Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Щирецький район — колишній район Львівської області, центром якого було смт. Щирець
| Щирецький район | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: |  СРСР,  УСРР |
| Округа/Область: | Львівська область |
| Утворений: | 17 січня 1940 |
| Ліквідований: | 1959 |
| Населення: | 17446 |
| Населені пункти та ради | |
| Районний центр: | Щирець |
| Кількість селищних рад: | 1 |
| Кількість сільських рад: | 26 |
| Кількість смт: | 1 |
| Кількість сіл: | 70 |
| Районна влада | |
Історія
10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області УРСР, зокрема, про утворення Щирецького району із центром у смт. Щирець. Втім вже у червні 1941 року у зв'язку з наступом німецьких військ район припинив своє функціонування. Його було відновлено лише після того, як 29 липня 1944 року радянські війська оволоділи селищем Щирець. Район було ліквідовано у вересні 1959 року, а його територія увійшла до складу Пустомитівського району Львівської області.
У роки II Світової війни
Попри загрозу репресій чимало українських родин переховувало у себе вдома євреїв, яких переслідували нацисти. Зокрема селяни села Раковець переховували в себе 33 єврейські родини. Тим не менше більша частини євреїв, які жили в районі таки була знищена.
Під час окупації нацисти повністю винищили євреїв, близько 400 розстріляли, решту вивезли. До приходу Червоної армії майже не залишилося й поляків. За часів нацистської окупації загинули 1063, і вивезено до Німеччини 600 осіб, зруйновано 1350 будинків, з них 470 житлових, спалено 6 шкіл і 7 клубів. Пограбовані і повністю знищені засновані до війни 6 колгоспів, забрано 8оо коней, 500 корів та ін.
Територія району
До складу Щирецького району, окрім колишньої міської гміни — селища Щирець також входили села трьох колишніх сільських ґмін Львівського повіту Острув, Черкаси і Красув: Піски, Підтемне, Сердиця, Лани, Гонятичі, Острів, Бродки, Містки, Гуменець, Дмитре, Добряни, Красів, Поляна, Сороки, Хоросно, Попеляни, Черкаси, Глуховець та ін.
Демографія та економіка району після завершення бойових дій у 1944 році
У серпні 1944 року район вже мав 26 укомплектованих і діючих сільських рад, до яких входив 71 населений пункт. Детальним обстеженням району виявлено, що його населення становить 17446 осіб. Нараховувалося 4770 селянських господарств, з яких 2796 — безкінних, 1520 — однокінних і 700 — без корів. За цей час, тобто менш ніж за місяць роботи, райвиконком наділив 1127 селянських господарств землею у кількості 3250 га.
Освіта
У вересні 1944 року в районі відкрито 25 шкіл, з них середніх — 1 в Щирці, неповних середніх (7 класів) — 9 і початкових (4 класи) — 15. В них будуть навчатися практично всі взяті на облік 3160 учнів. Усі школи укомплектовані вчителями. Всього їх нараховується 76, з них більшість — 51, з місцевих жителів, які мають відповідну освіту. 25 вчителів, зокрема керівництво районного відділу народної освіти, надіслані із східних областей. У райцентрі відкрилися середня школа, дитячий будинок на 26 дітей, лікарня на 20 ліжок.
Сплата податків та державні закупівлі
Архівні документи свідчать, що до кінця 1944 р. — Щирецький район виконав план сільськогосподарських податків на 196 %, військовий податок — на 140 %. При плані передплати на Державну позику 450 тис. крб, фактично було виконано — 618 тис. крб. Було зібрано 440 тис. крб на танкову колону «Радянська Львівщина». Отже, за підсумками роботи за серпень-грудень 1944 р. Щирецький район зайняв III місце серед районів Львівської області.
Щирецький райком КП(б)У
Одразу після включення території Західної України до складу УРСР почалося формування районних структур КП(б)У. Зокрема у січні 1940 року було створено Щирецький райком КП(б)У. У червні 1941 року у зв'язку з німецьким наступом він припинив своє функціонування, відновивши роботу у вересні 1944 року. У жовтні 1952 року перейменований у Щирецький райком КПУ. Ліквідований у вересні 1959 р., територія відійшла до Пустомитівського району. Райком складався з наступних структурних підрозділів: бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 р. — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди i агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів.
Радянський апарат
У 1939—1941 рр весь керівний склад Щирецького району прибув із Харківської області. Секретарем райкому комсомолу був Ф. Журба. Секретарями райкому КП(б)У були К. Мосієвич, Г. Невечеренко, П. Булига, а райвиконком очолювали М. Скотаренко, М. Гусаков, В. Цимбал. Райвоєнкомом був П. Алєксеєв. Невдовзі виявилося, що К. Мосієвич зі своїми працівниками проявили себе невдалими керівниками, не змогли завоювати авторитет у місцевих жителів і у квітні 1940 р. першим секретарем райкому став Самуїл Міненко. Втім деякі керівники району допускали послаблення у ході «розкуркулення» та депортації явних чи потенційних ворогів радянської влади. Зокрема таким виявився голова Щирецького райвиконкому М. Скотаренко.
Діяльність НКВД, репресії, організація колгоспів
26 червня 1941 р. районний відділ НКВС на чолі з Григорієм Поповим розстріляв у Щирецькій в'язниці 28 в'язнів-місцевих жителів. До літа 1940 р. було організовано лише один колгосп у с. Гонятичі, якому були передані будівлі і майно Римо-Католицької капітули. Проте, Щирецький райвідділ НКВС на чолі з Олексієм Горєвим повністю «компенсував недостаток» жорстокими репресіями.
Також застосовувалась практика створення винищувальних батальйонів («стребків»). Винищувальний батальйон чисельністю близько 200 бійців було створено й у Щирці, який безпосередньо був підпорядкований начальнику райвідділу НКВС Єрофієву. Внаслідок його низької боєздатності, його бійці, звичайно, виконували охоронну службу, зокрема вночі патрулювали вулицями Щирця.
Певну кількість сімей Щирецького району, які були пов'язані родинними зв'язками з учасниками повстанського руху та оунівським підпіллям, або були потенційними, на погляд репресивних органів, ворогами радянської влади вивезено в Сибір чи на Далекий Схід без узгодження з керівництвом району, щоправда, вже після 1945—1946 pp.
Візит М. Хрущова до Щирця
Становище в Західній Україні турбувало першого секретаря ДК КП(б)У М.Хрущова, який у першій половині листопада 1944 р. відвідав Щирець у супроводі львівського керівництва, зокрема першого секретаря обкому партії І. Грушецького, та потужної охорони. Голова райвиконкому Є. Науменко доповів про ситуацію, повідомив, що напередодні закінчився триденний бій під Великою Горожанкою — на межі між Щирецьким і Миколаївським районом, де полк прикордонних військ за участю танків і авіації розгромив школу командирів боївок УПА чисельністю понад 200 бійців.
Діяльність ОУН-УПА
Щирецький район був одним із місць активної діяльності підрозділів ОУН та УПА. Зокрема 21 серпня 1944 року біля села Піски самооборонний відділ УПА атакував колону заарештованих, яку супроводжували 27 співробітників НКВС. В результаті акції всіх співробітників НКВС було вбито, в'язнів було звільнено. На території Щирецького району повстанці контролювали лісисту східну частину району з селами Красів, Попеляни, Підтемне, Черкаси, Глуховець. Їх боївки здійснювали поодинокі акції — напади на сільради, новостворені колгоспи, представників району, які у справах повинні були виїжджати в села. Більше того, були випадки нападу і захоплення райцентрів. 27 серпня 1944 р. великий загін повстанців зважився вдень здійснити напад на Щирець.
У ніч з 31 грудня 1944 року на 1 січня 1945 року на Щирець з боку присілка Острів налетів повстанський загін чисельністю 60-70 осіб повстанці напали на великий двоповерховий будинок, де мешкали майор Герасимов і начальник НКДБ капітан Кощєєв, а офіцери райвійськкомату відзначали Новий рік. Однак повстанський загін діяв невдало, втратив у бою п'ятьох бійців убитими й відступив у Сердицький ліс.
Варто зауважити, що рух опору провадив досить широку пропагандистську роботу. Зокрема, у київському архіві СБУ виявлено велику кількість звітів суспільно-політичного проводу Щирецького району про розповсюдження у вересні 1946 р. 2000 примірників різної пропагандистської літератури, з них 40 звернень до вчителів і 100 — до учнів Щирецької середньої школи. На початку 1947 р. розповсюджено 8500 листівок у селах району із закликами не вступати до колгоспів та 3000 — бойкотувати вибори до Верховної Ради УРСР.
Повстанський рух, зокрема на Щиреччині, тривав до середини 1950-х pp. Серед архівних документів МВС України виявлені звіти про плани і проведення операцій у березні 1950 р. з метою ліквідації в районі Щирець-Острів боївки «Гуцула»; у квітні 1953 р. — проти місцевих боївок «Михайла» і «Жука» та 1955 р. в районі с. Поляна і Підтемного — чотирьох операцій за участю трьох стрілецьких рот (близько 400 солдатів) Внутрішніх військ МВС УРСР.
Генерал Чупринка у Щирецькому районі
7 вересня 1949 року УМДБ Львівської області отримало інформацію, що в Ілівському лісі між селами Гутою Щирецькою (Щирецького району) і Стільськом переховується велика банда, яку очолює бандит «ГЕНЕРАЛ ЧУПРИНКА». Це відомо від жителя хутора Загора Луб'янської сільради (Щирецького району), який особисто бачив бандитів у цьому лісі. За його ж словами, сестра Петра Зірки — Анастасія Йосипівна є зв'язковою генерала Чупринки і нелегально живе у Стільську в місцевого жителя Янкового. Все це дає підстави вважати, що на території Ілівського лісу між селами Гутою-Щирецькою і Стільськом міг переховуватися Роман Шухевич.
Діяльність АК
Згідно свідчень відомого львівського історика Феодосія Стеблія, село Семенівка, де мешкало 600 польських і всього 17 українських родин, була сильною потужною базою Армії Крайової. Комендант підпоручик Г. Давискиба сформував у селі три озброєні стрілецькі роти. Німці дивилися на це крізь пальці, бо польська АК у 1943—1944 pp. розгорнула війну проти українців. Семенівський відділ АК нападав на українські села навколо Щирця, вбивав активних селян і навіть священиків. Українські повстанські загони здійснювали відплатні акції, в яких гинули не лише польські бойовики, але й мирні люди, зокрема спалили навесні 1944 р. Гуту Щирецьку.
Переслідування Церкви
Радянська влада жорстоко переслідувала священиків УГКЦ, які відмовились перейти в православ'я. У львівських Бригідках був розстріляний парох з Остріва о. М.Коверко та о. Максиміліан з Бродків, заслані у Сибір парохи з Містків — о. П.Кордуба і Щирця — о. В.Бабій.
Разом з тим на початку радянська влада була вимушена рахуватись із впливом, який мала церква. Згідно з шематизмами на початок 1940-х років, Щирецький деканат на чолі з о. Володимиром Семківим мав 14 парафій у Бродках, Гуменці, Дмитре, Добряні, Красові, Поляні, Сороках, Хоросно й найбільшу у Щирці, якій підлягали Острів, Лани, Піски, Сердиця. Крім того, в Щирці діяв римо-католицький костел.
Усі храми від першого дня приходу Червоної армії продовжували нормальне функціонування, що позитивно впливало на ставлення понад 21 тис. прихожан району до радянської влади. Між тим, навесні 1945 р. радянська влада повела рішучий наступ на Греко-Католицьку церкву з метою ліквідувати її, а клір приєднати до православної церкви Московського патріархату. Тоді парох Щирця о. Я. Левицький перейшов до православ'я й, власне, врятував себе, оскільки тих, хто відмовлявся виселяли до Сибіру. А пароха з Добрян о. Леоніда Щирбу, який відмовився переходити в православ'я 23 травня 1946 р., звинуваченого у зв'язках з повстанцями, енкаведисти за наказом В. Кондьовки розстріляли в його хаті й оголосили, що це здійснили нібито «бандерівці» за відмову на сповіді відпустити гріхи.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 8 січня 2019.
- 1940 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 5 вересня 2013.
- . history.org.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію деяких районів Львівської області»
- Степан МАКАРЧУК. . mankurty.com. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 5 вересня 2013.
- . schyrec.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- Державний архів Львівської області. (PDF). archives.gov.ua. Архів оригіналу (PDF) за 28 жовтня 2018. Процитовано 5 вересня 2013.
- . schyrec.com. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
- http://www.mykolaiv.lviv.ua/istorija/statti/item/2226-70-rokiv-upa-ilivskiy-lis-pam’yatae.html[недоступне посилання з серпня 2019]
- . schyrec.com. Архів оригіналу за 19 серпня 2013. Процитовано 5 вересня 2013.
Література
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 349.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shireckij rajon kolishnij rajon Lvivskoyi oblasti centrom yakogo bulo smt ShirecShireckij rajon Osnovni dani Krayina SRSR USRR Okruga Oblast Lvivska oblast Utvorenij 17 sichnya 1940 Likvidovanij 1959 Naselennya 17446 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Shirec Kilkist selishnih rad 1 Kilkist silskih rad 26 Kilkist smt 1 Kilkist sil 70 Rajonna vladaIstoriya10 sichnya 1940 roku politbyuro CK KP b U obgovorilo pitannya pro utvorennya rajoniv u Lvivskij oblasti URSR zokrema pro utvorennya Shireckogo rajonu iz centrom u smt Shirec Vtim vzhe u chervni 1941 roku u zv yazku z nastupom nimeckih vijsk rajon pripiniv svoye funkcionuvannya Jogo bulo vidnovleno lishe pislya togo yak 29 lipnya 1944 roku radyanski vijska ovolodili selishem Shirec Rajon bulo likvidovano u veresni 1959 roku a jogo teritoriya uvijshla do skladu Pustomitivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti U roki II Svitovoyi vijni Popri zagrozu represij chimalo ukrayinskih rodin perehovuvalo u sebe vdoma yevreyiv yakih peresliduvali nacisti Zokrema selyani sela Rakovec perehovuvali v sebe 33 yevrejski rodini Tim ne menshe bilsha chastini yevreyiv yaki zhili v rajoni taki bula znishena Pid chas okupaciyi nacisti povnistyu vinishili yevreyiv blizko 400 rozstrilyali reshtu vivezli Do prihodu Chervonoyi armiyi majzhe ne zalishilosya j polyakiv Za chasiv nacistskoyi okupaciyi zaginuli 1063 i vivezeno do Nimechchini 600 osib zrujnovano 1350 budinkiv z nih 470 zhitlovih spaleno 6 shkil i 7 klubiv Pograbovani i povnistyu znisheni zasnovani do vijni 6 kolgospiv zabrano 8oo konej 500 koriv ta in Teritoriya rajonuDo skladu Shireckogo rajonu okrim kolishnoyi miskoyi gmini selisha Shirec takozh vhodili sela troh kolishnih silskih gmin Lvivskogo povitu Ostruv Cherkasi i Krasuv Piski Pidtemne Serdicya Lani Gonyatichi Ostriv Brodki Mistki Gumenec Dmitre Dobryani Krasiv Polyana Soroki Horosno Popelyani Cherkasi Gluhovec ta in Demografiya ta ekonomika rajonu pislya zavershennya bojovih dij u 1944 rociU serpni 1944 roku rajon vzhe mav 26 ukomplektovanih i diyuchih silskih rad do yakih vhodiv 71 naselenij punkt Detalnim obstezhennyam rajonu viyavleno sho jogo naselennya stanovit 17446 osib Narahovuvalosya 4770 selyanskih gospodarstv z yakih 2796 bezkinnih 1520 odnokinnih i 700 bez koriv Za cej chas tobto mensh nizh za misyac roboti rajvikonkom nadiliv 1127 selyanskih gospodarstv zemleyu u kilkosti 3250 ga OsvitaU veresni 1944 roku v rajoni vidkrito 25 shkil z nih serednih 1 v Shirci nepovnih serednih 7 klasiv 9 i pochatkovih 4 klasi 15 V nih budut navchatisya praktichno vsi vzyati na oblik 3160 uchniv Usi shkoli ukomplektovani vchitelyami Vsogo yih narahovuyetsya 76 z nih bilshist 51 z miscevih zhiteliv yaki mayut vidpovidnu osvitu 25 vchiteliv zokrema kerivnictvo rajonnogo viddilu narodnoyi osviti nadislani iz shidnih oblastej U rajcentri vidkrilisya serednya shkola dityachij budinok na 26 ditej likarnya na 20 lizhok Splata podatkiv ta derzhavni zakupivliArhivni dokumenti svidchat sho do kincya 1944 r Shireckij rajon vikonav plan silskogospodarskih podatkiv na 196 vijskovij podatok na 140 Pri plani peredplati na Derzhavnu poziku 450 tis krb faktichno bulo vikonano 618 tis krb Bulo zibrano 440 tis krb na tankovu kolonu Radyanska Lvivshina Otzhe za pidsumkami roboti za serpen gruden 1944 r Shireckij rajon zajnyav III misce sered rajoniv Lvivskoyi oblasti Shireckij rajkom KP b UOdrazu pislya vklyuchennya teritoriyi Zahidnoyi Ukrayini do skladu URSR pochalosya formuvannya rajonnih struktur KP b U Zokrema u sichni 1940 roku bulo stvoreno Shireckij rajkom KP b U U chervni 1941 roku u zv yazku z nimeckim nastupom vin pripiniv svoye funkcionuvannya vidnovivshi robotu u veresni 1944 roku U zhovtni 1952 roku perejmenovanij u Shireckij rajkom KPU Likvidovanij u veresni 1959 r teritoriya vidijshla do Pustomitivskogo rajonu Rajkom skladavsya z nastupnih strukturnih pidrozdiliv byuro zagalnij viddil organizacijno instruktorskij viddil z 1949 r viddil partijnih profspilkovih ta komsomolskih organizacij sektor partijnoyi statistiki viddil propagandi i agitaciyi silskogospodarskij viddil vijskovij viddil viddil po roboti sered zhinok viddil kadriv Radyanskij aparatU 1939 1941 rr ves kerivnij sklad Shireckogo rajonu pribuv iz Harkivskoyi oblasti Sekretarem rajkomu komsomolu buv F Zhurba Sekretaryami rajkomu KP b U buli K Mosiyevich G Nevecherenko P Buliga a rajvikonkom ocholyuvali M Skotarenko M Gusakov V Cimbal Rajvoyenkomom buv P Alyekseyev Nevdovzi viyavilosya sho K Mosiyevich zi svoyimi pracivnikami proyavili sebe nevdalimi kerivnikami ne zmogli zavoyuvati avtoritet u miscevih zhiteliv i u kvitni 1940 r pershim sekretarem rajkomu stav Samuyil Minenko Vtim deyaki kerivniki rajonu dopuskali poslablennya u hodi rozkurkulennya ta deportaciyi yavnih chi potencijnih vorogiv radyanskoyi vladi Zokrema takim viyavivsya golova Shireckogo rajvikonkomu M Skotarenko Diyalnist NKVD represiyi organizaciya kolgospiv26 chervnya 1941 r rajonnij viddil NKVS na choli z Grigoriyem Popovim rozstrilyav u Shireckij v yaznici 28 v yazniv miscevih zhiteliv Do lita 1940 r bulo organizovano lishe odin kolgosp u s Gonyatichi yakomu buli peredani budivli i majno Rimo Katolickoyi kapituli Prote Shireckij rajviddil NKVS na choli z Oleksiyem Goryevim povnistyu kompensuvav nedostatok zhorstokimi represiyami Takozh zastosovuvalas praktika stvorennya vinishuvalnih bataljoniv strebkiv Vinishuvalnij bataljon chiselnistyu blizko 200 bijciv bulo stvoreno j u Shirci yakij bezposeredno buv pidporyadkovanij nachalniku rajviddilu NKVS Yerofiyevu Vnaslidok jogo nizkoyi boyezdatnosti jogo bijci zvichajno vikonuvali ohoronnu sluzhbu zokrema vnochi patrulyuvali vulicyami Shircya Pevnu kilkist simej Shireckogo rajonu yaki buli pov yazani rodinnimi zv yazkami z uchasnikami povstanskogo ruhu ta ounivskim pidpillyam abo buli potencijnimi na poglyad represivnih organiv vorogami radyanskoyi vladi vivezeno v Sibir chi na Dalekij Shid bez uzgodzhennya z kerivnictvom rajonu shopravda vzhe pislya 1945 1946 pp Vizit M Hrushova do ShircyaStanovishe v Zahidnij Ukrayini turbuvalo pershogo sekretarya DK KP b U M Hrushova yakij u pershij polovini listopada 1944 r vidvidav Shirec u suprovodi lvivskogo kerivnictva zokrema pershogo sekretarya obkomu partiyi I Grusheckogo ta potuzhnoyi ohoroni Golova rajvikonkomu Ye Naumenko dopoviv pro situaciyu povidomiv sho naperedodni zakinchivsya tridennij bij pid Velikoyu Gorozhankoyu na mezhi mizh Shireckim i Mikolayivskim rajonom de polk prikordonnih vijsk za uchastyu tankiv i aviaciyi rozgromiv shkolu komandiriv boyivok UPA chiselnistyu ponad 200 bijciv Diyalnist OUN UPAShireckij rajon buv odnim iz misc aktivnoyi diyalnosti pidrozdiliv OUN ta UPA Zokrema 21 serpnya 1944 roku bilya sela Piski samooboronnij viddil UPA atakuvav kolonu zaareshtovanih yaku suprovodzhuvali 27 spivrobitnikiv NKVS V rezultati akciyi vsih spivrobitnikiv NKVS bulo vbito v yazniv bulo zvilneno Na teritoriyi Shireckogo rajonu povstanci kontrolyuvali lisistu shidnu chastinu rajonu z selami Krasiv Popelyani Pidtemne Cherkasi Gluhovec Yih boyivki zdijsnyuvali poodinoki akciyi napadi na silradi novostvoreni kolgospi predstavnikiv rajonu yaki u spravah povinni buli viyizhdzhati v sela Bilshe togo buli vipadki napadu i zahoplennya rajcentriv 27 serpnya 1944 r velikij zagin povstanciv zvazhivsya vden zdijsniti napad na Shirec U nich z 31 grudnya 1944 roku na 1 sichnya 1945 roku na Shirec z boku prisilka Ostriv naletiv povstanskij zagin chiselnistyu 60 70 osib povstanci napali na velikij dvopoverhovij budinok de meshkali major Gerasimov i nachalnik NKDB kapitan Koshyeyev a oficeri rajvijskkomatu vidznachali Novij rik Odnak povstanskij zagin diyav nevdalo vtrativ u boyu p yatoh bijciv ubitimi j vidstupiv u Serdickij lis Varto zauvazhiti sho ruh oporu provadiv dosit shiroku propagandistsku robotu Zokrema u kiyivskomu arhivi SBU viyavleno veliku kilkist zvitiv suspilno politichnogo provodu Shireckogo rajonu pro rozpovsyudzhennya u veresni 1946 r 2000 primirnikiv riznoyi propagandistskoyi literaturi z nih 40 zvernen do vchiteliv i 100 do uchniv Shireckoyi serednoyi shkoli Na pochatku 1947 r rozpovsyudzheno 8500 listivok u selah rajonu iz zaklikami ne vstupati do kolgospiv ta 3000 bojkotuvati vibori do Verhovnoyi Radi URSR Povstanskij ruh zokrema na Shirechchini trivav do seredini 1950 h pp Sered arhivnih dokumentiv MVS Ukrayini viyavleni zviti pro plani i provedennya operacij u berezni 1950 r z metoyu likvidaciyi v rajoni Shirec Ostriv boyivki Gucula u kvitni 1953 r proti miscevih boyivok Mihajla i Zhuka ta 1955 r v rajoni s Polyana i Pidtemnogo chotiroh operacij za uchastyu troh strileckih rot blizko 400 soldativ Vnutrishnih vijsk MVS URSR General Chuprinka u Shireckomu rajoni 7 veresnya 1949 roku UMDB Lvivskoyi oblasti otrimalo informaciyu sho v Ilivskomu lisi mizh selami Gutoyu Shireckoyu Shireckogo rajonu i Stilskom perehovuyetsya velika banda yaku ocholyuye bandit GENERAL ChUPRINKA Ce vidomo vid zhitelya hutora Zagora Lub yanskoyi silradi Shireckogo rajonu yakij osobisto bachiv banditiv u comu lisi Za jogo zh slovami sestra Petra Zirki Anastasiya Josipivna ye zv yazkovoyu generala Chuprinki i nelegalno zhive u Stilsku v miscevogo zhitelya Yankovogo Vse ce daye pidstavi vvazhati sho na teritoriyi Ilivskogo lisu mizh selami Gutoyu Shireckoyu i Stilskom mig perehovuvatisya Roman Shuhevich Diyalnist AKZgidno svidchen vidomogo lvivskogo istorika Feodosiya Stebliya selo Semenivka de meshkalo 600 polskih i vsogo 17 ukrayinskih rodin bula silnoyu potuzhnoyu bazoyu Armiyi Krajovoyi Komendant pidporuchik G Daviskiba sformuvav u seli tri ozbroyeni strilecki roti Nimci divilisya na ce kriz palci bo polska AK u 1943 1944 pp rozgornula vijnu proti ukrayinciv Semenivskij viddil AK napadav na ukrayinski sela navkolo Shircya vbivav aktivnih selyan i navit svyashenikiv Ukrayinski povstanski zagoni zdijsnyuvali vidplatni akciyi v yakih ginuli ne lishe polski bojoviki ale j mirni lyudi zokrema spalili navesni 1944 r Gutu Shirecku Peresliduvannya CerkviRadyanska vlada zhorstoko peresliduvala svyashenikiv UGKC yaki vidmovilis perejti v pravoslav ya U lvivskih Brigidkah buv rozstrilyanij paroh z Ostriva o M Koverko ta o Maksimilian z Brodkiv zaslani u Sibir parohi z Mistkiv o P Korduba i Shircya o V Babij Razom z tim na pochatku radyanska vlada bula vimushena rahuvatis iz vplivom yakij mala cerkva Zgidno z shematizmami na pochatok 1940 h rokiv Shireckij dekanat na choli z o Volodimirom Semkivim mav 14 parafij u Brodkah Gumenci Dmitre Dobryani Krasovi Polyani Sorokah Horosno j najbilshu u Shirci yakij pidlyagali Ostriv Lani Piski Serdicya Krim togo v Shirci diyav rimo katolickij kostel Usi hrami vid pershogo dnya prihodu Chervonoyi armiyi prodovzhuvali normalne funkcionuvannya sho pozitivno vplivalo na stavlennya ponad 21 tis prihozhan rajonu do radyanskoyi vladi Mizh tim navesni 1945 r radyanska vlada povela rishuchij nastup na Greko Katolicku cerkvu z metoyu likviduvati yiyi a klir priyednati do pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Todi paroh Shircya o Ya Levickij perejshov do pravoslav ya j vlasne vryatuvav sebe oskilki tih hto vidmovlyavsya viselyali do Sibiru A paroha z Dobryan o Leonida Shirbu yakij vidmovivsya perehoditi v pravoslav ya 23 travnya 1946 r zvinuvachenogo u zv yazkah z povstancyami enkavedisti za nakazom V Kondovki rozstrilyali v jogo hati j ogolosili sho ce zdijsnili nibito banderivci za vidmovu na spovidi vidpustiti grihi Primitki Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 8 sichnya 2019 1940 rik v istoriyi history org ua Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 5 veresnya 2013 history org ua Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 5 veresnya 2013 s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 4 03 1959 Pro likvidaciyu deyakih rajoniv Lvivskoyi oblasti Stepan MAKARChUK mankurty com Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 5 veresnya 2013 schyrec com Arhiv originalu za 19 serpnya 2013 Procitovano 5 veresnya 2013 Derzhavnij arhiv Lvivskoyi oblasti PDF archives gov ua Arhiv originalu PDF za 28 zhovtnya 2018 Procitovano 5 veresnya 2013 schyrec com Arhiv originalu za 20 serpnya 2013 Procitovano 5 veresnya 2013 http www mykolaiv lviv ua istorija statti item 2226 70 rokiv upa ilivskiy lis pam yatae html nedostupne posilannya z serpnya 2019 schyrec com Arhiv originalu za 19 serpnya 2013 Procitovano 5 veresnya 2013 LiteraturaUkrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 349