Куликівський район — колишній район Львівської області центром якого було смт. Куликів.
Історія
10 січня 1940 року Політбюро ЦК КП(б)У на своєму засіданні ухвалила рішення про районний поділ новоутвореної Львівської області, в тому числі про створення Куликівського району із центром у смт. Куликів. Однак вже 29 червня 1941 року радянські війська були вимушені з боями залишити селище. Радянську владу на території району було відновлено лише 20 липня 1944 року після того, як Червона Армія увійшла в Куликів. Куликівський район було ліквідовано у січні 1959 року, а його територія увійшла до складу Нестерівського (тепер Жовківський) і Новояричівського районів.
Зміни території
Хоча Куликівський район існував недовго, однак його територія зазнала кількох змін. У період німецької окупації замість Куликівського району була утворена менша за територією Куликівська волость, яка входила до складу Жовківського округу Львівського повіту. Куликівський район було відновлено після завершення ІІ світової війни. У 1958 році до складу Куликівського району увійшло місто Дубляни. Однак 4 березня 1959 року було реформовано Куликівський район, а його територія була розділена між трьома районами і у підсумку увійшла до складу Несторівського району.
Куликівський райком КП(б)У
Куликівський райком КП(б)У створений в січні 1940 р., в червні 1941 р. з початком німецько-радянської війни тимчасово припинив діяльність, відновлений в жовтні 1944 р. У жовтні 1952 року його було перейменовано на Куликівський райком КПУ. Свою діяльність припинив у 1959 році в зв’язку з ліквідацією району. Куликівський райком складався з наступних структурних підрозділів: Бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. - відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди i агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів.
Начальником Куликівського районного відділу НКВД у 1939-1941 рр. працював Ф. І. Літунов. Радянська влада з чималими проблемами утверджувалась на території Куликівського району, часто доводилось долати опір націоналістичного підпілля, яке активно діяло на цій території. Зокрема 22 березня 1945 року в селі Верни радянські війська розбили загін УПА, вбили 40 повстанців. Однак попри такі жорсткі дії місцеві селяни не сприймали радянської влади, зокрема у листопаді 1950 року пленум Львівського обкому КПУ відзначив, що у Куликівському районі парткоми та райком не приділяли належної уваги об’єднаним колгоспам, повільно здійснювали заходи із зміцнення МТС, підготовки механізаторів.
Видатні особистості, пов’язані із Куликівським районом
Уродженцем смт. Куликів є український актор театру і кіно, лауреат Шевченківської премії (1993, за головну роль у виставі «Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом), Народний артист УРСР (1980), Народний артист СРСР (1991), Герой України (2011) Богдан Сильвестрович Ступка (27 серпня 1941, смт. Куликів — † 22 липня 2012, Київ)
Примітки
- 1940 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 22 липня 2013.
- . history.org.ua. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
- . history.org.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»
- . dubliany.info. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
- Каліка Ярослав Федорович. . myzhovkva.com. Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 5 квітня 2022.
- Державний архів Львівської області. (PDF). archives.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2018. Процитовано 22 липня 2013.
- ЦеговГороховский. forum.fraza.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
- . history.org.ua. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
- . history.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 22 липня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kulikivskij rajon kolishnij rajon Lvivskoyi oblasti centrom yakogo bulo smt Kulikiv Istoriya10 sichnya 1940 roku Politbyuro CK KP b U na svoyemu zasidanni uhvalila rishennya pro rajonnij podil novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti v tomu chisli pro stvorennya Kulikivskogo rajonu iz centrom u smt Kulikiv Odnak vzhe 29 chervnya 1941 roku radyanski vijska buli vimusheni z boyami zalishiti selishe Radyansku vladu na teritoriyi rajonu bulo vidnovleno lishe 20 lipnya 1944 roku pislya togo yak Chervona Armiya uvijshla v Kulikiv Kulikivskij rajon bulo likvidovano u sichni 1959 roku a jogo teritoriya uvijshla do skladu Nesterivskogo teper Zhovkivskij i Novoyarichivskogo rajoniv Zmini teritoriyiHocha Kulikivskij rajon isnuvav nedovgo odnak jogo teritoriya zaznala kilkoh zmin U period nimeckoyi okupaciyi zamist Kulikivskogo rajonu bula utvorena mensha za teritoriyeyu Kulikivska volost yaka vhodila do skladu Zhovkivskogo okrugu Lvivskogo povitu Kulikivskij rajon bulo vidnovleno pislya zavershennya II svitovoyi vijni U 1958 roci do skladu Kulikivskogo rajonu uvijshlo misto Dublyani Odnak 4 bereznya 1959 roku bulo reformovano Kulikivskij rajon a jogo teritoriya bula rozdilena mizh troma rajonami i u pidsumku uvijshla do skladu Nestorivskogo rajonu Kulikivskij rajkom KP b UKulikivskij rajkom KP b U stvorenij v sichni 1940 r v chervni 1941 r z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni timchasovo pripiniv diyalnist vidnovlenij v zhovtni 1944 r U zhovtni 1952 roku jogo bulo perejmenovano na Kulikivskij rajkom KPU Svoyu diyalnist pripiniv u 1959 roci v zv yazku z likvidaciyeyu rajonu Kulikivskij rajkom skladavsya z nastupnih strukturnih pidrozdiliv Byuro zagalnij viddil organizacijno instruktorskij viddil z 1949 r viddil partijnih profspilkovih ta komsomolskih organizacij sektor partijnoyi statistiki viddil propagandi i agitaciyi silskogospodarskij viddil vijskovij viddil viddil po roboti sered zhinok viddil kadriv Diyalnist OUN ta UPA ta skladnoshi z utverdzhennyam radyanskoyi vladiNachalnikom Kulikivskogo rajonnogo viddilu NKVD u 1939 1941 rr pracyuvav F I Litunov Radyanska vlada z chimalimi problemami utverdzhuvalas na teritoriyi Kulikivskogo rajonu chasto dovodilos dolati opir nacionalistichnogo pidpillya yake aktivno diyalo na cij teritoriyi Zokrema 22 bereznya 1945 roku v seli Verni radyanski vijska rozbili zagin UPA vbili 40 povstanciv Odnak popri taki zhorstki diyi miscevi selyani ne sprijmali radyanskoyi vladi zokrema u listopadi 1950 roku plenum Lvivskogo obkomu KPU vidznachiv sho u Kulikivskomu rajoni partkomi ta rajkom ne pridilyali nalezhnoyi uvagi ob yednanim kolgospam povilno zdijsnyuvali zahodi iz zmicnennya MTS pidgotovki mehanizatoriv Vidatni osobistosti pov yazani iz Kulikivskim rajonomUrodzhencem smt Kulikiv ye ukrayinskij aktor teatru i kino laureat Shevchenkivskoyi premiyi 1993 za golovnu rol u vistavi Tev ye Tevel za Sholom Alejhemom Narodnij artist URSR 1980 Narodnij artist SRSR 1991 Geroj Ukrayini 2011 Bogdan Silvestrovich Stupka 27 serpnya 1941 smt Kulikiv 22 lipnya 2012 Kiyiv Primitki1940 rik v istoriyi history org ua Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 22 lipnya 2013 history org ua Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2013 history org ua Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2013 s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 4 03 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Lvivskoyi oblasti dubliany info Arhiv originalu za 26 serpnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2013 Kalika Yaroslav Fedorovich myzhovkva com Arhiv originalu za 23 listopada 2017 Procitovano 5 kvitnya 2022 Derzhavnij arhiv Lvivskoyi oblasti PDF archives gov ua Arhiv originalu PDF za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 22 lipnya 2013 CegovGorohovskij forum fraza ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2013 history org ua Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2013 history org ua Arhiv originalu za 5 kvitnya 2013 Procitovano 22 lipnya 2013