Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Піддóвге — село в Україні, в Червоноградському районі Львівської області. Населення становить 42 особи (2023 р.)
| село Піддóвге | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Червоноградський район |
| Громада | Великомостівська міська |
| Основні дані | |
| Населення | 42 |
| Площа | 0,25 км² |
| Густота населення | 168 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80071 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°15′21″ пн. ш. 23°54′28″ сх. д. / 50.25583° пн. ш. 23.90778° сх. д.Координати: 50°15′21″ пн. ш. 23°54′28″ сх. д. / 50.25583° пн. ш. 23.90778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 212 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80071, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Бутини, вул.Травнева, 18 |
| Староста | Яцишин Микола Михайлович |
| Карта | |
  Піддóвге | |
 Піддóвге | |
| Мапа | |
Історія
Точну дату заснування села Піддовге встановити неможливо через відсутність письмових джерел, однак можна припустити його появу між 1783 р. (село відсутнє на історичній мапі Фрідріха фон Міґа Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey) та 1861 роком, коли воно з'являється на історичній мапі Galicia and Bucovina (1861–1864) - Second military survey of the Habsburg Empire під назвою Poppdouhe. А вже під виправленою назвою Podouhe (Podołhe) село відображене на історичній мапі Habsburg Empire (1869-1887) - Third Military Survey (1:25000).
Ще одною підставою для такого припущення є прізвища корінних жителів села - Гайдюк, яке є найпоширенішим в селі і донині: на мапі за 1779-1783 рр. у лісі, який відділяє Піддовге від с. Хлівчани, неподалік села у місцевості, яка в усній традиції зветься "Становисько" (тобто, першопочатковий стан), позначений хутір під назвою Gadjuk, очевидно, від спотвореного австрійськими військовими картографами Gajduk. Ймовірно, тоді ж всіх жителів і було записано під таким прізвищем. Тобто, можемо зробити висновок, що початкове поселення з місцевості "Становисько", з невідомих причин, між 1783 і 1861 роками було перенесено приблизно на 2 км до місця теперішнього розташування села.
Оскільки село Піддовге впродовж бл. 200 років свого існування належало до парафії Різдва Пресвятої Богородиці с. Хлівчани, то можемо припустити, що засновниками хутора Гайдюк, а пізніше - сучасного Піддовгого - були вихідці з с. Хлівчани. Про приналежність Піддовгого як присілка до села Хлівчани свідчить також Географічний словник Польського Королівства та інших слов'янських країв (1880 р.).
Назва села ймовірно походить від назви поля "Довге", яке розташоване на південному сході на відстані бл. 1 км[1].
Важливою сторінкою в історії Піддовгого ХХ-го століття було заснування на території села польської колонії (парцеляції), яку утворили, як видається, переселенці з польських Мазурів (через що в селі назви поляк і ма́зур були тотожними) в рамках політики заселення так званими осадниками Східних Кресів (східного прикордоння) уряду 2-ї Речі Посполитої (Польської Республіки). Ці новоприбулі поляки утворили своє поселення на західному краю села вздовж колишньої дороги до села Салаші (нині Діброва). З того часу територія колишнього поселення на довгі роки отримала назву "Мазури". Дата переселення польської людності до села невідома, однак це могло статися не пізніше 1923 р., про що свідчить запис на порталі "Генеалогія поляків" про народження у с. Піддовгім 03.11.1923 р. Францішки Стопири (Franciszka Stopyra), мати якої Анна походила з родини Каліш (Kalisz). Цікаво, що на мапі WIG ([pl]) за 1933 рік польської колонії на території села не відображено, однак її дуже виразно відображено на мапі за 1936 рік, де можна розглянути практично кожну садибу, яких на мапі налічується близько 20.
За усними спогадами жителів села можна ідентифікувати прізвища кількох переселенців: Каліш (найближча до села садиба), Янчур, Патер (ще у 1960-ті роки на місці тої парцеляції збереглася саджавка, яку називали Патрове), Трамбальський, Кіх. В останні роки існування польської колонії у селі навіть було побудовано початкову школу, до якої ходили як польські, так і українські діти.
Історія цього поселення завершилася трагічно: з початком 2-ї Світової війни 1 вересня 1939 року територію лівого берега Західного Бугу зайняв більшовицький СССР, відтак почався терор мирного населення цієї частини Східної Галичини. Польські колоністи совєтами були визнані "неблагонадійним елементом" і брутально вивезені до Сибіру: їм дали буквально кілька годин зібратися, люди полишили все, крім одягу і якихось харчів, їх відвезли на найближчу залізничну станцію, посадили в вагони. Їх подальша доля невідома. За розповідями односельчан-українців, їм було наказано доглядати якийсь час покинуту в обійстях худобу та іншу живність, поки її не забрали і вивезли. Хати розібрали і перенесли до інших сіл. Разом з хатами перенесли і школу, від якої на довгі роки залишалася глибока яма, заросла полином. Єдиний слід, який залишився від тієї колонії - фіґура (кам'яний хрест) на східному в'їзді, на якій вибито незавершений напис "Na pamiątkę w Poddługim r. 1939".
1 серпня 1934 року в Равському повіті Львівського воєводства було створено ґміну Брукенталь (подібно до нинішніх територіальних громад) з центром в с. Брукенталь[2]. До складу ґміни входили наступні сільські громади: Брукенталь, Хлівчани, Хоронів, Піддовге, Домашів, Карів, Остобіж, Салаші, Тяглів, Воронів.
Після ліквідації у 1940 р. Равського повіту Піддовге перебувало у складі новоствореного Угнівського району (1940-1941 рр.).
Після 2 Світової війни із встановленням колгоспного ладу село було приєднано до артілі (колгоспу) ім. Ів. Франка у складі Хлівчанської сільської ради.
Село від 1944 р. почергово перебувало у складі: Великомостівського району (1944-1959 рр.), Забузького району (1959-1962 рр.) та Сокальського району (1962-2020 рр.).
Після утворення Сокальського району в ході кампанії укрупнення малих районів[3] та з огляду на суттєво ближчу відстань до с. Пристань у порівнняні з Хлівчанами село було приєднано до колгоспу "Прогрес" Бутинської сільської ради.
З кінця 1950-х до середини 1980-х років у селі існувала бібліотека, яка складалася зі списаних фондів районної бібліотеки.
1968 року село було електрифіковано.
Критичним для долі села на довгі роки стало прийняття на початку 1960-х років кількох партійно-урядових постанов (зокрема «Про заходи по здійсненню планомірного переустрою сіл в УРСР» (19 грудня 1964) та ін.), у яких ішлося про розвиток, головним чином, центральних садиб укрупнених колгоспів та радгоспів і визначалася група «перспективних» сіл, у яких мала вестися комплексна забудова за типовими проектами. Розвиток соціальної інфраструктури передбачався лише в тих селах, де мешкало понад 200 осіб. Тим самим значна кількість сільських поселень потрапляла до «неперспективних».
Серед таких неперспективних опинилося й село Піддовге. Позбавлене будь-яких шансів на розвиток як повноцінного села[4], воно поступово занепадало, насамперед втрачаючи молодь, яка працевлаштовувалась переважно на червоноградських шахтах з перспективою отримати житло в місті.
Люди села
Микита Мельницький (1900-1977 рр.), охотник (доброволець) Української Галицької Армії (УГА) з 1918 р., ветеран українсько-польської війни 1918-1919 рр. У боях за місто Белз отримав важке поранення розривною (експансивною) кулею, перебував у польському військовому шпиталі, пізніше був інтернований. Повернувся інвалідом. Після війни перебував під опікою "Українського товариства допомоги інвалідам" у Львові.
Релігія
У селі діє зареєстрована релігійна громада Львівсько-Сокальської Єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) парафії Пресвятої Богородиці у селі Піддовге Червоноградського району Львівської області. Храмовий празник 1 жовтня.
Примітки
[1] Це ще одне підтвердження того, що заснували село вихідці з с. Хлівчани, бо якраз з боку Хлівчан поселення було «під Довгим».
[2] Сьогодні села Брукенталь, як і інших німецьких колоній Галичини, не існує. Про долю с. Брукенталь існують суперечливі свідчення. Відомо, що в рамках політики полонізації населення Східної Галичини (Західної України) у 1938 р. село було перейменовано на Белінув (Belinów). Ще до того відзначались конфлікти брукентальських німців з призначуваними Архієпископом на Брукентальську римсько-католицьку парафію ксьондзами, які намагались переводити Службу Божу на польську мову. У 1940 р. всіх німців переселили на територію Німеччини в рамках програми «Heim ins Reich», а їхні господарства зайняли поляки. Після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 р. та ліквідації щойнопроголошеної 30 червня 1941 р. Проводом ОУН Відновленої Української Держави загострились конфлікти між українським населенням і новою німецькою адміністрацією та антиукраїнськи настроєними поляками. У 1943 р. у Брукенталі німецька адміністрація створила і озброїла карабінами так звану "самооборону" з німців і поляків. У березні 1944 року сотня УПА напала на село, знищила озброєну "самооборону", а саме село спалила. Загинуло тоді бл. 100 осіб, в т.ч. беззбройних цивільних мешканців.
[3] Указ Президії Верховної Ради УРСР "Про укрупнення сільських районів УРСР (по Львівській області)" від 30 грудня 1962 р.
[4] До кінця існування СРСР до села так і не було прокладено дороги з твердим покриттям.
Посилання
- Погода в селі Піддовге
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Сайт Великомостівської міської територіальної громади.
- Galizien und Lodomerien (1779–1783) - First Military Survey | Arcanum Maps. maps.arcanum.com (англ.). Процитовано 17 листопада 2023.
- Galicia and Bucovina (1861–1864) - Second military survey of the Habsburg Empire | Arcanum Maps. maps.arcanum.com (англ.). Процитовано 17 листопада 2023.
- Habsburg Empire (1869-1887) - Third Military Survey (1:25000).
- Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.
- Genealogia Polaków.
- Мапи WIG.
- http://maps.mapywig.org/m/WIG_maps/series/025K/P47-S38-G_1933_LoC_G6520_s25_.P6.jpg
- http://maps.mapywig.org/m/WIG_maps/series/100K_300dpi/P47_S38_SOKAL_1936_300dpi.jpg
- Інваліди УГА: карта.
- You Control - Повне досьє на кожну компанію України.
- Dorota Lewandowska. Księga pamiątkowa rzymskokatolickiej parafii Bruckenthal (1908–1938) świadectwem minionej epoki.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Piddovge selo v Ukrayini v Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 42 osobi 2023 r selo PiddovgeKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Chervonogradskij rajonGromada Velikomostivska miskaOsnovni daniNaselennya 42Plosha 0 25 km Gustota naselennya 168 osib km Poshtovij indeks 80071Telefonnij kod 380 3257Geografichni daniGeografichni koordinati 50 15 21 pn sh 23 54 28 sh d 50 25583 pn sh 23 90778 sh d 50 25583 23 90778 Koordinati 50 15 21 pn sh 23 54 28 sh d 50 25583 pn sh 23 90778 sh d 50 25583 23 90778Serednya visota nad rivnem morya 212 mMisceva vladaAdresa radi 80071 Lvivska obl Chervonogradskij r n s Butini vul Travneva 18Starosta Yacishin Mikola MihajlovichKartaPiddovgePiddovgeMapaIstoriyaTochnu datu zasnuvannya sela Piddovge vstanoviti nemozhlivo cherez vidsutnist pismovih dzherel odnak mozhna pripustiti jogo poyavu mizh 1783 r selo vidsutnye na istorichnij mapi Fridriha fon Miga Galizien und Lodomerien 1779 1783 First Military Survey ta 1861 rokom koli vono z yavlyayetsya na istorichnij mapi Galicia and Bucovina 1861 1864 Second military survey of the Habsburg Empire pid nazvoyu Poppdouhe A vzhe pid vipravlenoyu nazvoyu Podouhe Podolhe selo vidobrazhene na istorichnij mapi Habsburg Empire 1869 1887 Third Military Survey 1 25000 She odnoyu pidstavoyu dlya takogo pripushennya ye prizvisha korinnih zhiteliv sela Gajdyuk yake ye najposhirenishim v seli i donini na mapi za 1779 1783 rr u lisi yakij viddilyaye Piddovge vid s Hlivchani nepodalik sela u miscevosti yaka v usnij tradiciyi zvetsya Stanovisko tobto pershopochatkovij stan poznachenij hutir pid nazvoyu Gadjuk ochevidno vid spotvorenogo avstrijskimi vijskovimi kartografami Gajduk Jmovirno todi zh vsih zhiteliv i bulo zapisano pid takim prizvishem Tobto mozhemo zrobiti visnovok sho pochatkove poselennya z miscevosti Stanovisko z nevidomih prichin mizh 1783 i 1861 rokami bulo pereneseno priblizno na 2 km do miscya teperishnogo roztashuvannya sela Oskilki selo Piddovge vprodovzh bl 200 rokiv svogo isnuvannya nalezhalo do parafiyi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici s Hlivchani to mozhemo pripustiti sho zasnovnikami hutora Gajdyuk a piznishe suchasnogo Piddovgogo buli vihidci z s Hlivchani Pro prinalezhnist Piddovgogo yak prisilka do sela Hlivchani svidchit takozh Geografichnij slovnik Polskogo Korolivstva ta inshih slov yanskih krayiv 1880 r Nazva sela jmovirno pohodit vid nazvi polya Dovge yake roztashovane na pivdennomu shodi na vidstani bl 1 km 1 Vazhlivoyu storinkoyu v istoriyi Piddovgogo HH go stolittya bulo zasnuvannya na teritoriyi sela polskoyi koloniyi parcelyaciyi yaku utvorili yak vidayetsya pereselenci z polskih Mazuriv cherez sho v seli nazvi polyak i ma zur buli totozhnimi v ramkah politiki zaselennya tak zvanimi osadnikami Shidnih Kresiv shidnogo prikordonnya uryadu 2 yi Rechi Pospolitoyi Polskoyi Respubliki Ci novopribuli polyaki utvorili svoye poselennya na zahidnomu krayu sela vzdovzh kolishnoyi dorogi do sela Salashi nini Dibrova Z togo chasu teritoriya kolishnogo poselennya na dovgi roki otrimala nazvu Mazuri Data pereselennya polskoyi lyudnosti do sela nevidoma odnak ce moglo statisya ne piznishe 1923 r pro sho svidchit zapis na portali Genealogiya polyakiv pro narodzhennya u s Piddovgim 03 11 1923 r Francishki Stopiri Franciszka Stopyra mati yakoyi Anna pohodila z rodini Kalish Kalisz Cikavo sho na mapi WIG pl za 1933 rik polskoyi koloniyi na teritoriyi sela ne vidobrazheno odnak yiyi duzhe virazno vidobrazheno na mapi za 1936 rik de mozhna rozglyanuti praktichno kozhnu sadibu yakih na mapi nalichuyetsya blizko 20 Za usnimi spogadami zhiteliv sela mozhna identifikuvati prizvisha kilkoh pereselenciv Kalish najblizhcha do sela sadiba Yanchur Pater she u 1960 ti roki na misci toyi parcelyaciyi zbereglasya sadzhavka yaku nazivali Patrove Trambalskij Kih V ostanni roki isnuvannya polskoyi koloniyi u seli navit bulo pobudovano pochatkovu shkolu do yakoyi hodili yak polski tak i ukrayinski diti Istoriya cogo poselennya zavershilasya tragichno z pochatkom 2 yi Svitovoyi vijni 1 veresnya 1939 roku teritoriyu livogo berega Zahidnogo Bugu zajnyav bilshovickij SSSR vidtak pochavsya teror mirnogo naselennya ciyeyi chastini Shidnoyi Galichini Polski kolonisti sovyetami buli viznani neblagonadijnim elementom i brutalno vivezeni do Sibiru yim dali bukvalno kilka godin zibratisya lyudi polishili vse krim odyagu i yakihos harchiv yih vidvezli na najblizhchu zaliznichnu stanciyu posadili v vagoni Yih podalsha dolya nevidoma Za rozpovidyami odnoselchan ukrayinciv yim bulo nakazano doglyadati yakijs chas pokinutu v obijstyah hudobu ta inshu zhivnist poki yiyi ne zabrali i vivezli Hati rozibrali i perenesli do inshih sil Razom z hatami perenesli i shkolu vid yakoyi na dovgi roki zalishalasya gliboka yama zarosla polinom Yedinij slid yakij zalishivsya vid tiyeyi koloniyi figura kam yanij hrest na shidnomu v yizdi na yakij vibito nezavershenij napis Na pamiatke w Poddlugim r 1939 1 serpnya 1934 roku v Ravskomu poviti Lvivskogo voyevodstva bulo stvoreno gminu Brukental podibno do ninishnih teritorialnih gromad z centrom v s Brukental 2 Do skladu gmini vhodili nastupni silski gromadi Brukental Hlivchani Horoniv Piddovge Domashiv Kariv Ostobizh Salashi Tyagliv Voroniv Pislya likvidaciyi u 1940 r Ravskogo povitu Piddovge perebuvalo u skladi novostvorenogo Ugnivskogo rajonu 1940 1941 rr Pislya 2 Svitovoyi vijni iz vstanovlennyam kolgospnogo ladu selo bulo priyednano do artili kolgospu im Iv Franka u skladi Hlivchanskoyi silskoyi radi Selo vid 1944 r pochergovo perebuvalo u skladi Velikomostivskogo rajonu 1944 1959 rr Zabuzkogo rajonu 1959 1962 rr ta Sokalskogo rajonu 1962 2020 rr Pislya utvorennya Sokalskogo rajonu v hodi kampaniyi ukrupnennya malih rajoniv 3 ta z oglyadu na suttyevo blizhchu vidstan do s Pristan u porivnnyani z Hlivchanami selo bulo priyednano do kolgospu Progres Butinskoyi silskoyi radi Z kincya 1950 h do seredini 1980 h rokiv u seli isnuvala biblioteka yaka skladalasya zi spisanih fondiv rajonnoyi biblioteki 1968 roku selo bulo elektrifikovano Kritichnim dlya doli sela na dovgi roki stalo prijnyattya na pochatku 1960 h rokiv kilkoh partijno uryadovih postanov zokrema Pro zahodi po zdijsnennyu planomirnogo pereustroyu sil v URSR 19 grudnya 1964 ta in u yakih ishlosya pro rozvitok golovnim chinom centralnih sadib ukrupnenih kolgospiv ta radgospiv i viznachalasya grupa perspektivnih sil u yakih mala vestisya kompleksna zabudova za tipovimi proektami Rozvitok socialnoyi infrastrukturi peredbachavsya lishe v tih selah de meshkalo ponad 200 osib Tim samim znachna kilkist silskih poselen potraplyala do neperspektivnih Sered takih neperspektivnih opinilosya j selo Piddovge Pozbavlene bud yakih shansiv na rozvitok yak povnocinnogo sela 4 vono postupovo zanepadalo nasampered vtrachayuchi molod yaka pracevlashtovuvalas perevazhno na chervonogradskih shahtah z perspektivoyu otrimati zhitlo v misti Lyudi selaMikita Melnickij 1900 1977 rr ohotnik dobrovolec Ukrayinskoyi Galickoyi Armiyi UGA z 1918 r veteran ukrayinsko polskoyi vijni 1918 1919 rr U boyah za misto Belz otrimav vazhke poranennya rozrivnoyu ekspansivnoyu kuleyu perebuvav u polskomu vijskovomu shpitali piznishe buv internovanij Povernuvsya invalidom Pislya vijni perebuvav pid opikoyu Ukrayinskogo tovaristva dopomogi invalidam u Lvovi ReligiyaU seli diye zareyestrovana religijna gromada Lvivsko Sokalskoyi Yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi Pravoslavnoyi Cerkvi Ukrayini parafiyi Presvyatoyi Bogorodici u seli Piddovge Chervonogradskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Hramovij praznik 1 zhovtnya Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v s PiddovgePrimitki 1 Ce she odne pidtverdzhennya togo sho zasnuvali selo vihidci z s Hlivchani bo yakraz z boku Hlivchan poselennya bulo pid Dovgim 2 Sogodni sela Brukental yak i inshih nimeckih kolonij Galichini ne isnuye Pro dolyu s Brukental isnuyut superechlivi svidchennya Vidomo sho v ramkah politiki polonizaciyi naselennya Shidnoyi Galichini Zahidnoyi Ukrayini u 1938 r selo bulo perejmenovano na Belinuv Belinow She do togo vidznachalis konflikti brukentalskih nimciv z priznachuvanimi Arhiyepiskopom na Brukentalsku rimsko katolicku parafiyu ksondzami yaki namagalis perevoditi Sluzhbu Bozhu na polsku movu U 1940 r vsih nimciv pereselili na teritoriyu Nimechchini v ramkah programi Heim ins Reich a yihni gospodarstva zajnyali polyaki Pislya napadu Nimechchini na SRSR 22 chervnya 1941 r ta likvidaciyi shojnoprogoloshenoyi 30 chervnya 1941 r Provodom OUN Vidnovlenoyi Ukrayinskoyi Derzhavi zagostrilis konflikti mizh ukrayinskim naselennyam i novoyu nimeckoyu administraciyeyu ta antiukrayinski nastroyenimi polyakami U 1943 r u Brukentali nimecka administraciya stvorila i ozbroyila karabinami tak zvanu samooboronu z nimciv i polyakiv U berezni 1944 roku sotnya UPA napala na selo znishila ozbroyenu samooboronu a same selo spalila Zaginulo todi bl 100 osib v t ch bezzbrojnih civilnih meshkanciv 3 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv URSR po Lvivskij oblasti vid 30 grudnya 1962 r 4 Do kincya isnuvannya SRSR do sela tak i ne bulo prokladeno dorogi z tverdim pokrittyam PosilannyaPogoda v seli PiddovgeCe nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Sajt Velikomostivskoyi miskoyi teritorialnoyi gromadi Galizien und Lodomerien 1779 1783 First Military Survey Arcanum Maps maps arcanum com angl Procitovano 17 listopada 2023 Galicia and Bucovina 1861 1864 Second military survey of the Habsburg Empire Arcanum Maps maps arcanum com angl Procitovano 17 listopada 2023 Habsburg Empire 1869 1887 Third Military Survey 1 25000 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich Genealogia Polakow Mapi WIG http maps mapywig org m WIG maps series 025K P47 S38 G 1933 LoC G6520 s25 P6 jpg http maps mapywig org m WIG maps series 100K 300dpi P47 S38 SOKAL 1936 300dpi jpg Invalidi UGA karta You Control Povne dosye na kozhnu kompaniyu Ukrayini Dorota Lewandowska Ksiega pamiatkowa rzymskokatolickiej parafii Bruckenthal 1908 1938 swiadectwem minionej epoki