Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження окремих тверджень через брак . (липень 2022) |
| Округ | Жовківський (до 1867) |
| Коронний край |  Королівство Галичини та Володимирії |
| Країна |  Австрійська імперія Австро-Угорщина |
| Центр | Рава-Руська |
| Створений | 1854 |
| Площа | 1401,11 км² (1880) |
| Населення | 85 287 (1880) |
 | |
| Найбільші міста | Рава-Руська, Немирів, Угнів |
Равський повіт (нім. Bezirk Rawa Ruska, пол. Powiat rawski) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі, УРСР і Третього Райху. Адміністративним центром повіту було місто Рава-Руська.
Королівство Галичини та Володимирії
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Рава (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850 р. Повітова судова виконавча влада підпорядковувалась утвореному того ж року апеляційному суду у Львові (за підпорядкованістю до якого повіти вважались належними до Східної Галичини на противагу апеляційному суду у Кракові як критерію належності до Західної Галичини).
Сам Равський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854 р. був створений 29 вересня 1855 р. (паралельно до наявного судового повіту) у складі округу Жовква.
Після скасування окружних відомств наприкінці жовтня 1865 р. їх компетенція перейшла до повітових управлінь. За розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року під час адміністративної реформи місцевого самоврядування збільшені повіти, зокрема до попереднього Равського повіту (з 36 самоврядних громад-гмін) приєднані повіт Угнів (з 31 гміни), Немирівський повіт (з 22 гмін) та 2 гміни (Белзець і Березини) Цішанівського повіту, однак залишились повітові суди в Немирові, Раві Руській та Угнові.
Повіт Рава Руська складався (за переписом населення 1910 року) з 82 гмін (самоврядних громад) і 60 фільварків та займав площу 1401 км². Якщо в 1900 році населення налічувало 105 185 осіб, у 1910 році тут проживало 115 333 особи. В повіті, переважали українці греко-католики (67 %), євреї становили близько 14 % населення.
Поділ повіту між судами 1910 року:
Судовий повіт Немирів:
Судовий повіт Рава Руська:
- Белзець
- Дев'ятир
- Айзінґен
- Голе Равське
- Городжів
- Гребенне
- Гійче
- Гута Любицька
- Гута Зелена
- Кам'яна Гора
- Кам'янка-Волоська у складі сіл Бишків, Боброїди, Буди, Голе Каменецьке, Криве, Липник, Пирятин, Помлинів і Старе Село
- Корні
- Лавриків
- Любича Княже
- містечко Любича-Королівська
- Любича-Королівська Село
- Монастирок
- містечко Мости Малі
- Окопи
- Погарисько
- містечко Потелич
- Прусе
- Рата
- містечко Рава-Руська
- Річки
- Синьковичі
- Сідлисько
- Тенятиська і Потоки
- Верхрата
- Вілька Мазовецька
- Забір'я
- Замок
Судовий повіт Угнів:
Західноукраїнська Народна Республіка
Повітовим комісаром був адвокат д-р , його змінив професор гімназії д-р Микола Чайковський, після якого був Любомир Охримович, суддя в Немирові. У місті Угнів міським комісаром був обраний Іван Дорожинський, мельник, підприємець, бурмістр Угнова в 1915—1918 рр. Делегатом до УНРади від повіту був обраний Іван Дужий, селянин із Хлівчан.
Повіт входив до Львівської військової області ЗУНР.
Під польською окупацією
| Равський повіт | |
|---|---|
| Основні дані | |
| Країна: | Польська республіка (1918—1939) |
| Воєводство: | Львівське |
| Утворений: | 1867 |
| Населення: | 122 100 (1931) р. |
| Площа: | 1401 км² |
| Густота: | 87 осіб/км² |
| Населені пункти та ґміни | |
| Повітовий центр: | Рава-Руська |
| Міські гміни: | 3 |
| Сільські гміни: | 11 |
 | |
| Мапа повіту | |
| Повітова влада | |
Зміни адміністративного поділу
Включений до складу Львівського воєводства Польщі після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
1 липня 1934 р. ліквідовано самоврядну громаду Заставне, а її територію включено до складу міста Угнів.
1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських ґмін у великі сільські ґміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
Сільські ґміни
Кількість:
1920—1934 рр. — 71
1934—1939 рр. — 11
* Виділено містечка, що були включені до складу сільських ґмін та втратили міські права в 1934 р.
Перейменування
Рішенням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1938 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:
- Белінув (Belinów) замість Брукенталь (Bruckenthal)
- Дзєвєнцеж Мали (Dziewięcierz Mały) замість Айзінґен (Einsingen).
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 70 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 130 820 мешканців (93 670 українців-грекокатоликів — 71,6 %, 7 815 українців-латинників — 5,97 %, 12 935 поляків — 9,89 %, 1 300 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,99 %, 13 740 євреїв — 10,5 % і 1 360 німців — 1,04 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 122 072 населення ніби-то було аж 27 376 (22,43 %) поляків при 82 130 (67,28 %) українців, 10 991 (9,0 %) євреїв і 1 158 (0,95 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) та пропорціям за допольськими (австрійськими 1907 року) та післяпольськими (радянськими 1940 і німецькими 1943) переписами.
СРСР
Після приєднання західноукраїнських земель до Української РСР повіт включено 27 листопада 1939 р. до складу новоутвореної Львівської області. Відповідно до Указу Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 року, повіт ліквідовано, а його територію було поділено на чотири райони: , Немирівський, Рава-Руський і Угнівський.
Третій Райх
Під час німецької окупації у 1941—1944 рр. Равський повіт був відновлений як адміністративна одиниця Крайсгауптманшафту Рава-Руська — складової частини Дистрикту Галичина. Відновлений також був і поділ на гміни (волості). До повіту включено ґміну Вежбяни з Яворівського повіту. Однак після повторного захоплення території повіту радянськими військами його знову поділено на ті ж райони.
Україна
Сьогодні на території України знаходиться більша частина колишнього Равського повіту. Колишні міські ґміни Рава-Руська, Немирів, Угнів, колишні сільські ґміни Брукенталь, Гуйче, Камьонка Волоска, Маґерув — повністю, ґміна Врублячин — уся, окрім села Радруж, ґміна Потиліч — уся, окрім села Дзєвєнцєж, ґміна Сєдліска — села Рата та Річки, ґміна Тарношин — села Корчів і Стаївка, ґміна Вєжбіца — села Михайлівка, Піддубне.
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 7 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 21 вересня 2019. Процитовано 23 вересня 2019.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 25 czerwca 1934 r. wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwości o zmianie granic miata Uhnowa w powiecie rawskim, województwie lwowskiem. Dz.U. 1934 nr 56 poz. 498 [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Розпорядження Міністра Внутрішніх Справ від 14 липня 1934 року про поділ Равського повіту в львівській провінції на ґміни (сільські муніципалітети). Dz. U. z 1934 r. Nr 64, poz. 550 [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- M.P. 1938 nr 277 poz. 653[недоступне посилання]
- Українці. Частка у населенні повітів. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 20 березня 2017.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 64-66
Джерела
- Rawski powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 562. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya okremih tverdzhen zalishayetsya nezrozumilim cherez brak vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki lipen 2022 Ravskij povit Okrug Zhovkivskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Rava Ruska Stvorenij 1854 Plosha 1401 11 km 1880 Naselennya 85 287 1880 Najbilshi mista Rava Ruska Nemiriv Ugniv Ravskij povit nim Bezirk Rawa Ruska pol Powiat rawski istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNR Polshi URSR i Tretogo Rajhu Administrativnim centrom povitu bulo misto Rava Ruska Korolivstvo Galichini ta VolodimiriyiProvisnik piznishogo povitu Sudovij povit Rava administrativno sudovij organ vladi buv stvorenij naprikinci 1850 r Povitova sudova vikonavcha vlada pidporyadkovuvalas utvorenomu togo zh roku apelyacijnomu sudu u Lvovi za pidporyadkovanistyu do yakogo poviti vvazhalis nalezhnimi do Shidnoyi Galichini na protivagu apelyacijnomu sudu u Krakovi yak kriteriyu nalezhnosti do Zahidnoyi Galichini Sam Ravskij povit yak organ administrativnoyi vladi pislya progoloshennya v 1854 r buv stvorenij 29 veresnya 1855 r paralelno do nayavnogo sudovogo povitu u skladi okrugu Zhovkva Pislya skasuvannya okruzhnih vidomstv naprikinci zhovtnya 1865 r yih kompetenciya perejshla do povitovih upravlin Za rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya zbilsheni poviti zokrema do poperednogo Ravskogo povitu z 36 samovryadnih gromad gmin priyednani povit Ugniv z 31 gmini Nemirivskij povit z 22 gmin ta 2 gmini Belzec i Berezini Cishanivskogo povitu odnak zalishilis povitovi sudi v Nemirovi Ravi Ruskij ta Ugnovi Povit Rava Ruska skladavsya za perepisom naselennya 1910 roku z 82 gmin samovryadnih gromad i 60 filvarkiv ta zajmav ploshu 1401 km Yaksho v 1900 roci naselennya nalichuvalo 105 185 osib u 1910 roci tut prozhivalo 115 333 osobi V poviti perevazhali ukrayinci greko katoliki 67 yevreyi stanovili blizko 14 naselennya Podil povitu mizh sudami 1910 roku Sudovij povit Nemiriv Bila Guta Obedinska mistechko Mageriv mistechko Nemiriv Vilshanka Paripsi Peredmistya Radruzh Smolin Shirec Ulicko Seredkevich Ulicko Zarubane Voroblyachin Sudovij povit Rava Ruska Belzec Dev yatir Ajzingen Gole Ravske Gorodzhiv Grebenne Gijche Guta Lyubicka Guta Zelena Kam yana Gora Kam yanka Voloska u skladi sil Bishkiv Bobroyidi Budi Gole Kamenecke Krive Lipnik Piryatin Pomliniv i Stare Selo Korni Lavrikiv Lyubicha Knyazhe mistechko Lyubicha Korolivska Lyubicha Korolivska Selo Monastirok mistechko Mosti Mali Okopi Pogarisko mistechko Potelich Pruse Rata mistechko Rava Ruska Richki Sinkovichi Sidlisko Tenyatiska i Potoki Verhrata Vilka Mazovecka Zabir ya Zamok Sudovij povit Ugniv Brukental Hlivchani Horoniv Piddovge Domashiv Deniska Jozefinendorf Kariv Korchmin Korchiv Krivicya Mahniv Mihajlivka Novosilki Kardinalski Novosilki Peredni Ostobizh Piddubci Richicya Salashi Stayi Shep yatin Tarnoshin Tyagliv mistechko Ugniv Ulgivok Vasiliv Verbicya Voroniv Zastav ya ZhuravcheZahidnoukrayinska Narodna RespublikaPovitovim komisarom buv advokat d r jogo zminiv profesor gimnaziyi d r Mikola Chajkovskij pislya yakogo buv Lyubomir Ohrimovich suddya v Nemirovi U misti Ugniv miskim komisarom buv obranij Ivan Dorozhinskij melnik pidpriyemec burmistr Ugnova v 1915 1918 rr Delegatom do UNRadi vid povitu buv obranij Ivan Duzhij selyanin iz Hlivchan Povit vhodiv do Lvivskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Pid polskoyu okupaciyeyuRavskij povit Osnovni dani Krayina Polska respublika 1918 1939 Voyevodstvo Lvivske Utvorenij 1867 Naselennya 122 100 1931 r Plosha 1401 km Gustota 87 osib km Naseleni punkti ta gmini Povitovij centr Rava Ruska Miski gmini 3 Silski gmini 11 Mapa povitu Povitova vlada Zmini administrativnogo podilu Ravskij povit Vklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva Polshi pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR 1 lipnya 1934 r likvidovano samovryadnu gromadu Zastavne a yiyi teritoriyu vklyucheno do skladu mista Ugniv 1 serpnya 1934 r zdijsneno ob yednannya silskih gmin u veliki silski gmini vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini mistechko Nemiriv mistechko Rava Ruska mistechko Ugniv Silski gmini Kilkist 1920 1934 rr 71 1934 1939 rr 11 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Belzhec Belzhec 1 2 Gmina Brukental Brukental Voroniv Domashiv Kariv Ostobizh Salashi Tyagliv Hlivchani Horoniv Piddovge 9 3 Gmina Vyezhbica Vezhbica Verbicya Korni Mahnuv Mahniv Mihaluvka Mihajlivka Novosyulki Kardinalskye Novosilki Kardinalski Novosyulki Pshednye Novosilki Peredni Poddembce Piddubne Yuzefuvka 8 4 Gmina Vrublyachin Vrublyachin Voroblyachin Paripsi Pshedmyescye Peredmistya Radruzh Smolin Shirec 6 5 Gmina Gujche Vulka Mazovyecka Volicya Gujche Gijche Gole Ravskye Zabozhe Zabir ya Senkovice Sinkovichi 5 6 Gmina Kamonka Voloska Kamonka Voloska 1 7 Gmina Lyubicha Krulyevska Guta Lyubicka Zhuravce Lyubicha Kameralna Lyubicha Knyazhe Lyubicha Krulyevska Mosti Male Tenyatiska 7 8 Gmina Magyeruv Byala Bila Gorodzuv Gorodzhiv Zamek Zamok Kamyenna Gura Kam yana Gora Lavrikuv Lavrikiv Magyeruv Mageriv Manastirek Monastirok Okopi Pogozhelisko Pogarisko 9 9 Gmina Potilich Ajnzingen Olshanka Vilshanka Guta Obedinska Guta Zyelona Dzyevyencyezh Dev yatir Ulicko Zarembane Zarubani Potilich Ulicko Seredkyevich Seredkevichi 8 10 Gmina Syedliska Verhrata Grebenne Pruse Rata Richki Syedliska 6 11 Gmina Tarnoshin Vasilyuv Diniska Korchmin Korchuv Korchiv Kzhevica Krivicya Zhechica Richicya Staye Stayivka Shepyatin Tarnoshin Ulguvek 10 likvidovano Zastavne do 01 07 1934 1 Vidileno mistechka sho buli vklyucheni do skladu silskih gmin ta vtratili miski prava v 1934 r Perejmenuvannya Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 25 listopada 1938 roku zmineni nimecki nazvi poselen kolonij na polski Belinuv Belinow zamist Brukental Bruckenthal Dzyevyencezh Mali Dziewiecierz Maly zamist Ajzingen Einsingen Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 70 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 130 820 meshkanciv 93 670 ukrayinciv grekokatolikiv 71 6 7 815 ukrayinciv latinnikiv 5 97 12 935 polyakiv 9 89 1 300 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 99 13 740 yevreyiv 10 5 i 1 360 nimciv 1 04 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 122 072 naselennya nibi to bulo azh 27 376 22 43 polyakiv pri 82 130 67 28 ukrayinciv 10 991 9 0 yevreyiv i 1 158 0 95 nimciv superechat shematizmam i danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi 1907 roku ta pislyapolskimi radyanskimi 1940 i nimeckimi 1943 perepisami SRSRPislya priyednannya zahidnoukrayinskih zemel do Ukrayinskoyi RSR povit vklyucheno 27 listopada 1939 r do skladu novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti Vidpovidno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 17 sichnya 1940 roku povit likvidovano a jogo teritoriyu bulo podileno na chotiri rajoni Nemirivskij Rava Ruskij i Ugnivskij Tretij RajhPid chas nimeckoyi okupaciyi u 1941 1944 rr Ravskij povit buv vidnovlenij yak administrativna odinicya Krajsgauptmanshaftu Rava Ruska skladovoyi chastini Distriktu Galichina Vidnovlenij takozh buv i podil na gmini volosti Do povitu vklyucheno gminu Vezhbyani z Yavorivskogo povitu Odnak pislya povtornogo zahoplennya teritoriyi povitu radyanskimi vijskami jogo znovu podileno na ti zh rajoni UkrayinaSogodni na teritoriyi Ukrayini znahoditsya bilsha chastina kolishnogo Ravskogo povitu Kolishni miski gmini Rava Ruska Nemiriv Ugniv kolishni silski gmini Brukental Gujche Kamonka Voloska Mageruv povnistyu gmina Vrublyachin usya okrim sela Radruzh gmina Potilich usya okrim sela Dzyevyencyezh gmina Syedliska sela Rata ta Richki gmina Tarnoshin sela Korchiv i Stayivka gmina Vyezhbica sela Mihajlivka Piddubne Primitki Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 7 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 21 veresnya 2019 Procitovano 23 veresnya 2019 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 25 czerwca 1934 r wydane w porozumieniu z Ministrem Sprawiedliwosci o zmianie granic miata Uhnowa w powiecie rawskim wojewodztwie lwowskiem Dz U 1934 nr 56 poz 498 13 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Rozporyadzhennya Ministra Vnutrishnih Sprav vid 14 lipnya 1934 roku pro podil Ravskogo povitu v lvivskij provinciyi na gmini silski municipaliteti Dz U z 1934 r Nr 64 poz 550 7 bereznya 2016 u Wayback Machine pol M P 1938 nr 277 poz 653 nedostupne posilannya Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 20 bereznya 2017 Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 64 66DzherelaRawski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 562 pol