Янівський район (з 1946 р. — Івано-Франківський) — колишній район Львівської області, центром якого було м.Янів (з 1946 — Івано-Франкове).
Янівський (з 1946 р. — Івано-Франківський) район | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | СРСР, УСРР |
Округа/Область: | Львівська область |
Утворений: | 17 січня 1940 |
Ліквідований: | 1962 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Янів (Івано-Франкове) |
Районна влада |
Історія
10 січня 1940 року політбюро ЦК КП(б)У обговорило питання про утворення районів у Львівській області УРСР. Зокрема ухвалено створити Янівський район центром якого стало смт. Янів.
Однак вже у 1941 році радянські війська залишили район і він перейшов під контроль німців. 25 липня 1944 року радянські війська увійшли в Янів, в районі повторно була відновлена комуністична влада.
У 1946 р районний центр було перейменовано на смт. Івано-Франкове, а район, відповідно, став Івано-Франківським районом Львівської області. 30 грудня 1962 року постановою президії Верховної Ради УРСР було укрупнено сільські райони до розмірів територій виробничих колгоспно-радгоспних управлінь, тож район було ліквідовано, а його територія увійшла до складу Яворівського району Львівської області.
Територія Янівського району
Янівський район було утворено 17 січня 1940 року із гмін Городоцького повіту Бялоґура, Вішенка, Домажир, Лозіна і Мшана. До району входили села Жорниська, Ясниська, Кожичі, Домажир, Дубровиця, Лозина, Ставки, Зелів, Страдч, Рясна-Руська та інші.
13 лютого 1940 р. РНК УРСР прийняв постанову про виселення сіл, відведених під Львівський артполігон. Виселялися села Міхалейки, Верещиця, Березяки, І Заязд Янівського району.
Янівський райком КП(б)У
Янівський райком КП(б)У було утворено у січні 1940 року, однак вже у червні 1941 року він тимчасово припинив свою діяльність. Її він поновив вже у 1944 році, однак вже як Івано-Франківський районний комітет КП(б)У. У грудні 1962 його було ліквідовано у зв'язку з приєднанням району до Яворівського.
До структури Янівського (Івано-Франківського) райкому КП(б)У входили: Бюро (загальний відділ), організаційно-інструкторський відділ (з 1949 року — відділ партійних, профспілкових та комсомольських організацій), сектор партійної статистики, відділ пропаганди і агітації, сільськогосподарський відділ, військовий відділ, відділ по роботі серед жінок, відділ кадрів.
Діяльність ОУН та УПА на території Янівського району
Мережу ОУН на території Янівського повіту розпочали створювати ще у 1938 році, робота продовжилась і після створення Янівського району. Її діяльність не збігалась з територією Янівського району, часто виходила за його межі. Зокрема у 1939–1940 роках мережею ОУН керував Йосиф Гнип, під керівництвом якого проводилась робота з підготовки антирадянського повстання з початком радянсько-німецької війни (збір зброї і амуніції, наради активу з питань визначення тактики дій у конкретній ситуації, вербування бійців).
Наприкінці квітня — на початку травня 1940 року підпілля було викрито, на той момент у ньому перебувало 13 осіб, середній вік 25—30 років. 20 травня 1940 року був заарештований Йосип Гнип. Після цього тільки у селі Жорниська було арештовано 14 активістів ОУН. У січні 1941 року львівський суд виніс вирок Йосипу Гнипу та ще 6 бойовикам ОУН — розстріл, решту було засуджено на тривалі терміни ув'язнення.
Втім, повністю підпільну мережу ОУН так і не вдалось розгромити і вона продовжила свою діяльність у період німецької окупації. Зокрема спочатку у селі Жорниська, а потім, восени 1941–1942 років у інших селах Янівського району було створено осередки «ОУН-Юнацтва». У роки війни на території району діяв курінь «Холодноярців», яким командував курінний «Град». Курінь складався із двох сотень, першою з них командував «Глухий» Володимир Гуль, другою — «Грізний».
Перша сотня, сформована 1943 року, переважно дислокувалася в районі янівських лісів, на захід від Львова. Майже всі її бійці були уродженцями Львівщини. Сотня Володимира Гуля («Глухий», «Чугайстер») у різний час налічувала від кількох десятків до 300 бойовиків. За німецької окупації вона мала декілька сутичок з німцями, які однак не були значними і не потягли за собою людських жертв. В цей час сотня переважно дислокувалася у північних лісистих районах Яворівщини. У села Янівського повіту вона приходила епізодично на тимчасовий постій і для поповнення продовольства. У квітні 1944 р. за вказівкою повітового проводу ОУН усі чоловіки, які раніше були у підпіллі, приєдналися до сотні «Чугайстера-Глухого». Переважно поповнення прибувало із сіл Янівського району — Кожичів, Ясниськ, Зелова і Жорниськ.
У липні 1944 року сотня мала сутичку з червоними партизанами, а в серпні біля сіл Скварів і Балиська з частинами радянської армії. У січні-лютому 1945 року радянські спецслужби завдали серйозного удару підпіллю Янівського району, заарештувавши декількох чільних його учасників, серед них Петра Демчишина і Костянтина Колодія, а потім і деяких бійців сотні «Чугайстра-Глухого». Посилення репресій наприкінці 1945 року, особливо початку 1946 року спричинилися до розгрому основних кадрів сітки ОУН у Янівському районі. Задля конспірації чимало його активних учасників переїхало до Львова, де намагалися продовжувати боротьбу.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 1 квітня 2019.
- 1940 рік в історії. history.org.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2012. Процитовано 9 травня 2013.
- . history.org.ua. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 9 травня 2013.
- . history.org.ua. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 9 травня 2013.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 331.
- Степан МАКАРЧУК. . mankurty.com. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 5 травня 2016.
Література
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 331–332.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Yanivskij rajon Odeska okruga Yanivskij rajon z 1946 r Ivano Frankivskij kolishnij rajon Lvivskoyi oblasti centrom yakogo bulo m Yaniv z 1946 Ivano Frankove Yanivskij z 1946 r Ivano Frankivskij rajon Osnovni dani Krayina SRSR USRR Okruga Oblast Lvivska oblast Utvorenij 17 sichnya 1940 Likvidovanij 1962 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr Yaniv Ivano Frankove Rajonna vladaIstoriya10 sichnya 1940 roku politbyuro CK KP b U obgovorilo pitannya pro utvorennya rajoniv u Lvivskij oblasti URSR Zokrema uhvaleno stvoriti Yanivskij rajon centrom yakogo stalo smt Yaniv Odnak vzhe u 1941 roci radyanski vijska zalishili rajon i vin perejshov pid kontrol nimciv 25 lipnya 1944 roku radyanski vijska uvijshli v Yaniv v rajoni povtorno bula vidnovlena komunistichna vlada U 1946 r rajonnij centr bulo perejmenovano na smt Ivano Frankove a rajon vidpovidno stav Ivano Frankivskim rajonom Lvivskoyi oblasti 30 grudnya 1962 roku postanovoyu prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR bulo ukrupneno silski rajoni do rozmiriv teritorij virobnichih kolgospno radgospnih upravlin tozh rajon bulo likvidovano a jogo teritoriya uvijshla do skladu Yavorivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Teritoriya Yanivskogo rajonuYanivskij rajon bulo utvoreno 17 sichnya 1940 roku iz gmin Gorodockogo povitu Byalogura Vishenka Domazhir Lozina i Mshana Do rajonu vhodili sela Zhorniska Yasniska Kozhichi Domazhir Dubrovicya Lozina Stavki Zeliv Stradch Ryasna Ruska ta inshi 13 lyutogo 1940 r RNK URSR prijnyav postanovu pro viselennya sil vidvedenih pid Lvivskij artpoligon Viselyalisya sela Mihalejki Vereshicya Berezyaki I Zayazd Yanivskogo rajonu Yanivskij rajkom KP b UYanivskij rajkom KP b U bulo utvoreno u sichni 1940 roku odnak vzhe u chervni 1941 roku vin timchasovo pripiniv svoyu diyalnist Yiyi vin ponoviv vzhe u 1944 roci odnak vzhe yak Ivano Frankivskij rajonnij komitet KP b U U grudni 1962 jogo bulo likvidovano u zv yazku z priyednannyam rajonu do Yavorivskogo Do strukturi Yanivskogo Ivano Frankivskogo rajkomu KP b U vhodili Byuro zagalnij viddil organizacijno instruktorskij viddil z 1949 roku viddil partijnih profspilkovih ta komsomolskih organizacij sektor partijnoyi statistiki viddil propagandi i agitaciyi silskogospodarskij viddil vijskovij viddil viddil po roboti sered zhinok viddil kadriv Diyalnist OUN ta UPA na teritoriyi Yanivskogo rajonuMerezhu OUN na teritoriyi Yanivskogo povitu rozpochali stvoryuvati she u 1938 roci robota prodovzhilas i pislya stvorennya Yanivskogo rajonu Yiyi diyalnist ne zbigalas z teritoriyeyu Yanivskogo rajonu chasto vihodila za jogo mezhi Zokrema u 1939 1940 rokah merezheyu OUN keruvav Josif Gnip pid kerivnictvom yakogo provodilas robota z pidgotovki antiradyanskogo povstannya z pochatkom radyansko nimeckoyi vijni zbir zbroyi i amuniciyi naradi aktivu z pitan viznachennya taktiki dij u konkretnij situaciyi verbuvannya bijciv Naprikinci kvitnya na pochatku travnya 1940 roku pidpillya bulo vikrito na toj moment u nomu perebuvalo 13 osib serednij vik 25 30 rokiv 20 travnya 1940 roku buv zaareshtovanij Josip Gnip Pislya cogo tilki u seli Zhorniska bulo areshtovano 14 aktivistiv OUN U sichni 1941 roku lvivskij sud vinis virok Josipu Gnipu ta she 6 bojovikam OUN rozstril reshtu bulo zasudzheno na trivali termini uv yaznennya Vtim povnistyu pidpilnu merezhu OUN tak i ne vdalos rozgromiti i vona prodovzhila svoyu diyalnist u period nimeckoyi okupaciyi Zokrema spochatku u seli Zhorniska a potim voseni 1941 1942 rokiv u inshih selah Yanivskogo rajonu bulo stvoreno oseredki OUN Yunactva U roki vijni na teritoriyi rajonu diyav kurin Holodnoyarciv yakim komanduvav kurinnij Grad Kurin skladavsya iz dvoh soten pershoyu z nih komanduvav Gluhij Volodimir Gul drugoyu Griznij Persha sotnya sformovana 1943 roku perevazhno dislokuvalasya v rajoni yanivskih lisiv na zahid vid Lvova Majzhe vsi yiyi bijci buli urodzhencyami Lvivshini Sotnya Volodimira Gulya Gluhij Chugajster u riznij chas nalichuvala vid kilkoh desyatkiv do 300 bojovikiv Za nimeckoyi okupaciyi vona mala dekilka sutichok z nimcyami yaki odnak ne buli znachnimi i ne potyagli za soboyu lyudskih zhertv V cej chas sotnya perevazhno dislokuvalasya u pivnichnih lisistih rajonah Yavorivshini U sela Yanivskogo povitu vona prihodila epizodichno na timchasovij postij i dlya popovnennya prodovolstva U kvitni 1944 r za vkazivkoyu povitovogo provodu OUN usi choloviki yaki ranishe buli u pidpilli priyednalisya do sotni Chugajstera Gluhogo Perevazhno popovnennya pribuvalo iz sil Yanivskogo rajonu Kozhichiv Yasnisk Zelova i Zhornisk U lipni 1944 roku sotnya mala sutichku z chervonimi partizanami a v serpni bilya sil Skvariv i Baliska z chastinami radyanskoyi armiyi U sichni lyutomu 1945 roku radyanski specsluzhbi zavdali serjoznogo udaru pidpillyu Yanivskogo rajonu zaareshtuvavshi dekilkoh chilnih jogo uchasnikiv sered nih Petra Demchishina i Kostyantina Kolodiya a potim i deyakih bijciv sotni Chugajstra Gluhogo Posilennya represij naprikinci 1945 roku osoblivo pochatku 1946 roku sprichinilisya do rozgromu osnovnih kadriv sitki OUN u Yanivskomu rajoni Zadlya konspiraciyi chimalo jogo aktivnih uchasnikiv pereyihalo do Lvova de namagalisya prodovzhuvati borotbu Primitki Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 1 kvitnya 2019 1940 rik v istoriyi history org ua Arhiv originalu za 5 grudnya 2012 Procitovano 9 travnya 2013 history org ua Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2013 Procitovano 9 travnya 2013 history org ua Arhiv originalu za 5 kvitnya 2013 Procitovano 9 travnya 2013 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 331 Stepan MAKARChUK mankurty com Arhiv originalu za 2 chervnya 2016 Procitovano 5 travnya 2016 LiteraturaUkrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 331 332