Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ходорівський район колишній район Дрогобицької та Львівської областей центром якого було місто Ходорів Ходорівський райо

Ходорівський район (Львівська область)

Ходорівський район (Львівська область)

Ходорівський район — колишній район Дрогобицької та Львівської областей, центром якого було місто Ходорів.

Ходорівський район
Основні дані
Країна: image СРСР, image УСРР
Округа/Область: Дрогобицька область, Львівська область
Утворений: 17 січня 1940
Ліквідований: 1962
Населені пункти та ради
Районний центр: Ходорів
Кількість міст: 1
Районна влада
У Вікіпедії є статті про інші райони з назвою: Ходорівський район.

Історія

10 січня 1940 року на своєму засіданні ЦК КП(б)У розглянуло питання адміністративного устрою новоутвореної Дрогобицької області. За рішенням Президії Верховної Ради УРСР 17 січня 1940 р. до її складу увійшов Ходорівський район, утворений із ґмін Бібрського повіту: сільських Бортники, Броздовичі і Ходорів та міської Ходорів. Центром району стало місто Ходорів.

У 1941 році після нападу Німеччини на Радянський Союз район опинився під німецькою окупацією, однак 29 липня 1944 року районним центром оволоділи радянські війська після чого було відновлено радянську владу.

У 1959 році у зв'язку з ліквідацією Дрогобицької області район увійшов до складу Львівської області. Тоді ж до його складу увійшов Новострілищанський район. Однак вже у 1962 році його було приєднано до Жидачівського району.

Населені пункти, які входили до складу Ходорівського району

Центром району було місто Ходорів. На 1 вересня 1946 року згідно з довідником Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ окрім Ходорова включав село Берездівці, село Бортники, село Буковина, село Вербиця, село Волчатичі, хутір Садки, село Горішне, хутір Красна Гора (Горішнянська сільрада), село Городище, хутір Новий, село Гранки-Кути, село Демидів, село Молотів, село Добрівляни, село Долішнє, село Жирова, село Загірочка, село Заліски, село Бородчиці, село Кам’яне, село Молодинче, село Новосільці, село Отиневичі, село Піддністряни, село Підліски, село Руда, село Станківці, село Сугрів, хутір Анелівка (Сугрівська сільрада), село Тужанівці, село Підгірці (Тужанівська сільрада), село Черемхів.

Ходорівський район в адміністративній структурі ОУН

За адміністративним поділом, який використовувала ОУН Ходорівський район входив до складу Бібрецького надрайону Рогатинської округи Львівського краю ОУН.

Діяльність НКВС та інших радянських органів на території Ходорівського району

6 листопада 1944 року при конвоюванні 7 осіб на збирання картоплі міліціонер райвідділу Грунський забив до смерті затриманого Федоріва та тяжко поранив Т. Гулія. У квітні 1945 року начальник райвідділу НКДБ Васілченко та старший оперуповноважений НКДБ Клімов систематично порушували «революційну законність». 23 березня 1945 року оперуповноважений райвідділу НКВС Сіміс був звинувачений у вбивстві затриманого Підковича, матеріали передані до «особої інспекції» обласного управління НКВС.

У грудні 1944 року 20 000 солдат МВД прочесали Миколаївський, Бібрський та Ходорівський райони, допитуючи місцевих мешканців, аби отримати від них інформацію про УПА. Після того проводились малі облави, силами однієї роти з метою отримати інформацію про розрізнені частини УПА, виявлення поранених, людей, які переховуються від радянської влади.

Діяльність ОУН та УПА на території Ходорівського району

На території Ходорівського району активно діяла мережа ОУН а також боївки УПА. У листопаді 1944 року у лісах між Львовом та Миколаєвом була сформована сотня УПА «Жубри-2», яка була підпорядкована військовій окрузі «Буг». Командиром сотні до квітня 1945 року був Петро Лагода «Громовий», політвиховником Степан Стешин «Січовик». Від квітня до жовтня 1945 року сотня була розділена на дві самостійні чоти, після чого знову об'єднана під назвою «Сурмачі» за номером 42а та діяла, зокрема, у лісах тодішнього Ходорівського району, територія яких входила до тактичного відтинку УПА «Яструб» у складі ВО «Буг». Розформування сотні — осінь 1946 р.

16 січня 1945 року секретар Ходорівського райкому КП(б)У М. Баслик інформував секретаря Дрогобицького ОК КП(б)У Олексенко про активізацію «націоналістичних банд, які наближаються до міста». Зокрема у селі Бортники бандерівці протягом кількох днів квартирували по 5-10 чоловік у будинку на ніч, загальної кількості встановити не вдалось. 12 січня 1945 року протягом доби село Загіречко було очеплено бандерівцями, які не випускали з села працівників ходорівських підприємств та залізничної станції. Наступного дня у селі Отиневичі була обстріляна група військ НКВД, яка везла вилучені у Новострілищанському районі сім'ї бандерівців. У результаті бою один боєць НКВД загинув. За словами комуністичного секретаря вони не можуть виїжджати в села невеликими групами, а великого активу вони не мають, через що рідко бувають у селах, що сприяє бандерівцям проводити свою агітацію. Тривогу комуніста викликав той факт, що за їхніми даними УПА планувало великий наступ на Ходорів, натомість можливості відбити атаку УПА власними силами в місцевої радянської влади не було.

13 січня 1945 року у селі Новосільці група військ НКВС вилучала родини бандерівців. Однак на зворотньому шляху її обстріляли з лісу кулеметним та автоматним вогнем внаслідок чого три бійці НКВД поранено, а лейтенанта Долгих — вбито.

4 квітня 1945 року повстанці напали на спецзв'язок на маршруті Ходорів — Стрільсько Нове, викрили 34 таємних пакети, забрали фельдєгеря Абрамова, стрільця ВОХР та їздового.

У серпні 1947 року комісар облвійськомату повідомив голові облвиконкому та начальнику Управління НКДБ інформацію про відмову молоді 1926-1928 року служити в радянській армії під впливом пропаганди, яку провадила УПА. Тому призовників пропонувалось приводити в призовні пункти примусово.

14 серпня 1950 року у бункері поблизу села Чорний Острів МДБ натрапило на боївку з 5 вояків УПА — всі вони загинули під час нерівного бою. Після цього МДБісти знайшли в бункері 3 автомати, гвинтівку, 5 пістолетів, 4 гранати, 240 набоїв та друкарський ротар, що підтверджує існування тут підпільної друкарні УПА.

Дисидентський рух

Навіть після придушення повстанського руху Ходорівський район залишився одним із центрів Руху опору, тут виникла так звана «ходорівська група» яка діяла у підпіллі і ставила собі за мету боротьбу за державну незалежність України. Вона виникла у 1958 році у селі Вербиця. До її складу входили Федір Дронь, Федір Проців, Михайло Проців, Михайло Ханас та Йосип Нагребний, Іван Щербицький та Володимир Капітоненко. Головним своїм завданням члени групи вважали пропаганду. Члени групи вивішували вночі по селах національні прапори, поширювали листівки, для виробництва яких дістали кліше, проте не встигли його задіяти. 7 травня 1962 року Федора Проціва було засуджено до розстрілу. Михайло Проців та Федір Дронь отримали по 15 років, з них 5 — тюрми, Й. Нагребний та М. Ханас — по 12 років таборів, І. Щербицький — 10, а В. Капітоненко — 8 років.

Особистості, пов'язані з Ходорівським районом

Уродженцями Ходорівського району є чимало видатних українських діячів.

Зокрема у селі Покрівці народився Ігор Федорович Кушплер (1 січня 1949 — 23 квітня 2012) — український оперний співак (баритон), соліст Львівського національного театру опери та балету ім. Соломії Крушельницької.

Іван Керницький (псевдо Крилатий) (4 січня 1921 — 16 лютого 1947) — діяч ОУН, районовий провідник Бібреччини. У 1943-1944 рр був організаційним референтом повіту, до складу якого входили Бібрецький, Рогатинський та Ходорівський райони.

Зеновій Євстахович Кецало (12 лютого 1919, Добрівляни — 14 серпня 2010, Львів) — український художник, графік

Примітки

  1. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України
  2. — Інститут історії України НАН України
  3. — Інститут історії України НАН України
  4. Ходорівський район. Коли створений і яким він був. Ходорів Сьогодні (укр.). 18 квітня 2021. Процитовано 18 квітня 2021.
  5. Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ (29.12.2012). . turka-ua.net. Архів оригіналу за 29 жовтня 2013. Процитовано 23 квітня 2013.
  6. http://deratisator.livejournal.com/164470.html
  7. . Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 23 квітня 2013.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  8. . Vox populi. Всеукраїнський часопис для розумних та небайдужих. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2013.
  9. http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1945
  10. http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1947
  11. http://www.newtime.lviv.ua/index.php/newtime-osobustosti-kt/676-trahichni-chornuj-ostriv
  12. http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1962
  13. http://archive.khpg.org/index.php?id=1116510083
  14. https://dailylviv.com/news/3353

Посилання

  • Ходорівський район. Коли створений і яким він був

Література

  • Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 155–156.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Hodorivskij rajon kolishnij rajon Drogobickoyi ta Lvivskoyi oblastej centrom yakogo bulo misto Hodoriv Hodorivskij rajonOsnovni daniKrayina SRSR USRROkruga Oblast Drogobicka oblast Lvivska oblastUtvorenij 17 sichnya 1940Likvidovanij 1962Naseleni punkti ta radiRajonnij centr HodorivKilkist mist 1Rajonna vladaU Vikipediyi ye statti pro inshi rajoni z nazvoyu Hodorivskij rajon Istoriya10 sichnya 1940 roku na svoyemu zasidanni CK KP b U rozglyanulo pitannya administrativnogo ustroyu novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti Za rishennyam Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 17 sichnya 1940 r do yiyi skladu uvijshov Hodorivskij rajon utvorenij iz gmin Bibrskogo povitu silskih Bortniki Brozdovichi i Hodoriv ta miskoyi Hodoriv Centrom rajonu stalo misto Hodoriv U 1941 roci pislya napadu Nimechchini na Radyanskij Soyuz rajon opinivsya pid nimeckoyu okupaciyeyu odnak 29 lipnya 1944 roku rajonnim centrom ovolodili radyanski vijska pislya chogo bulo vidnovleno radyansku vladu U 1959 roci u zv yazku z likvidaciyeyu Drogobickoyi oblasti rajon uvijshov do skladu Lvivskoyi oblasti Todi zh do jogo skladu uvijshov Novostrilishanskij rajon Odnak vzhe u 1962 roci jogo bulo priyednano do Zhidachivskogo rajonu Naseleni punkti yaki vhodili do skladu Hodorivskogo rajonuCentrom rajonu bulo misto Hodoriv Na 1 veresnya 1946 roku zgidno z dovidnikom Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil okrim Hodorova vklyuchav selo Berezdivci selo Bortniki selo Bukovina selo Verbicya selo Volchatichi hutir Sadki selo Gorishne hutir Krasna Gora Gorishnyanska silrada selo Gorodishe hutir Novij selo Granki Kuti selo Demidiv selo Molotiv selo Dobrivlyani selo Dolishnye selo Zhirova selo Zagirochka selo Zaliski selo Borodchici selo Kam yane selo Molodinche selo Novosilci selo Otinevichi selo Piddnistryani selo Pidliski selo Ruda selo Stankivci selo Sugriv hutir Anelivka Sugrivska silrada selo Tuzhanivci selo Pidgirci Tuzhanivska silrada selo Cheremhiv Hodorivskij rajon v administrativnij strukturi OUNZa administrativnim podilom yakij vikoristovuvala OUN Hodorivskij rajon vhodiv do skladu Bibreckogo nadrajonu Rogatinskoyi okrugi Lvivskogo krayu OUN Diyalnist NKVS ta inshih radyanskih organiv na teritoriyi Hodorivskogo rajonu6 listopada 1944 roku pri konvoyuvanni 7 osib na zbirannya kartopli milicioner rajviddilu Grunskij zabiv do smerti zatrimanogo Fedoriva ta tyazhko poraniv T Guliya U kvitni 1945 roku nachalnik rajviddilu NKDB Vasilchenko ta starshij operupovnovazhenij NKDB Klimov sistematichno porushuvali revolyucijnu zakonnist 23 bereznya 1945 roku operupovnovazhenij rajviddilu NKVS Simis buv zvinuvachenij u vbivstvi zatrimanogo Pidkovicha materiali peredani do osoboyi inspekciyi oblasnogo upravlinnya NKVS U grudni 1944 roku 20 000 soldat MVD prochesali Mikolayivskij Bibrskij ta Hodorivskij rajoni dopituyuchi miscevih meshkanciv abi otrimati vid nih informaciyu pro UPA Pislya togo provodilis mali oblavi silami odniyeyi roti z metoyu otrimati informaciyu pro rozrizneni chastini UPA viyavlennya poranenih lyudej yaki perehovuyutsya vid radyanskoyi vladi Diyalnist OUN ta UPA na teritoriyi Hodorivskogo rajonuNa teritoriyi Hodorivskogo rajonu aktivno diyala merezha OUN a takozh boyivki UPA U listopadi 1944 roku u lisah mizh Lvovom ta Mikolayevom bula sformovana sotnya UPA Zhubri 2 yaka bula pidporyadkovana vijskovij okruzi Bug Komandirom sotni do kvitnya 1945 roku buv Petro Lagoda Gromovij politvihovnikom Stepan Steshin Sichovik Vid kvitnya do zhovtnya 1945 roku sotnya bula rozdilena na dvi samostijni choti pislya chogo znovu ob yednana pid nazvoyu Surmachi za nomerom 42a ta diyala zokrema u lisah todishnogo Hodorivskogo rajonu teritoriya yakih vhodila do taktichnogo vidtinku UPA Yastrub u skladi VO Bug Rozformuvannya sotni osin 1946 r 16 sichnya 1945 roku sekretar Hodorivskogo rajkomu KP b U M Baslik informuvav sekretarya Drogobickogo OK KP b U Oleksenko pro aktivizaciyu nacionalistichnih band yaki nablizhayutsya do mista Zokrema u seli Bortniki banderivci protyagom kilkoh dniv kvartiruvali po 5 10 cholovik u budinku na nich zagalnoyi kilkosti vstanoviti ne vdalos 12 sichnya 1945 roku protyagom dobi selo Zagirechko bulo ochepleno banderivcyami yaki ne vipuskali z sela pracivnikiv hodorivskih pidpriyemstv ta zaliznichnoyi stanciyi Nastupnogo dnya u seli Otinevichi bula obstrilyana grupa vijsk NKVD yaka vezla vilucheni u Novostrilishanskomu rajoni sim yi banderivciv U rezultati boyu odin boyec NKVD zaginuv Za slovami komunistichnogo sekretarya voni ne mozhut viyizhdzhati v sela nevelikimi grupami a velikogo aktivu voni ne mayut cherez sho ridko buvayut u selah sho spriyaye banderivcyam provoditi svoyu agitaciyu Trivogu komunista viklikav toj fakt sho za yihnimi danimi UPA planuvalo velikij nastup na Hodoriv natomist mozhlivosti vidbiti ataku UPA vlasnimi silami v miscevoyi radyanskoyi vladi ne bulo 13 sichnya 1945 roku u seli Novosilci grupa vijsk NKVS viluchala rodini banderivciv Odnak na zvorotnomu shlyahu yiyi obstrilyali z lisu kulemetnim ta avtomatnim vognem vnaslidok chogo tri bijci NKVD poraneno a lejtenanta Dolgih vbito 4 kvitnya 1945 roku povstanci napali na speczv yazok na marshruti Hodoriv Strilsko Nove vikrili 34 tayemnih paketi zabrali feldyegerya Abramova strilcya VOHR ta yizdovogo U serpni 1947 roku komisar oblvijskomatu povidomiv golovi oblvikonkomu ta nachalniku Upravlinnya NKDB informaciyu pro vidmovu molodi 1926 1928 roku sluzhiti v radyanskij armiyi pid vplivom propagandi yaku provadila UPA Tomu prizovnikiv proponuvalos privoditi v prizovni punkti primusovo 14 serpnya 1950 roku u bunkeri poblizu sela Chornij Ostriv MDB natrapilo na boyivku z 5 voyakiv UPA vsi voni zaginuli pid chas nerivnogo boyu Pislya cogo MDBisti znajshli v bunkeri 3 avtomati gvintivku 5 pistoletiv 4 granati 240 naboyiv ta drukarskij rotar sho pidtverdzhuye isnuvannya tut pidpilnoyi drukarni UPA Disidentskij ruhNavit pislya pridushennya povstanskogo ruhu Hodorivskij rajon zalishivsya odnim iz centriv Ruhu oporu tut vinikla tak zvana hodorivska grupa yaka diyala u pidpilli i stavila sobi za metu borotbu za derzhavnu nezalezhnist Ukrayini Vona vinikla u 1958 roci u seli Verbicya Do yiyi skladu vhodili Fedir Dron Fedir Prociv Mihajlo Prociv Mihajlo Hanas ta Josip Nagrebnij Ivan Sherbickij ta Volodimir Kapitonenko Golovnim svoyim zavdannyam chleni grupi vvazhali propagandu Chleni grupi vivishuvali vnochi po selah nacionalni prapori poshiryuvali listivki dlya virobnictva yakih distali klishe prote ne vstigli jogo zadiyati 7 travnya 1962 roku Fedora Prociva bulo zasudzheno do rozstrilu Mihajlo Prociv ta Fedir Dron otrimali po 15 rokiv z nih 5 tyurmi J Nagrebnij ta M Hanas po 12 rokiv taboriv I Sherbickij 10 a V Kapitonenko 8 rokiv Osobistosti pov yazani z Hodorivskim rajonomUrodzhencyami Hodorivskogo rajonu ye chimalo vidatnih ukrayinskih diyachiv Zokrema u seli Pokrivci narodivsya Igor Fedorovich Kushpler 1 sichnya 1949 23 kvitnya 2012 ukrayinskij opernij spivak bariton solist Lvivskogo nacionalnogo teatru operi ta baletu im Solomiyi Krushelnickoyi Ivan Kernickij psevdo Krilatij 4 sichnya 1921 16 lyutogo 1947 diyach OUN rajonovij providnik Bibrechchini U 1943 1944 rr buv organizacijnim referentom povitu do skladu yakogo vhodili Bibreckij Rogatinskij ta Hodorivskij rajoni Zenovij Yevstahovich Kecalo 12 lyutogo 1919 Dobrivlyani 14 serpnya 2010 Lviv ukrayinskij hudozhnik grafikPrimitkiHronika za 17 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Hodorivskij rajon Koli stvorenij i yakim vin buv Hodoriv Sogodni ukr 18 kvitnya 2021 Procitovano 18 kvitnya 2021 Vasil ILNICKIJ 29 12 2012 turka ua net Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 23 kvitnya 2013 http deratisator livejournal com 164470 html Arhiv originalu za 9 sichnya 2019 Procitovano 23 kvitnya 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Vox populi Vseukrayinskij chasopis dlya rozumnih ta nebajduzhih Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 kvitnya 2013 http www history org ua hrono amp inyear 1945 http www history org ua hrono amp inyear 1947 http www newtime lviv ua index php newtime osobustosti kt 676 trahichni chornuj ostriv http www history org ua hrono amp inyear 1962 http archive khpg org index php id 1116510083 https dailylviv com news 3353PosilannyaHodorivskij rajon Koli stvorenij i yakim vin buvLiteraturaUkrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 veresnya 1946 roku M F Popivskij vidp red 1 vid K Ukrayinske vidavnictvo politichnoyi literaturi 1947 S 155 156

Дата публікації:
Топ