Біла — неіснуюче село, яке розташовувалося на захід від Магерова у Жовківському районі Львівської області, над річкою Біла. Тепер територія села розділена та входить до складу Жовківського та Яворівського районів Львівської області.
село Біла | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Жовківський район |
Основні дані | |
Засноване | до 1599 |
Населення | |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°05′49″ пн. ш. 23°49′55″ сх. д. / 50.09694° пн. ш. 23.83194° сх. д.Координати: 50°05′49″ пн. ш. 23°49′55″ сх. д. / 50.09694° пн. ш. 23.83194° сх. д. |
Місцева влада | |
Карта | |
Біла | |
Біла | |
Мапа | |
Історія
Село Біла складалось з двох частин: Біла-Мурована та Біла-Піскова та трьох присілків: Крем'янка, Підлісся і З'явлення. Біла-Мурована ввійшла до складу Магерова, з Підлісся виникло окреме село, а Біла-Піскова, Крем'янка і З'явлення після створення Яворівського військового полігону виселені.
Село належало до Равського повіту. На 01.01.1939 в селі проживало 1990 мешканців, з них 1480 українців-грекокатоликів, 290 українців-римокатоликів, 20 поляків, 120 польських колоністів міжвоєнного періоду, 70 євреїв і 10 німців.
Джерела
«Географічний словник Королівства Польського та інших земель слов'янських» так описує село Біла:
Біла ((пол.) Biała) — (з присілками: Крем'янка, Підлісся і З'явлення), село в Равському повіті в Галичині, на пів милі від Магерова віддалене, над потоком Біла. Околиця лісиста, піщана і болотиста, висота 369 м над рівнем моря. Територія панського маєтку складає орної ріллі 314, лугів і городів 60, пасовищ 40, лісу 626 моргів; менша власність складає орної ріллі 1301, лугів і городів 128, пасовищ 246, лісу 64 морги. Населення: 245 римо-католиків, 1019 греко-католиків, 23 ізраеліти, 1287 разом; належить до римо-католицької парафії, віддаленого на пів милі на схід Магерова, греко-католицька парафія є в селі, належить до Потелицького деканату. Згідно з легендою, у цьому селі, оточеному лісами, ховались люди під час татарських нападів у хатках, збудованих навколо церкви, у якій збереглись метрики з 1785 року, один дзвін з 1599 року, записи від 1618 року. Власник маєтку в селі граф Вільгельм Сємінський-Левіцький. |
Народились
- Горбач Юрій «Снігур» (1921 – 17.05.1951, у лісі біля прис. Щирець с. Середкевичі Яворівського р-ну Львівської обл.). Освіта — 4 класи народної школи. Член ОУН із 1943 р. В УПА з літа 1944 р. Стрілець, а відтак член почоту командира сотні УПА «Галайда ІІ» (літо-осінь 1944). Восени 1944 р. через хворобу звільнений додому. Після одужання влився в лави збройного підпілля ОУН. Стрілець боївки СБ Магерівського районного проводу ОУН (1945—1948), бойовик надрайонного (1948 — весна 1950), а відтак окружного (весна 1950 — 05.1951) осередків СБ і одночасно виконував особливі доручення при окружному проводі ОУН. За час перебування у підпілля тричі був поранений. Загинів у бою з військами МДБ. Будучи пораненим застрелився, щоб живим не потрапити в руки ворога. Тіло загиблого облавники забрали у райцентр Магерів. Місце поховання не відоме. Старший вістун (?), булавний (30.06.1949) УПА; відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (30.11.1949).
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 64.
- Або великий земельний власник
- ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 62. — Арк. 256; ГДА СБУ. — Ф. 65. — Спр. С-7765. — Т. 9. — Пакет 13; Літопис УПА. Нова серія. Т. 12: Воєнна округа УПА «Буг»: Документи і матеріали. 1943—1952. — Кн. 1 / упоряд. В. Мороз, О. Вовк. — Київ; Торонто, 2009. — С. 141.
Бібліографія
- Biała (7), pow. rawski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 172. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bila neisnuyuche selo yake roztashovuvalosya na zahid vid Magerova u Zhovkivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti nad richkoyu Bila Teper teritoriya sela rozdilena ta vhodit do skladu Zhovkivskogo ta Yavorivskogo rajoniv Lvivskoyi oblasti selo BilaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Zhovkivskij rajonOsnovni daniZasnovane do 1599NaselennyaGeografichni daniGeografichni koordinati 50 05 49 pn sh 23 49 55 sh d 50 09694 pn sh 23 83194 sh d 50 09694 23 83194 Koordinati 50 05 49 pn sh 23 49 55 sh d 50 09694 pn sh 23 83194 sh d 50 09694 23 83194Misceva vladaKartaBilaBilaMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Bila IstoriyaSelo Bila skladalos z dvoh chastin Bila Murovana ta Bila Piskova ta troh prisilkiv Krem yanka Pidlissya i Z yavlennya Bila Murovana vvijshla do skladu Magerova z Pidlissya viniklo okreme selo a Bila Piskova Krem yanka i Z yavlennya pislya stvorennya Yavorivskogo vijskovogo poligonu viseleni Selo nalezhalo do Ravskogo povitu Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 1990 meshkanciv z nih 1480 ukrayinciv grekokatolikiv 290 ukrayinciv rimokatolikiv 20 polyakiv 120 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 70 yevreyiv i 10 nimciv Dzherela Geografichnij slovnik Korolivstva Polskogo ta inshih zemel slov yanskih tak opisuye selo Bila Bila pol Biala z prisilkami Krem yanka Pidlissya i Z yavlennya selo v Ravskomu poviti v Galichini na piv mili vid Magerova viddalene nad potokom Bila Okolicya lisista pishana i bolotista visota 369 m nad rivnem morya Teritoriya panskogo mayetku skladaye ornoyi rilli 314 lugiv i gorodiv 60 pasovish 40 lisu 626 morgiv mensha vlasnist skladaye ornoyi rilli 1301 lugiv i gorodiv 128 pasovish 246 lisu 64 morgi Naselennya 245 rimo katolikiv 1019 greko katolikiv 23 izraeliti 1287 razom nalezhit do rimo katolickoyi parafiyi viddalenogo na piv mili na shid Magerova greko katolicka parafiya ye v seli nalezhit do Potelickogo dekanatu Zgidno z legendoyu u comu seli otochenomu lisami hovalis lyudi pid chas tatarskih napadiv u hatkah zbudovanih navkolo cerkvi u yakij zbereglis metriki z 1785 roku odin dzvin z 1599 roku zapisi vid 1618 roku Vlasnik mayetku v seli graf Vilgelm Syeminskij Levickij NarodilisGorbach Yurij Snigur 1921 17 05 1951 u lisi bilya pris Shirec s Seredkevichi Yavorivskogo r nu Lvivskoyi obl Osvita 4 klasi narodnoyi shkoli Chlen OUN iz 1943 r V UPA z lita 1944 r Strilec a vidtak chlen pochotu komandira sotni UPA Galajda II lito osin 1944 Voseni 1944 r cherez hvorobu zvilnenij dodomu Pislya oduzhannya vlivsya v lavi zbrojnogo pidpillya OUN Strilec boyivki SB Magerivskogo rajonnogo provodu OUN 1945 1948 bojovik nadrajonnogo 1948 vesna 1950 a vidtak okruzhnogo vesna 1950 05 1951 oseredkiv SB i odnochasno vikonuvav osoblivi doruchennya pri okruzhnomu provodi OUN Za chas perebuvannya u pidpillya trichi buv poranenij Zaginiv u boyu z vijskami MDB Buduchi poranenim zastrelivsya shob zhivim ne potrapiti v ruki voroga Tilo zagiblogo oblavniki zabrali u rajcentr Mageriv Misce pohovannya ne vidome Starshij vistun bulavnij 30 06 1949 UPA vidznachenij Bronzovim hrestom bojovoyi zaslugi 30 11 1949 PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 64 Abo velikij zemelnij vlasnik GDA SBU F 13 Spr 376 T 62 Ark 256 GDA SBU F 65 Spr S 7765 T 9 Paket 13 Litopis UPA Nova seriya T 12 Voyenna okruga UPA Bug Dokumenti i materiali 1943 1952 Kn 1 uporyad V Moroz O Vovk Kiyiv Toronto 2009 S 141 BibliografiyaBiala 7 pow rawski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 172 pol