Колишній район Львівської області центром якого було смт Новий Яричів Новояричівський районОсновні даніКраїна СРСР УСРРО

Колишній район Львівської області центром якого було смт. Новий Яричів.

Новояричівський район


Основні дані
Країна:	СРСР, УСРР
Округа/Область:	Львівська область
Утворений:	17 січня 1940
Ліквідований:	1962
Населені пункти та ради
Районний центр:	Новий Яричів
Кількість смт:	1


Районна влада
Газета:	«Червона зоря»

Історія

10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області УРСР. Зокрема було ухвалено створити Новояричівський район із центром у смт. Новий Яричів Однак з початком німецького наступу район призупинив свою діяльність — його було відновлено лише після того, як 25 липня 1944 року радянські війська оволоділи селищем. У 1959 році до його складу увійшли частини ліквідованих Новомилятинського і Куликівського районів. Район було ліквідовано у грудні 1962 року, а його територія відійшла до Кам'янсько-Бузького району.

Новояричівський райком КП(б)У

Одразу після входження території Галичини до складу УРСР почалось формування низових компартійних структур. Зокрема у січні 1940 року було створено Новояричівський райком КП(б)У, однак у червні 1941 року він зупинив свою діяльність. Відновлено його було у травні 1944 року. У жовтні 1952 перейменовано на Новояричівський райком КПУ. Ліквідований у грудні 1962 р. після ліквідації Новояричівського району, територія якого відійшла до Кам'янко-Бузького району. Структурно райком складався з наступних підрозділів: Бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди й агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів.

ЗМІ

У Новояричівському районі видавалась газета «Червона зоря».

Колективізація

Радянська влада одразу після свого становлення розпочала масову колективізацію сільського господарства. Однак це не мало належного економічного ефекту — колгоспи виявлялись економічно неспроможними, мали низькі виробничі показники. Урожайність зернових, картоплі та інших сільськогосподарських культур була гіршою, ніж в індивідуальних господарствах. Малопродуктивним було тваринництво. Кожен другий колгосп перевищував адміністративні витрати. Наприклад, заборгованість колгоспу «Червона Зірка» Новояричівського району — 19429 крб, що становило 20 % від усіх грошових надходжень. Втім це не заважало колгоспам бути «показовою вітриною» щасливого життя. Так, коли 9 грудня 1959 року до першого перону вокзалу станції Львів прибув спецпоїзд з Ужгорода, який привіз до Львова урядову делегацію, що супроводжувала Голову Ради Міністрів СРСР та І секретаря ЦК КПРС Микиту Сергійовича Хрущова, то його прийом було організовано на найвищому рівні. Зокрема високому гостю було піднесено хліб-сіль на вишитому рушнику — представники селянства, пролетаріату та інтелігенції, зокрема в їх числі була ланкова колгоспу «Прогрес» Новояричівського району.

Комуністичні репресії

Радянська влада вдавалась до репресій щодо мирного населення, в тому числі і в Новояричівському районі. В 12-ти районах Львівської області: Лопатинському, Радехівському, Сокальському, Великомостівському, Рава-Руському, Немирівському, Магерівському, Куликівському, Яричівському, Кам'янка-Бузькому, Новомилятинському, — в часі від 17.7.44 р. — 17.7.47 р. більшовики заслали на Сибір — 2.123 осіб, в тому числі 624 осіб, переважно стариків, 898 жінок і 601 дитину; вивезли на примусові роботи в Донбас — 649 осіб, вбили 1.817 осіб, в тому числі 120 стариків, 90 жінок, 68 малих дітей; арештували — 3.479 осіб; спалили — 2.706 господарств; пограбували і знищили — 2.650 госп.; пограбували і знищили — 40 церков; знищили — 136 бібліотек.

Зміни в адміністративно-територіальному устрої

Хоча Новояричівський район існував відносно недовго, однак його територія все ж зазнала певних змін. Зокрема у 1944 році до складу району увійшли Кривчиці, а у 1962 році це село приєднали не до Кам'янко-Бузького району, а до складу Львова. Окрім того спостерігався процес об'єднання сільрад. Зокрема у березні 1959 року було об'єднано ряд сільрад у Новояричівському районі.

Села району

До складу району входили села Ременів, Пікуловичі, а також ряд інших населених пунктів.

Діяльність ОУН та УПА

Новояричівський район був одним із осередків активного українського підпілля та опору у роки як німецької, так і радянської окупації. Зокрема у квітні 1948 року уповноважений державної планової комісії Ради міністрів СРСР у Львівській області направив доповідну записку секретарю львівського обкому КП(б)У і голові облвиконкому про незадовільний хід призову молоді для шкіл фабрично-заводського навчання Донбасу і Львівської області. Зокрема він відзначав, що в області спостерігалося масове ухиляння молоді від мобілізації, як результат агітації з боку українських націоналістів. Для вирішення цієї проблеми пропонувалось влаштовувати облави, зокрема на території Новояричівського району.

З села Ременова походив Михайло Стахур, якого було звинувачено у вбивстві комуністичного публіциста Ярослава Галана.

Структура ОУН та УПА

Адміністративно-територіальний поділ, який застосовувався в ОУН та УПА відрізнявся від офіційного. Зокрема з липня 1944 року територія Новояричівського району входила до складу Кам'янко-Буського надрайону Сокальської округи.

Релігійна діяльність

Попри офіційні заборони та переслідування на території району діяли не лише підпільні структури УГКЦ а й інших релігійних конфесій. Зокрема у 1957 році в селі Ременові діяла громада Євангельських християн-баптистів, яка об'єднувала 24 вірян.

Примітки

Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
— Інститут історії України НАН України
— Інститут історії України НАН України
s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»
Путівник по фондах партійних організацій Львівської та Дрогобицької областей – Державний архів Львівської області
http://www.lib.if.ua/dbase/persons.php?action=sort&q=11&by=nomination
http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nztnpu_ist/2012_2/Article/20_Senkiv.pdf^{[недоступне посилання з червня 2019]}
http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=8344
Петро Мірчук. . lib.oun-upa.org.ua. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 15 серпня 2013.
Редько А. Г. (PDF). archive.nbuv.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.
Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. . old.loippo.lviv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2013.
http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1948
Роман Василько. . oun-upa.org.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 15 серпня 2013.
http://www.sokal.lviv.ua/library-khramy_sokalshchyny__560.html
http://otherreferats.allbest.ru/history/00073461_0.html

Література

Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 340.

[1] Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України

[2] — Інститут історії України НАН України

[3] — Інститут історії України НАН України

[4] s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»

[ukr-archive-party-funds-5] Путівник по фондах партійних організацій Львівської та Дрогобицької областей – Державний архів Львівської області

[6] ttp://www.lib.if.ua/dbase/persons.php?action=sort&q=11&by=nomination

[7] ttp://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nztnpu_ist/2012_2/Article/20_Senkiv.pdf^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[8] ttp://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=8344

[9] Петро Мірчук. . lib.oun-upa.org.ua. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 15 серпня 2013.

[10] Редько А. Г. (PDF). archive.nbuv.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 15 серпня 2013.

[11] Обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. . old.loippo.lviv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 15 серпня 2013.

[12] ttp://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1948

[13] Роман Василько. . oun-upa.org.ua. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 15 серпня 2013.

[14] ttp://www.sokal.lviv.ua/library-khramy_sokalshchyny__560.html

[15] ttp://otherreferats.allbest.ru/history/00073461_0.html