Львівська область: Адм.-територ. поділ на 1 лют. 1972 р.: [довідник] / Викон. ком. Львів. обл. Ради депутатів трудящих; [підгот.: Н. М. Бондар, О. І. Лимаренко]. — Вид. 4-е. — Львів: Каменяр, 1973. — 192 с.
- Львівська область: Адм.-територ. поділ на 1 січня 1980 р.: [довідник] / Львів. обл. Рада нар. депутатів, Викон. ком.; [підгот.: О. І. Лимаренко, З. Ф. Малицька]; відп. ред. О. І. Лимаренко. — 5-е вид. — Львів: Каменяр, 1980. — 147 с.
- Львівська область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 червня 1993 р. / Львів. обл. Рада нар. депутатів; Підгот. Ю.М.Гресько та ін. — 6-е вид. — Львів, 1994. — 130, [1] с.
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 339–378.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Львівська область: довідник: адміністративно-територіальний поділ. Ч. 1-2. — Львів, 2005
- Львівська область: довідник: адміністративно-територіальний поділ: місцеві громади та органи державної влади. Ч. 3 / керівник проекту О.Ганущин. — Львів: Львівська обласна державна адміністрація, 2007. — 168 с.: табл.
- Довідник змін в адміністративно-територіальному устрої та перейменувань населених пунктів Львівської області у 1939–1941 та 1944–1989 рр. — Ч. І. — Львів : Львівська обласна книжкова друкарня, 2008. — 150 с.
- Довідник змін в адміністративно-територіальному устрої та перейменувань населених пунктів Львівської області у 1939–1941 та 1944–1989 рр. — Ч. ІІ. — Львів : Держархів Львівської області, 2012.
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 209–230. — 2000 прим. — .
Примітки
- Львівська область «Децентралізація»
- UKR-EnumPopEstimate2022
- s:ru:Указ Президиума ВС УССР от 27.11.1939 № 32/30
- s:Указ ПВР СРСР від 04.12.1939 «Про утворення Волинської, Дрогобицької, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей …»
- mega.nz. https://library.korolenko.kharkov.com/gazety-ta-zhurnaly/. Архів оригіналу за 1 серпня 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 мая 1940 года) / Отв. ред.: П. В. Туманов. — 2-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1940. — С. 196.(рос.)
- .
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 13 (76). — 25 травня. — С. 4.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 51 (114). — 21 грудня. — С. 4.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1940. — № 40 (103). — 18 жовтня. — С. 4.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик (на 1 января 1941 года) / П. В. Туманов (ред.). — 3-е изд. — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1941. — С. 187–188.(рос.)
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 15 серпня 1944 р. «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перенесення районного центру Львівського району та перейменування Пониковицького і Сокольницького районів Львівської області» від 1 листопада 1946 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1947. — № 11 (30 листопада). — С. 19–20.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1962 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Держ. вид-во політ. літ-ри УРСР, 1962. — С. 410–411.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 23.09.1959 «Про ліквідацію деяких районів і перенесення центра Підбузького району Львівської області»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Дублянського, Журавнівського, Крукеницького, Новострілищанського і Стрілківського …»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 41–43.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 113–115.(рос.) - Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 515–516.
Посилання
- Львівська область [ 24 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- (рос.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lvivska oblast odna z 25 oblastej Ukrayini Plosha 21 833 km naselennya 2 478 133 meshkanciv stanom na 01 01 2022 Istorichna data utvorennya Lvivskoyi oblasti 27 listopada 1939 roku Administrativnij ustrijLvivska oblast skladayetsya z semi rajoniv kozhen z yakih dilitsya na teritorialni gromadi vsogo 73 Misto z rajonnim podilom odne Lviv miskih rajoniv 6 Vsogo v oblasti 44 mista 34 selisha miskogo tipu 1850 silskih naselenih punktiv najbilsha kilkist v Ukrayini Rajoni Gerb Rajoni Plosha km Naselennya 01 01 2022 Teritorialni gromadi Mista Smt Sela Administrativnij centr Mapa 1 Drogobickij rajon 1493 4 232 947 5 4 3 82 Drogobich 2 Zolochivskij rajon 2887 9 158 943 7 3 4 270 Zolochiv 3 Lvivskij rajon 4976 2 1 141 119 23 12 9 510 Lviv 4 Sambirskij rajon 3247 1 221 896 11 7 4 275 Sambir 5 Strijskij rajon 3854 0 319 464 14 7 6 278 Strij 6 Chervonogradskij rajon 3001 2 226 102 7 7 4 188 Chervonograd 7 Yavorivskij rajon 2373 2 177 622 6 4 4 240 Yavoriv Lvivska oblast 21 833 2 478 133 73 44 34 1 850 Lviv Teritorialni gromadi Lvivska oblast Drogobickij rajon Zolochivskij rajon Lvivskij rajon Sambirskij rajon Strijskij rajon Chervonogradskij rajon Yavorivskij rajon Borislavska TG Brodivska TG Bibrska TG Biskovicka TG Gnizdichivska TG Belzka TG Ivano Frankivska TG Drogobicka TG Buska TG Velikolyubinska TG Borinska TG Grabovecko Dulibivska TG Velikomostivska TG Mostiska TG Medenicka TG Zolochivska TG Glinyanska TG Dobromilska TG Zhidachivska TG Dobrotvirska TG Novoyavorivska TG Shidnicka TG Krasnenska TG Gorodocka TG Novokalinivska TG Zhuravnenska TG Lopatinska TG Sudovovishnyanska TG Truskavecka TG Pidkaminska TG Davidivska TG Ralivska TG Kozivska TG Radehivska TG Sheginivska TG Pomoryanska TG Dobrosinsko Magerivska TG Rudkivska TG Mikolayivska TG Sokalska TG Yavorivska TG Zabolotcivska TG Zhovkivska TG Sambirska TG Morshinska TG Chervonogradska TG Zhovtanecka TG Starosambirska TG Novorozdilska TG Zimnovodivska TG Strilkivska TG Rozvadivska TG Kam yanka Buzka TG Turkivska TG Skolivska TG Komarnivska TG Hirivska TG Slavska TG Kulikivska TG Strijska TG Lvivska TG Trostyanecka TG Murovanska TG Hodorivska TG Novoyarichivska TG Obroshinska TG Peremishlyanska TG Pidberizcivska TG Pustomitivska TG Rava Ruska TG Sokilnicka TG Solonkivska TG Shirecka TGIstoriya1434 1939 Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno 1434 roku zgidno polozhen Yedlinskogo privileyu bulo utvorene Ruske voyevodstvo Pislya 1782 roku do skladu Lvivskogo krajsu vhodili taki distrikti becirki Rava Ruska Gorodok Zhovkva Bibrka Zolochiv Brodi Zboriv Terebovlya Berezhani Pislya 1850 roku Galichinu bulo podileno na shidnu ta zahidnu Lviv stav centrom shidnoyi Galichini vklyuchayuchi u sebe 12 krajsiv Pislya 1867 roku stvoreno novi poviti yaki proisnuvali do kincya Avstro Ugorshini Lvivske voyevodstvo Polskoyi Respubliki bulo utvorene 23 grudnya 1920 z mista Lviv i 19 povitiv Shidnoyi Galichini ta 8 povitiv Zahidnoyi Galichini Wojewodztwo ruskie Kreis Lemberg Verwaltungsgebiet Lemberg Ostgalizien Wojewodztwo lwowskie 1434 1772 1773 1782 1782 1850 1850 1867 1867 1920 1920 1932 1932 1939 Ziemia chelmska Bezirk Brody Bezirk Bobrka Kreis Lemberg Bezirk Bobrka Lwow miasto Lwow miasto Ziemia halicka Bezirk Brzczany Bezirk Brody Kreis Zolkiew Bezirk Bohorodczany Ziemia lwowska Bezirk Zolkiew Bezirk Brzezan Kreis Przemysl Bezirk Borszczow Powiat bobrecki Powiat bobrecki Ziemia przemyska Bezirk Grodek Kreis Sanok Bezirk Brody Powiat brzozowski Powiat brzozowski Ziemia sanocka Bezirk Rawa Ruska Kreis Zloczow Bezirk Brzezan Powiat ciechanowski Powiat dobromilski Bezirk Trembowla Kreis Brzezan Bezirk Cieszanow Powiat dobromilski Powiat drohobycki Bezirk Zborow Kreis Stryj Bezirk Czortkow Powiat drohobycki Powiat grodecki Bezirk Zloczow Kreis Sambor Bezirk Dobromil Powiat grodecki Powiat zolkiewski Bezirk Zolkiew Kreis Tarnopol Bezirk Dolina Powiat jaroslawski Powiat kolbuszowski Kreis Czortkow Bezirk Drohobycz Powiat jaworowski Powiat krosnienski Kreis Kolomea Bezirk Grodek Jagiellonski Powiat kolbuszowski Powiat leski Kreis Stanislau Bezirk Horodenka Powiat krosnienski Powiat lubaczowski Bezirk Husiatyn Powiat lancucki Powiat lwowski Bezirk Jaroslau Powiat leski Powiat lancucki Bezirk Jaworow Powiat lwowski Powiat mosciski Bezirk Kalusz Powiat mosciski Powiat nizanski Bezirk Kamionka Strumilowa Powiat nizanski Powiat przemyski Bezirk Kolomea Powiat przemyski Powiat przeworski Bezirk Kosow Powiat przeworski Powiat rawski Bezirk Krosno Powiat rawski Powiat rudecki Bezirk Lemberg Powiat rudecki Powiat rzeszowski Bezirk Lisko Powiat rzeszowski Powiat samborski Bezirk Mosciska Powiat samborski Powiat sanocki Bezirk Nadworna Powiat sanocki Powiat sokalski Bezirk Peczenizyn Powiat sokalski Powiat tarnobrzeski Bezirk Podhajce Powiat starosamborski Powiat turczanski Bezirk Przemysl Powiat strzyzowski Powiat jaworowski Bezirk Przemyslany Powiat tarnobrzeski Powiat jaroslawski Bezirk Radziechow Powiat zolkiewski Bezirk Rawa Ruska Bezirk Rohatyn Bezirk Rudki Bezirk Sambor Bezirk Sanok Bezirk Skalat Bezirk Skole Bezirk Sniatyn Bezirk Sokal Bezirk Stanislau Bezirk Stary Sambor Bezirk Stryj Bezirk Tarnopol Bezirk Tlumacz Bezirk Trembowla Bezirk Turka Bezirk Zaleszczyki Bezirk Zbaraz Bezirk Zborow Bezirk Zloczow Bezirk Zolkiew Bezirk Zydaczow 1939 1959 Pislya vtorgnennya Tretij Rejhu ta SRSR u Polshu ta faktichnogo pripinennya yiyi isnuvannya 27 listopada 1939 bulo utvoreno Lvivsku oblast u skladi URSR z centrom u misti Lvovi ta u skladi Lvivskogo Sokalskogo Bobrkskogo Rava Ruskogo Lyubachivskogo Yavorivskogo Peremishlyanskogo Gorodokskogo Kamenskogo Zholkevskogo Radzehovskogo Brodskogo Zolochivskogo povitiv 17 sichnya 1940 roku bulo likvidovano poviti i utvoreno 37 rajoniv u skladi Lvivskoyi oblasti Bobrkskij Brodovskij Buskij Veliko Mostivskij Vinnikivskij Glinyanskij Gorineckij Gorodokskij Didilivskij Dunayivskij Zholkevskij Zolochivskij Kam yanko Strumilivskij Krakoveckij Krasnenskij Kulikivskij Lopatinskij Lvivskij Lyubachivskij Lyashkivskij Magerivskij Nemirivskij Novo Yarichivskij Oleskij Peremishlyanskij Pidkaminskij Penikovickij Rava Ruskij Radehivskij Sinyavskij Sokalskij Sokolnickij Ugnivskij Shevchenkivskij Shireckij Yavorivskij Yanivskij rajoni Misto Lviv bulo vidileno v okremu administrativno gospodarsku odinicyu z bezposerednim pidporyadkuvannyam Lvivskomu Oblvikonkomu Takozh u misti Lvovi bulo utvoreno 4 miski rajoni Stalinskij Zaliznichnij Chervonoarmijskij i Shevchenkivskij 7 kvitnya 1940 r Dunayivskij perejmenovanij na Pomoryanskij rajon 11 listopada 1940 r Didilivskij na Novomilyatinskij 10 veresnya togo zh roku skasovano Shevchenkivskij rajon Pislya zajnyattya zahidnoyi Ukrayini nimcyami 1 serpnya 1941 bulo stvoreno Distrikt Galichina z centrom u Lvovi yakij dilivsya na okruzhni starostva ta vidileni mista vsogo bulo 15 okruzhnih starostv dzherelo Pislya zajnyattya teritoriyi Chervonoyu Armiyeyu bulo vidnovleno podil 1940 roku U zhovtni 1944 roku do Polshi perejshli Gorineckij Lyubachivskij Lyashkivskij Sinyavskij ta Ugnivskij rajoni Lvivskoyi oblasti Takozh cogo roku Kam yanku Strumilivsku razom z rajonom bulo perejmenovano na Kam yanku Buzku 1 listopada 1946 roku Ponikovickij rajon perejmenovano na Zabolotcivskij rajon Sokolnickij na Pustomitivskij rajon Lvivskij na Bryuhovickij rajon z perenesennyam rajonnogo centru 10 listopada 1951 roku bulo stvoreno Zabuzkij rajon pislya togo yak vnaslidok obminu teritoriyami do skladu URSR perejshlo vid PNR misto Belz z navkolishnimi teritoriyami u tomu zh roci likvidovano Nizhno Ustrickij rajon U 1959 roci do nogo bulo priyednano Velikomostivskij rajon Zabuzkij rajon bulo likvidovano u grudni 1962 roku jogo teritoriya uvijshla do skladu Sokalskogo rajonu 6 chervnya 1957 likvidovani Bryuhovickij Krakoveckij Nemirivskij ta Hirivskij rajoni 25 veresnya 1958 Magerivskij ta Pomoryanskij rajoni Lvivska oblast Distrikt Galizien Lvivska oblast 1939 1940 1940 1941 1941 1944 1944 1951 1951 1959 misto Lviv misto Brodi Stadthauptmannschaft Lemberg Lvivska miskrada Lvivska miskrada misto Grodek Truskavecka miskrada Bobrkskij povit misto Zlochiv Kreishauptmannschaft Brzezany Bobrkskij rajon Brodskij povit misto Lviv Kreishauptmannschaft Czortkow Brodivskij rajon Bobrkskij rajon Grodekskij povit misto Rava Ruska Kreishauptmannschaft Drohobycz Bryuhovickij rajon Brodivskij rajon Zholkevskij povit Kreishauptmannschaft Lemberg Grodek Buskij rajon Buskij rajon Zlochivskij povit Bobrkskij rajon Kreishauptmannschaft Horodenka Velikomostivskij rajon Velikomostivskij rajon Kamenskij povit Brodivskij rajon Kreishauptmannschaft Kalusch Vinnikivskij rajon Vinnikivskij rajon Lvivskij povit Bryuhovickij rajon Kreishauptmannschaft K Strumilowa Glinyanskij rajon Glinyanskij rajon Lyubachivskij povit Buskij rajon Kreishauptmannschaft Kolomea Gorineckij rajon Gorineckij rajon Peremishlyanskij povit Velikomostivskij rajon Kreishauptmannschaft Lemberg Land Gorodokskij rajon Gorodockij rajon Rava Ruskij povit Vinnikivskij rajon Kreishauptmannschaft Rawa Ruska Didilivskij rajon Didilivskij rajon Radzehovskij povit Glinyanskij rajon Kreishauptmannschaft Sambor Dunayevskij rajon Dunayevskij rajon Sokalskij povit Gorineckij rajon Kreishauptmannschaft Stryj Zholkevskij rajon Zholkevskij rajon Yavorivskij povit Grodekskij rajon Kreishauptmannschaft Stanislau Zabolotcivskij rajon Zabolotcivskij rajon Didilivskij rajon Kreishauptmannschaft Tarnopol Zlochivskij rajon Zabuzkij rajon Dunayevskij rajon Kreishauptmannschaft Zloczow Kam yanko Strumilivskij rajon Zolochivskij rajon Zholkevskij rajon Kam yanko Voloshskij rajon Kam yanko Strumilivskij rajon Zlochivskij rajon Krakoveckij rajon Kam yanko Voloshskij rajon Kam yanko Strumilivskij rajon Krasnenskij rajon Krasnenskij rajon Kam yanko Voloshskij rajon Kulikivskij rajon Kulikivskij rajon Krakoveckij rajon Lopatinskij rajon Lopatinskij rajon Krasnenskij rajon Lvivskij rajon Lvivskij rajon Kulikivskij rajon Lyubachivskij rajon Lyubachivskij rajon Lopatinskij rajon Lyashkivskij rajon Novoyavorichivskij rajon Lvivskij rajon Magerivskij rajon Oleskij rajon Lyubachivskij rajon Nemirivskij rajon Peremishlyanskij rajon Lyashkivskij rajon Novoyavorichivskij rajon Pidkaminskij rajon Magerivskij rajon Oleskij rajon Rava Ruskij rajon Nemirivskij rajon Peremishlyanskij rajon Radehivskij rajon Novoyavorichivskij rajon Pidkaminskij rajon Sinyavskij rajon Oleskij rajon Pomoryanskij rajon Sokalskij rajon Peremishlyanskij rajon Rava Ruskij rajon Sokilnickij rajon Pidkaminskij rajon Radehivskij rajon Ugnivskij rajon Pomoryanskij rajon Sinyavskij rajon Shevchenkivskij rajon Ponikovickij rajon Sokalskij rajon Shireckij rajon Rava Ruskij rajon Sokilnickij rajon Yavorivskij rajon Radehivskij rajon Ugnivskij rajon Sinyavskij rajon Shevchenkivskij rajon Sokalskij rajon Shireckij rajon Sokilnickij rajon Yavorivskij rajon Ugnivskij rajon Shevchenkivskij rajon Shireckij rajon Yavorivskij rajon 1959 1991 21 travnya 1959 Drogobicka oblast bula vklyuchena do skladu Lvivskoyi oblasti utvorivshi yiyi pivdennu chastinu ukrupnivshi u novostvorenij oblasti rajoni u 1959 roci skasovano 14 rajoniv razom iz kolishnoyu Drogobickoyu obl 19 r niv U 1962 r pislya ukrupnennya silskih rajoniv zalishilos 11 rajoniv Takim chinom skasovuvalis 21 rajon Bibrkskij Borislavskij Buskij Glinyanskij Dobromilskij Zabuzkij Ivano Frankivskij Lopatinskij Mikolayivskij Mostiskij Nesterovskij Novoyarichivskij Oleskij Peremishlyanskij Rava Ruskij Radehivskij Rudkivskij Sambirskij Skolivskij Turkivskij ta Hodorivskij U 1965 r kilkist rajoniv zbilshena do 16 U grudni 1966 r vidnovilos she 4 rajoni Buskij Mikolayivskij Mostiskij ta Skolivskij Lvivska oblast 1959 1959 1962 1962 1965 1965 1966 1966 1991 Drogobicka miskrada Drogobicka miskrada Borislavska miskrada Borislavska miskrada Borislavska miskrada Lvivska miskrada Lvivska miskrada Drogobicka miskrada Borislavska miskrada Drogobicka miskrada Truskavecka miskrada Truskavecka miskrada Zolochivska miskrada Drogobicka miskrada Lvivska miskrada Lvivska miskrada Lvivska miskrada Sambirska miskrada Bobrkskij rajon Brodivskij rajon Mikolayivska miskrada Mikolayivska miskrada Strijska miskrada Borinskij rajon Ivano Frankivskij rajon Nesterovska miskrada Nesterovska miskrada Truskavecka miskrada Brodivskij rajon Drogobickij rajon Sambirska miskrada Sambirska miskrada Chervonogradska miskrada Buskij rajon Kam yanka Buzkij rajon Strijska miskrada Strijska miskrada Velikomostivskij rajon Zhidachivskij rajon Truskavecka miskrada Truskavecka miskrada Brodivskij rajon Vinnikivskij rajon Zolochivskij rajon Chervonogradska miskrada Chervonogradska miskrada Buskij rajon Glinyanskij rajon Bibrskij rajon Gorodockij rajon Gorineckij rajon Buskij rajon Brodivskij rajon Brodivskij rajon Drogobickij rajon Gorodokskij rajon Dobromilskij rajon Gorodockij rajon Gorodockij rajon Zhidachivskij rajon Didilivskij rajon Gorodockij rajon Drogobickij rajon Drogobickij rajon Zolochivskij rajon Dobromilskij rajon Zabuzkij rajon Zhidachivskij rajon Zhidachivskij rajon Kam yanka Buzkij rajon Drogobickij rajon Borislavskij rajon Zolochivskij rajon Zolochivskij rajon Mikolayivskij rajon Dunayevskij rajon Glinyanskij rajon Kam yanka Buzkij rajon Kam yanka Buzkij rajon Mostiskij rajon Zhidachivskij rajon Lopatinskij rajon Pustomitivskij rajon Nesterovskij rajon Nesterovskij rajon Zholkevskij rajon Mikolayivskij rajon Sokalskij rajon Peremishlyanskij rajon Peremishlyanskij rajon Zabolotcivskij rajon Mostiskij rajon Starosambirskij rajon Pustomitivskij rajon Pustomitivskij rajon Zabuzkij rajon Nesterovskij rajon Strijskij rajon Radehivskij rajon Radehivskij rajon Zolochivskij rajon Novoyarichivskij rajon Yavorivskij rajon Sambirskij rajon Sambirskij rajon Kam yanko Strumilivskij rajon Oleskij rajon Sokalskij rajon Skolivskij rajon Kam yanko Voloshskij rajon Peremishlyanskij rajon Starosambirskij rajon Sokalskij rajon Komarnovskij rajon Pustomitivskij rajon Strijskij rajon Starosambirskij rajon Krasnenskij rajon Rava Ruskij rajon Turkivskij rajon Strijskij rajon Kulikivskij rajon Radehivskij rajon Yavorivskij rajon Turkivskij rajon Lopatinskij rajon Rudkivskij rajon Yavorivskij rajon Lvivskij rajon Sambirskij rajon Lyubachivskij rajon Skolivskij rajon Medenickij rajon Sokalskij rajon Mikolayivskij rajon Starosambirskij rajon Mostiskij rajon Strijskij rajon Nizhankovickij rajon Turkivskij rajon Novoyavorichivskij rajon Hodorivskij rajon Oleskij rajon Yavorivskij rajon Peremishlyanskij rajon Pidbuzhskij rajon Pidkaminskij rajon Rava Ruskij rajon Radehivskij rajon Rudkivskij rajon Sambirskij rajon Sinyavskij rajon Skolevskij rajon Slavskij rajon Sokalskij rajon Sokilnickij rajon Staro Sambirskij rajon Strijskij rajon Sudovo Vishnyanskij rajon Turkivskij rajon Ugnivskij rajon Hodorivskij rajon Shevchenkivskij rajon Shireckij rajon Yavorivskij rajon U chasi nezalezhnosti U 1991 roci bulo perejmenovano nazad Nesterov na Zhovkvu ta Nesterovskij rajon na Zhovkivskij vidpovidno dzherelo Verhovna rada Ukrayini u grudni 2002 roku viznachila Novij Rozdil ta Morshin mistami oblasnogo znachennya dzherelo Vlitku 2020 roku oblast stala podilenoyu na sim novih rajoniv u ramkah decentralizaciyi ta administrativno teritorialnoyi reformi dzherelo Lvivska oblast 1991 2002 2002 2020 2020 Borislavska miskrada Borislavska miskrada Drogobickij rajon Drogobicka miskrada Drogobicka miskrada Zolochivskij rajon Lvivska miskrada Lvivska miskrada Lvivskij rajon Sambirska miskrada Morshinska miskrada Sambirskij rajon Strijska miskrada Novorozdilska miskrada Strijskij rajon Truskavecka miskrada Sambirska miskrada Chervonogradskij rajon Chervonogradska miskrada Strijska miskrada Yavorivskij rajon Truskavecka miskrada Brodivskij rajon Chervonogradska miskrada Buskij rajon Gorodockij rajon Brodivskij rajon Drogobickij rajon Buskij rajon Zhidachivskij rajon Gorodockij rajon Zhovkivskij rajon Drogobickij rajon Zolochivskij rajon Zhidachivskij rajon Kam yanka Buzkij rajon Zhovkivskij rajon Mikolayivskij rajon Zolochivskij rajon Mostiskij rajon Kam yanka Buzkij rajon Peremishlyanskij rajon Mikolayivskij rajon Pustomitivskij rajon Mostiskij rajon Radehivskij rajon Peremishlyanskij rajon Sambirskij rajon Pustomitivskij rajon Skolivskij rajon Radehivskij rajon Sokalskij rajon Sambirskij rajon Starosambirskij rajon Skolivskij rajon Strijskij rajon Sokalskij rajon Turkivskij rajon Starosambirskij rajon Yavorivskij rajon Strijskij rajon Turkivskij rajon Yavorivskij rajonLiteraturaDovidnik administrativno teritorialnogo podilu Lvivskoyi oblasti na 1 veresnya 1960 r Lviv obl Rada deputativ trudyashih Vikon komitet redkol O V Kushnyerova ta in Lviv Kn zhurn vid vo 1960 135 s Lvivska oblast Administrativno terit podil na 1 sich 1966 r Vikonkom Lviv obl Radi deputativ trudyashih pidgot N M Bodnar V M Yegorenkova Redkol O V Kushnyerova vidp za vip ta in Lviv Kamenyar 1966 179 1 s Lvivska oblast Adm teritor podil na 1 zhovtnya 1967 r dovidnik Vikon kom Lviv obl Radi deputativ trudyashih pidgot N M Bodnar O I Limarenko Vid 3 ye dop Lviv 1968 194 s Lvivska oblast Adm teritor podil na 1 lyut 1972 r dovidnik Vikon kom Lviv obl Radi deputativ trudyashih pidgot N M Bondar O I Limarenko Vid 4 e Lviv Kamenyar 1973 192 s Lvivska oblast Adm teritor podil na 1 sichnya 1980 r dovidnik Lviv obl Rada nar deputativ Vikon kom pidgot O I Limarenko Z F Malicka vidp red O I Limarenko 5 e vid Lviv Kamenyar 1980 147 s Lvivska oblast Administrativno teritorialnij podil na 1 chervnya 1993 r Lviv obl Rada nar deputativ Pidgot Yu M Gresko ta in 6 e vid Lviv 1994 130 1 s Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini A I Zhezhera avt uporyad K Derzh pidpr Derzhavnij kartografo geodezichnij fond Ukrayini DP Ukrkartgeofond 2005 S 339 378 Dovidnik na geoportali Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Lvivska oblast dovidnik administrativno teritorialnij podil Ch 1 2 Lviv 2005 Lvivska oblast dovidnik administrativno teritorialnij podil miscevi gromadi ta organi derzhavnoyi vladi Ch 3 kerivnik proektu O Ganushin Lviv Lvivska oblasna derzhavna administraciya 2007 168 s tabl Dovidnik zmin v administrativno teritorialnomu ustroyi ta perejmenuvan naselenih punktiv Lvivskoyi oblasti u 1939 1941 ta 1944 1989 rr Ch I Lviv Lvivska oblasna knizhkova drukarnya 2008 150 s Dovidnik zmin v administrativno teritorialnomu ustroyi ta perejmenuvan naselenih punktiv Lvivskoyi oblasti u 1939 1941 ta 1944 1989 rr Ch II Lviv Derzharhiv Lvivskoyi oblasti 2012 Ukrayina Administrativno teritorialnij ustrij stanom na 1 sichnya 2012 r Verhovna Rada Ukrayini za zag red V O Zajchuka vidp red G P Skopnenko uporyad V I Gapotchenko K Parlamentske vidavnictvo 2012 S 209 230 2000 prim ISBN 978 966 611 865 6 PrimitkiLvivska oblast Decentralizaciya UKR EnumPopEstimate2022 s ru Ukaz Prezidiuma VS USSR ot 27 11 1939 32 30 s Ukaz PVR SRSR vid 04 12 1939 Pro utvorennya Volinskoyi Drogobickoyi Lvivskoyi Rovenskoyi Stanislavskoyi i Tarnopolskoyi oblastej mega nz https library korolenko kharkov com gazety ta zhurnaly Arhiv originalu za 1 serpnya 2021 Procitovano 1 serpnya 2021 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 maya 1940 goda Otv red P V Tumanov 2 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1940 S 196 ros Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1940 13 76 25 travnya S 4 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1940 51 114 21 grudnya S 4 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1940 40 103 18 zhovtnya S 4 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1941 goda P V Tumanov red 3 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1941 S 187 188 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 15 serpnya 1944 r Pro perejmenuvannya utochnennya ta vnesennya zmin v najmenuvannya deyakih mist rajonnih centriv i rajoniv URSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro perenesennya rajonnogo centru Lvivskogo rajonu ta perejmenuvannya Ponikovickogo i Sokolnickogo rajoniv Lvivskoyi oblasti vid 1 listopada 1946 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1947 11 30 listopada S 19 20 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1962 roku V Ye Nizhnik vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Derzh vid vo polit lit ri URSR 1962 S 410 411 s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 4 03 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Lvivskoyi oblasti s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 23 09 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv i perenesennya centra Pidbuzkogo rajonu Lvivskoyi oblasti s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 21 01 1959 Pro likvidaciyu Dublyanskogo Zhuravnivskogo Krukenickogo Novostrilishanskogo i Strilkivskogo Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 41 43 Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 113 115 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 r Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 3n 06 vid 5 lyutogo 1965 r Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 48 s 515 516 PosilannyaLvivska oblast 24 listopada 2020 u Wayback Machine ros Div takozhAdministrativnij podil Ukrayini