Частина інформації в цій статті застаріла. |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (грудень 2017) |
Округ | Бережанський (до 1867) |
Коронний край | Королівство Галичини та Володимирії |
Країна | Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Центр | Перемишляни |
Створений | 1867 |
Площа | 932,7 км² (1880) |
Населення | 61 991 (1880) |
Найбільші міста | Перемишляни, Глиняни |
Перемишлянський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР, Польщі та СРСР. Адміністративний центр — містечко Перемишляни. Його населення становило 4 206 мешканців.
Сучасний Перемишлянський район Львівської області.
Географія
Територія становила 925 км², населення — 70 599 (1921).
Повіт межував зі Львівським і Бібрським повітами на заході, з Рогатинським — на півдні, Кам'янським — на півночі, Золочівським — на сході, Бережанським — на південному сході.
Утворений у 1867 р. під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року.
У 1880 р. повіт поділявся на 69 кадастральних гмін, до складу повіту входило 72 поселення і 64 фільварки. За переписом 1880 р. в повіті були 61 991 мешканець, серед них: 38 289 греко-католиків, 14 740 римо-католиків, 12 489 юдеїв і 1289 інших визнань. У товариських стосунках користувались переважно українською мовою — 45031 особа, польською — 13041, німецькою — 3803, іншими — 7. Територія повіту поділялась між двома судовими повітами (Перемишлянський і Глинянський).
ЗУНР
Повітовим комісаром був адвокат д-р Франц Свістель, після нього — суддя д-р Володимир Пежанський. Делегатом до УНРади був обраний о.Степан Височанський, парох у Перегноєві (УНДП).
Повіт входив до Тернопільської військової області ЗУНР.
Цей розділ потребує доповнення. (грудень 2017) |
Перемишлянський повіт | |||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Powiat przemyślański | |||||||||||
Повіт на мапі воєводства | |||||||||||
Країна | Польща | ||||||||||
Воєводство | Тернопільське | ||||||||||
Адміністративний центр | Перемишляни | ||||||||||
Населення: | 89 900 (1931) | ||||||||||
Площа: | 927 | ||||||||||
Густота: | 97
| ||||||||||
TERYT: | Код ISO: | ||||||||||
Адмніністративний поділ | |||||||||||
| |||||||||||
Адміністрація | |||||||||||
| |||||||||||
- |
Включений до складу Тернопільського воєводства Польської республіки після утворення воєводства у 1920 році на окупованих землях ЗУНР.
Зміни адміністративного поділу
1 січня 1927 р. вилучена частина сільської гміни Лагодів і з неї утворена самоврядна гміна Сивороги.
1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські ґміни внаслідок об'єднання тогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.
Міста (Міські ґміни)
- містечко Глиняни — місто з 1934 р.
- містечко Перемишляни — місто з 1934 р.
Сільські ґміни
Кількість:
- 1920—1927 рр. — 65
- 1927—1934 рр. — 66
- 1934—1939 рр. — 9
Об'єднані сільські ґміни 1934 року | Старі сільські ґміни | Кількість | |
---|---|---|---|
1 | Ґміна Ґліняни | Замосцє, Зенюв, Кшивіце, Полюхув Вєлькі, Пшеґноюв, Розвожани, Словіта, Якторув | 8 |
2 | Ґміна Добжаніца | Бжуховіце, Войцєховіце, Добжаніца, Жендовіце, Кожеліце, Осталовіце, Тучне | 7 |
3 | Ґміна Дунаюв | Бяле, Вісньовчик, Дунаюв, Новосюлка, Плєнікув, Полюхув Мали, Цємєжиньце | 7 |
4 | Ґміна Задвуже | Задвуже, Ляшкі Крулєвскє, Полоніце, Полтев | 4 |
5 | Ґміна Куровіце | Альфредувка, Вижняни, Куровиці, Печеня, Солова, Туркоцін | 6 |
6 | Ґміна Погорильце | Ганачув, Ганачувка, Лагодув (частина), Подгайчикі, Погорильце, Станіміж, Унтервальден | 7 |
7 | Ґміна Пшемисляни | Боршів, Брикун, Вовків, Виписки, Коросне, Лагодів (частина), Ладанці, Липівці, Лоні, Майдан Ліповєцкі, Мерещів, Плетеничі, Пнятин, Сівороґі, Унюв, Ушковіце, Чуперносув | 16 |
8 | Ґміна Свіж | Кимир, Копань, Неділиська, Свірж, Глібовичі Свірзькі | 5 |
9 | Ґміна Янчин | Бачів, Білка, Болотня, Дусанів, Костенів, Подусільна, Подусів, Янчин | 8 |
* Виділено містечка, що були у складі сільських ґмін та не мали міських прав.
Населення
У 1907 році українці-грекокатолики становили 61 % населення повіту.
У 1939 році в повіті проживало 98 800 мешканців (60 975 українців-грекокатоликів — 61,71 %, 19 555 українців-латинників — 19,79 %, 8 170 поляків — 8,27 %, 1 640 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,66 %, 7 125 євреїв — 7,21 % і 1 335 німців та інших національностей — 1,35 %).
Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 89 908 населення ніби-то було аж 52 269 (58,14 %) поляків при 32 777 (36,46 %) українців, 4 445 (5,0 %) євреїв і 367 (0,41 %) німців) суперечать шематизмам і даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище), та пропорціям за допольськими (австрійськими) і післяпольськими (радянським 1940 та німецьким 1943) переписами.
СРСР
27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Львівської області.
17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Глинянський, Перемишлянський і Дунаєвський райони.
Примітки
- Przemyślański powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 170. (пол.)
- Олег ПАВЛИШИН. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 października 1926 r. o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej «Siworogi» w powiecie Przemyślany w Województwie Tarnopolskiem. (пол.)
- Українці. Частка у населенні повітів
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 58-59
- Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 2016-11-26 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
- Powiat: PRZEMYŚLANY
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami gruden 2017 Peremishlyanskij povit Okrug Berezhanskij do 1867 Koronnij kraj Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Krayina Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina Centr Peremishlyani Stvorenij 1867 Plosha 932 7 km 1880 Naselennya 61 991 1880 Najbilshi mista Peremishlyani Glinyani Peremishlyanskij povit administrativna odinicya u skladi Avstro Ugorshini ZUNR Polshi ta SRSR Administrativnij centr mistechko Peremishlyani Jogo naselennya stanovilo 4 206 meshkanciv Suchasnij Peremishlyanskij rajon Lvivskoyi oblasti GeografiyaTeritoriya stanovila 925 km naselennya 70 599 1921 Povit mezhuvav zi Lvivskim i Bibrskim povitami na zahodi z Rogatinskim na pivdni Kam yanskim na pivnochi Zolochivskim na shodi Berezhanskim na pivdennomu shodi U skladi Avstro UgorshiniUtvorenij u 1867 r pid chas administrativnoyi reformi miscevogo samovryaduvannya rozporyadzhennyam ministerstva vnutrishnih sprav Avstro Ugorshini 23 sichnya 1867 roku U 1880 r povit podilyavsya na 69 kadastralnih gmin do skladu povitu vhodilo 72 poselennya i 64 filvarki Za perepisom 1880 r v poviti buli 61 991 meshkanec sered nih 38 289 greko katolikiv 14 740 rimo katolikiv 12 489 yudeyiv i 1289 inshih viznan U tovariskih stosunkah koristuvalis perevazhno ukrayinskoyu movoyu 45031 osoba polskoyu 13041 nimeckoyu 3803 inshimi 7 Teritoriya povitu podilyalas mizh dvoma sudovimi povitami Peremishlyanskij i Glinyanskij Dokladnishe Peremishlyanskij povit Avstro Ugorshina ZUNRPovitovim komisarom buv advokat d r Franc Svistel pislya nogo suddya d r Volodimir Pezhanskij Delegatom do UNRadi buv obranij o Stepan Visochanskij paroh u Peregnoyevi UNDP Povit vhodiv do Ternopilskoyi vijskovoyi oblasti ZUNR Cej rozdil potrebuye dopovnennya gruden 2017 Pid polskoyu okupaciyeyuPeremishlyanskij povit Powiat przemyslanski Povit na mapi voyevodstva Krayina Polsha Voyevodstvo Ternopilske Administrativnij centr Peremishlyani Naselennya 89 900 1931 Plosha 927 Gustota 97 TERYT Kod ISO Admninistrativnij podil gmini miski 2 misko silski silski 9 Administraciya Mapa Vklyuchenij do skladu Ternopilskogo voyevodstva Polskoyi respubliki pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih zemlyah ZUNR Zmini administrativnogo podilu 1 sichnya 1927 r viluchena chastina silskoyi gmini Lagodiv i z neyi utvorena samovryadna gmina Sivorogi 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini vnaslidok ob yednannya togochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini mistechko Glinyani misto z 1934 r mistechko Peremishlyani misto z 1934 r Silski gmini Kilkist 1920 1927 rr 65 1927 1934 rr 66 1934 1939 rr 9 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist 1 Gmina Glinyani Zamoscye Zenyuv Kshivice Polyuhuv Vyelki Pshegnoyuv Rozvozhani Slovita Yaktoruv 8 2 Gmina Dobzhanica Bzhuhovice Vojcyehovice Dobzhanica Zhendovice Kozhelice Ostalovice Tuchne 7 3 Gmina Dunayuv Byale Visnovchik Dunayuv Novosyulka Plyenikuv Polyuhuv Mali Cyemyezhince 7 4 Gmina Zadvuzhe Zadvuzhe Lyashki Krulyevskye Polonice Poltev 4 5 Gmina Kurovice Alfreduvka Vizhnyani Kurovici Pechenya Solova Turkocin 6 6 Gmina Pogorilce Ganachuv Ganachuvka Lagoduv chastina Podgajchiki Pogorilce Stanimizh Untervalden 7 7 Gmina Pshemislyani Borshiv Brikun Vovkiv Vipiski Korosne Lagodiv chastina Ladanci Lipivci Loni Majdan Lipovyecki Mereshiv Pletenichi Pnyatin Sivorogi Unyuv Ushkovice Chupernosuv 16 8 Gmina Svizh Kimir Kopan Nediliska Svirzh Glibovichi Svirzki 5 9 Gmina Yanchin Bachiv Bilka Bolotnya Dusaniv Kosteniv Podusilna Podusiv Yanchin 8 Vidileno mistechka sho buli u skladi silskih gmin ta ne mali miskih prav Naselennya U 1907 roci ukrayinci grekokatoliki stanovili 61 naselennya povitu U 1939 roci v poviti prozhivalo 98 800 meshkanciv 60 975 ukrayinciv grekokatolikiv 61 71 19 555 ukrayinciv latinnikiv 19 79 8 170 polyakiv 8 27 1 640 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 1 66 7 125 yevreyiv 7 21 i 1 335 nimciv ta inshih nacionalnostej 1 35 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 89 908 naselennya nibi to bulo azh 52 269 58 14 polyakiv pri 32 777 36 46 ukrayinciv 4 445 5 0 yevreyiv i 367 0 41 nimciv superechat shematizmam i danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe ta proporciyam za dopolskimi avstrijskimi i pislyapolskimi radyanskim 1940 ta nimeckim 1943 perepisami SRSR27 listopada 1939 r povit vklyucheno do novoutvorenoyi Lvivskoyi oblasti 17 sichnya 1940 r povit likvidovano v rezultati podilu teritoriyi na Glinyanskij Peremishlyanskij i Dunayevskij rajoni PrimitkiPrzemyslanski powiat Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 170 pol Oleg PAVLIShIN ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 21 pazdziernika 1926 r o utworzeniu samoistnej gminy wiejskiej Siworogi w powiecie Przemyslany w Wojewodztwie Tarnopolskiem pol Ukrayinci Chastka u naselenni povitiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 58 59 Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR 2016 11 26 u Wayback Machine ros PosilannyaPowiat PRZEMYSLANY